Юлія Поборчук: Вибране

Анатолiй Кириченко

СПОВІДЬ ГАЯ ДЕ ВІРА (2018)

[color="#004080"]Я  рахуватиму  години,
В  сльозах  вестиму  відлік  днів,
Її  очей  живих  вогнів,
І  до  останньої  краплини
Я  розділятиму  мінор
З  моєю  милою  Лінор...

Нема  чистішої  людини
На  білім  світі  —  і  в  раю.
Та  тягне  смерть  любов  мою
В  полон  чіпкої  павутини
Могильних  демонів-потвор  —
Мою  знесилену  Лінор...

Останній  подих  —  і  на  волю
Летить  незаймана  душа  —
В  далекі  далі  вируша,
Позбувшись  разом  з  тілом  болю.
Та  вже  псалми  співає  хор
Величній,  царственній  Лінор...

І  ось  стою  я  поряд  з  нею,
А  в  серці  полум'я  горить
І  уявляється  та  мить,
Де  я  з  коханою  своєю
В  далекім  краї  [i]Nevermore[/i].
Чекай  на  мене,  о  Лінор...[/color]

[color="#808080"]23  жовтня  [b]2018[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811003
дата надходження 23.10.2018
дата закладки 18.12.2018


Єва Романенко

• СОНЦЕ •

Ти  сонце  моє,  що  вночі  мене  гріє.
Кохання  твоє  мою  душу  ятріє.
І  серце  спалахує  світлом  невинно,
Коли  ти  цілуєш  мене  безупинно.

Ти  мрія  моя,  що  раптово  воскресла,
Взяла  моє  тіло  й  до  неба  піднесла.
Я  хочу  тебе  й  упиваюсь  жагою...
Дозволь  залишитися  поряд  з  тобою!

•  10.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557308
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВСТАВАЙ •

Не  знемагай!  Вставай!  Ще  виспишся,  ледащо!
Іде  війна  —  за  Україну  й  цілий  світ!
Ми  не  програємо  ніколи  і  нізащо,
Бо  нам  Шевченко  дав  магічний  заповіт:

Сказав:  "Борітеся  —  поборете!".  Все  вийде,
Бо  з  нами  віра  в  Бога  нашого  Христа!
І  жовте  сонце  на  блакитнім  небі  зійде,
Бо  наша  мрія  чиста,  праведна  й  свята!

Не  знемагай,  борись  із  чорною  ордою
Разом  зі  мною  і  мільйонами  людей,
Із  Україною  —  старою  й  молодою  —
За  наших  пращурів,  сучасників  й  дітей!

Знай,  наш  народ  обов’язково  переможе,
Бо  наша  нація  зміцніла  і  зросла!
Не  бійся  —  встоїмо!  Господь  нам  допоможе,
І  Україна  буде  вільною  від  зла!!!

•  30.01.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556889
дата надходження 03.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПОД ОДЕЯЛОМ •

Не  напугают  нас  ни  гром,  ни  шквал,  ни  ливень  —
Под  одеялом  нам  не  страшно  и  тепло.
И  больше  нет  на  свете  девочек  счастливей,
Ведь  мы  вдвоём,  и  быть  иначе  не  могло!

Прижмусь  сильнее,  прошептав  тебе  на  ушко
Три  нежных  слова,  и  в  объятиях  твоих
Усну  спокойно.  Сладких  снов  тебе,  подружка!
Пусть  эта  ночь  одарит  счастьем  нас  двоих...

•  03.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556892
дата надходження 03.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ДВІ ДУШІ •

Дві  душі  серед  тисяч  примар
О́дна  о́дній  у  вічності  сняться...
Їхнє  сонце  не  вийде  з-за  хмар,
Їхні  мрії  повік  не  здійсняться.

Не  існує  нічого  крім  сну  —
Ані  бога,  ні  пекла,  ні  раю,
Ні  зими,  що  перейде  в  весну...
Лиш  пітьма  —  і  немає  їй  краю!

Уві  сні  проминає  життя,
Де  панує  журба  і  утіха,
Де  існують  слова  й  почуття
І  де  вітер  свободою  диха...

Не  виблискують  зорі  німі,
В  чорнім  небі  сузір’я  не  сяють;
Дві  душі  в  безкінечній  пітьмі
Одна  одну  без  тями  кохають...

•  03.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557031
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• МОЙ ГЕРОЙ •

Я  не  забуду  о  тебе  ни  на  минуту!
Я  днём  и  ночью  взгляд  твой  томный  помнить  буду!

Прости  за  всё  меня  и  больше  не  тревожься,
Ведь  ты  на  небо  —  к  солнцу,  к  Богу  вознесёшься!

Война  жестока:  этот  ужас  не  забудешь...
Ты  мой  герой  —  и  потому  жить  вечно  будешь!

Я  не  боюсь  врага,  ареста,  плена,  боли,
И  отомщу,  клянусь,  гнилой  кремлёвской  моли!!!

•  28.01.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557109
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ДОЖДЬ •

Ты  помнишь  дождь,  который  мы  пережидали
Под  старым  дубом,  возле  высохшей  реки?
А  помнишь  то,  о  чём  под  звёздами  мечтали,
Когда  сплелись  в  "замок"  две  детские  руки?

Ах,  было  время,  мы  гуляли  до  заката,
По  лужам  бегали,  ходили  на  руках,
И  всё  мечтали  вдаль  отправиться  куда-то...
Мир  не  вмещался  в  наших  юных  головах.

Проплыли  годы,  мы  с  тобою  повзрослели.
И  я  и  ты  теперь  другие...  Вместе  с  тем
Росли  вдвоём,  и  ни  о  чём  не  пожалели  —
Не  знали  горя  и  не  ведали  проблем!

Давай  вернёмся  в  этот  мир  хоть  на  минуту,
На  миг  забудем,  что  не  дети  мы  давно!
Всю  жизнь  свою  я  наше  детство  помнить  буду,
Ведь  на  двоих  с  тобой  оно  у  нас  одно.

•  03.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557312
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• КВІТКА •

Я  квітка  у  полі,  без  імені  й  долі,
Яку  не  псують  орачі.
Я  гілка  тополі,  що  гнеться  поволі
Від  подиху  вітру  вночі.

Я  пташка  синичка,  така  невеличка,
Що  дощик  мене  не  дістав.
Я  синя  водичка  й  зелена  травичка.
Невже  ти  мене  не  впізнав?

•  28.12.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557580
дата надходження 06.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕБО •

Однажды  ночь  закончится,
И  я  увижу  небо  —
Огромное,  холодное,
Свободное  как  я.

Однажды  мне  захочется
Ему  отдаться  слепо  —
Как  будто  я  бесплотная,
Как  будто  не  твоя...

•  02.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557586
дата надходження 06.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• КОЛИ МИ РАЗОМ •

Мій  розум  мов  сонце  палає
Коли  я  літаю  в  обіймах  твоїх.
Ніхто  нас  удвох  не  здолає,
Бо  наше  кохання  подужає  всіх!

Ми  разом  —  тому  непоборні,
І  нас  не  злякає  ні  ворог,  ні  смерть.
А  люди  душею  потворні
Нехай
           забираються
                                               геть!

•  17.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557827
дата надходження 07.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СТЕНА •

Полумёртвый  сезон...
Зажигаю  свечу.
Если  всё  это  сон,
Я  проснуться  хочу!

     На  глазах  матерей
     Убивают  детей,
     Словно  стая  зверей,
     Сотни  пьяных  людей...

Шум:  работает  "град"  —
Под  него  не  уснуть.
Взрывы,  выстрелы,  ад;
Ничего  не  вернуть!

     Божью  матерь  моля,
     Я  стою  у  окна;
     Задрожала  земля,
     Наклонилась  стена...

•  23.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557839
дата надходження 07.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• КРИЛА •

У  мене  з'явилися  крила  —
Нічого  тепер  не  боюся!
Тебе,  моя  пташечко  мила,
Кохаю  —  тому  не  здаюся!

З  тобою  крізь  пекло  пройде́мо,
Здолаємо  кривду  й  неволю,
Не  згинем,  своє  збережемо
І  вдвох  перепишемо  долю!

•  29.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558058
дата надходження 08.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЛЮБИМАЯ •

Я  с  любовью  живу  и  мечтаю,
Что  когда-нибудь  Ей  расскажу,
Как  от  голоса  милого  таю,
Как  с  восторгом  в  глаза  Ей  гляжу.
         Обойдусь  без  намёков  и  фальши,
         И  открою  Ей  сердце  своё;
         Мне  не  ведомо,  что  будет  дальше  —
         Не  лишиться  бы  только  Её
Навсегда...  Я  боюсь  и  теряюсь,
Но  так  дальше  нельзя  продолжать!
Вот  сейчас  же  в  глаза  Ей  признаюсь!
От  себя  всё  равно  не  сбежать...
         Долго  душу  свою  не  терзая,
         Обняла  Её.  Тишь,  полусвет...
         Всё  сказала  Любимой  в  глаза  я  —
         Поцелуем  Её  был  ответ...

