Олег М.: Вибране

Ольга Калина

Підходить осінь

Вступають  так  поважно  й  величаво
Мої  літа  у  осінь  затяжну,
А  я  очима  все  шукаю  в  травах
Давно  минулу  молодість  свою.

Її  десь  я  недбало  загубила  –
Вважала,  що  на  все  ще  маю  час.
Та  доля  мені  вибір  не  лишила  -
Життєвих  сил  потратила  запас.

Куди  літа  поне́слись  молодії?!  -
Як  коні  скакунами  пронеслись.
І  залишилися  на  згадку  мрії
Оті,  якими  марила  колись.

Візьму  я  мрії  вкупу  позбираю,
У  жмуток,  в  оберемок  пов’яжу,
Надалі,  що  робити  з  ними  маю?!  -
Мабуть,  з  літами  в  осінь  понесу.

Я  подарую  мрії  листопа́ду,
Нехай  кружляє  їх  в  своїм  танку́,
А  я  тихесенько  піду  позаду  –
Сама  проклала  стежечку  таку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848346
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 17.09.2019


Виктория - Р

Ей однажды подарили нежность

Почему  так  больно  на  душе?..
Прячу  слёзы  в  мятую  подушку.
Ты  меня  забыл  небось  уже,
Как  ребёнок  старую  игрушку...

От  тоски,печали  и  от  страха,
Я  себя  съедаю  изнутри...
Будто  черти  вынесли  на  плаху,
Так  душа  моя  отчаянно  горит.

Полыхает  рвётся  в  неизвестность,
Глупая  не  знает,как  ей  быть.
Ей  однажды  подарили  нежность,
Научили  преданно  любить...

Только  было,всё  так  однобоко,
Даже  не  успела  расцвести...
А  теперь  ей  очень  одиноко,
Счастье  и  любовь  не  обрести.
25  02  2019  г
Виктория  Р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826951
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 27.02.2019


Виктория - Р

Ей однажды подарили нежность

Почему  так  больно  на  душе?..
Прячу  слёзы  в  мятую  подушку.
Ты  меня  забыл  небось  уже,
Как  ребёнок  старую  игрушку...

От  тоски,печали  и  от  страха,
Я  себя  съедаю  изнутри...
Будто  черти  вынесли  на  плаху,
Так  душа  моя  отчаянно  горит.

Полыхает  рвётся  в  неизвестность,
Глупая  не  знает,как  ей  быть.
Ей  однажды  подарили  нежность,
Научили  преданно  любить...

Только  было,всё  так  однобоко,
Даже  не  успела  расцвести...
А  теперь  ей  очень  одиноко,
Счастье  и  любовь  не  обрести.
25  02  2019  г
Виктория  Р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826951
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 27.02.2019


IRY_SKA

Про себе

Просто  жінка.
Українка.
Люблю  та  мрію,
Життю  радію.

Чорноброва.
Загадкова.
Сміюсь  та  плачу  -
Така  на  вдачу.

Вірю!  Знаю!
Відчуваю!
Буваю  сильна
І  підневільна.

І  борЮся!
І  молЮся!
Грішу  та  каюсь,  
Та  не  ламаюсь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810116
дата надходження 15.10.2018
дата закладки 16.10.2018


Олена Жежук

Під липою

Цвіте  край  поля  липа    лебедино,
Отак  недільно,  мов  святковий  день.
Спочинь  отам,  утомлена  людино,
Наслухайся  бджолиних  одкровень.

Хай  стелять  трави,  укриває  небо…
А  душу  заколихують  жита.
У  мить  таку  тобі  ніщо  не  треба,
У  мить  таку  –  ти  Всесвіту  дитя.

І  ти  пізнаєш  істину  прозріння,
Як    зримий  дощ  одплачеться  душа.
Під  липою  знайдеш  своє  коріння,
Ковтнеш    із  первозданного    ковша.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802698
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 09.09.2018


Людмила Пономаренко

Переддення

Закохана  в  літо,  милуюсь  рожевим  світанком
І  малюнками    ранку    на  мольберті  високих  небес.
Хтось  накинув  легенькі  прозоро-рожеві    серпанки
Над  розлогим    простором  смарагдово    зрошених  плес.

Легіт  дзвонами  рос,  мов  скрипаль,  грає  світу  сонати,
Новизною  дивує    хор  пташиний  в  розкішних  садах.
Літо  ходить  навшпиньках    у  квітковім  раю    біля  хати,
Де  з  гніздечка  під  дахом  ластів‘ятко  у  світ  вигляда…

Дивом  сходить  в  душі  незбагненна  краса  переддення,
Коли    жевріє  обрій,  сяйвом  повнить  всі  далі  земні.
І  тебе  огортає      порання    цілюще  натхнення
На  добро,  на  турботи,  на  не  співані  досі  пісні.

Й    ти  вже    бачиш,  як  хтось  набирає  у  жмені  любові
І  запалює  день,  наче  свічку,  й  дарує:  візьми…
І  ти  чуєш  цей  світ  ще  у  пошепки  мовленім  слові,
І  торкаєшся  світла,  наче  птаха  своїми  крильми…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803959
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Ганна Верес

Удерлася війна

У  плин  життя  мого  удерлася  війна,
До  денця  сколихнула  мені  душу,
У  чім  тоді,  у  чім  моя  вина,
Що  правду  згірклу  я  писати  мушу:

Ледь  не  щодня  чийсь  гине  рідний  син,
Хрести  й  могили  всіяли  Вкраїну,
Коли  синка  ще  й  лан  не  колосивсь,
Коли  батьків  жива  надія  гине,

Коли  й  молитва  вже  не  помага,
А  нація  лишається  без  цвіту,
Коли  дитинство  два  за  рік  збіга
Й  від  того  сумно  Україні  й  світу…

Чи  можна  це  пробачить  ворогам,
Адже  дітей  уже  не  воскресити,
Коли  цвіт  нації  у  боротьбі  ляга?..
Кого  ж  залишить  історичне  сито?!..
13.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783441
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 21.03.2018


Виктория - Р

Другу Льоні, до дня народження!

[b][i][color="#ff0066"]Другу  Льоні,  до  дня  народження!

Найкращому  другу  Льоні!
Вітання  я  шлю  доречні...
Ви  -  творчості  світлий  промінь!
Вірші  ваші  всі  сердечні.

Хай  чаша  натхнення  повна,
Не  випита  буде  до  дна...
Душа  ваша  щира  й  коштовна,
Не  складена  їй  ще  ціна...

Вона  -  є  давно  безцінна,
Вона  -  наче  цвіт  черешень...
Бажаю  Вам  неодмінно
Кохання  і  щастя  щодень!
09  02  2018  р  
Вікторія  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778897
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 25.02.2018


Виктория - Р

Грусть с приходом мая

[b][i][color="#ff00cc"]Грусть  с  приходом  мая

Страница  прошлого  в  клочки,
Стираю  с  памяти  все  даты.
Когда-то  были  мы  близки,
И  молоды  и  не  женаты...

Всё  это  было  в  прошлом  веке,
А  может  вовсе  в  жизни  той.
Ты  был  хорошим  человеком,
Уютно  было    мне  с  тобой...

Но  разошлись  пути-дорожки,  
Решила  жизнь  за  нас  иначе.  
Мне  не  нужны  от  счастья-крошки,  
Как  раньше  я  давно  не  плачу.  

Ты  стал  другим  и  я  другая,
Скопились  чувства  в  липкий  ком.
И  только  грусть  с  приходом  мая,
По  сердцу  бродит  ветерком...
20  02  2018  г
Виктория  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778727
дата надходження 24.02.2018
дата закладки 24.02.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Малюєш

Малюєш  в  пам*яті  графітом
П*янку  зимову  жінку-вишню,
Подарував  би  самоцвіти,
Але  ж  чомусь  тобі  не  втішно.

Натхненно  лінії  виводиш,
Вишневий  післясмак  зимою.
До  серця  б  знати  усі  коди,
Заповнив  би  його  снагою.

В  нічному  мареві  графіту
Малюєш  ілюзорно  вишню.
Бринить  симфонії  сюїта...
А  чи  поверне  Бог  колишнє?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777568
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 19.02.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Малюєш

Малюєш  в  пам*яті  графітом
П*янку  зимову  жінку-вишню,
Подарував  би  самоцвіти,
Але  ж  чомусь  тобі  не  втішно.

Натхненно  лінії  виводиш,
Вишневий  післясмак  зимою.
До  серця  б  знати  усі  коди,
Заповнив  би  його  снагою.

В  нічному  мареві  графіту
Малюєш  ілюзорно  вишню.
Бринить  симфонії  сюїта...
А  чи  поверне  Бог  колишнє?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777568
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 19.02.2018


Виктория - Р

Ночь из белого ситца

[b][i][color="#8400ff"]Ночь  из  белого  ситца,
Сверкают  на  ёлке  огни...
Снег  под  луной  искрится,
Напротив  глаза  твои!

Нежность  души  и  тела,
И  свеч  ароматных  блеск...
О  счастье  нам  вьюга  пела,
Горячих  эмоций  всплеск...

Каждой  клеточкой  кожи,
И  вдох  и  выдох  едва...
Вдыхаю  тебя  до  дрожи,
Глотаю  твои  слова...
 
Наши  счастливые  лица,
Чувства,  и  стоны  и  нега...
Ночь  из  белого  ситца,
Усыпана  хлопьями  снега...
13  01  2018  г  
Виктория  Р
[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771959
дата надходження 18.01.2018
дата закладки 18.01.2018


Виктория - Р

Женщина поистине нежна


[b][i][color="#b700ff"]Не  заставляйте  женщину  скучать,  
Дарите  ей  вниманье  и  заботу...  
Не  заставляйте  женщину  страдать,  
И  делать  всю  домашнюю  работу.  

Не  заставляйте  женщину  молчать,  
Стирать,  готовить,  и  бежать  на  рынок...  
Не  смейте  на  неё  с  утра  ворчать,  
И  не  вступайте  лучше  в  поединок...  

Не  заставляйте  женщину  Вас  ждать,  
И  ночью  плакать  в  глаженые  брюки...  
Умейте  её  счастьем  наполнять,  
Целуйте  чаще  ласковые  руки...  

Ведь  женщина  поистине  нежна,  
Но  иногда  бывают  исключенья...  
Быть  может  вам,  такая  не  нужна  
И  ищете  Вы  только  развлеченья...  
11  11  2017  г  
Виктория  Р
[/color]
[/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760008
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 12.11.2017


Шостацька Людмила

СМИЧОК

   Смичок    втомився    від    цілунків  струн,
 Від    безлічі    цих    зустрічей    на    сценах
І    часто    заздрив    тому,  хто    мовчун,
       Хоч    з    боку    сам    здавався    в    суперменах.

             Він    ліг    в    футлярі    стомлено    на    бік
 В    очах    його    ще    дріботіли    ноти,
 Півночі    зал    кричав    йому  :  На  біс
         І    так    було    з    суботи    –  до    суботи.

           А    скільки    в    кадрі    в    нього    є    облич!
           А    скільки    квітів    і    аплодисментів!
       Одягне    фрак    і    знову,    мов    павич
       Піде    він    гордо    мимо    диригентів.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745841
дата надходження 12.08.2017
дата закладки 13.08.2017


Виктория - Р

Для дітей

[b][i][color="#ff005e"]
Сонечко  стоїть  в  заграві;
Вклався  котик  мій  на  лаві...
Чеше  лапкою  живіт,
Любо  дивиться  на  світ.
                 ***
Поряд  -  гусочки  гелгочуть,
До  водички  дуже  хочуть...
Хором,  всі  там:  "Га-га-га!"
Без  води,  для  них,  -  нудьга.
                 ***
А  качки  й  собі  кричать,
Аж  шибки  усі  дзвенять...
Дружно,  голосно:  "Кря-кря!"
Ми  зібрались  на  моря.
                 ***
У  дворі,  індик,  -  як  пан:
Не  пускає  на  паркан...
Всі  індички  -  наче  кралі,
А  на  шиях  в  них...коралі!
                 ***
Не  шукаю  собі  друга,
Бо  у  мене  є  папуга  -
Любить  сісти  на  долоньці
Й  гріти  дзьобика  на  сонці...
16  07  2017  р  
Вікторія[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743052
дата надходження 22.07.2017
дата закладки 23.07.2017


Н-А-Д-І-Я

Щербатий місяць кинув промінь. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eVxo8JkW12E[/youtube]

Щербатий  місяць  кинув  промінь
В  напіврозчинене  вікно.
Стиха  повільно  людський  гомін,
Земля  дрімає  вже  давно.

А  я  вслухаюсь  в  нічну  тишу,
Рояться  бджолами  думки.
Я  вибираю  найніжнішу:
Від  всіх  сховаю  у  шовки,

Скупаю  їх  у  спілих  росах,
В  любистку,  м"яті,  чебрецю.
Хай  пахнуть  так,  як  мої  коси.
Тебе  введу  у  казку  цю.

І  ти  вдихаєш  це  ж  повітря,
Хвилюють  пахощі  цих  трав.
Душі  мальовану  палітру,
Щоб  довго-  довго  ти  кохав.

Коли  відчуєш  слабодухість,
Впади  у  вирій  різнотрав.
Вони  лікують  й  серця    глухість.
Щоб  радість  ти  в  житті  обрав...





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740498
дата надходження 04.07.2017
дата закладки 08.07.2017


Виктория - Р

Душа к душе

[color="#b700ff"][b][i]Твоя  душа  -  нежнее  шёлка,
В  ней  соловьи  всегда  поют.
Я  -  ниточка,  а  ты  -  иголка;
В  тебе  нашла  я  свой  уют.

Твоя  душа  -  мне  дом  родной;
И  для  меня  в  ней  много  места.
Я  не  уйду,  ты  дверь  закрой...
Я  лишь  в  ее  стенАх  воскресла!

И  всё  теперь  уже  не  важно;
Твоя  душа  -  мой  вечный  храм.
С  тобою  мне  уже  не  страшно:
Душа  к  душе...и  ты...не  сам.
01  07  2017  г  
Виктория  Р
[/i][/b][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740483
дата надходження 04.07.2017
дата закладки 04.07.2017


Виктория - Р

Левиця…біла!


[b][i][color="#ff00cc"]Крізь  сон  я  чула  шепіт  твій
Вустами  ти  торкався  ТІла...
І  лоскітно  було  од  вій;
Твоя,  вві  сні,  Левиця...біла!

Ти  з  ніжністю  будив  мене-
Принади  вабили  дівочі;
У  вушко  щось  казав  смішне,
І  заглядав  у  карі  очі.

Цей  ранок  тішив  і  п'янив;
Співала  нам  багряна  осінь...
Мене  твій  погляд  полонив,
І  срібне  пасмо...
                                 у...
                                         волоссі...
14  05  2017  р  
Вікторія  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733915
дата надходження 17.05.2017
дата закладки 18.05.2017


Шостацька Людмила

СОНАТИ ТРАВНЕВОГО ДОЩУ

                                                                                                             Травневий    дощ    дав    волю    почуттям,
                                                                                                             Бузкам    вмивав    букетики    духмяні,
                                                                                                             Рожевий    цвіт    наповнював    життям
                                                                                                             Так    щедро    в    яблуневій    порцеляні.

                                                                                                             Люблю    його    сонати    за    вікном,
                                                                                                             Його  концерти    під    відкритим    небом
                                                                                                             Й    коли    забув    дорогу    вітролом
                                                                                                             Я    п’ю    його    чаї    з    живильним    медом.

                                                                                                             Сумні    думки    накрилися    дощем,
                                                                                                             Душа  розквітла  від    таких    гармоній,
                                                                                                             Пішли,  не  озирнувшись  біль    і    щем,
                                                                                                             З    собою    взявши    вирок    беззаконій.  
                                                                                                           




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733898
дата надходження 17.05.2017
дата закладки 18.05.2017


Шостацька Людмила

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

                                                       

                                                                 ХРИСТОС    ВОСКРЕС!  Лунає    світом  –
                                                                 Найбільше    диво    із    чудес,
                                                                 Сіяють    свічі    Божим    світлом.
                                                                 ХРИСТОС    ВОСКРЕС!  ХРИСТОС    ВОСКРЕС!

                                                                 Віщують    дзвони  Великодні,
                                                                 Співають    Ангели    з    небес
                                                 І    воскресає    світ    сьогодні.
                                                 ХРИСТОС    ВОСКРЕС!  ХРИСТОС    ВОСКРЕС!

                                                 Співають    писанки    велично,
                                                                 Відлунням    всіх    святих    словес
                                                                 І    так    звучатиме    довічно:
                                                 ХРИСТОС    ВОСКРЕС!  ХРИСТОС    ВОСКРЕС!


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728986
дата надходження 16.04.2017
дата закладки 16.04.2017


Шостацька Людмила

ПОЕЗІЯ - ДРУГА МОЛИТВА

                                                         Поезія    -    друга    молитва  ,
                                                         Вкладає    Господь    у    вуста,
                                                         Не    сходи    вона,  не    гонитва,
                                         Плекає    любов    на    листах.

                                         Вона  –  не    продажна,  мов    дівка,
                                                         Не    заздрість    на    ймення    “сусід”,
                                         Хоч    часом    -    то    мед,  то    перцівка,
                                         Буває    і    сонце,  і    лід.

                                         І    більше    то    -  борг,  ані    ж    право,
                                                         Гордині    вона    не    рідня,
                                                         То    люди    приносять    їй    славу,
                                                         Знайшовши    в    полові    зерня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728149
дата надходження 10.04.2017
дата закладки 10.04.2017


Шостацька Людмила

ПРОБУДЖЕННЯ

                                                   Мене    розбудила    весна,
                                                   Усілась    на    хмарці    так    весело,
                                                   Підплила    до    мого    вікна
                                   І    сонечком    впала    у    дзеркало.

                                                   Втопилась    кімната    у    променях,
                                   Зраділи    так    сонячні    зайчики,
                                                   Купалися    в    сонячних    повенях,
                                                   Тримались    за    промені    пальчики.

                                   А  небо    накрило    волошками
                                                   Мої    розтривожені    сни,
                                                   І  мрії  засяяли  брошками
                                                   На    новій    сукенці    весни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728049
дата надходження 09.04.2017
дата закладки 09.04.2017


Ганна Верес

Літа свої сіяла й долю /Сл. для пісні/

Літа  свої  сіяла  в  полі,
Щоб  був  холодок  від  тополі,
Щоб  сонечко  не  припікало,
Й  стелилася  б  доля  квітками.

Літа  свої  сіяла  в  лузі
Хотілося  вірить  подрузі,
Та  віра  об  зраду  розбилась,
А  роки  ледь  не  розгубились.

Літа  свої  сіяла  ранком  –
Боялася  стати  підранком.
Ой  доле,  не  рань  мені  душу,
Із  нелюбом  жити  не  змушуй.

Літа  свої  сіяла  й  долю,
В  любові  жила  щоб  на  волі.
Літа  вже  зійшли  –  не  барились,
А  доля  чомусь…  запізнилась. 2.12.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728003
дата надходження 09.04.2017
дата закладки 09.04.2017


Ніна-Марія

Смак кохання

[img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRgco7SQCwpGvTopSWmvYv7lDoEIb6zvrQ8YH4169julzFTFAcUGw[/img]

[color="#16ad16"]Я  хочу  в  тую  весну,  що  так  колись,
Красою  нас  обох  заполонила.
Вказала  стежку  в  чарівний  дивосвіт,
Вогонь  кохання  в  серці  запалила.

Дощі  рясні  його  не  загасили.
Не  зміг  розвіять  світом  вітровій.
Текли  роки  і  весни  відцвітали,
Все  пестив  нас  любові  буревій.

В  кохання  справжнього  не  має  віку
У  ньому  щастям  сяє    кожна  мить.
Немов  вино,  настояне  роками,
Смакує,  насолодою  п'янить.

Лелійте,  як  дитину  почуття  ці
Не  всім  таки  цей  шанс  дарує  доля
Буденністю  не  стопчеться  хай  цвіт,
Хоча  в  житті  на  все  є  Божа  воля.[/color]

[img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTGbpmHH-Mgp8zurxiEK0YDHwNnV9R5dG3e6izmb0sk89rGkbxe3g[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728041
дата надходження 09.04.2017
дата закладки 09.04.2017


Ганна Верес

З дитинства ми всі родом

З  дитинства  ми  всі  родом,  і  з  села,
Й  дорога  в  світ  для  кожного  була
Своя,  що  дуже-дуже    не  проста  є,
Бо  ж  без  землі  ніхто  не  виростає.
Це  їй  завдячуєм  своїм  життям-буттям,
Саме  її  і  я,  і  ти  дитя,
І  першим  почуттям,  і  першим  кроком.
Вона  є  мати  й  те  незриме  око,
Що  бачить  все  і  зрад  не  пробача,
Тож  хай  не  втомиться  творить  добро  душа,
Щоби  жили  у  мирі  наші  діти,
Щоб  світ  умів  прийдешньому  радіти,
І  більше  буде  теплих  кольорів,
І  очі  посвітліють  матерів!
6.05.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725398
дата надходження 25.03.2017
дата закладки 25.03.2017


Ганна Верес

Я подарую мамі /Сл. для пісні/

Я  подарую  мамі  квіти,
Хай  очі  в  неї  зацвітуть,
Бо  найрідніші  вони  в  світі
І  поруч  все  життя  ідуть.
Приспів:
І  вже  ніколи  не  втомлюся

Життя  закони  прославлять:

Немає  діток  без  матусі

Небес  нема  без  журавля.

Я  подарую  мамі  ласку,
Хай  усміхнеться  вона  знов.
Матусі  посмішка  –  не  маска  –
Свята  то  мамина  любов.
Приспів.
Я  подарую  мамі  вечір,
Такий  потрібен  для  обох,
А  обніму  її  за  плечі,
То  щастя  будем  пити  вдвох.

Приспів.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724306
дата надходження 19.03.2017
дата закладки 19.03.2017


Зоя Журавка

ПЕРЕТЛІЛО

Вона  лиш  поглядала,  опустивши  вії,
А  він  любив  її  і  так  беріг.
Вона  щоразу  поверталася  у  мрії,
Він  на  подушку  променем  приліг.
Вона  поблажливо  йому  всміхалась,
Він  оберемками  носив  їй  квіти.
Вона  холодною  завжди  лишалась,
Він  поглядом  міг  спопелити.

Вже  більше  не  тримав  її  за  руку,
Не  цілував  їй  шию  крадькома.
Усе  частіше  думав  про  розлуку,
Вона  ж  із  мріями  лишалася  сама.
Все  перетліло...сіро  і  буденно
Пливли  життям  в  самотності  човни.
На  згарищі  кохання  сірий  попіл,
Бо  мрії  їхні  різними  були.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723924
дата надходження 16.03.2017
дата закладки 17.03.2017


Людмила Пономаренко

Весняно

Весна,  о  Боже!  Знову  ця  пора
Метеликом      майнула  над  привіллям,
Де  котиків    пухнастих    дітвора
Обсіла  густо  верболозу  гілля.

Там,  де  зими  останній  штрих  зітерто,
Вже  тягнеться  до  сонця  первоцвіт,
Крізь  товщу  листя  ніжно  і  відверто
Цілує  небо  й  тішить  білий  світ.

Проснулась  брунька  й  щастям  налилась,
Життям  наповнилась  по  вінця,  по  краї.
Лиш  перша  бджілка  з  вітром  обнялась,
А  вже  гудуть  над  вишнями  рої.

В  теплі  пташа  купається  і  небо,
І  все  живе  пробуджується  знов.
Як  же  душі  пори  цієї  треба,
Мов  подиху,  і  сенсу,  і  обнов.

І  серце  закохалося  в  цей  день
Так  сонячно  й  нестримано-крилато.
І  круговерть    відновлених  натхнень
Дарує  весняний  ковточок  свята.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723543
дата надходження 14.03.2017
дата закладки 15.03.2017


Ганна Верес

Сніги зійшли. Дрімає ще земля.

Сніги  зійшли.  Дрімає  ще  земля,
Немов  чекає,  хто  її  розбудить.
Ще  й  сонечко  не  дуже  звеселя,
Хоч  добре  знає,  влада  чия  буде.

А  як  весна  розбурканим  крилом
Змахне  над  України  рідним  краєм,
В  гаю,  що  притулився  за  селом,
Полине  пісня  аж  до  небокраю.

Заполонить  той  голос  небеса
(Це  першу  пісню  поведе  вівсянка),
Й  душа  людська,  неначе  воскреса,
Вона  тепер  весни  є  полонянка.

І  гай,  немов  орган,  співа-дзвенить,
Під  ноги  стеле  перші  квіти-трави,
Сміються  сонця  променям  вони
І  навіть  дуба  кореням  корявим.  
13.10.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723425
дата надходження 14.03.2017
дата закладки 14.03.2017


Виктория - Р

Цвіт вишень

[b][i][color="#b700ff"]
Квітне  вишнями  вулиця,
Вряд  хатки  білолиці,
Одна  одної  туляться,
Мов  сестра  до  сестриці.

Не  спішу,  йду  тихесенько,
Цвіт  вишень  -  на  долоні,
Скоро  будуть  малесенькі  
Ягідки  скрізь  червоні.

В  кожнім  дворику  зелено,
Пелюсток  білизна,
Їх  збираю  у  пелену  
І  сама,  мов  весна.
01  03  2017  р  
Вікторія  Р  [/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721093
дата надходження 01.03.2017
дата закладки 01.03.2017


Шостацька Людмила

ШЛЯХАМИ ДИТИНСТВА

                                               Блукала  душа  десь  по  полю,
                               Шукала  знайому  стежину,
                               Шукала  вона  свою  долю,
                               Невтомно  і  без  упину.

                               Вона  заглядала  за  обрій,
                               Дитинство  кудись  утекло.
                               Із  ним  їй    так  хороше  й  добре,
                               Хоч  правда  давно  то  було.

                               За  ручку  бабуся  вела,
                               Читала  душі    ОтчеНаш.
                               Ромашка  чарівно  цвіла,
                               Метелик  -  до  макових  чаш,

                               Волошки  в  танку  з  колосками
                               І  вийшли  з  пшенички  сокирки,
                               Пташинка  десь  кликала  маму,
                               Трималась  душа  поводирки...

                             Та  ж  сама  небесна  дорога,
                             Вік  сонцю  не  дався  взнаки,
                             Бабуся  пішла  вже  до  Бога,
                             Скотились  за  обрій  роки.

                             Дитинство  пішло  десь  далеко,
                             Вже  з  ним  не  зустрітись  ніколи,
                             Шумить  і  росте  роду  древко
                             І  моляться  світу  престоли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720606
дата надходження 27.02.2017
дата закладки 27.02.2017


Ганна Верес

Поезію словами вишиваю…

Поезію  словами  вишиваю,  
Що  в  самій  глибині  лежать  душі,
Сумлінням  кожне-кожне  вимиваю,
Щоби  світилось  Правдою  в  вірші.

Я  мудрості  в  народі  назбираю
Не  для  краси,  звичайно,  –  для  життя,
Що  скоро  зацвіте  у  нашім  краї,
В  пошані  буде  матір  і  дитя.

Закутаю  слова  в  рушник  любові,
І  простелю  стежину  із  надій.
Угоду    укладу  з  Великим  Богом,  
Щоб  мій  народ  не  плакав,  а  радів.

Колись  утихомирена,  у  небо
Злетить  душа,  щоб  край  цей  берегти.
Народе,  я  звертаюся  до  тебе:
Сьогодні  уже  стань  єдиним  ти!
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720592
дата надходження 27.02.2017
дата закладки 27.02.2017


Шостацька Людмила

РЕЦЕПТИ ВІД САМОТНОСТІ

                                           Не  вірте,  що  можна  її  полюбити,
                           Вона  -  не  вродлива,  на  вдачу  –  не  дуже...
                           Такі  неприємні  бувають  візити,
                           Ніколи  нікому  не  скаже:  Мій  друже!

                           Сама  -  нещаслива,  розставила  сіті
                           І  тягне  за  руку,  веде  не  туди,
                           Малює  на  стінах  сумнівні  графіті,
                                           А  доброго  просто  від  неї  не  жди.

                           Шукайте  розради  від  неї  у  людях,
                           Малюйте  картини  хоч  маслом,  думками,
                           Не  будьте  для  неї  також  ви  у  суддях,
                           Ідіть  собі  прямо  своїми  стежками.

                           Купайтесь  у  росах,  цілуйтесь  з  світанком,
                           Послухайте  мову  весняних  садів,
                           На  зустріч  ідіть  із  малим  полустанком,
                           Знайдіть  собі  радість  від  щирих  трудів.

                           Берізці  самотній  скажіть  добре  слово,
                           Питайте  ромашку:  чи  любить,  чи  ні?
                           Хай  буде  віднині  в  вас  все  веселково,
                           Сховайтесь  в  любові  -  найкращій  броні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720616
дата надходження 27.02.2017
дата закладки 27.02.2017


Ганна Верес

Весна утретє будить небокрай

Весна  стікає  кров’ю  у  війні…
Чорніє  сонце  від  людського  горя…
Й  від  того  гірко  й  боляче  мені,
Бо  журяться  і  люди,  й  води,  й  гори.

Весна  утретє  будить  небокрай,
Після  Майдану  шле  нові  надії,
Що  скоро-скоро  прийде  та  пора,
Коли  на  сході  скінчаться  події.

