Едельвейс137: Вибране

rutzt

Сніги, сніги…

Сніги,  сніги…  На  гілках,  на  альтанках,
На  жерстяних  кашкетах  ліхтарів.
А  десь  поля  в  квітучих  вишиванках
І  небо  з  почтом  хмарних  кораблів.
Біжить  вода  річкової  клепсидри,
Долає  день  невидимий  поріг,
Блищить  роса  та  струменіють  вітри,
То,  певне,  подих  спогадів  моїх.
І  поки  я  блукаю  в  снігопаді,
То  витримаю  чорне  і  сумне,
Бо  є  місця,  в  яких  чекати  раді
Коли  завгодно  щирого  мене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714061
дата надходження 23.01.2017
дата закладки 23.01.2017


bob_

якби ж то знати

Якби  ж  то  знати,
що  серце  крижаніє
від  люті  стужі,
не  мав  такого  б  смутку,
як  в  літню  ніч  без  тебе.  
 
 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628675
дата надходження 14.12.2015
дата закладки 14.12.2015


Етуаль Люміер

Літо


                                                                                               Татові

Засну  між  хмар  похмурих,
Прокинусь  серед  літа.
В  обличчя  заглядають  
Пухнасті  сонця  діти.

В  м'якій  траві  зеленій
Живуть  корівки  божі,
Червоні  у  горошок,
На  полунички  схожі.

Лежу,  дивлюсь  на  небо,
Думки  між  трав  витають...
І  серце  в  лісі  маків,  
Мов  літнє  сонце  сяє.

Немов  кришталю  скалки
На  яблуках  краплини.
З  веселкою  угору
Душа  моя  полине.

Вдихну  життя  пахуче,
Тепло  торкнеться  скроні.
На  сонце  обернеться
І  сяде  на  долоню.

Сніжинкою  розтане,
В  ромашок  морі  втопить,
І  огорне  туманом,
Троянд  духмяним  соком.

Фіалки  очі  сині
Все  кліпають  думками,
На  віях  павутинка
Вечірніми  піснями.

Солона  слізка  моря,
Пісок  лежить  на  нотах,
Сріблясто-білі  чайки
Гойдаються  на  дротах.

І  вітер  щось  шепоче
Пошерхлими  вустами,
І  тінь  дощів  минулих
Захована  між  нами.  

У  травах  заблукаю
Та  хоч  на  сотню  миль,
А  зранку  запитаю
Дороги  звідусіль.

Дощу  тремтливі  струни
І  пальці  буревію
Грози  і  грому  двері
Для  блискавки  відкриють.

Нехай  вирує  мрія,
Летить  поміж  світами,
Обплетену  квітками  
Не  зачиняє  браму.

Я  всію  листям  небо,-
Зеленим  полотном.
Зелене  бачу  літо
У  себе  за  вікном.

І  всі  на  світі  очі,
Які  б  то  не  були,
На  мить  зазеленіють,-
Вбируть  ті  кольори.

А  я  лиш  засміюся,
І  випаде  дощем
Моє  зелене  небо,
І  огорне  плющем.

А  плющ  уплівся  в  стіни
Цегляної  фортеці.
Зеленим  павутинням
Лишивсь  в  моєму  серці.

Веснянки  на  пелюстках
В  тигрової  лілеї.
Жаринками  сміяться,
Немов  вогненна  фея.

А  радість  бульбашками
Все  котиться  повітрям,
Химерними  квітками
Гойдається  на  вітрі.

І  в'ється  час,  мов  змійка,
Маленька,  веселкова.      
І  хвостиком  барвистим
Торкнеться  до  будь-кого.

Повільно,  невблаганно
Зникатиме  вир  літа.
А  я  впаду...в  кульбаби.
І  знов  засну.  У  квітах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605238
дата надходження 08.09.2015
дата закладки 09.09.2015


Сергей Дунев

Каждый миг…


*  *  *  

Каждый  миг,  
Пусть  самый  краткий,  
Светлой  тайной  наделён.  
Заточить  в  своей  тетрадке  
Не  спеши  –  погибнет  он.  
Не  неволь,  пускай  он  длится.  
Жизнь  важна,  а  не  молва.  
Божьей  волей  воплотится  
Он  и  в  звуки  и  в  слова.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588069
дата надходження 17.06.2015
дата закладки 26.06.2015


Шип Сергей

Хлеб ангелов

Блажен,  кто  смотрит  на  других  –
И  видит  божии  творенья.
Кто  слышит  трель,  аккорд  и  стих,
Когда  приходит  вдохновенье.

Блажен,  кто  воздухом  одним
Здесь  дышит  с  гениями  света.
И  кто  сквозь  едкий  злобы  дым
Ведом  лучом  своей  победы.

Блажен,  кто  как-то  по  весне
Вдруг  вспоминает  запах  неба.
Блажен,  отведавший  во  сне
Краюшку  ангельского  хлеба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587124
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 19.06.2015


Нея

ВІТРЕ

Неси  мене,  вітре,  на  Говерлу,
Тополиним  пухом  полечу.
Поки  серце  в  горі  не  померло,
Не  пірнуло    в  паводок  плачу.
Неси  мене,  вітре,  де  соснина
Бурштином  спочила  у  землі,
Бо  душа  з  одним  квитком  полине
На  перон,  загублений  в  імлі.
Неси  мене,  вітре,  швидше  світла
До  в’язів  стожилих  у  село.
Там  суниця  у  пашні  заквітла,
Пташенят  у  сойки  прибуло.
Неси  мене,  вітре,  до  початку:
Повторю  хвороби  і  гріхи,
Тільки  поцілую  пані-матку,
Упаду  трухою  до  ноги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582948
дата надходження 22.05.2015
дата закладки 18.06.2015


Сергей Дунев

Молитва



Врачуй  меня  болью,  сыпь  в  раны  соль,
Чёрствым  душою  стать  не  позволь.

Избавь  от  того,  чтоб  гремучей  змеёй
Зло  заползло  в  сердце  моё.

Не  допусти,  чтобы  совесть  во  мне
Почила  навек  в  летаргическом  сне.

До  судного  часа,  томя  и  казня,
Не  дай  мне  напрасно  растратить  и  дня.

____________________________________


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576768
дата надходження 24.04.2015
дата закладки 16.06.2015


Сергей Дунев

Сентиментальный романс

Во  флигеле  моём
Дождём  промыты  стёкла,
И  шумом  молодым
Наполнен  старый  сад.
Смотри,  как  под  окном
Черёмуха  намокла
И  как  её  цветы
От  радости  горят!

В  наряде  кружевном
Парит  над  прелью  клумбы.
От  прелести  такой
Очей  не  оторвать.
И  если  б  у  неё
Живые  были  губы,
За  поцелуй  один  –
И  жизнь  бы  мог  отдать!

Теряет  сердце  ритм,
Сбивается  дыханье.
С  самим  собою  я
Сегодня  не  в  ладу.
Свела  меня  с  ума
Своим  очарованьем
Черёмуха  в  саду,
Черёмуха  в  саду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579605
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 16.06.2015


Сергей Дунев

Очень близко раю



*  *  *

И  этот  птичий  пересвист,
В  окно  летящий  спозаранку,
И  дрогнувший  на  ветке  лист,
Звенящий  серебром  изнанки,
И  эти  в  небе  облака,
С  оборкой  розовой  по  краю,
И  солнце,  низкое  пока,  –
Не  рай,  но  очень  близко  раю.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580506
дата надходження 11.05.2015
дата закладки 16.06.2015


Сергей Дунев

Лечусь стихами от хандры


*  *  *

Лечусь  стихами  от  хандры,
Соль  слов  на  раны  сыплю  круто.
Да,  жизнь  –  игра,  а  из  игры
В  разгаре  самом  выйти  –  глупо.

А  посему,  браток,  держись,
Срывай  до  крови  ногти  с  пальцев,
И  верь:  не  отвергает  жизнь
Доверчивых  н  е  а  н  д  е  р  т  а  л  ь  ц  е  в.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580954
дата надходження 13.05.2015
дата закладки 16.06.2015


Шип Сергей

Миниатюры

*  *  *

Давно  не  терял  головы.
По  нежной  гильотине  тоскую.

Январь  2011

*  *  *

Весна.
И  набухают  строчки
В  ветвях  поэзии  моей.

Март  2012

*  *  *

В  чёрном  небе
гроза  разгулялась.
Деревья  заламывают  руки
в  отблесках  молний.

Апрель  2012

*  *  *

Завариваю  вечерний  чай.
Чтобы  пахли  сны
Мёдом  и  мятой.

Апрель  2012

*  *  *

Словно  удочку,
Держу  в  руке  ручку.
Ловись,  вдохновенье!
Большое  и  малое.

Апрель  2012

*  *  *

Виделся  с  другом.
Разговоры  забылись  –
Тепло  осталось.

Апрель  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578953
дата надходження 04.05.2015
дата закладки 13.06.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.06.2015


Натаsha

Нет времени

Нет  времени  уже  для  нас  с  тобой,
Спешит  паромщик,  он  имеет  право,
Последний  миг...и  ты  не  мой  герой,
Я  удалюсь  с  последней  переправой.

И  больше  нет  нужды  стоять  в  тени,
Сжимать  от  страха  рукоять  кинжала,
Мы  не  смогли  друг  другу  объяснить
Забытый  стон...да,  вечности  нам  мало.

Спешит  паром,  с  ним  удаляюсь  я,
К  Нему  иду...волшебные  ступени...
Мы  больше  не  враги  и  не  друзья,
Лишь  перед  Богом  встану  на  колени...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586584
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 10.06.2015


Vidok

Не узнанный

Не  узнанный,  прохожий,  не  воспетый
В  твоё  окно  вечерним  мотыльком
Проникну  с  тёплым  звёздным  ветерком,
Но  не  узнаешь...
                               Свёрнутой  газетой
Ты  прекратишь  нестройных  мыслей  бег,
Уйду  с  земли,  как  первый  белый  снег  -
Не  узнанный,  прохожий,  не  воспетый.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585693
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 06.06.2015


Епископ Іов

МОЛИТВА ПРО ОСТАННЮ ГОДИНУ (переклад з російської)

Коли  смерть  посміється  з  мене,
Як  та,  що  останньою  сміється,
І  сустав  за  суставом  знесилить,  ―
Твоя  нехай  буде  зі  мною  Сила.

Коли  думка  у  бездум’ї  потоне,
Коли  воля  себе  знебуде,
Коли  ймення  своє  я  забуду,  ―
Твоє  нехай  буде  зі  мною  Ймення.

Коли  речáм  кінець  настане,
І  язик,  говіркий  до  нестями,
Заклякне  в  безсловесности  гробу,  ―
Твоє  нехай  буде  зі  мною  Слово.

Коли  все  мине,  що  уявлялось,
Сновидцеві  ввіч  увижалось,
І  сором  небуття  стане  явним,  ―
Порожнечу  мою  виповни  Тобою.

©  Сергій  Аверінцев  (1937–2004)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577627
дата надходження 28.04.2015
дата закладки 28.04.2015


Натаsha

Хвилі життя

Хвилями,  хвилями...синіми,  білими
Б`ється  об  берег  життя...
Ось  я  на  гребені  хвиль...несміливая...
Думка  пливе  в  майбуття...

Та  мій  тріумф...лише  мить  в  нескінечності...
Падає  валом  буття.
Падаю  й  я  за  законом  інертності...
Дивне  таке  відчуття!..

