Реве і стогне дід на бабі ,
Сердито ногу підійма.
-Куди ти лізиш чорт рогатий?
Я ще ретузи не зняла!
[img]http://gallart.primordial.org.ua/ivantsev/09.jpg[/img]
Місячна ніч над Дніпром
Іванцев Денис-Лев Лук’янович
(1910 - 2003
картинка художника :
Іванцев Денис-Лев Лук’янович (1910 - 2003)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626584
дата надходження 06.12.2015
дата закладки 28.02.2016
Мій сотий вірш. Звичайно ж, він тобі.
Кому ж іще я міг його подарувати?
Розчиниться і зникне у людській юрбі,
А я завжди буду тебе кохати.
Не зміг в обіймах втримати твоє тепло.
Воно розтануло, мов шоколад в гарячій каві.
Твій образ сховано за непрозоре скло.
Лиш у ві сні твої я бачу посмішки ласкаві.
Не втримав ніжність твоїх лагідних долонь.
Сльозинок радості не встиг із твоїх щічок назбирати.
Нам крила опалив сліпий вогонь,
Нам не судилось разом в небесах літати.
Мій сотий вірш. Звичайно ж, він тобі.
Кому ж іще я міг його подарувати?
Не зміг з тобою бути в цьому я житті,
Тож буду у наступному чекати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638837
дата надходження 26.01.2016
дата закладки 26.01.2016
Твого волосся -темна ніч,
взяла мене в полон!
Люблю я ніжність твоїх пліч,
Ти мій солодкий вічний сон.
у ньому я хотів прожити все життя,
Все життя-одним цілим з Тобою!
І не зітліли б мої почуття,
Вони горіли б,палали ніжною Весною!
Та видно не для мене ти-
Примхливий подарунок долі!(((
Дитя небес і висоти-
дитина сміху,Сонця,волі....
19 вересня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211669
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 04.01.2016
Скажу, неначе на духу:
Є поміж нас поет Хуху,
А, може Хуго… Зна їх Біс –
Посвідчення не нюхав ніс.
Воно ж (чи совість в нього є?)
Усе хухувіршуєє
І пааадають до ніг,
Йому дівчатка, а не сніг.
У нашому селі, звичайно,
Був теж один Ми-ми-михайло…
Його за те по-оважали,
Що дядько віршів не писали.
Про-о-осніться, любі пані,
Це ж - приміти-ви перед ваами,
А в тім, як знаєте... меені
по барабану й по ні-ні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626898
дата надходження 07.12.2015
дата закладки 07.12.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.12.2015
І ЗНОВУ ПЛИН ВІРШІВ
Чомусь задумавсь: Космос наших
душ…
Вже так просився: спокою не руш
Душі та серця. Не до витримання
Я хочу спокою, але віршописання
Мені дано. Я ж – хочу відпочити
Але віршами я живу і буду жити
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623416
дата надходження 23.11.2015
дата закладки 24.11.2015
Зачем приходишь ты ко мне
во сне?
Зачем ко мне ты обратила
Свой взгляд печальный
прощальный...
Будто совсем меня забыла?
Зачем уста твои немы?
Какой упрёк, что за желанье,
Иль бесконечное страданье
На них, как огонёк, мелькает?
Является и исчезает,
Как мы...
Зачем приходишь ты ко мне
во сне?
Ведь в жизни ты со мной играла,
Моё ты сердце надорвала.
Ты пробудила те грехи,
что были до сих пор глухи -
стихи.
Ведь в жизни ты меня не знаешь
И встреч со мной ты избегаешь.
Поклон мой даже не заметишь
И уж тем боле не ответишь,
Хоть знаешь, знаешь, ты же знаешь,
Как сильно я люблю те руки,
Как я испытываю муки
Как от страданий и от скуки
Ту боль, печаль, свои стихи
Я прячу в сердце, как грехи...
О нет! Слова мои сухи!!
Твои хочу узнать духи
Во сне, хоть эти сны глухи,
Но в жизни без тебя не жить,
Уж лучше яду мне испить.
Так пусть то сердце, что в печали,
Как жемчуга в грязи застряли.
Страдает, гибнет, усыхает,
Во сне на вид твой оживает
И хоть немного заиграет.
Пусть просто тихо отдохнёт
И то явленье золотое
Узнает, счастье молодое,
Желанное, но неземное
Найдёт!!!
Володар Часу
[i]Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
Іван Франко[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623412
дата надходження 23.11.2015
дата закладки 24.11.2015
Прекрасні поради цих мудрих людей
Для нас, як маяк над життям!
