ты прости.
за эти случайные встречи.
знаешь,
ужасно пусто этой зимой.
время идет, но оно ни черта не лечит.
мое лекарство -
голос любимый твой.
как ты, мой свет?
я так по тебе тоскую.
мне снилось, что мне писали мои женихи.
только не их я утром и солнечным днем рисую.
и не о них вечерами сочиняю свои стихи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717309
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 25.02.2017
ідуть роки..а ти мене все далі обіймаєш..
можливо вредна я,та ти цього не помічаєш.
мою любов до тебе,розумієш,знаєш..
і серед тисячі дітей,мене впізнаєш.
мою кімнату,ти не оминаєш..
завжди порадиш щось, щось запитаєш,
мої вірші по сто разів читаєш,
мій зошит,як моє життя листаєш.
хоч інколи,для мене ніби ти зникаєш..
ці сварки пережили,ти їх забуваєш..
ти вчиш,цінити-те що маєш..
бути людиною-ти закликаєш..
твоя дитина я,і це для мене гордість..
можливо,і не дуже в мене чиста совість..
але для тебе тату напишу хоч повість..
лиш би любов твоя,була не тимчасовість.
сьогодні вже тобі,не дуже мало..
ти розказати мені можеш про життя,
я обіцяю,я тобі клянуся..я буду сильна..
хоч для тебе,я завжди мала!
ота мала,яку водив за руку..
і яка плакала,що вже не може йти..
я так стараюсь,пережити цю розлуку...
та нам,багато треба ще пройти.
твоя любов,ніколи не згасає..
і навіть коли небо без зірок.
твоя дочка,ще раз тебе вітає.
пробач..що через мене..в серці,маєш безліч дірочок.
Katty T.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586242
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 08.06.2015
я тебе сьогодні ненавиджу…
Це так, коли серце стискає до болю.
Все досить не просто, та з гри я виходжу,
фанфари, завіса - я хочу на волю…
я тебе сьогодні ненавиджу…
Обіцянки-цяцянки, брехливі розмови...
Зупиняти мене тобі я не раджу,
залиш при собі ці солодкі промови!
я тебе сьогодні ненавиджу…
І дарма ти вважаєш, що буде по-твоєму,
це The End і мости я сьогодні розводжу,
нині вперше в житті грати будем по-моєму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583472
дата надходження 25.05.2015
дата закладки 08.06.2015
Де ви, мої́ вірші́?
Сумно без вас так...
Порозсипались дні...
Дайте хоча б знак!
Серця пульс я віддам!
На́встіж душі схов!
...З думами сам-на-сам
тільки б не стать знов...
Сонця б мені..Тепла!
...Бути одній.. в ніч...
Муза втекла і я
з Місяцем віч-на-віч....
..................................
Ну і не треба... Хай!
Місяць моргнув тихцем...
(Музо, ти ще гуляй!) -
ми з ним до зір гайнем!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586222
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 08.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.06.2015
[u] [b] На основі твору М.Коцюбинського «Intermezzо»[/b][/u]
Струна натягнута, залишилось ще трохи,
Ще трохи і почуєш її луск.
Арфа заграє музику шалену
І лишить слухача свойого глузд.
Серце так б’ється, стукає і стука.
Слухач вже збожеволів в тім усім.
І його нерви рве з одного звука
Бажа забрати глузд його зовсім.
Він їде з міста, в глуш —село далеке.
Подалі від заліза й від людей.
Туди де долітають лиш лелеки.
Подалі від проблем і від браней.
Там йому другом стануть сонце й поле
Там він пізнає тишу у саду.
Там він почує пташки срібний голос,
Відчує легкість і розраду всю.
Там вся самотність стане йому другом.
Чорна кімната більше не лячить.
Побачить він людей із плугом,
Він зрозуміє — розум не кричить.
Так, стало легше, вже того немає.
Вже струни не напружені в припадку.
Це поле, сонце і пташки чудові
Переробили заново всю кладку.
Струни душі заграли так, як треба.
Арфа стоїть, чекаючи наказ.
Заграй же арфо ту рапсодію про небо!
Заграй все те, як злікував той час.
06.02.14.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586154
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 08.06.2015
Ніч розлилася солов`єм...
І світить місяць вповні,
А на душі пекучий щем
Рве душу, виверта назовні.
Чому мене не відпускають
Твої несказані слова?
Вогнем із серця виринають -
І рана кожен день нова...
Не думати про це?.. Несила...
Кудись ховатися?.. Дарма!..
Ти б мою душу відпустила,
Бо просто сили вже нема!
Благаю: дай нарешті спокій!