Хвиля  за  хвилею,  хвиля  за  хвилею...
Час  мене  швидко  несе...
Берег...вже  бачу...і  миля  за  милею...
Я  завершаю  есе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563451
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 13.03.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2015


Артур Сіренко

Годуючи динозавра

 «...  та  кажуть  до  гір  та  до  скель:  
             падіть  на  нас,  і  позакривайте  від  лиця  Того,  
             Хто  сидить  на  престолі,  і  від  гніву  Агнця!  
             Бо  прийшов  великий  день  гніву  Його,  
             і  хто  встояти  може?»
                                                 (Апокаліпсис.  6.16)

Годую  з  руки  залізного  динозавра,
Чую,  як  по  його  металевих  венах
Струменить  і  парує  летка  кров,
Слухаю  його  гарчання,  тужливий  рев
І  рушаю,  сидячи  на  його  спині,
На  страшне  полювання:
Нині  ми  на  стежці  війни,  полюємо
За  дикунами  з  племені  людожерів.
Нині  ми  месники:
Мисливці  з  прирученими  динозаврами:
Називаємо  їх  іменням  квітів  –  
Півоніями  та  гіацинтами,
Тюльпанами  та  гвоздиками.
Якийсь  чоловік  з  великими  зірками
На  плечах  втомлених
Спитав,  чи  живий  мій  динозавр.
Я  відповів,  що  нині  –  сього  дня  сонячного
Мій  дракон  знищить
Ціле  плем’я  волохатих  жорстоких  варварів,
Що  ми  лицарі  залізних  коней,
Живемо  тільки  сьогодні,
Коли  Сонце  й  Небо  віщують  двобій.
Земля  відчуває  важкість:
Тягар  залізних  почвар,
Які  своїм  страшним  риком
Вістку  несуть  нечувану:
Прийшла  доба  страшна:
Доба  Апокаліпсису.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559384
дата надходження 13.02.2015
дата закладки 13.02.2015


ptaha

Ідуть журавлі

На  асфальті  душі  осінь  грає  дощами  staccato,
Вітер  рветься  кудись,  наче  хоче  від  себе  втекти.
Журавлиним  ключем  відлітають  у  вирій  солдати,
Нам  лишаючи  теплими  червоногарячі  листи.

Хай  вони  проростуть,  хай  вкоріняться  в  кожному  серці,
Хай  міцними  дубами  з  них  зведеться  любов  до  землі,
І  якщо  із  громами  доведеться  зустрітись  на  герці,
Ті  листи  журавлині  серцям  додадуть  висоти.

Прийдуть  весни  нові,  буде  пінитись  гречка  до  краю,
Закриваючи  цвітом  розірвані  м'язи  землі…
І  в  піднесенні  дивнім  я  очі  до  неба  здіймаю:
Струнко!  В  небі  над  нами  солдатами  йдуть  журавлі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538290
дата надходження 20.11.2014
дата закладки 06.01.2015


alfa

яблука любові

 Води  пролито-перелито  -
В    дощах    стоїть    осінній  сад,
 Де  все  ще  спогадом  про  літо
 Червоні  яблука  висять,
 Де  на  останньому  листкові
 Дощ  викарбовує  слова
 Про  те,  що  яблука  любові
 Чомусь  ніхто  так  й  не  зірвав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527303
дата надходження 02.10.2014
дата закладки 02.01.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.12.2014


Luka

Грона смутку

В  зимовім  саду
Грона  білого  смутку
Гойдає  вітер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540896
дата надходження 02.12.2014
дата закладки 02.12.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2014


Хлопан Володимир (slon)

ТИ ЗНАЄШ - ТАМ АНГЕЛ ВИТАВ…

Ти  знаєш  
там  ангел  витав
над  полем  
над  спаленим  полем
солдатам  
молитви  читав
стискаючи  
губи  від  болю

Ти  знаєш  
там  ангел  витав
ув  очі  вдивлявся  
незрячі
я  бачив  
я  чув  
не  питай
як  ангел  витає  
і  плаче

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533068
дата надходження 28.10.2014
дата закладки 28.10.2014


Адель Станіславська

Хотіла б

Хотіла  б  закрити  очі
і  жити  в  своєму  вчора,
де  серце  співати  хоче
про  сонце,  траву  і  гори...

Хотіла  б  заткати  вуха  -
не  дійдуть  бо  так  новини.
Від  них  у  душі  розруха...
Була  би  вона  дитинна!…

Хотіла  б  замкнути  серце,
щоб  там  не  замешкать  болю…
В  нім  осад  гіркий  на  денці
мені  цементує  волю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524004
дата надходження 17.09.2014
дата закладки 17.09.2014


Адель Станіславська

Все так просто і все так складно

Кого  слухаєш  -  того  й  правда.
Все  так  просто  і  все  так  складно,
і  не  має  на  теє  ради...
Роззираюся  безпорадно  -
мав  би  розум  якусь  опору,
досвід  все  таки  є,  одначе...
Піднімаю  зіниці  вгору  -
небо  стогне,  болить  і  плаче,
що  на  совість  життям  оголену
море  лжі  повсякденно  ллється...
На  вуста  -  поцілунок  сорому
і  кайданки  тугі  на  серце...
Затинається  стерплий  розум  -
він  не  вміє  не  працювати!..
Їздять  брехні  великим  возом
мимо  розумової  хати…
І  від  сеї  ганьби  безликої  
лютий  вітер  між  ребер  свище,
кров  бурхлива  по  венах  ріками
і  згорає  на  попелище
те,  що  звалось  колись  довірою...
-  Гей,  із  попелу  чи  воскресне?!
Поміж  диму  їдкого  сірого
мертва  тиша…  Анішелесне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524005
дата надходження 17.09.2014
дата закладки 17.09.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.09.2014


Наталя Данилюк

Залиш…

Урвала  голос  ві́трова  трембіта
І  цвіркуни  розпирскали  пісні...
Залиш  мені  медову  краплю  літа
У  гущі  кави,  чорно-смоляні́й.

Нехай  мені  розвидниться  раптово,
Коли  ти  будеш  десь  по  інший  бік,
Заграють  барви  тепло-кольорово
В  моїй  осінній  лагідній  журбі.

Коли  туман  моло́ками  густими
Стече  в  багряне  прядиво  дібров,
Я  заплету  свої  журливі  рими
У  світло-ніжний  спомин  про  любов.

Княгиня-осінь,  горда  і  вродлива,
Розсуне  штори  сивої  сльоти...
Залиш  мені  маленьку  краплю  дива
В  сім  океані  смутку  й  самоти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522194
дата надходження 08.09.2014
дата закладки 08.09.2014


Наталя Данилюк

І не мариться вже, і не сниться…

І  не  мариться  вже,  і  не  сниться
Солодкаво-серпнева  імла...
Теракотова  спритна  лисиця
Павутинку  хвостом  замела.

І  припудрились  міддю  дерева  –
Хоч  дивуйся  обнові,  не  вір!..
Срібнодзвонить  печаль  кришталева
В  пасмах  річки  прудкої  між  гір.

Ще  бринять  у  квітках  медоноси,
Допиваючи  літній  нектар,
Відшептали  у  полі  покоси,
Буйні  трави  обстриг  перукар.

І  заплів  золотаву  пшеницю
У  сухі  шурхотливі  снопи.
Де-не-де  розілляв  багряницю
Щедрий  вересень.  Чуєш,  поспи,

Моя  ду́ше  натомлена,  квола,
Відпусти  ці  тривоги  й  жалі!..
Даль  осіння,  немов  захолола,
Пригинає  печаль  до  землі.

І  у  сяйвом  наповнену  шпарку
Виє  протяг,  пече  до  кісток!..
На  розписаний  вижухлий  аркуш
Опустився  кленовий  листок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521102
дата надходження 03.09.2014
дата закладки 05.09.2014


@NN@

З натури…

Окраєць  хліба
                     в  плетену  корзину,
Кусочок  сала,
                     пару  цибулинок,
Водички  пляшку,
                     зошит,  олівці  -
Я  йду  стрічати  ранок  на  ріці.

Ще  сонце  не  зійшло  -
                     з’їдають  кровососи,
Закутала  у  плед
                     і  руки,  й  ноги...  Носа
Не  можу  показати
                     зі  свойого  схрону,
Забула  OFF!  -
                     надійну  охорону,
Тому  сидітиму,
                     відклавши  олівці,
Поки  не  запалають
                     перші  промінці
Над  обрієм  велично,
                     десь  зі  сходу
І  не  розпишуть  писанками
                     сіру  воду,
Не  хлюпнуть  золота
                         у  тишину  ріки...
Тоді,  я  олівці
                           дістану  залюбки,
І  напишу  про  схід  Ярила
                           цілу  оду.
А  потім  розгорну  
                           руками  теплу  воду,
Ввійду  у  літній  ранок,  мов  у  небо,
                             одна...    та  ні,
Он  чайка  осідлала  гребінь,
Десь  метрів  двадцять  звідси...  
.................................................                                
 Ранок...    я...    
                                               і...    Вічність.........

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508322
дата надходження 30.06.2014
дата закладки 10.07.2014


Лілія Ніколаєнко

Печаль моя не має берегів…

Печаль  моя  не  має  берегів.
І  вітер  плаче,  як  журлива  скрипка.
Та  хочу  я,  щоб  ти  не  знав  нудьги,
І  серцем  не  пізнав  німого  крику.

Хай  образ  твій  залишиться  в  рядках.
Від  мене  це  найкращий  подарунок.
А  пристрасть,  що  не  варта  мідяка,
Хай  не  пророчать  нам  таємні  руни.

Хоч  біль  катує  віршами  вночі,
А  вдень  провина  докорами  ріже,
Не  видам  я  журбу  свою  нічим.
Лиш  ти,  прошу,  не  пий  моєї  тиші!

Не  знай.  Не  вір.  Життя  –  це  тільки  гра.
Нехай  барвисті  маски  правлять  світом.
Благаю,  лиш  поезію  не  зрадь,
Бо  тільки  їй  над  вічністю  зоріти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501401
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 09.07.2014


ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ)

ЗВЕЗДЫ

                                                     Бриллиантовой  ночью
                                                     Звезды  падали  с  неба.  
                                                     Я  стояла  смотрела:
                                                     Месяц  ярко  светил.
                                                     Ох  вы  звездочки,  звезды,
                                                     Бриллианты  на  небе,
                                                     Невозможно  от  вас
                                                     Даже  глаз  отвести.
                                                     Посмотри,  моя  радость,
                                                     Посмотри,  мой  сыночек.
                                                     Как  на  небе  красиво
                                                     Разыгралась  звезда.
                                                     Посмотри,  мой  сыночек,
                                                     Как  их  много  на  небе.
                                                     Мама,  мама  родная,
                                                     Ну,  а  где  же  моя.
                                                     А  твоя  мой  сыночек
                                                     Ярче  светит  на  небе.
                                                     Ярче  светит  всех  звезд,
                                                     Мой  сынок  дорогой.
                                                     Драгоценные  звезды
                                                     Разукрашены  в  небе.
                                                     И  у  каждого  из  нас  
                                                     Есть  на  небе  звезда.
                                                     Бог  создал  нам  светило,
                                                     И  украсил  нам  небо.
                                                     Подарил  всему  миру
                                                     Бриллиант  и  красу.
                                                     Эти  звезды  достойны,
                                                     Ликовать  в  синем  небе,
                                                     Потому,  что  они  украшаю  луну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488558
дата надходження 27.03.2014
дата закладки 27.03.2014


AMADEUSSA

W. A.

Убей  меня  и  снова  воскреси!
В  восторге  задыхается  Земля.
Прерывисто  забилось  сердце  -  си.
Встречает  небо  твою  душу  -  ля.  

Диез?  Бекар?  Пожалуй,  нет.  Бемоль.
Пока  ещё  жива  моя  строфа,
Здесь  будут  слёзы-песни  литься  -  соль.
Глаза,  как  солнце  на  восходе  -  фа.

Неумолимый  трепет  в  дар  прими,
О  Свет  и  Тень!  О,  небо  на  заре!
Создание  Луны  полночной  -  ми.
Молчание  в  двух  первых  тактах  -  ре.

Разрушенное  звуками  гнездо,
Несказанные  фразы  так  легки...
Забыто  всё.  И  жизнь  забыта  -  до.
Воспел  мой  вздох  изящество  руки...