Іх сяюче світло чудових ідей
Покаже нам шлях в майбуття…
Нам щедро дарують свій досвід вони ,
Щоб ми у пітьмі не росли.
Святими знаннями наповнюють дні,
Щоб ми їх у світ понесли…
Нам час і здоров`я у жертву приносять
Із вірою в наше майбутнє,
Натомість нічого у нас не попросять
І тихо вертаються в будні…
Дорогі Педагоги, ми все пам’ятаємо
І любимо Вас, лиш за те, що Ви є!
З подякою в серці, Вас щиро вітаємо
І голосно кажем «СПАСИБІ!» своє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610262
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 22.11.2015
Як непросто влаштований всесвіт,
Все так скоро й раптово минає
І здається, що є в нас майбутнє,
Але час надто швидко зникає…
І лиш той, хто думками на волі,
Не рахує хвилини щоразу,
Лиш вони справді ним володіють,
То вони є «Володарі Часу»!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606329
дата надходження 13.09.2015
дата закладки 22.11.2015
Тепло тво́їх рук, завжди гнало сум із мо́їх очей.
Обійми твої́ проганяли холод з мо́їх темних ноче́й.
Твій лагідний голос у серці піснею солов’я.
Ти завжди була і будеш, тільки моя.
Твій образ назавше у мо́їх найпотаємніших снах.
Цілунки твої́ нектаром солодким на мо́їх вустах.
Без посмішки твої, напевно, вже і я не я,
Ти завжди була і будеш, тільки моя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622423
дата надходження 19.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Чому,скажи,я знову прокидаюсь
Від сну жахливого про наш розрив?
Чому,скажи,з тобою не лишаюсь
Чому ти іншу полюбив?
Чому,скажи,в очах моїх лиш сльози
Й не знаю більш щасливих днів?
Чому,скажи,більш ми не можем
Відкрити книгу почуттів?
Чому,скажи,мої страждання
Тобі солодші за любов?
Чому,скажи,ти без вагання
Мені заміну віднайшов?
Чому,скажи,тебе лякає
Все повсякденне і просте?
Чому,скажи,не відпускаєш
Якщо не лябиш ти мене?
Чому?Чому лиш залишилось
І більш нічого поміж нас
Так як тебе тоді любила
Так я ненавиджу в цей час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622431
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Як важко нам зараз стало в житті
Немає надії вже на щось краще,
Кожного дня проблеми одні,
І стало нам жити якось вже тяжче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622422
дата надходження 19.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Великі актори на сценах живуть,
А в залах все грають і грають фіґлярство.
Шкода – сиротою лишається суть,
Мистецтво походить з родини митарства.
Це прикро – ступати на злі язики,
Хтось пнеться посісти суддею найдовшим.
Буду завжди лишати плітками плітки,
Бо,
Я вважатиму себе хорошим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622384
дата надходження 19.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Я все життя надіявся й чекав
На Вас одну , єдину й неповторну…
Я Вас , здається, десь уже стрічав
Таку чарівну, добру і моторну?
Я бачив десь уже гнучкий цей стан
І променисті ці ласкаві очі…
А може, сон це був чи так, туман
Поміж беріз у тихі теплі ночі?
Ці таємничі обриси тонкі
Я сам, напевне, видумав в уяві?
Спливли сніги у потічки дзвінкі,
І знов зустрілись хвилі кучеряві.
Лиш появились, я горю в вогні,
А Ви мені всміхаєтесь привітно;
І струни всі схололі у мені
Торкати стала радість непомітно.
Я на порозі довго виглядав
Що повернуться з півдня лебедиці…
І ось потік обставин нагадав,
Що воду п*ють із чистої криниці.
І ось, здається, час уже настав:
Як тільки роси випадуть ранкові,
Під музику черемхових заграв
Пізнати трунок спільної любові.
Я все життя на Вас одну чекав,
Беріг тепло, в саду насіяв квіти…
Я так боявся: раптом б не впізнав –
І міг би Вас ніколи не зустріти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549885
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 07.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.02.2015
Останню сигарету,напевно викурив,
Пішов на небеса-з голови все викинув...
Гадала,що не раз заспіваєш нам про Львів,
Та сталося інакше,так Бог того хотів...
І мама твоя плаче, і плаче вся країна,
Загинув наш артист, загинула Людина.
І спатиме сама тепер твоя дружина,
Аж в серці заболіло, покапала сльозина...
