Порція болю, порція радості,
Лиється струмом у душі…
Сонце та вітер бездонності,-
Все розмішалось у вірші.
Крихта безвиході, трохи лукавості
Стогне в мені. Вкрилася хмарами,
Вкрилася попелом. Зникла у сні…
В небі на зірці забавилась чарами….
Часом у тиші, а часом у півголосі
Ронить фантазія звук…
Я вже не та і не можу у галасі
Жити й творити без мук…
Я не сліпець і дивлюся на вогнище.
Те, що горить у очах.
Очі – так часто засмічене сховище
Видно у днях і в ночах…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566156
дата надходження 12.03.2015
дата закладки 03.09.2015
Львів-то зовсім інше: інший світ, інша атмосфера, інші люди. Це частинка ідентичної та справжньої України без фальші та лукавості, без байдужості та холодності...
Львів-це світ духовності та приємності, коли ти відчуваєш себе потрібним та гідним, тим, ким ти є і не боїшся проявляти це.
Львів-це українська рідна сторона, де відчуваєш себе істинним
патріотом і не боїшся, що тебе осудять, зрозуміють неправильно чи безпідставно принизять...
Львів-це домівка українськості та європейськості, де цінується людськість, культура, моральність та свобода слова.
Львів-то пристановище всього світлого та доброго, вічного та нетлінного...
Львів-це місто-святилище, яке благословенне Богом і освячене молитвами та вірою. А відтак воно незламне та сильне.
Львів-великий монумент мистецтва та старовинності, краси та легенди.
Львів-це малесенькі та красиві вулички, охайні та чепурні, де в кожної з них є своя історія та принада...
Львів-то місто найсмачнішої у світі кави та найсолодшого шоколаду, смак яких неможливо забути чи не розпізнати.
Львів то місто, де святієш, веселієш і цвітеш...
Це місто від якого ніколи не втомлюєшся , воно наповнює та одухотворює, облагороджує та підносить....
I де б я не була, де б мене не занесла доля, ти, Львове, завжди будеш у моєму серці та думках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572917
дата надходження 08.04.2015
дата закладки 03.09.2015
О, світе чудесний! Оспіваний і прославлений світловерхими митцями зорями, увіковічений несхитністю земних надр і глибочінню небесного куполу, чудесний світе, ти відвічно прекрасний і неосяжний. Хоч все, що живе і трудиться, радіє і сумує у твоїм всеохопнім лоні таке хистке й швидкоплинне, ти незмінно прекрасний і величний, о, чудесний світе!
Безліч віків, тисячоліть і зрадливо-крихітних моментів постали і предивними міріадами розсипались у твоїм безкраїм безмежжі, о, чудесний світе!
Наче химерне плетиво світлин спалахують і навічно згасають людські життя, такі короткі і неповторні водночас перед твоїми невсипущими і всеосяжними очима.
Що є життя і який у ньому сенс, коли все, що під небесним світилом таке зрадливе і мінливе? Що є життя і який у ньому сенс, коли в одну мить можуть обірватися і розсипатись, наче піщана халупка від найменшого подиху вітру, справи й починання всього нашого життя? Що є життя і який у ньому сенс, якщо людська слава і велич, книжні мудрування, розкіш і втіхи, наче цвіт трави минають?
І хоч все,що є в твоєму найглибшому осерді і найвіддаленіших засвітах є наче тінь і сон, марево й фантом, ти залишаєшся прекрасним, о чудесний світе!
Серед людського гамору і метушні крокуй спокійно і зосереджено. Пам’ятай про спокій, надійно схований у тиші. О, мізерна порошино, перед величним маєстатом Творця не порівнюй ніколи себе з іншими тобі подібними порошинками, бо віднайдеш гіркоту розчарування. Завжди бо знайдуться кращі і гірші від тебе.
Будь обережний в усіх починаннях: цей світ сповнений омани й ошуканства. Та нехай і це тебе не розчаровує. Невтомно шукай ідеалів життя, бо і сіра буденність сповнена геройства та благородних починань. В кожній справі будь сумлінним: бо найдрібніша марниця має одвічну вартість у мінливостях долі.
