Настя Бедная: Вибране

Юхниця Євген

Я вснув, ти лягля поруч

Розгорненими,  і  розкритими  небу  обіймами
Співаю  промінчику  кожному  вдячною  ласкою  -
Що  квітнуть  на  землях  часни́чнички  і  цибуля́стоньки,
І  можем  радіти  в  пустелях,  і  спеками  й    зимами.
...  Я  вснув,  ти  лягля  поруч,  й  легко,  обіймами
Співаєш  усо́неним  чуйкам,  сновидонькам  –  ласкою.
Й  тактильки,  в  цьом-цьом,  заспокоєннями  вогненястими
Обертали  ...в.юнкі  потягуньки  до  щастя  ...нестримано.

02.01.2016р.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632924
дата надходження 02.01.2016
дата закладки 02.01.2016


Юхниця Євген

На сеновале

На  сеновал  –  шмыгнув  заранее,  пока  он  –  во  дворе,
Ждала  тихонько,  растянувшись  на  парующем  добре.
...Зайдёт,  увидит,  я  –  ...как  вспрыгну,  испугаюсь,  чуть  прикроюсь,
Да  удивлюсь,  да  извинюсь,  и  присмирюсь  виновной,  то  есть.
...Сама  не  знаю:  жду  чего:  как  его  смелость  разольётся?
Или  весёлого  смущенья  у  порядочного  хлопца?
Иль  дуновений  из  распаренных  дыханий,  из  эмоций...

...Она  качалась  в  сеновальной,  грудь  щеко́чащей  игре,
Пока  он,  занятый,  старательный,  возился  во  дворе.

05.08.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599167
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 12.08.2015


Юхниця Євген

Я стікав, наче річка у темінь ліхтарну з води

Червоніє  нестриманий  серпень  розпеченим    потягом.
Я  стікав,  наче  річка  у  темінь  ліхтарну  з  води.
Тво́я  смагом  насонцяна,  счулена  в  серце,  спекотина
Наче  кликала  і  зазивала:    ходи  ж  но  сюди...
...Ти  ледь  йшла  за  своїм  чоловіком  з  двома  рушниками.
Я  ...догнати  –  догнав:  «Там  ...Палац  –  Ви  лишили?  з  піску?»
І  гукало  повітря  моїми  значними  ковтками,
Перетворюючись  в  суховійну  обіймку  рвучку.

Чоловік  твій,  спинившись,  ще  швидше  вперед  владно  рушив.
Ти  ...очами  мені  усміхалася  під  капелюшком.

12.08.15  р.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599165
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 12.08.2015


Юхниця Євген

И…остановилась

С  балкона  –  окликнул,  и  ...остановилась,
Откинув  причёс  озорной,  незнакомка.
Я  –  ей  «Вы  простите,  а  сделайте  милость:
Чуть-чуть  покружитесь  с  улыбкой-плутовкой...»

И  тут..тут  –  мужчина:  «Ты  что,  обалдела?»
Она:  «Видишь  –  нравлюсь  кому-то  вверху!»
И  что-то  булыжниковое  летело
В  мой  дом,  и  вот  -  к  этому,  в  рожках,  стиху.

18.03.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567786
дата надходження 19.03.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Позвонили. У двери…

Занесла  вчера  в  квартиру  почтальонка
Юбилейный  поздравительный    букет.
Дык,  один  был  дома,  коньячок,  печёнка,
Шоколадка    украшала  зал-буфет.
Я,  возьми  и  позвони  тотчас  на  почту,
Приболела,  мол,  к  врачу  ее  свезу.
...Мы  проснулись  где-то  поздно  ночью.
Свет  включил,  и...вновь  рассматривать  красу...

Шепчет  смело  так  фигу́ристая:  «Знаешь,  
Я  бы  замуж  за  тебя  сейчас  пошла!
Ты  же  не  целуешь,  ты  –  летаешь!
...Средь  буржуйского  ...здесь  дома-барахла.
Встал.  На  кухню.  Кофе.  Ещё  кофе.
Разжигали  почтальонные  слова...
Что  ж  я  за  поэт  такой,  за  «профи»,
Что  взлетаю,  как  из-под  косы  –  трава...

И  я,  чокнутый,  как  пишут,  (и  сам  знаю)  –
На  балкон!  Что  гром  -  как  зачитал  стихи...
Тут  полиция,  конечно  –  наливаю,
И  соседям,  кто  зашёл  назвать  грехи...
...Поздравляют,  все  размякли,  тут  –  спросили:
«Как  сумел  -  жену,  такую  молодую?
Чем?  Квартирой?  Должностями?  Силой?»  
Капитан,  зажёг:  «  отдай,  я  -  с,  арендую!..»

«Вот  –  как  жить!  Тебе  –  как  жить-то  надо!
Чтоб  фурором  сыпались  стихи...»,  -
Почтальоночка  шепталася  помадой
Под  соседско-полицейские  «хи-хи».
P.S.
Позвонили.  У  двери  стою.  Заточен...
Может,  правда,  принесли  букет  по  почте?..

16.04.15  г.
(по  вдохновению  от  «поздравлялочки»  чудесной  -    Александра  Фрейда!)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575267
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Якби ж на здибанку-побачення піти

Якби  на  здибанку-побачення  піти!
Розкавалєритися  там  до  хрипоти,
Про  все,  навітрити    й  панчохи  і  прикид,
І  напарфюмити  парадний  краєвид.

Одну  троянду,  попід  ручку  і  гайда!
І  хай  там  біла,  темна,  чорна  чи  руда.
В  період  гону  зубр  -  неввічливий  ніяк,
Якщо  так  зовні  придивитись  –  маніяк.

Якби  ж...та  сайти  ці  і  чати  без  кінця.
Це  сьогодення  і  торгівця  і  митця.
Колись  на  здибанки  ганяли  попід  ліс,
Тепер  е-мейло-листувальний  компроміс.

Якби  ж  на  здибанку-побачення  піти...)))

                                                       21.09.07  р.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575994
дата надходження 21.04.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Несессери - косметички

-  Скілька-скілька  у  тебе  несе́ссерів?  П,ять?
-  Мабуть,  й    більше,  я  що  –  їх  рахую  в  кутку?
Ну  а  як:  офіс,  дача,  в  машині  лежать,
В  гаражі,  в  спальні,  вдома  в  бюро,  в  рюкзаку...
Мабуть  є  запасні  десь  в  столі,    на  даху...
Чоловіку  сучасному  –  без  косметички  –
Як  без  кухлів  і  склянок  посьорбать  водичку!

Більше  наш  журналіст  не  питався  нікого.
З  нього  вистачило  менедже́рського  бога,
У  якого  несе́ссерів  –  не  злікувать.
...Так,  а  в  нього  самого  їх  скільки?  Три?  П,ять?

То́го  ж  вечора,  після  робочої  псарні,
Звично  з  друзями  в  барі  сміялися  гарно,
Що  вже  ми  косметя́чи́мось  безперестанно.
Наче  зернятка  лускали,  не  грубіянно.
...Нас  –  доглянутих  люблять  жінки  тепер,  сяйних?

01.05.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578216
дата надходження 01.05.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Мы рождены для песен многовкусия

Царящих  нравов  жуличных  правителей
Нам  не  постичь  порядочными  верами.
Мы  догоняем  старости  родителей,
Верхи  нас  держат,  строго,  в  папке  «серые».
Швыряют,  как  собачкам  -  кость,  иллюзии
Из  новостей,  ручных  законодательств.
Мы  рождены  для  песен  многовкусия,
Как  я  и  все  -  для  будущего,  страсти.

Жизнь...  расчищают  «сильные  сплотившиеся»
От  нас  сады  –  для  своего  потомства.
А  мы,  покинуто-смирившиеся-спившиеся,
Молчим-надеемся  встать  гордо  полным  ростом.

P.S.
Раз  нет  защит,  путей,  верховного  внимания  -
Вьём,  вьём  сочувственные,  из  своих,  компании.

09.11.14  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535747
дата надходження 09.11.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Роботу шукаєш?

Під  кварту  справжнього  пива

«Кордони  відкриєш  -  і  молодь  уся  за  годину
Стече  у  Європу,  покине  навік    Україну,  -
Так  плакав  з  "Буль-з-ґаком"»  державник  знайомий,  порядний,  -
Й  що  хоч  до́бре  одне:    його  син  -  Люксембург-громадя́нин.»

