webber: Вибране

Olesia Bellamy

Доля

Серце  повниться  чорнилом,
Що  незримо  пише  долю.
І  керує  усім  тілом
Не  відчувши  краплі  болю.

День  у  день  перо  скрегоче,
Доля  пишеться  на  тілі.
Лиш  поглянувши  у  очі,
Пера  долі  змайоріли.

Так  життя  все  пише  доля,
Не  стомившись  ні  хвилини.
І  живеш  ти  у  неволі,
Що  краде  твої  години.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599265
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 29.05.2018


Olesia Bellamy

Вітер

Сьогодні  вітер  розказав  історію
У  шелесті  листочків  навкруги.
Він  шепотів  мені  нову  теорію,
Про  зачаровані  свої  світи.

Розмова  була  довга  і  цікава
Та  я  мовчала,  говорив  лиш  Він.
Коли  закінчив  -  обійняв  ласкаво,
А  я  йому  -  всміхнулася  взамін.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736798
дата надходження 06.06.2017
дата закладки 05.12.2017


Olesia Bellamy

Мені тебе подарувало небо

Мені  тебе  подарувало  небо,
За  біль  печалі  і  мій  крик  душі.
Ти  -  саме  той,  що  мені  треба.
Ти  -  сонця  світ  у  лісовій  глуші.

Я  стільки  болю  довго  відчувала
Й  боялася  зізнатися  собі.
Що  я  так  довго  не  того  кохала
І  очі  довго  були  все  ж  сліпі.

Та  небо  зняло  пелену  з  очей
А  на  яву  була  жорстока  правда.
Не  помічала  я  стількох  речей
І  почуттям  моїм  настала  зрада.

Та  лиш  тепер  любов  моя  чиста,
Все  горе  у  минулому  зосталось.
Не  має  крику,  важких  сліз  і  зла,
Твоє  серденько  в  моє  закохалось.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645948
дата надходження 22.02.2016
дата закладки 05.12.2017


Olesia Bellamy

Бриз болю

Болить  не  серце,  а  душа.
Болить,  щемить  і  розриває.
Тому  сьогодні  я  чужа,
Яка  майбутнє  все  шукає.

Є  сто  думок,  є  сто  питань
Та  рішення  все  не  приймаю.
Бо  у  душі  нема  зізнань
І  відповідь  я  не  піймаю.

Та  біль  все  тягне  душу  вниз,
Так  глибоко  і  якнайдалі.
По  тілу  лине  легкий  бриз,
П'янкого  вітру  і  моралі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638547
дата надходження 25.01.2016
дата закладки 05.12.2017


Olesia Bellamy

Серце я віддам тобі

Я  свою  душу  зачинила
На  сто  замків,  на  сто  ключів.
Та  я  охоче  вже  б  відкрила,
Щоб  обійняв  її  й  зігрів.

Та  страх  наповнює  все  тіло
Усі  думки  і  почуття.
Від  поцілунків  тихо  млію,
А  страх  наповнює  буття.

Боюсь  я  нелюбові  й  фальші,
А  ще  -  довіритись  тобі.
Бо  ж  стільки  болю  відчувавши,
Що  страх  на  повну  охопив.

Коли  він  зникне?  Я  не  знаю.
Та  з  часом  він  помре  в  мені.
Тебе  ще  краще  я  пізнаю
І  серце  я  віддам  тобі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630049
дата надходження 20.12.2015
дата закладки 05.12.2017


Olesia Bellamy

Ніч - …

Ніч  -  це  всього  лише  тінь,
Що  на  мить  утворилась  від  сонця.
Ніч  -  це  всього  тихий  дзвін,
Що  лунає  години  в  віконці.

Ніч  -  це  лиш  зорі  ясні,
Діамантами  вкрили  все  небо.
Ніч  -  це  лиш  очі  у  сні,
Що  ведуть  мою  душу  до  тебе.

Ніч  -  це  є  місяць  в  повні́,
Від  якого  не  сліпнеш  вдивившись.
Ніч  -  це  є  думи  в  мені,
Від  безсоння  так  тихо  зтінившись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616968
дата надходження 29.10.2015
дата закладки 05.12.2017


Наталія Мосійчук

Темрява, що світить…

Темрява,  що  світить,
Світить  та  не  гріє.
Може  не  помітить,
Голос,  що  німіє.
Може  не  розкаже,
Історії,  мрії.
А  може  підкаже,
Де  знайти  надію?
Де  знайти  надію,
І  нове  бажання.
Я  не  пожалію,
Часу  на  чекання.
Щоб  душа  зігрілась,
Знову  відчуттями.
Щоб  вона  відкрилась,
Вже  новими  днями.
Й  темрява  засвітить,
Враз  мене  зігріє.
Голос  вже  помітить,
Що  тихо  радіє.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751926
дата надходження 23.09.2017
дата закладки 24.09.2017


Циганова Наталія

а ти…

Рожевим  м’яким,  з  легким  присмаком  ночі,
твій  обрій  смакує  під  залишки  «Отче…»
Можливий  світанок  –  не  скоєний  злочин.
О…  скільки  нас  є  тут,  до  ранків  охочих.
А  ти  вся  така…  
вся  –  жіночна  занадто.
І  чхаєш  на  все:  на  кордони,  на  варти,
на  те,  що  відносно  когось  кожний  п’ятий
так  само  на  тебе  готовий  начхати.
А  ти  (від  вершин,  де  рубають  смереки  –
до  вибухів,  що  не  минають  лелеку)
запродана  з  нами  від  снігу  до  спеки.
Вся…
по  сантиметру…
від  неба  –  до  пекла.
А  ти…  
ти  –  звичайна…
звичайно,  не  вирій.
Колись,  поховавши  і  нас,  і  зневіру,
дощами  змиваючи  кров,  будеш  щиро
чекати  лелек,  зголоднілих  до  миру…
                                                             …колись…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716940
дата надходження 08.02.2017
дата закладки 08.02.2017


Olesia Bellamy

Пепел розы

Вокруг  все  серо,  только  грозы,
Туманы  клубятся  из  дыма.
А  я  вдыхаю  пепел  розы,
Которая  была  любима.

Утратив  нежный  аромат,
Который  в  памяти  остался.
Который  больше  не  поймать
Он  в  кровь  мою  навек  впитался.

И  листьев  нет,  но  есть  шипы,
Что  раскалились  над  углями.
И  не  настолько  мы  глупы,
Не  удержать  ее  руками.

И  обожглись  все  лепестки,
Покрылись  темным  черным  дымом.
Теперь  они  уже  хрупки
И  не  настолько  уж  любимы.

Вокруг  все  серо,  только  грозы,
Туманы  клубятся  из  дыма.
А  я  вдыхаю  пепел  розы,
Которая  была  любима.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659971
дата надходження 16.04.2016
дата закладки 17.04.2016


Olesia Bellamy

Моє місто

Я  дуже  люблю  своє  місто
Та  хочу  жити  в  іншому.
Де  я  не  знана,  не  артистка
І  не  зустрінусь  ближньому.

Це  новий  лист,  усе  спочатку,
Стільки  незримих  таємниць.
У  місті  буду,  мов  зернятко
Та  не  віддамся  хижим  птиць.

А  чи  я  скучу  за  тобою?
За  рідним  містом,  де  росла,
Де  я  зробилася  рабою
Як  весь  народ  я  проросла.

Напевно  скучу,  дуже  сильно,
Все  ж  інколи  спущу  сльозу.
Та  в  цьому  місті  мені  вільно,
 Я  тут  історію  створю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654130
дата надходження 24.03.2016
дата закладки 26.03.2016


Olesia Bellamy

Земле

Яка  ж  ти  сильна,  наша  Земле,
Скільки    ти  ж  війн  пережила.
Ростила  всіх  людей  ти,  леле,
І  всіх  їх  з  часом  ти  змела.

