Попробуй мыслить раненой душой
И сердцем, так истоптанным словами.
Не бойся быть накрытым чувств волной,
Иначе боль в душе будет годами...
Когда тонуть ты будешь в тишине,
Пусть музыка тебя поднимет выше.
Сомненья пусть скорей сгорят в огне,
Огнем - которым твое сердце дышит.
Пусть дышит вечно! душу сохраня.
Горит то сильно, то едва мигая.
Согреют мысли языки огня,
И тишина отступит убегая...
Не дай потухнуть этому огню,
Пускай горит он ярко - ты живёшь им!
Пусть не погаснет, я тебя молю...
Ведь только так ты сможешь быть свободным.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573143
дата надходження 09.04.2015
дата закладки 09.04.2015
Коли ти плачеш в холоді ночей,
і падаєш в захмарену безодню.
Коли не маєш поруч ти міцних плечей..
і твоє завтра не стає сьогодні...
Коли мовчиш, і чуєш, як летить життя...
Як вітер грає сонячним промінням,
Як думки відлітають в небуття,
І як гаряче серце вмить стає камінням...
Відкрий же очі, й ти побачиш інший світ...
Як кров у жилах вимальовує етюди,
Як п'я́нким медом пахне первоцвіт,
Як подих вітру, лине відусюди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572483
дата надходження 06.04.2015
дата закладки 08.04.2015
Напевно я таки піду,
Залишивши всі ці простори,
Покинувши ось ту мету,
Заплющу очі від не змоги.
Порину в даль в глибоке небо,
Де зорі лиш блискуча мить,
Ніщо уже мені не треба,
Безжально серце лиш тремтить.
Відчутний пульс і біль жорстокий,
Забита всім так голова,
Прикутий я лижу у ліжку,
Так плаче тишком лиш душа.
Страждає болем неминучим,
В нещасті посилилось зло,
Воно палає досить сильно,
Так знищує все що було.
Та від не змоги біль долає,
Безжально все полишу я,
Покину світ цей що жорстокий,
Й ніхто не скаже що нема.
І не згадає те що було,
Й не буде вдячним за усе,
Усе що було все забули,
Жорстокість серце підло рве.
Життя котре на волосині,
Спіткало серце що тремтить,
Воно бажає на останок,
Поглянуть тих кого любить.
І все що є то лиш надія,
Що гляну жінці з сумом я,
Що попрощаюсь з милим сином,
Бо ж він маленький так зроста.
І ця жорстокість із думками,
Не полишає ні на мить,
Душа лиш бачити бажає,
І час в доволі так терпить.
І сльози гірко затопили,
Вогонь у серці що горить,
Від почуттів полишив попіл,
Страждаючи повільно тлів.
Ковтком повітря досить важко,
Ковтнути щастя хоч ковток,
Та біль нестерпний не полишить,
Він не забуде помилок.
Він все врахує досить швидко,
І в час коли спіткнувся я,
Жорстоким поштовхом у груди,
Мене ударило життя.
І лиш у ліжку так прикутий,
Життя хвилина мовчазна,
Як важко й болячи забути,
Полишу певно я життя.
Полишу те що є нестерпним,
Мене лишило в самоті,
Я не забуду ні хвилини,
Ті миті щастя у житті.
І так жорстока невагомість,
Що повернула до життя,
Мене полишила одного,
До поки так не піду я…
А.А. Отченко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572750
дата надходження 07.04.2015
дата закладки 08.04.2015
Буває день, коли просто живеш - без емоцій, переживань, навіть без думок. А буває і таке - зустрінеш людину, поспілкуєшся і все...Таке враження, що знайомі вже сто років і ти без неї не можеш навіть дихати.
Переконюєш себе в тому, що все пройде, забудеться, мине як хвороба, але проходять дні, навіть тижні, а ти живеш однією думкою про зустріч. А коли почуєш голос у слухавці очі запалюються, як дві вечірні зірочки. Спілкуючись ти забуваєш про усі проблеми і просто насолоджуєшся щастям...таким коротким, далеким і не твоїм, тому що розумієш - життя не змінити і ти не знаєш для чого доля подарувала цю зустріч; як панацею для душі, чи як нове випробавування.
Хай життя іде своїм плином, а ти щаслива лише від того, що знаєш - є людина, якій ти потрібна...потрібна, як повітря, як вода і не важливо що буде потім...Важливо, що на даний час ти щаслива. І нехай весь світ зачекає, тому що ти просто живеш...нехай мріями та сподіваннями, але тобі хочеться жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563965
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 03.03.2015
Десь читав подібний вірш, не пам'ятаю де... хай це буде інтерпритацією
Коли вітри цілують твої коси,
Коли усе , що є втрачає суть,
Ти не тікай від мене гола й боса!
Ти просто будь зі мною... просто будь!
Коли в душі розлючені морози
І моє серце огортає лють,
Коли вірші вплітаються у прозу
Ти просто будь зі мною ... просто будь!
Коли давно нема чого втрачати,
у чашку замість чаю лиють ртуть,
Коли я на війну одягну лати,
ти просто будь зі мною... просто будь!
Коли закінчиться останнє літо,
З дерев листки назавжди опадуть,
Не дай мені самому догоріти!
Ти просто будь зі мною... просто будь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505925
дата надходження 18.06.2014
дата закладки 27.02.2015
Я згадую тебе, коли дощі
цілують землю збуджену й гарячу.
Коли віршами від знемоги плачу...
От тільки чого варті ці вірші?
Я згадую тебе, коли слова
не створюють ні виразів , ні речень.
Коли щодня продумую план втечі.
Десь глибоко в собі тебе сховав...
І ти не йдеш нікуди з цих думок...
Мене тримаєш. Сковуєш навіки.
Ти - найогидніші на світі ліки!
Тобою я пропах... прожив... промок...
Мене вбиваєш. Кров - на білий сніг...
А я так хочу просто жити далі.
Крутити що є сил свої педалі...
Але щораз паду тобі до ніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559975
дата надходження 15.02.2015
дата закладки 27.02.2015