•  08.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558212
дата надходження 08.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПИТАЄ МЕНЕ МИЛИЙ •

Питає  ме́не  милий,  чи  я  його  кохаю,
А  я  відповідаю:  "Як  сонце  й  рідний  край!
Як  обрій  білий-білий  і  річеньку  безкраю  —
Ось  так  тебе  кохаю!  І  ти  мене  кохай".

•  16.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558300
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• GLITCH •

I

Сломался  обманчивый  мир.
Шум  ада  заполнил  эфир.

Отныне  и  впредь  я  и  ты  —
Фантомы  внутри  Пустоты.

Мы  пленники  ночи  без  снов,
Рушители  скреп  и  основ.

Мы  новых  материй  струя,
Мы  боги  с  тобой  —  ты  и  я!

II

По  небу,  земле,  проводам,
По  тёплым  кровавым  следам

Движением  вниз  и  вперёд
Нас  Бездна  найдёт  и  сожрёт!

Под  солнцем  мерцает  черта.
Ничто  поглощает  цвета...

Фатальный  ущерб  нанесён.
Никто  здесь  не  будет  спасён!

•  04.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558305
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕМИНУЧІСТЬ •

Свідомість  без  тіла  світами  блукає,
Споріднену  душу  жадає  знайти.
Бурмоче  молитву  —  до  Бога  гукає
Й  іде,  хоч  втомилася  йти.

У  цілому  світі  немає  нікого,
Хто  б  цій  бідоласі  зарадити  зміг.
Сто  років  кружляє  примара  безнога;
Спокутує  прощений  гріх.

•  10.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558778
дата надходження 10.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗАПАХ СВОБОДЫ •

Весеннее  небо  дарило  нам  запах  свободы.
Звучала  Земля  в  ритме  наших  горячих  сердец.
За  нами  —  любовь,  перед  нами  —  раскинулись  годы.
Весна  на  душе,  и  ты  рядом...  со  мной...  наконец...

•  08.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558779
дата надходження 10.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗРИВ •

Зникає  жадана  подія...
Стискає  від  болю  живіт...
Згасає  остання  надія...
Згортається  вдаваний  світ...

•  11.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559019
дата надходження 11.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ ЗНАЛ •

Не  знал?  Тебя  мне  звёзды  обещали.
Меня  к  тебе  несли  ветра  и  реки.
Нам  небеса  быть  вместе  завещали.
Осенний  дождь  нас  свёл  с  тобой  навеки.

•  10.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559024
дата надходження 11.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НА МЕЖІ •

Пробач,  я  втомилась  чекати,
В  суспільній  безодні  зникати,
Писати  вірші...  Я  вже  на  межі!
Зібрати  б  до  купи  шматочки  душі  —
Ожити  і  знов  покохати
Обійми  і  очі  чужі...

•  12.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559256
дата надходження 12.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ ПРАЗДНИЧНАЯ •

Снежинки  кружа́тся  в  полёте,
А  вы  —  предаёте  и  врёте.
Проходят  века,
Летят  облака...
Вы  все  до  едина  умрёте!

Букашечка  солнышко  славит,
А  ваша  духовность  лукавит.
Комарик  парит,
С  луной  говорит...
Лишь  смерть  вас  от  боли  избавит!

Мяукает  кошка  от  скуки,
Зудят  ваши  жадные  руки.
Фугасный  снаряд
Сметёт  всё  подряд...
Вы  жили  и  сдохните  в  муке!

Присела  на  ветку  синица,
Лгут  ваши  смазливые  лица.
Застыла  вода,
Горят  города...
А  вам  остаётся  молиться!

•  14.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559667
дата надходження 14.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВАЛЕНТИНКА •

Тебе́  не  зрозуміти,  не  збагнути...
Ти  ні  до  кого  більше  не  подібна.
З  тобою  поряд  я  жадаю  бути  —
Й  мені  нічого  більше  не  потрібно!

Ти  в  мене  найкоханіша  людина,
Прими  мій  незвичайний  подарунок:
Сьогодні,  в  День  святого  Валентина,
З’єднає  нас  солодкий  поцілунок...

•  14.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559741
дата надходження 14.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НОЧЬ НАПРОЛЁТ •

Спешу  к  тебе  сквозь  тьму  и  свет,
Прохладу  ночи,  пекло  дня  —
Ведь  без  тебя  мне  жизни  нет,
Ведь  ты  как  воздух  для  меня!
         Я  мчусь  быстрее  облаков
         На  крыльях  ветра;  оттого
         Я  без  зонта  и  сапогов.
         Но  мне  не  страшно  ничего:
Ни  темнота,  ни  боль  в  ногах,
Ни  ночь,  ни  холод,  ни  дожди.
Я  время  меряю  в  шагах  —
Ещё  немного  подожди!
         Мы  скоро  встретимся  с  тобой,
         Я  обниму  тебя  опять,
         И  снова  будем  под  луной
         Ночь  напролёт  вдвоём  гулять!

•  15.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559934
дата надходження 15.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗОРЯ •

Порадь  як  бути,  зоре  мо́я  мила!
Мене  тут  вже  нічого  не  трима:
Людиська  поламали  мої  крила  —
Й  мені  в  цім  світі  місця  більш  нема...

Померла  б  я,  якби  могла  померти  —
Та  вимушена  жити  все-одно.
Хотіла  б  сво́ї  спогади  затерти,
Пірнути  й  опуститися  на  дно,

Щоб  навіки́  не  бачити  й  не  чути
Ні  голосів  огидних,  ні  облич...
Щоб  серед  тих  потвор  ні  дня  не  бути
І  пізнавати  споконвічну  ніч!

Терпіти  їх  присутність  більш  несила...
В  біді  свою  доньку  не  залиши!
Порадь  як  бути,  зоре  моя  мила,
І  як  мені  вчинити,  підкажи!

•  15.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559984
дата надходження 15.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• БЕЗ ТЕБЯ •

Безмятежность  сжимает  виски,
Одиночество  давит  на  грудь,
Льются  слёзы  дождём  от  тоски:
Не  уйти,  не  уснуть,  не  вздохнуть...

Босиком  по  размокшей  земле
День  и  ночь  без  оглядки  бежать.
Я  останусь  слезой  на  стекле,
Без  тебя  не  желая  дышать...

•  16.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560246
дата надходження 16.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВІДЧУТТЯ •

В  моїх  грудя́х  приємне  відчуття:
Немов  би  зазирнуло  до  віконця
Проміння  мо́го  знищеного  сонця  —
А  з  ним  і  сенс  нікчемного  життя...

•  15.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560269
дата надходження 16.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВЕНОК •

Смеркалось.  Мы  же,  глядя  на  закат,
Вдвоём  под  небом  сумрачным  лежали.
Вдыхая  нежно-сладкий  аромат,
Последний  лучик  взглядом  провожали.

Весь  мир  лежал  тропой  у  наших  ног,
Уставших  пальцев  ласково  касаясь.
Ты  надевал  мне  свадебный  венок,
Со  мной  в  тугих  объятиях  сплетаясь...

•  20.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561202
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• БЛАКИТНІ ОЧІ •

Чарі́вне  дитинство  тривало
В  селі,  серед  квітів  і  жита.
Нам  щастя  весна  дарувала,
Надію  приносило  літо.

Я  згадую  очі  блакитні,
Обійми  і  небо  безкрайнє.
Шуміли  лани  оксамитні
Коли  ми  гуляли  востаннє.

Минали  роки  і  події,
Мінялись  місця  й  переваги.
Мені  бракувало  надії...
Мені  бракувало  уваги...

Блукання  у  довгій  розлуці
Між  нами  постало  стіною.
Ми  друзі,  та  тільки  в  Фейсбуці,
Ти  поряд,  але  не  зі  мною...

•  20.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561203
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЖИВАЯ •

Пусть  мурашки  бегут  по  коже,
Влажный  ветер  растреплет  косы  —
Разнося  по  лужайке  слёзы,
Пробирая  меня  до  дрожи...

Мне  не  холодно,  я  в  порядке,
Хоть  муссон  нарезвился  вволю.
Босиком  пробегусь  по  полю  —
Пусть  трава  пощекочет  пятки...

Не  страшны  мне  грозы́  раскаты!
Я  шальное  дитя  природы  —
Мне  известна  цена  свободы
И  знакомы  её  форматы...

Боль  и  слёзы  дождём  смывая,
Находясь  под  открытым  небом
Голышом  да  в  венке  нелепом,
Понимаю,  что  я  —  живая!..

•  22.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561646
дата надходження 22.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• РОЗЛУКА •

Із  повітрям  осіннім  вдихала
Дух  розлуки-отрути.
Надто  сильно  тебе  покохала,
Щоб  так  просто  забути.

Ко́го  буду  тепер  замість  тебе
Уночі  обіймати?
З  ким  мені  помаранчеве  небо
У  долонях  тримати?

Подаруєш  прощальне  намисто
І  листа  не  напишеш.
Залишаєш  навік  моє  місто,
Та  думок  не  залишиш.

