Слова - Віталій Назарук
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
посилання на пісню:
https://soundcloud.com/mykola-shevchenko/rozkazht-men-mamo
РОЗКАЖІТЬ МЕНІ, МАМО
Коли сад зацвітає, я у Ваших очах бачу сльози.
А, як вишні цвітуть, чомусь огортає Вас сум.
Ще далеко до краю прийдеться іти по дорозі,
Ще багато прийдеться у житті передумати дум.
Приспів:
Розкажіть мені, мамо!
Розкажіть мені, мамо!
Розкажіть, про найпершу весну…
Розкажіть мені, мамо!
Розкажіть мені, мамо!
Як вдягали весною фату…
В моїм серці весна кожен рік солов’ями співає,
І душа у польоті, коли розцвітають сади.
Бо на крилах кохання біля вишні в садочку чекає,
Пелюстки, як сніги, замітають у травах сліди.
Приспів.
Вийдіть в сад на хвилину і вдихніть весняного нектару,
Як побачите нас, не лякайте, а помовчіть.
Пригадайте, коли ви чекали в саду свою пару,
Не пускайте сльози, ну а смуток із серця - гоніть.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739454
дата надходження 26.06.2017
дата закладки 26.06.2017
Шумить вода азовська голуба,
Об берег розбивається прибоєм.
Недавно ще біліючі хліба,
Не зібрані, горять на полі бою.
А поруч, біля втомлених солдат,
Задимлені, обпалені війною,
Цвітуть в полях ромашки невпопад,
За бруствером біліючи стіною.
Стоять в степу, де точаться бої,
Заплямлені мастилами і кров'ю
І пелюстки обсмалені свої
Здіймають ввись, до неба Приазов'я.
Не раз зім'яті подихом війни -
Під танком і під чоботом бували -
Щоразу підіймаються вони,
Нескорені атаками навали.
І мовчки, біля квітів польових,
Сидять бійці в окопах після бою,
Під плескіт хвиль азовських голубих,
В обойми заганяючи набої.
Приймає смерть і щирить зуби в ряд,
А зовсім безтурботно, перед нею,
Цвітуть на полі бою невпопад,
Заглядують ромашки у траншею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733953
дата надходження 18.05.2017
дата закладки 01.06.2017
Немає без сьогодні майбуття,
як берега без річки не буває.
Життя, життя, життя, життя, життя…
Немов пісок крізь пальці утікає.
Вже скроні густо вкрила сивина,
розруха й голод – то найбільше лихо.
Війна, війна, війна, війна, війна…
Для бідних горе, для багатих – втіха.
Братерства й дружби спалено мости,
що будувалися народами віками.
Хрести, хрести, хрести, хрести, хрести…
після боїв з братами. Ні – з катами!
Свій шлях торуємо уперто крізь туман,
сміємося, заходимося плачем.
Обман, обман, обман, обман, обман…
Ми часто вірим в те, чого не бачим.
Як без повітря не прожить і дня,
без медитацій не відкрити чакри.
Брехня, брехня, брехня, брехня, брехня…
Вона вбиває душу й віру в завтра.
Можливо нас чекають сотні літ,
а може буде це останній крок.
Політ, політ, політ, політ, політ…
Одних в безодню, інших – до зірок.
25.01.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117012506101
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714531
дата надходження 26.01.2017
дата закладки 26.01.2017
Повертайся скоріше до дому,
Тебе чекає. яблуня в саду,
Тебе чекає вишня край городу,
Ти ж сам садив малесеньку таку.
Біля краниці тулиться калина,
Вона ж тебе з дороги вигляда,
А у колисці спить твоя дитина
І поряд молиться дружина молода.
Скоріш вертайся до своєї хати,
Не додавай матусі сивини
Їй чорну хустку рано одягати,
Живим вертайсь з проклятої війни!
Не віддавай життя за Україну -
Ти захищай її, та збережи...
Тобі ж ще треба виростити сина
Тож ти живи, ти чуєш, лиш живи.
Живи за тих, хто лебедем у небо
Злетів уже на вічнії віки,
Живи за тих, для кого мрією далекою,
Було - торкнутися дитячої щоки...
Живи за всіх... за віх, хто не повернеться,
Хто журавлем злетів у небо синє...
Ти знаєш, що герої не вмирають -
ГЕРОЯМ СЛАВА, СЛАВА УКРАЇНІ!!!
17. 01. 17
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712987
дата надходження 18.01.2017
дата закладки 18.01.2017