Він був таким іще за комуністів.
І поважав лише бариги ремесло.
Нечисті руки й помисли нечисті.
Обличчя – не обличчя, а мурло!
То м’ясо він рубав, а то приймав склотару,
Ніколи і ніде нічого не вивчав.
Прийшли нові часи і він шматок базару
Купив і гендлювать по-но́вому почав.
Він зараз «О, бля»-гарх» і у Верховній Раді
Свій інтерес блюде – краде і знов краде.
А щож закон? Закон не на заваді! (Та на закон плювали оті б…ді)
Безсовісне мурло ніде не пропаде!!!
Вам, «небожителі», фортуна спину гладить?
Красиві і святі хоч воду пий з лиця!
Та думаю, таки, вам зовсім не завадить
Дослухать тут мій маніфест митця!
Щоби сховать убожество культури,
Ви наш талант купуєте як одяг HAUTE COUTURE!
Та суть всієї вашої натури –
Збирання живопису й графіки купюр!
Хизуєтесь ви тим, що начебто спритніші
Й грошима краденими набиваєте мішки,
А нам лишаєте останні мідяки!
Та все одно ви всі, за нас – митців, бідніші,
І нам УЖЕ ДАРОВАНО БЕЗСМЕРТЯ для душі!
Бо садим ми сади й складаємо вірші!
А от од вас лишаться лиш гнилі мішки та миші!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747562
дата надходження 24.08.2017
дата закладки 24.08.2017