Поставить  здесь  две  тактовых  черты
Или  продолжить?  Лишь  тебе  решать.
Прости,  Маэстро,  нынче  я  на  "ты".
Бескрылым  в  небе  тяжело  дышать...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464353
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 12.12.2013


GreViZ

Сходинки Духа (експеримент)




.              Глибокий  внутрішній  спокій...
               абсолютна*  душевна  рівновага...

               свіжість,  свіжість  весняного  ранку...
               сяйво,  сяйво,  сяйво  радості...
               світло,  світло,  світло  Любові...
               легкість,  легкість,  легкість  Світла...

               чистий,  просвітлений  Сяєво-Дух...



                                                                       18.11.2013

               *(або)  динамічна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461260
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 18.11.2013


валькірія

На скрижалях душі

Епохальні  вітри
дмуть  щосили  крізь  нас,
наші  душі  -  в  надрив,
наші  вади  -  баласт.

Гріх  людської  пихи
душу  тягне  до  дна,
на  розпутті  шляхів
заблукала  вона.

Люд  віками  живе
між  незгоди  та  скрут,
його  серце  живе
їсть  ненависті  спрут.

Голос  правди  затих
вже  давно  на  вустах,
розпинають  святих
на  облуди  хрестах.

   І  нема  каяття
за  накоєне  зло,
пошматований  стяг
долі  в'яжем  вузлом.

Хоч  зневіри  дощі
нас  заманюють  в  вир,
на  скрижалях  душі
закарбовано  -  "вір!"

Закарбовано  там  -
"будь  Людиною,  будь,
йди  слідами  Христа,
воскреси  власну  суть.

Зазирни  в  далечінь,
одинока  Душе  -
повертається  Син
для  вселенських  прощень!"  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450708
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 10.11.2013


валькірія

ЗАБАВИ РОЗУМУ

Не  відаєш  туги  моєї,  Космосе!
Стікає  сум  по  венах  і  не  спиниться,
В  пульсаціях  твого  звучу  я  голосу
І  вірю  в  те,  що  мрія  ця  окрилиться.

Ловлю  тепло,  що  рветься  через  відстані,
Ловлю  душею  всі  твої  означення,
Тавром  два  серця  наші  є  помічені
За  пристрасті,  що  досі  ще  оплакуєм.

Свідомість  догорає,  наче  знищена
Реальністю,  розтерзаною  прірвою,
Яка  між  нас  горою  є  найвищою,
Яка  безсонням  серце  прагне  вирвати.

Здається,  ця  любов  -  забави  розуму,
Для  тіла  і  душі  неначе  вбивством  є.
Колись  за  це  пробачення  попросимо,
Хоч  є  любов  завжди  безмежно-чистою...

У  сни  втікаю,  ходжу  лабіринтами
У  пошуках  того,  що  мною  втрачено.
Хтось,  може,  називає  це  інстинктами?
Пробач  мені  усе,  що  не  пробачиться!

В  очах  небес  шукати  нам  розгрішення,
Допоки  ще  душа  у  сяйві  зорянім.
Усе  вагоме  бачиться  на  відстані,
Усе,  що  справжнє,  ще  колись  повториться...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453606
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 10.11.2013


валькірія

Де веселки спивають блаженство небес…

***
Одкровення  стежки
Нас  ведуть  поміж  круч,
Хрест  в  людини  важкий,
Ждем  біду  голіруч.
Живемо  у  тіні’
Неокрилених  мрій,
Душу  спалює  гнів,
Гасне  зірка  вгорі…
 
Ми  ж  -  спиваєм  життя,
Мов  солодкий  нектар,
Під  один  ставши  стяг,
Вдвох  тримаєм  удар,
Разом  зводим  мости,
Що  згоріли  колись,
Прагнем  духом  рости  –
А  не  падати  вниз.
 
В  цьому  світі  лукавств
Не  збираємо  крихт,
Ми  не  зносим  лекал
І  хоромів  поріг,
У  пустелях  оман
Бачим  слід  від  оаз,
Після  сотень  згорянь
Воскресаєм  щораз.
 
Крізь  замети  зневір
Ми  до  істин  ідем,
В  мріях  линем  до  зір,
Де  наш  справжній  едем.
Там,  де  ріки  несуть
Невгамовний  потік,
Віднайти  прагнем  суть
Міжлюдських  волокит.
 
Де  веселки  спивають
Блаженство  небес  –
Ми  удвох  сягнем  раю,
Пізнаєм  себе!

(  Наталія  Крісман,  Роман  Лесюк)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454778
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 10.11.2013


валькірія

Із очима душі відкритими…

Із  очима  душі  відкритими
Просіваю  думки  крізь  сито  я,
Мої  витоки,  твої  витоки,
Ще  невидимі  стіни  доль.
Чи  ми  снами  колись  наситимось?
Чи  душа  мрії  вічно  питиме?
Мої  витоки  в  твої  витоки
Об'єднати  в  одне  дозволь!

Недовивчені  нами  істини
Під  вітрами  недолі  вистоять,
Бо  усе,  що  удвох  замислили  -
Оживе,  як  сніги  зійдуть.
Ти  повір  -  я  навчусь,  я  плистиму,
Зазвучу  в  піднебессі  піснею,
І  кометою  променистою
Нам  осяю  до  щастя  путь!

Ми  підем  по  стежинах  звивистих,
І  серця  будуть  в  парі  битися,
І  дощами  нас  вмиє  чистими
Той,  кого  ми  звемо'  Творцем.
Завтра  світлом  душа  насититься,
Ми  пізнаєм  нарешті  Істину!
Ну  а  зараз  -  пливем  до  витоків,
Звідкіля  починалось  ВСЕ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457910
дата надходження 01.11.2013
дата закладки 10.11.2013


Вячеслав Светлов

Pourquoi pas?

[b][i][color="#0d0ddb"]***  

Не  дай  вам  Бог  прославиться  поэтом  
Вкусив  страдания,  наполнившись  мечтой.  
Быть  окрылённым  радостью  и  светом,  
Но  понимать  всегда,  что  скрыто  за  чертой.
 
Забыв  себя,  всё  время  жить  надеждой,  
Не  понимая  цели  суеты  
И  дорожить  поношенной  одеждой  
Осознавая  радость  пустоты.
 
Живя  во  снах,  сомнениям  доверясь  
Искать  во  всём  прекрасных  чувств  поток  
И  попадать,  в  сердца  других,  не  целясь,  
Давая  им  живительный  глоток.  

Ну,  от  чего  творенье  словно  мука,  
Куда  ведут  слова  в  узорах  дивных  рифм?  
Поэзий  мир  -  не  точная  наука,  
Но  красота  его  реальность,  а  не  миф!  
 
Не  дай  мне  Бог  прославиться  поэтом  
Испив  несчастий  кубок  в  дни  святых.  
И  никогда  не  пожалеть  об  этом,  
Но  дай  мне  Бог  быть  лучшим  среди  них!  


         
                                             12.11.10.  


----  
[/color]
[/i]
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454371
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 20.10.2013


Полякова Ника

МОЛИТВА

Господи,  дарящий  свет  небес!
Праведников  радуга  к  тебе
Горнею  тропинкою  ведет.
Только  вера  в  жизни  нас  спасет
От  всего:  беды,  болезней,  зла.
Дивны  Твои,  Господи,  дела!

Господи!  Среди  заблудших  чад
Отыщи:  тяжел  болезни  ад.
Укрепи  безропотно  нести
Все,  что  мне  отмерено.  Прости
За  молитв  нестройные  слова.
Вправе  ли  к  Тебе  Господь  взывать,
Если  исповедаться  страшусь?
Господи!  Сын  Божий,  Иисус!
Помоги  себя  преодолеть,
Ведь  иначе  вечно  мне  гореть.

Господи!  Подай  душе  покой,
Страсти  кротким  взглядом  успокой
И  продли  мои  земные  дни.
Господи!  Прости  и  сохрани!

7  июня  2010  года

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197694
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 06.10.2013


Раїса Гришина

МИЛОСЕРДИЕ БОЖЬЕ…

"Когда  сгущу  Я  тучи  над  землею,  
И  Атрибут  Суда  подскажет  Мне,
Послать  на  землю  тьму  и  душам  гибель  -
Возникнет  радуга  знаменьем  на  Земле…
Она,  как  страж  греха  в  час  беззаконья,
Часть  откровенья  между  Мною  и  людьми,-
Объятье  мира,  покаянье  и  спасенье,
Во  имя  всепрощающей  любви…"


Из  Пятикнижия  РаШИ  (Рабейну  Шломо  Ицхаки)  —
крупнейшего  средневекового  комментатора  Талмуда  
о  том,  что  в  Библии  радуга  появилась  после  всемирного  
потопа  как  символ  прощения  человечества...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358331
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 19.09.2013


Elen Frueling

Молитва

Но  как  же  мне  вернуться,  научи,
В  Обитель,  сотворенную  от  века?
Забыто  Имя  и  утеряны  ключи
От  врат  Вселенной  Богочеловека.

Туманность  сущего  пленила  разум  мой,
Отсекши  реки-чувства  от  истока.
Не  слышу  в  вавилонском  шуме  голос  Твой,
Не  вижу  Свет  в  ночи  печальноокой.

Родник  живой  уснул  хрустальным  сном
И  свято-место  поросло  полын-травою.
Сухая  песнь  пустыни  жжет  лицо  огнем,
Бреду  средь  миражей  бездыханной  душою.

И  бездна  впереди.  Лишь  по  струне  пройти.
И  каждый  шаг  –  как  первый  и  последний..
Меж  восхищеньем  неба  и    нищетой  земли  
Томится  дух  жаждой  всевмещенья..

Даруй  родиться  вновь  в  тысячедревом  Рае,
Исполненном  любви  живительных  плодов,
И  сердцем  воссиять  в  перводыханной  славе,
На  звездной  тверди  огневых  миров.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448236
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Elen Frueling

В неба край, моря край, край земли

В  неба  край,  моря  край,  край  земли
Унесет  меня  ласковый  ветер…
В  чашу  рук  зачерпну  свет  зари,
Пригублю  тишину  на  рассвете.    

От  полынного  сна  пробужусь
На  пороге  чудесного  края:  
Три  пути  в  моем  сердце  слились,
Три  дороги  у  края  совпали  …

Окаянной  дорогой  судьбы  –
О,  того  ли,  душа,  ты  хотела?  –
Долго  шла  ты  меж  пропастей  тьмы
И  без  славы,  без  образа  тлела.

По  морям  переменчивых  чувств,
В  шумных  бурях  страстей  и  напастей
Ты  искала  серебряный  путь
К  дивной  гавани  тихого  счастья.

Мыслью  дерзкой  стремясь  в  небеса,
Ты  взбиралась  тропинками  мнений,
Вдохновенья  златые  крыла
Изорвав  о  края  заблуждений.

Многотрудной  дорогой  потерь
Ты  пришла,  сокрушенна,  смиренна,
Отворить  покаяния  дверь
В  лучезарную  Вечность  Вселенной.

Ветер  слез  персть  души  оросил.
Всеми  силами  сердца  взываю:
Боже  мой!  Сохрани  и  спаси!
Дай  вернуться  в  Обители  Рая.

Ум  поникший  лучом  возведи,
Озари  своды  сердца  любовью
И  в  душе  Образ  Твой  онови,
Воскреси  духа  жизнь  по  Подобию.

Там,  за  далями  пыльных  дорог  –
На  краю  неба,  моря,  земли  –
Я  шагну  чрез  небесный  порог
В  Света  край,  Рая  край,  край  Любви.

2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447284
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 05.09.2013


Левчишин Віктор

РОЗУМ

Лину  по  небу  у  вигляді  хмари,
Пливу  у  воді  у  вигляді  риби,
Стрибаю  в  лісі  у  вигляді  тварі,
Іду  по  землі  у  вигляді  триби.

