Моя, невольна-вільна Україно,
Моя, Пречиста Матінко, свята,
Як терпиш ти знущання погодинно?
Ця біль, як віковічна смерть Христа.
Прости нам жадібність і ницість нашу,
Прости думки не гідні висоти,
Ти ж бачиш нас, наскрізно нашу душу,
Що є у Батьківщини ще сини.
Ми прагнемо навести лад в державі,
Але завжди перевертні-кати лихі
Плюндрують землі покидьки картаві,
А українці, мов в бою лише одні.
В бою, як сказано, один – не воїн.
Та я із тугою за рідним все молю:
Благаю, захисти братів від воєн,
А коли ні, то іншого прохать буду.
Що хоч, залишилось нас так замало,
Але наш дух пробуджує тоді,
Коли з буржуїв час здирати сало,
І вже розквітнуть коли час землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537862
дата надходження 18.11.2014
дата закладки 08.01.2016
Намалюю сама собі казку,
Бо від кого чекати ще див?
Не приніс у мішку повно щастя
Незвичайний якийсь чарівник.
Намалюю я казку сама собі
Десь веселкою, десь листопадом,
Чи прозорими водами у ручаї
І в рожевих відтінках саду.
Намалюю бузком ароматним,
В незабудках, мов небо блакитних,
У волошках, ромашках і маках,
У берізках струнких і тендітних.
Намалюю його на калині,
На весняному лузі і в полі.
Намалюю своїй Батьківщині
Миру, щастя і доброї долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626113
дата надходження 04.12.2015
дата закладки 02.01.2016
Моя Держава завжди при мені-
Десь поряд з волею у серці.
Мою Державу видно в мене на лиці;
Це, наче, моє відображення в люстерці.
Мої рани- це її окопи,
Мої зморшки- її втомлена земля.
Моя Держава- це мої турботи,
Моя Держава- це, мабуть, я...
І я творю її такою.
Як кожен з вас - не думаю про це,
Але Держава не живе зі мною,
Проте я у неї все ще є...
Моя Держава вже втомлена і спрагла-
Її розтягують з усіх сторін...
А відображення - це все ж правда:
Держава та, яку сам собі створив...
Мій друже, глянь на відображення своє
І там побачиш, що накоїв...
Держава- ти...! І ти її лице...!
Умий водою, прокидайся, годі!
03.06.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614921
дата надходження 21.10.2015
дата закладки 02.01.2016
Мене бентежать різні речі,
В душі пробуджується стрес;
Ви уявіть собі гарячі печі,
В яких готується регрес...
Щодня досадні агітації,
В людей притуплюється слух.
Бездонна чаша наповняється,
Брехня- це музика для вух.
Ніхто не розуміє правди.
Кому розкажеш- не повірять...
Народ їсть крихти пропаганди,
Фальсифікат на всіх розділять !
Сказати слово неможливо!
Тоталітаризм- релігія , а "цар"- месія.
Така проблема, вічне жниво,
В сусіда нашого- Росії.
08.09.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615193
дата надходження 22.10.2015
дата закладки 02.01.2016
Крізь шум гармат і біль у грудях
Я рідний згадую поріг,
Й хоча не розбираюсь в людях,
Для мене мама – оберіг.
У сні я бачу карооку,
І чую голос: «Не вмирай».
Згадаю стежечку широку
І мальвами сповитий край.
З кишені витягну хустину,
Що ненька мені дала в путь,
Зітру з обличчя згусток пилу,
Який ворожі дні несуть.
Лягти в бою не жаль за маму,
Яка сидить біля вікна,
І молиться за кожну рану,
Яку поставила війна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508768
дата надходження 02.07.2014
дата закладки 02.01.2016
[b][color="#ea00ff"]Я хочу все тобi вiддати,-
Любов, взаємні почуття,
Довіку пестити, кохати,
Віддати ласку...Та життя!
Я хочу все тобі віддати,
Усі слова що є в душі,-
Тебе єдиного плекати,
Писати серденьком вірші...
Я хочу все тобі віддати
Тепло, добро, цілунків рій,
Коханим, любим називати,-
Бо ти навіки тільки мій!
Я хочу все тобі віддати,-
Ти ідеал мій і взірець,
Тобі душою співчувати,
Для тебе бути як Творець...
Я хочу все тобі віддати,-
Світанки, ночі, ясні дні,
Тебе як сонце зустрічати,-
Без тебе - не життя мені...
05 12 2015р
Вікторія Р
[/color][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627170
дата надходження 08.12.2015
дата закладки 08.12.2015
Звучит, как будто бы пророчество
Как будто бы заевшая пластинка.
Любовь. Без имени и отчества,
Которая растопит в сердце льдинку.
Без имени и отчества. Любовь.
Как будто соли горсть в былые раны...
Тогда зачем поэты вновь и вновь
Тебя одаривают нежными стихами?
Без отчества и имени. Одна.
Неужто без нее жить невозможно?
Она лишает разума и сна.
С ней нелегко, порою даже сложно.
Без имени и отчества? Да ну!
Должно же быть хоть что-то с документов!
Или ее бесценное "люблю"
Сумеет завязать глаза широкой лентой?!
Без отчества и имени... Зачем
Умеет в сердце проникать и душу?
но без нее бы горько было б всем
И без нее, увы, не станешь лучше...
Звучит, как будто бы пророчество
Как будто бы заевшая пластинка...
Любовь. Без имени и отчества,
Которая растопит в сердце льдинку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627197
дата надходження 08.12.2015
дата закладки 08.12.2015
неравная любовь
(для Ольги Ф R.I.P)
...мой мир совсем, не тот что у тебя
в него попав ты можешь заблудится
в нем вечность, сквозь секунды уходя
тебя на миг заставит прослезиться...
куда не глянь деревья без листвы
а вместо лета - леденящий холод
шагнешь за мной, не вздумай сжечь мосты
твоя любовь слепа, а я уже не молод
мой мир такой, где желтая трава
и никогда уже весны не будет
где за твои признанья и слова
наверно многие меня осудят
там с гор забвенья льются реки снов
впадают в море мрака и печали
твоя слезинка стоит сотни слов
ведь мы с тобой так поздно повстречались
мои часы уже идут назад
сжирая жизнь, минута за минутой
быть может твой порыв ко мне минутный
мне ранит душу твой влюбленный взгляд
но ты в мой мир по радуге пришла
построив мост меж нашими мирами
меж юным локоном и белыми висками
ночную тьму рассветом подожгла.
и я сейчас смотрю в твои глаза
не знаю я что дальше будет с нами
ты ангел что летит над облаками
мы вечно будем жить между мирами
нас к звездам уведет небесная стезя.
но все имеет в жизни свой финал
промчалась осень как одно мгновенье
мой мир исчез навек ушел в забвенье
а твой звездой сверхновой засиял...
...я вновь родился... я не умирал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592533
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 08.12.2015