Одинокий странник666: Вибране

Назар Вільний

Частинка не сказаного

Не  говорив  тобі  ніколи  цього  я,
Що  ти  є  найпрекрасніша  на  світі..
Те,  що  широка  є  душа  твоя,
І  розум  вже  не  той  що  мають  діти.
Що  у  очах  твоїх  блакитна  синь,
Неба  того,  що  одне  над  нами..
Й  коли  їх  бачу  -  відступає  тінь
Невпевненості,  що  була  роками.
Що  образ  твій  тендітний  я  повік
Бачити  один  лише  волію,
Коли  ж  волосся  загортаєш  ти  на  бік
Втрачаю  розум,  я  божеволію..
Ніколи  не  казав  що  усмішка  твоя
Душі  моєї  радість  і  розрада,
Й  робити  все  і  завжди  буду  я
Щоб  ти  завжди  лишалась  рада.
Що  голос  твій  від  музики  миліший,
Від  Цепеліна  звуків  мелодійних,
Й  коли  говориш  ти  -  він  є  сильніший
Шести  замків  душі  моєї  сильних..
Та  це  усе  зрівнятися  не  може  з  тим,
Що  сильне,  щире,  трохи  хитре,  та  чарівне
І  ти  найбільш  причарувала  мене  цим  -
Душею,  що  в  тобі  мов  весна  квітне.

Не  говорив…  Та  це  мені  хотілося  кричати!
Найважче  це  знайти  слова,  коли  справді  є  чого  сказати..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261628
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 11.06.2013


град

НЕ ЗУСТРІЧАВ ТАКОЇ Я В СВОЇМ ЖИТТІ

Хотів  забути  я  тебе,  та  не  зумів.
     Тепер  журба  дотла  щоночі  поглинає.
     Не  передати  стан  душі  –  бракує  слів…      
     Мені  без  тебе  долі  ліпшої  немає.
     ПР-1:Не  зустрічав  такої  я  в  своїм  житті:
     Такої  гарної,  як  ти…  аж  серцем  млію.  
     Якщо  надії  будуть  всі  мої  пусті,  -
     В  полон  потрапити  до  тебе  я  волію!
     ПР-2:  Не  залишай  мою  любов  на  самоті!  
     Не  залишай  її  на  самоті,  тебе  благаю!
   Без  тебе  бути,  -  як  недоля  сироті.    
     З  тобою  бути  -  долі  кращої  немає.
     Без  тебе  бути,  –  як  не  бути  доброті:
     Замало  щастя,  -  забагато  лиха  й  болю.
     Не  залишай,  мою  любов  на  самоті,
     А  забери  її  в  полон  –  даруй  їй  долю!

     Не  відпускає  пам'ять  плин  отих  ночей:
     На  грані  сну,  а  чи  на  грані  божевілля.
     Не  зустрічав  я  ще  таких  палких  очей:
     Тепер  забути  їх  мені  –  понад  зусилля.  
   ПР-1:  Не  зустрічав  такої  я  в  своїм  житті:  
     Такої  гарної,  як  ти…  аж  серцем  млію.  
     Якщо  надії  будуть  всі  мої  пусті,  -
     В  полон  потрапити  до  тебе  я  волію!
     ПР-2:  Не  залишай  мою  любов  на  самоті!  
     Не  залишай  її  на  самоті,  тебе  благаю!
     Без  тебе  бути,  -  як  недоля  сироті.    
     З  тобою  бути  -  долі  кращої  немає.
   Без  тебе  бути,  -  як  не  бути  доброті:  
     Замало  щастя,  -  забагато  лиха  й  болю.
     Не  залишай,  мою  любов,  на  самоті,
     А  забери  її  в  полон:  даруй  їй  долю!


