Виражав Микола Ніні
Невдоволення на кухні,
Був сердитий зранку нині,
Заглядав в миски і кухлі:
-Різні є в людей потреби,
І стосунки є хороші,
Лиш одне на думці в тебе:
Тільки гроші, гроші, гроші!
Невже жінці не цікаво
Скрізь навколо подивитись:
Чи наліво, чи направо,
Щоб на щось переключитись?
-Це брехня,- сказала Нінка,-
Я красива, як та пава,
Все шукаю, як та бджілка,
Бо допитлива й цікава.
Капітал в нас світом править.
Гроші - це не все, що треба:
Інше, що мене цікавить –
Де лежать вони у тебе?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909814
дата надходження 02.04.2021
дата закладки 06.05.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fGT_qi-E0yI[/youtube]
А вчора зірочка упала –
Летіла низько до землі.
І я бажання загадала:
Щоб ти освідчився мені.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
У нас побачення з тобою,
За руку ти мене ведеш.
І ми закохані обоє,
Назад дорогу не знайдеш.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
На небі зорі рахували.
Ти їх для мене дарував.
Весна в коханні поєднала.
Мої вуста ти цілував.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874542
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 26.03.2021
Розписує сонце в багрянець картину -
Над бухтою лайнер, причал, кораблі.
Ти трудишся, зводиш міста, Україно,
І соняшник тягнеш до неба з землі.
Славутича хвилі і вітер здалека
Шевченкову пісню співають тобі.
Твій прапор - пшениця і небо над степом,
Звитяга і мужність в твоєму гербі.
Ще свіжа легенда у землях козацьких,
Як грізний полковник свій одяг роздер.
І крик твоїх коней під шабельний брязкіт
Відлунням далеким ми чуєм тепер.
В степах придніпровських, у центрі Європи,
Ти перша стрічала, спиняла орду.
І знову на сході вогонь і окопи,
І внуки козацькі відводять біду.
Там тане у битвах надія забродів,
Що шлях твій накреслить російський багнет.
На карті планети, між вільних народів,
Вже час вимальовує твій силует.
Ти юна, і тільки нарощуєш сили,
Сусідка стареньких, заможних країн.
Я вірю - чужинців в столиці осілих
Замінить відважний Тарасовий син.
Підніметься в травні на полі колосся,
Де грудень холодний розсіював сніг.
І жито комбайн покладе у покоси,
Де танк крізь окопи прорватись не зміг.
Від заходу хмарки пройдуть, Україно,
До самого краю твоєї землі.
І сонце допише багрянцем картину -
Над бухтою лайнер, причал, кораблі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831751
дата надходження 05.04.2019
дата закладки 15.04.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.01.2019
Скільки скарбу маєш ти,
Зможеш ти відповісти,
Чи рахуєш ти усе,
Що цінніше над усе,
Все, що око зачарує,
Скарб не кожен цей рахує,
Все, що ласкою зігріє,
Майже кожен про це мріє,
Ти цінуй найвище те,
Найдоступніше й просте...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818725
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 12.01.2019
Не пішла до церкви, хоч запалю свічку
Я під образами в себе на столі.
На серці тривога, бо не спала нічку:
Згадала полеглих на клятій війні.
Помолюся Богу за душі невинних
Всіх, що відлетіли навік в небуття,
Всіх, хто на Майдані й на Сході загинув -
За Вкраїну-неньку віддали життя.
Гідність і Свободу кров’ю здобували,
Саме найцінніше клали на ваги,
А в Кремлі підступні плани вже складали –
Лізли в нашу землю кляті вороги.
Шматували Неньку, рвали, роздирали,
Народ грабували, прагли задушить.
Донбас зруйнували і Крим відібрали,
Та Вкраїна-Ненька буде вічно жить.
Здобудемо Волю, землі повернемо
Й українська мова зазвучить моя.
Ангелів невинних, що пішли у небо,
Будем пам’ятати: ти, і він, і я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815505
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 28.11.2018
Криваве лото
Скільки крові і горя було,
а при владі лишалося зло;
вже небесні мільйони там,
а при владі ще досі спам…
Намагання змінити все,
та чомусь не туди несе;
цю країну і цей народ,
не один ще чекає фронт…
Замордовані кращі сини —
люди гинуть під сміх сатани;
олігархи — кати ще ті:
«за повітря вмирай, чи плати!»
Що нас гріє, крім вічних надій?
просим в неба — будь ласка прикрий…
Дай сили Творець, збережи —
вороги знову точать ножі…
Ми втомились летіти без крил —
забагато дірявих вітрил,
що там далі незнає ніхто —
нами грають в криваве лото...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815571
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 28.11.2018
Всё начинается с любви...
Всё начинается с любви,
В ней жизни смысл и наши цели...
Хоть в клочья душу изорви,
Мечты белы, чисты, как трели.
Любовь - ведь крик двоих сердец,
И вдохновенья — миг единый!
В ней и начало, и конец,
Отчизны корень неделимый!
Любовь — и в каждом добром деле,
И в добром слове — непременно!
И в каждодневной карусели...
Живёт победно, неизменно!
25. 10. 2018 м. ЛЬВІВ, Наталія КАЛИНА.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811539
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 27.10.2018
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.
Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,
І щастям мерехтить в думках пестливо.
Ти зустрічай на березі добра
Мене, якщо кохаєш палко досі.
Моя любов - не вінт, не бакара,
Єдиний ти в життєвому хаосі.
( Вінт, бакара - ігри)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796268
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 25.10.2018
Сердилась Мавпа... Бо ж ніби Сарна десь чула,
що Мавпа негарна.
І як таке могли сказати? Та ж Мавпу краще не чіпати.
Тепер все треба вислухати! Бери та хоч тікай іїз хати.
Про всіх та мавпа розказала...
- Давно ночує хтось в Удава. А той Удав усе скриває,
й сам часто дома не буває.
Сердилась Мавпа й говорила:
А які зуби в Крокодила! Перегризе усе, що може. Ніколи
він не допоможе. Тільки й дивись, бо щось потягне.Таке
вдалося воно жадне.
Сердилась Мавпа... не боялась, над Бегемотами
сміялась:
- Оті великі, як напились - то в ресторані всі побились.
Скажу я вам, не стільки з'їли... зате усе там перебили.
Як протрезвіли, мов воскресли... по мішку грошей всі
принесли. Все вони п'ють, усе гуляють, хоч ні гроша
не заробляють!
То де ж взяли? Їх запитайте. А мене краще не чіпайте!
У мене очі, мов ті зорі. Я не обманюю ніколи. Все, що
сказала, то є правда, хоч є для когось і негарна.
У мене хвіст іще є довгий, і маю я характер добрий.
Про всіх давно усе я взнала, то тільки краплю вам сказала.
Про мене так... Великий гріх. Як розкажу я про вас всіх!..
Такі й між нами проживають. Вони завжди про всіх
все знають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811201
дата надходження 24.10.2018
дата закладки 24.10.2018
Приїхав я сюди з Луганська,
Тікав від страшної війни,
Бо там загарбники російські
Все знищують навкруг вони.
Я буду швидко підростати
Й дорослим скоро стану я.
Країну зможу захищати,
Бо рідна це мені земля.
Хай завжди світить сонце з неба,
Лунає скрізь дитячий сміх.
