Olesia Bellamy: Вибране

OlgaSydoruk

Кохай сьогодні, як учора…

Експромт

Коли  тримаєш  мої  руки,
То  відчуваєш,як  пече?..
Несамовитий  час  розлуки!..
Ненавиджу  його  лице...
Кохай  сьогодні,як  учора:
Із  пристрастю,як  в  перший  раз!..
Неси  на  крилах,моя  доле!..
На  хвилях  ніжності,  Парнас!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655236
дата надходження 28.03.2016
дата закладки 13.04.2016


Systematic Age

Бункер

Уділ  забутий...  Смак  старої  слави...
Розвіяні  в  повітрі  перемоги...
[i]Голодні  скелі  пожирають  травень...[/i]
А  унизу  тече  земляна  повінь...

Суха  приправа  додає  до  митей
Нові  амбіції,  нові  страждання...
[i]Голодні  скелі  пожирають  липень...[/i]
Блукає  по  землі  старенька  пані...

Один  лиш  крок  убік  -  і  ти  вже  попіл...
Тут  не  цінують  люду  із  каміння...
[i]Голодні  скелі  пожирають  жовтень...[/i]
Не  проростає  із  хребта  насіння...

Туман  вдивлявся  небесам  у  вічі...
Сховалось  сонце  у  своїй  конторі...
[i]Голодні  скелі  пожирають  січень...[/i]
І  тонем  ми  у  темряві,  у  морі...

***

Притихли  ми...  Навколо  лиш  химери...
Засідання...  Працює  чорна  рада...
І  бункер  височіє  з  полімерів,
Де  рідний  наш  "диявол  носить  Prada"...

А  ми  внизу...  Та  й  рідним  буде  скоро...
Бо  треба  взяти  штурмом  ту  фортецю...
Лиш  шепіт  наш...  А  здалека  йде  гомін
Від  гір,  що  посилають  вістку  спеці...

Диявол,  скелі...  Нам  туди  керунок...
Навіщо  жерти  бідні  пори  року?
Нам  з  ними  добре...  Тоді  нащо  клунок?
Щоб  як  Чурай  -  ніде  ступити  кроку?

Ідем  униз...  Одні  лиш  коридори...
Он  сходи  вгору...  І  вперед  до  неба!
Прокинься,  Сонцю!  Піде  скоро  Мордор...
Ти  ж  знаєш,  що  тебе  нам  тільки  треба,

А  решта  зацвіте,  як  є  опіка...
Життя  прийде,  як  буде  тепла  днина...
Без  тебе  тільки  сумно,  тільки  гірко,
Без  тебе  в  дім  прийшла  сумна  година...

Він  не  чекав...  Стояти!  Кидай  зброю!
І  вимикай  пожирачів  свободи!
А  він  лежав...  Лежав...  Вниз  головою...
Він  спав...  Як  сплять  зачумлені  народи...

І  вимкнули...  Пройшло  немало  часу,
А  потім...  хмари  відійшли  подалі!
З'явилось  Сонце!  Палкі  ритми  джазу...
І  пори  року  випускає  камінь...

***

Уділ  забутий...  Смак  старої  слави...
Запахли  у  повітрі  перемоги...
[i]Голодні  скелі  випустили  травень...[/i]
І  забуяли  травами  дороги...

Окріп  вологий  додає  до  митей
І  радості,  і  доброту,  і  щастя...
[i]Голодні  скелі  випустили  липень...[/i]
І  впасти  в  світло  тепера  всім  вдасться...

Один  лиш  крок  -  це  вже  шляхи  до  сотень,
Які  чекали  виходу  на  поле...
[i]Голодні  скелі  випустили  жовтень...[/i]
Усе  прекрасно,  хоч  дерева  голі...

А  хмари  з  Сонцем  чи  зійшлись  на  віче,
Чи  в  волейбол  пограти  захотіли...
[i]Голодні  скелі  випустили  січень...[/i]
А  от  тепер  природа  має  сили...