Не  зустріну  тебе  біля  школи,
Не  візьму  твою  руку.
Не  забуду  про  тебе  ніколи!
(Не  виношу  розлуку...)

•  21.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561652
дата надходження 22.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НАШЕ СОЛНЕЧНОЕ ЛЕТО •

Волны,  пляж,  рассветы  —  это
Наше  солнечное  лето!
Лишь  песок  точится  под  ногами...

Ты  раздета,  я  раздета,
На  руках  по  два  браслета,
А  над  нами  небо  с  облаками...

Это  наше  время  года!
Благосклонна  к  нам  природа,
Будто  мы  одни  на  белом  свете...

Ветер,  тёплая  погода,
Море,  солнце  и  свобода!
Мы  с  тобою  счастливы  как  дети...

•  28.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563286
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ ПЛАЧ •

І  що  б  не  сталось,  зоренько,  не  плач!
Лякають  нас  —  та  ми  не  боїмося!
Ніколи  і  нікому  не  здамося,
Удвох  пройдемо  стежкою  невдач

І  встоїмо  в  нерівному  бою  —
У  битві  з  непростими  ворогами
За  волю  й  рідну  землю  під  ногами,
За  рідний  дім  і  доленьку  свою!

•  28.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564189
дата надходження 04.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВЛЮБИЛАСЬ •

Я  увидела  тебя  —  и...  Влюбилась!
Моментально,  не  поня́в,  что  случилось.
Никогда  моё  сердечко  не  билось
Как  в  тот  день,  когда  ты  мне  приключилась.

Я  не  знаю,  чем  ты  мне  приглянулась,
Я  понять  тебя  получше  пыталась,
Но  в  момент,  когда  к  тебе  прикоснулась,
Всё  тобой  в  моей  душе  пропиталось...

•  04.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564273
дата надходження 04.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЯНГОЛ •

Ти  радість  тендітна  моя,
Тебе́  я  люблю  й  поважаю  —
Та  більше  за  все  я  бажаю,
Щоб  разом  були  ти  і  я.

З  тобою  б  прове́сти  всю  ніч,
До  себе  тебе  пригорнути  —
Та  тільки  тобі  не  збагнути
Цю  дивну  й  небачену  річ.

Дорожча  мені  за  життя,
Я  хочу  тебе́  обійняти  —
Та  ти  не  готова  прийняти
Дорослі  мої  почуття.

Я  знаю,  що  ти  підростеш
Колись  і  мене  зрозумієш  —
А  поки  нічого  не  вдієш:
Ти  янгол  безвинний,  я  теж.

•  10.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565713
дата надходження 10.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• МАЛЬЧИШКА •

Всю  жизнь  я  кого-то  ищу  —
Его  или,  может,  Её...
Кого  в  свою  душу  впущу?
Кто  сердце  излечит  моё?

Как  долго  осталось  идти?
В  каком  направленьи  шагать?
Кого  я  пытаюсь  найти?
Когда  перестану  искать?

Весь  мир  —  это  мой  монастырь.
Вся  жизнь  —  это  скорбь  и  беда.
Вокруг  —  только  серая  пыль.
Внутри  —  ничего  кроме  льда.

По  грязи  иду  босиком,
Не  зная  ни  страхов,  ни  грёз.
Меня  поглотит  целиком
Пустыня  из  пепла  и  слёз...

В  который  раз  сбившись  с  пути,
Вдали  я  увидела  свет...
Решила  к  нему  подойти:
Там  мальчик  тринадцати  лет

Стоит  среди  пепла  и  льдин.
Напуган,  дрожит,  необут...
—  Ау!  Почему  ты  один?
Я  Ева.  Тебя  как  зовут?

Молчит...  А  вокруг  —  никого!
Темно.  Но  зачем  же  он  здесь?
Прохладно.  Он  ждёт?  Но  кого?
Замёрз  да  испачкался  весь...

Исчез  со  следами  у  ног
Мой  путь,  только  мне  наплевать.
Бедняжка,  он  так  одинок...
—  Ау!  —  Продолжала  я  звать.

Во  тьме  засверкали  глаза.
Тот  взгляд  я  забыть  не  смогу:
В  зрачках  разлилась  бирюза...
И  вот  я  навстречу  бегу

К  нему  через  пепел  и  грязь,
Не  чувствуя  мокрой  земли,
Как-будто  я  вновь  родилась,
Как-будто  цветы  расцвели...

Мне  больше  не  нужно  бежать?
Закончился  поиск  пути?
Его  бы  сильнее  прижать
К  наполненной  счастьем  груди...

Я  словно  немая  молчу:
Стою  и  смотрю  в  никуда...
Я  больше  идти  не  хочу  —
Остаться  бы  с  Ним  навсегда!

•  10.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565715
дата надходження 10.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• У ІМЛІ •

Не  чекай,  не  зупиниться  час  —
Ми  помре́мо  в  безмежній  імлі,
І  ніхто  не  згадає  про  нас
На  цій  богом  забутій  землі.

Нас  поглинула  прірва  німа,
Коли  світ  несподівано  зник.
Не  кричи,  тут  нікого  нема,
Тут  ніхто  не  почує  твій  крик.

Не  іди,  бо  не  має  кінця
Вічне  сяйво  хтонічної  тьми.
Не  існують  часи  і  місця  —
Світ  загинув,  зали́шились  ми.

Доброта  і  кохання  —  ніщо.
Все  навколо  —  це  втілений  біль.
Не  молись  і  не  вір  ні  у  що  —
Це  не  ва́ртує  наших  зусиль...

•  12.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566064
дата надходження 12.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПСИХОДЕЛИК •

Чьи-то  лица  снуют  в  тумане
Без  тревожности;
Пустота  устраняет  грани
Невозможности...

На  земле  разложились  звери
По  окружности;
Темнота  открывает  двери
Для  наружности...

Возрастает  процент  геройства
Без  отважности;
Высота  забирает  свойства
У  этажности...

Под  мостом  развернулись  руки
Безмятежности;
Тишина  поглощает  звуки
Неизбежности...

•  12.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566065
дата надходження 12.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• УДВОХ •

Нумо  в  річку  удвох  застрибнемо,
Доки  світ  нас  з  тобою  не  бачить!
Може  так  ми  нарешті  збагнемо,
Що  це  значить:  побути  удвох.

Одна  одну  ми  знов  пригорнемо,
І  нехай  хто  як  хоче  тлумачить
Наші  дії.  А  ми...  Ми  живемо,
І  щасли́віші  за  багатьох!

•  18.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567641
дата надходження 18.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ОЖИДАНИЕ •

Без  тебя  угасает  душа
И  вокруг  всё  теряет  значение.
С  головой  окунаясь  в  мучение,
Я  по  жизни  иду  не  спеша.

Как  ребёнок,  наивная,  жду,
Что  однажды  ты  снова  появишься
И  со  мной  никогда  не  расстанешься
В  этом  богом  забытом  аду.

•  18.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567684
дата надходження 18.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ОДИНОКІ •

Зерну  кохання  не  судилось  прорости:
У  цьому  світі  ми  з  тобою  одинокі,
Бо  не  існує  "нас",  є  тільки  я  і  ти  —
Є  сум  і  сльози,  біль  і  спогади  глибокі.

Моя  єдина  (вибач,  знаю  —  не  моя),
Я  не  змирюсь  і  не  забуду,  навіть  з  часом:
Немов  до  сонечка  тяглась  до  тебе  я;
І  як  так  сталося,  що  ми  тепер  не  разом?

Всевишній  Боже,  я  благаю,  дай  нам  шанс
Знов  поєднатися  в  просту  щасливу  пару!
Цей  світ  неправильний.  Прошу,  помилуй  нас,
Або,  як  хочеш,  обери  нам  іншу  кару!

Заради  неї,  знай,  я  світ  переверну:
Я  знищу  Землю  й  потім  наново  збудую  —
В  новому  всесвіті  до  себе  пригорну
Мою  кохану...  Й  ні  про  що  не  пошкодую!

•  22.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568638
дата надходження 22.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• РАССВЕТ •

Несущий  Свет  раскрыл  мои  глаза
На  мир,  увязший  в  топи  суматохи,
На  тень  впустую  прожитой  эпохи  —
Рассвет  окутал  Тьмою  небеса...

•  22.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568654
дата надходження 22.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПРОЩАВАЙ •

Вітер
мене
несе
Вгору  з  безкрайого  степу.

Вибач
мені
за  все,
Я  повертаюсь  на  небо.

Знаю,
що  ти
брехав...
Біль  моя  не  вщухала.

Дякую,
що
"кохав".
Я  тобі  теж  брехала!

•  23.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568849
дата надходження 23.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ДРУГ •

Апрельский  вечер  озарился  фонарями,
Тепло  и  свежесть  разносились  ветерком...
Ты  где-то  здесь,  недалеко,  не  за  морями  —
В  пяти  минутах,  если  двигаться  пешком...