Сьогодні нам війни не треба,
Хай буде мир для нас усіх.
Тож хочу вам усім сказати
І твердо заявляю я,
Що Україна - наша Мати!
І українська ми - сім'я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789065
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 17.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.10.2018
Вже відцвіли осінні квіти,
лиш хризантеми ще цвітуть...
Осінь минає швидше літа,
бува й вітри холодні дмуть...
Бувають ранки вже холодні,
блищить на травах морозець...
Вчора тепліше,ніж сьогодні,
лиш Місяць в небі молодець...
Ідуть дощі й тумани сиві,
осінь туманиться в красі...
Жовто-зелені не журливі
стоять дерева і кущі...
Птахи вже майже не співають,
лише воркують голуби...
У вирій гуси відлітають,
сумують верби й явори...
Жовтень доходить вже до краю,
спішить на зміну листопад...
Плаче холодними дощами
і дме вітрами не впопад...
Люди ховають у кишені
холодні руки, щоб зігріть...
Та все ж осінні каруселі,-
дають нам привід молодіть...
Ми свої шанси не втрачаєм,
і не рахуємо літа,
мрії,як коси заплітаєм,
бо ж осінь наша золота...
Вересень яблуками пахнув,
жовтень капустою й борщем...
Листопад пахощі утратив,
чи змив морозом і дощем...
Заснули майже усі квіти,
лиш хризантеми ще цвітуть...
Осінь минає швидше літа,
стежки у зиму нас ведуть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809666
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 11.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.10.2018
З-аблищало сонце, просинатись треба.
А- лінощі кажуть – не вставай ще, ні!!
Г-олубінь безмежна вранішнього неба
Л-агідний промінчик скаче по стіні.
Я- відкину ковдру, ніжитись доволі,
Д-ень прийдешній стука в шибку вітерцем
А- душі до щему необхідно волі...
Є- ж бо, що тяжіє серденько свинцем..
Р-оздивлюсь довкола, день такий хороший,
А-ж до небокраю поглядом сягну.
Н-іч вже поскладала сни мої у кошик.
О-сь де я сховаю мрію осяйну…
К-олихає вітер калинОву гілку,
У- повітрі пахне прілий падолист,
М-ріям, як і людям, солодко.. чи гірко
О-н скільки зібралось різних тих намист.
Є- у кожній днині неповторні миті
В-осени і влітку, взимку й по весні,
І- найкраще небо у своїй блакиті,
К-раще не насниться навіть увві сні.
О-дчиню кватирку і вдихну свободи
Н-е помітить раю, треба буть сліпцем.
Ц-е й не може бути краще насолоди
Е-ос* розмовляє з першим промінцем.
* Еос в поезії – ранкова зоря.
Фото - з інету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759230
дата надходження 07.11.2017
дата закладки 07.11.2017
Для Видавництва книжок для дітей від 3 до 6 років. Книга з малюнками .художник Литкіна Оксана.Автор віршів Покора Вікторія
Дитячий рахуночок
1
Серед поля стоїть млин.
Він на все село один.
Молоте він зерня пшениці,
щоб пеклися паляниці.
2
У садочку вже листва
На землю опадає.
Я візьму відерця два-
Горіх назбираю.
3
У далекі мандри
Птиці відлітають.
Під вікном синички три
Пісеньки співають.
4
Чотири кошенят сіреньких
на сонечку чепурилися.
І хоча вони рідненькі
Про те так різнилися.
5
П’ять малесеньких тигрят
В зоопарку бавляться.
Де матуся цих малят?-
Дітлахи цікавляться.
6
На гілячці пташок шість
Принесли нам добру вість.
Що весна вже на порозі,
З теплим сонечком в дорозі.
7
Я будую лялькам дім,
Де кімнат аж цілих сім.
Зможу я усіх вмістити,
Там вони будуть жити.
8
Вісім білих каченят
На травичці граються.
Люблять бавити малят,
Потім розбігаються.
9
Дев’ять цукерок є у кишені.
Друзів почну пригощати.
Як що останиться решта мені,
Буду сама куштувати.
10
Як що навчимось ми рахувати,
Буде нескладно в житті.
Пальчики почнем на руках загибати
Від одного до десяти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758769
дата надходження 04.11.2017
дата закладки 05.11.2017
Вот и осень наступила,
Я ей радуюсь вдвойне.
Двух мальчишек закадрила
Кто-то женится к весне.
*
У меня живот круглеет…
Не по дням, а по часам.
С Петькой надо быть наглее,
Вряд ли женится он сам.
*
Ой, вы, гости дорогие,
У нас новости плохие!
Закусь и графин бухла
Кто-то стырил со стола!
*
Плешь уже проела мать!
-Надо книги, мол, читать!
- Мам, не злись, я буду мудрой.
Увлекаюсь камасутрой!
*
Доктор смотрит в монитор
И выносит... приговор:
Секс был с тряской? На подводе?
Вижу пять мальцов навроде!
*
Даже если спирт замерзнет
Разогреем его в морге.
Есть там плитка, греть обед,
Будут танцы и фуршет!
*
Наша Таня громко плачет
Секс опять ей не оплачен,
А бесплатно и впустую,
Папка мамку не целует.
*
Я подпрыгнула, как мяч,
До чего ж ты, кум, горяч!
От тебя все бабы тают,
Или я одна такая?
*
Танька злая, как обычно,
- Надо чаще и ритмично!
За секунду, раз 15,
А не можешь, нефиг браться!
*
На берёзе две синички
И четыре воробья.
Поздней ночью у клубнички
На работу вышла я!
*
Завязала я шнурочки
Прокурора самого!
Он пришел, принес цветочки!
Но не может ничего!!
*
День рожденья у подружки,
Я устрою ей скандал!
Самогонку пьют из кружки,
А меня - никто не звал.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758426
дата надходження 02.11.2017
дата закладки 02.11.2017
Тебе віками розтинали,
Кому не лінь і хто хотів…
Мов ту повію: відгуляли…
Рожала ти від них - рабів.
Вночі тягали по палацам,
Чи то: Король, Султан чи Цар,
І кожний, щось собі побачив
В твоїй красі – вродливий дар.
Одних лиш зрадників кормила,
Що продавали твою плоть.
В тобі тремтить незламна сила:
Всіх побороть! Всіх побороть!
Мов, той сліпець, дорогу биту,
В торбині горя нас несеш…
Синів розкидала по світу:
Вже не збереш! Вже не збереш!
Цвіте нудьга в твоїх просторах!
По селах, розкидала жах…
Брати пригнічені, в роздорах,
Чекають: неминучий крах.
Та віра є в твоїм народі,
Завжди, Господь Благословляв!
Спасіння: в Волі і в Свободі!
Кобзар нащадкам сповіщав.
Немов росток,що рветься в гору –
Твоя нестримана душа:
Розквітла знов, в весняну пору,
Без підживи і без гроша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738576
дата надходження 20.06.2017
дата закладки 27.10.2017
Від світлих людей навіть взимку тепліше,
Та мало хто знає, що варте це їм.
Тож ставимось й ми до них трохи добріше:
Вони зігрівають нас серцем своїм.
Ніколи не є для них ідолом гроші.
І дай Бог їм тільки приємних вістей!