Поруч  мати  з  дівчатком,  з  садочка  мабу́ть,  промайнула,
Запитав  у  студентки:  «Роботу  шукаєш?»    «Та  ну  її...
Все  одно  не  доплатять,  й  не  вчили  ніяк  в  універі»
Я  підримав  тяжкі  їй  -  метрошні  зколисані  двері.

Але  сонце  з  десятої  радісно  всім  засвітило.
Не  вернеться  минуле,  майбутнє  –  усім  собі  дбати...
Проростуться  весною  й  малинки,  й  картопля,  і  сили!
Би,  із  збройних  кімнат  не  звільнились  ножі  й  автомати.

15.02.14  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479613
дата надходження 15.02.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Новая сотрудница

Жил  музей  спокойной  жизнью  тихой  норки.
Экспонаты,  персоналы  –  тишь  да  гладь.
Но  однажды  где-то  взяли  с  барахолки
Акварель  –  раскошку,  паву,  благодать!
Зарыби́лась  плащаница  водоёма,
Рыболовы,  судачихи  и  глазелы
Превращались  в  рыбокрадов,  в  астрономов,
Восхищались!  И  влюблялись!  Как  в  апреле!
Перессорилась  гуашка  с  натюрмортом,
Фреска  зло  вила  с  мозаикой  донос.
Плеорамы  крылись  пылью,  сажей  гордо!
А  этюд  –  с  ума  сошёл.  Эскиз...И  холст...

Не  музей  теперь,  а  ярмарок,  базарный.
Что  с  желанкой-акварелью?  Как  с  другими...  -
Где  –  сломали,  где  сорвали  носик  барби,
Где  испортили  использованьем  примой.
Подходил  черёд  до  самых  неказистых,
Кто  своим  ставал  для  акварельки-феи.

Я  проснулся.  Ну  и  сон  для  сценариста...
Акварель  -  висела  первый  день  в  музее.

09.02.14  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478728
дата надходження 11.02.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Тих і тих, з обох боків!

Зупинили  міні-буса:  «Що?  Везеш?
На  Хрещатик  -  дрова,  їжу  й  запальнички?»
А  в  салоні  –  дама,  й  скинута  спідничка,
Й  за  кермом  я  -  без  штанів,  й  без  сили  вже...

Потім  голого  мене  по  телебаченню,
Як  роздягнутого  революційна́ченька,
Так  показували...  й  жінка  й  теща  бачили,
Що  ми  з  тою,  без  спіднички,  не  байдачили,
Що  ми  з  нею  –  в  міні  бусі-так!  сміливо!
Всіх  підтримували!  хоч  би  і  інтимом.

«Тих  і  тих,  з  обох  боків!»  -  ,  аж  клявся  жінці,
Бо  ж  Повстанці  й  «Беркут»  -  Наші!  Українці!

25.01.14  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474860
дата надходження 25.01.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Звелів сороченьку підняти, притулитись

Звелів  сороченьку  підняти,  притулитись,
Весь  ніжний,  в  очки  -  цьом,  на  спинку  -  дві  долоні.
Пірнала  в  хмари  дощові,  весняні    -  близкість,
Котились    хвилями  нестримні  дихи-дзво́ни.

Зненацька  мати  її  гримнула  за  шторкою.
Ти,  як  приречена,  відсторонилась,  зломлена.
Та  по  животику  вуста  закараокали
Спонтанну  пісню  про  жагуче  і  дозволене.

Ми  далі  більш  не  сороми́лись  і  не  «тишкали».
А  мати  голосно,  за  крок  від  ліжка,  дихала.
...До  вітру  потім  йшов  повз  неї  ,  мов  принижений,
Донька́  ж  ...  навмисне  мов,    вела  себе  -  «не  тихою».

В  тремтіннях  дотиків  сосочки  розчинялися
Коктейльні  полум,я  кімнатні  зойки  повнили..
Бажа́нні  пальчики  в  озерах-неосяжностях
Водили  кола  в  унісон,  у  глиб,  у  вогнену!

P.S.
До  ранку  гулко  водопади  наші  чомкались.
А  вранці  снідали,  нашвидко,  втрьох,  безголосно.
Від,  так  доречних,  в  щічку  раз  -  прощань  матросних  -
Рішуче  й  твердо  відхилилася,  відмовилась.
Спитала  тільки,  чи  прийду́  ще?  ...хльостом  бджолістним.

05-06.03.13  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406557
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Роздягнув біля каміну

Щоб    не    побачив    хто,
що    я    зиму    впускаю
                                         автор:  Яна  Бім



А  я  люблю  запрошувать  зи́мку  у  гості.
До  каміна  -  наближу,  візьму  ручки  в  руки...
...Ці    чарівні  часи,  коли  ще  боїмося,
Та  вже  тягне  у  квіти,  на  волю,  на  луки!

Те́пла,  що  там...гаряча  внизу  пуховина,
Від  каміна  і  торків  -  й  підлога  парує!
Не  гострить  -  біла,  звільнена  з  пут  цибулина,
Після  жару  і  вогнищ,  розкішна,  -  смакує...

31.01.13  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399798
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Отласкал её дважды под утро

Врождённая  Богиня  прилавка

Отласкал  её  дважды  под    утро
После  низкого  бара  с  кальяном.
А  она,  сетевик  крема  с  пудрой,
Предлагает,  мурлыкая  мудро,
Сбыт  наладить,  там  –  лаков,  румяны
Средь  сотрудниц  моих  ненаглядных.

А  за  завтраком,  громко  заметив,
Как  я  режу  с  любовью  колбаску,
Говорит:  «Давай  вместе  буфетик
На  Шулявке  откроем,  подсветим  -
Дегустации  мёда,  намазок..."
(Обнимали  меня  с  тмином  глазки)

А  прощаясь  на  лестничной  клетке
Предложила,  вдруг:  «Может,  ...с  коллегой
Познакомить  тебя,  ты  мой  меткий,
Она  –  замужем,  муж  дома  –  редко_
Месяц  только,  как  свадьба  гремела,
Восемнадцать  еще...в  самой  неге...

И  еще  чё  купить  предлагала,
Предлагала,  ...ещё  предлагала...

31.01.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396907
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

С любовью к женщине!

Сегодня  –  снова  -  поздно  милая  с  работ.
 Трёхсменки...,  
               в  «двадцать  первом»  
                                 стали  нормой.
Я  ей  на  ку́хне  стаей  бы́стролётных  шпрот
Микроволну́ю  ужин  гастрономный.

Пора  –  встреча́ть,  на  остано́вку  –  да  пчело́й!
Обнять,  
             сказать:    «Привет!)  
                               Устала  -  крепко?»,
И  наградить  её  высокой  глубиной
Росистых    обоюдных      фейерверков!

03.02.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397743
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Очень скоро закончится сказка живого страданья

Очень  скоро  закончится  сказка  живого  страданья
И  штормящий  уход  в  никуда...  Грусть  о  временщиках...
Мы,  машины-дома  для  микробов  в  желудках,  пираний,
Скорлупою  ненужной  останемся  в  костных  следах.
Миллиарды  лет  нас  микробо́ги  растили  на  совесть:
Успевает  прожить  поколений  в  нас  –  за  миллиард...
Эт,  мы  -  внешне  –  в  наколках,  с  колечком,    одетые,    топлес,
А  внутри  –  лишь    кому-то    -    деревни  и  кроны  мансард.

Ничего...А  ненужными  –  кто  нас  родил  бы  и  двигал
До  отточенных,  до  совершенств    -  «всех  внутри  накормить»?
...Очень  даже  возможно,  что  скоро  футбольная  лига
Себя,  в  мыслях,  -  живой  ощутит,  и  -  княжной  всех  элит.
Дык,    смешно  им,  союзам  понять  станет,  что  футболисты,
Тренер,  зритель,  судья,  и  экран    –  и  созда́ли  её...
...Дом  микробам,  сознаемся,  создан-то    -    специалистски,
И  профессионально:  и  живы  мы,  курим  и  пьём!

11.07.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436801
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Сначала женщина я

Или...безответная  дискуссия  с  собой

Что,  что  со  мной  сегодня,  спи,  малыш,  усни  ж...
Не  -  опостыло  всё,  гнетёт  -  однообразие.
Побыть  ленивой  бы,  и  -  чьей-то  ахной  пассией?
Да  нет  -  одной    побыть  бы  -  часик,  отдохни....

Желудок  тоже  кушать  просит  иногда,
Летят  на  юг  законно  птицы  с  новой  радостью.
Нельзя,  нельзя  всё  время  жить  без  новой  сладости!!!
Да  ты  уснёшь  хотя  б  на  ночь,  моя  звезда?..

