Ігор Козак: Вибране

Шостацька Людмила

СИЛА РІДНОЇ МОВИ

         
Рвали  тебе  на  шматки,
           Вислали  на  Соловки.
           Кулі,  мечі,  каземати,
                         Стерпіла  все,  наша  Мати.
   Вся  у  крові  вишиванка,
                             Серце  болить,  лихоманка.
                     Словом  замовила  рану,
                         Витерла  сльози  вітрами.
Далі  стоїш  непохитно
                         З  поглядом  жовто-блакитним.
             Ти  –  така  вільна,  як  воля,
                     І  ані  крок  –  справжня  доля!
                 Скроплене  кров’ю  коріння,
           Ти  –  на  порі  воскресіння.
               Вже  язики  не  у  моді,
                       Місце  твоє  –  у  господі!
       Світу  скажи  своє  слово,
       Матінко,  сонячна  Мово!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813243
дата надходження 09.11.2018
дата закладки 12.11.2018


Шостацька Людмила

ТРОЯНДУ КИНУЛИ ЗА ГРАТИ

                                                     Троянду  кинули  за  грати,
                                     Бо  захотіли  катувати,
                                     Пелюстки  ніжні  обривати
                                                     Та  інші  квіти  залякати.

                                                       Троянді  гірко  і  болить,
                                                       Не  знає  як  їй  далі  жить.
                                                       Лютує  ворог  аж  тремтить,
                                                       Готує  помсту  кожну  мить.

                                                       Пелюсток    рве  барвистий  цвіт,
                                                       Брехня  лунає  на  весь  світ,
                                                       Ногами  топче  ніжний  квіт
                                       І  –  ні  до  чого  йому  світ.

                                                         Ще  забоїшся  колючок,
                                                         Як  квіти  виплетуть  вінок
                                                         І  підуть  дружно  у  танок,
                                                         Тоді  буде  тобі  урок!

                                                         Настане  день,загляне  сонце
                                                         В  тюремне  замкнене  віконце,
                                                         Воскресне  серце,  вмите  кров’ю,
                                                         Усе  наповниться  любов’ю,

                                                         Всміхнуться  зорі,  стихне  вітер,
                                                         Все  оживе,  розквітнуть  квіти
                                                         І  оживе  троянда  радо  -
                                                         Тендітна  королева  саду.                  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609401
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 17.12.2015


Ганна Верес (Демиденко)

Постукали слова до мене

Постукали    слова    до    мене,
Щоби    у    вірші    їх    ввела,
Про    жито,    стигле    і    зелене,
Про    долю    рідного    села,

Й    про    неньку    нашу  –    Україну,
І    доленьку    її,    гірку,
І    про    красуню    Чураївну,
І    про    Дніпро    –    святу    ріку,

І    про    замріяну    калину,
Що    стереже    у    лузі    брід,
І    одиноку    тополину,
Що    український    славить      рід.

Слова…    Ви    друзі    мої    вірні
У    горі    й    радості    –    завжди,
І    це,    мабуть,    закономірно.
Врятуйте    ж    край    мій    від    біди!
3.09.2014.

Ганна    Верес


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586714
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 18.06.2015


леся квіт

Приймайте Музу.


Муза    нетерпляча    й    вередлива
Коли    ти    не    чекаєш  ,то    прийде,
Якщо    закриті    двері    в    ту    хвилину,
Чекать    не    буде,в    інше    серце    йде.
Тоді,    як    сонце,    вигляда    з-за  хмари,
Дощу    краплинами    розбіглися    думки.
І    ходить    вже    від    Музи    лиш    примара,
Слова    бешкетні,    наче    малюки.
Коли    приходить    Муза,відкривайте,
Залиште    справи    всі,бо    не    втечуть.
А    те,    що  з    неба    послане,    приймайте,
Слова    в    життя    початок    хай    візьмуть.
25.10.14р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564992
дата надходження 07.03.2015
дата закладки 07.03.2015


Віталій Назарук

УКРАЇНСЬКА КАЛИНА

Криваві  сльози  –  ягоди  калини,
Не  рвіть  усі,  а  залишіть  на  зиму…
Це  наші  сльози,  сльози  України,
Що  нас  єднають    у  міцну  родину.