Для себе ж й для всіх нас у Нього я прошу:
Хай буде побільше таких от людей!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725145
дата надходження 23.03.2017
дата закладки 24.10.2017
Заблукаю в зіницях замріяних,
Замережу коханням солодкі сни
І, піднесена радості крилами,
Зрозумію: весь світ у тобі однім.
Полечу в небо хмаркою світлою,
Повернусь, зачарована мовою.
У коханих руках дивом-квіткою
Я розкриюся, сонцем наповнена.
Серцем чую мелодію березня,
Переможниця і переможена,
Кришталем я розсиплюсь дрібнесенько
І воскресну – казково-оновлена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722747
дата надходження 10.03.2017
дата закладки 24.10.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.10.2017
Крок… два кроки і … крок…
Ми відлуння у ритмі мелодій.
Сірий дим цигарок
Перемішаний в ритмі рапсодій.
Ми проходимо шлях
По відлунню безмежної тіні.
І в небесних зірках
Відіб’ється прозорість мартіні…
Крок… зупинка… і … крок…
Я повторюю рух за тобою.
Моє тіло смичок
І ти граєш відкрито жагою.
Світ спустився й затих,
Ми кружляємо на кінці леза.
Тільки видих і вдих
У відкритості слів полонезу…
Крок… два кроки… і все…
Не існує у відчаї долі.
Геть на крилах несе
Ритм мелодій на алкоголі…
Сірий дим цигарок
Десь за присмаком спілого манго.
Крок… зупинка… і крок…
У відлунні граційного танго…
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко
©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756473
дата надходження 21.10.2017
дата закладки 21.10.2017
У жалобі Україна
Після Миколая.
Впали люди на коліна,
Голови схиляють:
Пливуть спереду знамена,
Журбою повиті,
А за ними – не померлі –
В Світлодарську вбиті.
Ниють душі, плачуть очі
У тих, хто стрічає,
І серця кричать-тріпочуть:
«Чому ж,Миколаю,
Від дітей ти відвернувся
В день такий, великий?
Богу ж, мабуть, присягнувся
Боронить від лиха?!
Уся ж наша Україна
У хрестах, могилах,
Схід горить, земля – в руїнах…
Там же кращі гинуть!..»
Мовчать усі: Захід, небо
Про війни багаття.
Сподіваймося ж на себе,
Українці-браття.
22.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708112
дата надходження 23.12.2016
дата закладки 10.10.2017
А що, як говорити мовою сердець?
Вона ж однакова для всіх народів світу.
Була російська для інтелігенції,
А українська – солов’їною одвіку.
Була ненависна англійська для французів,
Німецька нам ворожою була…
Все злизано історією, друзі,
Все висьорбано нею аж до дна!
Ми ходимо усі під одним Богом
І, думаю, що байдуже йому,
Яким до нього звернешся ти словом,
Замолюючи, брат, гріховину.
Давайте розуміти серця мову,
Кохання мову, посмішки, тепла,
Турботи й ніжності з дитячих колискових,
З якого б краю вона, любі, не була!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753159
дата надходження 01.10.2017
дата закладки 02.10.2017
Пограй зі мною у шахи, чи обійми й потанцюй.
Додай в багаття жару. Полюй на мене, полюй.
Я ж не буду далеко тікати,й ховатись немає причин.
Я відкриваю для тебе всі карти. Ти і я - один на один.
Я повільно заплющу очі, відчувати б на дотик, на смак.
Забавляйся зі мною як хочеш, я підіграю тобі у такт.
Я так прагну до твого полону, і твій подих уже на щоці.
Теплий вітер пробігся по лону, від поцілунку твого на плечі.
Від тебе бракує повітря, від тебе божевільні думки,
Так легко забути про місце, так легко відчинити замки.
Ми у двох. І вночі все відверто, і думки без "трьох крапок",
На плечах вже немає бретельок. Ми в пошуках власних зірок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615462
дата надходження 23.10.2015
дата закладки 14.09.2017
Голос тиші
Якщо біль приносить слово,
серце краючи ножем,
то втечу я від розмови
тихо думкою в едем.
Там ніхто не потурбує,
не образить просто так,
на душі не закарбує
молотком неволі знак.
Розчинюся у повітрі,
відпускаючи думки,
щоб знайти свої палітри
що згубились за роки.
Болем сум мене полише
і від щастя аж цвіту,
коли чую голос тиші,
пісню спокою святу.
Кольорами дум прекрасних
уявлю безмежним світ,
коли вранці сонцем ясним
відпливе у небо пліт.
Почуттями чарівними
зігріваюсь в безнадію,
як шляхами мадрівними,
знову сяю і радію.
Хай кохання не судилось,
але щастя вже знайшлось,
адже серденько розбилось
і у спокої зрослось.
Далі жити маю силу,
коли чую голос тиші,
що співає пісню милу
про моменти найтепліші.
Віктор Цвіт 04.09.17
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749353
дата надходження 05.09.2017
дата закладки 05.09.2017
КРАЮ МІЙ ! https://youtu.be/4Z_heItV5oo
Краю мій! (Пісня)
Барвистим словом рідний край прикрашу!
Хай доля його сяє, мов зоря!
У пісні славмо Україну нашу,
Величну Батьківщину Кобзаря!
Приспів:
Рідний мій краю із маю-розмаю,
У косах горять синьо-жовті стрічки…
Я кращого в світі від тебе не знаю,
Моя Україно! Ти нам на віки!
Над килимами, де м'які мурави,
Спішить додому журавлиний клин…
Довкола — жита весняні заграви,
Щемливий колосковий передзвін…
Приспів:
Рідний мій краю із маю-розмаю,
У косах горять синьо-жовті стрічки…
Я кращого в світі від тебе не знаю,
Моя Україно! Ти нам на віки!
Мій рідний край так барвами іскриться,
Зірниць узори сріблять небеса…
Яка у нім енергія яриться!
Яка у нім зачаєна краса!
Приспів:
Рідний мій краю із маю-розмаю,
У косах горять синьо-жовті стрічки…
Я кращого в світі від тебе не знаю,
Моя Україно! Ти нам на віки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747598
дата надходження 24.08.2017
дата закладки 24.08.2017
написана 9 років тому на музику віталія дорош. зараз заказала нове аранжування щоб дати право бажаючим виконувати.
Україно моя
1.Ми не будемо ділити країну
На своїх чи на чужих.
Не розлучимо доню і сина
Бо єдина мати у них.
Над колоссям небо блакитне,
Майоріє український стяг.
Нехай земля наша квітне і не буде суму в очах.
Приспів-
Україно моя, нехай діти твої зростають.
Україно моя, нехай люди горя не знають.
Хай в кожній оселі радіють,
Не вщухає дитячий сміх.
Хай найкращої долі воліють.
І мета об’єднує всіх.
2.Щоб був сад, потрібні зусилля,
Щоб квітнув і давав плоди.
Не зав’яне у дерева гілля
Якщо дати корінням води.
Об’єднаймо свої бажання,
Втілим в дії слова свої.
Недаремними будуть старання,
Якщо буде хліб на столі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747673
дата надходження 24.08.2017
дата закладки 24.08.2017
[i]Соседа встретил, ну привет, и как дела,
На дачу что ли, иль в кино собрался!?
А ты всё шутишь, власть ведь наша зла,
Почти, что нищим, я в майорах, оказался!