Ну  снова...:  "Мама,  посмотри,  сюда,  скорей..."
Кто,  кто  из  нас  двоих  -  несносная,  несносный?????
Там  -  ароматы,  там  -  смеются  во  дворе!
Сначала  –  женщина  я,  тоже  –  сердце  просит...

Побыть  одной,  чтоб  без  ребёнка,  хоть  чуток.
Под  языком,  в  руках  и  мыслях  -  кипяток...

А  большинство  ведь  приговором  так  ответит:
Для  мамы  любящей  на  первом  месте  -  дети...

25.12.2012г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387577
дата надходження 25.12.2012
дата закладки 08.08.2015


Юрий Ловкий

Таинство лунной ночи (венок сонетов)

1
В  твоих  глазах  на  самой  глубине
Блаженство  бесконечное  таится,
Гляжу  в  зрачки,  на  веки,  на  ресницы  –  
И  пламя  пробуждается  во  мне.

Горю  и  не  сгореть  в  его  огне    –  
Все  это  не  мерещится,  не  снится:
Ты  в  белом  платье,  сотканном  из  ситца,
Ты  рядом.  Здесь.  Со  мной.  Наедине.

Взошла  на  небе  полная  луна,
Твою  улыбку  светом  озаряя
И  встряхивая  веки  ото  сна.

Неся  тепло,  беременная  маем,
Зеленая  рождается  весна.
Цветут  сады  потерянного  рая.
2
Цветут  сады  потерянного  рая,
От  зимних  снов  воспряла  красота  —
Все  краски,  все  оттенки,  все  цвета
Подлунную  планету  наполняют.

Над  телом  страсть  господствует  земная,
К  блаженству  отверзаются  врата.
Виски  твои  целую  и  уста
И  шею  поцелуем  обжигаю.

Я  принял  ад,  отвергнув  благодать,
Минутное  блаженство  я  познаю,
Но  буду  вечной  мукою  страдать.

Меня  проглотит  бездна  роковая,
Я  буду  в  Царстве  Мрака  угасать,
Где  музыка  волшебная  играет.

3
Где  музыка  волшебная  играет,
Апрель  листвой  зеленою  запах,
Я  руку  сжал  твою  в  своих  руках  —
И  стрелка  замирает  часовая.

Тебя  луна  сквозь  сумрак  освещает  —
Ты  вся  бледна,  ты  вся  в  ее  лучах,
И  тусклый  свет  на  матовых  плечах
Мой  взор  своим  сиянием  пленяет.

И  я,  такой  же  бледный,  недвижимо
Стою  и  брежу  будто  бы  во  сне,
Становятся  в  мозгу  неразличимы

Сигналы,  приходящие  извне.
Поют  осанну  в  небе  херувимы,
И  арфы  зазвенели  в  вышине.

4
И  арфы  зазвенели  в  вышине,
Прокрались  в  душу  нежные  созвучья,
Плывет  луна  сквозь  грозовые  тучи,
Обои  озаряя  на  стене.


Цветет  сирень  апрельская  в  окне  
И  в  комнату  просовывает  сучья;
Растоплен  лед  рекой  твоей  текучей,
И  я  поплыл,  как  льдина  по  весне.

Над  мачтой  поднимая  алый  парус
Сквозь  бурю  грозовую  на  челне
Плыву,  твоим  охваченный  пожаром,

Навстречу  взбушевавшейся  волне.
Цунами  разрывает  капилляры,
И  я  тону  в  твоем  бездонном  дне.
5
И  я  тону  в  твоем  бездонном  дне
Под  музыку  надрывную  Орфея.
Вонзаю  зубы  в  грудь  твою  и  в  шею,
Скольжу  рукой  дрожащей  по  спине.

Ты  корчишься  на  смятой  простыне,
От  боли  и  блаженства  вожделея,
Мои  толчки  сильнее  и  сильнее,
И  стон  твой  раздается  в  тишине.

Как  два  корнями  сросшихся  ствола
Тугие  ветви  в  узел  заплетают,
Так  плоть  моя  в  нутро  твое  вошла

В  твоем  огне  сгораю  от  тебя  я.
Слились  в  объятьях  пылкие  тела.
Пронзает  душу  стужа  огневая.

6
Пронзает  душу  стужа  огневая
Над  бездной  без  начала  и  конца.
Мы  впали  в  грех,  ослушавшись  творца,
И  плод  запретный  с  дерева  срываем.

Стоим  над  черной  пропастью  у  края,
Стучат  от  страха  пылкие  сердца.
Как  перед  волком  кроткая  овца
Расправы  с  содроганьем  ожидает,

Так,  вкус  познав  запретного  плода,
Весеннего  дождавшись  урожая,
Мы  ждем  с  тобою  страшного  суда.

Нам  взоры  тьма  окутала  ночная,
Ты  млеешь  от  блаженства  и  стыда  —
Я  нежную  одежду  обнимаю.
7
Я  нежную  одежду  обнимаю,
И  пальцы  от  волнения  дрожат.
Какая  страсть,  какой  в  тебе  разврат,
Цветок  невинный,  Лилия  речная.

Стоишь,  незащищенная,  нагая,
Стыдливо  отворачивая  взгляд.
Во  тьме  ночной  свершается  обряд  —
Мы  жажду  нашей  плоти  утоляем.

Мы  плод  вкушаем  с  дерева  познанья  –  
И  плоти  зов  усилился  вдвойне.
Горят  виски,  сбивается  дыханье,

А  сердце,  словно  жертва  в  западне.
Обвита  кожа  нежной  белой  тканью  —
В  ней  тело,  предназначенное  мне.

8
В  ней  тело,  предназначенное  мне,
Что  ночью  перестало  быть  невинным…
Как  красный  флаг  над  сверженным  Берлином,
Моя  рубашка  на  твоей  спине.

Я  с  Маршалом  великим  наравне,
Что  войско  на  противника  надвинул
И,  Гитлера  кровавого  низринув,
Победу  одержал  в  своей  войне.

И  пусть  ,  как  он,  я  выиграл  войну,
Прошедши  сквозь  жестокие  сраженья,
Я  пал  в  бою  —  и  я  в  твоем  плену,

Победа  обернулась  пораженьем.
Ты  тянешь  за  собой  меня  ко  дну,
Ты  делаешь  ритмичные  движенья.

9
Ты  делаешь  ритмичные  движенья,
Из  уст  твоих  срываются  слова,
Я  весь  горю    тобой,  и  голова
Неистово  кружится  от  волненья.

Ускорилось  в  груди  сердцебиенье,
Натянута  душа,  как  тетива  –  
В  ней  пламя  разгорается,  едва
Я  чувствую  твои  прикосновенья.

Ты  шепчешь  мне  пленительные  фразы
(В  ушах  застыл  их  еле  слышный  звон),
Я  глажу  твои  волосы  и  разум

Твоею  красотою  опьянен.
А  стук  сердец  сильнее  с  каждым  разом  –  
Стучат  сердца,  сливаясь  в  унисон.

10
Стучат  сердца,  сливаясь  в  унисон.
Желанье  нашей  плотью  овладело…
Слились  в  объятьях  два  горячих  тела,
Пространство  переполнил  пылкий  стон,

Рассудок  жаркой  страстью  ослеплен.
И  жажде  нет  границы  и  предела  –  
У  нас  в  груди  отравленные  стрелы,
Которые  вонзил  в  нас  купидон.

Но  если  эта  нега  лишь  обман?
Что  если  чувства  –  наше  заблужденье?  –  
О  пусть  я  этой  ложью  буду  пьян,

Пусть  утром  все  ночные  сновиденья
Исчезнут,  словно  призрачный  туман,
Пусть  судорога  длится  лишь  мгновенье.

11
Пусть  судорога  длится  лишь  мгновенье,
А  дальше  безысходность  и  тупик,
Пусть  дальше  пустота,  но  в  этот  миг
Не  в  силах  мы  бороться  с  искушеньем.

Мы  Господа  отвергли  воспрещенья,
Любовью  осквернив  его  тайник,
Тобою  насладившись,  я  постиг
Величие  и  грязь  грехопаденья.

За  это  нас  с  тобою  пропасть  ада  
Проглотит,  ведь  Божественный  Закон,
За  плотский  грех  не  милует  пощадой.

Эдем  был  нашей  страстью  осквернен,
И  пусть  была  минутною  услада,
Пускай  экстаз  угаснет,  словно  сон.


