Володимир Верста: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Едемський сад

Блакитний  птах  співає  про  кохання,
У  ніжному  Едемському  саду.
Цієї  пісні  звуки  не  останні,
Лишають  квітам  росяну  сльозу.

Торка  метелик  крильцями  пелюстки,
В  воді  прозорій  видно  танець  риб.
Трава  така  м'яка,  неначе  хустка,
Веде  стежина  змійкою  углиб.

Блакитне  небо,  жодної  хмаринки,
Торкає  сонце  променем  дерев.
В  нім  не  спішать  і  не  летять  хвилинки,
Не  чується  страшний  і  грізний  рев.

Живуть  там  звірі  мов  одна  родина,
І  дружить  лев  з  козулею  завжди.
У  дружнім  колі  дика  вся  звіри́на,
Ніколи  не  потрапить  зло  туди.

Дерева,  що  осипані  плодами,
Гостинно  пригостять  мандрівника.
Своїми,  неповторними  дарами,
З  Едемського,  казкового  садка.

В  саду  цім  зла  ніколи  не  буває,
Там  спокій  й  розуміння  завжди  є.
Теплом  й  любов'ю  сад  цей  зустрічає,
Й  дарує  кожному  тепло  своє...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903750
дата надходження 05.02.2021
дата закладки 14.02.2021

Олеся Лісова

Боже спасення

Ти  спасення  моє,  я  це  знаю.
Із  ім’ям  на  вустах  засинаю.
Ти  мене  уберіг  від  напасті,
Як  хотілося  щезнуть,  пропасти.

Щоб  не  чути  із  вулиці  звуки,
Коли  в  серці  немає  ні  стуку.
Коли  розпач  хапає  за  руки
І  на  вістрі  ножа  зла  розпука.

Ніс  мене  на  руках  вже  безсилу
(Твоє  тіло  сльозами  росила).
Лиш    очима  любові  просила...
Десь  ще  іскра  надії  жевріла.

Пробудилася,    наче  новою  ,
Стала  з  часом  живою  водою.
І  до  цього  струмка  із  любов’ю
Кличу  тих,  хто  веде  бій  з  собою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904611
дата надходження 13.02.2021
дата закладки 13.02.2021

Олекса Удайко

РІК МУРАХИ

[youtube]https://youtu.be/4RUcHTOuI8w
[/youtube]
[i][b][color="#880894"]Твердять,  що  рік  цей  роком  є  прориву,
бо  він  належить  білому  бику…
Мені  б  хотілось  думку  білогриву
сказати  вам.    Крамольну…  Ось  таку.
 
Вам  хто  сказав,  що  бик  є  найсильнішим?..
Сильніш  за  всіх  є  скелелаз-баран,
бо  він  бере  такі  висоти  й  ніші,
що  недосяжні  іншим  із  горян.
   
Удар  його  на  кілограми  маси  –
куди  тому  боксерові  Кличку!
А  як  летить,  то  сонце  в  небі  гасне,
усе  мізерне    дробиться  в  муку̀!..

Та  пальми  віть  я  віддаю  мурасі  –
тут  джоулі*,    не  лік  –  на  кілограм.
Комаха  в  нашому  краю  на  часі  –
координатор  планів  і  програм!

Впаде  донизу  лиск  судейських  лахів,  
знітиться  вмить  хабарник  і  крадій,
як  вчує  тіло  раз  укус  комахи…
І  рухне  хіть  до  окаянних  дій!

А  щодо  щастя  –  тут  немає  спору
(Беру  на  ум  чуттєвий  елемент!):
хто  не  відчув  мурах  в  осінню  пору,
В  любові  той  –  затятий  “дисидент”!

Уклін  малій,  жалюгідній  комасі,
подяка  їй  жіноцтва  і  мужчин…

Святкуючи  Новий  рік    на  Парнасі,
віншуємо  призвідниць  святовин!  [/color]
[/b]
10.01.2021
_________
*одиниця  виміру  енергії.
   Мурашки-анімашки  з  інтернету[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900890
дата надходження 10.01.2021
дата закладки 13.02.2021

Леонід Луговий

Любар

Десь  ніч  розриває  столичну
У  гавані  крик  корабля...
А  ти  над  рікою  затишно
Лежиш,  надслучанська  земля.
Хай  скромно  горить  серед  ночі
Мій  Любар  вогнями  вітрин...
Але,  серед  сотень  містечок,
Ти  рідний  лиш  тільки  один.

             Приспів.

     Палає  багряно  над  Любарем  схід...
     Зривається  з  яблунь  і  падає  плід...
     А  срібні  тумани  пливуть  від  ріки.
     Привіт,  любарчани,  мої  земляки!

Білів  навесні  у  садочку
Над  юним  поселенням  цвіт...
Тут  вітер  колише  листочки
Незмінно  півтисячі  літ.
Так  само,  невпевнено  ручки
До  матері  тягне  маля.
І  злаки  пророщує  кучно
На  сонці  прогріта  земля.

             Приспів.

Ти  вірно  лишаєшся  з  нами
У  Богом  відведений  час.
Збудовані  предками  храми
Застигли  в  молитві  за  нас.
В  мурованих  каменях  сірих,
У  свідках  минулих  століть,
Ти  стійко  зберіг  свою  віру  -
І  люд  твій  з  тобою  стоїть.

             Приспів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903851
дата надходження 06.02.2021
дата закладки 07.02.2021

Сіроманка

Коли в залі погаснуть вогні…

Коли  в  залі  погаснуть  вогні,
Коли  врешті  притишеться  свято
Так  тривожно,  так  тужно  мені  –  
Чом  у  буднях  так  горя  багато…
Чом  у  світлих  своїх  почуттях
Ми  такі  нерішуче  стидливі.
Чом    на  стомлених  наших  устах
Не  витають  слова  гордівливі
Про  найближчих  до  серця  людей,
Про  житло,  повне  тихої  втіхи.
Про  деревце,  про  ранок  отсей.
Краплі  снігу  відталого  з  стріхи…
Про  життя  –  як  звичайне  життя,  
Нас  –  і  в  буднях  налитих  любов’ю…
Про  наповнене  серцебиття
До  країни,  залитої  кров’ю…
Ми  такі,  як  усі  на  землі  –
Відчайдушні  в  бажанні  звитяги.
Тож  спішім  у  засніженій  млі
Підіймати  окрилені  стяги.
Ми,  хто  духів  батьків  і  дідів
На  Різдво  прикликали  до  столу  –  
Не  шкодуймо  сердець  і  голів
Крутоверхи  долати  із  долу.

Ми  такі…  як  усі  на  землі  –
Тільки  ж  духом  дідів    –  немалі…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902785
дата надходження 28.01.2021
дата закладки 28.01.2021

Олекса Удайко

ОСІННІ СЮРПРИЗИ

                                                                             [b]  Tth[/b]
[youtube]https://youtu.be/K0Y-x1f1-50[/youtube]

[i][b][color="#8c0a61"]
Дивні  манери  в  осені  –  порі,
що  нам  несе  нечувані  сюрпризи:
то  сонечко  пригріє  угорі,
то  мжичка  висне  у  сутані-ризі...

Рай-дерево*  стоїть,  немов  у  сні,  
згасаючи...  Але  в  цвіту  –  троянда.  
Такий  сюжет  –  упоминки  ясні:
розлучення,  стрічання  і  –  ананда**.

Сума́х*  у  парку  густо  червонів,    
немов  троянди  юної  стидався:
він  нею  довгими  ночами  снив,  
чекаючи  лоскітного  страждання.

Вона  ж  ще  юна!  В  ній  –  сама  весна,  
а  в  осені  –  вже  зрілість  і...  перейми.
Колізії  земні  –  не  дивина:
вони  прийнятні  на  Дніпрі  й  на  Рейні.

Та  в  тому  й  зиск  природи,  що  не  страх  
весні  і  осені,  за  руки  взявшись,
стояти  твердо  на  семи  вітрах
й  стрічати  зиму,  
                                                     що  приходить  завше.[/color][/b]

5.11.2020
_________
*Сумах  пухнастий,  оцтове  або  рай-дерево  –
декоративна,  лікарська  та  пряна  рослина  родом
з  Північної  Америки  –  прикрса  садів  і  парків.  
**Блаженство,  радість,  реальність  як  субстанція  
       всего  сущого,  Брахмана  (із  лексикону  йоги).  

Світлина-композиція  –  із  палісадника  автора.[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894043
дата надходження 05.11.2020
дата закладки 07.11.2020

Олекса Удайко

ЛЮБЛЮ ОСІННІ РАНКИ. Муз. С. Голоскевмча

                                                                               [i][b]Tth[/b][/i]
                                                 *  *  *
[i][b][color="#8a078f"]Люблю  я  дощові  осінні  ранки,
як  краплі  в  дах  вистукують  той  ритм,
що  з  тіла  лінь  жене  як  ночі  бранку
і  будить  в  нас  природний  колорит.

Люблю  я  дощові  осінні  ранки,
коли  земля  прийме  останній  душ,
щоб  в  ніжнім  ліжку  взимку  спозаранку
здійснити  мрії  ненаситних  душ.

Люблю  я  дощові  осінні  ранки
й  розмову  з  ними  –  грішну  і  святу,
коли  душа  лікує  в  серці  рани
й  вертає  вкотре  втрачену  цноту̀...

Люблю  я  дощові  осінні  ранки,
коли  мені  вже...  явно  не  до  сну,
й  коли  не  сплять  таємні  забаганки  –
до  себе  кличу  
                                             приспану  весну.

Люблю  я  дощові  осінні  ранки...[/color][/b]
 
19.10.2020  

 [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892160
дата надходження 19.10.2020
дата закладки 24.10.2020

Сіроманка

"АНГЕЛ ПРИСУТНІЙ". Картинка VІІІ (картинки буття на межі з реальністю)

[color="#ff0000"][b]Картинка  VІІІ.  ЧОРНО-БІЛИЙ  ТЕЛЕВІЗОР  «ВЕСНА-3»  і  БАЛЕРИНА  МАЙЯ  ПЛЄСЕЦЬКА[/color].
[/b]
Хочеться  трохи  рожевої  фарби  у  цей  набір  інтенсивного  пізньоосіннього  багрянцю  і  жовтизни…    Отож,  я  хочу  згадати  малу  Ірочку  і  її  мрії,  забарвлені,  як  прийнято  вважати,  у  рожевий  колір  ранкових  хмарин,  або  чистого  надвечірнього  неба…
Коли  Ірочка  залишалася  сам-на-сам  зі  своїми  маленькими  потайними  мріями  вона  любила…  танцювати.  
У  хаті  на  Поліграфічній,15  у  часи  пізніх  60-их  минулого  століття  поселився  чорно-білий  маленький  зграбненький  телевізор  «Весна-3»,  якого  з  вдячністю  згадує  багатомільйонне  населення  тогочасного  уересерівського  телепростору.  І  дорослі,  і  малеча  знаходили  на  кількох  каналах  вітчизняного  телевізора  багато  цікавих  програм.  
Вітчим  Зеновій  Олійник  не  пропускав  жодної  трансляції  футбольних  матчів,  особливо  якщо  на  полі  з’являлися  улюблені  гравці  команди  «Карпати».  
Мала  ж  Ірочка  була  прив’язана  до  численних  дитячих  мульфільмів  та  екранізацій  казок,  серед  яких  улюбленими  були  мультики  за  творами  Редьяра  Кіплінга  «Рікі-тікі-таві»,  шестисерійний  фільм  «Мауглі»,  «Кішка,  яка  гуляла  сама  по  собі»,  «Слоненя»  та  інші.  У  пам’ять  назавше  вкарбовані  такі  архівні  шедеври  мультиплікації,  як  «Золота  антилопа»,  «Катерок»,  кількасерійний  цикл  про  «Вінні-Пуха»,  «Дюймовочка»,  оживлені  талановитим  пензлем  художників-мультиплікаторів  казки  Пушкіна  і  Ганса  Крістіана  Андерсена,  особливо  «Снігова  королева»  і  «Дванадцять  лебедів».  А  що  казати  про  улюблених  героїв  «Ну,  постривай!»  з  голосами  Папанова  і  Румянцевої.  
Дорослі  сідали  перед  «голубими»  (а  вірніше  чорно-білими)  екранами  увечері,  коли  ішли  багатогодинні  фільми  60-70-их  років  про  ІІ  Світову,  або  кіноверсії  переважно  російськомовної  класики.  Пригадую  з  тих  часів  «Летять  журавлі»,  «Анну  Кареніну»,  серіал  «Угрюм-ріка»,  «Брати  Карамазови»,  «Ідіот»,  «Гранатовий  браслет».  
З  іноземних  фільмів,  які  вросли  в  ментальність  тих  часів,  можу  назвати  серіал  «Чотири  танкісти  і  пес»  -  Ірочка  особливо  чекала  на  нього  у  довгі  місяці  хвороб  (фолікулярні  ангіни  не  полишали  її  в  спокої  від  3  до  6  років,  вони  виснажували  її  температурами,  збільшеними  лімфами  та  шумами  в  серці,  зрештою,  привели  до  хірургічних  втручань,  після  яких  були  затяжні  періоди  реабілітацій  -    і  мала  дівчинка  мала  можливість  годинами  насолоджуватися  спілкуванням  з  улюбленим  другом-телевізором).  
І  от,  коли  в  кімнаті  залишалася  лише  вона  сама,  а  мама  Лідія-Надія  відлучалася  на  кухню  чаклувати  над  борщем  або  росолом  з  нирок,  Ірочка  просила  відшукати  по-можливості  програму,  де  транслювали  балет,  а  танцювала  тоді  перед  екраном  переважно  одна  пріма-балярина  –  Майя  Плєсецька.  Повністю  бачила  Ірочка  запис  знаменитого  «Лебединого  озера»  Чайковського,  де  Майя  Плєсецька  виконувала  головну  роль  Одетти-Одиллії.  Ірочка  вставала  на  повний  ріст  у  своєму  дитячому  ліжечку  і  намагалася  потягнутися  на  кінчиках  пальців  ніг,  тримаючись  за  голубі  ґрати  ліжечка,  а  ще  повторювала  за  балериною  Плєсецькою  гнучкі  переливи  хвиль  лінії  рук,  наче  чутливі  крила  лебедя  на  хвильках  ріки,  що  гойдається  в  такт  легенькому  вітру.  Кінчики  пальців  рук,  зап’ястя,  лікті  –  все  перетворювалося  на  хвилі,  що  гойдаються.  Ірочка  витала  у  своїх  рожевих  мріях  на  яву,  а  не  у  снах.  Мала  Ірочка  перетворювалася  на  легеньку,  розслаблену,  тендітну  пір’їнку-рослинку  –  і  танцювала…
З  того  часу  у  пластиці  рухів  маленької  Ірочки  було  щось  від  класичного  танцю,  від  Великої  Хореографії  –  вона  не  могла  пройтися  по  льодовій  поверхні,  ступня  тут  же  втрачала  опору  і  Ірочка  падала  дуже  болюче.  Так,  у  другому  класі,  під  час  зимових  відвідин  Стрийського  парку  і  спуску  крутою  засніженою  вулицею,  Ірочка  послизнулася,  впала  і  оперлася  на  праву  руку  –  типовий  приклад  дитячих  «класичних»  переломів.
Ніхто,  навіть  мама  Ліда,  не  помічала  особливої  прив’язаності  до  танцю,  але  прийшов  час  –  і  Ірочка,  вже  учениця  першого-другого  класу  школи  №  28  у  Львові  на  уроках  ритміки  познайомилася  з  особливою  вчителькою  Іриною  Федорівною  (прізвище  якої  Ірочка  взнала  вже  в  дорослому  житті,  відвідавши  одного  разу  випуск  хореографічної  студії  при  Оперному  театрі).  Ірина  Федорівна  (Красногорова)  стала  згодом  багатолітнім  педагогом  цієї  студії,  вона  випускниця  балетного  училища  і  професійна  балерина,  заслужена  артистка  України,  присвятила  своє  життя  вихованню  майбутніх  зірок  балетної  сцени.  Половина  артистів-балерунів  Оперного  театру  –  її  учні.  А  на  початку  70-их  років  вона  починала  паралельно  вчителювати  –  і  в  світі  професійного  балету,  і  в  нашій  елітній  школі.  І  там  вона  побачила  несміливе  дівчатко,  яке  дуже  гарно  танцювало  «фігурний  вальс»  -  на  пальчиках,  витягуючи  тіло  за  помахом  руки  і  зупиняючи  погляд  розверненого  обличчя  на  тонкому  згині  летючих  пальців.  Вона  підходила  до  Ірочки-першокласниці  і  поправляла  статичні  пози  за  правилами  хореографічних  фігур  і  одного  разу  запропонувала  їй  подумати,  чи  хоче  вона  займатися  балетом.
Ірочка  з  захватом  прибігла  додому  і  з  щасливим  нетерпінням  сповістила  мамі  Ліді,  що  хоче  танцювати  як  балерина.  Проте  мама  Ліда  опустила  очі  і  сумно  відповіла  доні:  «Ти  хворієш,  у  тебе  шуми  в  серці,  тобі  –  не  можна».  
Ірина  Федорівна  більше  про  це  не  говорила,  але  в  житті  Ірочки  ще  був  конкурс  бальних  танців,  спочатку  міський,  потім  –  обласний.  Вершиною  слави  був  «бал»  в  якомусь  великому  дзеркальному  приміщенні  (дитяча  пам’ять  розмила  всі  точні  координати),  коли  бальні  пари  під  номерами  танцювали  «фігурний  вальс»,  а  Ірина  Федорівна  глядачам  оголошувала:  «учасник  конкурсу  бальних  танців»,  підійшовши  до  нашої  пари  вона  промовила  «дівчинка-переможець».  Я  почула  голос  з  юрби:  «Як  гарно  танцює  дитина».  На  все  життя    «фігурний  вальс»  пов’язаний  для  мене  з  іменем  Ірини  Федорівни.
Якось  мала  Ірочка  ішла  по  вулиці  Черешневій  –  щоденна  її  дорога  до  рідної  школи  –  і  побачила  невелику  калюжу,  що  під  зимовим  морозом  перетворилася  на  лід,  а  під  чоботами  дітей  –  на  міні-каток.  Ірочка  раптово  захотіла  випробувати  себе  –  чи  зможе  вона  встояти  на  льоду  і  не  послизнутися.  Коротко  обернувшись,  не  побачивши  позаду  перехожих,  мала  Ірочка  спробувала  –  таки  послизнулася  і  впала.  Раптом  попереду  обертається  жінка  –  нею  виявилася  Ірина  Федорівна  –  пізнає  Ірочку  і  каже:  «…А  ти  спробуй  ще  раз,  мама  про  це  не  дізнається»!
Ірочка  з  часом  так  і  не  навчилася  тримати  рівновагу  на  слизькій  поверхні,  і  хто  його  зна,  чи  це  не  вина  особливої,  чутливої  до  хореографії,  Ірочкиної  натури.
Разом  із  спогадами  про  період  дитинства  у  хатці  на  Поліграфічній,15  виринає  ще  одне  дуже  цікаве  обличчя,  яке  опікувало  малу  Ірочку  ще  в  дуже  ранньому  віці.  Це  обличчя  «няні»  Ірочки  –  баби  Зіни,  а  насправді  її  звали  Зінаеб  Мухамедівна,  бо  належала  вона  до  татарської  національності,  жила  на  нашій  вулиці,  у  будинку  під  номером  2  і  була  нянькою  всіх  тутешніх  малолітніх  дітей.  Мала  Ірочка  дуже  любила  бабу  Зіну,  бо  вона  пекла  на  кухні  Поліграфічної,15  біляші  і  перепічки  з  конини  за  традиційним  стародавнім  татарським  рецептом  –  і  кухня  вся  була  пропахнута  пряними  степовими  травами  та  кінським  м’ясом.  Запах  стояв  такий  звабний,  а  вироби  були  такі  апетитні  –  що  Ірочка  чекала  приходу  баби  Зіни,  наче  доброї  старої  феї.  На  все  життя  запам’ятала  Ірочка  смак  татарської  кухні  і  з  великою  ностальгією  через  півстоліття  знайшла  знайомі  їй  вироби  в  одному  скромному  татарському  кафе  на  бічній  вуличці  в  прицентральному  районі  Львова.  
Коли  Ірочка  вже  ходила  в  молодшу  школу,  баба  Зіна  вмирала  від  онкології  –  тяжко  і  довго.  Мама  розказувала,  що  вона  лікувалася  за  особливими  рецептами,  використовувала  в  їжу  багато  грецьких  горіхів  -  і  тому  ще  могла  якийсь  час  опиратися  смертельній  недузі.  Зрештою,  її  не  стало  –  наче  розтанула  в  туманах  осінніх  дощів.
Дощ…    Лише  він  змиває  всі  сліди  –  сліди  речей-символів,  знакових  для  тебе,  сліди  людей  докола  тебе  і  навіть  твої  власні…  Сліди  маленькі,  потім  більші  –  доросліші…
Що  ж  залишається?  Іноді  –  швидкоплинний  сон,  іноді  –  музика  чи  художнє  полотно,  іноді  –  власна  поетична  імпровізація,  що  містить  образи  на  перший  погляд  нічим  не  пояснимі,  але  впізнавані,  наче  десь,  звідкись,  у  якійсь  іншій  паралелі  ти  вже  пережив,  перебув  чи  побачив  те,  чого  пережити,  перебути,  побачити  в  реальному  житті  тобі  ніколи  не  доводилось…

[b]«  Метаморфози  з  крилами»[/b]

...  Я  метелик  з  оксамитовими  крильцями!
Піднімаюся  навшпиньки,  на  подушечки  пальців,
як  от  балерина  на  пуантах  --
і,  розкинувши  руки,  л  е  ч  у  -  у  -  у  ...

...  Ау  -  у  -  у,  світоньку  ясний,  всебожий!
Ау  -  у  -  у,  людоньки  красні,  богом  сотворені!
Ау  -  у  -  у,  вітре  попутній,  богом  післаний!
Я  люблю  -  у  -  у  вас  ,  п  р  и  й  м  і  т  е  мене  !

...  Хто  ти,  цятко  дрібненька,  легенька,  солоденька,
вітерцем  підхоплена,
                         німфами  облещена,
                                                         змійками  оздоблена?..
Я  --  це  я,  п  і  з  н  а  й  т  е  мене  !

...  На  тобі  всі  барви  життя  --  ти  н  а  ш  а  !
На  устах  твоїх  краплі  єлею  -  пиття  --  ти  н  а  ш  а  !
А  шиття  твоє  магічними  знаками  розписане  --  ти  н  а  ш  а  !

...  А  я  волосся  --  н  а  л  ь  о  т  у  -  у  -  у  --  розплету  -  у  -  у,
крилечка  -  вієчка  розпущу,  і  буду  ще  к  р  а  щ  а  !

...  А  чи  ти  ц  а  р  і  в  н  а,  а  чи  к  о  р  о  л  і  в  н  а  ?!
--  Я  не  п  р  о  п  а  щ  а...

...  Та  нехай  собі  ношенька  -  вітвиста  дороженька,
чим  в  и  щ  а,  то  в  а  ж  ч  а...
А  я  взую  ноженьки  --  на  с  е  м  и  д  о  р  о  ж  е  н  ь  к  и  --
я  не  пропаща!..

[i](Зі  збірки  "Семивідлуння".  -  Львів:  Каменяр,  2008)

На  фото:легендарна  балерина  Майя  Плєсецька.

[/i]  Далі  буде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891735
дата надходження 15.10.2020
дата закладки 24.10.2020

Білоозерянська Чайка

Квітка серця /рондо

Зів’яла  квітка,  що  колись  Вас  виглядала,
Гаптує  осінь  жовтим  сумом  покривало.  
Невгасний  спогад  до  лиця  мені,  мов  свитка…  
Пішла  в  нікуди  я  від  Вас…  прийшла  нізвідки.
І  те,  що  всупереч  всьому  Вас  покохала,
Було  болючим  для  обох…  було  невдалим.
Безмежне  літо  промайнуло  досить  швидко,  
З’явилась  осінь  золота,  моя  сусідка  –
Зів’яла  квітка…

 ...Пожухле  листя  облітало  і  згасало,
Я  під  дощем  блукала,  вимокла  до  нитки.  
Текли  ілюзії  –  душі  гіркі  відбитки…
Ні,  я  не  плакала…  то  чуйність  зливи-свідка.
Чуттєвий  дощ  налив  калюж  у  сум  кварталів:
Квітка  –  зів’яла.  


(Художниця  JB  Berkow  "Відтінки  кохання".)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892631
дата надходження 23.10.2020
дата закладки 24.10.2020

Олекса Удайко

РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНЕЙ

         [i]До  Дня  захисника  України:
         переспів  широко  відомої  пісні...[/i]
[youtube]https://youtu.be/KI_hDS4WiP8  [/youtube]
[i]“[b][color="#a807a3"]Розпрягайте,  хлопці,  коней
та  й  лягайте  спочивать,
я*  ж  піду  у  сад  “зелёний”
хопту**  з  коренем  корчувать…  
У  саду  і  на  городі  
дика  нечисть  завелась  –
цвіття  племені  і  роду
топче  "челядь"  ница    в  грязь.”

ПРИСПІВ:
 
Лиш  Маруся,  її  доля,
нас  з’єднає  вельми  в  жмут:  
хто  –  за  що,  вона  ж  –  за  волю…  
Що  посіють,  те  й  пожнуть!

Нені  відданість  гаряча  -
українцям  до  лиця:
войовничість,  сміла  вдача  –
жінка-характерниця!
У  полку  її  й  Федина  –
совість  нації  –  не  гірш.  
Думка  їхня  тут  єдина:
продають  народ  за  гріш  

ПРИСПІВ.

Вояки  –  в  спідниці  –  діють,
та  не  видно  шаровар…
Хлопці,  чи  недужі  тілом,
чи  не  той  для  вас  товар?
Діставайте  ша́блі  з  піхов  
й  заходітеся  кувать
перемогу  над  тим  лихом  –
хватить  вам  вже  спочиватть!

ПРИСПІВ.[/b]

14.10.2020
_________[/color]
*тут  слово  Марусі  Звіробій;
**бур'ян.
[youtube]https://youtu.be/6VBSowOA6uQ[/youtube][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891701
дата надходження 14.10.2020
дата закладки 14.10.2020

Олекса Удайко

ДОЛЕ УКРАЇНСЬКА

[youtube]https://youtu.be/mlUVutmhfjM[/youtube]

[i][b][color="#73086f"]Доле  українська,  
ой,  яка  ж  хрещата  –
дух  і  тіло  наші  сплетені  навік…
Крутяться  історії
жваві  коліщата,
не  дають  склепити  нам  своїх  повік.

Процвітання  роду
і  духовні  сили
з’эднані  навічно  Сонячним  хрестом*.
Нам  би,  українцям,
нам  би  дужі  крила,
щоб  здолати  висі,  вказані  Хрестом.

Нам  би  у  дорогу  
подвиг  Прометеїв,
Кобзаря  й  Богдана  силу,  хоч  на  мить,
щоб  збудити  поспіль
приспану    Ідею  
і  жагу  у  душах  вічну  запалить!

Притомились  наче
наші  віра  й  сила,
єдність,  дух  козацький  сильно  підупав.
Ой,  притомні  вої,
налаштуйте  крила
й  не  спаліть  у  славнях  павичів  і  пав!

Бо  не  спить  двоглавий,
в  усі  боки  зирить,  
щоб  своє  конання  здути,  хоч  на  мить.
В  бік  наш  поглядає,
певно,  хоче  в  вирій,
щоб  у  теплім  краї  кості  схоронить.

Ой,  Сварожі  вої,
налаштуйте  крила,
й  не  спаліть  у  вирі  повсякденних  справ!
Покажіть  поденкам,
що  є  віра  й  сила  –
запал  й  дух  козацький  Бог  не  відібрав.[/color][/b]

9.07.2020.
___________
*Йдеться  про  язичницький  (арійський)  символ  у  формі  рівностороннього  хреста
   на  тлі  Сонячного  диску.  Вважається,  що  цей  оберіг  захищає  природні  здібності  
   людини  і  допомагає  їм  розкритися;  як  знак    Духовної  Сили  і  процвітання  Роду.  

Ілюстрації:  мила  світлинка  автора  (на  Майдані    після  бурхливої  ходи  "Ні  -  капітуляці"  в  День  Незалежності  2019  року):  Тарас  Компаніченко  з  відомою  козацькою  піснею,  мелодію  якої  вкрав  Комінтерн.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882202
дата надходження 09.07.2020
дата закладки 17.07.2020

Ніна-Марія

ВІКНО У СВІТ

Відбуяла  красуня  весна.
Дивним  цвітом  п'янким  відшуміла.
Я  -  мов  птаха  у  клітці.  З  вікна
Щемним  спогадом  серденько  гріла.

Як  хотілось  торкнутись  краси,
По  Співочому  полю  пройтися.
І  почути  дзвінкі  голоси,
Що  в  саду  Ботанічнім  лилися.

Під  твоє  заховатись  крило.
І  забути  хоча  б  на  хвилинку
Розставання.  Щоб  щастя  зійшло...
Щоб  відчути  його  хоч  краплинку.

Гомоніти  б  з  тобою  всю  ніч.
Скільки  ж  всього  в  мені  наболіло!...
Линьте  думи  мої  навсібіч,
Хай  спочине  душа  зледеніла.


13.06.2020

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879769
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 16.06.2020

Олекса Удайко

СХИЛИСЬ

         [i]Вічне  і  думи…[/i]
[youtube]https://youtu.be/JIdH-08qlJ4[/youtube]
[i][b][color="#038082"]                            Схились…
над  квітами,  що  неживі:
то  –  ча̀сові  достойні  монументи.
Вони  не  є  для  тебе  візаві  –
лиш  спогади,  живі    твої  моменти…

                           Схились  
над  тими,  що  уже  не  з  нами.
Де  Гідності  належний  обеліск?..
Живемо  ж  бо,  як  спершу,  між  панами,
де  кошти  для  небесних  не  знайшлись.  

                           Схились
жертовно  перед  суттю  Бога,  
йому  у  го́рі  й  щасті  помолись:
сприйми  Голгофу  як  свою  дорогу  –
для  тебе  Він  обрав  її  колись...  

                           Схились  
к  добру,  та  нижче  якомога,
до  мудрих  слів  із  шаною  схились!
Здобудемо  над  злом  ми  перемогу  –
чужій,  ганебній  долі    
                                                                   не  скорись![/color]
[/b]
02.06.2020[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878244
дата надходження 02.06.2020
дата закладки 15.06.2020

*SELENA*

ЕСКІЗ ЖНИВ

Ув  травень  
Мандрують  діви  вогнекосі,
Вітри  гарцюють  —
Ляскоче  світ.
Владика  висі
Мокрющу  вовну  носить:
Тамтешнім  вербам:  
—  Агов!    Привіт!  —
Манірні  берегині  п’ють  мрій  безсоння;
Танцюють  грози  
хвацько  
і  
вроскіс…

А  Ніч  в  плахтині  чорній
Маркізу  Серпню
Вагітних    врун  
освячує  ескіз.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874788
дата надходження 06.05.2020
дата закладки 06.05.2020

Ulcus

#мій_дзен

я  не  бачу  де,  я  не  знаю  як
зустрічаю  день,  відчуваю  знак
ледь  помітний  звук,  мов  сріблястий  дзень
твого  серця  стук,  мій  блаженний  дзен
я  не  знаю  з  ким,  я  не  бачу  хто
наче  білий  дим,  сніг  із  пелюсток
поміж  синіх  хвиль,  поміж  сивих  снів
крутить  водевіль,  сипле  сніг  до  ніг
я  не  вірю  в  те,  я  не  хочу  так
бо  любов  -  святе,  хоч  весь  світ  -  бардак
на  твоїй  прямій  певна  точка  -  я
ти  навіки  мій,  я  -  лише  твоя

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857478
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 21.04.2020

*SELENA*

Пред вратами Раю (БУМЕРАНГ)

Бродить  попід  Раєм  ніч  —
Тінь  молитви  топче,
Гнів  
мітлою  з  кособіч
Гріх  змітає  
з  вотчин.

Душі  в  зиму  зодяглись  —
Іспит  щирий  перед  Богом.
Вік  змоливсь.  
Чатує  спис
На  журіння  
                           криворогі.

Хто  у  прірву,  
хто  в  Едем…
На  покутті  плаче  образ…
Так  з  народження  ми  йдем  
В  Ирій  
(проз  житейську  прозу).

Бла́жко  любиш  ти,  чи  ні?…
Гнів  клекоче,  а  чи  пісня?…
У  парчі  чи  в  жупані?…
А  суддя  —  
безжально  
грізний.

22.11.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863345
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 21.04.2020

Олекса Удайко

ОБОЄ МИ

       ...слухаючи
         Квітку  Цісик.
[youtube]https://youtu.be/HavVNW6OhM4[/youtube]
[i][b][color="#0a8a7d"]Ти  –  мій  легкий,  та  владний  подих  вітру.
Ти  –  рясно  рястом  квітчана  весна.
Ти  –  те,  що  довіряєш  лиш  пюпітру.
Ти  –  чара,  де  й  себе  в  свій  час    пізнав.

Тобою  упиваюся  щоночі,
тобою  я  втішаюся  щодня.
З  тобою  поспілкуюся  охоче,
з  тобою  запряжу  свого  коня…

Тобі  дарую  все,  що  в  серці  маю.
Тобі  й  життя,  як  треба,  все  віддам.
Тобі  –  весняні  всі  мої  розмаї.
Тобі  –  мій  весь  і  Рим,  і  Амстердам!

Тебе  кохаю  вглиб  і  до  нестями  –
твою  красу  упень  боготворю!  
Тебе  я  славлю  одами  й  піснями,
За  тебе    йду  з  дияволом  на  прю.

Обоє  ми  –  у  розвитку  циклічнім.  
Обоє  ми  –  спіралі  гнуча  нить.
Обоє  ми…  
                                         Та  ти  існуєш  вічно,.  
а  я  в  тобі,  мій  світку,  лише  мить…[/color][/b]
 
8.04.2020[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871292
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 11.04.2020

Наташа Марос

ЧЕРТОВСКИ…

Строка  почему-то  не  пишется,
Не  тянется  к  ручке  рука,  
Мелодия  сердца  не  слышится  -
Ох,  эти  мне  "волны  Ханка"...
А,  может  быть,  стала  счастливою...
А  как  это?  Знаю  ли  я?..
Наверное,  счастье  под  ливнями  -
Случайная  встреча  моя...
Когда,  задыхаясь  от  радости  -
В  грозу-то...  куда  убежишь...
Холодными  каплями  -  в  праздники,
Словами  красивыми  -  в  жизнь...
И  небо  сезонно-прозрачное,
Гуляет  шальной  ветерок...

Пока  что  тепло  однозначно  мне,
Но...  прав  был  чертовски  Ханок...

                 -                    -                    -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866258
дата надходження 27.02.2020
дата закладки 22.03.2020

Світлая (Світлана Пирогова)

Ти ходиш тінню

Дороги-змійки  доторкалися  не  вперше...
Ти  тінню  ходиш  -  бачу  і  мовчу.
Слова  розсипані  -  не  позбирати  перли.
Дзвенить  студеним  відголоском  чур.

І  стільки  тихих  днів  із  вітром  прошуміли.
Засуха,  потім  тріщини  землі.
Невже  ріка  чуттів  душі  не  обміліла,
Бо  сни  втонули  в  таємничій  млі.

Ти  ходиш  тінню  -  ніжний  розсип  поцілунків
Повітряно,  мов  крапельки  води.
І  чути  мені  голос  зовсім  близько  й  лунко:
-  Не  йди,  на  хвильку  зупинись,  не  йди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868227
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 17.03.2020

Ніна-Марія

МАЛИНОВИЙ РАЙ

Я  всі  зорі  зберу  на  світанні,
Що  розсипала  нічка  в  траву.
Завжди  будь  у  моєму  коханні,
Я  тобою,  мій  милий,  живу.

Хай  мелодія  вічна  любові
У  серцях  наших  ніжно  бринить.
В  кожній  миті,  у  кожному  слові,
Насолодою  душу  п'янить.

Приспів:
Уночі  нам  щастя  доленька  пряде,
Доки  усміхнеться  сонце  золоте.
Хай  вирує  шалу  срібний  водограй,
Де  кохання  наше  -  малиновий  рай!

Ми  не  спиним  ріку  швидкоплинну
Тих  років,  що  торкаються  нас.
Але  вірність  свою  лебедину,
Понесемо  у  вічності  час.

Загадкові  і  дивні  сюжети
Доленосно  мережить  життя.
Ми  з  тобою  в  прекраснім  дуеті
Проспіваєм  романс  до  кінця.

Приспів:
Уночі  нам  щастя  доленька  пряде,
Доки  усміхнеться  сонце  золоте.
Хай  вирує  шалу  срібний  водограй,
Де  кохання  наше  -  малиновий  рай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864814
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.03.2020

Світлая (Світлана Пирогова)

Не піддавайтесь

Єдині  є  у  кожного  із  нас  -
Це  матір,  батько,  рідні,  Батьківщина.
Життя  у  світлий  і  буремний  час  -
Безцінний  скарб  від  Господа  людині.

Життєвий  досвід  -  знов  підказка  нам:
Любіть  природу,  все  живе  на  світі.
Від  зла  душевний    очищайте  храм,
Вирощуйте  добра,  любові  квіти.

Купайтеся  в  божественнім  житті,
Як  в  океані  чистоти  й  сумління.
І  бережіть  годиночки  святі,
Горіть,  не  піддавайтесь  чорній  тліні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867960
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020

Svitlana_Belyakova

Котяче життя трива…

Котяче  Життя  триває...
Мчить  він,  як  вихор  понад  ланами.
Поруч  бігають  та  вабляться  діти.
У  котика  також  хвіст  трубою,
не  має  йому  від  них  спокою.
Стриба  мерщій  на  дерево,
і  вже  звідти  спостерігає,
зиркаючи  очима,
наскільки  загрозлива  ця  хвилина.
Вони  мчать  хутко  повз  нього,
а  він  каменем  падає  донизу,  лякається,
але  ж  встигає  на  льоту  схопити  
щось  їстівне.  Нажаль  він  не  лелека,
взлетів  би  від  них  далеко.
А  покиль,  знайшов  собі  схованку-домівку
у  зеленому  килимі  чарівного  барвінку.
Поруч  гомонять,  цвірінькають  горобці.
Лише  мить,  пустун  хвоста
на  них  ласо  спогляда.
Та  дитяча  кумпанія  збиває    його  з  думки.
На  котяче  щастя,
вибігла  з  хати  мати
їх  додому  звати.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867969
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020

Олекса Удайко

Memento mori

     [i]…воякам,  
           волонтерам,  
           пасіонаріям...[/i]
[youtube]https://youtu.be/uIa6aX_h-_4[/youtube]
[i][b][color="#430787"]Яка  чудна  природа!  Та  не  парадокс,
що  ми  й  не  помічаємо  у  круговерті,
що  все  живе  в  свій  час  поверне  на  погост,
що  все  живе  –  живе  лише  для  смерті.

Живемо  на  землі  й  не  мріємо  про  те,
що  й  нам  колись  прийде  той  день  останній.
Живемо,  наче  як  годиться,  а  проте
сильніше  за  усе  –  небажане  заклання…    

Багатство,  статки,  влада,  слава,  море  слів  –
усе  це  не  для  вас,  усе  це  для  оточень!
А  вам  лишається  лиш  жменька  роз  і…  сліз,
що  в  натовпі  мелькнуть…  І  –  осуд  позаочі.

Кому  хотілося  б  втонути  у  багні
лайдацтва,  неуцтва,  ганьби...    простого  глупства?..
Тож  мріємо  гайнути  в  безвість  на  коні
одчайного  пориву  –  аж  до  самогубства!

І  хай  слід  вершника  означить  рясно  дим  –
дим  краю  рідного,  пахучий  до  безумства.
Рожево...  вдячно  заздрю  одчайдухам  –  тим,
хто  праведно  пішов,  а  не  через  нехлюйство…  

Із  всіх  мистецтв,  боїв  і  лицарських  змагань
ціную  ті,  що  власні  бережуть  простори…
І  ні  до  чого  тут  –  погоджуйся  чи  гань!  –
девіз  для  переможців  як  memento  mori*.

Побідник  бо  живий  –  і  нині,  і  в  віках,
утішений,    обласканий  увік  любов’ю.
Йому  не  треба  словоблудства  на  вінках,
любов  свою  до  Неньки  окропив  він  кров’ю.[/color][/b]

20.02.2020  
__________
*пам’ятай,  що  смертний  (лат.)  
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866318
дата надходження 28.02.2020
дата закладки 28.02.2020

Світлая (Світлана Пирогова)

Антициклоном не дістанеш

Знесилена  ущент  від  протягу  чекання.
Старий  годинник  зупинився  і  мовчав.
То  ж  по-англійськи  без  сльозливого  прощання,
І  неважливо  вже  чи  кава,  а  чи  чай.

Лиш  недомовленість,  незрозумілість  тінню.
Не  поцілує  синє  небо  сіль  морську.
Заплутаних  хіромантичних  досить  ліній,
І  згоди  не  дійти,  в  стосунках  -  гострий  кут.

Любов  розвіяли  пасати  чи  мусони,
І  близькість  ночі  куталась  у  паранджу.
Антициклоном  не  дістанеш  щастя  крону,
І  не  загладиш  недовіру  і  межу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866075
дата надходження 26.02.2020
дата закладки 26.02.2020

Олекса Удайко

ЧОМ СТОЇШ В ЗАЖУРІ

           ...без  преамбули.

[youtube]https://youtu.be/yuvGeMYmsug
[/youtube]

 [i][b][color="#6b0582"]Калино!  
                                 Ягідко  кривава!  
                                                                                       O,  билино,
чому  на  воду  у  зажурі  задивилась?
Тебе  до  того  спонукала  літня  злива
ачи  вологи  в  літню  спеку  не  напи́лась?

Либонь,  вівчар  тебе  позбавив  заповіту,  
як  виганяв  на  пастовень  свої  отари,
Тебе  ж  настановив  як  варту  за  повітку,
тепер  щодень  скубуть  за  гілля  яничари.

А  може,  чимось  отруїли  лист  чужинці,
гасаючи  на  БеТееРах  спозаранку?..
Тобі  б  квітчати  бюст  найкращій  в  світі  жінці,
що  одягає  на  Великдень  вишиванку!..

…Отак  стоїть  в  зажурі  й  наша  Україна…
Її  зобидив  хто  й  зганьбив  одвічну  вроду?
Про  все  це  нам  повідай,  золота  билино  –
не  стій  самотньо  й  тихо  в  річки  біля  броду…

А  я  піду  у  світ  –  де  тернії  і  бруки,
шукати  тих,  хто  смів  красу  твою  ганьбити,

За  ту    провину  і  твою  нестерпну  муку
усякий  лиходій  жорстоко  буде  битий![/color]
[/b]
20.02.2020

©  Олекса  Удайко[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865582
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 24.02.2020

Олекса Удайко

ТАКИ СТРІЛИСЯ

         [i]…  До  стрітення.Фантазії…
         (сприймється  під  музику
         Максима  Березовського  -–
         відомого  українського  
         композитора  18-го    ст..)[/i]
[youtube]https://youtu.be/iHgrtyPx0_U[/youtube]
[i][color="#3706a1"][b]Унимливо  протягуючи  руку,
нащупала  і  ласку,  і  тепло:
уже  набридла  їй  самотня  мука.
А  як  життя  ще  в  пам’яті  цвіло!

І  на  душі  враз  в  неї  потепліло,
розтанув  в  ній,  як  віковічний,  лід  –
й  незвідана  вже  міць  в  живому  тілі,
та    все  ж  хотілось  глибше  ковдру  під…

Й  палахкотіли  неоглядно  далі,
і  розступився  щедро  небокрай,
та  все  було  покрито  ще  вуаллю:
“Підкинь  мені  ще  світла!  Дай!  –

я  задихаюсь,  аж  до  асфіксії,  
це  мій  останній  життєдайний  вдих...
…На  троні    вже  пробудження  месія,
а  я  –  лиш  тінь  від  діл  моїх  худих!  

О,  весно,  весно,  чом  прийшла  так  рано
і  знищуєш    мене,  іще  живу?”  –

Зима  останню  випустила  прану,
весна  ж  гукнула:  “Я  живу,живу-у-у!”  

…Так  і  в  житті  буває  неземному:
нове  рождається,  коли  все  ветхе  мре,

і  хай  нове,  зачаття  все  ж  –  в  старому  .
Такий  закон!  Така  причинна  Re-*[/b][/color]…

15.02-2020

*Префікс  слова  "реінкарнація"  -  як  основи
   неперервності  світу,  повторення  людських
   сутностей  і    доль...

На  світлині  автора:  Володимирський  собор
у  Києві  -  основний  храм  ПЦУ.  [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864994
дата надходження 16.02.2020
дата закладки 18.02.2020

Олекса Удайко

ПОРУХ І ПОРУХА

       випав  раптом  сніг  -
       спонука  до  роздумів.
       І  ось!  На  тобі...    
[youtube]https://youtu.be/PK6syRBkBA8
[/youtube]
[i][b][color="#0d7dba"]Мені  близькі  природи  коливання,  
пору́хи*  й  по́рухи*  її  близькі  –
надмірна  жвавість  й  свідчення  вмирання,  
і  викрути,  і  покрути  слизькі…

Як  по́рух  вітру  і  листви  пору́ха
(причинно-наслідкові  це  зв’язки),
як  віть  одягне  –  намість  шат  перуки  –
намиста  діамантові  разки.

