А у мене є камінець із моря…
І отака, ні отакенна мушля равлика …
І печенинка із кафе надворі,
І купальник у сині кораблики …
Ви знаєте, між сторінками віршів,
Я тримаю, як справжня леді,
Свої спогади, немов гербарій,
Що пахне пилом і медом…
Я зараз сиджу у навушниках,
Хрумаю свою шоколадку
І під космічну музику
Перебираю чи малу шухлядку.
Заплющую очі – нюхаю - а…..
Воно пахне весною…
А цей синій клаптик паперу –
Із телефоном, як я була, ще дурною..
А ця чарівна серветка, що ховає?
Насінинки з минулого, чи іншого літа…
І непотрібна рожева помада, «Ескада»…
І ще.. тут половина світу!
Ось, ось вони, мої улюблені запахи,
Тонкі чарівні перчатки,
Шкірою, шоколадом, амброю…
І весною і шкірою і…все спочатку!
Я хрумкаю свою шоколадку…
05.03.2016р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649146
дата надходження 05.03.2016
дата закладки 05.03.2016
Холерична тиша зірветься раптово,
У всі боки пуститься ранене слово.
Пожевріє в тумані, трагічно згасне,
Тільки очі ще давляться димом власним.
Даруйте наступним віки, хоч би й з гаком,
Мені на хвилинку життя, можна з браком,
Без вікон, без стін, без правічних героїв,
Де світлий мудрець поки лиха не скоїв.
Там біло і пусто, лиш дивні скрижалі,
Де людства шматок втисне мрії й печалі.
Хай час мій стікає в дикій агонії,
Та встигну зробити ковточок гармонії.
Мабуть, цей шлях став би формою звичною,
Та тиша так рідко стає холеричною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646723
дата надходження 25.02.2016
дата закладки 25.02.2016
Не вам, повірте, витирати мій слід,
Гріховно живу чи беззмістовно.
Коли вже збиратимусь у політ,
то не один, нас таких повно.
Хаотично в нікуди крокуємо сміло,
Спираючись тільки на власні спини.
Щоб нам у часі ніщо не боліло
ми вічність обріжемо до хвилини.
Заповз хтось голодний у наші душі,
та зжер там усе до малої крупини.
І носить по світу блукаючі туші,
що часто сміються, та все без причини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646465
дата надходження 24.02.2016
дата закладки 24.02.2016