Пенсия две тыщи, это что?
За Порошенко, все голосовали!
А он народ лишь грабит, вот урод,
И лишь как выпьет, что-то обещает!
В России получал бы сорок пять,
У Путина, забота хоть какая!
Всех кто при власти, надо расстрелять,
Ответил я, без Бога нету рая!
Почти пять тысяч лет, или даже шесть,
Народ всё строит рай упрямо и без Бога!
И пожинают, горе лишь и смерть,
Ведь без Христа, в огонь дорога!
Да, что ты всё про Бога, сами мы,
Лишь кузнецы добра и счастья!
Во всём виновен Трамп, и все жиды,
Я отошел, а он кричать остался!
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743404
дата надходження 25.07.2017
дата закладки 25.07.2017
У далекому дитинстві
Чула пісеньку просту:
"Без води - усюди свинство,
Наче в хижці Вінніту.
Ні помитись, ні зварити.
Виживання, а не шик.
Без води нам не прожити.
Катастрофа! Всім - гаплик!"
Вже пройшло багато часу,
А з водою в нас біда:
Платим за ціною квасу.
З кранів скрізь тече бурда.
А тепер нова халепа!
Залізяку хтось украв
Зі стовпа якогось ЛЕПу.
Бідолашний стовп упав.
І відразу відключили
Наш "Дніпро-водоканал",
На неділю залишили
Область без води. Аврал!
Ну, яка ж оце гадюка
Залізяку ту взяла?!
Мабуть, клятий москалюга.
І громада загула....
Що робити? Як зарадить
Цьому лиху, цій біді?
Москалі, знай, шкодять, гади!
Справа тут не у воді.
Треба владі, тобто меру,
Біля кожного стовпа ( і люка також)
Поліцая з револьвером
Залишати. Бо - "труба"!
Ось така тепер житуха.
Шкодимо своїй землі,
Потім чухаєм за вухом:
"Ох, ці кляті москалі!
А водиця із криниці
В наших селах - смакота!
Мендєлєєва таблиця
В тій водиці - не біда.
(Ой, знову щось не те бовкнула)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740449
дата надходження 03.07.2017
дата закладки 03.07.2017
Доле моя, долечко,
Де ти заблукала?
Наче зимнє сонечко
Гріти перестала.
Чим я завинила,
Може загордилась,
Щось не так зробила,
Комусь не скорилась?
Правду я шукала,
Кому довіряти?
Добрих в світі мало,
Злих дуже багато!
Зрадники паскудні
В крісла посідали,
Прихвостні приблудні
Крали і брехали.
Згинуть хай в безодні
Вороги прокляті,
Щоб вже від сьогодні
Лиш добра чекати.
Доле моя, долечко,
Швидче повернися,
Як весняне сонечко
Мені посміхнися!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740379
дата надходження 03.07.2017
дата закладки 03.07.2017
Барвисто пелюстками світ прикрашу!
Барвисто пелюстками світ прикрашу,
Де нам зійде нова зоря!
Країну-неньку прославляю нашу:
Барвисті луки, полонини і моря!
Вберу в намиста всі красоти:
Духмяні гори і стрімкі річки!
Хай процвітає рідна без турботи:
Блакитно-жовті запліта стрічки!
В полях заколосилися... заграви...
В гаях солодких співів чую дзвін!
Постелять килими м'які мурави,
І повертається лелек білявий клин!
Барвисто пелюстками світ прикрашу!
Хай Ненька жовті й голубі впліта стрічки!
Країну прославляю в слові нашу:
Моря, духмяні гори і річки!
24. 04. 2017 м. Львів автор Наталія Калиновська
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730424
дата надходження 25.04.2017
дата закладки 26.04.2017
Ти намалюй для мене сонце:
Яскраве, ніжне, золоте.
Йому всміхається віконце,
Бо навкруги усе росте.
Ти намалюй для мене небо -
Безмежно-синю височінь,
Бо для душі то є потреба -
Злетіти птахом вдалечінь.
Ти намалюй для мене поле,
Що буйно колосом цвіте,
Й заповнені усі стодоли -
То значить: хліб у нас буде́!
Ти намалюй для мене річку -
Прозора,чиста в ній вода,
І де росте струнка смерічка,
Їй вітер гілля все гойда.
Ти намалюй цей світ пастеллю,
Яскраві барви підбери,
Додай в життя п'янкого хмелю,
Веселки краплю сотвори.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728132
дата надходження 10.04.2017
дата закладки 10.04.2017
Треплет ветер тучки занавески,
Где то там, в холодной вышине.
Теребит и двигает их резко,
Как простые шторы на окне.
Кажется, он даже распевает:
«Вот сейчас как дёрну, разорву!»
И лучам дорогу очищая
Открывает неба синеву.
Треплет ветер тучки точно шторы,
Синего небесного окна,
Древнего и юного, в котором
Показалась нам уже весна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723629
дата надходження 15.03.2017
дата закладки 15.03.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2017
Наймиліше нічого немає
За Вітчизну найкращу мою.
Україна - зову, називаю
І за тебе я Богу молю.
Я молюся, щоб була єдина
Ця багата й родюча земля,
І моя українська родина
Відстояла себе у Кремля.
Щоб у мирному небі над нами
Пасажирські гули літаки,
Щоб ми завжди пишались синами -
Вони - воїни, захисники.
Вони досі стоять на сторожі,
Захищають кордони свої,
Проганяють злі сили ворожі,
Щоб був мир в українській землі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vkVWqoio6Ko[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711201
дата надходження 09.01.2017
дата закладки 03.03.2017
Як затьохкав соловейко в кущі калиновім,
Рознеслася ген далеко пісня та чудова.
Прилетіла зозуленька, на гілочку сіла
І у неї з тої пісні серденько зімліло.
Соловейко, соловейко, голос твій чудовий,
Так запав в моє серденько, що не маю мови.
Летимо зі мною разом, понад сиві хмари,
Будуть люди милуватись нашими піснями.
Ні зозуле, мої співи зовсім не для тебе
І недоля нам з тобою політати в небі.
Є у мене наречена, де кущі калини,
Хай ця пісня моя ллється і до неї лине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716422
дата надходження 05.02.2017
дата закладки 23.02.2017
Повилася стежечка полями,
колос наливають тут жита.
В них волошки і ромашки квітнуть,
маків цвіт дарують їм літа.
І спориш росте тут край дороги,
наші він слідочки рахував.
Разом з нами він збігав до річки,
ніжним білим цвітом розцвітав.
А та річка, гомінка й весела,
хвилями хлюпочеться... Стрімка.
Ой, яка ж ти, річечко, грайлива!
Ой, яка ж ти, річечко, дзвінка!
Й досі там під лісом, на галяві,
Невеличка яблунька росте.
Яблука великі та рум'яні
наливає сонце золоте.
Запашні вони та соковиті
з пишних віт просилися до нас.
Пахли м'ятою і теплим літом
залишився в них дитинства час.
Я піду... піду по тій стежині,
колосяться, як тоді, жита.
В них волошки і ромашки квітнуть,
маків цвіт дарують знов літа.
Тут моє дитинство залишилось,
відшукати б поміж трав сліди.
Допоможуть яблука рум'яні
споришеву стежечку знайти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717483
дата надходження 10.02.2017
дата закладки 19.02.2017
Тут зросло не одне покоління,
Що любило наш Панський ставок.
