Анастасия Коханюк: Вибране

Robbery

Я НІКОЛИ ТОБІ НЕ РОЗКАЖУ

Ти  -  не  той.  Я  -  не  та.  І  нізвідки  чекати  пробачення.
Наче  шум  хвиль  морських  заглушив  мої  мрії  та  сни.
І  тепер  вже  нічого  такого  не  матиме  значення,
Як  той  погляд,  що  вбив.  Воскресив.  І  втопив.

Я  ніколи  тобі  не  розкажу,  як  гірко  я  плакала.
Засинала,  й  ім'я  застигало  твоє  на  вустах.
Не  важливо,  чи  було  тобі  аж  настільки  однаково.
А  важливо,  що  суть  до  пекучого  болю  проста.

Я  не  хочу  ні  ранків,  ні  свят,  ні  міцного  вина.
Моя  радість  -  лиш  ти.  І  я  ніби  тобою  проклята.
Вени  коляться  склом.  Я  забути  про  все  не  змогла.
Я  була  кілька  тижнів  Ілюзорна  Шалено  багата.


10.03.16.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650722
дата надходження 11.03.2016
дата закладки 08.11.2016


Robbery

Я Не З Тих

Я  з  тих,  що  спати  не  дасть  спокійно,
Я  з  тих,  хто  не  може  сміятись  в  обличчя,
Я  з  тих,  біля  кого  не  дихають  рівно-
Мені  ні  розпуста,  ні  скромність  не  личить.
Я  з  тих,  що  під  ребрами,  там,  міцно-міцно,
І  в  кожному  сні  з  нереальним  вогнем.
Я  з  тих,  хто  завжди  обійматиме  ніжно
Із  навіть  уввігнаним  в  серце  ножем.
Я  з  тих,  кого  бачиш  у  всіх  перехожих.
Підкосяться  ноги.  Сповільниться  крок.
І  ти  вже  не  зможеш,  і  ти  вже  не  схочеш
Нічиїх  обіймів,  нічиїх  зірок.
Я  з  тих,  що  доводять  до  приступів  люті,
А  потім  дарують  політ  і  екстаз,
І  знову  краплями  меду  в  грудях,
Полином  гірким  кожен  раз.
Я  з  тих,  що  любитимуть  аж  до  останку,
Я  з  тих,  кому  всі  таємниці  вночі
Без  масок,  брехні  і  прикраси  розкажуть.
А  потім  залишать  напам'ять  дощі.
_____
Я  з  тих,  що  в  душі.  І  кого  пам'ятають.
Якби  ж  бути  з  тих,  кого  не  відпускають.

12.01.16.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643487
дата надходження 13.02.2016
дата закладки 17.04.2016


Robbery

Вернеться тобі бумерангом!

Знаєш,  що  я  тобі  скажу?  –  
Ти  мене  не  зламаєш.
Ти  мене  не  підкориш.
Ти  повноважень  не  маєш.
В  тебе  велике  «его».
В  тебе  маленьке  серце.
В  тобі  все  людське  померло.
У  тебе  душа  подерта.
Забув  ти  таку  дрібницю  –  
Вернеться  все  бумерангом,
Як  кожна  людина  ница
По  серці  рубає  задарма.
Своє  ти  колись  дістанеш
За  всі  розтрощені  мрії.
Мене  ти  колись  згадаєш,
Як  іншу  в  обіймах  зігрієш.
Тоді  зрозумієш  єдине:
Не  вчіпиш  на  серце  лату.
За  все,  що  брехав  донині
Чекає  тебе  розплата.
За  кожен  той  біль  і  сльози.
За  кожну  ніч  самотню.
За  те,  що  казав,  що  єдина
І  жити  без  мене  не  можеш.
Ти  дуже  себе  цінуєш,
А  інші  всі  –  нижчі  рангом.
Насправді  ж  це  ти  гріш  вартуєш  –  
Вернеться  тобі  бумерангом.


11.15.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644048
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 11.04.2016


Robbery

Гачок

Творчі  люди  все  відчувають  гостріше:
Те,  що  тебе  запекло,
мене  може  вбити
пізніше..


Це  не  нудьга.  Не  сум.  Не  біль  і  не  сльоза.
Не  мармурові  стіни.  Не  бетон  і  прірва.
Це  просто  відчай.  Та,  чорт  забирай,
Він  що,  отак  і  буде  в  душі  вічно?

Яка  мета?  Який  там  оптимізм?
Чекати  ранку  -  лиш  одна  надія.
Заходить  сонце,  й  в  душу  переліз
Той  вітер,  що  мої  руйнує  мрії.

Коли  нема  мети,  задля  якої
Вставати  з  ліжка  варто  кожен  раз.
Коли,  як  дежа  вю,  все  знову  й  знову..
А  час?  Він  так  летить,  невпинний  час!

І  сміх  дітей  на  вулиці,  як  комом,
І  аромат  наспілої  весни.
Налий  мені  сьогодні  коли  з  ромом,
З  гачка,  що  зачепилась,  відпусти.


17.02.16.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646245
дата надходження 23.02.2016
дата закладки 24.02.2016