***

Крадіжки  -  це  плювок  в  серця  навічний,
Бо  без  чогось  прожити  вже  не  зможуть...
А  от  подумай  -  ти  когось  скалічив...
Чи  хтось  забуде?  Жити  так  хтось  зможе?

Не  зможе  й  не  забуде...  Запевняю...
Живи  тим  всім,  що  завжди  в  тебе  є...
І  будуть  люди,  й  буде  шепіт  гаю...
Чи  може  квіти  прагнуть  не  Едем?..

28.03.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655305
дата надходження 28.03.2016
дата закладки 13.04.2016


Systematic Age

Коли вибухають хмари

Присядь  на  хвильку.  Подивись  на  небо,
Заплющуй  очі  і  дивись  ще  раз...
Щось  уявляєш?  Не  кажи  про  себе,
А  лиш  дивись...  Не  треба  зайвих  фраз...

От  думаю,  немов  мала  дитина:
Цукрова  вата  в  хмарах  досі  є?
І  тут  -  ба-бах!  А  я  ковтаю  слину
І  кажу:  "Вати  з  цукром  ти  будеш?"

І  знову  думка...  Як  є  білі  хмари,
То  з  них  тумани  падають  униз?
І  тут  -  ба-бах!  Мелодія  гітари
Бринить.  Десь.  Там.  Навколо  озирнись...

А  коли  чорні  хмари  опадають,
Вони  насправді  терті  і  смішні?
А  блискавка  -  то  лоскоти.  Звикаю...
І  плач  від  сміху  в  вигляді  дощів...

Усі  ми  із  води  повиринали,
І  зорі  проглядали  у  пітьмі.
Коли  над  нами  вибухають  хмари,
Бажання  знов  загадуємо  ми...

13.04.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659266
дата надходження 13.04.2016
дата закладки 13.04.2016


Systematic Age

Шепіт туманних стін

[u][i][b](Містично-любовна  лірика  з  соціальним  присмаком)[/b][/i][/u]

Знайшовся  я...  Знайшлись  мої  долоні...
Навколо  сотні,  тисячі  очей...
Я  їх  не  бачу,  я  в  них  у  полоні,
Посеред  світла  -  місяці  ночей...

Блукаю  в  лісі,  де  одні  химери,
Звідкіль  живим  ніхто  не  виходив...
Ну  як,  живим...  Живі  ще  є  тепера,
Але  нема  ні  серця,  ні  води...

І  лиш  завіси  кожного  створіння,
Та  є  посеред  них  такі,  як  я...
Ну  от...  І  ти  прийшла...  Навколо  міни...
А  ліс  росте  і  шириться  щодня...

Туманні  стіни...  Через  них  шепочем
Забуті  миті...  Очі  нависа...
А  нам  байдуже  на  міражні  очі...
Земля  і  небо...  В  сірості  краса...

20.03.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652995
дата надходження 20.03.2016
дата закладки 24.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.03.2016


Systematic Age

Обриси марева

І  я  зникаю...  Чи  мені  недобре?
В  очах  темніє...  Тліють  кольори...
Дивлюсь  у  небо...  Де  небесний  обрій?
А  взагалі  -  чи  дивлюсь  догори?

Лиш  марево  шпилясте  серед  поля...
Бетонні  сосни  лізуть  в  небеса...
То  марево?  Загострені  тополі,
Що  шелестять?  А  все  ж  таки  краса...

Спустило  тіні  вечорові  сонце,
У  ковдру  влізши  десь  на  місяці...
Чи  то  піщинка  залишилась  в  оці,
Чи  то  холоне  кров  в  моїй  руці?

Мабуть,  для  того  й  треба  мати  зорі
І  зір,  аби  заснути  в  міражі...
Тебе  впізнав  я,  сизокрилий  ворон...
Лишайся,  я  вернувся  з  мережі...

