Тихенько по кімнаті літають паперові літаки,
Які не вилетять з периметру чотирьох стін.
Вони-його любовні Купідони-малюки
Плачуть собі в повітрі.Як тихенько плаче він.
Летять собі,щоб потім приземлитися в смітник
Зі зламаними крилами відійдуть в небуття.
Він викине папір.Це ж просто чорновик.
Як викинула ти його на вічні почуття.
І з цієї кімнати,крім смітника,нікуди не підуть
Недописані думки,вірші.Невідправлені листи.
Він пише лиш їй,адже кохану не може забуть
Для нього в серці назавжди палаєш тільки ти.
С.Кучерявий
02.06.16
23-07
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669944
дата надходження 02.06.2016
дата закладки 02.06.2016
Я знову мріями у вірші ридаю.
Серед своїх кімнатних тиш.
Рима за римою серце ламаю
Адже ти мене любов'ю болиш.
Ручка в блокноті вимальовує сльози,
Що стікають по ринві облич.
Благаю тебе,розжени мої грози
Я ж прийду,кохана-ти тільки поклич.
С.Кучерявий
14.05.16
22-27
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665949
дата надходження 14.05.2016
дата закладки 14.05.2016
Хапай за тіло, хоч нутрощі витягай.
Тільки душу не смій чіпати.
Бий мене, ріж, роздягай
Та змушуй від болю сконати.
Вбивай мою гордість, грішну силу рубай.
Можеш їсти мене чи пити.
Кляни, катуй, стріляй,
І нарешті навчи розлюбити.
Зламай мої крила, байдужістю засліпи.
Розірви бідне серце дощенту.
Спали, зруйнуй, розчави,
Живою сховай у цементі.
Забери надію, мрії моїй зашкодь.
Зневір в останньому шансі.
Але на щирість мене не виводь,
Кружляй у брехливому танці.
Я не відкриюсь тобі, як не благай.
І без цього важко забути...
Хапай за тіло, хоч нутрощі витягай.
Тільки в душу не лий отруту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598918
дата надходження 11.08.2015
дата закладки 09.05.2016
А зорі наче вилиті з кришталю,
Я їх покірно знову роздивлюсь.
Тебе як виявлялось я не знаю,
Тебе не розпізнала я чомусь.
І очі тво́ї я не роздивилась,
І у думки як тінь не увійшла.
Напевно за секунду все змінилось,
Твого я полишилася тепла.
Як відблиск на червоному намисті,
Ти загорівся правдою таки.
Весною запали осіннє листя,
І номер мій, прошу тебе, зітри.
Я вірною була, і залишала -
У тиші повну сотню зайвих слів.
Як боляче, та я таки пізнала
Що ти мене ніколи й не любив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644720
дата надходження 17.02.2016
дата закладки 07.05.2016