12

Пускай  экстаз  угаснет,  словно  сон,
Пусть  нас  возьмет  горящая  Геенна,
Кто  грешный  плод  в  саду  сорвет  священном,
На  муки  ада  будет  обречен.

Но  тот,  кто  вожделеньем  был  пленен,  –          
Не  в  силах  не  согнуть  свои  колена,
Познав  в  оковах  сладостного  плена
Минутного  блаженства  эталон.

В  том    жажда  не  утихнет,  кто  хоть  раз
Греховному  поддался  искушенью.
Тот  голову  теряет,  чей  экстаз

Достигнул  наивысшего  кипенья.
Покуда  пламень  жизни  не  угас,
Я  умереть  хочу  от  наслажденья.



13
Хочу  я  умереть  от  наслажденья,
Твой  нежный  яд  я  выпью,  словно  мед.
Кто  рай  отверг,  сорвав  запретный  плод,
Тот  кару  понесет  за  преступленье.

Но  мы  молить  не  станем  о  прощенье.      
Пусть  нас  ничто  от  бездны  не  спасет,
Пусть  молнией  пылает  небосвод,
Пусть  лава  полыхает  изверженьем,

Пусть  сердце  разрывается  на  части,
Пусть  путь  наш  после  смерти  предрешен,
Но  муки  предпочли  мы  вместо  счастья,

Мы    жизнь  свою  поставили  на  кон.
И  я  хочу  сгореть  от  сладострастья  –    .
Я  был  твоим  безумьем  поглощен.

14
Я  был  твоим  безумьем  поглощен,
Когда  во  мраке  мы  слились  телами…
По  коже  –  дрожь,  в  сердцах  бушует  пламя,
Охватывая  плоть  со  всех  сторон.

Я  выжат  был  тобою,  как  лимон,
Суставы  тяжелеют  словно  камень
Ты  губ  моих  касаешься  губами,
В  истоме  сладкой  издавая  стон.

Объяты  дрожью  плечи  и  колена
И  пальцы  онемели  на  ступне
А  жар  наш  догорает  постепенно  –
 
Так  вьюга  утихает  по  весне.
И  тлеет  пламень  страсти  вожделенной
В  твоих  глазах  на  самой  глубине.

[b]МАГИСТРАЛ[/b]
В  твоих  глазах  на  самой  глубине
Цветут  сады  потерянного  рая,
Где  музыка  волшебная  играет
И  арфы  зазвенели  в  вышине

И  я  тону  в  твоем  бездонном  дне,
Пронзает  душу  стужа  огневая.
Я  нежную  одежду  обнимаю  –        
В  ней  тело,  предназначенное  мне.

Ты  делаешь  ритмичные  движенья,
Стучат  сердца,  сливаясь  в  унисон,
Пусть  судорога  длится  лишь  мгновенье,

Пускай  экстаз  угаснет,  словно  сон,
Хочу  я  умереть  от  наслажденья  –  
Я  был  твоим  безумьем  поглощен.








: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578455
дата надходження 02.05.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Нам взаймы ссудили жизнями погибшие в войне

́Я,  примиренью,  красный  мак  одел  на  фрак,
По  главных  улицах  пошёл,  как  в  тот  окоп,
И  –  на  кладби́ще  ветеранов,  где  их  прах
Огнём  ...слезящимся  ...нас  просит:  войнам  –  стоп!

Не  все  одели  маки:  утро,  лишь  ввели
День  примирения  за  ...70  годков...
И  ...мне  желали  –  мир  –  поминовеньями,
И  подходили,  и  трубили  :  «Будь  здоров!»

Впервые  –  без  раскатой  ненависти  мы  -
На  годовщине  усмиренья  -  в  тишине.
Впервые:  мы  –  отда́ли  то,  что  нам  –  взаймы
Ссудили  жизнями  погибшие  в  войне.

08.05.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579740
дата надходження 08.05.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Як ся маєш, ти, самостнісь?

У  пустелі,  на  скелі,  в  долині  -
Хоч  одну,  та  зустріну  людину.
Привітаю,  салюту  -    зрадію
У  пустелі  –  я  маю  надію:
Там  до  мене  охоче  заговорять!
Там  людина  -  опиниться...поряд,
І  не  зникне,  як  ліфтом  –  сусіда.
І  на  мить  хоч...нікуди  не  піде...
Від  мене...
Від  мене.
У  набитих  маршрутках,    на  бульварах,  в  магазинах!
У  метро,  на  базарах,    у  малюнках-лімузинах,
У  мансардах,  на  площах,  у  лавках,  в  палацах
Ми  самотні,  зтелефоненні  ув’язнені  паяци...
...Спілкування  –  як  уявне,  з  текстом,  голосом,  ім,ям.
Як  ся  маєш,  ти,  самостнісь,  думка-слухавка  моя?

2010-2015рр.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583444
дата надходження 25.05.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Тропічний дощ, на Київщині звичний

Тропічний  дощ,  на  Київщині  звичний  вже,
Провів  «троса́ми"  з  хмари  -  лійку-прохолоду.
І  ми,  із  спеки,  якомога  спритніше,
Ой,  ай,  пірнаємо  очами  в  стру́йні  води.
...Та  гострий  дощик  -  звично,  ось,  вповільнився:
Не  стукає,  стікає  -  по  штахетницям.
Нова  хазяєнька,  тропічна  спритниця,
Налагоджує  діалоги  мешканцям.

P.S.
Як  недостатньо  буде,  для  киян,  вологи  -
То  -  ще  вмикнуться,  дощики,  прожогом!

04.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585677
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Чого більше в дитині твоїй має бути?

Не  та  матуся,  що  родила
А  та,  що  понад  все  тебе  любила.

автор:  Dixi



Я  дивлю́ся  на  рій  телебаченних  звичок,
І  на  вишкіл  людей  у  військово-полонному  рабстві,
І  на  агрус,  який  садівник  виробнично  -
Генним  модифікатором  робить  ряснішим,  кислястим.

...Чого  більше  в  дитині  твоїй  має  бути:
Рис  –  порядних,  чуттєвіших,  хитрих,  сильніших?
Генів  батька  і  мами,  одних,  самобутніх?
Чи  тому,  що  дитина  навчиться  від  інших?

11.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586754
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Кріпацтва наших і майбутніх поколіннь

А  поки  -  в  закордони  своїх  діток  й  ма́мок  -  До́ни,
Й  -  по  хлібних  по  посадах  в  Україні  беззаконній.
Що  іншім  –  як  в  кріпацтві:    не  гніви́тись,  працювати,
Й  за  панським  за  життям,  куди  всім  –  зась,  спостерігати.

P.S.
Так  і  в  рослинництві  -  одні,  хто  сонце  взяв,  перемагають,
А  інші,  переможцям  -  йдуть  за  добрива,  так,  за́ї?

...Не  збулися  надії  покоління
На  мир,  чарівну  старість,  на  достаток.
І  теми:  ціни,  жити?  Наступати?,
Що  красти  –  це  синонім  «депутата",
І  мріяння  про  Відні  та  Берліни.

Нова  потрібна  ціль  для  українців?
От  цим  би  ідеологи  -  й  займались?
...Коли  б  вони  були  в  нас,  хоч  би  нарис,
Хоч  в  когось  думка  за  моральний  натиск,
Який  зведе  до  перемог-амбіцій.


19.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588381
дата надходження 19.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

За голую спинку, прижался

Обнял  её  за  спинку,  и  ...нагие
Соединенья  пальчиков  и  кожи
Их,  замерших,  вели  к  усладе,  к  дрожи,
В  мгновенной  возбуждённой  рефлексии...
Стекающая  пеною  материя
Накидок,  пляжных  и  ночных  сорочек,
Играла  в  такт  чувствительнейших  точек
Пучиной  волнобрызжущей  ривьерии.

«Постой,  -  остановился  он  на  миг.
Но  лишь  на  миг.  И  к  спинке  вновь  приник.

18.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588383
дата надходження 19.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Наївність мудрих

       В  хвилини  філософських  мислень
         З  приреченністю  так  гадаю:
         Hавіщо  тяжко  роблю  й  дбаю,
         Шукаю  мудрих  віщих  креслень?

         Кінець  один:  дурним  й  не  дуже.
         Та  десь  надія  тихо  тліе,
         Що  хтось  в  майбутньому  зігріє.
         Що  й  є  наївність  мудрих,  друже...

