Вже сивина торкнулась скронь моїх,
І сумно в очі дивиться минуле.
Та літ не наздогнати молодих –
Літа мої на осінь повернули.
А осінь домальовує пейзаж
Червоними і жовтими барвами.
Я ж хочу повернутися ще раз
В дитинства добрий світ – у казку мами.
У світі тому все довкіл цвіло :
Волошки в житі, вишні біля хати.
Не знали ми , що десь існує зло,
Не вміли по - дорослому брехати.
Тут босими ходили поросі,
Схід сонця зустрічали на світанні,
Купалися у місячній красі
І вперше признавалися в коханні.
Він дарував нам тисячі надій
І проводжав із батьківської хати…
А скільки в ньому залишилось мрій ! –
Їх вже ніколи нам не наздогнати…
Духмяно вабить вишень білий цвіт –
Додому йду – неначе йду до храму.
Бодай у снах вертаюся у світ,
Де добра казка і жива ще мама…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606599
дата надходження 14.09.2015
дата закладки 19.09.2015
Диявола московські слуги!
Вам мало крові і наруги ?
Життів вам мало молодих ?
І доль знівечених, юначих ?
Вам байдуже, що мати плаче
І хоче сина вборонить ?
І того сина ,що вмирає,
І того , що його вбиває…
Бо серце матері не спить –
Воно кричить, воно волає,
Мольбу до Бога посилає,
Щоб Бог її почути зміг :
Дітей від смерті уберіг.
Всесильний Боже !
Ти лиш можеш криваву бійню зупинити,
Єдиний можеш нас навчити,
Щоб не вмирати за Вкраїну –
Заради неї в світі - жити.
Не допусти, о Боже правий,
Щоб ніж точив на брата брат,
Щоб ворог підлий і лукавий
У душі наші вніс розбрат,
Бо ми є разом, ми – єдині.
Бо всі ми – діти України !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606600
дата надходження 14.09.2015
дата закладки 14.09.2015