Аліса Титова: Вибране

Єва Романенко

• ЗАТИШОК •

Вечоріє,  і  сонячне  світло
З  краю  неба  осяює  зведення  хмар.
Милий  двір  зустрічає  привітно
Нас  з  тобою.  Блищить  тротуар...

Кілька  кроків  —  і  ми  у  квартирі;
Запах  прянощів  пестить  знесилений  нюх.
Все  навколо  у  злагоді  й  мирі.
Ти  знімаєш  сережки  із  вух...

Нафарбована,  стомлена,  боса,
Відігнавши  від  себе  настирні  думки,
Я  торкаюся  кінчиком  носа
До  твоєї  блідої  щоки...

Я  руками  тримаю  перлину,
Що  наповнює  сонцем  похмуре  життя  —
Найкоштовнішу  в  світі  людину  —
І  обожнюю  це  відчуття...

Оживає  душа  моя  чиста
У  гарячих  і  щирих  обіймах  твоїх,
Що  окутують  наче  намисто
Ніжну  шию,  білясту  мов  сніг...

Враз  підлогу  оздобив  наш  одяг,
Що  тримався  на  стегнах  й  безсилих  плечах;
Сіру  втому  замінює  потяг,
Сяє  вогником  в  наших  очах...

Палко  спраглими  ласки  вустами
Розціловую  сповнений  жару  живіт;
Безкінечність  постала  за  нами,
Затуливши  собою  весь  світ...  

Наші  голі  стрункі  силуети
Неквапливо  збігаються  в  цілісну  суть;
Поміж  нами  зникають  секрети
І  барвінки  у  душах  цвітуть...

•  07.11.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619099
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 24.05.2016


Єва Романенко

• ХОЛОД •

Мы  в  плену  этой  чёртовой  осени,
Что  окутала  мысли  и  сны;
Мы  невовремя  вызов  ей  бросили,
Не  дождавшись  прихода  весны.

Листья  падают  вниз  в  изумлении,
Засыпая  на  мёрзлой  траве.
Эта  осень  —  в  моём  настроении,
Этот  холод  —  в  твоей  голове.

(в  соавторстве  с  [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой  Титовой[/url])

•  02.07.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 24.05.2016


Єва Романенко

• ДВІ ДУШІ •

Дві  душі  серед  тисяч  примар
О́дна  о́дній  у  вічності  сняться...
Їхнє  сонце  не  вийде  з-за  хмар,
Їхні  мрії  повік  не  здійсняться.

Не  існує  нічого  крім  сну  —
Ані  бога,  ні  пекла,  ні  раю,
Ні  зими,  що  перейде  в  весну...
Лиш  пітьма  —  і  немає  їй  краю!

Уві  сні  проминає  життя,
Де  панує  журба  і  утіха,
Де  існують  слова  й  почуття
І  де  вітер  свободою  диха...

Не  виблискують  зорі  німі,
В  чорнім  небі  сузір’я  не  сяють;
Дві  душі  в  безкінечній  пітьмі
Одна  одну  без  тями  кохають...

•  03.02.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557031
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 24.05.2016


Єва Романенко

✖ МІЙ БІЛЬ ✖

Прогулянка  із  присмаком  самотності:
Волого  на  обличчі  й  у  душі.
Журба  керує  вітер  незворотності
В  думки  мої,  скляні  мов  міражі.

Лиш  зрідка  у  очах  моїх  спалахує
Надія  не  на  себе,  а  на  нас.
Але  і  ту  мов  сніг  із  себе  змахує
Мій  біль,  який  донині  не  загас...

✖  20  травня  2016  ✖

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667241
дата надходження 20.05.2016
дата закладки 24.05.2016


Юлія Поборчук

✖ КОМА ✖

Попри  цілісність  сну,  що  проходить  крізь  дні,
Відчуваю  весну  у  сумному  вікні.
Нездоланна  межа  протинає  наскрі́зь:
Полетіла  б  душа,  як  могла  б  підвестись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631826
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 06.02.2016


Юлія Поборчук

✖ ЛЬОДЯНИК ✖

Все  солодшає  слина  у  примхливому  роті
І  фарбує  в  рожеве  ніжний  жвавий  язик,  
Відкриваючи  шлях  до  нездоланної  хоті,
Мій  фруктово-цукровий,  мій  п’янкий  льодяни́к...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631796
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 06.02.2016


Юлія Поборчук

✖ КРИЛА ✖

Я  порожній  рядок  у  сумному  вірші,
Загубила  квиток  до  твоєї  душі  —
Маю  крила,  та  каменем  падаю  вниз,
До  асфальту  торкаючись  зливою  сліз...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631642
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• ХОЛОД •

Мы  в  плену  этой  чёртовой  осени,
Что  окутала  мысли  и  сны;
Мы  невовремя  вызов  ей  бросили,
Не  дождавшись  прихода  весны.