Від  по́руху  душі  цвіте  людина,
пору́ха  ж  гне  її  жорстоко  вниз.
Й  буває  –  в  неї  є  якась  година,
щоб  ухопитись  за  життя  карниз!...

Та  все  ж  колись  свої  брудні  сорочки
ми  знімемо  і  викинемо  геть,
в  чистилищі  одінемо  віночки  –
читач  ти  правовірний  чи  поет.  

Така  вона,  всепереможність  смерті,  
такий  життя  неслушний  моветон:    
як  сторінки  минувшини  всі  стерті  –
відкрити  океану  свій  кінгстон**.[/color]  [/b]

03.12.2019
_________
*В  українській  мові  є  два  подібні  за  звучанням  
(але  не  за  значенням)  подібних  слова  (не  омоніми):
 по́рух  і  пору́ха...  Автор  спробував  «обіграти»  ці  
терміни  в  своєму  творі.  Як  це  вдалось  йому  –  судити
читачеві.  Експеримент  може  бути  вдалим,  і  не  дуже.
Та  на  те  вона  і  творчість,  щоб  пробувати,  творити…
**Клапан  у  підводній  частині  корабля,  який  екіпаж  
відкриває  за  необхідності  вимушеного  затоплення.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856802
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 04.12.2019

Валентина Ланевич

Темна ніч опустилась на землю

Темна  ніч  опустилась  на  землю,
Морозець  щипле  залишки  трав.
Посріблив  при  дорозі  тополю
І  мій  спокій  життєвий  украв.

Зупинився  на  хатнім  порозі,
У  відмірянім  кроці  аршин.
Розгубились  думки  голомозі,
Геть  розбились  об  товщу  вітрин.

Однозначність  чепурить  дволикість,
Повсячкенності  стійкий  декор.
Із  пітьми  підіймається  хтивість,
Як  відозва  на  рабський  покор.

Рух  життя  ж  у  поклін  до  погосту,
Де  за  все  буде  складений  звіт.
Не  знайдеться  відкупного  кошту,
Щоби  смерть  не  прийшла  до  воріт.

25.11.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855894
дата надходження 25.11.2019
дата закладки 28.11.2019

Ніна-Марія

ОСІНЬ РУДОКОСА

[img][/img]

Злітають  дні  осіннім  листям,
Несе  їх  вітер  в  сиву  даль.
У  горобиновім  намисті
Сховалася  німа  печаль.

За  літом  сонячно-ласкавим,
Що  відшуміло,  відійшло.
І  лише  спомином  яскравим,
Нам  нагадає  про  тепло.

А  осінь  впевнено  крокує
По  ледь  зволоженій  землі.
То  десь  листочок  підфарбує
На  зеленавому  гіллі.

А  то  впаде  туманом  сірим,
В  напівоголені  сади.
Й  під  морозцем  ледь  посивілим
Схова  золочені  сліди.

І  закружляє  рудокоса
В  обіймах  вітру  ніжний  вальс,
Гайне  за  обрій  зовсім  боса,
Лишившись  всіх  своїх  прикрас.


[img][/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854985
дата надходження 17.11.2019
дата закладки 28.11.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Пізня осінь…відвикати мушу

Пізня  осінь...хмари  суплять  брови.
Почорніло  поле,  зоране  у  строк.
Розгулявся  вітер  у  дібровах.
Крок  за  кроком  -  і  життя  дає  урок.

Непомітно  якось  віддалились.
Ні,  не  відстанню,  вона  й  колись  була.
Мабуть,  стало  давнє  неважливим,
Потускніли  наших  вражень    дзеркала.

Пізня  осінь...відвикати  мушу.
Час  не  спав,  відгарцював  стрімким  конем.
Розворушив  спогадами  душу,
І  дощем  закрався  в  серце  тихий  щем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856186
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 28.11.2019

Олеся Лісова

Бурштинова осінь

Наче  в  озеро  входжу  в  ранок.
Як  сметану,  густий  туман
У  ярочок  збира  світанок.
—Буде  масло,  шановний  пан?

М’ягкий  килим  вкриває  ноги,
Під  стопами  тріскоче  хмиз.
Їжачок  перебіг  дорогу
І  клубочком  скотився  вниз.

Між  дерев  десь  блукає  осінь
У  медовій  палітрі  свіч.
В  сірий  колір  малює  просинь
(Жовтень  вкрадки  тікає    пріч).

В  танці  з  вітром  вона  кружляє,
Чую  шелест  її  спідниць.
Листя  віялом  розкидає
Вниз  спускається  долілиць.

З  тих  листочків  вінок  сплітаю.
Тиха  радість  несеться  вдаль.
Осінь  сукню  нову  вдягає
І  бурштинову  пектораль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852520
дата надходження 24.10.2019
дата закладки 24.10.2019

Ниро Вульф

Капитан Флинт (Черные паруса-2)

Снова  Флинт  у  руля,
Черный  парус  в  заплатах,
Мы  летим  по  морям
Все  боятся  пиратов.

А  в  Карибских  просторах,
Прячется  остров,
Вы  готовы,  синьоры,
Отыскать  там  пиастры?
 
А  смотрящий  вперёд
Землю  вовсе  не  видит,
И  узлов  нам  ещё…,
Пусть  нас  Бог  не  обидит.
 
Волк  морской  этот  Флинт,
С  морем  связан  накрепко,
В  нем  пиратский  инстинкт,
Взгляд  и  хитрый,  и  цепкий.

Сквозь  дожди  и  шторма
Он  ведет  нас  к  победе
Мы  найдём  острова,
Мы  приблизимся  к  цели.

И  пусть  парус  в  заплатах,
Соль  морская  на  теле,
Мы  –  лихие  ребята,
Мы  покажем  на  деле.

Кораблей  череда  –  
Мы  готовы  стать  к  пушкам,
Флинт  кричит  -  абордаж!
Мы  как  дети  послушны.

И  закончен  наш  бой,
Мы  считаем  потери,
В  белой  пене  морской
Отражаются  тени.

И  на  море  костры  –
Погребальным  закатом,
В  гуще  тёмной  воды
Спите  мирно,  ребята.

Вытрет  пепел  со  лба,
Перевяжет  все  раны,
Снова  Флинт  у  руля,
Будет  нам  капитаном!

Наша  жизнь  –  как  игра,
Лишь  покажется  –  просто,
У  пиратов  мечта  –  
Отыскать  дивный  остров!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852525
дата надходження 24.10.2019
дата закладки 24.10.2019

Іля Яр

Завмри

🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙
⭐Завмри...відчуй  цей  свіжий  подих  вітру,
🌙Забудь  усі  буденні  справи  і  почуй...
⭐Почуй  природи  звукову  палітру,
🌙І  ніжність  ночі  на  собі  відчуй...
⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐
🌙Дивись...там  сходять  зорі  тихо,
⭐Їх  п'ядестал  згорів-  у  серце  їх  прийми,
🌙Прийми  надію  і  солодку  втіху,
⭐І  сяйво  місяця  душею  обійми..
🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙
⭐Лети...бо  ніч  пора  для  дива,
🌙Схопи  за  хвіст  світанок  і  рушай,
⭐Рушай  туди,  куди  заносять  крила,
🌙А  все  тяжке  цій  ночі  залишай...
⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐
🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙⭐🌙

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852499
дата надходження 24.10.2019
дата закладки 24.10.2019

Серафима Пант

ммммм

звучання  верлібрів
ноти
дві
до  –  сі
тире
до  –  сі  було  не  танцювальним
досі  було  не  обтанцьованим
не  обцілованим
непоцінованим
зміни
ммммм
дві
н
змінним
під  стакато  дощів
відлітають  ключі
мелодій
о  с  ь  і  н  ь
ось  ян
нотний  стан
досі
ранковий  туман
до  –  сі
не  танцював  у  парі
з  землею
ля
земля
прощавай
тру-ля-ля
привіт
верлібровий  вальсе
чотири  третіх

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848675
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019

Сіроманка

Ірина Вовк. ХОЧЕТЬСЯ СВІТЛА І ЛІТА…

Хочеться  світла  і  літа,
І  смаку  ожинного  ще…
Хочеться  з  неба  злетіти
Теплим  дбайливим  дощем…
Щоб  ані  схлипом,  ні  стогоном…
Ані  розхвиленим  сном…
Щоб  лише  шелестом-гомоном
Липових  віт  за  вікном.
Щоб  на  старенькому  човені
Легко  на  світлій  воді.
Щоб  у  липневій  у  повені
Було  сутужно  біді…
Всьому  лихому  –  незатишно,
Підлому,  заздрому  –  теж…
Далі  від  злої  ненависті
В  плавнях  людських  безбереж…
Хочеться  світла  –  а  на  тобі!  –  
Грузни  у  вогкість  земну…
Лиш  не  здригнися  при  катові,
Пісню  завівши  сумну.
Слово  зронивши  зневажливе,
Думку  згубивши  ясну  –  
Так,  наче  болістю  вражений
Місяць  у  ніч  потонув.
Бачиш,  зелена  дібровонька,
З  урвища  пнесь  до  узвиш…

Чи  ж  то  про  вовка  промовонька  –  
Цей  мій  розбурханий  вірш?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845403
дата надходження 18.08.2019
дата закладки 18.08.2019

*SELENA*

Серпень

—  Ти  віриш?
Це  Серпень,  це  Серпень
закутий  в  серпанок  строкатий,
знов  сон  цей,  знов  сон  цей
наївнеє  —  віє  вібрато…
Завзято  шал-Вітер  —  драпіжник  
тихцем-вихорцем
притяжно  щем  серця  заніжний  
до  тебе  —
в  сильце…    ув  сильце…  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844694
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 11.08.2019

Ulcus

вір мені

я  повернусь  із  вирію
коловоротами,  вирами
не  загубивши  ввірене
хоч  відболить  та  виранить...
я  залишуся  вірною
я  твоє  серце  вигрію
всі  поєдинки  виграю  
ти  лиш  люби  і  вір  мені...

#вір_мені

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842021
дата надходження 15.07.2019
дата закладки 15.07.2019

Кароліна Дар

Від себе втекти не можна

 
Там,  де  возродиться  фенікс  із  сірого  попелу,
Від  звичайного  недопалку,  кинутого  десь  біля  калюжі,
Ти  усміхнешся  й  повернеш  назад  зопалу,
Зникне  твоя  байдужість.
Там,  де  місиво  людських  ніг  топтатиме  квіти
І  колючки  троянд  застрягатимуть  у  підошвах  їхнього  взуття
Ти  зрозумієш  нарешті,  що  від  болю  можна  здуріти,
Відчуєш  смак  життя.
Там,  де  на  цілу  вулицю  лунатиме  гучний  вибух
Від  повітряної  кульки,  що  хотіла  злетіти  вище
Ти  усвідомиш,  що  із  суспільства  вибув,
А  найстрашніший  гуркіт  -  гуркіт  тиші.  
Там,  де  серед  багна  лежить  забута  совість
Збереглися  відбитки  може  й  твоїх  черевиків
Ти  побачиш,  що  краще  іти  в  невідомість
Ніж  залишатись  безликим.
У  якомусь  забутому,  покинутому  будинку
Ти  кулаками  гамселитимеш  порослу  мохом  цеглу
В  голові  ніяк  не  складеться  докупи  картинка,
Що  щастя  ламає  ребра.
Там,  де  краплі  дощу  омиватимуть  брудні  вікна
І  сірою  ставатиме  просто  краплинка  кожна
Ти  побачиш  нарешті,  що  істина  вічна,
Від  себе  втекти  не  можна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825116
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 01.06.2019

Олекса Удайко

РОЗКВІТНИ У МЕНІ, ЛЮБОВЕ

             [youtube]https://youtu.be/taJeh5xD514[/youtube]
[i][b][color="#670770"]Розквітни  у  мені,  Любове,  квітнем,
бо  в  тебе  я  по  самі  груди  вріс,
цим  дощовим,  але  і  теплим  літом,
що  дарував  нам  боязко  праліс.

Розквітни    болем,  при  нагоді  й  горем  –
я  розділю  й  до  глибини  збагну…
І  не  страшні  нам  й  надвисокі  гори:
баран  гірський*    –  не  антилопа  гну.

Розквітни  радістю,  хоч    незбагненною,  –
я  порівну  з  тобою  розділю:
була  в  мені  ти  донькою  і  ненею,
й  холодною  водою  на  Іллю…

Ми  вивчили  закони  гравітації  –
в  проникненні  навзаєм  є  свій  сенс:
в  тобі  –  мов  у  небесній  тачці  я,
що  котиться  вже  тисячі  парсек**  

І  хутко  зникнуть  міжпланетні  діри,
як  прокочусь  з  тобою  в  грішний  світ:
нема  в  Любові  вже  земної  міри:
то  –  ангелів  небесний  алфавіт.

Та  на  Землі  горять  твої  вібрації,
Любове  світла  –  доле  неземна!
Як  чуємо  у  серці  їм  овації  –  
хмеліємо  "  у  чіп"...  
                                                                 І  без  вина.[/color][/b]

23.05.2019
_________
*Родився  піз  наком  Овна  ж  бо...
**Скорочення  –  паралакс-секунда:  астрономічна
   одиниця  довжини,  якою  вимірюються  відстані
   між  космічними  об’єктами  (планетами,  зорями,
   галактиками).

Свіилина  автора:  святкування    минулого  Різдва  
на  вулицях  Кельну[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836319
дата надходження 24.05.2019
дата закладки 01.06.2019

*SELENA*

Україна

із  краю-в-край  земля  раїнами  укрита
звита
барвінком  й  споришами  люля
привілля  де  блакиті  вись  краплинна
в  незабудках
—  не  забудь  мене...  не  забудь  мене...
я  твій  Рай  з  лугів  правотчих
я  духу  прадідівські  очі...
шепочуть
вітри  волинкою  в  промінні  раннім
рахманні
зажаданні
перевеслять
думи  жайвора  з  житами
попід  тинами
люляють  мальви...
з  келиха  любави
у  винні  вечори  жагу  вливають  в  маки
чар-овид  смеркне...

левади  цвіркотять  таїння  зорям
на  дозорі
місяць  кужіль  впотайки  пряде...
бліде  проміння  впліта  в  рожевизну  жердель
сова  рай-соння  смиренно  стереже

і  вже
розчулена,  розмачена  Зоря  вії  підіймає  —
світає
віє  соло  з  гам  кохання  соловейко
п’янко...
щемко...

мрійко
сповиває  солодава  мла

лукава  вилискує  поміж  лататтям  Растивиця
не  спиться
........не  спиться
...............не  спиться
ремінця  Ладонька  сплітає
із  краю-в-край  де  Рай  люляє  Світовид
на  вірвечках  райдуги
і  роси  з  нього  падають  у  Рось
тут  Русь  п’є  води
і  врода  розквітає  ружами

примружені  світання  
в  хмарі  вливають  чари
і  Вітер  чало-чвалий
се  розбризкує  у  жито
зігріті
тумани  ловлять  літо

вихлювато
жар  
чар-цвітом  із  Стожар
падає  у  руту
не  збагнути
не  забути
як  світляки  світліють  в  росах  терпких
і  в  лугах
на  щастя
моляться  лелеки  

іздалеку  сни  солодять  медограй
і  кроплять  Рай
із  краю-в-край
із  краю-в-край
         
2013-07-24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837201
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 01.06.2019

Кароліна Дар

Вдих… Видих… Вдих…

Вдих...  Видих...  Вдих...
Ми  досі  тільки  люди,  які  зранку  п"ють  каву  з  тріснутих  чашок,
Без  цукру  і  посмішок,  без  емоцій  на  обличчі,
Світ  так  само  стоїть  на  китах,  чи  спині  черепашки
І  пароль  не  змінився,  потрібно  лиш  стукнути  тричі.
Вдих...  Видих...  Вдих...
Небо  досі  згори,  а  земля,  як  завжди,  під  ногами,
Мерехтіння  зірок  всім  напише  свої  гороскопи
Та  ворожка  стара  людям  долю  пророчить  ночами,
Бо  при  денному  світлі  її  болять  руки  і  стопи.
Вдих...  Видих...  Вдих...
Ми  не  можемо  сміливо  дивитися  сонцю  в  очі
І  ховаємося  під  ліжком  від  тітоньки  темряви,
Бо  під  ліжком  не  сонце,  там  всього  лиш  зіниці  вовчі
Закривають  носи  від  словесної  сірої  куряви.
Вдих...  Видих...  Вдих...
Два  холодні  мішки,  наповнені  повітрям,  не  рвуться,
Вони  слухають  як  закипає  кров  і  булькотить  всередині,
Вищі  сили  дали  нам  заяче  серце  куце,
Так,  мабуть,  гороскопом  відверено.
Вдих...  Видих...  Вдих...
Ми  всього  лиш  люди,  які  п"ють  каву  з  тріснутих  чашок,
А  світ  досі  стоїть  на  китах,  чи  спині  черепашки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829788
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 29.05.2019

Ulcus

Все просто

Моє  кохання  -  у  простих  домашніх  капцях  
В  тісненькій  майці,  у  м'яких  х/б  штанцях
Ледь-ледь  в  щетинці,  поруч  -  кава,  таця
Із  бутербродами,  в  стіні  -  іржавий  цвях

На  нім  -  аркушик  А-четвертий  із  портретом
Написаним  графітним  олівцем  
Тяжкий  мигдальний  запах  "амарето"
Аж  попід  стелю.  Темним  острівцем

Дубовий  стіл,  книжки,  дисплей  старенький
З  програм  відкритий  лиш  якийсь  там  Word
Рядки  друковані  численні  та  дрібненькі
У  риму  вплетені,  мов  в  синтетичний  корд

Моє  кохання  без  претензій  на  високу  моду  
Екстравагантність,  лоск,  понтовий  шик
З  делікатесів  вибере  лиш  хліб  та  воду
Моє  кохання  то  -  звичайний  чоловік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745248
дата надходження 08.08.2017
дата закладки 21.05.2019

Ulcus

душевний вуаєризм

не  люблю,  коли  хтось  зазирає  в  зашторені  вікна
одержимо  шукає  хоч  шпарку  й  ковтком  захлинається
що  він  хоче  побачити,  що  йому,  вбогому,  видно?
помирає  утома,  а  шоу  лиш    розпочинається!
прокидаються  образи,  вхоплені  оком  із  плебсу
що  руками  розмахують,  шкіряться  губошпагатами
гул  буденності  враз  набирається  дивного  сенсу
етикету  байдужості  між  політесними  матами
там  затуркана  сутність  здіймає  долоні  на  плечі  
відчайдушно,  судомно  дереться  та  трусить  мурахами
що  сховатись  хотіли,  напевне,  у  шкурі  овечій
та  душа  -  не  вівця,  скорше  -  птах  і  живе  поміж  птахами
не  в  хліву,  не  у  ямі  помийній,  де  рухають  зливки
тихо  бродять,  як  дріжджі,  отруєний  газ  випускаючи
а  у  тій  голубіні,  де  миє  сліпучого  лика
те  світило,  що  шле  поцілунки  всім  сонячнозаячі...
так  дратує,  як  хтось  підглядає  в  зашторені  вікна
сподіваючись  влізти  у  душу  двома  черевиками
я  звикаю,  та  певне,  ніколи  вже  так  і  не  звикну
бо  «своє»  й  «сокровенне»  залишаться  рівновеликими

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785282
дата надходження 31.03.2018
дата закладки 21.05.2019

Ulcus

Ефект плацебо

Загубитись  у  снах,  пропустити  свідомість  у  стробі
І  бродити  у  спогадах,  кадрами  ріжучи  суть
Кожен  вдих,  кожен  клік  -  двадцять  п'ята  невидима  спроба
Сіро-буро-малинова,  п'яна,  в'язка  каламуть

Прокидатись-будити,  монтуючи  титри  кінцеві
Повертатись  в  початок,  тасуючи  хаос  думок
На  робочій  лінійці  знайти  порятунок-плацебо
Панацею  сумнівну,  тісний  і  логічний  клубок

Лікувати  -  не  шкодити,  клеїти  -  не  руйнувати
Накладати  шарами  і  рівнями  страх  каяття
І  своєму  сумлінню  зробитись  безжалісним  катом
Щоби  якось  пройти,  перебути  нікчемне  життя

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730549
дата надходження 25.04.2017
дата закладки 21.05.2019

*SELENA*

пайсяо

                 [color="#187321"][i]весна,  как  флейта  зовёт[/i]
                                                   Ли  Бо[/color]

[color="#e600ff"]утро

на  розовых  крылья  бабочек
уснуло  время
лучи  восходящего  солнца
рисуют  на  нём    иероглиф  [color="#ff0000"]  [b]福[/b][/color]    (fu)
танец    [color="#ff0000"][b]福[/b][/color]    на  крыльях  рассвета
и
бледные  лепесточки  орхидей
от  прикосновения  порхающих  бабочек
превращаются  в  цвет  зари
туман  медленно  опускается  к  речке
оставляя  утру  прозрачную  негу  росы

угрюмый  бамбук  
слушает  шепот  орхидей
напевы  бабочек
шуршание  тумана
перезвон  росы  со  звездами

что  бы  разлиться  в  нежное  звучание  пайсяо
что  бы  мир  окунуть  в  блаженство  рассвета  
на  склоне  горы  Nan  Yue[/color]

[color="#1b7d25"][b]----------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------[/b][/color]
кит.  симвозизм
бамбук  –  долголетие
[b]福[/b]  (fu)          –  счастье    
порхающие  бабочки  –  символ  легкости  и  беззаботности
роса  –  символ  быстротечности  жизни
горы  –  благосостояние,  вечность.    Nan  Yue  –  южная  священная  гора
орхидеи  –  гармония  (их  использовали  для  изгнания  темных  сил)
-----------------------------------------------------------
[color="#1b7d25"]акварель  Liang  Yan  Sheng    [/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554503
дата надходження 25.01.2015
дата закладки 21.05.2019

Виктория - Р

Ти-вогник моєї душі!

Ти-вогник  моєї  душі!

Матусенько,люба,єдина
Як  добре,що  ти  є  жива.
Ти-краща  у  світі  людина!
З  тобою  і  день  ожива.

З  тобою  і  сонечко  ясне,
Удвічі  зігріє  теплом.
І  руки  твої  пахнуть  щастям,
А  серце  дарує  добро!

З  тобою  і  квітне  калина,
Тюльпани,бузок  й  спориші
Для  мене,ти  наче  зорина,
Ти-вогник  моєї  душі!
12  05  2019  р  
Вікторія  Р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835307
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 12.05.2019

*SELENA*

ПРАВДА И ЛОЖЬ

Под  эхо  
ликующей  
                             своры
Барьеры  
                   штурмует  олжа
У  Правды  
                 свои  волонтеры  —
По  лезвию  
                 ходят  ножа
У  Правды  в  
                     прострелах  
                                                 все  знамя
Вишнёвые  сны  —
                                             на  потом
Прехитрая  ложь  
                                 льстивая  с  нами
Рога  прикрыв  
                           мести  
                                           платком.

Вслепу  
     по  тропиночке  
                                               к  Богу
Однажды  
           нагая  
                   взметнётся  Душа,
През  терни  
                 с  Правдой  к  порогу…
…иль  в  ад  
     опрокинет  
             олжа.  

23.04.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835294
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 12.05.2019

Ніна-Марія

РОКИ

[img][/img]

А  я  люблю  тебе  й  не  каюсь!
До  серця  спомин  пригортаю:
Де  п'янко  весни  так  цвіли,
Де  нам  на  крилах  принесли,
Із  теплих  тих  країв  далеких,
Любов  негаснучу  -  лелеки.
ЇЇ  ми  свято  берегли!
Розпорошити  не  змогли
Ні  злі  вітри,  ні  сніговії,  
Лиш  невгамовні  лиходії-
Такі  поспішливі  роки  
Летіли  в  безмір.  Навпаки,
Прискорювали  час  розлуки...
Затим  страшні  вселили  муки
До  скону  в  серденьку  моїм...
Все  ж  за  любов  -  я  вдячна  їм.  

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRTzEkkwBzlSzWLX3iVFXzJY3orZUbuK1NhzGDhs4Yk3aiATWPC[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835227
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 11.05.2019

Сіроманка

Ірина Вовк. МЕНІ ЧАСТО СНИТЬСЯ (МЕТЕЛИК)

[color="#ff0000"][i]Чи  ви  малювали  коли-небудь  словами,  чи  займалися  [b]каліграмами[/b]  -  я  спробувала    -  дуже  цікаво...[/i][/color]

Мені    часто  сниться,  що  я  метелик,  мені    Світе  весняного  оновлення,  вій  проти
що  сів  на  ріг  закоханого          було        сонця,  лопочи  мільярдами
         носорога,          тепло                                                  крилець  -    
   я  бачив  себе                        і  радісно нехай  юна  тривога  
в  його  здивованому  оці,                      тріпотіти    не    полишає    закоханих  ніколи…
в  промінчиках  його  веселкових  легенькими      Очі,  сповнені  жаги,  любові  і  смутку  -  
зіниць  крильцями        
                     назустріч
         вітру

[color="#ff0000"][b]ПОЛУМ'ЯНІ
     СЛЬОЗИ
                                                                                                           ДАЛІ[/b]
           [/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835196
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 11.05.2019

*SELENA*

ИНТРИГИ МГНОВЕНИЙ

время  —  в  робких  мерцаниях  снов
ловит  мгновения,  
интриги,  
тень  мотыльков,
что  с  наших  вспорхнули  желаний  —

и  
ставни  Зари  приоткрыв  
незабудками  
их  сеет  на  тропинки  «Завтра»
в  капризность  видения  волфов
и  томные  вздыхания  Муз…

—  ну  почему?  Ветер-балагун,  вдруг
свернул  в  матиоловость
забытых  вьюг,
что  мелькали  лепестками  роз,  
кружили  без  унынья  
                               винно-винной  ауре
                                                                                             сюит…

вердикт  на  сердце
                                         стигмами
балу́ет  вновь  распутница  Весна
припрятав  скромности  ключи…

…  —  молчи…  пусть  соловьи
псалмы  рекут  из  закулисья  грёз
и
сквозь  превратности  волшбы
Время
             руту  подольёт  
                                           в  чашу  «Бытия»


—  подари  мне  жемчужины  Времени
                       в  робости  рим…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834644
дата надходження 06.05.2019
дата закладки 06.05.2019

*SELENA*

ГРОЗА

                 —  Перунице,  
                                     …
                                     ...      
Торгуєш?  смолами  в  болоті?  
                                                                                 Ні?
А  ніч  скрегоче  в  комишах.
А  гнів  розповстує  лівша.
Здурнів  патлатий  вітер  і  зпітнів.

А  грім  регоче  в  вічі  —  знахабнів,
Сумні    рве  ниточки  до  прощ,
За  грош  дичіє  —  многобож,
Скаженіє  з  висі  сторч  (в  жупанІ)…
                                   ...      
                     …  сив-сплін…
                               …дощ…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834187
дата надходження 02.05.2019
дата закладки 03.05.2019

*SELENA*

НА ПЕРЕХРЕСТІ МОЛИТОВ

На  перехресті  молитов  —
Солов’ї,  
солов’ї,  
щедротіні  
                   Фортуни,
Переблукалець  диволов
Сповиває
               ув  зо́ряну  примхливість  
                                                                                         руни.

На  перехресті  молитов  —
Я  
і  ти,  
і  Божий  перст,  
і  тремтіння  віхол,
І  анапест  
                           римоквіто
З-попідвихру      
                         колиха  
                                   думовтіху…..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834057
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 03.05.2019

Олена Жежук

Моє село

Оце  мій  двір,  оце  моє  село,
І  я    йому  чужію  і  чужію.
Ще  сердиться  і  зморщує  чоло,  
Воно  мені,  а  я  йому  радію.

Стоять  стовпи  і  ждуть  своїх  лелек,
Справляють  горобці  свої  бенкети.
Виглядують  з  старих  бібліотек
Незвідані  історики  й  поети.

Добридень  вам!  День  добрий  тут  і  там.
Чия  ти,  доню?  Ось  яка  ти    пані.
Поважно  відчинив  ворота  в  храм
Старенький  Бог  у  золотім  каптані.

Усе  таке  і  рідне,    і  чуже…
Ось  з  двору  щастя  вийшло  зустрічати.
Моє  дитинство  свято  береже
Береза  біля  батьківської  хати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834128
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 01.05.2019

Marika

На Запад

А  впрочем,  дороги  извечно  ведут  на  Запад.  И  судьбы  —  беги-не  беги  —  свиваются  в  кольца.  Безумие  ходит  тихонько  —  кошачьи  лапы  скребутся  в  тонкие  стены,  смеются  колко.  Рисуй  на  подоле  лилии  и  драконов,  раскрашивай  пепел  судеб  кровавой  охрой.  Да  сколько  не  бейся  —  с  насмешливым  тонким  звоном  сквозь  листья  и  ветви  проступят  стальные  когти.  

Да  сколько  не  бейся,  а  прошлое  бродит  рядом.  Смеётся  в  усы  и  мурлычет  на  ушко  сказки.  И  смерти  твои  —  ты  же  знаешь  —  с  тигриным  взглядом.  И  в  россыпи  жизней,  увы,  не  найти  подсказки.

И  сколько  не  прячься,  дороги  сведут  нас  всё  же,  где  плавились  тени  и  жизни  давно  когда-то.  И,  кайся-не  кайся,  но  вряд  ли  тебе  поможет,  и  в  том,  что  случилось,  нет  правых  и  виноватых.  

А  впрочем  пути  извечны,  ведь  что  осталось?  Я  прячу  клыки  и  когти  в  решётке  шкуры.  Ты  прячешь  вину  под  перьями  —  так  же  жалок...  И  смейся-не  смейся,  плохие  из  нас  актёры.  

Все  рано  ли,  поздно,  а  всё  же  придут  на  Запад  и  если  так  думать  —  бояться  смешно  до  боли.

Безумная  смерть  подкрадётся  на  мягких  лапах...  И  белым  котёнком  уснет  на  твоих  ладонях.

______________________________________________

[i]Білий  тигр  Байху  із  «Следуй  за  нарисованной  кошкой  и  не  оглядывайся».  В  китайській  міфології  Бай-ху  є  духом-володарем  Заходу,  де  знаходиться  царство  мертвих.

Цикл  написаний  за  мотивами  «Сломанных  сказок»  Катріни  Кейнс  —  https://archiveofourown.org/series/170261[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833021
дата надходження 16.04.2019
дата закладки 16.04.2019

Олеся Лісова

Весна верховодить

Заглядає  у  душу-віконце
У  квітчастім  віночку  весна.
В  ніжній  радості  світиться  сонце,
Абрикос  розпустився  зрання.

Рушничок  пелюсточків    рожевих
Всіх  побачити  кличе  вже  шпак.
У  перлинках  води    кришталевих
Зміг  умитися  птах-весельчак.

Нареченою  вбралася  вишня
Під  вуаллю  чека  видання.
Вітер  листя  деінде  колишнє
Несе  з  саду  у  даль  навмання.

На  зелену  травичку  груша
Поглядає  з  гори  років.  
Погустішала.  Квітень    у  душу
Промінцями  любов  впустив.

І  усюди    весна  верховодить
Несе  радість,  веселенький    спів.
Віра  в  щастя  у  серце  заходить
В  королівстві    квітучих  садів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832727
дата надходження 14.04.2019
дата закладки 14.04.2019

*SELENA*

Тінь. Ти. Дощ.

[color="#ff0000"][b]Ніч.  
Сон.  
Дощ.
Пережмакана  тиша  
                                             вітрами.
Намалюй  мені  серце  
                                               без  прощ,
Залюляй  мої  гамми  
                                                 ти  травнем.
У  перестуці  герц  —  
                                                       міокард…
Мої  рими  на  руту  
                                                       помнож.
…занотує  щем  
                                     з  аксіом  
                                                       бард…
Тінь.  
Ти.  
Дощ.
[/b][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824989
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 10.04.2019

*Кассіопея*

Космическая фантазия

Тихо  по  звёздам  и  по  пульсарам
Сотни  парсек  за  спиной  оставляем.
Джеты  навстречу  тянут  квазары.
Мы  их  увидев,  летаем  по  краю.

Может,  давай,  как  вчера,  аппарат  
Прямо  сквозь  джеты  без  страха  отправим.
Там  мы  получим  такой  результат!
Слева  посмотрим,  сверху  и  справа.

Снимем  дыру  и  её  излучение
Ближе,  чем  кто-либо  может  представить.
Вот  это  будет  у  нас  приключение!
Жаль,  аппарат  там  придётся  оставить.

Да  и,  возможно,  мы  не  вернёмся
И  никому  не  расскажем  об  этом.
А  на  Земле  весь  народ  усмехнётся:
«Эти  учёные  были  с  приветом».

К  чёрту  рассказы,  слова  здесь  ничтожны.
Только  сейчас  на  другой  край  Вселенной.
Ты  же  мне  веришь?  Это  возможно.
Вместе  навстречу  к  мечтам  сокровенным!

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831823
дата надходження 05.04.2019
дата закладки 06.04.2019

Олена Жежук

Веснянонастроєве

Люблю  я  осінь…  та  в  мені  весна
Вже  стільки  літ  бентежить  кров  у  венах.
Безлистий  бубнявіє  в  грудях  сад,
Крізь  очі  виглядає  в  світ  студений.

Ворушиться  у  надрах  все  живе,
І  сочаться  до  сонця  перші  трави.
Наллється  соками  земля  і  позове  
Пить  солов'їв  найвищії  октави.

Весна  рікою  хлюпає  в  мені  -  
Яка  вона  в  час  повені  прекрасна!
Гудуть  в  волоссі  оси  і  джмелі,
Як  квітне  сад  і  пахне  п'янко  рясно.

Несуть  нам  весни  молоді  літа,
Як  долі  знак,  що  нам  ще  жити  й  жити.
Весній,  весно,  в  мені  усе  життя  -  
Лиш  восени  дозволь  в  тобі  спочити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831134
дата надходження 30.03.2019
дата закладки 01.04.2019

Олекса Удайко

ЗОРІ ЩАСТЯ

       [i]До  дня  поезії  
       та  Щастя...
       Казала  Настя:
       "як  удасться"...[/i]
                               [b]  Tth[/b]
[youtube]https://youtu.be/8S7F9P29ZGA[/youtube]
[i][b][color="#ba07bd"]Я  долю-ружу  посаджу  на  підвіконня
і  сонечко  в  кватирку  запрошу…  –
Нехай  несуть  її  до  зір  небесні  коні
наперекір
дощу…

Нехай  у  ній  бушує  неугавний  Гелій  –
і  сонячну  енергію  віддасть…
До  тебе  ж,  добрий-кароокий-щедрий  геній,
всім  духам  чорним  
зась!

Краплини  вічності  моєї  –  все  для  тебе:
тобі  ввіллю  свій  древній  архітип
і  зорепадом  уквітчаю  наше  небо  –
сип  зорі  щастя,
сип![/color][/b]

20.03.2019[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829842
дата надходження 21.03.2019
дата закладки 21.03.2019

Евгений Познанский

АРІАДНА

(сонет)
Мов  лабіринт  –  безжально  та  суворо
Навколо  стали  ці    похмурі  дні.
За  рогом  десь  чудовисько,  потвора.
Із  люті  очі  –  ікла  із  брехні.

Воно  тебе  можливо  й  не  поборе,
Та  важко  бути  завжди  у  броні…
Заплутують    безжальні  коридори,
І  завжди  так  і  взимку  й  навесні.  

У  темряві.      щоденній,  непроглядній
Ти  знов  і  знов  шукаєш  безпорадно,
Свій  вихід,    свій  у  інший  світ  місток.

Та  чарівний  поезії  клубок,
У  котрім  за  рядком  іде  рядок,
Тобі  дарує    доля-  Аріадна.    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829124
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 15.03.2019

Марічка :)

Помада. .

Помаду  –  на  серце,  парфуми  –  на  душу…
Обламуєш  крила,  та  втриматись  мушу..
Я  –  привид  кохання  у  світлі  софітів.
Холодним  є  сонце  в  твоєму  зеніті.

Я  –  пам’яті  листя,  зім’ята  сторінка,
Епічної    долі  летка  я  хвилинка…
Я  -  мрія  в  півсили,  я  -  поклик  в  півкрику,
Бо  ж  струни  ладнаю  на  зламану  скрипку...  

Цілуєш  повіки…  Ти  -  сон  опівночі
Жіночий,  наївний,  печально-пророчий…
А  небо  скляніє  далеке,  байдуже,
Бо  дивиться  вгору  з  брудної  калюжі…

«Простити  ?..  Прощатись  ?…»,  -  слова  як  лабети,
Мов  клапті  пожовклої  з  часу  газети,
Неправду  оправдую,  злічую  фрази,
Щоб  біль  притупити  гіркої  образи…

Вином  полиновим    в  мені  твоя  зрада
І  зяє  на  серці  розтерта  помада…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827522
дата надходження 03.03.2019
дата закладки 03.03.2019

Олекса Удайко

L'AMOUR

                 [i]  Навіяне…  співом  Мірей  Матьє  і  Шарля  Азнавура...  
                         І,  звичайно  ж,    "Есмеральдою"...                                                                                              
[youtube]https://youtu.be/ut7oYX1hRSA[/youtube]

[i][b][color="#025a6b"]Нема  в  житті    речей    украй  негарних,    
Як  коней  без    вуздечки  й  без  сідла…
Та    вершники  є  вмілі  й  незугарні  –
Природа  їм  дарів  тих  не  дала.

Відтак    і  скачуть    кінники    на  охляп  –
Присішк*,  
                             черко́т*,  
                                                           зубе́л*,  
                                                                                     принуки  
                                                                                                                     без…                                                                
Губів  нема,  то  нічим  вже  і  в’йокнуть.  
Пройти  б  їздцю  гармонії  лікбез!                                                                    

Не  всім  дається  верхове  барокко,
Буває  недосяжним  їм  конку́р…
Та  кожному  впадає  те  у  око,
Що  відізветься  в  серці  
                                                                                 як  L’Amour.
                                           
                                                   *  *  *  
...Бо  серце  не  буває  вкрай  нештепним,
Воно  «L’Amour»  співає  навіть  в  тих,
Хто  з  виду  некрасивий,  недотепний,
Чий  мозок  у  самотині  затих…  

І  враз  встає  в  жокея  та  умілість,
Що  подолає  виїздку  й  конку́р,
Коли  йому,  на  добру  Божу  милість,
На  долю  з  неба  спуститься  
                                                                                               L’Amour!  

                                               *  *  *
…І  в  ніжності  ураз  потоне  хтивість,  
Впаде  до  ніг  неждана  висота,
Та  воля  у  їздця  навік    остигне  –
Раба  з  мужчини  робить  красота![/color][/b]

29.11.2016
_________
*  Присішки  –  стремена,  черко́ти  –  шпори  на  чоботях,  
 зубе́ли  –  узда  («Скарбослов».  К.:  Бібл.  Українця.  2000)
[/i][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703695
дата надходження 29.11.2016
дата закладки 16.02.2019

Олена Жежук

… де тиша

[b][i]Зимове    мрево.    Холодно.  Стоять
Оголені    й    обвітрені    дерева.
Хай  спить  земна  вчорашня    благодать  -  
Мені  б  туди,    
                                   де  тиша  кришталева.

Мені  б  туди,  де  сосни  небо  п’ють,
Де  місяць  стежку  вказує  до  хати,
Де  хочеться  про  всіх  і  все  забуть,  
Де  сам  –    
                             та  не  самотністю  обнятий.

І  з  янголом    поезію    читать,  
У  сутінках  тепло  відчуть  у  серці.
В  самотності    з  собою  помовчать  -  
Знайти    себе    
                           у  справжності      відвертій...
[/i][color="#1608d1"][/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822981
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 27.01.2019

Евгений Познанский

МОЛЧАНИЕ ДРАКОНОВ

Дракон
Народ  ничего  не  узнает.  Вы  умрёте  сейчас.  Храбро,  тихо  и  бесславно.
Евгений  Шварц  «Дракон».

Что  там  огонь  из  пасти  раскаленной!
Что  там    железной  чешуи  бряцание!
Страшнейшее  оружие  дракона
То,  что  зовется  издавна  «МОЛЧАНИЕ».

Нет,  не  его,  конечно  же,  молчание,
Он  любит  говорить  так  громко,  ясно
А  то,  с  которым  тихо  исчезали  бы
Те  смельчаки,  что  с  монстром  не  согласны.

Не  должен  знать  несчастный  город  этот,
Что  в  мире  место  есть  другим  законам,
Что  есть  ещё  герои  на  планете
Бросающие  вызов  всем  драконам!

Пускай  народ  измученный  считает,
Что  власть  дракона  есть  триумф  свободы,
Что  так  весь  мир  живет  и  процветает,
А  против  -  лишь  тираны-сумасброды.

Пусть  будут  тихо,  ТИХО    все  убиты,
Кто  не  согласен.  Тихо,  без  закона.
Ведь  бой  пусть  и  неравный  но  открытый,
Закончится  падением  дракона.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814368
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 06.12.2018

Виктория - Р

Нікому не потрібні

[b][color="#cc00ff"]Нікому  не  потрібні

Мої  вірші  нікому  не  потрібні,
Але  душа,  так  хоче  на  папір.
Рядки  прості,  і  трішки  наче  бідні,
Мабуть  душа  затерлася  до  дір

Та  все  одно  благає  порятунку,
І  часом  плаче,як  мале  дитя.
Шукає  у  рядках  собі  притулку,
І  прагне  словесами  до  життя!

Спинається  на  ноги,  зріє  словом
Хоча  і  біль  дається  їй  взнаки.
Усі  слова  просіє  від  полови,
Вірші  спече  із  справжньої  муки.
05  12  2018  р
Вікторія  Р  [i][/i][/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816433
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018

Кофеманка

Увядший смысл

Барабанят  капли,  а  в  стакане
Жмётся  к  ободку  увядший  смысл.
Тихо  под  холодными  пластами,
Тело  отпустило  нитку-жизнь.

Взорвалась  невидимой  хлопушкой
Память,  "смявши"  простыню.  
Поигрался  кто-то  как  игрушкой,
За  пятак  купив  всю  жизнь  мою...

В  память  злотых  мало,  так,  вложили
Всё  жалели  счастья  и  любви.
Мы  деньгам  так  предано  служили,  
Глупые  какие,  а  они...

Уходили  люди...  Снег...Оградка
Новенькая  в  пиках  золотых...
Люд  идёт  и  шепчется  украдкой
"Умер  видно  кто-то  из  блатных"...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813904
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 16.11.2018

Евгений Познанский

ШАГИ ОСЕНИ

Осень  грохочет  большими  шагами  вечернего  шквала,
Слышно  как  твёрдо  он  бьёт  по  ветвям,  по  карнизам,
Вроде  такое  и  в  прошлые  годы  бывало,
Но  для  меня  этот  шквал  стал  сегодня  сюрпризом.

Вот  оно!  Осень  идёт    как  всегда,  неуклонно,.
Как  одуванчик  под  шагом  осеннего  шквала.
Сыплется  шапка  цветная  с  лохматого  клёна.
Тень  по  стене  от  верхушки  опять  зашагала.

Ветер  шагает  и  время,  и  ветви,  и  тени.
Ветер  гремит,  как  большие  шаги  великана,
Может  быть  это  и  есть  наше  древнее  время,  
То  что,    приводит  и  осень  и  снег  постоянко?

Или,  смешно,  может  тут  и  забылся  я  слишком,
Даже  вдруг  детское  нечто  я  чувствую  в  шквале  вот  этом,
Не  великан  он,    а  в  куртке  осенней  мальчишка,  
С  сорванных  листьев  огромным,  нарядным  букетом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813794
дата надходження 14.11.2018
дата закладки 14.11.2018

Евгений Познанский

ФЕЕРИИ ОСЕНИ

Город  засыпан    роскошной,  осенней  листвой.
Где  тут  газоны  и  где  тут  асфальт  тротуара?
Залито  все  многоцветной,    и  тихой  волной,
Море  безводное  создали  осени  чары.

Тополь  поднялся  огромным  бенгальским  огнём.
Листья  ,  как  искры,,  такая  на  них  позолота,
Только  они  не  летят  целым  залпом,  снопом,
Каждому  время  отдельно  дано  для  полёта.

Даже  туман  тоже  стал  золотистым  дымком,
Лёгкий  и  добрый,  и  взгляду  совсем  не  преграда,
То  ли  лучи  растворились    нечаянно  в  нём,
То  ли  в  нём  отсвет  и  вздох  золотой  листопада?

Буркнул  прохожий:  «а  листья  совсем  не  метут».
Я  отмолчался,  ведь  он  мне,  увы,  не  поверит,
Если  скажу,  что  метёлка  бессмысленна  тут.
Время  пришло  листопада  волшебных    фиерий

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813797
дата надходження 14.11.2018
дата закладки 14.11.2018

Світлана Моренець

Візитна картка України

         [i](віршоване  оповідання)[/i]

Я  не  носила  вишиванок,
їх  в  мене  просто  не  було,
бо  збереглось  тих  одяганок
десяток  на  усе  село.
І  в  домі  –  жодної  ікони,
то  не  було  і  рушників,
не  мали  скринь  ми  чи  схоронів
із  давнім  спадком  прабатьків.

Квартира  вчителя.  Чистенько.
Макети  звірів  та  птахів.
В  дубовій  рамі  сам  Шевченко
дивився  з  глибини  віків.
Матуся,  вроджена  шляхтянка,
не  вишивала  полики:
хазяйство,  школа  й  до  світанку
перевіряла  помилки
у  стосах  зошитів...
                                                         Ой,  нене,
тяжким  було  твоє  життя.
З  усіх  захоплень  –  щодо  мене  –
найменше  вабило  шиття.
Від  примітивних  візерунків,
що  бачила  я  по  хатах,
не  мліло  серце  вередунки,
не  видихали  груди:  "Ах!"