Не  в  силах  горя  вже  терпіти
І  плакати  морями  всхлип.
Ти  заспіваєш  у  трембіти,
Ґрунтами  затанцюєш  вглиб.

Пробач,  що  ми  є  паразити,
Що  нищимо  тебе  щодня.
За  це  -  ти  в  праві  нас  убити
І  не  захистить  нас  броня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649501
дата надходження 06.03.2016
дата закладки 09.03.2016


Olesia Bellamy

А чи є в світі?

А  чи  є  в  світі  вічне  кохання?
Щоб  не  жити,  а  тільки  любити?
Свою  душу  віддати  й  старання
І  від  погляду  трохи  п'яніти.

А  чи  є  в  світі  "камені"  дружби?
Що  міцніші  природних  металів?
Будуть  тверднути  з  силою  завжди
Та  не  вибити  з  них  мінералів.

А  чи  є  в  світі  вдячність  й  повага?
Не  до  рідних,  а  й  всього  живого?
Доброта  у  очах  і  відвага,
Щоби  ду́ші  спасти  від  знемоги.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615489
дата надходження 23.10.2015
дата закладки 18.02.2016


Olesia Bellamy

Руки піаніста

Тонкі  пальці,  кисті  рук.
Руки  піаніста.
Із  мелодій,  лише  звук
Скрикує  барвисто.
Кожна  клавіша  для  рук,
Дуже  особлива.
В  ній  лунає  ніжний  звук,
Музика  грайлива.
Пальці  стукають  по  них
Пристрасно  й  жагуче.
Всіх  акордів  неземних,
Грає  він  блискуче.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637037
дата надходження 19.01.2016
дата закладки 28.01.2016


Olesia Bellamy

…молитву…

Настала  ніч,  лягла  я  спати,
Але  забула  прочитати
Молитву,  що  спасе  від  злого,  
Десь  і  кошмарного  й  дурного,
Трохи  хвилюючого  сну
Та  із  думками  не  засну.
Лиш  повертівшись  я  встаю,
Халат  тонкий  я  одягну.
Навколішки  собі  стою,
Молитву  Богу  возношу.
Тепер  спокійно  я  засну
І  в  сні  я  буду  у  раю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625598
дата надходження 02.12.2015
дата закладки 05.12.2015


Olesia Bellamy

Крила

Як  добре,  що  умію  я  літати.
У  мріях  радості,  в  майбутньому  й  думках.
Та  я  ніколи  не  наважусь  це  сказати,  
Бо  крила  відірвуть  і  перетворять  в  прах.

Я  їх  сховаю  десь  далеко,  аж  за  серцем,
Щоб  не  зуміли  їх  одразу  віднайти.
І  не  розкажу,  як  літала  над  озерцем,
Бо  всі  захочуть  крила  і  собі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617672
дата надходження 01.11.2015
дата закладки 23.11.2015


Olesia Bellamy

Запалю свічку

А  я  запалю  свічку,
Щоб  темряви  позбутись.
І  світло,  наче  річка,
Дасть  змоги  не  забутись.

Щось  боязко  і  сумно
Так  стало  наодинці.
І  навкруги  безшумно
Лиш  очі  у  сніжинці.

Та  світло  є  не  вічне,
Віск  догорить  вже  скоро.
І  темрява  північна
Затьмарить  все  довкола.

Мені  так  стане  лячно,
Я  в  пам'яті  забудусь.
Та  ранок  прийде  вдячний
І  я  від  сну  пробуджусь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616259
дата надходження 26.10.2015
дата закладки 28.10.2015


Olesia Bellamy

Якби ти знав

Якби  ти  знав,  як  я  ненавиджу  розлуку

Усім  нутром  і  кожною  клітинкою  у  тілі.

Вона,  як  та  інфекція,  що  враз  приносить  муку

І  розриває  рани,  що  кров'ю  зажевріли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611641
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 06.10.2015


OlgaSydoruk

Туман рождался под овражком…


Экспромт


Туман  рождался  под  овражком...
Струился  лентой  бережком...
Стелился  ковриком  бухарским
Для  сотой  ночи  сладких  слов...
Воздушно-белый,бестелесный
Он  над  землёю  зависал...
До  той  поры,пока  чудесный
Фонарь  дорожку  освещал...
Лежал  не  тронутой  невестой
До  первых  лучиков  зари...
С  кровавой  нитью  (тайной    вести)
Он  исчезал,сокрыв  следы...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610571
дата надходження 01.10.2015
дата закладки 01.10.2015


Процак Наталя

ЛИСТОПАД ВЕСНОЮ…

Полпути  до  сердца...
Полпути  до  боли...
Никуда  не  деться...
Всюду  лишь  пароли...
Я  стою  у  края...
А  вокруг,  лишь  листья...
Ты  меня  не  знаешь...
И  мне  безразлично...

Листопад  весною...
Как  неосторожность...
Назову  игрою...
Эту  невозможность...
Быстрое  падение...
Из  обрыва,  где-то...
Жизнь,  лишь  совпадения...
И  я  знаю  это...

Искать  оправдания...
Глупые  интриги...
Все  же  понимают...
Нет  конца  у  книги...
Листопад  весною...
А  зима  на  сердце...
От  себя  не  скроешь...
Никуда  не  деться...

 2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570115
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 09.09.2015


Циганова Наталія

Cветел бывает тот день…

Пряча  сознание  –  плотно  задёрнуты  шторы.
Взяв  батарейки  у  времени  –  тикает  джаз
на  бесконечно–глубоких  минутах  минора
в  мутной  пучине  в  изнанку  распахнутых  глаз.
На  предложении  сложном,  затем  подчинённом,
уединения  с  сердцем  налажен  контакт
(оба,  чертовски  устав,  отбелили  знамёна…
временно…
перед  днём  завтрашним  –  тихий  затакт).
Радуйся,  Муза,  незримо  витая  над  ушком,
оды  во  имя  Сизифа  тихонько  шепча.
Маленький  мир,  прохудившись,  стал  доброй  войнушкой.
Веско…
В  нагрузку  душой  полыхает  свеча.

…Неизлечимо–больна  каждой  пуганной  строчкой,
выжатой  на  одноразовое  полотно  –
светел  бывает  тот  день,  по  прошествии  ночи,
если  не  хочется  выбросить  в  хлам  ни  одной…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605529
дата надходження 09.09.2015
дата закладки 09.09.2015


Циганова Наталія

По уставшей до изнеможения зелени…

По  уставшей  до  изнеможения  зелени,
демонстрируя  свой  изумительный  вкус,
вечно  юный  красавец–сентябрь  акварелями
пишет  осени  ранней  щемящий  искус.
Ангажируя  цвет  –  небо  чёркает  грифелем,
подавая  для  будущих  красок  контраст.
Постепенно  для  нас,  контрамарочных  зрителей,
урезая  сеанс  –  продлевает  антракт.
Он  так  быстр.
Он  так  щедр.
Он  –  театр  с  продолжением.
И  амбре  от  листвы  –  как  прощальный  каприз.
Величайший  актёр  в  стиле  самопрощения  –
он  всегда…
непременно  выходит  на  бис…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605528
дата надходження 09.09.2015
дата закладки 09.09.2015


Циганова Наталія

ПАРАБОЛА…

Навмисно  закохана  в  обрій  свідомість  –
позаду  клаксон  часу  потяга.
На  розу  з  новими  вітрами…
Натомість  -
минуле,  фарбоване  протягом.
Простий  прямокутник  дванадцять  на  дев’ять
під  глянцем  штампований…
Спогади…
Ретельно  підсинене  небо  травневе
в  обіймах  незібраним  поглядом.
Кав’ярні  навіщось…
якісь…
непотрібні…
Повага  Потьомкіну  –  сходами…
Підбори  і  серце  так  голосно–дрібно:
чи  поруч,  чи  разом  до  сходу  ми?...
Шматований  берег  на  ранки  і  ночі…
Схвильовані  хвилі  і  радощі…
Малі  надвечір’я  крізь  зоряні  очі
в  дощах  захлинались  від  заздрощів…

…Знесилено  сонце  упало,  лишивши
обпечений  обрій  –  закоханість…
спаливши  шматочок  життя…
Все  колишнє  –
минуле…
Шкода?  –  ані  трохи…
ні…




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602375
дата надходження 27.08.2015
дата закладки 28.08.2015


Процак Наталя

Не можу дихати без ТЕБЕ…

Не  можу  дихати  без  тебе...
Я  не  у  змозі...
Серце  розділене  знов  навпіл
Душа  в  облозі...
Прикована  кайданами  до  мого  тіла
А  я  б  злетіла  до  зірок...я  б  полетіла...