Листья  падают  вниз  в  изумлении,
Засыпая  на  мёрзлой  траве.
Эта  осень  —  в  моём  настроении,
Этот  холод  —  в  твоей  голове.

(в  соавторстве  с  [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой  Титовой[/url])

•  02.07.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• ШЕПІТ БЕЗМОВНОСТІ •

Вода  співала  шепотом  безмовності...
В  полоні  зачарованого  лісу
Бриніли  краплі  в  дивній  послідовності
І  грім  лунав  у  небі  десь  поблизу.

Закрило  сонце  дощовими  хмарами,
Лани  відчули  подих  прохолоди.
Навколишній  пейзаж  іскрився  чарами
У  світлі  неземної  насолоди...

•  21.07.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• DAS ES •

Сны,  мечты  и  чувства  наши
Бьют  потоком  горьких  слёз:
Мы  с  тобою  персонажи
Чьих-то  выстраданных  грёз.

Мы  короткие  моменты
Затяжного  бытия,
Наши  души  —  элементы
Бессознательного  Я.

Не́кто  истово  пытался
Управлять  своей  судьбой,
Но  слегка  перестарался,
Создавая  нас  с  тобой.

В  этом  странном  круге  ада
Лишь  любовь  ориентир.
Для  кого-то  мы  отрада,
Друг  для  друга  —  целый  мир!

•  03.08.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597516
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• ЗАТИШОК •

Вечоріє,  і  сонячне  світло
З  краю  неба  осяює  зведення  хмар.
Милий  двір  зустрічає  привітно
Нас  з  тобою.  Блищить  тротуар...

Кілька  кроків  —  і  ми  у  квартирі;
Запах  прянощів  пестить  знесилений  нюх.
Все  навколо  у  злагоді  й  мирі.
Ти  знімаєш  сережки  із  вух...

Нафарбована,  стомлена,  боса,
Відігнавши  від  себе  настирні  думки,
Я  торкаюся  кінчиком  носа
До  твоєї  блідої  щоки...

Я  руками  тримаю  перлину,
Що  наповнює  сонцем  похмуре  життя  —
Найкоштовнішу  в  світі  людину  —
І  обожнюю  це  відчуття...

Оживає  душа  моя  чиста
У  гарячих  і  щирих  обіймах  твоїх,
Що  окутують  наче  намисто
Ніжну  шию,  білясту  мов  сніг...

Враз  підлогу  оздобив  наш  одяг,
Що  тримався  на  стегнах  й  безсилих  плечах;
Сіру  втому  замінює  потяг,
Сяє  вогником  в  наших  очах...

Палко  спраглими  ласки  вустами
Розціловую  сповнений  жару  живіт;
Безкінечність  постала  за  нами,
Затуливши  собою  весь  світ...  

Наші  голі  стрункі  силуети
Неквапливо  збігаються  в  цілісну  суть;
Поміж  нами  зникають  секрети
І  барвінки  у  душах  цвітуть...

•  07.11.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619099
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• САМА •

За  вікном  шаленіє  зима,
Розсипаючи  срібний  сніжок.
Засинаю,  вже  звично,  сама
У  компанії  теплих  книжок.

Скільки  ще  мені  бути  одній,
Наче  я  в  цьому  світі  чужа?
Загубилася  в  місиві  мрій
Моя  кисло-солодка  душа...

•  31.01.2016  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640180
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 06.02.2016


Єва Романенко

• ЗАРАЗ •

Ілюзія  зникла,  залишивши  дійсність
З  усім,  що  раніше  здавалось  істотним.
Звелася  до  місяця  зрадницька  вічність
І  горе  зробилося  невідворотним.

У  сірій  квартирі  нема  що  робити.
Вдавати  здорову,  коли  усе  знаєш,
Чекати  на  смерть  замість  того,  щоб  жити
Й  лягати  з  думками,  що  досі  вмираєш  —

Огидно;  не  хочеться  гиддю  ділитись
Зі  світом.  Жива  й  нежива  одночасно.
Згасає  бажання  з  хворобою  битись.
Смерть  завжди  приходить  за  нами  невчасно.

