Терновий: Вибране

Ліна Ланська

КОРОТКИЙ СПАЛАХ

Короткий  спалах  болю  й  гніву...
Спішила  з  кленом  обійнятись,  
Хіба  не  ти?
Нестримну  душу  бунтівливу,
Щоби  світ  за  очі,  -  і...  з  хати,  -
Без  слів,  прости.

На  голім  вітті    -  сльози,    -  не  дощі.

Збери  в  долоні  павутиння,  -
Воно  нагадує  вуалі,
Чом  не  фатин?
Блакитна  мрія?  -  темно-синя!
Давно  відсунута  подалі,
Не  відпусти!

Мо,  істина  опівночі,  блищить?

Пекельним  жаром  у  забуте
Журливо,  заглядають  тіні
Десь  у  імлі.
Чекай  не  кари,  не  спокути,
Хто  знає,  винні,  чи  невинні?
Та  й  взагалі...

Хрести  сплелись  в  обіймах  і  плющі.


07.04.18.






: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786504
дата надходження 07.04.2018
дата закладки 30.10.2022


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.09.2022


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.09.2022


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.09.2022


Сіроманка

Ірина Вовк. "ХОЛОДНО…"

Таки  не  по-буденному  вершить
над  нами  суд  блаженна  веремія  –  
Нам  жить  і  задихатися  ...    і  жить,
по-іншому  не  можем,  чи  не  вмієм?
Пропащі  ми  –  над  яром  летимо,
над  товщами,  гнітючо  навісними  ...
Для  чого  живемо́  –  куди  йдемо́!  –
обмерзлі  душі  з  крилами  німими  ...
Нам  гніву  благородного,  або
любові,  що  зове  і  замовляє  ...
Промов  мені,  бо  холодно,  журбо  –
бо  знавісніло  птаха  кружеляє  ...
Чигає  на  ошуканих,  на  нас,  
спонукує  пройти  крізь  темну  хащу,
навпомацки  брести  ...    напризволяще  –
і  по  піщинці  виміряти  Час!
Ми  –  покоління,  зібгане  в  юрбу
півлицарів,  півблазнів,  півгероїв  –
свою  добу  підняли  на  дибу
навально,  шквалом,  криком  ...  й  н  е  без  зброї  ...    
Крячить  над  нами,  кряче  вороння
понад  яри,  у  небеса  кипучі  ...
Ой  лишенько,  які  ж  бо  дні  гнітючі,
коли  живеш  і  дишеш  навмання!

...  Посеред  стуж  півзайшлої  мети  –  
терпіння  нам  ...  терпіння  і  тривоги  –
до  забуття,  до  краху,  до  знемоги  –
із  божевільнь    благої  німоти,
як  фенікс,  відродитися  і  йти  –  
на  плаху  до  кінця  ...  до  перемоги
над  нами,  слабосилими.  Земля
ще  наші  з  вами  тверді  переймає  –
і  ми  ще  є,  (хоч,  може,  і  немає),
бо  хтось  над  нами  плачно  замовляє  ...

...  Відлетна  птаха  клично  кружеля!  

(Зі  збірки  [b]"Семивідлуння"[/b].  -  Львів:  Каменяр,2008).        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751960
дата надходження 24.09.2017
дата закладки 18.12.2017


Сіроманка

Ірина Вовк. "ЦЯ ПОРА ОПАДАНЬ… Ця сльота ностальгійно-осіння"

Ця  пора  опадань…  Ця  сльота  ностальгійно-осіння
Крізь  завісу  небес  журавлиним  ключем  промайне.
То  як  дзвін  поминань,  то  як  пісня  похмільна  весільна,  -  

Я  маленький  кленовий  листочок  –  зігрійте  мене…

Ох,  дощі  ви,  дощі  –  ізмарагди  померклих  снобачень,
Яшми  кольору  втрат,  бурштинові  печалі  жалю  –  
Я  люблю  цю  пору  опадань,  полум’яних  облачень…

І  беззахисне  листя  опале  –  без  тями  люблю…

У  мені  ностальгія  свій  жар  рознесе  аж  до  серця.
У  мені  щось  заплаче  –  наді́рветься,  схлипне  струна…
Ох,  шаленеє,  втишся!..    Та  серце,  мов  птаха,  заб’ється,  -  

Мов  заблукане  Сонце  у  пізніх  гірких  полинах…

Гірко-гірко,  авжеж,  по-осінньому  плачно  і  гірко,
Мірка  щастя  мала,  мірка  болю  безмежна,  і  все  ж…
Мірка  щастя  бездонна…  
яскрава…  мов  спалах…  
мов  зірка…

Мірка  щастя  людського  у  золоті  років-одеж…

Наше  все,  що  у  мислях  збережене,  дні  самоцвітні…
Наше  все,  що  у  пам’яті  –  з  глиб  виринає  з-за  туч…
Всі  обличчя  кохані,  всі  знані,  бажа́ні,  привітні  –  

І  на  серце  паде,  як  любов  –    невмирущий  обруч.
 
…Опадає-паде  листя  втишене  –  долі...  під  ноги…
Та  в  ту  хвилю  падінь,  диво-промінь  обличчя  торкне…
Не  було  б  умирань,  не  було  б  і  початку  дороги…

Я  опалий  кленовий  листочок  –  згадайте  мене…

23.10.2017

(Зі  збірки,  що  вкладається  [b]"Туга  за  Єдинорогом"[/b])

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756763
дата надходження 23.10.2017
дата закладки 18.12.2017