                                 24.10.96р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588618
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Шашлык и акусный язык на природе

Прям,  брызнул  по  щеке...шашлык,  ох  -  сочен,
Так,  всем  -  поналивал,  и  –  ей,  короче  -
Прилично,  натюрморт:  стаканчик,  мя́ско  
И  кетчуп  на  хлебце́  -  от  сердца  ласка!
...Взглянула  озорно́  и  ...моментально  -
Взгляд  отвела  на  чей-то  спитч  буяльный...
...Теперь  шашлык  -  себе,  так,  заслужил!
Как  вылазки  в  природу  –  хороши!

19.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588575
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Помітним - бути, а́ле – не рости

Ялинки,  непомітні  влітку  в  зелені  -
Терплячі  невизнанню  -  до  зими.
Ожинкам  –  рай,  чорничкам-каруселенькам,
Вітають  небо  -  рястні  килими.
...Одна  перед  одною:  рути,  мальви  -
Квітуть  улітку  балом  красоти.

Ялинки  ж  ...взимку  знають  іншу  славу:
Помітним  -  бути,  а́ле  –  не  рости.

21.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588820
дата надходження 21.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

От города отвлёкся, и…

Тут  листья  шумно  дышат  шелестением,
Прозрачным  стал  сокочащий  пикник,
Спешащее  растительное  пение,
И  ветер,  вдохновитель-баловник...
...Всего  лишь  на  зелёное  мгновение
От  города  отвлёкся,  и  –  паре́ние!

19.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588809
дата надходження 21.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Сучаснії фашисти серед нас

Фашисти  не  зникали.  І  не  зникнуть.
Приво́ркує  чуже  -  зухвальні  руки.
Життя  –  то  війни  за  ресурсні  луки,
Війна,  віддай,  то  -  слина  на  язи́ку.
Ми,  що  не  можем  з,їсти  –  ставим  поряд.
І  хвалимось  –  приєднаним,  здобутим.
Так,  змінюються  герби  й  атрибути:
Одним  –  з  нахапів,  переможним  –  з  горя.

Фашисти  –  так,  то  злочин  перед  людством,
В  залежності  –  ...якої  гри  тримаються.
В  залежності  малюнків  на  обкладинці.
В  залежності  –  у  кого  стало  пусто...

22.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589013
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Я - под дождик, и пою

Дождик-дождик,  перестань!
Намочил  на  шторах  ткань,
Перепачкались  сандали,
Перетрескались  эмали,
Ты  -  то  есть,  невыносимый,
То  –  летаешь  мимо,  мимо...
Нет,  чтоб  вовремя,  под  смех,
Чтоб  ...по-лю́дски,  как  у  всех...

Как  соскучусь,  ведь  -  люблю,
Я  -  под  дождик,  и  пою!
...Ты  –  стучишь,  а  не  журчишь.
Не  считаю,  что  шалишь:
Ведь  разболтанные  капли
В  ...компик  из  окна  попали?..

28-30.06.2011г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589227
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Врезались в стекло лобовое…

Прекрасен  безавтомобильный  Киев  летом.
За  полчаса  прорулишь  город  тронным  ветром.
...Голосовала  утром  стильная,  в  «карибском»  клубном  платье:
«Меня  –  уволили».  И  остаётся  –  замуж,  и  пузатеть».
...Подвёз  домой  её,  хоть  мне  уже  с  работы    -  зазвонились...
Пытался  «гладить»:  «Да  найдёшь  другую  должность,  и  –  на  фитнес...»
Она:  Когда  тебя  уволят,  ты  –  куда  пойдёшь?  К  жене...
А  мне  куда,  одной,  отхлёстанной,  в  безденежной  броне?»

Я  слушал.  Дослушал.
Расстались.  Чуть  холодно!  
Не  из  мечтательной  книжки.
Ко  мне,  насекомыми,  
всмятку,  
врезались  в  стекло  лобовое  -  мыслишки.

И  я,  я  ...на  службу  -
понёсся!  оправдываться
опоздавшим  ребёнком  -
Чтоб,  чтоб    не  уволили,  
и  не  пришлось  
успокаиваться
 мне  -  у  жёнки...

26.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589930
дата надходження 26.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Секретарские дома-модели

Сидят,  корпят,  с  утра  до  вечера.  Стучат.
Клавиатура,  шрифт  и  кофе  -только  шефу.
А  им  в  приемные    -  какого  б  лихача,
А  лучше  сразу  –  всемогущих  2-3  эльфа...

Когда  одна  же,  (босс    -  летает),  кофе  –  всем!
Хотя,  какие-то...неискренние  взгляды...
Заносят  пряники,  пирожные,  глиссе,
А  выражения  –  мундиров  и  парадов.

Сидят  по-всякому,  корпят,  секретари.
Одним  –  пюре,  лапша,    другим  –  картошка  «фри».

А  я  в  приёмные  вхожу,  как  в  Дом  Моделей!
А  там,  порой,  краса  –  во  льду,  обледенела...

                                   27.11.2010г.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589457
дата надходження 24.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Любов ? Що ж це?

                                           Любов    -    це    і    сила,    і    слабість.    
                                           Любов    -    це    падіння    і    злет.    
                                           Любов    -    це    і    мука,    і    радість.    
                                           Любов    -    це    отрута    і    мед.
                                                                                 Крилата



Любов  ?  Що  ж...  це    -  й  втрачений  час.
Любов  -    синь  з  енергій  планети.
Любов,  це...новий  "Адідас",
Коли  ...носиш  стоптані  кеди.

23.06.13  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433256
дата надходження 24.06.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Таких, нас, незадеянных игрушек…

Не  ты  одна,  один,  наединю́шке,
Спасаете  стишинками  мораль.
Таких,  нас,  незадеянных  игрушек,  -
Полным  полно,  питающих  печаль.

...В  пустынях,  вон,  перекатишка-поле,
И  то  ведь  -  умудряется  найти:
И  воду,  и  оазисные  соли,
И  азимут  ближайшего  пути...

23.06.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433254
дата надходження 24.06.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

На старте

Сидит  в  углу  -  такой  же,  как  и  я,
Готовящийся  к  раз-большим  затеям.
Не  важно:  есть  ли  у  таких  семья.
...Молчком  -  так  заряжают  батареи!

Один.  Вино.  Не  много,  долго  ест.
Одет?  кто  -  как:  шалтай-болтай,  по  моде    .
Несёт  свой  массы-двигающий  "крест"  -
За  близких,  за  мечту  и  за  народы.

                                                 27.03.2009г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590142
дата надходження 27.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Самотність

Прибрав  на  столі:
Геть  фіалки!  Спустоша.
Не  прийшла.  Це  аж  звичним  стає.
Однаки  –  кораблі.
Вдалині  -  листоноші.
Пост?  І  що,  як  завжди..обсміє.

Так,  сам,  змайстрував
Неживі  ті  фіалки.
Та  й  приходить  ніхто  і  не  мав.
Чекав?  Так!  Чекав!
Й  сам    з  собою  сиртаки
І  кружляв,  і  кружляв,  і  кружляв.

                                       5.09.08.р.  

.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590141
дата надходження 27.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Мы раньше сопереживали

Мы  раньше  сопереживали  –  все!  Жалели:
За  «Курск»,  за  взрывы,  за  Чечню,  Беслан,  метро.
...Теперь  -  за  стол:  и  –  борщик  под  наливкоделье,
Там  ...сальце  свежее,  яичко  в  вермешеле,
Котлетки  сочные  в  картошьих  ожерельях,
...И  лишь  наевшись,  в  соблазнительном  безделье,
Включив  случайно  лишь,  индифферентно,  телик:
«Что?  вновь  мир  валится  у  россов,  за  бугром?
А  ...ну  его,  их.»
И  постельку  вкусно  стелем.

27.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590772
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Я глотал её грудь ненасытную

Тихо  тронул  рукой  недоступное...
Отшатнулась,  смутилась,  ушла.
Я  догнал  её,  вежливо-струнную:
...Вот,  коснусь  спинки,  спинки-крыла.
Обернулась,  и  резко,  несдержанно
В  губы  впилась  горячим  дождём.
...Всю  субботу  любовью  поверженный
Я  под  ней  упивался  вином.

Я  глотал  её  грудь  ненасытную,
Снизу  странно,  послушно  лежал.
И  фигурку  нагую,  бисквитную,
Обнимал,  колыхал  неспеша.

