Як же швидко літа промайнули,
Відпливли, як бурхлива вода,
Та нічого літа не забули,
І співа ще душа молода.
Бо ж душа тим літам непідвладна,
Хоч на скронях давно сивина,
До любові вона не холодна,
І минуле, вона пам’ята.
А багато ж, багато минуло,
Хоч літа молоді відпливли,
Та ще серце живе й знов відчуло,
Що живі ще і мрії, й думки.
Хай сміється теперішня молодь,
Їй минуле іще не болить,
Почуття їм іще благоволять,
І їм радісно, й хороше жить.
Швидкоплинність життя не турбує,
Ще не знають вони про печаль.
Вірять в те, що їм доля віщує
Смак польотів в незвідану даль.
Почуття їх несуть, як на крилах,
Не рахує зозуля роки.
Їхні мрії й надійні вітрила
Добавляють і сили, й снаги.
Ще не знають, що молодість плинна,
А за нею і праця, й жура,
І не їхня у тому провина,
Що настане й журлива пора…
Хоч літа дуже швидко минають,
Як в річках відпливає вода.
Хай наснагу завжди відчувають,
А душа все життя молода…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679645
дата надходження 23.07.2016
дата закладки 23.07.2016
Як почуттів невипита слюда
Впаде в узгір”ях дикого Парнасу…
В мені тектимеш легко, як вода…
я – поза Часом……………..
Як візерунки дивних відчуттів
Мене вестимуть незнайомим містом…
Ти не сплетеш мені віночки слів…
я – поза Змістом………………
Коли стандартні й монотонні дні
Втискатимуть мене у рамки ГОСТів…
Як же ( до ран!) – болітимеш в мені,
Мій Камелот… одвічний
поза - Простір………………
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611066
дата надходження 03.10.2015
дата закладки 04.10.2015