І пустило назавжди коріння,
Посадило прекрасний садок.
Яблуні тут росли і черешні,
І шовковиці пишні ряди.
А малеча приїжджа й тутешня
Смакувала смачні ягідки.
Досхочу у ставочку купались,
Залюбки тут проводили день,
Пустували вони і сміялись,
Засмагали, співали пісень.
Відчувала завжди я тривогу,
Коли діти ішли на ставок.
На мою «не купатись» - вимогу
Сподівались пірнуть хоч разок.
Тепер внуки мої підростають
І собі теж біжать на ставок.
Своїм лементом нас запевняють,
Що буяє життя острівок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705406
дата надходження 08.12.2016
дата закладки 08.12.2016
Мамо,ти знаєш!? Так важко стало жити,
Я ніби стала світом задихатись.
Я вже здаюсь,і руки опустились,
Немає більше сили опиратись.
Я так хотіла,так хотіла просто жити,
І так наївно досі вірю в чудеса.
І так по- справжньому любити,
Яке складне оце життя.
А знаєш мамо,я його люблю,
І час не заліковує ці рани.
Завжди я все не так роблю,
І залишаються ці кляті шрами!!!
Він так далеко,а я світ цей проклинаю,
Ці губи,руки я забути не змогла.
Мамо!!! Я так його кохаю!!!
Які це пекельні муки!!!
Мамо,а ти і не знаєш,
Як я не хотіла жити,
Коли світ мій валився назавжди,
І прийшлось там одній залишитись.
Я померла в цю саму мить,
Коли життя наполовину розірвали,
Мамо так важко стало жити.
Мамо я цим світом задихаюсь!!!
НАДІЯ КИШЕНЯ 28.05.2016.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668805
дата надходження 28.05.2016
дата закладки 01.12.2016
Моє небо сьогодні мовчить,
А я хочу йому розказати.
Про той біль, що вогнем горить,
І про те, що не зможу літати.
Мої крила.....їх вже нема,
Хтось забрав, їх у мене вкрали.
І прийшла у мій світ зима,
Розсипаючи білі кристали.
І у грудях щось так болить,
Що терпіти немає сили.
І холодна душа тремтить,
Бо колись ми її не зігріли.
Моє небо сьогодні не те,
І не хоче мене жаліти,
Лиш холодним снігом мете,
Не залишивши навіть миті.
Моє серце уже мовчить,
Бо немає чого сказати.
Я б усе віддала за мить,
Де б змогла твою руку тримати.
Я б віддала усе життя,
За твій погляд тієї миті.
Я ішла б уночі сама,
Щоб тебе серед всіх зустріти.
Моє небо сьогодні мовчить,
Я одна у цілому світі.
Зупинити б цей час на мить,
Щоб у пам'яті все залишити.
Я не спатиму цілу ніч,
Бо думки не дають заснути.
І горітимуть тисячі свіч,
А моя буде просто тліти.
Моє небо сьогодні мовчить,
І пронизує холод душу.
Я не можу це все зупинити,
Просто жити для чогось мушу.
Не зробити цей крок назад,
Бо минуле не повернути.
Невідомий вже адресат,
І листи вже всіма забуті.
І вночі коли місто спить,
Я чекатиму поки зможу.
Знаю я, що настане мить,
Коли небо мені допоможе...
НАДІЯ КИШЕНЯ 13.11.2016.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700393
дата надходження 13.11.2016
дата закладки 01.12.2016
В пошуках кохання
Власна моя пісня, написана в співавторстві з Віталієм Дорош
https://www.realmusic.ru/songs/473853
1.Одягну я підбори і файну спідницю.
І відкривши всі запори втечу на вулицю.
Заздрять мені дівчата, юнаки зітхають.
Чому мене мамо й тато в місто не пускають?
2.Я поїду в мить до міста щастя там шукати.
Чоловіка особисто буду вибирати.
Щоб тримав він дім приватний, Мерседес чи Шкоду,
Був на вчинки добрі здатен ,цінив мою вроду.
3.Довго містом блукала в пошуках кохання.
Воно мене обминало до вечора із рання.
Неважливо де жити ,казала мені мати,
Щоб коханого зустріти не треба поспішати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703486
дата надходження 28.11.2016
дата закладки 28.11.2016
Давай з тобою будемо у згоді,
Долаючи шляхи стрімкі іти,
Бо недаремно кажуть у народі:
Життя прожить – не поле перейти.
А на тім полі золотиться жито,
А на тім полі – хлібна благодать!
Так хочеться життя своє прожити,
Щоб потім ні за чим не шкодувать.
Приспів:
Давай з тобою будемо ніжніші,
Не будемо ховати почуття,
Не прозою ми будемо, а віршем
Розпочинати кожен день життя.
Давай забудем прикре, дріб’язкове,
Перейдемо до сонця крізь сльоту,
Давай же у довірливій розмові
Знаходить разом істину святу.
І хай літа летять, як спілі зорі,
Єднання душ зумівши зберегти,
Ми із тобою в радості і в горі
Вогонь кохання будемо нести.
Приспів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701571
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 19.11.2016
Ти — мій спокій, ти — моє небо,
Посмішка ромашки на долоні...
Спів пташиний лине, я так хочу до тебе...
Хоч на хвилинку в твоєму полоні!
*
Промінчик сонця на моєму обличчі...
Твій поцілунок так само ніжний.
Я засміюся від щастя, кличу:
Ти у мене такий дивовижний!
*
Запах квітів — це ти даруєш.
Від печалей мене бережеш.
Моє серце і душу чаруєш.
В нашій любові — відсутність меж...
29.05.2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614286
дата надходження 18.10.2015
дата закладки 15.11.2016
Дарує море всі свої дарунки
і хвилями торкає береги,
що буде серед тих дарунків,
а може з ними будеш ти?
Дарує море схід і захід сонця,
і піну, що приносить біля ніг,
бризки, які летять від скелі,
і твій на пляжі милий сміх.
Дарує море мушлі і дозвілля,
троянду в хвилях і степи,
вітер приносить запах моря,
на березі високої трави.
Дарує море крики чайок
і звук далеких кораблів,
вітрила, що далеко мріють,
і хід сучасних кораблів.
Пісок безкрайній і каміння,
писати щось? Змиває вмить
і місячну доріжку намалює,
по якій хочеться ходить.
А що іще море дарує
серед просторів і пітьми?
Найкращим, що дарує море,
у нього будеш тільки ти…
25.09.2016.
Анімація із інтернету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697602
дата надходження 30.10.2016
дата закладки 08.11.2016
Давай, очки закривай
і тихенько баю-бай,
бо давно вже сонце спить,
у небі зіронька світить.
Засвітилась не сама:
місяченько там бува,
що із хмари визирав,
наче ковдру собі мав.
А дитина теж була
сонна, наче кошеня,
що тихесенько муркоче:
“Спи-засни, закрий вже очі!”
Гарний сон присниться,
та пташечка голосиста,
що пісеньку заспіває
і дитину вколихає.
З дитиною усіх навколо,
засинають уже скоро:
песик, пташка, кошеня,
гріє ковдра нам дитя.
6.11.2016.
Анімація із інтернету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699218
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 08.11.2016
Если ты не железный от роду,
То и стать не пытайся кремнем,
А не то твоей жизни дорога
Будет горьким, неровным путем.