Закат  отбрасывал  последние  отсветы
На  стёкла  зданий,  погружавшихся  во  тьму...
Ты  где-то  рядом,  в  этом  секторе  планеты,
А  я  сижу  и  пялюсь  в  небо...  Почему?

Вечерний  ветер  охватил  меня  прохладой,
На  небе  звёзды  появлялись  чередой...
Ты  будто  снова  в  том  окне  стоишь...  Не  падай!
Не  становись  на  небе  новою  звездой!

Оставшись  в  памяти  моей,  врываясь  снами,
Не  позволяешь  мне  с  ума  сойти,  малыш!
Ты  где-то  там,  за  теми  серыми  домами,
Под  ароматной  тёмной  липой  крепко  спишь...

•  23.03.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568851
дата надходження 23.03.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• САМОТНЯ •

Темний  янгол  розправив  на  зліт
Білі  крила...
Твій  незайманий  крихітний  світ
Ніч  накрила...

Чорне  сонце,  позбавлене  сил,
Більш  не  гріє...
Обернулися  в  попіл  і  пил
Сни  і  мрії...

Ти  самотня,  навколо  лише
Порожнеча...
Тво́ю  душу  крихку  збереже
Тільки  втеча...

Та  тікати  немає  куди  --
Пекло  всюди...
Замивають  криваві  сліди
Добрі  люди...

•  03.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571800
дата надходження 03.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ УСПЕЛА •

Прости  меня,  любимая,  прости
За  то,  что  не  смогла  тебя  спасти,
За  то,  что  я  не  вовремя  сдалась;
Бежала  за  тобой  —  не  угналась...

•  03.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571801
дата надходження 03.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВЕДМІДЬ •

Покотились  твої  намисти́нки
На  всі  боки  брудною  підлогою.
Розірвались  думки  на  частинки
І  змінилася  радість  тривогою.

Розлетілися  вікна  на  шмаття,
А  кімната  здавилася  стелею.
Зіпсувалось  новісіньке  плаття,
Обернулося  місто  пустелею.

Хмара  пилу  слабенькі  легені
В  повну  силу  на  міць  випробовує.
Залпи  "градів"  ревуть  мов  скажені:
П’яне  бидло  твій  край  завойовує.

Дим  в’їдається  в  яснії  очі,
Світ  навколо  палає  й  руйнується.
Линуть  в  згарище  сльози  дівочі,
А  ведмідь  все  ніяк  не  вгамується...

•  04.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571961
дата надходження 04.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПУАНТИ •

Танцювала  мов  богиня  —  перемога  вже  близька!
Всі  ми  згодні  —
Ти  була  неперевершена!
Повертайся  до  зручного  інвалідного  візка  —
На  сьогодні
Симуляцію  завершено.

•  11.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573687
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СТЕКЛА •

Одинокою  стала  я  вновь,
А  всего  лишь  хотела  тепла...
Прогорела  пустая  любовь  —
На  подушку  слезами  стекла.

•  11.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573676
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• У РЕКИ •

Ты  в  лёгкой  прозрачной  одежде
Гуляешь  со  мной  у  реки.
Ты  рядом  —  но  дальше  чем  прежде.
Мы  вместе  —  но  так  далеки...

•  14.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574212
дата надходження 14.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ТИША •

Я  ніколи  тебе́  не  покину!
Я  ТЕБЕ  НЕ  ПОКИНУ  НІКОЛИ!!!
Порожнеча  всередині  коле  —
Так,  неначе  я  скоро  загину...

Сплю  сама,  ти  удома  ночуєш...
У  молитві  до  Господа  про́шу...
Не  зникай!  Я  без  тебе  не  зможу!
Я  НЕ  ЗМОЖУ  БЕЗ  ТЕБЕ!!!  ТИ  ЧУЄШ?..

•  18.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575228
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ИЮНЬ •

Вечереет.  Июнь.  Небо  чистое,
Словно  ангел  слезу  обронил.
Предзакатное  солнце  лучистое
Тешит  душу,  ведь  день  мне  не  мил.

Жизнь  давно  превратилась  в  мучение:
Этот  мир  —  мой  вместительный  гроб.
В  сердце  буря  сметает  влечение,
А  влюблённость  смывает  потоп...

•  18.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575330
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ГОЛОС •

Мені  знов  захотілося  жити  —
Я  почула  твій  лагідний  голос:
"Ходь  до  мене,  білява  красуне,
Дай  обнімемось,  зоре  моя!

Хочу  вічно  з  тобою  дружити,
Бо  люблю!"  —  ти  промовила  вголос.
А  на  мене  пуд  радості  суне,
Бо  так  само  люблю  тебе  й  я!

•  22.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576446
дата надходження 23.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВЕТЕР •

Свежий  ветер  ласкал  моё  тело.
На  душе  так  легко  и  спокойно...
Надо  мной  мягким  светом  блестела,
Улыбаясь,  седая  луна...

Я  как-будто  по  небу  летела,
Словно  чуда  такого  достойна...
В  этом  сне  одного  лишь  хотела  —
Чтобы  рядом  лежала  Она...

•  22.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576447
дата надходження 23.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• БОТИ •

Ми  боти  з  людськими  тілами
І  нами  керують  програми.
Незнаний  нам  страх
В  реальності  й  снах,
Бо  сила  і  розум  за  нами.

Немає  за  ким  сумувати;
Ми  тут,  щоб  життя  зберігати
І  спокій  задля
Планети  Земля;
Не  маємо  права  кохати.

Наш  всесвіт,  здається,  зламався:
Твій  розум  з  моїм  поєднався.
Що  буде,  якщо
"Все"  стане  "Ніщо"?..
Навіщо  ж  ти  так  закохався?

Наш  світ  припинив  існування.
Даремні  усі  намагання...
Надії  нема  —
Лиш  темінь  німа.
І  все  через  кляте  кохання!

Це  буде  приємне  страждання...

•  09.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576795
дата надходження 24.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• МОТЫЛЬКИ •

Осознала,  что,  нервные  клетки  губя,
Без  тебя  я  ни  ночи,  ни  дня  не  могу!
И  когда  на  вопрос  "Как  дела  у  тебя?"
Отвечаю:  "Прекрасно!"  —  тебе  я  не  лгу!

Чуткий  сон  твой  считаю  за  честь  сторожить,
Лишь  с  тобою  хочу  в  тёплой  ванне  лежать.
Ты  всегда  помогаешь  мне  боль  пережить,
Заставляя  ходить,  говорить  и  дышать!

Всё  пытаясь  осмыслить,  сидя́  в  темноте,
Поняла,  что  хочу  просыпаться  с  тобой.
В  сердце  —  сакуры  цвет,  мотыльки  в  животе;
По  артериям  хлещет  ручей  голубой...

За  тебя  я  умру,  оживу,  растворюсь...
За  тобою  отправлюсь  и  в  космос,  и  в  ад!
Я  люблю  —  потому  ничего  не  боюсь!
Лишь  бы  чувствовать  твой  неземной  аромат...

•  23.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576796
дата надходження 24.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ОДНІЙ МЕНІ •

Біль,  розпач  і  страждання,
Й  усе  —  одній  мені!
Я  вірю  у  кохання,
Воно  у  мене  —  ні...

•  18.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576893
дата надходження 25.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НА ВТОРОМ ЭТАЖЕ •

Милый  дворик.  Каштаны  и  клёны  цветут.
Старый  домик:  мой  милый  живёт  где-то  тут.
На  убитом  балконе  стоит  в  неглиже
Мой  малыш  —  на  втором  этаже!

Жаркий  воздух  вытаскивал  душу.  Июль.
Забежать  бы  в  подъезд  —  но  закрыт  вестибюль.
Всё  гляжу  —  и  становится  ладно  в  душе  —
На  балкон  на  втором  этаже.

Листопадом  надежды  осыпались  вниз,
Не  исполнился  в  яви  мой  глупый  каприз.
Мысли  только  о  нём  —  о  моём  малыше
На  дурацком  втором  этаже.

В  танце  снега  мерцает  разбитый  фонарь.
Пролезает  под  кожу  студёный  январь.
Половина  десятого.  Поздно.  Уже
Гаснет  свет  на  втором  этаже...

•  24.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576895
дата надходження 25.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• РАЙ •

Ти  —  усе,  що  я  мала  і  маю.
Рай  знаходиться  там,  де  є  ти.
Мов  пелюстки  в  долонях  тримаю
Наші  ніжні  суміжні  світи...

•  12.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577305
дата надходження 26.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ДЕПРЕССИЯ •

Моя  депрессия  останется  со  мной  —
Внутри  меня,  в  моей  душе  изнемождённой;
Она  окутает  мой  разум  повреждённый
Гурьбой  с  фантазией  страдающе  больной.

С  завидной  страстью  я  проигрываю  роль
Несчастной  жертвы.  Я  слаба  и  одинока.
Существование  бесцельно  и  жестоко;
Никто  на  свете  не  познает  эту  боль...

