Кроссинговер: Вибране

Шостацька Людмила

УКРАЛИ МОРЕ

                                                   Украли  море...  Скажете:  це  як?
                                   Це  –  не  можливо!  Що  за  маячня!?
                                   Повірте:  правда  і,  на  жаль  це  –  так,
                                   Хотіла  б  я,  щоб  це  була  брехня.

                                   Украли  море  в  світу  на  очах,
                                   Без  каяття,  без  сорому  краплини,
                                   Пізнало  море  весь  бандитський  жах,
                                   Два  роки  не  всміхаються  дельфіни.

                                   Сумними  баранцями  хвилі
                                   Торкаються  безлюдних  берегів,
                                   Морські  дива  вже    нещасливі
                                   В  міцних  обіймах    ворогів.

                                   На  себе  море  вже  не  схоже:
                                   Солоне,  чорне  і  ...  гірке.
                                   Украли  море...  Колись  може...
                                   Навряд,  чи  думав  хтось  таке.

                                   Украли  родичів  в  Криму...
                                   /  Ці  так  боялися  Майданів/.
                                   Це  –  ми  під  кулями,  в  диму
                                   Кривавих  позбавлялися  кайданів.

                                   Украли  світ...  і    мир,  і  спокій...
                                   Як  чорний  смуток  –  перехід.
                                   Такий  безжальний  і  жорстокий
                                   На  наше  посягнув  сусід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675286
дата надходження 30.06.2016
дата закладки 04.08.2016


LubovShemet

Слово до поета-патріота

Вірші,  як  біль,  як  крик  душі,
Щоб  не  забути  дні  минулі  -
Ви  пишете  такі  вірші  -
Де  б'ють  слова,  неначе  кулі.
Перо  поета  -  теж  багнет,
Його  боїться,  навіть,  влада,
Бо  справжній  патріот-поет
Розвінчує  брехню  і  зраду.
Він  теж  іде  у  смертний  бій,
Є  перемоги  і  поразки,
Бо  досвід,  маючи  гіркий
Не  вірить    у  солодкі  казки.
А  підлим  зрадникам-щурам
Не  відсидітись  у  шпарині,
Бо  не  дамо  ми  ворогам
Запанувати  в  Україні  !!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670800
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 04.08.2016


tdutybq

СЕПАРАТИСТ

Ты  меня  ищешь,  об  этом    я  знаю,      
Ты  подключилась  к  сети  Интернет.    
Я  о  тебе  всё  в  Фейсбуке  читаю,    
А  у  тебя  ко  мне  доступа  нет.    
Ты  рассылаешь  с  моим  школьным  фото,      
Текст,  что  без  слёз  невозможно  читать:        
“Если  о  нём  Вы  узнаете  что-то,      
То  сообщите  мне,  я  его  мать”.        
Я  нигде  не  значусь.
Я  живая  цель.
По  лесам  я  прячусь,
Словно  дикий  зверь.
Носит  меня  ветер,
Как  осенний  лист.
Я  был  не  свидетель,
Я  сепаратист.
Мысли  мои  обнажённая  рана,    
А  впереди  только  холод  и  мрак.    
Не  остаётся  иного  мне,  мама,      
Как  самому  совершить  этот  акт.
Ты  нас  учила  не  делать  плохого,    
Но  я  забыл  материнский  урок.    
Мама,  не  надо  судить  меня  строго  -  
Я  нажимаю  уже  на  курок.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657619
дата надходження 06.04.2016
дата закладки 06.04.2016


Григорій Годзюмаха

Отче наш

Отче  наш,який  на  небі  є!
Хай  святиться  скрізь  Твоє  ім'я,
Нехай  прийде  Царствіє  Твоє,
Нехай  воля  здійсниться  Твоя,

Як  на  небі,так  і  на  землі.
Дай  нам  хліб  насущний  на  столі,
І  прости  провини  наші  нам,
Як  і  ми  прощаєм  боржникам;

І  не  дай  нам  у  спокусу  впасти,
Визволи  з  лукавої  руки
І  спаси  нас;  Бо  Твоє  є  Царство,
Бо  Твоя  і  слава  є,  і  сила  -
Нашого  Отця  і  Твого  Сина  ,
І  Святого  Духа  
       -  навіки

©  Григорій    Годзюмаха

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622369
дата надходження 19.11.2015
дата закладки 19.11.2015


ptaha

Парадокси

Ми  дуже  ласі  до  саморуйнацій:
Нас  довго  вчили  лиш  копіювати,
Всіх  [i]не  таких[/i]  саджаючи  за  ґрати
За  нестандартність  мозкооперацій.