Крокуй у цім світі доти, доки зумієш, не забуваючи своєї мети. Пам’ятай, що тут не вікуватимеш, а твоя правдива домівка незрівнянно вище, ніж можеш це збагнути.
Пам’ятай, о чудесний світе, я твоя дитинка, що не менше, ніж дерева і зорі мають право бути тут. Втямки мені це, чи ні, о, світе, ти є таким, який повинен бути.
Якби це прикро не було, невблаганний час забирає молодечий запал, даруючи навзамін розміреність і поміркованість. Кріпи, мов лицарський щит, силу духу: серед потрясінь і перипетій життя, він неодмінно стане для тебе захистом і потіхою.
Не будь цинічним до почуття любові :вона єдина перед лицем за- черствіння й розчарування є вічною і незмінною. Отож будь у мирі з Творцем, тільки таким чином ліпше збагнеш Його твориво.
Де б ти не був і чого б не прагнув, у вуличному гаморі, в хаосі життя ти повинен зберегти спокій своєї душі.
І все-таки зі всією своєю манірністю, спекотою і розвіяними мріями, ти, світе, чудесний, залишаєшся незмінно прекрасним! І мені, наче крихітній порошині, тільки залишається дивуватися химерною величчю твого маєстату і чудернацьким безмежжям твоєї краси, у якому вчувається довершений перст Творця.
Нискогуз А.Т.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560137
дата надходження 16.02.2015
дата закладки 03.09.2015
Присвяти мені нову пісню,
Присвяти. Колоритну.
Бо в старих мало кисню.
Мало кисню і ритму.
Поцілуй мене в душу,
Поцілуй. Ніжно й чемно.
Я чекаю. А може, даремно?
Бо даремно чекати не мушу...
Підігрій мені весну, не чекай,
Підігрій. Бо холодна й сира.
Без вінка і тепла, як шахрай.
Вже не буде чужа і сумна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562524
дата надходження 26.02.2015
дата закладки 03.09.2015
Ти тут, на відстані простягнутих долонь,
І Всесвіт стиснутий до подиху між нами.
Вже хтось розпалює язичний цей вогонь,
І грунт розхитує під нашими ногами...
Вже рухнув лід, і ти збентежений, німий,
Чекаєш дива і не смієш ворухнутись,
Хоч усвідомлюєш - цей світ такий старий,
Що вже нічому тут новому не відбутись.
Але тому і обертається Земля,
Що кожна мить на ній і перша і остання.
Нас тільки двоє свідків - Ти і Я...
Мовчи, не рухайся, не налякай кохання...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531890
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 03.09.2015
Сумно, страшно серед степу,
Струни серця сиплять сни.
Спить самотній синій смуток,
Сонна сутінь стук спиня.
Сонце сни сортує стиха.
Сад сердито сипле слив.
Струмінь світла стяг скидає,
Струмок світиться, співає,
Світло світле сон спиняє…
Серед співу сон сідає.
Світанково світ сіяє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531894
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 03.09.2015
Ти не мусиш мене любити,
Я не мушу тебе чекати...
Розійшлися наші орбіти,
Обірвались усі канати.
Ти обрав собі іншу країну,
Геть далеку, чужу і зміїну.
I немає про що говорити,
Бо цю тему варто закрити...
Нам немає чого єднати,
Будувати чи руйнувати.
Нам немає кого винити,
Забути б все і простити...
Варто жити-не існувати!
Варто серце ремонтувати.
Змінивши власні координати,
Життя-буття нове починати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559240
дата надходження 12.02.2015
дата закладки 03.09.2015
Яка гірка весна без тебе,
Як суміш полину без меду.
Не гріє сонце вже на небі,
І без натхнення котру добу…
Подавлена думками-якорями
Пливу незнаними морями.
Пливу і тону-шторм на серці,
Купила заспокійливе в аптеці...
Кудись світанок загубився,
І дивний сон мені наснився,
Що ти зі мною розмовляєш,
Мене цілуєш й обіймаєш…
I ніби й не було у нас розлуки,-
Звучать приємні серцю звуки.
