твои личные лангольеры
едят пространство
запивая остывшим чаем
просто едят
не ощущая ни вкуса ни запаха
едят обреченно
лишены всякой надежды
пространство трещит
под их ненасытными зубами
превращаясь в хрусталь.
пожирают твою независимость
твой день конституции
твою принципиальность
твое острословие
твои попытки рассмеяться
смех застревает в гортани
еще не рожденным
и душит тебя
не давая сказать ни слова
тебе не хватает воздуха
даже для дыхания
17.05.2014г. [00:42>
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501287
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 23.09.2014
Майже 20% населення світу, мають шкідливу звичку куріння. Що річно у світі помирає 5.4 млн. осіб Люди не задумуються навіщо вони курять, вдихаючи тютюновий дим, думають розслабляться і стане легше, а насправді людина помаленьку себе вбиває.
І ця історія починається саме з цього. Це історія одного юнака на ім'я Кларк.Кларк сам з роду з США із міста Чикаго, будучи маленькою дитиною, доля склалась так, що від нього відмовились батьки.Кларка залишили біля сиротинця у маленькому кошику, на шиї у нього був ланцюжок з фотографією батьків і його ініціалами Clark Mitchell , і датою народження. Всиновивши Кларка, доля підкидувала багато труднощів, і батьки були змушені переїхати. Кларка не забувала одна думка знайти своїх біологічних батьків, пообіцявши собі колись знайти їх.
Коли нікого не було у дома, він до пізньої ночі дивився телевізор, і думав хто були його батьки. Кларк сумував, картаю-чи себе за свою долю.Захотівши курити, вийшовши на балкон дістав цигарку і закурив, дивлячись на місяць та зорі, з надією отримати якись знак. І в цей момент почув дивні крики, подивився у вікно побачив, щось дивовижне, це було настільки прекрасно немов він побачив ангела і потрапив у рай.
Але це були лише його мрії, а там за вікном стояла прекрасна дівчина і юнак його років. Вдихнувши дим сигарети Кларк подивився на дівчину і у нього перехопило дихання, і він закашляв. Дівчина повернулась і подивилась на нього усміхаючись, а юнак дальше продовжував ображати її. Кларк був безумовно вражений, як можна кричати на таку красиву, прекрасну дівчину, викуривши сигарету, юнака уже не було, а дівчина лежала на асфальті і плакала...І у Кларка щось у середині перемкнулось, і серце почалось битись швидше, він швидко вдягнувся і вибіг на двір.
Вийшовши на вулицю з далека дивився на неї, і не знав що з ним діється, і думав хто міг скривдити таку крихітку, думаючи про це і не за мітив як скоро при-близився до неї. Коли Кларк підійшов у нього перехопило дихання, він взяв дівчину на руки і побачив, що у неї побите коліно і сказав: "Усе буде добре"-дивлячись дівчині прямо в очі. Кларк запропонував допомогу, але дівчина сказала:" Дякую! Я вже якось сама..." І Кларк побачив, що вона заснула на його руках, і не задумуючись поніс її до себе додому, не знаючи навіть її імені.
Прийшовши додому Кларк поклав її на ліжко і почав роздягати , щоби обробити рану, коли обробляв рану дівчина прокинулася від болі і почала кричати і бити Кларка. Кларк засміявся і сказав: "Не хвилюйся". Дівчина подивилася на нього тримаючи його за руку і сказала:"Для чого ти це робиш"? "Що ти від мене хочеш? " Кларк подивився на неї, підійшовши поцілував і тихенько сказав:"Нічого просто скажи своє ім'я"
-Мене звати Соломія - сказала дівчина.
-Дуже приємно! Мене звати Кларк. Соломія подивилася на нього і не відпускаючи руку засміялася і сказала:"Таке смішне ім'я Кларк, чому саме це ім'я тобі дали?".
Кларк засмучено подивився на неї і сказав: "Я не знаю чому саме Кларк, коли я був маленький я жив у США, і мене покинули батьки, мене виховували у сирітському будинку, поки мене не всиновили, і ми з новою сім'єю переїхали до України, а саме до Львова".
Соломія обняла його і сказала:" Вибач мене..."
Кларку було дуже приємно, бо його ніхто ніколи не обнімав крім батьків, з нього завжди всі знущалися і не хотіли бавитись, коли він був маленький. Кларк обернувся дивлячись Соломії прямо в очі, і сказав:"Ти ні в чому не вина" Запропонувавши їй залишитись, бо вже була пізня ніч. Соломія була вражена його добротою, будучи дуже виснаженою сказала:"Так" і поцілувала Кларка.