Сьогодні  —  живеш,  завтра  в  позі  застигнеш.
Плануєш  відпустку,  поїздку  на  дачу  —
А  певен,  що  зможеш?  А  певен,  що  встигнеш?
Тож  ЗАРАЗ  живи  і  кохай,  мій  читачу!

•  09.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586550
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• РАДУГА •

Посмотри,  дождь  закончится  скоро,
Солнце  выглянет  к  нам  из-за  туч;
Скроет  серость  от  нашего  взора
Тёплый  ласковый  солнечный  луч.

Наши  чувства  ничуть  не  ослабли,
А  в  сердцах  не  погас  огонёк.
Бьют  по  коже  последние  капли,
Слёзы  боли  смывая  со  щёк.

В  нас  заложены  верность  и  нежность,
Страсть  и  преданность  —  в  нашей  крови.
В  душах  —  буря,  в  глазах  —  безмятежность;
Мы  сильны,  наша  сила  —  в  любви!

Друг  для  друга  мы  щит  и  опора  —
Нашей  сути  у  нас  не  отнять!
Посмотри,  дождь  закончится  скоро  —
Небо  [color="#ff0000"]р[/color][color="#ff8000"]а[/color][color="#ffff00"]д[/color][color="#00ff00"]у[/color][color="#0000ff"]г[/color][color="#8000ff"]а[/color]  скрасит  опять.

•  11.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586774
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• ПОЦІЛУНОК •

Ми  удвох  стоїмо  на  майданчику...
Пригорни  і  тримай  мене,  золотко!
Нахилися  до  мене,  мій  зайчику,
Поцілуй  мене  ніжно  і  солодко!

Зимне  небо  у  зорях  купається,
Сяє  місяць,  неначе  у  фосфорі.
Хай  ніколи  ця  ніч  не  кінчається;
Ти  —  в  мені,  я  —  в  тобі,  ми  —  у  просторі...

•  10.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586775
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• НЕ КУКЛЫ •

Нас  многие  всерьёз  считают  куклами:
Бездушными,  дурными,  бесхребетными
Кусками  мяса  с  формами  округлыми,
Бесправными  вещами  безответными...

Как-будто  мы  какие-то  животные,
Как-будто  несвободными  рождённые  —
Не  люди,  а  мутанты  беспородные,
Фактически  в  "низы"  переведённые...

Есть  те,  кто  кулаками  добиваются
От  нас  любви,  вернее  —  послушания;
"Парнями"  да  "мужьями"  называются,
Не  стоя  слёз  и  нашего  внимания...

А  те,  кто  уважали  бы  и  нежили,
Кто  жизнь  свою  отдать  за  нас  отважатся  —
Скорее,  одиноки  будут,  нежели
Когда-то  с  нами  рядышком  окажутся...

•  22.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589141
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• ЖІНОЧА ДОЛЯ •

Так  важко  залишатися  собою,
Коли  від  тебе  іншого  чекають
І  цілий  світ  диктує  поведінку,
Яка  тобі  ніяк  не  притаманна.
Журнальчики  рясніють  худобо́ю  —
Малим  дівчатам  психіку  ламають,
Навіюючи  погляди  на  жінку,
Що  має  бути  майже  бездоганна.

Живеш  —  для  когось.  Мрієш  про  єдине:
Аби  по  самі  вуха  закохатись
У  того,  хто  вважатиме  за  щастя
Твоє  тримати  серце  у  долонях;
Й  ростити  у  любові  з  ним  дитину,
Нічого  і  нікого  не  страхатись  —
На  самоті  не  різати  зап’ястя,
Забути  про  нудотний  біль  у  скронях.

Так  важко...  А  кому  насправді  легко?
Ми  граємо  щасливих  і  успішних:
Фарбуємось,  вдягаємось  в  незру́чне,
Аби  як  ті  моделі  виглядати.
Чи  нам  до  них,  чи  їм  до  нас  далеко  —
Не  маємо  маєтків  ми  розкішних,
Купуємо  на  ринку  м’ясо  штучне,
Працюємо,  аби  борги  віддати.