І  материнські  очі,  і  серця
Тоді  засяють  почуттям  любові,
Втече  журба  із  милого  лиця…
Воно  ж  пошле  свою  подяку  Богу.
21.03.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720579
дата надходження 27.02.2017
дата закладки 27.02.2017


Дідо Миколай

…від отчого порогу

В  віках  були  волхвами  наші  предки,
Усі  природі,  віддавали  молитви.
Суворі  воїни  були,  управні,  крепкі,
Тому  нас  так  боялись  вороги.

Своє  було  все  рідне,  Родобожжя,
В  Природі  богів  славила  душа.
Бо  Мати  наша  -  Богородиця  Макоша,  
Що  привела,  колись  нас    від  Коша.

Тепло  несли  від  Отчого  порога...
Його  Любов  в  серцях  ми  берегли.
Як  вищий  прояв  славили  Даждьбога,
Бо  з  Господом  єдиним  ми  були.

Не  вмерла  пам'ять,  в  серці  не  згасає,
Вертає  гідність  в  порухах  Дуги…
Даждьбоже  Сонце  знову  оживає,
Зелом  зростає  ,  чистим  з  потрухи.

Ніхто  не  переміг  від  роду  нас  ніколи,
Допоки  віра,  батьківська  жила.
Чужі  не  обіймали  в  нас  престоли,
Вожді  вже  йдуть...  від  свого  джерела.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720311
дата надходження 25.02.2017
дата закладки 26.02.2017


Лєна Дадукевич

Намалюй мені ніч.

Намалюй  мені  ніч,
Неспокійну  і  хтиву,
Синьооку,  як  я,  намалюй  …

Зачаруй  нею  зорі,
Щоб  не  танули  в  небі
І  довіку  сіяли  вгорі  …  

Щоб  у  лісі  струмочок
Побіг  за  тобою
Чистеньким  невинним  дитям  …

Щоб  джерельце  у  горах
Торкнулося  Сонця
І  промінчик  в  краплинах  заграв…

Щоб  простором  лунало    
Щасливе  «Кохаю!»,  
Як  нічної  луни  відгомін…

Зачаруй  моє  серце,
Щоб  у  твоїм  озвалось,      
А  мені  лише  в  очі  поглянь  …  

Намалюй  мені  ніч,
Непідвладну  й  шалену,
Непокірну,  як  я,  намалюй  …    

Намалюй,  я  прошу…
Яку  хочеш  мінливу,  
Лиш,  благаю  тебе,  намалюй…  

7.11.2016  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699211
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 21.02.2017


Ганна Верес

Поет-пророк

Поет  –  це  той,  хто  не  зерном,  а  словом
Уміє  душі  людям  засівать,
Його  в  житті  є  особливе  соло,
Де  мелодійні  і  різкі  слова.

Коли  вони  освячені  любов’ю
І  мало  місця  їм  уже  в  душі,
Тоді  дарунком  є  вони  від  Бога,
Й  виплескує  душа  їх  у  вірші.

Поет  –  пророк.  У  нім  –  жива  надія
На  те,  що  завтра  кращий  буде  день,
Попереду  іде  він  від  події
Й  з  народом,  як  вона  уже  гряде!
23.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718534
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 16.02.2017


Н-А-Д-І-Я

Я ніколи не стану другою…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=APSTMecrAes[/youtube]
У  природі  іде  все  по  колу.
Хто  зуміє  оце  зупинить?
Це  не  зможе  ніхто  і  ніколи
Проти  волі  природи    чинить.

Після  ночі  приходить  вже  ранок,
Що  вітає  новий  знову  день.
Тільки  іншою  я  вже  не  стану,
На  роки  постарію  лишень.

І  по-іншому  гляну  навколо,
Повні  груди  повітря  вдихну.
Щось  вже  пахне  не  так  матіола...
Чомусь  важко  тоді  я  зітхну.

Все  частіше  приходить  безсоння,
І  як  бджоли  рояться  думки.
І  хворіє  душа  в  міжсезоння:
Це  даються  взнаки  ці  роки.

Та  з  роками  душа  не  зчерствіє,
Своїх  друзів  не  кину  в  біді.
Один  погляд  -  і  я  зрозумію:
Чи  є  справжніми  друзі  мої...

Я    ніколи  не  стану  другою.
Буду  щастя,  як  інші  чекать...
Свої  болі  віршами  загою,
І  відчую  в  душі  благодать...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718538
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 16.02.2017


Шостацька Людмила

ВІН БУВ УКРАЇНЦЕМ /пам'яті Василя Стуса/

                                               Він  був  українцем,  за  що  і  загинув  -
                               Поет,  правдолюб,  протестант,  патріот,                                            
                               Як  “зламана  віть”  грішну  землю  покинув,
                               “Душі  його  птах”  полетів  до  висот.

                               Він  нам  залишив  в  “позапростір  вікно”
                               І  “стигми  болючі  в  тілах  і  у  душах”,
                               І  віршів  безсмертних  своє  полотно,
                               Не  мертвим  –  живим!І  усім  небайдужим!

                               “Феномен  доби”  із  застінків  кричав
                               Аби  його  чули  і  “небо”,  і  “кручі”,
                               З  вагою  хреста  Україну  тримав,
                               На  “цвинтар  веселий”  назавжди  ідучи.

                                          “Зимові  дерева”  ридали  у  вересні
                               І  світом  крутила  лиха  “круговерть”,
                               З  поета  упали  кайдани  тяжезні,
                               Із  карцера  Геній  пішов  до  безсмерть.  


                                                                                               Вчора  мені  пощасливилось  бути
                                                                                               присутньою  на  зустрічі  з  відомим  
                                                                                               українським  письменником,
                                                                                               громадським  діячем,  учасником
                                                                                               перепоховання  борців  за  Україну
                                                                                               Василя  Стуса,  Олекси  Тихого,Юрія
                                                                                               Литвина  ВОЛОДИМИРОМ  ШОВКОШИТНИМ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718553
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 16.02.2017


Людмила Пономаренко

Мамина колискова

В  колисковій  давній  оживало  слово,
Не  відоме  досі,  дивувало  свіжістю
І  теплом  лилося  сонячно-квітково,
Огортало  серденько  маминою  ніжністю.

Звуками  пестливими  о  порі  запізній
Зупиняло  вітер  посеред  пітьми,
Умовляло  пташку    не  співати  пісні,
Доки  сон  до  люлечки  схилиться  крильми.

Слово  проливалось  в  плескоті  любові,
Гулечки  летіли  в  хату  з  давнини.
І  навчала  мати    немовлятко  мови,
Чарували  казкою  колискові    сни.

Все  добріло  щиро  над  дитям  маленьким,
Рухалось  навшпиньки    в  диві  теплім  тім.
Мовилась  душею  та  молитва  неньки
На  дитяче  щастя  в  світі  непростім.

Оберегом  стала    з  вічності  співанка,
Мов  джерельце,  чиста  і  легка,  як  мить.
Пісенька    барвиста,  наче  вишиванка,
Голосом  матусі    в  сни  чиїсь  летить.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718353
дата надходження 15.02.2017
дата закладки 15.02.2017


Шостацька Людмила

ДІВЧИНА В ПЛАТТІ ВОЛОШКОВІМ

                                                                                               
                                                                               Колись  написала  цей  вірш  
                                                                               після  випадкової  зустрічі  з
                                                                               незвичайною  дівчиною.
                                                                               Не  знала  кому  його  присвятити.
                                                                               Сьогодні  побачила  в  Клубі  нове  
                                                                               фото  Юлії  Гармаш.  Це-про  неї.


                                                     Дівчина  в  платті  волошковім
                                                     Букет  із  райдуги  в  руках,
                                     Їй  дуже  личить  у  обнові,
                                     Усе  пасує  в  цих  роках.

                                     Таких  красунь  є  небагато,
                                     Щоб  з  часом  в  унісон  ішли
                                     Й  були  з  епох  аристократа  -
                                     Полотен  вічності  посли.

                                     Краса  і  врода,  навіть  святість,
                                     Хоч  це  давно  не  дуже    в  моді,
                                     А  тут  ще  й  заздрощів  кирпатість,
                                     Не  вперше  з  цим  зустрітись  вроді.

                                     Дівчина  в  платті  волошковім,
                                     Частинка  поля,  шмат  небес
                                     І  сонце-локон  колосковий...
                                     За  конкурентку  -  для  принцес.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717037
дата надходження 08.02.2017
дата закладки 08.02.2017


Нора2

Дождь

Сегодня  дождь  опять  стучал  по  крышам
И  тараторил  с  ветром  по  углам.
Он  словно  что-то  знает,  что-то  слышал,
Всё  то,  что  не  дано  услышать  нам.

Я  тихо  прилегла,  слегка  вздремнула,
Прикинулась  застывшей  на  века,
Как  будто  мир  на  миг  я  обманула,
Но  дождь  смотрел  на  это  свысока.

Хотела  я  подслушать  его  сплетни,
С  востока  ветром,  что  там  принесло.
А  он  наивную  меня    заметил,
Ну  что  ж,  не  в  этот  раз,  не  повезло...

И  так  надменно  барабанил  в  окна,
Доказывал  -  его  не  проведёшь!
Скандально  плакал  брызгами  по  стёклам,
Корил  меня  за  маленькую  ложь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716844
дата надходження 07.02.2017
дата закладки 07.02.2017


Шостацька Людмила

А СКІЛЬКИ ВЖЕ ПОГАСЛО СВІЧ

                                     Несе  мене  стрімка  ріка,
                     Скрізь  валуни  і  небезпека.
                     Відносить  часто  до  буйка,
                     То  підливає  з  свого  глека.

                     Хтось  на  середину  нас  кинув
                     І  вибирайся  як  хто  може,
                     Тут  не  зачепишся  за  стіну,
                     Навряд  чи  хтось  ще  допоможе.

                                     Ти  -  тут  собі  слуга  і  цар
                     У  невимовній  цій  марноті,
                     Поклав  діла  всі  на  вівтар
                     І  “до”  вишукуєш  у  ноті.  

                     А  скільки  мрій  не  долетіли...
                     А  скільки  вже  погасло  свіч...
                     А  скільки  душ  осиротілих…
                     В  очах  задума:  в  чому  річ?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716049
дата надходження 03.02.2017
дата закладки 03.02.2017


Микола Миколайович

Памяті Олеся

       

Весна  наповнить  ручаї…
Удягне    все  у  шалі.  
Розмай    поверне  у  гаї,
А  молодість...  все  далі.

І  як  у  косах  сивина...
Летять  листки    опалі.
В  сувій  старого  полотна,
Складають  всі  печалі.

О,  весно  прошу  почекай,
Збираю  ще  скрижалі.
Прошу  хоч  трішки  поблукай…
На  березі  Спіралі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715425
дата надходження 30.01.2017
дата закладки 31.01.2017


Батьківна

Свято літа минає…

Після  прочитаного  твору  "Намалюй"  автора  Олега  М.

Свято  літа  минає,
Сивина  покриває
Роззолочені  сльози
В  журавлиних  краях,
Що  розсипались  світом
Дорогим  заповітом
Найсолодшого  дива
У  дзвінких  ручаях.

Намалюй  мені  пісню
І  осінню  й  непізню
У  полях  колосистих  
Де  співає  душа...
Намалюю  світанок,
Наш  замріяний  ганок,
Захід  сонця  багряний
У  густих  споришах.

Літо  скоро  минає,
Душу  сум  огортає,
Пісня  осені  чиста
Ген  за  обрій  летить...
Ми  з  тобою  навіки
Повноводнії  ріки
І  освячена  вітром
Для  нащадків  блакить.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715300
дата надходження 30.01.2017
дата закладки 30.01.2017


Нора2

Дощ і моє кохання

Ідуть  дощі,  холодні  і  прозорі,
лежить  туман  над  річкою  густий.
Десь  через  хмари  сумно  світять  зорі
і  місяць  ріг  додолу  опустив.

Я  знов  чекаю,  сидячи  удома,
тебе,  твоїх  солодких  обіцянь.
Хоча  я  знаю:  все  це  -  марна  мова,
Моїх  даремних  мріям  сподівань.

Сама  собі  тебе  намалювала,
Насправді  зовсім  ти  і  не  такий,
Та  все  одно  всім  серцем  покохала,
Хоча  для  мене  ти  мов  лід  крихкий.

Можливо,  дощ  сьогодні  не  скінчиться
І  не  повернешся  до  мене  знов,
Нехай  мені  хоча  б  у  снах  насниться
Твоя  палка  і  пристрасна  любов.

А  крапель  пісні  відчайдушний  гомін
Бере  в  полон  й  засмучує  мене.
Та  дощ  той  ллє,  і  небо  плаче  громом,
говорить  ніби  вголос:  «Все  мине!»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715103
дата надходження 29.01.2017
дата закладки 29.01.2017


Н-А-Д-І-Я

Небо…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yz1G2ibTMvA  
[/youtube]
Дякую  за  ідею          Аяз-Ашмир-Ша
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714797

На  дрібні  краплі  розлетілось
В  глибокім  морі  пролягло.
Та  море  раптом  розізлилось...
Ой,  що  тоді    отут    було!

Перун  розсипав  гострі  стріли,
І  прокотився  грім  здаля.
Зірки  від  жаху  затремтіли.
Пішла  тут  обертом  земля...

Упало  небо  на  дно  моря,
Ох,  і  який  створився  жах!
І  всі  заплакали  від  горя.
І  огорнуло  Сонця  страх.

І  як  тепер  йому  світити?
Куди  ж  проміння  посилать?
Хто  ж  буде  хвилі  ці  сріблити?
Так!  Треба  небо  відпускать..

Захвилювалось  знову  море,
І  небо  витягли  хвильки..
І  всі  забули  оте  горе...
От  що    створили  крапельки...
---------------------------------------

Ми  знову  дивимося  в  небо,
Радієм  сонцю,  як  завжди.
Поки  живемо,  так  це  треба.
А  ти  нас,  НЕБО,  ще  не  жди..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715079
дата надходження 29.01.2017
дата закладки 29.01.2017


Шостацька Людмила

КРАЮ МІЙ

                                     Краю  мій,  ворушиш  мої  рани,
                     Предків  зов  по  скронях  дзвоном  б’є,
                     Як  скровили  води  бусурмани,
                     Там,  де  Буг  з  Бужка*  водицю  п’є!

                     Тут  ординець  дикість  показав,
                     По  тобі  пройшовся  хижим  звіром,
                     Як  ти  вижив,  як  життя  в’язав?
                     Знаю:  марив  волею  і  миром.

                     Лях  пихатий  гнув  тебе  додолу,
                     День  і  ніч  належав  ти  йому…
                     У  борні  пройшов  нелегку  школу,
                     Без  вини  відсидів  цю  тюрму.

                     Цар  мастив  усе  також  не  медом,
                     Випивав  твої    останні  соки,
                     Вчив  нахабно:  так  тобі  і  треба,
                     Мрії  поневолив  ясноокі.

                     А  червоні?  Чим  то  –  не  орда?
                     Срам  такий  в  двадцятому  столітті!
                     Що  ж  то,  Краю,  справді  за  біда:
                     Гірше  нам  за  всіх  людей  на  світі?

                     Тут  ще  Каїн  сам  назвався  братом,
                     А  йому  такий  –  тамбовський  вовк,
                     Вліз  до  нас  непрошеним  піратом,
                     Не  дай  Бог,  комусь  таку  любов.

                     Стільки  вже  пройшло  тих  поколінь,
                     Птаху  щастя  ще  не  упіймали,
                     Чи  не  чуєш,  Боже,  ти  молінь:
                     Щоб  свої  своїх  так  розпинали?

                                                                                           *Бужок-притока  річки  Буг

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714947
дата надходження 28.01.2017
дата закладки 28.01.2017


Шостацька Людмила

МІСТО, ЯКОГО НЕМА

                                       Птахом  ніч  синя  присіла,
                       Небо  –  з  мереживом  зір.
                       Я  вже  тобою  горіла...
                       Доля  ж  зробила  відбір.

                       Зараз  з  тобою  ми  в  місті,
                       В  місті,  якого  нема...
                       Ніч  свої  звуки  солісті  -
                       Тихо  для  нас...жартома.

                       Може  з  відлунням  небесним...
                       Стогін  надірваних  струн...
                       Словом,  бодай  безсловесним,
                       Щось  напророчить  віщун.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714950
дата надходження 28.01.2017
дата закладки 28.01.2017


Виктория - Р

Сладость мятная

[b][i][color="#d500ff"]
Небо  синее,
Поле  снежное
Ветки  в  инее,
Утро  нежное...

На  окне  мороз,
Рисовал  любя...
Будто  виртуоз
Розу  для  тебя.

Подойди  к  окну
Моя  крошечка...
На  тебя  взгляну,
Хоть  немножечко...

Несравнимая,
Ненаглядная
Мне  любимая,
Сладость  мятная...
28  01  2017  р  
Вікторія  Р  [/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714917
дата надходження 28.01.2017
дата закладки 28.01.2017


Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)

Коли Кобзар вручає естафету

Одного  разу  хтось  мені  сказав:
«Часи  не  ті...і  безталанні  люде...
Й  давно  пішов  у  забуття  Кобзар,
Нема  такого  і  уже  не  буде...»

Понурено  зітхає  песиміст,
Зівˊявши  і  втягнувши  шию  в  плечі.
А  хтось  –  дістане  зранку  чистий  лист,
Й  яскраві  фарби,  бо  іще  ж  не  вечір!

І  відгукнуться  ще  нові  пісні
В  чиїйсь  душі  на  кобзареве  слово,
З  зернятка  проростуть  нові  вірші,
Бо  сам  Кобзар  свою  веде  розмову!

І  -  з  нами  Він...бо  Думки  висота
Давно  сягнула  за  межі  планети.
І  зоряні  рядки  плетуть  вуста,
Бо  сам  Кобзар  вручає  естафету!

Здається,  замовчали  всі  світи,
Всі  музи,  і  мелодії,  і  струни...
Бо  сам  Кобзар,  звертаючись  «на  ти»,
Відкрив  тобі  життя  священні  руни!

Й  не  осягти  душі  твоєй  політ!
Та  й  права  ми  не  маєм  зупинятись...
Бо  кобзаревий  незгасимий  слід
Спиняє  день,  щоб  знов  йому  початись!

...По  стежці  тій  ступаєм  я  і  ти.
І,  доля  все  ж  божественна  поета,
Бо  подих  затамовують  світи,
Коли  Кобзар  вручає  естафету!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714881
дата надходження 28.01.2017
дата закладки 28.01.2017


Надія Башинська

ЩОБ ЙТИ ВПЕРЕД – У ДУШУ ЗАЗИРНІМО!

Те,  що  було  –  у  пам'яті...  Не  стерти.
Були  веселі  і  погожі  дні.
Сміялося  тоді  ясніло  сонце.
А  були  дні  похмурі...  і  сумні.

Те,  що  було  –  у  пам'яті...  Назавжди.
Щось  тішить  душу,  гріє,  веселить.
А  дещо  таки  хочеться  забути,
Бо  біль  несе,  тому  душа  щемить.

І  кудись  рветься,  ніби  пташка  в  клітці.
І  спокою  душевного  нема.
Та  пам'ятаймо  й  ці  дні...  Пам'ятаймо!
То  віяла  морозами  зима.

Чому  в  житті  ми  ходимо  по  кругу?..
Тут  зими  й  весни,  літо  й  осінь  є.
Змінити  цього  руху  ми  не  можем.
Змінімо  те,  що  у  душі  живе.

Щоб  йти  вперед  –  у  душу  зазирнімо...
Пора    в  серця  прикликати  весну,
Щоб  зацвіли  сади  й    земля  розквітла!
Ой  досить,  досить  нам  вже  ....  полину...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714361
дата надходження 25.01.2017
дата закладки 25.01.2017


Шостацька Людмила

ДВА СЕРЦЯ

                                                                     Присвячую  мужній  
                                                                     Поетесі-патріотці  
                                                     ГАННІ    ВЕРЕС
                                                     Найкращі  вітання  до  Дня  
                                                     Народження!

                                 Яке  ж  то  серце,  може  навіть  два?
                                 Щомиті  за  Вкраїну  вболівають.
                                 Ніколи  не  жила  так,  як  трава,
                                 Не  так  як  інші  –  лиш  за  себе  дбають.

                                 І  день  і  ніч  –  на  тій  страшній  війні,
                                 Всю  силу  віддала,  щоб  зупинити,
                                 Стандарти  ці  давно  уже  двійні,
                                 Та  провела  сама  всі  аудити.

                                 Давно  вже  знає  ціну:  що  і  як?
                                 Собою  закриває  Україну,
                                 Як  же  обрид  їй  той  уже  будяк!
                                 А  як  свою  шанує  солов’їну!

                                 Вже  кілометри  слів  кричать  за  мир
                                 І  матерям  усім  втирає  сльози,
                                 Ця  мужня  жінка  –  всім  орієнтир,
                                 Поезія  війни  посеред  прози.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714335
дата надходження 25.01.2017
дата закладки 25.01.2017


Микола Миколайович

Втопили легеня в пучині

Туман  над  гаєм  клубочився…

Свічками  хутір  засвітився.

В  траві  густій,  як  у  жарині…

Було  нам  тепло,  мов  в  хатині.

 

Обняв  і  світ  весь  потьмарився…

Як  плющ  навкруг  її  обвився.

Взяв  в  руки  груди  голубині…

Й  птахи  проснулися  в  долині.

 

Зацілував,  губами  впився…

Дурманом  мабуть  обкурився.

Як  павучок  у  павутині…

Спивав  той  трунок  по  краплині.

 

Неначе  вперше,  я  відкрився…

У    прірву  розум  покотився.

Тремтіло  тіло  у  богині…

Роса  скотилась  по  стежині.

                           
Приспів:

З  туману  досвідок  світився…

Навіки  твій,  я  залишився.

Оті    глибокі  очі  сині…

Втопили  легеня  в  пучині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714000
дата надходження 23.01.2017
дата закладки 24.01.2017


Микола Шевченко

Ще одна версія пісні

https://www.youtube.com/watch?v=gAURB3X6h08

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706807
дата надходження 16.12.2016
дата закладки 24.01.2017


Шостацька Людмила

ВІВАТ, ВІКТОРІЄ, ВІВАТ!

                                       
                                                                     Присвячую  чудовій  людині,
                                                                     красуні,  гарній  поетесі
                                                                     ВІКТОРІЇ    Р.

                                             Віват,  Вікторіє,  віват!
                             Люблю,  Вікторіє,  люблю!
                             Рахує  миті  циферблат,
                             А  я  цю  мить  благословлю.

                             В  цій  миті  Ваше  є  тепло
                             І  щедрість  ніжної  душі,
                             І  чисте  слово,  наче  скло,
                             Добра  великого  рушій.

                             Віват,  Вікторіє,  віват!
                             Достойна  всіх  земних  красот,
                             Величних  тронів  і  палат,
                             І  заслужила  на  джек-пот.

                             Краса:  вартує  полотна,
                             Душа:  їй  є  рядки  у  одах,
                             Така  –  на  цілий  світ  одна,
                             Побачиш  –  затамуєш  подих.

                             Батькам  -  за  щастя  і  любов,
                             З  коханим  –  благодать  і  рай,
                             А  діткам  –  щит  із  молитов,
                             Із  благодаті  водограй.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714137
дата надходження 24.01.2017
дата закладки 24.01.2017


Шостацька Людмила

БУРШТИНОВЕ НАМИСТО

                                         Намисто  бурштинове  –  у  руці.
                         Не  знаю:  як  мені  тепер  з  ним  бути?
                         Чаруюся  від  сяйва  промінців,
                         Але  ж  яка  ціна  таких  здобутків?

                         Змішались  краплі  сонячні  із  кров’ю,
                         Хіба  ж  за  щастя  буде  ця  прикраса?
                         Чи  ж  куля  прислужилася  здоров’ю,
                         Прив’язана  тугим  вузлом  до  бакса?

                         Чарівний  камінь  з  подихом  віків!
                         Він  розбрату  зробився  лютим  знаком,
                         З  забарвленням  злочинних  кольорів
                         Й  наляканим  всесильним  зодіаком.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712680
дата надходження 17.01.2017
дата закладки 17.01.2017


Виктория - Р

На сайті поети й поетки

[b][i][color="#d500ff"]Ця  нічка  така  ласкава,
Місяць  та  зорі-монетки.
Шматок  шоколаду  й  кава,
На  сайті  поети  й  поетки...

Рожеві  та  сині  чати,-
Сторіночка  в  кожного  є...
Не  хочуть  поети  спати,
І  кожен  щось  пише  своє.

До  ранку  кипить  робота,
Все  нові  і  нові  вірші!
Відкриті  у  клуб  "ворота"
Бо  все  що  тут  є  -  від  душі!
16  01  2017  р  
Вікторія  Р
[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712670
дата надходження 17.01.2017
дата закладки 17.01.2017


Людмила Пономаренко

Жменька тепла

Минув  рік  мого  перебування  в  "  Клубі  поезії"...  Дякую!

Рік,  мов  спалах  сяйний,  видноколом  далеким  погас,
Нанизавши  для  пам’яті  миті  в  строкате  намисто.
Загадковий,  як  вічність,  неспинно-невидимий  час
Замітає    минуле  снігами    небачено-чисто.

Лиш  яскраві  моменти    лишає  на  спогад  мені,
Незабутні  хвилини    чудес,  і  добра,    і  любові,
Вболівання  за  світ,  крихти  істин    поміж  метушні,
І  шукання  душі    у  світах  поетичних  крізь  слово…

«Клуб  поезії»    став  місцем  творення  у  всемережжі
Тим,  хто  вірує  в  слово,  його  силу,  і  мудрість,  й  красу.
Полюбила  і  я  вечори  ці  рожево-бентежні,
Де  подвоєно  щастя  і  щезає  розділений  сум.  

Незнайомі  мені,  та  такі  довгождані  знайомці
Теплим  словом  підтримки  запалили  свічу  спілкувань.
І    смайлик  веселий,  що  ромашки  тримає  в  долоньці,
Наче  сонячний  промінь  на  дорозі  моїх  існувань.

Цілий  рік  пролетів,  на  сторінці  ладнаючи  вірші…
Вдячність  тим,  хто  зібрав  в  Клубі  цім  новачків  і  майстрів.
Щирим  друзям  моїм    ці  слова,  що    за  весни  світліші,
І  ця  жменька  тепла  крізь  негоду  зимових    вітрів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712359
дата надходження 15.01.2017
дата закладки 15.01.2017


Олена Жежук

До мене…

Допоки  день  –  червоний  диск  не  згас,
І  зв'язані  довірою    рамена.
Штовхни  свій  човен  в  доленосний  час
У  неба  синь…  пливи,    пливи  до  мене.

Бо  визрів  час  і  небо  ще  цвіте  -
Жага    моєї    ніжності  іскриться.
Хоч  не  мольфар  й  не  ангел,  а  проте
Тобі  запалювати  в    ніч  зірниці.

Тобі  кресати    зорі  в  цім  краю,
Мені  -  на  зорях  ніжність  колихати.
Допоки  день  -  жевріє  ще  «люблю»,
Пливи  на  диск  –  маяк  моєї    ватри…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712320
дата надходження 15.01.2017
дата закладки 15.01.2017


Шостацька Людмила

ЯКОГО ВИМІРУ ЦЕЙ ДЕНЬ

               Якого  виміру  цей  день?
Тут  майже  вічність  –  за  мішень.
Ще  мить  тут  друг  за  брата  був,
Злий  дух  від  ворога  війнув,

Війна  призначила  урок,
Натиснув  ворог  на  курок...
Упав  хлопчина  щироокий,
Душа  летить  у  світ  широкий,

Над  ним  ще  день  стоїть,  голосить,
А  мама  десь  не  знає,  просить,
Благає  Господа  й  святих,
Її  ж  Герой  навік  затих...

Донбаський  край  співа  журливу,
Попав  юнак  під    “градів“  зливу,
Його  часів  спинився  хід,
Фашист  прийшов,  казав  -  сусід.

Змісив  усе:  святе  і  грішне,
Буття  –  нерадісне,  невтішне.
Він  обезглавив,  навіть,  хати,
Йому  на  всіх  тепер  начхати.

Давно  до  зла  лихий  цей  звик:
Не  різнить  мова  де  язик.
Потужний  край  –  зробив  руїну,
Нема  катюзі  поки  спину.

Зробив  пустелю,  поле  мінне,
Настане  день  і  неодмінно
Упаде  ворог,  складе  крила
І  буде  пам’ять  на  могилах

Всіх  тих,  хто  вищим  був  за  нас,
Вина  тут  є  твоя,  Донбас.
Ти  не  любив  свою  Вітчизну,
Зелене  світло  дав  рашизму,

А  він  зірвав  в  нас  стільки  цвіту...
А  скільки  ликів  вже  з  граніту...
Без  ліку  доль  розбитих  вщент:
Керує  чорний  диригент.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712269
дата надходження 15.01.2017
дата закладки 15.01.2017


Н-А-Д-І-Я

Таке життя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hc7ye6DYYB0[/youtube]
.
Спроба  продовжити  твір  Олекси  Удайка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711104

Про  сім  життів  ми  згадуєм  нечасто.
Та  точно  знаєм,  що  дано  одне.
Ми  живемо,  а  це  вже  значить  щастя.
Чи  кожен  це  у  цім  житті  збагне?

І  живемо  усі  ми,  як  хто  може.
Хто  правдою,  а  дехто  просто  так.
З  надією,  що  бог  їм  допоможе
Прожити  все  своє  життя  усмак...

