На поле жизни я сплету
венок несбывшихся желаний.
Луга налились и в цвету,
все в ожидании свиданий.
Как распустившийся цветок,
в судьбе любовь зардеет.
И яркий расстелив платок,
душою лето завладеет.
И все желания во мне
так негой зыбко разольются.
И утопаю как в вине.
В любви одной тела сольются.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499929
дата надходження 19.05.2014
дата закладки 19.05.2014
Ця вічна осінь перейшла у зиму.
Цей теплий грудень, як повільна смерть…
Крізь тишу втрат я спогади нестиму
До краю неба, де розм’якла твердь,
Де чакра сонця затупила лезо,
Метаючись по небу божевіль,
Де хмари сиві, як волосся Зевса.
Пливуть і гуснуть, а із ними – біль.
Старий дрімає – ні грози, ні снігу.
Мов зупинився на розпутті час.
Листаю вкотре безсюжетну книгу,
Щоб відшукати хоч мізерний шанс…
Осінній грудень, переходь у спокій,
Закуй страждання в льодяний палац!
А ти лишайся в тиші, грішноокий,
Де пізня та любов не розцвіла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468554
дата надходження 26.12.2013
дата закладки 26.12.2013
Ночь небесной слезой обливалась,
Вытиралась терновым холстом
И сквозь боль, как всегда, улыбалась,
И по крышам шла черным котом.
Каплю крови звездой зажигала,
Шрам глубокий прикрыла луной...
В ветвях зарослей ветром дрожала
И искала, искала покой.
Дождь к утру, как всегда, прекращался,
Заживали на небе рубцы,
А с закатом, кошмар продолжался -
Ночи схожи, как все близнецы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434952
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 02.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.04.2013
Не ховай свого погляду, мила,
Ти поглянь лиш - у розквiт весни
Тепла нiчка для нас розстелила
М"яке ложе пiд небом ясним.
Не соромся, кохана, не треба,
Розплету, дай, я русу косу.
Ти поглянь - навiть зiронька з неба
На твою задивилась красу.
Дай торкнутись до щiк розпашiлих,
За якими тремтить нiжний смiх.
I до губ твоiх - вишень поспiлих,
Нiби медом налитих, п"янких.
Пригорнутись дай нiжно до тебе,
Разом злитись - i в вiчний полiт!
Й так летiти пiд зоряним небом
Сотнi тисяч закоханих лiт...
Не ховай свого погляду, мила,
Пiдiйди i довiрся менi.
Бачиш - нiчка крилом нас накрила,
Ми ж обое згораем в огнi.
Про спочинок забудем i втому,
Дамо волю своiм почуттям.
Я тебе, моя мила, нiкому
Нi за якi скарби не вiддам!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420027
дата надходження 21.04.2013
дата закладки 23.04.2013
Я вночі не вмикатиму світло-
Мені місячних променів досить,
Щоби знову бажання розквітло
Те, що вище за всесвіт підносить.
Я тебе турбувати не буду-
Просто так, замилуюсь тобою,
Покладу тобі руку на груди,
Причащусь до твого супокою.
Нашепчу тобі сни сокровенні,
Щоби зранку нам їх розгадати...
Моє рідне, кохане натхнення,
Як я хочу цю ніч зримувати!..
Але я не вмикатиму світло-
Мені місячних променів стане,
Щоби рима до ранку розквітла
Й цілувала твоїми устами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406322
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 05.03.2013
Чи справдi було це. чи тiльки наснилось:
Розпечене сонце за обрiй котилось.
Просився до рук дозрiваючий колос.
Вiд щастя тремтiв мiй закоханий голос.
Яскраво всмiхались зiрки вечоровi,
Стелились пiд ноги нам трави шовковi,
I синiх дзвiночкiв лунав тихий смiх,
А я завмирала в обiймах твоiх.
Вже нiчка шатро розстелила над нами,
А ти обпiкав мое тiло вустами.
I звабливо мальва край шляху цвiла,
В шаленнiм вогнi паленiли тiла.
I вiтер куйовдив грайливо волосся,
I щастя в цю мить через вiнця лилося.
I мiсяць по-доброму заздрив нам з неба,
А я все горнулась-горнулась до тебе.
I пахло полином, ромашкою, лiтом...
Вже небо займалось за обрiем свiтом,
А ти все цiлунками пестив лице...
Чи справдi було, чи наснилось все це?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383079
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 14.01.2013