Валентина Голубівська: Вибране

Вадим Димофф

Торкнутися трави і - вмить завмерти

Торкнутися  трави  і  -    вмить    завмерти,
Затамувавши    подих  біля  серця.
Допоки  падолистові  конверти  
Не  закружляють  у  шаленім  герці

Листами  спогадів...  Світлини  цього  літа,
Немов  гербарій  зустрічей  і  вражень.
Твоїх  цілунків  літеплом  зігрітий,
Зимовій    самоті  він  все  розкаже.

І  втихомиряться  і  віхола,і  хуга,
І  погляд  твій  засяє  синьо  -  срібно.
А  я  -    мовчатиму.Все  мовлене  -  наруга
Над  даром  долі...Вірю  ж  -  не  потрібно

Відлуння  щастя  нищити  словами.
Торкнусь  трави  ,  і  зможу  вмить    завмерти.
Щоб  те,  що  літом  процвіло  між  нами,
Не  зникло    в  падолистових  конвертах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737696
дата надходження 14.06.2017
дата закладки 26.06.2017