Я  той,  хто  завжди  існує  усюди,
Я  той,  хто  завжди  тут  торує  життя,
Я  той,  до  кого  линуть  усі  люди,
Я  той,  хто  дав  Свідомість  і  Забуття.

Але  Сам  Себе  пізнати  не  можу,
Бо  у  ТриЄдності  заплутаюсь  вщент,  -
Носіїв  Себе  завжди  супроводжу:
Людина  -  Пізнання  Мого  інструмент.

04.09.2013
К.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447194
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 04.09.2013


Ірина Лівобережна

Поклич мене

На  семи  вітрах,  за  туманами,
Як  підбитий  птах    -  серце  зранене,
У  ділах  пустих  все  життя  мине…
В  шал  обійм  твоїх  ти  поклич  мене!

В  очі  сірі  дивись  заворожено,
Бо  без  тебе  вже  жити  не  можу  я.
Ти  з`явись,  прилинь,  сонце  осяйне,
Як  останній  раз,  ти  кохай  мене!
 
У  полон  візьми  своїх  дужих  рук!
Серце  зморене  мерзне  від  розлук,
Серце  зморене,  не  відпущене…
До  останніх  днів  не  покинь  мене!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446922
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 03.09.2013


Ірина Лівобережна

Позови меня

Как  промокла  листва  -  отражает  асфальт    
                                                                                                     зеркалом.
В  этом  озере  снов  искривляется  всё
                                                                                                 кверху  дном.
Но  твой  мир  -  он  другой  -  там  любовь,  как  прибой,
                                                                                                 ливнями!
Так  тоскливо  одной,  я  хочу  быть  с  тобой...
                                                                                               Позови  меня!

В  этот  дождь  упадём,  будем  только  вдвоём
                                                                                                     значиться.
И  объятья  сердец  мы  сомкнём,  наконец,
                                                                                                     спрячемся
Под  деревьев  крыло.  Всё  что  было,  прошло,
                                                                                                     схлынуло...
Замело,  отжило...  Слышу  сердца  тепло!
                                                                                                   Ты  люби  меня!

Не  стереть,  не  забыть,  тебя  вечно  любить
                                                                                                     надо  бы!
Этот  дождь  -  он  пройдёт,  снова  солнце  взойдёт  -
                                                                                                     радугой!
В  бриллиантах  -  роса,  и  сияют  глаза
                                                                                                     дивные.
В  этом  море  из  бед,  позабудь  слово  "нет"!
                                                                                                   Не  покинь  меня...

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446959
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 03.09.2013


Evgenij_Kedrov

Услышит Бог поэта слово!

Не  смейте  оскорблять  Поэта!
Свой  гений  Бог  в  него  вложил,
Вам  не  прибавит  счастья  это,
Не  испытуйте  своих  сил!
                                   
Храни  вас  БОГ  его  унизить,
Отрады  не  найдете  в  том,
Плоды  ошибки  той  не  видеть,
Наверно,  лучше  вам  потом!
                                     
Как  знать,  что  Небо  уготовит
Неправедным  поступкам  вслед  -
Цените  же  свое  здоровье,
Храни  вас,  Господи,  от  бед!
                                     
Поэт  имеет  Божью  силу,
Сильней  меча  его  слова,
Они,  порою,  лечат  хилых
Как  чудотворная  трава,
                                     
И  наповал  разят  виновных,
Несущих  миру  свое  зло,
Двуликих,  алчных,  трехголовых…
Молитесь,  чтоб  вас  отвело
                                       
От  скороспелого  решенья,
От  подлых,  черных,  грязных  дел,
Не  то  настигнет  Провиденье,
О,  я  б  то  видеть  не  хотел!
                                         
Услышит  Бог  Поэта  слово!
И  призовет  к  ответу  тех,
Кто  был  (теперь  уже)  здоровым
И  мнил  себя  хитрее  всех.
                                           
Глаголят  истину  поэты
На  то  им  дан  Небесный  дар,
Как  и  блаженные  по  Свету
Несут  свой  крест  они,  свой  жар
                                           
Сердечный,  душу  людям,
От  скверны  расчищая  путь,
Внимайте  им,  светлее  будьте  –
Великая  в  словах  их  суть!


©  Евгений  Кедров,  2009
Свидетельство  о  публикации:  №  6963-126730/20091128

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242181
дата надходження 20.02.2011
дата закладки 01.09.2013


Стяг

Тлінне і вічне.

Все  промайне,  промчиться  легкокрило:
І  хаос  днів,  і  звична  суєта,
Зостанеться  небес  висока  сила,
Землі  і  довжина  і  широта.

Все  промайне:  образи  і  печалі,
Пліток  гламурність  і  одежа  мод,
Зостанеться  лиш  заповідь  скрижалів  -
Негідних  вчинків  вічний  антипод.

Все  промине:  багатство  й  пишна  врода,
І  вигаданість  бажаних  подій,
Зостанеться  лиш  матері  природа,
Любов  і  віра  з  зернами  надій…


Шукає  Фауст  істини  грааль,
Допоки  Мефістофель  бродить  близько,
Три  кроки…  два  …ще  крок,  а  все  ж,  на  жаль,
Окрайцю  світла  в  темряві  так  слизько.

День  на  колінах  слухає  орган,
А  темрява  танцює  і  регоче.
Усе  мине?  Останній  з  могікан
П’є  вічне  світло  з  присмаками  ночі?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435101
дата надходження 03.07.2013
дата закладки 31.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2013


Віталій Войтко

Молитва

Отче  наш,що  є  над  нами,
Світи  нам  сонцем  і  зірками.
І  всім  гріхи  земні  прости,
Від  злого  духа  захисти.
І  буде  воля  хай  твоя,
По  всій  землі,благаю  я!
Ім'я  св'ятиться  хай  твоє,
Ти  в  серці  в  кожного  з  нас  є.

Приспів:
Помолюсь  за  маму,
Помолюсь  за  тата,
За  усю  родину,щиро  помулюсь,
Щоб  були  здорові  і  були  щасливі,
Я  тобі  в  молитві  низько  поклонюсь.

Отче  наш,що  є  над  нами,
Світи  нам  сонцем  і  зірками,
І  всім  любов  свою  пошли,
До  тебе  з  вірою  ми  йшли.
Дай  все,що  треба  для  життя,
Щоб  було  світлим  майбуття.
І  дай  нам  віру  зберегти,
Від  всіх  спокус  нас  відведи.
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445094
дата надходження 24.08.2013
дата закладки 26.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.08.2013


Дрозд Дмитро

Критикам

Вы  -  критик,  значит,  я  -  Ваш  дуэлянт.
Я  здесь  пишу  для  яркого  излития  души.
Быть  может,  глубоко  зарыт  мой  поэтический  талант.
По-вашему,  возможно,  он  в  глуши.

Я  рад,  что  это  так,  и  мне  не  нужен  приз,
Я  глуп  -  и  пусть,  зато  я  чувствую  слова,
Которые  читаю  и  пишу  -  и  мой  каприз,
Лишь  в  том,  чтобы  одна  другая  голова

Прониклась,  углубилась,  поняла
В  переживание,  в  удачу,  в  восхищение.
А  если  вдруг  таких  людей  найдется  два,
То  это  вовсе  будет  яростным  отмщением

Для  Вас,  чей  текст  технически  насыщен,
Где  рифма  каждая  с  старанием  подобрана.
Считаете,  что  я  поверхностен,  напыщен,
Что  ж  рвите  лист  -  страница  будет  ся  оторвана.

Меня  поймут  все  те,  чьих  слов  поток
Рождают  мысли,  чувства,  музыка,  друзья,
Любовь,  сердечный  стук,  нерв  сгусток,  кровоток.
Падение,  укор,  непринятость,  души  свеча.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399004
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 22.08.2013


Услада

ГОСПОДНЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

               Пропоную  вашій  увазі  улюбені  читачі  сайт,на  якому  ви  можете  дізнатися  про  події,які  відбудуться  у  найближчі  роки  у  церкві  та  світі.  Чи  це  правда,вирішувати  тільки  вам,  але  покаяння  і  молитва  за  навернення  душі  ніколи  не  завадить.  З  повагою,  Услада.

http://poperedzennya.blogspot.com/2012_04_01_archive.html

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407268
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 17.08.2013


Услада

МОЛИТВА.

Він  палить  стрілами  пекельними,
Але  моя  воля  йому  не  належить,
Він  ранить  гріхами  численними,
І  ці  рани  болять,  бентежать.

Його  ненависть  мене  здоганяє,
Накидаючи  спокусливу  сітку,
Він  знає,  що  його  пекло  чекає
І  жало  своє  мітить  чітко.

А  Ти,  мій  Святий  Відкупитель
В  молитві  підносиш  Руки,
Ти  мій  і  світу  Спаситель
Від  страшної,  вічної  муки.

Благаю  Тебе,  мій  Святитель,
Ворогам  мене  не  віддавай,
І  у  Серці  Своєму  Святому
Мою  волю  міцно    сховай!

Закликаю  усе  Твоє  небо,
З  Своїм  військом  до  мене  прийди,
І  лукаву  лютість  ганебну
Від  моєї  душі  прожени!

Влий  у  мене  Святого  Духа
І  для  слави  мене  збережи,
Бо  не  маю  я  кращого  Друга,
Що  рятує  від  пекла,  ніж  Ти!

І  Свята  моя,  Чиста  Мати,
Стань  на  голову  сатані,
Поможи  Бога  сил  прославляти
І  дух  мій  в  спокусі  зміцни.

Серце  моє  закрий  Собою
І  сльозами  Своїми  зігрій,
Осіни  мене  Чистотою
І  обійми  молитви  розкрий.

Бо  у  ній  усе  відживає
І  приходить  душевний  мир,
І  рани  всі  заживають,
Лиш  молися,  живи  і  вір!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398317
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 17.08.2013


Услада

Господь і Душа.

Душа.

Сотворив  єси  мене
В  глибині  Своєї  природи,
в  безмежжі  Свого  єства
для  вічної  нагороди.

Наділив  мене  Своїм  Духом,
вдихнувши  у  мої  ніздрі,
обдарував  мене  зором  і  слухом,
двері  Серця  Свого  відкривши.

І  увів  у  небесні  покої,
прихилив  Своє  вухо  до  мене,
пов`язав  моє  серце  зі  Своїм,
мій  Святий,  Великий,  Блаженний!

Напоїв  мене  водами  чистими
і  у  білу  одежу  вдягнув,
витер  сльози  рухами  ніжними
і  провини  всі  мої  забув.

Огорнув  мене  силой  силенною
і  у  Тобі  я  знов  народилась,
Ти  радієш  зі  всією  Вселенною,
бо  для  вічності  я  відродилась.

Ти  на  серці  моєму  пишеш
Свою  волю  і  Свої  закони,
Ти  ніколи  мене  не  полишеш,
бо  Ти  кличеш  мене:  «Моя  доню!»

Ти  звеш  мене  «Квітка»,  «Услада»,
хоч  не  варта  цих  Твоїх  слів,
що  у  серці  я  Твоя  розрада,
що  мене  від  віків  полюбив!

Моє  серце  в  Руках  Твоїх  б`ється,
в  них  безпека  для  нього  і  мир,
і  молитва  моя  в  ньому  ллється
прославляючи  Вишнього  сил.

Господь.

Тебе  любить  Душа  Моя,
Я  до  болі,  до  гніву  ревнивий,
твого  серця  шукає  вона,
щоб  зірвати  ягідку  стиглу.

Щоб  спожити  плодів  соковитих,
які  в  ньому  колись  насадив,
і  живою  водою  политих
Світлом  Своїм  у  ньому  зростив.

Я  гуляю  серед  пишності  саду,
розтуляю  гілки  дерев,
підрізаю,  приводжу  до  ладу
і  ширяю  як  над  полем  орел.

