Я люблю цю засніжену зиму,
Коли снігом навкруг замело.
Білизна неосяжна й незрима
Простяглася удаль за село.
Посріблилося інеєм всюди,
Ще й земля так блишить навкруги.
Я вдихаю повітря у груди,
Не боюсь простягнути руки,
Щоб зловити пухнаті сніжинки,
Що так тихо спадають згори.
По снігу протягнулась стежинка.
Тут пташок загубились сліди.
По стежині піду я в цю зиму.
Хай душа тут співає й бринить.
Білизну аж до неба незриму
Звеселяє засніжена мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772902
дата надходження 23.01.2018
дата закладки 26.01.2018
І знову прапори рояться всюди,
І люди синьо-жовте одягли,
Лунає гімн...Славетні патріоти
Боронять Україну від хули!
Вони не хочуть сліз, смертей і горя,
Не хочуть пострілів, печалі і журби.
Батьки стоять за правду і за волю,
Щоб їхні діти в злагоді росли.
Щоб кожен ранок був початком казки,
А усмішки не йшли у забуття,
Щоби політики не одягали маски,
А у новинах говорили про ЖИТТЯ!
Щоб зникли блокпости на в'їзді,
Сльозами не вмивались матері.
До плуга стали снайпери й танкісти,
Кружляв лелека мирно угорі...
Вони стоять, хоч знову ллється кров...
Небесна Сотня на сторожі миру,
За Україну, гідність і любов,
Надію на майбутнє і світлу віру!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561830
дата надходження 23.02.2015
дата закладки 11.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=c1sBLK_hjhs
[/youtube]
За твором http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629773
Коли кохання в двері входить,
Скакає розум із вікна. (нар. мудр.)
Частенько з розуму нас зводить,
І розцвітає, як весна.
Який солодкий хміль любові!
П"янить тебе не від вина,
Коли почуєш на півслові:
Ти - невимовна дивина.
І виростають в душі крила,
А серце пагінці пуска.
І кров кипить, неначе в жилах...
Та що казать: бува й гірка.
Розіб"є все за одним махом.
Впадеш на рівному шляху.
Тебе обійме, ніби страхом:
І проклянеш любов лиху...
Не бійсь кохання невзаємне
Люби для себе, просто так...
І почуття це потаємне,
Подасть про щастя перший знак...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629882
дата надходження 19.12.2015
дата закладки 11.02.2016
Музыка и исполнение galina bahteeva
Уже в прошлом метели
Отшумели дожди.
Домой птицы летели,
Их, судьба, пощади!
Словно белая тучка
Потерялась вдали.
Всколыхнулась речушка:
"Мы вас ждём, журавли..."
Я стою на крылечке.
Что ж в душе непокой?
Закололо в сердечке...
"С возвращеньем домой!!!"
Ветер ветки качает
Ветки тонкой осины
́И печально вздыхает,
Слыша плач журавлиный...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248982
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 11.02.2016
Стих составлен в соавторстве с Владимиром Люсиным (музыкальный сайт).
Музыка и исполнение его же - Владимира Люсина.
В череду непогоды,
когда сыплют дожди,
станут слякотью воды,
но грустить подожди.
Наши годы умчались,
все надежды круша,
только горечь печали
не приемлет душа.
Скоро небо завьюжит
и посыплется снег.
Кто из нас кому нужен
и в мечтах, и во сне?
Когда ранней весною
с крыш прольётся капель,
от сердечного зноя
рвётся нежность с петель.
Затуманится лето
белоснежной фатой,
вновь тебя без билета
я пущу на постой.
Нанесёт снова осень
бабье лето как грим.
Птицы годы уносят…
Что с тобой мы творим?..
Вновь придёт непогода
с моросящим дождём, -
что не ищем мы брода,
что в разлуке мы ждём?
Пусть не быть звездопаду
в ватной серости туч,
я поставлю лампаду –
маяка дальний луч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277645
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 11.02.2016
Схилим голови низько в журбі,
за діток твоїх мила Вкраїно.
Ні не тих що стріляли у спину тобі,
в тих , що вірили в тебе до згину.
Як буває завжди на війні,
кожен йшов за свої ідели,
Що брат брата зневинно вбивав у борні,
вороги винуваті, - шакали!
Згиньте ж гади, як роси в траві,
не зацьковуйте нас, не займайте.
Розберемось ми самі, не лізьте «святі»,
вічну пам'ять ви їх не чіпайте.
Встаньте юні герої з могил,
ви ж за Неньку померли згадайте.