Не  можу  бути  я  без  тебе...
Мені  би  волі...
Дві  паралелі  і  два  крила
Дві  наші  долі...
Ми  перетнемося  колись,  точка  знайдеться
Твоя  душа...моя  душа  у  ній  зійдеться...

Не  можу  втратити  знов  тебе...
В  цьому  хаОсі...
Два  маяки  в  морях  сухих  десь
Ще  тліють  досі...
Ні  берегу,  ні  пристані  нам  не  сягнути
Життя  назад  без  помилок  не  повернути...

Не  можу  жити  я  без  тебе...
Ні  не  у  силах...
Ти  кинь  усе  і  забуть  про  все
Розправим  крила...
Нема  землі  тепер  для  нас,  лишилось  небо
Я  у  тобі...ти  у  мені  маєш  потребу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600885
дата надходження 20.08.2015
дата закладки 26.08.2015


*Марічка*

Краще взагалі не Кохати

Його  очі  –  безмежний  океан,
А  губи  солодкі  мов  мед.
Його  обійми  –  то  мій  талісман,
Його  руки  зігрівають  мов  плед.

Він  запав  мені  у  душу,
Приходить  щоночі  у  сні.
Я  це  визнати  мушу,
Бо  не  люблю  брехні.

Своїх  почуттів  я  боюся,
Йому  про  них  сказати  –  лячно.
Ще  мить  і  я  зірвуся….–
Скажу  про  них  необачно.

Мабуть  пожалкую…я  знаю…
Він  буде  непохитно  мовчати.
Від  його  холоднечі  вмираю…
Краще  взагалі  не  кохати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598288
дата надходження 07.08.2015
дата закладки 26.08.2015


OlgaSydoruk

Совсем с другого мира ты…

Экспромт  для  Артуры
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600134

Поэт  печальной  глубины...
Поэт  печального  эфира...
Совсем  с  другого  мира  ты...
Под  облаками  из  зефира...
Поэт  далёких  дней  судьбы...
Поэт  почившего  эмира...
И  одалисок  красоты...
Из  немоты,смотрящей  криво...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600470
дата надходження 18.08.2015
дата закладки 19.08.2015


OlgaSydoruk

Минор…

Экспромт

Минор  в"Шанели"  и  в  "Мицуко"...
ПлодИт  бемоли  тишина...
Винтажными  волнАми  скуки!..
В  земной  юдоли  бытия!..  
В  них  отголоски  грёз  минувших...
И  шлейфом  нежность...Не  моя...
В  миноре  мысли  о  простивших...
О  тех,..кого    любила  я...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600357
дата надходження 17.08.2015
дата закладки 19.08.2015


Olesia Bellamy

Я люблю

Я  люблю  слухати  твій  голос.
Твої  слова,  твої  думки.
Для  мене  він  неначе  космос,
Що  манить  в  бездну  навіки.

Дивитися  я  люблю  в  очі,
Де  неба  криється  блакить.
Вона  завжди  мені  шепоче:
"З  тобою  буду  кожну  мить!"

Я  люблю  твої  мужні  руки,
Які  підкинуть  в  височінь.
А  зловлять,  то  стисну́ть  докупи
І  не  відпустять  з  володінь.




(05.04.2015)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596323
дата надходження 28.07.2015
дата закладки 28.07.2015


ТАИСИЯ

ТЁМНАЯ НОЧЬ


Снится  поэту  чужая  планета  
И  романтический  край.
Море  соблазнов  для  новых  сюжетов.
Сердцем  его  выбирай.

Ночь  прикрывает  разбойничьи  планы.
Для  детектива  сюжет:
Не  заживают  смертельные  раны,
«Плакал»  семейный  бюджет…

Я  побывала  у  многих  поэтов…
Ночь  приключений  полна…
Сколько  интимных  любовных  сюжетов
Им  нашептала  луна.

Ночь  и  романтика  –  не  разделима.
Также    как  ночь  и  любовь.
Как  неразлучны    «Самсон  и  Далила»…
Память  волнует  нам  кровь.

«Тёмная  ночь»*    заставляет  снять  шляпы…
Песня  звучит    много  лет.
«Ноченька»  тёмная…-  Фёдор  Шаляпин
Пел    всем    знакомый    куплет.

Ночью  поэт  ожидает  свиданья…
«Дама»  приходит  тайком…
Он  ослеплён  этим    нежным  созданьем…
Ей  посвящает  альбом.

Сон  для  поэта,    особенно  летом,
Явно,  друзья,    -  не  резон…
Раз  уж  назвался    лиричным  поэтом,
Бодрствуй  целый  сезон!


*  «Тёмная  ночь»  1943год.
Поэт    В.  Агатов.
Композитор    Н.  Богословский.
Поёт  Марк  Бернес  -  к.ф.  «Два  бойца».


Июль    2015.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593450
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 27.07.2015


Мар’я Гафінець

гра….

Всесвітній  сум...  Коли  отам  -  під  серцем
щось  тисне...  Душить!  Рве  і  так  щемить...
Надривний  подих...  З  болю!  Наче  перший...
Мені  у  ньому,  знаєш,  світ  болить!

Рябіє  стрічка...  Все  тривожні  факти:
невпинний  обстріл...  Смертність..  Зброя...  Міни...
Й  політ-реформи  -  наче  катаракта!
Наскрізь  зім"ята  совість  вже...  Руїни

у  душу  мовчки  заглядають...  Мертвим
уже  байдужа  співчутлива  фальш!
Шалений  час...  Тобі  ці  марні  жертви
лиш  гра!  Лиш  гра...  Життям  це  є  для  нас!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596012
дата надходження 26.07.2015
дата закладки 27.07.2015


Лина Лу

ДВЕ ТЕНИ


На  стене  белоснежной  и  гладкой
Чуть  качается  сумрачной  тенью,
Моих  мыслей  греховных,  виденье,
Между  "есть"и  "не  может  быть"  -  кладка...

Смотрит  молча,  но  трепетно  -  сильно,
У  волнения  странные  формы,
Как  преддверие  ярости  шторма  -
Небо  падает  тучей  чернильной...

Я  сжимаюсь,  а  сердце  в  тревоге  -
Не  уснуть,  так  сознание  хлипко,  
И  тянусь,  неуверенно-  зыбко
По  не  езженной  прежде  дороге...

Очертаний  безмолвно-кричащих
Не  коснуться...  со  свечкой  играя,
Ухмыляясь,  опять  уплывает,
Не  исчезло...скользит  в  настоящем...

Дразнит  снова,  а  может  боится?
Свет  чуть  ярче  и  дымкою  тает,
Мою  тень  не  спеша  догоняет...
Это  снится  мне?..это...  не  снится...
26.05.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596142
дата надходження 27.07.2015
дата закладки 27.07.2015


Лина Лу

ГРОЗОЮ


Дай  мне  ладони  твоей  коснуться
Губами,
Скользить  так  синхронно
И  жарко...
Дай,  изливаясь,  вновь  обернуться
Снегами  -
Мой  сон  монохромный,
Но  яркий...