©  Copyright:  Дмитрий  Град,  2013
 Свидетельство  о  публикации  №113022711807

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430771
дата надходження 11.06.2013
дата закладки 11.06.2013


Барановський Павло

Твоё одиночество

А  одиночество  порой  такое
Гляди,порхнеш  как  птица  в  небо  голубое.
И  никого  вокруг  одна  лишь  ты,
Твое  Я...  и  не  сбывшиеся  мечты.
***
В  одиночестве  ты  другая,
Словно  иную  жизнь  проживая.
И  в  душе  то  что  не  передать  словами,
Ты  сама  с  собой,  но  не  с  нами.
***
Ты  словно  книга  в  которой  нет  страниц,
Живешь  не  меняя  лиц.
И  не  нада  гладить  тень  по  стене  рукою,
Давай  книгу  эту  я  закрою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425181
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 19.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.05.2013


федор

Я не приду

Я  не  приду  -  надежду  в  сердце  не  держи,
Как  на  беду  к  воде  летят  опять  стрижи,
Весна  и  май  -  зеленый  в  поле  урожай,
Ты  только  знай,  прошедший  год  был  мне  как  рай!

Опять  река,  шумит  проточною  водой,
В  душе  тоска  -  скучаю  очень  за  тобой!
Ты  молода!  А  я  уже  почти  старик,
А  дальше  будут  холода  -  а  мир  велик.

Твоя  краса  -  не  даст  душе  твоей  сгореть,
Слеза-роса  -  ее  ведь  можно  и  стереть,
Забудь  о  том,  что  говорил  в  порыве  чувств,
Ну  а  любовь  -  есть  высший  пилотаж  безумств...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424651
дата надходження 13.05.2013
дата закладки 19.05.2013


Вальдемар Феруменко

***

Тимчасові  перепони.  Проміжок.
                                           Стрімко.  Вартий.
                           Цей  мінливий  дощ.
Як  ота  мінлива  натура
Він  дихає  свіжою  квартою,
Не  думаючи  про  нудну  цензуру,
Заліплену  брудом  площ…

Долаючи  горлання  минулого  покоління,
Вкриваючи  вічність  синіми  словами,
Ти  чекаєш.  Забутого  поклоніння.
Стрибаючи  між  палкими  сльозами.

Тимчасовий  проміжок.
Душа  варта  теплого  дощу…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425805
дата надходження 18.05.2013
дата закладки 19.05.2013


Вальдемар Феруменко

Iterum

Коло,  коло…  Знов  навколо.
Для  повторення  –  не  кволо.
Форс-мажор  такий  прекрасний,
Якби  був  не  так  вже  часто!

Не  сплативши  за  турботи,
Ще  б  жила  дурна  істота.
Форс-мажором  не  здивуєш.
Бо  є  глузд.  А  ти  нервуєш…

Дріт  колючий.  Все  спочатку.
Затягну  ще  дужч  краватку.
Ще  кому  до  того  справа,
Що  як  день,  то  мить  потрави?

Незважаючи  на  час  –  
Дурість  вічна.  Наче  сказ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425945
дата надходження 19.05.2013
дата закладки 19.05.2013


Барановський Павло

Сповідь студента

Я  плачу  за  тобою  мамо,
Холодний  вітер  губи  обпіка.
Та  є  приказ  стояти  прямо,
Кров  ллється  немов  ріка.
***
Ти  так  раділа  коли  я  вступив  в  університет,
Гордилася  мною,зібравши  всю  родину.
А  знаєш  мамо,  який  у  мене  факультет
Безглузда  смерть  за  Батьківщину.
***
Було  всього  по  три  обійми  патронів,
А  треба  вже  воювати.
Налітала  зграя  червоних  воронів,
Кулемет  руками  не  знаю  як  тримати.
***
Ми  захищали  землі  рідні,
Ми  воювали  як  могли.
Матері  наші  бідні
Російські  ешелони  в  тил  зашли.
***
Штаб  ніяких  приказів  не  шле,
Патронів  і  знаряддя  бійцям  не  присилає.
Усі  патрони  витрачені...Все...
Один  за  одним  гармата  затухає.
***
Штаб  і  командира  на  станції  шукали
Та  їх  не  було  вже  там.
Вони  на  своїм  поїзді  втікали
Боєприпаси  забули  лишить  братам.
***
Ще  не  все,що  я  хотів  розказав
Клятий  москаль  ленту  вставляє.
“Ще  не  вмерла  Україна”-я  заспівав
Браття  голосніше,  щоб  не  було  чути  як  стріляє!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423642
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 08.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


федор

Снова ветер колышет пряди

Снова  ветер  колышет  пряди,
Золотых,  словно  сноп  волос,
Волны  пляшут  на  водной  глади,
По  которой  ходил  Христос.

