nobandmusician: Вибране

Ася Оксамитна

Знаки

Тоді,  як  усмішку  заледве  видко,
Без  сумніву  долай  останній  страх,  –
Цілуй  одразу,  час  спливає  швидко,
а  вічність  любить  смертних  до  мурах.
Ця  щирість  лиш  для  мрійників  й  зухвальців.
Торкайся  її  серця  ніжних  струн,
Малюй  кохання  кінчиками  пальців
Й  на  тілі  знаки  таємничих  рун.
Хай  пошепки  лунають  заклинання,
Хай  простір  розчиняється  в  думках,
Нехай  згорять  усі  переконання,
Й  залишаться  у  витертих  рядках.
Зціли  її  поранену  й  розбиту,
Та  борони  від  вітру  і  стихій.
І  у  обіймах  ніжних  з  оксамиту
Ти  також  розчиняєшся  у  ній.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978735
дата надходження 31.03.2023
дата закладки 01.04.2023


Анастасия Яковлева

Я свічка

Я  свічка  воску  ,  я  від  тебе  тану,
Лиш  ти  в  мені  розпалюєш  вогонь.
Хоч  зовсім  це  тобі  не  притаманно,
Гори  завжди!  Гори,  не  охолонь!

Закрий  мене  від  слів  лихого  вітру,
Від  полум'я  твого  я  похилюсь
Тобі  одному  подарую  світло
Спалюсь  в  тобі  і  потім  розчинюсь.

Я  свічка  -  ти  вогонь,  з  тобою  тепло,
І  хочеться  завжди  щоб  так  було,
Бо    згаснеш-  я  застигну,  світ  наш  змеркне,
Тож  ти  гори.  Гори  не  охолонь.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855378
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 21.02.2023


Окрилена

Дихай…

Згубила  черевички  
у  траві.
Поміж  кульбаб
хотілося  радіти
і  не  спиняли  
хмари  грозові
у  небі,  що  здавалося  
сердитим.

Босоніж  бігла.  
А  кругом  -  бузок,
у  серці  смолоскипом...
Було  тихо...
І  дощ  намисто  
нанизав  в    разок.
Весна  така  рясна,  
що  стій  і  дихай.

На  повні  груди,  
глибоко,  
наскрізь
наповнюйся,  
аби  всотала  шкіра
затишшя  кроків,  
що  переросли
в  сліди,  які  Ти  
ніжністю  відміряв  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789434
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 19.01.2023


Ася Оксамитна

У сумнівах

У  сумнівах  двох  внутрішніх  світів,  
Де  завжди  вище  вірогідність  щастя
У  тих,  хто  все  насправді  зрозумів
Й  тримає  тебе  міцно  за  зап'ястя.  

Крізь  відстань  часто  губляться  слова
У  мареннях  фіналів  вірогідних.  
Я  просто  хочу  затишку  Різдва
Будь  де,  аби  в  твоїх  обіймах  рідних.

У  сумнівах  двох  внутрішніх  світів,  
Є  впевненість  того  що  є  між  нами.  
Одне  в  нас  замість  тисячі  життів.  
Тримай  мене,  тримай  мене  губами...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970248
дата надходження 05.01.2023
дата закладки 15.01.2023


Знахар

Подих часу

Слова  безсилі.  Білий  аркуш.
Прозора  тиша.  Пауза.  Самотність.
Затамувався  подих  часу.
Водою  обернулась  невагомість.

Вода,  що  стала  щирими  сльозами,
Дощем,  що  забирає  таємниці  в  землю.
Блукаючи  в  річки,  вона  з  усіми  нами
Лише  шукає  спокій  в  океанських  тернах.

У  замкненому  колі  дні  танцюють,
Реальності  малюючи  картину,
Гортаючи  і  щастя  й  горе  у  сліпую.
Лише  роби  добро  та  не  стріляй  у  спину!

