Сумує наша Україна –
Бо гинуть хлопці на війні,
Везе додому мати сина
В холодній, цинковій труні.
Їм не дають перемагати,
Стріляти теж їм не дають,
Їм дозволяють помирати
І хлопці в бій останній йдуть…
Чомусь не знайдете на сході
Ви влади чинної дітей,
Вони в Європі, на свободі,
У колі всміхнених людей.
Коли б в окопах* діти влади
Теж захищали рідний дім,
Не те б приймали вчора в Раді,
Везли б найкраще з тилу їм.
Знайшли б і їжу, і гармати,
Бетонні стіни стали вмить…
Їм не дають перемагати –
І влада ця за цим стоїть!
*саме в окопах, а не в штабах за сотні кілометрів від передової.
5.08.15р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597911
дата надходження 05.08.2015
дата закладки 23.10.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.10.2016
Яка різниця чий ти син чи брат!
Ти найманець, загарбник та убивця!
Ти московіт – підступний, підлий кат,
Тож тільки куля здатна зупинити кровопивця!
20.10.16р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695810
дата надходження 21.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Їм відомо про все, про війну що палає
І про те, що москаль українців вбиває,
Щоб в імперію знов, як колись, затягти,
Озирнись, друже мій – від війни не втекти!
Там, на сході, кують і мечі, і кайдани,
І цитують знов гебельса ті неслов’яни*!
Вільний Київ дратує кремлівських катів,
Розфарбованих зрадників та холуїв!
Та зросли Добровольці у вільній країні,
Це вони віддавали життя Батьківщині!
Це вони зупинили на сході катів,
Щоб ти, друже, синів козаками ростив!
Хтось не проти залізти в кацапські** кайдани,
Хтось у мріях вдягає кремлівські жупани,
А солдати в окопах зітхають весь час:
Та коли вже накажуть звільняти Донбас?!
Ось тоді й закінчиться війна в Україні –
Тільки воїни дбають про долю країни!
*маленький пу (путлєр) у захваті від гебельса та нацистської пропаганди… Ще задовго до хрещення Київської Русі московіти називалися муромою, мерею, чуддю… А розмовляли ті племена на фінській мові, підтвердженням тому є назва річки москва. Ця географічна назва перекладається тільки з фінської мови, як брудна вода. Фінські племена проживали тоді: мурома – біля міста Муром, меря – навкруги Ростова, весь – на Біло озері, перм – біля міста Перм, мокша – на Мокше, нарова – біля міста Нарва, чудь – біля Ладожського озера. Фінська група народностей до слов’ян не відноситься. Московіти – єдиний народ у світі який без сторонньої допомоги загарбників, або завойовників знищив свою рідну фінську мову, добровільно знищив свою історію та культуру, а потім почав знищувати мови, історії та культури у своїх сусідів та племен, які підкорював. Недарма московію називали і називають в’язницею народів. Див. Володимир Бєлінський “Країна моксель”.
** кацап – слово тюркського походження, перекладається як живодер чи м’ясник. Це клеймо московіти отримали ще при івані грозному від казанських татар за різанину при завоюванні Казанського ханства.
30.08.16р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696043
дата надходження 22.10.2016
дата закладки 22.10.2016
Стих составлен в соавторстве с Владимиром Люсиным (музыкальный сайт).
Музыка и исполнение его же - Владимира Люсина.
В череду непогоды,
когда сыплют дожди,
станут слякотью воды,
но грустить подожди.
Наши годы умчались,
все надежды круша,
только горечь печали
не приемлет душа.
Скоро небо завьюжит
и посыплется снег.
Кто из нас кому нужен
и в мечтах, и во сне?
Когда ранней весною
с крыш прольётся капель,
от сердечного зноя
рвётся нежность с петель.
Затуманится лето
белоснежной фатой,
вновь тебя без билета
я пущу на постой.
Нанесёт снова осень
бабье лето как грим.
Птицы годы уносят…
Что с тобой мы творим?..
Вновь придёт непогода
с моросящим дождём, -
что не ищем мы брода,
что в разлуке мы ждём?
Пусть не быть звездопаду
в ватной серости туч,
я поставлю лампаду –
маяка дальний луч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277645
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 20.10.2016