А  час  іде...  Не  виняток  -  спіткнешся.
Життя  не  пробачає  помилок.
І  вже  тоді,  коли  ти  озирнешся,
Побачиш,  що  ти  знехтував  урок...

А  що  любов?  Яке  в  житті  їй  місце?
В  житті  буває:  любимо  себе.
І  почуття    зачинять  в  серці  міцно.
Аж  поки  там    трава  не  зацвіте.

А  як  зоря,  що  так  й  не  засвітилась?
Блукатиме  по  небі  між  зірок.
А,  може,  край  сердечка  десь  вмостилась
У  тім  житті,  що  не  зробило  й  крок..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712261
дата надходження 15.01.2017
дата закладки 15.01.2017


Ганна Верес

Доле моя, незрадлива (Слова для пісні)

1.Доле  моя,  незрадлива,
Подруго  вірна  моя,
В  світ  повела,  ніби  в  диво,
Стежку  барвінок  встеляв.
Там  непорочна  і  мила
Рідна  моя  сторона
Піснею  в  серці  зродилась,
Ніжно  заграла  струна.
Приспів:
Там  мої  будні  і  свята,
Там  мій  початок  путі,
Там  стала  я  на  крилята,
Вперше  кохала  в  житті.
Стежкою  слалася  доля,
Зелень  стрічалась  ,густа,
Та  найтепліше  удома,
Де  довелось  виростать.

2.Пісне  моя,  посивіла,
Ти  найдорожча  мені,
Звідти  і  спогади  віють,
Мріють,  мов  сон,  вдалині.
І  оживає  там  хата
Й  рідне  до  болю  село,
Дякувать  буду    й  зітхати,
Бо  ж  не  усе  відбулосоь…
Приспів.
Доле  моя,  незрадлива,
В  тиші  розвій  мені  сум,
Спогади  ніжно-вразливі
Вип’ю,  мов  чисту  росу,
Й  знову  подякую  долі,
Й  спогади  буду  гортать,
Про  найтепліше  удома,
Де  довелось  виростать.
Приспів.
14.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711309
дата надходження 10.01.2017
дата закладки 10.01.2017


Ганна Верес

Літа у сиву паморозь вдяглись

Літа  у  сиву  паморозь  вдяглись,
У  коси  білу  кинули  мережку.
Високі  мрії  хоч  не  всі    збулись,
Та  не  дарма  життя  топтала  стежку,

Оглянусь:  лан,  засіяний  добром,
Дітей  і  внуків  оцінили  люди,
Закохана  в  святу  красу  дібров
І  друзі  в  мене  -  щирі,  не  зануди.

Життя,  земне,  виходить,  удалось,
Подякувати  зорям  є  потреба,
І  хоч  не  все,  сплановане,  збулось,
Про  це  ніколи  шкодувать  не  треба. 13.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711305
дата надходження 10.01.2017
дата закладки 10.01.2017


Надія Башинська

БІЛИЙ СНІГ ЛЕТИТЬ… МЕТЕ

Білий  сніг  летить...  Мете.
Яблуневий  сад  цвіте!

Яблуні  цвітуть,  хоч  сніжно.
Ніжно-ніжно,  ніжно-ніжно!

І  такі  вони  красиві!
Білі-білі,  білі-білі!

Снігурі  на  них  червоні,
ніби  яблука  в  долоні.

Яблуні  цвітуть  так  рясно...
А  навколо  ясно-ясно.

Білі  квіти  засвітились,
ніби  зорі  опустились.

І  розсипались  над  світом,
срібно-білим,  ніжним  цвітом.

Яблуні  цвітуть,  хоч  сніжно.
Біло-біло,  ніжно-ніжно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710250
дата надходження 04.01.2017
дата закладки 07.01.2017


Олена Жежук

Де свіча горить…

[i]«Ніч  віддавала  всі  чари  і  сни  до  останку,
Нив'я  зоравши    солодких  таїн  переліг»*.[/i]
Лише  блукає  засніженим  полем  до  ранку
Герда,  шукаючи  серцю  своєму  нічліг.

Що  їй  вітри,  коли  в  спину  про  нього  тривога?
Що  їй  сніги,  коли  терпне  у  серці  ім'  я?
В  світі  померклім  для  істини  вперта  дорога
Йти    уперед,  доки  поруч  твоє  янголя.

Там,  десь  під  зоряним  куполом  теплі  надії
Вогником    гріють,  витають  Різдвяним  пилком…
Ноче  всесила,    даруй  їй  світанок  під  вії
З  Каєм  зустріти,  де  свічка  горить    за  вікном.


*  Спроба  продовжити  довершене
Олекса  Удайко  "Ранок  рожевий"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709688
дата надходження 01.01.2017
дата закладки 01.01.2017


Світлана Моренець

І. ТЕРЕНУ. Відповідь-експромт

[i]"Не  нарікай,  що  дивиться  село,
коли  своє  показуєш  намисто.
Воно  твоє,  яким  би  не  було.
А  слово,  що  лягає  на  крило,
то  є  публічне,  а  не  особисте.
І.  Терен  [/i]

О,  скільки  б  людством  втрачено  було,
аби  Майстри  ховали  особисте,
щоб  лиш  не  пліткувало  все  "село",
побачивши,  що  в  когось  –  Є  намисто!
Щоб  Тютчев  не  писав:  "Я  встретил  Вас...",
"Я  помню  чудное  мгновенье..."  –  Пушкін,
а  Лаура  (?)  –  живий  іконостас
на  все  життя  Петрарки...  Та  є  "ушлі"
пронири,  що  шукають  тільки  бруд.
Із  мікроскопом  лазять!  В  кожнім  слові
вбачають  хіть  чи  зраду,  а  чи    блуд,
бо  вдуматися  –  непосильний  труд.
Що  вірність  є  –  не  ймуть  пустоголові.

Ні,  я  –  не  майстер!  Навіть  не  поет.
Майстрам  Пліткарства    все  ж  порадить  мушу:
погрузлі  у  сміття  пліток    "естет"
а  чи  "естетка",  –  ЧИСТІТЬ    ЗРІДКА    ДУШУ!

                                                   29.12.2016  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709158
дата надходження 29.12.2016
дата закладки 29.12.2016


Ганна Верес

Останній дзвінок

[u]Андрій  Байбуз  загинув  18грудня  2016р.  під  Світлодарськом.  В  останні  хвилини  свого  життя  він  подзвонив  матері  мобільним  телефоном.[/u]

Стелився  дим.  Затих  нарешті  бій.
Давно  такого  не  було,  жаркого…
Він  подзвонив:  «Це  я  дзвоню  тобі…
Ти  пам’ятаєш,  мамо,  ще  такого?
Жартую  трохи.  В  мене  все  –  о’кей.
До  перемоги  зовсім  небагато.
Я  й  тут  боєць,  матусю,  –  не  лакей,
Хоч  до  війни  так  не  хотів  звикати.
На  світі  цілих  сорок  я  прожив,
А  поряд  –  ще  й  молодші,  вполовину.
Ти,  головне,  себе  побережи,  
А  я  вернусь,  живий,  не  в  домовині…
І…  з  перемогою.  Ти  це  запам’ятай:
Не  зрадив  я  в  житті  ніде  й  нікого.
Мене  нічого  більше  не  питай…
Може  й,  не  був  у  тебе  я  зразковим,
Та  й  забував  слова  тобі  знайти
Оті,  що  кожна  матінка  чекає…
Знай:  найрідніша  і  найкраща  ти…»
І…  змовк…  Життя  із  рани  витікало…
28.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709065
дата надходження 29.12.2016
дата закладки 29.12.2016


Ганна Верес

Мої вірші воюють у Криму

Мої  вірші  воюють  у  Криму.
Розвінчують  російського  тирана.
Ви  скажете,  потрібно  це  кому?
Тим,  хто  живу  у  серці  має  рану.
І  хто  давно  вже  виріс  із  раба
Й  навчився  жити  під  крилом  у  волі,
У  кому  поселилася  журба,
Та  мрія  ще  жива  про  світлу  долю.
І  не  лише  для  себе  –  для  дітей,
Онуків,  правнуків,  для  Криму-України,
Хто  вірить,  що  майбутнє  те  гряде  –
Й  закінчиться  доба  війни-руїни.

Мої  вірші  не  тільки  у  Криму,
Але  й  на  сході,  в  вогнянім  Донбасі.
Пишу  я  їх  невтомно  ще  й  тому,
Щоби  відкрити  очі  бідоласі,
Котрий  повірив  у  «Російський  мир»,
Мовляв,  його  це  історичні  браття.
Без  України  «Мир»  той  утомивсь
І  запалив  війни  жарке  багаття.
Людей  лишив  уласного  кутка,
Розбив  дороги,  школи  і…  надії.
Як  не  влаштовує  вас  доля  отака,
Берімося  за  зброю  і  до  діла:
Всю  наволоч,  гнилу,  відкиньмо  геть;
Не  личить  нам  стояти  на  колінах.
Шахтар  ти,  робітник,  інтелігент,
В  руках,  у  наших,  доля  України!
17.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708941
дата надходження 28.12.2016
дата закладки 28.12.2016


Виктория - Р

Не приведи

[b][i][color="#0048ff"]Не  приведи  мене  мій,  Боже,
Щоб  бачити  "майдани"  знов...
Хай  свята  правда  переможе,
І  не  проллється  більше  кров!

Не  приведи  мене  мій,  Боже,
Щоб  бачити  Вкраїни  крах...
Бо  вірю  я,  і  вірить  кожен,
Що  подолаєм  разом  страх...

Не  приведи  мене  мій,  Боже,
Щоб  бачити  дітей-сиріт...
Хай  твоя  милість  допоможе,
І  дасть  їм  стежку  в  білий  світ...

Не  приведи  мене  мій,  Боже,
Щоб  я  забула  віру  в  тебе...
Стоять  солдати  на  сторожі,
І  молюся,-  я  просто  неба...
17  12  2016  р  
Вікторія  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707237
дата надходження 18.12.2016
дата закладки 18.12.2016


Ганна Верес

Дітьми дорожіть же, люди

Коли    залиша    лебідка
І    лебедя,    і    гніздо,
Це    так    неприродно    й    бридко    –
Не    хвалить    цього    ніхто.
Коли    забува    лебідка,
Що    мати    вона    й    одна,
Що    плачуть    без    неї    дітки,
Й    осудить    її    рідня,
Тоді    вона      не    лебідка,
А    швидше      –    зозуля-птах.
Її    не    хвилюють    дітки,
Хоч    в    сивих    уже    літах.
Зозуля    кує    красиво    –
Живе    вона    як,    хто    зна?
Пробачити      мо’    й    просила,
Та    син    її…    не    впізнав…
Нехай    це    уроком    буде
І    людям,    і    птахам    –    всім.
Дітьми    дорожіть    же,    люди,  
Свою    їм    любов    несіть.
12.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706491
дата надходження 14.12.2016
дата закладки 14.12.2016


Шостацька Людмила

ПРИЙДИ

                                           Примружив  очі  тихий  вечір.
                           Прийди,  розвій  моє:  сама.
                           І  шаль  з  любові  кинь  на  плечі,
                           (Промінням  стане  бахрома)...

                           Прийди,  скажи  хоч  тепле  слово,
                           Моїх    смарагдів  випий  мед,
                           Прийди,  прошу,  не  помилково
                           І  не  шукай  ніде  прикмет.

                           З  моїх  долонь  візьми  надію,
                           Зігрій,  замерзла,ця  зима...
                           Зміни  любов’ю  амнезію,
                           Бо  кращих  ліків  ще  нема.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706278
дата надходження 13.12.2016
дата закладки 13.12.2016


Ганна Верес

Щоб слово солдатом стало

Крізь  ситечко  серця  війну  пропускаю,
Щоб  вилити  на  папері
Дочірню  любов  до  Вкраїнського  краю
У  звичній  мені  манері:
Щоб  слово  солдатом,  воюючим  стало
За  мир  на  землі,  праотчій,
У  спротив  до  ворога  щоб  виростало,
Усім  відкривало  очі.

Удосталь  ми  горя  уже  напилися,
Ми  нація  вільна,  горда,
Тож  кожен  собі  у  душі  поклянися,
Єдиним  щоб  стать  народом.
Щоб  захід  і  схід  врешті-решт  обнялися
І  з  Кримом  в  єдине  ціле,
Полеглих  героїв  щоб  мрії  збулися
І  люди  цьому  раділи.
13.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706285
дата надходження 13.12.2016
дата закладки 13.12.2016


Шостацька Людмила

ОСІННЯ ЛЮБОВ

                                           Зупинка  “Щастя“  і  перон  надій.
                           Один  -  на  двох,  немов  солодкий  сон,
                           І  він  й  вона  з’явилися  із  мрій,
                           На  них  чекав  із  осені  вагон.

                           Скакав  по  серцю  коник-стрибунець,
                           Метелики  в  очах  кружляли  знов
                           І  виростали  крила,  тут  кінець
                           Творив  початок  з  іменем  “Любов“.

                           Крутили  серпантином  почуття,
                           Забутих  днів  згубився  календар,
                           Пакунок  цінний  видало  життя  -
                           Любов  осінню,  справжній  Божий  дар.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705970
дата надходження 11.12.2016
дата закладки 11.12.2016


Шостацька Людмила

ПОДІЛЬСЬКИЙ КРАЙ

                                           Подільський  край  із  крилами  Жар-птиці
                           Розкинувся  серед  полів  й  дібров
                           Із  чистотою  срібної  росиці,
                           Із  святістю  надщирих  молитов.

                           Так  пахне  хліборобськими  дарами
                           Й  мільйонами  в  полях  маленьких  сонць,
                           Усіх  історій  відкриває  брами
                           І  світить  щирістю  своїх  віконць.

                           Посивів  від  нашестя  ворогів,
                           Оплакує  синів  своїх  донині,
                           Проте  душею  край  мій  не  збіднів,
                           Опора  він  матусі-Батьківщині.

                           Цілує  мозолисті  руки  їй,
                           До  серця  пригортає  її  болі,
                           Чарівний  красень,  край  подільський  мій!
                           З  ним  буть  мені  написано  на  долі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705966
дата надходження 11.12.2016
дата закладки 11.12.2016


Ніна-Марія

Мелодія кохання

[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTT0yu1wolgq0ho92GALjIsAUr8bHXZHLFDupiIOhhV1vMF6EhhFQ[/img]
[youtube]https://youtu.be/MxZCW4ALWm8[/youtube]

[color="#3a6e30"][color="#3c7a38"]Я  тобою  по  вінця  упита
І  летіти  готова  за  край
За  межу  ту,  любов"ю  сповиту,
Що  приніс  нам  щасливий  розмай.

На  крило  я  візьму  свою  мрію,
Що  трояндою  квітне  в  душі.
І  цей  трунок  медовий  любові
Ми  удвох  розіп"ємо  в  тиші.

А  зоря  догорить,  як  остання,
І  новий  вже  прокинеться  день,
Ми  мелодію  цього  кохання
Переллємо  у  звуки  пісень.

Забринить  вона  ніжно  струною
В  моїм  серці  і  в  серці  твоїм.
Я  радітиму,  житиму  нею,
Не  розстанусь  зі  скарбом  своїм[/color][/color]

[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00282088.jpg[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705957
дата надходження 11.12.2016
дата закладки 11.12.2016


Наташа Марос

КАЛЕНДАРИ…

Я  старые  люблю  календари,
Где  каждый  раз,  срывая  по  листочку,
Наш  папа  очень  трепетно  дарил
Пришедший  день  своим  любимым  дочкам.
Я  помню  утро,  бритвенный  прибор
И  запахи  его  одеколона,
На  окнах  -  белый  кружевной  узор
И  помоложе  был  Сильвестр  Сталлоне...
Перед  глазами  -  снежная  зима  -
Никто  не  проклинал  такие  зимы...
И  папа  молодой...  Ты  помнишь,  мам,
Конечно,  помнишь,  он  такой  красивый...
И  телевизор  посреди  зимы
Купил  он  тоже  самый-самый  первый  -
Смотрели  и  так  радовались  мы,
"Берёзка-115",  чёрно-белый...

Всё!  В  прошлое  я  больше  -  ни  ногой!
Попробую  забыть  всё  мал-по-малу  -
Там  папа  мой  остался  молодой,
Ну,  а  потом...  Потом  его  не  стало...
И  так  я  слишком  часто  уношу
Все  мысли  в  то  далёкое  былое...
В  который  раз  у  Бога  я  прошу:
"О,  Господи,  оставь  его  в  покое..."
В  моём  столе  уже  за  много  лет
Лежат  календари,  храня  и  пряча,
Но  даже  в  них  мне  не  найти  ответ  -
Могло  ли  быть  хоть  что-нибудь  иначе...
И  привыкаю  вглядываться  в  даль,
Отбросив  даже  то,  что  под  ногами,
Но  замечаю:  в  прошлое,  туда
Я  возвращаюсь  новыми  стихами...

               -          -          -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696845
дата надходження 26.10.2016
дата закладки 08.12.2016


Ганна Верес

Осінню казку пише листопад

Осінню  казку  пише  листопад
Вже  не  таку,  усміхнено-красиву,
Ріллею  ліг  на  зиму  у    степах,
Чи  маревом  понад  болотом,  сивим.

Ця    казка  добігає  до  кінця,
Фінал  ховає  свій  під  падолистом.
Він  до  калини  в  лісі  залицявсь.
Подарувавши  їй  до  свят  намисто.

Холодний  ранок  інеєм  пропах,
Вітрець  на  гіллі  ще  не  колихався,
В  мереживі,  ажурному,  реп’ях
До  мене  й  сонця  радо  усміхався.

У  сіру  шаль  прибрались  небеса,
Хотіли  ранок  подихом  зігріти.
Цю  казку  грудень  зможе  дописать,
Як  подарує  вікнам  дивні  квіти.
26.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко0.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705391
дата надходження 08.12.2016
дата закладки 08.12.2016


Ганна Верес

Я долю свою вишию хрестами (Слова для пісні) .

Я  долю  свою  вистелю  любов’ю
До  тебе,  земле,  й  рідної  сім’ї,
Поради  попрошу  в  самого  Бога:
«Дай  мудрості  для  всіх  дітей  твоїх!»
Я  долю  свою  вишию  хрестами,
Червоні  й  чорні  поряд  покладу
І  вип’ю  все  те  спраглими  устами,
Щоб  відвернути  від  землі  біду.

Я  долю  свою  квітами  засію,
Щоб  звеселити  ними  білий  світ,
Щоби  навік  затямила  Росія,
Що  маєм  свій,  прадавній  заповіт:
«Із  Волею  і  Правдою  лиш  жити
На  Українській  праведній  землі,
Нікому  і  ніколи  не  служити.»
З  прадавніх  літ  сам  Бог  нам  повелів.
23.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705218
дата надходження 07.12.2016
дата закладки 07.12.2016


Ганна Верес

Розповзлись густі тумани

Розповзлись  густі  тумани,
Сиво-кучеряві,
Річку  вкрили  і  лимани,
В  воду  заглядали.
А  там  –  рибки-дзиги  грали,
Мили  лисці  ноги,
В  очеретяному  раї
Не  чути  нікого.

І  здалось  на  мить  туманам,
Що  й  вода  примовкла,
Бачать:  лисочка  тримає
Рибку  світло-жовту.
Верби  коси  опустили,
Ними  п’ють  водицю,
– Шкода  рибку,  –так  просили
Дику  вони  птицю.

Як  тумани  піднялися,
Сиві  та  лапаті,
Дві  пташини  обнялися…
Не  веліло  спати
Сонце,  що  ледь  пробивалось
Крізь  густу  завісу.
Хвильки  бігли,  ніби  грались,
По  водиці,  звісно.  
26.03.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704813
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 05.12.2016


Ганна Верес

Міні-вірші

Слова    свої    занурить
 в    кожну    душу,
Щоб,    як    зерно,    могли    там    ізійти,
Щоб    люди    не    були
 сліпі,    байдужі,
Щоб  місце  у  житті    змогли    знайти.
У    цьому    сенс          життя    мого,
мій    друже,
                                         Мене    ж    за    це,    прошу,    не    осуди!
***
Простить  –  не    означає    –    все    забуть,
Відсутній    термін    в    пам’яті      «табу».
***
Буває    дружба    на    усе    життя,
Хоч    рідко,    але    все    таки    буває,
Якщо    це    друзі    справжні    –    не    сміття,
Котрі    про    честь    свою    не    забувають.  
***
Кажуть,    що    доля,    ніби    птах      крилатий,
Коли    впіймаєш,    будеш    ти    багатий,
Щасливий    теж    і    матимеш    везіння,
А    не    впіймаєш    –    запасись    терпінням.
***
Питання    виникає    знову    й    знову:
Чом    України    шлях    такий    важкий?
У    відповідь:    біда    не    в    вірі    й    мові,
Біда    у    тім,    хто    наші    ватажки.
***

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704598
дата надходження 04.12.2016
дата закладки 04.12.2016


Шостацька Людмила

ЧОТИРИ ДОЧКИ

             Має  Рік  чотири  дочки,
Дуже  різні  ці  сестрички,
     Кожній  -  свої  заморочки,
Мають  дуже  різні  звички.

Так,  Зима  не  дуже  щедра
На  любов,  тепло  і  ласку,
Біля  неї  все  завмерло,
Лиш  морозну  творить  казку.

Вимальовує  сніжинки,
Стелить  ковдри  на  дороги,
Повдягала  всі  ялинки,
В  Попелюшки  жде  підмоги.

Це  –  Весна  така  трудяжка,
               День  і  ніч  нема  спочинку,
Спину  гне  ця  бідолажка,
Відпочила  б  хоч  хвилинку.

У  лугах,  в  лісах,  полях  -
Мов  у  колесі  та  білка,
Руки  всі  у  мозолях,
Вже  й  забула  де  мобілка.

В  Літа  –  більше  вже  часу,
Приміряє  сукні  нові,
Демонструє  всім  красу
І  картини  кольорові.

Ця  хоч  має  вихідні,
На  гостину  ходить  часто,
То  прогулянки  грибні,
То  плете  вінки  квітчасті.

Золота  красуня  Осінь
Пожинає  всі  плоди,
Із  волошок  –  неба  просинь,
Впала  щедрість  на  сади.

Має  щастя  ця  красуня,
Хоч  не  сіяла,  не  жала,
За  любимицю  в  татуня,
Все  готове  позбирала.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703996
дата надходження 01.12.2016
дата закладки 01.12.2016


Виктория - Р

Віршенятка

[b][i][color="#ff00e1"]ВІрші  ся  родили  по  захОді  сонця  -
Лагідні  і  милі  немовлятка;
ГОйдаю  в  колисці,  я  їх  край  віконця...
Спів  душевний  -  щирі  віршенятка!

Постелила  їм  м'якеньку,  свіжу  постіль,
Запалила  свічечку  духмяну...  
Завтра  на  оглядини  приїдуть  гості,-
Прочитають  кожного,  й  розглянуть...

Пахне  матіола,  і  перцева  м'ятка,-
Зоряно  і  тихо,  майже  всюди...
Підростуть  до  ранку  милі  віршенятка,
І  полинуть  у  світи,  між  люди...
28  11  2016  р  
Вікторія  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703989
дата надходження 01.12.2016
дата закладки 01.12.2016


Олена Жежук

Зустрічай свою зиму

Зустрічай  свою  зиму,  ти  жив  з  нею  тисячу  років
Бо  весну  ти  спивав  без  прелюдій,  хмелінь  і  смаку.
Я  ще  небо  квітчала,  а  ти  вже  стрічав  грудня  кроки  –
А  мені  з  того  цвіту  лиш  квітку…  немов  жебраку.

Хай  не  ваблять  тебе  міражі  потойбічного  щастя,
Що  було  -  те  минуло!..  Бо  справжнє  -  у  мене  в  руці.
На  чоло  намасти  /без  обмежень/  кохання  причастя,
Хочеш  сина  чи  доньку  і  з  ямочкою  на  щоці?

З  неба  падає  цвіт,  тільки  квіти  оті  вже  холодні  -
Хочеш  -  кожну  зігрію  й  стану  річкою  в  зимнім  саду?    
Їй  би  в  весну  текти,  та  без  тебе  хіба  що  в  безодню,
Бачиш  свіжі  сліди    -  це  босоніж  до  тебе  іду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703898
дата надходження 30.11.2016
дата закладки 30.11.2016


Людмила Пономаренко

Вітання вітру

Вітанню  вітру    радо  усміхнусь,
Що    так  неждано  стрівся  у  дорозі…
І  хоч  зима  вже  сива  на  порозі,
Почується  знайоме:  «Повернусь…
Я  повернусь..."

Хоча  уже  останнім  листям    з  віття
Старого  клена    сипле  листопад,
Все  ж  мариться    серпневий  зорепад
Із  юних  мрій  минулого  століття.
Мій  зорепад...

Вже  замітає  снігом  ту  стежину,
Де  бродить  сум  нічогонечекань,
І  наспівом    забуто-спрагло  лине
Той  вітерець,  що  посеред  мовчань,
Серед  мовчань...

І  знову  вірю  тим  словам      без  меж,
Мов    радістю  наслухатися  маю.
Усе  найкраще,  що    в  житті  буває,
Тоді  приходить,  коли  ти  не  ждеш…
Коли  не  ждеш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703855
дата надходження 30.11.2016
дата закладки 30.11.2016


Ганна Верес

Про слово

Пам’ятай    сиву  істину,  сину,
В    слові,  в  кожнім,  велика  є  сила:
І  лікує  воно,    і  вбиває,
І    жартує,    і    часто    карає.
Слово    лукаве    –    ніщо    перед    Божим,
З    праведним    словом    дружити    лиш    гоже.
22.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703797
дата надходження 30.11.2016
дата закладки 30.11.2016


Олена Жежук

Куди ж ти, осене ?

Втомилося  сонце,  сховалося  в  сірості  світу,
І  днить  крізь  сніги,  що  завчасно  скорили  тепло.
Поборена  осінь  прощалась  у  ніч  незігріту,
І  плакали  клени,  і  верби  вслід  били  чолом.

Куди  ж  ти,  красуне?  А  хто  ж  нас  у  шати  зодягне?
А  хто  ж  так  вітрами  зголосить  про  наші  жалі?
А  хто  ж    наші  думи    одвічні  душею  осягне?
І  хто  ж  синє  небо  прихилить  в  ранковій    імлі?

Рясніє  калина,  вона  ще  не  знає  морозів,
І  листя  багряне  не  встигло    у  вічність  злетіть.
І  я  ще  до  тебе  у    гості    стою    на    порозі,
І  зболені  вірші  так  хочу  тобою  зцілить.
     
Спізнилась  з  прощанням.  І  вітер  затих  у  печалі.
Нікуди  не  йду  –  хай  снігами  мене  занесе.
У  відповідь  осінь  відгукує  листям  зів*ялим:
Я  буду  теплом  зігрівати  у  віршах    усе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701557
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 19.11.2016


Іванюк Ірина

Твоєї ніжності я більше не боюсь!

Твоєї  ніжності  я  більше  не  боюсь!
Хіба  лякається  прибою  біла  чайка?
Серед  пісків  мене  лиш  не  забудь...
В  енігмі  снів  -  лиш  я  твоя  відгадка!

Я  більше  не  боюсь  сталевих  лез,
що  зопалу  у  зливу  слів  вкладаєш...
Мене  не  зраниш  ними,  не  зітнеш!
Ти  відчував,  як  люблячи  -  згораєш?

Я  не  боюсь  лишатися  сама,-
навчив  мене  нести  нелегку  ношу...
Моя  душа  -  не  зав"язь,  а  скала!
Що  в  зимку  їй  безпросвітна  пороша?

Я  -  вічна  ніжність,  ти  же  -  Чоловік...
І  наша  єдність  в  світі  незборима!
Любов  і  милість  -  прагнення  і  сила...
І  буде  так  допоки  світу  вік!

19.11.2016р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701528
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 19.11.2016


Ганна Верес

Я хочу стати сонечком для тебе

Я  хочу  стати  сонечком  для  тебе,
Щоб  мав  ти  вдосталь  світла  і  тепла,
Бо  відчуваю  в  цім  таку  потребу,
Щоби  завжди  тобою  я  жила.

Зорею  ранньою  для  тебе,  любий,  стану.
Щоби  новий  з  тобою  день  стрічать,
Будитиму  тебе  щораз  устами
І  грітимусь  біля  твого  плеча.

Я  стану  казкою  для  тебе,  чарівною,
Щоби    її  ти  все  життя  читав,
Був  скелею    й  дитиною  зі  мною,
Ділив  усе,  що  витче  нам  життя.

Я  хочу  стати  піснею  твоєю,
Від  буднів  щоб  не  черствіла  душа,
Щоб  називав  коханою    своєю,
І  місця  сумнівам  не  залишав.
24.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701507
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 19.11.2016


Ганна Верес

Пізня осінь

Журавлем  відкричала    осінь,
Літом,  бабиним  відцвіла,
Долила  сивини  у  просинь
І  заглянула    до  села.
Там  багрянці  струсила  з  кленів,
У  садках  –  де-не-де  плоди,
Одинокі  іще  й  зелені,
Не  злякались  вітрів,  води.

