Руслан Лиськов: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.04.2016


Галина Будянська

* * *

Чи  насправді,  чи,  може,  приснилось:
В  двір  заглянуло  сонце  ясне.
На  дротах  ластів’я  примостилось
І  вітає  з  весною  мене.
У  душі  мов  пошерхло,  згоріло,
І  чуття  –  вже  не  те,  ой  не  те.
Та  спасибі,  що  ти  прилетіло,
Ластів’ятко  моє  золоте.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659758
дата надходження 15.04.2016
дата закладки 15.04.2016


Лія***

Начаклувала…

Начаклувала...  Бач,  а  ти  не  вірив,
Що  є  мольфарське  щось  в  моїм  коханні...
І  ось  стоїш  за  крок...  у  поєднанні
Із  моїм  Львовом.  Із  моєї  мрії...
А  я  впізнала...  за  серцевим  жаром,
(якби  заговорив,  то  я  б  зімліла)
коли  надія  майже  вже  дотліла,  
ця  зустріч-мить  заполонила  чаром...
Непевні  кроки...  Боже,  як  ти  близько!
Боюсь  підвести  погляд  із-під  вій
До  хрипоти  кричить  сердечко:  "Мій!!!"
А  я  мовчу...  й  втікаю,  як  дівчисько...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587191
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 14.04.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2016


Ліна Ланська

ПІШЛА ЛЮБОВ

Життя  завмерло,  бо  любов  пішла,
Забрала  дні,  а  ночі  залишила.
Колись  втішала,  ніби-то  зцілила  -
Така  м"яка  була  ота  смола,

Така  м"яка  і  тепла,  -  обійми  -
Просилась  десь  малесенька  комашка,
І  квилила  в  траві  сіренька  пташка.
Пішла  любов,  погодься  і  прийми.

Пішла  любов,  мабуть  когось  знайшла,
Всміхнулась  ніжно  і  занапастила.
Глянь,  почорніли    білі  мої  крила,
Без  тебе  я,як  Ангел  без  крила.

Без  тебе  я,як  Ангел  без  крила
Живу  помалу,  звечора  до  ранку,
Не  сплю,  гаптую  долі  вишиванку,  -
Життя  завмерло,  бо  любов  пішла.
01.04.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656945
дата надходження 03.04.2016
дата закладки 03.04.2016


Галина Будянська

* * *

Хто  там  на  старій  Грунській  дорозі
Ноги  необачно  притомив?
День,  зітхнувши  вкотре,  у  знемозі
В  дику  пижму  голову  схилив.
Каїн  знов  підняв  на  брата  вила,
Впав  на  степ  тривожний  крик  сови…
Стариган,  дорожнім  вкритий  пилом,
Кинув  на  траву  свої  сакви.
Що  його  погнало  у  дорогу  –  
Синова  невдячність,  чи  біда?
У  очах  натомлених  –  тривога
На  зіниці  темні  осіда.
Степ  німий  причаєно  зітхає…
Чоловіче  добрий,  пригощайсь!
Хай  тривога  з  вітром  відлітає,
Квас  бери  і  житній  коровай.
Світ  налився  тайною  по  вінця,
Скоро  Віз  покотиться  з  гори.
Пригощайся,  діду!  У  тарілці
Золоті  антонівки  бери.
Як  він  їв,  немов  священнодіяв  –  
Навіть  крихти  хліба  не  зронив!
Хто  йому  образу  заподіяв,
Хто  його  в  дорогу  відпустив?
Квітнуть  зорі  –  тихі  та  погожі,
Коники  озвалися  з  трави…
«Дай  же  щастя  цій  дитині,  боже!»  -  
Дід  сказав,  і  взяв  свої  сакви.
-  Що  тут,  дочко?  Та  немов  каміння…
-  Далі,  діду,  підеш  ізгори,
То  чудові  яблука  осінні,
Запашні  антонівки.  Бери!
Як  же  подививсь  на  мене  славно,
Що  хотів  сказати  –  відгадай!
-  Унизу  лежить  село  Журавне,
Журавля  Івана  запитай.
Яблуня  з  гілок  росу  струснула,
Яблука  загупали  в  саду.
По  щоках  скупа  сльоза  майнула,
Обронив  приглушено  «Знайду»!
І  пропав,  розтанув,  як  сновида  –  
Може,  лісовик  то  був,  не  дід?
Чом  тоді  душа  за  того  діда,
Так  болить,  немов  за  цілий  світ?..
Парубкує  місяць.  Зорі  босі
Бродять  у  калюжах,  вітер  спить…
Хто  там  притомився  у  дорозі?
Хто  там  розгубився  хоч  на  мить?
Щезли  зорі,  запахи  духмяні
Струменять  виразно,  скрикнув  птах…
Я  виношу  яблука  рум’яні  –  
І  мовчить  Грунський  безкраїй  шлях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654483
дата надходження 25.03.2016
дата закладки 25.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2016


Лія***

Лиш мене…

Чи  змогли  б  Ви  мене  покохати?
Не  на  показ...  а  тихо...  в  думках...
Наче  квітку  весняну  плекати...
Розтопити...  як  сніг  у  струмках...

Чи  змогли  б  Ви  зі  мною  ділити
Ні...  не  ліжко...  а  небо  одне....
І  словами  кохання  п"янити...
Лиш  одну...  лиш  навік...  лиш  мене...

ж."Дніпро"  №4  2012р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409703
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 22.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.03.2016


Ліна Ланська

ЗНАЄШ

Знаєш,    я  так  не  вмію  -
Сказаному  не  вірить,
Холодом  обігріти,  а  у  вогні  втопить.
Мріяти?..я  не  смію,
Різати,  потім  мірять,
Як  там  болить,  не  дуже?  Може  і  не  болить?

Знаєш,  чужа  до  скону.
Тільки  мені  від  того
Сонця  і  влітку  мало  -  видно  сліпа  навік.
Хочеш,  щоб  по  закону?
Тільки  усе  від  Нього,
А  якщо  воля  Божа,  то  на  життя  -  відлік.

Знаєш,  руде  волосся
Вже  у  снігах,  не  сяє.
В  чорному  оксамиті  погляд  твій  заблукав.
Може  лишень  здалося,                                      
Тільки  не  докоряю  -
Хтось  на  окремі  ноти  нашу  любов  розклав.
12.01.2016



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635296
дата надходження 12.01.2016
дата закладки 22.03.2016