Антонина Касьянова: Вибране

sofjadamenko

Лазурові хвилі

Лазурові  хвилі  
Ясністю  омили  
Лазурові  ,  та  я  їм  не  вірю  
Лазурова,  світла  тепла  хвиля,  
ніжна  та  шовкова  
Та  я  їй  не  вірю  
Лазурові  води  серце  моє  точать  ,  моє  тіло  гнітять  
Та  із  вод  виносять  
Мертве  та  оголене  на  твоїм  піску  ,  огортаюь  мають  ласку  та  красу  
Лазурові  очі  ,  лазурові  руки  
Лазурове  серце  ,  що  так  хоче  муки  
Лазуровість  тіло  моє  має  
Імені  не  знає  ,  і  нутра  не  знає  
Де  стежина  маятник  
Відпливів  та  припливів  
Той  не  знає  мертвості  у  ярах  і  схилах  
Не  жива  вода  в  лазуровій  хвилі  
Лазурові  очі  неземні  світила  
Вже  не  порятують  
Змиють  гниль  з  піску  ,  і  розчинять  тіло  
Лазурове  серце  кровью  
Оніміло  
Всесвіту  камінням  
Хризоліт  з  рубіном  
Ніж  стирчить  у  спині  
І  нема  спасіння

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650091
дата надходження 08.03.2016
дата закладки 09.03.2016


Дмитрий Дробин

Ты никого не потеряла

Ты  никого  не  потеряла.
Я  не  тебе  принадлежал.
Ты  просто  многое  мечтала,
А  я  мечтать  и  не  мешал.
Теперь,  когда  мечты  разбились
Осколками  пронзилась  ты.
Объединяет  ведь  не  близость,
А  общие  людей  мечты.
Из  мечт  моих  я  изгоняю
Капризных  и  слезливых  стерв.
Стихи  другим  я  сочиняю,
Ведь  стих  пронзительный  как  НЕРВ.

02.10.2015  Дмитрий  Дробин

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650135
дата надходження 09.03.2016
дата закладки 09.03.2016


палома

МЕНІ ХОТІЛОСЬ

       
Мені  хотілося  і  свята,  й  квітів
І,  навіть,  того  вихідного  дня,
Нехай  воно  було  з  чужого  світу,  –  
Приємна  на  честь  жінки  метушня.

Хотілось  нині  нюхати  мімозу,
Лишаючи  в  пилку  жовтенькім  ніс,
І  дуже  захотілось  верболозу:
Пухнастих  «котиків»  щоб  хтось  приніс…

Пишу  мрійливо,  бо  не  свято  нині:  
Живу  далеко  –  свята  тут  нема.
Єдине  -  ностальгія  по  Вкраїні,
Де  й  день  -  Жіночий,  квіти  і  весна…


8  березня  2016
(с)  Валентина  Гуменюк


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650015
дата надходження 08.03.2016
дата закладки 08.03.2016


Didol

Спина к спине

Бегу  с  закрытыми  глазами.
Без  ветра  -  вакуум  тишины.
Плечом  касаемся,  руками,
Дыханьем,  нежностью  полны.

Без  слов,  без  взгляда,  без  эмоций!
Спина  к  спине,  в  затылке  боль!
Как  хорошо  когда  с  тобою,
И  это  даже  не  любовь!

Когда  навзрыд  дыханьем  в  небо!
Кричащим  ревам  в  тишину!
До  губ  прокушенных  до  крови,
От  слов:"Я  встретить  не  могу"!

До  хрипоты,  до  исступленья!
Без  жизни  с  верою  в  любовь!
Спина  к  спине!
Прикосновенье!
Проснулась.
Снова  этот  сон.

30.10.2015
О.Тищенко


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617162
дата надходження 30.10.2015
дата закладки 06.03.2016


Яна Савченко

Так хочеться багато написати

Так  хочеться  багато  написати,
Але  докупи  не  зберу  думки.
Ще  тоді  багато  чого  думала  сказати,
Але  думки  ті  всі  пусті.
Я  ще  тоді  хотіла  все  змінити
У  ту  хвилину  і  в  той  час.
Але  не  час  і  навіть  не  хвилина,
А  секунда  розлучила  нас.
Пройшов  час.  Я  все  забула.
Усе:  нашу  любов,  розлуку,  сміх.
Усе  забула  та  не  забула
Натхненний  колір  очей  твоїх.
Я  все  забуду  та  ніколи  ніяк  не  зможу  зрозуміть:
Якщо  було  кохання  в  серці,
То  невже  знову  можна  полюбить?
13.08.13

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646168
дата надходження 23.02.2016
дата закладки 23.02.2016


Тейсі

Притни мене.