Дай  мне  вуалью  волос  укрыться
И  падать
В  прозрачные  воды  -
Венками...
Дай...забываюсь,  чтобы  случиться...
Отрадой,
Сквозь  прошлые  годы  -
Веками...

Дай  мне,  не  вспыхнуть  огнем,  взлетая,
От  жажды...
В  тебе  растворившись
Слезою.
Дай,  легкой  дымкой,  в  руках    растаять,
Однажды,
Грозой  исцелившись.
Грозою...
21.06.2015.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588794
дата надходження 21.06.2015
дата закладки 27.07.2015


Лина Лу

С У Т Р А

Снова  зеленой  шипящей  змеей
В  сердце  вползает,
Жалит  так  больно,
Ядом  надуманным,  как    беленой.
Мысль  зависает...
Хватит!..довольно!..

Стой,  неуверенность...  жаркий  поток  -
Лезвием  -  вены,
Душу  -  на  части.
Ревность,  как  будто  и  не  порок,
И  без  измены?
Призрачной...властью

В  узел  завяжет,  в  осколки  разбив,
Тихую  заводь
Беспечного  Утра.
Нити  покоя  внезапный  обрыв...
ИХ  НЕ  ИСПРАВИТЬ
РЕВНОСТЬЮ  -  
                       .........Сутра*......
21.06.2015.

*Сутра,  она  же  сутта  (санскр.  सूत्र  sūtra  IAST,  «нить»,  Пали:  sutta)  —  в  древнеиндийской  литературе  лаконичное  и  отрывочное  высказывание,  афоризмы,  позднее  —  своды  таких  высказываний.  Иначе,мудрость.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588891
дата надходження 21.06.2015
дата закладки 27.07.2015


Olesia Bellamy

Будь-ласка…

Будь-ласка,  обійми  мене,
Щоб  серце  болю  не  відчуло.
Нас  вже  не  двоє,  ми  одне
Кохання  нас  так  огорнуло.

Будь-ласка,  приголуб  мене,
Щоб  всі  думки  втекли  одразу.
Ти  наче  щось  є  неземне
Й  любов  мені  даєш  щоразу.

Будь-ласка,  ти  тримай  мене
Й  не  відпускай  мене  нікуди.
Ти  бережи  окрилене
Серденько,  що  кричить  етюди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595937
дата надходження 26.07.2015
дата закладки 27.07.2015


Olesia Bellamy

Мереживо крові

Я  змережила  кілька  віршів  на  папері
Тоненькою  ниткою  крові.
І  тепер  я  безсила  лежу  на  фанері,
А  вірші  мої  вже  кольорові.

Те  мереживо  гарно  лягло  на  вірша
Не  ховаючи  слова  й  чорнила.
І  у  вірші  вирує  маленька  душа,
Що  так  скоро  отримає  крила.

Моя  кров  все  мережить  довкола,  весь  світ
Я  не  в  змозі  ковточка  зробити.
І  я  прошу:  "Будь-ласка,  не  лийся  з  орбіт
Я  так  хочу  ще  трішки  пожити!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595763
дата надходження 25.07.2015
дата закладки 27.07.2015


Olesia Bellamy

Нудота

Усю  мою  душу  нудить  від  сліз
І  хочеться  гидко  блювати.
А  холод  вже  тут  і  до  серця  підліз,
Рішучість  його  не  здолати.

Нудота  страшенна  та  шум  в  голові
І  очі  додолу  схились.
Я  впала  на  землю  і  руки  сумні
По  тілу  моєму  заплілись.

Ще  трохи  й  душа,  заблює  все  лице
Сльозами  -  діаметром  серця.
Я  тіло  своє  підведу  на  бильце  
Й  нудота  пройде,  все  минеться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595761
дата надходження 25.07.2015
дата закладки 27.07.2015


OlgaSydoruk

И не глумился в ту весну…

Экспромт

Цеплялся  ветер  за  берёзу...
Цеплялся  ветер  за  ольху...
Сдирая  с  них  серёжки  с  кожей...
И  превращая  в  шелуху...
Он  был  когда  то  чуть  моложе...
И  прикрывая  наготу,
В  мороз,пургу  он  был  так  нежен!..
И  не  глумился  в  ту  весну...
Он  волком  выл(мороз  по  коже)...
Забыл    про  стоны  и  про  боль...
За  что  карал  не  осторожный?..
Не  пожалел  за  красоту...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596064
дата надходження 26.07.2015
дата закладки 27.07.2015


OlgaSydoruk

Вчера я грёзы отпустила…

Экспромт

Вчера  я  грёзы  отпустила...
Они  сбежали  налегке...
Оставив  тапочки,пижаму,..
И  что  то  странное  в  чехле...
И  амальгама  та  разбилась...
В  которой  преломлялся  свет...
Изранив  трепетное  сердце...
На  10  долгих(смутных)  лет...
Свои  я  грёзы  отпустила...
Когда  на  небе  месяц  плыл...
Жара  на  ночку  затаилась...
Но  зарождался  неба  пыл!..
Когда  звучала  сарабанда!..
Когда  звала  виолончель!..
Когда  соскучились  пять  пальцев...
И  оголился  струны    нерв...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596159
дата надходження 27.07.2015
дата закладки 27.07.2015


OlgaSydoruk

Июль…Экватор лета…

Экспромт

Июль...Экватор  лета...
Жара  и  пекло:  два  в  одном...
С  тобою  10  дней  на  море...
Вода    -  плюс  девять...
Пахнет  льдом...
И  обжигает,как  медуза...
Мы  убегаем  от  волны...
Диета  наша  (из  арбузов)...
Шезлонги  пляжные    -  пусты...
Сон    -  беспокойный(до  обеда)...
Совсем  не  хочется    домой...
Ты  помнишь,что  шептало  море?..
Холодный  обещал  прибой?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595869
дата надходження 25.07.2015
дата закладки 25.07.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.07.2015


Olesia Bellamy

Люблю тебе…

Люблю  тебе,  так  сильно  і  так  міцно,
Що  серце  від  кохання  зайнялось.
Та  десь  далеко,  мало  не  космічно
Наші  життя  в  одне  уже  сплелось.
І  я  без  тебе  майбуття  не  уявляю.
Сумую  часом,  коли  ти  не  тут.
Та  я  тебе,  коханий,  так  чекаю,
Коли  обіймеш  та  зігрієш  холод  рук.
І  так  минає  день  у  тиждень,  місяць.
Наша  любов  росте,  а  з  нею  у  серцях.
Шалений  вогник  пристрасті  й  зіниці
Твої  й  мої,  неначе  озерця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595659
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 24.07.2015


Olesia Bellamy

А скільки я всього не розказала…

А  скільки  я  всього  не  розказала,
Про  новий  день,  про  тугу  у  мені.
Тобі  дзвонила  і  я  так  чекала,
Щоб  ти  втішав  серденько  у  журбі.
Та  йшли  гудки  так  довго  і  страшенно,
А  на  кінці  дзвонив  твій  телефон.
І  по  акторськи,  мало  не  богемно
Я  викинула  трубку,  як  старий  купон.
Пройшли  бездонні  ці  усі  години
Тепер  ти  дзвониш,  телефон  лунає.
І  я  від  радості  говорю  пів  хвилини,
Бо  час  пройшов  й  думки́  вже  не  згадаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595662
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 24.07.2015


Циганова Наталія

На что сил хватит…

[img]http://www.berdof.com/wp-content/uploads/2015/04/a42025be1fd6a91d994ee0b35af222d7.jpg[/img]
Бегут  года.  
Отсветами  огня
себя  сдаёт,  как  курево  в  засаде,
прострелянная  временем  броня
души.
С  заметной  -  будет  проще  сладить.
Поджать.  
Подгадить.
Дура!..  –  что  сказать?...
Да  поздно  уж  лататься  псевдонимом,
исписываясь  пастой  об  абзац…
Да,  жаль…  но  остаётся  только  имя.
В  консервных  буквах.
Ровный  полигон,
продутый  сквозняками  давних  вёсен.
Цель  будущего  –  прошлому  поклон.
А  моему  –  так  не  за  что  и  вовсе…

