Оксана Пісня: Вибране

Олег Князь

Люблю людей!

Біжить  не  повертається  життя,  не  знаємо  сторінка  де  остання,  люблю  людей  що  не  ховають  почуття,  свої  емоції  відверті  і  кохання!  У  цих  людей  щось  особливе  є,  цинізм  відсутній,  скупість,  підлість,  ситість,  велике,  добре  серце  в  грудях  б»є,  ще  притаманна  щирість  і  відкритість!  До  сонця  дягнеться  дорослий  і  дитя,  змінити  щось  в  собі  не  всі  охочі,    люблю  людей  що  не  ховають  почуття,  і  скажуть  правду  дивлячись  у  очі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665813
дата надходження 14.05.2016
дата закладки 31.05.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Мій Гоголь

Мій    Гоголь    такий,

Яким    бачу    лиш    я,

Й    дорога    до    нього

У    мене    своя.


В    «Шинель»    одяглася

«У    ніч    під    Різдво»,

І    мрія    збулася:

З    Солохою    вдвох


Стрічали    ми    Голову

І    Пацюка,

І    Чуба    старого,

Й    смішного    Дяка.


У    «Ніч,    у    травневу»

В    русалок    танку

Я    все  ж,    хоч    як-небудь,  

Знайшла    не    таку.


У    місті,    де    чиниться

Суд      непрозорий,

Була    разом    з    Чичиковим  –

Ревізором


В    комічній    виставі.

Зустріла    ще    й    Вія,

Героя    Остапа

І    брата    Андрія.


З    Тарасом    горіла

На    дубі    в    вогні,

Як    відьма,    летіла

І    я    на    мітлі.


Шукала    учора,

Де    місяць,    зірки,

З    Вакулою    й    Чортом

Плила    залюбки


В    небесному    морі

У    Пітер-столицю,

А    там    Катерину

Зустріла    –    царицю.


Заглянула    в    дзеркало  

 І    до    Оксани,

А    потім    із    Гоголем

Всілася    в    сани.


І    мчала    нас    Тройка

По    сніжній    Русі…

Читай,    хоч    потрошку,

І    ти    твори    всі.


Й    побачиш    зсередини

Матінку    Русь,

Та    краще    письменника

Я    не    берусь


Сказать    про    суворе    

Міщанство    й    бридке,

Кріпацтво-неволю,

Життя    нетривке.


Все    Гоголь    побачив:

Поміщицький    рай,

Митарства    собачі,

Картини    Дніпра.


Сміятися    будеш  

Ти    і    сумувать…

Заставив    він    душі    

Людські    оживать.


Такий    він,      мій    Гоголь,  –

Полтавщини    син.

З    ним    поряд    –    нікого!

Такий    він    один!!!
8.04.2013.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665409
дата надходження 12.05.2016
дата закладки 23.05.2016