Щоб  біля  хати  зацвіла  калина,
А  кожна  ягідка  кривавою  сльозою,
Історію  згадала  України,
Часи  народу  зв’язані  з  бідою.

Якщо  не  має  –  посадіть  калину,
Щоб  пам’ятали  ми  дітей  щоднини,
Що  віддали  життя  за  Україну,
А  ягоди  –  це  долі    їх  краплини.

Коли  цвіте  –  цвіт  пригорніть  до  серця,
Коли  достигла  –  поцілуйте  грона,
В  святій  молитві  пам'ять  не  зітреться,
Калина  в  Україні  –  це  ікона.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555519
дата надходження 29.01.2015
дата закладки 03.03.2015


Віталій Назарук

Україно моя калинова

Україно  моя  калинова,
Мій  ожиновий  край  –  ковила,
Моя  пісня  дзвінка  і  казкова,
Що  в  полон  моє  серце  взяла.

Приспів:
Посадіть  біля  дому  калину,
Поклоніться  зеленим  лісам,
І  любіть,  як  святе,  Україну,
І  хвалу  вознесіть  небесам.
Бо  немає  на  світі  країни,
Де  співають,  як  в  нас,  солов’ї,
Це  єдина  моя  Україна,
А  ми  діти  своєї  землі.

Синє  небо,  хліба  золотисті
І  смереки,  що  тягнуться  ввись,
І  красуні  дівчата  в  намисті,
Все  найкраще  у  нас  –  роздивись.

Приспів.

Перламутрові  роси  із  ранку,
Найдухмяніша  в  світі  трава,
І  найкращі  із  всіх  вишиванки,
Хліб  землі  в  нас  всьому  голова…

Приспів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496663
дата надходження 04.05.2014
дата закладки 03.03.2015


Yuliia Opanasiuk-Borovska

Край мій рідний♥

Тут  ліси,  поля  і  гори,
Тут  і  наше  Чорне  море,
Українська  тут  земля,
Душа  крила  розпрямля.

Тут  немовля  -  вже  Українець,
І  тут  не  виживе  злочинець,
Найкращі  тут  за  всіх  дівчата,
Родина  кожна  тут  багата.

Усі  славетні  люди  тут,
І  ми  не  знаєм,  що  то  -  смут,
Тут  завжди  радісно  і  добре,
Тут  синє  небо  безподобне.

До  синьої  блакиті  неба
Поле  жовте  ще  нам  треба,
Наш  край  ізнову  майорить,
Славетний  Гімн  всюди  звучить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501365
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 16.02.2015


Анатолійович

Старший (страшний) брат у нас в гостях.

О,  Боже!  Чи  могли  ми  уявити,
що  "старший  брат"  у  гості  ТАК  прийде?!
Що  замість  квітів  будуть  АК-аеми,  газ  і  бити
та  істерія  :"Бий  фашистів  і  "бендер"!
Моя  країна  у  скорботі  і  жалОбі,
бо  на  шляху  до  волі  полягли  її  сини...
А  наші  "старші  браття"  захлинаються  у  злобі,
нас  проклинають  і  ненАвидять  вони...
Ненавидять  народ,  що  прагне  волі,
погнав  у  пекло  злодіїв,  катів,
народ,  що  жити  вже  не  може  у  неволі
і  щастя,  долі  своїм  дітям  захотів!
Вони,  засліплені    брехливими  чутками
про  вбивства,  звірства,  плюндрування  міст
не  хочуть  навіть  розмовляти  з  нами,
встромивши  в  серце  брата  ненависті  спис!
Чому  ти  розуму  не  дав  їм,  любий  Боже?!
Брехні  повірили,перетворились  на  катів!
Та  знають  всі,  що  правда  переможе!
Бо  так  було  завжди!    Спокон  віків!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486895
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 15.02.2015