...Текут  года  в  полезности  дуршлаг
пока…  –  на  удивленье  слово  кстати…
Пока  надеждой  теплится  душа,
что  с  верой  -  обойдётся  без  гроша,
что  хватит  сил  создать…  -  
                                             на  что  сил  хватит...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595559
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 24.07.2015


*Марічка*

Чотири стіни

Давлять  чотири  стіни,
Внутрішній  світ  топчуть  вони.
Стеля  стискає  бажання,
Не  дає  розв*язати  рівняння,
Кличе  у  гості  мігрень,
Краде  натхнення  з  кишень.
Прибиває  цвяхами  ноги,
Клеєм  змащує  підлогу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594719
дата надходження 19.07.2015
дата закладки 23.07.2015


Циганова Наталія

Чтоб…

Меж  луж  осенних  –  шагом  по  весне.
Оставить  за  спиною  зимний  штиль,
Чтоб  разглядеть  в  зашторенной  стене
Окошко  с  видом  в  солнечную  пыль.
Чтоб  каждое  из  предрешённых  солнц,
Вставая,  было  –  будто  в  первый  раз,
Прекрасно–завершённым,  словно  холст  –
Для  миллиардов  удивлённых  глаз.
И  пара  среди  них  (как  раз  моя)
Лучилась  бы  на  яркий  листопад,
Сморгнув  жару  июля  и  моля
О  будущей  весне  без  канонад.
Чтоб  в  круговерти  этой  день  за  днём
Вслед  за  слезами  я  ловила  из
Кармана  Бога  сушью  под  дождём
Простое  чудо  под  названьем  жизнь…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589404
дата надходження 24.06.2015
дата закладки 12.07.2015


Циганова Наталія

…И ОСЕНЬ ТАКУЮ…

Кого  грузить  вопросами  про  осень,
Когда  в  июльском  медном  казане
Проварено  уже  не  38  –
Ещё  не  40?...  -  как  бы  в  просаке…
Ползу  жарою  в  разноцветном  лете,
Безвкусном  от  застывшей  духоты.
Чёрт  дёрнул  оглянуться  на  раздетый
Мной  горизонт…  до  пней…  до  срамоты…
А  срубленные  вёсны  в  катаклизме
Летящих  надо  мной  фанерой  лет
Давно  пошли  на  топку  в  баньку  жизни,
Что  бы  совсем  на  кость  не  околеть.
Раскатисто  покашливают  грозы  –
Большой  аванс–прогноз  на  пару  лет:
Запасы,  мол,  на  жёсткие  морозы,
Сказать  помягче  б  –  где–то  на  нуле.
Икнулось  по  влюблённости  охапкам
(не  помню  чувств…  упрямо  помню  факт).
…Июль…  а  тут  душа  под  снежной  шапкой
В  ознобе  бьётся  чётко  сердцу  в  такт.
…Махнуть  за  горизонт  да  память  слепо
Всю  выкорчевать…  да  спалить  в  огне…
Себя…  И  ОСЕНЬ…  
Боже!  Как  нелепо…
К  тому  ли  я  твоё  коптила  небо?...

…Ты  сможешь  подарить  ТАКУЮ  мне?...





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592954
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 12.07.2015


Циганова Наталія

Не спешу…

Над  сферой  моего  худого  мира
Седеет  небо  до  корней  волос
От  добрых  ссор,  сто́ящих  по  ранжиру
К  прощению  по  имени  Христос.  
Штурмуют  не  зашторенным  вопросом
Скукоженную  совесть  за  плечом.
И,  чёрт  возьми  ж,  не  подлежат  износу.
Что  в  лоб,  что  по  лбу  –  всё  им  нипочём.
А  может  плюнуть…  заново  напиться
И  с  пьяных  глаз  взять  скопом  да  забыть?...
О  слипшихся  просоленных  ресницах…
Про  языков  зап́ененный  карбид…
Невинно–цианидовые  глазки,
Что  не  одну  в  спине  прожгли  дыру…
...К  доверия  стандартному  фиаско
Не  привыкать  ни  шкуре,  ни  нутру  –
А  всё  ж…
Вновь  благородство  обнуляю.
В  который  раз  уж  на  своём  веку
Седому  небу  душу  оголяю:
«Прости  меня,  прошу  не  умоляя,
Что  не  спешу  подставить  вновь  щеку…»







: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592134
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 08.07.2015


OlgaSydoruk

Приснилась осень жарким летом…

Экспромт


Приснилась  осень  жарким  летом...
Сезон  дождей  и  листопад...
И  журавлиное  "курлы"  приветом,..
Горячий  поцелуй,случайный  взгляд...
И  веришь,..не  хотелось  просыпаться...
В  душе  разлилась  благодать...
Та  осень  нежностью  согрета...
Благоухал  наш  переспелый  сад...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587121
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 08.07.2015


ТАИСИЯ

РАДОСТЬ

 

Ко    ДНЮ  РОЖДЕНИЯ    поэтессы  А-  КАР-ТЕ    -
любительнице    «  грибных    приключений».

Мне  нравится  летом  ходить  за  грибами.
В  лесу  обретаешь  душевный  покой.
Друзья!    Собирайтесь  в  поход  вместе  с  нами!
Влюблённое  сердце  возьмите  с  собой!

По  лесу  шныряем  под  каждый  кусточек
В  надежде  найти  хоть  какой-то  грибок…
Представьте  ту  радость,  когда  между  кочек
Тебе  улыбнётся  съедобный  сморчок.

А  вдруг  ты  наткнёшься  на  скромный  пенёчек…
Опята    вокруг  разместились  толпой.
Здесь  девочки,  мальчики,  дочки,  сыночек…
На  дедушку  лезут  весёлой  гурьбой!

Под  стройной  осиной    -  грибной  император.
Укрылся  в  траве  от  назойливых    глаз.
Грибы,  как  актёры,  а  лес,  как  театр…
И  мы  продолжаем  дальнейший  показ…

Лисички-сестрички  –  по  краю  дороги,
Маслята  попрятались  под  сосняком.
А  пан  Боровик  –  и  почтенный,  и  строгий…
Гордится  своим  белоснежным  брюшком…

Довольные  взгляды…Весёлые  лица…
Приятные  запахи…  Дым  от  костра…
Сюрпризом  явилась  домашняя  пицца…
Огромная  радость    -  «грибная  пора»!
 

7  июля  2015.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592280
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 08.07.2015


Мар’я Гафінець

Чутко….

Як  зморена  ніжністю  любо
впаду  насторожена  в  сон,
чекають  все  ж  трепетно  губи
готові  у  темряві,  всюди
прийня́ти  цілунку  полон.

Так  ввечері  стомлена  квітка
від  пестощ  спекотного  дня
довірливо  хилить  голівку,
так  чутко  до  сну  горне  гілку,
щоб  Сонце  відчути  здаля.