Серым  облаком  мчатся  мысли,
В  даль,  на  карте  которой  нет,
Где  дорога  любви  лучистая,
За  семь  бед  там  один  ответ!

Я  тебе  позвоню  под  вечер,
Если  есть,  что  сказать  -  скажи!
Я  люблю  лишь  тебя  на  свете,
Дарю  нежность  своей  души!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418730
дата надходження 15.04.2013
дата закладки 08.05.2013


федор

Первая любовь

Первая  любовь,  поцелуи  робкие,
Сотни  раз  любимой  имя  шепчешь  ты  во  сне,
Тонешь  в  томном  взгляде  глаз  как  в  глубине,
Пишешь  письма  милой  под  капели  громкие.

В  школе  при  случайной  встрече  вдруг  краснеешь  вмиг,
Замечают  перемены  все  твои  друзья,
Неизвестно  как  узнала  обо  всем  родня,
Первая  любовь  -чистых  помыслов  родник.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417413
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 08.05.2013


федор

Золотые мечты

Золотые  мечты  уходящей  в  безвестность  любви,
Где-то  там  свою  жизнь  одевали  в  прозрачные  планы,
Только  нити  судьбы  вдруг  порвали  все  чувства  в  груди,
Теперь  каждый  как  может,  лечит  эти  глубокие  раны.

Я  поверить  хочу,  что  другой  тебя  любит  всем  сердцем,
Что  ему  отдаешь  свое  тело  и  нежность  весны,
Ну  а  я  только  был  лишь  прохожим,  случайным  пришельцем,
Я  желаю  тебе  быть  счастливой  в  плену  новизны!

Пусть  цветы  все  вокруг  дарят  запахи  степи  далекой,
В  отражении  луж  лишь  улыбка  на  лицах  царит,
Ты  сегодня  с  другим,  но  осталась  моей  черноокой,
Ты  невесте  чужая!  Пускай  тебя  Бог  наш  хранит!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420922
дата надходження 25.04.2013
дата закладки 08.05.2013


федор

Стихи о Победе в Великой Отечественной войне

Рано  утром  солдаты  ушли,
По  Указу  Великого  Сталина,
По  задымленной  гарью  степи,
Вдоль  села  где  виднелись  развалины!

Там  нарыты  траншеи  зигзагами,
Да  два  дота  глазницами  светятся,
И  могилы  как  раз  за  оврагами,
Проходя  мимо  -  беженцы  крестятся.

Дай  им  Бог  всем  вернутся  назад,
И  застать  всю  живую  родню,
Но  судьба  как  всегда  наугад,
Загоняет  людей  в  западню...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422192
дата надходження 01.05.2013
дата закладки 08.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


федор

Война.

Здесь  когда-то  война  прокатилась  смертельными  искрами,
В  этой  дикой  степи  прогремели  большие  бои,
И  пять  тысяч  солдат  за  деревню  в  тот  день  полегли,
Медсестра  голосила,  обнимала  их,  плакала  искренне.

Сколько  жертв  в  один  миг  и  куда  там  смотрели  в  штабах?!
Кто  и  как  им  приказ  отдавал,  полагаясь  на  русский  авось?!
А  расчет  всем  бойцам  за  ошибки  других  оплатить  довелось,
А  скоты-  генералы  сидели  в  своих  бункерах!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423656
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 08.05.2013


федор

Опять весна

Опять  весна,  распутица  и  грязь,
На  речке  ледоход  и  громкий  скрежет,
Любовь  уже  не  повернуть  нам  вспять,
Судьба  ножом  как  по  живому  режет.

Зачем  ушла?  -ответа  нет  совсем,
Возможно  полюбила  ты  другого,
И  мощный  ком  нахлынувших  проблем,
Позвал  меня  на  поиски  в  дорогу.

Прощай!  Прощай!  Я  просто  опоздал,
Так  долго  ждал,  что  нас  рассудит  время,
Все  тот  же  город,  площадь  и  вокзал,
Но  на  душе  осадок  и  сомненье!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419235
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 08.05.2013


Вальдемар Феруменко

Прізвизько. Таке воно!