Притни  мене  до  ліжка  ,  чи  може  крісла,  чи  навіть  до  банального  стільця..
Закрий  мені  вуста  скотчем,  чи  навіть  простою  хустинкою..
Щоб  я  тихо  кричала,  ревіла,  а  може  й  мовчки  випускала  біль,  як  фабричні  труби  випускають  хімічні  пари  і  дим..  
я  б  випускала  того  чорного  комочка  зсередин  ,  що  зачасту  заставляє  очі  наповнюватись  незрозумілою  рідиною  ,  гладити  й,  доторкатись  до  моїх  щік…
Кричати  з  7  поверху  ,  знаєш  дико.  Вмирати  в  розмовах  сама  з  собою  ще  гірше  -  бомба  сповільненої  дії..
А  ти  притни  мене  до  ліжка,  я  буду  спокійно  задихатись  в  приступах  гіпоксії,  але  дивитись  на  такі  рідні  очі..
Я  буду  дивитись  в  твої  блакитні  чи  сірі  кришталики,  вони  ж  завжди  хамелеонові,  як  і  мій  настрій..
І  буду  вгадувати  твої  думки..  
Буду  читати  прозу  не  сказавши  жодного  слова.  Мені  буде  легко,  як  пташці  у  вільному  небі..  Мені  буде  спокійно,  як  під  час  зливи  у  теплій  хатці  десь  на  околиці  міста,  чи  навіть  села.
Ти  притни  мене  ,  я  не  буду  заважати..
Лиш  незабуть  взяти  одну  річ…
……Наручники  для  моєї  правої  і  твоєї  лівої  руки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533602
дата надходження 30.10.2014
дата закладки 21.02.2016


Dema

Рабыня страсти…

И  на  распятом  страстью  ложе,
Среди  измятых  простыней.
Ты,  на  Мадонну  не  похожа,
Ты,  Анжелика  наших  дней.

В  своем  неистовства  безумна
Ты,  как  вулкан,  вся  из  страстей
То...холодна,  порой  разумна
Рабыня  сладостный  ночей.

Ты,  то  молишь  пред  алтарем,
Внемля  прощению  духовным.
То,...загораешься  огнем,
Сжигая  все...в  костре  греховном.

Ты,  страсть...безумство,  власть  стихий,
Ты,  лёд  и  пламя,  власть  над  миром.
Ты,  то  Лоллит,  а  то  Исфирь,
Не  подчиняешься  кумирам.

И  только  ночью,  среди  сна
Вся  разметавшись  в  мятом  ложе.
Ты...вся  Любовь  и  вся...Весна
Что  на  любимую  похожа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645803
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Вікторія Фединишин

Я б говорила віршами

Я  б  говорила  віршами      
З  тишею,  тишею,  тишею,  
Що  не  буду  більше  я  
Колишньою,  колишньою.  

Ти  б  говорив  віршами  
З  іншою,  іншою,  іншою.  
Мої  вірші  стали  лишніми,  
Залиш  мене,  залиш  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644655
дата надходження 17.02.2016
дата закладки 17.02.2016


Наташа Марос

З МЕЛІСОЮ…

Я  знаю,  що  тобі  погано,  знаю,
А  хочеш,  заберу  до  себе,  хочеш?
З  мелісою  ось  приготую  чаю
Уранці,  вдень,  а  можу  -  серед  ночі...

Нічого,  що  колись  образив,  може,
А,  може,  не  хотів  цього  ти  зовсім...
Без  тебе  все  життя  на  пекло  схоже.
І  осінь...  Я  так  хочу  разом  -  в  осінь...

Коли  приходив  -  все  навколо  мліло,
А  я  і  досі  ще  тебе  чекаю...
І  так  ніколи  серце  не  боліло...
Почуй  мене,  я  заварила  чаю...

