Panchenko Volodymyr: Вибране

іванесса

ТРЕБА ТІЛЬКИ ЖИТИ

Напишу  про  долю,  про  життя,
Про  любов,  розлуку  та  страждання,
Напишу  про  сильні  почуття  -
Про  щасливе  й  зраджене  кохання.
Про  усе,  лише  в  однім  вірші,
Між  рядками  розкажу  про  себе.
Бо  усе  було  в  моїм  житті:
Хмарами  встелялось  синє  небо,
Падав  дощ,  хурделиця  мела,
Листя  жовте  сипалось    додолу.
І  веселка  радісно  цвіла,
І  сади  усі  цвіли  довкола.
День  і  ніч,  світанки  й  вечори,
Перші  поцілунки,  перші  квіти,
Несміливі  погляди  були
І,  здавалося  б,  лиш  жити,  жити,  жити....
Та  безжальний  час  усе  зміта
Тільки  спогади  у  серці  й  залишає,
Хоч  попереду  життя,  життя,  життя,
Але  юності  уже.  чомусь,  немає....
 Та  у  дітях  юність  поверта  -
знову  випускний,  побачення  і  квіти,
І  кохання  перше  й  ніч  без  сну  -
Треба  тільки  жити,  жити,  жити.

26.  10.  15

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616488
дата надходження 27.10.2015
дата закладки 14.03.2017


Надія Башинська

ОЙ ЛЕТЯТЬ, ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ…

Ой  летять,  летять  сніжинки...  у  лісочок,  де  ялинки.
На  діброву,  на  поля...  зачекалась  їх  земля.

Гляньте,  скільки  прилетіло...  Стало  біло.  Біло-біло!
Білі  шубки,  черевички,  білі  шапки,  рукавички!

Біле  плаття  у  вербички,  а  в  берізки  -  білі  стрічки.
В  горобини  білі  віти,  на  калині  білі  квіти.

Біла  вишенька  і  слива.  Біла  ковдра  землю  вкрила.
Біла  віхола  співає,  ніжно  землю  колисає.

Все  летять,  летять  сніжинки...  На  людей,  і  на  будинки.
А  в  Карпатських  наших  горах  не  сидять  звірята  в  норах.

По  сніжку  вони  гуляють  і  ялинку  прикрашають.
Яка  ж  гарна  та  ялинка...  Засвітилась  на  ній  зірка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713724
дата надходження 22.01.2017
дата закладки 22.01.2017


Леся Утриско

Іди, мені не жаль.

Я  сльози  втру,  хай  ними  плаче  осінь,
Забуду  все:  розлуку  та  печаль,
Із  снів  сумних  сплету  чарівні  коси,
Я  відпущу:"  Іди,  мені  не  жаль".

Не  жаль  того,  чого  вже  не  вернути,
Не  жаль  того,  чого  давно  нема,
Забути,  хочу  все  чомусь  забути,
Так  хочу...  хай  впаде  між  нас  зима.

Ти  сам  накликав  лютії  морози,
Ти  зачерпнув  розлуку  у  душі,
А  я  чекала  веснянкові  грози
У  тих  полях,  де  квітнуть  спориші.

Я  сльози  втру,  хай  ними  плаче  осінь,
Забуду  все:  розлуку  та  печаль,
Я  віднайду  свою  небесну  просинь,
Я  відпущу:"  Іди,  мені  не  жаль".







: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695922
дата надходження 21.10.2016
дата закладки 21.01.2017


Стяг

Радій

Радій  дощу,  радій  хмарині,
Радій,  коли  росте  трава,
Коли  плететься  павутиння,  
Спішать  до  музики  слова.

Радій  світанку,  дня  узбіччю
На  віях  тихих  вечорів,
Радій,  коли  запалять  свічі,
Міста  затінених  світів.

Радій,  коли  земля  радіє,
Забувши  зовсім  про  земне,
Коли  кохання  сміхом  спіє,
Радій,коли  тебе  й  мене,
В  полон  хвилин  захоплять  весни,
Вкрадуть  у  вічності  -  на  мить,
А  в  пам'ять  –  часу  перелесник,
Зорею  радості  влетить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662746
дата надходження 28.04.2016
дата закладки 28.04.2016


Циганова Наталія

…я получила… я видела…

Лёгкое  в  лёгких  дыхание
вдумчиво  дымом  окрашено.
Сумерки  тусклые,  ранние
день  горизонтом  вынашивал.
На  тротуаре  краплёными
морось  играла  с  прохожими.
Высь,  куполами  пленённая,
вытекла  звоном.
Умножено
чашечкой  кофе  прекрасное.

…осень  зимой  –  удивительна!...
пишет  нечёткими  красками…
окнами…
на  предъявителя:
«Зал…  покорённому  зрителю…»

                     …я  получила…
                                   …я  видела…





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627961
дата надходження 11.12.2015
дата закладки 11.12.2015


Лілея Дністрова

Скіфська принцеса

Виток  століть...і  бачу  пектораль,  
На  витонченій  шиї  у  скіф'янки.  
Орнаментом  покриті  віхи...даль...  
Та  постать  степової  полонянки.  
Вона  так  само  бігала  у  дощ,  
Кохала,  зазираючи  в  люстерця,  
Росою  умивалася  із  рож,  
І  краяла  комусь  шматочки  серця.  
А  одяг  сипавсь  золотом  століть,  
І  сердолік  виблискував  на  сонці.  
Що  ж  пектораль  оця  в  собі  таїть?..  
Про  це  лиш  знають  грифи-охоронці.  
А  може  славний  древній  Геродот,  
Що  бачив  риси  гордої  скіф'янки?  
Рипить  історії  коловорот...  
В  торевтиці  античності:  чеканка.  
Вино  із  амфор  тягнеться,  як  нить.  
На  глеках  з  бронзи  видно  візерунки...  
Принцесо  скіфів,  кров  твоя  бурлить  
У  древнім  роді...Сяють  обладунки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624393
дата надходження 27.11.2015
дата закладки 11.12.2015


Виктория Р

Все Тобі…

[b][color="#ea00ff"]Я  хочу  все  тобi  вiддати,-  
Любов,  взаємні  почуття,  
Довіку  пестити,  кохати,  
Віддати  ласку...Та  життя!

Я  хочу  все  тобі  віддати,  
Усі  слова  що  є  в  душі,-  
Тебе  єдиного  плекати,  
Писати  серденьком  вірші...  

Я  хочу  все  тобі  віддати  
Тепло,  добро,  цілунків  рій,  
Коханим,  любим  називати,-  
Бо  ти  навіки  тільки  мій!

Я  хочу  все  тобі  віддати,-  
Ти  ідеал  мій  і  взірець,  
Тобі  душою  співчувати,  
Для  тебе  бути  як  Творець...  

Я  хочу  все  тобі  віддати,-  
Світанки,  ночі,  ясні  дні,  
Тебе  як  сонце  зустрічати,-  
Без  тебе  -  не  життя  мені...
05  12  2015р  
Вікторія  Р
[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627170
дата надходження 08.12.2015
дата закладки 08.12.2015