Ні-хто: Вибране

Дід Миколай

Не наш…

Не  наш  ти  с.ка  Президент,
Кривавий  Поц  ти  -  Резидент.
Обрали  виблядки  ж.да
І  в  кожен  двір  прийшла  Орда.

Гранату  кинув  сучий  сину
На  честь  і  совість,    на  Вкраїну.
Ви,  підлі  виплодки  собачі,
Відволікали  нас  від  здачі…

Юродо  -  зайдики  плешиві
В  Москві  навчились  щолудиві?
Бодай  були  ви  погоріли…
Чужинські  зайди,  озвірілі.

Падл.ка,  нелюд  ти  паск.да
Бо  від  народження      Іуда  .  
Як  на  сосні  стримить  хвоя…
Теракт  мелодія  твоя!

Юла  твоя  від  іудея…
Лежала  ж  мама  в  Мордихея.
За  дві  години  у  печаті,
 Були  вже,  гої  винуваті.

Твоя  політика  брудна,
Ну  де  була  скажи  швидка?
Бодай  тебе  лихий  прокляв,  
Усе  ти  юде  спланував.

Паск.да  ти  і  ж.дохр.к,
Бо  ти  диявола  шуряк.
І  як  маланцю  не  крути,
В  теракті  винен  б.дло  ти!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603572
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015


Halyna

Пробач мені, солдате

Пробач  мені,  солдате  на  війні,
що  я  сиджу  собі  в  затишній  хаті,
коли  тобі  в  степу  щодень  вмирати
і  чути  смерті  кулі  навісні.  

Пробач  мені,  герою  без  прикрас,
що  ти  пройшов  страшні  пекельні  кола,
тоді  як  я  не  бачила  ніколи
що  робить  смерть  в  бою  в  негожий  час.  

Пробач  мені,  ти  ж  чийсь  єдиний  син,  -  
моє  життя  не  знає  чорних  буднів,
тоді  як  ти  виборюєш  майбутнє,
а  ти  такий  сьогодні  не  один...

Пробач  мені,  для  когось  ти  весь  світ,
твоя  кохана  вимолить  спасіння,
тоді  як  в  мене  вже  нема  терпіння,
а  ти  стоїш,  гранітний  живопліт.  

Пробач,  незламний  воїне,  мені,
нема  на  що  мені  корити  долю,
і  я  лише  проситиму:  "Доволі!",
та  цього  надто  мало  на  війні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603586
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015


333

Ми перестали вірити в слова

Ми  перестали  вірити  в  слова,
Що  нам  говорять  із  любов’ю.
На  звук  повертається  голова,
Коли  вони,  окроплені  вже  кров’ю.
Ми  перестали  ждати  тих,
Хто  пішов  і  не  вернувся.  
Й  не  молимось  вже  до  святих,
Щоб  він  хоч  раз  же  відгукнувся.
Ми  перестали  усміхатись  людям,
І  цим  дарити  їм  тепло.
Не  довіряєм  навіть  друзям,
Хоча  причини  для  цього  не  було.
Ми  перестали  пам’ятати,
Помилки  минулих  поколінь.
Приречені  їх  повторяти,
Не  піднімаючись  з  колін.
Ми  перестали  вірити  у  диво,
І  сірі  кожні  дні.
Для  тебе  нічого  не  можливо,
Якщо  в  очах  горять  вогні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574662
дата надходження 15.04.2015
дата закладки 01.09.2015


Аморальный Романтик

Самоуничтожение.

Ваши  глаза  всегда  светлы,
Но  я  давно  прекрасно  знаю:
Они  скрывают  от  толпы
Своих  секретов  пыльных  стаю.

Пытаетесь  Вы  задушить
Все  страхи  дымом  сигареты.
Пытаетесь  Вы  ощутить,
Как  улетают  все  ответы

На  то,  зачем  живёте  так,
На  то,  по  что  так  жить  хотите,
На  то,  по  что  же  в  сердце  мрак,
Который  Вы  не  усмирите.  

Лишь  алкоголя  огонёк
Поможет  вновь  от  мира  скрыться.
Нет,  Вы  совсем  не  одинок,
Пусть  и  в  душе  лишь  дым  струится.  

Но  утверждать  не  прекратите,
Что  жить  подобно  Вам  так  любо,
И,  душу,  пусть,  не  усмирите,
О  Вашем  сердце  не  забуду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603527
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015