Нужно помнить, что воли железной
Злобной выходкой не заменить,
Можно ей только близких обидеть,
Или совесть свою погубить.
Слабоволье свое подавляя
Со своим распростишься теплом;
И застонет душа, пропадая,
Точно голубь с подбитым крылом.
Что дано тебе Господом Богом –
Это нежность твои и тепло, –
Раздувай, как огонь при дороге,
Чтобы было тепло и светло.
Ну, а если придется сразиться,
Чтоб любимое что-то сберечь,
Этот самый огонь даст и силы,
Пламенея, как ангельский меч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637577
дата надходження 21.01.2016
дата закладки 17.10.2016
Моя душа живе на Україні!
І доля з нею зв’язана навік!
Ніколи не продамся я чужині
І не забуду цих Дніпрових рік!
Мене нема, коли немає дому
І ниє серце без його тепла!
В житті я не скажу уже нікому,
Що інша Батьківщиною була!
Моя ти Ненько! Рідна! Калинова!
З тобою квітне заодно душа!
Лишень твоя рівнина чи діброва
Без вірша про красу не полишає!
Ти милозвучна, запашна, кохана,
І мова найгарніша є твоя!
Ти, Україно, тільки кращим знана –
Лиш в тебе найродючіша земля!
Карпатські гори, Київські паласи –
Ти незрівнянна, іншої нема!
І зайві на тобі чужі прикраси –
Ти як перлина серед них сама!
Чарівний світ мій! Вишита сорочка!
Ніхто твоїх країв не зіпсує!
Я найвірніша, найпалкіша дочка!
Все те, що маю, Матінко, твоє!
04.11.14р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614091
дата надходження 18.10.2015
дата закладки 05.09.2016
Ніченька зорі по небу розсипала,
ніжним махнула крилом,
місяця човник із пристані вивела
і підштовхнула веслом.
Ой, пливи, човнику, по небі синьому
і усю ніч охопи,
у тому човнику по небі чистому
гарні всім сни принеси.
Будуть сни, ніби блискучії зіроньки,
по небу густо плисти,
їх розсипатиме янгол для діточок,
спи, дитя, швидко засни.
До землі скоро летітимуть зіроньки,
стукати їм у вікно,
а через скло залетять і присняться нам,
з ними заснути дано.
Кінчились в кошику янгола зірочки,
спати усім вже пора,
він полетить знов до темної ніченьки.
сни у садку позбирав.
Виростуть сни у небесному садочку:
в янголів нові ростуть,
ночі наступної зберуть із кущиків,
сни знов нам гарні пришлють.
6.08.2016.
Анімація із інтернету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684330
дата надходження 17.08.2016
дата закладки 01.09.2016
Вірші, як біль, як крик душі,
Щоб не забути дні минулі -
Ви пишете такі вірші -
Де б'ють слова, неначе кулі.
Перо поета - теж багнет,
Його боїться, навіть, влада,
Бо справжній патріот-поет
Розвінчує брехню і зраду.
Він теж іде у смертний бій,
Є перемоги і поразки,
Бо досвід, маючи гіркий
Не вірить у солодкі казки.
А підлим зрадникам-щурам
Не відсидітись у шпарині,
Бо не дамо ми ворогам
Запанувати в Україні !!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670800
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 07.06.2016
Як справи, щастя?
Чом твоя хода
Спинила кроки
У моє життя?
Де кожен день
Сповитий і зігрітий,
Чом він мені,
Мов келихи розбиті?
Збираю в купу
Намистини злив,
Та кволі руки
Сніг запорошив…
Іду сама в тумані
До дощу,
Думки оманні
В келихи наллю…
Допити треба…
Вирішили хто?
Не та потреба
Брижить нам чоло…
Як справи, щастя?
В кому ти для мене?
Забави ждані
Не замінять неба…
До свого серця
Пальці приклади,
Зів’ялій квітці
Поміняй води,
Спали клубок
Гірких непочинань,
Я вже за крок
Уважних прислухань…
30.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640256
дата надходження 01.02.2016
дата закладки 01.06.2016
Веткой сирени... к щеке, на рассвете,
лучиком солнца - к ладоням твоим...
Утро весеннее знает всё это -
тайны, желания, трепет внутри...
Губы к губам... Утро к утру... Быть может,
в этом - все смыслы прихода весны!
Родненький мой, ненаглядный, хороший,
сон мой весенний и явь тишины,
солнышко ясное, счастье земное...
Что же ещё рассказать я могу
из тех секретов, что только тобою
в сердце трепещут?! И магия губ...
снова приносит тепло, о тебе же
шепчет сирень и звучит тишина.
Это всё просто... безумная нежность.
Это всё... ты, мой родной, и весна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661024
дата надходження 21.04.2016
дата закладки 21.04.2016
За місяцем – весна настала,
Але природа ще вві сні,
Пташина співом не віщала,
Бо сонечко в зимовій млі.
Ось, ось, розпустить свої коси,
Красуня, пишная верба.
Береза стримує ледь сльози,
Тому досіль нема тепла…
Гуляє вітер очеретом,
Сердито гне струнке гілля.
Здіймає хвилі сильним злетом,
Від суму… пізняя весна…
15.03.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651807
дата надходження 15.03.2016
дата закладки 21.04.2016
Де сплелось коріння родоводу ,
Де шепочуть славні явори,
Там живе історія народу,
Дух якого звір не покорив.
Де зозуля воду п’є з криниці,
Де цвіте калина круглий рік,
Там ти зможеш знову відновиться,
Більше не коритися повік.
Україно, сонячний мій краю,
Процвітай, кохай, співай, живи !
Час прийшов, я серцем відчуваю -
Бог почує наші молитви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655080
дата надходження 27.03.2016
дата закладки 01.04.2016
Беспомощность, бессилие - бессмысленные грёзы,
обидой "сбитых лётчиков" сжигается досада.
Совки переиграли их: маршрутки-скотовозы,
свезли скотомогильники кудесников из Ада!
Набрали популярности совковые гримасы -
и крутит внуку, бабушка, безжалостную фигу.
Их, самый главный дедушка*, задобрив биомассы,
развил "многоходовочкой" циничную интригу.
Купил (подлец) подачками процент электората,
российскими детишками украшены бигборды.
Ушли хвалебной Одою бюджетные растраты,
отдав на разграбление мой город держимордам.
Любуется горшочками, цветочными часами,
(ждём цирк, инаугурацию плебея-шарлатана).
Лишь, "дедушкины" плюмбы: лютуют, рыщут псами -
сынок его, «смотрящие» уехали к цыганам…
Юрий СЛАЩЁВ©28.03.2016
*"главный дедушка" - 67-летний кандидат, в последствии ставший мэром, одного (на 70%), совкового города...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655402
дата надходження 28.03.2016
дата закладки 29.03.2016
Стелятся сумерки алые,
Вечер коснулся земли,
Звезды на небе усталые
Шепчут молитвы свои.
Листьев янтарное кружево
Ветер срывает слепой,
В сердце, тобою простуженном
Слышен отчаянья вой.
Нежно туманы осенние
Ночь обнимают, пленя...
P.S. Где ты, мое вдохновение?
Я вспоминаю тебя.