Сховаю в чемодан старі фотографії,
Згадаю лиш на мить твої уроки філософії.
Ти хочеш,щоб пустили і не тримали зла,
Тебе вже не вернеш...Скотилась ще сльоза.
Най буде дощ в той день,коли тебе не стало,
Твоїх пісень та жартів нам завжди буде мало.
Давай просто мовчати, зламались твої крила,
Сказати ще щось більше мені уже несила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556650
дата надходження 02.02.2015
дата закладки 02.02.2015
Якось у дитинстві мій велосипед
Потрапив зі мною в страшне ДТП.
На швидкості десь кілометрів під десять
В годину збив бабцю, яку звали Леся.
Мабуть, таки сильним був велоудар -
Упала бабуся аж н[b]а[/b] тротуар.
На неї упав також зверху мій ровер,
І я був на бабцю упасти готовий.
Та милував Бог, я упав з нею поряд,
Почув як уста її злісно говорять:
"Абис ти, немите дитя сатани,
Наклав неодмінно собі у штани!"
Злякався, зізнаюсь, нечасто буває,
Коли тебе бабці отак проклинають.
Заскочив на ровера, “вибачте” крикнув,
Із місця пригоди утік швидше вітру...
Минули роки, де мій ровер не знаю,
Зате бабцю Лесю з тих пір споминаю.
Говорять кого бабця Леся прокл[b]я[/b]ла,
Того неминуче та доля спіткала.
А я вже втомився ховатись від долі,
То в хащах, то в гущах, то в нетрях, то в полі.
Та вирішив все ж нехай буде, що буде,
Можливо та доля мине чи забуде,
Не жити ж постійно мені у страху!
Та знов бабця Леся на моїм шляху
Зустрілась на цвинтарі, ще й проти ночі
І голосно крикнула, глянувши в очі:
"О, виросло, вмилось дитя сатани!"
Прокляття збулося. Наклав у штани…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509224
дата надходження 04.07.2014
дата закладки 18.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.11.2013
Навіщо приходиш до мене у сні,
Скільки літ з тих пір минуло,
Табунами мчаться коні - дні,
А кохання далеке заснуло ?
Де мені взяти того спокою ?
Чим лікувати серця рани ?
Хоч відшуміла пристрасть рікою,
Зараз інші лиця, екрани...
Чому так вийшло, скажи - чому ?
Не можу збагнути одразу,
Кому було потрібно, кому ?
Розбити кохання повну вазу...
Невже почуття у чомусь винні,
Що так їх доля зневажає,
Як у саду лежать яблука винні,
Їх ніхто на жаль не збирає...
Та живу помалу, якось по інерції,
Стараюсь бути хоча б не на дні,
Хіба що пам"ять переношу в проекції,
І чекаю побачення з Тобою у сні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422297
дата надходження 02.05.2013
дата закладки 22.11.2013
Я вчора був у крамниці мрій,
Там давали по акціЇ щастя,
Але черга сказала мені:"Стій,
Купити нічого не вдасться"...
Я ходив до старої віщунки,
Де було багато диму,
Випрошував твої поцілунки,
Відганяв від себе зиму...
Приспів :
Я хочу Тебе хоча б уявити,
Я хочу Тебе з фантазій зліпити,
Я хочу Тебе і обіцяю,
Підемо ми разом до раю...
2
Чорний кіт переходив дорогу,
Друзі пішли дивитись кіно,
Тіні маячили з-за рогу,
Шукав я в підвалах твоє вино...
Мені сказали в агенстві долі,
Тебе насправдіі не існує,
Сміялись лукаво підступні тролі,
Та віру мою ніхто не зруйнує...
3
Бухгалтерія небес рахує звіти,
В них так мало людського тепла,
А навколо виростають квіти,
Любов"ю пахне наша Земля...
Зоряні прилавки зовсім порожні,
Продавці удач сидять без роботи,
Та хіба ж на світі можна,
Жити безї жіночої вроди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453093
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 22.11.2013
Далеко нелегка у Вас робота,
Либонь, одна з найтяжчих на землі.
Яка завжди іде від Вас турбота,
Вельмишановні наші Вчителі!
А скільки ще терпіння вимагає,
Скільки тих тлумачень знов і знов!
Усіх сьогодні разом нас єднає
Численна шана, вдячність і любов.
Й не збагнути нам самовіддачі
Та вірності традиціям наук,
Еге ж, бо, мабуть, отакої вдачі
Лише отримать можна з Божих рук.
