Чи можу я, в цім світі не любити,
Стояти осторонь, сердечних почуттів,
Хіба я маю іншої турботи,
Як бути поруч, із тобою, в плині днів.
Візьму твій біль, нестерпного кохання,
В обійми мої, смуток загорни,
Віддай без жалю, гіркоту страждання,
Поплач в мої долоні як в свої.
Моє серденько, не цурайся долі,
Життя важке, але не вічне на землі,
Доки жевріє у душі кохання,
З подякою прийдешнєє прийми.
Візьму твій біль, нестерпного кохання,
В обійми мої, смуток загорни,
Віддай без жалю, гіркоту страждання,
Поплач в мої долоні як в свої.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375645
дата надходження 05.11.2012
дата закладки 12.02.2019
Моя история любви,
Земных ночей, бессонный опыт,
Как путь по млечному пути,
Где не найдешь ответа – «Кто ты?»
Маленькой кометой, озарённой светом,
Ты сменила карту, знаков зодиака,
И теперь не знают, звёзды, где сияют,
По небу блуждают, о любви мечтают.
Вот и я, доверив знакам,
Жизнь-судьбу мою вершить,
Потерялся на просторах,
Бесконечности души.
Кто я? Где я? И зачем?
Я взываю к звёздам,
Если им сейчас совсем,
Не помочь, ничем, мне.
Кто ты? Яркий свет в ночи,
Где твой мир? Ночное чудо,
Ты посланница любви,
Рок судьбы, страданье людям...
Прекрасный блеск, ночных небес,
Холодным светом озаряет,
Глаза влюблённых дураков,
Кто взор свой в небо обращает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770975
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.02.2019
Скажи. Тебя я потерял?
Холодным днём февральским.
Внимания не обратил,
На скрытый смысл о ласке.
Как мажутся седые дни,
Унылой вязкостью.
Отвар из пошлой новизны,
Горчит предательством.
Молчу. Конечно, я неправ,
Вторгаться в то, что свято.
Ты победило. Я упал.
Больнее ниспадавшего тебя,
Когда-то.
Хм. Как виски напряжены,
Обложны мысли.
Дороги тянутся,
Вдыхаю. В них ты.
Не возвращайся. Будь живым.
Я закричу в себя надрывно.
Прошу тебя, - люби себя!
Осколки дотлевают, срыва...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825104
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019
[i](За мотивами сторінки ВКонтакте однієї юної художниці)[/i]
Зустріти кожен прагне рідну душу,
Відчути ритм швидкий серцебиття.
Як погляд щирий спокій твій порушить,
Безповоротно зміниться життя.
Назавжди пам’ять закарбує звуки,
Що стануть нотами мелодії любові.
Здаватиметься вічністю розлука,
Коли засяють зорі вечорові.
Та ми життя своє малюємо самі
І відчуттів палітру підбираємо.
Немов промінчик світла у пітьмі
Нової зустрічі з надією чекаємо.
Про неї скаже нам передчуття,
Що виникне у метушні ранковій.
І рідних душ відбудеться злиття
У точці незбагненно-випадковій.
Не поспішай порушити мовчання,
Коли слова із губ злетіти хочуть.
Щоби почути подихи кохання,
Поглянь уважно ти спочатку в очі.
Своє послухай серце і відчуєш:
Кохання освіжає наче фреш.
Коли ти дихаєш – всього лише існуєш,
А от коли кохаєш – ти живеш…
09.02.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717302
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 09.02.2017