Коли  ж  висипле  з  торби  зорі
Ніч  осіння,  яка  краса!
Простір  стане  напівпрозорим,
Місяць  скибкою  зависа.
Пізня  осінь,  хай  не  яскрава,
Часто  купана  у  дощах.
Засинають  дерева  й  трави…
Прагне  спокою  і  душа.
Чернігів.    2.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701102
дата надходження 17.11.2016
дата закладки 17.11.2016


Шостацька Людмила

НАЙВАЖЧА РОБОТА


                       Найважча  робота  –  це  бути  людиною,
                       Здолати  усе  із  рівненькою  спиною,
                       Не  бути  гнилим  і  не  гнутись  зрадливо
                       Щоб  біля  корита  триматись  грайливо.

                       І  маски  міняти  при  кожнім  режимі,
                       Зовсім  не  важливо  –  червоні,чи  сині.
                       І  гладити  руку  комусь  волохату,
                       Ще  й    щоки  по  черзі  комусь  підставляти

                       Та  крихти  збирати  із  панського  столу,
                       Ті,  що  пан  змітає  із  нього  додолу.
                       Найважча  робота  –  людиною  бути,
                       Ніколи  не  мати  у  собі  отрути,

                       Не  рватись  до  блага  любою  ціною,
                       Любити  /  і  різних/,  хто  поряд  з  тобою.
                       Важливо,  як  ситий  з  маленької  скибки,
                       Буть  голосом  чесним  сердечної    скрипки,

                       Та  ще  не  кричать  завжди:  мало  і  мало!
                       А  щоб,  як  в  Ісуса  усім  вистачало.
                       Найбільші  скарби  вже  не  варті  гроша,
                       Якщо  у  людини  нелюдська  душа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700933
дата надходження 16.11.2016
дата закладки 16.11.2016


Шостацька Людмила

ЗАПІЗНИЛАСЬ

                                             Я  запізнилась  в  дорозі  на  вічність...
                             Просто  недбалість,  а  може  кармічність?
                             Я  заблукала  у  світі  безмежності...
                                             З  закономірності?  З  необережності?
                             Я  на  шляху  до  його  нескінченності
                             В  пошуках  істин  у  світі  буденності.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699367
дата надходження 08.11.2016
дата закладки 08.11.2016


Світлана Моренець

"ЯКБИ ВИ ЗНАЛИ, ПАНИЧІ…"

[i]"Якби  ви  знали,  паничі,
де  люди  плачуть  живучи..."
Т.  Шевченко[/i]


Вам  чутно  стогін,  "паничі"?  –
Старенькі  плачуть  живучи,
що  їх  ведете  до  кончини,
шукаючи  нові  причини,
щоб  здерти  ще,  хоч  копійчину,
на  себе  –  вражую  личину.
Десятки  маючи  палаців,
ви  до  чужої  гривні  ласі,
тож  звикли,  всівшись  "на  горі",
в  три  шкури  дерти  хабарі.

Ні,  не  зворушить  цих  "панів"
і  біль  солдатських  матерів,
що  день  і  ніч,  і  щохвилини
тривожаться  за  свого  сина,
і  на  колінах  молять  Бога
вернуть  до  отчого  порога,
хоч  би  й  каліку,  та  живого
синочка  милого  свойого...

Та  що  вам,  нелюди,  до  того...

Вам  невідоме,  "паничі",
вдовине  горе.  Плачучи́,
їй  в  безнадії  виживати.
На  мужа  –  ні́чого  чекати,
вже  не  побачаться  вони,
"панове",  з  вашої  вини,
бо  він  уже  давно  зітлів
у  Іловайському  котлі,
який  бездарні  генерали
від  ліні  й  тупості  програли.
Чи  за  злочинне  "незнання"
комусь  понизили  звання?!
Щоб  захистити  свій  кагал,
ви  не  створили  трибунал,
бо  вже  потрапили  б,  убогі,
у  пекло,  не́чисті  на  роги.

І  ви  не  чули,  "паничі",
як  плачуть  діточки  вночі?
Вам  навіть  ліньки  уявити,
як  в  бідності  без  батька  жити.
До  Бога  моляться  сирітки,
щоб  чудо  сталося,  і  зрідка,
якщо  не  явно,  то  у  сні,
їх  цілували  татусі.
Та  більше  не  пригорне  тато,  
не  захистить  від  супостата,
зроще́нного  в  своїй  землі.
(І  як  же  їх  нечиста  сила
на  цій  святій  землі  зростила?!)
В  біді  свій  край  татусь  не  кинув,
в  бою,  в  Дебальцевім,  загинув
за  дім,  за  неньку-Україну
й  за  тебе,  вражий,  підлий  сину,
за  вас,  вгодованих  і  ситих,
бундючних  і  гоноровитих!
Він  добровольцем  був,  за  що
звання  "учасника  АТО",  –
я  не  кажу  вже  про  медалі  –
ви  й  посвідку  йому  не  дали,
щоб  кровію  политі  гроші
забрати  на  свої  розко́ші.

Сів  за  Дебальцевський  кошмар
якийсь  бездарний  генерал?!

Невже  не  ясно  вам,  "пани",
що  ви  –  в  тенетах  сатани?
...  Проте,  які  із  вас  пани?..

Тож,  казнокради  і  злодії,  
хабарники  і  лиходії,  –
всі  знайте:  люди  проклинають
хапуг,  що  совісті  не  мають.
Порив  ненависті  знайде
й  на  ваші  голови  впаде.
В    раю  ви  пекло  розвели,
свій  край  до  прірви  довели,
награбувавши  тут  мільйони,
їх  заховали  за  кордони...

В  народу,  хоч  тривкий  терпець,
та,  як  урветься,  вам  –  кінець!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699158
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 07.11.2016


ТАИСИЯ

*Искра радости


Наклонная  плоскость  грозит  априори
Скатиться  в  пучину  житейского  моря.
Потребует    массу    нелёгких    усилий,
Чтоб  люди  до  берега  как-то  доплыли.

Другую  поверхность  старайся  избрать,
Где  мог  бы  ты  твёрдо  ногами  стоять.
А  если  идти,  то  надёжной  дорогой,
Она  привела  чтобы  к  царствию  Бога.

Чтоб  путь  освещал  тот  Божественный  свет,
Светлее  и  ярче  которого  нет.
Старайся    тот  свет  сохранить    и  разжечь!
Душевную  радость  обязан  сберечь!

*Искра  радости    -    Божественного  происхождения.
         «  В  этом  одном,  -  в    разгорании    этого    света      -
           единственный    великий    и    радостный    смысл
           жизни    каждого    человека.»

05.  11.  2016.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698780
дата надходження 05.11.2016
дата закладки 05.11.2016


Шостацька Людмила

ПРИНЦИПИ ЖИТТЯ

                                               Не  сильний  той,  хто  високо  злетів,
                               А  хто  упавши,  зміг  на  ноги  встати,
                               Не  той,  хто  сипле  рясно  градом  слів,
                               А  той,  хто  мовчки  може  все  сказати.

                               Багач  не  той,  у  кого  є  без  міри,
                               А  той,  кому  те  вистачить,  що  є,
                               Багач  не  той,  що  біситься  із  жиру,
                               Той,  що  убогим  завше  подає.

                               Не  ситий  той,  хто  з’їв  цебер  і    -  мало,
                               А  хто  окраєць  навпіл  поділив,
                               Не  той  любив,  як  серце  заспівало,
                               А  той,  що  вдвох  полин  із  чаші  пив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698740
дата надходження 05.11.2016
дата закладки 05.11.2016


Шостацька Людмила

ПРИНЦИПИ ЖИТТЯ

                                               Не  сильний  той,  хто  високо  злетів,
                               А  хто  упавши,  зміг  на  ноги  встати,
                               Не  той,  хто  сипле  рясно  градом  слів,
                               А  той,  хто  мовчки  може  все  сказати.

                               Багач  не  той,  у  кого  є  без  міри,
                               А  той,  кому  те  вистачить,  що  є,
                               Багач  не  той,  що  біситься  із  жиру,
                               Той,  що  убогим  завше  подає.

                               Не  ситий  той,  хто  з’їв  цебер  і    -  мало,
                               А  хто  окраєць  навпіл  поділив,
                               Не  той  любив,  як  серце  заспівало,
                               А  той,  що  вдвох  полин  із  чаші  пив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698740
дата надходження 05.11.2016
дата закладки 05.11.2016


Любов Ігнатова

Я хочу бути деревом

Я  хочу  бути  деревом.  І  біль
З  плечей  струсити  листям  пожовтілим,
І  огортати  душу  білим-білим,
Коли  вальсує  сива  заметіль.

Прокинутися  вранці  навесні
І  зацвісти,  укотре,  без  вагання,
Леліяти  наївні  сподівання,
Що  соловей  співає  лиш  мені.

Я  хочу  бути  деревом.  А  ти
Зірвавши  плід,  по  осені  достиглий,
До  мене  принесеш  сокири  й  пили,
Щоб  в  дім  тепло  узимку  принести...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698584
дата надходження 04.11.2016
дата закладки 04.11.2016


Людмила Пономаренко

Повечір'я

Повечір'я  тече,  мов  пустелею,  тихим  провулком.
Захід  сонця  пролився  понад    пругом  рожевим  вином.
Для  душі  тиша  ця  видається    жаданим    притулком
На  щоденних  дорогах    поміж  зорями  і  полином.

І  думки  вже  летять    над  прожитими  мною  літами,
Озиваються  в  серці  сум  і    втіха  нехитрих  шукань…
Скільки  доль  крізь  віки  промайнуло  земними  світами
І  яскравим  вогнем,  і  жаринкою  згаслих    бажань.

Просіває  пісок  і  мій  слід  у  вечірніх  туманах…
Пізній  осені  вже  не  насняться  принади  обнов.
Лиш  зоріє  крізь  ніч  і  осіннього  вітру  омани
Дивне  сяйво  тепла  на    одвічне  імення  Любов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698442
дата надходження 03.11.2016
дата закладки 03.11.2016


Шостацька Людмила

ВОЛОШКОВІ ВІТРАЖІ

             Зжуравлилось  небо,  закурликало,
Це  воно  у  далі  мене  кликало,
У  світи  такі  незвідані,  чужі,
В  недосяжні  волошкові  вітражі.

Так  манило  хмарами,  мов  крилами,
Осінь  відпливала  за  вітрилами.
За  полу  трималась  я  у  літечка
І  життя  тягнулась  пружна  ниточка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698359
дата надходження 03.11.2016
дата закладки 03.11.2016


Ніна-Марія

Прошу, ти почуй мене, осене

[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRFM22Qiq5p4Qq1frZXSx1O0QLgVcLCxlUFaHyl62ap0vNsQKMM[/img]

[color="#3b0f0f"]Ти  поглянь,  як  заходить  ця  пані,
У  ліси  й  сади  гостем  незваним.
Розмальовує  пензликом  листя
В  кольори  золотисто-охристі.

Чомусь  цьогоріч,  бачиш,  примхлива
Ця  осінь,  як  та  жінка  вродлива.
То  дощами  надмір  заливає
То  паморозь  сиву  в  трави  вплітає.

Я  так  хочу  ще  в  бабине  літо.
В  променях  сонця  душу  зігріти.
За  вікном  хай  шумить  падолист,
Я  згадаю  нашу  осінь  колись…

Прошу,  ти  почуй  мене,  осене,
Залиш  спогади  сльозами  зрошені.
В  моїм  серці  не  зів’януть  вони
Впадуть  росами  в  лоно  весни.[/color]

[img][/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698163
дата надходження 02.11.2016
дата закладки 02.11.2016


Шостацька Людмила

ПІСНЯ ДЛЯ МАМИ

                                                                                                             Це  -  про  дівчинку  з  Броварів,  
                                                                                                             учасницю
                                                                                                           “ГОЛОС    ДІТИ”

На    білій  хмарці  в  янгольськім  убранні
(  Матусі  завжди  буде  двадцять  п’ять)
Любимі  очі  в  слізному  чеканні,
Їй  недоспівані  пісні  в  раю  звучать.

Любові  пісня  –  для  матусі  з  неба
Лилась  рікою  із  дівочих  уст,
Присвята  це  не  просто  яка  небудь  -
Привіт  у  Всесвіт  від  усіх,  хто  тут.

Зросли  в  кровинці  материнські    нотки,
Єднає  пісня  маму  і  дитя
І  молить  мама  щастячка  для  дочки
Щоб  в  ній  своє  продовжити  життя.

Співала  доня  для  своєї  МАМИ,
Співала  так,  що  чули  небеса,
На  хмарці  МАМА  вмилася  сльозами,
Всі  на  Землі  подумали:  роса…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697488
дата надходження 30.10.2016
дата закладки 30.10.2016


Виктория - Р

Чужая поэтесса…

[b][i][color="#a200ff"]Увы,  я    не  княжна,
И  даже  не  принцесса..
Вам  для  чего  нужна?..
Чужая  поэтесса...

Зачем  Вам  эта  пьеса,
Не  ваша  я  мечта  ...
Я  Вам  для  интереса?..
Ведь  я  для  Вас  не  та...

Зачем  Вам  эти  стрессы,
Всё  только  против  нас...
Чужие  поэтессы,-
Поверьте  не  для  Вас...
23  10  2016  г  
Виктория  Р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697318
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 29.10.2016


Шостацька Людмила

СЛЬОЗИ ОСЕНІ

                                                             Увірвалася  осінь  в  вікно,
                                             Так  зрадливо  насіяла  смутку.
                                             Крутить,  крутить  строкате  кіно,
                                             Запустила  дощів  самокрутку.

                                             Скільки  в  ній  вже  того  полину
                                             І  болота  в  коліно...й  з  косою?    
                                             Якже  терпить  вона  цю  війну?
                                             (Причепилася  куля  осою).

                                             Із  молитви  десь  шиють  броню
                                             І  заламують  руки  до  Бога,
                                             Хтось  за  друга  зі  сталі  коню,
                                             А  в  думках  лиш  одне:  Перемога!

                                             Сивочолий  з  безвусим  –  на  ти,
                                             Їх  зрівняла  лиха  під  лінійку,
                                             Їм  тягар  цей  обом  ще  нести...
                                             Щоб  здолати  страшну  лиходійку.

                                             Скільки  осені  лляти  ще  сльози?
                                             Скільки  випаде  “градів”  з  свинцем?
                                             Віє  духом  ворожої  прози
                                             Від  актриси  з  жорстоким  лицем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697327
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 29.10.2016


Шостацька Людмила

ПОЕТИК

                                                         Так  заболіло...Вмерли  всі  слова.
                                         Тернюки  –  в  серці,  мов  колючий  дріт.
                                         Каміння  гостре  впало  з  рукава,
                                         Та  що  каміння!  Обвалився  світ...

                                                         Поети,  короновані  колись,
                                                         Уміло  розпинали  новачка
                                                         За  те,  що  більше  він  за  них  моливсь,
                                                         Ліпили  з  нього  дурня-дивачка.

                                                         Взялись  за  руки:  виросла  стіна,
                                         Цей  моноліт  не  пропускає  й  мухи.
                                         Собою  милувались,  а  війна
                                                         Розкидала  під  ноги  капелюхи.

                                         Поетик  від  ударів  закривав
                                         Свій  світлий  лик  тендітними  руками.
                                         Він  вже  не  жив,  а  лишень...доживав,
                                         Затоптаний  зі  стажем  каблуками.

                                         В  напівтумані  пропливли  слова,
                                         А  вірші  розридалися,  мов  діти...
                                         Хиталася  фігура  воскова,
                                         Заради  віршів  вирішив  він  жити!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696980
дата надходження 27.10.2016
дата закладки 27.10.2016


Ганна Верес

У золото діброви одяглися

У    золото    діброви    одяглися
І    клен    вогнем    червоним    загорівсь,
Тепер    у    нього    не    зелене    листя.
Над    ним    тривожать    небо    журавлі.

Стоять    ліси    в    зажурі,    у    глибокій,
І    терен    від    печалі    посинів.
Царює    всюди    осені    неспокій,
Тож    терен    його    віддано    стеріг.

Вітри    засіли    у    сосновім    гіллі,
В    намисті,    у    червонім,    дикий    глід,
Калина    поспішає    на    весілля,
Туманом    пахнуть    трави    із    боліт.

Проворна    білка    мчить      за    жолудями,
Мов    верхолаз-висотник    по    дубах,
В    дупло    чуже    вона    не    заглядає,
Коли    несе    гостинці    у    зубах.
3.05.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696935
дата надходження 26.10.2016
дата закладки 27.10.2016


Н-А-Д-І-Я

Рано осінь скинула красу…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=R3pYI-33bbk  [/youtube]

Рано  осінь  скинула  красу,
Одягла  прозоре  сіре  плаття.
Уплела  калину  у    косу.
Жаль,  погасло  листяне  багаття.

Пригортає  вітер  тонкий  стан,
Догодить  старається  щосили.
І  плете  мереживо  туман,
Голі  плечі  осінь,  щоб  прикрила..

І  дивують  руки  тут  митця.
Їй  намисто  груди    прикрашає,
І  разки  з  шипшини  до  лиця.
І  оця  краса  теж  спокушає...

А  навколо  тиша...і  дрімота...
Де-не-де  впаде  останній  лист...
І  загра  на  сонці  позолота...
Це  останні  кроки,  падолист..



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696894
дата надходження 26.10.2016
дата закладки 26.10.2016


Любов Ігнатова

Нічна жриця

Я  тебе  роздягну  
                                                         безпардонно,  нахабно  і  грубо,
Оближу  язиком,  
                                                         і  вдихну  неземний  аромат...
На  тобі  затанцюють  
                                                         мої,  такі  жадібні,  губи,
В  напівтемряві  ночі,  
                                                         у  спокої  тихих  кімнат.
Тільки  ти...  тільки  я...  
                                                           І  безмежна  у  рухах  свобода...
Я  забуду  усю  
                                                           сотню  тисяч  журнальних  порад...
Куштувати  тебе  —
                                                           то  така  неземна  насолода,
Мій  гіркий  і  солодкий...
                                                           маленький  грішок    —  шоколад...
       .              

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696852
дата надходження 26.10.2016
дата закладки 26.10.2016


Виктория - Р

Под грифом "Секретно"

[b]
[i][color="#ff00cc"]Моя  жизнь  под  грифом  "Секретно"
Я  немного  поведаю  Вам...
Мою  боль  немногим  заметно,-
Её  видно  слегка  по  глазам...

Моя  жизнь  под  грифом  "Удача"
Мой  девиз:  Никогда  не  ныть!
Даже  если,  душа  горько  плачет,-
Всё  равно  продолжаю  жить!

Моя  жизнь  под  грифом  "Надежда"
Вера  в  Бога,  как  мир  великА...
Буду  верить,  что  как  и  прежде,-
Вас  согреет  моя  строка....
23  10  2016  г  
Виктория  Р
[/color]
[/i]
[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696237
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 23.10.2016


Ганна Верес

Добігло літо швидко до кінця

Добігло    літо    швидко    до    кінця,
Діброви    запалила    юна    осінь    –
Ознака    це    осіннього    лиця,
Та    сонечко    теплом  хвилює      й    досі.

Ген    чорнобривців    вишикувавсь    ряд
І    осені    вони    найбільш    радіють,
Пан-бархатом,    немов    вогнем,    горять,
І    мають    довго    ще    цвісти    надію.

Дощі    полощуть    поле    й    неба    синь,
Водою    напувають    щедро    квіти,
У    обіймах    ранкової    роси
Застигли    айстри  -    диво    з    див    у    світі.

Чекають    осені    і    люди,    і    земля,
Немов    сім’я    чекає    на    родини,
А    коли    світ    побачить    те    маля,
То    крила  щастя  виростуть  в    людини.

Й      земля,    мов    породілля,    теж    здихне,
Обов’язок    здійснивши    свій    високий,
Лиш    після    цього,    мов    дитя,    засне:
До    Благовіщення    їй      буде    спокій. 10.02.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695266
дата надходження 18.10.2016
дата закладки 18.10.2016


Nino27

Я тихо прошепочу

[i][b][color="#000dff"]Без    права    на    будь    яку    помилку    вижити,
В    тумані    осінньому    істину    віднайти
Хто    поможе?
Пробачити    вміти    кривдникам,    дальше    йти,
По    силі...нехай    тернистий    шлях    до    мети,
Дай  ,  нам    Боже.

А    дрібний    дощик    плаче,  плаче,  плаче,
Тому,  що    осінь    вже,  давно    не    літо.
Усе,  що    побудоване    з    пробачень
Міцнішає    і    буде    жити,  жити...

Прив"язані    ми    до    обов"язку  -    віримо,
Якщо    є    шляхи    до    розв"язку  -  вміємо,
Відшукаєм.
Наплачеться    осінь,  сонечко    вигляне.
Я    тихо    прошепочу:"віриш,  усе    мине".
Ми  ж    це    знаєм.

А    поки    дощик    плаче,  плаче,  плаче,
В    молитві    ми    звертаємось    до    Бога.
Святі    ж    міста    збудовані    з    пробачень.
Там    тільки    Ангели...і    ні    одного  злого.[/color][/b][/i]



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695102
дата надходження 18.10.2016
дата закладки 18.10.2016


Н-А-Д-І-Я

Чомусь нетронуте зерно….

Дивлюсь  в  вікно:  красуня  -  осінь.
Зірвавсь  і  пада  жовтий  лист.
Але,  зима,  тебе  хто  просить,
Нащо  ввірвалась  в  падолист?

Та  не  пора  тобі...  Послухай:
Ще  прийде  день  колись  і  час,
І  замете  все  завірюха,
Ти  не  лякай  морозом  нас..
.
Сидить  на  гілочці  пташинка,
І  пильно  дивиться  в  вікно...
На  ній  худенька  кожушинка,
Чомусь  нетронуте  зерно...

Про  що  ти  думаєш,  маленька,
Невже  у  тебе  щось  болить?
Допоможу  тобі,  сіренька.
Сувору  зиму  пережить...

Пташинка  клюнула    зернинку,
(  Я  знаю:  вірила  мені  ).
І  ще  посиділа  хвилинку.
І  зникла  десь  в  височині...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695156
дата надходження 18.10.2016
дата закладки 18.10.2016


Людмила Пономаренко

Під парасолькою

На  нитках  павутин,  що  розвісила  осінь  між  віти,
Грає  дощ,  як  на  струнах,  перестуком  холодних  краплин.
Час,  заслухавшись  грою,  у    мінорному  диханні  вітру
Просіває  хвилини  через  сито  далеких  хмарин.

Край  стрімких  ручаїв  легіт  листя  збирає  у  жмені,
Підіймаючи    з    трав  горобини  багряну  вуаль.
Гасить  вечір  вогні  у  лампадах  запалених  кленів
Там,  де  з  осінню  знов  обнялась  невимовна  печаль.

Увібрали  й  мій  сум  ці  прощальні  осінні  етюди…
Що  привиділось  в  снах,  відпускаю  у  безмір  усе,
Залишивши  собі  вогник  той,  що  зі  мною  повсюди,
І  той    подих  небес,  що  мою  парасольку  несе.

Ці  померклі  світи  вже  пливуть  дощовою  водою,
Ледь  тамуючи  голос  свого  тихого  серцебиття.
Відлетять,  щоби  знов    відродитись  дзвінкою  весною
У  цвітінні  садів,  у  буянні  нового  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694589
дата надходження 15.10.2016
дата закладки 18.10.2016


Шостацька Людмила

ЦІ ВІЧНІ СЛЬОЗИ МАТЕРІВ

     Я  не  забуду  цю  гірку  сльозу,
               Що  мати  хлопця  із  АТО  зронила.
       Біда  зігнула,  мов  тонку  лозу,
               Війна  скажена  перебила  крила.

               “Червоний  хрест”.  Вцілів  лише  один...
       І  хоч  вже  вдома  –  він  ще  на  війні,  
Він  ще  іде  дорогою  із  мін.
Вона  лиха  гіркі  рахує  дні.

       Він  ще  на  тому  полі  з  мертвих  тіл,
             Він  ще  шукає  в  кого  б’ється  серце...
               Над  ним  схилився  чорний  небосхил  -
   Зомліле,  збожеволіле  люстерце.

Я  бачу  матір,  наче  чорну  тінь.
                   З  очей  вже  не  сльоза,  а  –  ціла  річка.
             Зів’яла  бідна  від  отих  молінь,
           За  цими  дітьми  плакала  ця  свічка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694947
дата надходження 17.10.2016
дата закладки 17.10.2016


Ніна-Марія

Молюсь за тебе, рідний краю

[color="#0e1142"]Твої  болі  й  жалі,  Україно,
У  віршах  своїх  переплачу.
Моє  серце  лише  спокій  знайде,
Коли  краще  життя  я  побачу.

Щоб  Донбас  із  руїн  відродився
А  рашисти  пішли  назавжди.
Щоб  не  плакала  мати  над  сином
Посивіла  від  горя  й  біди.

Щоб  спотворені  ворогом  землі
Знов  житами  могли  колоситься.
А  жахливі  події  війни
У  снах  не  могли  навіть  сниться.

Непоборна  щоб  стала  ти  й  сильна.
Твоя  міць  хай  дивує  весь  світ.
Щоб  родила  і  множила  гідно
Української  нації  цвіт.

Я  радітиму  разом  з  тобою
Здійму  руки  до  самих  небес
І  тобі  помолюся  мій  ,Боже
Щоби  спокій  і  мир  в  нас  воскрес.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693344
дата надходження 09.10.2016
дата закладки 09.10.2016


Шостацька Людмила

НЕВИЧЕРПНА ТЕМА

   Ти  поетів  всіх  зачарувала,
     Золоті  розсипала  думки,
   Міцно  вже  тримаєшся  штурвала
     І  дивуєш  щедрістю  руки.

 Осене!  Ти  –  невичерпна  тема,  
 Входиш  завжди  в  долю  й  календар,
 Є  у  тебе  непорушна  схема:
 Кожен  рік  вивчаєш  знов  буквар.

Йдуть  до  тебе  першачки-малята
Аби  згодом  вирости  людьми,
Ми  ж  з  тобою,  Осене,  близнята,
Обнялися  лагідно  крильми.

Осінь!  Осінь!  Ти  –  чарівна  пані,
Не  сягнути  всіх  твоїх  красот,
Сподіваюсь  ти  ще  не  остання,
Знов  тобою  тішиться  блокнот.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693209
дата надходження 08.10.2016
дата закладки 08.10.2016


Ганна Верес (Демиденко)

До Росії

Блок    знав,    що    бідна    ти,    Росіє,
Тепер    чомусь    ти    ще    й    глуха,
Коли    в    Донбасі    смертю    сієш,
«Вантаж    двохсотий»    не    ляка?!

На    клоччя    рвала    Україну,
Топтала    землю,    мову,    честь,
Історію    –    через    коліно…
Забула,    кров    чия    тече

І    у    твоїх    людей    у    жилах?
Чи    амнезія    винна    в    цім?
З    тобою    ми    колись    дружили,
Жили    «в    раю»…    при    каганці.

Ми    тричі    нагло    вимирали,
Віддаючи    останній    хліб    –
Не    каялась    ти,    відцуралась
Від    тих    невимірних    гріхів.

Не    є    для    нас    ти    зверхдержава,
Набридла    рабська    доля    нам,
Тоді    ти    Криму    забажала,
Тепер    в    Донбасі    ось    війна.

Прислухайся,    Росіє,    краще,
Твої    там    танки    б’ють    і    «Смерч»,
Там    люди    умирають    наші,
Й    твої    також    стрічають    смерть.

А    мо’,      ти    відчуття    згубила,
Чи    вникнути    не    хочеш    в    суть?
Себе    у    світі    як    зганьбила!
Нащадки    ж    кару    понесуть!

Знав    Блок,    що    бідна    ти,    Росіє,
Але    не    встиг    застерегти,
Що    коли    брату    смерть    посієш,
То    ще    бідніша    станеш    ти!
13.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692970
дата надходження 07.10.2016
дата закладки 07.10.2016


Nino27

…так, чи ні…

[i][b][color="#d500ff"]І    не    знаю    чи    так,  чи  ні,
Бо    багато    вже    пережито...
Мудра    доле,  скажи    мені-
Це    вже    осінь,  чи    все    ще    літо?

Знов    так    гарно    цвіте    дурман,
Вечір    в    ніжності    потопає...
Буде    осінь,  тоді  -  зима,
Бо    ж    по    іншому    не    буває.

Та    не    знаю    чи    так,  чи    ні,
І    де    відповіді    шукати,
І    за    що    це    одній    мені
Жити    мріями    і    чекати?

Десь    на    відстані,  ти,  дзвінка,
А  думки    попід    неба    дахом
Летять,  доля    у    них    така
І    не    знають  ,  сердешні,  страху.

Я    ж    гадаю    чи    так,  чи    ні,
Павутинням    всі    запитання.
Світи    зіронькою    в    вікні,
Теплим    сонечком,  ясним    зрання.

Хай    чарує    п"янкий    дурман,
Осінь,  літній,  дарує    вечір...
Чомусь    плачу...одна  ,  сама...
(І    слова    мабуть    недоречні)  .

Так    чи    ні  ,  не    мовчи    скажи,
Розвій    сумніви    і    ввагання...
Ти    ж    любити    мене    навчив
І    я    досі    живу    коханням.

[/i][/b][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692422
дата надходження 04.10.2016
дата закладки 04.10.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Малює осінь пензлем, золотим

Малює  осінь  пензлем,  золотим
Погожі  дні  і  листяні  діброви,
Журбу  за  літом  хоче  розбудить
Калиновим  листочком,  ледь  багровим.  

Але  красі  завжди  радіє  світ…
Коли  ж  душа  уп’ється  сном,  осіннім,
Тоді  радіє  жовтню  пізній  цвіт,
Й  гриби,  останні,  купками  рясніють.  