03.03.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648740
дата надходження 03.03.2016
дата закладки 24.03.2016


Systematic Age

Не загуби…

Реве  та  стогне  буревієм  січня
Дніпро,  що  ніс  крижину  по  воді...
За  ним  -  Десна,  а  за  Десною  -  вічність...
Там  вічний  спогад  тих  останніх  днів...

Останніх  днів  січневого  морозу,
Як  тільки  сповідь  Божу  прийняли...
На  жаль,  їх  вбили...  Серед  снігу  грози...
Всмоктала  кров  земля...  Сліди  імли...

Сліди  імли,  обсипані  гармати...
Напризволяще  кинуті  зимі...
Ми  сповідались  Богу...  Не  плач,  мати...
І  ще  колись  всміхнуся  я  тобі...

Всміхнуся  я  тобі,  коли  розбудить
Весна  ті  душі  з  пилу  сивих  Крут...
Не  загуби  й  ти  пам'ять  -  ми  теж  люди...
Не  загуби  й  ніколи  не  забудь...

29.01.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639676
дата надходження 29.01.2016
дата закладки 01.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.01.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.01.2016


*Марічка*

Кольори

Я  червоним  кольором  горю,
А  синім    безнадійно  плачу.
Білим  дістаю  світанкову  зорю,
Рожевим  малюю  мрію  дитячу.

Чорним  утримую  журбу,
Жовтим  посипаю  радість,
Блакитним  бачу  тишу  німу,
Зеленим  уявляю  старість.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631898
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 19.01.2016


Юлія Сніжна

Кольори любові

ЖОВТІ  зорі  СИНІ  ночі
прикрашають,  як  намисто.
А  твої  ЗЕЛЕНІ  очі
в  душу  світять  променисто.

ЧОРНІ  брови,  КАРІ  очі,
мак  ЧЕРВОНИЙ  на  вустах  -
то  мої  скарби  жіночі,
їх  знайти  не  всяк  мастак.

Але  ти  спромігся.  Жваво
всю  мене  прибрав  до  рук,
коли  місяць,  ЗОЛОТАВО,
плів  тенета,  як  павук.

І  в  той  час  вже  пахло  літом,
але  ще  весна  буяла.
БІЛИМ  яблуневим  цвітом
нас  любов  благословляла.


©  Юлія  Сніжна

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626445
дата надходження 05.12.2015
дата закладки 09.12.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2015


Франко Наталія

Бажання…

Палає  полум’ям  в  душі…
Кохання…
І  знову  рветься  із  грудей…
Зітхання…
Шепоче    голос  твій  слова…
Бажання…
Та  навпіл  ріже  мить…
Вагання…
Повторюєш  ти  знов  і  знов…
Питання…
У  відповідь  лише    моє…
Мовчання…
А  на  порозі  вже  стоїть…
Прощання….
І  супроводжує  його…
Страждання…  
Стіною  міцною  зросте  
Чекання…
Підпорою  її  буде…
Благання…
Настане  світла  мить…
Світання…
Душевного  й  тілесного…
Згорання…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621798
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 23.11.2015


*Марічка*

Я МОЖУ

Я  можу  чекати  на  тебе
Днями  і  навіть  роками,
Підіймати  очі  до  небес,
Серце  стискати  руками.

Битись  думками  об  стінку,
Розум  в’язати  путами,
Від  болю  вигризати  дірку,
Надію  ковтати  вустами.