Аж  поки  я  не  побувала
в  гостинах  дальніх,  у  рідні.
Там  в  кожній  хаті  дивували
творіння  рук  на  полотні.
Живії  маки  між  колоссям,
орнаменти  на  рушниках
такі,  що  стримать  не  вдалося
моє  гучне  і  щире:  "Ах!!!"

Везла  узори  від  майстрині
давнішній  подрузі  сім'ї,
золоторукій  Василині,
щоби  порадувать  її.

...  Минає  час.  Ми  на  терасі,
а  Вася  –  ластівкою  в  дім
влітає  мовчки  до  Тараса,
мить  –  вишитий  рушник  на  нім.

...  Запала  тиша.  Посвітліло?
Чи  душ  торкнулася  яса?
В  Шевченка  очі  потепліли  –
зачарувала  всіх  краса.
Її  магічна  диво-сила
людину  змінює  і  світ.
Яку  ж  полуду  я  носила
усе  життя?!  Сімнадцять  літ!

Роки  студентські.  Як  гурманка
дивлюсь,  здивована  без  меж:
на  кожен  смак  є  вишиванка,
й  для  мене,  капризулі,  теж.
На  вибір  –  силонька-силенна,
для  всіх  випадків  й  поколінь:
чорно-калиново-вогненна
палітра,  й  неба  голубінь,
і  вишукано  білосніжні,
й  осінні  барви  золоті,
яскраві,  однотонно-ніжні
батистові  й  на  полотні.

Яка  безмежна  фантазійність,
майстринь  таланту  глибина!
В  них  –  пісні  тиха  мелодійність
і  оберегів  таїна.

Ну  що  там  Ґуччі  та  Версаче?!
У  вишиванці  є  наш  знак:
лиш  одягни  її,  юначе,
і  ти  –  орел.  Ти  –  свій!  Козак!
Серед  такого  ось  розмаю
твоє  дитинство  протекло,
у  ній  –  краса  твойого  краю,
душі  народної  тепло.

Тож  нині  пані  і  панянки,
та  й  карапузи-малюки
вдягають  радо  вишиванки,
шанують  й  носять  залюбки,
як  цінні  нації  перлини,
її  таланту  щедрий  цвіт.
Вони  –  візитки  України,
що  славлять  край  наш  на  весь  світ.

                             17.10.2018  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810387
дата надходження 17.10.2018
дата закладки 20.10.2018

*SELENA*

ночь

Смелеют  ветра  
и  несутся  
в  долину  
                         безумья…
Распечатала  осень  
послания  грусти  
со  снов…
В  пучину  
забытых  иллюзий  
вбреду  я,
Где  легато  любви  
от  зимы  
спасено.


Мой  маленький  Рай:  
здесь  скрипач  
обольститель  и  маг,
Орхидеи  здесь  вьются  
в  заоблачье  
дней  и  мечты,
Вредна  и  грешна  
от  вина  
полутьма…


Я  мольфаркой  ловчу…  
—  Ну  а  ты...
                           Ну  а  ты...
------------------------------
16.12.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810460
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 20.10.2018

*SELENA*

МІСЯЧНИЙ ЯКІР

Сполохана  тиша  кудлатим  безсонням,
А  грози  стрекочуть  ―  лайнІ  крезарі...
В  Сорочинцях  осінь.  Розхлюпалась  бовдня
В  благенькій  грабарці,  що  віз  грозовій...

Сутулиться  темінь  
в  жупанчику  мокрім.
Опришенко-Вітер  ―  танцір  в  комишах.
―  Ви  бачили?
...................Бачили?  
...........................Падає  якір  ―
Той  якір,  що  місячну  скриню  
...............................вкрашав  ―

Упав,
Зачепивсь
У  тремтячому  вітті  ―
Вилискують  мокро-сумнющі  листки  ―
Розгривлені  клени  впіймали  у  сіті
Мелодію  ночі  в  розхмар’ї  сивкІм.

Мені  би,  
В  серце  твоє,
Якорем  впасти  ―
Хай  срібло  узорить  стежі  межи  нив
Й  мережаться  руни  
в  рахманні  зірча́стім
Де  янгол  зернятко
у  щастя  
зронив.


25.  11.  13

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809624
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 11.10.2018

Олекса Удайко

СЛОВО

             ПРОШУ  
             С
             Л
             О́
             В
             А
 [youtube]https://youtu.be/12d8-RMWmKA  [/youtube]

[i][b][color="#055457"]Слова́,  слова́…  Нао́коло–  слова́…
І  вигуки…  І  ствердні...  Й  запитальні.
Ця  правда  людям,  певно,  не  нова,
Та  поміж  слів  підносяться  сакральні.

У  щасті  й  муці…

Слова́,  на  кшталт,    «який»,  «коли»,    «чому»,
Даються  нам  у  Слові  як  "прислівник"…
Та  Слово  Боже  –  Богу  одному,
І  з  ним  Він  шле  до  нас  своїх  послів,  з  них  

Лиш  агнці  –  в  звуці…  

Не  в  кожного  те  Слово  на  устах  –
Всевишній  ділить  ролі  колисково.
Бо  Слово  те  –  мов  віщий  фенікс-птах,
Від  щастя  словотворення  –  підкова:

Слова  ті  ллються…
 
Хто  чулий  –  серцем,    дужий  –  по  уму,
І  хто  з  природи  має  добрі  вуха
Та  Божі  заповіді    ґречно  слуха,
Відвіт  познає  –    
                                                       «що?»,  
                                                                                   «коли?»,  
                                                                                                                     «чому?»…
Слова  –  на  блюдці…

Від  слів  до  справ  –  не  виміряний  крок…
Та  той,  хто    цю  дорогу  вже  протопав,
Хто  вивчив  Богом  заданий  урок  –

Усім  єством  й  умом  своїм  второпав
І  висновку  глобального  дійшов:                                    
Найголовнішим  в  Слові  єсть  Любов.[/color][/b]

5.10.2018[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809033
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 06.10.2018

Наташа Марос

ДИВО-АЛАДДІН

Вночі  сьогодні  холодно,  роса
І  де  те  сонце,  що  її  осушить?..
О,  Боже,  ти  завжди  мене  спасав  -
Допоможи,  бо  ще  пожити  мушу...

А  ластівки,  мов  ноти-стрибунці
Порвали  всі  мелодії  на  такти,
Жаль,  запізнілі  вірші  мої  ці
Не  зможуть  їм  на  перешкоді  стати...

Усе  спонтанно,  все  -  поза  хотінь
І  поза  мрій,  і  поза  долі...  поза...
Все  -  поза  моїх  злетів  і  падінь,
Де  пишеться  скупа  житейська  проза...

Вслухаюся  у  подихи  землі,
У  зморені  передосінні  кроки  -
Болять  їй  наші  втрати  немалі
І  сниться  льодяний  зимовий  спокій...

Не  хочу  вже  "колись",  "нехай  тоді",
Бо  час  летить,  що  аж  душа  німіє...
І  де  ж  він  ходить...  диво-Аладдін,
В  якого  лампа  є,  що  все  уміє...

                   -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807169
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 29.09.2018

Виктория - Р

Моей души удушье

[b][color="#5900ff"]Моей  души  удушье

Поникли  как  то  плечи,
И  грусть  в  глазах  видна.
Заполнить  душу  нечем,
Вдруг  стала  холодна...

И  нет  былой  отваги,
Исчезло  мастерство...
Пробелы  на  бумаге,
И  больше  ничего.

Сплошное  равнодушье,
Надежды  не  осталось...
Моей  души  удушье,
Всему  виной  усталость.
23  09  2018  г  
Виктория  Р  [/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808227
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018

Шон Маклех

Пізніше троянд

                                                   «…  То  тягарець,
                                                             Що  стримує  порожнечу,
                                                             Яка
                                                             Йшла  разом  з  тобою…»
                                                                                                           (Пауль  Целан)

Пізніше  троянд  –  трава,
Бо  квіти  цих  зірок-пишнот
Надто  важкі  для  кузні:
Для  молоту  Всесвіту.
Після  троянд  –  чорні  айстри.
Ти  хотів  дихати
Порохом  згаслих  зірок,
Хотів  дізнатися  правду,
Що  серце  твоє  –  чорнильниця
В  яку  занурює  пера
Зів’яла  красуня  Ніч  –  
Ця  чорношкіра  Сапфо,
Ця  мовчазна  кіфара
Майстрована  з  евкаліпту,
Що  обгризений  наче  Місяць
Волохатими  коалами  Меркурія.
Налию  в  чорнильницю  свого  серця
Замість  соку  бузини  ртуті,
Нехай  пише  ця  поетеса-чорниця  Ніч
(А  ви  думали  –  хвойда.  Телепні.)
Свої  отруйні  сонети
Про  хвилини  й  години,
Коли  нас  вже  не  буде
За  цим  дерев’яним  столом  одкровення,
Біля  цього  ялинового  ящика  «сьогодні»,
Біля  цього  пустища  вересового,
Якого  ми  ненароком
Назвали  Вітчизною.  
……………………….
Пізніше  зелених  троянд  –  чорні.
Пізніше  чорних  троянд  –  айстри.
Осінні.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804815
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018

Марґо Ґейко

"По ту єдину посилав він коней…"

давним  давно  розладились  лади
і  сам  собі  напевно  вже  не  радий
по  ту  єдину  коней  шлеш?  ади  –
у  хащах  причаїлись  конокради

дізналась  та  єдина  –  не  одна
хоч  сто  органних  труб  у  неї  в  горлі
і  рветься  нерв  як  напнута  струна
король  і  королеви  надто  голі

о  ти  любові  краще  не  тривож!
їй  зведена  сестра  і  ворог  –  зрада
оков  не  накладеш  втече  також
як  решта  до  обіймів  конокрада

в  одному  екземплярі  лиш  дана
любов  і  це  яснішає  із  віком
сестрі  на  сміх  розітнута  вона
і  конокрад  закрив  над  нею  віко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804197
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 25.08.2018

Олекса Удайко

ЩО ЗА СВІТЛО КРАЙНЕБА

       Полеглим  і  живим  
       захисникам  України      
       п  р  и  с  в  я  у  є  т  ь  с  я
[youtube]https://youtu.be/Yynr5Y8VZoY[/youtube]

[i][b][color="#a303a6"]Що  за  світло  крайнеба  постало
В  цю  росисту  світа́́нкову  рань!
Де  ти  в  ніч  цю  безмісячну  спало?
Встало  сонце…  
                                             І  ти  з  сонцем  встань!

Світ  заповни  живим,  свіжим  змістом,
Дихай  з  сонцем  у  лад,  в  унісон,
І  струси  з  тіла  ковдру  імлисту  –
Несподіваний  
                                             капосний  сон..

Жар  душі  хай,  одначе,  не  тліє  –
Розгорається  новим  вогнем:
Так  багато  ще  горя  в  житті  є  –
Не  об’їдеш  
                                       гривастим  конем!

Тож  лаштуймо  не  спшіно,  та  разом
Добру  трійцю  гарячих  коней,
Щоб  у  новому  просторі  й  часі
Колісницею  
                                           правив  Еней…

І  нехай  нам  той  легінь  моторний
У  житті  вкаже  праведну  путь…
Не  підемо  в  світ  рабства  потворний,
Нас  туди  вже  й  
                                           бичем  не  зженуть!

Бо  те  світло  крайнеба,  що  встало,
Вже  не  згасне  в  серцях!    І  –  повік:
Край  наш  гідний  того  аватара,
Що  Господь  нам  
                                           у    Небі  нарік![/color][/b]

30.07.2018
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801454
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 25.08.2018

Олекса Удайко

СТОЯЛА ЯБЛУНЬКА

           [i]Про  красоти  і  
           недоладності            
           природи...
           І  життя.  [/i]

[youtube]https://youtu.be/lQ4AG7Smyro[/youtube]

[i][b][color="#450870"]Стояла  яблунька…  І  заглядала  в  вікна,
щоб  хтось  бодай  поглянув  на  її  красу…
А  ми,  так  різні  всі  за  календарним  віком,
байдужечки  –  як  тінь  –  клепаємо  косу.

Стояла  яблунька…  Але  відчувши  літо,
відгукувалась  враз  на  всі  його  думки,
ми  ж  байдужіли  далі  –  не  одні  ж  на  світі!  –
плекали  в  темряві  нікчемні  маячки...

Стояла  яблунька…  І  сипала  плодами
в  надії,  що  оцінить  хтось  оте  добро,
а  ми  знічев’я    шту́рхали  дари  ногами,
аби  у  небуття  прискорити  свій  крок…  

Стояла  яблунька…    І  хукала  в  долоні:
її  душі,  напевне,  дошкуляв  мороз…
А  ми,  черстві,    в  теплі,  в  інформаційнім  лоні
вишукували  сенс…    у  віртуальних  роз*.

О,  Homo  sapiens  ти  наш!..  Поглянь  довкола:
як  ми,  сердешні,  живемо  без  тих  щедрот?!
Контентно  й  ситно…    
                                                                           Та  дари  Еола**
не  оминуть  й  тобі...  відміряний  горо́д!.

Стояла  яблуня.  
                                                   Й  молила  нас...  
                                                                                                       сльозами..[/color][/b].

22.08.2018[/i]

*До  речі,  яблуня,    за  існуючою  класифікацією,
   належить  також  до  родини  [i]Rosaceae[/i]
**В  грецькій  міфології  Еол  -  повелитель  вітрів.  
 Тут  –  як      символ  відповідальності  людини  за  
 зло,  скоєне  нею  супроти  її  власної  суті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804102
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 25.08.2018

Олекса Удайко

УПАЛА СЛИВКА

         Упала  сливка…  Здавалося  б  -  дрібниця…
         А  яка  лавина  думок!    
         І  не  тільки    про  
         сливку…
         
[youtube]https://youtu.be/kiBF0KtqHLk
[/youtube]

[i][b][color="#4b0b8c"]Упала  сливка,  мов  мала  дитинка…
З  яких  то  див  відпала  від  гіллі?
Чому  так  сталось?  Що?  Чогось  їй  мало?..
Тепер  лежить,  покоїться  в  ріллі…

Упала  наче  б,  та  чомусь  не  плаче…
Меланжево-муарову  її
Скоряє  сум...    А  може,  зграя  дум?
Та,  певно,  в  неї  бачення  свої…

Бо    є  вікно  –  природою  дано.
Не  тільки,  кажуть,  світла,  що  –  в  вікні…
У  рай  -  охоче.  Гени  тут  лоскочуть  -
побути  сам-на-сам  і…  в  однині!

Ту  славну  хіть  було  почуто  вмить…
О,  як  пульсує  мудрістю  земля!
«Ти  прорости,  а  потім  вік  цвіти»  -
стрекоче    алгоритмом…  звідтіля.

І  ось  росте,  десятки  літ  цвіте.
Та  щось  плодів  у  дерева    не  густо…
Знать,  та  земля  годується  здаля…
«Блукавих»  рільників  сюди  не  пустим!
   
Камзоли    пана  не  рачій  жупана,
Чи  віз,  чи  сани  –  яку  все  одно.
Миліша  нивка  для  моєї  сливки  –
це  та,  що  загляда
                                                                   мені  в  вікно.[/color][/b]

07.08.2018[/i]
На  світлині  автора  -  палісадник  під  вікном  власної  квартири.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802314
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 12.08.2018

Евгений Познанский

ЭСКАДРА ВЫШЛА В МОРЕ НАКАНУНЕ

Эскадра  вышла  в  море  накануне,
Парируя  противника  удар,
На  подвиги  всегда  идут  без  шума,
Без  громких  слов,  без    маршей  и  фанфар.

Конечно  не  до  слов  сейчас  героям,
И,  знаю  сам,  совсем  не  до  стихов,
Но  многие  сердца    морским  прибоем  
Теперь    гремят    за  наших  моряков

Казалось,  что  трепещущие  флаги,
Предутренний  рассеяли  туман.
Молчат  международные  бумаги
Ведь  только  силу  ценит  океан.

Бесчисленна  флотилия  корсаров,
И,  кажется,  её  не  побороть,
Но  и  у  нас  есть  сила  для  ударов
Со  смелыми  и  правыми  Господь!

И  солнцу  дня,  дня  новой,  грозной  битвы
Грудь  смело  подставляют  паруса,
Отвага  смелых  и  Святых  молитвы
Нередко  совершают  чудеса.  

Бог  видит,  братцы,  в  том,  что  я  не  с  вами
В  день  этот    я  совсем  не  виноват.
Я  сам  мечтаю  превратиться  в  пламя,
Сжигающее  вражеский  фрегат.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799805
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 19.07.2018

Adelaide

Осинам

Обрушить  тело  в  знойный  август
Смотреть  вокруг
Продать  душонку,  словно  Фауст,
За  пару  рук
Что  будут  принимать  объятья
И  крепко  жать
Да  за  линеечки  в  тетрадке
Что  б  в  ней  писать
Залиться  б  этим  зорким  небом
Всего  на  треть
Закусывая  черным  хлебом
И  захмелеть
В  глухом  селе  прочитать  осинам
О  немоте
Тонущих  городов  в  бензине
И  суете
Во  все  мгновенья  быть  собою
(Простите,  кем?)
Носиться  с  глупою  мечтою
У  рюкзаке
Развеять  тело  по  белосвету
И  сбросить  кожу
Когда  вся  песенка  будет  спета
Но  боже!  Боже!
Какая  музыка  в  ворот  льется
Рекой  бурлычит
То  утопает  в  своем  юродстве
То  тихо  хнычет

Упрячу  дождь  в  голубой  платочек
Сложу  в  конверте
О  какой  смерти  везде  торочат?
Не  знаю  смерти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799912
дата надходження 19.07.2018
дата закладки 19.07.2018

Олекса Удайко

ЛИПА

           Липню        п  р  и  с  в  я  ч  у  є  т  ь  с  я…
[youtube]https://youtu.be/tIIVUVMOVQU[/youtube]

[b][i][color="#0681a3"][color="#045e6e"]Мене  знічев’я  нарікли  як...  липа,
Не  зводячи  себе  семантикою  слів.
Я  ж  істина  –  свята  й  багатолика  –
Таких  не  знайдеш  в  лісі  диваків!

Цвіту  я  пишно,  зеленію  рясно  –
Несу  в  природу  сенс  і  колорит,
Та  декому  усе-таки  не  ясно,
Що  я  не  фальш...  Святої  правди  скит.

Проте  (я  каюся),  мій  дух  духмяний
Запаморочить  може  будь-кого...
Й  буркоче  у  чаду  ваш  мозок  п'яний,
І  кидається  серце  у  вогонь!  

То  ж  «липу»  кожен  хай  шукає    в  со́́бі:
Чи    не    завівсь,  бува,    гризотний  черв’ячок,
Який  тверезі  відчуття  "коробить"...
Відтак  все  «липове»  повісьте  на  гачок!  

Й  відчуєте  себе  цілком  здоровим,
Коли  із  тіла  зникне  короїд...
Бо  не  спаскудить  вам  формату  крові!
І,  головне,  –  не  згасне  родовід.  [/color][/i]  [/b]

03.07.2018    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797947
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 15.07.2018

Інна Рубан-Оленіч

SOS!!!

[i](Крик  душі  про  те,  що  побачила  в  лісі)[/i]

Здалеку  дивишся,  то  ліс  –  зелений  велетень,
Що  має  в  собі  безліч  таємниць,
Грибів  добірних,  і  стежок  незвіданих,
Смачних,  солодких,  лісових  суниць…
Хор  солов’їв,  що  дружно  переспівує
Думки  про  літо,  свіжість  і  росу.
Бджіл-трудівниць,  між  квітів  на  галявині
Й  зелених  віт  смарагдову  красу…

Підійдеш  трішки  ближче  -  й  схаменешся,
В  когось  -  ремонт,    а  в  когось  –  малі  діти…
Комусь  –  в  своїм  ошатному  будинку,
Не  було  більш  куди  сміття    подіти…
Хтось  пив,  без  міри,  пиво  й  оковиту  –
Й  привіз  до  лісу  ці  склянки  і    тару,
Хтось  -  кахлю  віз,  з  ванної  кімнати,
Старий  вмивальник,  унітаз  на  пару…
Комусь  уже  набриднули  вазони,
І  тепер  тут  спустошені  їх  душі…
Порожні  банки  з  кремів  і  шампунів,  
Що  були  довго  на  поличці    в  душі…
Із    супермаркету:  кульочки  і  пакети,  
Фольга,  харчова  плівка  і  лоточки,
Горнятка  з  чаю,  капучіно,  й  кави,
Розбите  дно  з  пластмасової  бочки…
Якесь  гарчір’я  і  мішки  з  цементу,
Гнила  картопля  і  б/у  підгузки  ,
Накидано  скрізь  до  цього  моменту,
Побитого  й  пошарпаного  в  друзки…
А  в  когось,  днями,  захворіла  курка,
А  в  іншого  -  учора  здох  кабан…
То  все  у  ліс,  (а  де  ж  такому  місце?)
Мабуть,  так    вирішив,  якийсь  «розумний  пан…»

Скажіть,  куди  ми  котимося,  люди?
Невже  не  в  ваших  планах  далі  жити?
Як  же  так  можна,  власними  руками,
Й  байдужістю…планету  погубити?
Невже  у  лісі  місце  тим  відходам,
Що  ви,  бездушно  між  дерев  їх  привезли?
Не  ображайтесь,  та  скажу  вам  прямо  -
Поводяться  так:  бидло  і  козли.

14.07.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799334
дата надходження 15.07.2018
дата закладки 15.07.2018

*SELENA*

МІЖКВІТТЯ СНІВ

Зжабівся  вечір.
Ув    маревах  лелечих  —
напів«кум»…
А  час
заобрій  не  доперчив,  
недоречно  —  в  річку  говірку:
Царата  чала  Роставиці  —  
змружіла.  
Передніч.
Чіпка,  лапата  темінь  
кляксить,  
кляксить  
верболози  повсібіч…

Сміється  сич  собі,  сміється.  
Газдує  молодик.
Цвіркун  
сюрчить  сюїти  
Перуниці  і  Даждьбогу  
невдалік.
Мандрують  мрева  
в  міжквітті  снів  —  
зніжено-гривасті,
А  май  ув  ніч  влетів  
тебе  
у  серце  
вкрасти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798683
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 09.07.2018

Lost Angel

Не Ангел.

Ведь  я  не  Ангел,  Ты  это  знаешь
Нет  у  меня  крыльев,  но  я  летаю
Стрелы  пускаю  в  самое  сердце
(Тихо  симфонию  играет  оркестр).  

Ведь  я  не  Ангел,  но  и  не  Демон
Взглядом  разрушу  кирпичные  стены
Улыбкой  согрею,  навек  очарую
(В  мыслях  с  тобою  танго  танцую).  

Ведь  я  не  Ангел,  я  не  святая
В  твоих  объятиях  нежных  я  таю
Я  ощущаю  пик  наслаждения  
(Ведь  ты  реальность,    мое  достижение)!  ©

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798572
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 08.07.2018

Н-А-Д-І-Я

На хвилинку лягла тиша…

То  не  грому  гуркотіння,
Це  не  блискавки  розряд,
Не  природи  озвіріння,
Це  летить  снарядів  ряд.

Потемніло  небо  синє,
Хмара  чорна  наповза.
І  з  яких  причин  й  по  нині,
Брата  брат  тут  убива?

Ллються  сльози.  Гнів.  Прокляття;
Стогне  зранена  земля.
Вся  краса  тепер  у  шматтях,
Це    війна  все  спопеля.

Вдарив  грім  -  і  дощ  шалений.
В  перемішку  сльози, кров,
Новий  день  гряде   вогнений,
Канонади  знов  і  знов...

На  хвилинку  лягла  тиша...
Сонце  вийшло  у  зеніт.
Атмосфера,  ніби  інша...
Відпочинь,  душе,  мій  світ..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798350
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 06.07.2018

Елль Небел

Художника муки

Чарівний  художник
закоханий  в  осінь,
малює  її  у  казках..
Вже  й  літо  гайнуло,
й  вода  скрізь  замерзла,
А  осінь  лишилась  в
думках.
Утрачене  місто
і  тиха  молитва,
у  груди  так  б'ється  життя!
Та  тіло  неслуха,
душа  відчуває,
що  час  на  межі  каяття..
А  чорні  ворони,
літають  як  хмари,
й  на  землю  дощем
моросять.
Хапають,  шматують,
та  вже  нема  болю,
бо  очі,  як  озеро-сплять..
Митець  загубився,
він  сам  захотів  так..
Не  знав  бідолаха  жалю!
«Дозволь..  -  просив  в  Бога,  -
картину  осінню
про  пам'ять  гуашшю
заллю!»

Листопад  2014

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796849
дата надходження 24.06.2018
дата закладки 24.06.2018

Наташа Марос

МОЯ ЛГ…

Моя  ЛГ  -  кокетка-сумасбродка,
Немножечко,  ну,  капельку  совсем!..
Сегодня  напоила  её  водкой
И  тайны  получила  без  проблем...

Узнала,  что  ждала  кого  -  покруче,
Что  понапрасну  молодость  сплыла  -
Хоть  среди  многих  он  казался  лучшим,
Без  радости  ЛГ  с  ним  прожила...

Сначала  она  думала:  всесильна  -
Любовь  и  сказка...  а  ещё  -  весна!..
Я,  может  быть,  побольше  расспросила  б,
Да,  только  вот...  расплакалась  она...

Опять  пришлось  налить  чего  покрепче
И  даже  сигарету  предложить...
ЛГ,  своё  твердя,  тихонько  шепчет:
Ну,  ты  же  его  видишь...  ну,  скажи...

Теперь  я  знаю:  не  даёт  покоя
Ни  выбор  ей,  ни  будни,  ни  родня
Что  тяжело  до  одури  обоим...
Зачем  сюда  втянула  и  меня?..

Я  думаю:  напрасно  согрешила  -
Не  стоит  ей  советовать,  поить...
Проспится  и  поймёт,  что  поспешила
Сама  порвать  невидимую  нить...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796809
дата надходження 23.06.2018
дата закладки 23.06.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Всміхнулось сонце нам пророче

Червневе  сонце  спекою  бентежить,
Плете  мереживо  з  проміння.
Від  твого  погляду  до  мого  стежка,
Хоча  завалена  камінням.

Мені  не  треба  вже  твоїх  пояснень.
Гарячі  сонячні  цілунки
Нагадують  бажань  нестримну  ясність,
Що  літнім  розлилася  трунком.

І  ти  не  проти  камінь  той  прибрати,
Щоб  зазирнути  ніжно  в  очі.
-  Яка  різниця,  хто  з  Вас  винуватий,  -
Всміхнулось  сонце  нам  пророче.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796641
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 22.06.2018

Н-А-Д-І-Я

******

Лисиця  вчила  Півня  так:
Ну  як  ти  можеш  жити?
Малого  маєш  язика,
То  як  води  попити?

Ворона  чорна,  ніби  ніч,
Все  каркає  і  бреше.
Все  поглядає  навсебіч...
Так  жити  їй  все  ж  легше.

Присіла  Муха  на  Слона.,
Хвостом  Слон  не  дістане,
Та  вища  всіх  тепер  вона,
Її  прийміть  за  пані.

Лежить  Осел  у  холодочку
Все  думає,  гадає,
Як  гарно  тут  у  цім  садочку,
Тьфу,  Муха!  Все  кусає..

Баран  все  думає  гадає:
Дістала  так  ця  спека.
Прошу  усіх,  хто  совість  має,
Ковток  води...
                             Тут  річка  недалеко.

Свиня  знайшла  болото.
Обкачалась..
Куди  ж  тепер  їй  до  польоту.
Із  себе  реготалась.

Якби  в  Свині  були  ще  й  роги,
І  хвіст,  як  у  Коняки.
Всіх  позмітала  б  із  дороги,
Бо  заважають  їй  всіляки.

Учив  раз  Півень  Солов"я:
Не  так  ти  все  ж  співаєш.
Хороша  пісня,    та  не  та:
Ти  нас  не  прославляєш..
-------------------------------
Посміхніться!  Всім  доброго  ранку!

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796380
дата надходження 20.06.2018
дата закладки 20.06.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "…і ти, мій друже, будь мені…"

…і  ти,  мій  друже,  будь  мені  зі  мною,  -  
Шепоче  серце  лірою-струною,
Коли  паде  із  лип  духмяний  цвіт,
І  неба  окривавлений  болід
Засліплює  вогнем  печальні  очі
Посеред  тьми  безсонних  свідків  ночі,  -  
Пребудь  мені…  о  будь  мені  зі  мною!..

Дай  хвилю  щастя,  блискіт  супокою,
Душі,  що  так  втомилася  пливти
Супроти  хвиль  збуруненого  часу…
Розтане  біль  поволі…  не  відразу  –  
Огорне  тіло  тепла  течія…
У  центрі  всесвіту  я  мовби  й  нічия,
Та  це  не  зовсім  так…  моє  коріння
Глибоко  так  прони́́́зало  ґрунти  –  
Мені  нелегко  проти  вітру  йти
Перед  заходом  сонця  в  надвечір’ї…

…і  ти,  мій  друже,  в  диханні  офірнім
Моя  єдина  пристань…  мій  маяк
І  сила  невпокореного  духа…
Твоя  душа  мою  печаль  підслуха  –  
І  мовчки  піднесе  ковток  води…

Прилинь  сюди…  прилинь  хутчій  сюди…
На  побережжя  бездиханне  болю…

…благословім  щодня  панянку-Долю
За  те,  що  нам  запалює  вогні
Посеред  бурі  в  ясній  далині,  -  
І  множить  нам  літа  й  буяння  крони…
Я  вірю,  друже,  в  світло  оборонне
Що  нас  в  розпутті…  в  темряві  веде,
Коли  Прядильниця  життя  з  ниток  пряде,  -  
Пребудь  мені  у  хвилях  цих  зі  мною,
Мій  друже  милий,  ласкою  німою
Мене  приклич  на  тисячі  імен…

Зніми  тягар  із  втомлених  рамен,
Коли  в  багряних  сонць  не  стане  меж,  -  
Пребудь  мені,  мій  милий  друже,  теж,
Коли  болід*  всі  зорі  переймуть,  -  
У  центрі  Всесвіту…    у  космосі,  в  тумані,
Посеред  зір,  в  буремнім  океані,  -  
…і  ти,  коханий,  будь  мені…
…пребудь!...

[i]*[b]болід  [/b]-  великий  вогняно-яскравий  метеор,  досить  рідкісне  явище,  що  виглядає  як  вогняна  куля,  що  рухається  в  небі.  24  січня  2016  болід  пролітав  над  Львовом.
[i][/i][/i]

18  червня  2018  року,  імпровізація.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796113
дата надходження 18.06.2018
дата закладки 18.06.2018

Наташа Марос

ХУДОЖНИК…

Його  рукою  водить  Бог
І  він  малює  теплі  крила  -
А  там,  де  двоє,  де  удвох,
Завжди  розправлені  вітрила...

Художнику  не  треба  дня,
Не  треба  кольору  і  світла,
Бо  він,  здається,  навмання
Мішає  фарби  на  палітрах...

Та  звичним  рухом,  у  мазках,
Не  оглядаючись  в  нікуди,
Він,  тихий,  мовчазний  казкар,
Дарує  щедро  Вічність  людям...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794876
дата надходження 08.06.2018
дата закладки 13.06.2018

Інна Рубан-Оленіч

Подарок

[i][color="#ff0000"]Я  подарю  тебе  подарок,  
Не  драгоценый  он,  не  ярок.
Обвернут  он  в  тепло  и  ласку,  
В  любовь  и  неземную  сказку.
Внутри  хранит,  добро,  надежду,
Но  смысл  не  в  этих  строчках  –  между.
На  ушко  тихонько  тебе  говорю:  
Что  серце  свое  навсегда  отдаю...
[/color][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795284
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 12.06.2018

Н-А-Д-І-Я

Самотність…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0etduTssA6M[/youtube]

Досяг  ти  бажаної  волі,
Нема  обов"язків,  турбот.
Пливеш  життям  отак  поволі,
Немов  одірваний  листок.

А  дні,  немов  вода  крізь  пальці,
Біжить  життя  стрімка  ріка.
І  повернутись  мало  шансів,
Назад    ріка  не  поверта.

А  пустка  душу  застилає,
Не  знаєш  сам,  чим  ти  живеш.
І  почуття  вже  не  палає,
Чого  в  житті  тепер  ти  ждеш?

А  що  душа?  Та  ні,  не  плаче.
Червоні  очі  лиш  від  сліз.
Від  волі  так  чекав  удачі,
Чому  ж  пригрів  у  серці  злість?

На  кого  злитись  і  для  чого?
Помилка  зроблена  колись.
Усе  було,  тепер  -  нічого..
Дивись:  в  життя  йде  падолист.
-----------------------------------------

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794512
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018

Інна Рубан-Оленіч

В обіймах сну

Що  це?  Невже  це  був  сон?
Як  довго  спала  я,  не  розмикала  вій,
І  снився  мені  сон,  що  промайнув,  як  мить,
І  пам’ятаю  лише  образ  твій....
Невже  це  був  сон?

Це  був  всього  лиш  сон,  що  линув  вдаль  давно,
Це  на  світанку  ти  мене  збудив.
Тобі,  напевно,  вже  усе  одно,
Так  треба…  Розумію.  Розлюбив.
Це  був  всього  лиш  сон…

Як  добре,  що  це    тільки  сон,
Який  у  даль  розтанув  і  відплив,
Вернулись  ми  в  реальнеє  життя,
Хоч  часточку  себе  в  мені  ти  залишив.
Як  добре,  що  це    тільки  сон...

Та  сон  ще  не  минув,  й  тобі  мене  не  розбудити,
Хоча  до  мене  ти  вже  збайдужів,
Ти  не  буди  мене  з  солодких  снів....
Тебе  я  розумію    і  без  слів.
Я  хочу  спати,  й  знов  поринути  у  сон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794420
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Музика моря

(Impression)

Плюскочуть  хвилі  музикою  моря,
Прибоєм  б*ється  серця  сила.
Під  сонцем  вічно  вигравати  -  Мойра,
І  на  щоглі  нести  вітрила...

І  ллються  звуки  асорті  морського
Ріжком  і  скрипкою,  тромбоном...
То  спокій  і  надійність,  то  тривога,
Бо  таємниче  моря  лоно.

Органно-трубно  шторм  торкає  нерви,
Чи  штильність  флейти  в  благодаті...
І  до  морської  музики  маневрів
Я  прислухаюсь  у  зачатті.


(Мойра  -  доля.  Музичні  інструменти  -  ріжок,  скрипка,  тромбон,  орган,  труба,  флейта.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794453
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "ПІСНЯ ЖИТТЯ"

[color="#ff0000"][i]«Ку-ку,  ку-ку,  чути  в  ліску,
Ходім-співаймо,  радо  вітаймо
Божу,  Божу,  Божу  Весну».
[b](Улюблена  веснянка  з  голосу  мами,  
Лідії-Надії  Вовк)[/b]
[/i][/color]
Пісня  Життя…
                   ці  святкові  пташині  акорди,
                                           що  волають  з  вершин:  «пробудись!»…
Посилає  Зима,  
                                             наче  луни,  
розталі  офорти:
–  Мамо…  мамо…  прокинься
і  дзвінко  співай,  як  колись…

На  Голоску*  в  ліску  вже  весна  владарює,  о  диво  –  
геть  же,  геть,  заметілі,
  щезайте  і  йдіть  в  небуття…

Прикликаю  тебе,  пташко  з  Ирію,  душко  вразлива,
Проспівай  мені  голосом  маминим  
Пісню  Життя!..

Проспівай  мені,  мамо,  лікуй  і  образи,  і  рани,
Наче  воду  цілющу  на  втомлені  чола  пролий…
Ця  Зима  промине,
  і  Весна,  наче  пава,  постане,
і  народиться  ранок…
                голублений  і  голубий…    

Ми  усі  на  Землі  –  в  нетрях  часу  лишень  подорожні  –  
Та  в  розкрилених  наших  дзвінких  і  квітучих  устах
Зріють  чари  хмільні…
                                                                     і  слова  визрівають  неложні…
І  зринає  у  небо  з’ясніле
                                                                 стривожений    Птах…

На  Голоску  в  ліску  вже  весна  владарює,  о  диво!  –  
Вже  й  веснянка-паняночка,  
наче  лу́на  з  небес,  
                                                  з    небуття…
Прикликаю  тебе,  пташко  з  Ирію,  душко  вразлива,
Проспівай  мені  вдосвіта  зраночку
Пісню  Життя!..    
         
–  Гей,  веснянко-паняночко,  у  рожевім  серпаночку,
пробуди  мою  мамочку    –  
                                                 з  небуття    у    буття…

…Вдосвіта  зраночку
                                                 прощебечи  мені,  мамочко,
                    Пісню  Життя:
[color="#ff0000"][i]«Ку-ку,  ку-ку,  птичко  мала,
Ти  нам  співала,  правду  сказала,
Зникла,  зникла,  зникла  Зима».[/i][/color]


 5  червня  2018


*[b]Голоско[/b]  -  один  із  заміських  цвинтарів  за  Львовом.

Увійде  до  ювілейної  збірки  "ТУГА  ЗА  ЄДИНОРОГОМ".  -  Сполом,2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794452
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Червоний квіткоспад

Червоний  водоспад  трояндовий  стікав  -
То  Муза  із  колючими  шипами.
Її  теплом  торкала  сонячна  рука,
Пливли  назустріч  хмари  в  білій  парі.

А  я  була  твоєю  Музою  у  снах,
Пелюстками  лягали  поцілунки.
В  трояндові  бутони  ласку  пеленав
І  називав  мене  "моя  чаклунка".

Плетистими  трояндами  запахла  ніч,
Лагуною  в*янкою  -  зваби  рими.
Червоний  квіткоспад  побачили  увіч  -  
Любов  аж  до  світанку  вилась  зримо.

(Лагуна  в*юнка  -  сорт  плетистих  троянд.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794326
дата надходження 04.06.2018
дата закладки 04.06.2018

Н-А-Д-І-Я

Літо…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kCWyBYvo8R8
[/youtube]

Пішла  весна  в  незвідані  світи
Без  жалощів,  без  сліз,  розчарування.
Лише  в  серцях  залишила  сліди:
Оскоминки   її    замилування.

І  ось  тепер,  вже  на  порозі  літа,
На  хвильку   озирнуся,  щоб  сказать:
Твоя  краса  серцями  була  спита.
Та  дещо  захотілося  згадать..

Про  те,  що  не  збулося  і  збулось,
Надії,  що  омріяні  ночами.
А,  може,  оце  так  воно  і  йшлось:
Чого  чекаєш,  зітреться  роками..

Прийшло  ось  літо,  знов  якісь  надії,
І  подих,  затаївши,  чогось  ждеш.
Окрилені  літають  мої  мрії...
Хіба  ти  їх  зупиниш,  запряжеш?
-------------------------------------------
Бажаю  всім  щасливого  сонячного  літа!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794012
дата надходження 01.06.2018
дата закладки 01.06.2018

Ніна-Марія

ГОРИ-ПАЛАЙ!. .

[i][color="#259e06"][b]Напій  жагучого  кохання
Спиватиму  з  твоїх  долонь.
І  спалахну,  як  зірка  рання,
Як  ніжно  ти  торкнешся  скронь.

Крилато  серце  затріпоче
І  світ  зупиниться  на  мить.
Як  же  воно  любити  хоче,
Як  же  душа  моя  бринить!

Не  згасну,  любий,  не  зотлію,
В  шаленім  ритмі  не  стомлюсь.
Як  від  кохання  захмелію,
І  долі,  й  Богу  поклонюсь.

Аж  до  небес  кохання  пісня.
Полинем  в  юності  Едем.
Гори-палай,  любове  пізня,
У  ритмі  люблячих  сердець!..[/b][/color][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792450
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 31.05.2018

Ніна-Марія

П'ЯНИТЬ ВЕСНА…

Весна  буяє  пишним  дивоцвітом,
В  рожево  білий  вбралися  сади.
П'янить  бузок,  що  під  вікном  розквітнув,
Краси  такої  більше  не  знайти.
 
Шепоче  вітер  ніжно  з  пелюстками.
Тремтить  гілля,  збиваючи  росу.
Радіє  світ,  оновлений  квітками.
Я  запах  цей  у  юність  понесу.
 
Туди,  де  наші  перетнулись  долі,
Де  так  п'янив  обох  весняний  цвіт,
І  грало  барвами  усе  довкола,
Яким  щасливим  був  для  нас  цей  світ.
 
А  солов'ї  аж  захлинались  співом.
Любові  злива  гріла  нам  серця.
А  весни  в  коси  заплітали  срібло,
Не  гасли  лише  світлі  почуття.
 
 
[img][/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791377
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 31.05.2018

Евгений Познанский

РУСАЛОЧЬЯ НЕДЕЛЯ

Журчаньем  ручья  нам  предания  пели,
О  страшной,  волшебной  русалок  неделе.
Когда    далеко  уходя  от  воды
Везде  они  бродят,  тогда  жди  беды.
Прохладные  руки  и  светлые  косы,
Прозрачные  взгляды,    всплеск  звонкий    вопроса:
«Полынь  ты  несешь  или  может    ромашку?»*
«Полынь»  отвечай  и    исчезнет  бедняжка.
Кто  скажет  «ромашка»    пропал  навсегда,
Ищи  его  там,  где  большая  вода.
 
Пусть  век  двадцать  первый  моргает  дисплеем
Русалки  здесь  бродят  кругом  по  аллеям,
По  улицам,  там  же,  где  ходит  народ
Асфальт  раскалённый  их  ножки  не  жжёт.
И  тянется  цель  их  в  веках  точно  нить:
С  собой  заманить,  увести,  утопить.
Бывает,  что  топят,  как  раньше  тела,
Но  жизнь  и  сюда  измененья  внесла,
Я  вижу  русалок  большой  хоровод
Любовь  мою  русую  в  бездну  ведет.
Ах,  да,  ты  жива,    ты  тут  рядом  со  мной,
Но  где  твоя  нежность?  Ты  стала  другой.
Их  губы  тебе  нашептали:  «остынь».
Чего    же  ты  им  не  сказала:  «полынь!»
4  июня  2017.
*В  ряде  областей  согласно  народным  преданиям  русалка  спрашивает  "Что  у  тебя  полынь  или  петрушка?"
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793623
дата надходження 29.05.2018
дата закладки 29.05.2018

Lost Angel

Сила кохання!

Серед  пустелі,  гір  і  океанів
Поміж  рядків  написаних  романів
Шукаю  відповіді  на  питання
Чи  не  обман  -  оте  кохання!?  

Приносить  біль,  лишає  рани
Серце  спотворюють  криваві  шрами
Дарує  насолоду  і  бажання
Безсонні  ночі,  дотики,  зізнання

Нестримний  потяг  насолоди
Зігріє  душу  у  момент  негоди
Безжальне  полум'я  в  раз  спопелить
І  ти  -  лиш  спогад....,  безповоротна  мить.  

Це  почуття,  що  окриляє
Без  нього  сенсу  у  житті  немає
Лише  воно  дарує  людям  крила
В  ньому  закладена  цілюща  сила!   ©

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793497
дата надходження 28.05.2018
дата закладки 28.05.2018

Олекса Удайко

КУПИНА НЕОПАЛИМА

           [i]  Свято  перемоги!  Радіймо,    українці!
             Бо  «побіда»  у  кожного  народу  своя…
             Вийшло  так:  у  нас  вона  –  обопільна.
             Одна  вже  в  історії,  а  інша  –  в  дії….
             Гуртуймося  ж,  брати  мої  славні!
             Ради  останньої  і…  
             незворотної!
[youtube]https://youtu.be/j7xQeybH1B0[/youtube]
[/i]
[i][b][color="#0a728f"]Ти  зродилась  в  період  третинний,
Коли  наша  була  молодою  земля  –
Та  така  молода  і  красою  невинна,
Що  примітна  прохожому  навіть  здаля…

Мордували  тебе  й  холоди,  і  негоди
І  куйовдили  коси  залітні  вітри…    
Хоч  була  та  краса  для  сусідів  не  в  моді,
Заглядали  до  тебе  –  з  боліт  і  згори.

Майориш  на  горі  гордовито  красою,
Споглядаючи    доли  з  небесних  висот,
І  обходить  ота,  що  в  досі  із  косою,
І  докучливі  трави  –  пирій  і  осот.

Ти  ростеш    з  давнини,  купина  неопалима*,
Коли  щез  із  біоти  гігант-динозавр…

Та  попереду  ще  та  щаслива  хвилина,
Коли  здохне  останній  в  Русі  "НАМ-НЕ-ЦАР"[/color][/b]!    

9.05.2018
_______
*Ясенець  кавказький  (неопалима  купина).
   Реліктовий  вид,  з  третинного  періоду.
   Квіти  ясенцю  кавказького  під  час  спеки  
   виділяють  велику  кількість  ефірних  олій,  
   які  можуть  спалахнути  від  вогню.  Полум’я  
   не  шкодить  самій  рослині.  Тут  –  образ  України

[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790953
дата надходження 09.05.2018
дата закладки 28.05.2018

Олекса Удайко

НЕ ШУМИ КАЛИНОНЬКО?