І  лиш  зажевріє  крайнебо,
відкриє  назустріч  свій  цвіт,
всі  пахощі  вмиті  від  себе
п"янкі  і  солодкі  до  Тебе
відпустить  замріяно  вслід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592299
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 08.07.2015


OlgaSydoruk

Река по камушкам течёт…

Не  прав,наверно,Соломон,
Что  всё  пройдёт,..и  это...
Уходит  и  приходит  боль...
Зимой,весной  и  летом...
Какая  магия  у  слов,..какие  привороты!..
Все  мы  -  поклонники  оков  и  чувств  водоворотов!..
Река  по  камушкам  течёт...
Куда  -  сама  не  знает...
Не  стынет  на  порогах  лёд,..
Страсть  вены  согревает!..
У  речки  жизни  -  глубина  и  омуты  печали...
И  не  найдёте  брод  в  любви  ни  рядышком,..ни  далее...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592335
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 08.07.2015


OlgaSydoruk

Я погружалась в летний сон…

Я  погружалась  в  летний  сон,как  батискаф  на  дно  пучины...  
И    я  глазела  на    канкан  в  толпе  зевак...
И  надкусила  круассан,и  говорила  на  французском...
И  позабыла  свой  родной  ...Ну  как  же  так?..
И  с  Клеопатрой  в  молоке(  в  прохладе)принимала  ванну...
И  чёрный  раб  не  смел  взглянуть  на  прелесть  тел  ...
И  было  всё,как  наяву...
И  пахло  лето  виноградом...
И  благовонием  в  саду,..хоралы  кто  то  пел...
Со  сна  вернулась  налегке,..без  каблучка,..
И  ...привкус  винограда...
И  даже  кофе  аромат  не  притупил...
Я  снова  ночи  жду...И  там  -  моя  отрада...
Смотрю  на  часики    -  тик  -так...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592071
дата надходження 06.07.2015
дата закладки 07.07.2015


Циганова Наталія

…из моей застывшей готики…

Погаси  меня  беспочвенным  молчанием.
Всё  так  просто...  как  таблица  умножения:
Я  хочу  тебя  запомнить,  как  мерцание
В  восхитительно-нечаянном  затмении;
Как  июнь  нарочно  осень  озадачит  в  том,
Что  ему  и  дела  не  было  к  прогнозам...  и
Он  бежал  прохладой  по  асфальту  н́ачисто...
А  по  спальне  перекатывался  грозами...
Как  с  вином  тебя  пила  до  безсознания...
В  поцелуях  как  читал  ладошки...  всё-таки
Пощади...  останься  лишь  воспоминанием...
...фреской  храма  из  моей  застывшей  готики...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591869
дата надходження 05.07.2015
дата закладки 06.07.2015


*Марічка*

Не спіткнись на Фіналі!

Надія  маячить  в  далечині  -
Я  до  неї  швидко  рукою,
А  вона  зависла  у  височині,
Прикривається  журбою…

Я  й  так  і  сяк…але  ніяк
Не  в  змозі  дотягнутися  до  неї,
Мабуть  поганий  з  мене  вояк,
Загубила  здобуті  трофеї…

Домінують    музеї  невдач
В  щоденному  арсеналі…
Дорогий  мій  і  любий  читач,
Хоч  Ти  не  спіткнись  на  фіналі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591552
дата надходження 04.07.2015
дата закладки 05.07.2015


OlgaSydoruk

Когда мы подожгли свечу…

Экспромт

Когда  мы  подожгли  свечу,то  мы  с  тобой  не  знали,
Что  даже  лёгкий  ветерок  с  тем  пламенем  играет...
Что  тень  высокая  от  ней,..
Что  иногда  пугает...
А  белый  -белый  мотылёк  в  нём  заживо  сгорает...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591814
дата надходження 05.07.2015
дата закладки 05.07.2015


OlgaSydoruk

Мне хочется опять туда…

Мне  хочется  опять  туда,где  минареты  -  в  небо...
Где  вниз  срывается  звезда,..и  остальные  -    следом...
А  мне  бы    в  пряный  Марракеш  (на  белом  самолёте)!..
А  мне  бы  кофе,чай  и  фреш  (на  блюдечке,  в  полёте)!..
А  мне  бы  истину  познать  в  прохладе  старых  парков!..
А  мне  бы  пёрышко  жар-  птиц    из  разноцветья  кладов!..
Под  макинтошем  темноты  расслышать  говор  страсти,..
С  гортанной  глотки  -  ручейком,..в  объятиях  Шивы  -  сладкий...
Вдохнуть  разочек  пылкий  жар  (из  медной    сковородки),..
И,потушив  в  душе  пожар,..осоловеть    от  водки...
Нет,..всё  таки    сильней  хочу  на  старый    хутор  деда!..
Где    старое  скрипит  крыльцо,..где  не  спесивость  кредо!..
Хочу  из  спелых  вишен  сок,..и  блюз  в  ночи(  кошачий)!..
Нырнуть  в  пахучий  сена  стог,..чтоб  проглотить  комочек...
Чтоб  не  хотелось  за  порог,..чтоб  милость  лилась  свыше!..
Зачем  не  милая    земля  и  крыша  от  Марокко?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591534
дата надходження 03.07.2015
дата закладки 05.07.2015


Мар’я Гафінець

Аксіома) ) ) )

Як  тільки  ти  собі  дозволиш  "бути"
несковано  і  щедро  так  живим,  -
одразу  ж,  вмить  пружинисто,  нечутно
лавина  щастя  зробить  рай  твої́м!

Фатально  вручить  Мерфі*  бандерольку
й  на  виворіт  все  станеться,  повір:
ти  світу  -  сво́го  серця  теплу  дольку,
а  він  тобі  -  скарбів,  багатств  без  мір!

Й  тебе  -  маленьку,  сіру,  в  сум  одіту  
(за  ніжність  роздаровану  всю  знов)  -
вінчають  Королевою  над  світом,
де  в  підданих  лиш  Радість  і  Любов!

......................................................
                         *[u]закон  Мерфі[/u]:  [i]Всі  неприємності  трапляються,  щойно  тільки  їм  випадає  нагода  трапитись![/i]
                         *[u]аксіома  Фіни[/u]:  [i]Все  щастя  звалюється  на  тебе,  тільки-но  ТИ  ДОЗВОЛЯЄШ  собі  його  впустити!)[/i])))))))))

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591620
дата надходження 04.07.2015
дата закладки 04.07.2015


Мар’я Гафінець

Передчуття…

Ніжний  спокій  змінить  нетерплячість...
Тиха  радість  від  передчуттів....
І  бажань  жагу  стрімку  присма́чить
та  солодка  зваба  плавних  снів....

Все  колише  мрія...  Щось  шепоче....
Тепле-тепле....  кольору  очей....
Нерв  напнутий  розпашілим  "хочу!"
залоскоче...  Збурить!  ...Обпече...

Я  ж  схитрую:  зго́рнусь  у  калачик
й  подихом  не  зраджу  свій  вогонь!
...Як  вхоплю́  той  щастя  враз  окрайчик,
щоб  із  теплих  не  втекло  долонь....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590810
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 30.06.2015


Мар’я Гафінець

Гордість.

Так  сперечатись....  аж  до  посиніння!
Про  суть  життя....  про  вищі  із  основ...
І  не  зважати  на  сердець  спустіння,
що  без  тепла  замерзнуть  тихо  знов....

Так  віддано  свої  тримати  межі....
Щоб  у  слабинці  не  побачив  світ!...
..І  у  дзвінкій  знов  спати  порожнечі.....
Й  плекати  сумнів...    ти  ж  любити  міг!

Так  берегти  розпачливо  тривогу!
І  відганяти  гордо  ласку  й  сміх...
...Ще  дасть  востаннє  щастя  засторогу:
впусти  кохання!  Ніжність  -  це  не  гріх.....

Інакше...  будеш  дні  свої  тягнути
пуста...  й  холодна,  хоч  іще...  жива....