Твої  очі  цілую  ніжно
і  малюю  Свій  хрест  на  чолі,
підіймаю  тебе  все  вище,
відриваю  тебе  від  землі.

Я  кохаю  тебе!  Кохаю!
і  не  будь  ніколи  сумна,
що  ще  більше  ти  в  світі  бажаєш?
ти  навіки  моя,  душа!

Я  освітлю  небесним  світлом
твій  земний  і  тернистий  шлях,
Я  зустріну  тебе  урочисто,
Я  стою,  ось,  вже,  у  дверях.

Я  закличу  сурмою  останньою
і  до  Мене  на  хмарах  на  зустріч
піднесешся  святою,  коханою,
і  любити  станеш  ще  дужче.

Приготуй  себе,  стань  невістою!
Я  у  пробах  озолочу,
щоб  ти  золотом  стала  чистим,
Я  до  жару  тебе  розпалю.

Розкошуй  у  своїх  молитвах,
і  блаженствуй  у  тишині,
Бо  для  когось  це  дивна  рідкість,
А  ти  будь,  живи  у  Мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395304
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 17.08.2013


Услада

Знаходь МЕНЕ.

У  твоїй  думці  Я  присутній,  у  диханні,  у  крові,

твоє  оточення  наповнюю  Собою.

Я  недалеко,  в  твоїх  устах,  у  слові,

там,  де  ти  є,  Я  є  з  тобою.



І  свій  початок  ти  знайди  у  Мені,

Я  спілкуванням  тебе  зі  Мною  не  обмежив,

знаходь  Мене,шукай  щоденно,

Я  сплів  тебе  з  Свого  єства  мережив.



Забарвлюй  своїм  подихом  цей  клаптик

твого  життя,  яке  зі  Свого  уділив,

і  не  помітиш,  як  побачиш  раптом,

яким  його  для  мене  сплів.



Плети  його  хвилиною  і  часом,

забарвлюй  фарбами  своєї  чистоти,

щоб  милувались  ним  з  тобою  разом,

пишався  б  Я  і  був  щасливим  ти.



Яви  себе  Мені,  щоб  Я  явився

і  об`яви  всім  Мою  Суть,

молись,  як  Я  молився,

будь  все  зі  Мною,  Мною  будь.



Знаходь  Мене  у  кожній  миті,

у  снігові,  у  крапельках  дощу;

у  водах,  повенем  розлитих  -  

тебе  Я  закликаю,  вчу.



Приймай  Мої  обійми  у  хворобі,

у  радощах  і  у  недолі,

шукай  Мене,  шукай  у  собі,

і  щастя  віднаходь  у  Моїй  волі.



Малюй  життям  живу  картину,

бо  вклав  у  тебе  Я  Себе  Самого,

колись  тебе  Я  малював,  тепер  Я  відпочину

у  спогляданні  життя  твого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394258
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 17.08.2013


Услада

ПРИСУТНІСТЬ.

ТВОЮ  Присутність  не  передати  на  папері,
не  вимовити  у  словах,
це  наче  зустріч  з  Другом  на  вечері
і  одне  одного  побачити  в  очах.

Це  як  обійми  коханого  відчути
і  серцем  своїм  Його  зловити  погляд,
це  як  коли  не  поруч  ВІН,  з  НИМ  бути,
і  як  солодких  митєй  спогад.

Це  як  занурення  себе  в  Любов,
і  не  хотіти  повернутись..
Це  переміна  серця  мов
і  пульс  Життя  відчути.

Це  дихання  Обличчя  до  обличчя,
це  з`єднання  у  Дусі  і  у  крові,
це  перейти  з  життя  у  вічність
і  в  Бога  Серці  жити  як  у  домі.

Як  дотик  вітру  схвилює  волосся,
як  наче  струм  поколює  все  тіло,
і  серце  наче  поле  стиглого  колосся
до  Божих  жнив  готове  сміло.

Немає  слів  тоді  і  запашне  мовчання,
і  слухаєш,  як  ВІН  мовчить,
ось,  це  Воно  -  Господа  Кохання,
солодке  і  як  жити  вчить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392278
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 17.08.2013


Услада

Свідоцтво.

Ти  є  Господь  і  Бог,  що  всюди
Усе  Собою  наповняєш
Душа  моя  все  створене  Тобою  любить
Бо  Твоє  Серце  так  її  кохає!

Як  сонця  схід  мене  торкаєш
І  поцілунком  Уст  Своїх  в  уста
І  водоспадом  Світла  наповняєш
Щоб  славила  тебе  душа!

Щомиті  є  зі  мною  милий
Душі  і  серцю  Погляд  Твій
До  Тебе  очі  я  підійму
Щоб  з  поглядом  Твоїм  зєднати    свій.

Ти  одкровенням  Своїм  раниш
І  Чистотою  роздягнеш
І  мудрістю  моєю  станеш
В  Красу  і  Святість  одягнеш.

Хто  всі  діла  Твої  полічить?
Хто  Милість  і  Всепрощення  збагне?
Своїм  життям  тебе  засвідчу
Що  Бог  з  тобою,  в  нас  живе.

Вмирай  задля  життя  нового
Щоб  світло  Миру  нести  всім
Бо  народитись  треба  знову
Усім:  тобі,  йому,  мені  –  у  Нім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382796
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 17.08.2013


Услада

Поглянь у себе.

Поглянь  у  себе,  яким  є  Бог
Як  дихає  Його  життя  у  тобі
Від  Нього  йде  без  меж  воно
Чи  бачиш  Бога  ти  у  собі?

Земля  пронизана  річками
А  в  твоїх  жилах  тече  кров
Все  створене  Його  руками
Ти  –  вітвір  Його  Серця  і  Любов.

Квітками  Він  забарвив  землю
А  твоє  серце  –  зернами  чеснот
Щоб  через  них  дістатись  неба,
Солодких  неземних  висот.

Кружляє  птах  земним  політом
І,  все  його,  куди  не  гляне
Святий  Господь  небесним  Світлом
Як  в  небі  птах  всіх  нас  Собі  приглянув.

Хто  бачить?  –  Той,  хто  в  Світлі  ходить
Хто  чує?  –  Хто  слухає  Його
Хто  з  Ним  живе?  –  хто  зла  не  робить
Щасливий  хто?  –  Той,  хто  творить  добро!

Що  бачиш  ти  навколо  себе?
-Все  те,  що  в  серці  є  твоєму
Що  більше  за  Любов  тобі  ще  треба
Чи  є  вона  в  житті  твоєму?

Занурся  в  Бога  з  головою
І  серце  своє  не  забудь
Бо  кожну  мить  Він  є  з  тобою
Люби  Його  і  просто  будь.

Плекай  у  собі  мир  і  спокій
Їх  невідступно  бережи
І  Бога  знайдеш  крок  за  кроком
І  славну  Вічність  осягни!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382795
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 17.08.2013


Услада

Найди Меня.

В  предвечности  МОИХ  Желаний
Ее  приход  задуман  МНОЙ
Сокрыв  в  лице  ЕЕ  Премудрость  таинств
Себя  довервив  Ей  одной.

Просякнутая  МОИМ  Духом
И  серцем  обрученная  со  МНОЙ
Желаниям  МОИМ  послушна
Она  –  алтарь  Любви  живой.

Звезда  МОЕЙ  небесной  Славы
И  Света  МОЕГо  алмаз
Спасеньем  миру  вечным  стала
Рождая  Господа  для  вас.

Вернись,  ко  МНЕ,  душа,ответь  МНЕ!
Я  чашу  всю  сполна  испил,
Рожденный  для  тебя  Я  умираю  вечно
Чтоб  вечно  ты  со  Мною  жил!

Пусть  Голос  МОЙ  тебя  достигнет
И  в  Матери  МОЕЙ  –  найди  МЕНЯ,
Чем  участь  горькая  тебя  постигнет
Ты    не  греши,  живи  любя!

Прийди  ко  МНЕ,  Я  –  миру  Свет
Ты  в  тьме  потерян  бесконечно
Ответь  МНЕ  –  да!  на  свое  –  нет!
Ведь  жизнь  твоя  так  быстротечна!

Пусть  твое  сердце  отзовется
На  прозьбы  Матери  Твоей
И  сыном,  дочерью  Ее  назвешься
Войдя  на  путь  Любви  МОЕЙ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382629
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 17.08.2013


Услада

Духовні надхнення.

***
Гори  вогнем  Любові
і  інших  запали,  
і  у  духовне  море
сміливо  сам  пірни!

                     ***
Хто  хоче  високо  літати
над  хмарами  під  сонцем,
хай  прагне  Бога  обійняти
всім  своїм  щирим  серцем.

                     ***
Куди  поділось  вчорашнє  світло,
спитаєш  себе  ти?
Воно  у  новий  день  пролилось,
щоб  новим  став  і  ти.

                     ***
Де  згрія  чорних  птах,  там  є  сміття,
там  запах  неприємний,
Чи  пахощі  -  твоє  життя?
Чи  там  усе  так  темно?

                       ***

Любити  -  небагато  треба      -
просто  про  себе  забути.
Тоді  Божий  дощ  із  неба
як  ллється,  можна  почути.

                       ***

Ніхто  не  знає,  де  і  як
і  що  тебе  чекає.
Хто  знає  Слово,  знає  як
і  Хто  тебе  кохає.

                       ***

Ти  бачив  квітку,  що  у  ранці
пелюстки  розкриває?
На  того,  хто  як  квітка  ця
Божа  Любов  спадає.

                   ***

Закохатися  у  Бога,
чи  це  таке  буває?
А  Він  і  є  для  того
і  цього  так  чекає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380860
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 16.08.2013


Услада

Прагни МЕНЕ.

Я  промовлятиму  до  тебе  коли  схочу  і  де  схочу.  Ти  лише  віддайся  МЕНІ.  МЕНІ  потрібна  твоя  згода.  Без  неї  Я  буду  лише  чекати.  Ти  вільна  від  усього,  якщо  не  привязуєш  себе  до  своєї  волі.  Перебувай  в  залежності  від  МЕНЕ,  бо  лише  це  приносить  тобі  свободу.  Твоє  „так”  на  МОЄ  запрошення  дозволяє  тобі  бути  близько  МЕНЕ.  Ніколи  не  хвилюйся,  коли  щось  стається  не  так,  як  ти  бажаєш.  Я  керую.  Ти  просто  заплющ  очі  і  вір  МЕНІ.  Я  дарую  тобі  ці  хвилини  розмови  зі  МНОЮ.  Колись  ти  по-справжньому  оціниш  їх  вартість.  Не  довіряй  собі.  Послуговуйся  МНОЮ.  Так  ти  побачиш  МОЮ  волю.  Прагни  МЕНЕ.  Думай  про  МЕНЕ.  Так  Я  буду  вести  тебе  до  Себе.  Залишайся  дитиною,  але  не  дозволяй  насміхатись  над  собою.  Прийми  МОЄ  все,  щоб  здобути  МЕНЕ.  Чекай  на  МЕНЕ.  Кожна  хвилина  дорога  і  не  має  бути  втрачена.  Єднайся  зі  МНОЮ  у  Святому  Причасті.  Там  ти  приймаєш  МЕНЕ  всього.  Люби  МЕНЕ,  бо  Я  люблю  тебе.  Я  завжди  з  тобою,  пам`ятай  це.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381386
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 16.08.2013


Услада

Я – твій Улюблений, про якого ти маєш думати.