Я  можу  чекати  віками,
Аби  лиш  твій  погляд  відчути.
Жаль,  не  скую  тебе  ланцюгами,
Щоб  весь  час  з  тобою  бути.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622896
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 21.11.2015


OlgaSydoruk

Эта рыжая Осень (бесстыжая) …

Эта    рыжая  Осень  (бесстыжая),раздевая  себя  до  нага,
Шелестит  и    шуршит    с  укоризною:  я  сама,я  сама,я  сама...
Эта  рыжая  Осень  с  харизмою:  выбирая  мелодию  дня,..
Истекает  водою  карнизами  -  свысока,свысока,свысока...
Блюзы  осени  (саксофонами)разрывают  небес  облака!..
И  уносятся    (патефонами)всхлипы-хрипы  вчерашнего  дня...  
Саксофоны  и  блюзы,и  рыжая  -  одно  целое  -    для  меня...
Эта  Осень  совсем    не  бесстыжая...
У  ней  просто  такая  судьба...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604119
дата надходження 04.09.2015
дата закладки 29.10.2015


Наташа Марос

ДОМАШНІ СПЛЯТЬ…

Домашні  сплять  і  змито  макіяж.
Ти  наодинці  вже  сама  з  собою.
І  ніч  оця  тепер  лише  твоя
З  твоєю  непідробною  любов’ю.

Рука  повільно  сторінки  горта,
Стискає  серце  мовчазне  терпіння
І  оживає  істина  проста,
Як  в  теплу  землю  кинуте  насіння.

…  Коли  у  тебе  заболить  душа,
Впаде  сльоза  тихенько  на  підлогу,
Тоді,  не  заплативши  ні  гроша,
Я  власну  відгуляю  перемогу…  

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613992
дата надходження 17.10.2015
дата закладки 23.10.2015


Наташа Марос

НЕ ЗАСУДЖУЙ…

         

Не  засуджуй  моє  незраджене,
Розтривожене,  необіцяне,
Бо  зітліла  душа  ображена,
Ще  коли  в  мене  пальцем  тицяли...

Не  дивись,  бо  очей  прицілами
Розривають  оте  незліплене,
Недолюблене,  незабілене...
Я  не  знала,  що  довго  тлітиме...

Не  підходь,  бо  згориш  на  відстані:
Так  нам  заздрили  і  пророчили...
Я  вже  бачу  тебе.  У  відчаї
Не  спали  мене,  не  зуроч  мене...

         -      -      -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615457
дата надходження 23.10.2015
дата закладки 23.10.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2015


*Марічка*

Монолог осені

Крила  опустила  осінь,
Сумно  прилягла  на  постіль.

Чоло  до  стелі  підняла  –
Їй  кімната  затісна.

Б*ється,  рветься,  щось  шукає,
“Не  губи  себе!”,  благає…

“Особлива  я  пора  –
Плачуть  хмурі  небеса.

Холод,  сум  і  ностальгія.
Повернути  літо  –  мрія.

Утім  і  я    приношу  радість  –
На  хандру  наплюй,  на  слабість.

Я  зігріти,  як  і  літо  можу
І  в  душі  деньки  погожі

Лагідний  пошлють  цілунок
Подарують  щастя  клунок.  ”

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609615
дата надходження 27.09.2015
дата закладки 28.09.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.09.2015


*Марічка*

ТОБІ

Я  безмежно  вдячна  тобі
За  появу  у  моєму  житті.
Рада,  що  зійшлися  наші  путі,
Не  забуду,  як  віру  підніс  мені.

І  хоч  ця  мить  солодка
Вічно  не  буде  тривати,
В  серці  тлітиме  згадка,
Яка  дозволить  життям  смакувати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603968
дата надходження 03.09.2015
дата закладки 07.09.2015


Eva1904

Да Вы же меня никогда не любили!

Да  Вы  же  меня  никогда  не  любили!
От  Вас  не  дождаться  и  доброго  слова.
Вы  так  снисходительно  все  мне  простили,
А  я  застрелить  Вас,  пожалуй,  готова...

Язык  за  зубами  не  держите  вовсе!
Я  все  Вам  скажу,  до  мельчайших  деталей!
И  мне  наплевать,  что  последует  после,
Избавьте  меня  от  насущных  регалий!

Да  ладно,  Вы  тоже  отъявленный  грешник,
А  я  видно  женщина  не  роковая,
Как  славно  поет  Вам  в  саду  пересмешник:
Другая  нужна  Вам,  поверьте,  другая!