•  16.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577306
дата надходження 26.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СОН •

Засинаю  і  знов  поринаю
У  просторі  зелені  гаї,
І  немов  у  долонях  тримаю
Я  кохані  долоні  твої.
Й  ніби  в  волю  закохані  досі,
Сидимо  на  просторих  дахах
І  під  зливою  бігаєм  босі
По  розмитих  водою  шляхах.

•  27.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577551
дата надходження 27.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ТЕПЛО •

Мне  тепла  твоего  не  хватает.
Радость  серым  дождём  утекла.
Лёд  на  сердце  лежит  и  не  тает.
День  стянула  безликая  мгла...

Не  согреют  озябшую  душу
Ни  огонь,  ни  ромашковый  чай.
Вылью  чувства  слезами  наружу,
О  тебе  помянув  невзначай...

•  18.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577552
дата надходження 27.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СОЛОДКА НІЧ •

Солодка  ніч  примарою  наш  розум  оповила
Та  тішилась,  взираючи  в  відчинене  віконце;
Нас  лагідною  хмарою  від  сну  відгородила,
В  долонях  нас  тримаючи.  Повз  нас  сходило  сонце...

•  28.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577697
дата надходження 28.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕВИДИМЫЕ •

Мы  те,  кто  время  создаёт  и  замедляет.
Мы  тёмным  светом  опоясываем  ночь.
Мы  —  пустота,  что  вашим  миром  управляет,
Но  не  способна  навредить  вам  и  помочь.

Вы  нашу  сущность  не  поймёте  —  просто  знайте,
И  не  просите  нас  о  помощи,  ведь  вы
Сильны  без  нас.  Друг  друга  только  не  теряйте,
И  что  важнее  —  не  теряйте  головы!

•  03.02.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577698
дата надходження 28.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• КВІТОЧЦІ АЛІСІ •

Інакшою  бути  ніколи  не  бійся  —
Ти  зірка,  що  сяє  на  темному  небі.
Світи  —  не  згоряй  і  донесхочу  смійся
В  лице  небезпеці.  Ти  вільна,  далебі!

Ніхто  на  Землі  і  ніщо  поза  нею
Свободу  у  тебе  забрати  не  зможе.
Нехай  атакують  нахаби  брехнею  —
Я  поряд  з  тобою!  Добро  переможе!

Благаю,  не  плач,  пожалій  свої  очі  —
Ніщо  в  цьому  світі  не  варте  й  сльозинки!
Ти  сонце,  що  стало  окрасою  ночі,
Ти  море,  що  вийшло  з  малої  краплинки.

Ти  квітка,  що  так  передчасно  розквітла;
Нічого  не  бійся  —  візьми  мою  руку
Й  ходімо  зі  мною  дорогою  світла  —
Вперед,  через  заздрість,  брехню  і  розлуку!

•  29.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577893
дата надходження 29.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НАРКОТИК •

Холодное  зимнее  утро.
Рыдаешь;  тебя  не  унять.
Ты  вновь  поступаешь  немудро,
Себя  не  желая  менять...

Ты  знаешь  как  стать  веселее:
Оставь  недопитый  кефир
И  сделай  немного  светлее
Свой  серый  безропотный  мир...

Остынут  гигантские  печи,
Исчезнут  слои  и  цвета,
Погаснут  холодные  свечи  —
Рассохнется  в  пепел  мечта...

Упала  душа  с  табурета;
С  окна  долетает  снежок.
Скатилась  на  пол  сигарета,
На  пальцах  оставив  ожог...

•  13.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577895
дата надходження 29.04.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗЛИВА •

Ти  цілуєш  мене  крізь  сльози,
А  за  вікнами  лупить  злива;
Нас  не  здатні  злякати  грози.
Я  з  тобою  —  тому  щаслива!

Дощ  нехай  підвіконня  трощить,
Град  хай  цілить  на  дворі  айстри;
Хай  та  злива  весь  день  полощить  —
Не  псує  нам  негода  настрій!

•  29.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578701
дата надходження 03.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ТИГРИЦА •

Целовались  вы  страстно,
И  лишь  по  слезе
Было  видно,  что  ты  не  согласна.
Ты  мила  и  прекрасна,
А  он  —  как  и  все.
Пожалела,  простила  —  напрасно!

Он  ведь  снова  напьётся
И  снова  уйдёт,
И  с  каким-то  чертом  подерётся.
А  на  утро  вернётся
И  спать  упадёт.
Как  терпеть  тебе  всё  удаётся?

Ты  такого  достойна?
Да  ладно,  не  ври,
Посмотри  на  себя...  Ты  —  убойна!
Сядь,  подумай  спокойно.
И,  чёрт-побери,
Быть  слабачкой  совсем  не  пристойно!

Ты  свободная  птица  —
Ты  гордый  орёл!
Как  могла  ты  в  раба  превратиться?
Он  тебя,  чтоб  добиться,
До  дома  провёл...
Не  дай  маху!  Твой  выбор,  тигрица...

•  24.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578711
дата надходження 03.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СМАРТФОН •

Цілий  світ  на  маленькій  долоні
Ти  тримаєш  в  своєму  полоні  —
І  усе  це  заради  одно́го
Повідомлення  —  може,  дзвінка.
Пальці  стомлені,  очі  червоні,
Проливаються  сльози  солоні:
Знов  ридаєш  —  авжеж,  через  нього,
Бо  любов  твоя  досі  палка...

А  чи  вартий  він  тебе?  Чи  має
Почуття  і  взаємно  кохає?
Чи  про  тебе  він  мріє  в  дорозі?
Сумніваєшся  в  цьому  щодня.
Він  не  бачить,  не  чує,  не  знає,
В  нього  й  думки  такої  немає,
Що  у  нього  закохане  досі
Те  невинне  мале  кошеня...

•  12.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580719
дата надходження 12.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• МОЛЧИМ •

Возьми  мою  руку  —  пойдём  босиком
По  нежной  зелёной  траве  —
По  летнему  лугу!  Свобода  кругом
И  ветер  шумит  в  голове...

Пусть  небо  июльское  смотрит  на  нас;
Затишье...  Вокруг  —  ни  души!
Молчим.  Поцелуй  вместо  тысячи  фраз.
Целуй  —  и  со  мною  дыши...

•  12.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580748
дата надходження 12.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЛІД •

Із  її  очей
   Витекла  любов,
     Припинився  шлях,
         Розчинився  слід.
В  темряві  ночей
   Охолола  кров,
     На  німих  вустах
       Утворився  лід...

•  16.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581611
дата надходження 16.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НИТИ •

Мы  лежали  вдвоём  без  одежды,
Но  целуя  мне  шею,  он  думал  о  ней.
Мой  расколотый  камень  надежды
Разлетелся  на  тысячу  мелких  камней.
Он  не  думал  в  ту  ночь  о  защите:
Искушал  алкоголь  в  забродившей  крови,
Перерезав  последние  нити
Нашей  некогда  истой  любви...

•  14.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581612
дата надходження 16.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СКЛЯНІ НЕБЕСА •

[color="#808080"](безглузда  гра  слів)[/color]

Згоряє  повітря,  зникає  краса,
Вистрибує  серце  з  могутніх  грудей:
Із  гуркотом  впали  скляні  небеса
На  голови  мета-  і  недо-  людей.

Пощезли  кордони  між  злом  і  добром,
У  плазмі  часів  мертвий  простір  снує.
Адам  забива  на  смерть  Єву  ребром  —
У  хаосі  кожен  стає  тим,  хто  є.

Збираємо  кошти  на  довгий  політ,
Бо  маємо  безліч  цікавих  ідей
В  той  час  як  холодний  розкришений  лід
Обпалює  ступні  голодних  дітей.

Отруйні  канали  зв’язку  із  ніким
Винищують  світ,  зупиняють  життя.
Ніхто  не  повернеться  звідси  живим,
Ніщо  не  перейде  межу  небуття!

•  17.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581701
дата надходження 17.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ОКУНУТЬСЯ В ВЕСНУ •

Пусть  гремят  небеса
И  грохочет  в  груди  —
Завяжи  мне  глаза
Да  на  луг  отведи,

Положи  на  траву,
Разорви  сарафан...
Это  сон  наяву,
Этот  воздух  —  дурман!

Облака  не  плывут,
Не  шумят  колоски  —
Мысли  голову  рвут,
Распирая  виски.

От  восторга  кричу,
До  утра  не  усну  —
Я  с  тобою  хочу
Окунуться  в  весну!

•  16.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581703
дата надходження 17.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВІЛЬНІ •

Ми  з  тобою  —  неначе  дві  пташки,
Що  кружляють  над  лісом  весняним.
Розквітають  тюльпани  й  ромашки
Полоня́ть  ароматом  духмяним.

Ми  літаємо  ви́соко  в  небі,
І  ніхто  нас  з  землі  не  дістане.
Ти  моя  білокрилая  бебі  —
Летимо,  доки  ніч  не  настане.

Ми  з  тобою  мов  дикі  лисички
Біжимо  по  узліссі  у  хащі  —
Наче  дві  нерозлучні  сестрички,
Наче  подруги  вічні  й  найкращі.