Кларку було приємно, і він пішов на балкон курити, коли повернувся Соломія вже спала, він підійшов до неї поцілував в щічку і накрив покривалом..,
Наступного дня коли юнак прокинувся , дівчини уже не було ...Кларк зайшов у кімнату де спала Соломія, ліжко було застелене , лише запах парфумів залишився у кімнаті , сум охопив юнака.
Зайшовши на кухню на столі стояв сніданок (яєшня і стакан апельсинового соку ) , поснідавши Кларк побачив на холодильнику записку прикріплену магнітом у записці дівчина подякувала , і написала , щоб Кларк не шукав її ...
Кларка це дуже вразило , і він незнав що робити , в цей момент, він зрозумів , що закохався, і думка не залишала його, де ж тепер її шукати , я ж її навідь незнаю.
Кларк сидів у дворі на лавочці і курив цигарку за цигаркою і думав що він має робити дальше...
Глава №2
Кларк звичайний юнак , який має мало радостей в житті , в школу він так і незакінчив, важжав що йому нема що там робити . Вчився не погано думав , що навчатися безглуздо . Юнак любив малювати , мріяв стати художником .В його юному віці мав власну колекцію картин , вчителі були вражені , і не могли повірити, як можна так малювати , називали його другим Мікеланджело.
У Львові проводилась виставка художників- аматорів , Кларк виставив свої найкращі картини і ця виставка мала великий успіх, його замітили і запросили в Париж на масштабну виставку відомих митців . Він був дуже щасливий емоції просто переповнювали Кларка і він погодився , бо це була його мрія і шанс стати відомим і знайти Соломію, і одночас переживав, щоб не підвести .
Кларк поставився до цього дуже серйозно , він був виснаженний , заклопотаний , не спав ночами думав лише про неї виводив пензлем кожен краєчок і одночас згадував її , неначе вона зараз стоїть перед ним.
Малюючи картини незамітив як пройшов час і він з нетерпінням поїде за своєю мрією . Дивлячись на свої карини бачив великий успіх і одночас сумував , що покидає країну яка стала для нього рідною . Квитки були уже куплені , вороття назад немає , є лише мета ( мрія ) у краще життя. Кларк розумів , що це крок в один кінець (пан або пропав) , і грошей повернуись назад немає. Сівши в літак , думав лише про хороше , що стане знаменитим і знайде своє кохання .
Прилетівши в Париж , навідь не підозрював , що доля з ним так пожартує , до нього зателефонували з Чікаго і сповістили дуже жахливу новину : " Шановний Кларк ваші мама і тато загинули в автокатастрофі , приїздіть будь-ласка , вам ваші баьки залишили спадок".
Кларк був у відчаї , незнав шо робити , сам собі думав , чому , це сталося саме зімною, я би нікому такого не побажав...
Взявши таксі доїхав до містя призентації і виставив свої картини і чекав світову еліту
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494951
дата надходження 25.04.2014
дата закладки 30.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2014
Бажання - потонути, в очей твоїх блакиті,
Які палають так сапфірово-яскраво,
І в них година справді - линае швидше миті,
Коли спостерігаєш теє сяйво.
А я побачив небо - в очей твоїх блакиті,
І все віддати ладен - щоб не було там хмар,
Роки. Та що роки - століття!
Напевно не змарнують - твоїх дівочих чар.
Я відчуваю море - в очей твоїх блакиті.
Коли на узбережжі, лоскоче ноги хвиля
Чи захлинає повністю, несамовито!
І марні всю потуги і зусилля.
Можливо все - що має і не має ціну,
Вся радість і краса всесвітня,
На всі минулі і майбутні покоління,
Зійшлись - в очей твоїх блакиті!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491435
дата надходження 09.04.2014
дата закладки 11.04.2014
Там, де небо малює сни,
І вітер - гуляка обіймає мрію,
Там, де проблиски весни,
Надії зерна щедро сіють...
Там, де зорі сильніші за хмари,
І горизонти дуже розмиті,
Там, де вінчаються придумані пари,
А фантазії усміхнені, ситі...
Там, де немає жодних рамок,
І час втрачає будь - який зміст,
Там, де з"являється ранок,
Щоб прокласти далі міст...
Там, де шепочуться тіні,
І йде трансляція щастя,
Там оживають герої нетлінні, -
Особлива, вибрана каста...
Там, де рвуться тенети зла,
І добро виходить на волю,
Там, де частини крихкого тепла,
Докорінно змінюють долю...
Там, де є світло на шляху,
А правда - патруль дорожній,
Там так затишно на даху,
Туди попасти зможе кожний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479920
дата надходження 16.02.2014
дата закладки 11.04.2014