           [b]  Гармонія:[/b]  [i]яке  життя,
             така  й  пісня...  
                                                   [b]  Олекса  Удайко  [/b][/i]
[youtube]https://youtu.be/MZbSHODSf9A[/youtube]

[i][b][color="#d41313"]«Не  шуми,  калинонько,  людям  не  розказуй  ти»  -
так  співав  в  минувшину  страдний  мій  народ,
                                         Та  часи  змінилися  –  
                                         інші  кут  і  азимут,
                                         інших  жде  Калинонька  
                                         наших  нагород…

Ким  ти  так  розтерзана,  ким  краса  сплюндрована?
Чобіт  чий  вже  топчеться  по  твоїй  красі?
                                       Чим  ти  ошелешена,  
                                       ким  свобода  скована?
                                       Що  за  гад  вже  повзає  
                                       у  нічній  росі?

Чом  пелюстки  ніжнії  вже  не  так  привабливі,
чом  їх  часто  ранки  кутають  в  сльозу?
                                     Чом  холодні  ночі  в  нас,  
                                     й  сонечко  не  квапиться,
                                     небо  ж  непривітне  їм
                                     обіця  грозу?..

 …То  ж  шуми,  Калинонько,  людям  все  розказуй  ти
Про  свої  турботоньки,  тугу    і…  печаль.
                                   В  тілі  суть  хворобами,  
                                   а  в  душі  –  проказами...  
                                   Збуджуй  в  українця…  мсту,  
                                   а  не  тільки  жаль!

Ненько  наша  милая,  дорога  Калинонько!
Ти  шуми  округою  і  надію  чай.
                                 Той  туман  розвіється  
                                   і  ураз  долиною
                                 Опанує  сонечко  
                                 і  небесний  рай![/color]  [/b]

08.05.2018

Світлина  автора[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790795
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 28.05.2018

Олекса Удайко

НЕ ЩЕБЕЧИ, СОЛОВЕЙКУ

             [i]Весняна  рапсодія…[/i]
[youtube]https://youtu.be/DY2IAtzAeZM[/youtube]
[i][b][color="#055b99"][b]Не  щебечи,  Соловейку,
не  кукуй,  Зозулько  -
від  пісень  таких  і  «фейків»
мому  серцю  мулько.

Не  принесла  гарних  років
на  крилі  Зозуля,
не  вкладеться  в  жваві  строки
соловей  Беруля.

Та  собі  він  обіцянки
виконав  до  строку
і  наповнив  аж  до  цямрин
криницю,  нівроку.

Накувала  Зозуленька
надлишкових  років:
бджілки  носять  мед    у  вулик  –
в  фонд  нероб  –  оброки.

…І  сховають  свої  статки
не  лише  в  окрузі,
бо  ж  співатимуть  ті  пташки
у  заморськім  лузі.

Не  співайте  ж,  милі  пташки,
не  марудьте  душу!
Я  вердикт  свій  й  гідну  «таксу»
виносити  мушу…[/b][/color][/b]

01.05.2018[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789901
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 28.05.2018

Наташа Марос

У ВИШИВЦІ…

Я  знаю,  що  прийде  вона,
Розтопить,  розмиє,  засвітиться  -
Така  довгождана  весна...
Провіснице  теплого  літечка,
Ти  з  ким  загуляла  і  де,
Безтямно-закохана  мрійнице,
Зима  он  в  сувої  кладе
Високі  сніги  і  не  віриться:
Це  березень,  не  листопад,
Не  грудень  і,  навіть,  не  в  лютому
В  розкішно-легкий  снігопад
Зима  все  навколо  закутує...
Яка  невимовна  краса
У  вишивці  -  білим  по  білому!
Це  ж  треба  отак  розписать
Картину  з  весною  поділену...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780048
дата надходження 03.03.2018
дата закладки 28.05.2018

Наташа Марос

ФОРМАЛІНОМ…

Холодний  травень  знову  спить  у  мене,
Тепла  шукала,  але  не  знайшла  -
Немає  сонця,  плаче  все  зелене,
Вода  холодна  в  того  джерела...

До  Музи  посміхаюся  уклінно,
Хапаюся  за  слово  -  відліта...
Дощі  полощуть  душу  формаліном,
Та  й  рима  десь  блукає,  бо  не  та...

Вже  очі  закривала  я  на  побут,
Пригладжувала  всі  тупі  кути  -
Рядочки  написалися  "на  пробу",
Та,  як  на  зло,  кудись  подівся  й  ти...

І,  хоч  би  спомин,  втиснутий  у  будні,
Линув  тепла  і  відігнав  грозу...
Мою  терпку  самотність  серед  люду
Я  далі  вже  сама  не  понесу...

А  небо  довго  плакало  дощами,
Котились  краплі  по  моїм  вікні
І  Муза  шепотіла:  все  прощаю,
А,  може,  то  вчувалося  мені...

                     -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792748
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 28.05.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Я живу в цьому світі для тебе

Не  вщухають  пташині  арії,
Вже  літає  пух  тополиний.
Мабуть,  пише  весна  нам  сценарій,
Бо  душею  до  тебе  лину.

Світить  сонце  бурштином  в  зіниці,
Вабить  травня  квітучий  дотик.
Ти  сердечна  моя  таємниця,
І  весни  незрівняна  нота.

Мені  знов  усміхається  небо,
Почуттів  загадковий  канкан.
Я  живу  в  цьому  світі  для  тебе,
Бо  весна  написала  роман.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792577
дата надходження 21.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Лиш ти так міг

Лиш  ти  так  міг  збентежити  безцеремонно,
Ввірватись  вітерцем  у  тихі  сни.
І  шепотіти  з  ніжністю  мені  "мадонна",
Троянди  дарувати  навесні.

Лиш  ти  так  міг  без  дозволу  поцілувати,
І  розсипати  діаманти  мрій,
І  з  пристрастю  запалювати  в  серці  ватру...
Гарячих  пестощів  був  цілий  рій.

Лиш  ти  так  міг  кохати  палко  до  без  тями.
На  жаль,  той  сон  короткий,  ніби  мить.
Любові  залишився  вензель  монограми,
І  наяву...всередині...  щемить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792976
дата надходження 24.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Леонід Луговий

Дніпро

Ти  котиш,  Дніпро,  свої  води  лісами,
Степами  південних  рівнин,
І  все  пережите  тобою  з  віками
Ти  знаєш,  Славутич,  один.

Давно,  в  льодовик,  твоє  русло  водою
Прорізала  вперше  весна.
І  перші,  на  Північ,  над  юним  тобою
Мисливські  брели  племена.

З'являлись  народи  і  знову  зникали
На  сивих  твоїх  берегах.
Сармати  і  скіфи  кургани  лишали
І  час  їх  розвіював  в  прах.

Ти  ще  пам'ятаєш  Хорива  і  Кия
На  хвилях  своїх  голубих.
Ти  ніс  їхній  човен  -  і  гордо  твій  Київ
На  кручах  стоїть  після  них.

Тут  твій  кошовий,  Запорозької  Січі,
Давав  курінному  наказ,
І  мужньо  дивився  противнику  в  вічі
Із  полум'я  грізний  Тарас.

Закований  в  кригу  вітрами  зі  Сходу,
Не  раз  ти  сповільнював  хід,
А  потім  ламали  бушуючі  води
І  в  море  виносили  лід.

Ти  гордо,  Славутич,  течеш  без  упину
Крізь  простір  і  далеч  віків,
Лиш  хвилі  грайливо  в  степах  України
Б'ють  в  сивий  пісок  берегів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790243
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Ганна Верес

Весна в душі

Коли  весняний  грім  розірве  небо,
А  дощик  змочить  першу  сіножать,
Опустять  гілля-руки  мокрі  верби,
Урізнобіч  струмочки  побіжать…

Тоді  й  душа  людини  завесніє,
Пташиною  під  хмари  полетить,
Веселкою  над  світом  заясніє,
Поміж  людьми  будуючи  мости.
26.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793236
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Ганна Верес

Останній дзвоник

Продзвенів  останній  дзвоник  для  мого  старшого  внука  Ростислава,  випускника  Чернігівського  ліцею  №  16  і  ця  подія    допомогла  народитися  такому  віршеві.

Лунає  малиново  в  школі  дзвоник
Для  учнів  це  фінал  сумний  і  старт…
Лишитись  і  в  дитинстві  не  дозволить,
Й  дорога  їх  чекає  непроста.
Частіше  серце  б’ється  в  юних  грудях:
Стривожив  вальс  шкільний  випускників,
Бо  дзвоника  такого  вже  не  буде
Ніколи.  Й  через  тисячу  віків.

Весна  дарує  квіти  їм  червоні
І  жовті,  і  бузково-голубі…
Сльозу  й  дитинство  ненароком  зронить
Та  й  полетить  на  крилах  голубів…
І  затуманять  сльози  мамам  очі,
Й  слова  чомусь  у  горлі  застряють,
Адже  попереду  тривожні  дні  і  ночі…
Їх  діти  враз  доросліші  стають…
25.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793240
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Надія Медведовська

Одвічна Батьківщина

1
Мовчання  ночі.  Світоч  таємничий
Замиготить  в  глибоких  небесах.
Огорнутий  туманами  Візничий
Скерує  раптом  вділ  Чумацький  Шлях.
І  на  землі  розгорнуті  долоні
Дорога  перлоткана  вже  ляга  –  
Дорога  мрій.  Хай  тілом  я  в  полоні,
Моя  душа  від  пут  не  знемага.
Вона  шука  Одвічну  Батьківщину,
Свій  острів  серед  зоряних  земель.
Вона  шукає  там  свою  родину  –
Маленький  невгамовний  корабель,
Я  вірю,  знайде  врешті  мир  і  спокій,
І  невимовних  радощів  злиття.
І  я  вернусь  –  через  мільярди  років  –  
Туди,  де  починалося  життя.

2
Земля  нудьгує  в  самоті
Без  сонця  усмішки  ясної  –  
Їй  навіть  зорі  золоті
Не  принесуть  вночі  спокою.
Туман  –  бажання,  чи  порив,
Чи  Матері  сумної  сльози,
Від  неї  небо  все  закрив,
Приборкав  і  вітри,  і  грози.  
Так  затишно  у  пелені
Сріблястій  тихо  спочивати,
Так  любо  у  солодкім  сні
Усі  турботи  забувати!
Та,  земле,  все  ж    нудьгуєш  ти  –  
І  в  снах  своїх,  напевне,  бачиш,
Як  стрімко  рине  з  висоти
Промінчик  сонячний  гарячий.

3
Твій  голос,  друже,  ніби  шум  морський,
Що  тихо  пробігає  в  соснах  темних,
Бринить  в  мені  –  і  чистий,  і  м’який,
Від  нього  серцю  радісно  і  щемно.
Не  знаю  –  звідки,  хто  ти.  Імена
Забула  я.  А  плин  часів  суворий
Мене  мовчазно  зараз  обмина,
І  тільки  вічність  в  темряві  говорить.
В  житті  тебе  не  зустрічала  я,
Тебе  нема,  ніколи  і  не  буде.
Чому  ж  так  любить  те  душа  моя,
Чого  не  можуть  зрозуміти  люди?
Чому  у  пам’яті  зринають  дивні  дні?
В  яку  безодню  очі  зазирнули?
Ти  не  міраж.  Я  вірю,  ти  в  мені  –  
Мов  спогад  про  життя    давно  минуле.

4
Мій  вечір  сходить  між  чужих  дахів
І  розливається  мовчанням  урочистим.
Це  ж  музика,  якої  ти  хотів,
Мій  місяцю,  і  це  похмуре  місто!
І  ось  ми  троє  слухаєм  хорал.  
Органні  хвилі  котяться  валами,
Вже  затопили  велетенський  зал,
Освітлений  зірками  й  ліхтарями.
Немов  на  острівці,  самотні  ми
Серед  стихій,  гармонії  покірних.
А  там,  внизу,  між  гомоном  юрми
Хтось  теж  тепер  на  верховинах  гірних.
І  хтось  чогось  чекає…  Це  ж  мій  друг!
Дивись,  тобі  я  руку  простягаю  –  
Розірвем  разом  той  чарівний  круг!
А  я  тоді  сама  тебе  впізнаю?  

Відірваність.  Чи  не  найбільше  зло,
Що  нас  на  край  безодні  привело?

5
Что  в  имени  тебе  моём?
А.  Пушкин
Що  в  імені  тобі  моїм?
Хіба  ж  у  ньому  –  суть  найвища?  
Хіба  його  не  може  знищить
Час,  владний  над  усім  земним?
З  чим  порівняю  імена?
Зі  світлом,  що  на  хвилях  грає
Єдину  мить  –  і  враз  зникає,
Печаль  лишається  одна.
А  що  в  печалі?  Згадка  днів
Минулих,  чи  видіння  смерті?
У  тій  шаленій  круговерті
Помалу  загубився  тихий  спів.
Та  хай  лишиться  образ  цей
Мов  чиста  музика,  з  тобою  –  
Тоді  не  будеш  сиротою
Серед  байдужості  людей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793226
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 26.05.2018

Анатолій Волинський

Морская ночь.

                   Морская  ночь.

Солнце  заревом  красным  садится…
Вкруг,  чернеет  простор  голубой…
Мне  представилось,  с  теменью  слиться
И  парить  над  пучиной  морской.

Золотистую  солнца  дорожку
Серебрит  окаянная  ночь,
Призвала  на  подмогу  подружку  –  
Извести  благодатную…  прочь.

Как  вуалью,  накрыла  прохлада,
Серебром    засверкал  небосвод….
Миг  прелестный:  парад  звездопада
Отражается  в  зеркале  вод.

В  эту  ночь,  мои  мысли  трезвеют,
Холодеет,  в  тревоге  душа...
В  полном  мраке...одна  только  греет,
Так  весною  Звезда  хороша.

Среди  волн,  словно  путник  в  пустыне,
Увлечённый:  и  сильный,  и  горд!
Коль,  Полярная  светит  доныне  -  
Возьмём  пеленг,  стремлённый  на  Nord.

Угол,  даст  нам  дорожка  ночная,
В  перекрёстке  с  Полярной  зарёй,
И  на  карте  лишь  точка  немая...
Моя  жизнь  заколочена  в  ней.


Не  страшна  нам  ночная  прохлада,
Не  боимся  мы    чёрных  теней.
В  нашей  жизни:  любовь  и  свобода  –  
Предпочтение  дерзких  друзей!
______

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792921
дата надходження 23.05.2018
дата закладки 23.05.2018

Олена Вишневська

вишні

Чуєш,  Адаме,  незрілими  падають  вишні?
Соком  іще  не  налились  -  забрав  їх  Всевишній.
Наче  любов,  що  розквітла  й  погасла  завчасно,
Падає  -  не  врятуватись,  немає  їй  спасу.

То  ж,  не  рятуй  мене.  Човен  водицею  повний.
В  тіло  впивається  Змій  -  твого  розпачу  змовник.
В  кошиках  яблука  позаторішнього  смутку.
Міг  би  продати,  та  де  з  того  візьмеш  прибутку?

Міг  би,  Адаме,  ланцюг  мні  до  ніг  не  чіпляти,
Я  би  не  стала  свободи  чекати,  мов  свята,
Яблуко  б  не  смакувало  вінцем  заборони,
Круки  б  мене  не  обсіли,  закривши  ікони.

Як  то  в  неволі,  скажи,  мій  немилий,  любити?  
Фальшем  отруйним  всі  дотики  слів  оповиті.
Чуєш,  Адаме,  незрілими  падають  вишні?
Винна.
Чи  каюсь?
Послухай  молитву  -  згориш  в  ній...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792929
дата надходження 23.05.2018
дата закладки 23.05.2018

Олена Жежук

Між нами

Осіння  тиша.  Синій  дощ    і    ми…
Обіч  дороги    склякли  мокрі  клени.
Не  треба  слів,  хай  дощ  про  нас  шумить.
Присядь,  коханий,  ближче  біля  мене.

Візьми  за  руку,  нині    я    без    крил.
Як  осінь  справжня…  Хоча  що  між  нами?
Шляхи  несходжені  на  сотні  миль,
І  ночі  зшептані  не  нашими  йменами.

Між  нами  час  ловив  не  нашу  мить,
І  квіти  не  мої,    не  ти…  так  треба.
Не  нашим  щастям  в  серці  защемить,
І  сьома  вись  не  нашого  крайнеба.

Між  нами  осінь  і  цей  синій  дощ,
І  наші  руки  літом  полонені.
І  наше  «ми»  серед  чужинських  площ,
А  ще,  напевно,  наші  мокрі  клени…


[i]продовження  [/i]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791994

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694800
дата надходження 16.10.2016
дата закладки 17.05.2018

Олена Жежук

Синій дощ

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694800
                                                                                   [i]  продовження[/i]

Ну  що  ж,  іди  –  я  не  люблю  прощань…
І  забирай  усе,  що  поміж  нами:
І  сьому  вись    нездійснених    бажань,
І  мокрі  клени,    зрошені  дощами.

Лиши  лиш  дощ…  цей  справжній  синій  дощ,
Який  не  нашим  щастям  срібно  плакав.
Він  знав  тоді  серед  чужинських  площ
Розлукою  завиє  вовкулака.

Іди  наосліп  у    свої    сніги!
Була  твоєю,  ти  ж  моїм    -    ніколи…
І  не  вертайсь,  не  скигли  від  нудьги    –
Дощу  вже  не  побачиш  справжній  колір.

Не  треба  слів  –  хай  дощ  про  нас  шумить…
Цей  синій    дощ  без  крил  і  без  омани.
Лиши  лиш  мить…  одну  -  єдину  мить,
Як  справжнє  «ми»  в  руках  було  між  нами…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791994
дата надходження 16.05.2018
дата закладки 17.05.2018

Валентина Ланевич

Перед смерті лицем

Перед  смерті  лицем  я  в  коханні  клянуся,
У  тривозі  хрещу  твій  прискорений  крок.
В  грудях  щемом  слова:  ти  чекай,  повернуся,
Лиш  задам  ворогам  на  майбутнє  урок.

І  пішов  у  горнило  війни  за  свободу,
Теплий  слід  свій  залишив  у  серці  моїм.
Шлейф  думок  про  каліцтва  нові  та  скорботу,
Що  несе  кожен  бій  побратимам  у  дім.

Стислась  в  грудку  душа  і  завмерла  в  чеканні,
Провела  в  час  випробувань  виразний  штрих.
Любі  очі  в  уяві,  в  миттєвім  єднанні,
Усміхнулись,  як  все,  і  нараз  біль  ущух.

17.05.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792108
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 17.05.2018

Леонід Луговий

Бойові коні

Ледь  світиться  сонце  в  диму  і  пилу
І  топчуть  копита  в  степах  ковилу.
Змінивши  сумирних  на  буйних  своїх,
Ми  гонимо  знову  коней  бойових.

Хай  Бог  збереже  нас.  Хай  вам  пощастить.
Вперед  норовисті,  скоріше  летіть.
Тут  тих,  хто  спинився,  з'їдають  вогні,
Тут  з  бою  виходять  хто  був  на  коні.

В  часи  лихоліття,  смертельних  навал,
Вирішують  долю  боєць  і  метал.
Чужої  кінноти  завершує  біг,
Хто  коней  сміливо  сідлає  своїх.

Стрілою  промчаться  гривасті  в  боях
І  знову  на  мирний  нас  вивезуть  шлях.
Затихнуть  булати  і  стукіт  підков,
І  дощ  змиє  в  полі  запечену  кров.

Загояться  рани  на  них  від  меча
І  боязко  гляне  маленьке  дівча
На  шрами  порубаних  в  битвах  лихих,
Сміливих  і  буйних,  коней  бойових.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792071
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 17.05.2018

Н-А-Д-І-Я

Вікно навпроти

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lP--cEUCSxo
[/youtube]

Нехай  колись,  не  зараз,  потім
Вже  вкотре   серце  заболить,
Бо  у   вікні  отім,  навпроти,
Для  тебе  світло  не  горить.

Не  раз  кидав  на  нього  погляд,
Не  раз  втішав  свої думки,
Що  вона  близько,  зовсім  поряд,
Але  було  все  навпаки.

Її  зблизька  не  бачив  очі,
Ловив  усмішку  раз-  по  -  раз
Про  неї  мріяв  ти  щоночі...
Чому  ж  прогавив   ти  свій  шанс?

І  ось,  в  весняній  заметілі
Ятраться  ранами  думки:
Чому  одна  у  світі  білім,
Далась  тобі  вона  взнаки?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791745
дата надходження 15.05.2018
дата закладки 16.05.2018

Ганна Верес

Україно, згорьована матінко

Україно,  згорьована  матінко  сива,

Скільки  раз  твій  народ  дикі  війни  косили!


Удовина  сльоза  скільки  раз  поливала?!

Та  від  того,  лишень,  ти  міцніша  ставала.


Засівала  кістьми  ти  ворожими  землю,

Поміж  ними  пшениці  і  житечка  зерна,


Кров’ю  й  потом  те  щедро  усе  поливала

І  від  того  земля  ще…  чорніша  ставала.


Ти  Майданом  своїм  цілий  світ  здивувала,

Відіб’ємо,  повір,  і  російську  навалу.


І  зрадіє  Дніпро,  і  та  слава  не  згине,

Й  запанує  добро  у  тобі,  Україно!
31.08.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791959
дата надходження 16.05.2018
дата закладки 16.05.2018

Олена Вишневська

Мозаїка

Залежані  будні,  мов  речі  з  прадавніх  шаф,
Придушують  подих  на  фоні  мозаїки  міста.
На  розі  мовчання  приховано  стільки  вже  змісту,
Що  гусне  повітря.  Бетонних  тенет  ландшафт

В'їдається  в  риси  обличчя,  поставу,  тінь:
Чим  далі,  тим  більше  в  мені  перехресть  і  провулків,
Частіше  стріляють  байдужістю  в  спину  /впритул/.  І  в
Кожному  пострілі,  мов  Великодній  дзвін.

А  втім,  все,  як  завше:  встаю  і  проходжу  повз
Будинки  й  слова,  що  ніяк  не  вкладаються  в  строфи.
Ми  досі  піщинки  на  тілі  пустелі  епохи,
Рознесені  в  просторі  й  в  часі  міцних  оков.

Тому   /не  зап'ястя/  і  давить.  Тому  й  нема
Тут  світла  від  бань  позолочених  душ  і  соборів.
На  вулицях  міста,  де  я  -   елемент  у  декорі,
Купається  в  сонці  холодних  сердець  пітьма.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791636
дата надходження 14.05.2018
дата закладки 15.05.2018

Наташа Марос

ОБРЕЧЕНА…

Не  молодевшая  от  липосакции,
Но  пострадавшая  без  индексации,
Видная,  нужная,  вроде,  успешная
И  лишь  на  миг,  но,  увы,  не  успевшая...
Слёзы  ронявшая,  часто  -  напрасные,
Быт  и  семью  называвшая  счастием  -
Вдруг  поняла,  что  не  в  этом  призвание,
Перегоревшая  от  ожидания...
Сказкой  медовой  печаль  растопившая,
Переливая,  себе  не  долившая,
Может,  не  вовремя  переболевшая,
И...  не  услышана,  -  перетерпевшая...

Что  же  я,  право,  никем  не  замечена,
Всё  отстрадавшая,  мудрая  женщина,
Болью  помечена,  словно  повенчана,
Обречена...  потому  что  не  встречена
Тёплым  дыханием,  нежностью  Вечности,
Неузнаваема,  тихая  женщина...

                   -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790438
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 07.05.2018

Інна Рубан-Оленіч

Я відкриваю серце для кохання

Я  відкриваю  серце  для  кохання,
Його  зустріну  з  тисяч  одного,
Мабуть,  це  нагорода  за  чекання,
Тебе  люблю  –  не  знаю  ще  кого.

Хай  зараз  вітер  у  дротах  співає,
Хай  дощ  дарує  струни  із  краплин,
Ти  захистиш,  зігрієш,  приласкаєш,
Бо  Ти-  один,  бо  Ти  такий  один.

Як  близько,  дуже  близько  хтось  блукає,
Шукає  долю  в  іншій  площині,
Як  я  –  він  помиляється,  втрачає,
І  всім,  так  як  і    я  говорить:  «Ні»

Я  мушу  Тебе  любий  дочекатись
Торкнутись  до  майбутнього  свого,
Тобою  милуватись  і  пишатись,
Любити  вічно  тільки  одного.
                                     2008  рік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790231
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 04.05.2018

Олеся Лісова

Пливла весна

Пливла  весна!  Тепло  й  барвисто
Ласкавий  погляд  світ  будив.
Суцвіття  груші  в  ніжнім  листі
Несло    біле  намисто    снів.

Гойдав  тихенько  вітер  свіжий
Перлини  ранішніх  зітхань,
Травичку  голос  неба  ніжив
Новою  хвилею  бажань.

Шептались  бджоли  між  собою,
Ловили  сонця    світло  чар
З    рясного  цвіту  мед  з  любов’ю
Несли  по  світу-божий  дар.

Ішла  весна.  Кохання  чисте
Подарувала  для    птахів,
І  з  кожним  рухом  крил  іскристо
 Із  неба    його  цвіт  летів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788967
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 28.04.2018

Ulcus

цілуй скоріш

комар  прокинувся.  пищить  його  нездала  скрипка
зудить  у  мізках,  точить,  виїдає  сіре  
черствіє  на  столі  вчорашня  /у  півколах/скибка  -
отак  надкушуємо  все,  голодне  око  їсть,  не  чує  міри
у  крихтах  хліба  -  сіль.  розсипалась  /мабуть/до  сварок
до  зриву  серця,  до  безумства,  до  колапсу
стосунків  наших.  ми  таки  не  пара,
/не  з  тих,  що  постять  селфі  у  ФБ  і  пишуть  капсом
під  ними/  ми  з  тобою  досить  дивні
обоє  /і  смішні/  хтось,  певне,  біля  скроні  крутить
коли  нас  чує.  ми  такі  противні
/ядучі,  іронічні,  саркастичні/  досить  в  нас  отрути
один  для  одного.  малюємо  картинки
/одна  від  іншої  страшніші/  для  майбутнього
та  досить,  баста,  вже  кінець.  зупинка.  
цілуй  скоріш  -  оце  найперше  на  сьогодні  щось  із  путнього

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789100
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 26.04.2018

Петро Кожум'яка (Ян Укович)

Безодня тисяч мрій (українською)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Vjwa0f21oU4&t=8s[/youtube]
Біг  коней  і  дівочий  сміх,  
Сто  шансів  є  на  успіх,  
Ти  переміг,  
Або  програв  -
Удачі  хижий  усміх.  
Що  прагнеш  -  маєш  врешті-решт,  
Тож  -  не  чекай,  а  дій,  
Із  головою  аж  до  мешт
Пірнай  у  вир  надій,
В  безодню  тисяч  мрій.  

Хоч  плинув  час,  а  я  і  далі,  
Жив  десь  на  Бугі-стріт.  
Там  де  нема  турбот,    
Печалей,  страждань
І  довгих  літ.

Далекий  шлях
Дарує  доля
Та  більший  з  подарунків:
Кохання  я  хотів  знайти
Між  тисяч  поцілунків.
 
Бажання  жаром  обпекти,
Спалити  темінь  ночі,  
Летіти  в  прірву  з  висоти  
Дивитись  в  твої  очі.  

В  обіймах  Еросу  та  гри  
Між  безлічі  стосунків  
Ловив  вітрилами  вітри
Із  тисяч  поцілунків
Шукав  удачу  кожен  час
Серед  пустих  повій,
І  загубився  мій  баркас
Із  тисячею  мрій.  

Дай  тільки  я  його  знайду  -
Чимдуж  на  Бугі  Стріт.
Усі  надії  поверну  -
У  мій  пропащий  світ.

Поволі  гаснув  серця  жар,
Та  в  пам'яті  проніс
Кохання  щирого  твій  дар  -
З  солодких  тисяч  сліз.

Запалить  ніч  свої  вогні,
Зберу  я  скарб  десь  свій,
Який  ховав  на  глибині
Безодні  тисяч  мрій.

Біг  коней  стих,  дівочий  сміх
В  тумані  як  блукаєш...
Ти  все  здолав  і  переміг?
Кохання  ще  чекаєш?
Удача  й  досі  на  коні?
В  вітрилах  вітру  вий  -
Тече  життя  у  глибині
Безодні  тисяч  мрій.

1  -  back  on  Boogie  Street  –  повернутися  на  Бугі  Стріт,  ідіома  -  месце,  що  має  особливе  значення  серед  буденності  –  рідний  дім,  вулиця,  двір,  дитинство

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788878
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018

Кофеманка

Стоит туман…

Стоит  туман  над  серостью  домов,
Застыло  время  между  новых  завтра...
И  зрители  продрогшей  мостовой
Сыгравши  роли  не  узнают  правды.
В  туманах  тот  кто  бродит  -  опоздал,
Все  сцены  -  тень,а  люди  -  привиденья,
А  жизнь  пуста,  души  заброшен  зал
И  каждый  взлёт  в  реальности  паденье...
Рифмую  звуки  вновь  в  букет  стихов
Сжигая  нежность  в  россыпи    презренья,
А  под  туманом  эхо  подлинных  шагов  
Не  слышно,  как  дыханье  привиденья.
Вопят  трамваи,  фонари  стоят
И  мир  стал  легче  -  сушеной  чаинки.
О  том  как  жить  так  много  говорят
Но  увядают  всё  же  по-старинке.
Охрипшим  словом  пусть  начнётся  пир
И  правда  всё  же  вылезет  наружу
Душой  и  сердцем,  я  всегда  за  мир
Но  если  честно,он  ли  нам  так  нужен?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788606
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018

Ніна-Марія

Любові цвіт весняний

[color="#1e62f5"]О,  весно  мила,  юнко  легкокрила,
Нарешті  ти  з'явилась,  ти  прийшла!
Усі  незгоди,  холоди  здолала,
Розбурхана  природа  ожила.
 
Бруньки  бубнявії  враз  розбухають,
До  сонця  пнеться  жилаве  гілля.
Ходою  легко  по  землі  ступаєш.
Твій  розмах  крил  он  бачу  вже  здаля.
 
Берізки  жовті  коси  розпускають,
А  верби  по  коліна  у  воді.
Річки  розлиті  землю  напувають,
Ідуть  у  ріст  стебельця  молоді.
 
Розбудить  ліс  ось  музика  пташина,
Серця  наповнить  пісня  чарівна.
Луги  квітчасту  розіпнуть  хустину,
Красу  цю  хочу  спити  я  до  дна.
 
Моя  Весна,  зеленоока  вродо,
Хвилюєш  душу,  аж  нуртує  кров.
Тобі  до  ніг  поклала  я  свободу,
Щоб  крізь  життя  нести  святу  любов.[/color]


[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTmy_98xTWlbuqx981dzXBYi0BASBTRxJ_mjBvi2nRkUe5TNWs4[/img]
 
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788567
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2018

Інна Рубан-Оленіч

Грані любові

Яка  вона  складна  й  примхлива,
Всевласна,  божевільна,  не  логічна,
Розбещена,    прихована,  зрадлива,
Буває  мимолітна    або  вічна…

Ніхто  не  зна,  якою  завітає,
В  якій  подобі  вірветься  в  життя,
Не  здогадаєшся,  не  передбачиш,
Як  зветься  таємниче  почуття?

Когось  хвилюють  погляди  бездонні,
Когось    -  манери,  стильність  і  дарунки,
То  благородні  вчинки  та  діяння,
Чи  дуже  пристрасні,  палкі  цілунки.

Хтось  за  любов  змагається  роками,
До  когось  же  вона  приходить  вмить,
Один  збирає  радощі  кохання,
А  іншому  -  це  почуття  –  болить.

Одному  –  (як  випробування)  –  зради,
Другому  ж  -  не  проблема  кілометри,
Хтось  за  секунду  може  все  забути,
А  інший  –  з  пам’яті  повік  не  може  стерти.

Один  купляє  за  великі  гроші
А  інший  –  як  непотріб,  продає
Один  щасливий  –  що  її  немає,
Інший  нещасний  –  бо  у  нього  є…

Комусь  різниця  в  віці  –  заборона,
Комусь  –  щоб  змогли  душі  поріднитись,
Один  колекції    із  спроб  кохання  робить
Хтось  бережеться,  щоб  не  помилитись…

Для  когось  вимір  –  це  безсонні  ночі,
Для  когось  -  голос  ніжний  і  ласкавий,
Для  когось  –  це  підтримка,  й  очі  в  очі,
Для  когось  –  щирий  образ,  не  лукавий.

А  можна  просто  закохатись  в  вірші,
Коли  портал  із  всесвітом  відкрити,
Хто  кращий  в  цьому,  а  хто,  може,  гірший,
Закоханому  –  важко  зрозуміти…
                                                                                                       21.03.  2018  рік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788472
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Ніжність

Тобі  дарую  тихо  ніжність
У  круговерті  днів  шалених,
В  квітневий  ранок  -  вроди  свіжість...
Пізнаєш  ти  всю  сокровенність.

Ця  ніжність  в  посмішці,  у  ласці,
У  слові,  сказаному  вчасно.
Я  відчуваю  поруч  щастя,
Дивлюся  в  очі  твої  ясні.

Перлину  ніжності  дарую  
Єдиному  тобі,  коханий.
Ти  збережи  любов  святую
З  небесного  меридіана.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788498
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018

Lost Angel

Ети глаза…

Эти  глаза  напротив,  
Знаю,  они  не  против,  
Яркое  пламя  мерцает,  
Нежности  им  не  хватает.  

Манят  меня,  играют,  
Пощады  они  не  знают.  
Коварные  мысли,  движения,  
Тонкая  грань,  напряжение.  

Робко  мне  улыбаясь,  
Нежно  руки  касаясь,  
Током  пронзая  душу,  
Тело  согреет  в  стужу.  

Как  устоять,  не  сдаться,  
Чтобы  им  не  отдаться?  
Дверь  в  сердце  открыли,  
Мне  подарили  крылья!  (с)  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788511
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018

Лилея

Живой - Солнечный Свет!

Темно...
Можно  новую  лампочку  включить...
Это    не    Солнце...
Искусственный  свет...
Настоящее  Солнце!
Не  просто  светит,  но  и  греет...
Всю  Планету!
Какой  мощный  Свет!
Оно  поднимается  каждое  утро...
Не  перегорая...
Сказать  -  "Уыбнись!"
Знаю...  Отвечу...
Счастья  тебе!
Прости...
Любила!
Какое  сегодня  ласковое  Солнце!
Весна!
Немного  хочется  плакать...
Лечу!
Туда...где  надёжность...
Где  Настоящая  Любовь!
Что  ждёт...
Та,  что  в  горе  и  в  радость...
Это  мой  Полёт!
По  Дороге  встречаешь    разных  людей  ...
Терять...
Печально  всегда...
Обрести...
Хочется  Любить  сильней!
Верю!  В  Радость!
В  Любовь!
Она  -  не  умирает...
Живёт!
Она  индивидуальна...
У  каждого  Своя...
Ей  наполняюсь  -    Всегда!
Надёжный  Источник!
Бесконечный  океан...
Она  -  легка...
Словно  тучка  в  небесах!
Не  плачу...
У  Бога    любима!
Он  наполняет...
Даря!
Божественную  Любовь  распространяя...
Радость  неся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788135
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Лилея

Страсть получилась!

Еду!
Поезд  мчится!
Весна!
Голова  кружится!
(Наверное  не  хватает  витаминов...)
Еду  на  Природу!
Листья  одуванчиков  насобираю...
Приготовлю  салаты...
Ох,  полегчало!
Что  такое?
Опять  голова  кружится...
Может  это  совсем  не  авитаминоз?
А  ,вдруг,  начинается  склероз?
Да,  вроде,  нет...
Ещё  рано...
Здорова!
Всё  в  порядке!
Но  в  чём  же  дело?..
Ах,  стрела  Амура  прилетела!
Поэтому  голова  кружится!
Надо  же  !
Так  нечаянно  влюбиться!
Хорошо,  что  Весна!
С  Весной  веселей!
Поёт  Душа!
Как  соловей!
Остальное  -  неважно...
Время  покажет...
А  пока  я  Радуюсь!
Этой  стреле!
Она    в  сердце  вонзилась...
Страсть  получилась...
Душа  натянута  струною...
Это  называется  Любовью!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788258
дата надходження 20.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

А він все грав

А  ось  і  нічка  в  довгій  темній  сукні,
Зірки  шпильками  заблищали,
І  неба  з  місяцем  ясна  сполука
Пишалася  на  п*єдесталі.

...А  він  все  грав  і  грав  на  саксофоні
Мелодію  чарівну  ночі.
І  сумніви  розвіяли  мусони,
Краплинки  сліз  з  очей  жіночих.

Жадали  так  давно  серця  любові,
Немов  ковток  води  в  пустелі.
І  снились  серіали  кольорові,
І  двоє  в  ролі  менестрелей.



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D47TuqBKth8[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788019
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Не розлюбила

Не  розлюбила  нас  стрімка  весна,
І  радує  небес  свічадо,
І  цвітом  білосніжним  враз  зрина,
І  ваблять  очі  ці  принади.

Не  розлюбила  нас  дзвінка  весна,  
І  сонця  дотиком  ласкає.
Бринить  душі  тендітная  струна
В  квітневому  теплі  розмаю.

Не  розлюбила  нас  палка  весна,
Охоплює  в  обіймах  рідних.
Садів  пахучих  грає  білизна,
І  сподіваємось  на  плідність.  


                                                                                                                                                                                                                                                     [youtube]https://www.youtube.com/watch?v=R70EFSQuSw8[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788153
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Леонід Луговий

Салага

Він  міг  назвати  міною  снаряд
І  зовсім  був  не  схожим  на  героя,
Як  підліток,  зелений  ще  солдат,
Прикурюючий  поряд  після  бою.

Новенького  в  обстріляній  сім'ї,
Салагою  прозвали  його  з  жартом
І  з  фляги  посвятили  у  свої,
Хоча  не  думали  що  буде  вартим.

Давно  було,  а  пам'ятаю  як
Тодішній  бій  розкручував  картину,
Як  наповзаючий  російський  танк
Впритул  уже  обстрілював  хлопчина.

Вони  ішли  -  чотири  по  снігу,
Стріляли  з  кулеметів,  а  навпроти,
Нервуючи,  піхоту  на  бігу
Від  танків  відсікала  наша  рота.

Завмер  один  і  щезнув  у  вогні...
За  мить,  ще  два  роззулися  на  міні...
А  той  що  поряд  повз  і  на  броні
Іскрили  рикошети  від  машини.

І  коли  холод  крався  по  спині,
Коли  бувалих  зрадила  відвага,
Прицільно  їхні  прилади  скляні
Впритул  кришив  короткими  Салага.

Не  впустить  бій  засліплену  броню,
Ракета  в  нерухомий  не  промаже...
І  чорний  дим  тягнувся  від  вогню,
Як  стрічка  ритуальна  екіпажу.

Горів  метал.  Розносив  вітер  чад
І  дух  людський,  горілий,  після  бою.
А  зовсім  поряд  щупленький  солдат
Нагар  знімав  з  розібраної  зброї.

І  лиш  в  уяві  бачився  живий,
Угадувався  в  рисах  на  обличчі
Його  далекий  предок,  кошовий,
Полковників  скликаючий  на  Січі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786666
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Анатолій Волинський

Зимний вечер.

Зимний  вечер.  Вьюга  воет.
Вдалеке  фонарь  висит.
Уж  не  спится:  сердце  ноет,
Колокольчиком  стучит.

То  забьётся  дробью  звонко,
То  притихнет…и  молчит…
Так  весёлая  плутовка
Моё  сердце  теребит.

Где-то  там,  среди  сугробов,
Потерялся  её  след…
Грусть-тоска  –    моя  зазноба,
Мой  далёкий  милый  свет.

Не  добраться,  не  доехать
До  желанного  крыльца…
Ром  –    последняя  утеха
Козырного  мертвеца.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787316
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Ніна-Марія

НАДВЕЧІР'Я

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcR0TegB1AzBpnEnNbUlMRFJw-QdV49RutCo-HpJADfw6LPydzP0ew[/img]

Вслухаюсь,  як  шепочуть  трави,
Як  мило  з  вітром  гомонять,
Як  сонце  губиться  в  загравах,
І  день  лягає  спочивать.

Гойдає  вітер  надвечір'я  
І  ніжно  листям  шелестить.
У  сон  вкладається    довкілля.
Яка  ж  чарівна  -  ось  ця  мить!

Он,  перша  зіронька  вже  сяє,
З-за  хмари  місяць  виплива.
Коханка-ніч  його  чекає-
В  природи  є  свої  дива.

Вслухаюсь,  як  шепочуть  трави.
Сюркочуть  пісню  цвіркуни.
Так  пахнуть  скошені  отави,
І  манять  у  солодкі  сни.

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTlxA1ctSqUGygwJ0gjjRXvSIaMlztfWRm4D_M0Oh6B04K2eska[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779708
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 21.04.2018

Ніна-Марія

Весні назустріч

[color="#14a81c"]Вже  чую  стиха  музику  п'янку,
Струмків  джерельних  ніжний  передзвін.
Весна  кружляє  у  стрімкім  танку
І  шле  зимі  прощання  навздогін.
 
Та  з  трону  вперто  іти  не  хоче.
Сльозами  гірко  хлипає  із  стріх.
Промінчик  сонця  ловлю  охоче,
Зимову  тугу  їй  кладу  до  ніг.
 
Весні  розкрию  ніжні  обійми,
Яка  густим  переліском  бреде.
Біжу  хутенько  їй  навперейми
Життя  пробудження  з  нею  іде[/color].

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcR607nTEZcyrR6ZS6y00qwnXQ6vSJPVOANXU6DfGO-rEo4veeA8HA[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784317
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 21.04.2018

Ніна-Марія

БАТЬКІВСЬКИЙ ДВІР

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSWt8fjH5guPlzZo8LG_wmytnMeutY2TaXGZBG4B8MtP4IIHRuk6g[/img]

Розколошкаю  спогадів  рій,
Які  пам'яті  скриня  тримає.
І  полину  у  казку  тих  мрій,
Куди  час  вже,  на  жаль,  не  вертає.

У  ріднесенький  батьківський  двір,
Де  стежини  зійшлись  звідусюди.
Він  для  мене  найкращий-  повір,
І  такого  в  житті  вже  не  буде.

Там  все  рідне,  привітне,  святе.
Там  любисток  духм'яний  і  м'ята.
Це  дитинство  моє  золоте,
Де,  як  сонце,  стріча  мене  мати.

А  у  хаті,  завжди  чепурній,
Із  печі-  теплий  хліб  запахущий.
Його  смак  не  забути  мені,
Як  й  води,  із  криниці,  цілющий.

Я  туди  поринаю  в  думках.
Там  давно  вже  живуть  чужі  люди.
І  летіла  б  на  крилах,  мов  птах,
Щоб  хоч  поглядом  в  двір  зазирнути.

[img][/img]


ВСІХ  ЖІНОК  ЩИРО  ВІТАЮ  З  СВЯТОМ  ВЕСНИ.  
БУДЬТЕ  ЩАСЛИВИМИ,  КОХАНИМИ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781004
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 21.04.2018

Олеся Лісова

Верни мені

Дивлюся  на  небо  й  очима  невпинно  благаю:
-Верни  мені  того,  за  ким  моє  серце  страждає.
Чий  погляд  невпинно  у  всіх  перехожих  шукаю,
З  роками  міцніє  кохання  моє,  не  минає.

Відчути  це  дихання  знову  в  себе  за  плечима,
Любити  руками,  ловити  вустами,  очима.
Втопитися  в  цьому,  безмежному  морі  кохання
Й  не  знати,  що  доля  зрадливо  готує  страждання.

Забрала...  Ми  стали  по  різні  краї  небосхилу,
Туди  із  домівки  птахи  не  літають,  мій  милий.
Любов  не  збагнула,  що  щастя  давно  вже  немає  
 Щодня  моє  серце  тривожить.  Твій  погляд  шукає…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787304
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Олена Вишневська

…навіяне…

Навіяв  квітень  стільки  самоти,
Що  глухо  навіть  серед  сотень  звуків,
Де  спліну  незакінчений  мотив
По  колу  ходить  котру  вже  добу.  І  в

Тій  незграбній  музиці  ходи,
Коли  навзаєм  тільки  сни  і  вина,  
Для  мене  не  залишив,  мабуть,  ти
Зумисно  спільних  снів  і  половини.

Лиш  хміль  за  північ  бродить  в  голові.
Зірки  вкривають  небо  ластовинням,
Та  ці  свічада,  наче  не  живі.
Кому  і  що  вони  на  світі  винні?

І  каменем  наріжним  циферблат:
Не  поверне  минуле  й  за  офіру.
Вишневим  цвітом  пломеніє  сад,
Та  у  весну  без  тебе  я  не  вірю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788337
дата надходження 20.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Валентина Ланевич

Любов із дитинства

Ту  любов  із  дитинства  по  житті  я  несу,
Квітку  жовто-гарячу  до  душі  пригорну.
Розцвітає  латаття,  цвіт  збирає  росу
Серед  трав  на  болоті,  що  вже  ждуть  на  косу.  

Чайки  з  криком  кружляють  над  весняним  гніздом,
Бусли  звагом  чвалають  по  воді  з  чистим  дном.
Жабка  квакнула  й  стихла  під  торішнім  листком,
Лиш  зелена  подушка  від  ходінь  ходуном.

Із-під  хмарки  веселе  сонце  пряжу  пряде,
Золотого  проміння  жмут  кидає  та  ллє
Світло  ясне,  що  живить  теплом  серце  живе,
В  грудях  лоскотом  ніжним  проростає  на  все.