Не  лякають  нас  грім  із  дощами,
Ніжне  сонечко  зви́сока  гріє.
Нас,  що  мчать  між  деревах  з  кущами,
Наздогнати  ніхто  не  зуміє!

•  18.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582057
дата надходження 18.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СЕКУНДЫ •

Окончился  доступ  в  обманчивый  мир  —
Ночь  ядом  гипноза  травила  ей  мозг;
По  голому  телу  скользил  кашемир
И  стягивал  грудь  застывающий  воск.

Давили  на  горло  четыре  стены,
В  тандеме  с  фето́ром  мешая  дышать,
В  страдающем  свете  холодной  луны
Пытаясь  фантазией  дух  утешать.

Глотала  пространство  —  и  наоборот;
Затишье  губил  оглушительный  треск.
Безропотный  кляп  закупоривал  рот,
Играл  с  полусумраком  жидкостей  блеск.

Ножи  и  ланцеты  пролазили  внутрь,
Противные  пальцы  касались  лица.
Холодного  пола  блестел  перламутр.
Секунды  осталось  терпеть  до  конца...

•  22.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582950
дата надходження 22.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ТАЄМНИЦЯ •

Щирий  за́хват  від  солодких  поцілунків
Заховаю  під  короткою  спідницею.
У  полоні  наших  пристрасних  стосунків
Ти  залишишся  моєю  таємницею.

Ми  кохатимемось  з  ночі  до  світання
І  ніхто  навколо  нас  не  здогадається
Про  палке,  шалене  й  лагідне  кохання,
Що  між  нами  безупинно  відбувається...

•  28.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584123
дата надходження 28.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗНОЙ •

Лютый  август  жжёт,  изводит.  Нет  ни  облака,  ни  тучи!
Пот  рекой  по  телу  льётся:  лето  вновь  своё  берёт.
До  безумия  доводит  жар,  что  даже  пекла  круче.
Выжить  еле  удаётся  —  душит  днями  напролёт.

Ночь,  несущая  прохладу,  поглоти  же  город  томный!
Мы  в  бетонной  кочегарке  по  четырнадцать  часов...
Летний  зной  подобен  аду!  Пусть  я  выдамся  нескромной,
Но  разденусь  прямо  в  парке  —  до  заношенных  трусов!

•  28.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584140
дата надходження 28.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПОРЯД •

У  ліжку,  на  морі,
В  скорботі  сумною,
У  щасті  і  горі  —
Будь  поряд  зі  мною!

•  28.05.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584231
дата надходження 29.05.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• БУКЕТ •

Не  бойся  всплакнуть,
Коль  грустно  до  слёз
И  нежную  грудь
Боль  режет  на  части.
Любовь  не  вернуть
Букетиком  роз:
Окончился  путь
Неистовой  страсти...

•  02.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584953
дата надходження 02.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СПОГАД •

Я  хочу  знову  опинитися  на  пляжі,
Що  на  Онтаріо,  в  Торонті  —  там,  де  наші  —
У  тому  платтячку,  яке  пошила  мама,
В  той  теплий  вечір  після  рясного  дощу;

Щоб  знов  побачити  як  сонечко  сідає,
Як  небо  хмарами  до  озера  впадає.
Перед  очима  не  зникає  панорама...
Цей  милий  спогад  я  в  житті  не  відпущу!

•  07.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586009
дата надходження 07.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• СКАЖИ •

Боль  кромсает  грудь;
Ангел  мой,  скажи,
Как  не  утонуть
В  океане  лжи?..

•  07.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586010
дата надходження 07.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• КОСИЧКА •

Заплету  тобі  косичку
Й  помандруємо  на  річку  —
Із  тобою  радісно  мені!
Одяг  кинем  на  травичку,
А  самі  —  пірнем  в  водичку.
Розпочнемо  наші  вихідні!

•  09.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586401
дата надходження 09.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• УЛЫБАЙСЯ •

Лучик  солнышка  нежно  коснётся
Бледной  кожи;  нагрянет  рассвет.
Улыбайся  —  и  мир  улыбнётся
В  ответ.

•  09.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586402
дата надходження 09.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗАРАЗ •

Ілюзія  зникла,  залишивши  дійсність
З  усім,  що  раніше  здавалось  істотним.
Звелася  до  місяця  зрадницька  вічність
І  горе  зробилося  невідворотним.

У  сірій  квартирі  нема  що  робити.
Вдавати  здорову,  коли  усе  знаєш,
Чекати  на  смерть  замість  того,  щоб  жити
Й  лягати  з  думками,  що  досі  вмираєш  —

Огидно;  не  хочеться  гиддю  ділитись
Зі  світом.  Жива  й  нежива  одночасно.
Згасає  бажання  з  хворобою  битись.
Смерть  завжди  приходить  за  нами  невчасно.

Сьогодні  —  живеш,  завтра  в  позі  застигнеш.
Плануєш  відпустку,  поїздку  на  дачу  —
А  певен,  що  зможеш?  А  певен,  що  встигнеш?
Тож  ЗАРАЗ  живи  і  кохай,  мій  читачу!

•  09.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586550
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• РАДУГА •

Посмотри,  дождь  закончится  скоро,
Солнце  выглянет  к  нам  из-за  туч;
Скроет  серость  от  нашего  взора
Тёплый  ласковый  солнечный  луч.

Наши  чувства  ничуть  не  ослабли,
А  в  сердцах  не  погас  огонёк.
Бьют  по  коже  последние  капли,
Слёзы  боли  смывая  со  щёк.

В  нас  заложены  верность  и  нежность,
Страсть  и  преданность  —  в  нашей  крови.
В  душах  —  буря,  в  глазах  —  безмятежность;
Мы  сильны,  наша  сила  —  в  любви!

Друг  для  друга  мы  щит  и  опора  —
Нашей  сути  у  нас  не  отнять!
Посмотри,  дождь  закончится  скоро  —
Небо  [color="#ff0000"]р[/color][color="#ff8000"]а[/color][color="#ffff00"]д[/color][color="#00ff00"]у[/color][color="#0000ff"]г[/color][color="#8000ff"]а[/color]  скрасит  опять.

•  11.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586774
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПОЦІЛУНОК •

Ми  удвох  стоїмо  на  майданчику...
Пригорни  і  тримай  мене,  золотко!
Нахилися  до  мене,  мій  зайчику,
Поцілуй  мене  ніжно  і  солодко!

Зимне  небо  у  зорях  купається,
Сяє  місяць,  неначе  у  фосфорі.
Хай  ніколи  ця  ніч  не  кінчається;
Ти  —  в  мені,  я  —  в  тобі,  ми  —  у  просторі...

•  10.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586775
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ КУКЛЫ •

Нас  многие  всерьёз  считают  куклами:
Бездушными,  дурными,  бесхребетными
Кусками  мяса  с  формами  округлыми,
Бесправными  вещами  безответными...

Как-будто  мы  какие-то  животные,
Как-будто  несвободными  рождённые  —
Не  люди,  а  мутанты  беспородные,
Фактически  в  "низы"  переведённые...

Есть  те,  кто  кулаками  добиваются
От  нас  любви,  вернее  —  послушания;
"Парнями"  да  "мужьями"  называются,
Не  стоя  слёз  и  нашего  внимания...

А  те,  кто  уважали  бы  и  нежили,
Кто  жизнь  свою  отдать  за  нас  отважатся  —
Скорее,  одиноки  будут,  нежели
Когда-то  с  нами  рядышком  окажутся...

•  22.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589141
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЖІНОЧА ДОЛЯ •

Так  важко  залишатися  собою,
Коли  від  тебе  іншого  чекають
І  цілий  світ  диктує  поведінку,
Яка  тобі  ніяк  не  притаманна.
Журнальчики  рясніють  худобо́ю  —
Малим  дівчатам  психіку  ламають,
Навіюючи  погляди  на  жінку,
Що  має  бути  майже  бездоганна.

Живеш  —  для  когось.  Мрієш  про  єдине:
Аби  по  самі  вуха  закохатись
У  того,  хто  вважатиме  за  щастя
Твоє  тримати  серце  у  долонях;
Й  ростити  у  любові  з  ним  дитину,
Нічого  і  нікого  не  страхатись  —
На  самоті  не  різати  зап’ястя,
Забути  про  нудотний  біль  у  скронях.

Так  важко...  А  кому  насправді  легко?
Ми  граємо  щасливих  і  успішних:
Фарбуємось,  вдягаємось  в  незру́чне,
Аби  як  ті  моделі  виглядати.
Чи  нам  до  них,  чи  їм  до  нас  далеко  —
Не  маємо  маєтків  ми  розкішних,
Купуємо  на  ринку  м’ясо  штучне,
Працюємо,  аби  борги  віддати.

Ідуть  роки,  життя  нас  поглинає.
Не  встигнеш  озирнутись  —  ти  заміжня:
У  тебе  чоловік  і  два  синочки,
Робота  —  дім,  відпустка,  дім  —  робота...
І  мрій  твоїх  юнацьких  вже  немає.
В  Контакті  —  фотографія  торішня.
Лиш  голоси  дітей  немов  дзвіночки
Нагадують,  що  ти  жива  істота...

