Де хліб дозріває, ліси килимами,
Хлюпоче старого Дніпра течія.
Звертаюсь до тебе, неначе до мами:
Люблю я тебе, Україно моя.
Пишаюсь тобою, для мене ти мати,
Тут кожному з нас є святою земля.
Як ворог біснується й суне до хати,
Гони ворогів, Україно моя!
Завжди пам’ятай, що сини твої й доні,
Готові усе розпочати з нуля.
До тебе завжди ми простягнем долоні,
Бо ти для нас мати, ти наша земля.
Молюсь і молитимусь, земле, до скону,
Ми ніби живемо в своєму раю.
Тебе возвеличимо наче ікону…
Хай Бог береже Україну мою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854841
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 16.11.2019
Відпусти мене в ніч, де цілуються з хмарами зорі,
Де молочний туман на світанні лягає в луги.
Нам затісно удвох у бурхливім життєвому морі,
Та і щастя ріка віддаляє від нас береги...
Відпусти... прожени!!! Всеодно вже нестерпно від болю.
Не сама ніби йду... так малюють майбутнє зірки.
Напророчили нам розіпнуту вітрилами долю.
Я в покорі прийму її вирок полинно-гіркий.
Я за обрій піду, своє серце залишу з тобою,
Бо ж без тебе мені, як колоссю в жнива без зерна.
Я напевно слабка... за любов не готова до бою...
Відпусти мене в ніч, бо для дня я занадто сумна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736312
дата надходження 03.06.2017
дата закладки 25.12.2017