Я  больше  не  думаю,  что  однозначно,
Вы  в  жизни  моей  тот  особенный  случай.
Иная  стоит  перед  Вами  задача  -
Кого-нибудь  просто  изрядно  помучить!

Да  Вы  же  меня  никогда  не  любили...
От  Вас  не  дождаться  и  доброго  взгляда.
Вы  так  снисходительно  все  мне  простили,
А  толку  прощать  Вам  "Исчадие  Ада"?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602805
дата надходження 29.08.2015
дата закладки 29.08.2015


Rekha

Танцует солнце

Такое  утро...  Спит  мой...  глупый  город.
Конечно,  глупый  -  разве  можно  спать,
когда  проснулось  солнышко?!  И  скоро
начнёт  по  крышам...  точно,  танцевать.
И  в  каждом  па  -  простое  удивленье,
"такое  утро"  -  видит  солнце,  да.
Такое  утро!  Лето...  Вдохновенье...
Есть  ты  и  я.  Есть  счастье  навсегда.
И  солнечность  улыбок,  вдохов  сладость,
и  трепет  рук,  и  нежность  сердца,  и...
Люблю  тебя  я  просто,  ненаглядный!
А...  город  глупый  знает  всё  и  спит...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602153
дата надходження 26.08.2015
дата закладки 29.08.2015


Н-А-Д-І-Я

Тебе я довго так шукала…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V5jNUj3LPc0[/youtube]

Тебе  я  довго  так  шукала.
Ти  став  найкращим  серед  всіх.
Чомусь  своїм  ще  називала.
Невже,  на  душу  брала  гріх?

Слова  в  віршах  такі  писала,
Щоб  ти  почути  мене  міг.
До  тебе  пташкою  літала,
Ступала  навіть  на  поріг.

Ти  пам"ятаєш  срібні  роси?
А  я  збирала  їх  тоді,
І  прикрашала  ними  коси,  
Щоб  так  сподобатись  тобі.

А  ти  дививсь  на  мене  скоса.
І  погляд  з  сумом  дарував...
І  не  тому,  що  вже  покоси
В  копиці  серпень  поскладав.

Твоя  душа  -  колодязь  смутку.
Із  жалем  дивиться  кудись.
Мабуть,  виглядує  голубку,
Що  була  зрадою  колись...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602284
дата надходження 26.08.2015
дата закладки 29.08.2015


OlgaSydoruk

Совсем с другого мира ты…

Экспромт  для  Артуры
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600134

Поэт  печальной  глубины...
Поэт  печального  эфира...
Совсем  с  другого  мира  ты...
Под  облаками  из  зефира...
Поэт  далёких  дней  судьбы...
Поэт  почившего  эмира...
И  одалисок  красоты...
Из  немоты,смотрящей  криво...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600470
дата надходження 18.08.2015
дата закладки 29.08.2015


*Марічка*

Обіцяєш, що прийдеш???

Обіцяй,  що  прийдеш  уві  сні…
Можеш  навіть  мовчати…
Ловити  погляди  на  стіні…
Твоє  тепло  лише  б  відчувати!

Головне  -  щоб  поруч  був,
Щоб  очима  говорив,
Губи,  очі  мої  не  забув
І  відчув  любові  порив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599078
дата надходження 11.08.2015
дата закладки 26.08.2015