Із холодних бетонних гранітних могил,
один одному руку подайте.
На Волині й де річка Дунай,
з смертю славу свою повінчали.
Кровю воїв горить при гаях Іван-чай.
Як героїв вас скрізь зустрічали.
Остогидли промови пусті,
щоби їм язики їх в огні повсихали.
На цім світі давно вже лишилися ті,
що за вами в «загрядах» стояли.
Тож не будемо: «В помпи гудіть»,
нам нема від чогО веселиться.
Помянімо ж брати і ми воїв своїх,
помянімо, як в світі годиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423768
дата надходження 09.05.2013
дата закладки 11.02.2016
Губи - маку пелюстки,
Носик огірочком.
Очі в лузі квіточки,
Брівоньки - шнурочком.
Щічки в травах маків цвіт,
Ягідки червоні.
Щирий посміх - первоцвіт,
Гріється в осонні.
Миле Сонечко моє,
В ночі Місяченько.
Дяку Богу, що ти є,
Внученько маленька.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434593
дата надходження 01.07.2013
дата закладки 11.02.2016
На болоті два бусли журавлину брали,
У дзьобах нам принесли, тай почастували.
Розплескалося вино, на столи упало,
Й чорногузи із селом гуляли.
Бусли, бусли – вирій на порі,
Бузьки, бузьки разом угорі.
Хай обійде горе вас й холоди,
Щоби ви вернулися, як завжди.
Дай вам Бог здружитися бусли із орлом,
Ми ж чекати будемо, будем всім селом.
І хай путь ваш стелеться, серед гір й долин,
Та не спинить часу плин.
*
Цілу зиму чорногузи в чужині літали,
Яка довга та зима, що й засумували.
Радо й любо угорі, крильми лопотіли,
Повернулись буськи клекотіли.
Їх зустріли липи під вікном,
Вітерець грів з пазухи теплом.
Медовуху брали ми у бджіл,
Садовили знову всіх за стіл.
Пісня наша котиться хай далеко в світ,
Гарно відгуляємо, милі ваш приліт.
Вже земля цілована, йде трава в стебло,
Бо на дворі вже тепло.
*
Ой, як легко з чужини розправляти крила,
Бо удома на вітру вони, як вітрила.
Піднімає їх у вись в стрілах дивограю,
Аж за хмари ген до небокраю.
Бусли бусли, братики мої,
У степах замовкли солов’ї.
Тож летіте бусли на Донбас,
Щоб Господь Вкраїну нашу спас.
Занесіте сонечка їм крильми на схід,
Хай розтане в душах їх, зачерствілий лід.
У степах козацьких вже, чахне вуркаган -
То розсіявся туман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609453
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 11.02.2016
«Ще не вмерла України...» –
Над Майданом лине,
Вже не стане на коліна
Народ мій. Не згине
України квіт чарівний –
Вірю: Бог врятує.
І хоч довго був наївний,
Та тепер гуртує
Від старого до малого,
Щоби право мати.
Їдьмо ж, люди , на підмогу,
Волю рятувати.
Бій нерівний, бій запеклий
Виграти ми мусим,
Урятуємо від пекла
Дитя і бабусю,
Й ерудита молодого,
І хто землю оре,
Бо ця влада нас будь-кого
Засудить, загорне.
Прислухаймось до Руслани,
Що служить Майдану,
Позбудемось банди, кланів
І рабських кайданів.
Ми народ великий, сильний,
Собі дамо раду:
Знайдем вірного ми сина,
Довіримо владу.
Таке наше устремління,,,
А сьогодні треба
Барикади нам. Терпіння
Хай пошле нам небо!
"Ще не вмерла..." заспіваймо,
Києву, народу,
Й перемогу здобуваймо
Собі в нагороду.
11.12.2013.
Ганна Верес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631973
дата надходження 28.12.2015
дата закладки 11.02.2016
Вже літо заблукало в чебреці,
І небо грози громом розривали,
Впились гарячим сонцем пшениці,
І вкрили поле пишним покривалом.
І напівстиглі жита колоски
В волошок сині заглядали очі,
Їх шлях життєвий дуже затяжкий,
Як і мого народу на праотчій
Землі. Та вірю: зглянеться земля –
Волошки між колоссям уціліють,
Адже земля дітей своїх зціля,
Й волошки ще рясніше засиніють.
І буде хліб високий на столі –
То від землі і Бога нагорода,
Бо люди, коли з хлібом, – королі –
У цьому переконана природа!
14.01.2014.
Ганна Верес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634029
дата надходження 07.01.2016
дата закладки 11.02.2016