Німує тиша... Лиш здаля
Спів солов`я поодинокий
Хоч трохи душу звеселя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580629
дата надходження 12.05.2015
дата закладки 08.06.2015
Сделай кораблик с пластика, пусть плывет
где-то по морю синему, янтарных, соленых слез,
сквозь города, бури и ночи грез, мимо смотрящих берез...
Слишком уж все запутанно и мудро,
у меня скулит уже все нутро.
Ты на себя в зеркало посмотри, на естество
свое одурманено.
Видишь? Как по само-себяубиванию
100-процентный, точный Гран при,
в твоем пришитом кармане,
к счастью не от Armani, в котором пахнут духи
вместе со старыми семенами,
а ведь когда то там пахло нами.
И сколько длится это
тебе уже не сосчитать и даже не думай мозг свой куриный пытать,
где-то около года, точно, а кажется что пол века,
ищешь нужного человека,
в сугробах весеннего снега.
Вместо того, чтобы смотаться в аптеку,
и купить "целебный" вискарь,
и напиться,
И забыться,
как холодный, немой январь.
Ты проиграть даже если боишься - играй,
никого к себе не подпуская,
сам строй для себя свой рай.
Ну же, давай.
Иди на работу устройся и заживи,
как подумать сейчас не хватило бы чувств.
Смени помаду, допустим, и денег немного скопи,
читай Бродского наизусть,
сочиняй стихи.
Поезжай-ка, милая, отдохни
в какой не будь Сингапур, где много таких же провинциальных дур,
мертвеющих от "вечной" любви - предательски-сладкой нуги,
ты мир обойди,
но покой найди.
Стирая ноги в замшевой и потертой обуви,
путая волосы о ветки,
ища собственного визави, мы утопаем в непонимающем нас человеке,
где-то на крае Земли.
Смотри,
как умирают птичьими стаями
те,
кто так молод, но рано растаял, ведь нервов уже не хватало,
их в мир безразличия и тоски
с омутом засосало.
как немного для счастья нужно,
И для любви,
как мало.
Если коротко о том, что я сказать хотела:
больно-не больно, щемит-не щемит,
чувства не обыграть,
и не победить.
думаешь, думаешь,
где-то одна сидишь,
Лишь
о проблемах насущных своих говоришь
но, уж лучше бы онемела.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586081
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 08.06.2015
[b]«Там розмовляє в полі жито»[/b]
[color="#070adb"][b][i]А я люблю прекрасне літо
Там розмовляє в полі жито
Про щось шепоче з вітерцем
І шелестить, як папірцем
Коханій пишучи зізнання
В любові, ніжності – кохання
Кохання й серед колосків
Життя зародження, під спів
Щасливих, ніжних мам і тат
Що вже чекають пташенят
Десь, звіддаля, зозулі лік
Вам нарахує довгий вік
А дятел вторячи у такт
Підтверджує, що буде так
І коник, весело, в траві
Ще раз підтвердить: ви правІ́
І що найкраща ця пора
Бо квітне берег і гора
І квітнуть луки і поля
У квітах тоне вся земля
© Микола Карпець (М.К.)
*05.05.15* ID: № 578992
[/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578992
дата надходження 05.05.2015
дата закладки 08.06.2015
Підсвідомо датуєш кожен вірш,
щоб часом не загубити.
І про те пишеш, про що мовчиш
і забуваєш мліти.
А ми не діти, в безодню думок кричиш,
дуже не діти...
Пішов сімнадцятий і ніби став,
зупинився, як втомлений батіскаф.
Благає цукру в стіках,
щоб солодить
печаль і смуток в твоїх повіках.
І наче легше стає мені жить
і ніби вже "відпустило":
спогад, що пожовклим листком шелестить
і те, що втомою із сонцем світило.
Вибач мене, моя мертва тепер душа,
я топлю себе келихами вина,
я молюсь за майбутні п'янкі літа,
де згубимось ми з тобою...
І не важливо, в думках ти,
Чи моїх снах,
зігрітих колись грозою.
Чи поряд. ось тут. зі мною.
Головне, щоб родинка на плечах
горіла твоєю любов'ю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585751
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 08.06.2015
Затихло невгамовне місто,
Не дзеленчать вже телефони
І не клеїться з розмов тісто,
Потускніли на стелі плафони.
Кожен перегортає життя сторінки -
Старанно нанизує висновки.
Прокручує відбуті фрагменти,
Будує подальші елементи.
Хтось жалкує про загублене намисто
Один згадує веселе дитинство,
Інший картає себе за отруйне слово -
Від спогадів у нього відбирає мову.