19.04.18
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788200
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Наташа Марос

ШЕПОЧУ…

Безвихідь  виносить  розум,  
Шматує  і  досі  будні...
Чому  я  в  оті  морози
Сказала  тобі:  не  буду

Не  буду  чекати  зовсім
Й  не  думаю  вже  про  тебе...
Пройшла  не  єдина  осінь,
А  я  шепочу:  не  треба

Не  треба  будити  спомин,  
Який  заглядав  у  двері...
І  димом,  що  через  комин
В'їдався  в  стосунки  мертві...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788183
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Олена Жежук

Прелюдія любові

О  ця  весна  -  прелюдія  любові...
Коли  усмак  світанки  й  вечори,  
Коли  звичайні  котики  вербові
Лоскочуть  у  душі  новий  порив.

Імпресія  весни  –  душевні  чвари…
Коли  смієшся  й    плачеш  від  краси,
Коли  вишневу  гілочку  за  хмари
Встромляєш  небу  на  усі  часи!

А  по  судинах  лише  млість  і  ніжність,
Й  блаженство  щонайвищих  почуттів…
І  ти    вдихаєш    всю  цю  дивовижність
З  магічності  
                         вишневих  
                                               пелюстків…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788204
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 21.04.2018

Олена Вишневська

#silence#

У  лабіринтах  плетива  життя,
Де  кожна  фальш  штормить  їдким  капризом
/Десь  поміж  ребер/,  згадуєш  ім'я   -  
І  звичний  біль  посилює  репризу.

Ти  знов  стоїш  -  зруйнована  стіна,  -
Крізь  призму  снів  -  відверта  і  цинічна  -
З  останніх  сил,  і  ділиш  постіль  на
Прийдешній  час  з  самотністю.  Панічно  

Боїшся  слів,  тому  мовчиш  на  вдих,
На  видих   -  губиш  всю  себе  між  криком
Німим.  Бо  більше  у  тобі  від  тих,
Кого  лікує  тиша  вовчим  ликом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787924
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018

Олена Жежук

Лише знайома

Хотілося  так    щастя  превеликого
Напитися,  мов  з  лісу  меду  дикого.
Здавалося,  воно  в  тобі  заховане,
В  безодні  серця  ланцюгами  сковане.

Бажала  я  всі  радощі  крилатіЇ
Помножити  на  двох  і  стать  багатою.
І  сипати  з  душі  барвисте  марево,
В  твоїм  саду  сухе  квітчати  дерево.

Воліла  снитись  млістю  незбагненною,
Із  непідвладних  хвиль    -  тобі  смиренною.
Дивитися  очима  вічно  спраглими,
Словами  говорить  неперестиглими.

Початись  небом  й  бути  нескінченною,
Щоби  вивчав  довіку  неприземлену.
Щоб  щастя  відгукнулося  оскомою  -
Та  я,  на  жаль,  була...  
                                                             лише  знайомою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787862
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 18.04.2018

Лилея

Мир Чудесен!

Бело  -  розовое  чудо!
Цветущая  Весна!
Посмотри,  какое  утро!
Природа  пробудилась  ото  сна!
Аромат  цветов  в  саду!
Картину  дополняет!
С  восхищением  смотрю!
Все  солнышко  встречают!
Ты  посмотри!
Не  пропусти!
Свадебный  наряд  Природы!
Невинностью  своей  ,  очаровав  ,
В  цветах  -  начало!
Восхищаясь,  наблюдав  ,
За  Красотой  весенней!
Пьяно  -  сладкий  нектар!
Мир  Чудесен!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787828
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 17.04.2018

Інна Рубан-Оленіч

Спустошена душа

Спустошена  душа  без  цінностей  і  мрій,
Розбите  серце,  втрачена  любов,
З  брехні  й  ненависті  бджолиний  рій,
Німі  думки  ґвалтують  щастя  знов.

З  реальності  створився  лабіринт  
Без  виходу…та  й  входу  вже  нема,
В  полоні    сподівань  й  пересторог
В  безодні  я  залишилась  сама…

Ніхто  мене  не  помічає  там,
Де  в  темряві  вже  світить  каганець,
Де  нитка  Аріадни  що  веде
Загубленого  в  радісний  кінець.

Мовчання,  тиша  і  сердечний  біль,
Ступити  важко,  а  як  далі  йти?
Як  втриматись  і  пережити  все?
Хтось  допоможе…та  нажаль,  не  ти…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787752
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 17.04.2018

Анфиса Нечаева

БЕССОНИЦА

Ночь  зимняя,
Ночь  поздняя,
Не  спится  мне.
Смотрю  в  окно-
Бело,  светло,
А  при  луне
Снег  серебрится,
Снег  так  искрится,
Как  в  сказке  он.
Пальто  беру,
Во  двор  иду-
Мороз  силён.
Иду  я  в  сад
Шаги  шуршат,
А  мне  мороз
Морозит  руки,
Щиплет  щёки
И  нос  до  слёз.
И  я  бегом
Обратно  в  дом,
Там  так  тепло.
Ложусь  опять
В  свою  кровать,
Смотрю  в  окно...
А  на  стене
Мне  в  тишине
Часы  стучат.
Тихонько  так-
Тик-так,  тик-так
И  спать  велят...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775864
дата надходження 08.02.2018
дата закладки 17.04.2018

Анфиса Нечаева

*****

Быть  с  другой  хочешь  -
Не  возражаю.
Уйти  ты  можешь-
Я  отпускаю.
Уже  ты  не  любишь-
Я  принимаю.
Мил  силой  не  будешь-
Я  понимаю.

   (  Из  дневника  )

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780492
дата надходження 05.03.2018
дата закладки 17.04.2018

Кофеманка

Какая вьюга с белых лепестков…

Какая  вьюга  с  белых  лепестков
и  тёплый  луч  вновь  душу  мне  пронзает
Асфальт  покрытый  тысячей  стихов
Которые  никто  не  прочитает.

Холодным  пальцем  душу  теребя
Мну  лепестки  и  чувствую  свободу
Не  возвращайтесь  молча  уходя
Воспоминанием  опускаясь  в  годы.

Не  я  одна  оставлю  здесь  следы.
Кому  ещё  вы  так  врастёте  в  душу?
Цветут  над  равнодушием  сады
Над  слепотой  не  вылезшей  наружу.

Спешат  течь  реки,в  спешке  города
Как  лепестки  разносят  ветры  в  дали.
Сегодня  всё  как-будто  как  тогда...
Смеётся  время  надо  мной...едва  ли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787679
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018

Валентина Ланевич

Одне на всіх на небі сонце

Одне  на  всіх  на  небі  сонце
Тепло  навпіл  усім  нам  шле.
Журчить  під  каменем  джерельце,
Там,  оленятко  воду  п’є.

Співом  зайшлась  в  саду  синичка,
Над  квіткою  чаклує  джміль.
З  вітром  шепочеться  вербичка,
В  серці  кохання  б’ється  хміль.

Одна  на  двох  любов  з  тобою,
Життя  тривоги  стереже.
Закрила  б  кривду  всю  собою,
Що  в  грудях  так  ятрить,  пече.

Що  плач  розносить  Україні,
Хижо  гуляє  між  бійців.
Печать  печалі  вчора,  нині
І  вистражданий  правди  гнів.

15.04.18
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787597
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 16.04.2018

Інна Рубан-Оленіч

Танго страсти

[color="#ff0000"][i]Я  с  тобой  станцую  танго  страсти…
Чтоб  исполнять  заветные  мечты...
Чтобы  быть  покорной  твоей  власти,    
Чувствовать,  как  жаждишь  меня  ты…

Вонзи  в  меня  горячий,  сладкий  меч,
Проткни  меня  взбесившейся  стрелой...
Иди  ко  мне,  а  может,  лучше  лечь?
Хочу  я  чувствовать,  что    ты    -  лишь  мой.

Люби  меня  –  будто,  последний  раз,
Ласкай  меня  вином  своих  речей,
Целуй  меня,  и  сыпь  цепочку  фраз,
Что  это  -  твоя  лучшая  с  ночей...[/i][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787611
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Щасливі миті

Закоханість  вселилась  в  серце
З  квітневим  цвітом  абрикоса,
Світанком  із  рожевим  флером,
Із  соковитих  трав  пророслих.

Закоханість  -  надії  світло
У  фільмі,  створеному  нами.
Два  імені  мигтять  на  титрах,
Що  перетнулися  шляхами.

Безмежність  променева  сонця
Сіяє  в  келисі  блакиті
Хизується  весна  фасоном,
Даруючи  щасливі  миті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787651
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018

Valentyna_S

Тернополю

15-го  квітня  –  перша  літописна  згадка  про  Тернопіль  та  74-річниця  з  дня  визволення  міста  від  німецько-фашистських  загарбників.


Місто  народилось  на  терновім  полі,
А  тепер  скликає  юність  звідусюди.  
Не  корилось  долі,  шанувало  волю  —
І  воно  назавше  для  всіх  файним  буде.

В  лісовім  околі  залишились  вирви  --
Пам’ять  про  війну,  що  була  давно.
Місто  відродилось  і  зазнало  слави,
А    жахи  боїв  лиш  бачимо  в  кіно.

Доля  непроста  нам    дарує  милість:
Пам’ять  воскресає  гідність  повсякчас.
Хоч  і  випробує  нас    на  витривалість,
Та  біда  гартує,  горе  всіх  згуртує  нас.

Хай  сміються  влітку  наші  вишиванки,
Хай  зростають  діти  в  щасті  через  край,
Бо  найкращі  в  світі  мирні  наші  ранки,
Щедрістю  багатий  милий  сонцекрай.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787559
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018

*Кассіопея*

До Луны…

https://youtu.be/cPwBvt2HiOE

Мне  б  достать  до  Луны
И  дожить  до  весны.
Только  тающий  снег
Топит  сердце  в  груди.
Буду  помнить  навек,
Что  ты  мой  человек.
Только  не  уходи...
Доживём  до  весны.

Вот  проходит  весна,
Грустно  смотрит  Луна.
Отражаясь  в  реке,
Сотни  звёзд  на  волнах
Где-то  там  вдалеке
В  потайных  уголках
Вырвут  с  памяти  снов
Из  железных  оков
Океан  твой  в  глазах.  
Я  стревожена  вновь...

И  сегодня  вночи  
Увидала  тебя.
Помолчи,  не  кричи...
Птицы  молкнут,  любя...
Но  весенний  рассвет
Образ  твой  растворил,
Тихо  молвив  в  ответ:
-  Он  тебя  не  любил.

Едва  слышен  прибой.
Ветер  дарит  покой.
Я  сегодня  сильна!
До  Луны  хоть  рукой!  
Океан  твой  без  дна
Обойду  стороной!
Не  встревожит  опять
Его  дивная  гладь!
Улыбнётся  Луна...
Сердце  греет  весна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787557
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018

Евгений Познанский

КИРИЛИЦЯ ЧИ ЛАТИНИЦЯ?

(З  приводу  намірів  деяких  діячів  перевести  
Українську  мову  з  кириличного  алфавіту  на  латинський).

Чи  чуєш  ти,  розбещена  "еліто",
Тих  предків,  що  прославили  наш  край.
Воюючі  із  власним  алфавітом,
За  що?  й  для  кого  ти  себе  спитай.
Такі  палкі  захисники  держави,
Що  дим  із  вух,  і  з  носа  дибом  пар,
Але  тепер  продовжили  ви  справу,
Яку  робив  той  грізний  циркуляр
Який  з  пера  люб'язного  Валуєва,
Колись  злетів.  БО  це  не  менше  зло.
Ви  скажете:  «ми  мову  не  плюндруємо»,
Та  алфавіт  для  мови  це  крило.
Крило,  яке  у  висі  підіймало
Поетів  й  літописців    всіх  віків!
Кому  ж  тепер  воно  ворожим  стало?
І  хто  такий  нікчемний  наклеп  сплів?
Зізнайтеся,  яка  нечиста  сила
У  вас  в  експертах?  Хто  подав  вам  знак?
І  чим  Рівноапостольний  Кирило
Й  його  абетка  завинили  так?
Кирилицею  пращури  писали!
І  нею  ж  «Заповіт»  писав  Тарас!
Ви  шахти  і  заводи  вже  покрали,
Та  хоч  абетки  не  крадіть  у  нас!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787548
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Іти не хочу більше по дротах

Невже  не  бачиш  безодню-  прірву?
В  стосунках,  мов  в  глухім  куті.
Відбитки  слова  під  корінь  вирву,
Колишнього  сухі  прути.

Прошу,  губами  не  торкайсь  чола.
По  пам*яті  пройшлись  вітри.
Я  розчинюсь,  немов  вечірня  мла.
Ти  наміри  свої  зітри.

Бо  зустрічі  приречені  на  крах,
Тремтять  ці  почуття  вини.
Іти  не  хочу  більше  по  дротах,
А  ти  шепочеш:  "Зупинись..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787347
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 13.04.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "ГАЇВЧАНИЙ ВЕЛИКДЕНЬ В ГАЛИЧИНІ"

[color="#ff0000"][b]Великдень  [/b]–  цілковита  перемога  весни  над  зимою,  життя  над  смертю.  Це  одне  з  найбільших  після  Різдва  Христового  свят  у  християнській  релігії,  яке  називають[color="#ff0000"]  [b]Пасхою.[/b]  [/color]В  цей  день  на  світанку  наші  предки  прямували  до  церкви.  У  старій  Галичині  на  Великдень  спочатку  відбувалася  служба  Божа,  під  час  якої  виносили  святу  Плащаницю.  Присутні  християни  з  хоругвами  і  співом  обходили  навколо  церкви.  Зі  сходом  сонця  церковний  хор  починав  співати[i]  “Христос  Воскрес  із  мертвих...”.[/i]  Обзивалися  три  дзвони,  сповіщаючи  про  те,  що  пора  нести  паску  для  освячення.  Традиційно  до  кошика  клали  паску  або  «бабку»,  сир,  масло,  домашні  ковбаси,  яйця,  писанки,  хрін,  сіль,  паску,  заквітчану  барвінком.  Після  освячення  великоднього  кошика  сім’я  прямувала  додому.  Урочисто  сідали  до  столу.  Освячене  яйце  розрізали  на  частини  –  скільки  було  людей  за  столом.
[b]Христос  Воскрес!  [/b]Радіє  світ  приходові  весни,  пробудженню  життя,  з  дзвіниць  церковних  передзвонюються  голосні  та  мелодійні  дзвони.  Із  барвистими,  ошатними  кошиками  до  церкви  прямує  гурт  людей,  щоб  поклонитися  Христові.
Слова  “Христос  Воскрес!”  мають  велику  силу  у  народній  уяві.  Згідно  з  легендою,  від  дня  свого  воскресіння  Спаситель  посадив  у  підземелля  (під  скалою,  де  був  його  гріб)  головного  сатану  і  наказав  йому  гризти  12  залізних  ланцюгів,  12  залізних  дверей  та  12  залізних  замків,  Якщо  сатана  перегризе  все  це  від  одного  Великодня  до  другого  –  тоді  буде  кінець  світу.  Сатана  спочатку  перегриз  замки,  потім  двері,  і  ось-ось  перегризе  останній  ланцюг.  У  цей  момент  заспівали  люди  [i]“Христос  Воскрес!”[/i].  Всі  замки,  двері  і  ланцюги  знову  відновилися,  і  нечистий  мусів  починати  все  спочатку.  А  якщо  настане  такий  час,  коли  люди  перестануть  співати  “Христос  Воскрес!”,  тоді  сатана  перегризе  останній  ланцюг  і  буде  кінець  світу.


Пополудні,  після  великодньої  трапези,  розпочиналися  молодіжні  забави.  Молодь  збиралася  біля  церкви  водити  [b]ГАЇВКИ  (ГАГІЛКИ,ЯГІЛКИ)[/b].  [i]Гаївки  [/i]–  обрядові  весняні  пісні  у  супроводі  дівочих  хороводів.  Вони  є  невід’ємною  частиною  християнської  культури,  хоча  виникли  ще  в  далекі  язичницькі  часи.  День  воскресіння  природи  у  наших  пращурів  був  святом  зустрічі  [b]Гайбога[/b]  і  [b]богині  Гаї[/b].  В  цей  день  у  священних  гаях  понад  річками,  де  стояли  зображення  кумирів,  яким  поклонялися  наші  предки,  молодь  співала  гаївки.  Поруч  із  зображеннями  кумирів  ставили  квіти,  рушники  та  писанки.  Традиції  Великодніх  забав  та  тексти  гаївок  передавалися  із  покоління  в  покоління.  В  дохристиянських  гаївках  відтворювався  процес  посіву,  саджання  в  землю  всякого  зела,  його  росту  та  збирання  врожаю.  У  християнських  традиціях  гаївки  відображають  радість  весни  та  Воскресіння  Христового.
З  давніх  часів  на  Великдень  дітвора  в  Галичині  бавилася  в[b]  [i]“жмурки”,  “гойданку”,  “млинець”,  “лавку”[/i].[/b]  Особливо  полюбляли  гратися  в  [i][b]“цоканє”  [/b](биття  яєць)[/i].  Той,  кому  вдалося  розбити  яйце  суперника,  забирав  його  собі.  Парубоцькі  ігри  [b]([i]“піп”,  “чорт”,  “харлай”,  “бити  лупака”,  “довгої  лози”,  “шила  бити”,  “кашу  варити”  та  ін.)[/i][/b]  показували  змагання  у  спритності,  швидкості  і  силі.  У  дівочих  ([b][i]“кострубонька”,  “мак”,  “кривий  танець”,  “жельман”,  “подоляночка”,  “шум”,  “вербова  дощечка”)[/i]  –[/b]  випробовувалися  художні  здібності  учасниць,  вміння  танцювати  та  співати,  перевтілюватися  в  певний  художній  образ.  Зустрічаючи  весну-красну,  вимощували  руками  дощечку,  виспівуючи  при  цьому  “Вербовую  дощечку”  вітали  її  жученьковою  музикою  [i](“А  в  нашого  жученька”)[/i],  [b][/b]загравали  з  хлопцями  (“Коло  млина  долина”).    Старожили  пам’ятають,  як  ще  до  середини  40-х  років  місцеві  парубки  в  центрі  села  монтували  гойдалки-“колиски”,  на  яких  впродовж  Великодніх  свят  колисали  дівчат.  

Дуже  цікаво  укладати  гаївчаний  етнофольклорний  матеріал,  залучаючи  все  нові  посилання  і  анотації  –  від  давніх,  класичних  текстів  веснянок  (дохристиянських  і  християнських),  зібраних  ще  наприкінці  ХІХ  століття  відомими  українськими  етнографами,  на  яких  базується  така  наука  як  етнофольклористика,  і  першоджерельні  записи  яких  стали  невід’ємною  складовою  українського  великоднього  народного  гуляння.  Що  вже  написано  авторських  сценаріїв  і  радіопрограм,  от  як  [b][i]«Буде  Горі  красно»,  «На  Великдень  дзвони  грають»,  «Весна  іде  назустріч  нам»,  «Бенкет  весна  справляє»[/i][/b]  -  і  все  ж  ця  тема  невичерпна,  бо  щоразу  можна  подати  її  під  новим  кутом  зору.  
Пам’ятаю  1988  рік  у  Шевченківському  гаю  у  Львові,  коли  тодішня  молодь  усіх  молодіжних  неформальних  спільнот  вийшла  на  перші  Великодні  Гаївки,  убрана  в  рідні  українські  строї,  і  співала  забуті  «бабцині»  веснянки,  і  водила  хороводи,  і  палила  опудала  [b]«Зими-Марени»[/b]  та  [b]«Коструба»[/b]…Солодка  доба  весняного  пробудження  і  нашої  юності!..
[/color]

[i](ТЕКСТИ  ГАЇВОК  ЗАХІДНОЇ  УКРАЇНИ)[/i]


[color="#ff0000"][b]КРИВИЙ  ТАНЕЦЬ*[/b][/color]
Ми  кривого  танця  йдемо,
Ми  в  нім  кінця  не  знайдемо.

Ані  кінця,  ані  ладу,
Не  пізнати  котра  ззаду.

Ти,  сивая  зозуленько,
Закуй  же  нам  веселенько.

Ти  тоді  нам  закувала,
Як  панщина  панувала.

А  тепер  ти  вже  не  куєш,
Бо  панщини  вже  не  чуєш.

Ми  кривого  танця  йдемо,
Ми  в  нім  кінця  не  знайдемо!

[i](Дівчата  водять  «Кривого  танця»  змійкою,  тримаючись  за  руки.  «Змійка»  ходить  зигзагами  та  заплутує  коло,  потім  з  кінця  розплутує  його).[/i]


[color="#ff0000"][b]ВЕРБОВАЯ  ДОЩЕЧКА,  ДОЩЕЧКА[/b][/color]
Вербовая  дощечка,  дощечка,
Ходить  по  ній  Насточка,  Насточка.

На  все  поле  леліє,  леліє,
Звідки  милий  приїде,  приїде.

Звідки  милий  приїде,  приїде.
Щось  Насточці  привезе,  привезе.

Червонії  чоботи,  чоботи,
Косівської  роботи,  роботи.

А  в  Косові  роблене,  роблене,
А  у  Львові  ношене,  ношене.

Як  Насточка  бувала,  бувала,
Вся  діброва  палала,  палала.

Ідіть,  дівки,  гасити,  гасити,
Цебром  воду  носити,  носити.

Скільки  в  цебриці  водиці,  водиці,
Стільки  в  дівках  правдиці,  правдиці.

Скільки  в  цебрі  дощечок,  дощечок,
Стільки  хлопцям  болячок,  болячок.

Скільки  в  решеті  водиці,  водиці,
Стільки  в  хлопцях  правдиці,  правдиці.


[b]А  ВЖЕ  ВЕСНА  СКРЕСЛА,  ТРАВИ  ЗЕЛЕНІЮТЬ[/b]
А  вже  весна  скресла,  трави  зеленіють,  трави  зеленіють,
А  на  Закарпаттю  могили  чорніють.


Чорніють  могили,  піском  висипані,  піском  висипані,
Там  лежать  герої,  що  за  волю  впали.

Що  впали  за  волю,  не  було  ріжниці,  не  було  ріжниці:
Жінки  брали  коси,  мужчини  рушниці.

Молоді  дівчата  рани  завивали,  рани  завивали,
Молодих  героїв  в  шпиталь  відправляли.

А  в  тому  шпиталю  –  ріжними  ліками,  ріжними  ліками...
Не  один  заплакав  гіркими  сльозами.

Не  одная  мати  питає  ворожки,  питає  ворожки:
"Чи  скоро  повернесь  синочок  з  дорожки?"

[b]Не  одная  жертва  за  Вкраїну  впала,  за  Вкраїну  впала  –
Слава  Україні!  Всім  героям  слава!
[/b]

[color="#ff0000"][b]А  МИ  ПРОСО  СІЯЛИ…*[/b][/color]
–  А  ми  просо  сіяли,  сіяли,
Ой  дід-ладо,  сіяли,  сіяли.

–  А  ми  просо  витопчем,  витопчем.
Ой  дід-ладо,  витопчем,  витопчем.

–  А  чим  же  вам  витоптать,  витоптать,
Ой  дід-ладо,  витоптать,  витоптать?

–  А  ми  коней  випустим,  випустим,
Ой  дід-ладо,  випустим,  випустим.

–  А  ми  коней  переймем,  переймем.
Ой  дід-ладо,  переймем,  переймем.

–  А  чим  же  вам  перейнять,  перейнять,
Ой  дід-ладо,  перейнять,  перейнять?

–  Ми  шовковим  поводом,  поводом,
Ой  дід-ладо,  поводом,  поводом.

–  А  ми  коней  викупим,  викупим,
Ой  дід-ладо,  викупим,  викупим.

–  А  чим  же  вам  викупить,  викупить,
Ой  дід-ладо,  викупить,  викупить?

–  А  ми  дамо  сто  рублів,  сто  рублів,
Ой  дід-ладо,  сто  рублів,  сто  рублів.
–  Нам  не  треба  й  тисячу,  тисячу,
Ой  дід-ладо,  й  тисячу,  тисячу.

–  А  ми  дамо  дівчину,  дівчину,
Ой  дід-ладо,  дівчину,  дівчину.

–  А  ми  її  візьмемо,  візьмемо,
Ой  дід-ладо,  візьмемо,  візьмемо!

[i]*Записано    В.  Когут.  у  с.  Білоголови  Зборівського  р-ну  Тернопільської  обл.  від  Липак  Климентини,  1934  р.н.  .
[/i]


[color="#ff0000"]  [b]А  НАШ  ЖУЧОК*[/b][/color]
А  наш  жучок  дуже  ладний,
А  на  жучку  жупан  гарний/
Приспів:
Грай,  жучку,  грай,  небоже,
Най  ти  пан  Біг  допоможе.

А  на  жучку  поясики,
Зав’язані  черевики.
Приспів:
Грай,  жучку,  грай,  небоже,
Най  ти  пан  Біг  допоможе.

А  на  жучку  є  свитина
І  червоная  хустина.
Приспів:
Грай,  жучку,  грай,  небоже,
Най  ти  пан  Біг  допоможе.


[color="#ff0000"][b]ХОДИ  ЖУЧОК  ПО  ДОЛИНІ[/b]
(гаївка-гра)[/color]

Ходи  жучок  по  долині,  
А  Жучиха  по  дервині.
Приспів:
Грай,  жучку,  грай,  небоже,
Най  ти  Господь  допоможе.

А  у  того  Жученяти  
Та  сонечко  в  рученяті.

А  наш  Жучок  —  як  пан,  як  пан,
Купив  собі  жупан,  жупан.

А  наш  Жучок  невеличкий,
Купив  собі  черевички.

На  Жукові  жупанина,
Бо  наш  Жучок,  як  дитина.

А  хто  хоче  Жучка  грати,
Мусить  йому  паски  дати.
[i]
*Записано.  від  Павла  Лозинського  (1910  р.н.)  у  с.  Хоросно  Пустомитівського  р-ну  Львівської  обл.
 
[/i]
[color="#ff0000"][b]А  ВЖЕ  ВЕСНА  СКРЕСЛА,  ЩО  ТИ  НАМ  ПРИНЕСЛА?      [/b][/color]
[color="#ff0000"][b]Дівчата:[/b][/color]
А  вже  весна  скресла,
Що  ти  нам  принесла?      (2)

А  я  вам  принесла
Парубоцьку  красу.      (2)

Парубоцька  краса  
В  болоті  мочена.      (2)

В  болоті  мочена,
У  калюжі  прана.      (2)

У  калюжі  прана,
На  терню  сушена.      (2)

На  терню  сушена,  
У  хліві  схована.      (2)

[color="#ff0000"][b]Хлопці:[/b][/color]
А  весна-весною.
А  дівка-дівкою.      (2)

Ходить,  світом  нудить,
Спідницею  крутить.      (2)

Крутить,  щоб  видати:  
Хочеться  віддати.      (2)

Дома  не  сидіти,
В  дівках  не  сивіти.      (2)

Покрить  головоньку,
Не  буть  дівчиноньков.      (2)

Дранов  нагавицев,
Стати  молодицев.      (2)

[b][color="#ff0000"]ОЙ  ПИТАЛА  МАТИ  ДОЧКИ,  ЧИ  САДИЛА  ОГІРОЧКИ[/color][/b]

Ой  питала  мати  дочки,  чи  садила  огірочки  –
 То  сію-звиваю,  то  сію-звиваю…

Ой  садила-підливала  на  пень  фартух  розірвала  –
То  сію-звиваю,  то  чію-звиваю…

Ой  питала  мати  дочки,  чи  полила  огірочки  –  
То  сію-звиваю,  то  сію-звиваю…

Ой  садила-підливала  на  пень  фартух  розірвала  –
То  сію-звиваю,  то  сію-звиваю…

Ой  питала  мати  дочки,  чи  вже  в  бочках  огірочки
То  сію-звиваю,  то  сію-звиваю…

[color="#ff0000"][b]БІЛА  ХУСТИНА  НА  ШТИРИ  РОГИ*[/b][/color]
Біла  хустина  на  штири  роги,
Кого  я  люблю  –  стелю  під  ноги.

–  Іди,  миленький,  досередини,
Най  ся  миленька  за  тобою  дивить.

Біла  хустина  на  штири  роги,
Кого  я  люблю  –  стелю  під  ноги.

–  Іди,  миленька,  досередини,
Най  ся  миленький  за  тобою  дивить.


[color="#ff0000"][b]БЛАГОСЛОВИ,  МАТИ!
Благослови,  мати,
Весну  накликати!
Весну  закликати,
Зиму  проводжати!

Весну  закликати,
Зиму  проводжати!
Зимочка  –  в  возочку,
Літечко  –  в  човночку.
[/b][/color]

[i]*7  Записано  від  фольклорного  колективу  у  с.  Почаєвичі  Дрогобицького  р-ну  Львівської  обл.[/i]

[color="#ff0000"][b]ДЕСЬ  ТУТ  БУЛА  ПОДОЛЯНОЧКА[/b]
(гаївка-гра)[/color]
Десь  тут  була  подоляночка,
Десь  тут  була  молодесенька,
Тут  вона  впала,  до  землі  припала,
Личка  не  вмивала,  бо  води  не  мала.

Ой  встань,  встань,  подоляночко,
Обмий  личко,  як  ту  шкляночку,  
Возьмися  за  боки,  покажи  нам  скоки,
підскочи  до  раю,  бери  ту,  що  скраю.

[i](Дитячий  гурт  водить  хоровод  і  співає.  Посередині  гурту  «Подоляночка»  імітує  різні  дії:  припадає  до  землі,  вдає,  ніби  вмивається,  скаче,  «узявшись  за  боки»  і  вибирає  ту,  «що  скраю»).
[/i]

[color="#ff0000"][b]ТРАВКО-МУРАВКО…*[/b][/color]
Травко-муравко,
Чом  ти  чорна,  не  зелена?      (2)

Чи  тя  коні  притоптали,  притоптали,
Чи  тя  гуси  вискубали?            (2)

Мене  коні  не  доптали,  не  доптали,  
Мене  гуси  не  скубали.            (2)

А  на  мені  паняночки,  паняночки
Виводили  гагілочки.                (2)

Червоними  чобітками,  чобітками,
Золотими  підківками.              (2)
[i]
*  Записано  від  Греви  Анни  у  с.  Розжалів  Радехівського  району  Львівської  області.
[/i]
[color="#ff0000"][b]ОЙ,  ВОРОТАР-ВОРОТАРЧИКУ[/b]
(гаївка-гра) [/color]
[i](Дівчата  стають  парами,  тримаючись  за  руки.  Перша  пара  піднімає  руки,  утворюючи  "ворота",  і  всі  проходять  попід  ними.  Пройшовши,  кожна  пара  і  собі  піднімає  руки,  пропускаючи  тих,  що  позад  неї.  Так  ідуть  «крізь  ворота»  і  співають).[/i]

–  Ой,  Воротар-воротарчику,  відчини  нам  воротонька!
–  А  що  там  за  пан  іде,  а  що  ж  там  за  дар  везе?

–  Веземо  тобі  в  дари  та  всі  пчолоньки  ярі.
–  За  дари  не  маємо,  за  дари  не  приймаємо.
–  Веземо  ти  дівоньку  та  в  рутянім  віноньку.
–  То  за  дари  маємо,  за  дари  приймаємо!

[color="#ff0000"][b]ЯГІЛ-ЯГІЛОЧКА*[/b][/color]
Ягіл-ягілочка,
Ягілова  дочка
Устала  ранесенько,
Вмилася  білесенько.

Ягіл-ягілочка,
Ягілова  дочка
Головоньку  чесала,
Квітами  ся  вбирала.

Ягіл-ягілочка,
Ягілова  дочка
Ой  на  вулицю  вийшла
Та  як  зоря  зійшла.

[i]*9  Записано.  від  фольклорного  колективу  у  с.  Почаєвичі  Дрогобицького  р-ну  Львівської  обл.
[/i]

[color="#ff0000"][b]ХОДИТЬ  КУПСА  ПО  РИНОЧКУ*[/b]
(гаївка-гра)[/color]
Ходить  Купса  по  риночку
Та  й  купує  писаночку.
Куп  си,  куп  си,  уродливий,
Куп  си,  куп  си,  чорнобривий,
Куп  си,  куп  си,  будеш  мати,
Що  дівчині  дарувати.

[i](Писанку  кладуть  на  якесь  підвищення  –  камінь,  горбочок  чи  купину.  Навколо  неї  ходять  хлопці  з  піднятими  топірцями  й  пильно  стежать,  щоб  хтось  її  не  вхопив.  Однак  знаходиться  відважний  і  хапає  писанку.  Хлопці  стараються,  щоб  смільчак  не  утік.  Але  коли  він  зуміє  вирватися  з  кола,  то  писанка  його.  Тепер  хтось  кладе  другу  писанку  –    і  гра  продовжується).

*Записано  у  с.  Крушельниця  Сколівського  р-ну  від  Ф.  С.  та  О.М.  Корчинських.[/i]

[color="#ff0000"]
[b]ТАМ  НА  СТАВІ,  НА  СТАВОЧКУ*[/b][/color]
Там  на  ставі,  на  ставочку
Там  плаває  сім  качочок.

Одна  другу  доганяє,
Кожна  свою  пару  має.

Та  дівчина  зажурилась,
Свою  пару  загубила.

Обізвався  Господь  з  неба:
–  Тобі  пари  ще  не  треба.

Обізвався  Господонько:
–  Не  журися,  дівчинонько.

Я  за  всіх  вас  пам’ятаю
І  для  тебе  пару  маю.

Там  у  лісі  є  дубочок,
Там  стоїть  твій  парубочок.

Йшла  дівчина  до  дубочка,
Натрапила  парубочка.

–  Ой,  дівчино,  де  ж  ти  росла,
Що  до  мене  сама  прийшла?

В  чім  тя  мати  викупала,
Що  мені  ся  сподобала?

Чи  в  барвінку,  чи  в  шалвії,
що  за  тобов  серце  мліє.

–  Ой  ти,  милий,  в  чім  купався,
 що  ти  мені  сподобався?  

–  Скупався  я  в  панській  рожі,  
аби  був  я  хлопець  гожий!

[i]*Записано  від  Катерини  Сусь  (1940  р.н.)  у  с.  Стільсько  Миколаївського  р-ну  Львівської  обл.[/i]

[color="#ff0000"][b]МИ  ГОЛУБКУ  УЛОВИЛИ*[/b]
(гаївка-гра)[/color]
Ми  голубку  уловили,
Всі  довкола  обступили.
Ти,  голубко,  чого  тужиш,
Вибирай  си,  кого  любиш?

[i](Дівчата  і  хлопці,  взявшись  за  руки,  ідуть  з  піснею  по  колу.  В  середині  кола  стоїть  дівчина  –  Голубка.  Після  закінчення  куплету  вона  вибирає  собі  з-поміж  хлопців  коханого.  При  повторенні  пісні  вже  хлопець  вибирає  собі  Голубку.  Таким  чином  створюється  друге  коло,  яке  рухається  в  протилежний  бік.  Після  кожного  повторення  всі  зупиняються  і  з  початком  пісні  ідуть  в  протилежний  бік).
[/i]

[color="#ff0000"][b]ОЙ  ЗАЦВІЛИ  ФІЯЛОЧКИ[/b][/color]
Ой  зацвіли  фіялочки,  зацвіли,
аж  ся  гори  з  долинами  покрили.

Збирала  їх  Марусенька  знизенька,
а  за  нею  їй  батенько  зблизенька.

–  Не  ходи  ти,  мій  батенько,  за  мною,
не  люба  ми’  бесідонька  з  тобою.

Ой  зацвіли  фіялочки,  зацвіли,
аж  ся  гори  з  долинами  покрили.

Збирала  їх  Марусенька  знизенька,
а  за  нею  їй  матінка  зблизенька.

–  Не  ходи  ти,  моя  мамцю,  за  мною,
нелюба  ми’  бесідонька  з  тобою.

Ой  зацвіли  фіялочки,  зацвіли,
аж  ся  гори  з  долинами  покрили.

Збирала  їх  Марусенька  знизенька,
а  за  нею  їй  миленький  зблизенька.

–  Ой  ходи  ж  ти,  мій  миленький,  за  мною,
люба  мені  бесідонька  з  тобою.

[i]*    Записано  у  м.  Дрогобичі  від  Л.В.  Кикавець.
[/i]

[color="#ff0000"][b]ОЙ  У  ЛЬВОВІ  РАНО-ЗРАНКУ*[/b][/color]
Ой  у  Львові  рано-зранку
Ходять  хлопці  по  ярмарку.

Один  хлопець  конем  грає,
А  на  руці  перстень  сяє.

А  на  руці  перстень  сяє,
Із  кишені  хустка  має.

Із  кишені  хустка  має,
Він  до  скрипки  промовляє:
–  Скрипко  моя  золотая,
Струни  мої  шовковії!

А  сьогодні  на  ярмарці
Заграйте  ми  штири  танці.

Бо  дівчина  моя  ходить,
Сама  перша  танець  водить.

[i]*  Записано  у  с.  Грусятичі  Жидачівського  р-ну  від  Г.І.  Бесараба.[/i]


[color="#ff0000"][b]ОЙ  У  ПЕРЕПІЛКИ  ТА  ГОЛІВКА  БОЛИТЬ[/b]
(гаївка-гра)[/color]

[i](У  колі  «перепілочка»  імітує  все,  про  що  співається  у  гаївці.  Врешті  у  гру  вступають  парубки  –  «старий»  і  «молодий»).
[/i]
Ой  у  перепілки  та  голівка  болить.

Приспів:
Ти  ж  моя,  ти  ж  моя  перепілочка,
Ти  ж  моя,  ти  ж  моя  сизокрилая!

Ой  у  перепілки  та  плечиці  болять.
Ой  у  перепілки  та  рученьки  болять.
Ой  у  перепілки  та  колінця  болять.
Ой  у  перепілки  та  спинонька  болить.

Ой  у  перепілки  та  старий  чоловік.
Із  комори  йде  і  нагайку  несе.
Нагайку  несе,  бородою  трясе.
А  у  перепілки  молодий  чоловік.
Із  базару  йде,  черевички  несе.


[color="#ff0000"][b]ОЙ  ПОСАДИМ  ГРУШЕНЬКУ[/b][/color]
Ой  посадим  грушеньку  –  
Гай  буде,  гай.
Нічка  ж  моя  темная
І  ти  зоре  ясная  –  
Дай,  Боже.  Дай! (2)

Ой  виросте  грушенька  –  
Гай  буде,  гай.
Нічка  ж  моя  темная
І  ти  зоре  ясная  –  
Дай,  Боже.  Дай! (2)

Ой  паліє  грушенька  –
Гай  буде,  гай!
Нічка  ж  моя  темная
І  ти  зоре  ясная  –  
Дай,  Боже.  Дай! (2)

Ой  рясніє  грушенька  –  
Гай  буде,  гай!
Нічка  ж  моя  темная
І  ти  зоре  ясная  –  
Дай,  Боже.  Дай! (2)


Ой  потрясем  грушеньку  –  
Гай  буде,  гай!
Нічка  ж  моя  темная
І  ти  зоре  ясная  –  
Дай,  Боже.  Дай! (2)


[color="#ff0000"][b]ОЙ,  ДАНЧИКУ,  БІЛОДАНЧИКУ![/b][/color]
Ой,  Данчику,  Білоданчику!
Поплинь,  поплинь  по  Дунайчику,
Росчеши  косу  русу,
І  чорненькі  брівця:
Ти  возьмися  за  під  боки,
Покажи  свої  скоки,
Ти  возьмися  за  під  вижки,
Шукай  собі  товаришки,
Вибери  собі  другу
З  калинового  лугу.

[color="#ff0000"][b]ОЙ  НЕ  ХОДИ,  КАЧУРО́НЬКУ,  В  ГОРОХО́ВІМ  ВІ́НКУ[/b]
(гаївка-гра)[/color]
Ой  не  ходи,  качуроньку,  в  гороховім  вінку,  в  гороховім  вінку,
Вибирай  си,  качуроньку,  щонайкращу  дівку,  щонайкращу  дівку.

Не  казала  мені  мати  кралі  вибирати,  кралі  вибирати.
А  казала  мені  мати  сиротоньку  взяти,  сиротоньку  взяти.

–  Теши,  сину,  ясенину  –  буде  добре  клиння,  буде  добре  клиння.
Бери,  сину,  сиротину  –  буде  господиня,  буде  господиня.

–  І  та  файна,  і  та  файна,  і  та  непогана,  і  та  непогана.
Межи  ними  Марусенька  як  намальована,  як  намальована!

[i](У  дівочому  колі  ходить    підліток-«качурик»  у  «гороховім»  вінку  і  під  час  співу  надивляється  собі  «найкращу  дівку».  Коли  спів  завершується  пара  покидає  коло.  Гаївка  починається  спочатку  уже  з  іншим  «качуриком»).
[/i]

[color="#ff0000"][b]ОЙ  НА  ГОРІ,  НА  ГОРБОЧКУ*[/b][/color]
[color="#ff0000"][b]Ой  на  горі,  на  горбочку
Стоїть  церква  на  видочку.

Коло  неї  ростуть  квіти,
Ходять  старші,  ходять  діти.

Ходять  хлопці  і  дівчата,
Українські  соколята.

Хоч  ягілка  невесела,
Заспіваймо,  міста,  села.

Най  почують  з  могил  тії
Стрільці  наші  січовії.

Най  воскресне  Україна,
Сріблом-злотом  замаїна.

Най  приведе  за  собою.
За  рученьку  добру  долю.

Нарід  її  привітає,
"Ще  не  вмерла  заспіває".

Най  почують  усі  люди,
Що  колись  весело  буде.

Ще  не  вмерла  тая  слава,
Що  сімсот  літ  в  степу  спала.[/color]
[/b]
[i]*Записано  у  с.  Нем’яч    Бродівського  р-ну  Львівської  обл.  від  Олійник  Олени,  1927  р.н..  Нотна  транскрипція  М.  Вовк.  Варіант  записів  із  Козівського  р-ну  Тернопільської  обл..
[/i]

[color="#ff0000"][b]ДЕСЬ  ТУТ  БУЛА  ЦАРІВНА**[/b]
(гаївка-гра)[/color]
Десь  тут  була  царівна,  царівна,  царівна,
десь  тут  була  царівна,  царівна  молода.

Царівно,  бійся  відьми  злої,  відьми  злої,  відьми  злої,
царівно,  бійся  відьми  злої,  відьми  злої.

Аж  тут  прийшла  та  відьма  зла,  відьма  зла,  відьма  зла,
вона  царівну  приспала,  приспала,  приспала.

Аж  ось  прийшов  царевич,  царевич,  царевич,
аж  ось  прийшов  царевич,  царевич  молодий.

І  поцілунком  розбудив,  розбудив,  розбудив,
і  поцілунком  розбудив  царівну  молоду.

І  всі  кричали  «слава»,  «слава».  «слава»,
І  всі  кричали  «слава»  тій  парі  молодій!

[i](Гаївка-гра  виконується  з  дійовими  особами  в  колі  –  на  початку  «царівна»,  потім  «відьма»,  а  далі  «царевич»  -  вони  ілюструють  усе  те,  про  що  співається  у  гаївці).
[/i]
[color="#ff0000"][b]ВЖЕ  ДЗВІНОЧОК  КЛИЧЕ  НАС…**[/b]
(гаївка-руханка)
[/color]
Вже  дзвіночок  кличе  нас:
До  забави  час,  час,  час.
Затанцюймо  раз,  два,  три,
Заспіваймо  –  я  і  ти.

Рученьками  хлоп,  хлоп,  хлоп,
Ніженьками  топ,  топ,  топ.
Вліво  –  раз,  вправо  –  два,
В  нас  забавонька  нова!

[color="#ff0000"][b]ГЛЯНЬТЕ,  ДІТИ,  ГЛЯНЬТЕ,    ЛЮБІ…**[/b]
(гаївка-гра)
[/color]
Гляньте,  діти,  гляньте,  любі  –  
Щось  сидить  там,  у  норі…
Довга  в  нього  борода
І  велика  голова…

Гляньте,  діти,  гляньте,  любі  –  
Щось  там  вилізло  з  нори…
Довга  в  нього  борода
І  велика  голова…

[color="#ff0000"][b]«КУ-КУ»,  «КУ-КУ»,  ЧУТИ  В  ЛІСКУ…**[/b]
(гаївка)
[/color]
Ку-ку,  ку-ку,  чути  в  ліску,
Ходім  співаймо,  радо  вітаймо
Божу,  Божу,  Божу  весну.

Ку-ку,  ку-ку,  птичко  мала.
Ти  нам  співала,  правду  сказала,
Зникла,  зникла,  зникла  зима.

Ку-ку,  ку-ку,  чути  в  ліску.
Гаєм-поточком,  бором-лісочком
Голос,  голос,  голос  гуде!