Нас  укладали  на  Прокруста  ложе  –  
У  підсумку  –  кульгаві  й  недалекі,
Подібні  до  безкрилого  лелеки:
Неначе  й  птах,  але  злетіть  не  може.

Застряглі  в  абілінопарадоксі*,
Ми  одностайні  у  провалі  рішень,
Хай  навіть  нам  від  того  буде  гірше,
Зате  ніхто  услід  не  гляне  скоса.

Тому
Отримавши  давно  жаданий  козир,
Його  в  рукав  ховаємо  подалі
І  винуватимо  в  своїх  печалях
Усіх,  хто  проти  непридатних  планів,
Хто  оминув  Прокруста  й  парадокси….

_________________________________________
*Парадокс  Абіліна  полягає  в  тому,  що  група  людей  може  прийняти  рішення,  що  суперечить  можливому  вибору  будь-якого  з  членів  групи  через  те,  що  кожен  індивідуум  вважає,  що  його  цілі  суперечать  цілям  групи,  а  тому  не  заперечує.
Цей  феномен  є  прикладом  групового  мислення.  Він  легко  пояснюється  різними  соціологічними  науками,  які  підтверджують,  що  людина  рідко  здійснює  вчинки,  які  суперечать  вчинкам  її  групи.  Соціальні  стримуючі  фактори  часто  придушують  прояв  щирих  почуттів  і  реалізацію  бажань  окремого  індивідуума.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598795
дата надходження 10.08.2015
дата закладки 10.08.2015


I.Teрен

КОВЧЕГИ СПАСІННЯ

Що  вірші,  що  ковчеги  будувати  –  
однакові  і  засоби,  й  мета.
Одні  сміються.  Іншим  наплювати,
що  будні  –  це  надія  на  свята.

Описуємо  щогли  і  вітрила,
і  бачимо  за  обріями  дні,
коли  прийдеться  напинати  крила
аби  не  опинитися  на  дні.

Повідаємо  –  як  то  море  грає,
коли  закритий  «замок  на  замок»,
і  голуб  у  безмежжі  не  літає,
і  не  приносить  пальмовий  листок.

А  ти  стоїш  надійно  за  штурвалом,
нечуване  почувши  наперед,
помітивши  небаченого  злет,
і  не  накритий  ще  дев'ятим  валом,
упоєний  відвагою  і  шалом,
утнеш  нарешті,
                                         що  життя  –  
                                                                     не  мед.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598708
дата надходження 10.08.2015
дата закладки 10.08.2015


LubovShemet

Ворона в короні ( байка)

Залетіла  з  хамирів  Ворона,
Пожаліли  в  зграї,  всі  ж  свої,
Навіть  згодом  одягли  корону,
Головною  вибрали  її.
А  вона,  як  горличка  співала,
Така  лагідна,  така  свята…
Всі  навколо,  навіть  і  не  знали,
Що  ця  птаха,  штучка  іще  та…
Де  накаркати,  а  де  і  заклювати,
Щоб  її  боялись  "вороги",
Вона  вміє  підло  оббрехати,
Все  залити  брудом  навкруги.
Що  по  ній  не  так,  стає  у  позу,
Бо  вона  найкраща  із  пташок!
Бо  корона  вже  здавила  мозок,
А  вірніше  –  тільки  черепок…
Хай  Господь  рятує  і  боронить,
Щоб  до  нас  не  залетів  цей  птах,
Бо  такій  задрипаній  Вороні
Місце  на  смердючих  смітниках!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596486
дата надходження 28.07.2015
дата закладки 01.08.2015


LubovShemet

Молитва

Боже,  помилуй  нас,  грешных,
Боже,  спаси,  сохрани
В  горе,  слезах  неутешных
Веру  нам  к  жизни  верни.
Дай  нам  здоровье  и  счастья,
Радостных,  солнечных  дней,
Боже,  Всесильный  и  Властный
Души  любовью  согрей.
Знаем,  молитва  поможет
Верить  в  хороших  людей,
Только  избави  нас,  Боже,
От  лицемерных  друзей!
Жизнь  наша  так  быстротечна,
Столько  несказанных  слов.
Пусть  с  нами  будут  навечно
Вера,  Надежда,  Любовь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596038
дата надходження 26.07.2015
дата закладки 26.07.2015