Жили гривні довго в світі.
Були ласкою зігріті.
Та якось у воду впали
І до райських врат попали.
Стали в ряд перед проходом.
Тут святий Петро підходить.
Кинув пильне на них око –
Витягнулись, руки в боки.
- Ну, пускаєш в рай? - питають.
- Не усіх, - відповідає.
Тільки гривеньку і дві.
Решта в пекло йдіть собі.
Дві багатенькі красотки
П’ятисотка і двохсотка
Виявили тут злостивість:
- Чом така несправедливість?
Чисті ми, не спали в ямах.
Гривня й дві ж – у брудних плямах.
- А скажіть мені, будь ласка,
Ви у церкві були часто?
Ні! Вони ж, скажу я вам,
Щонеділі були там!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583148
дата надходження 23.05.2015
дата закладки 24.06.2015
Відкрита на північ, сьогодні вже хочу
А вчора була напівкроку до ні
Життя нас по нитці невпинно торочить
І гасить у поглядах вірні вогні
Уява малює собі аквареллю
Й що їй до серця розбитого в друзки
Ти десь біля мене, нехай лиш на стелях
Зриваєш останній гуздик із блузки
Малюєш словами, як ніхто не вміє
Ти десь у книжках, я як завжди на склі
Життя нас торочить, а ми лиш радієм
Сплітаємось в спільні навічно вогні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415409
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 04.04.2013