[color="#ff0000"][b]-ХРИСТОС  ВОСКРЕС!
-ВОІСТИНУ  ВОСКРЕС!
[/b]
[/color]

[i][b]**Мамині  гаївки,  співані  з  голосу  Вовк  Лідії-Надії  Михайлівни  (Львів,  1936  р.н.)[/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786597
дата надходження 08.04.2018
дата закладки 08.04.2018

Adelaide

Покуда моё небо синее

Куда  бы  мне  провалиться?
Ни  пропасти,  ни  поребрика.
У  совести  с  её  дебрями
Есть  пара  забытых  сквериков
Среди  молчаливых  извилин.
И  роясь  в  удушливой  пыли
Романов  прожитого  бешенства,
Пытаясь  найти  убежище,
Увижу  себя  повешенным,
Не  тронув  края  могилы.
Если  б  я  был  всесилен,
Зарыл  бы  себя  в  этой  темени
Без  права  взрасти  семенем,
Без  шанса  восстать  во  времени,
Увязнув  в  холодном  инее.
Покуда  мое  небо  синее,
Холю  я  мысли  величие,
(Что  позже  пожизненным  бичем
Освоит,  как  можно  тактически,
Красиво  мной  препарировать).
Нет  сил  на  нового  Ирода:
Сейчас  мне  всего  лишь  хочется
Найти  свой  дом  и  отрочество,
В  лесную  осесть  заболоченность,
Юлить  между  черными  дырами.
Где  взбредит,  но  не  в  квартире
Навеки  готов  остаться.
Но  мне  уже  где-то  за  двадцать,
Пора  наконец  попытаться
Сходить  в  магазин  за  кефиром.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786534
дата надходження 08.04.2018
дата закладки 08.04.2018

Лилея

Быть строчкой твоих стихов…

Этой  ночью  я  Музой  к  тебе  приходила...
В  виде  полной  Луны...
В  твоё  окно  светила...
Делясь  энергией  Любви!
Может  немного  не  давала  спать...
Луна  вдохновила!
Будешь  стихи  писать!
Появятся  белые  крылья!
Звёзды  помогут!
Расскрыться!
Душа  полетит  в  Далёкие  Дали!
Там  -  Источник  Любви!
Там  -  Муза!
Музыку  играет...
На  стихи  вдохновляя...
Поэт!
К  вдохновению  лети!
Делюсь  с  тобой  Счастьем!
Дарю  Любовь!
Душа  к  тебе  стремится!
Мечтая...
Быть  строчкой  твоих  стихов...
В  тебе  Любовью  растворяясь...
Уникальность  Любви  -  стихов...
Луна  -  Небесное  Светило...
Дающая  Силу!
Умеющее  Дарить  Любовь!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786441
дата надходження 07.04.2018
дата закладки 07.04.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "Благословенні ЛЮДИ і ЗІРКИ"

Благословенні  ЛЮДИ  і  ЗІРКИ…
Благословенні  зорі,  що  під  Богом…
Веде  нас  Доля  стрімко  з  [b]Козерогом[/b]
поміж  небесні  пущі  й  осоки…

Де  воду  набирає  [b]Водолій[/b],
пірнаючи  у  веселкові  плеса,  -  
там  Риби  крутять  срібні  перевесла
у  круговерті  сповнених  надій.

Де  молоко  стікає  по  ріці,
де[b]  Близнюки[/b]  у  братнім  хороводі
між  світанкових  звуків  і  мелодій  –  
гамують  спрагу  [b]Овни[/b]  і  [b]Тельці[/b].

У  диких  нетрях  чути  позіх  [b]Льва[/b],  
на  дні  імлистім  видно  клешню  [b]Рака[/b]…
Могутня  велич  зоряного  знака  –  
шумить-гуде  одвічна  перезва!

Там  за  княгиню  –  благородна  [b]Діва[/b],
а  за  князенка  –  стриманий  [b]Стрілець[/b],
веде  їх  спільно  Доля  навпростець  –  
правдива  й  чесна  Доля-Доброгніва…

Там  все  праве́,  там  зорі  і  закони
пильнують  час,  як  мислить  Числобог,
свята  Любов  там  оре  перелог
і  не  отруйні  навіть  [b]Скорпіони[/b].

Несуть  там  лік  розважні  [b]Терези́[/b]:  
кому  і  скільки,  і  коли,  і  по́що…
І  світять  зорі  людям  як  на  прощу
 між  блискавиць  небесної  грози.

…  Гроза  проскаче  в  ніч  за  [b]Козерогом[/b].
Минеться  гнів,  закрутиться  у  ріг…
[b]Молочний  Шлях  [/b]розкине  оберіг  –  
благословенні  зорі,  що  під  Богом.

Во  ім’я  Боже…  з  Божої  руки  –  
Благословенні  ЛЮДИ  і  ЗІРКИ.

*    *    *
Зі  збірки  "Самоцвіти  сокровення".  -  Львів:Логос,1997.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764550
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 05.04.2018

Наташа Марос

СКВОЗНЯКИ…

Разгулялась  холодная  вьюга,
Искромсала  мне  душу,  свела,
Снова  я  бинтовала  всё  туго  -
Берегла  я  тебя,  как  могла...

Только  ветер  ломал  мои  окна  -
Режут  ночь  не  тупые  края...
Не  спешил  ты  собрать  эти  стёкла,
Понимая,  что  боль  не  твоя...

Я  хочу  у  камина  согреться  -
Будьте  прокляты  вы,  сквозняки,
Что  загнали  опять  в  моё  сердце
Призрак-тень  прошлогодней  тоски...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785974
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018

Lina Queen

НІКОЛИ НЕ ЗАКОХУЙСЯ В МИТЦІВ

Ніко́ли  не  закохуйся  в  Митців:
Вони  примхливі  й  дуже  непостійні,  
Всякчас  живуть  зі  славою  творців
І  в  цім  вони  всі,  як  один,  не  змінні.  
Ніколи  не  захоплюйся  Письменником,  
Вогнем  любові  в  сонячних  очах,  
Твоє  ім'я  зостанеться  іменником  
На  неспокійних,  зболених  устах.  
Ніколи  не  захоплюйся  Актрисою,  
Що  змінює  все  ма́ски,  грає  роль
І  ділить  серце  навпіл  бісектрисою,  
І  нівечить  мільони  людськи́х  доль.  
Ніколи  не  захоплюйся  Художником,  
Аби  не  стати  жодною  з  тих  муз,  
Які  несуть  Йому  ганьбу  безбожника,  
Якому  не  клекоче  й  чорногуз.  
Ніколи  не  захоплюйся  Музи́кою,  
В  якого  в  серці  му́зика  бринить,  
Тобі  не  треба  бути  Евридикою,  
Яка  Його  навік  занапастить.  
А  надто  ж,  не  захоплюйся  Поетами
Азартом  їхнім,  словом  часом  злим,  
Бо  стиснуть  серце  гострими  лабетами,  
І  зникнеш  Ти,  не  знайдений  ніким.  
Чи  ритмом  ніжним  -  арфою  пейзажною
Поволі  з  Тебе  просто  зроблять  тінь
І  скажуть:  ця  любов  була  міражною,  
Ти  був  одним  з  чудових  сновидінь.    
Митцю  нелегко  вірності  в  коханні  
Хоча  б  на  мить  єдину  досягти,  
Не  знаю  я:  чи  в  Їхньому  стражданні,  
Хтось-таки  зможе  Їм  допомогти.    
Митець  повинен  Сам  Себе  не  зрадити,  
Не  розгубить  у  Всесвіті  талант,  
Не  знаю  я:  чи  може  хтось  зарадити,  
Напевно,  ні,  цього  ж  не  знав  і  Кант!
©  Аліна  Ластович.  02.04.2018  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785632
дата надходження 02.04.2018
дата закладки 02.04.2018

Марґо Ґейко

Ця ніч

А,  ти  моїх  метеликів  ловив
Поміж  грудьми  нестримними  устами.
Миттєвість  найчуттєвіших  лавин
Вгамовував,  руйнуючи  устави.

Палаючий  розхристаний  камін
Нагрівся  швидко,  це  не  руська  пічка.
Медових  вуст  незвіданий  кармін
Ти  цілував,  я  плавилась  мов  свічка.

Найперша  ніч  з  тобою  –  дивина,
Закарбувалась  реверансом  карми.
Хмільніша  від  вінтажного  вина,
Ця  патока  прикрита  пелюстками.

Із  пут  розпусно  вибилась  коса,
Синхронно  і  бажання  розплелося.
Я  згадую,  що  ти  мені  казав,
Зав’язуючи  очі  тим  волоссям.

Проникнув  на  незриму  глибину,
Лунав  у  кожній  мрії  і  клітині.
Прозоро-білі  краплі  бурштину
Лежали  на  тілесному  сатині.

Ця  ніч  є  найпрекрасніша  з  оман,
Втім,  сни  так  і  лишились  цілинами.
Я  згадую  її  мов  крізь  туман…
Вона  була,  але  чомусь  не  з  нами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785047
дата надходження 29.03.2018
дата закладки 01.04.2018

Марґо Ґейко

Quasi -

Наразі,  у  добу  засилля  фотошопа
Піднести  може  всяк  філістера  і  хлопа.
Призначити  в  сенат  або  в  легіонери,
Знецінити,  за  мить  продати  на  галери.  

А  це  насправді  є  незвідана  спокуса.
Я  милому  тому  розпушую  вже  вуса,
Малюю  родовід,  регалії  і  лати,
Хатину  оберну  на  замкові  палати.

Намріялось,  щоб  він  був  лицарем  в  шоломі  .
Ми  нібито  близькі,  втім,  майже  незнайомі.  
Природа  взагалі  не  терпить  порожнечі,
Були  би  еполети,  то  знайдуться  і  плечі.

А  лицарів  гризе  екзистенційна  криза,
Тому  я  віділлю  ще  бронзового  списа.
Парсуна  ця  п’янить  як  трунок  із  розмаю,
Він,  справді,  най-  най-  най-  з  усього,  що  я  маю.  

Фантазія  тонка  породжує  дракона,
Бо  знаю,  є  така  з  Георгієм  ікона.
Княжну  рятує  він  від  грізної  наруги,
Орудує  мечем,  тримаючись  попруги.

Назавтра  я  йому  в  сердечному  лептопі  
Змалюю  вже  хвоста  в  уяві  -  фотошопі.  
Захочу,  мій  Тесей  повстане  Мінотавром,  
А  Яго  далебі  Венеціанським  Мавром.

Хоча  із-за  плеча  лунає  засторога,
З  биндюжного  коня  творю  єдинорога.
Мій  маятник  хитає  від  пекла  до  вираю  
Боюсь,  коли  зустріну,  то  навіть  не  впізнаю.



листопад  2017

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785490
дата надходження 01.04.2018
дата закладки 01.04.2018

Анатолій Волинський

О, женщина!

О,  женщина  –  краса  земная!
В  сей  день…  приветствую  тебя!
Создатель,  долг  свой  исполняя
Украсил  прелести…любя!  

Ты  краше  всех  цветов  на  свете,
Ты  подымаешь  стаю  чувств,
Ты  таинств,  всех  мирских  свидетель,
Ты  –  покоритель  наших  уст.

Тебе,  не  выстроить  кордоны,
Их  не  приемлет  красота:
Перед  тобой  роняли  троны,
Перед  тобою  суета.

Ты  –  властелин  мужских  поступков,
Несёшь  с  достоинством  свой  долг.
Ты  –  победитель  над  рассудком!
Ты  заслужила  свой  престол.                      

Свою  –    Эпоху  Возрожденья,
Как  на  Голгофу  влачишь  Крест!
Себя    украсила…  смиреньем,
Но  твёрдый  взгляд,  как  грозный  Перст!

Из-за  тебя  рождались  ссоры
И  наступала  благодать,
Ты  всем  живущим  в  этом  Мире
Любима:  дочь,  сестра  и    Мать!

Ты  -  украшенье,  в  наше  время,  
Как  расцвеченный  розы    куст,
Влечёт  шмеля  удобрить  семя…
Ты  королева  наших  чувств!

Тебя  Создатель,  в  назиданье,
Предрёк  для  нежности,  утех,
Тобой  любуясь  –    сновиденье,
Мы  принимаем  Божий  грех.
 
От  зарожденья  и  доныне,
Чтобы  добыть  святой  бутон,
Блестяще  спрятала  в  бикини  
Свой  символ  власти  –  царский  трон.

О,  женщина!  Ты  –  Божий  Дар!
Награда  за  бои,  терпенье…
Ты  –  Гений  по  коварству  чар!
Ты  рождена…  для  Вдохновенья!

С  праздником  Вас,  дорогие  женщины!  Здоровья  Вам  и  Вдохновения!  Берегите  себя!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780916
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 01.04.2018

Інна Рубан-Оленіч

Балада про камінь

Майстер  йшов  по  курній  дорозі,
Їх  багато  було  у  житті
Але  раптом,  спинився  на  розі,
Бачить,  камінь  лежить  на  путі.

Зрозумів,  це  дарунок  від    долі,
Нахилився  з  собою  забрав.
Довго-довго  його  роздивлявся,
Довго-довго  його  шліфував.

Він  обточував  гострі  грані,
День  і  ніч  свою  душу  вкладав
Одягнув  у  багату  оправу
Всьому  світу  його  показав…

Кожен  скарбом  таким  милувався:  
«Самородок,  це,  цінність,  краса…»
Йому  оди  усі  співали    
і  підносили  під  небеса…

Виставкові  найкращі  зали
Справжня  витонченість  і  шик
Призи,  премії  і  медалі…
́́́́́І  до  слави  такої  він  звик…

А  про  майстра  усі  забули,
хто  роками  талант  плекав
Хто  в  самотності  і  в  тривозі  
Довго-довго  подяки  чекав.

І  подумав  майстер:  Що  б  сталось?
Якби,  дуже  давно  у  житті,
Обминув  на  дорозі  той  камінь  
 І  залишив  в  піску  на  путі?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779043
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 01.04.2018

Інна Рубан-Оленіч

У просторі мрій

Я  себе  загубила    у  просторі  мрій,
В  незбагненності  суті  людської.
Десь,  далеко,  в  безодності  вічних  надій,
Ніде    більше    немає  такої.

Лине  подих  акордів,    з  роялю  зліта,
І  у  вись  підлітає  до  неба,
Із  грозою  і  леготом  плинуть  літа,
Та  і  з  цим  сперечатись  не  треба.

У  тривожних  сонетах  зникає  «вона»,
Не  шукаючи  вірного  змісту.
Нісенітниці  пише  на  клапті  життя,
Що  не  мають  конкретного  вмісту.

У  сполохану  душу  ховається  страх,
Він,  руйнує  приховану  ласку.
Із  прадавніх  законів,  що  спалені  в  прах,
Знову  пише  нечувану  казку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785438
дата надходження 01.04.2018
дата закладки 01.04.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "ШЕВЧЕНКО У РІДНІЙ КИРИЛІВЦІ" (нарис)

[color="#ff0000"]З  авторського  циклу  програм  [b]"Стежками  "Живописної  України"  Тараса  Шевченка"[/b],  записаного  на  радіо  "Воскресіння"  у  рік  200-ліття  Кобзаря.[/color]

[color="#ff0000"]Із  повітового  міста  Чигирина  Київської  губернії  Шевченкові  було  близько  поїхати  до  села  Суботова,  звідти  –  до  Кирилівки,  де  відразу  пішов  до  брата  Йосипа.  Тарас  привітав  брата  з  новонародженим  первістком,  для  якого  став  хрещеним  батьком  20  вересня  1843  року.  У  селі  нарисував  батьківську  хату  та  портрет  свого  діда  Івана  Андрійовича.  Щодо  того,  чи  намалював  маляр-Шевченко  місцеву  парафіяльну  Кирилівську  церкву,  у  якій  побував  під  час  обряду  хрестин,  існують  тільки  здогади,  але,  на  жаль,  без  фактичних  доказів.  Невдовзі  Шевченко  побував  у  селі  Березані,  а  потім  і  в  Яготині,  у  родини  Рєпніних,  аж  до  10  січня  наступного  1844  року.  Перед  поверненням  до  Петербурга  Шевченко  побував  у  Мойсівці,  Березовій  Рудці,  Качанівці,  а  звідтіля  знов  у  рідній    Кирилівці  …  сучасному  селі  Шевченковому  (до  початку  XIX  століття  Керелівка,  до  1929  —  Кирилівка).[/color]

Хто  з  вас  не  був  у  селі    Шевченковому,  Вільшанського  повіту  на  Черкащині,  на  Придніпрянській  височині,  що  розкинулася  на  вододілі  двох  річок  –  Вільшанки,  яка  впадає  у  Дніпро,  та  Гнилого  Тікича,  води  якого  течуть  до  Південного  Бугу?  Не  були,  то  обов'язково  побувайте!  Особливо  хороше  там  весною,  коли  все  село  потопає  в  молоці  яблуневого  цвіту.  Не  село,  а  суцільне  море  квітів.  А  ще  краще  там  восени,  коли  від  важких  червонобоких  яблук
додолу  звисають  гілки  яблуневі,  а  над  землею  лине  їх  аромат.  Через  поля,  зелені  гаї  і  ліси  довгою  мережкою  тягнувся  Чорний  шлях.  Обабіч  шляху  подекуди  тулилися  невеличкі  села,  а  найчастіше  -  окремі  двори  селян,  що  освоювали  безлюдний  край  Звенигородщини.  Місцину  цю  заселили  люди  із  давніх-давен.  Про  це  свідчать  виявлені  поруч  Кирилівки  скіфські  кургани.
Посеред  лісу,  якому,  здавалося,  кінця  краю  немає,  побіля  річки  осів  осаул  Кирило  з  кількома  козаками.  Влітку  козаки  їздили  на  Запорізьку  січ,  залишаючи  на  господарстві  одних  жінок.  Жінки  доглядали  худобу,  птицю,  косили  на  берегах  річок  та  озер  трави,  випалювали  ліс  і  на  галявинах  сіяли  пшеницю  та  жито.  
Осаул  Кирило  незчувся  як  і  старість  підкралася,  зсадила  з  коня,  прикувала  до  своєї  оселі.  Сусіди  поважали  Кирила  за  його  розум  і  дотепність,  за  цікаві  розповіді  про  давнину.Розмовляв  Кирило  незвичайно:  в  словах  замість  "и"  вимовляв  "е".  Тому  і  дражнили  "Керелівка",  а  хутір,  ним  заснований,  назвали  «Керелівкою».  
Перша  згадка  про  Керелівку  зустрічається  в  історичних  джерелах  1618  року.  
Всередині  ХVІІ  століття  французьким  інженером  Бопланом  намальовано  карту,  де  зазначені    між  Вільшаною  і  Лисянкою  [b]«Керелів  ліс»[/b]  і  поселення.  Поблизу  з  південного  сходу  на  північний  захід  пролягав  Чорний  шлях.
                 Поруч  легендарного  осавули  Кирила  почали  селитися  інші  люди,  так  утворилося  поселення.  За  адміністративним  поділом  16  століття  село  входило  до  Брацлавського  повіту.  Заселення  його  проходило  досить  швидко.  На  початку  18  століття  більшість  земель  Смілянського  повіту,  до  якого  належала  Кирилівка,  була  власністю  польських  магнатів  Яблоновських.  З  1741  року  тут  уже  налічувалося  130  дворів  та  понад  900  жителів.    Деякий  час  селом  володіли  польські  князі  Любомирські.  Потім  Кирилівку,  Моринці,  Вільшану  та  чимало  інших  сіл  купив  князь  Григорій  Потьомкін.
1768  року,  під  час  великого  антифеодального  повстання,  відомого  під  назвою  [b]Коліївщина,[/b]  по  Чорному  шляху  через  Боровикове,  Тарасівку,  Звенигородку  рухалися  повстанські  загони  Максима  Залізняка,  Семена  Неживого.  До  останнього,  що  йшов  на  Лисянку,  приєдналися  кріпаки  з  Керелівки  та  сусідньої  Тарасівки.
Село  Кирилівка,  в  якому  9  березня  1814  року  народився    Т.  Г.  Шевченко,  належало  до  вільшанського  маєтку,  успадкованого  племінником  найяснішого  князя  Гр.  О.  Потьомкіна-Таврійського,  дійсним  таємним  радником,  генерал-губернатором  псковським  і  смоленським  --  Василем  Васильовичем  Енгельгардтом.  Останні  роки  свого  життя  пан  Василь  Енгельгардт  провів  у  м.  Вільшаній,  де  він  мав  великий  дерев’яний  будинок  з  тінистим  парком,  псарню  і  оркестр,  для  якого  було  споруджено  цілий  ряд  будиночків,  що  виходив  на  базарну  площу,  навпроти  поміщицького  дому.  Пан  жив  і  помер  нежонатим,  але  мав  двох  синів  од  якоїсь  метреси  —  польки  чи  німкені,  похованої  у  с.  Кирилівка  з  північного  боку  парафіяльної  православної  Кирилівської  церкви.  Вільшана  з  Тарасівною,  Зеленою,  Вербівкою,  Воронівкою  і  Сегединцями  перейшла  до  В.  В.  Енгельгардта  у  спадщину  від  Потьомкіна,  а  Кирилівку,  Гнилець,  Петрики,  Моринці  й  Пединівку  він  купив.  Після  смерті  Василя  Васильовича  в  1830  році  вільшанський  маєток  перейшов  до  рідної  його  сестри  Олександри    Браніцької,  а  Кирилівка,  Моринці  та  інші  придбані  села  разом  із  капіталами  покійного  —  до  незаконнонароджених  його  синів,  один  з  яких,  полковник  гвардії  Павло  Васильович  Енгельгардт,  став  власником  Кирилівки  і  поміщиком  Тараса  Шевченка  ;  з  1828  року  підліток-Тарас  служив  у  пана  Павла  козачком.
За  життя  Енгельгардта-старшого  управителем  усього  вільшанського  маєтку  був  якийсь  Дмитренко,  православний,  а  конторником  чи  секретарем  його  канцелярії  у  Вільшаній  —  Федір  Штанько,  величезний  на  зріст  бас;  усе  діловодство  велося  російською  мовою.  Після  смерті  Енгельгардта-батька  управителями  були  вже  поляки,  які  привели  з  собою  цілу  фалангу  своїх  одноплемінників,  і  ті  зайняли  посади  економів,  лісничих,  писарів  і  т.  п.;  разом  із  тим  в  економічному  управлінні  діловодство  почали  вести  польською  мовою.  Кирилівка,  Моринці,  Сегединці  й  Пединівка  нагадують  і  досі  суцільні  яблуневі,  грушеві,  сливові  й  черешневі  сади.  У  Вільшаній,  Зеленій  і  Тарасівці  було  не  так  багато  садів.
Тягар  панщини  і  зубожіння  селян  почалися  після  переходу  вільшанського  маєтку  у  володіння  шляхтанки  О.  В.  Браніцької,  під  управлінням  поляків.
[color="#ff0000"]Тарас  Григорович  Шевченко  [/color]народився  на  світ  при  панові[b]  Василю  Енгельгардті,[/b]  коли  у  вільшанському  маєтку  польського  духу  і  польської  мови  не  було  і  в  згадці,  і  коли  живі  ще  були  спогади  про  гайдамаччину,  про  набіги  кримських  татар,  про  спалення  у  Вільшаній  Данила  Кушніра  та  інші.  Ще  зовсім  малим  розлучився  він  із  сестрою  Катериною,  яка  вийшла  заміж  у  с.  Зелену  за  селянина  Антона  Красицького,  високого  і  ставного  чоловіка.  Вона  розповідала,  що  Тарас  не  раз  прибігав  до  неї  і  в  Зелену  пішки,  босий  і  напівголий,  з  усякою  нечистю  в  голові,  блукаючи  із  села  в  село,  через  що  вона  називала  його  «приблудою».
Перший  учитель  Тараса  Шевченка,  стихарний  дячок  села  Кирилівки  [b]Петро  Федорович  Богорський[/b],  був  сином  священика  із  села  Верещак,  учився  в  колишній  київській  академії  до  середнього  класу  риторики,  а  після  вивчення  при  архієрейському  хорі  церковного  уставу  і  нотного  співу  в  1824  р.  був    призначений  дячком  у  село  Кирилівку;  в  1827  р.  йому  було  двадцять  сім  років.  Саме  він  прихистив  Тараса,  який  блукав  по  селу,  навчив  його  книжної  мудрості  й  познайомив  із  дияконом  села  Лисянки  —  маляром,  а  далі…  з  дячком  села  Тарасівки,  маляром  села  Хлипнівки  та  іншими  грамотними  людьми,  які  стояли  вище  селян.  За  свідченням  покійного  священика    Кирилівської  парафії  о.  Григорія  Кошиця,  Богорський  сам  добровільно  взяв  до  себе  Тараса,  і  ніхто  йому  за  нього  нічого  не  платив.  На  цьому  акцентує  викладач  Київської  духовної  академії[b]  Петро  Гаврилович  Лебединцев[/b]*  у  своїх  спогадах  про  Тараса  Григоровича  Шевченка,  які  він  видрукував  у  журналі  «Київская  старина»  1882  року  як  рецензію  на  книгу  М.К.Чалого,  тодішнього  директора  2-ої  київської  гімназії  «Жизнь  і  произведения  Тараса  Шевченко».  

[i]«Якимось  гірким  п’яницею  він  не  був,  хоча  на  требах  і  в  товаристві  не  відставав  у  пиятиці  від  своїх  парафіян.  І  тому  Тарас  Григорович,  який  залишив  свого  вчителя  по  цій  частині  далеко  позаду  себе,  надміру  малює  його  у  своїх  спогадах  відчайдушним  п’яницею  і  дарма  не  згадав  його  хоча  б  одним  словом  подяки.  Якби  не  взяв  його  Богорський  до  себе  в  науку,  Тарас,  певно,  загубився  б  серед  інших  сільських  дітей.  А  що  дячок  посилав  Тараса  читати  псалтир  над  померлими,  за  це  не  можна  його  осуджувати:  такий  був  загальний  у  церковних  школах  звичай,  завдяки  якому  хлопчики  набували  навички  у  читанні;  звичай  цей  подобався  самим  батькам  дітей,  а  дячку  полегшував  виконувати  обов’язки,  що  лежали  на  ньому,  і  був  певною  допомогою  за  безплатне  навчання.
А  коли  згадати  звичаї  міських  училищ  того  часу,  гімназій  і  пансіонів,  у  яких  не  шкодували  лози  для  бешкетників,  то  не  дивно,  що  дячок  Богорський  не  дуже  панькався  з  таким  зухвалим  і  мінливого  норову  хлопчиком,  яким  був  Тарас  Шевченко  в  роки  свого  дитинства.
У  домі  священика  Іоанна  Нестеровського  Тарас  не  жив  і  нічого  не  вчився  у  нього,  та  й  не  міг  учитися,  оскільки  Нестеровський  був  уже  старий  для  того,  щоб  учити  грамоти,  а  жив  він  якийсь  час  у  іншого  священика  тієї  ж  Кирилівської  церкви  о.  Григорія  Кошиця,  виконуючи  обов’язки  хлопця-погонича,  який  доглядав  худобу  й  запрягав  його  булану  і  широкохвосту  кобилу,  про  що  згадувалось  і  пізніше,  під  час  обох  приїздів  Тараса  Григоровича  в  Кирилівку  —  в  1845  і  1859  роках.  Покійна  дружина  о.  Григорія  переказувала  нам,  що,  перебуваючи  в  її  домі,  Тарас  зимовими  вечорами  завжди  в  кухні  щось  читав  про  себе,  як  грамотний  хлопчик,  а  за  словами  о.  Григорія,  Тарас  в  його  кухні  вивчив  дві  кафізми  із  псалтиря.  Гадаємо,  що  в  домі  о.  Григорія  Тараса  Григоровича  не  кривдили,  бо  о.  Григорій  був  людиною  заможною,  мав  добре  господарство  і  два  великих  садки  біля  будинку,  а  дружина  його  була  дуже  славна  жінка;  жили  вони  досить  патріархально,  і  вдень  і  ввечері  були  серед  прислуги  на  великій  чистій  кухні,  що  займала  половину  будинку,  і  лише  коли  хотіли  відпочити  або  приймали  гостей,  переходили  у  свої  світлиці,  які  складалися  з  двох  невеликих  кімнат  на  другій  половині  будинку.  Проте  відгуки  Григорія  були  не  на  користь  Тараса  Григоровича:  він  і  пізніше  називав  його  все-таки  ледачим,  тобто  нездатним  до  будь-якої  господарської  роботи.  Хоч  я  часто  бував  у  домі  о.  Григорія  Кошиця,  син  якого,  Іван,  учився  разом  зі  мною  і  моїми  братами  в  богуславському  училищі  і  їздив  туди  на  тій  же  буланій  кобилі,  та,  на  жаль,  не  примітив  я  тоді  її  погонича,  в  душі  якого  таївся  поетичний  геній.  Від  о.  Григорія  Тараса  взяли  до  управителя  в  слуги  і  незабаром  відправили  у  Вільно  до  Енгельгардта».[/i]

Прибувши  в  1843  році  на  Україну,  на  рідні  терени  Тарас  Шевченко  виконав  низку  малюнків  з  натури,  які  вражають  своєю  викінченістю  та  майстерністю.  Надзвичайно  промовистим  є  малюнок,  на  якому  зображено  убоге  селянське  житло  —  власне,  лише  половину  хати  з  обдертою  стріхою  і  великим  незграбним  комином  на  першому  плані.  Під  хатою  сидить  напівголе  дитинча,  на  подвір'ї  пасеться  миршавий  підсвинок.  На  звороті  ліворуч  угорі  олівцем  напис  рукою  Г.  Честахівського:  [color="#ff0000"][b]«Вдовина  хата  на  Україні».[/b][/color]  Під  такою  назвою  цей  рисунок  вніс  Честахівський  до  свого  списку  за  №  116.  

[i]«Поміщик  був  повним  господарем  кріпаків.  У  селі  й  донині  живуть  нащадки  російської  сім'ї  Соколових,  яку  Енгельгардт  виміняв  за  породисту  собаку.  Аж  із  Смоленщини  був  вивезений  досвічений  коваль  Єгор  Соколов  із  сином  Ярофеєм.    На  початку  19  століття  у  поміщицькому  маєтку  працювало  68  дворових  слуг,  значна  частина  яких  прибула  з  російських  губерній.  Щотижня  селяни  мали  працювати  по  три  дні  на  панщині,  щороку  здавати  панові  2  —  5  курей,  платити  податки.
На  1845  рік  в  усіх  кирилівських  маєтках,  до  яких  належало  ще  декілька  навколишніх  сіл,  з  1520-ти  дворів  налічувалося  тяглових  203,  піших  —  1038,  огородників  —  137,  бобилів  —  142.  Усі  селянські  двори  мали  132  коней,  в  той  час  як  поміщик  —  200.    
1848  року  в  Кирилівці  сталося  заворушення.  Кріпаки  відмовилися  відбувати  панщину.  Справа  дійшла  до  генерал-губернатора.  У  списку  бунтарів  визначено  організаторів  —  Степана  Боровиченка  та  братів  Гнатенків.    
За  офіційними  даними  в  1852  році  в  селі  проживало  2973  ревізійних  душ»[/i].    
Про  важку  кріпацьку  долю  односельців  Тарас  Шевченко    згадає  у  своєму  вірші  [color="#ff0000"][b]«І  виріс  я  на  чужині»[/b][/color],  написаному  в  роки  свого  заслання:

[color="#ff0000"]«…Страх  погано
У  тім  хорошому  селі:
Чорніше  чорної  землі
Блукають  люди;  повсихали
Сади  зелені,  погнили
Біленькі  хати,  повалялись,
Стави  бур'яном  поросли.
Село  неначе  погоріло,
Неначе  люди  подуріли,
Німі  на  панщину  ідуть
І  діточок  своїх  ведуть».  [/color]
 
В  1855  році  син  Павла  Енгельгардта  збанкротував  і  продав  свій  маєток  [b]Еразму  Фліорковському.[/b]  На  цей  час  тут  було  5508  десятин  землі,  існували  винокуренний  і  цегельний  заводи.  Підприємства  були  невеликі,  кустарні.  Винокуренний  завод  мав  потужність  250  пудів  добового  затору  і  існував  до  70-х  років  19  століття.
В  1860  році  в  селі  відкрито  парафіяльну  школу,  в  якій  навчалися  34  хлопчики.    
На  час  реформи  1861  року  у  476  дворах  Кирилівки  проживало  1190  ревізійних  душ.  Після  реформи  у  борги  потрапив  і  Фліорковський.  1871  року  він  продав  маєток  графу  Воронцову  за  155  тисяч  карбованців.  У  1880  році  власником  маєтку  став  український  підприємець  Михайло  Іванович  Терещенко.
Основна  маса  селян  була  неписьменною.  1882  року  українофіли-ліберали  —  професор  Київського  університету  О.  Ф.  Кістяківський  та  інші  спробували  на  пожертвування  відкрити  в  селі  двокласну  школу.  Справа  тягнулась  три  роки,  але  міністр  внутрішніх  справ  заборонив  її  відкривати.    Тільки  1896  року  почала  вона  працювати,  але  навчались  у  ній  діти  заможніх  селян  і  духівництва.  При  ній  було  створено  хоровий  колектив,  який  у  своєму  репертуарі  мав  багато  народних  пісень,  виконував  твори  Тараса  Шевченка.  Для  бідняків  двокласна  і  чотирикласна  (відкрита  у  1911  році)  школи  були  недоступні  через  високу  плату  за  навчання.    
На  початку  20-го  століття  у  селі  Кирилівка  діяли  12  вітряків,  3  торгівельні  лавки.  У  маєтку  поміщика  було  3  095  десятин  землі,  лише  в  основній  кирилівській  економії  працювали  близько  50  наймитів.  Селянам  належало  2236  десятин  землі.    На  кожну  з  868  сімей,  які  складалися  з  8  —  12  чоловік,  припадало  по  2  —  2,5  десятини.  Всі  непридатні  землі  належали  селянам.
Навесні  1905  року  в  Кирилівці  почалися  масові  виступи  селян.  На  початку  другої  половини  травня  натовп  у  кількості  700  селян  прийшов  до  економії.  Люди  випрягали  коней  і  волів,  припинили  роботу.  24  травня  зібралося  близько  1000  чоловік,  співали  «Марсельєзу»  та  інші  революційні  пісні.  Незабаром  до  села  прибув  ескадрон  Переволочиського  полку,  викликаний  для  розправи  з  непокірними.  Заворушення  продовжувались  і  в  наступні  роки.
В  1908  році  в  селі  на  місці  хати  батьків  Т.Шевченка  встановили  млинове  колесо  з  написом[i]  [color="#ff0000"]«Тут  була  хата  Т.  Г.  Шевченка»[/color][/i],  а  в  1914  селяни  посадили  [b]пам'ятний  дуб  [/b]у  садибі  Тарасового  брата  Йосипа.  Того  ж  року  на  гроші,  зібрані  діячами  культури  Києва,  в  тому  числі  письменником  І.С.  Нечуєм-Левицьким  і  студентською  молоддю,  викуплено  садибу  батьків  Шевченка.  Відтоді  вона  стала  доступною  для  багатьох  відвідувачів.  

Отож,  як  згадувалося  раніше,  у  вересні  (а  потім  вертаючи  до  Києва  –  у  листопаді)  1843  року  під  час  першої  подорожі  по  Україні,  відвідавши  рідну  оселю  в  Кирилівці,  художник  виконав  малюнок  хати,  в  якій  минули  його  дитячі  роки.  Під  час  перебування  поета  в  Яготині  в  маєтку  Рєпніних,  не  пізніше  10  січня  1844  року,  Варвара  Рєпніна  виконала  копію  цього  рисунка,  на  якому  Шевченко  зробив  начерк  автопортрета.  
                     Незабутній  і  сумний  образ  батьківської  хати  неодноразово  виринав  у  творчій  уяві  митця  на  далекому  засланні.  Ось  як  описує  письменник  рідну  хату  на  сторінках  повісті  [color="#ff0000"][b]"Княжна":[/b]        [/color]
             [color="#ff0000"]  [i]  "Село!  И  вот  стоит  передо  мною  наша  бедная,  старая  белая  хата,  с  потемневшею  соломенною  крышею  и  черным  дымарем,  а  около  хаты  на  прычипку  яблоня  с  краснобокими  яблоками,  а  вокруг  яблони  цветник,  любимец  моей  незабвенной  сестры,  моей  терпеливой,  моей  нежной  няньки!"  
  [/i][/color]
Копія  виконана  для  себе  княжною  Варварою  Рєпніною  у  січні  1844  р.  На  копії  Варвари  Рєпніної  дата  народження  Тараса  Шевченка  записана  за  старим  стилем,  який  тоді  був  прийнятий  —[i]  "1814  г.  февраль  25"[/i].  Будівля  під  солом'яною  стріхою,  білена,  з  чорним  димарем.  Типова  для  наддніпрянських  сіл  і  містечок  ХІХ  ст.  Такі  старосвітські  релікти  сьогодні  називають  [color="#ff0000"][i]"шевченківськими"[/i].  [/color]Техніка  виконання  —  папір,  олівець.

Із  великим  сумом  згадує  поет  батьківську  оселю  у  вірші[b]  [color="#ff0000"]"Якби  ви  знали,  паничі...",[/color][/b]  сповненому  страждань  і  болю:  
[color="#ff0000"][i]«За  що,  не  знаю,  називають
Хатину  в  гаї  тихим  раєм.
Я  в  хаті  мучився  колись,
Мої  там  сльози  пролились,
Найперші  сльози;  я  не  знаю,
Чи  єсть  у  Бога  люте  зло!
Що  б  у  тій  хаті  не  жило?
А  хату  раєм  називають!

Не  називаю  її  раєм,
Тії  хатиночки  у  гаї
Над  чистим  ставом  край  села.
Мене  там  мати  повила
І,  повиваючи,  співала,
Свою  нудьгу  переливала
В  свою  дитину...  В  тім  гаю,
У  тій  хатині,  у  раю,
Я  бачив  пекло..
Мені  аж  страшно,  як  згадаю  
 Оту  хатину  край  села
Такії,  Боже  наш,  діла
Ми  творимо  у  нашім  раї
На  праведній  Твоїй  землі!
Ми  в  раї  пекло  розвели,
А  в  Тебе  другого  благаєм,
З  братами  тихо  живемо,
Лани  братами  оремо
І  їх  сльозами  поливаєм…».[/i][/color]
         Як  контраст  до  своїх  тяжких  спогадів  про  побут  дитячих  років,  про  рідну  Кирилівську  оселю,  Тарас  Шевченко  до  кінця  життя  мріяв  про  власний  сімейний  затишок,  про  свій  «тихий  рай»    на  Канівській  горі  над  Дніпром.  

На  фото:  Рисунок  Тараса  Шевченка  [b][color="#ff0000"]"Хата  батьків  у  Кирилівці"[/color],  листопад  1843  р.
[/b]
2014  р.

[i]*[b]Петро  Гаврилович  Лебединцев  (1819  —  1896)[/b]  —  український  історик,  археолог,  педагог,  журналіст,  релігійний  та  освітній  діяч.  Почесний  член  Імператорського  Московського  археологічного  товариства,  Київської  духовної  академії,  Університету  святого  Володимира  (нині  Київський  національний  університет  імені  Тараса  Шевченка),  член-засновник  Історичного  товариства  Нестора-літописця,  дійсний  член  Тимчасової  комісії  для  розбору  давніх  актів  при  київському  військовому,  волинському  і  подільському  генерал-губернаторові,  Імператорського  православного  Палестинського  товариства,  Одеського  товариства  історії  та  старожитностей,  член  Київської  духовної  консисторії  (з  1863  року).  [/i]

[i]Література:
1.  П.  Г.  Лебединцев.  ТАРАС  ГРИГОРОВИЧ  ШЕВЧЕНКО  //  «Киевская  старина»,  1882,  кн.  9,  с.  560  —  567.  
2.  Т.  Г.  Шевченко  в  документах  і  матеріалах.  –  К.,1950,  с.  43  —  47.
3.  Т.  Г.  Шевченко  в  документах  і  матеріалах.  –  К.,1950,  с.  55  —  58.
4.  Статистическое  описание  Киевской  губернии,  ч.2.  -    СПб,  1852,  с.410.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782846
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 01.04.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "Співай, соловейко…" (до Міжнародного дня театру)

[color="#ff0000"]Сьогодні  Міжнародний  день  театру.
Вітаю  всіх  працівників  театральних  осередків  і  митців  сцени  з  побажаннями  здоров'я,  натхнення,  невичерпного  джерела  для  творчої  праці  і  вдячного  глядача.[/color]

Соловейко,  співай  свою  пісню  над  кущем  розквітлої  троянди  –  
Троянда  дика  розчулиться  і  заховає  шипи  під  листям,
Щоб  не  зранити  твоє  закохане  солов’їне  серце,
Щоб  не  вбити  його,  коли  спів  досягне́  апогею…
Співай!..  
…Співай,  ще  у  тебе  є  час  кохати  –  ще  колючки  не  прагнуть  крові…
Ще  сни  кольорові  витають  у  просторі,  наче  діти-ельфи…
Так  буває  із  тими,  хто  чув  дивні  співи  Орфея  і  звуки  старої  кіфари  –  
Земля  і  небо,  дерева  і  скелі,  люди  і    звірі  –  ввесь  Всесвіт  співає  довкола…
А  ти  –  перший  голос  у  цьому  хорі  гармонії  Часу…
Співай!..
…Що  там  Аїд  з  Персефоною  в  ущелині  між  світами…
…І  Харон  в  мертвих  водах  Стіксу  –  чар  співу  й  каміння  зворушить…
Мелодія  в  море  пірнає  в  найглибші  безвічні  глибини…
Пронизує  морок  осяяним  німбом  кохання…
Співай!..
Співай,  соловейку…  Дарма,  що  Орфеєве  чудо  з  богами  не  в  згоді…
І  серце  співця,  окривавлене  терням,  болітиме  люто…
Дар  любові  величний  –    як  іскра  у  Храмі  Мистецтва…
Ледь  на  неї  дихни  –  дуже  полум’я    в  гору  здійметься…
Ти  ж,  маленька  жертовная  пташко,  несеш  тую  іскру
В  позачасся  Театр,  де  все  суще  у  ньому  –  а  к  т  о  р  и…
Де  наповнена  чара  офірна…  талантом  по  вінця,
Наче  п’яне  вино,  з  солов’їної  крові  розлите…
Хто  ту  чару  пригубить  –  почує  чар-звуки  кіфари
І  Орфеєвий  голос  в  ту  ж  мить  дивним  співом  озветься…

…Розцвіте  пишним  цвітом  троянда…  червінню…червінню…
І  розкаже    камінню  про  пісню  натхнення…

...СПІВАЙ!..

27.03.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784765
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 01.04.2018

Наташа Марос

Я ХОЧУ…

Я  хочу,  чтобы  все  это  знали:
Просто  очень  люблю  Вас  читать  -
Вместе  с  Вами  развеять  печали
И  страницы  судьбы  полистать...

Я  люблю  Ваши  грустные  строки,
Вашу  лирику  чистой  реки...
Философии  Вашей  пророки,
Как  ни  странно,  мне  очень  близки...

Иногда  может  чётко  присниться,
Словно  слышу  шаги  в  тишине  -
И  опять  в  моё  сердце  стучится
Ваше...  с  новым  стихом...  обо  мне...

                 -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785242
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 31.03.2018

Валентина Ланевич

Загубивсь поцілунок

Загубивсь  поцілунок  в  світлинах,
В  паралелях  весняних  доріг.
В  чистих  тих  кришталевих  краплинах,
Котрі  падають  нишком  зі  стріх.

Лиш  відбиток  у  серці  гарячий
Викликає  зачаєний  сум.
Тілом  струм  пробігає  тремтячий,
Ніжних  любощів  пряний  парфум.

Їх  залишив  мені  ти  на  згадку,
Як  кохались  з  тобою  удвох.
Пам’ять  тче  карамельну  заплатку
Під  зазивне  вечірнє  те  "тьох".

29.03.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785110
дата надходження 29.03.2018
дата закладки 30.03.2018

Леонід Луговий

Впало небо волошками в жито…

Впало  небо  волошками  в  жито,
На  поля  синевою  лягло
І  травневими  грозами  змито,
Що  раніше  в  степу  відцвіло.

Відбуяли  біляві  нарциси,
Від  кульбабок  розвіявся  пух
І  до  сонця  з  хлібів  піднялися
Сині  очі  близняток-подруг.

Із  цвітучими  злаками  поряд,
Квіти  пізньої  зовсім  весни,
Бірюзою  безкрайнього  моря
Розцвітають  надовго  вони.

Їм  лугів  різнотравних  не  треба,
Їм  миліше  між  юних  хлібів
З  колосками  здійматися  в  небо,
Коли  цвіт  ранніх  трав  облетів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784635
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 30.03.2018

Леонід Луговий

Зірка

Ще  промені  тільки  повзуть  по  узгірку
І  сяє  росою  земля.
А  вже,  ледь  проснувшись,  приколочку-зірку
Ладнає  в  волосся  маля.

Притримує  хвостик  невміло  руками,  
Ще  крихітка  зовсім,  але
Себе  вже  дорослу  і  гарну,  як  мама,
У  дзеркалі  бачить  мале.

У  тиші  ранковій  ще  птах  не  щебече
І  киця  ще  солодко  спить.
Та  тільки  не  йметься  моторній  малечі,
Не  личить  їй  згаяна  мить.

Ще  ляльку  вдягнути,  і  в  кліточку  треба
Насипати  мишкам  зернят.
І  там  ще,  на  кухні,  турбот  аж  до  неба  -
Нелегке  життя  у  малят.

Мотається  в  справах  маленька  трьохрічка,
Біжить,  поспішає  кудись.
Приколочка-зірка  і  бантик  зі  стрічки
За  день  побувають  ускрізь.

Підстрибує  поряд,  гасає  собачка,
Погратися  просить  її.
Маленька,  по  жменьці,  витягує  з  пачки
Для  песика  чіпси  свої;

А  потім  ромашку  зірвати  ходила,
На  маминій  грядці  була.
І  знову  сидить,  поправляє  невміло
Приколку  зіркова  мала.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783456
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 30.03.2018

Інна Рубан-Оленіч

Кричала тиша

[i]Кричала  тиша  мовою  німою,
Самотні  тіні  в  темряві  губились,
У  натовпі  густої  порожнечі,
Лиш  мрії  нездійсненні  залишились.

В  незграбному  танку  чужих  думок,
Від  твого  імені  губилися  склади,
Скрутився  світ  увесь    в  заплутаний  клубок,
З  душею  вогнища    і  вдачею  води.

Ніхто  не  знав  де  виходу  знайти,
У  миті  вічність  хтось  скоріш  шукав.
За  брамою  безглуздя  й  суєти,
Бог  довго    й  тихо  всіх  оберігав.