15.06.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431608
дата надходження 15.06.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Запитання шокове собі

Налопатилися  в  офісі  із  ранку.
І  тікається  думка́ми  з  нервуваннь.
...Як  набридла    «запашна»  кефірна  склянка,
З  «вчасно-кавою»  ночівль  тут  і  днювань.
...А  на  вулицях  -  так    літньо  ...й  так  безлюдно,
Ти  ж  -    в  каструлях  міст,  як  соус  для  печень,
...То́вком,  соромом,  і  цукром  «затютюнний»  -
Годен?  Годна?    –  все  покинути,  за  день,
І  ...поринути,  сьогодні,    до  натхнень?
До  заграйних,  до  галявин-хвиль  каютних?
І  сміятися?    уголос?  й  ледве  чутно?


30.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590770
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

А я проживу

На  пошті:  «Пере́каз,    будь  ласка,  це  для  гнилюка,
Ну  -  для  крадія,  для  банкира,  для  Бахматюка,
Що  в  вкрав  в  українських  дітей,  у  нас,  –  кошти,
А  зараз,  втекли,  із  сім,єю  в  Європу  дорожчу...
...Там  десь,  у  Швейцар,ях,    його  дітки  -  босі  й  голодні,
А  я  -  проживу  без  тих  буц,  і  без  кед  скороходних.
.  ..Прийміть  -  тридцять  гривень,  тьоть,  на  –  Люксембург,
Приніс  те  –  що  маємо,  я  і  мій  друг!»

10.07.15  р.  (З  монолога  малюка  на  переказній  пошті...)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592803
дата надходження 10.07.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Зеркалил Мойнакский лиман

Зеркалил  Мойнакский  лиман  с  первым  солнцем  –  труп,  как  кукурузинку,
Его  степной  ветер  качал  рядом  с  местом  шашлычным,  нату́синным.

А  сосны,  так  здесь  неуместные,  злостью,  корнями-насосами
Приблизили  пресные  воды  грунтовые  ...мёртвою  совестью.
...На  ветке,  как  ножка  свинная,  сухая,  просоленно-вяленная  -
Повесилась  ...пояс  халата  ..  худющая,  врач  бывший,  милая  Ая.

В  кармане  халатика  ветром,  как  смятенькая  барбариска,
Раскрылась  предсмертная  и  объясняющаяся  записка:

«Как  в  сорок  втором  оккупанты  немецкие  –  грязь  в  Баден-Баден,
Так  нам  из  оклада  и  вывезли  нынче  –  паёк,  без  пощады:
Сначала  пятнадцать  тыс  русских  рублей,  а  теперь  стало  –  пять.
Я...я  -  не  не  смогу  дочку,  мужа-лентяя,  и  мать  -  содержать.»

Под  гладью-стоячих  неволн,  вод  живых  родниковых  -  не  видно.
И  всё  погребённое  здесь  –  станет  кормом  для  грязи  завидной.

Навиделся,  знает  Сасык-Сиваш,  вырванный  стенкой  из  моря
Трагедий  и  радостей  -  каждых  захватчиков,  вязких  историй.
Ох  сложный  тот  берег,  с  обрывами,  у  котловины  лимана,
Где  ставятся  с  грохотом  власть-туристические  чемоданы.

11.07.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592989
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Свобода і несвобода в ставочку

У  кульбітки-краснопірки
У  гостях  карасик.
До  вподоби  ця  вечірка
Впала  двом  одразу:

На  столі  –  рачки,  лічинки,
Хрумки-бокоплави,
Навіть...дорогі  ікринки  -
Все  є  для  забави!

Розпірнались  –  плескіт  в  рясці,
Очерет  трясеться
Господиня  ж:  „Що,  карасю,
Ще  Вам  заменеться?

Пан  Карась  на  мить  спинились:
„Щоб    -  на  наших    злуках
Ще  зненацька  не  з.явились  
В  гості  сом  і  щука”..

                 15.10.2006р.  Ів-Франківськ.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592583
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

У незалежності від ставлення до тебе…

...Невпізнавання  світу  і  оточення
Постійно  у  мізки  несе  питання:
Одні  –  не  рідні,  інші  –  наблискочені,
...І  ти,  ще  з  теплим,  ставленням,  коханням,
Вітрами  вулиць  і  вай-файних  куль,
Ти  входиш  тільки  у  ...у  вестибюль,
...А  далі  –  кажуть:  «Взавтра»,  обмаль  часу.
Це  –  твій,  чи  -  ні  вже...,  світ  -  чужих,  смугастий?
Це  ті  -  кого  кохав  ти,  і  бажав?
З  надій  лоскутно-хмарних,  з  міража?
...Який  ти  вчишся  поважать,  любить  молебно,
У  незалежності  від  ставлення  до  тебе...

13.07.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593366
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Нишком, таїнами побажань

По  Тернопольскьких  лагідних  храмах
При  іконах  лежать  сірники.
Від  найріднійших  ...зрадницька  травма  -
Часом  годна  гоїтись  віки.
Я  сірник  той  не  взяв,  й  свою  свічку
Намагавсь  від  чужих  запалить.
...Спалахнула  в  хустинці  Марічка:
Хто  то  зна,  від  чого  в’на  горить...

 
Терпком  -  свічку  тримав  покаянну,
Бо  прощати  іще  не  навчивсь.
...Чи  свята  намальована  панна
Гріх  відмолить  чужих  мстивих  рис?

   
...Може,  хто  за  мерців  нечестивих
Її  кревдною  злістю  тримав,
Ачи  від  розведеної  зливи  
Обгорілась  вона  крадькома?
Запалають  свічки  з  сірниками
Нишком,  таїнами  побажань.
...Іх  тремтячими,  мовчки,    руками
Ставлять  після  незримих  вагань.

                       23.02.04р.                    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594775
дата надходження 20.07.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Потрясно дыханьем зажечь утром глазки охотничьи) ) )

Исчерчены  мысли  политикой  размикрофоненной
И  введенным    «в  право»    чиновнически́м  воровством.
А  вечером,  после  работ,  горло  сушащих,  огненных,
Надежды  домой  возвращаются,  в  чае  с  вином.

Конечно,  под  пледом  –  молчком  -  грёзы  счастье-принцессные,
Но  что  удивительно,  мы,  и...такие  –  нужны!
Да  рядом!    в  коллегах!    такое  порой  интересное...
И  трёпы  ...бывают  фортунничьей  величины.

И  что,    что  усталы,  и  вынуждены  «жить–холопничать»...
Со  мной  (  я  не  знаю,  со  всеми  ль?)  полёт-идеал!  
Потрясно  дыханьем  зажечь  утром  глазки  охотничьи
И  драйвом,  штормящимся  верой,  парить  в  свой  аврал!

09.04.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420158
дата надходження 22.04.2013
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Сепаратист и бандеровец

Как  здорово!  Я  -  в  мирной  Украине!
(или  -  Долой  ярлыки!)

Злую  шутку  спряла  с  населением  русским  судьба,
С  тем  народом,  что  стал  украинским  по  ельцинской  воле  -
За  [b]естественную  ностальгию[/b]  слепая  толпа
Боже...[i]сепаратистом  [/i]признать  может,  хоть  и  невольно...

Ой,  спасались,  друг  другу  рубали  дворы  и  язык
В  страшном  «Тридцать  девятом»    -  в  тюремном  союз-карамболе.
Сталин...Западную  Украину  косили  стрельбою.
Гибли  все,  с  двух  сторон.  За  свободу  -  позорный  ярлык...

Они  также  когда-то  хотели  обратно  в  страну,
Где  порядок  и  правда,  где  знали  их,  чтили,  любили.
А  взамен  СССР  их  съярлычил  в  "[i]бандеро-шпану[/i]".
И  предателем  звал  за  [b]естественную  ностальгию[/b].

Как  же  класно  у  нас  сейчас:    дружно,  спокойно,  без  войн
В  братской,  доброй,  надежной,  богатой  землёй,  Украине!
Так  всегда  ...когда  где-то  добро,  хорошо,  крепкий  сон,
...Прям  таки  подмывает  кого-то    -  испортить  чужую  малину...

Мы  сейчас  на  земле  нашей  вместе  и  дружно  живём,
И  ничто  не  разрушит  наш  добрый  устроенный  дом!

05.03.14  г.




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483584
дата надходження 05.03.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Любов одна - потреби існувань

Згніздився  дріт  колючий  на  надіях.
Прибуле  за  життя  не  варте  ніц.
...Весна,  в  шибки́  ж  -  домашняться  завії
І  гуркає  у  дах  металоріз.

Куди  тікать?  Чуже    спочатку  -  гостре,
Це  потім,  може,  вдастся  між  голки  -
Скрутитися,  вглягтися  на  підлозі,
І  сумно  вигравати  в  піддавки.

І  тільки  він,  людський,  в  клітинках,  досвід,
Залякувань,  полонів  й  руйнувань,
Зверне  нас  до  єдиного  –  любові,
Що  виразнить  потреби  існувань.