І  мрія  враз  все  ж  дасть  себе  відчути:
ліміт  урветься  -  вдарить  тятива.....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590185
дата надходження 27.06.2015
дата закладки 27.06.2015


OlgaSydoruk

Был час езды меж городками…

Был  час  езды  меж  городками...
Вдвоём  за  столиком  купе...
Случайно  встретились  глазами...
Волна  смущения  -    по  щеке...
Они  мне  тайну  рассказали...
И  заглянули  глубоко...
Они  мечту  мою  узнали...
О  чём  я  грезила  давно...
И  задрожали  вдруг  коленки...
И  закружилась  голова...
Такие  тонкие  там  стенки...
До  остановки  -  полчаса...
Кольнуло  с  левой  мне  сторонки...
Такая  меткая  игла...
Сползла  слезинка  незаметно...
То  искорка  любви  была...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578406
дата надходження 02.05.2015
дата закладки 27.06.2015


OlgaSydoruk

Ти краще радість принеси…

Такий  спекотний  день  учора...
Сьогодні  сонце  не  пече...
Хоча  ранесенько  всміхалось...
Сьгодні    -  втомлене  усе...
Сховала  хмаронька  промінчик...
І  дощик  сіє      смуток  мій...
Ти  відпусти  його,кудлата!..
Хай  буде  гаряче  мені!..
На  горечко  земля  і  так  багата...
Ти  краще  радість  принеси...
І  ввечері  насип    в  долоньки...
І  сльози  дощиком  зроси...
Вони    гіркі,як  із  солонки...
Навіщо  плакати  мені?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579754
дата надходження 08.05.2015
дата закладки 27.06.2015


Мар’я Гафінець

Літня ніч….

Цей  запах  вечора....  Легкий...  Знадливий...  
                                                                                                                     знов
                 чуття  чарує  сонячним    
                                                                                     насто́єм.
Пестливо  горнеться  все  мріями....
                                                                                                 Любов...
Й,  забувши  втому,  рвусь  до  них    
                                                                                           прибо́єм!

Цей  ночі  літньої  п"янкий,  солодкий  
                                                                                                 хміль...
         Так  ароматом  зорепадним....  
                                                                                   ...  ...ніжно
бентежить  сни....  І  будить    
                                                                               ....спокій  мій
ловити  мить....  Впиватись!...  
                                                                         ....поки  свіжа...

У  надранковій  розімлілій  тиші  ....
                                                                                         ....  час
м"який,  розлитий  в  млосності...  
                                                                                     ..натхненно
голубить,  мов  востаннє,  так  неквапно  
                                                                                                             нас...
...Вже  сту́дить  заклопотаність....
                                                                                       ..буденна.

..Безжально  стерту  хвильку...  
                                                                                     "тисяч  справ"
старанно  рвемо  на  дрібні  
                                                                               турботи....
А  десь  віддушину  обідню...  
                                                                         ..шал  забрав  
й  коханням  ма́нить  Вічність..  
                                                                       ...по-бо-ро-ти....


[b]Пісня  від  Касьяна  Благоєва  [/b]
[i](дякую  за  чарівний  подарунок  вашого  щедрого  серця)[/i]
***
[color="#001aff"]…  Цей  запах  Вечора  –  легкий...  знадливий!..  –  знов
чуття  чарує  сонячним  насто́єм,
пестливо  горнеться  замріями!  …  –  Любов!..  –
забута  втома!..  –  рвусь  в  цей  вир  прибо́єм!

Ах,  Ночі  літньої  п’янкий,  солодкий  хміль!..  –
зве  ароматом!..  зорепадом!  …  ніжить
бентежні  сни!..  І  будить  спокій  мій  –
ловити  мить...  впиватись!..  –  …  Ночі  свіжість!..

В  надсвітанковій  тиші  солод-Час
м"який…  розлитий  в  млосності…  –  натхненно
голубить!..  …  …  вже  востаннє!..  …  втома  в  нас!..  …
І  будить  заклопотаність  буденна…

І  стерла  чари  Ніч!..  На  «тисяч  справ»
старанно  рвемо  Дня  свого  турботи.
А  він  –  мелодію  єднання!..  в  шал  сховав  –
й  коханням  ма́нить  Вічність  –  по-бо-ро-ти…  …![/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589843
дата надходження 25.06.2015
дата закладки 26.06.2015


OlgaSydoruk

Как утолить мои печали …

На  покрывале  тёмном  ночи  таится  не  одна  судьба...
Как  утолить  мои  печали,  скажи,  далёкая  звезда?..
Она,пристроченная  в  уголочке,сверкала  чистым  серебром...
Луна,пришитая  за  рожки,  светила  жёлтым  фонарём...
Овечки-тучки  расшалились  и  разбежались  по  краям...
Их  ветер  собирал  по  штучке  и  был(на  ночку)пастухом...
Как  только  я  закрою  очи  -  то  вижу  звёздочку  одну...
Под  покрывалом  тёмном  ночи  я,  как  былиночка,  дрожу...  
И  вижу  ласковые  очи,..и  мягкий,тёплый  свет  зари...
Ты  не  томи,звезда,  полночи...
Мои  печали    -  утоли...











: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584132
дата надходження 28.05.2015
дата закладки 24.06.2015


OlgaSydoruk

И муки совести не отменяли боги!. .

А  ты    беременел  стихом?..
А  ты    вулканом  мыслей  извергался?..
Судьбе  удары  наносил  тупым  мечом?..
На    покаяния  плаху  без  конвоя  возвращался?..
Боялся  боли?..Не  смываемый  позор!..
И  муки  совести  не  отменяли  боги!..
Ты  не  откладывай  шаги  на  завтра...На  потом...
Решайся  в  этот  миг,..решайся...
И  дальше  путь    твой  -    белой  полосой...
Про  осень  помни:  повстречается  покой...
Но  про  шальные  годы  не  забудешь...
Они  той  бесконечною  кривой  кардиограммой  твоей  страсти    будут...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586129
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 24.06.2015


OlgaSydoruk

Ой, не питайте, що зі мною…

Експромт


Ой,не  питайте,що  зі  мною...
Не  рухайте,не  волочіть!..
Сама  я  справлюсь  із  собою...
Хвилинку  дайте,..  лише  мить...
Вгамую  біль  і  стогін,сльози...
То  винна  пісня  від  душі...
"Палала  сосна"...Так  палала...
Дівчина  плакала  в  мені...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586966
дата надходження 12.06.2015
дата закладки 24.06.2015


OlgaSydoruk

А я с тобой уже прощалась…

Экспромт

А  я  с  тобой  уже  прощалась...
И  думала,что  навсегда...
Но  оказалось:  ошибалась...
Вернулась  снова  боль  моя...
В  метель  вернулась,на  закате...
Стучалась  в  ставенку  окна...
Была  холодная,как  льдинка...
Присела  молча  у  огня...
Своё  ей  сердце  распахнула...
И  полилась  она  слезой...
Такою  чистой  и  невинной,..
И  долгожданной,дорогой...
Её  жалела  до  рассвета...
И  с  нею  плакала  сама...
И  удивлялась  я  до  лета...
Как  без  неё  я  жить  могла...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589102
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 22.06.2015


Мар’я Гафінець

Вагання (…банально)

Розхристані  ночі....    
                                                   Приче́сані  дні,
занурені  в  гладкість      
                                                       "Так  треба!"
...А  очі  розплющені,
                                                     жаром  з  них:  "Ні!"
...Задовго...
                                   чекала  
                                                           на  тебе....
Уривком  цілунок....  
                                                       Обпечений  сон
об  схлип    зобов"я́зань      
                                                           рутинних....
І  щириться  совість  -
                                                   це  твій  рубікон:
терпляче.....  
                                     зрікатись...
                                                                     повинна....
Нестерпно!  Розі́б"ю...
                                                   ...вже  завтра  цей  біль
конання    умовностей      
                                                           бранців:
проже́ну...  або  ж...
                                                   безроздільно  -  лиш  мій....
Сьогодні  ж?.....  
                                           та,  просто......
                                                                                       коханці......

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588941
дата надходження 21.06.2015
дата закладки 21.06.2015


Мар’я Гафінець

Споріднена душа.

(моїм  клубним  друзям!)

Як  ж  це  насолода  -  в  суєті
торкнутися  душі  крізь  слово;
й  відчути:  хтось  ще  так  же,  як  і  ти
життя  це  випиває  спрагло!

Яке  блаженство!  В  сірій  марноті
знайти  того,  хто  марить  вічним...
Хто  не  рахує  надбання  пусті...
І  не  боїться  жити  грішним!

