Александр Косенко: Вибране

Oxana Levina

Тужить в Росії Марія.

                             ТУЖИТЬ  В  РОСІЇ  МАРІЯ
Тужить  в  Росії  Марія,
Плаче  в  Німеччині  Магда,
На  Вкраїні  ридає  Надія,
А  в  Ізраїлі  небо  плаче.

В  Марії  лиш  поле  безкрає
Й  берізка  нагадує  Йвана.
І  навіть  портрета  немає  –
Є  спалена  хата  -  рана.

В  далекому  Бресті  на  шпилі,
Що  небо  тримає  і  сонце,
Ім’я  героя  милого
На  обелісковій  згонці.

Є    у  підніжжя  квіти,
Стука  там  серце  солдатське,
А  Марія  й  маленькі  діти
Десь  далеко  в  Росії  плачуть.

На  Вкраїні,  де  спалене  жито,
Де  Дніпро,  мов  артерія  крові,
В  сиротинці  між  тисячі  діток
Тиха  Надя  плаче  від  болю.

На  очах  її  вбили  матусю
І  сестрицю  закатували,
Ще  й  сміялись  в  арійському  дусі,
Бо  за  звірів  слов’ян  всіх  вважали.

Все  село  й  стигле  жито  спалили,
А  вона  заховалась  до  світу.
Із  –під  мосту  зі  страхом  дивилась,
Як  по  річці  пливли  мертві  діти.

Ось  сім’я  її  подружки  Фанні,
Дві  сестрички  –  Рахіль  і  Сара.
Дядя  Савл,  їхня  мама  Ані.
І  навіть  котів  їхніх  пара.

По  землі  пронеслась  злива  люті
До  євреїв,  слов’ян,  романців.
І  нещастям  єдиним  скуті
До  кінця  свого  йшли  тихі  бранці.

Як  їх  гнали  за  Київ  престольний,
Щоб  його  куполи  осквернити.
В  Бабин  Яр,  що  в  ту  мить  став  чорним,
Щоб  серця  тисячам  спинити.

Там  єврейські  родини  незлічені
Лиш  до  неба  тяглись  руками.
Родовід  їх  мудрий  правічний
Там  помер  з  усіма  синами.

У  Надії  нема  надії  –
Німотою  лиш  серце  скуте.
Їй  ніколи  ці  роки  лихії
І  дитинство  страшне  не  забути.

А  у  Магди  Берлін  у  руїнах,
І  безславна  сліпа  похоронка.
Не  похвалить  ніхто  її  сина,
Що  загинув  в  далекій  сторонці.

Не  назвуть  його  зроду  героєм  ,
І  не  скажуть,  де  серце  спинилось.
І  для  Магди  далека  країна  –
Це  велика  могила  сина.

Не  хотіла  його  відпускати,
Лила  сльози  дрібні  на  веснянки,
Й  сині  очі  німця  солдата
Теж  були,  мов  сльозливі  ранки.

Але  йшов  він  в  чужу  країну
Убивати  і  бути  катом,
Винен  в  смерті  мільйонів  невинних,
На  дорогах  війни  розіп’ятих.

За  героєм  тужить  Марія,
За  синами  Ізраїль  плаче,
Більш  не  буде  родини  в  Надії,
Сину  ж  Магди  ніхто  не  пробачить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627888
дата надходження 11.12.2015
дата закладки 18.11.2016