Дочко  Моя!
     Твоя  Любов  спустилась  до  тебе  з  небес.  Я  з  тобою  так  близько,  знаходжусь  тут,  за  твоїм  столом.  Ти  не  бачиш  Мене,  але  відчуваєш  Мою  Присутність.  Я  чекав  нашої  зустрічі  і  хотів,  щоб  ми  були  самі.  Наша  розмова  може  відбутись  лише  при  щільно  закритих  дверях.  Бо  вона  б  не  була  такою  щирою  і  відвертою,  якщо  нам  щось  заважатиме.
Сьогодні  день  Мого  Святого  Духа.  Я  зодягнутий  у  білу  одіж  –  символ  перемоги  і  воскресіння.  Всі  небеса  разом  з  Моїми  Святими  і  ангелами  ликують  і  славлять  Мене.  Бо  Я  –  Триєдин  –  Отець,  Син  і  Дух  Святий.  Отець  у  Мені  і  Я  у  Ньому  і  ми  з`єднані  Духом  Святим.  В  Моїй  Руці  життя  кожної  живої  істоти,  що  походить  від  Мене.  Я  наповнюю  тебе  животворним  духом,  що  дає  твоєму  серцю  битися.  Я  наповнюю  тебе  Своєю  Любовью,  яка  обожествлює  тебе.  Я  Всюдисущий.  Мені  належить  вся  влада,  честь  і  поклоніння.
       Щоб  ти  робила  без  Мене,  душа  Моя?  У  щоб  ти  перетворилась,  якби  Я  покинув  тебе?  Тебе  б  не  стало!  Я  –  Творець.  Я  знаю  тебе  від  початку.  Прийди  до  Мене  і  Я  все  розповім  про  тебе.  Я  жадаю  твоєї  уваги,  твоєї  Любові,  поклоніння.  Ти  Моя  найдорожча  дитина.  Я  дав  тобі  волю,  щоб  ти  обрала  Мене.  Щоб  ти  приходила  до  Мене  зі  своїми  бажаннями  і  турботами.  Я  –  твій  найкращий  порадник,  утішитель  і  охоронець.  Я  ніколи  тебе  не  покину.  Ти  не  одна.  Скільки  ти  матимеш  скарбів,  якщо  володітимеш  Мною!  Я  –  Премудрість  і  Просвітлення,  Я  –  Світло  в  твоєму  віконечку.  Приходь  до  Мене  кожного  ранку,  відчиняй  навстіж  двері  свого  серця  і  Я  увійду  до  найпотаємніших  глибин  твоєї  душі.  Я  проведу  тебе  тою  дорогою,  яка  веде  у  надзвичайний  чудесний  край  Мого  Буття,  якому  не  має  кінця.  Я  поселю  тебе    у  Своєму  Серці  і  ти  пробуватимеш  повіки,  насолоджуючись  Мною!  Але  твоя  грішна  природа  постійно  намагається  перекрити  тобі  шлях  туди.  Все  тлінне  на  цій  землі.  Народжений  тут  приходить,  щоб  народитись  у  небі.  Твій  скарб    -  у  твоєму  тілі  –  твоя  божественна  душа.  Вона  свята  і  має  залишитись  нею.  Приходить  день,  за  ним  нічь  і  так  повторюється  до  скінчання  віку.  Все  проминає,  а  ти  залишишся.  У  Мені  немає  зла  і  ти  походиш  від  Мене.  Ти  маєш  повернутись  до  Мене  чистою  і  святою.  Бо  ніщо  нечисте  не  увійде  у  Царство  Моє.  Ти  сильна  і  непереможна,  коли  повністю  покладаєшся  на  Мене.  Що  зробить  тобі  той,  хто  тіло  вбиває,  а  душі  вбити  не  може,  але  бійся  того,  хто  душу  твою  убити  може!  Слухайся  Слів  Моїх,  вони  навчать  тебе.  Будь  покірна  Мені,  бо  Моя  Сила  себе  через  таких  являє.
     Нехай  Моя  Любов  розільється  у  твоєму  серці.  Мій  Мир  дарує  себе  тобі.  Довірся  всьому,  що  ти  отримуєш,  не  турбуйся  про  завтрашній  день,  бо  він  сам  про  себе  потурбується.  Шукай  Мене.  Чекай  Мене.  Я  –  твій  Улюблений,  про  якого  ти  маєш  думати.  Я  спочиваю  в  тих  серцях,  в  яких  настільки  тихо  і  чисто,  що  у  них  Я  можу  побачити  Себе  Самого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385802
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 16.08.2013


Walker

Сила слова

Бывает  слово  тяжелее  камня,
Запущенного  пращею  Давида,
Свалившего  когда-то  Голиафа,
Ужасного  одним  лишь  только  видом.

Бывает  слово  легче  чем  дыханье,
Уснувшего  младенца  в  колыбели,
С  еще  не  оскверненным  подсознаньем,
В  чем  старшие  уже  поднаторели.

Бывает  слово  –  лучшее  лекарство
Для  мирской  плоти  и  заблудших  душ,
Дающее  надежду  нам  на  Царство,
В  котором  восседает  сам  Иисус.

Мое  же  слово  часто  триедино,
Сам  выбираешь  его  тайный  смысл:
Ты  иль  взлетаешь  с  ним  к  новым  вершинам,
Или  мгновенно  рухнешь  камнем  вниз!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443325
дата надходження 14.08.2013
дата закладки 15.08.2013


Вячеслав Светлов

А в этом что-то есть

[img]http://s61.radikal.ru/i172/1306/1d/8fcc2146bca6.jpg[/img]  

[b][i][color="#142ed9"]***  

Когда  пером  по  белому  листу,
Легко  ложатся  образы  на  плоскость,
Сознание  уходит  за  черту,
Ум  отстраняя  смело,  как  неловкость.

И  проплывая  между  звездных  сфер,
Вы  ищете  свободную  дорогу,
Оставив  позади  те  сотни  мер,
К  которым  так  привыкли  понемногу.

Средь  пустоты,  рожденное  во  тьме,
Всплывает,  светлым  духом  озаряясь,
И  Будда,  новой  встрече  улыбаясь,
Напомнит  вам  о  собственной  тюрьме.

Пора  узнать,  давно  такое  было  -  
Восход  простой  души,  не  более  того.
Откуда  же  берется  эта  сила,
Когда,  казалось,  не  осталось  ничего?

И  вот  вы  вновь,  средь  звезд,  за  облаками,
Куда  стремились  верой  и  душой.
Лишь  свет  любви  последует  за  вами,
Все  прочее  забыто  за  чертой.

И  только  здесь  свобода  и  покой,
Да  новый  Мир  теперь  над  головой.
                                                       

                   
                           2.06.10.  [/color]
[/i]


[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432862
дата надходження 21.06.2013
дата закладки 15.08.2013


Михайло Гончар

Отак мені сказала Муза…

-Який  до  біса  ти  поет?-
Якось  мені  сказала  Муза.
Поглянь  лише  на  свій  портрет-
Ти  ж  не  Тичина  і  не  Фет,
Ти  просто  тема  для  конфузу...
Отак  мені  сказала  Муза.

Я  не  образився,о,ні,
Бо  й  сам  підозрював  це  змалку.
І  ця  підозра  у  мені
Отак  босоніж  по  стерні
Піде  зі  мною  до  останку...
Я  сам  підозрював  це  змалку.

Але  який  же  ти  козак,
Якщо  лякаєшся  собак?
Є  сумніви  і  в  шимпанзе...
І,врешті  решт,не  в  тому  сила,
Що  вас  везе  кобила  сива,
А  в  тому  як  вона  везе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443336
дата надходження 14.08.2013
дата закладки 15.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2013


Лілія Ніколаєнко

IX. Музика зоряної кіфари

IX.  Музика  зоряної  кіфари

Пірнає  місяць  у  ванільні  хмари,
Мережить  сріблом  неба  полотно.
Бентежить  серце  музика  кіфари,
Що  пролилася  золотим  вином.

Зірки  кружляють  під  мажорні  звуки,
Мов  німфи  у  античному  танку.
А  очі  зваби  солодко-глибокі
Нас  поглинають  у  жагу  щемку.

Крильми  торкають  ноти  спраглу  шкіру,
Вливаються  медами  в  почуття.
Тобі  лише  і  музиці  я  вірю,
І  п’ю  безодню  зоряних  безтям.

Поліфонія  пристрасті  полонить.
Відтінки  щастя  –  сім  небесних  нот.
Стають  нектаром  ночі  стиглі  грона,
Скарбами  манить  нас  небесне  дно.

Цикл  "12  казок  місяця"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442470
дата надходження 10.08.2013
дата закладки 10.08.2013


Лілія Ніколаєнко

О хто ти, хто забрав мій спокій?

О  хто  ти,  хто  забрав  мій  спокій?
У  мріях  стиглі  зорі  розливав,
І  дарував  в  лугах  зеленооких  
Для  серця  купіль  із  цілющих  трав

Носив  мені  вінки  із  ніжних  лілій,
Духмяним  вітром  біль  мій  цілував,
Чарівну  музику  у  снах  ванільних
Дощем  на  лірі  дивострунній  грав.

Натхненням  фарбував  небес  висоти,
Красою  обіймав  мою  печаль…
Благаю,  покажи  себе…  О  хто  ти?!
Зірви  завісу  золотих  мовчань.

Прийди  із  снів  заквітчаних,  проникни
Смарагдовим  промінням  у  вікно,
І  стань  моїм…  Бо  я  до  тебе  звикла,
Бо  я  люблю…  люблю  тебе  давно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351410
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 09.08.2013


Лілія Ніколаєнко

I. Коханка місяця

I.  Коханка  місяця

О,  місяцю,  це  я  –  твоя  коханка!
Я  –  зоряний  туман  твого  безсоння.
У  сяйві  ніжності  засну  до  ранку,
А  потім  розчинюсь  у  міжсезонні.  

О,  любий,  я  весну  вплела  у  коси,
А  сукня  –  із  прозорого  серпанку.
У  хмарах-подушках  заснула  просинь,
А  я  –  твоя  покірна  муза-бранка.

Твоє  кохання  –  чудодійне  зілля,
Настояне  на  зорях  і  дурмані…
Осяй  мене  медовим  божевіллям,
Торкнися  оксамитовим  бажанням!

Просочуються  щем  і  насолода
У  відчуття  трояндовим  ефіром.
Для  нас,  коханий,  голосом  свободи
Звучатимуть  всю  ніч  небесні  ліри.

Цикл  "Дванадцять  казок  місяця"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440514
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 09.08.2013


Лілія Ніколаєнко

II. Принц на білому Пегасі…

II.  Принц  на  білому  Пегасі

Таємно  він  краде  мене  щоночі,
Мій  грішний  принц  на  білому  Пегасі.
Мільйонами  бажань  зірки  мигочуть,
Звабливо  ніч  скидає  темну  рясу.

В  його  палаці  не  стихають  співи
Чарівних  муз,  одягнених  у  мрії.
Метелики  спокус  –  медові  діви,
Втішаються  у  танці  ейфорії.

П’ємо  всю  ніч  гранатові  нектари,
По  тілу  йдуть  гріховні  метастази.
Лукаві  німфи  –  жриці  п’яних  чарів  –
Встеляють  ложе  травами  Парнасу.

Таємно  він  вливає  в  мене  силу,
Щоб  до  зірок  торкнутися  думками,
І  щоб  відчути  поглядом  і  тілом
Усі  відтінки  зоряної  гамми…


Цикл  "Дванадцять  казок  місяця"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440688
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 09.08.2013


Альбина

Чому тепер мовчиш, душа моя?

Чому  тепер  мовчиш,  душа  моя?
Чому  уже  віршами  не  говориш?
«Замучена,  покинута,  одна…»,
Ти  вкотре  ці  слова  мені  повториш.

А  ми  з  тобою  подолали  всіх,
Ламаючи  старі  стереотипи,
Стирали  ноги  сотнями  доріг,
Та  досі  ми  нескорені,  не  вбиті.

А  нас  вітрами  гнули  до  землі,
А  в  нас  словами  боляче  кидали,
А  ми  з  тобою,  мов  на  кораблі,
На  гребінь  хвилі  знову  виринали.

Ти  наберись  терпіння,  не  спіши,
Бо  ми  з  тобою  бурі  проламаєм.
Не  метушися  і  не  бий  крильми,
Розправ  їх  краще,  ми  уже  злітаєм.