Здається,  осінь  в  казку  забрела,
Зачарувала  дні  і  світлі  ночі.
І  голубіє  річка  край  села,
Немов  доповнить  цю  картину  хоче.
3.10.2016.  

Ганна  Верес  (Демиденко).





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692404
дата надходження 04.10.2016
дата закладки 04.10.2016


Ніна-Марія

Ой, ти наша доле


[img][/img]

Вже  надворі  золотіє  осінь
Відлетіли  в  вирій  журавлі
І  сивіє  неба  синя  просинь
Тільки  трохи  сумно  щось  мені.

Приспів.
Ой,  ти  наша  доле,  доленько,
Скільки  ж  нам  зозуля  накувала?
Я  прошу  роки  вас,  не  летіть,
Бо  життя  одного  нам  замало.

Хай  ступає  осінь  сміло  в  зиму.
Ми  не  змерзнем  в  сніговій  імлі.
Я  крізь  заметілі  боса  йтиму.
Я  з  тобою  -  хоч  на  край  землі.

Приспів.
Ой,  ти  наша  доле,  доленько,
Скільки  ж  нам  зозуля  накувала.
Я  прошу  роки  вас,  не  летіть,
Бо  життя  одного  нам  замало.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691849
дата надходження 01.10.2016
дата закладки 01.10.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Жовтоока бродить осінь

Жовтоока    бродить    осінь
Від    села    і    до    села,
Трусить    листя,    губить    роси,
Ними    землю    застеля.
То    з    лопатою    в    городі,
Й    так    працює,    як    бджола,
То    плоди    фарбує    глоду,
Й    слави    в    лісі    зажила.

Зранку    сонцю    гляне    в    очі    –
Затуманяться    луги,
І    темніють    довше    ночі    –
Сплять    тоді    вже    до    снаги.
Щедра    осінь    і    плодами,
На    гриби    і    на    дощі,
І    хоч    сонце    виглядає,
Трохи    сумно    на    душі.
27.12.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690910
дата надходження 26.09.2016
дата закладки 26.09.2016


Любов Ігнатова

От ми й зустрілись…

От  ми  й  зустрілись,  Осене.  Привіт!
Ти  відкоркуєш  пляшку  із  дощами?
Чи  ти  спочатку  розфарбуєш  світ,
Прикрасиш  синє  небо  журавлями?

А  можна  і  мені  з  тобою  в  ліс
Вплітать  березам  золото  у  коси,
Чи  місяцю  в  туман  сховати  ніс,
Заколихати  до  весни  покоси?

Я  сумувала,  Осене,  повір,
Моїй  душі  тебе  не  вистачало,
Вона  томилась,  ніби  дикий  звір,
В  якого  клітка  волечку  забрала...

От  ми  й  зустрілись...  через  стільки  бід...
Минули  квіти,  вишні  і  суниці...
Я  так  чекала,  Осене,  привіт!
Додати  в  чай  і  меду,  і  кориці?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690379
дата надходження 23.09.2016
дата закладки 23.09.2016


dovgiy

Повернення.


Лікарняне  ліжко…    тумбочка  десь    скраю…
З  крапельниці  трубка…    голка  у  руці….
Це  мені  не  сниться,  бачу  й  відчуваю  
Холодок  пластмаси  на  моїм  лиці.
Біля  ліжка  –  жінка…  ангелом  омани…
Держить  мою  руку,    стримує  мій  рух.
Поперед  очима  сивий  пух  туману
Крутить  білим  світом,  забиває  дух.
Мабуть,  я  вертаюсь  з  невідомих  мандрів…
Знову  в  своє  тіло  поверта  душа.
А  ця  оболонка  –  квола  і  негарна,
Гаманець  порожній  де  нема  й  гроша…
Отже:  я  вернувся.    Ось  чиєсь  обличчя
Наді  мною  хмарою  закриває  світ…
Ще  нудотний  запах  парфумів  медичних,
Струси  всього  тіла  від  поштовхів  чужих…
Чоловічий  голос  щось  до  когось  каже…
Та  не  зрозуміти    незнайомих  слів.
Накладають  маску  з  життєдайним  газом,
Щоб  скоріш  прийшов  я  до  реальних  снів.
Снів  із  нереалля,    світу  потойбіччя,
Начебто  не  бачив…  Може,  і  не  снив?
Де  я  був  до  цього?  Куди  провалився
І  чому  у  грудях  осиковий  клин?  
Ні!  Не  клин  у  грудях.  Тільки  згусток  болю…
Ніби  спалах  світла  очі  засліпив…
Це  ж  душа  пташиною  прагнула  на  волю,
Тільки  хтось  цю  пташку  в  небо  не  пустив.

21.09.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689985
дата надходження 21.09.2016
дата закладки 21.09.2016


Любов Ігнатова

Осінь в мені

Осінь  в  мені  розпорошує  фарби  —
Жовтогарячі,  багряні,  терпкі.
Сонце  свічею  у  канделябрі
Промені  сипле  червоні  меткі.

Вечір  схиляється  нишком  до  поля,
Кутає  верби  в  тумани  легкі.
Ніби  сторожа,  принишклі  тополі.
І  перші  зорі,  як  мрія,  крихкі...

Вечір  осінній,  призахідне  сонце,
І  вітерець  кошенятком  рудим
Спить  на  ще  теплій  кленовій  долоньці,
Там,  де  багаття  клубочиться  дим...






: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689923
дата надходження 20.09.2016
дата закладки 21.09.2016


Людмила Пономаренко

Осінні айстри

Осінні  айстри  ранком    вересневим
Ще  так  барвисто  квітнуть  серед  трав,
Немов  би  хтось  тепло  ніжно-рожеве
У  пелюстках  тендітних  позбирав.

Грайливо-чисті  диво-промінці
Всіх  сонць    нараз  упали  край  стежини…
І  гріє  вересень  у  стомленій  руці
Притихлий  сум  зчарованої  днини…

 Краса  земна  -  на  відстані  руки,
Ще  сонячна  і  зовсім  не  звичайна.
Квітують  айстри,  наче  крізь  віки,
Ще  акварельно,  та  уже  прощально.

Можливо,  й  квітка  місію  свою,
Як  все  живе,    ще  завершити  має…
Тому  спинюсь  в  бентежності  й  стою,
Дарунок  осені  до  серця  пригортаю.

Поникне  світ,  неначе  під  дощем,
За  тим,  що  згасне    в  завтрашнім  світанні.
Усіх  розлук  невиплаканий  щем  -
У  вересневім  золотім  мовчанні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689752
дата надходження 19.09.2016
дата закладки 20.09.2016


Н-А-Д-І-Я

Смак пахучих грушок…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TUDigBTMypk[/youtube]

Люблю  я    тихий    шепіт    трав,
Коли  вітри  літають    вільні  в  полі,
І  небо,що    палає  від  заграв,
Як  ранок  прокидається    поволі.

Коли  дзвенять  у  полі  гострі  коси,
Курличуть  в  синім  небі  журавлі,
Як  п"є  земля  прозорі  ніжні  роси,
Як  сонечко  купається  у  млі.

Люблю,  коли  ти  знову  поруч,
І  босими  пробігти  по  стерні.
Коли  в  осінню,  тиху  пору
Являєшся  до  мене  ти  не  в  сні.

І  пахнеш  ти  солоними  вітрами,
Що  радість  даруватимуть  ковток,
І  квітами,  напоєні  дощами,
Що  ніжність  пробирають  до  кісток.

Я  так  люблю,  коли  мене  цілуєш,
І    губи    мають  смак  пахучих  груш.
Та  не  люблю,  коли  мене  ревнуєш...
А  те,  що    будували,  то  не  руш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689655
дата надходження 19.09.2016
дата закладки 19.09.2016


Шостацька Людмила

МІСТО БЕТОННИХ САДІВ

                                             Місто  бетонних  садів,
                             Квіти  камінних  думок,
                             Брили  сердечних  льодів,
                             Заіржавілий  замок.

                             Місто  примарних  надій,
                             Вулиці  прикрих  ілюзій,
                             Місто  тривожних  подій
                             І  збайдужілих  друзів.

                             Місто  змілілих  рік
                             Зі  сподівань  і  мрій,
                             Серця  самотнього  крик
                             І  боротьба  стихій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689507
дата надходження 18.09.2016
дата закладки 18.09.2016


Ніна-Марія

Осінь без тебе

[img][/img]

Вдивляюсь  в  осінь,  що  підкралась  нишком,
Навшпиньках  під  самісінький  поріг
І  нагадала  про  кохання  наше,
Яке  в  душі  своїй  ти  так  беріг.

Та  не  розвіяв  з  вітром  легкокрилим
І  не  спалив  на  попіл  у  вогні
А  ніс  в  собі,  немов  якусь  святиню,
Яка  до  болю  дорога  мені.

Згадаю  той,  наш  вересень  щасливий,
Що  стелив,  мов  злотом,  листям  долю,
А  ми  удвох  літали  над  землею,
Немов  пташина,  вирвавшись  на  волю.

Промайне  осінь,  не  одна  й  не  наша.
Знов  журавлі  нам  весну  принесуть.
Та  ти  від  мене  так  тепер  далеко
Поміж  зірок  лежить  до  тебе  путь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689463
дата надходження 18.09.2016
дата закладки 18.09.2016


Шостацька Людмила

ЛЕДІ ОСІНЬ

           Леді  Осінь  ходить  садом,
Демонструє  свою  вроду,
Захопилась  маскарадом,
Випробовує  природу.

Всі  коштовності  зібрала:
І  рубіни,  і  смарагди,
З  бурштину  і  із  корала,
   Мов  в  казках  Шахерезади.

Поведе  вона  бровою  -
   Золотіє  враз  діброва,
         Як  пройдеться  десь  травою  -
Стане  різнокольорова.

Має  Осінь  свій  сценарій,
         Знов  мережить  павутину,
 Золотий  -  в  руках  гербарій.
Леді  Осінь  –  на  світлину.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689316
дата надходження 17.09.2016
дата закладки 17.09.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Діду Миколаю, непокірному поету

Лиш  зранена  душа  карбує  вірші,
А  ран  у  Миколая  вистача:
Чорнобиль,  доля,  нелегка,  найбільше  ж
Інсульт,  нежданий,  нерви  розкачав.

Його  життя,  мов  книга  на  долоні,
Цей  не  сховає  у  борні  плече,
Такого  не  зламати  у  полоні,
Бо  не  дозволить  українця  честь.

Життя  його  –  не  сонячна  картина,
Де  все  «в  ажурі»  –  щастя  є  й  любов.
Він  –  Україні  віддана  дитина,
І  сам  собі  порадник,  друг  і  Бог.

Не  скривить  другу  й  ворогу  душею,
Не  раз  життя  «на  грані»  теж  було,
Та  за  Вкраїну  навіть  за  межею
Він  піде  в  бій  один  і  напролом!
16.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689308
дата надходження 17.09.2016
дата закладки 17.09.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Накипіло…

Накипіло…    Як    же    накипіло!..
Зацементувалася    душа…
І    болить    вона    сильніш    від    тіла,
Та    надія    все    ж    не    залиша:
Вистоїть    народ    наш    у    двобої,
Правді    ж    не    дозволено    вмирать…
Тих,    хто    знищив    малазійський    «Боїнг»,
Зможе    і    знайти,      і    покарать.

І    на    тих,    хто    зазіхнув    на    волю,
Начинив    фугасами    Донбас,
Бог    нашле    не    кару    вже    –    недолю,
Від    Кремля    врятує    згодом    нас.
І    засяє    сонце    перемоги,
Засміється    хвилями    Дніпро,
Пройдемо    свою    важку    дорогу,
Й    запанують    воля    і    добро!..
30.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688987
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 16.09.2016


Дід Миколай

…не минайте

Шануйте  рідну  днину  гожу,  
Живі  батьки  допоки.
В  миру  сповняйте  волю  Божу,
Адже  втікають  роки.
                             Приспів:
Хай  їм  всміхнеться  довше  доля,
Любіть  батьків  кохайте.
Як  прохолода  ви  їм  з  поля,
Що  не  дали,  тепер  воздайте.

Щоби  устигнути  віддати,
Їм  в  ноги  поклонитись.
Вони  не  вічні:  -    Батько  й  Мати,
Не  дай  Бог  запізнитись.
                           Приспів:
Тож  їх  провідуйте  частіше,
Про  них  не  забувайте.
Щоби  сказати  слово  ніжне,
Додому  стежку  не  минайте.                  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688889
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 15.09.2016


Людмила Пономаренко

Вічне свято дитинства

Знову  дзвоник  шкільний  нестримно  лунає  співанкою,
Де    алеями  кленів  молоді  заблукали    літа,
Де  юність  нова  промайне-заяснить  вишиванкою
І  мій  день,  наче  сонце,  життєдайністю  привіта.

До  старої  сосни,  що  мене,  ще  малу,  пам’ятає,
Притулюсь  і  почую,  як  збігає  нестомлений  час...
Це  маленьке  дівча,  що  в  руці  своїй  дзвоник  тримає,
Мов  в  дорогу  щасливу,  вирушає  у  перший  свій  клас.

І  високий  юнак,  що  на  серце  кладе  свою  руку,
Вже  освідчивсь  в  любові  найдорожчій  у  світі  землі,
Щоб  нести  у  собі  найціннішу  для  людства  науку
І  летіти  додому,  як  з  далеких  країв    журавлі.

Ні  єдиної  хмарки  на  шатрі  вересневого  неба,
Лиш  повітряних  кульок  танок    у  верхів’ї  дерев.
Вічне  свято  дитинства,  знов  я  поспішаю  до  тебе,
Щоб  напитись  надії  із  твоїх  невичерпних  джерел.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687084
дата надходження 01.09.2016
дата закладки 15.09.2016


Шостацька Людмила

ЧАША ДОБРОТИ

                                         Як  мало  ми  цінуємо  себе,
                         Як  мало  ми  цінуємо,  хто  поряд.
                         Лише  тоді,  коли  вже  ...  відійде,
                         Як  докір  із  портрета  бачим  погляд.

                         А  й  справді,  в  ньому  –  стільки  теплоти,
                         Не  знайдеш,  навіть,  в  натовпі  мільйоннім
                         І  не  згасає  чаша  доброти
                         В  мелодіях  неписаних  симфоній.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684948
дата надходження 21.08.2016
дата закладки 21.08.2016


Людмила Пономаренко

Побудь зі мною, осене…

 Достиглі  врожаї  збирає  осінь
 В  полях  душі,  в  садах  моєї  долі.
 Хоч  манить  світлом  ще  небесна  просинь,
 Осіння  заметіль  на  видноколі…

 Ще  айстри  квітнуть  в  затишку  садів,
 Ще  ранок  кличе  у  погожу  днину…
 Я  так  не  хочу  сивих  холодів,
 Бо  просить  серце  ще  тепла  дитинно.

 Побудь  зі  мною,  осене,  побудь
 Так  довго-довго,  може,  й  вічність  цілу,
 Поміж  дощу  всміхнутись    не  забудь
 І  душу  пригорни  мою  зболілу.

 Ледь  чути  весен  невгамовний  сміх,
 Що  губиться  у  тиші  падолисту.
 І  тішить  день  краса  пісень  твоїх,
 Де  крізь  багрянець  світ  стає  барвистим.

 У  безміри  століть  злітає  час,
 Пожовклим  листям  опадають  миті…
 І  цей  сумний  осінній  тихий  вальс
 Знов  нагадає  про  роки  прожиті…

   Побудь  зі  мною,  осене,  побудь
   Так  довго-довго,  може,  й  вічність  цілу,
   Поміж  дощу  всміхнутись  не  забудь
   І  душу  пригорни  мою  зболілу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684606
дата надходження 19.08.2016
дата закладки 19.08.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Забреду я у трави високі

Забреду    я    у    трави    високі,

Де    ранковий    розлігся    туман,

Росяний    буду    пити    там    спокій

Із    принадами    із    усіма.


Конюшини    там    горді    голівки

До    моїх    заглядають    очей,

Сонце    не    підняло    ще    повіки,

А    вже    радість    у    груди    тече,


Повнить    запахом    ніжним,    казковим,

Котрий    випурхнув      птахом    із      трав,

Сонце    виплило    тихо,    споквола,

І    не    стало    на    сході    заграв.


Розлилось    його    світло    навколо,

Деревій    білі    зонти    розкрив.

Не    стрічала    в    житті    я    такого,

Ранок    серце    моє    підкорив.
1.06.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683686
дата надходження 14.08.2016
дата закладки 14.08.2016


Шостацька Людмила

БІЛОБОКА ХУЛІГАНКА

           Сорока  живе  в  перелісках  і  в  полі,
           Відвідує  парки  частенько  доволі,
           А  ще  полюбляє  бувати  в  садах
           І  участь  приймає  у  різних  дивах.

           Кругом  має  вставить  свої  “п’ять  копійок,“
           Знаток  вона  сварок  усіх,  навіть,  бійок,
           Мистецтвом  польоту  вона  володіє,
           Знайти  щось  поїсти  –  це  завжди  уміє.

           На  вроду  насправді  вона  –  екзотична,
           А  ось  поведінка  якась  -  хаотична:
           Буває  нестерпна  вона  і  зухвала,
           Хоча  інтелекту  в  сороки  немало.

           Руйнує  ще  гнізда  співочих  пташок,
           В  самої  –  не  дуже  такий  голосок.
           Ще  любить  до  жаху  всілякі  блистюльки  -
           Від  різних  дзеркал  –  аж  до  срібної  кульки.

           Буває,  що  людям  із  нею  морока,
           Така  хуліганка  оця  білобока.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683674
дата надходження 14.08.2016
дата закладки 14.08.2016


Ніна-Марія

Мої спогади

[i][color="#231de0"]Я  з  тобою  хочу  прокидатись
У  глибині  очей  синіх  купатись.
Щоб  знову  в  постіль  кава  запашна,
І  посмішка  та  рідна  і  мовчазна.

І  руки  дужі  несли  в  день  ясний.
Хай  за  вікном  тріщить  мороз  страшний.
А  серце  гріло  так  твоє  тепло,
І  на  душі  так  хороше  було.

Дарма,  що  за  плечима  вже  літа.
Он  за  ворітьми  вже  осінь  золота.
Нам  не  одна  розквітла  б  ще  весна.
Надію  й  щастя  в  долонях  принесла.

Що  мріялось,  чомусь  же  не  збулось.
Завжди  нам  на  заваді  ставало  щось.
Якби  ж  то  знать,  хто  пише  долі  план,
Як  його  пройти  цей  шлях  випробувань?.[/color].[/i].

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682298
дата надходження 07.08.2016
дата закладки 07.08.2016


Н-А-Д-І-Я

Доля…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A2GfEacV2nQ  
[/youtube]

Уражає  доля  сильних  і  слабких.
Падаєм  від  неї,  опустивши  руки.
І  стаєм  залежні  від  думок  гірких.
Забуваєм  часто  мудреців  науку:

Що  будуєм  долю  ми  собі  самі.
Отже,  наші  вчинки  -  це  і  є  та  доля.
По  житті  блукаєм  часто  у  пітьмі.
Все  ж  заходим  вихід:  тягнемось  на  волю.

Можем  одим  махом  зруйнувать  життя.
Все,  що  будувалось,  знищить  без  жалю.
Звинуватить  долю,  ніби  це  вона.
Та  життя  таке  крихке,  ніби  з  кришталю.

Друзів  забуваєм,  зрадити  -  дрібниці
Знову  собі  думаєм:  не  моя  вина.
(Звинуватим  долю:  але  ж  це  дурниці)
Це  вона  тут  винна:  знищила  човна.

Ну  а  човен  швидко  дістає  до  дна...
А  життєві  хвилі?  Це  для  них  лиш  гра..
Але  суть  у  тому:  не  було  весла...
Але  це  не  нове:  мудрість  тут  стара..

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681803
дата надходження 04.08.2016
дата закладки 04.08.2016


Н-А-Д-І-Я

Чомусь запахло осінню в повітрі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IeNne64xKtQ  [/youtube]

Чомусь  запахло  осінню  в  повітрі,
Хоч  жовтий  лист  із  клена  ще  не  впав.
А,  може,  то  душі  моєї  витвір,
Що  літо  так  заранні  спеленав.

Але  такий  ще  теплий  літній  вечір.
І  небо  червоніє  від  заграв.
А  я  боюсь  своєї  холоднечі,
Щоб  іній  цей  на  серце  не  упав.

Тобі  я,  як  і  завжди  посміхаюсь.
А  пустку  ще  заповнюють  слова.
Та  я  іще  такою  ж  залишаюсь,
Як  і  тоді,  давно  колись  була.

Та  сумніви  крадуться  знову  в  душу.
Чи  справді  це  осіння  вже  пора?
Нестерпні  ці  думки  я  приколишу...
Це  просто  літній    вечір  догора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679633
дата надходження 23.07.2016
дата закладки 23.07.2016


Людмила Пономаренко

Припадаю душею

Край  соснових  лісів  і  ромашок  в  смарагдових  луках,
Де  озера  хлюпочуть  у  обрамленні  верб  і  калин,
У  світанні  новім,  що  в  ранкових  відтвориться  звуках,
Моє  рідне  село  мов  перлина  з  найкращих  перлин.

Навіть  небо  над  ним  заворожує  синьо  високістю,
Немов  чути  з  глибин  давніх    предків  моїх  голоси.
Сивий  дуб,  наче  велет,  у  своїй  віковій  одинокості
Поля  Дикого  пісню  ще  шумить  понад  краєм  грози.

В’ється  річка  Мирська  через  гай  та  у  зрошені  трави,  
Щоби  з  миром  стрічати  всіх  гостей  у  своїй  стороні
І  в  мирській  метушні    не  забути  яскраві  заграви,
Що  над  полем  до  лісу,  де  зустрілося  сонце  мені.

Припадаю  душею  до  садів,  що  розквітли  весною,
Цвіт  кульбаби  і  смолки,  наче  диво,  змалюю  навік,
Щоб  зігрітись,  як  осінь  розфарбовує  клени  рукою
Й  сипле  листям,  мов  щастям,  на  буття  мого  перший  поріг.

І  якими  б  світами  не  водила  мене  моя  доля,
Дивовижні  красоти      не  зігріли  б  і  очі,    й  чуття,
Моє  серце  злітає  на  краю  волошкового  поля,
В  самім  центрі  світів,  в  незабутній  колисці  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679677
дата надходження 23.07.2016
дата закладки 23.07.2016


Валерія Донецька

Як жити далі?

Одвічне  питання  -  як  жити  далі?
Коли  попередні  спроби  невдалі...

Дивитись  в  майбутнє  без  страху  й  тривоги
I  йти  посередині,  а  не  скраю  дороги.

Спіткнувся,  піднявся  не  втрачаючи  віри,
Зашив,  залатав  у  душі  своїй  діри.

А  я  так  не  можу.  От  чесно  кажу.
Як  діри  -  то  чорні,  як  впала  -  лежу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679467
дата надходження 22.07.2016
дата закладки 22.07.2016


Шостацька Людмила

БЕЗСМЕРТНІ

                                                                               Пам’яті  Павла  Шеремета

                                           Є  люди,  прийшли  у  цей  світ  для  безсмертя.
                                           І,  навіть,  якщо  їх  нема  серед  нас  -
                                           Ніколи,  нікому  їх  образ  не  стерти,
                                           Яким  би  не  був  цей  безжалісний  час.

                                           Про    них  нагадає  їх  пісня,  чи  слово  
                                           І  житиме  подвиг  священний  в  віках,
                                           За  кожну  краплину  пролитої  крові
                                           Довіку  ми  будемо  в  них  в  боржниках.

                                                           Святі,  що  спалахують  в  небі,  мов  зорі,
                                           А,  може,  і  зорями  справді  стають  
                                           Й  тримають  наш  спокій  в  небеснім  дозорі,
                                           Навіки  приймаючи  янгольську  суть.

                                           Ми  з  вдячністю  маємо  їх  пам’ятати:
                                           Обірвану  пісню,  розстріляне  слово,
                                           Їх  ясність  очей  і  обличчя,  і  дати...
                                           Їх  справу  –  продовжити  обов’язково!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679477
дата надходження 22.07.2016
дата закладки 22.07.2016


Дід Миколай

Вічної памяті Павлу Шеремету

У  лабетах  проклятої  ночі,
Ти  вже  Павле  напевне  не  спиш.
Не  для  тебе  вже  ласки  жіночі,
Поглядаєш    із  сумом  з  узвиш.

Сорок  днів  ще  витатимеш  в  небі,  
Порахуєш  у  Бога  зірки.
Там    зустрінеш  вбієнних  далебі,
Що  літають  тепер,  як  хмарки.

Запитаєш,  у  нашого  Бога…
За  що  вбили  злодії,  чи  знав?
Чого  доля  у  нас  така  вбога,
Може  нас  на  поталу  віддав.

Розкажи,  як  лютують  тут  звірі,
Про  наругу,  про  все  розкажи.
Як  нам  холодно  й  сіро  в  зневірі,
Світлу  пам'ять  про  нас  збережи.

Ми  ж  довіку  тебе  не  забудем,
Неможливо  героїв  забуть.
Ми  ще  волю  Вкраїні  здобудем,
І  продовжим  твій  праведний  путь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679414
дата надходження 22.07.2016
дата закладки 22.07.2016


Дід Миколай

В темних зарослях похоті ночі

Я  мав  успіх  завжди  у  дівок,
Мене  завше  найкращі  кохали.
Я  відбою  не  мав  від  жінок,
Що  любові  від  мене  чекали.

За  що  кару  цю  Боже  ти  дав,
Важко  Господи  з  нею  ходити.
Поділив  би  хай  -  другим  роздав,
Хіба  можу,  я  всіх  полюбити?

Лише  глянуть  і  серце  стає,
Як  у  спрагу  знов  хочеться  пити.
Гірко  крається  серце  моє,
Як  у  омут  той  знов  не  ступити.

Скільки  ж  Боже,  я  їх  перебрав
І  від  мене  стежок  розійшлося.
Чого  ж  Боже  мене  не  скарав…
Чи  у  тебе  різок  не  знайшлося?

Мені    жалько  дружину  мою,
За  розмови  різкі  поза  очі.
ЇЇ  місце  напевне  в  раю…
За  нелегкую  долю  жіночу.

Яж  все  каявся  знову  і  знов,
Цілував  її  в  сплакані  очі.
Та  кипіла  не  встояна  кров
В  темних  зарослях  похоті  ночі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679237
дата надходження 21.07.2016
дата закладки 21.07.2016


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Я - живий

(На  написання  цього  вірша  надихнула  мене  чудова  поезія  Ганни  Верес)

А  ти,  моя  матусю  не  журись,
Не  плач  так  гірко  і  не  побивайся,
Повір,  я  не  загинув,  я  живий,
Та  виглянь  у  вікно.Он  там  співає

На  яблуні  розлогій  у  саду
Мала  пташина,  крильцями  тріпоче,
Її,  моя  рідненька  нагодуй,
Бо  в  ній  душа  єдиного  синочка.

Тебе  ж  прошу,дружино  не  ридай,
Бо  мені  боляче  від  того,  ніби  рана,
На  сина  подивись  -  мене  впізнай
І  краще  помолись,  моя  кохана.

А  ти,  синочку  у  люстерко  глянь,
Звідти  привітно  усміхнеться  татко,
Та  тільки  мого  серця  не  порань,
Не  забувай  мене,  моє  дитятко.

А  я  живу  у  вишеньці  малій,
Яку  садив  ще  позатого  року,
У  всьому-всьому,  що  є  у  дворі,
До  чого  ще  торкались  мої  руки.

Хай  вас,  рідненькі,  лихо  обмине,
Не  треба  плакати  за  мною,  а  гордитись,
Допоки  пам"ятаєте  мене,
То  я  живий  і  вічно  буду  жити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678869
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Я - живий

(На  написання  цього  вірша  надихнула  мене  чудова  поезія  Ганни  Верес)

А  ти,  моя  матусю  не  журись,
Не  плач  так  гірко  і  не  побивайся,
Повір,  я  не  загинув,  я  живий,
Та  виглянь  у  вікно.Он  там  співає

На  яблуні  розлогій  у  саду
Мала  пташина,  крильцями  тріпоче,
Її,  моя  рідненька  нагодуй,
Бо  в  ній  душа  єдиного  синочка.

Тебе  ж  прошу,дружино  не  ридай,
Бо  мені  боляче  від  того,  ніби  рана,
На  сина  подивись  -  мене  впізнай
І  краще  помолись,  моя  кохана.

А  ти,  синочку  у  люстерко  глянь,
Звідти  привітно  усміхнеться  татко,
Та  тільки  мого  серця  не  порань,
Не  забувай  мене,  моє  дитятко.

А  я  живу  у  вишеньці  малій,
Яку  садив  ще  позатого  року,
У  всьому-всьому,  що  є  у  дворі,
До  чого  ще  торкались  мої  руки.

