Володар Часу: Вибране

ChorusVenti

бездновогоднее

как  радио  без  помех
нет  ли  свободы  без  души
и  нет  ли  души  без  свободы
но  входя  в  эту  ночь  как    во  все  
бывшие  
и  последующие
спроси  себя
умеешь  ли  ты
просачиваться  сквозь  песок
как  ухо  пустыни  через  звездную
пыль
чтобы  позволить  себе  и  миру  течь
не  избегая  больных  тем
и  проникая  во  все  души
кроме  собственной

не  переставая  сомневаться
и  желать
а  значит  жить
и  умирать
бесконечными  жизнями  
смертей
что  разбросаны  всюду
семенами  будущих
весен  и  зим

ведь  новый  год  начинается  тогда
когда  ты  этого  захочешь
когда  ощутишь
что  именно  сегодня  все  меняется
в  завтра
или  вчера
и  что  именно  ты    
стоишь  сейчас  на  холме  
посреди  тишины
и  выдыхаешь  звезды


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632698
дата надходження 31.12.2015
дата закладки 31.12.2015


Ірина Кохан

Останній вірш

Останній  вірш.  І  знову  буде  тиша
І  кардамонність  довгих  вечорів.
Колиску  неба  зорі  розколишуть
І  догорять  у  сяйві  ліхтарів.

І  знову  буде  шкрябатись  у  двері
Печаль  у  светрі  з  інеєвих  слів.
Лише  крапки́  на  білому  папері
Залишать  слід.  Поета  хист  зотлів.

На  циферблат  життя  німою  тінню
Душі  розпука  ляже.  Й  мимохіть
Пізнає  хтось  у  тихім  шепотінні
Останній  вірш  із  глибини  століть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631644
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 26.12.2015


Sunny_miracle

Я выкину тебя из головы

Колышет  ветер  голые  деревья,
И  горестью  изводят  холода,
Не  выдержав  безумного  давленья,
Тебя  не  вспомню  больше  никогда.

Со  сче́та  сбилась,  сколько  раз  твердила,
Что  выброшу  тебя  из  головы,
Но,  в  тот  же  миг,  неведомая  сила,
бросала  истязаниям  судьбы.

Мне  надоело  жить  слепой  надеждой,
И  прятать  взгляд,  наполненный  тоской,
Не  чувствуя  себя  большой  невеждой,
Намеренно  проигрываю  бой.

Игра  окончена,  сломалась  фишка,
Обещанное  облегченье  ждёт,
без  чувств  своих  -  никчёмная  пустышка,
повесив  голову,  по  улице  бредёт.

Хотелось  мне  покоя,  облегченья,
Но  не  хочу  терять  тебя,  родной,
Разбились  вдребезги  мои  стремленья
Во  всём  как  видела  и  вижу  образ  твой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621598
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015


Юна Леді

Солодкий голос

Збираю  спогади  свої,
Вони  розкидані  у  серці:
Блискучі,  кольорові  скельця,
Ховають  почуття  за  дверці,
Можливо,  навіть  і  твої.

Солодким  голосом  у  сні
Ти  знов  цілуєш  мою  ніжку.
Ні,  не  зникай,  побудь  ще  трішки  -
Я  прокидаюся  у  ліжку
І  дуже  холодно  мені.

Шукаю  погляд  твій  палкий,
Щоб  знову  в  ньому  розчинитись,
Солодким  яблуком  налитись
І  соку  з  губ  твоїх  напитись.
Для  мене  ти  один  такий.

Але  між  нами  є  межа,
Яку  пройти  немає  сили.
Я  відчуваю  твоє  тіло,
А,  ми  ж  нічого  не  робили.
І  світ  на  кінчику  ножа.

Ти  обійми  мене  так  сильно…
Я  в  почуттях  своїх  –  не  винна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613713
дата надходження 16.10.2015
дата закладки 17.10.2015