19.04.14  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493533
дата надходження 19.04.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

За своїх!

За  Батьківщину  гинули  і  гинуть.
Між  нами  ж  -  й  вороги  й  глузівники.
А  сльозоточить  матінка  за  сином.
І  помста  побратимська    на  віки!
І  мам,  і  Батьківщин  не  обирають.
Боронять  справжні  діти  свій  поріг.
Ми,    українці,  славницю  співаєм
Героям  українським!  За  своїх!

І  хай  там  що  нам  «Голови»  булавлять  -
Ми  серцем  захищаємо  Державу!
23.11.14  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539564
дата надходження 26.11.2014
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Июньский вечер воскресенья

Июньский  вечер,  на  балконе,  взгляд  -  на  рощу.
Ну,  не  на  рощу,  а  на  сочные  деревья.
И  вспоминаются  семейное  поверья:
Когда  кто  вместе,  уж  на  качество    –  не  ропщет.
...Да,  не  читал  такое  я,  а  сам  придумал.
И  рад    случайному  посаженному  клёну
И  зеленеющей  акации,  ...оконной  -
Тут,  она  ближе  из  окна  -    кумы  и  кума.
...Июньский  вечер,  воскресенье.  Посижу  на  табурете  -
С  родными,  даже,  коль  они  –  не  на  балконе  здесь,  а  где-то.

28.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590552
дата надходження 29.06.2015
дата закладки 08.08.2015


Юхниця Євген

Коробочка для жалоб у супругов

Коробочка  для  жалоб  у  супругов    переполнена.
Что  жаловаться  больше,  коль  похуже  у  другого.
Разливы-наводнения  порой  –  неугомонные,
Кто  в  них  расслышит  плесканья  прудишка  добывного?
И  ко́панки,  зияющей  порвавшимся  шезлонгом?
Что  ж,  оба,  по-отдельно,    невостребованно-нойные...

Когда  рассохлись  брёвна  –  ни  к  чему  краснодеревщик.
Зато  другим  сойдут  они  –  простой  надёжной  вещью.

01.08.14  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514780
дата надходження 01.08.2014
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

На угольных нервах

Еще  «Старый  Завет»  нас  учил,  что  захватчики  уничтожают
Всю  мужскую  ораву,  жилища,  всех  умных  и  сильных.
Так  сейчас  на  шахтёрских  степях:    в  виде  скошенного  урожая  -
Те,  кто  жил  в  Украине,  и  был  здесь  -  довольным,  стабильным.

Ход  придуман  был  злобный  –  чтоб  всё  навсегда  украинское
Сочеталось  на  угольных  нервах  –  со  смертью,  разрухой.
Так,  толстухи  с  кислотностью  –  не  переносят  всё  кислое,
Когда  именнно  кислое  –  жизнь  для  худения  брюху...

11.10.14г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529355
дата надходження 12.10.2014
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Мой портрет

         Когда,  читатель,  вспомнят  человека,
         Носившего  свой  галстучный  пиджак,
         Родившегося  на  исходе  века,
         И  знающего  с  детства:  он  -  вожак!
         Который  мог  любое  дело  сдвинуть,
         Увлечь  простором  и  задеть  струну,
         Который  мог  хоть  чёрту  вызов  кинуть,
         Любить  который  счастлив  был  жену,
         И  кто  подался  в  сок  судьбы  -  в  поэты,
         Когда,  казалось,  время  в  неге  жить,
         Который  выбрал  путь,  достойный  Леты,
         И  стал  Природе  ревностно  служить,
         Который,  правда,  не  был  скромным  малым,
         Хоть  и  не  рвался  с  наглостью  в  друзья,
         Который  стал  читаемым,  бывалым,
         Я  -  не  смогу  сказать,  что  ...это  был  не  я!

                                                 26.01.1997г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574176
дата надходження 13.04.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

З гострих варіантів пошуку себе

З  отрут,  з  божевільні  нереалізацій,
Летять  шматки  риків  на  тих,  хто  Літає.
Летить  не  зтруїти  ...шмат  варваризацій
З  прокльонів,  брехань,  гавкотінь,  перелаїв
Несказано  ...кличе  звернути  увагу
На  себе,  на  свій  недокрок,  бездоріжжя.
Скавч  -  кличе  богів,  гаспидяк,  чортів,  магів:
«Та  вже  ж  –  поверніться  до  мене  –  живішим...»

Навкружнім  концертам  -  рипить,  галасуючи,
Кричачий,  фальшив,ячий,  зтертий  баян.
...Цікавим,  привітним,  прозорим,  лікуючим  -
Стає  заспокоєний  пан  океан.

07.05.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579484
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 05.08.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

У революций - показушье казней - шик

Для  устрашения  -  расстрелы,  мордой  -  в  штык.
У  революций  -  показушье  казней  -  шик...
Не  запугаешь  вольных  псов  и  смелых  шавок  -    
Сам  будешь  до  смерти  загрызен  ими,  жалок.  

15.11.14

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537062
дата надходження 15.11.2014
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

И доннечане платили налоги

И  доннечане  платили  налоги,  включая  –  на  армию.
Теперь  –они  мыкаются  по  чуж.землям,  по  улицам,  сёлам...
Их  наше  правительство  не  защитило,  оставив  их  с  хамами,
Оставив  одних  против  пушек,  ножей  -  безработными,  голыми.

Теперь  по  Житомирах  просятся  жить-поработать  бездомные.
И  снова  –  налоги  заплатят  на  пенсии,    ...армию  снова.
Бредут  члены  стай  человеческих,  сломленные,  похоронные.
Бредут  к  тем  правительствам,  кто  –  защищает  их  делом,  не  словом.

04.11.14г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535042
дата надходження 06.11.2014
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Много солнца перед ливнем

«Не  верь  тому,  что  говорят  и  делают»,  -
Мне  говорил  отец,  пока,  ...пока  был  жив...,  -
А  верь,  коль  сам  поймёшь,  что  «белый»  -  «белое».
Так  и  смотрю  я  телевиденье  из  лжи.
...Да  и  в  природе:  много  солнца  –  перед  ливнем.
И  кошка  ластится,  в  обед  твой  мельтеша....
Красивый,  ух,  через  окно  на  кухне  –  иней,
И  завораживает  издали  пожар.

А  как  понять?  Учить  законы  прошлого,
Где  мало,  как  писали,  всем  –  хорошего  –
В  войну.
В  плену.
В  холодном  беспределе  всех  вокруг.
Где  ты  один  –  единственный  свой  друг.

11.06.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586917
дата надходження 12.06.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Лето, жена и плита

Вот,  и  лето  пришло,  а  жена,  как  обычно,  с  плитой:
Полирует  ее,  трёт-цём-цём,  как  бокал  золотой.
А  я  мыслью  -  подле  речки  гляжу  на  красоток,
С  загорающими  -  принимаем  на  груди  -  по  "сотке"...

Первый  день,  может,  пляжного,  топного  лета.
...На  балкон,  у  прохожих  -  стрелять  сигарету.
Не  курю  сам,  а  спросишь  -  и  поговоришь.
Дома?  То  же:  Мойка  плит  и  ухоженность-тишь...

Вот  вернусь,  и  услышу  обычное,  звонкое,
Что  не  ходим  на  пляжи,  и  в  церкви  с  иконками,
На  концерты...и  далее  -  строго,  по  списку.
А  мой  разум  уже  ищет  гордое  виски...

Как-то  странно:  хотим  мы  чего-то,  а  лень...
Как  обычно  пройдет  и  ...сегодняшний  день?

01.06.15г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584748
дата надходження 01.06.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

На кордоні в сім колійок

Взяв  в  дорогу  –  карти,  нарди?

На  кордоні  в  сім  колійок  -
Черга  в  три  доби  автівок.
За  кермом  -  я,  ка́жу  жінці  поруч:  «Слухай,
Це  б  французи  ті  ж,  чи  німці
Так  фа-фа-кали  б  дільницям,
Що  вже  сам  Обама  був  би  тут,  й  нас  рухав...

Треба  разом  всім  натиснуть
На  сигнали  ненависні,
Й  поки  лад  не  наведуть  –  не  вимикати...»
Жінка  від  моїх  починів
І  ...заснула  павутинням.
Що  ж,  і  я  склонив  в  кермо  чоло  патлате.