І за заслуги Ваші чималі
Вам до землі уклін, Учителі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452569
дата надходження 04.10.2013
дата закладки 21.11.2013
Я сховаю обличчя в долонях
І крізь пальці подивлюсь на небо,
Стисну зуби до болю у скронях –
Я не можу жити без тебе.
Із хмаринок твій образ складаю,
Уяву мою не зупинити.
Так безмежно тебе кохаю,
Що не можу без тебе жити.
Не розвіє твій образ злий вітер,
Він у небі пливтиме, мов лебідь,
Мандруватиме по усім світі,
А я не можу жити без тебе.
Я твій образ у серці нестиму
І довіку клянуся любити,
На ввесь світ сповіщаю нестримно –
Я не можу без тебе жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400371
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 21.11.2013
А ти приходиш в мої сни,
Хоч не просив тебе про це,
І не збагну ніяк чому?
Можливо простір той тісний,
Володарює де Морфей,
Чи може нудно там йому?
А ти приходиш крадькома,
Щоб доторкнутися душі.
Вповзаєш в неї, як змія.
У нас майбутнього нема –
Любов лежить серед мерців.
Я вже не твій, ти не моя.
А ти приходиш. Кожну ніч!
Бодай забула б ти цей шлях!!
Чи загубилася на нім.
Щоби хоч раз вдалось мені
Злетіти, наче вільний птах,
У гордовитій самоті.
А ти приходиш... Приходи!
Хоч в снах побудемо удвох.
Заради цього тільки сплю…
Між нами спалені мости,
Але, мабуть, ти знаєш, ох,
Як сильно ще тебе люблю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458908
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 21.11.2013
Шукає осінь затишку в провулках,
Одягнута у фарби золоті.
Накину шаль з багряним візерунком,
Іду від Вас...блукаю в самоті
Не озирнусь...а сльози сушить вітер,
Гортає спогади жива душа.
Для мене стали Ви єдиним в світі,
Лиш Вам навіщо, жінка ця чужа?
Прошу,не йдіть за мною!...Опалий лист
І ностальгія дме у скроні,
Мов скло,розбивсь життя порожній зміст,
Візьміть!.. Ці ружі не мої червоні!
Лишаю все Вам!...на цім балу осіннім,
І ту красу,що вже за мить - іржа,
Могли б Ви стать моїм спасінням,
У Вас - дружина!...а я ж таки чужа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369412
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 19.11.2013
В мене якісь дивні відчуття,
Хоч ми і розлучені судьбою,
Тільки там колись після життя,
Ми у пеклі стрінемось з тобою.
Це як кара буде нам на двох,
За на вітер кинуте, -«Кохаю!»,
Я не знаю чи існує Бог,
Та для нас вже не існує раю.
В мене якісь дивні відчуття,
Що у пеклі нам не буде гірше,
Без пробачень і без каяття,
Буде все у нас як і раніше.
Буде недосказанність в словах,
Буде біль, зневіра і образи,
Та ніхто із нас у молитвах,
Вже не побажає бути разом.
В мене якісь дивні відчуття,
Що минуть віка і покоління,
Все перетвориться на сміття,
Та ніхто не стане на коліна.
Так чому ми досі ще у двох?
І чому віддались на страждання?
Бо кохання вигадав не Бог,
То диявол вигадав кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458557
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 19.11.2013
Гей, українці! Нумо на Майдан!
Вас Україна кличе на підмогу!
Підтримки, браття, жде від громадян!
Залиш усе і вирушай в дорогу.
Залиш образи, болі і жалі,
Що ними серце повниться по вінця.
У нас є право на своїй землі
На кращу долю, браття – українці!
В нас є Майдан – святилище сердець,
У нас є віра і незламна воля!
Настав терпінню нашому кінець,
Нам врешті, браття, усміхнеться доля!
Хай гордістю наповняться серця!
Забудь про сльози, відчай і зневагу.
Як браття, Вам, пасує до лиця
Співати гімн під розгортання стягу!
Тож, браття, дружно йдемо на Майдан
Його ущерть заповнимо по вінця!
Незламний дух, піднесеності стан,
Відчуй, країно, волю українця!
19.11.2013р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461536
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 19.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2013
Хто я такий, щоб бути поруч з тобою?
Я ж навіть не вартий дивитись у твої очі...
До тебе життя моє було простою грою,
а зараз без тебе я жити чомусь не хочу...
Не вистачить слів, щоб описати те, що я відчуваю,
хоч безліч слів, точно знаю на світі є.
У мене в грудях, мов на барабанах, аматор грає...