...Зсередини  з"їдає  самота...
Хоч  світ  -  без  меж  й  людей  -  мільйони.
Нехай  охопить  всесвіт  німота:
споріднена  душа  говорить!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581285
дата надходження 15.05.2015
дата закладки 20.06.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2015


OlgaSydoruk

Мне почему то больше не болит…

Экспромт


Мне  почему  то  больше  не  болит...
Меня,наверно,попустило...
И  ночью  не  боюсь  глаза    открыть...
И  выдохнуть  вдруг  появилась  сила...
Мне  почему  то  снятся  корабли...
Наверное,  пришла  пора  отчалить...
Мой    парус  унесёт  на  краешек  земли,..
Где  нету  берега  печали...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588685
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 20.06.2015


Мар’я Гафінець

Обіймаю…. .

...любих  подруг,  нових  знайомих,  неповторних  "об'єднаних  словом"  і  всіх-всіх,  до  кого  долетить  ця  іскорка!
******************************
Хай  цвіте  спілкування,  іскринки  в  очах!
Потиск  рук  і  сердець  поцілунки!
Полікують  всі  будні  і  знищать  весь  страх!
..  У  обіймах  спали  днів  рахунки....

Не  соромся:  сьогодні  -  ось  тут  -  у  цю  ж  мить
без  вагань  будь  щасливим!  (Не  гайся.)
Порожнеча  холодна  уже  -  он  -  тремтить:
не  чекай  -  обіймай!  І  воздасться,

лиш  даруй  ти,  даруй  же  невтомно,  щодня
ніжну  ласку,  любов  і  прихильність!
(...як  тепло  роздаєш  -  ти  в  той  час  не  слабка,
бо  черпаєш  свою  цим  всесильність!....)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588727
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 20.06.2015


*Марічка*

Наркотик

Кохання  –  вбивчий  наркотик,
І  кожен  з  нас  мерзотник  –

Перекидав  чиюсь  долю,
Залишав  душу  кволу…

Від  кохання  до  божевілля  –  крок.
Нехай  спрацює  вбивчий  курок,

Бо  не  в  силах  чути  хрускіт  серця,
І  чхати  в  цю  мить  на  безсмертя,

Коли  ти  й  так  ходячий  мрець,
І  все  життя  котиться  нанівець…

Кохання  ламає  душу  зсередини  ,
І  кожна  хвилина  як  отруйна  година  –

Не  знаєш  куди  себе  подіти…
Вичерпані  щастя  ліміти,

І  хоч  минуло  майже  пів  року,
А  серце  болить  ще  нівроку…

І  що  я  тільки  не  робила  -
Але  мабуть  не  розлюбила…



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588694
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 20.06.2015


Black Heart

Покликала тебе…

Я  покликала  тебе  думками
Ти  прийшов  не  пізно  і  не  рано
Завітав  із  снів  в  реальність
Та  розлуку  все  ж  таки    приніс  світанок

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587915
дата надходження 17.06.2015
дата закладки 18.06.2015


Мар’я Гафінець

Холості дні.

Так  повно  скрізь  оцих  днів  холостих!
У  крайнощах  скитань...  І  дій  пустих,
протягнутих  поспішно,  машинально...
Зависнути  б  в  спокійнім  бездіянні,
коли  до  повноти  нема  старання....
Щоб  зраджених  не  бачить  мрій  сумних!

Відчув,  що  не  твоє?  -  Залиш!  Проходь.
Без  користі?  -  Принаймі,  не  нашкодь!
Втомила  так  заповненість  манірна.
Не  проштовхнутись  справам  вже  потрібним...
Життя  все  якось  рвучко  й  понад  міру...
Хоч  пам"яттю  віджиту  мить  обводь!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586817
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 18.06.2015


*Марічка*

Пустий екран

Холодний  чорний  монітор,
Де  знайти  кнопку  “повтор”???
Веселі  обличчя  на  фото  -
Але  щастя  в  часі  розлито…
Ніхто  ні  в  чому  не  винний  -
Потік  життя  просто  неспинний…
Невидимий    долі  регулятор
Живить  нашого  життя  акумулятор…
Порожнеча  від  пустого  екрану
Залишає  у  душі  незагоєну  рану,
Пробирає  гостро  до  самих  кісток,
Зриває  море  любовних  пелюсток….

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586980
дата надходження 12.06.2015
дата закладки 16.06.2015


Мар’я Гафінець

Живу!) ) )

Ти  знаєш,  годі!  На  сьогодні  досить
терзань,  вагань,  і  суму,  і  дощу....
Вплітає  вітер  легкокрило  в  коси
польоту  смак,  і  волі....  Я  впущу!

Хай  крапне  в  серце  подих  невагомий
перлиною  цілющою:  "Живу!"
...Усмішкою  зітру  років  цих  втому!
Образи,  гнів  -  розвію,  розмету!

Не  треба  більше  слів  про  те,  як  буде...
Майбутнє  -  там....  А  день  мій  близько  -  тут!
Мій  світ  -  в  мені!  І  що  ті  пересуди?!....
....  Душа  літає....  Не  пристане  бруд.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587132
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 16.06.2015


*Марічка*

Напиши мені листа

Напиши  мені  хоч  якогось    листа  -
Нехай  це  буде  навіть  спроста…
Прочитаю  від  початку  до  кінця,
При  світлі  молодого  місяця…
Прощупуватиму  кожне  слівце,
Затягнеться  думок  кільце…
Під  серцем  бережу    купу  твоїх  літер  -
Не  вивітрює  їх  звідти  навіть  сильний  вітер

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587635
дата надходження 15.06.2015
дата закладки 16.06.2015


Мар’я Гафінець

Любов і дощ…….

Співає  ніжно  сонцем  літній  дощ....
Грайливо  краплі  так  лоскочуть  небо,
танцюють  сальсу  на  бруківці  площ,
вистрибують  з  глибоких  втоми  товщ
і  бризкають  ген  по  веселці  вздовж!
...а  в  мене  мрії  знову  всі  ....  про  тебе....

Від  спеки  одуріле  місто  спрагло
шукало  свіжість....  Росяну  ту  звабу...
Напівпритомно  прохолоду  звало...
Його  вже  надвечір"я  цілувало,
було  все  розімлілому  так  мало!
...мені  ж  твого  лиш  погляду  принаду.....

І  я  би  чаклувала,  як  мольфарка.....
Віддала  б  душу!  Сльози!  Радість  й  сміх!...
Зібрала  б  Вічність...  Звабила  б  світанки....
Цнотливо-світлі  сонячні  всі  ранки......
Любові    й  Щастя  лагідні  серпанки........
Щоб  до  твоїх  покласти  мовчки  ніг!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587716
дата надходження 16.06.2015
дата закладки 16.06.2015


ТАИСИЯ

"Скучное" свидание

«Скучное»      свидание

Встречаюсь  с  Вами  каждый  день.
Но  тщетно  разглядеть  пытаюсь…
Скрываетесь  Вы  словно  тень…
Я    в  тайне  Вами    увлекаюсь.

Вдвоём  приходим  на  сеанс.
Весьма  высокая  задача!
Проверить  в  интернете  шанс,
Что  ты  в  серьёзном  деле  значишь…

Следим  за  шахматной  игрой.
Но  почему  не  улыбнётесь?
Ведь  Вы  заметили,  друг  мой!
Что  оказалась  я    в  цейтноте…

Меня  преследует  цугцванг…
Позицию    Вам    уступаю…
Но  вновь  готовлю  «козни»  Вам!
И  этим    Вас    я    огорчаю…

Фортуна  так  ко  мне  добра!
Мой  визави  уж  не  смущает.
Казалось:  «скучная»    игра…
Но  нас  безумно  восхищает!


Июнь  2015.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587404
дата надходження 14.06.2015
дата закладки 14.06.2015