Ідуть  роки,  життя  нас  поглинає.
Не  встигнеш  озирнутись  —  ти  заміжня:
У  тебе  чоловік  і  два  синочки,
Робота  —  дім,  відпустка,  дім  —  робота...
І  мрій  твоїх  юнацьких  вже  немає.
В  Контакті  —  фотографія  торішня.
Лиш  голоси  дітей  немов  дзвіночки
Нагадують,  що  ти  жива  істота...

•  22.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589142
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• У НАС БУДУТ ДЕТИ •

У  нас  с  тобою  тоже  будут  дети  —
Красивые,  со  светлыми  глазами
И  самыми  счастливыми  на  свете
Родителями  —  представляешь,  нами!

Сынок  и  дочка  —  может,  даже  трое!
Научим  их  всему,  что  мы  умеем:
Покажем  мир  и  небо  голубое,
А  позже  —  как  играть  с  воздушным  змеем.

Мы  будем  каждый  день  в  центральном  парке
На  стриженной  траве  семьёй  резвиться,
Дарить  друг  другу  радость  и  подарки,
И  оттого  моложе  становиться.

Пусть  мы  ещё  наивные  студенты
И  рано  поднимать  вопросы  эти,
Но  помни  в  тяжелейшие  моменты:
У  нас  с  тобою  тоже  будут  дети!

•  23.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589313
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• ЗА ТОБОЮ •

[color="#c00000"]Я  піду  за  тобою,  куди  б  ти  не  йшла,[/color]
[color="#c06000"]Кину  школу  і  друзів,  якщо  так  захочеш.[/color]
[color="#c0c000"]Я  блукала  —  й  нарешті  кохання  знайшла[/color]
[color="#008000"]У  тобі;  ти  ж  те  саме  щоночі  шепочеш.[/color]

[color="#0000ff"]Подамося  туди,  де  є  море  й  пісок,[/color]
[color="#6000c0"]Де  удвох  на  світанні  пірнатимем  в  воду.[/color]
[color="#c00000"]Ми  опинимось  в  світі  дорослих  казок,[/color]
[color="#c06000"]Де  пізнаємо  щастя  терпку  насолоду![/color]

[color="#c0c000"]Подих  волі  виштовхує  серце  з  грудей,[/color]
[color="#008000"]Ніжний  дотик  тепла  ми  смакуєм  досхо́чу.[/color]
[color="#0000ff"]Коло  нас  —  білі  хмари  й  немає  людей;[/color]
[color="#6000c0"]І  не  треба,  бо  я  лиш  тебе  одну  хочу.[/color]

[color="#c00000"]За́хід  сонця  зустрінем  в  своїх  лежаках[/color]
[color="#c06000"]На  привітному  пляжі  у  стомлених  позах.[/color]
[color="#c0c000"]Ти  наркотик  мій,  мила,  який  на  свій  страх[/color]
[color="#008000"]Я  вживатиму  в  неконтрольованих  дозах![/color]

•  23.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589314
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• МАСАЖ •

Заговорилися  з  тобою.  Ех,  мала!
Десята  вечора.  А  завтра  —  понеділок...
Стіл  полонила  піраміда  із  тарілок
(Не  піраміда  навіть  —  жирна  купа  скла).

Чекати  зливу?  —  не  дарма́  ж  гуркоче  грім.
На  дворі  темно,  а  іти  тобі  далеко,
Тож  ти  нікуди  не  піде́ш,  моя  лелеко;
Знімай  шкарпетки  і  сідай.  Мій  дім  —  твій  дім!

Бо  я  турбуюся  про  тебе,  зауваж.
Телефонуй  батькам  і  в  мене  залишайся!
Ходи  до  мене,  мила,  й  швидше  роздягайся,
Лягай  на  ліжко  —  я  зроблю  тобі  масаж.

Я  нанесу  і  ніжно-ніжно  розітру
Духмяне  масло  по  твоїй  гладенькій  спині.
Спасибі,  сонечко,  за  те,  що  ти  донині
Мене  так  любиш  і  сприймаєш  як  сестру!

•  30.06.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590709
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 02.07.2015


Єва Романенко

• ХОЛОД •

Мы  в  плену  этой  чёртовой  осени,
Что  окутала  мысли  и  сны;
Мы  невовремя  вызов  ей  бросили,
Не  дождавшись  прихода  весны.

Листья  падают  вниз  в  изумлении,
Засыпая  на  мёрзлой  траве.
Эта  осень  —  в  моём  настроении,
Этот  холод  —  в  твоей  голове.

(в  соавторстве  с  [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой  Титовой[/url])

•  02.07.2015  •

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 02.07.2015