Немає серця у мене, воно вже давно твоє.
Мені не важливі тепер вже свої бажання...
Щось мозок каже, але я не чую його...
Мертву тишу проймають холодні мої зітхання.
Відчути хочу, хоч дотик тепла твого...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460096
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Чоловіче, ти москаль ?
Ешелон вже на вокзалі,
Можеш їхать, нам не жаль,
Оселись від нас подалі,
Дай спокійно нам пожить,
Адже ти набрид нам дуже,
Не вертайся, будем бить,
Викинь думку про це, друже,
Озернися, ти тут гість,
Київ то столиця наша,
Занеси в Москву цю вість,
А то там в мізках ще каша.
Ліпше будемо дружить,
Розселившись десь подалі,
Охолонути й простить,
Словеса антиморалі,
І про друга пам’ятати,
Як його не ображати.
25.01.09.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461007
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Пишу листа тобі кохана,
Сказати хочу що люблю.
Тебе нікому не віддам я,
Тобі я Сонце доведу.
Душею лину лиш до тебе,
І серце б'ється лиш тобі.
Я зірку подарую з неба,
Неземній твоїй красі.
У снах до тебе я прилину,
Щоб образ твій побачити ще раз.
І серце моє не покине,
Клубочок ніжних, теплих фраз.
Які я мрію так почути,
З твоїх чарівних, ніжних губ.
І у обіймах щоб відчути,
Кохання подих з твоїх вуст.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445882
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 10.11.2013
За мотивами Бажени Володиєвської "На мить "
Я прокинулась вранці -
не знаю хто ти...
ти мене, зрозуміло, не знаєш...
Від побачень таких теж ростуть животи,
9 місяців після чекаєш...
Ти з"явився в житті,
як у фільмі отім...
кожен ранок з тобою стрічаю...
Із відрядження їде уже чоловік...
Що казати йому?
Я не знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443401
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 15.08.2013
Чому ви пишете так мало?
чому сумні ваші рядки?
аж тем сьогодні вистачає...
зберіть і запряжіть думки!
А далі... батоги у гриву!
галопом в гречку... - не впади!
такий політ думок красивий
живи, твори, співай, лети!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441121
дата надходження 02.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Журливо затягнулись небеса
В жупан пожухлий з сірого сатину,
І хмаронька на хмарці зависа,
Збиває пух у неземну перину.
Розкрилися ворота осяйні
У блискавках прийдешньої стихії,
Громи вже розчахнулись потайні,
У зливі захлинулись вітровії.
Спадає срібний бісер до землі
В нитках тоненько-рваних, без упину.
Потічки розлилися чималі
У пахощах блудливого полину.
Підхоплюють мелодію душі
У ритміці пісенного мотиву —
Звучать чутливі ноти у вірші
І музика мінорного наспіву.
Відкрилася шпаринками земля,
Їй вітер пригадав найкращу оду.
Купається у повені рілля,
Отримує від щастя насолоду. 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431397
дата надходження 14.06.2013
дата закладки 14.06.2013
Питається керівничка діточок у класі,
Який фах обрали б діти в теперішнім часі.
Я б, напевно, космонавта, а я педагога,
Я б юриста, але в мене є якась тривога…
Мені дуже до вподоби сучасний біолог,
А мені, Володя каже, це сексопатолог…
Керівничка, аж присіла, не зна, що й казати,
Хто ще інші професії із вас хоче взяти?
Стала дуже їй цікава професія Вови,
Бо всіх інших їй відомі, Надійки й Миколи…
Зачепило керівничку, ти не уявляєш,
Яка складна професія, ти хоч її знаєш?
Саме таку професію дуже хочу мати,
Щоб із вадами такими людей лікувати.
Я наводжу Вам, як приклад: погляньте в віконце,
Їдять жінки морозиво, ще й стоять на сонці,
А скажіть мені, будь ласка, тільки дуже щиро…
Хто з них замужем? Погляньте, яка з них щаслива?
Одна лиже морозиво, а друга кусає,
А хто має чоловіка, з нас ніхто й не знає…
Здивувалась керівничка, взялася за крижі,
Я так думаю, Володю, певно та, що лиже…
Тут я хочу Вам сказати, усміхнувсь Володя,
Я, як лікар, розберуся і сміятись – годі!
Та, в якої є на пальці обручка тоненька,
Та з них замужем, це точно, каже так, серденько.
Помилилися шановна, що ж ще Вам сказати:
Тих, що з вашими думками - буду лікувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341176
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 14.06.2013