Хай  вас,  рідненькі,  лихо  обмине,
Не  треба  плакати  за  мною,  а  гордитись,
Допоки  пам"ятаєте  мене,
То  я  живий  і  вічно  буду  жити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678869
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016


Дід Миколай

Отож приїжджайте на рідну Волинь

                                                     Приспів:
В  повстанському  краю,  я  вас  привітаю
Із  витоків  честі  постала  Волинь.
ЇЇ  сторінки,  я  для  вас  погортаю,
В  них  слава  овіяна  духом  святинь.
                                                             1
Прошу    приїзджайте  до  нашого  краю,
Де  ріки  й  озера,  -  цілюща  вода.
В  краплинках  настою,  як  часточка  раю,
Лежить  у  розлогах  краса  золота.
                                               Приспів:  
                                                           2
 Де  Стир,  Берестечко,  козацькі  могили
У  пам'ять  лягали,  як  грона  калин.
Де  триста  спартанців  голів  не  схилили,
Заради  майбуття    нових  поколінь.
                                                   Приспів:    
                                                               3
Тут    витоки  древні  з  колиски  Трипілля.
Виспівує  вдень  і  вночі  соловей.
Вас  хлібом  і  сіллю  зустріне  застілля,
Вшануємо  щиро  всіх  добрих  людей.
                                                 Приспів:
                                                             4
Ще    квіти  й  калина    для  кожної  хати,
Льони  та  волошки  в  краю  голубім,  
А  люди  в  нас  добрі,  душею  багаті,
Добра    та    здоров’я  бажаємо  всім.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678828
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016


Дід Миколай

Отож приїжджайте на рідну Волинь

                                                     Приспів:
В  повстанському  краю,  я  вас  привітаю
Із  витоків  честі  постала  Волинь.
ЇЇ  сторінки,  я  для  вас  погортаю,
В  них  слава  овіяна  духом  святинь.
                                                             1
Прошу    приїзджайте  до  нашого  краю,
Де  ріки  й  озера,  -  цілюща  вода.
В  краплинках  настою,  як  часточка  раю,
Лежить  у  розлогах  краса  золота.
                                               Приспів:  
                                                           2
 Де  Стир,  Берестечко,  козацькі  могили
У  пам'ять  лягали,  як  грона  калин.
Де  триста  спартанців  голів  не  схилили,
Заради  майбуття    нових  поколінь.
                                                   Приспів:    
                                                               3
Тут    витоки  древні  з  колиски  Трипілля.
Виспівує  вдень  і  вночі  соловей.
Вас  хлібом  і  сіллю  зустріне  застілля,
Вшануємо  щиро  всіх  добрих  людей.
                                                 Приспів:
                                                             4
Ще    квіти  й  калина    для  кожної  хати,
Льони  та  волошки  в  краю  голубім,  
А  люди  в  нас  добрі,  душею  багаті,
Добра    та    здоров’я  бажаємо  всім.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678828
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016


dovgiy

Ціную мить.

Ціную  мить.

Ціную  мить  в  якій  прийшов  у  світ  широкий;
Ціную  мить  за  непросте  своє  життя;
Ціную  мить  за  небеса  такі  високі,
Куди  злітаю  ще  на  крилах  почуття.  
Ціную  те,  що  посилає  Божа  воля;
Ціную  те,  що  переніс,  що  пережив,
І  навіть  те,    що  принесла  жорстока  доля,
Сприймаю  так,  як  данину  життєвих  жнив.
Ціную  мить    за  неспокійні  чорні  ночі
В  яких  змішалися    і  відчай,  і  любов,
Коли  сузір’ями  у  мріях  любі  очі,
Коли  даремно  закипає  в  серці  кров.
Нехай  не  все  відбулось  так,  як  сон  наснився,
Нехай  дороги  між  каньйонів  крем’яних.
Пройду  достойно  той  відрізок,  що  лишився,
Наповню  сенсом  існування  кожну  мить.    

08.07.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676804
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 10.07.2016


Ніна-Марія

Сторінки життя

Я  в  літеплі  думок  своїх  купаюсь,
Гортаю  сторінки  свого  життя.
І  згадую  дитинство  босоноге,
І  зазирає  погляд  в  майбуття.

Роки,  мов  баскі  коні  пролетіли
Ріки  гірської  той  стрімкий  потік
Я  ж  скільки  тобі  всього  не  сказала
А  ти,  немов  з  життя  мойого  втік.

Та  скільки  ще  удвох  не  долюбили
Нам  життя  одного    було  мало
Чому  ти  доле  так  вистелила  шлях  
ГлибОко  від  мене  все  сховала.

Ночами  я  в  думках  своїх  блукаю.
Шукаю  все  непройдені  стежки.
Для  чого?  І  сама  того  не  знаю.
Хіба  любов  виносять  за  дужки?...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677033
дата надходження 09.07.2016
дата закладки 09.07.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Ой вербиченько, закосичена

Плине    в    небесах        
журавлиний    клин,
А    душа    моя    
п’є    гіркий    полин:
Журавлине    «кру»    
прокотилося,
Я    і    річечка    
зажурилися:  

–  Ой    вербиченько,    
закосичена,
Що    твоя    краса
не  позичена…
Що    твоя    коса    –    
густе    листячко
Ще    й    жива    роса,    
мов    намистечко.    

Ой    вербиченько,    
тонкорукая,
Чом    же    ти    живеш    
із    розлукою?
Підійди-заглянь    
у    водиченьку,
Помилуйся    на    
зелен-личенько.

Вітер    гіллячко    
стиха    колиса,
Сіре    пір’ячко    
ловлять    небеса…
Журавлі    летять    
понад    річкою,    
Я    уже    в    літах
під    вербичкою.
9.03.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676655
дата надходження 07.07.2016
дата закладки 07.07.2016


Шостацька Людмила

РІДНИЙ КРАЙ

Де  стрічаються  сонячні  ранки
І  стежина  біжить  край  села,
Верби  стали  у  ряд,  наче  Мавки,
Віти  п’ють  кришталі  джерела.

У  бездонному  небі  волошок
Сонце  золота  промені  ллє,
Краю  рідний,  чарівний,  хороший,
Ти  –  дорога  в  дитинство  моє.

Ти  –  вінок  моїх  спогадів  чистих,
Ти  –  коріння  моє  у  землі,
Ти  –  сонет  моїх  дум  урочистих,
Ти  –  маяк  у  буденній  імлі.

Ти  –  початок  мене  в  цьому  світі,
Ти  –  частинка  мене,  я  –  тебе,
Ти  –  веселка  думок  в  первоцвіті,
У  тобі  завжди  бачу  себе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675653
дата надходження 02.07.2016
дата закладки 02.07.2016


Шостацька Людмила

ДОВЕРШЕНА ПОЕМА

                 Ознаки  вроди,  на  обличчі  слід...
З  ажурних  зморшок  візерунки,
Навислий  синій  небозвід
Рокам  вже  виставив  рахунки.
Ознаки  вроди,  ніжний  стан,
Немов  роки  ще  молодії,
Подій  позаду  вир,  фонтан,
А  ще  жевріють  десь  надії.
Ознаки  вроди,  пізній  цвіт,
Нехай  жоржина,  хризантема,
Нехай  немало  її  літ,
Вона  ж  –  довершена  поема.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675652
дата надходження 02.07.2016
дата закладки 02.07.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Липень бачив казку цю з городу

На    село    шатро    спустила    нічка,
Зорі    засвітила    тут    і    там…
Заглядали    в    русло    вони    річки,
З    ними      й    місяць    –    скибка    золота.

Спокій    зорям    заводь    зберігала…
Затряслася    раптом    водна    гладь    –
То    русалки    із    човнів    пірнали    –
Кожна    цноту    водам    берегла.

Всі    вони    у    зорянім    намисті,
А    діставшись    денця-глибини,
Випливали    між    латаття    листям
У    віночках    зоряних    вони.

Вабить    місяць    тих    русалок    врода…
Пестить    він    їм    перса    і    тіла…
Липень    бачить    казку    цю    з    городу    –
Вчора    він    підкрався    до    села.  
1.07.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675659
дата надходження 02.07.2016
дата закладки 02.07.2016


Дід Миколай

Синам

Життя  вимірюють  ділами,
Горіння  живиться  снагою.
Ці  справи  вище  над  роками  ,
Візьми  для  себе  їх    метою.

Ці  речі  писані  Богами…
Як  шифр  буквариком  розвою.
В  шматочках  різані  рядками,
Нам  дані  іскрою  живою.  

Наскрізь  покромсані  стежками
В  ріці  шліфуються  водою.
У  спрагу  живляться  дощами
Щоб  заплести  його  канвою.

Воно  ж  запалене  зірками,
Роки  розгубить  наче  хвою.
Росипле  попіл  за  слідами,
Посіє  мохом  і  травою.

Та  сутність  шита  рушниками,
У  спразі  скроплена    росою.
Якщо  вгартована  на  зламі,
Залишить    пам'ять…  нам  сагою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675666
дата надходження 02.07.2016
дата закладки 02.07.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Землі ж болить… Після коментаря Дмитра Кібича.

В    догоду    Путіну    спалити    рідну    хату    –
Такого,    мабуть,    білий    світ    не    знав,
А    їх,    таких,    в    Донбасі    є    багато,
Хто    до    землі    любові    не    пізнав,
Що    матір’ю    була    вже    стільки    років
І    вірила,    що    у    критичний    час
Вони    не    віддадуть    її    й    півкроку,
Й    дітьми    своїми    стала    величать.

Та    гідності    в    таких    нема    й    не    буде    –
Болючі,    та    правдиві    ці    слова    –
Хто    матір    продає,    хіба    то    люди?
Як    тих    назвать,    хто    матір    забува?
Землі    ж    болить…    О    як    вона    страждає,
Як    чує    зойки    від    смертельних    ран,
Або    як    тіло    молоде    стрічає!
Чи    може    відчувати    це    тиран?!

В    догоду    Путіну    спалити    власну    хату    –
Це    не    блюзнірство,  навіть.    Це    –    межа…
(Дітей    таких    землі    не    треба    мати).
Це    –    аморально,    грішно.      Це    вже    жах!
30.06.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675454
дата надходження 01.07.2016
дата закладки 01.07.2016


Калинонька

Пташки мої крилаті …

 Літа  мої!  Пташки  мої    крилаті,
 Дуже  швиденько  пролетіли  ви,
 Присядьте  нині  ви  на  моїй  хаті,
 Змахніть  святково  дужими  крильми  !

 Ви  свої  крила      в  бурях  гартували,
 Летіли  проти  вітру  і  в  грозу,
 Тривог  і  болю  -  усього  зазнали,
 З  очей  втирали  не  одну  сльозу.

 У  світлу  днину,  аж  до  хмар  злітали,
 Коли  щасливі  діти  на  поріг,
 Ви  море  радості    мені  подарували,
 За  це  вклоняюсь  ,  рідні,  вам  до  ніг.
 
 Спочиньте  нині  ,  мої    пташечки  крилаті,
 Бо  був  нелегким  за  життя  політ,
 Присядьте  в  свято  ви  на  моїй  хаті,
 Й  летіть  щасливо!    Поки  жити...,  доки  світ...

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656489
дата надходження 01.04.2016
дата закладки 01.07.2016


Шостацька Людмила

ПОДЗВОНІТЬ СВОЇЙ МАМІ СЬОГОДНІ

Подзвоніть  своїй  мамі  сьогодні,
Їй  так  хочеться  чути  ваш  голос,
Розтопіть  її  думи  холодні,
Це  ж  так  просто,  це  –  поряд  ,  не  космос.

Наполохайте  кляту  самотність,
Лиш  скажіть  своє  щире  “  привіт”,
Ви  відчуєте:  зникне  пустотність
І  наповниться  барвами  світ.

Подзвоніть  своїй  мамі  негайно,
Подаруйте  їй  жменьку  тепла,
Це,  повірте,  не  буде    загайно,
Все  зробіть,  аби  мама  була!

Мами  йдуть  не  лише  від  хвороб
Десь  за  хмари,  в  незвідані  далі,
Мами  йдуть  й  з  порожнечі,  й  жалоб,
Ні  до  чого  тоді  п’єдестали.

Подзвоніть  своїй  мамі  уже,
А  ще  краще  –  приїдьте  самі,
Вам  дитинство  вона  стереже,
Хоч  в  вас  скроні  піддались  зимі.

Обніміть  свою  маму  привітно,
В  неї  свято:  приїхали  ви.
Мами  є:  залишаємось  дітьми
Й  материнські  звучать  молитви.

Приїжджайте  до  мами  сьогодні  ж!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675297
дата надходження 30.06.2016
дата закладки 30.06.2016


Людмила Пономаренко

Впали миті весни

Впали  миті  весни  абрикосовим  цвітом  у  трави,
Замели  всі  сліди  у  знайомім  до  болю  саду.
Грає  скрипка  душі  ніжне  соло  в  високих  октавах,
Коли  ранком  весняним  бентежно-замріяно  йду.

Наче  знов  народилась  в  умитому  зливами  світі,
Наче  й  справді  забула,  як  серце  холоне  в  снігах,
Наче  й  дихать  боюсь,  щоб  того  не  сполохати  цвіту,
Що  хмарками  летить…  й  опадає  в  квітучих  садах.

Скільки  літ  пролетіло,  нагадала  метелиця  стихла
Світлом  теплого  дива  посеред  промайнулих  чудес…
А  здається,  що  я  надивитися  ще    і  не  встигла
На  зворушливо  свіжу  красу  під  блакиттю  високих  небес…




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660297
дата надходження 17.04.2016
дата закладки 30.06.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Прочинило сонечко вікно

Прочинило    сонечко    вікно
І    краєчок    неба    обагрився    –
Ранок    то    розлив    своє    вино,
І    мов    долі,    тихо    підкорився.

Посміхнулась    росами    трава,
До    квіток    уперто    залицялась,
Ранок    птахам    очі    промивав,
Як    «ку-ку»    зозулине    озвалось.

Ще    вітрець    дерев    не    зачіпав,
Мов    боявся    потривожить    сон    їх,
Тиху    радість    в    груди    наливав.
Зустрічаю    сонечко    босоніж.
21.04.2015.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674886
дата надходження 28.06.2016
дата закладки 28.06.2016


Лидия Науменко

ВЕЧIР

Холоне  вечiр  в  сутiнках  берiз,
Гарячу  душу  вiтер  студить  в  росах.
Останнiй  проскрипiв  iз  поля  вiз,
Застигло  жито  у  важких  покосах.

У  променi  вечiрньоi  зорi
Вплiтаються  пiснi  рiзноголосi.
Вертаються  додому  косарi  -
Стерня  сколола  iхнi  ноги  босi.

Коса  ще  вiдчувае  мiць  руки,
Вiд  втоми  ниють  загорiлi  плечi.
А  мiсяць  вже  запалюе  зiрки,
Спочинок  обiцяе  тихий  вечiр.

Десь  перепiлка  дiточок  склика,
П"янить  повiтря  нiжний  запах  м"яти.
Лоскоче  нiздрi  пара  з  молока  -
Вечеряе  родина  бiля  хати.

А  небо  вже  зiрками  зацвiло,
Що  час  вiд  часу  котяться  додолу.
Спокiйно  спить  натомлене  село,
Щоб  завтра  знову  вирушити  в  поле.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441760
дата надходження 06.08.2013
дата закладки 25.06.2016


Шостацька Людмила

ЛЕБЕДИНЕ ЦАРСТВО

Озеро  закоханих.  Царство  лебедине.
Тут  -  краса  і  щастя.  Є  щось  неземне.
Ріжуть  води  крила,  крила  янголині,
Є  тут  і  казкове  й  по-людськи  щемне.

Все  коханням  дише:  небеса  і  води,
Трави  тут  шепочуть  на  ліричний  лад.
Озеро  любові  –  озеро  свободи,
Лебедина  пісня,  почуттів  каскад.

Білосніжне  щастя  –  на  щасливих  хвилях,
Падають  у  води  зорі  золоті
І  пливе  краса  ця,  наче,  на  вітрилах,
Чисті,  непорочні,  з  вирію  святі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674260
дата надходження 24.06.2016
дата закладки 24.06.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Ми живемо лише один раз

Я    кожен    день    для    себе    вириваю
Із    пазурів    буденності    й    примар,
І    зовсім    не    гучними    ці    слова    є:
Бажання    жить,    мабуть,    мене    трима.

Минають    дні.    В    них    радощі    й    печалі
Переплелись    в    один    складний    ланцюг,
Я    кожен    день,    як    свято,    зустрічаю.
Давно    відкрила    істину    вже    цю.

Ми    живемо    лише    один    раз    в    світі,
Можливості    і    долі      різні    в    нас;    
Перед    дітьми    триматимемо    звіти,
Тож    не    марнуймо    виділений    час.

Добро    творімо,    щоб    раділи    діти,
І    сам    радів    кожнісінькому    дню,
А    час    прийде    у    вирій    відлетіти,
Згадай    відому    істину    одну:
Ми    живемо    лише    один    раз    в    світі…
25.05.2013.


Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673829
дата надходження 22.06.2016
дата закладки 22.06.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Лист-трикутник (До річниці нападу фашистської Германії на Радянський Союз) .

Стояла    осінь    в    злоті,    затуманена,
Коли    душа    у    жінки    раптом    зранена
Була    листом-трикутником.    То    –    звістка…
Вона    тепер    –    вдова,    і    мама,    і    невістка.

Мовчала    вічність,      лиш    дивилась    злякано
На    молоду    вдову,    що    гірко    плакала,
Тряслися    в    частих    судорогах    плечі,
А    біля    неї    –    двійня,    ще    зовсім    малеча.

В    руках    –    трикутник,    роковий    і…    мокрий,
Здалось    на    мить,    що    все    навкруг    замовкло,
Лиш    плач    її    і    крик    дрібних    маляток,
Що    на    ногах    своїх    навчились    ледь    стояти.

Той    крик    і    плач    –    страшна    то    долі    пісня:
Трикутник    всіх    життя    ділив    на  «до»  і  «після.»
І    осінь,    затуманена,    теж    плакала…
Й    мовчала    вічність,    лиш    дивилась    злякано…
19.10.2013.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673451
дата надходження 20.06.2016
дата закладки 20.06.2016


Людмила Пономаренко

Літо

Мені    нарешті  трапилося  літо…
Я  з  ним  плела    ромашковий  вінок,
Привітністю  і  сонечком  зігріта,
Збирала  мед  з  веселкових  квіток.
 
Воно  ж  співало  в  житі  над  колоссям
І  мальвами  ясніло  край  воріт,
Уплівши  цвіт  в  смарагдове  волосся,
Сміялось  дзвінко,  кинувши:  «Привіт!»

У  спалахах  світань  звіщало  бути,
У  променистій  сонячності    днів…
І  так  хотілось  літо  пригорнути,
Всміхнувшись  світу  без  усяких  слів…

Землею  милуватись  в  шалі  неба
І  грітися  душею  в  цій  красі…
Можливо,  людям    дуже  того    треба  –
Зустріти  літо  серед  трав  в  росі…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671760
дата надходження 12.06.2016
дата закладки 19.06.2016


Ніна-Марія

Запах літа

[color="#155705"]За  вікном  вже  молодіє  літо.
В  зелений  килим  вбралась  земля.
А  буйноцвітом  бавиться  вітер.
Додолу  гне  розкішне  гілля.

Білі  хмарини  гонить  по  небу.
Пливуть  лебідками  в  синю  даль.
Куди  поспішають...Що  ж  їм  треба?
Візьміть  на  крила  й  мою  печаль.

Чомусь  це  літо  скупе  на  сонце,
Так  мою  душу  журба  шкребе.
Принеси  мені  його  в  долоньці.
Може  зігрію  хоч  ним  себе.

І  може  знову  відчую  запах,
Духм"яний  у  нашому  саду.
Скошених  покосів  тих,  у  травах,
Коли  до  тебе,  любий,  прийду..[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671732
дата надходження 12.06.2016
дата закладки 12.06.2016


Шостацька Людмила

ЗАХВОРІЛИ СТІНИ НА САМОТНІСТЬ

                                                               Захворіли  стіни  на  самотність,
                                               Заболіла  часу  незворотність.
                                               Тисячі  проходять  без  упину,
                                               А  самотність  ...  вперто  –  на  картину.

                                               І  немає  слів  для  них  і  ліків,
                                               Павутинням  сплутала  по  лікті.
                                               І  нема  цілющого  бальзаму
                                               На  таку  болючу  дуже  рану.

                                               І  на  шибки  кинула  проміння
                                                Свого  суму.  Що  ж  ти  за  створіння?
                                               Тіні  розпустила  аж  до  стелі,
                                               Гірше  всамотила,  ніж  в  пустелі.

                                               Захворіли  стіни  на  самотність...
                                               Об’являю  бій  тобі,  пустотність!
                                               Моя  зброя  –  аркуш  й  мудра  ручка,
                                               Це  –  моя  із  долею  обручка.

                                               Маю  я  тобі  ...  таке  сказати!
                                               Доведеться  вуха  затуляти!
                                               Геть!  Тобі  скажу,  лиха  самотність!
                                               Ти  –  ніхто!  Якась  собі  відносність!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671560
дата надходження 11.06.2016
дата закладки 11.06.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Куди летиш? Чому?

Обнявся,    Світе,    знову    ти    із    бідами,
І    ллється    знов    людська    невинна    кров.
З    терактами,    хворобами    і    війнами,
Живеш,    забувши    про    святу    любов.

Летиш    куди,    о    Світе,    неприкаяний,
Над    прірвою,    над    чорною    стоїш…
Чому    віддав    себе    у    руки    Каїнам
На    рубежі    розбурханих    сторіч?

А    час    не    жде…    Бентежить    людство    дозами
Нових    заяв,    щоб    Землю    сколихнуть
Зізнаннями    чи    свіжими    погрозами.
Чи    ж    можеш,    Світе,    правду    цю    збагнуть?..
20.11.2015.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671044
дата надходження 08.06.2016
дата закладки 08.06.2016


Шостацька Людмила

Я ПЛАЧУ ВІД ВІЙНИ

           Я  плачу  у  подушку...  від  війни,
Гірка  сльоза  вмиває  мої  очі.
І  я,  здається,  винна  без  вини
Свій  біль  розкажу  тихо  синій  ночі.

І  плачу  я  за  матінку  свою,
Мені  болять  її  глибокі  рани.
Вона  сьогодні  втратила  в  бою...
Прозвітували  звично  нам  екрани.

Розтерзана,  поранена,  болить...
І  цій  біді  поки  не  видно  краю...
Будь  проклята  ота  скажена  мить,
Коли  безумець  рішення  приймає!

Я  плачу  у  подушку...  від  війни
І  Бога  знов  благаю  молитвами:
“Всевишній  і  всесильний,  зупини!..
Почуй!  Тебе  благаю,  кожну...  маму.

Ти  захисти    від  нелюдів  дітей,
Тих,що  ідуть  на  смерті  без  вагання...
Вже  досить  з  нас  болючих  цих  смертей!
Нехай  вчорашня  буде  вже  ...  остання!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671042
дата надходження 08.06.2016
дата закладки 08.06.2016


Шостацька Людмила

ПРИХОДЬ, БАТЬКУ, В СНИ

Приходь  частіше  в  наші  сни,
Дай  настанови,  дай  поради.
Хоч  й  наші  виросли  сини
І  ми  рокам  своїм  не  раді.

Приходь  частіше  в  наші  сни,
Пробач,  що  були  неслухняні.
Тепер  ми  знаєм,  як  з  війни
Тебе  боліли,  нили  рани.

І  брав  тоді  замість  наркозу
Ти  фронтових  своїх  сто  грамів,
Ми  завжди  були  проти  дози,
Пробач,  були  на  боці  мами.

Ти  нам  ніколи  не  жалівся
І  мовчки  ніс  свій  біль,  як  хрест,
Солдат  війни  із  обеліска  -
Ти  в  вічній  пам’яті  живеш.

Приходь  частіше  в  наші  сни,
Любов  в  нас  стала  ще  сильніша,
Дитинство  нам  хоч  в  снах  верни…
Тобі  ми  дякуєм  за  вірші,

Живуть  у  нас  твої  таланти,
Медалі  й  книги  зберігаєм-
Усе,  що  ти  зумів  нам  дати
І  ще  любов  до  свого  краю.

Приходь  частіше  в  наші  сни…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670845
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 07.06.2016


Galina Udovychenko

ПІСНЯ ПРО ШКОЛУ

Сьогодні    рідна    наша  школа,
Немов  царівна  чарівна.  
В  свій  ювілей  така  святкова  
Гостей  стрічає,  як  жива.
З  усіх  країв  сюди  примчали,  
Колись  маленькі  школярі.
І  хоч  давно  повиростали,
Та  не  забули  ще  її.

                                                                       Приспів        
                                               Школо,  рідна  моя  школо,
                                               Де  обабіч  квітнуть  тополя,
                                               Не  забуть  мені  тебе  ніколи,
                                               Ти  у  світ  стежиночка  моя.

 Як  вчителям  тут  не  радіти,
 Хоча  в  їх  скронях  сивина.
 Злетілися  додому  діти,
 Коли  ще  стрінуться,  Бог  зна.
 Ми  зараз  всі  одна  родина,
 Такі  всі  різні,  та  близькі.
 І  саме  в  цю  святу  годину
 Вклонитись  хочу  до  землі.

                                                                         Приспів
                                                 Школі,  рідній  своїй  школі,
                                                 Де  обабіч  квітнуть  тополя.
                                                 Не  забуть  мені  тебе  ніколи,
                                                 Ти  у  світ  стежиночка  моя.

                                                                                                                                     музика  та  виконання
                                                                                                                                       Галина  Удовиченко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254894
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 07.06.2016


Дід Миколай

Моя прекрасна Батьківщино

Моє  ти  серденько  –  калино,
Вкраїно  рибонько  моя.
Моя  прекрасна  Батьківщино,
В  дібровах  співи  солов’я
Допоки  в  тебе  є  поети,
Що  віддадуть  тобі  життя.  
Й  згорять  за  тебе,  як  комети,
Заради  твого  майбуття
Не  вмреш  Украйно,  не  загинеш
І  не  одягнеш  кайдани.
В  безмежжя  слава  твоя  злине,
В  найдальші  далі  чужини.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670708
дата надходження 06.06.2016
дата закладки 07.06.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Такий він, український визволитель

Давно    на    скронях    сивина    розквітла…

Суворий    зовні    –    доброта    в    очах.

І    день,    і    ніч      на    свіжому    повітрі.

Десяток    шостий    вік    його    почав.

Він    тут      не    сам.    З    двома    він    тут    синами

(Десантникам    якраз    і    місце    тут),

І    хоч    війна    ця    схожа    із    цунамі,

Та    ворога    таки    вони    зметуть.

Герої    ці    із-під    Дніпропетровська,

Але    Донбас    –    то    їхня    теж    земля,

І    рідна    є    для    них    вода    Дніпровська,

І    Крим,    що    зараз    стогне    від    Кремля.

Весь    батальйон    їх    –    незвичайні    хлопці,

Сміливі,    чесні,    мов    одна    сім’я,

Їх    називають    скромно:      добровольці.

Ні    «Град»    їх    не    лякає,    ні    зима.


Такий    він,  український    визволитель,

Від    діда-прадіда    й    такий    у    наші    дні,

Готовий    за    країну    кров    пролити

І    перемогу    принести    рідні.
3.10.2014.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670025
дата надходження 03.06.2016
дата закладки 04.06.2016


Nino27

Підуть разом - весна і травень…

[b][i][color="#0048ff"]Що    ж    ти  ,  травню  ,так    поспішаєш  -
Трави    просяться    у    покоси  ...
Там    весняні    сліди  ,  ти    знаєш  ,
Приховали    сріблясті    роси  .
В    калиновім    віночку    зрання  ,
Соловїнні    пісні    співала
І    небачене    цвіт-кохання  ,
Щиро    травню    так    дарувала  .
Це    ж    весна  ,  синьоокий    травень
Від    любові    зацвів    жасмином  ,
І    піоній    букет    яскравий
В    подарунок    весні    -    так    мило...

Хай    лягають    в    покоси    трави  ,
Дні    минають  ,  не    зупинити  .
Підуть    разом  -  весна    і    травень...
І    цвістимуть    вже    літні    квіти  .[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668756
дата надходження 27.05.2016
дата закладки 28.05.2016


Любов Ігнатова

Колискова

Коли  загораються  зорі,  
А  місяць  гуляє  дахами,  
І  вітру  крильцята  прозорі  
Жонглюють  чарівними  снами,  

Тобі  розкажу  тихо  казку,  
Пухнасте  моє  Кошенятко.  
Заплющуй  очиці,  будь  ласка,  
Бо  час  уже  грайликам  спатки.  

На  стелі  гойдає  дрімота  
Якісь  візерунчасті  тіні  -  
Немов  відкриває  ворота,  
Щоб  в  хату  ввійшли  сновидіння;

Залишимо  печива  трішки  
І  чашечку  м'ятного  чаю  
На  столику,  побіля  ліжка,  -  
До  тебе  нехай  прилітають  .

Присядуть  нехай  на  подушку  
І  крильцями  ніжно  лоскочуть,  
І  тихо  шепочуть  на  вушко  :
"Спи,  Котику,  доброї  ночі...  "

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668721
дата надходження 27.05.2016
дата закладки 27.05.2016


Людмила Пономаренко

Акварелями спогадів


Знов  малює  душа  акварелями  спогадів  літо,
Кольорами  блакиті  хлюпочеться  в  руслі  ріки,
Де    в  прозорій  воді,  полуденним  промінням  зігрітій,
Зайчик  сонячний  п’є  прохолоду  з  моєї  руки.

Так  щасливо  бреду  мілиною  далеко-далеко
І  збираю,  мов  скарб,  черепашок  гладкі  камінці,
За  батькову  руку,  що  засмагла  від  літньої  спеки,
Надійно  тримаюсь,  як  за  сонце  ясні  промінці.