             -      -      -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644641
дата надходження 17.02.2016
дата закладки 17.02.2016


Ольга Федорончук

А я забула як тебе любити

А  я  забула  як  тебе  любити
Колись  горіла  полум’ям  пожеж
І  так  хотіла  дотик  залишити
І  тихо  зупинити  твій  кортеж


Уже  здавалось  якось  пережила
Вже  відпочила  від  дурних  ідей
Сховала  вглиб  та  й  полишила
Нехай  все  буде  як  в  людей


Та  випадково  бачу  знову,  
Де  ти  на  сцені,  мрії  дістаєш
І  все  забуте  виринає  з  схову
Усе,  що  так  старанно  бережеш


Зізнаюсь  чесно  -  трохи  страшно
Бо  невідомість  все  не  відстає
Як  впоратись,  коли  душа  всечасно
До  іншої  і  знову  й  знов  іде?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643388
дата надходження 12.02.2016
дата закладки 13.02.2016


Божевільна Аліса

коли не тебе

лунають  звуки  осені.  під  ногами  опале  листя.  моросить  дощ.  жовтень  падає  на  землю,  але  не  ранить.  сьогодні  все  не  так.  сьогодні  не  минулорічна  осінь.  сьогодні  я  сплю  закутавшись  у  теплу  ковдру.  п'ю  гарячий  чай.  харчуюсь  таблетками.  думаю  про  наступний  роман,  який  би  хотіла  прочитати.  про  голубів,  що  злітаються  до  мого  вікна.  про  вогники  нічного  міста.  про  сутінки  і  повний  місяць.  люблю  коли  так.  коли  без  тебе.  коли  вільна.  коли  маю  спогади.  коли    незалежна.  коли    незакохана.  я  просто  люблю  світ.  люблю  маму  й  тата.  люблю  прокидатися  і  ходити  босими  ногами  по  ранковій  росі.  люблю  свою  гітару  і  її  шість  струн.  люблю  захід  сонця  і  зорі.  я  люблю  весь  світ  таким,  який  він  є.  але  не  тебе.  вже  не  тебе.

28.09.2015
(autumn)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610035
дата надходження 28.09.2015
дата закладки 09.02.2016


Irusia

"Чому?"- питала змучена Душа

"Чому?"-  питала  змучена  Душа
І  закладала  почуттями  всі  полиці.
А  Розум  мовчки  їх  перебирав  і  викидав,
без  міміки  і  жалю  на  обличчі.

І  Серце  плакало,  краплинами  стікала  кров,
І  пульсувало,  сповільняючи  ходу.
Та  тріпотіла,  ще  жила  в  ньому  Любов,
Зачинена  й  забута,  на  біду.

І  вже  пішли  усі,  хто  мешкав  тут,
І  Радість  й  Віра,  і  сліпа  Надія,
І  затихав  поволі  Серця  кволий  стук,
І  розчинялася  в  повітрі  світла  Мрія.

А  Розум  мовчки  все  спостерігав,
Він  бачив  все  і  все  на  світі  знав.
І,  зачинивши  двері,  він  пішов  й  не  взяв
Душі  скарби,  заметені  в  снігах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638787
дата надходження 26.01.2016
дата закладки 29.01.2016


Постольник Ірина

Тобі ЙОГО таки бракує поряд

Холодний  дощ  вистукує  по  вікнах,
Гаряча  кава  вже  не  гріє  душу…
А  ти  сидиш  і  думаєш  про  вічне.
Безмежне  «хочу»  вже  змінило  «мушу».
Так  часто  кажуть  –  час  усе  лікує.
Але,  напевно,  це  не  зовсім  правда.
Нам,  зазвичай,  його  лише  бракує.
Бо  час  для  нас,  немов  німа  розрада.
А  ти  сидиш  і  п’єш  гарячу  каву.
І  крає  серце  той  болючий  спогад.
В  душі  змішались  мрії  із  думками.
Тобі  ЙОГО  таки  бракує  поряд…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592594
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 23.07.2015


Вадим Верц

Я каждый день ломаю карандаш

Я  каждый  день
Ломаю  карандаш,
Пытаясь  обвести  тебя,
   Любимый  персонаж
 Моей  
     Печальной  
         Взрослой  
                   Сказки.

Я  убежден,
Ты  вовсе  не  проста
И  можешь  обвести  меня
     В  ста  случаях  из  ста
           Вокруг  
               Столь  
                   Сладенького  
           Пальца!



июнь  2008г.

Автор  картины  Brian  Hugh  Warner  (Marilyn  Manson)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99879
дата надходження 27.10.2008
дата закладки 21.07.2015