26.07.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440007
дата надходження 28.07.2013
дата закладки 28.07.2013


Ігор Сас

СКОРБОТНИЙ ІСУС

Стомився    Ісус  ходити,
По  іудейській  грішній  землі.
Спинився  і  сів  на  камінь
А  у  вухах  гамір  юрби...

             *  *  *

Піднявся  Ісус:  «В  дорогу,
Господь  мені  сили  надав
Ще  всіх  доріг  не  пройшов  Я
Я  ще  всіх  слів  не  сказав…».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231375
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 25.07.2013


Чир Нестор

Про вірші

                                                                              [i]Такі  мої  ці  вірші,  як  дощі…
                     Леся  Шмигельська[/i]

Такі  мої  ці  вірші,  як  дощі,
такі,  як  діти,  –  то  сумні,  то  гойні,
то  виростають  вишнею  в  душі,
то  світяться,  мов  яблука  червоні.

Я  висіваю  їх  в  полях  світів,
на  берегах  незвіданих  просторів,
а  в  серці  залишаю  лиш  оті,
де  мислі  перед  Господом  в  покорі.

Де  чутно,  як  наповнюється  ліс
Карпатами  і  шепчуться  легенди.
Й  не  знати,  хто  у  строфи  їх  заніс,  –
чи  то  мольфар,  чи  з  пісні  перебендя.

Такі  мої  ці  вірші,  як  сніги,
коли  доокіл  хмуриться  журою,
і  дні  не  родаки,  а  вороги,
котрі  ідуть  туманами  за  мною.

Але  вони  мої  до  скінчу  літ,
тому  в  очах  яскріють  бірюзово,
і  їх  пташиний  тихий  переліт
сягає  неба,  як  любові  слово.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438776
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

КАРПАТИ ЦЕ ЧАРІВНИЙ КРАЙ

Червоні  маки  та  волошки  в  житі,
Росою  вранці  трави  вмиті,
По  вінця  радість  у  моїй  душі,
Коли  про  рідний  край  пишу  вірші!

Виблискує  на  сонці  обважніле
Колосся,  золотисте  і  дозріле,
У  високості  жайвір,  як  артист,
Щодня  шліфує  свій  співочий  хист…

Нас  літо  ягодами  тішить  щедро,
Дарують  тінь  старі  розлогі  верби,
Старенький  став  осокою  заріс,
І  галасує  зранку  річка  й  ліс…

Невже  десь  краще  є,  ніж  в  Україні,
Де  линуть  дзвінко  пісні  солов‘їні!
Де  розмаїття  квітів  –  божий  дар,
Аромить  медом  їх  п’янкий  нектар…

В  Яремче  скоро  їду,  що  в  Карпатах,
Смереки  там    ростуть  у  пишних  шатах,
Вкриває  гори  рясно  диво-цвіт,
Лунає  пісня  чарівних  трембіт!

Карпатські  гори,  мій  чарівний,  любий  край,
До  тебе  лину  я  на  крилах  –  зустрічай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438040
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 19.07.2013


Михайло Гончар

Псалми Давидові-13

                       13

Доки,Господи,  будеш  мене  забувати
І  обличчя  своє  доки  будеш  ховати?
Доки  душу  я  буду  терзати  журбою
І  страждатиму  серцем  від  смутку  та  болю?

Доки  ворог  мій  буде  брати  верх  наді  мною?
Порятуй  мене,Боже,своєю  рукою.
Прошу  зглянься  і  вислухай,  Господи  милий,
Просвітли  мої  очі  і  дай  мені  сили!

Просвітли  мої  очі,щоб  на  смерть  не  заснув  я,
Щоб  мій  ворог  собі  не  співав  "Алілуя",
Щоб  мої  вороги  не  раділи  ніколи,
Коли  я  захитаюсь--на  все  Твоя  воля!

Я  на  ласку  Твою  покладаю  надію,
Хай  спасінням  Твоїм  моє  серце  радіє,
Тобі,  Боже,  співає,  бо  добро  мені  вдіяв!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424869
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 16.07.2013


Михайло Гончар

Псалми Давидові-11

                   11

На  Господа  завжди  надію  маю,
До  нього  серцем  припадаю.
Тож  як  ви  можете  казати:
"На  гору  треба  утікати!?"
Лети,мовляв,як  птах  на  гори,
Бо  зле  тобі  настане  скоро.
Напнули  луки  нечестиві,
Наклали  стріли  на  тятиви
І  в  темряві,посеред  ночі,
Стріляти  праведників  хочуть.
Що  праведний  зробити  в  силі,
Якщо  основи  геть  розбили?
Та  є  Господь  в  небеснім  храмі,
Престол  Його  святий  над  нами.
Він  правосердих,  грішних  бачить,
Всіх  випробовує  терпляче,
Насильство  любить  хто-того
Ненавидить  душа  Його.
Він  бачить  всіх  людських  синів
І  на  безбожників  свій  гнів
Опустить  нищівним  дощем
Вугіллям,сіркою,вогнем...
І  вітер  вогненно-гарячий
Наповнить  щедро  їхні  чаші.
Господь  наш  любить  правду  зрячу
І  праведний  Його  обличчя  бачить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424868
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 16.07.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Симфонія дощу…

І  знову  дощ  симфонію  заграв,
Полинула  вона  у  тепле  літо.
Стежиною  пробіглась  межи  трав,
І  з  вітром  понеслась  над  цілим  світом.

Заслухались  симфонію  поля
І  загойдалась  хвилями  пшениця.
Від  звуків  тих  прокинулась  земля,
Дерегувала  в  небі  громовиця.

Проснувся  ліс  від  звуків  голосних,
Мелодія  усіх  зачарувала.
Ромашка  ніжна  в  травах  запашних,
Краплинами  роси  лице  вмивала.

Послухати  симфонію  дощу,
На  одну  мить  спинилися  хмарини.
Насолодившись  нею  досхочу,
Сховавсь  метелик  в  вітах  тополиних.











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436439
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 13.07.2013


Юля Гармаш

Два Бога

О,  Боже,  дай  мне  веру  в  свой  талант!
Чтобы  в  других  не  обмануться,  дай  мне  чувство.
Даруй  уменье  обращать  мне  боль  и  смрад
В  горящий  факел  под  названием  искусство!

Чего  я  стОю,  в  вечности  бредя,
Одна,  по  жизни  своей  склонам  и  подъемам,
Мои  творенья  скажут  за  меня.
Дай,  Боже,  мудрости  остаться  скромной.

Даруй,  Отец,  мне  трон  и  эшафот,
Дай  рупор  мне  и  стену  дай  молчанья,
Но,  Господи,  и  творчество  ведь  –  Бог!
Двоим  молюсь,  воистину,  грешна  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371971
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 11.07.2013


Юля Гармаш

Просто

Я  не  авторка,  не  поетка,
Я  –  скривавлене  серце  –  навпіл!
Я  не  хустка  і  я  не  серветка,
Я  ж  бо  піднятий  вгору  прапор!

Я  не  вірш  –  оберемок  емоцій,
Я  –  букет  з  відчуттів  різнотрав’я,
Не  питай,  на  чиєму  я  боці  –  
Протиріччя  у  сОбі  єднаю.

Я  є  світло,  є  Бог,  я  –  любов!
Та  болять  мої  збиті  коліна
Підійматись  і  падати  знов,
Адже,  врешті,  я    просто  людина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407543
дата надходження 09.03.2013
дата закладки 11.07.2013


Юля Гармаш

Без срока давности


Все,  что  нужно,  мне  было  дадено,
И  отобрано,  пыльцой  с  цветка,
Все  меды  мои  горчили  загодя,
От  того  теперь  печаль  сладка.

Ныне  же,  мне  заперты,  для  ясности,
Двери  все,  к  проторенным  путям,
А  любовь  моя  –  без  срока  давности,
Хочешь,  я  тебе  ее  отдам?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418435
дата надходження 14.04.2013
дата закладки 11.07.2013


lilova

Стихи

 Тку  смиренье,  решаю  дела  неотложные,

 Очищаю  зерно  от  мирской  шелухи.

 И  смеются  во  мне,  и  толкаются  ножками

 Нерождённые  дети-стихи.

 Я  купаюсь  в  любви,  что  не  мною  заслужена,

 Мой  Господь  избавляет  от  смрада  грехов,

 Неумело  плету  покрывала  и  кружева

 Для  пока  нерождённых  стихов.

 Жизнь  бежит  как  река,  та  река  быстротечная.

 Нам  по  этой  реке  не  проплыть  без  потерь.

 Знаешь,я  поняла...  ведь  для  верного,  вечного

 Мы  рождаем  стихи  и  детей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436457
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 10.07.2013


I.Teрен

ВСІМ ВІДДАЮ ВАШЕ

Поезія  пташка  відома.
До  всіх  на  приманку  не  йде,
а  з  вирію  втікши  додому,
не  сяде  в  гніздечко  пусте.

Та,  маючи  крила  пісенні,
до  всіх  завітає  на  мить.
І  навіть  [i]у  ночі  пустельні[/i]
у  душах  спів-звучних  бринить.

Комусь  незнайомкою  Блока,
комусь  –  на  весілля  куми.
Одному  –  до  сліз  одинока,
а  іншому  –  в  хорі  з  людьми.

Та  будь-яку  пісню  згадайте
і  стане  початком  кінець.
Я  прошу,  беріть  і  співайте
мелодії  ваших  сердець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419632
дата надходження 19.04.2013
дата закладки 10.07.2013


I.Teрен

ВЕСЬ СВІТ – У НАШИХ ДУШАХ

Так  повелось  в  людей  з  дитячих  літ,
що  кожен  з  нас  в  цей  світ  прийшов  у  свято.
Ще  тільки  б  –  не  розчарувати  світ,
що  ця  подія  дорогого  варта.

Ми  віримо  в  прогрес  і  в  чудеса
і  молимось,  щоб  обійшли  нас  війни.
Надіємось,  що  неземна  краса
в  кінці  життя  прийме  в  свої  обійми.

І  з  потойбіччя,  всім  –  фізкультпривіт.
Нема  чого  тужити  й  сумувати.
Коли  душа  покине  білий  світ  –
це  вже  не  наші  клопоти  й  витрати.

А  поки  тут,  без  віри  у  Творця,
земна  душа  убога  і  нещасна.
На  цьому  світі  з  Господом  не  страшно.
Не  кожен  удостоїться  вінця,
та  будемо  щасливі  до  кінця,
аби  остання  мить  була  прекрасна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430000
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 10.07.2013


Жабокрик

Мої думки

Мої  думки  закручені  в  гротеск,
Такі  ж  химерні  і  несамовиті.
Красиві,  як  той  королівський  перст,
Який  вінчав  безумство  для  утіхи.

Мої  думки  гарячі,  наче  лід
Або  холодні,  як  вогні  яскраві.
Вони  не  тонуть  над  пісками  бід,
Вони  літають  зі  всіма  вітрами.

Мої  думки  не  будуть  пити  страх,
Їх  не  засудять  у  кайдани  світу.
Вони,  як  з  праху  дикий,  вільний  птах,
Народяться  і  будуть  вічно  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350393
дата надходження 14.07.2012
дата закладки 09.07.2013


Жабокрик

А хто я?

А  хто  я?...
Напевно,  ніхто  і  не  знає.
Душа  моя  там,де  літають  думки,
Там,  де  стрімко  течуть  водограї,
Й  злітають  у  вись  неземної  краси.
А  хто  я?...
Навіщо  безглузді  питання?
Нащо  черпати  відомі  страхи?
Я  там,де  співають  ранкові  пташата,
І  ллють  благодать  із  сонця  й  роси.
А  хто  я?...
Маленьке  створіння  із  щастя,
Принаймні  хотілося,  щоб  так  було.
Я  фарбами  з  снів  розіллю  все  багатство
по  світу.  І  буду  творити  тепло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356724
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 09.07.2013


Жабокрик

Полиш мене

Полиш  мене.
І  сонцем,  і  снігами.
Морозом  через  пальці  до  душі.
До  поки  в  мене  в  серці  урагани
Тамуй  мене  чи  просто  залиши.