Божевільна Аліса

Двоє в спальні

Ніч.  Сидимо    з  ним  у  кімнаті  на  ліжку  в  нижній  білизні  і  куримо.  На  комоді  стоїть  недопита  пляшка  шампанського.  Вікно  зачинене.  Задихаємось  у  димі  сигарет.  Я  підіймаюсь  і  підходжу  до  комп’ютера,  кнопка  «PLAY»  і  починаю  наспівувати  слова  пісні,  яка  так  голосно  роздається  з  колонок.  Беру  пляшку,  відкриваю  і  роблю  пару  великих  ковтків.  Протягую  йому,  він    вживає,    дивиться  мені  у  очі,  як  хижак  і  ставить  її  на  підлогу.  На  ліжку  дві  подушки,  хватаю  одну  і  кидаю  у  нього.  Він  швидко  запускає  в  мене  іншу.  Пір’я  по  всій  кімнаті,  а  ми  далі  жбурляємо  їх  один  в  одного.  Він  кидає  мене  на  ліжко  й  забирає  рукою  пір’їни,  що  заплуталось  у  моєму  волоссі.  Дивиться  в  очі  й  цілує  з  такою  пристрастю,  що  стає  жарко.  Я  більше  не  в  силах  відштовхнути  його  гаряче  палаюче  тіло.  Він  продовжує  цілувати  мене  все  нижче,  нижче  і  нижче...
Вимикається  світло.

03.06.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610263
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.09.2015


Уляна Яресько

В буршти́ново-ніжні обійми

Забутого  літа  блукають  у  вересні  привиди,
І  листя  опале  вітрище  мете  звідусіль.
Мене  із  камінного  міста  в  ілюзію  виведи,
Там  будні  придушені  святом  одвічних  неділь.                      

Невтішні    новини...  депресія...  війни..    спустошення...
На  завтра  дощі  пророкує  "Синоптик  юей"...
Тікаймо  від  світу!    Нас  осінь  ласкаво  запрошує
В  буршти́ново-ніжні  обійми  казкових  алей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609622
дата надходження 27.09.2015
дата закладки 27.09.2015


Smirnova

"Прекрасний" світ

"Прекрасний"  світ,почуй  мої  слова
Почуй  слова  дурненької  дитини
Скажу  тобі  лише  одне:
-  Ти  є  фальшивим,
егоїстичним,лицемірним,боязливим
Це  не  життя,це  просто  існування
Садок,школяр,студент  та  працівник
Для  мене  ти  лише  розчарування
Навіщо  жити  посеред  чужих?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609513
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015


Ганна Верес (Демиденко)

Гортає час, мов книгу, сторінки

Гортає    час,    мов    книгу,    сторінки
Історії    моєї    України,
І    ранять    мозок    збуджені    думки:
Допоки      жити    будем      на    колінах?
Крізь    сита    революцій    і    повстань
Пройшов    народ    свою    важку    дорогу,
У    двох    Майданах    імідж    виростав,
Та    ворог    знову    став    біля    порогу.

Із    домовини    слухає    Тарас,
Як    москалі    знущаються    з    країни,
Як    гинуть    діти    наші    повсякчас,
Як    стогне    його    рідна    Україна,
Як    удовиний    плач    її    пройма,
Як    біль    прославсь    від    заходу    до    сходу,
Й    здалось    на    мить,    що    виходу    нема,
Та    воля    є    жива    в    мого    народу:
Привільно    жити    на    своїй    землі,
Ростить    жита,    дітей    під    мирним    небом.
Хто    марить    Україною    в    Кремлі,
Нам    «допомоги»    вашої    не    треба!
30.06.2015.

Ганна    Верес

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609492
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015


Sindicate

на скелі

До  мене  хтось  стояв  уже  на  скелі
І  теж  сидів  у  роздумах  на  ній.
Не  перетнулись  їхні  паралелі,
І  не  почула  більше  слів:"Я  твій".

Роки  минають,покоління  йде,
Та  він  іще  залишився  стояти.
Можливо  там  колись  її  знайде,
А  поки  ще  стоять  на  серці  грати.

Його  зустріла  темної  я  ночі,
Послухала  історію  й  завмерла.
Пролись  чисті  слізоньки  дівочі,
Печаль  моя  зітхнула  і  померла.

"Воно  існує,-він  мені  сказав,-
Лише  цінуй  оте  своє  кохання...
Ніхто  не  любить,так  я  кохав,
Лиш  передай  ти  їй  мої  зізнання".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609502
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015


Крилата (Любов Пікас)

Я зіткана…

Я  зіткана  із  протиріч:
То  жартівлива,  то  серйозна,
То  зимна,  то  жарка,  мов  піч,
То  наче  шовк,    а  то    стервозна.

Люблю  і  класику  і  рок,
Париж  і  Моршин  невеличкий.
То  сміло  в  невідь  роблю  крок,
То  застигаю,  наче  свічка.

То  ненавиджу,  то  люблю.
То  рву,  а  то  зшиваю  сіті.
Одне  незмінне  –  не  зроблю  
Нікому  зла  у  цьому  світі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608896
дата надходження 23.09.2015
дата закладки 23.09.2015