Бурштином  яскравіє  пісок  під  моїми  ногами,
Ледь  гойдається  хвилька  в  прозоро-тремтливому  сні…
Я  дівчатком    малим  між  своєї  ріки  берегами
Пропливу,  як  тоді,  на  легкому,    мов  пісня,  човні.

Голубі  незабудки    притулились,  де    явір  шепоче,
На  краю  берегів,    звідки  в  небо  всього  лише  крок…
Проживаю  ту  мить,  що  забутись  ніколи  не  хоче,
Теплим  сплеском    води  найчистішої    із  річок.

У  краях  тих  співається    серцю  і  просто,  і  легко,
Незабутністю  дихає  кожне    промовлене  слово.
Й  знову  я,    наче  стомлений    шляхом  лелека,
Повертаюсь  туди  небесами  моєї  любові…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665724
дата надходження 13.05.2016
дата закладки 26.05.2016


dovgiy

ПРОСТО ЖИТИ.

ПРОСТО    ЖИТИ.

Наче  вихор  несамовитий,
Що  зі  швидкістю  потяга  трощить,
Ця  недуга  продовжує  бити
То  по  м’язах,  а  то  по  кості.
Чи  то  сила  ущент  зотліла,
Чи  її  взагалі  було  мало,
Не  противиться  більше  тіло,
Мов  пружина  життя  зламалась…
А  душа  до  краплинки  часу,
Ще  плекає  якусь  надію…
Від  безсилля  тілесного  плаче
Та  змиритися  з  ним  не  вміє.
Ще  їй  світяться  далі  сині
Куди  кличуть  шляхи-дороги,
Ще  хвилюють  клини  журавлині,
Що  летять  в  океан  тривоги.
Не  змирившись,  вона  шукає
Аж  у  небі  свою  опору.
Кволі  крилечка  розправляє,
Щоб  злетіти  на  них  угору…
Чи  дано  їй  ще  раз  піднятись?
Це  питання  скоріш  до  Бога.
Бо  всі  ліки  прийшлось  прийняти,  
А  на  поміч  не  йде  нічого!
Не  придбати  ніде  здоров’я,
Хоч  віддай  всі  багатства  світу…
А  в  садку    знову  трави  шовкові,
І  так  хочеться  просто  жити!

21  травня  2016  р.  
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667774
дата надходження 23.05.2016
дата закладки 25.05.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Сіла якось пара лебедина

Сіла    якось    пара    лебедина
В    річечку,    що    бігла    край    села,
Та    вода    у    сонячну    годину
Дуже    вже    прозорою    була.
Плавали    вони    й    пили    водицю,
А    вона    дзеркалила    тіла,
Вперше    тут    кохались    білі    птиці,
І  щаслива    річечка    текла.

Та    недовго    пара    лебедина
Чарувала    водяний    цей    світ,
Небезпека    в    березі    ходила…
Затремтів    калини    білий    цвіт…
Постріл,    ніби    грім,    порушив    небо,
Затряслася    з    ляку    синя    вись…
Лебеді    згадали    враз    про    себе    –
Стрімко    в    небеса    вони    знялись.

Сльози    забриніли    у    лебідки,
Лебідь    їй    крилечко    підставляв,
Лиш    верба    була    у    них    за    свідка    –
Бачила,    хто    з    берега    стріляв.
І    побігла    далі    рада    річка,
Засміявся    вслід    калини    цвіт,
Й    хоч    лежала    стоптана    травичка,
Не    збіднів    на    білих    птахів    світ.
21.05.2016.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668247
дата надходження 25.05.2016
дата закладки 25.05.2016


Н-А-Д-І-Я

Дрімає степ, напоєний дощем

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lg6xVxnqJ_c  [/youtube]


Дякую  ВІталію  Назаруку  за  ідею

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668174

-----------------------------------------------------
Дрімає  степ,  напоєний  дощем.
В  повітрі  зависає  дивна  тиша.
І  пахне  теплим,  свіжим  вітерцем.
Омитий  хліб,  немов  позолотішав.

Повільно  дозрівають  вже  хліба.
Червоні  маки  вогником  палають.
Між  ними,  ніби  стрічка  голуба,
Красуючись,  волошки  розцвітають.

І  очі  напуває  дивний  світ.
Це  вітер  уплітає  в  жовті  коси  
Чудові  барви,  неповторний  цвіт,
Що  для  душі  щасливу  мить  приносить.

Народжується  з  ночі  новий  день.
Весняний  ранок  п"є  із  квітів  роси.
Ми  вдвох  по  росах  босоніж  ідем,
Волошки  ти  уплів  у  мої  коси.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668250
дата надходження 25.05.2016
дата закладки 25.05.2016


Любов Ігнатова

Вечірній етюд

Гойда  весну  на  китицях  бузок  
Під  ніжну  солов'їну  колискову.  
Попід  шатром  із  шовку  і  зірок  
Вітри  згубили  місячну  підкову.  

Старий  горіх  іще  смакує  сни  
Про  зиму,  про  сніги  і  холоднечу,  
Та  у  бруньках  ефірних  і  ясних  
Леліє  твердобоку  вже  малечу.  

Десь  "ойка"    сичик  серед  ясенів.  
Під  вербами,  в  ставку,  регочуть  жаби  :
Напевно,  розсмішити  їх  зумів  
Блискучоперий  селезень-незграба.

Муркоче  кіт,  куйовдить  спориші  
Обабіч  стежки  до  моєї  хати...  
Так  хороше  і  легко  на  душі,  
Що  хочеться  й  собі  замуркотати...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667405
дата надходження 21.05.2016
дата закладки 21.05.2016


Шостацька Людмила

ДОЩ ЗА ПРОГНОЗАМИ

А  дощ  такий,  як  за  прогнозами,
Як  непроглядна  пелена,
Зелений  травень  вбрався  грозами,
Зірниць  симфонія  рясна.

Листочки  миються  охоче,
П’ють  досхочу  жита  і  трави,
А  дощик  сріблом  залоскоче  
Ромашку  в  сніговій  оправі.

Птахи  сховалися  в  кущах,
Чекають:  небо  переплаче,
Думки  загралися  в  дощах  -  
Ще  довго  литимеш,  юначе?

Ще  довго  музика  дощу
Писатиме  по  шибках  ноти,
Я  дощик  чаєм  пригощу,
Присівши  з  мріями  напроти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666965
дата надходження 19.05.2016
дата закладки 19.05.2016


Шостацька Людмила

ГЕН ГЕРОЇЗМУ

                                       Ви  дуже  сильна  -  Наді  мама.
                       Ген  героїзму  в  Вас  живе,
                       Десь    предки  були  козаками.
                       Вам  Україна  –  над  усе!

                       Від  Вас  важкі  кайдани  скресли
                       І  раптом  “брат  “    наш  помілів,
                       Коли  хрести  Ви  мужньо  несли,
                       Не  боячися  ворогів

                       Незламним  символом  держави
                       (  Одної  групи  з  нею  кров  ),
                       Ви  їй  усе  святе  віддали:
                       Надію,  Віру  і  Любов!

                       Бог  бачить  все:  пташки  злетяться
                       До  материнського  гнізда
                       І  буде  радість  в  Вас  і  щастя,
                       Впаде  загарбницька  орда!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665475
дата надходження 12.05.2016
дата закладки 12.05.2016


Любов Ігнатова

Поклич мене

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  солов'ї  і  місячна  соната,  
Де  стерті  грані  різних  протиріч,  
Де  вітерець  грайливий  і  крилатий.  

І  я  піду  з  тобою  хоч  на  край  
Усесвіту...  а  може,  навіть,  далі...  
Веди  мене,  цілуй  мене,  кохай,  
Вплітай  мене  до  сяйва  пекторалі!..

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  окрім  нас  -  лиш  зорі  і  дорога,  
Де  ми  з  тобою  будем  віч-на-віч  
З  собою,  з  небом  і,  напевно,  з  Богом...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665298
дата надходження 11.05.2016
дата закладки 11.05.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Рецепт довголіття й щастя

Ох,    і    важкі    дороги    ці!
Та    хто    те    знає…
І    не    одна    вже    на    лиці
тім    борозна    є…
Але      живе    ж    той    чоловік
і    ні,    не    скаржиться,
Та    його    долю    повторить  
 ніхто    не    зважиться...

Згадати    днів    отих    далеких    прозу
Мені    нелегко…    Сядьмо    на    порозі,
Бо    правди    у    ногах    у    нас    нема,
Та    й    я    старий,  –    кисета    сам    вийма.
Тремтячі    руки      і    тютюн    дістали,
Ледь    справились    з    газетними    листами,
І    відриваючи    пожовклий    тертий    лист,
Скрутив    цигарку.    Руки    аж    тряслись…

Він    закурив:        Затягся    димом    сивим:      
«Можна    й    почать    про    те,    що    ви    просили.»
Цікавить    вас,    як    стільки    я    прожив?
Ніколи    у    житті    я    не    тужив…
На    фронт    мене    забрали    з    військкомату.
Перед    війною    збудували      хату.
Тієї    ж    таки    ранньої    весни
І    сина-первістка    до    хати        унесли.
О,    як    любили    ми    його,    раділи,
Але    війна    знайшла    нам    інше    діло:
Створити      перед    Києвом      заслон,
Там    я,    поранений,      потрапив    у    полон.
Не    хочу    зайвий    раз    про    те    згадати,
Радів,    коли    прийшли    наші    солдати,
Та    не    родини    вдома    ждали    нас    –
Назвав    нас    дезертирами    той    час.
Серйозні    допити    були    і    трибунали…
І    люди,    і    простінки    теж    стогнали
Від    болю    і    образ,    несправедливих    слів:
«Ти      зрадник.    У    полон    посмів?!  ..»
А    потім    і    статтю    мені    прилаштували
Й    відправили    аж    на    лісоповали,
А    там…  –    і    про    тютюн    забув    наш    неборак,
 –  Свої    ж,    а    гірш      фашистських    посіпак.
На    сьомий    рік    ноги    я    там    позбувся.
В    село    в    п’ятдесят    другому    вернувся.

Усе    змінилось.    Люди    й    хати    вже    не    ті,
Й    випробування    теж    нові    в    житті.
Моя    дружина,    воювала      в    партизанах,
На    ворога    вчинила    вона    замах…
Життям    сплатила.    Сина    ж    –  в  інтернат…
Не    стало    й    хати…    Кажуть,    від    гранат…
Таку    війна    поставила    печатку.
Й    почав    я    знов    своє    життя    спочатку:
Шив    сідла    коням,    хату    збудував,
Але    про    сина    –    ні,    не    забував.
Писав,    шукав    усюди    й    тільки    згодом
Узнав:    є    підліток,    і    ніби    родом
З    Чернігівських    і    неблизьких    країв.
Як    я    тій    вісточці,    синочку    як    радів!!!
Щоб    повернути    підлітка    додому,
Шукав    слова    і    забував    про    втому.
               
 І    сина    виростив!    Він    згодом    одруживсь.
 А    я    радів,    що,    все-таки,    дожив…
 На    пенсії    вже    син    мій    і    невістка,
 Онуків    четверо.    А    це    отримав    звістку,
 Що    народилося    у    мене    правнуча
 Та  ще  й    не    хто-небудь  –  малесеньке    дівча.
 Й    так    хочеться    радіти    дітям,    небу.
 Для    цього    пережити      стільки    треба!
 Для    щастя    ж    маю    я    рецепт    один:
 Ніколи    не    тужіть,    не    розгубіть    родин!»


Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663609
дата надходження 03.05.2016
дата закладки 03.05.2016


Шостацька Людмила

ХРИСТОС ВОСКРЕС

                                         Ніби  писанка,  ніби  вишивка,
                         Ніби  сонечко,  ніби  блискавка,  
                         Ти  –  весна  моя,  Великоднице,
                         Тобі  світ  цвіте,  дзвони  дзвоняться,

                         Воскресає  все,  прокидається,
                         Із  Великоднем  всі  вітаються.
                         Благодать  ясна  ллє  з  небес
                         І  ликує  світ:  наш  Христос  Воскрес!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663371
дата надходження 02.05.2016
дата закладки 02.05.2016


Олекса Удайко

КЛИЧ МЕЛЬПОМЕНИ = ©©

[i]        Світлій  пам’яті  легендарного  Дмитра  Гнатюка
[/i]
[youtube]https://youtu.be/UhETNnW3VQ4[/youtube]      
                               

[i][b][color="#3a93ba"][color="#0836a1"]За  обрій  закотилось  сонце  України,
назавше  стих  карпатський  баритон…
Від  старця  сивого  до  вдячної  дитини  –
всіх  чарував  його  пісенний  тон.

Епохи  символ,  знак  доби  прозріння  –
прогресу  України  пектораль!
Глибинне  буковинське  мав  коріння,  
ідилію  –  тримбіти  пастораль.  
 
Він  на  своїх  атлантових  раменах
тримав  у  майбуття  Вкраїни  міст,
та  невблаганна  панна  Мельпомена  
покликала  до  себе…    Саме  в  піст.

Знаменна  тут  ознака!..  Бо  великі
відходять  в  рай  у  великодні  дні  –
була  страсно́ю  п’ятниця…  Музи́ки
принишкли  на  цім  світі,  бо  одні…

Напевне,    богу  Геліосу  й  Сонцю
не  вистачало  лику  співака,
щоб  бути  там  світилом-охоронцем...
Така  планида.  
                                                         Доля  в  нас  така![/color]  [/color]
[/b]
30.04.2016    [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663272
дата надходження 01.05.2016
дата закладки 02.05.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Карбую слова

             

Карбую    слова,    мов    леза,

Торую    до    правди    шлях,

У    світлі    нових    поезій

Я    викреслю    слово    «страх».


Карбую    слова    із    криці,

Щоб    влучні    були    й    тверді,

І    римі    могли    кориться,

Й    щоденно    жили    в    труді.


Карбую    слова    з    каміння,

Яке    не    зруйнує    час.

Хай    сонця    ясне    проміння

Зігріє    в    дорозі    нас!

Карбую    слова…
15.09.2013.

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663028
дата надходження 30.04.2016
дата закладки 30.04.2016


Микола Шевченко

Я подарую тобі мирну Україну (пісня-присвята)

Слова,  відео  -  Тетяна  Прозорова
Музика,  запис,  виконання  -  Микола  Шевченко

1.Десь  там,на  сходi  ,ще  гримлять  боi,
I  драпака  дають  сепаратисти,
А  ти-прийшла  до  цього  свiту  навеснi  ,
Така  маленька  й  нiжна,й  така  чиста.

Приспiв.
I  в  серцi  знов  веселка  ожива  ,
Цiлую  в  носик,  макiвку  й  в  долонi.
А  ти-така  рiдненька  й  дорога-
Я  так  люблю  тебе,моя  маленька  доню.

2.Тобi  вiд  роду  декiлька  годин,
А  ми  тебе  вже  встигли  полюбити.
Ти  сяєш  кращим  iз  моiх  творiнь-
Найвищим  орденом  моiм  ,тендiтним  цвiтом  .

3.  Всмiхнулася  пiд  зорями  земля,
I  пiсня  моя  ластiвкою  лине,
Щоб  защасливилася  донечка  моя,
Я  подарую  тобi  мирну  Украiну!

Ця  пiсня-для  маленькоi  Софiйки,  доньки  Володимира  Шумейка  ,позивний  Ромео..,яка  нещодавно  народилась,та  ii  мами.  Володя-  майданiвець,  Герой  України,i  просто  хороша  людина..

І,  також  -  посилання  на  відео:  
https://www.youtube.com/watch?v=wE2I6FoamOQ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662670
дата надходження 28.04.2016
дата закладки 28.04.2016


Шостацька Людмила

Я СЛАВЛЮ ТЕБЕ, МИКОЛАЄВЕ МІЙ

                                               Я  славлю  тебе,  Миколаєве  мій,
                               Як  вмію,  як  знаю,  як  можу,
                               Ти  мужньо  стояв  у  борні  віковій
                               В  годину  страшну  і  негожу.
                               Хоч  з  часом  ти  став  вже  не  схожим  на  себе,
                               Сивини  вже  вкрили  чоло,
                               Ще  церква  співає  святий  свій  молебен,
               А  щось  в  забуття  вже  пішло.
                               Нема  вже  того  особливого  люду,
                               Щез  гамір,  а  тиша  врослась
                               У  душу,  що  стелиться  болем  у  грудях,
                               За  долю  спустошених  хат.
                               Твоє  передмістя  хрестами  рясніє,
                               Вже  більше  всіх  там,  ані  ж  тут
                               І  стомлена  пам’ять  частенько  засніє,
                               Я  ж  знову  до  тебе  складаю  маршрут.
                               Я  славлю  тебе,  Миколаєве  мій,
                               Допоки  є  ти  і  є  я,
                               Люблю  тебе  рідний  за  пам’ять  батьків,
                               Моя  найдорожча  земля!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659936
дата надходження 16.04.2016
дата закладки 16.04.2016


Ніна-Марія

Тебе я бачила у сні

[color="#21496b"]Сьогодні  бачила  тебе  у  сні
Чому  ж  від  мене  ти  так  віддалявся?
Я  кликала...,  та,  як  здалось,  мені
Чомусь  не  чув,  навіть,  не  обертався

Я  плакала...І  серце  стискав  щем
Від  мого  крику  аж  здригнулось  небо
Загриміло  і  полилось  дощем
Невже  тобі  я  більше  вже  не  треба...

Вітер  куйовдив,  тріпав  волосся
Смуток  ночі  міцно  стискав  за  плечі
В  одну  мить  чомусь  мені  здалося,
Що  все  це-уже  просто  недоречно

Все  раптом  стихло...Дощ  ще  накрапав
Ми  назавжди  згубилися  з  тобою...
Досвіток  мовчки  крапельки  збирав
На  ранок  трави  прикрашав  росою
[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658330
дата надходження 09.04.2016
дата закладки 14.04.2016


Любов Ігнатова

Не хвилюйся за мене

Не  хвилюйся  за  мене  -  я  просто  виплакую  зиму,  
Це  дощами  виходить  із  рани  пекучої  сіль.  
Я  ще  трішки  поплачу  -  і  сонце  у  грудях  нестиму,
Заспіваю  веснянку,  щоб  став  у  танок  березіль...  

Ще  хвилинку,  будь  ласка...я  хочу  побути  слабкою,  
Пригорнутись  до  неба  і  душу  у  нім  віднайти...  
І  я  знову  зречуся  престолу  у  Храмі  Покою...  
І  я  знов  відбудую  попалені  вкотре  мости...  

Це  весна,  розумієш,  -    весна  всі  сніги  розтопила,  
Журавлями  лоскоче  ще  сонний  і  зморений  світ...  
Щось  свербить  на  спині    -    то  мої  прорізаються  крила...  
Щось  тривожить  мене...  Мабуть,  просто  вже  час  у  політ...  

Не  хвилюйся  за  мене  -  я  сни  непобачені  плачу.  
Ще  хвилинку,  будь  ласка,  -    я  знову  себе  віднайду...  
Розумієш,  весна  -  це  час  прощі,  спокут  і  пробачень...  
Дай  хвилинку  мені  у  моїм  Гетсиманськім  саду...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657814
дата надходження 07.04.2016
дата закладки 07.04.2016


Микола Шевченко

Сімейні світлини (пісня на вірш Олексія Тичка)

Слова  -  Олексій  Тичко
Музика,  запис,  виконання  -  Микола  Шевченко

Сімейні  світлини

https://www.youtube.com/watch?v=413aKqaDx0w&feature=youtu.be
По  колу  рух  і  вічна  метушня,
Немає  спокою  і  благодаті.
Вони  чекали  кращого,  і  я  -
Наївні  люди,  мрійники  завзяті.

Не  будемо  сьогодні  ми  про  це,
Торкаю  пил  минулого  століття.
Бабуся,  дід  і  мамине  лице,
Осінні  фото  й  силуети  літа.

Заплутала  історія  сліди,
Загадки,  таємниці,  біла  пляма.
Світлини  на  тлі  жовтої  журби.
Лягло  минуле  на  столі  рядами.

Військові  фото:  шаблі,  галіфе,
На  сукні  хрест  сестрички  жалібниці,
А  часу  хвиля  уперед  несе.
Дитячі  поруділи  й  наші  лиця.

Я  бачу  очі,  ніби,  ще  живі,
Душі  люстерко  непідзвітне  часу.
Не  видно  колір,  мабуть  голубі,
Вони  одні  на  всю  родину  нашу.
2013  ©Олексій  Тичко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655411
дата надходження 28.03.2016
дата закладки 30.03.2016


Nino27

Я знов спішу до тебе на побачення

[b][i]Я    знов    спішу    до    тебе    на    побачення
Холодний    вечір    зорі    засвітив...
Знайду    стежину    ще    ніким    небачену
Ніхто    якою    досі    не    ходив.

Дивлюсь    як    місяць    мило    посміхається
Неначе    знає    всі    моЇ    думки...
Під    зорепадом    мріЇ    хай    збуваються.
І    тільки    так  ,ніколи    навпаки.

Вузька    стежина    зорями    помічена,
Вони    все    бачуть  ,знають    всі    шляхи.
І    я  в    цей    вечір    з    мріями    повінчана
Забуду,  що    життя    як    лід    крихкий...

А  відстані    і    час    не    мають    значення.
Хто    не    чекав  -  ніколи    й    не    любив.
Я    знов    спішу    до    тебе    на    побачення
Мою    стежину    місяць    освітив[/i].[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610065
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.03.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Тремтить сльозою сиво-чорний ранок

І    знову    бій…    Жорстокий,    довгий    бій…

Тремтить    сльозою    сиво-чорний    ранок…

Матусі    серце    тоне    у    журбі,

Бо    кровоточить    болем    його    рана.


Вже    третій    день,    як    телефон    замовк…

Вона    не    спить,    не    їсть,    живе    чеканням…

І    мозок    пухне    від    важких    думок…

А    мати    згадує    своє    із    ним    прощання:  

Веселий,    ніби    сонечко,    синок…

–  Ти    не    сумуй,    живим    я    повернуся,

На    твій    завжди    чекатиму    дзвінок,    –

Казав    і    цілував    свою    матусю.

–  Коли    ж    ти    виріс?..    –    думала    вона…  –

І    рухи,    й    погляд    зовсім    чоловічі…

Що    робить    із      людиною    війна?    –

Все    заглядала    синові    у    вічі…


І    він    пішов…      Упевнений,    міцний…

Ішов    назустріч    небезпеці    й    долі,

У    саме    пекло    чорної    війни,

Принести    мир    щоб    людям    у    долонях…

А    біля    серця    –    мамин    оберіг…

(Той    мусив    сина    всюди    рятувати),

Удома    ждали    батьківський    поріг

І    змучена    безсонням    сива    мати…


Вона    чекає…    Третій    день    чека…

Перечитала    всі-усі    молитви…

А    з    серця    сина…    тихо    кров    стіка…

На    цьому    непростому    полі    битви…
3.03.2016.


Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655508
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 29.03.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Тремтить сльозою сиво-чорний ранок

І    знову    бій…    Жорстокий,    довгий    бій…

Тремтить    сльозою    сиво-чорний    ранок…

Матусі    серце    тоне    у    журбі,

Бо    кровоточить    болем    його    рана.


Вже    третій    день,    як    телефон    замовк…

Вона    не    спить,    не    їсть,    живе    чеканням…

І    мозок    пухне    від    важких    думок…

А    мати    згадує    своє    із    ним    прощання:  

Веселий,    ніби    сонечко,    синок…

–  Ти    не    сумуй,    живим    я    повернуся,

На    твій    завжди    чекатиму    дзвінок,    –

Казав    і    цілував    свою    матусю.

–  Коли    ж    ти    виріс?..    –    думала    вона…  –

І    рухи,    й    погляд    зовсім    чоловічі…

Що    робить    із      людиною    війна?    –

Все    заглядала    синові    у    вічі…


І    він    пішов…      Упевнений,    міцний…

Ішов    назустріч    небезпеці    й    долі,

У    саме    пекло    чорної    війни,

Принести    мир    щоб    людям    у    долонях…

А    біля    серця    –    мамин    оберіг…

(Той    мусив    сина    всюди    рятувати),

Удома    ждали    батьківський    поріг

І    змучена    безсонням    сива    мати…


Вона    чекає…    Третій    день    чека…

Перечитала    всі-усі    молитви…

А    з    серця    сина…    тихо    кров    стіка…

На    цьому    непростому    полі    битви…
3.03.2016.


Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655508
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 29.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.03.2016


Світлана Моренець

ТИ ЩЕ ЛАСКАВЕ

[i]"Как  ты  ко  мне  добра!  Ещё  добра.
То  женщину  отнимешь,  то  врага...
Я  понимаю,  жизнь,  как  ты  права.
Отнять  все  сразу  –  это  так  жестоко!"
Игорь  Шкляревский[/i]

Ласкаве  ще  життя  моє  –  нівроку,
не  відібрало  зразу  все  –  по  кроку,
розбійно  а  чи  нищечком,  буває,
воно  близьке  і  звичне  викрадає.

Куди  завіялись,  скажіть  на  милість,
безпосередність  і  дитяча  щирість?
Зір  не  сягають  мрії  та  бажання,
розтанули  казкові  сподівання,
надія  на  феєрію  зникає,
любов  шаленством  вже  не  обпікає.

То  батька,  молоденьким  ще,  забрало,
то  матінки  рідненької  не  стало...
То  відбере  улюблену  роботу,
коханого  увагу  чи  турботу...

Ті  втрати  все  течуть  гірським  потоком,
бо  взяти  враз  і  все  –  було  б  жорстоко,
такої  не  знести    душі  наруги.
А  так  –  то  ворога  візьме,  то  друга,
обпалюючи  почуття  і  душу,
мов  рибоньку,  що  кинуло  на  сушу...

Проте,  жену  я  геть  думки  лукаві,
бо  ти,  життя  моє,  іще  ласкаве.
На  тебе  не  жаліюся,  не  пла́чу,
бо  ще    люблю,  ходжу  ще,  чую,  бачу,
душа  за  хмари  пташкою  літає,
а  серденько  тріпоче  та  співає.
Ще  світу,  мов  дитя,  дивуюсь  щиро,
прощаю  зло  і  відпускаю  з  миром.

Іще  театр  відвідати  охота,
кипить-горить  в  руках  уся  робота,
і  з  насолодою  я  п'ю  з  коханим  каву...
О!  Ти,    життя,  нівроку  ще,  –  ласкаве!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653283
дата надходження 21.03.2016
дата закладки 21.03.2016


Шостацька Людмила

СТОЯЛИ СОНЯХИ В ПОЛЯХ

                                                       Стояли  соняхи  в  полях,
                                                       Сіяли  тисячами  сонць,
                                                       А  на  обличчях  у  них  -  жах
                                                       І  біль  шаленний  біля  скронь.
                                                       Ввірвалась  в  їх  життя  війна,
                                                       Пекельна,  хижа  і  підступна
                                                       І  пісня  бджілки  чарівна
                                                       Змінилася  на  голос  “бука“.
                                                       Тут  хлопці  падали  від  куль,
                                                       Здригались  сонячні  обійми
                                       І  небо  впало  з  двох  півкуль,
                                       Та  хлопці  клятві  були  вірні,
                                       Життя  віддали  за  блакить
                                       Небес  своєї  Батьківщини,
                                       За  сонце  –  соняхом  горить
                                       На  варті  нашої  країни.
                                       Стояли  соняхи  в  полях
                                       І  гірко  плакали  від  болю...
                                       Солдати  вистоять  в  боях
                                       За  Україну  і  за  волю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651078
дата надходження 12.03.2016
дата закладки 12.03.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Україні – жити, бути

Ні,    не    здолати    той    народ,
Що    проти    ворога    здибився,
Де    кожен    другий    –    патріот.
Із    діда-прадіда    ще    бився
За    землю,    рідну,    він    свою,
За    власний    дім    і    за    родину,
За    волю    в    серці    і    в    краю,
У    цю    лиху    важку    годину.

Для    нього    воленька    –    свята
Й    земля    своя    –    то    найрідніше.
Така    ж    і    молодь    підроста:
Їй    Україна    наймиліша.
Вогонь    і    кров,    метал    і    смерть    –
Війни    незмінні    атрибути    –
Сьогодні    їх    у    нас    –    ущерть,
Та    Україні    –    жити,    бути!..
8.12.2015.

Ганна    Верес    (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651076
дата надходження 12.03.2016
дата закладки 12.03.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Синам


Спородила  мати  маленького  сина,
Нарекла  (Тихенько  до  церкви  зносила),
Думала,  на  щастя  і  собі,  і  людям,
Думала,  що  поміч  їй  на  старість  буде.

А  синок  тим  часом  виростав,  навчався,
Відслужив  у  війську,  ось  і  обвінчався,
Двох  синочків  має  (все,  як  і  належить),
Тільки  материнську  душу  щось  бентежить.

Оте  щось  –  зневага  до  неї,  до  хати,
Де  колись  він  мусив  з  ними  виростати.
Він  забув,  як  ненька  не  змикала  очі,
Коли  він,  хворенький,  мучив  її  ночі.

Як  вела  до  школи,  а  потім  до  вузу,
Куди  ж  пам’ятати  отакому  тузу!
Як  вона  чекала  листи  з  того  полку?
Якби  ж  вона  знала,  що  не  буде  толку?

Він  тепер  про  неї,  навіть,  не  згадає,
А  вона  частіше  відпочить  сідає:
Сили  вже  підводять  і  безсонні  ночі,
Й  хочеться  їй  глянуть  синові  у  очі…

Не  казать  нічого  –  заглянути  в  душу  –
Дума  мати:  -  Я  ж  бо  попередить  мушу,
Адже  й  в  нього  дітки,  дасть  Бог,  постаріє,
То  невже  тоді  аж  все  він  зрозуміє?