Не  всі  пройшли  свій  віковий  маршрут,
Не  всі  посміли  на  коліна  стати,
Щоб  у  тенетах  непролазних  пут,
Покаятись  й  спасіння  попрохати.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018

Олена Вишневська

Окраєць неба

Здається,  в  тобі  лиш  /без  ліку/  моя  потреба.
Тримає  безодня,  в  долонях  -  окраєць  неба.
Впущу  -  розлетиться  на  друзки  вчорашнє  літо,
А  те,  що  прийде,  не  зуміє  мене  зігріти.

Тому  не  впускаю  свічадо  з  перлин  розлуки,
Де  пам'ять  домашньою  кішкою  лиже  руки
Холодні,  як  сніг,  що  на  землю  приліг  не  впору.
І  цокотом  стрілок  годинник  мені  говорить:

"За....".  Будь  мені.  Будь  мені!  Будь  у  мені.../за  щастя/...
Нехай  ні  тузів,  ні  шестірок  нема  під  масть,  я
Їх  не  шукаю.  Для  мене  і  того  вдоста,
Що  подих  нагадує  вперто  твою  лиш  постать.

Що  ночі  світліші  за  ранки,  а  дні,  як  ночі,
І  замість  доріг  тільки  курява  від  обочин.
Від  себе  втекти  б.    На  перонах  чужих  вокзалів
Маршрути  зриваються,  взявши  акорд  печалі.

Гортаю  секунди  й  листи,  що  летять  в  нікуди,
Тумани,  де  вічність  в  собі  горизонти  губить,
І  плетиво  втрачених  слів   в  павутинні  вулиць,
Якими  бродили  /рука  у  руці/  й  не  забулись...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785176
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018

Наташа Марос

МІЙ АТОМ…

Мій  Атом,  одинокий  і  безсилий,
А  я  -  твоя  Молекула  жива,
Бо  все  життя  в  руках  тебе  носила,
Щоб  не  спіткнувся  і  не  впав,  бува...

Ти  -  неподільний  і  тому  холодний,
Ти  -  тонкостінний  і  такий  слабий.
Я  так  боялась,  щоб  не  був  голодний,
Щоб  у  теплі  і  затишку,  аби...

Свої  ж  так  хочу  атоми  розсипать,
Щоб  і  мене  носив  хтось  на  руках,
Щоб  і  мою  печаль  зумів  хтось  випить
Одним  же  махом.  Я  забула  б  страх...

...І  вже  я  вільна,  бо  зв'язки  порвала,
Та  щось  ніхто  на  руки  не  бере...
Ти  -  зблід,  а  я  сильнішою  не  стала  -
Без  атомів  молекула  помре...

А  це  вже  геть  не  я,  а  горошини,
Розсипані  в  столоченій  траві,
І  знов  глибоке  відчуття  провини
Болить.  Бо  вже  ми  разом  неживі...

       -      -      -    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634215
дата надходження 08.01.2016
дата закладки 28.03.2018

Наташа Марос

ПОКРИТИ НІЧИМ…

Ішла  у  ніч,  в  сліпу  грозу,  у  чорну  темінь,
Без  протиріч,  без  показух,  без  рівнодення...
Усе  пройшло,  вже  відбулось  і  полетіло
І  через  край  перелилося  біло-біло...

Синіє  даль  -  моя  печаль,  тебе  немає,
Все  навкруги  -  сипкий  кришталь,  а  я  шукаю...
Боюсь  зламать,  боюсь  не  знать  і  не  почути,
Тебе  я  хочу  обійнять,  бо  не  забути...

Через  роки,  через  віки,  немов  у  вічність,
А  програш  мій  такий  гіркий  -  покрити  нічим...
Переплелось,  що  не  збулось  -  перегоріло,
Прогнала  геть,  але  чомусь  не  відболіло...

                         -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784766
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018

Наташа Марос

НА ЛАДОШКЕ…

Чем  плохи  деревенские  стихи,
Ну,  чем  они,  скажите  мне,  плохи?
Не  тем,  случайно,  что  дарили  цвет,
Да,  натуральный  -  натуральней  нет
Ни  зелени  травы,  что  зелена,
Ни  речки...  Ах,  какая  глубина!..

Коровы  тоже  -  в  натуральном  цвете
Всю  зиму  молча  думают  о  лете!..
А  небо!  Где  увидите  такое?..
А  молоко!..  Где  в  городе  парное?..
Там,  среди  быстро  выросших  высоток,
Вам  не  найти  не  то,  что...  пару  соток...

В  деревню!..  Ведь  она  -  всегда  с  картошкой!..
Деревня  мир  качает  на  ладошке!!!

                 -                  -                  -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784814
дата надходження 28.03.2018
дата закладки 28.03.2018

Евгений Познанский

БРАТ

Война  это  смерть  и  обида,
Война  это  горе  и  стон.
Из  рода  царей  Селевкидов*
Два  брата  сражались  за  трон.

И  встретились  армии  братьев,
Решилась  судьба  той  войны!
Гремели  щиты  и  проклятья,
Свирепо  трубили  слоны!**

К  Селевку  судьба  благосклонна,
Войска  Антиоха  бегут!
Отряды  солдат  побеждённых
Сдаются  уже  там  и  тут!

От  верных  его  полководцев,
К  Селевку  гонцы  так  спешат,
«Мы  гоним  врага,  враг  сдаётся!
Разбит  недостойный  твой  брат!»

Однако  Селевк  с  тяжким  вздохом
Вопрос  задаёт  всем  гонцам:
«Что  с  братом  моим,  Антиохом,
Он  ранен?  Убит?  Где  он  сам?»

И  старый  стратег  знаменитый,
Подвёл  всем  докладом  итог:
«Увы,  хоть  победа  добыта
Мятежник  бежать  всё  же  смог».

Прости,  этим  нашим  просчётом
Отравлен  победы  финал»
Но  царь  не  печален,  напротив,
Как  солнце  Селевк  просиял!

«Хвала  вам,  бессмертные  боги,
Владыки  небес  и  земли,
За  то,  что  не  слишком  вы  строги,
За  то,  что  вы  брата  спасли!»

Воскликнул  Селевк,  победитель,  
Тогда  с  просветлевшим  лицом,
Потом  обернулся  он  к  свите,
Гадавшей:  «что  с  нашим  царём?»  

«Друзья  мои,  вот  что  скажу  я,
Слова  вас  мои  удивят:
Хоть  с  братом  моим  мы  воюем,
Но  он,  всё  равно  ведь,  мой  брат»

*Селевкиды  -  III  -  I  вв.  до  Р.  Х.  династия,  основанная  одним  из  соратников  Александра  Македонского  Селевком  Никатором.  В  пору  наивысшего  расцвета  Селевкиды  владели  Сирией,  Месопотамий,  Ираном,  значительной  частью  Средней  Азии  и  малоазиатского  полуострова.            В  основе  стихотворения  эпизод  из  т.  н.  Братской  войны  240-е  годы  до  Р.  Х.  которая  велась  между  Братьями  Селевком  Калиником  и  Антиохом  Гиераксом.    Калиник  переводится  "Добрый  победитель"  а  Гиеракс  означает  "Коршун",  поскольку,  по  словам  античного  историка  "он  всегда  был  хищником,  пытавшимся  захватить  то,  что  ему  не  принадлежит".
**  Завезенные  из  Индии  боевые  слоны  были  наиболее  мощной  ударной  силой  в  армиях  Селевкидов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784717
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018

Евгений Познанский

ПЕЩЕРА СВ. ИОВА ПОЧАЕВСКОГО

Здесь  о  шагах  не  может  быть  и  речи.
Сурово  давят  выступы  камней,
Ползком,  едва  просовываешь  плечи,
Пещера  рядом,  но  непрост  путь  к  ней.

Но,  пусть  четыре  века  пролетело
С  тех  самых  пор  над  нашею  землёй,
Постом  всегда  иссушенное  тело
Спокойно  продвигал  в  неё  Святой.

Но  ты  прошёл,  прополз  сказать    точнее,
Как  нить  в  ушко  иглы,  во  имя  Веры,
Тут  –  мир  другой:      всей  пустотой  своей
Как  будто  обняла  тебя  пещера!

Здесь  теплый  свет,  здесь  неземной  уют,
Особо  мягко  здесь  свеча  сияет.
Постой!  Да  камни    вовсе  и  не  жмут!
Скорее  это  так  они  ласкают.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783839
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 28.03.2018

Олена Вишневська

і хто йому скаже?…

і  хто  йому  скаже,  що  врешті  прийшла  зима,
яка  її  знову  за  душу  вузлом  трима,
і  що,  коли  ніч  поділила  усе  на  три,
просила  вона:  "вітре,  пам'ять  мені  зітри..."

а  що  залишалось?  чекати,  що  все  мине.
пасьянс  розкладати  із  надто  тугих  тенет.
і  навіть,  як  випав  наранок  торішній  сніг,  
не  вірила  в  диво,  бо  втриматись  він  не  зміг.

бо  все,  що  любила,  змивала  ураз  вода,
хоч  світ,  наче  ляльку,  в  колисці  її  гойдав.
та  що  та  колиска,  як  ліжко  пусте  і  сни
про  нього  вервечкою  тягнуться?  "не  засни,"  -

шепоче  вона  і  рахує  зірки  з  Ковша,
аби  не  зайтися  вовчицею.  /...тихо,  ша.../
бо  знає:  лікують  не  сльози  і  не  любов,
і  точно  не  час,  що  поволі  по  ній  ішов.

що  правди  і  правил  немає  в  такої  гри.
і  хто  йому  скаже:  "а  ти  говори,  гори
до  неї  крізь  ночі,  бо  знову  прийшла  зима..."
що  світла  у  неї  без  нього  і  вдень  катма.


/9.12.17/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783322
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018

Ольга Калина

Актори

Цей  світ  -  театр,  а  люди  в  нім  -  актори,
Де  кожному  із  них  відведена  вже  роль.  
Одному  дано  все:  моря,  річки  і  гори;
Щодня  сидить  в  сідлі  і  завжди  він  -  король.

А  іншому  не  те,  хоч  має  все  для  цього,    
Бо  так  же,  як  і  той,  він  по  життю  іде.
Хоч  якби  не  старавсь,  але  нема  нічого:
Тернистая  стежина  в  сторону  веде.

А  доленька  його,  як  ролі  роздавали,  
Блукала  в  лузі  десь,  чи  спала  у  траві.  
Мабуть,  в  той  час  її  тоді  вже  не  шукали,
Бо  в  черзі  ще  стоять,  там  -  доленьки  нові.

Лишається  йому  лиш  не  втрачати  віри:
Не  лише  епізоди,  а  ще  зіграє  роль.
Та  смикають  згори  за  струни  його  ліри
Й  на  сейф  його  душі  поклали  вже  пароль.  
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783356
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018

Світлана Моренець

ПОЕТАМ

Крізь  тенета  турбот,  мов  крізь  хмари  –  промінчики  сонця,
фраза,  слово  чи  думка  майне...  наче  з  інших  світів.
Може  Муза  послала  із  вітром  її  крізь  віконця,
а  чи  янгол  торкнувся  крилом  полохких  почуттів?

Стрепенеться  душа  і  пірне  в  протиріччя  емоцій,
обважніє  від  виру  строкатих  думок  голова
і,  впіймавши  зерно  в  тім  бурхливім  безладнім  потоці,
несподіваним  змістом  наповнить  звичайні  слова.

Ле́гкий  тремор  і  нерви,  неначе  натягнуті  стропи,
подих  в  горлі  завмер,  щоби  птахом  злетіти  до  зір,
коли  вбрані  у  рими  слова  заплітаються  в  строфи
і,  освячені  в  серці,  лягають  рядки  на  папір.

Із  небесної  висі,  з  таємних  світів  нескінченних,
з  амплітуди  чуттів:  від  безодні  –  до  місяця  злет,
з  болю,  сумнівів,  сліз,  із  любові  поривів  вогненних,
з  праху,  сяйва  краси,  мрій,  фантазій  натхненних,
в  незбагненнім  пориві,  творить  свої  вірші  Поет.

                                                                       19.03.2018  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783173
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 20.03.2018

Олекса Удайко

ПОЕТОВІ І ГРАФОМАНОВІ**

           [i]Якось  так...  Про  себе.
           І  мені  подібних...
           Маю  думку  –  
           ділюсь.    

[b][color="#074275"]Ми  пишемо  вірші,  буває,  вміло  –  
і  рими,  і  метафори,    і  ритм…
Сльозу,  буває,  чавим  відболілу,  
й  Пегаса  нею  по́їмо  з  корит.

Та  від  тих  слів  –  ні  холодно,  ні  жарко:
читач  куняє,    жде  свого  дзвінка,
сумує  тоскно  Тріумфальна  арка,
і  Лувр  пустіє  –  доля  в  них  така.

Скучають  Ермітажеві  атланти,  
закляк  в  граніті  грізний  Каменяр,
не  мітять  час  Біг-Бенові  куранти,
й  закутався  в  туман  Холодний  яр.

Пустеля  постить*    –    не  святая  пустинь...
Конає  правда  в  праведних  отців  –
своїх  пророків  в  нас  тепер  не  густо,
лиш  гам  самозакоханих  "митців"…
   
Відтак  вірші  нічого  вже  й  не  варті…
І  не  тверді,  як  лісовий  горіх,    

Не  стоїмо  ж  бо  в  правдоньки  на  варті,
а  чинимо  пред  нею    смертний  гріх.[/color][/b]

10.  03.2018[/i]
__________
*Тиражує,  в  сучасному  розумінні  слова.

Карикатура  "Графоман".  Руслан  Долженець.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783296
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018

Amaranta

Я б Вас хотіла любити

Я  б  Вас  хотіла  любити.
Терпко
І  Вас  би  навчилась  чути.
Серцем
Я  Вам  би  усе  дарувала.
Вірші
Тепер  все  дарую  іншим.
Принцам
Тим  що  якось  собі  вигадала.
Моя  уява
Хитрунка.  Явно  що  з  Вас.
Списала
А  Ви  б  мене  цінували.
Мов  золото
А  я  б  звучала  ехом  у  Вашому
Голосі
А  ви  б  були  для  мене  єдиним-одним.
Натхненним
Я  -  вашим  світлом,  земним.
Знаменням
Я  би  Вам  роки  дарувала.
Кращі
Любила  б  колись-давно.  Сьогодні
Важче
Ще  сто  років  назад  була  б  Ваша
Вдача
А  зараз  -  не  ті  роки.  Сьогодні
Страшно  
Стала  б  з  роками  Ваша  рідна.  
Усе  по-іншому
Добре,  що  жінка  з  роками  стає
Мудрішою

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783072
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018

Marika

Ткань

[i]
[b]АХТУНГ![/b]  Нетрадиционные  отношения  (фемслэш).  Кому  такое  не  нравится/противно/неприятно  —  люди,  не  ешьте  кактус,  думаю,  у  вас  и  без  этого  есть  чем  заняться.  В  дискуссии  на  тему  "правильно-не  правильно",  "грех-не  грех"  и  т.п.  я  вступать  не  буду,  сразу  говорю.  Комментарии  такого  типа  буду  просто  тереть.  Критику,  что  относится  к  логике,  рифмам-ритму  и  прочему,  как  и  всегда,  приму  спокойно.  Спасибо  за  понимание  :)  [/i]

_________________________________________________________________



Когда  я  пьяна  от  любви  сумасшедшей,  и  боги  отводят  рассерженный  лик,  запретные  нити  сплетаю  в  орнамент,  что  шёлком  блестит,  будто  солнечный  блик  —  и  красным  багрянцем,  и  кобальтом  синим,  лазурным  ирисом  и  девственным  льном  —  под  тенью  батистовых*  яблочных  листьев,  под  сенью  муаровых*  призрачных  снов  тебя  вышиваю.  И  смело,  и  дерзко.  Себя  выплетаю.  Челнок  как  стрела.  Пусть  буду  убита.  Пусть  буду  бесчестна.

Тебе  я  вручаю  навеки  себя.

*            *            *

Фаланг*  был  искусен.  И  серым  атласом  холодная  сталь  будто  тёмный  огонь  (Арахна  стояла  в  тени  кипариса,  дырявой  и  тонкой  как  старый  виссон*).  Партнёр  и  учитель  смертельно  прекрасен  —  кого  еще  боги  к  сраженьям  вели?  —  Афина  танцует  кассапико*  с  братом:  движенья  пантеры,  удары  змеи…

Арахна  любуется  каждым  замахом,  защитой  и  выпадом,  блеском  в  зрачках…

*            *            *

Сад  тихий  и  тёмный.

Велюром*  на  крыши  ложится  вечерняя  синяя  тьма.  И  Нюкта*  приходит.  И  кубовым*  небо.  Украшено  скорбным  сияньем  Плеяд*…  

Арахна  отводит  глаза  с  небосвода  и  ловит  живой  сине-облачный  взгляд.

*            *            *

А  дальше  всё  странно.  Луна,  кипарисы.  Пальметта*  листвы  и  пергаменты  трав.  Сплетаются  руки.  Сплетаются  мысли.  В  Фортуны  всегда  был  насмешливый  нрав.  Полотнища  судеб.  Полотнища  жизней.  И  страсти  цвета  красным  лаком*  вплелись…  Ах  это  так  пряно,  неправильно,  горько.  Ведь  смертным  богов  не  пристало  любить.  Ведь  боги  жестоки  и  непостоянны.  Ведь  боги  забудут,  едва  за  порог…

Тебя  целовать  так  грешно  и  желанно.  Уток*  наших  встреч  среди  ниток-дорог…  И  ткётся  дыхание  злым  полувздохом,  свивается  вместе  —  тончайшая  шерсть,  и  Мойры,  наверное,  спутали  прялки*,  а  мы  позабыли  о  том,  кто  мы  есть.  Трава,  будто  махра*,  а  кожа  —  как  бархат,  а  губы  —  как  мягкий  и  чувственный  шёлк,  твои  поцелуи  —  полынь  и  корица,  ветра  и  сражения,  хлопок  и  кровь.  Мои  поцелуи,  наверное,  мята.  Руно*  золотое  и  привкус  вина…  Сизалью*  колючие  ветки  граната.  Мозоли  на  пальцах  —  от  прядки,  меча?  Тепло  нежных  рук  и  сафьян  тёплой  ночи  и  волосы  пахнут  оливой  сейчас…

Ты  даришь  мне  сколько  —  что  все  не  опишешь.

Я  дарю  тебе  в  состязании  нас.

*            *            *

Разорваны  нити.  Растерзаны  речи.  Расплата  за  дерзость,  расплата  за  спесь.  Уходишь  навеки.  Конец  здесь  известен.  Ведь  я  позабыла  о  том,  кто  я  есть.  

А  люди  жестоки.  И  шепот  —  как  ветер.  Жаккардовой  тканью*  красуется  ночь…  Так  тихо,  так  пусто.  Лишь  бисером  звёзды.

И  нет  никого,  кто  бы  смог  мне  помочь.

*            *            *

А  если  ты  воин  —  копьё,  а  не  прялка,  а  если  богиня  —  кольчуга,  не  ткань.  И  знаешь  —  ведь  знаешь  —  что  чувства  негоже.  Ты  мудрость,  ты  дева,  ты  —  честь  и  ты  —  сталь.  А  если  захочешь  немного  земного  —  ты  прячь  свою  слабость  вуалью  ночей.  Олимп  полон  жадности,  ревности,  злобы,  играючи  гасит  десятки  свечей…

А  если  девчонка  —  дурная  девчонка  —  вдруг  крикнет:  «Люблю»,  —  на  весь  видимый  мир,  словами-цветами  даря  тебе  сколько,  что  даже  с  бессмертных  никто  не  дарил?

А  если?..

Арахна,  бледнее  кисеи*,  победа  твоя  —  будто  яд  на  двоих.  Бесстрашные  боги  ведь  тоже  боятся  божественных  шуток,  ошибок  своих…  Бесстрашные  боги  ведь  тоже  сбегают.  Как  трусы  сбегают  от  мыслей,  проблем…

Вернулась  бы  —  поздно.  Вновь  жизнь  ускользает.  Меандрами*  бьется:  «Глупышка,  зачем?»

*            *            *

А  если  ты  воин  –  не  стало  влюбляться.  Уйти,  не  остаться.  Да  поздно  назад.  Афине  привычно.  И  ночью  ей  снится  краплак*  на  тунике,  испуганный  взгляд…

Арахна,  Арахна,  дурная  девчонка.  И  солнце  в  парчовых  одеждах  горит.  Висеть  тебе  вечно  и  прясть  тебе  вечно,  и  [i]жить[/i]  тебе,  девочка,  все-таки  жить!  Спасенье  иль  кара  —  плети  свои  сказки  ажурами-сетью  стеклянных  оков…

А  боги  на  правду  ведь  могут  так  мало,  а  боги  не  могут  почти  ничего.

Паллада,  Паллада  —  как  будто  проклятье.  И  в  складках  хитона*  живут  пауки…  Минерва*,  Минерва  —  да  мудрости  мало.  Кармином*  клинок  и  эгида*  в  крови.

Афине  привычно.  Афине  не  больно.  Терять  и  теряться  во  веки-веков…

Лишь  горько  и  пусто.

И  в  сны  прокрадётся  шуршание  прялки,  сатин*  голосов…


Звенит  паутина  и  порваны  сети.  И  вьётся,  и  бьётся  в  агонии  нить…

Ведь  боги  бывают  так  часто  несчастны.  Ведь  смертным  богов  не  пристало  любить.



____________________________________________________________________


[b]Батист*[/b]  —  тонкая,  полупрозрачная  льняная  или  хлопчатобумажная  ткань  полотняного  переплетения  (грубо  говоря,  это  переплетение  ниток  в  виде  обычной  сетки),  вырабатываемая  с  очень  тонкой  кручёной  пряжи.

[b]Муар*[/b]  —  шёлковая  ткань  с  переливами  оттенков  в  виде  муарового  узора  (тоесть  узора,  который  возникает  при  наложении  двух  периодических  сетчастых  рисунков).  По  сути,  разновидность  бархата,  которого  в  древней  Греции  быть  не  могло  (по  крайней  мере,  под  этим  названием),  так  что  литературное  допущение.

[b]Челнок*[/b]  —  деталь  ткацкого  станка;  небольшой,  гладко  отполированный  кусок  дерева  твёрдых  пород  (современные  могут  быть  из  металла)  с  полостью,  куда  вставляется  цевка  -  полая  палочка  с  намотанными  на  нее  нитями  (по  сути,  шпулька).  Челноком  прокладывали  уточную  (горизонтальную,  поперечную)  нить  между  нитями  основы  (вертикальными,  натянутыми  на  станок)  во  время  ткачества.

[b]Фаланг*[/b]  —  по  менее  известной  версии  мифа  об  Арахне,  у  девушки  был  брат,  которого  обучала  воинскому  мастерству  сама  Афина.  Кстати,  по  тому  же  мифу  Арахну  превратили  в  паука  вовсе  не  из-за  спора  с  Афиной,  а  из-за  инцеста  с  ним.

[b]Виссон*[/b]  —  тончайшая  лляная  либо  хлопковая  ткань,  очень  лёгкая,  прочная  и  качественная.  Была  белого,  реже  золотистого  цвета.  В  древности  считалась  очень  ценной  и  дорогой,  и  использовалась  лишь  высшими  чинами.

[b]Кассапико*  [/b](сейчас  "хасапико"  —  "танец  мясника")  —  древний  греческий  военный  танец.  По  сути,  был  тренировкой,  подготовкой  солдат  к  битве.  На  самом  деле,  под  этим  названием  он  выступает  уже  во  времена  Византийской  империи  —  в  честь  кассапидес,  воинов,  которые  исполняли  его  во  время  празднований,  так  что  это  литературное  допущение.

[b]Велюр*[/b]  —  здесь  —  разновидность  бархата  (шёлковой,  хотя  были  варианты  и  шерстяной  или  комбинации  "шерсть-шёлк",  ткани  с  коротким,  густым  и  мягким  разрезным  ворсом  на  лицевой  стороне).  Я  же  уже  говорила,  что  литературных  допущений  у  меня  выше  крыши?))

[b]Нюкта*[/b]  —  богиня  ночи  у  древних  греков.

[b]Кубовый*[/b]  —  то  же  самое,  что  и  индиго  (в  честь  растения,  с  которого  добывали  данный  краситель).

[b]Пальметта*[/b]  —  растительный  орнамент  в  виде  веерообразного  листа  пальмового  дерева,  цветка  аканта  или  жимолости.  Чаще  всего  использовался  как  архитектурный  элемент,  но  мог  быть  и  живописным,  в  т.ч.  и  на  тканях.

[b]Лак*[/b]  —  натуральные  красители,  которыми  пользовались  в  древности  самостоятельно  не  могли  дать  яркий  стойкий  цвет.  Для  этого  ткань  сначала  обрабатывали  солями  металлов  (протравами)  —  протравливали  —  а  потом  уже  красили.  При  крашении  соли  соединялись  с  красителями  и  создавали  в  волокнах  прочные  цветные  соединения  разных  оттенков.  Их  то  и  называли  лаками.  К  тому  же,  использование  протрав  было  единственным  способом  получить  синий  цвет,  так  как  индиго  является  нерастворимым  в  воде  красителем.

[b]Прялки*[/b]  впервые  появились  в  древнем  Риме,  но,  поскольку  слово  «веретено»  очень  уж  трудно  вписать  в  ритм,  да  и  мифологии  схожи,  пусть  будет.

[b]Уток*[/b]  —  поперечные  нити  ткани,  переплетающиеся  с  продольными,  составляющими  основу.

[b]Махра*[/b]  —  просторечное  название  махровой  ткани.  Изготовлялась  из  хлопка.

Руно*  —  здесь  овечья  пряжа.

[b]Сизаль*[/b]  —  натуральное  грубое  волокно,  получаемое  из  листьев  растения  с  рода  Агава,  использовалось  для  изготовления  необычайно  крепких  канатов.  Так  как  родиной  её  считается  Мексика,  то  да  —  это  тоже  допущение.

[b]Жаккард*[/b]  —  крупноузорчатая  ткань,  сложного  или  простого  переплетения,  раппорт  (то  есть  схема  плетения)  которого  по  основе  содержит  более  24  разнопереплетающихся  нитей.  В  результате  этого  получалась  прочная,  долговечная  ткань  с  рельефным  рисунком,  немного  похожая  на  гобелен.  На  самом  деле  появился  в  1884  году.

[b]Кисея*[/b]  —  чрезвычайно  лёгкая,  прозрачная  хлопчатобумажная  ткань.

[b]Меандр*[/b]  —  декоративный  орнамент  в  виде  ленты  с  непрерывно  повторяющихся  прямоугольных  элементов  (в  результате  получаются  такие  себе  прямоугольные  волны).  Один  из  символов  бесконечности.

[b]Краплак*[/b]  —  он  же  крапп;  здесь  краситель,  который  изготовлялся  с  корней  марены  красильной.  В  зависимости  от  протравы  получались  цвета  от  чёрного  до  красного.  Как  правило,  используется  для  обозначения  красного  с  бурым  оттенком  цвета.

[b]Хитон*[/b]  —  мужская  и  женская  одежда  (нижняя)  у  древних  греков.  Дорийский  хитон  в  основном  изготовляли  из  шерстяной  ткани  и  он  являлся,  по  сути,  драпировкой  без  рукавов.  Ионический  хитон  был  лляной  рубашкой  и  рукава  имел.  У  римлян  аналогом  хитону  выступала  туника.

[b]Кармин*[/b]  —  он  же  кошениль.  Красно-пурпурный  краситель,  получаемый  из  карминовой  кислоты,  производимой  самками  насекомых  кошенили.

[b]Эгида*[/b]  —  мифическая  накидка  из  козьей  шкуры,  принадлежавшая  Зевсу  и  обладавшая  волшебными  защитными  свойствами.  Считается,  что  Афина  носила  эгиду,  прикрепив  к  ней  изображение  головы  Горгоны  Медузы.

[b]Минерва*  [/b]—  богиня  мудрости  у  древних  римлян.  Со  временем  стала  ассоциироваться  с  Афиной.

[b]Сатин*[/b]  —тонкая  ткань  из  шёлка  или  хлопчатобумажного  волокна.  Имеет  блестящую  и  гладкую,  шелковистую  лицевую  поверхность.  




[i]Если  смотреть  стандартно,  ткани,  конечно,  не  являются  цветами.  Но  с  художественной  точки  зрения  они  все  же  очень  разные  именно  визуально.  Блеск,  наличие  или  отсутствие  ворса,  разные  красители,  разные  плетения,  разная  толщина  нити...  Даже  складки  по-разному  ложатся.  А  вообще,  слова  —  это  такая  штука,  которой  мне  все  больше  и  больше  не  хватает,  а  повторяться  не  хочется.  Интересно,  техника  когда-нибудь  дойдет  до  общения  телепатией?))

Очень  много  допущений,  так  как  мне  лень  было  нормально  прорабатывать  матчасть.

По  сути,  здесь  три  легенды.  Альтернативный  вариант  классического  мифа  о  соревновании  в  ткачестве  Арахны  и  Афины  (с  немножко  альтернативной  же  Афиной  :)  ),  частичка  менее  известного  мифа  о  связи  Арахны  с  ее  братом  Фалангом  (за  что  обоих  и  превратили  в  пауков)  и  одна  из  версий  происхождения  второго  имени  Афины:  будучи  ребенком  она  в  гневе  убыла  свою  подругу  и  молочную  сестру  —  Палладу,  дочь  титана  Тритона  (есть  еще  варианты,  где  этот  миф  сливается  с  другим,  о  Палланте,  и  Афина  убивает  Палладу  случайно,  во  время  тренировки,  так  как  та  отвлеклась  на  эгиду  Зевса)  и  в  память  о  ней  взяла  себе  второе  имя.

И  да,  я  знаю,  что  я  зануда  и  примечаний  вдвое  больше,  чем  стиха  хD  [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783024
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018

Леся Утриско

Із зорепадових ночей.

Із  зорепадових  ночей,
В  пітьмі  ранковій-  візерунках
Зітру  сльозу  з  твоїх  очей-  
Із  них  зіп'ю  блаженство  трунку.   

Жевріє  день  в  твоїх  устах,
Де  на  долонях  божевілля,  
Лишився  сум  в  глибоких  снах,  
Нема  вини  в  казковім  зіллі.  

Смакуй  його  міцний  нектар,  
Терпким  вином  омий  знов  вечір,  
Притихне  біль,  але  не  жар,  
Торкнувши  смак  його  за  плечі.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783009
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018

Леонід Луговий

Фрегат

                 (По  В.  Висоцькому)

Байдужі  до  наживи  і  земель,
Пропахнуті  гарматними  димами,
Вели  ми  свій  лінійний  корабель
Від  пристаней  палаючих  за  нами.

Темніючий,  проплив  над  нами  грот,
І  найскладніший  самий  наостанок,
На  виході,  між  рифів  поворот
Виводив  нас  на  води  океану.

Але  біда  верталася  назад.
І  там,  під  триколором,  різав  хвилі,
Гойдався,  маневруючи,  фрегат,
І  з  двох  комусь  одному  не  світило.

Наш  перший  залп  -  і  ще  пливли  дими,
Луною  ще  відгукувались  скали,
А  вже  поспішно  заряджали  ми
І  правий  борт,  готовий,  розвертали.

У  нас  ще  не  підняті  паруса,
А  їхні  вже  обвислі  і  зім'яті.
Ліг  точно  залп  -  ви  з  нами,  небеса  -
Там  весла  діставали  на  фрегаті.

Ось  боком  розвернулися  вони.
На  мить  скувало  холодом  аорту.
І  корпус  наш  -  спаси  і  сохрани  -
Здригнувся,  продірявлений  по  борту.

Тягнувся  час,  душили  нас  дими,
Вогонь  і  смерть  випльовували  жерла.
І  переможно  вигукнули  ми,
Коли  для  них  фатально  не  поперло.

Горіло  в  нас  і  заливало  дно,
Але  в  розріз  з  непереможним  міфом,
Несло  їх,  некерованих  стерном,
Прибоєм  розбиваючи  об  рифи.

Знав  океан,  сіріючий  від  хмар,
Кого  сьогодні  викине  на  скали.
І  ми  гасили  палубний  пожар,
І  паруса  на  щоглах  закріпляли.

А  біля  них  кричав  пташиний  хор,
Зліталась  хижа  братія,  крилата.
І  пропливав  під  нами  триколор
По  течії,  з  уламками  фрегата.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781703
дата надходження 12.03.2018
дата закладки 18.03.2018

Наташа Марос

ХОЛОДНОКРОВНО…

Не  мій  сьогодні  день,  пусті  слова
Банально  розсипаються  на  звуки,
Їх  ні  промовить,  а  ні  проспівать  -
Самотнє  серце  тихо  стука,  стука...

Хотіла  я  укотре  воскресить
Мелодію  душі,  що  серед  літа
Бриніла  чисто  там,  де  неба  синь
Собою  заливала  ніжні  квіти...

Та  чую  шум  чи  шелест,  мов  пуста
Безодня  тиші,  де  життя  відсутнє,
Холоднокровно,  дико  всі  свята
Перефарбовує  в  пекельні  будні...

                 -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781410
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 16.03.2018

Олеся Лісова

Весна іде

Весна  іде.  Ой  рано,  іще  рано
Радієм  ми  цим  променям  ясним,
Бо  ще  розкриється  зрання  небесна  брама
І  заморозок  випустить  на  дим.

Весна  крокує  по  голодних  душах,
Стомились  всі  від  довгої    зими?
Та  промінці  Сваровські    вже  на  грушах  
 Сиплють  поцілунки:  -Ось,  візьми!

Прокльовуються  крокуси  в  городі,
Тюльпан  листки  до  сонця  нахилив,
Підсніжник  посміхається.Негоди
Йому  не  страшні  --  він  уже  зацвів.

Вже  соком  наливаються  берези,
Хоча  ще  зовсім  крихітні  бруньки.
Вербові  котики  танцюють  полонези
З  вітром  і  сонцем  в  парі  залюбки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782560
дата надходження 16.03.2018
дата закладки 16.03.2018

Н-А-Д-І-Я

Підковка на щастя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ww7839W0DAs[/youtube]


Підковка  із  дзвіночком  на  дверЯх,
Прикрашена   бусинками  з  коралу.
Щоб   завжди  було  щастя  у  гостях,
Притримуюсь  такого  ритуалу.

Коли  роса  умиє  новий  день,
Руками  доторкнуся  до  підковки.
Удачі  попрошу  собі  лишень.
Нехай  вона  не  промине  домівки.

І  я  відкрию  настіж  усі  двері,
Розлийся  світлим  променем...прошу!
І  інша  я  у  новій  атмосфері.
Щасливою  вже  бути  так  спішу.

От  тільки  б  десь  його  не  загубити,
На  вікнах  усі  штори  опущу.
Моїх  гостей  все  ж  треба   задобрити,
Найкращими  їх  стравами   вгощу.

Накрию  стіл,  відзначу  своє  свято.
Найкращих  друзів    в  гості  запрошу.
Їх  вірність  зберігаю  завжди  свято.
І  без  уваги  їх  не  залишу.

Домашні  обереги  будуть  поруч.
Домовичок  й  пухнастий  білий  кіт.
Й  сама  присяду  біля  них,  праворуч.
Усі  вони  чудовий  життя  цвіт...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782597
дата надходження 16.03.2018
дата закладки 16.03.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВЕ…" (нарис)

[color="#ff0000"]  [i]з  циклу  радіопрограм:  [b]Стежками  «Живописної  України»  Тараса  Шевченка,[/b]озвучених  на  радіо  "Воскресіння"  у  рік  200-ліття  Тараса  Шевченка[/i]
             [/color]
[color="#ff0000"][i]У  рік  200-ліття  Великого  Кобзаря  маємо  на  меті  пройтися  стежками  Тарасової  «Живописної  України»  і  дослідити  історичні  легенди  довкола  тих  церков,  соборів  та  монастирів,  що  їх  замальовував  Шевченко  упродовж  своїх  кількох  подорожей  по  Рідному  Краю.
[/i][/color]
У  1826  році  вийшла  книга  Дмитра  Бантиша-Каменського  «История  Малой  Росии»,  у  якій  був  малюнок  занедбаної  святині  часів  козаччини  Свято-Іллінської  Суботівської  церкви,  родинної  церкви  Хмельницьких,  де  була  захована  домовина  Великого  гетьмана  України  Богдана  Хмельницького.
У  1843-му  та  1845-му  роках  під  час  першої  і  другої  подорожей  по  Україні  Тарас  Шевченко  відвідав  Чигирин  та  хутір  Суботів.  Самим  Чигирином  цікавився  тому,  що  історія  міста  безпосередньо  пов’язана  з  життям  і  діяльністю  гетьмана  Богдана  Хмельницького.
[color="#ff0000"]«Чигрине,  Чигрине,
Все  на  світі  гине,
І  святая  твоя  слава,
Як  пилина,  лине…».[/color]
 [Тарас  Шевченко  «Чигрине,Чигрине…»,  19  лютого,  1844]

У  Чигирині  були  намальовані  Шевченком  [b]«Дари  в  Чигирині»[/b],  сепія  [b]«Чигиринський  дівочий  монастир»[/b]  і  акварель  [b]«Мотрин  монастир»[/b],  тою  ж  технікою  було  створено  малюнок  [b]«Чигирин  з  Суботівського  шляху».  [/b]На  ньому  ліворуч  за  високою  горою  в  далечині  та  за  двома  вітряними  млинами  ледь  можна  запримітити  споруду  церкви  з  її  дзвіницею.Під  час  другого  приїзду  до  Суботова  він  намалював  аквареллю  [b]«Богданові  руїни  в  Суботові»,«Богданову  церкву  в  Суботові»[/b]  та  козацькі  [b]«Кам’яні  хрести»  [/b]поруч  неї.  Малюнок  [b]«Будинку  Хмельницького  в  Суботові»[/b]  не  зберігся.  Під  впливом  побаченого  у  жовтні  1845  року  написав  вірша  [color="#ff0000"]«Стоїть  в  селі  Суботові»[/color]  (у  Шевченка-поета  в  топонімі  «Суботів»  авторський  наголос  падає  на  другий  склад),*1  тут  є  такі  гіркі  рядки:
[color="#ff0000"]«Стоїть  в  селі  Суботові
На  горі  високій
Домовина  України,
Широка,  глибока.
Ото  церков  Богданова.
Там-то  він  молився,
Щоб  москаль  добром  і  лихом
З  козаком  ділився.
Мир  душі  твоїй,  Богдане!
Не  так  воно  стало;
Москалики,  що  заздріли,
То  все  очухрали.
Могили  вже  розривають
Та  грошей  шукають,
Льохи  твої  розкопують
Та  тебе  ж  і  лають,
Що  й  за  труди  не  находять!
Отак-то,  Богдане!
Занапастив  єси  вбогу
Сироту  Украйну!
За  те  ж  тобі  така  й  дяка.
Церков-домовину
Нема  кому  полагодить!»…[/color]

…Та  почнімо  з  історії  самого  Суботова,  села  неподалік  Чигирина,  що  на  Черкащині.  Земля  цябула  заселена  уже  з  періоду  пізньої  бронзи,  археологічні  знахідки  підтверджують  обжитість  цієї  території  і  в  епоху  раннього  залізного  віку,  а  також  слов’яно-руського  часу  9-10  століть.  Розкинулося  село  Суботів  на  річці  Суба  (Суботь)  і  було  засноване  як  хутір  у  володіннях  магната  Яна  Даниловича.  Свою  назву  «Суботів»  село  дістало,  за  одною  версією,  від  невгасимого  вогнища  «суботки»  з  дубових  дров,  що  палало  на  честь  бога  Перуна  в  часи  старожитньої  України,  а  за  іншою  –  від  слова  «суботь»,  тобто  місця,  де  стікаються  води  двох  річок  Суби  та  Тясмина.  Тут,  на  правому  березі  річки  Тясмин,  правої  притоки  Дніпра,  у  1616  році  чигиринський  сотник  Михайло  Хмельницький  за  службу  по  обороні  рубежів  від  кримських  набігів  отримав  у  дар  від  Даниловича  наділ  землі  «з  пущею».  Відомо,  що  перед  тим  Михайло  Хмельницький  служив  на  Львівщині  у  галицького  шляхтича  та  військового  діяча,  згодом  великого  коронного  гетьманаРечі  Посполитої  Станіслава  Жолкевського  (відомого  на  Львівських  теренах  засновника  Жовкви),  а  пізніше  у  його  зятя  –  Яна  Даниловича.  Коли  Ян  Данилович  отримав  посаду  чигиринського  старости,  то  переїхав  на  Черкащину,  а  разом  із  ним  і  Михайло  Хмельницький.  За  часів  Хмельницьких  хутір  Суботів  обжився,  почалося  будівництво  з  деревародинного  маєтку  на  горі  Замчище,  себто  «Городище»,  розташованому  на  мисі,  природно  утвореному  долинами  Тясмина  і  Суби.  З  напільного  боку  Замчище  було  захищене  дерево-земляними  укріпленнями:  валами,  ровами,  підкопами,  чистоколом.  Сотник  Михайло  Хмельницький  створив  у  Суботові  велике  господарство  зі  ставками,  млинами,  пасіками,  шинками,  льохами  та  пивницями.  А  поруч  Суботова  заснував  слободу  Новоселиця.*2
Незабаром  польський  король  призначив  Михайла  Хмельницького  чигиринським  старостою,  а  тим  часом  його  син  Богдан-Зиновій,  який  народився  1596  року,  навчався  –  спочатку  в  Братській  школі  в  Києві,  потім  –  у  єзуїтському  колегіумі  у  Львові.  Шкільна  наука  закінчилася  в  1620  році:  він  отримав  перше  бойове  хрещення  під  Цецорою  і  потрапив  у  турецький  полон.  У  тій  же  битві  загинув  і  його  батько  Михайло  Хмельницький,  і  коронний  гетьман  Станіслав  Жолкевський  (до  слова,  у  бою  Жолкевському  турки  відрубали  голову  і  як  трофей  повезли  її  з  собою  у  Стамбул).
По  турецькім  полоні  у  1624  році  повернувся  Богдан-Зиновій  на  рідні  терени,  спадкоємець  роду  Хмельницьких  узявся  відбудовувати  та  укріпляти  маєток,  оточувати  його  подвійним  частоколом.  Постала  у  Суботові  в’їзна  та  оборонна  вежі.  На  території  маєтку  було  споруджено  кам’яний  будинок  майбутнього  гетьмана  українського  козацтва,  господарські  приміщення  та  склади,  казарми  для  постійного  гарнізону.22  липня  1646  року  грамотою  польського  короля  Владислава  ІV    було  підтверджено  права  Богдана-Зиновія  на  родинні  землі  в  Суботові.  За  даними  історичних  джерел,  король  Владислав  ІV,  який  давно  був  знайомий  з  Хмельницьким  і  мав  його  за  дипломатичний  авторитет,  того  ж  таки  1646  року  залучив  Богдана-Зиновія  до  таємних  перемовин  про  участь  козаків  у  війні  з  Туреччиною.
Проте  довкола  земельної  спадщини  Хмельницьких  розгорілися  гострі  суперечки:  на  той  час  на  Суботів  претендував  великий  хорунжий  коронний  гетьман  Станіслав  Конецпольський  та  його  урядник  Чаплинський.По  смерті  Конецпольського  у  1646  році,  охота  Чаплинського  на  Суботів  лише  зросла.    Останній  навіть  здійснив  напад  на  хутір  Хмельницького  у  1647  році,  з  цієї  події  власне  і  починаєтьсявідлік  Національно-визвольної  боротьби  українського  козацтва  проти  польської  шляхти  1648-1676  років.Після  перетворення  Чигирина  на  фактичну  столицю  війська  Запорозького,  Суботівський  замок  став  заміською  резиденцією  гетьмана,де  він  відпочивав,  приймав  іноземних  послів,  проводив  наради  зі  старшиною.  Сам  Суботів  перетворився  на  місто  і  центр  сотні  Чигиринського  полку  (1654  рік).
На  Суботівській  землі,на  так  званому  Козацькому  майдані  в  центральній  частині  Суботова  поблизу  стародавнього  цвинтаря  стояла  дерев’яна  Свято-Михайлівська  церква,  збудована  ще  батьком  Богдана  сотником  Михайлом  Хмельницьким,  у  часі  заново  перебудована  уже  самим  Богданом;  згодом  коштом  Богдана-Зиновія  Хмельницького  у  1653  році  (за  іншими  джерелами  у  1656)  була  збудована  в  стилі  раннього  українського  бароко  мурована  церква  Іллі  Пророка.  Церква  була  складена  з  каміння  і  цегли,  і  мала  риси  оборонної  споруди  –  товщину  стін  до  2  метрів  та  бійниці.  Обидві  церкви  –  і  Свято-Михайлівська,  і  Свято-Іллінська  нерозривно  поєднані  з  родинною  біографією  Хмельницьких,  в  обох  відспівували  і  заховували  членів  їх  сім’ї.  Свято-Іллінська  церква  стала  придворною  церквою  гетьмана  Богдана  і,  водночас,  родовою  церквою-усипальницею.

 [color="#ff0000"]«Як  сніг,  три  пташечки  летіли
Через  Суботове  і  сіли
На  похиленному  хресті
На  старій  церкві.  «Бог  простить:
Ми  тепер  душі,  а  не  люди,
А  відціля  видніше  буде,
Як  той  розкопуватимуть  льох.
Коли  б  вже  швидше  розкопали,
Тойді  б  у  рай  нас  повпускали.
Бо  так  сказав  Петрові  Бог:
«Тойді  у  рай  їх  повпускаєш,
Як  все  москаль  позабирає,
Як  розкопа  великий  льох»»,    [/color]
-  писав  Тарас  Шевченко  у  жовтні  1845  року  у  містерії  «Великий  льох».

