До ніг твоїх всі квіти світу
І таємничий шепіт трав,
І зоряну нічну сюїту,
Яку скрипаль ще не заграв...
Тобі присвячую, кохана,
Усі порфіри королів,
Зі дна морів і океану
Скарб затонулих кораблів!
Тобі, любове нездоланна,
Моя перлина, мій шедевр,
Моя квіткова, несказАнна,
Вродливіша за королев,
Що колись правили світами,
Тобі складаю світ увесь
І золотими ланцюгами
Я бряцаю у твою честь!
Як раб, піднявши вгору культі,
Скалічений, але живий!
І гори, хмарами окуті,
І саван ніжно-голубий!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820666
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Не приходять від тебе давно романтичні листи
І від цього зима видається бридкою удвічі
Як поранений птах, збитий пострілом губ холостим
Стрімко падаю вниз наостанок всміхаюсь у вічі
Невагомості мить – мить покути, блаженства й розлуки
Чого варті слова, коли очі говорять за них
Я німію з тобою, без тебе до шалу розкутий
На балу балагур, наодинці колега сумних
Прокляни, розлюби, хоч ніколи ти так не любила
Щоб розпечене серце трощити щомиті об лід
Щоб на злеті горіли від погляду зраджені крила
Ти не плакала – знала і їм посміхалась услід
Бо не в тому біда, що свіча догоріла завчасно
Хто страждав зрозуміє – чекати найважче завжди
Зупинись, не втікай, швидкоплинне кохання прекрасне
Бачиш, знову зима замітає за нами сліди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820793
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Ранковим світлом я увірвалася в твій світ,
в твоє життя отак раптово просочилась,
і з того часу ти збираєш пишний цвіт
моїх квіток. Такою я тобі здійснилась.
Запахла все навкруг своїм блаженним трунком,
в якому ти за день один втонув без волі,
лишилася на тілі твому візерунком,
мережкою, обплетеною на роздоллі.
Залила все довкола бурштиновим медом,
солодшим од якого ти не пив ще зроду,
запеленала міцне тіло, наче пледом,
і вдарувала тобі себе в нагороду.
Закрила щільно твої виходи і входи,
собою все навколо густо застелила,
і не питала, не просила в тебе згоди.
Прийшла, взяла і тихо полюбила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820738
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Ти сказала мені, що, романтики більше не в тренді
Недописаний лист, фотографія – от і усе…
Тільки мрії прісні відібрати в заручника бренді
Неможливо, бо вірити здатен я довго в пусте
Ти сказала мені, що ця зустріч сьогодні остання
Теплий блиск у очах не мої зігріватиме сни
Ми ще будем одні, та без натяку вже на кохання
Ми ще будем разом, та розділені грою весни
Ти сказала мені, цілувати у губи не стала
І ридала й всміхалась ранима жіноча душа
Та не з піни – з гріха, ти грайливо учора повстала
Щоби я надаремно за мріями в такт поспішав…
Ти сказала мені, що, романтики більше не в тренді
І без бою упав – підкоряючись волі твоїй
Я не вірю в кінець, бо немає кінця у легенді
Якщо янголи зрадять – врятують химери земні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820787
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Вечеря увінчалась колядою.
За звичаєм, всі ложки – у дідух.
А я, в родини тихо за спиною,
Накинувши теплесенький кожух,
Дві срібні ложки винесла надвір.
Не знала – правда це чи поговір,
Що на Святвечір є така озна́ка,
Як то казав покійний мій дідусь:
Калатати, аж поки вже собака
Десь не загавкає, – то жениха діждусь.
І буде він з того кутка села,
Звідки собака. Голос – як стріла!
Товкла щосили, наче в барабани,
Та й розбудила геть усіх собак.
От, думаю, почнуться вже романи…
Переберу, щоб був таки козак,
Любити вмів, мав руки золоті,
Аби опору мати у житті.
Я купу рушників навишивала,
Для декого садила гарбузи,
Та у вікно щоденно виглядала:
Не йшли… ні пішаки, ані тузи.
А люди й досі язиками чешуть…
І пси також не гавкають, а брешуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820623
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019