Всі  обізвали  мене  грізним,
Дурним  цим  прізвиськом  –  «Залізний»!
Воно  то  в  принципі,  нічого,
Хоча  набридло  навіть  дуже  скоро!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317403
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 08.05.2013


Барановський Павло

Давно вже так тихо в полі не було

Давно  вже  так  тихо  в  полі  не  було
Затихли  люди,  затихло  все  село.
Затихли  крики,  стогін  і  моління,
Залишилось  лиш  землі  тремтіння.
***
Цей  день  я  пам'ятаю  як  ніколи,  
Неслася  чорна  смерть  як  бджоли.
Той  свист  стоїть  у  вухах  донині.  
Змішалось  все  на  чорноземній  скатертині.  
***
Біжу  до  хати  один  серед  поля
Там  моя  ненька,  там  де  висока  тополя.
Ті  руки,  що  до  ранку  тебе  колесали
Разом  із  деревом  попелом  припали.
***
Душа  рветься  і  в  серці  рана
Померла  на  руках  моя  кохана.
Смерть  з  чорним  снігом  зійшлася  в  танку,
Це  було  22  червня  о  п'ятій  на  світанку.
***  
За  родину,  за  село,  за  Батьківщину
В  очах  лють  буде  гнати  фашистську  скотину.
Буде  гнати  мене  з  товаришами  до  бою
Тримати  рубіж  влучною  стрільбою.
***
Не  тисячі,  не  сотні...  одиниці
Ті,  що  йшли  в  атаку  пройдуть  парадом  у  столиці.
Столицю  української  держави  не  підкорену  віками,
Столицю  здану  Сталіним  разом  з  нами.
***
В  ніжні  обійми  до  землі  припадали,
Дехто  назавжди,  інші  відлежавшись  вставали.
За  щасливе  майбутнє  внуків,
Щоб  більше  не  чули  війни  звуків.
***
Ворожа  сталь  вривалася  нам  в  тіла.
Думка  про  перемогу  все  частіше  зріла.
А  я  приляжу  на  декілька  хвилин
Чую  мамину  колискову,  бачу  діда  млин.
***  
Давно  вже  так  тихо  в  полі  не  було,
Затихли  люди,  затихло  все  село.
Затихли  крики,  стогін  і  моління,
Не  чути  вже  й  землі  тремтіння...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423638
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 08.05.2013


Стр@нник

Хлеб насущный

-  Ты  просишь  насущного  хлеба?  
А  это  сокровища  неба!  
Не  думай,  что  есть  и  что  пить,
Учитель  любил  говорить:
Не  пища  есть  Царствие  Бога,
Но  пищу  для  Духа  Святого
Проси  -  и  во  имя  Моё
Насытит  Отец  житиё.
Не  думай,  во  что  одеваться,
За  этим  за  всем  не  угнаться,
Иди  к  Царству  сквозь  сонный  лес  -  
И  будешь  под  волей  небес.
Познанье  сокровищ  небесных
Не  есть  в  наслажденьях  телесных,
Но  стоит  к  ним  раз  прикоснуться  -
Из  мёртвых  дух  сможет  проснуться.
Я  –  Хлеб  и  Живая  Вода,
Проси,  Я  с  тобою  всегда…

Вадим  Странник

http://vadimstrannik.ucoz.ru/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420719
дата надходження 24.04.2013
дата закладки 08.05.2013


Стр@нник

Любовь - жертва

Душа,  рождаясь  свыше,  терпит  муки:  
Распятие  для  мира  –  восхожденье!
Что  просим,  к  небу  поднимая  руки?
Пронесть  ту  чашу  или  же  терпенья?

Что  жертва  Богу?!  Нет  же  в  этом  проку:
Дух  сокрушённый,  крестное  смиренье?
Созреет  каждый  плод  и  сам  по  сроку,
Зачем  к  познанью  Слова  устремленье?

Не  в  благо,  значит,  Божье  наставленье,
Мы  молим  не  вести  путём  страданий,
Любовь  заменена  на  вожделенье,
Творец  на  исполнителя  желаний.

Вадим  Странник

http://vadimstrannik.ucoz.ru/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422946
дата надходження 05.05.2013
дата закладки 08.05.2013