Юлія Сніжна

Обійми…

Обійми  мене  в  полі  з  ромашок,
там  де  вітер  і  неба  блакить.
Де  метелики  й  сотні  комашок,
де  струмочок  маленький  біжить.
Обійми,  там  де  море  і  хвилі.
Захід  сонця  неначе  в  кіно.
Чи  в  маленькій  кімнатці  в  квартирі,
де  свічки,  шоколад  і  вино.
Обійми,  де  деревами  кручі,
як  руками  торкаються  хмар.
Хай  в  ці  милі  болотяні  очі
Світить  місяць,  неначе  ліхтар.
Обійми  десь  в  спекотній  пустелі.
Дай  відчути,  що  я  не  одна.
Побудуй  там  намети  і  скелі,
так  зроби,  щоб  з'явилась  вода.
Обійми  мене  там,  де  весною,
пахне  цвіт  в  яблуневих  садах.
В  тому  травні,  де  поруч  з  тобою,
я  забула  про  відчай  і  страх.
Обійми  як  проміннями  сонце
обіймає  простори  землі.
Вітром  стань,  що  легенько  в  віконце,
надає  прохолоду  мені.  
Обійми  мене  там,  де  в  тумані
ніц  не  видно,  і  мокра  трава.
Де  від  дотиків  наче  в  дурмані
закрутилась  моя  голова.
Обійми...більш  нічого  й  не  треба:
ні  дарунків,  ні  клятв,  ані  слів.
Обійми  так,  неначе  до  тебе
обіймати  ніхто  і  не  вмів!!!

©  Юлія  Сніжна

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595188
дата надходження 22.07.2015
дата закладки 01.08.2015


webber

Кого мы ищем?

.....Кого  мы  ищем,может  образ.  Придуманный  лишь  только  нами....  Кого  мы  ищем,может  случай.  Который  вдруг  случится  с  нами...(webber)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595664
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 27.07.2015


webber

Глаза, как зеркала…. .

Глаза  людские......Словно  зеркала.В  их  отражении  порою  видно  душу.И  если  в  ней  пылает  пламя,  не  зола.....Любовь  такую  не  разрушить.................(webber)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593528
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 24.07.2015


webber

Люблю

............Я  так  хочу,  к  груди  твоей  прижаться........Тепло,  родного  тела  ощутить.  Давай,  больше  не  будем  расставаться.Когда  дано,  друг  друга  нам  любить................(webber)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594698
дата надходження 19.07.2015
дата закладки 24.07.2015


*Марічка*

Поцілунки на сніданок

А  я  хочу  знайти  такого,  
Який  би  розумів  з  півслова,
Знав,  що  улюблені  квіти  ромашки,
Що  люблю  в  червоний  горошок  чашки...
Зелений  і  синій-мої  улюблені  кольори,  
Люблю  щирий  веселий  сміх  дітвори...
Пам'ятай,  що  не  люблю  вівсяну  кашу,
Придумай  на  ранок  страву  інакшу...
Не  хочу,  щоб  забував  про  бажані  мрії,  
Що  від  подорожей  хочу  відчути  ейфорію,
Бажаю  стрибнути  з  парашутом,  
Пройтися  невідомим  маршрутом,
Зустріти  на  березі  моря  світанок,
Поцілунки  отримати  на  сніданок,
Гуляти  разом  по  нічному  місті,
Вдихати  ранки  туманно-імлисті..
Хочу,  щоб  ні  про  що  не  забував,
Щирим  і  вірним  коханням  годував...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586043
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 24.07.2015


*Марічка*

Убогі слова

А  слова  як  вітер  -  раз    і  їх  не  має,
Пустота  від  слів  міцно  обіймає…
Пообіцяв,  забув  –  істина  сумна
І  рветься  тоненька  довіри  струна.

А  слова  як  гостре  лезо,  
Думати  не  можна  тверезо,
Скупі  після  клятв  слова  -
Від  них    болить  голова.

Порожні  слова  як  справжнє  болото,
У  ньому  не  відчуєш  прозорого  польоту,
Грузнеш  туди  всім  тілом  з  головою,
І  не  відмитися  криштальною  водою.

Сліди  від  убогих  слів  у  серці  надовго,
І  кожен  буде  вдавати  із  себе  глухого  ,
Щоб  не  чути  ніколи  несуттєвих  речей,
Дивіться  у  вічі  –  не  обманути  нікому  очей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585416
дата надходження 04.06.2015
дата закладки 24.07.2015