4 октября 2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645627
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 08.03.2016
ЧОГО ОЧІКУЄМО МИ
(19.02.16)
Працюємо, живемо і чогось усі чекаємо
Чого?- Та, мабуть, і самі цілком не знаємо
Багато нам не треба – лише мирне небо
Здоров’я… В цьому в нас усіх потреба,
Щоби щасливі були мати, діти, внуки і дружина
Щоб успіх в бізнесі завжди був в мого сина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645294
дата надходження 19.02.2016
дата закладки 19.02.2016
Запропастився місяць Лютий
Та зовсім в гості не зайшов,
Ним Січень захандрив забутий,
То нагрівався, то холов.
Температури перепади
Назвали примхами зими.
Не були щедрими принади,
Які вподобані дітьми.
Морозу трішки, щіпка снігу,
Ото і вся була зима,
А так, щоб з розмаху, розбігу,
Та й в кучугуру, так нема.
Зима лиш трішки полякала
І поступилася весні,
А та запрошення прийняла –
Не до вподоби це мені!
Прийшла з туманом, мокра, квола,
Без сяйва сонця і тепла.
Поміж беріз блукає гола,
Природа це не сприйняла.
Зима позиції вже здала,
Десь Лютий лють свою згубив.
Але й весна ще не настала,
Забракло просто в неї сил.
14.02.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643840
дата надходження 14.02.2016
дата закладки 14.02.2016
Лікуйся – рятуйся!
О, медицина, «многогранна»!
Для нас ти галузь невблаганна!
Лікують нас на різний лад:
І добре, й ніжно, й невпопад…
Лікують органи окремо,
Бо кожен лікар в своїй темі.
І разом «шиють нам костюмчик»,
Якщо ти вижив, то везунчик!
Нам терапевт дає рецепт –
Практично, як білет в концерт,
На Винника або Мадонну…
Там ціни зовсім без резону!
І що куплю в аптеці я,
Коли голодна вся сім’я?
Таблетки від проблем і жару?
А можедасть їх хтось на "шару"?
Куплю я точно валерьяну,
Щоб зекономить на кальяні!
А ще потрібен аспірин –
Від всіх проблем він є один!
Був славний марганець в рецепті –
Сорбент вагомий у акценті.
Ціна його була низька:
Для ринку – нецікава гра!
Везуть нам ліки із Європи,
Які практично нам до попи,
Бо ціни там у три рядки,
Де гроші ж нам такі знайти?
Якщо ти взимку, в снігопад,
Десь ковзанув і невпопад…
Хірург готовий є завжди,
Щоб кості скласти, як нові!
Цей лікар посланий від Бога,
Тому що він складає ноги,
Скелету дасть друге життя,
Щоб не піти у небуття!
Ти мусиш їсти вітаміни,
Щоб зуб не рвати без причини,
Щоби щелепу зберегти,
Даю за це зуб золотий!
Якщо у тебе зуби білі,
То народився ти щасливий,
Бо зекономив круто ти:
На хліб, на м’ясо, на таксі!
Щоб мати посмішку, як перли,
Матеріальні – це проблеми,
Тому що зуб тепер, як скарб:
На нього ти працюй, як раб!
Щоб органи всі тестувати –
На УЗД вам завітати!
У всіх там купа є проблем:
Відхилення від норм – тендем!
Як лікувати лівер нам?
Таблеток треба з кілограм!
Ми мислимо, з чого почати,
Щоб селезінку не зірвати?
І, щоб печінка не занила,
І голова не заболіла?
Якщо болить вже й голова,
То мозок лікувать пора!
Прочистити судини щільно –
Таблетки пити всі повільно!
І ось лікуєш мозок ти –
Забув про органи усі,
Бо «мемоплант» по 200 гривен,
Тепер ти краще не обідай!
І п’єш його не день, не три,
А місяць, другий, краще три!
Зато тепер ти молодий й стрункий,
І гаманець також худий!
Рахуй, що був ти на дієті –
Тепер сидиш на «парієті»,
І про «омез» ти не забудь,
Якщо все купиш – будеш крут!
Мораль у байки є така:
З здоров’ям – це погана гра.
Ти не пали, не зловживай,
І без пігулок виживай!
м. Львів автор Наталя Калиновська
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630634
дата надходження 22.12.2015
дата закладки 24.12.2015
Вместо эпиграфа:
Яблоки бываю разные: вкусные, кислые, красные…
(Почти по песне группы Отпетые Мошенники)
Эх! Полным-полна моя кладовушка,
Есть в ней яблок хоть каких,
Ты вернись ко мне, моя зазнобушка,
После бурных выходных.
Для начала, дам тебе адамово*,
Им подлечим ревматизм,
Ведь оно из заграничья самого,
Где разбой и бандитизм.
А затем ньютонова откушаем
Под деревьями в саду,
Подведем себя во всеоружии
Грызть науки лабуду.
Я тебя, душа моя, попотчую,
Хочешь, райским иль глазным,
На тебя расставлю сети ловчие,
Сшитых опытным портным.
Вроде все мы яблоки отведали,
Кроме сеющих раздор**,
А для мух, что смешаны с котлетами,
Конских яблок полон двор.
* – родом из Южной Америки
** – яблоко раздора (древнегреческая мифология)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630914
дата надходження 23.12.2015
дата закладки 23.12.2015
Минуло сорок дней с момента
Расстрела сотен тех людей,
Которые у президента,
У власть имущих всех мастей
Страх безусловно вызывали;
Во имя блага всей страны
За дело правое стояли,
Как украинские сыны.
"Небесной сотне" честь и слава –
Героям нашим на века!
Они теперь имеют право
Смотреть на всех нас с высока.
Нам нечем, кроме них, гордиться.
Трещит страна, увы, по швам.
Москва – российская столица
Не верит киевским слезам.
Крым оккупантам просто слили
И часть вооруженных сил.
А Сашу Белого убили
За то, что слишком правым был.
Он закошмарил всех.
Боялись его и власть и СБУ.
Его взять даже не пытались
Живым. Вопрос: "А почему?"
Кому-то был он в горле костью.
Возможно очень много знал.
Да, радикально и со злостью
Чиновников за горло брал.
Он проявил сопротивленье,
А после застрелился сам?!.
Очередное преступленье!
И вновь вопросы к господам.
Тем, кто причастен был к убийствам
Возможность дали вы сбежать.
Тех, кто судили активистов
Судить нельзя, помиловать?!
Да, президент нам сильный нужен –
Демократичный патриот,
Ведь стало все намного хуже,
В анархии мир не живет.
Куда-то понесло на лево
Наш "Правый сектор". Языком
Оружия и беспредела
И с явно русским матерком
Вершит свой суд не по закону,
Кому как в голову взбредет.
Не нужно бегать по перрону,
Купив билет на самолет.
Хотим в Европу? Нет вопросов,
Но дикари там не нужны.
Хотим в друзья к великороссам?
Тогда не избежать войны.
Поскольку всем уже понятно -
Страна разделена давно,
Хотя одни и те же пятна
На теле местной власти. Но!
Нельзя нам допустить раскола
Земли своей – она одна.
Майдан – наш разум, наша школа,
Единством лишь сильна страна!
И однозначно – жизнь отдали
Герои наши всех времен
Не ради славы за медали,
А за цвета родных знамен!