І вночі всі ми не такі як вдень…
Вдягаємо маски день-у-день
Віддзеркалення своє коректуємо,
Вираз обличчя ретельно шліфуємо.
А вночі ми згадуємо справжніх себе
За душу щось невгамовно шкребе.
Керувати емоціями ми не в силі -
Захлинаємося від почуттів хвилі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582783
дата надходження 21.05.2015
дата закладки 08.06.2015
[b]2015 рік - рік Василя Симоненка
[/b]
Життя твоє, немов короткий спалах,
Що не одне століття освітив,
І твій талант вже майже закопали,
А він піднявсь, полинув у світи.
У двадцять вісім мудрості – на сотню,
Козацький дух і молодеча кров –
Тому долав небачені висоти.
Старій системі влаштував погром.
Не встиг ти й літнім чоловіком стати,
Отож з портрета – очі молоді,
Бо кадебісти – дикі супостати –
Життя спинили варварськи тоді.
Не встиг ти навіть скласти заповіту,
Коли дістала сталінська рука,
Ти був і є загадкою для світу,
Твої творіння – вольності ріка.
І Україна сорокамільйонна
Смакує поетичне джерело,
Сьогодні в нас таких, як ти, колони.
Твоє бажання майже вже збулось!
16.01.2015.
Ганна Верес
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585736
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015
Виблискує душа,як та гроза,
І сльози,мов дощі в моїй долоні,
Гарячі губи тулять твої скроні,
Зкуйовджене кохання-мов лоза!
І знов забувши холод,доторк спеки,
Огорне ніч серцевий ніжний щем,
Танцюєм танго під рясним дощем,
Злітаєм,наче внебо дві лелеки!
Кохання слід лишали нам дощі,
Літні дощі-мов вічності пророки,
В житті відміряли любовні кроки,
Де сльози,нам залишать на щоці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585776
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015
[b]«Вальс»[/b]
[color="#0017e8"][b][i]Райдуга на небі
З залпами петард
І "new year baby"
Десь співає бард
Райдуга відбилась
і в твоїх очах
Я милуюсь ними,
руки на плечах
Ми злилися в танці,
позабув на мить
Що навколо люди,
близькість так п’янить
Ми злилися в танці,
Він лишень для нас
Пристрастні коханці
В небі все багрянці
Плечі пестять пальці
Нас кружляє вальс
І у цілім світі
Тільки ми одні
В променях софітів
У салюту цвіті
В рук моїх орбіті
В повній тишині
Ми ніщо не чуєм
Музика - У НАС
Пристрасно танцюєм
Нас кружляє вальс
© М.К.*06.06.15*
ID: №585733
[/i][/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585733
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015
Моя мрія – це вільна країна.
Мир та спокій на нашій землі
І квітуча моя Україна
З чистим небом полине в далі
Будем жити у сильній та дружній
Дорогій Батькіщині моїй
Нескоренній, незламній і мужній
Наче в казці із наших мрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585720
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015
Хто його знає, що нас чекає завтра...
Спокій чи мир, а може кривава війна?
На гірше надіятися – не варто.
Україна повстане, єдина вона, одна!
Коли мир країни загартовується смертями,
Коли братові брат, як ворог, стріляє в спину,
Коли війну ведемо з сусідами - злими уже бійцями,
Мати в котрий раз молодого ховає сина.
І без сліз на те "дійство" глянути неможливо,
І зайві слова тут: бійся, живи, мовчи.
Коли людство нишком, тихо вірить у диво,
Мертва тиша в той час плачем гірки́м кричить.
- Мамо, я повернуся раннім німим світанком,
Тихою ніччю, сонячним променем у вікні.
Я повернусь, ти помолися за тих, хто ранком
За спокій і мир поліг у клятій війні.
Та все буде добре і про́йдуть лихі часи.
- Господи, ця війна вже нестерпна, правда!
Ти сьогодні знову за мир своє життя віддаси.
Та хто його знає, що нас чекає завтра…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585753
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015
3aвиc, нa нeбi, мicяць cтиглий,
Miж пaвутиннями cузipь
Kидaє, cвiтлa cнiп, нeвинний -
Cвiтилo нoчi, мaг пoвipь
Чapує, плeтивoм cpiбляcтим
Бeзтiлi тiнi, блиcкoм б`є,
3aмaнює їx в cвoї пacтки,
Ta пepeтвopює у cни
Taм, пoмiж зopяниx лeкaлiв,
Moлoчним шляxoм, здaвнa звик,
Xoдити, в`язeнь пepeвaлiв,
Biн - вiчний, нoчi, мaндpiвник
06. 06. 2015 Portugaliya
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585749
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015