Щасливі люди вночі не плачуть
У самотності, коли двоє…
Закривши очі, душа все бачить
І слова Твої - моя зброя.
Я хочу бути Твоїм повітрям -
дихай мною на повні груди.
Єдиним кольором у палітрі,
Яким малюють щасливі люди.
Я хочу мріяти про майбутнє,
Не рахувати чиїсь трофеї.
Збирати спогади незабутні,
Назавжди бути лише Твоєю…
У цій війні без переможців
я здаюсь до Твого полону.
Чи то дьоготь чи мед у ложці,
коли бочка до краю повна…
Будь єдиним моїм героєм,
Я Твоєю назавжди буду.
Ми споріднені душі двоє,
Ми з Тобою - щасливі люди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792812
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 23.05.2018
Світ прекрасний,посміхнися,своєю посмішкою осени тих, хто поруч і навколо.Сонечко зійде,хмари розійдуться, світ здається іншим,всі вам посміхнуться.
Світ прекрасний,придивися,в колориті все,сірість від себе гони,дивись на природу і людей.
Хмари пливуть,як кораблі в морі,ввечері місяць зійде,зірочки засяють
Світ прекрасний,помрій,плани побудуй,друзів хороших запроси в свій дім.
Трави зеленіють,все навколо в цвіту ,земля нам дарує щедрії плоди.
Світ прекрасний,відкривай для себе інші країни,подорожуй, відпочивай,будь активною самою.
Небо необмежне,просто диво ,Всесвіт дає нам всім можливості - безмежні ...
18.06.17 (написані в лікарні)
Переклала на українську мову 23.05.18 6.00
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792837
дата надходження 23.05.2018
дата закладки 23.05.2018
Так пахнуть квіти на столі.
Все незнайоме навкруги.
Вже зірвані-та ще живі.
Чому принесли їх сюди?
Продали душі їх за гроші.
Не снилась їм така біда.
Та ранком їх поклали в кошик,
напевно доля в них така.
І квітка тулиться до квітки.
Вода холодна і чужа
повинна їх життя спасати.
Ще на годину,на пів дня.
Та вже під вечір стануть вялі.
До ранку їм вже не дожить.
Сріблясте сяйво буде падать,
сад буде плакать і тужить.
Їм другом місяць був в саду
де жили квіти як в раю.
Він їм розказував казки
і ніжно гладив пелюстки.
Та все в минулому уже.
Не знайде місяць їх ніде.
Бо в кого зірване життя-
не буде в сад вже вороття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591670
дата надходження 04.07.2015
дата закладки 04.07.2015
Вже за вікном заснули навіть зорі,
А я не сплю. І знову я сумна,
Вже спить земля, дерева, небо, море-
Це темна ніч весь простір обняла.
Лиш десь- не- десь несміло звук прорветься,
Та ніч уперто звук той обрива.
Тиша навкруг покриє все...Й зіллється
З смутком моїм...Й нема тому кінця.
Пора б заснуть... Та спать немає сили,
Темінь густа і тиша огорта,
Думки мої несуть мене в минуле,
Пам'ять моя зі мною ще жива.
Мені б заснуть...Хоча б хоч на хвилину
У тиші цій відчути упокій,
Та знову я у дні й часи ті лину,
Коли зі мною був синочок мій.
Перед очима все пливе-снується,
Сина усмішка лагідна й проста.
І кожен крок, кожна його стежина
Переді мною знову проплива.
І в ці сумні й журливі дні і ночі-
Я перед сином голову схилю.
Мій перший вірш присвячений був сину,
І свій останній я про нього напишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591460
дата надходження 03.07.2015
дата закладки 03.07.2015
Розквітає Україна
Богом наречена
Вільно дихає родина
Зовсім недаремно.
Скільки праці та завзяття
Ми віддали щиро.
Рідні сестра ми і браття!
Слався, Батьківщино!
І немає кращої долі
Взагалі нікому,
Ніж вдихати вітер волі
І радіти дому.
Та нехай усі країни,
Друзі і сусіди
Поважають Україну
Ворогам тремтіти.
Дух квітучої країни
Щирий і могутній
Через всі лихі години
Нас веде в майбутнє.
Всі герої ми завзяті
І Майдана діти
Нікому нас не здолати
У цілому світі!
Рік за роком хай минає
Змінеться година.
Разом гімни ми співаєм,
Квітне Україна!
(30.06.2015. Илья Вардиев. ист: http://chtoikak.vsego.net/mediya-2/656-gimn-ukrajini-mij-variant )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590866
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 30.06.2015
...я обіцяю Боже...
Пекельні пси нсправжньої країни
терзали плоть знедолених діток
Едемський сад спотворили в руїну
лишили слід з обгризених кісток.
а я злетів і над полями лину
і бачу ту в якої вже коса,
зносилася від жатви без упину
впаде на діл кривавая роса.
я чую стогін, шепіт нарікання
вже краще смерть ніж отаке життя
і душ людських, неупокоєних страждання
і привидів в чистилищі, виття.
мені ж бо страшно, я волав до Бога
аще лишився хто з моїх живий?!
хоч хто один, стражденного народа
чи всіх, і немовлят, подер лихий?
...і тиша, лишень коса зрізає колоски
спадає жито, і чи буде жити
мій славний рід, сміятися, любити...
над здобиччу вже квилять канюки.
я обіцяю Боже, бути я, клянусь усим святим
що тільки маю,
не дай Вкраїні впасти в небуття
я навіть не грішитиму...
благаю!!!
вона іде, вже видно поля край
одягнена в трикольорове вбрання
за нею пси, чи зникнемо усі?
і змах коси, і смерть без покаяння.
...і чую глас - народе мій єдиний!
не падай духом, треба воювать
бо у вогні народиться країна
яка здолає - нездоланну рать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584519
дата надходження 30.05.2015
дата закладки 31.05.2015
Цей дім з архітектурою зітхань,
з сюжетним інженерним недосказом...
відправний пункт моїх поневірянь,
я повернусь до тебе іншим разом.
Дитинства прянощі і юності зажура
і молодість - прощання назавжди
вкарбовані у ці бетонні мури
що заворожують відлунням самоти.
Я пошуки мої не припиняю,
я обіцяю, що тобі я розповім
коли любов зустріну і впізнаю,
бувай, до зустрічі, батьківський дім.
5.5.15.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579064
дата надходження 05.05.2015
дата закладки 05.05.2015