Осінній Вальс: Вибране

НАДЕЖДА М.

Не долго думая, теряем…

В  народе  истина  живет,
Но  мы  о  ней  не  вспоминаем:
Когда  любовь  нас  позовет,
Её,  не    думая,  теряем.

Стучимся  мы  в  другую  дверь.
Где  нас  не  ценят,  не  зовут.
Как  дорога  цена  потерь!
Но  как  же  больно  тем,  кто  ждут.

То  не  услышал,  что  хотел,
А  то  плохое  настроенье.
И  разобраться  не  успел:
Сложилось  сразу  впечатленье.

И  вот  целуешь  ты  другую,
Но  ей  совсем  не  нужен  ты.
А  сердцем  чувствуешь  былую,
Ведь,  о  тебе  её  мечты...

Проходит  время,  стынут  страсти.
И  чем  же  мы  теперь  живём?
Но  как  же  стать  в  любви  во  власти
У  той,  что  больше  не  вернём...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445631
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 20.11.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.11.2015


Валерія Кропівна

Расскажи мне, осень…

Покажи  мне,  осень,  золотые  дали,
Утонченный  бархат  на  сухих  ветвях.
И  наполни  сердце  сладостной  печалью
О  давно  минувших  беззаботных  днях.

Расскажи  мне,  осень,  где  гуляет  ветер,
О  лугах  укрытых  безмятежным  сном,
Как  встречают  птицы  новые  рассветы,
Как  кружатся  листья  за  моим  окном.

Вновь  меня  разбудит  терпкий  запах  чая,
Дождь  осенний  песню  звонко  запоёт.
В  одиноком  небе  замаячит  стая,
Совершая  плавный  длительный  полет.

Я  открою  книгу,  сяду  у  камина
И  себе  позволю  сдаться  забытью.
Расскажи  мне,  осень,  что  же  за  причина,
Что  тебе  в  подарок  сердце  отдаю?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617644
дата надходження 01.11.2015
дата закладки 01.11.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2015


уляна задарма

Строфы

Стихотворение  написано  в  соавторстве  с  поэтом  Серго  Сокольником


Как  таинственен  глас
Колокольного  звона...
Это  плачет  о  нас
В  духе  буквы  закона
Предначертанность  дней,
Предназначенность  связей...
И  от  Рая  ключей,
Даже  падая  наземь,
У  Петра  не  спросить,
Книгу  судеб  листая.
Он  не  будет  спешить
С  презентацией  Рая.
Нам  еще  визави
Созерцать  катастрофы,
И  писать  на  крови
Разведенные  строфы...
Но-  пустынен  собор,
Не  достроенный  Светом...
И  печаль,  словно  Вор,
Словно  Ночь  пред  рассветом,
Заползает,  сломав
Все  замки  и  преграды...
За  ненужностью  слов  -
Обреченностью  правды
В  этот  призрачный  сад,
Напоенный  дурманом...
В  этот  Раистый  Ад
Со  включенным  экраном,
Где  за  миг  до  любви
И  за  шаг  до  Голгофы
Запоют    на  крови
Разведенные  строфы.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608227
дата надходження 21.09.2015
дата закладки 21.09.2015


Маруся Чурай

Відшукай



Відшукай  мене  у  цій  країні,
Повній  марення  й  казкових  снів,
Я  здійму  до  тебе  очі  сині
Після  довгих  пошукових  днів.

Відшукай  мене,  де  сходять  зорі,
Й  сяйвом  грають,  наче  скрипалі  ,
Я  у  цім  невиданім  просторі,
Загубилась  в  зоряній  імлі.

Я  чекаю  з  вірою  святою,
Наче  пташка  в  клітці    не  журюсь,
Дихаю  самотністю  п’янкою…
Все  частіше  я  її  боюсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601811
дата надходження 24.08.2015
дата закладки 25.08.2015


НАДЕЖДА М.

Так любить слухать музику душа…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Kgae4XLh79Y[/youtube]


Так  любить  слухать  музику  душа.
Звучать  акорди  твоїх  ніжних  слів.
Кажи  повільно,  ти  не  поспішай.
Який  медовий  смак  твоїх  рядків!

Веселкою  заграли  понад  полем,
Луною  прокотились  повз  роки,
І  в  серці  защеміли  ніжним  болем.
Цілунком  зупинились  на  щоці.

Прокинувся  від  сну  дрімучий  ліс.
В  мелодію  вплітається  оркестр.  
Він  новий  штрих  в  мелодію  приніс.
Заслуга  тут  таланту,  мій  магістр.

Мелодія  пливе  серед  тиші.
Пелюстками  на  землю  опадає...
Піднесено,  небесно  серце  диха.
А  музика  чарівністю  вражає...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601520
дата надходження 23.08.2015
дата закладки 23.08.2015


НАДЕЖДА М.

Не сумуй, що осінь на порозі…

За  віршем  Віталія  Назарука  "Моя  осінь".

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600042


_______________________________________--
Не  сумуй,  що  осінь  на  порозі.
Ще  спекотні  будуть  літні  дні.
Серце  не  тримай  в  гіркій  тривозі.
Не  дивись  на  світ  тільки  в  вікні.

Роздивись  уважно  ти  очима.
Осінь  -  це  не  значить  вже  кінець.
Сумувати  тут  нема  причини.
Йди    до  мрії  вперто  навпростець.

Подаруй  тепло  душі  для  тої,
Хто  тебе  врятує  від    туги.
Ти  побачиш  осінь  золотою,
Не  страшні  зимові  килими.

Теплі  руки,  два  гарячих  серця.
Впевнено  іти  так  по  шляху.
І  тоді  тобі  уже  здається,
Що  нема  на  серці  геть  страху.








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600092
дата надходження 16.08.2015
дата закладки 16.08.2015