Атом: Вибране

Леся Утриско

Доля її людська, й життя її людське!

На  Полонині-на  високих  синіх  горах,
Любисток  цвітом  білим  зацвіте,
Його  дівчина  заплете  в  русяву  косу,
Коханого  свого  з  війноньки  жде!

Любовю  й  вірністю  до  нього  пригорнеться,
Він-найдорожче  і  близьке,що  в  неї  є,
Вона-сиріточка,без  батька  і  без  неньки,
Доля  її  людська-  й  життя  її  людське!

З  дитинства  виросла,немов  билинка  в  полі,
Його  зустріла-весняним  квітом  зацвіла,
Для  неї  був  він,мов  дарунок  Божий,
Цінила  вірністю-леліяла  та  берегла!

Не  довго  їм,тай,  довелось  у  щасті  бути,
У  рідний  край  прийшла,не  прошено,війна,
Любов  й  кохання  -сльози  і  гірка  розлука,
І  знову  відчай-знов  одна,знову  сама!

Пішов  свій  край  і  неньку  боронити,
Від  ідола  Московсього,  та  від  орди,
Москальськії  кайдани  розгромити,
Рідненьку  Україну,усім  нам  зберегти!

Раз  так  судилося  у  світі  важко  жити,
Століттями  несемо  те  ярмо-ще  за  дідів,
Той  час  настав  іти  до  бою-край  свій  боронити,
Ми  подолаємо  тих  ненаситних  ворогів!









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556489
дата надходження 01.02.2015
дата закладки 01.02.2015