[b]На бестучье катит в тоннах
Обречённый мах воды
Ярым ливнем изощрённо
Будто ястреб разъярённый
Резво хлещет с высоты…
Ь…….
•
Нисходящий листопад
Объявил судьбы решенье:
Яко степи прогудят
Беглым ветром в снегопад
Результат: зимы вторженье…
Ь…….
•
Ноябрится ноябрю
Облицовочной метелью
Явность белою постелью
Бавит царствие ко дню
Раритетного мышленья
Ь…….[/b]
31. 10. 16 – [i]Киев…мокрый снег[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697777
дата надходження 31.10.2016
дата закладки 31.10.2016
Сум.
У очах заквітли сльози.
Думи.
І вже дихати не взмозі.
Серце.
Так болить, що вилізе назовні.
Тіло.
Лиш відкриється, як місяць в повні.
Тінь.
Подруга, що знає всі секрети.
Біль.
Душу охопив від гніву через тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622870
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 23.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2015
Для чого ти прийшов сюди?
Невже, щоб просто «пофігістом»*
Сидіти на учнівськім кріслі,
На вчителів усіх «забивши»
На парту голову схиливши,
У темінь сну від знань втекти?
Для того ти прийшов сюди?
Для чого ти прийшов сюди?
Хіба вартує час гноїти,
Всю пару в віртуальнім світі
І як на зло, без пізнання
Позбавивши себе знання,
З дзвінком, як чорна тінь піти?
Для того ти прийшов сюди?
Для чого ти прийшов сюди?
Щоб, обмотавшись проводами
В вухах з магнітними кілками,*
У ритмах РОКу в голові
Як та свиня в своїм багні
Зависнути. Без знань піти?
Для того ти прийшов сюди́?́́
Для чого ти прийшов сюди?
Невже не мислиш ти одного, —
Без знань тяжка в житті дорога,
Якщо ж ти знань тут не знайшов
Для чого ти сюди прийшов?!!
* навушники
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620605
дата надходження 12.11.2015
дата закладки 16.11.2015
Карбований час у слові,
Словесний свідок подій,
Поезія – символ любові
І янгол людських надій.
Поезія – то криниця
Бездонних глибин душі,
Невпинно вона струмиться,
В серця заглядає всі.
Поезія – справжня зброя,
Стріляє в нелегку пору,
Готова завжди до бою:
За мир,за правду,за волю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620196
дата надходження 11.11.2015
дата закладки 12.11.2015
Венера сходить рано,
Приблизно, о шостій.
Будильник вимкне і встане,
Вийде в космічний простір.
Розчеше русяве волосся,
Туману ковтне із чашки,
І посеред всесвіту боса
Поправить зорі – ромашки.
Засяде в туманність нетбуку
Творити барвисті наднові,
Із радості, та із розпуки
Сплітати шляхи веселкові.
І шити нові сузір’я,
Для ангелів - світлі шати,
Квітчати небо - подвір’я,
Похмурі хмарини прати.
Венера засяє яскраво:
Зігріє серця, потішить.
Вона любить ніжні трави,
Тварин і дітей колише.
А ввечері сходить додолу,
І чай розливає родині,
Прикличе гостей до столу,
Здивованих зірці – ґаздині.
Про що ти мрієш, панно,
Лягаючи в свою постіль?
Про той палац і ганок,
І дні що минали поспіль?!
Забудь, закохайся, Венеро!
Люби до нестями знову.
Минуле – то лише химери,
Моя золота, світанково!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619858
дата надходження 10.11.2015
дата закладки 10.11.2015