Полиш  мене.
У  повені  рядків.
Серед  словесних  смерчів.
Серед  листя.
Я  все  ж  колись  вернуся  з  поміж  снів.
Та,  мабуть,  це  лиш  років  через  триста.

Полиш  мене.
У  злісній  боротьбі.
В  пустелі  моїх  роздумів.
Вагання.
Гроза  зриває  погляд  на  мені,
За  десять  років  тихого  мовчання.

Тамуй  мене.
Світанками  і  небом.
Гарячим  вітром  стиглих  почуттів.
Мовчи.
Бо  слів,  як  завши,  вже  не  треба,
Коли  летять  повітряні  мечі.

Тамуй  мене.
Холодними  вустами.
Повільним  струмом  поглядів  морів.
Все  знову  загорає  поміж  нами.
Дотлієм  всоте  за  ці  кілька  днів....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384484
дата надходження 12.12.2012
дата закладки 09.07.2013


Жабокрик

Християни мене б спалили.

Я  дивна  і  нелогічна  людина.
Я  вірю  в  реінкарнацію  і  Бога.
Християни  мене  б  спалили,
Але  зараз  не  та  вже  епоха.

Я  перечу  їхнім  канонам,
Я  сяка-така  християнка,
Я  не  ходжу  в  недільну  школу,
Я  не  зовсім  хороша  панянка.

Я  не  вірю  в  релігію  зовсім,
Чи  католики  це,  чи  буддисти,
Мусульмани,  язичники,  волхви.
Я  не  вірю  і  вам  -  сатаністи...

Я  лиш  вірю,  що  треба  любити,
Цінувати,  не  злитись  й  прощати,
Я  лиш  вірю,  що  треба  так  жити-
Щоб  не  страшно  було  помирати.

А  я  вірю,  що  все  в  нас  циклічно,
Якщо  робиш  добро,  то  і  маєш.
Якщо  сиплешся  злом,  то  логічно-
Ти  крім  зла  вже  й  нічого  не  знаєш..

Я  лиш  вірю,  що  є  ще  хтось  Вищий,
Хто  тебе  береже  і  чекає.
Й  не  важливо  хто  ти,  бо  Всевишній  -
Він  один,  і  релігій  не  знає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400570
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 09.07.2013


Леся Shmigelska

ПСАЛОМ

Про  що  ти  думав,  милостивий  Боже,  
Коли  Тебе  зреклися  всі  святі,  
А  ненаситні  хтиві  людозвірі  
Терзали  тіло  чисте  на  хресті?  
І  у  в  обіймах  неземної  муки    
Мертвіла  кров  на  зболених  устах,  
І  навіть  небо  гасло  від  розпуки,  
Останній  промінь  кинувши  на  шлях.  
За  що  цей  біль,  за  що  такі  страждання?  
Пече  колюче  терня  знов  і  знов.  
Гаряча  кров  і  біль  святого  серця    –    
Така  людська  розплата  за  любов?!  
…Вже  вкотре  йду  на  сповідь,  наче  вперше,  
Гортаю  дні  в  молитві  поміж  строф.  
Ісус  Христос  воскрес,  іще  не  вмерши,  
І  йде  до  нас  десятками  Голгоф.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415627
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 17.06.2013


Сергей МЫРДИН

СЛЕДЫ МОЕЙ ЖИЗНИ: ХОККУ

000
А  за  моим  окном  с  утра
Старый  дуб,  как  самурай
Думает  о  прошлом…

000
Наш  город  устал  на  закате
И  дремлет  под  звёздным  кимоно  неба
Как  у  подножия  Фудзи…

000
На  чёрном  кимоно  ночного  неба
Золотые  цветы  звёзд  ярко  горят
И  бессонница  диктует  хокку…

000
А  вместо  дождя
Наш  дворик  завалил  сегодня
Снегопад  тополиного  пуха…

000
Всю  ночь  на  серой  стене
Качаются  фигуры  ветвей.
Как  актёры  в  театре  Кабуки…

000
Глядит  сквозь  тучи  луна,
Как  хмурый  самурай.
В  театре  кабуки…

000
Фонарь  луны  бросает  свет  в  окно,
И  освещает  хокку  на  листе  бумаги
Как  след  мой  на  земле…
 
000
К  полудню  растаял  туман.
И  серое  кимоно  сменилось
Ярким  нарядом...

000
Три  лепестка  сакуры
Упали  на  мой  подоконник  утром,
Как  три  строчки  хокку...

000
Расступились  серые  тучи,
И  сквозь  них  пробилось  солнце.
Как  самурай  на  вершину  Фудзи...

000
Меня  преследует  одно  сновидение  годами,
Что  я  написал  на  листе  бумаги  новое  хокку.
И  во  сне  оставил...

000
Сижу  перед  компьютером.
И  читаю  на  горящем  экране  новости,
Как  лепестки  сакуры...

000
На  тихой  пристани  кровати
Я  вижу  сны  перед  рассветом,
Пока  будильник  спит...

000
Ты  во  гневе  хлопнула  дверью,
И  с  потолка  на  меня  обрушилась
Лепестками  сакуры  штукатурка...

000
Покойный  дед  явился  мне  во  сне
Из  генетической  памяти.
И  показал  войну...

000
Во  сне  я  увидел  новое  Хокку.
Но  когда  проснулся  и  открыл  глаза,
То  в  памяти  осталась  лишь  точка...

000
Как  тонкая  молния  пролетела  в  небе
Маленькая  вечерняя  ласточка.
И  скрылась  из  глаз  в  будущем...


000
А  тебя  приласкал  солнечный  свет,
Пробравшись  в  нашу  спальню  очень  рано.
Пока  мы  в  моём  сне  занимались  любовью...

000
Рискуя  потерять  тебя  на  веки
Я  вместо  французских  духов
Преподнёс  красивое  хокку...

000
Ты  снова  оккупировала  зеркало,
И  не  даёшь  своему  мужу
Припудрить  усы...

000
Старый  воробей  вышагивает  по  тротуару.
Гордый,  как  японский  самурай
После  победы...

000
 В  тишине  полночи
 Звёзды  на  чёрном  небе
 Как  иероглифы  времени...

000
А  на  тоненькой  ветке  сакуры
Сидит  разноцветная  бабочка,
Как  хокку  на  листе  бумаги...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429932
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 11.06.2013


Сергей МЫРДИН

ИЕРОГЛИФЫ ВЕЧНОСТИ: ХОККУ

000
Проходит  жизнь  человека,
А  вечность  никогда  не  кончается.
Она  как  снег  на  вершине  Фудзи…

000
А  мне  сегодня  приснилась  любимая…
Я  проснулся,  а  она  лежит  рядом.
А  кто  в  её  сне?

000
А  твоё  молчание  красноречиво,
Как  иероглифы  на  глади  ночной  темноты.
Которые  вышивает  вечность…

000
Ветер  развивает  зелёное  кимоно  кроны.
Два  самурая-  дерево  и  моё  окно
Сражаются  посреди  ночи…

000
А  два  фонаря,  как  жёлтые  глаза
Смотрят  из  ночной  темноты.
И  следят  за  редкими  прохожими…

000
Весенняя  полночь  за  чёрным  окном.
На  тоненькой  ветке  сакуры
Сидит  седая  луна…

000
Ночь  воткнула  в  чёрный  бархат  неба
Серебряную  булавку  луны.
И  написала  вокруг  неё  иероглифы  звёзд…

000
Ласточка  пролетела  в  чистом  небе.
Как  маленький  чёрный  иероглиф,
Который  означает  весну…

000
Особые  приметы  осени.-
Лежащие  под  ногами  прохожих
Мокрые  листья…

000
Летит  вокруг  нас  тополиный  пух,  
Как  тончайшие  иероглифы
Из  под  пера  поэта…

000
А  в  окне  голые  ветки  на  фоне  первого  снега,
Как  чёрные  иероглифа  жизни
На  белом  листе  бумаги…

000
А  тоненькая  ветка  за  моим  окном
Танцует  свой  ритуальный  танец
Под  барабанную  дробь  ливня…

000
Всё  утро  хлещет  промозглый  ливень,
Как  будто  огромная  туча  на  рассвете
Сделала  себе  харакири…

000
Огромная  грозовая  туча,
Как  древний  Ноев  ковчег
Плывёт  над  грешной  землёй…

000
На  зелёном  пригорке
Тоненькая  девушка  дерева.
Сакура  весну  встречает...

000
Непреступная  крепость  грозовой  тучи
Над  крышей  нашего  дома.
Окна  трещат  от  ветра...

000
Ветер  принёс  от  подножия  Фудзи
Нежные  лепестки  сакур.
Весна  наступила...

000
Я  собираю  в  пригоршню  звёзды,
И  бросаю  их  на  белый  лист  бумаги.
Так  рождаются  хокку...

000
На  тоненькой  ветке  сакуры
Я  мысленно  сижу  с  утра.
Как  безопасно  писать  хокку...

000
И  снова  я  под  весенним  дождём
 Забыл  раскрыть  зонт
 И  вымыл  голову...

000
Зачитанная  до  дыр  единственная  жизнь
Стала  главной  причинной  
Второго  инфаркта....

000
Я  на  работу  иду  под  зонтом.
Холодный  ливень  с  улиц  смывает
Остатки  людского  гламура..

000
Открытые  настежь  окна,  
Как  будто  японский  веер
От  зноя  квартиру  спасают...

000
На  полуразрушенной  пристани
жёлтые  листья  осени,
Как  следы  времени...

000
На  серой  стене  качаются  ветки
В  осеннюю  полночь
Как  на  древнем  рисунке...

000
 На  моём  пути
 Лежит  жёлтый  осенний  лист.
 Как  старая  акварель...

000
Ребёнок  рисует  свои  мысли  на  листе  бумаги,
Как  древний  самурай  акварель  с  хокку.
Прости  и  честно...

000
В  новой  книге  древняя  акварель,
Как  след  времени  на  современной  улице
Посредине  вечности..

000
Жёлтый  лист,
Как  древняя  акварель
На  мокром  тротуаре  времени...

000
Разноцветная  в  пошлом  акварель
Сегодня  пожелтела  от  вечности.
Но  всё  так  же  прозрачна...

000
На  циновки  времени  лежит
Пожелтевшая  от  старости  акварель
Со  следами  хокку  на  краю...

000
А  память  моя,  как  старая  птица
Летит  над  вершиной  Фудзи
И  смотрит  на  сакуры  сверху..

000
На  старой  фотографии
Что  висит  на  моей  стене
Самурай  из  минувшей  войны...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430143
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 11.06.2013


Рідний

Осіяння

[b]Дні  бувають  іноді  похмурі,
У  душі    мрячить  печаль  гірка,
Серце,  наче    думи  під  час  бурі
Недосвідченого        моряка.

Та  надія    правдиться  остання,
Пересиливши    дев’ятий  вал,  
І  приходить  вишнє  осіяння:
Сонце,  небо  і  сльози  кришталь…    

02.06.13[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428856
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 06.06.2013


Рідний

Молитва

Навчи  мене,  Боже,  моїм    винуватцям
Прощати.  Довіритись  істині    Слова.
І  душу  зверни  до  високої  праці,  -  
Хвалінням  Давида  і  роздумам  Йова.

В    багні  грошолюбства  не  дай  потонути,
Навіки  упасти    зі    чванством  у  змові  .
Навчи  мене,  Господи,  задуми  люті
Топити    в  безмежній    Христовій  любові.

Життя  проминає  немислимо      швидко,
Політ  обривають  ненависті    ями.
Навчи  мене  жити    духовно  ,  Владико,
Зоставити  світові  серце  на  пам'ять.  

02.03.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405470
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 06.06.2013