[i]«У  жовтні,    -  згадував  Андрій  Козачковський,  -  приїхав  знову  Шевченко  і  проживав  у  мене  біля  двох  місяців»[/i].  У  свого  приятеля  та  лікаря,  знайомого  ще  з  Петербурга,  Шевченко  мешкав  і  раніше,  десь  із  середини  серпня.  Від  маєтку  Козачковськогоїздив  Шевченко  до  хутора  Суботова  на  малюнки.  Про  свої  враження  від  родинного  гнізда  гетьмана  Богдана  та  його  велично-сумного  історичного  спадку  багато  чого  записав  у  своїм  [b]«Щоденнику».[/b]  З’явилися  також  і  поетичні  твори,  окрім  [b]«Великого  льоху»[/b]  та  [b]«Стоїть  в  селі  Суботові»,[/b]  такі  як  [b]«Заступила  чорна  хмара»,  «Осії.  Глава  ХІV»  та  «За  що  ми  любимо  Богдана»…[/b]
[i]«Богдан  Хмельницький,  Божою  милістю  генералісимус  греко-східної  церкви,  вождь  усіх  козаків  запорізьких,  скоритель  фортець  і  антихриста…»  -  так  починався  лист  англійського  діяча  Олівера  Кромвеля,  що  вітав  Хмельницького  з  першими  днями  державного  народження  України.*3 [/i]
Йшов  1654  рік.  Виснажена  шестилітньою  війною,  досі  ніким  непоборна  Польща  знаходилася  в  потрясінні.  Ледве  й  дихала  Україна.З  5-тимільйонного  українського  народу  мільйон  загинув.  Невідворотним  роком  для  Польщі  став  1648  рік,  коли  під  гетьманською  булавою  Хмельницького  рушили  проти  неї  спершу  численні  сотні  запорізьких  козаків,  а  згодом  українські  селяни  та  міщани.  Битви  і  перемоги  Хмельницького  під  Жовтими  Водами,  Корсунем,  Пилявцями  й  Збаражем  над  наймогутнішою  тогочасною  країною  приголомшили  Європу  –  такого  ще  не  бувало,  щоб  увесь  народ,  від  молодого  до  старого,  підвівся  за  свою  гідність  та  незалежність.  Рятуючи  Річ  Посполиту  від  українського  козацтва  король  оголосив  тотальну  мобілізацію.  Обидві  армії  –  польська  та  українська  –  знову  зійшлися  у  кривавім  бою,  цього  разу  під  Берестечком.  Перевага  була  на  боці  Хмельницького,  проте  зрада  його  непевного  союзника  –  кримського  хана–принесла  успіх  польському  королю.  По  Берестечку  козацька  армія    зуміла  зберегти  себе,  ба  навіть  у  наступні  роки  зупинила  польські  віська  під  Білою  Церквою,  Жванцем  і  розгромила  під  Батогом  на  Поділлі.  Головна  мета  –  здобуття  незалежності  України  –  була  досягнута.  Проте  жодна  з  воюючих  сторін  не  могла  здобути  остаточної  перемоги.
За  цих  умов,  аби  закріпити    незалежність  Української  держави,  Богдан  Хмельницький  починає  шукати  союзівта  спілок  з  Швецією,  Молдовою,  Валахією,  Семигородом  та  Московським  царством.  У  січні  1654  року  Хмельницький  заключив  військовий  союз  з  Московським  царем  Олексієм  Михайловичем,у  місті  Переяславі  на  козацькій  Раді  була  підписана  історична  угода.  За  цим  документом,  оригінальний  текст  якого  не  зберігся,  цар  погодився  на  те,  щогетьмана  України  та  козацьку  старщину  обиратимуть  самі  козаки  на  козацькій  Раді;  українська  чинність  і  судова  система  залишатимуться  незалежними  від  Москви;  податки  збиратимуть  гетьманські  посадовці;  козацький  реєстр  становитиме  60  тисяч  осіб;  на  теренах  України  залишатиметься  давній  поділ  на  стани  (козацький,  шляхетний,  міщанський  і  духовний),  кожен  з  яких  збереже  свої  права;  за  Україною  визначалося  право  вести  переговори  з  іншими  державами.  Однак,  за  угодою  у  Києві  мала  розміститися  московська  залога  під  орудою  воєводи,  призначеного  царем,  а  гетьман  мав  повідомляти  московського  царя  про  свої  наміри  та  перемовини  з  державами,  як  і  козаки  мали  сповіщати  царя  про  вибори  нового  гетьмана.  Ідучи  на  підписання  Переяславської  угоди,  козацька  верхівка  на  чолі  з  гетьманом  Богданом  Хмельницьким  сподівалася,  що  новий  сюзерен  стане  гарантом  збереження  виборених  внутрішніх  та  зовнішніх  свобод,  культурних  та  релігійних  потреб  українського  народу.  Про  характерні  ментальні  риси  північного  сусіда  тоді  ніхто  не  задумувався,  а  даремно  –  скажімо,  у  хроніках  послів  Османської  імперії  ХVІІ  століття  збереглися  відомості,  що  вихідці  із  Московського  царства  на  той  час  займали  останнє  місце  у  своєрідному  рейтинговому  списку  народівза  свою  брехливість  і  легкодушність.Проте  ці  риси  проявилися  дуже  швидко:  у  1656  році  під  час  перемовин  Московії  з  Річчю  Посполитою  у  Вільні  українські  делегати  не  були  допущені  до  дебатів  і  навіть  не  поінформовані  про  їхній  зміст.Це  повідомлення  привело  гетьмана  Хмельницького  у  ярість,  він[i]  «…заволав,  немов  шалений,  і  мовив:  «Уже,  діти  мої,  про  те  не  печальтеся!  Я  знаю,  що  зтим  треба  робити:  треба  відступати  від  руки  Царської  величі,  а  підемо  туди,  куди  звелить  Верховний  Владика».*4  [/i]Гетьман  поновив  перемовини  з  Кримським  ханством  та  турецьким  султаном,  а  також  поновив  домовленості  з  Яном  ІІ  Казимиром,  метою  яких  було  визначення  місця  Козацької  держави  на  геополітичній  мапі  Старої  Європи  та  легалізація  свого  становища  як  зверхника  українського  народу.
 
[color="#ff0000"]«За  що  ж  боролись  ми  з  ляхами?  
За  що  ж  ми  різались  з  ордами?
За  що  скородили  списами
Московські  ребра??» [/color]
[Тарас  Шевченко  «Чигрине,Чигрине…»,  19  лютого,  1844]

Ще  1655  року  під  час  перемовин  у  Львові  Богдан  Хмельницький  оголосив  польському  послові:[i]  «Я  уже  став  господарем  усієї  Русі  і  не  віддам  її  нікому»[/i].  На  докори  московського  посла  «…  чому  гетьман  ніколи  не  приїде  сампорозумі-тися  з  царем»,  генеральний  писар  і  дипломат  Хмельницького  Іван  Виговський  відповів:[i]  «…  як  цар  у  своїй  землі  –  цар,  так  гетьман  у  своїм  краю  князь  або  король,  він  свій  край  шаблею  здобув  і  з  ярма  визволив».  [/i]Наприкінці  життя  гетьман  розмірковував  над  тим,  аби  владу  і  гетьманські  клейноди  передавати  у  спадок  своїм  нащадкам.
Гетьман  Богдан  Хмельницький  сподівався  передати  владу  та  гетьманські  клейноди  старшому  синові  –  Тимошу.  Проте  Тиміш  мав  буйну  вдачу  та  норовливий  характер.  Так,  запідозривши  другу  жінку  батька  Мотрону  (Олену)  у  подружній  зраді,  він  без  зайвих  роздумів  наказав  повісити  її  на  воротах  гетьманського  замку  в  Суботові.
1652  року  Тиміш  взяв  шлюб  з  молодшою  донькою  володаря  Молдовії  Васіле  Лупула  –  Розандою  (Руксандрою,  Роксаною).  Весілля  було  гучним  і  пишним.  Проте  одразу  ж  по  весіллю  15  листопада  1652  року  часопис  «Gazette  de  France»  сповістив  сенсаційну  новину:  [i]«…  відразу  після  весілля  син  генерала  Хмельницького,  Тиміш,  двічі  побив  свою  молоду  дружину,  дочку  молдовського  князя,  дорікаючи  їй  за  теплі  стосунки  з  великим  візиром,  коли  вона  була  заручницею  в  гаремі  й  за  ласки  візира  сподівалася  дістати  волю».   [/i]
Наступного  1653  року  за  дорученням  гетьмана  Тиміш  на  чолі  дев’яти-тисячного  козацького  війська  вирушив  у  Молдову  на  допомогу  своєму  тестю,  якого  хотіли  позбавити  престола.  Під  час  оборони  міста  Сучава  12  вересня  1653  року  Тимоша  смертельно  поранили  уламком  дерев’яного  воза,  і  через  три  дні  він  помер  від  гангрени.  На  той  час  Тимошу  йшов  21  рік.
Понад  місяць  траурний  кортеж  долав  відстань  від  Сучави  до  Суботова.  Детальний  опис  траурної  церемонії  подав  Михайло  Грушевський  в  «Історії  України-Русі»,  опираючись  на  звіти  російських  послів,  що  прибули  в  Суботів  на  чергові  перемовини  з  гетьманом  Хмельницьким:  [i]«2  листопада  привезли  Тимоша  до  Чигирина  під  доглядом  свояка  Павла  Яненка…  Тимошева  жінка  була  тоді  в  Суботові,  стріла  там  того  свояка  і  з  ним  приїхала  до  Чигирина.  Там  стріли  Тимоша  і  дружина,  і  брат  Юрій,  і  сестри,  наказний  полковник  Василь  Томиленко,  і  козаки  кінні  і  піші  зі  зброєю.  Духовенство  в  ризах  з  образами  теж  виходило  стрічати  його  за  місто,  «на  поле».  Як  заносили  тіло  до  церкви,  козаки  стріляли  з  рушниць,  а  з  городу  з  гармат.  Поставили  його  у  церкві  і  до  приїзду  батька  ховати  не  будуть».*5  [/i]Далі  тіло  Тимоша  перевезли  у  Суботів.  
Зі  щоденника  «Подорожей»  Павла  Алеппського  (арапа  Булос  аль-Халябі  Ібн  аз-Заїма,  сина  Антіохійського  Патріарха  Макарія,  майбутнього  архідиякона  і  письменника,  що  на  той  час  із  батьком  перебував  в  Україні)маємо  такі  спогади:[i]  «…  ми  прибули  до  поселення  під  назвою  Суботів,  де  зазвичай  жив  небіжчик  Тимофій,  гетьманів  старший  син.  Суботівці  вийшли  назустріч  нам  хресною  ходою  й  провели  до  великої  нової  церкви  в  ім’я  Святого  Михайла.  Тут  зібрано  скарби  вірменських  церков,  зруйнованих  і  пограбованих  небіжчиком  Тимошем  у  Сучаві,  молдовському  місті.  Тут,  у  Свято-Михайлівській  церкві,  Тимошева  гробниця. Тимошева  удова,  донька  молдавського  господаря  Васіле,  декілька  разів  відвідувала  нашого  патріарха.  За  кілька  днів  до  поховання  Тимоша,  Розанда  народила  йому  двох  хлопчиків-близнят…  У  неділю  вранці  ми  учинили  після  надранньої  в  її  присутності  поминування  Тимоша.  Над  його  гробницею  за  їхнім  звичаєм  висить  велика  корогва,  на  якій  написано  вельми  правдоподібний  портрет  гетьманича  –  верхи  на  коні,  з  мечем  у  правиці  та  булавою  в  лівиці,  а  на  передньому  плані  –  мапа  Молдови,  яку  він  пішов  здобувати.  Ці  поминки  зворушували  присутніх  до  сліз».*6[/i]  Розанда  Хмельницька  –  удова  Тимошева  ще  кілька  років  до  смерті  гетьмана  постійно  жила  у  родинному  маєтку  в  Суботові.  Далі  сліди  її  та  синів  Тимошевих  –  внуків  Богданових  тогочасні  хроніки    вислідковують  двома  «дорогами»:  українськими  та  молдавськими.  Деякі  українські  джерела  сповіщають,  що  Роксолана  домна  Хмельницька  зареєстрована  як  власниця  Кам’янки  Дністровської  у  подимному  реєстрі  Брацлавського  воєводства  Речі  Посполитої  1664  року.  За  іншими  джерелами,  старший  брат  Тимоша    -  Юрій  Хмельницький  видав  Розанду  заміж  за  французького  шляхтича  Анрі  де  Боа,  котрий  спочатку  перебував  на  службі  польського  короля,  але  згодом  вступив  до  Війська  Запорозького,  прийняв  православ’я  і  ставАндрієм  Антоновським.  Від  шлюбу  з  Антоновським,  імовірно,  Розанда  мала  ще  сина  Петра.  Жило  подружжя  над  Дністром,  у  містечку  Рашкові.  За  молдавськими  джерелами,  з  1666  року  двадцять  років  Розанда  прожила  у  Молдавії,  допоки  у  1686  (1687)  році  під  час  одного  з  польсько-молдовських  конфліктів  не  була  захоплена  польськими  вояками  в  полон  біля  фортеці  Немц  і  страчена  як  невістка  ненависного  їм  гетьмана  Богдана-Зиновія  Хмельницького.
Смерть  сина  Тимоша  тяжко  вдарила  по  здоров’ю  батька.  На  початку  1657  року  гетьман  Богдан  занедужав.  Чуючи,  що  маліє  на  силі,  Богдан  Хмельницький  «за  радою  полковників  та  всього  війська  запорозького  по  хворобі  та  старості  передає  гетьманство    молодшому  синові  –  Юрію.  А  нині  йому  16  літ  і  булаву  йому  гетьманську  дали,  лише  влади  йому  жодної  не  мати  до  тих  пір,  поки  живим  буде  його  батько.  А  володіти  всім  і  гетьманом  називатися  і  писатися  батькові  його  Богданові  Хмельницькому».*7  
Однак  жити  гетьману  Богдану  лишалося  не  довго.

[b]СМЕРТЬ  ГЕТЬМАНА    БОГДАНА    ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
[/b]
[i]«Гей,  зажуриться  Хмельницького  сідая  голова,
Що  при  ньому  сотників  ні  полковників  нема:
Час  приходить  умирати  –  нема  кому  раду  дати,
Тільки  був  при  ньому  та  й  Іван  Виговський,
Писар  військовий,  козак  лейстровий.
«Іване  Виговський,  писарю  військовий!
Та  скоріш  біжи  та  листа  пиши,
щоб  сотники  та  полковники  мерщій  прибували,
При  смерті  моїй  малу  раду  давали»,  -  [/i]
так  розповідає  історична  дума  про  прощання  з  гетьманом  Богданом  Хмельницький.

6  серпня  1657  року  Богдан  Хмельницький,  за  текстом  літопису  Самійла  Величка,  [i]«…  докінчив  у  Чигрині,  так  і  не  докрутивши  військової  махини  війни  з  поляками,  своє  великотрудне  й  великопечальне  життя.  лишивши  махину  війни  своїм  спадкоємцям,  козацьким  гетьманам,  а  всій  осиротілій  по  собі  Україні  немалий  жаль».[/i]У  1836-1837  роках  Тарас  Шевченко  серед  інших  малюнків  Чигиринської  тематики  намалював  «Смерть  Богдана  Хмельницького».  
Причиною  смерті  гетьмана,  якому  ледве  перевалило  за  60  років,  стало  постійне  нервове  напруження,пов’язане  з  тягарем  особливої  відповідальності  за  долю  Рідного  Краю  та  українського  народу,  що  лежав  на  його  плечах.  Тіло  Хмельницького  «при  великій  публіці  і  церемоніями»  на  чолі  з  доглядачем  митрополичого  престолу  Лазаря  Барановича  було  перевезене  з  Чигирина  до  Суботова.  У  «Літописі»  Самійла  Величка  наводиться  текст  Самійла  Зорки,  гетьманського  секретаря,  що  виголосив  перед  труною  велику  промову:
[i]«Помер,  полишивши  по  собі  несмертну  славу,  той  добрий  вождь  наш,  завдяки  справі  якого  могли  сподіватися  ніколи  не  вмирати  оживлені  старожитні  права  й  вольності  українські,  всього  славного  Запорозького  війська  та  цілої  козацько-руської  України…  Промов  до  нас,  братів  своїх  і  навчи  нас,  як  маємо  жити  без  тебе  і  як  поводитися  з  навколишніми  нашими  друзями  і  ворогами!...  Дай  нам  пересторогу,щоб  не  були  ми  звойовані  й  переможені  ворогами  нашими».*8[/i]
Історичні  джерела  свідчать  про  те,  що  гетьмана  поховали  в  родинній  церкві  Святого  пророка  Іллі.  Як  фундатора  храму  гетьмана  Богдана  було  поховано  біля  південної  стіни  церкви,  праворуч  від  вівтаря.Про  Свято-Іллінську  церкву  залишив  записи  уже  згадуваний  раніше  письменник  –  арап  за  походженням–    відомий  в  Україні  під  ім’ям  Павло  Алеппський.  У  «Подорож-ньому  щоденнику:  Україна  –  земля  козаків»  він  писав  про  те,  що  християнська  церква  Іллі-Пророка  містить  каміння  зі  стін  мусульманської  мечеті:  «Ми  помітили  в  підмурівку  цієї  церкви  кілька  валунів,  величина  яких  викликала  подив.  Нам  сказали,  що  ці  камені  привезено  з  міста,  яке  належало  туркам,  за  п’ять  миль  ізвідси,  там  вони  мали  мечеть.  З  турецької  мечеті  наказав  гетьман  перевезти  камені  для  спорудження  цієї  церкви».*9
А  Грушевський  в  «Історії  русів»  описує  чин  похорону  Хмельницького:
«…  над  гробом  виставлено  під  балдахіном  портрет  Гетьманський  з  таким  надписом:
[i]Сей  образъ  начертанъ  Козацкого  Героя,
Подобно  грекам  темъ,  отъ  коихъ  пала  Троя!
Помпей  и  Цесарь,  что  были  у  Рими,
У  Руссов  значилъ  то  Хмельницкій  делами  своими:
Польщу  он  низложил  козацкими  полками,
Татаръ  и  Турков  усташилъ  теми  же  войсками;
Наказавъ  варварство,  пресек  вероломство,
Вечно  не  забудет  то  Польское  потомство…».[/i]*10
Проте  неспокійними  стали  для  гетьмана  Богдана  та  його  сина  Тимоша  родинні  церкви-усипальниці.  У  Чернігівському  літописі  є  записи  про  те,  що  наказний  гетьман  польського  війська  Стефан  Чарнецький,  котрого  козаки  за  жорстокість  і  химерний  одяг  із  тигрової  шкури  прозвали  «рябим  собакою»,  1664  року  через  сім  років  по  смерті  Хмельницького  оволодів  гетьманським  гніздом  –  хутором  Суботовим.  За  його  наказом  спалено  замок  і  дерев’яну  Михайлівську  церкву  й  учинено  наругу  над  могилами  гетьмана  та  його  сина:  [i]«И  там  в  Суботові  тіло  старого  Хмелницкого  и  Тимоша,  cына  его,  которого  під  Сачавою  забито,  казал  з  гробов  в  рынку  выкинути  на  попелище».*11   [/i]
А  етнограф  Марко  Грушевський,  котрий  з  1897  по  1910  роки  був  настоятелем  Михайлівської  церкви,  а  згодом  –  єпископом  Української  автокефальної  церкви,  зберіг  запис  переказу  місцевого  суботівського  селянина  Маркіяна  Бердника:  [i]«Кажуть,  що  Хмельницького  поховано  у  Мурованці  («Мурованкою»  тутешні  називали  муровану  церкву  святого  Іллі),  з  правого  боку  в  церкві  під  стіною,  де  мідна  плянка  з  написом  про  це  прибита;  а  другі  говорять,  що  він  похований  на  дворі  під  церквою  коло  стіни  цієї  самої  і  проти  цього  самого  місця.  Та  тут  горе:  кажуть,  що  Хмельницького  узяв  Чарнецький-лях  та  й  спалив  на  попіл  і  попіл  той  зарядив  у  пушку  та  й  випалив  на  вітер  в  урочищі  Греченім,  що  звемо  «могилками»,  де  саме  нива  Богуна».[/i]*12
Тривалий  час  Іллінська  церква,  що  уціліла  під  ворожими  гарматами,  стояла  пусткою.  З  1674-го  по  1676-ий  рік  зруйнований  гетьманський  Суботів  займали  московські  війська,  а  в  1677-78  роках  –  османські.  Суботів  знелюднів  і  став  відроджуватися  після  повернення  під  владу  речі  Посполитої  1714  року.
В  1793  році  Суботів  перейшов  під  владу  Російської  імперії,  а  1808  офіційно  статус  Суботова  було  змінено  з  містечка  на  село.
 Зубожілою  пам’яткою  старовини  застав  Суботів  Тарас  Шевченко  під  час  своїх  подорожей-експедицій  «Мальовничою  Україною».  Козацьке  минуле  Чигирина,  Богданові  руїни  у  Суботові,  занедбані  родові  храми,  а  над  усім  цим  -  тираніяяк  визначальна  характеристика  імперської  Росії,  відгукнулася  у  серці  Шевченка-поета  тяжкою  поезією  [b]«Осії.Глава  ХІV.  (Подражаніє)».[/b]
З  аналогіями  до  теперішнього  протистояння  в  Україні,  у  дворічному    періоді  вторгнення  Росії  на  терени  Української  Землі,  у  відторгненні  українського  Криму  –  пророче  сприймаються  Тарасові  рядки:

[color="#ff0000"]«…Мій  любий  краю  неповинний!
За  що  тебе  Господь  кара,
Карає  тяжко?  За  Богдана,
Та  за  скаженого  Петра,
Та  за  панів  отих  поганих
До  краю  нищить…  Покара,
Уб’є  незримо  і  правдиво;
Бо  довго  довготерпеливий
Дивився  мовчки  на  твою
Гріховную  твою  утробу
І  рек  во  гніві:  «Потреблю
Твою  красу,  твою  оздобу.
Сама  розіпнешся.  Во  злобі
Сини  твої  тебе  уб’ють,
Во  чреві  згинуть,  пропадуть,
Мов  недолежані  курчата!..
І  плача,  матернього  плача
Ісполню  гради  і  поля,  -  
Да  зрить  розтлєнная  земля,
Що  я  держитель  і  все  бачу».
Воскресни,  мамо!  І  вернися
В  світлицю-хату;  опочий,
Бо  ти  аж  надто  вже  втомилась,
Гріхи  синовні  несучи.
Спочивши,  скорбная,  скажи,
Прорци  своїм  лукавим  чадам,
Що  пропадуть  вони  лихі,
Що  їх  безчестіє  і  зрада,
І  криводушіє  огнем,
Кровавим,  пламенним  мечем
Нарізані  на  людських  душах,
Що  крикне  кара  невсипуща,
Що  не  спасе  їх  добрий  цар,
Їх  кроткий,п’яний  господар,
Не  дасть  їм  пить,  не  дасть  їм  їсти,
Не  дасть  коня  вам  охляп  сісти
Та  утікать;  не  втечете
І  не  сховаєтеся;  всюди
Вас  найде  правда-мста;  а  люде
Підстережуть  вас  на  тоте  ж,
Уловлять  і  судить  не  будуть,
В  кайдани  туго  окують,
В  село  на  зрище  приведуть,
І  на  хреств  усім  без  ката
І  без  царя  вас,  біснуватих,
Розпнуть,  розірвуть,  рознесуть
Розпнуть,  розірвуть,  рознесуть,
І  вашей  кровію  собаки,
Собак  напоять…».[/color]
           [25  декабря  1859,  Санкт-Петербург]
Тут  доречно  згадати,  що  мешканці  Суботова  у  період  1919-22  років  брали  активну  участь  у  бойовій  організації,  відомій  як  Холодноярська  республіка.
В  кінці  60-их,  початку  70-их  роках  минулого  століття  у  Свято-Іллінській  церкві  ішли  розкопки.  Домовини  гетьмана  Хмельницького  так  і  не  знайшли,  проте  поблизу  фундаменту  північної  стіни  й  біля  виходу  з  церкви  виявили  три  добре  збережені  поховання  –  з  залишками  одягу  і  натільними  хрестиками.  Усі  поховання  датуються  ХVІІ  століттям,  усі  належать  чоловікам  –  родичам  і  соратникам  Богдана  Хмельницького.  Можливо,  один  з  похованих  –  Данило  Виговський,  зять  Хмельницького,  рідний  брат  писаря  Війська  Запорозького  Івана  Виговського,  замордований  у  таборі  московського  війська.  За  писемними  джерелами,  тіло  Данила  було  видано  родичам  для  поховання  в  Суботові.
Під  час  розкопок  біля  південної  стіни  поблизу  вівтаря  виявили  також  поховальну  яму  –  місце  останнього  спочинку  гетьмана  Хмельницького,  що  була  накрита  великою  масивною  брилою,  виготовленою  із  місцевого  каменю-  пісковика.  Тут,  на  місці  цієї  ями,  встановлений  символічний  саркофаг  гетьману  Богдану  Хмельницькому,  а  Свято-Іллінська  Суботівська  церква  перетворена  у  часі  на  музей  славного  сина  української  вільнолюбної  людності.  Одну  з  експозицій  музею  посвячено  Шевченку.*13

             [color="#ff0000"]    «О  люди!  Люди  небораки!
Нащо  здалися  вам  царі?
Нащо  здалися  вам  псарі?
Ви  ж  таки  люди,не  собаки!»…[/color]

Уклін  тобі,  Тарасе,  за  твоє  розуміння  патріотизму,  якому  немає  часових  меж  –  прислухаймося,  адже  у  Шевченкових  рядках  дороговказ  у  майбутнє  вільної  України:

[color="#ff0000"]«…  Усім  нам  вкупі  на  землі
Єдиномисліє  подай
І  братолюбіє  пошли».*[/color]
                                       [Тарас  Шевченко  «Молитва»,1860  рік,  Санкт-Петербург]

На  фото:  акварель  Тараса  Шевченка  "Свято-Іллінська  церква".

[i]Література
1.  Шевченківський  словник.  –  К.,  1977,  с.247.
2.Сучасна  Україна  від  А  до  Я.  –  Харків,2009,с.514.
3.  Микола  Вінграновський.  Чотирнадцять  столиць  України.  –  К.,  2002,  с.84-87.
4.  Сергій  Сегеда.  Невідома  Україна.  Гетьманські  могили.  –  К.,2009,с.  91.
5.Грушевський  М.  Історія  України-Руси:  В  11т.,12  кн.  –  Т.9.  –  Кн.2:  Роки  1654-1657.  –  К.,1997,  с.  599.
6.  Халебський  Павло.  Україна  –  земля  козаків:  Подорожній  щоденник/  Упорядник  М.  Рябий.  –  К.,  2009,  с.  248-249.
7.  Смолій  В.,  Степанков  В.  Богдан  Хмельницький.  –  К.,  2003,  с.384.
8.  Величко  Самійло.  Літопис.  Том  другий/  Переклад  з  книжної  укр.  Мови  В.Шевчука.  –  К.,1991,  с.207-210.
9.  Халебський  Павло.  Україна  –  земля  козаків:  Подорожній  щоденник/  Упорядник  М.  Рябий.  –  К.,  2009,  с.  250.
10.  Грушевський  М.  Історія  України-Руси:  В  11т.,12  кн.  –  Т.9.  –  Кн.2:  Роки  1654-1657.  –  К.,1997,  с.  605.
11.  Чернігівський  літопис  /  Підготовка  до  друку,  передмова  і  коментарі  Ю.Мицика  //  Сіверянський  літопис.  –  1996.  -  №4  (10),  с.105-112.
12.  Сергій  Сегеда.  Невідома  Україна.  Гетьманські  могили.  –  К.,2009,с.101.
13.  Шевченківський  словник.  –  К.,  1977,  с.247.  
[/i]
*тут  і  всюди  в  статті  поезії  Тараса  Шевченка  цитуються  за  виданням:  [b]Тарас  Шевченко.Кобзар.  –  К.,  1974.[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781272
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 16.03.2018

Сіроманка

Ірина Вовк. "МОТРОНИН МОНАСТИР" (нарис)

[color="#ff0000"]з  авторського  циклу  радіопрограм  на  радіо  "Воскресіння",  записаних  до  200-ліття  з  дня  народження  Кобзаря  і  об'єднаних  назвою[b]  "Стежками  "Живописної  України"  Тараса  Шевченка"[/b]
[/color]
[color="#ff0000"][i]До  улюблених  церковних  святинь,  пам’ять  про  які  Тарас  Шевченко  зберігав  багато  років,  він  як  поет,  художник  і  українолюб  ставився  дуже  шанобливо.  Шевченко  був  глибоко  віруючою  людиною,  релігійною,  християнською,  мотивованою  та  свідомою  того,  що  молитва  української  нації  –  розмова  з  Богом,  а  знак  хреста  –  оберег  людини  перед  злом.  Малим  ще  хлопцем  бував  на  Високій  могилі,  де  були  поховані  славні  козаки.
       На  прощу  у  славний  Мотронинський  монастир  він  пішов  із  дідом,  аби  там  побачити  церкву  з  однією  банею  та  великим  хрестом,  зустрітися  із  ченцями  та  побувати  за  брамою  на  цвинтарі;  до  дяківської  школи  ходив,  аби  читати  навчитися;  останню  молитву  священика  під  час  похорону  своєї  матері  довго  пам’ятав;  "Часослов"  умів  читати  й  над  труною  багатьох  покійників  "Псалтир"  читав;  до  "Біблії"  часто  брався,  що  настільною  книгою  в  хаті  була.  Християнський  світогляд  дедалі  міцнів,  на  що  вказують  поетичні  та  прозові  твори  Шевченка.  Своїм  непорочним,  морально  чистим,  безгрішним  землякам  нагадував:  [b]«Земля  ваша  мов  рай,  мов  сад  насаджений  рукою  Богочоловіколюбця,  а  ви  тільки  безплатні  робітники  в  цьому  родючому  та  пишному  саду».[/b]
[/i][/color]
 
Місто  Переяслав  у  часі  ХVІІ  –  ХVІІІ  століть  був  нерозривно  пов’язаний  з  Правобережною  Україною,  яка  лишалася  під  владою  Польщі  аж  до  самого  її  розпаду  в  1795  році.  У  ХVІІІ  столітті  саме  Переяславським  єпископам  підпорядковувалися  православні  парафії  та  монастирі  Правобережжя  загальною  кількістю  понад  500.  Серед  усіх  правобережних  монастирів  найавторитетнішим  був  [color="#ff0000"][b]  «Мотронин»  (або  "Мотрин")  монастир,[/b][/color]  розташований  неподалік  від  першої  гетьманської  столиці  Чигирина  в  Холодному  Яру.
З  Мотрониним  монастирем  пов’язано  багато  легенд.  І  найперша  з  них  –  про  заснування  монастиря  ще  в  домонгольську  добу,  тобто  за  часів  Київської  Русі,  у  1204  році.  У  середньовічних  джерелах  уперше  згадується  під  роком  1568.
Він  містився  в  лісовому  урочищі  Холодний  Яр  на  велетенському  скіфському  городищі.  Городище  датується  VІ  –  ІV  століттями  до  нової  ери  і  є  одним  з  найбільших  у  Європі.
У  ХVІ  столітті  на  місці  староукраїнського  городища  уздовж  Холодного  Яру  розкинулося  село  Мельники,  по  обидва  боки  якого  текла  річка  Сріблянка.
Сам  Холодний  Яр  –  унікальне  явище  природи  –  з  мережаною  сіткою  численних  ярів  та  байраків,  порослих  прадавнім  дубовим  лісом  із  джерелами,  потічками  та  озерцями,  став  неприступною  фортецею  для  козаків  Богдана  Хмельницького  у  ХVІІ  столітті,  бунтарів-гайдамаків  Максима  Залізняка  у  ХVІІІ  столітті,  бійців  так  званої  «Холодноярської  республіки»  у  20-их  роках  ХХ  століття.
Мотронинський  Троїцький  чоловічий  монастир,  заснований  у  реліктовому  Мотрониному  Холодноярському  лісі  за  благословенням  митрополита  Київського  Іони  Протасевича,  напочатку  був  лише  скитом  із  невеликою  капличкою.  У  1648  році  Київський  митрополит  Сильвестр  Косов  своїм  коштом  спорудив  у  монастирі  дерев’яну  трапезну  церкву.  Згодом  Мотронинський  монастир  підтримували  не  тільки  гетьмани  Петро  Конашевич-Сагайдачний,  Павло  Тетеря,  Богдан  та  Юрій  Хмельницькі,  Петро  Дорошенко,  ІванСкоропадський,  митрополити  Київські  Йосиф  Нелюбович-Тукальський  та  Гедеон  (Святополк-Четвертинський),  єпископ  Львівський,  адміністратор  Київської  митрополії  Йосиф  Шумлянський,  а  й  навіть  польський  князь  Ян  Яблонський.  Проте  аж  до  початку  ХІХ  століття  всі  монастирські  споруди  були  дерев’яними.
Хоча  монастир  і  містився  на  правому  березі  Дніпра,  він  традиційно  підпорядковувався  Переяславським  єпископам,  які  намагалися  якнайчастіше  його  відвідувати.  Монастирські  ігумени  навзаєм  часто  їздили  до  Переяслава.  Найвідомішими  ігуменами  Мотронинського  монастиря  були  двоє  запорізьких  козаків,  які  заховалися  під  чернечими  іменами  Ігнатій  і  Мельхіседек.  Ігумен  Ігнатій  –  це  колишній  чигиринський  сотник  Устим  Сахненко,  учасник  оборони  Чигирина  від  турків  у  1677-78  роках.  У  час  турецької  навали  Мотронинський  монастир,  вірогідно,  був  повністю  зруйнований.  Незабаром,  починаючи  приблизно  з  1685  року  з  благословення  митрополита  Київського  Гедеона  (Святополка-Четвертинського)  монастир  почав  відроджуватися.  Ігумен  Ігнатій  опікувався  Мотронинським  монастирем  та  піднімав  його  з  руїни  з  1717-го  по  1753-ій  рік.  Після  нього  ігуменом  став  син  лубенського  полкового  осавули  Карпа  Значко-Яворського  Матвій,  який  прийшов  до  монастиря  у  1745  році  22-річним  козаком  і  отримав  староєврейське  чернече  ім’я  Мельхіседек,  під  яким  і  увійшов  в  історію.  Протягом  1753-1777  років  ігумену  Мельхіседеку  підпорядковувалися  крім  Мотронинського  монастиря  ще  й  усі  православні  парафії  і  монастирі  Правобережної  України.  Він  був  дуже  активним  пастирем  –  багато  їздив  по  краю,  відстоював  права  православних,  а  під  час  відвідин  у  1756-1766  роках  Петербурга  і  Варшави  отримав  підтримку  від  російської  імператриці  й  від  польського  короля.
23  липня  1766  року,  коли  Мельхіседек  повертався  на  Чигиринщину  з  Переяслава,  його  заарештували  поляки  на  Сокирнянському  перевозі  через  Дніпро  і  в  кайданах  відправили  до  Дерманського  монастиря  на  Волині,  де  він  зазнав  катувань.  Йому  вдалося  втекти  з  ув’язнення,  але  до  Мотронинського  монастиря  Мельхіседек  уже  не  повернувся,  а  перебрався  до  Переяслава.
А  тим  часом  до  Холодного  Яру,  що  розкинувся  довкіл  Мотронинського  монастиря  звідусіль  стікалися  ватаги  невдоволених  польською  владою  –  серед  них  селяни-втікачі,  гайдамаки  та  запорозькі  козаки  під  проводом  Максима  Залізняка  та  Семена  Неживого.  Серед  товариства  пішли  чутки,  що  той-таки  ігумен  Мельхіседек  у  Мотронинському  монастирі  під  час  всенощної  освятив  гайдамацькі  ножі,  на  боротьбу  православних  християн  із  католицькою  шляхтою.  Тарас  Шевченко  через  століття  використав  цю  легенду  у  своїй  героїчній  поемі  [b]«Гайдамаки»,  [/b]а  український  художник  Опанас  Сластіон  додав  до  «Гайдамаків»  свої  рисунки-ілюстрації.  Серед  них  і  «Освячення  гайдамацької  зброї»  у  Мотронинському  монастирі.

[color="#ff0000"][i]«Із-за  лісу,  з-за  туману,
Місяць  випливає,
Червоніє,круглолиций,
Горить,  а  не  сяє,
Неначезна,  що  не  треба
Людям  йогосвіту,
Що  пожари  Україну
Нагріють,  освітять.
І  смерклося,  а  в  Чигрині,
Як  у  домовині.
Сумно-сумно.  (Отак  було
По  всій  Україні
Проти  ночі  Маковія,
Як  ножі  святили).
Людей  не  чуть…
А  де  ж  люде?...  Над  Тясмином,
у  темному  гаю,
Зібралися;  старий,  малий,
Убогий,  багатий
Поєднались  –  дожидають
Великого  свята.
У  темному  гаю,  в  зеленій  діброві,
На  припоні  коні  отаву  скубуть;
Осідлані  коні,  вороні  готові.
Куди-то  поїдуть?  кого  повезуть?
Он  кого,  дивіться.  Лягли  по  долині,
Неначе  побиті,  ні  слова  не  чуть.
Ото  гайдамаки.  На  ґвалт  України
Орли  налетіли;  вони  рознесуть
Ляхам,  жидам  кару;
За  кров  і  пожари
Пеклом  гайдамаки  ляхам  оддадуть».
[/i][/color][Тарас  Шевченко  [b]«Гайдамаки»[/b],  фрагмент]

Отож,  у  травні  1768  року  розпочалося  велике  повстання,  відоме  в  історії  України  під  назвою  «Коліївщина».  Максима  Залізняка  проголосили  гетьманом  України.  Повсталі  здобули  штурмом  міста  Умань,  Черкаси,  Канів,  Богуслав,  Корсунь  та  багато  інших.

[color="#ff0000"]«[i]Отакий-то  наш  ота́ман,
Орел  сизокрилий
І  воює,  і  гарцює
З  усієї  сили  –  
Нема  в  його  ні  оселі,
Ні  саду,  ні  ставу…
Степ  і  море;  скрізь  битий  шлях,
Скрізь  золото,  слава».[/i][/color]
[Тарас  Шевченко  [b]«Гайдамаки:Свято  в  Чигирині»[/b]]

Але  незабаром  повстання  придушила  російська  армія,  яка  прийшла  на  допомогу  полякам.  Росія  епохи  Катерини  ІІ  зуміла  дуже  добре  скористатися  наслідками  Коліївщини:  під  приводом  неефективності  польської  влади  та  неспроможності  її  навести  лад  на  українських  землях,  під  благородним  гаслом  захисту  православних  від  утисків  єзуїтів  та  уніатів,  імператриця  Катерина  ІІ  спершу  ввела  свої  війська  на  територію  суверенної  держави,  а  через  два  десятиліття  просто  приєднала  її  до  своєї  імперії.  (У  контексті  сьогодення  і  подій  відторгнення  Криму  та  російської  агресії  на  східно-українських  землях  не  можна  не  розгледіти  традиційної  стратегії  імперських  апетитів  Росії:  все  повторюється  знову,  за  тим  же  сценарієм  «воєнно-агресивного  благородства»).
До  феномену  україно-російських  «історичних  паралелей»  дуже  промовисто  свідчить  обставина,  що  тодішні  видатні,  мислячі  й  патріотично  налаштовані  українські  діячі  дуже  активно  й  цілком  щиро  підтримували  імперську  політику.  Серед  них  був  не  тільки  Мотронинський  ігумен  Мельхіседек  Значко-Яворський,  а  й  син  генерального  писаря  та  генерального  судді  Гетьманщини  Андрія  Безбородька  –  Олександр,  «Свєтлєйший  князь»  і  канцлер  Російської  імперії,  керівник  її  закордонної  політики  та  дипломатії.  Причому  Олександр  Безбородько,  один  з  найрозумніших  людей  ХVІІІ  століття,  не  просто  підтримував,  а  сам  творив  цю  імперську  політику,  бо  вважав  необхідним  зібрати  таким  чином  усі  українські  землі  в  межах  якоїсь  одної  держави.  Чи  не  його  військовій  стратегії  належить  легенда  про  «православну  царицю  Катерину»,  яка  прислала  Холодноярським  гайдамакам  на  підтримку  «золоту  грамоту»  та  багато  возів  зі  зброєю.

[color="#ff0000"][i]«Попід  дібровою  стоять
Вози  залізної  тарані:
То  щедрої  гостинець  пані.
Уміла  що  кому  давать.
Нівроку  їй,  нехай  царству́є;
Нехай  не  вадить,  як  не  чує!
Поміж  возами  нігде  стать!
Неначе  в  ірій,  налетіло
З  Смілянщини,  з  Чигирина
Просте  козацтво,  старшина,
На  певне  діло  налетіли».[/i][/color]
[Тарас  Шевченко  [b]«Гайдамаки:Свято  в  Чигирині»[/b]]

Під  час  Коліївщини  Мотронинський  монастир  був  пограбований  і  частково  зруйнований,  проте  у  70-их  роках  ХVІІІ  століття  він  швидко  відродився.  У  тогочасному  Мотронинському  монастирі  існували  побудовані  з  дуба  соборна  Троїцька  церква,  Трапезна  церква  Іоанна  Златоуста,  надбрамна  дзвіниця  та  братські  келії.  Після  1793  року  Мотронин  монастир  перейшов  у  відання  Київської  єпархії,  тут  було  небагато  ченців  та  послушників.
На  початку  ХІХ  століття  монастир  перетворили  з  чоловічого  на  жіночий.  Імперська  влада  Росії  позбавила  монастир  земляних  угідь,  проте  тут  і  далі  продовжувалося  коштовне  муроване  будівництво.  Муровану  соборну  Троїцьку  церкву  почали  будувати  у  травні  1800  року  замість  старої  дерев’яної.  Будівельними  роботами  керував  підрядник  з  міста  Єлисаветграда  –  Артем  Чеменко.  
У  жовтні  1802  року  майже  завершена  мурована  церква  обвалилася.  ЇЇ  руїни  розібрали  і  побудували  церкву  наново  у  1804  році.  Мурована  соборна  Троїцька  церква  непогано  збереглася  і  до  сьогоднішніх  днів.  Храм  має  дуже  цілісний,  величний  і  парадний  інтер’єр,  у  якому  відчуття  піднесеності  створюється  за  допомогою  щедрого  потоку  світла,  завдяки  численним  вікнам.  Хоча  храм  зводився,  коли  в  архітектурі  уже  панував  класицизм,  проте  у  Троїцькій  церкві  ще  виразно  відчутні  риси  українського  бароко.  Ця  пам'ятка  є  одним  з  яскравих  творів  української  національної  архітектури  на  Правобережжі.
У  період  1824-1830  років  у  Мотрониному  монастирі  збудували  нові  муровані  споруди  Трапезної  церкви,  настоятельських  келій  та  інші.  Таким  побачив  Мотронин  монастир  Тарас  Шевченко,  який  побував  тут  двічі:  у  1843  та  1845  роках.  Під  час  останніх  відвідин  у  квітні-жовтні  1845  року  він  написав  відому  акварель  [b]«Мотронин  монастир»  з  підписом  на  звороті  «Чигринський  дівочий  монастир».[/b]  Ще  наприкінці  ХІХ  століття  у  Свято-Троїцькій  церкві  монастиря  поруч  з  іконами  висіли  портрети  Максима  Залізняка  та  Івана  Гонти.
У  1923  року  потік  безбожного  радянського  атеїзму  не  оминув  і  його.  Монастирище  стояло  пусткою  до  1965  року,  коли  в  дивом  уцілілій  Троїцькій  церкві  місцева  влада  заходилася  створювати  музей  Коліївщини.
І  лишень  наприкінці  80-их  років  тут  відродився  жіночий  монастир,  нині  ж  у  Мотрониному  монастирі  понад  20  черниць.  Місцина  Мотрониного  монастиря  та  холодноярське  монастирське  довкілля    -  жива  пам’ятка  буремних  часів  визвольних  рухів  українства,  живий  свідок  гайдамацької  звитяги,  що  її  так  натхненно  відтворив  Тарас  Шевченко  у  своїх  «Гайдамаках»,  аби  онуки  крізь  віки  не  забували  на  якій  землі  вони  живуть  і  чиїх  батьків  вони  діти.  
Чей,  не  на  пустирищі  з’явився  у  Холодному  Яру  гордий  Дух  Чорноуса  (Чорноусенка),  відомого  у  народній  пам’яті«Чорного  ворона»,  у  кровопролитні  20-і  роки  минулого  ХХ  століття,  що  про  нього  згодом  -  уже  у  новітній  час  
ІІІ  тисячоліття  –  дізнається  українське  лицарство  не  тільки  у  Задніпров’ї,  а  й  по  всій  неосяжній  Україні.

[color="#ff0000"][i]«Козацьке  панство  походжає
В  киреях  чорних,  як  один,
Тихенько  ходя,  розмовляє
І  поглядає  на  Чигрин».[/i][/color]
[Тарас  Шевченко  [b]«Гайдамаки:Свято  в  Чигирині»[/b]].

На  фото:  Тарас  Шевченко  [color="#ff0000"][b]"Мотронин  монастир",  акварель,  1845  рік[/b][/color].

2014  рік