•  22.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589142
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• У НАС БУДУТ ДЕТИ •

У  нас  с  тобою  тоже  будут  дети  —
Красивые,  со  светлыми  глазами
И  самыми  счастливыми  на  свете
Родителями  —  представляешь,  нами!

Сынок  и  дочка  —  может,  даже  трое!
Научим  их  всему,  что  мы  умеем:
Покажем  мир  и  небо  голубое,
А  позже  —  как  играть  с  воздушным  змеем.

Мы  будем  каждый  день  в  центральном  парке
На  стриженной  траве  семьёй  резвиться,
Дарить  друг  другу  радость  и  подарки,
И  оттого  моложе  становиться.

Пусть  мы  ещё  наивные  студенты
И  рано  поднимать  вопросы  эти,
Но  помни  в  тяжелейшие  моменты:
У  нас  с  тобою  тоже  будут  дети!

•  23.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589313
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗА ТОБОЮ •

[color="#c00000"]Я  піду  за  тобою,  куди  б  ти  не  йшла,[/color]
[color="#c06000"]Кину  школу  і  друзів,  якщо  так  захочеш.[/color]
[color="#c0c000"]Я  блукала  —  й  нарешті  кохання  знайшла[/color]
[color="#008000"]У  тобі;  ти  ж  те  саме  щоночі  шепочеш.[/color]

[color="#0000ff"]Подамося  туди,  де  є  море  й  пісок,[/color]
[color="#6000c0"]Де  удвох  на  світанні  пірнатимем  в  воду.[/color]
[color="#c00000"]Ми  опинимось  в  світі  дорослих  казок,[/color]
[color="#c06000"]Де  пізнаємо  щастя  терпку  насолоду![/color]

[color="#c0c000"]Подих  волі  виштовхує  серце  з  грудей,[/color]
[color="#008000"]Ніжний  дотик  тепла  ми  смакуєм  досхо́чу.[/color]
[color="#0000ff"]Коло  нас  —  білі  хмари  й  немає  людей;[/color]
[color="#6000c0"]І  не  треба,  бо  я  лиш  тебе  одну  хочу.[/color]

[color="#c00000"]За́хід  сонця  зустрінем  в  своїх  лежаках[/color]
[color="#c06000"]На  привітному  пляжі  у  стомлених  позах.[/color]
[color="#c0c000"]Ти  наркотик  мій,  мила,  який  на  свій  страх[/color]
[color="#008000"]Я  вживатиму  в  неконтрольованих  дозах![/color]

•  23.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589314
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ УМРЁТ •

Если  в  бедах  планета  увязнет,
Мы  продолжим  движенье  вперёд;
Этот  свет  никогда  не  погаснет,
Этот  мир  ни  за  что  не  умрёт!

•  09.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589406
дата надходження 24.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• МАСАЖ •

Заговорилися  з  тобою.  Ех,  мала!
Десята  вечора.  А  завтра  —  понеділок...
Стіл  полонила  піраміда  із  тарілок
(Не  піраміда  навіть  —  жирна  купа  скла).

Чекати  зливу?  —  не  дарма́  ж  гуркоче  грім.
На  дворі  темно,  а  іти  тобі  далеко,
Тож  ти  нікуди  не  піде́ш,  моя  лелеко;
Знімай  шкарпетки  і  сідай.  Мій  дім  —  твій  дім!

Бо  я  турбуюся  про  тебе,  зауваж.
Телефонуй  батькам  і  в  мене  залишайся!
Ходи  до  мене,  мила,  й  швидше  роздягайся,
Лягай  на  ліжко  —  я  зроблю  тобі  масаж.

Я  нанесу  і  ніжно-ніжно  розітру
Духмяне  масло  по  твоїй  гладенькій  спині.
Спасибі,  сонечко,  за  те,  що  ти  донині
Мене  так  любиш  і  сприймаєш  як  сестру!

•  30.06.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590709
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ХОЛОД •

Мы  в  плену  этой  чёртовой  осени,
Что  окутала  мысли  и  сны;
Мы  невовремя  вызов  ей  бросили,
Не  дождавшись  прихода  весны.

Листья  падают  вниз  в  изумлении,
Засыпая  на  мёрзлой  траве.
Эта  осень  —  в  моём  настроении,
Этот  холод  —  в  твоей  голове.

(в  соавторстве  с  [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой  Титовой[/url])

•  02.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ТУЛЬПА •

Я  невтілений  в  матерію  Твій  недо-ідеал  —
Сублімація  бажання  щиро  й  пристрасно  кохати.
Я  фантазія,  що  хтиво  продирається  в  реал,
Щоб  залізти  в  Тво́є  ліжко  і  з  Тобою  переспати.

Маю  псевдоособистість,  що  мені  створила  Ти,
Псевдоспогади  і  мрії,  що  ніколи  не  здійсняться  —
Й  попри  це  я  відчуваю  в  роті  присмак  гіркоти
Від  свого  неіснування  й  снів,  які  мені  не  сняться.

Тож  залишусь  героїнею  Твоїх  вологих  снів,
Аби  Ти  щоночі  лагідно  торкалася  до  мене.
Цілуватимеш  у  груди  без  красивих  зайвих  слів
І  робитимеш  зі  мною  дещо  досі  не  здійсненне.

Уявлятимеш  мене  коли  болітиме  живіт  —
Стану  бру́дною  прикрасою  пустого  існування.
Замалюю  кольорами  Твій  липкий  бінарний  світ
Для  завершення  процесу  Тво́го  саморуйнування.

•  08.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592399
дата надходження 08.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• Я В СКАЗКЕ •

Распогодилось  летнее  небо:
Облака  уносили  дожди,
Вслед  за  ветром  последовав  слепо,
Не  разведав,  что  там,  впереди...

Вечерело,  и  солнце  спускалось
За  чуть  тёплый  морской  горизонт;
Только  капелька  света  осталась,
Освещая  наш  берег  и  порт.

Так  тепло,  хорошо  и  спокойно,
Что  домой  не  охота  идти.
Это  чувство  поэмы  достойно,
Только  нужных  мне  слов  не  найти.

Расплескались  оттенки  и  краски,
Появление  звёзд  торопя.
Бесподобно,  как  будто  я  в  сказке,
Только  в  ней  не  хватает  тебя...

•  03.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592400
дата надходження 08.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ШАЛЕНА •

Це  бажання,  що  вилилось  в  сказ,
Це  кохання  без  зайвих  прикрас.
Роздягайся  й  лягай  на  травицю  —
Тут  немає  нікого  крім  нас...
       Колоситься  зелена  трава,
       Вітерець  серенаду  співа.
       Ти  плекаєш  мою  таємницю:
       Насолода,  що  вічно  трива...
Напиваюсь  струмком  твоїх  сліз,
Запах  квітів  лоскоче  мій  ніс.
Цього  дня  ти  до  мене  майстерно
Ніжним  рухом  у  душу  проліз...
       Ти  весь  мій,  я  сьогодні  —  твоя,
       Називаю  тебе  на  ім’я.
       Це  казково  і  трохи  химерно:
       Спека,  селище,  степ,  ти  і  я...

•  09.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592538
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• БИРЮЗА •

Поймала  солнышко  дрожащими  руками
Вот  здесь,  у  берега  извилистой  реки  —
Под  бело-синими  густыми  облаками,
Где  год  назад  ты  попросил  моей  руки.

Вода  чуть  тёплая  и  нежно-голубая,
Как  будто  снизу  не  песок,  а  бирюза.
Смотрю  на  небо,  со  слезою  вспоминая
Твои  сверкающие  радостью  глаза...

•  08.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592540
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ДЛЯ ТЕБЕ •

Я  буду  сонцем  і  зірками
Лише  для  тебе  однієї,
Зеленим  ланом  із  квітками  —
Для  наймилішої  моєї!

Зроблюся  морем-океаном,
Сліпим  дощем,  що  ллється  з  неба,
Ласкавим  вранішнім  туманом  —
Аби  торкатися  до  тебе!

Я  постелюся  на  підлозі,
Аби  вагу  твою  відчути,
Щоб  цілувати  ноги  босі,
Щоб  біля  тебе  завжди  бути!

Я  стану  ніжною  весною,
Вві  сні  до  тебе  пригорнуся
І  огортаючи  собою,
До  світлих  мрій  твоїх  ввірвуся!

•  15.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593853
дата надходження 15.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НА МОРЕ •

Август-месяц  —  значит,  вскоре
Мы  отправимся  на  море
Плавать  и  кататься  на  доске;
Обнажёнными  купаться,
Загорать  и  целоваться,
Рисовать  сердечки  на  песке...

Будем  днём  и  ночью  вместе
В  неземном,  волшебном  месте
Радоваться  жизни  без  конца.
Запах  сладостной  свободы
В  лоне  матушки-природы
Вмиг  пленит  влюблённые  серца!