Всім  байдуже.  Усі  закуті  в  кайдани  бажання.
Чи  Батьківщина  ще  дорожча  за  готівку?
Чи  совість  продали  за  пуд  страждання?
Чи  то  любов  свою  у  дріб’язок  звели?

Чинити  опір  болю  є  даремна  праця
Але  здаватися  не  хочеться  напевно.
Коли  пекучий  біль  впивається  зненацька
І  роздирає  душу  вщент  той  крик  нестерпний.

Слова  безсилі.  Білий  аркуш.
Прозора  тиша.  Пауза.  Самотність.
Затамувався  подих  часу.
І  знов  та  порожнеча.  Знову  нерухомість...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956325
дата надходження 13.08.2022
дата закладки 14.08.2022


Родион Лонга

Привокзальные картинки

"Дерево  гибнет  стоя".
В  этом  оно  хотя  бы
Мужественно.  Отстойный
Я  -  
захмелен  и  
расхлябан,

Не  обнимая  осину
В  города  душной  неволе,
Самой  бездомною  псиной
Перегрызаю  
от  боли

Неугрызенную  совесть.
Сквозь  белосочную  мякоть
Дня  -  расплывается  поезд...
Хочется  бабу  и  
плакать...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67579
дата надходження 06.04.2008
дата закладки 19.07.2022


Надія Башинська

ЗІБРАЛА Я ДУХМЯНІ ТРАВИ В СВІЙ ВІНОК…

Зібрала  я  духмяні  трави  в  свій  вінок,
взяла  його  сріблиста  хвиля  у  танок.
І  понесла  вінок  красивий  по  ріці...
мені  залишила  пелюстки  у  руці.

         Пливи,  віночку!  Легко-легко,
         прозора  хвилечко,  гойдай.
         Як  доторкнешся  рук  милого,
         тепло  та  ніжність  передай.

І  задивились  зорі  з  неба...  Течія
несе  вінок  та  все  питає:"Ти  чия?
Віночок  хто  твій  упізнає?  Хто  візьме?
Відкриє  серце  для  кохання  хто  своє?"

І  підганяє  тиху  хвилю  вітерець:
"Мерщій  пливи!  Пливи,  віночку,  навпростець.  
Де  в  очереті  каченята,  оминай.
Там,  де  місточок,  свою  долю  відшукай."

Зібрала  я  духмяні  трави  в  свій  вінок,
взяла  його  сріблиста  хвиля  у  танок.
І  понесла  вінок  красивий  по  ріці...
відчула  я  тепло  і  ніжність  у  руці.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952721
дата надходження 09.07.2022
дата закладки 09.07.2022


Nightingale

Камнем белым

Навещай  меня  во  снах.  
Приходи  когда  стемнеет.  
О  себе  напоминай  
в  час  когда  не  различимы    тени  на  стекле.  
И  терзай  мои  привычки.  
Выводи  меня  на  чистую  во  сне.  

Или  не  касайся  мыслей  
сном  дурным.  
Лишь  прийдя  дай  знать,
что  рядом  ты  и  камень  белый  
положи  к  ногам  моим.  

Навещай  хоть  иногда.  
Приходи  когда  желаешь
Легким  стуком.
Еле  слышным  обрати  мой  взгляд  к  двери  
тихим  шорохом.  
Еле  слышным,  мое  имя  назови.  

Или  не  роняй  на  ветер  
Слов  пустых.
Лишь  придя  дай  знать,
что  рядом  ты  и  камень  белый  
положи  у  ног  моих  

Навещай  меня  во  снах
даже  если  я  не  волен.  
Будь  я  трижды  отречен  
в  клятвах  верным  быть  лишь  гордости  своей.  
Даже  если  я  не  волен  
Навещай  меня  по  прежнему  во  сне.

Или  не  тревожь  сознание  
обликом  своим.
Лишь  прийдя  дай  знать,
что  рядом  ты  и  камень  белый  
положи  к  ногам  моим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260241
дата надходження 18.05.2011
дата закладки 22.02.2017