[i] Тебе нема, і дні — як ночі...
[b]В. Сосюра[/b][/i]
[youtube]https://youtu.be/mBgR8CNt_b0[/youtube]
[i][b][color="#8f077f"]"Тебе нема, і дні – як ночі",
і серце рветься у журбі
до джерела, де ти наврочиш,
щоб я молився лиш тобі.
До тої пам'ятної миті,
коли шептала ти мені
слова нестерпної блакиті;
коли у світанко́вім сні
летіли ми на тій планеті,
де чайки плакали ридма́
про щастя разом бути в леті,
про що ти мріяла й сама...
Ти будеш там, за океаном,
де гори і чужі жалі.
Я ж буду тут, моя кохана,
Тебе чекать на цій землі.
Землі, де мрія тополина
нас тихо в далеч повела...
Та квітне в самоті калина
під хатою, що край села.
Я буду ждать, бо в серці рана
й передчуття здійсне́нних мет.
Вернись притьма, моя кохана:
я – твій керманич і поет![/color]
[/b]
7.01.2001[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400066
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 28.02.2013