•  15.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593912
дата надходження 15.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ШЕПІТ БЕЗМОВНОСТІ •

Вода  співала  шепотом  безмовності...
В  полоні  зачарованого  лісу
Бриніли  краплі  в  дивній  послідовності
І  грім  лунав  у  небі  десь  поблизу.

Закрило  сонце  дощовими  хмарами,
Лани  відчули  подих  прохолоди.
Навколишній  пейзаж  іскрився  чарами
У  світлі  неземної  насолоди...

•  21.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• DAS ES •

Сны,  мечты  и  чувства  наши
Бьют  потоком  горьких  слёз:
Мы  с  тобою  персонажи
Чьих-то  выстраданных  грёз.

Мы  короткие  моменты
Затяжного  бытия,
Наши  души  —  элементы
Бессознательного  Я.

Не́кто  истово  пытался
Управлять  своей  судьбой,
Но  слегка  перестарался,
Создавая  нас  с  тобой.

В  этом  странном  круге  ада
Лишь  любовь  ориентир.
Для  кого-то  мы  отрада,
Друг  для  друга  —  целый  мир!

•  03.08.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597516
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НОЧІВЛЯ •

Ми  вкотре  зустрічаємося  потай  від  усіх...
Дорослі  у  відряжденні:  ночуємо  удвох!
Сьогодні  знов  лунатиме  дзвінкий  солодкий  сміх
У  затишній  оселі,  що  прийня́ла  нас  обох.

Самі.  Вечірнє  сонце  ледь  трапляє  до  вікна,
Промінням  помаранчевим  сковзаючи  униз.
Ніяковість  між  нами  з  кожним  дотиком  мина,
А  наші  почуття  сягають  стану  щирих  сліз...

Її  стрункий  животик  пахне  теплим  молоком,
В  Її  обіймах  лагідних  миліше  ніж  в  раю!
Бажання  фонтанує  й  розливається  струмком...
Нікому  не  віддам  кохану  дівчинку  мою!

Коротка  літня  ніч  голубить  стомлені  тіла,
Та  ми  із  Нею  вкотре  до  світання  не  спимо  —
Даруєм  одна  о́дній  частку  справжнього  тепла
Й  цілуємося  так,  неначе  завтра  помремо...

•  21.08.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601259
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ОТДЫХАЙ •

Отдыхай  —  от  своих  повседневных  забот...
Пусть  проворное  солнце  ласкает  живот...

Летний  ласковый  воздух  поглубже  вдыхай...
Наслаждайся  покоем  и  благоухай...

Поиграй  на  зелёной-зелёной  траве...
Пусть  расслабятся  мысли  в  твоей  голове...

Милый  маленький  двор  превращается  в  рай...
Ни  о  чём  не  тревожься...  Лежи...  Загорай...

•  17.08.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601262
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НАША ДОРОГА •

[color="#0000ff"]Я  захищатиму  тебе  від  злив  і  вітру,
Від  хтивих  поглядів  безсовісних  почвар.
Твої  пекучі  сльози  хусточкою  витру
І  розділю  з  тобою  твій  тяжкий  тягар.[/color]

[color="#ff0000"]Не  уступлю  тебя  ни  демону,  ни  богу  —
Пускай  вокруг  точится  дьявольская  мгла.
С  тобою  вместе  я  пройду  твою  дорогу
Из  окровавленного  битого  стекла.[/color]

•  15.09.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606836
дата надходження 15.09.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ГРУЩУ •

Рифмую  мысли,  и  рождается  экспромт.
Я  словно  точка  на  безбрежном  полотне.
Мою  звезду  украл  студёный  горизонт.
Сама  с  собою  остаюсь  наедине.

Холодный  дождь  скользит  по  серому  плащу.
Играет  море,  стоном  душу  леденя.
Никто  не  знает,  отчего  я  так  грущу.
Солёный  воздух  проникает  внутрь  меня.

•  14.09.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606838
дата надходження 15.09.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• НЕ ЗАБУДУ •

Я  ніколи  не  забуду  наше  літо
Й  почуття,  що  нами  вперше  пережито;

Як  ходили  з  рушниками  до  лиману,
Як  гойдалися  над  хмарами  туману;

Спочивали,  вітерцем  з  росою  вмиті,
На  траві,  немов  на  ніжнім  оксамиті

Й  задивлялися  на  небо  із  зірками,
Одна  з  одною  спілкуючись  думками...

Не  забуду  надвечірніх  хмар  гасання
І  зорі  повільне  жалісне  згасання,

Наших  мрій  палких  народження  моменти  —
Ми  самі  своєї  долі  диригенти!

Пам’ятатиму  ту  зливу  над  ланами
І  веселку,  що  з’явилася  над  нами;

Сірі  очі,  у  яких  життя  палало,
Й  теплі  ночі,  котрих  нам  було  замало...

•  08.10.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612081
дата надходження 08.10.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПРИЗРАК •

Она  смотрела  заспанно  на  тёмный  небосклон,
Обдумывая  сладостно  пригрезившие  сны.
И  будто  со  спины  её  лелеял  взглядом  Он
В  хрустальном  свете  явственном  закиснувшей  луны.

Она  Его  не  видела,  но  чувствовала  дух,
Который  пропитал  собой  безветренную  ночь.
Звала  Его  по  имени  и  мысленно,  и  вслух  —
Но  призрак  с  тихим  ветром  в  никуда  унёсся  прочь...

•  21.10.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614972
дата надходження 21.10.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ПЕРЕРВА •

Відчуваєш?  Часопростір  йде  крізь  нас:
Ми  з  тобою  ніби  в  вічності  застигли.
Випав  з  обрію  подій  порожній  клас
І  довкола  всі  кудись  поспішно  зникли...

Чуєш?  Музика  наповнює  серця:
Розливаючись,  бринить  в  чутливих  вухах
Від  початку  і  до  самого  кінця,
Оживаючи  у  наших  вільних  рухах...

Бачиш?  Сонечко  осяює  нам  шлях
Помаранчевим  промінням  крізь  волосся,
Відбиваючись  у  стомлених  очах;
Ще  хвилина,  й  ми  спокусі  піддамося...

Знаєш?  Серце  наче  полум’ям  горить
Й  калатає  так,  що  це  не  приховати!
Я  щаслива  в  цю  чарівну  дивну  мить
Із  тобою  разом  в  казку  поринати...

•  26.10.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616253
дата надходження 26.10.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВОЗВРАЩАЙСЯ •

Золотые  крупицы  песка,
Несмолкающий  шум  океана;
Где-то  там,  в  государстве  тумана,
Ты  опять  далека  и  близка...

Из-за  бухты  подул  ветерок  —
С  ним  у  берега  волны  гуляют.
Нас  с  тобою  теперь  разделяют
Километры  воды  и  дорог...

Жёлтым  диском  сияет  заря
За  идущими  вдаль  облаками;
Прикоснуться  бы  к  небу  руками,
Переплыть  океаны-моря...

Без  тебя  на  душе  тяжело.
Я  скучаю  по  нашим  прогулкам,
По  следам  на  песке  и  рисункам.
Возвращайся,  любимая  Ло...

•  07.11.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619098
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ЗАТИШОК •

Вечоріє,  і  сонячне  світло
З  краю  неба  осяює  зведення  хмар.
Милий  двір  зустрічає  привітно
Нас  з  тобою.  Блищить  тротуар...

Кілька  кроків  —  і  ми  у  квартирі;
Запах  прянощів  пестить  знесилений  нюх.
Все  навколо  у  злагоді  й  мирі.
Ти  знімаєш  сережки  із  вух...

Нафарбована,  стомлена,  боса,
Відігнавши  від  себе  настирні  думки,
Я  торкаюся  кінчиком  носа
До  твоєї  блідої  щоки...

Я  руками  тримаю  перлину,
Що  наповнює  сонцем  похмуре  життя  —
Найкоштовнішу  в  світі  людину  —
І  обожнюю  це  відчуття...

Оживає  душа  моя  чиста
У  гарячих  і  щирих  обіймах  твоїх,
Що  окутують  наче  намисто
Ніжну  шию,  білясту  мов  сніг...

Враз  підлогу  оздобив  наш  одяг,
Що  тримався  на  стегнах  й  безсилих  плечах;
Сіру  втому  замінює  потяг,
Сяє  вогником  в  наших  очах...

Палко  спраглими  ласки  вустами
Розціловую  сповнений  жару  живіт;
Безкінечність  постала  за  нами,
Затуливши  собою  весь  світ...  

Наші  голі  стрункі  силуети
Неквапливо  збігаються  в  цілісну  суть;
Поміж  нами  зникають  секрети
І  барвінки  у  душах  цвітуть...

•  07.11.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619099
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 27.12.2015


Єва Романенко

• ВЕСНА •

Во  власти  несбыточных  грёз
Растёрла  глаза  докрасна́:
Солёными  каплями  слёз
Рыдала  Весна...

•  25.11.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624069
дата надходження 26.11.2015
дата закладки 27.12.2015