Та,  ...не  вснув  чомусь,  виходжу,
Й  водіям:  «Ми  що,  не  можем  -
Тут  примусить  погранців  нас  поважати?»
В  чийсь  «фа-фамк»  натиснув  люто,
Й  підхопили  баламутно
Водії  суційльний  зойк  сигнальних  матів...

Хто  –  дзвінки  кореспондентам,
Хто  в  ю-тюб  живі  моменти,
Іноземці  –  ноти  –  із  посольств  –  по  нашим...
Водії  сміливо:  «Годі!»
Вголос  фукають  незгоди,
...Ціла  армія  Пункт  -  вигуками  смажить!

...Заворушились  кордонні,
Й  нас,  неначе  із  бездоння,
В  Україну  розпоча́ли  пропускати...
Обіймається  водійство:
«Ми  перемогли  злодійство!
Ми  –  сміливість!  Ми  –  єднання!  Брат  –за    брата!»

Гаслом    вуха  закладає,
...Хтось  мене  у  бік  штовхає.
«Відчипіться  ж,  дайте  вдихати  порядок!»
 ...Ледь  прокинувсь:    черги,  тиша,
Ніготь  жінчин  бік  мій  ріже:
«В  телефоні,  -    каже,  -  кінчилась  зарядка...»

Я,  спросоння:  «Перемога!
Нас  почули  чинні  боги!
Разом  –  сила!  Бачиш,  як  ми  об,єдналися!!!»
Жінка:  «Юрик,  заспокойся,
Ти  хропиш,  як  -  не  на  боці,
Може,  снилося  що?  Вийду  розім,ятися...»

Від  керма  ледь  відірвався.
Стоїмо,  як  «стрій»  на  плаці.
Водії  –  мов  нежіві,  їх  ще  побільшало...
Що  ж  таке  мені  наснилось?
Щось  про  митниці?  Столицю?
Чом  не  взяв  в  дорогу  –  карти,  нарди  з  фішками...»

01.06.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584747
дата надходження 01.06.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Жара

От  жары  -  примиренье  и  вялость,
В  ласках  грёз  –  водоёмная  нежь.
Мои  призраки  счастья  купались
В  -  «окунись,  не  сгори  же,  поешь...»
Запотевший  планшет  «всех  позиций»-
Где  то  в  сумке,  на  смятом  плаще.
И,  скорее  всего,  разрядился,
Что,  как  странно  –  не  важно  вообще!

24.05.15  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583441
дата надходження 25.05.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Ошибка

         В  посёлке,  в  мотель  постучал  -  господин:
         Дуб-трость  с  котелком,  борода,  чуть  седин.
         Поднялся  шум  в  доме,переполох.
         Ох,  зашушукали:  чертополох
         В  наших  местах  растет,  чтоб  он  посох...
         ...Под  чердаком  гость  вселился,  один.

         Утро  настало,  жильцы  -  на  ногах.
         Заинтригованы...что  же,  да  как.
         Нешто  у  нас  поселился  колдун?
         Чем  заслужили...  А,вдруг,это  бум:
         Ведьмы  нагрянут,  леший,их  кум  -
         Забеспокоился  люд  на  местах.

         Местный  всезнайка  торжественно  встал.
         «Други,  я  слышу,  готовится  бал!
         Hечисть  земная  съезжается  к  нам,
         Hе  обойтись  ей  без  помощи  дам,
         Я,  вот,  жену  ни  за  что  не  отдам...»,  -
         ...Голос  его  почему-то  дрожал.

         Тут  среди  женщин  замулил  процесс:
         Шесть  претенденток  -  на  место  «принцесс».
         Шесть  -  Маргаритами  стать  бы  не  прочь
         «И  королевой!  Hагой!..  хоть  на  ночь...»,  -
         Дико  плясала  хозяйская  дочь,
         Бросившись  с  кем-то  в  чернеющий  лес...

         Слыша  такое  -  сплотились  мужья:
         «Вы,  ...вы  -  заму́жни,а  дети,семья?»
         «Да,  хватит  стирок,  оковы  -  долой!»
         «Всё!  Hе  вернемся  мы,  знайте,  домой!»
         Слышались  крики:  "Свободу!",  "За  мной!.."
         Разбушевалось  бабье  не  шутя:

         «Там,  у  нечистых,  песнь  -  счастьем  полна,
         Ею  зажжёмся,  там  ...ласка  влажна́!»
         «Хватит  надуманных  сказок  про  ад»
         «Странник,  спускайся,  открой  свой  чердак!»
         Hе  притворяйся,  мы  здесь  –  твой  «дождь-град».»
         «...Мы  ...признаем  твою  власть,...сатана...»

         Мирный  жилец  спал  нахоженным  сном.
         Снился  ему  дом  с  усталым  крыльцом,
         Челядь  пришла  бить  поклон  у  порога,
         По́лна  -  засаженной  вишней  -  дорога,
         Он  -  будто  грешник  и  просит  у  Бога:
         Гнев  отврати  тем,  кто  тронут  умом.

         Дверь  задрожала,  ввалилась  толпа:
         «Дьявол,  не  кройся,  схвати  нас  –  туда!
         «Может,  мы  ...жили  мечтой  о  тебе,                                                                  
         Hе  признаваясь  в  том,  ночью,  себе.»
         «Просим,  дай  силы  -  взлететь  на  метле!!!!!!!!!!!!!"

         «Женщины!  Я  же  ...священник...  Куда?..»

         В  позе  обидной,  как    статуи  льда
         Жёны  застыли...  Опять  череда
         Дел,  неурядиц,  районных  проблем,
         Перелопатных  обязанных  тем.
         Шаг  отделял  их  от  жизни  «Богем»...
         ...Молча  шептали:  простишь  ли  нас,  да?


1995  год.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580862
дата надходження 13.05.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Захоплення і позитив

На  кронах  розквітлих  каштанів  –  надії
Займають  захоплення  і  позитив.
Я  вчора  спинивсь  біля  кардіалгії,
Й  бажав-бажав  по́думки  –  хворим:    змогти!

Задихали  в  травні  антидепрес,янти.
І  віти  горнули  в  обійми  -  людей.
Навколо  нас,  поруч  -  рослинні  таланти,
Із    реалізованих,    в  квітах,  ідей.

07.05.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580857
дата надходження 13.05.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Окрыление любовью

В  минуты  вдохновений  и  любви
Мы  символы  читаем,  наконец-то:
Подбадривающие  миги,  жесты  .
И  крик  немой  листочка:  "Не  сорви..."

2011-2015гг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595041
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 05.08.2015


Вячеслав Рындин

Моросит…

[b][i]Гроза…Грозище…Ливень…Шквалы…
Под  градом  тракты  –  стук  и  гам,
Камней  стремнина,  плавни,  грязи,
Клокочут  сели  –  стыд  и  срам…
Судьба…Быстрина…Честь…Литавры…
Во  славу  сбреженный  поток
Толкает  мирными  цунами
Хребтину  счастья  в  желобок…
Ненастной  извороти  хляби,
Представши  к  Вышнему  лицом,
Пошли  по  лунной  магистрали
Кристально  чистым  малышом[/i]…[/b]

21.  07.  15  –  вечная  память  бабушке

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595070
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 05.08.2015


Юхниця Євген

Ливан і українці

Вчаться  лікарським  началам
У  Ливані  тількі  здібні:
Як  набрав  потрібні  бали  -
Інституту  свій  і  рідний.

Це  тому,  що  заробляють
У  Ливані  –  підприємці.
В  нас  -  сам  вчитель  бути  має
В  протизлиднівській  безпеці.

Як  набрав  побільше  учнів,
То  зростає  і  прибуток.
То  ж,  і  фахівці  ведучі
У  продвинутих  Бейрутах.

Доньку  лікаря-профана
Неук-адвокат  спасає.
Сина  шефа  ресторану
Швець-невіглас  одягає.

Аудитори-незнайки
Консультують  всіх  шинкарок.
А  бармен,  пан  Неохайно,
Ллє  вино  палених    марок.

Будівник  злодійських  шоу  
Ремонтує  віллу  меру.
Хвацький  інженер-  недоук
Креслить  зброю  офіцеру.

Щодо  лівих  сигаретів,
Хай  вже,  менше  би  курили....
Що?  питання  до  поетів?..
...Дякую,  що  не  побили.)
.
       13.10.2006р.Ів-Франківськ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595045
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 05.08.2015


Вячеслав Рындин

abat-jour


[b]Интерьерный  вольнодумщик…
Нить  вольфрама…галоген…    
Нисходящий  тёплый  лучик
К  освещению  проблем…[/b]

22.  06.  15

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589059
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 05.08.2015