Bonda: Вибране

легчий

Волк в овечьей шкуре.

В  нашей  жизни  много  грязи,
много  разного  говна,
и  пролезть  из  "грязи  в  князи".
может  всякая  шпана.  
 
только  сущность  не  изменишь,
был  подлец  -  подлец  остался.
Есть  такая  штука  гены,  
как  бы  он  не  назывался.  
 
Называйся  хоть  проФФессор,
хоть  министр,  самый  главный,
но  людского  уважения  
ни  на  йоту  не  прибавишь.  
 
Ведь  природу  не  обманешь,
если  Хамом  ты  родился,
даже,  если  президентом  станешь,
вряд  ли  сильно  изменился.  
 
Исключения  есть  из  правил,
здесь,  увы  тяжёлый  случай,
ведь  горбатого  могила  лишь  исправит,
далеко,    в  лесу  дремучем.  
 
В  нашей  жизни  много  мрази,
с  ними  надо  что-то  делать,
не  отчистить  их  от  грязи,
и  уже  не  переделать.  

И  поэтому  их  надо,
просто  выбросить  на  свалку,
люди  будут  очень    рады,
никому  ,  говно  не  жалко.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463543
дата надходження 01.12.2013
дата закладки 01.12.2013


Мирослав Гончарук_Хомин

Хто тобі, золотко, гріє чай?

Як  ти,  золотко,
Хто  тобі  гріє  чай
У  теплих  долонях,
Хто  тебе  сонну
Цілує  у  скроню?
Хто  тебе  ніжно
Цілує  у  руки?
Сьогодні  вже
Друга  осінь  розлуки,
Після  якої  друга
Зима.
Я  маю  надію,  що  ти
Не  сама
Ночуєш  між  стін
Своїх  поверхівок,
Що  ти  торкаючись  його
Стінок
Грудної  клітки
Бентежиш  душу
Собі  і  йому,
Бажаєш  спокійного
Сну,
Він  тихо  цілує  тебе  у  вії,
І  щоб  у  Вас  були
Спільні  надії:
Частіше  молися  й
Частіше  прощай,
Бо  хто  тобі,  золотко,
Грітиме  чай?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456438
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 17.11.2013


Руслан Воскобой

Ти хоч сам собі віриш…

Знову  скиглиш  про  долю,  що  серце  сумує,
Знову  зрада  і  ти  у  душі  сказав  пас,
Ти  хоч  сам  собі  віриш,  що  кохання  існує,
Може  ти  таким  чином  вбиваєш  свій  час.

Ти  хоч  сам  собі  віриш,  ти  справді  бажаєш?
Щоб  виносили  мозок,  топтали  у  бруд,
Ти  один  серед  ночі  на  неї  чекаєш,
А  вона  з  кимось  іншим  розмінялась  на  блуд.

Ти  хоч  сам  собі  віриш,  що  тебе  хтось  кохає,
Не  квартиру,  не  гроші,  а  лише  твою  суть,
Ти  придурок,  в  житті  ти  нічого  не  знаєш,
І  твої  кращі  роки  безглуздо  минуть.

Ти  хоч  сам  собі  віриш,  чи  може  фальшуєш?
Почуття  до  без  тями,  що  в  серці  зима,
Може  ти  просто  псих  і  свій  мозок  ґвалтуєш,
А  насправді  нічого…не  було  і  нема.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455582
дата надходження 20.10.2013
дата закладки 17.11.2013