Як  тріпоче  серце,  коли  в  сина  ранка,
Як  дзвінка  чекаєш  ввечері  і  зранку,
І  невістчин  докір  треба  теж  терпіти,
То  хіба  ж  для  цього  мусять  бути  діти?

***
…  Вже  давно  за  північ  –  місяць  ріг  ховає,
Мати,  ніби  свічка,  з  кожним  днем  згасає.
Сивина  з’явилась,  покрутило  руки…
-  Як  там  мої  діти?  Як  мої  онуки?..

Ох,  батьки  і  діти  –  віковічна  тема  –
Майже  всі  сімейні  мають  ці  проблеми.
Де  ж  мудрості  навчитись?  Які  мать  почуття?
Адже  таке  коротке  і  одне  життя…

Ганна    Верес    (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649664
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 08.03.2016


Дід Миколай

Роки мої снігами сходять

Роки  мої  снігами  сходять,
Летять  у  вирій  наче  птах.                            
Несуть  туди  відкіль  відходять,
Де  вітер  сіє  плоть  у  прах.

Життя  продовжую  в  онуках,
Як  цвіт  зійшли  мої  плоди.
Нелегко  жив,  плодив  у  муках,
Як  віл  топтав  важкі    сліди.

Все  нижче  й  нижче  я  від  солі,  
Всевишній    ставить  долі  шах.
Все  важче  й  важче,  рухи  кволі
Та  пам'ять  лишу  …  у  віршах!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644297
дата надходження 16.02.2016
дата закладки 16.02.2016


Зоя Журавка

ЛІТАЛИ В НЕБІ ГОЛУБИ

Літали  в  небі  голуби,
На  всесвіт  зовсім  не  зважали.
З  дощу  краплиночки  пили,
Життю  раділи,  воркували.
І  один  одного  крилом
Так  ніжно  в  танці  обіймали.
А  про  війну  і  смерть,  і  зло
Вони  тоді  іще  не  знали.
Загуркотіло,  заревло.
Земля  вогнями  спалахнула.
Кудись  їх  вітром  занесло,
І  пастка  з  диму  зашморгнула.
Здійнятись  в  небо  ще  б  разом,
Вдихнути  чистого  повітря.
Та  ні...війна  посіяла  кругом
Страшенне  горе  і  зневір'я.
Серця  тріпочуться  без  сил,
Крильми  обнявшись,  зачаїлись.
І  повз  війну  з  страшних  картин
Вони  чарівні  сни  дивились.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643254
дата надходження 12.02.2016
дата закладки 12.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

«Донбасса сыновья»

Дізналася    про    термін
«Донбасса    сыновья»,
Й    думки    ураз    отерпли:
А    хто    тоді    є    я,
Коли    я    із    Полтави?
Її    лише    дочка?
Будь-хто    нас    так    задавить,
І    нікуди    тікать.

А    з    Києва?    Лиш    Кия
В    коліні    -еннім    син?
Зі    Львова,    Коломиї?
Хто    він    тоді,    єси?
Ну,    а    коли    з    Одеси,
Чи    раптом    із    Ромен    –
Зазначать    раптом    в    пресі:
«Громадянин    N.N.»

В    Криму,      в    Донбасі,    Львові    –
Народ    ми    є    один,
Повторююсь    я    знову:
Складаємось    з    родин.
Усі    ми    українці    –    
Нащадки    козаків,
Далеких    турбаївців.
Одні    в    світі    такі!!!
1.07.2015

Ганна    Верес.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640879
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 03.02.2016


Мар’я Гафінець

******

                                                                                                                                                     [i]Згаси  мій  зір  -  я  все  ж  тебе  знайду,
                                                                                                                                                       Замкни  мій  слух  -  я  все  ж  тебе  почую,
                                                                                                                                                       Я  і  без  ніг  до  тебе  домандрую,
                                                                                                                                                       Без  уст  тобі  обітницю  складу.
                                                                                                                                                       Відломиш  руки  -  я  тоді  тебе
                                                                                                                                                       Впіймаю  серцем.  Наче  між  долонь,
                                                                                                                                                       А  спиниш  серце  -  мозок  запульсує;
                                                                                                                                                       Коли  ж  ти  вкинеш  в  мозок  мій  огонь,
                                                                                                                                                       Тебе  в  крові  палючій  понесу  я.[/i]
                                                                                                                                 [b]Райнер  Марія  Рільке
                                                                                                                                       Згаси  мій  зір...
                                                                                                                                         Перекладач:  Микола  Бажан  [/b]
                                 http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=331&bookid=9&sort=0

*********
Ти  мене  випиваєш  подихом,
як  жертовний  напій,  до  дна.
Я  розбитим  хрустальним  келихом
долі  бризкаю.  Напина
пристрасть  звуки  болюче  струнами.
Я  вустами  ловлю  твій  вдих.
Вимальовуєш  ласку  рунами.
Виціловуєш  душу  з  них.
В  ритмі  серця  твого  вчусь  дихати.
З  рук  твоїх  світ  вертаю  свій......
Можеш  більше  мене  не  кликати  -
у  тобі  я  -  в  крові  твоїй!  


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640773
дата надходження 02.02.2016
дата закладки 03.02.2016


Мар’я Гафінець

******

                                                                                                                                                     [i]Згаси  мій  зір  -  я  все  ж  тебе  знайду,
                                                                                                                                                       Замкни  мій  слух  -  я  все  ж  тебе  почую,
                                                                                                                                                       Я  і  без  ніг  до  тебе  домандрую,
                                                                                                                                                       Без  уст  тобі  обітницю  складу.
                                                                                                                                                       Відломиш  руки  -  я  тоді  тебе
                                                                                                                                                       Впіймаю  серцем.  Наче  між  долонь,
                                                                                                                                                       А  спиниш  серце  -  мозок  запульсує;
                                                                                                                                                       Коли  ж  ти  вкинеш  в  мозок  мій  огонь,
                                                                                                                                                       Тебе  в  крові  палючій  понесу  я.[/i]
                                                                                                                                 [b]Райнер  Марія  Рільке
                                                                                                                                       Згаси  мій  зір...
                                                                                                                                         Перекладач:  Микола  Бажан  [/b]
                                 http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=331&bookid=9&sort=0

*********
Ти  мене  випиваєш  подихом,
як  жертовний  напій,  до  дна.
Я  розбитим  хрустальним  келихом
долі  бризкаю.  Напина
пристрасть  звуки  болюче  струнами.
Я  вустами  ловлю  твій  вдих.
Вимальовуєш  ласку  рунами.
Виціловуєш  душу  з  них.
В  ритмі  серця  твого  вчусь  дихати.
З  рук  твоїх  світ  вертаю  свій......
Можеш  більше  мене  не  кликати  -
у  тобі  я  -  в  крові  твоїй!  


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640773
дата надходження 02.02.2016
дата закладки 03.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2016


ТАИСИЯ

Потерявший память

Человек,  потерявший  семью,
Как  оторванный  ветром  листок…
Одиноко  присев  на  скамью,
Попросил  лишь  водички  глоток.

Сколько    дней  и  ночей  он  блуждал…
Белый  свет  не  без  добрых  людей…
Наконец    он  обрёл  свой  причал,
Чтоб  дождаться    вестей    от  властей.

Окружает    его  коллектив.
Близко  к  сердцу  восприняв    беду,
Все  настроились  на  позитив:
Отыскать  в  интернете  родню…

Не    бывает  от  счастья  ключей.
Все  трудились,  поверив  в  успех.
После  многих  бессонных  ночей.
Результат  вдруг  обрадовал  всех…

Параплан    завершал  свой  облёт.
Аппарат  вдруг  завис  на  сосне…
Вихрь  смерча  прервал  тот  полёт…
А  пилот  до  сих  пор,  как  во  сне.

За  пилотом  летит  вертолёт…
Вся  семья!  С  нею  –  радостный  кот…
Всех  узнал  наш  счастливый  пилот…
Даже  вспомнил  крутой  анекдот…

2.  01.  2016.






: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633033
дата надходження 02.01.2016
дата закладки 03.01.2016


Микола Шевченко

Бо Вкраїни я син (пісня на слова автора Олег М. )

Слова  -  Олег  Магась
Музика,  аранжування,  запис,  виконання  _  Микола  Шевченко

БО  ВКРАЇНИ  Я  СИН….  .
   1
Перевеслом    долі
світ        перевяжу.
Дітям    при    нагоді
правду    розкажу.
Починається    життя        із    зернини,
і    з    любові    до    своєї    Батьківщини....
Приспів:
До    зірок,    до    стежок
до    далеких    вершин.
Я    до    неї    прийду  -  
бо    Вкраїни    я    син!
Припаду    я    устами
до    її    джерела,
бо    доріг    є    багато
Україна  -  одна!
   2
Ти    навчала    мудрості
мовою    казок,
щедротою  душ  твоїх
цвів    мій    колосок.
Чистотою    правди,
ніжністю    і    силою.
Бо    нарік    тебе    Всевишній  -  Україною!
Приспів:
   3
З    щедрих    нив    зростила
ти    багато    див.
Ми    -  єдина    сила!
Ми  -    народ    один!
Сини    твої    вірні
Тебе    нам  збережуть.
На  поталу  ворогам  повік  не  віддадуть!
Приспів:


28  грудня  2015р

ВСІХ  З  НАСТУПАЮЧИМ  НОВИМ  РОКОМ!!!  ЩАСТЯ,  НАТХНЕННЯ,  МИРУ,  ЗДОРОВ`Я,  
ЗЛАГОДИ!!!  ХАЙ  ЖИВЕ  УКРАЇНА!!!

посилання  на  відеослайд:

https://www.youtube.com/watch?v=2nRHhr2uk20


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632117
дата надходження 28.12.2015
дата закладки 29.12.2015


Любов Ігнатова

Плаче свічка…

Пам'яті  жертв  голодомору...  

Плаче  свічка  на  моїм  вікні... 
Мовчки  котить  сльози  своїм  тілом... 
І  гарячим  воском  у  мені  - 
Пам'яті  жарина  розпашіла... 
       
Вогник  віддзеркалився  у  склі... 
Моторошно...холодно...і  страшно... 
Ніби  десь  там,  у  нічній  імлі 
Очі  світять  смерті  сіромашні... 

І  хрести...хрести...кругом  хрести... 
Де-не-де  ще  бродять  люди-тіні... 
Вже  немає  сили  віднести 
Дитятко,  заснуле  в  домовині... 

...  Щось  болить  і  плаче  у  мені... 
Вогник  ріже  серце,  ніби  бритва  - 
Плаче  свічка  на  моїм  вікні, 
Встромлена  в  пшеницю,  як  в  молитву... 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624671
дата надходження 29.11.2015
дата закладки 11.12.2015


Анатолій В.

Вірш без відповіді…

Як  дійдеш  до  межі  за  якою  лише  невідомість,
І  втрачаєш  контроль  між  реальністю,  мріями  й  сном,
Що  підкаже  тобі  твоє  серце,  твоя  підсвідомість?
Заховатись,  чи  зникнути  -  наче  туман  за  вікном?

Коли  втрати  боїшся  —  її  підсвідомо  чекаєш!
І  той  страх  то,  мабуть,  що  початок...  Початок    кінця?..
Із  цим  жити  ще  важче,  як  все  розумієш  і  знаєш,
А  позбутися  страху    не  можеш...Де  вихід  з  кільця?

Я  дійшов  до  межі  за  якою  немає  законів,
За  якою  ховається  вибір,  а  він  не  простий,
І  думки  не  встигають  за  розумом  —  загнані  коні...  
І  ніхто  не  розкаже  мені    де    той  вихід  знайти!    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621160
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 19.11.2015


Любов Ігнатова

Я все ще…

Я  все  ще  намагаюся  розбити  
Те,  що  було  не-мною-у-мені...  
Напевно,  ми  з  життям  у  чомусь  квити,  
Якщо  воно  згорає  у  вогні?..  

Із  воску  виливаються  фігури  -  
Товстезний  накип  злазить  із  душі...  
Хтось  замовля  видовища  -  тортури,  
Бо  сам  до  бою  стати  не  спішить...  

Я  ж  на  арені  псевдо-колізею  
Стою  з  мечем  любові  проти  зла  
І  відчуваю,  як  в  мені  змією  
Зневіра  -  відчай  -  втома  проповзла...  

По  чім  квитки  до  лев\'ячої  пащі?  
А  можна  у  розстрочку  чи  кредит?  
Іще  одне  питання  можна?  Нащо  
Ламати  руки  у  Каріотид?  

Вони  ж  тримають  на  долонях  небо...  
Що  буде,  коли  небо  упаде?  
Де  істина  в  вині,  там  є  потреба  
У  вожакові  для  сліпих  людей  :

Бо  суне  зграя  просто  у  провалля...  
Хто  спинить  їх?  Хто  далі  поведе?  
А  темний  світ  кривого  задзеркалля  
Хапає  душі  де  запопаде...  

...  А  я  воюю  все  ще  із  собою...  
Вже  час  давно  все  це    перерости...  
За  еру  непотрібного  двобою  
Із  болем  збрудершафтились  \"на  ти\"...  



















: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620874
дата надходження 14.11.2015
дата закладки 14.11.2015


Анатолійович

Моєму сину. На вірш Віталія Назарука.

МОЄМУ  СИНУ


Подарую  тобі,  сину,
Що  зберіг  в  душі  єдине,
Це  єдине,  сокровенне,  що  в  мені,
Як  залишиш  Батьківщину,
Принесуть  тебе  знов  крила,
До  найкращої  святині  на  землі.

Приспів:
Там  де  Світязя  перлина,
Там  де  пращурів  хатина,
Де  льонові  мерехтять  вгорі  зірки.

Повертайсь  додому,  сину,            -2  рази
На  Волинь,  на  Україну,
Повертайсь  завжди  додому  залюбки…

Часом  шлях  важкий  проляже,
Але  серденько  накаже,
Повертайся,  бо  заскучила  земля,
Може  знов  насіння  враже,
На  коліна  стать  накаже,
Що  вже  суне  до  нас,  сину  із  кремля.

Приспів:
Ти  візьми  у  руки  зброю,
Стань,  до  бою,  будь  героєм,
Батьківщину  захисти  і  її  честь,
Щоби  сонце  над  горою,
Засіяло  знов  спокоєм,
Обійшла  в  бою  за  волю  тебе  смерть.

Зичу  я  тобі  мій,  сину,
Бережи  завжди  країну,
Що  зростила  і  послала  у  політ,
Повертайся  в  Україну,
Бережи  свою  родину,
Бо  для  тебе  тут  зійшовся  клином  світ.

Приспів:
Тут  де  Світязя  перлина,
Тут  де  пращурів  хатина,
Де  льонові  мерехтять  вгорі  зірки.

Повертайсь  додому,  сину,        -2  рази
На  Волинь,  на  Україну,
Повертайсь  завжди  додому  залюбки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583994
дата надходження 28.05.2015
дата закладки 10.11.2015


Дід Миколай

Отож ідіте…разом по життю

Із  святом  вас  вітаємо  в  житті,
З  щасливим  днем,  що  рідко  так  буває.
Хай  вам  щастить  лебедики  святі,
Нехай  цей  день  ніколи  не  минає.

Вам  стелить  стежку  осінь  золота,                
Багряний  килим  кидає  під  ноги.
Щоб  обійшли  вас  горе  й  гіркота,
Вам  просить  в  долі  гладкої  дороги.

Бажають  мами  доньок  і  синів,
Бажає  Батько  хліба  й  скатертину.
Нехай  обійде  зрада  вас  і  гнів,
Кохання  вам  і  вірність  лебедину.

Отож  ідіте...  разом  по  життю
Нехай  в  негоду  сонечко  вам  сяє.
Завжди    цвіте  хай  в  вашому  саду
У  всьому  хай  Господь  допомагає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618841
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 06.11.2015


Nino27

Осінь…Вже осінь.

[b][i][color="#0022ff"][color="#0040ff"]Осінь...Вже    осінь.Дихають    холодом    ночі.
У    холодно-блакитному    небі    пролітають    останні  "ключі".
У  путь    щасливу  ,ліс    їм    тихенько    шепоче.
Вони    сумно    курличуть  і  здається    летять    плачучи...

І    так    одиноко  ,  стало    на    серці,і    важко.
Це    від    їхнього    крику    сни    солодкі    лишають    мене.
Дорогий    мій    журавлику,люба,  мила  ти    пташко,
Ну    чому  ,  так    на    довго  ,  залишив    одиноку    мене?

Довгі    ночі    для    мене    ще    довшими    стали.
Серце    рветься    і  бється    у    тузі  ,страданні    й    журбі.
Повертайся  ,чекаю  ,розлучаючись    ми    не    прощались
Чому    плачу    ночами  ,  розкажу    недмінно    тобі.

Ну  то    що  ж  ,  тож    до    зустрічі  ,  любий!
Вона    збудеться,  вірю,  жду    і  марю    тобою    у    сні.
Мине    осінь  ,  зима  ,листя    стане    зеленим    на    дубі...
Все    повернеться    знов,ти    повернешся  теж    навесні.[/color][/i]
[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611257
дата надходження 04.10.2015
дата закладки 02.11.2015


Мар’я Гафінець

Руда….

Личить  так  тобі,  панянко  мила,  
цей  рудий,  що  майже  вогняний!
Осипа  Музи́ка  знов  красивий
золотом  твій  танець  запальний;

той,  що  па  виводить  вітровійно,  
з  вальсу  плавно  в  сальсу  -  лиш  гайне!
(в  ритмі  Сонця  Вітер  мелодійно
Осінь  в  парі  в  шал  п"янкий  веде..)

Ти  ж  йому  всміхаєшся  звабливо,  
лист-серде́чком  зрониш  на  плече
і  кокетливо,  чуть-чуть  грайливо,
прошепочеш  в  вушко:  "хочу  ще...."

Ошаліє  від  твого  зізнання!
Розкуйовдить  хмари!  Гір  верхи
залоскоче  й  їх  терпке  мовчання
 до  твоєї  покладе  руки.

Ти  уміло  пальцями  прове́деш
і  торкнеш  таємної  струни  -  
сум  легкий  в  звучання  сфер  повернеш,  
літнім  мріям  вручиш  теплі  сни....

Й  світ  з  тобою  попливе  граційно
в  танці  вічнім  незворотніх  змін.
І  притихне  Вихор  благовійно  -  
вловить  тихий  Часу  передзвін.

Жовта-жовта  все  ж  зажура  в  тебе  -  
листям  мокрим  зваба  опада....
...Та  чому  цей  впізнаю́  сум  в  себе?  -
Видно  просто  й  я  (в  душі)  руда!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615710
дата надходження 24.10.2015
дата закладки 24.10.2015


Анатолій В.

Їжачок…

Моя  душа  маленьким  їжачком
Згорнулася  в  клубочок  і  чекає...
Листок  осінній  жовтим  літачком
Мрійливо  поміж  хмарами  кружляє...

Той  їжачок  ліг  спати  до  весни  -
М`яке  кубельце  намостив  із  листя,
Вже  кольорові,  гарні  бачить  сни,
А  в  них  весна  і  сонце  золотисте...

Мені  тепер  і  коле,  і  пече,
І  тисячі  голок  впились  у  тіло,
І  час  тепер  повільно  так  тече,
Як  мед  загусклий  скапує  несміло...

Й  не  осінь  винна  в  цьому,  навпаки
Душі  сказала:  "Спати  не  дозволю!"
Й  цей  вірш  крізь  їжакові  колючки
Якось  прорвавсь,  протиснувся  на  волю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615674
дата надходження 24.10.2015
дата закладки 24.10.2015


Ліна Ланська

ЩОСЬ ГОВОРИЛА

Щось  говорила...  всміхалася  Осінь,
Сипала  лагідно  тихим  дощем,
Розум  туманила,  сивим  плащем
Небо  вкривала,  ховаючи  просинь.

Щось  говорила,  не  знаю,  чи  чули?-
Скільки  вже  гнути  мене  силоміць?
Зірваний  лист  глянь,  без  опору    -  ниць,
Хтось  наступив,  розірвали  й  забули.

Щось  говорила...сама  із  собою?
Скривджено-сумно  клубочиться  дим.
Обрій  здавався  комусь  голубим,
Тільки  від  туги  розтікся  водою.

Щось  говорила  -  забракло,  несила.
Доля  тенета  придбала  давно  -
Світ  монохромний  німого  кіно.
Щось  говорила  вона...  говорила.
20.10.2015.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614641
дата надходження 20.10.2015
дата закладки 20.10.2015


Дід Миколай

Програма кандидата

Яготинщино  рідний  мій  краю,
Незрівнянні…росяні  гаї.
Я  до  тебе  й  ночами  літаю,
Як  летять  до  гнізда  журавлі.

І  хоча,  я  вже  вбравсь  сивиною
Так  здається  сидів  би  в  гнізді.
Але  бореться  смуток  зі  мною
Бо  не  все  ще  зробив  у  житті.

Я  так  хочу  в  цю  пору  сувору,
Щось  змінити  ще  можна  для  нас.  
Відлучити  від  від  цицьки  потвору
Бо  вже  зовсім  знаглів  козопас.

Мабуть  досить  впиватись  одчаєм,
Мабуть  досить  коритись  брехні.
Ми  ще  дома  брати  заспіваєм,
Пора  дати  під  зад  сатані.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610179
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.09.2015


Дід Миколай

Мамі Софії Миронівні

Сини  були  в  неї.
Не  дав  Господь  дочок.
Один  залишився,
неначе  листочок.

Матусі  подяка,
Тобі  моя  мамо.
Що  ти  нам  годила,
Вставала  так  рано.

Зимою  й  в  негоду,
Уперто  й  затято.
Для  нас  ти  робила
І  буднями  свято.

Було,  бідувала…
Нелегко  жилося.
За  працею  й  слізьми
Не  бачила  й  сонця.

Це  ж  скільки  ти  випила,
Гіркої  солі,
На  скронях  влягалися…
Печатями  долі.

Сини  були  в  неї,  
Не  дав  Господь  дочок.
І  той  десь  у  світі…
Неначе  листочок.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610136
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.09.2015


Іванюк Ірина

Зійди над світом полум

Зійди  над  світом  полум"яним  бризом!
Торкнись  осель,  освячуючи  душі...
І  зацілуй,  хто  в  морі  і  на  суші  
вустами,  що  загоюють  всі  рани...

Вогнями...  Напівпрозорих  променів  лампади,
словами,  що  сильніші  за  Світило...
О,  швидше  би  дістатися  до  ранку!
Золотоношо  мій!  Чи  я  тобі  є  мила?

14.09.2015р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606583
дата надходження 14.09.2015
дата закладки 14.09.2015


Микола Шевченко

Дорога у дитинство (пісня на вірш Олексія Тичка)

Слова  -  Олексій  Тичко
Музика,  запис,  виконання  -  Микола  Шевченко

приводжу  вірш:

Дорога  у  дитинство

Поле    зліва,    поле    справа,    мак    у    житі,
Йду    по    стежці    -    у    минуле    мій    маршрут.
Я    за    тінями    дитинства    у    гонитві,
Бо    дорослим        розгубив    єство    і        суть.
 
Босий    стежкою    іду    до    очерету,
Через    поле    і    до    тихої    води.
Півень    пісню    відспівав    у    небо    третю    -
Долетів    охриплий    голос    аж    сюди.
 
На    траві,    чи    на    стежині    біля    ставу,
Проведу    обряд    повернення    десь    там.    
В    стан    дитинства    повернуся        і    помалу
Я    у    згадках    зменшу    кількість    сизих    плям.    
 
Вітер    часу    постарався,    щоб    затерти
Контур    ставу,    колір    маку,    запах    трав,
Щоб    забулися        наївні    мрії-злети,
На    поталу    сірим    будням    їх    віддав.
27.08.11р.(дата  написання  вірша  Олексієм  Тичко)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603103
дата надходження 30.08.2015
дата закладки 30.08.2015


Микола Шевченко

Сезон (пісня)

Слова,  музика,  запис,  виконання  -  Микола  Шевченко

1
Плями  на  сонці,  відбилися  на  плечі  -  втопаємо  у  спеці.
Пляжний  пісочок,  вода,  пательня  літа  -  не  треба  більше  спецій.
Антициклон  -  це  і  є  спеціальна  пропозиція  небесна.
Сезону  розпродаж,  без  знижки  на  градуси  -  
це  літа-серпня  місія  почесна.
Приспів:
Сезон  -  триває!
Озон  і  грім  і  дощ  хай  постриває.
Сезам  -  відкрилася!
Відпустка  почалась,  що  довго  снилася.
Салам!  Ау!  
Тебе  зову  -  неси  вже  пахлаву!
Від  радощів  горю  та  не  згораю.
Я  в  епіцентрі  переповненого  раю!
     2
То  все  пусте,  що  Канари-Таїланди  -  недосяжні  і  далекі.
Річка  за  містом,  озерце-ставочок  -  і  безкоштовна  спека.
Хто  шашлики,  а  хто  -  сливи  домашні,  аличу  і  абрикоси.
Класний  загар,  і  рибалка  за  смаком,
 і  майже  не  кусають  шершні-оси...

Приспів:
Сезон  -    триває!
Озон  і  грім  і  дощ  хай  постриває.
Сезам  -  відкрилася!
Відпустка  почалась,  що  довго  снилася.
Ремонт?  Хай  почека!
Давай  кума,  знімай  вже...  шашлика!
Та  пиво  наливай,  бо  помираю!
Я  в  епіцентрі  переповненого  раю!..

12  серпня  2015  року

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599303
дата надходження 12.08.2015
дата закладки 13.08.2015


Батьківна

Тебе виглядаю…

Ще  літо,..  світанки  вже  схожі,  так  схожі  на  осінь,
Туман  понад  полем  замріяний  тихо  пливе,
Спориш  сповиває  стежки,  вже  ніхто  їх  не  косить...
З  дороги  далекої  я  виглядаю  тебе.

Поїхав  коханий  далеко,  до  отчого  дому
В  Карпатах  зростав,  там  родина-коріння  його...
Немає  милішого  місця  у  світі  цілому,
Куди  спомин  кличе,  у  сон  ще  дитинства  свого.

Туман  понад  полем,  туман  по  широкій  долині...
Душа  сповідається,  тугою  серце  щемить
Тебе  виглядаю,  чекаю  поночі,  по  днині,
Не  тішусь  нічим,  бо  без  тебе    важка  кожна  мить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597257
дата надходження 02.08.2015
дата закладки 02.08.2015


Микола Шевченко

Любові слова (пісня на вірш автора Олег М. )

слова  -  Олег  Магась  (Олег  М.  -  на  сайті)
музика,  виконання,  запис  -  Микола  Шевченко        (ЗМІНЕНИЙ  ВАРІАНТ  -  солов`я  поміняв  на  жайвора,  бо  так  і  має  бути)

                                       Любові  слова

1
Ранок  впав  на  покоси  і  знов,
Радо  жайвір  у  небі  співає.
Народилася  зранку  любов,
сонце  очі  її  відкриває...

Приспів:
Ти  нікуди  не  йди,  чуєш,  трохи  зажди,
не  руйнуй  все,  що  було  між  нами.
Як  же  сталося  так,  не  повірю  ніяк,
що  між  різними  ми  берегами...
   2
Серце  чує  любові  слова,
що  колись  ти  мені  говорила.
Нас  любов  по  життю  провела,
а  розлуку  терпіти  несила....

Приспів:
   3
Як  любові  кришталь  зберегти,
не  розбить  ніжну  вазу  кохання?
І  які  ще  потрібні  слова,
щоб  вернути  обом  нам  єднання?....

Приспів:
   4
Давай  будем  любов  берегти,
бо  за  злото  її  не  купити.
Будувати  любові  мости,
щоб  із  нею  у  щасті  прожити.....

Приспів:

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595137
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 21.07.2015


Любов Ігнатова

Світанкове…

З  вдячністю  Касьяну  Благоєву  
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585730

Коли  на  сході  запалає  день,  
Зцілуй  росинки  на  моїх  долонях,  
Збери  з  волосся  залишки  пісень,  
Наспіваних  шаленістю  безсоння...  

В  твоїх  очах  ще  зоряні  шляхи,  
Що  ми  пройшли,  тримаючись  за  руки  ;
І  наші  свідки  -  небо  і  птахИ  
Вплітають  в  ранок  срібнодзвонні  звуки...  

Зігрій  мене  пригубленим  теплом,
Щоб  розлилося  венами  винОво,  
Щоб  огорнула  шОвковим  крилом  
Нас  черешнева  пристрасть  світанкова...  

Сьогодні  і  назавжди  -  я  твоя...  
Не  приторно-солодка,  трохи  з  перцем...  
Не  відпускай!..  Без  тебе  згину  я...  
Без  тебе  змовкнуть  вірші...змовкне  серце...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585909
дата надходження 07.06.2015
дата закладки 08.06.2015


Дід Миколай

…не кувала

Проснувсь,  не  чути  солов’я.
Й  зозулька  не  кувала.
Чого  ж  ти,  доленько  моя
В  мені  не  ночувала?

Як  важко,  Боже,  на  душі,
Зібрати  б  все  до  кучі.
Онукам...,  висиплю  вірші
В  мої  роки    біжучі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582087
дата надходження 18.05.2015
дата закладки 18.05.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2015