Така собі наївна ностальгія,-
Останньою вмирає лиш надія…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575440
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 03.09.2015
Зірки засвітять ще яскраво,
I птахи сядуть нам до ніг.
Тебе в житті не буде мало,-
I зникнуть сотні цих доріг..
Ми доторкатимемось вітру,
Твоя рука буде в моїй руці..
Співатиме душа мелодію завітну-
За щастя й радість вічні ми борці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590250
дата надходження 27.06.2015
дата закладки 03.09.2015
Коли немає в серці чистоти,
А в спілкуванні простоти.-
Порочності тягар тобі нести
Й бороти течію тривкої пустоти...
Блукати мороком нерозуміння,
Тривалого душевного збідніння.
Безликого тілесного хотіння
Таке собі повільне зубожіння...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590258
дата надходження 27.06.2015
дата закладки 03.09.2015
Жевріє ранок, розливаючись красою,
Пучечок світла променіє над росою.
Раденьнько пташечка щебече вдалині
Пташино-дзвінкі втаємничені пісні…
Прокинулась хмаринка білокрила,
Краплинами дощу лице своє омила.
Поплила десь в небеснім верховітті
І розчинилася в повітряному цвіті…
Розносить вітровієм аромат пилку,
І сотні бджілок у нього на шляху…
Ці золотаві медоносні трудівниці
Працюють в повну силу як годиться!
Гойдаються до сонечка деревні віти
Під ними росу п’ють ранкові квіти…
Так стоголосно розпочалась днина!
І тільки щойно з сну піднялася людина…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592026
дата надходження 06.07.2015
дата закладки 03.09.2015
Чим пахне Львів? Чи кавою?
Чи пахне духом вбитої Полтви?
Її фантом блукає неприкаяний
У ніздрях давньої пітьми…
Чим пахне Лева дім? Чи солодом?
Чи пахне згустком гордої краси?
Яка хоч горда,та без холоду
Веде туриста у епохи та віки…
Чим пахне пристань Європейська,
В якій так стогне культ величчя?
У храмах куполів й на фресках
Твоє усміхнене побачу я обличчя…
Чим пахне Місто міст?Легендою!?
В якій змішались запахи століть…
Твоя мандрівка не буде даремною,-
Тому запрошую тебе – приїдь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601223
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 03.09.2015
Загублена й не знайдена. Захована.
Загуслий образ осені в душі.
Зневірена у собі та не зломана.
Блукаюча й співаюча пісні…
Пригнічена, знеможена. В думках
Біжу від фальші й безпросвіття.
По світлих пристанях-світах
Лечу й шукаю смак життя.
Фантазія стривожена. Все мчить.
Для неї неможливого немає.
Куди завгодно поведе за мить
Для неї рік хвилиною триває…
Реальність-ворог з ворогів
Із ним не знайдеш компромісу.
Усе завгодно ти б стерпів,
Щоб не відкрити сутності завісу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601229
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 03.09.2015
Де твій час, що погас,
Й перевівся у тлінь?
Вже твій вогник погас,
А твій образ – лиш тінь...
Так раптово до неба
Ти на крилах злетів.
Тішусь так, що у тебе
Вже не буде терпінь…
Де твій шлях, що у вітрах
Перевіяний, спілий?
Добре те, щохоч у снах
Я знайду тебе милий…
Де твій рух, що ущух
Припинився і спить?
Все життя твоє – круг
Повторялися миті…
Де твій спів, що горів
Й розливався рікою?
Твого образу тінь
Вічно буде зі мною…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603053
дата надходження 30.08.2015
дата закладки 03.09.2015
Заходи у мої сни,
Заходи. На хвилинку.
Щось мені ти говори
Й тут зроби зупинку.
Розкажи про інший світ,
Розкажи. Про свій.
Ще мине багато літ,
Як буде він мій…
Заспівай мені пісень,
Заспівай. Нових.
Я радітиму весь день
І застрягну в них…
Розфарбуй мені життя,
Розфарбуй. Без фарб.
Вже не буде каяття
Серед сотні барв…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603903
дата надходження 03.09.2015
дата закладки 03.09.2015