30. 03. 2014 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514604
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 17.12.2015
Слова текли, як карамель,
Такі ж солодкі та липкі
І малювали нам модель
Як зміни провести швидкі.
Життя по-новому? Авжеж,
Усі чекали перемін!
Але нема цинізму меж –
Лунає по надіях дзвін.
Усі хто крав і грабував
Із награбованим втекли,
Ніхто нікого не хапав,
Їм навпаки – ще й помогли.
А ті, хто розв’язав війну
Знову в парламенті сидять!
Назви мені хоча б одну
В тюрмі з регіоналів б….
Не можу віднайти слова
Щоб не нагнути матюків!
Гниє спочатку голова,
Якщо немає в ній мозків?
Немає, зрозуміли всі,
Два роки втрачених надій
І хизування в всій красі
Про хід реформ навперебій.
Отож запитую, себе, -
Навіщо нам нові граблі?
Невже бажаєш щоб тебе
Огріло знову по чолі?
І щоб не було ореолу
Владі треба показати,
Їх посунути з престолу –
Нам не довго запрягати.
14.12.2015р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628706
дата надходження 14.12.2015
дата закладки 14.12.2015
Таке життя
Преться бабця на мітлі,
Чахлик сів на вила…
Наступати на граблі
Ой, як надоїло.
Перебріхують казки
Про молочні ріки -
Переношені совки,
Ленінські базіки.
Їх тут цілий ескадрон
І одна в них мова.
Дзявкнув штопаний кондон
Маячню з Ростова.
Із могильного кремля
Кагебіст батькує…
Розіпнув укроп маля,
Орк у нас рабує…
Кажуть Ярош у Москві
Роздав візитівки.
Пухне вата в голові,
Плодить цар вказівки.
В новосрачії лайно
День при дні воняє.
Перебродить і воно,
Як царьок сконає.
А парламент, як вулкан,
Божий день клекоче,
Не втихає „деребан“,
Сліпить розкіш очі.
Не хвилює їх вина,
Не катують страхи…
Колись кінчиться війна,
Запрацюють плахи.
Відійде базар-вокзал
В Славній Україні
І висітиме вандал
Мирно на бантині.
11 грудня 2015 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627918
дата надходження 11.12.2015
дата закладки 11.12.2015
Що таке щастя?- це промені сонця,
Світанок та мирного неба блакить,
Узор, що лишає мороз на віконцях,
Осіння пора, що ліси золотить.
Що таке щастя?- це спокій у серці,
Вірного друга рука на плечі.
Щирість і віра, надія й відвертість,
Такий собі стан людської душі.
Що таке щастя?- це посмішка мами,
Це дім, де тебе зустрічають теплом.
Щастя- проведений час із коханим,
Це випити чаю на кухні разом.
Що таке щастя?- це долі дарунок,
Це радісна звістка, здорова рідня.
Відчути спросоння легкий поцілунок,
Найрідніших людей обіймати щодня.
Що таке щастя?- це синочок і донька,
Це вперше тримати своє немовля.
І в руці твоїй сильній маленька долонька,
Це чути, як дзвінко сміється маля.
А щастя не купиш, це не річ і не слово,
Це вміння завжди залишатись людьми.
Це наше життя і світ весь навколо,
А щастя - це просто. А щастя - це ми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625371
дата надходження 01.12.2015
дата закладки 01.12.2015
Ти вічна ,як сонце, моя Батьківщино!
Розкішні поля, що дарують хліби,
Твій люд працьовитий в родині єдиній,
Збирають врожай в прадідівській землі.
Вперед Україно, розпростуй же крила,
Пишайся в народах, рости і цвіти,
Ти вільна, могутня! Козацька тут сила!
Ти схильна до миру, та шабля в руці!
Крокуй Україно, тебе не здолати!
Ти міцно стоїш, в тебе корінь твердий,
Вже ворог не зможе тебе роз`єднати,
Стоять на сторожі безстрашні сини!
Хай прапор твій гордо між зір повіває ,
Один серед рівних! Хай щастя цвіте !
Тризуб Володимира шлях пробиває,
Хай воля здобута вперед нас веде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592295
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 01.12.2015
Аж тріщить маршрутка нині.
Люду Гвалт! Як тюльки в бочці!
Стислось все, як дріт в пружині:
Той на плечах, та на боці.
Темно. Чорне все, як в негра.
Аж на лоба лізуть очі.
Хтось комусь рахує ребра. –
Шофер в думці лічить гроші.
Дихать нічим. Нервів скерцо.
(Половина ж їде даром).
Тип у бюста носом вперся.
Травить пані перегаром.
Зад притисли двері. Казус!
Руки, ноги, пальці, писок…
Дід один сховавсь, як страус.
Голова стирчить лиш лиса.
Після ям і поворотів
Дама в нервах «завелася»:
- Повна купа ідіотів!
Скільки дурнів розвелося!
Хтось зітхнув: - Не всі тут дурні!
От вам правило життєве:
Поки думають розумні, -
Дурні множаться миттєво…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624835
дата надходження 29.11.2015
дата закладки 29.11.2015
Поясни, як так стало, Мамо,
Що до нас злітаються кру́ки ?
Скажи, нене, -- хіба ж то мало
Нам Росія ламала руки ?
Хіба мало над нами глумилась,
Й відривала по метрах землицю?
Хіба мало кремлівська столиця
Пила кров з нас, як чисту водицю ?
Скільки нам підставляла підніжки,
І валила нас долі, мамо ?
Кров лилась, а вони все ніжно
Катували й звали братами...
Поясни, як так можуть , Мамо,
Сміючись, вибивати очі ?
Бо їм, курвам, все крові мало!
І ніяк напитись не хочуть.
Та нехай захлебнуться, курви,
своїм злом й люттю кривавою.
Хай на них насідають кру́ки,
Хай вони себе повбивають.
Проклинаю рабів лукавих,
Що стоять по коліна в кро́ві.
Яким горя на світі мало,
І які не знають любові.
Хай здихають у нетрях гнилистих,
У могилу себе хай вганяють.
Наша совість пред Господом чиста,
Ми захистим тебе, наша Мамо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579662
дата надходження 08.05.2015
дата закладки 08.11.2015
[b][i]День заблудився між тобою й вічністю,
А я чекаю слів зігрітих ніжністю...
Вдивляюсь у вечірнє небо зоряне
І знову плаче моє серце зболене.
Ні, не сама, живуть зі мною спогади
Я відчуваю їхні теплі погляди.
Вони лиш гріють серце й розум мій,
Тримають душу у полоні мрій.
А мрії ці - поділені на двох.
Чомусь не вмію жити без тривог...
[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576290
дата надходження 22.04.2015
дата закладки 09.08.2015
З тобою я живу,
Без тебе тільки лиш існую.
Тебе єдину я чомусь люблю,
І чомусь безумно так ревную.
Засумували ручка і блокнот,
За ніжними словами і рядками.
Бо я немовби - ідіот,
Сумую кожен день за вами.
Та буває мимоволі сльози йдуть,
Скорбота серце огортає.
Чому люди так живуть?
Чому й моя гола від вас повертає?
І життя як день мине,
Листки останні опадають.
Й зрозуміємо що головне,
Коли люблячі очі вдома чекають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582990
дата надходження 22.05.2015
дата закладки 22.05.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.05.2015