Щасливі будьте й добрі люди,
Хай промінь радує теплом.
А кожен з днів ще кращим буде,
Світ зігрівається добром.
Учітесь жити в мирі й дружбі,
Сприймайте в радість дивосвіт.
Удома, в побуті й на службі,
Сторожить Янгол для воріт.
Не смійте ближнього судити,
Злий негаразд обійде вас.
Не ліньте Божу помолитись,
Хай береже вас повсякчас.
Щоби пилося вам, сміялось,
Щоб снились лиш солодкі сни.
Щоби усе найкраще склалось,
Й щоб не було більше війни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885441
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 27.09.2020
Щасливі будьте й добрі люди,
Хай промінь радує теплом.
А кожен з днів ще кращим буде,
Світ зігрівається добром.
Учітесь жити в мирі й дружбі,
Сприймайте в радість дивосвіт.
Удома, в побуті й на службі,
Сторожить Янгол для воріт.
Не смійте ближнього судити,
Злий негаразд обійде вас.
Не ліньте Божу помолитись,
Хай береже вас повсякчас.
Щоби пилося вам, сміялось,
Щоб снились лиш солодкі сни.
Щоби усе найкраще склалось,
Й щоб не було більше війни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885441
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 27.09.2020
Чіпляє вітрисько у серці струну,
Частіше й частіше все сниться минуле.
Як роси тебе почуттями зіп’ю,
Накуй мені років юначих зозуле.
О, як ми любились... були ж молоді,
Нам трави шовкові під ноги стелили.
Розбіглись назавше немов кораблі,
Як води ріки у струмочках розлились.
Розкидала доля в світи пташенят,
Стежки заросли до п’янкої ожини.
Хоч сяйва надворі уже листопад,
Але ще буяють надворі жоржини.
Несуть аромати, клубочать вітри,
У вохру діброви й сади одягають.
І літечко стукнуло з гаю дверми,
У трави похилі покотом лягають.
Добавила осінь обом сивини,
Наповнює часом, буває... відчаєм.
А ми все ж і досі йдемо до весни,
За роки й літа свої знов забуваєм.
Приспів:
Люблю тебе досі до вік молоду,
Нехай за порогом квітує.
Букетом у ноги тобі покладу,
Усе... чого в світі бракує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889108
дата надходження 19.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Де б ти не був за Вкраїну подбай,
Оберігай її традиції чудові.
Батьків своїх і близьких поважай,
Тримай своє серденько у любові.
Врага учись відчути з-за плеча,
Бувають часто напади раптові.
Не вір ординцю, хвойді і ж....м,
В віках нема довіри во.огові.
До спочину чужим не довіряй,
Не поведись бо псалми їх медові.
Твердим будь й спокій зберігай,
Не зрадь своїм... і вимові і слові.
В піхвах тримай заточеним меча,
Священні, древні правила сурові.
Гірка печать реальності нажаль.
Тримай його завжди напоготові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889111
дата надходження 19.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Знов здаруй мені пам’яте пісню,
Що співали колись... подаруй.
Не злікуєш печаль ту колишню,
Час не спинний прошу, не марнуй.
Прилетить нехай голубом сизим,
Заворкує хай... крильми... до ніг.
Зніме сум мій хай оком звабливим,
І розіллється в крові потік.
Бути разом в житті не судилось,
В стужу підлу стежки замело.
Може доля в тернах заблудилась,
Нам не скаже, як справді було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889295
дата надходження 20.09.2020
дата закладки 27.09.2020
В душі моїй гірка печаль,
Ятрить серденько і тривожить.
Чому чужих х.хли вам жаль,
Чому своїх ганьба триножить.
Це ж, як ненавидить себе,
Як котенят юд.й розводить.
До стійла вас т.пих веде,
Напевне знає, що він робить.
Невже пропащі ви... раби,
Б.гообранних ст.до множить.
Коли прокинетесь д.би,
О, Боже, як нам сон цей шкодить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889570
дата надходження 23.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Одягну я вишиванку,
Взуюсь в черевички.
Бо не так тепло вже зранку,
Цвінькають синички.
Перебрались до людей,
Від лісочка далі.
Для малих своїх дітей,
Шукають сандалі.
Побіжу і принесу,
Із дому легенькі.
Щоб не мерзли завчасу,
Мені вже маленькі.
Світить сонечко згори,
Промінцями грає.
Затопило всі двори,
Нам добра бажає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880117
дата надходження 18.06.2020
дата закладки 18.06.2020
Прости сестрице, не приїхав,
Тобі все видно там… не зміг.
Ідеш туди де смерть безлика,
ВІд нас далеко… за поріг.
Лились страждання, як з ручая,
Так рідко гріло… з каганця.
Ламала ж доленька лихая,
Здавалось в тім нема кінця.
У цьому світі настраждалась,
Самій пришлось… без опертя.
За діток й внуків переймалась,
Щоби довести до пуття.
Душею й честю не кривила,
Широкий слід твій, як ручай.
Ти в Божа Раю заслужила,
Моя сестричко… спочивай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879153
дата надходження 09.06.2020
дата закладки 18.06.2020
Любов моя благо і спокій,
Солодке звучання мЕси.
ДиВовижу хмілі потоки,
Як в спеку краплина роси.
Перлина дівочої вроди,
Веселка - відгомін грози.
Джерел лісових прохолоди,
З діброви пташок голоси.
Топаз неземної природи,
Постава гінка, як в оси.
Ти казка для мене і подив,
В оправі земної краси.
Приспів:
Як світ божественна, мій янгол,
Медові перси і вуста.
Мій жайвір в небі, весен танго,
Моя лебідонько свята.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879800
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 18.06.2020
Юд.й за маму, за повітря,
Юд.й за дощика згори.
О Боже, як ви осме.діли,
Прок.яті довбані хох.и.
А ви ж ч.рноризі не знали,
Зар.зи… в крові Єрусл.м!
Шал.ви - мами вас пр.с.али,
Як сово.упил.сь з чужим.
Ж.док вас кормить, витре соплі,
Постеле м’яко, дасть води.
Ж.ди ж бо’ божі люди, добрі,
Хахол без юдки… нікуди.
До в.вка прокл.ті… в любові,
Як жаби мліють від вужа.
Коли ж прозрієте дубові,
Від страху висохла душа.
Під корінь вибриті л.кузи,
Раб. чор.оризі - р.би.
Т.пі й тілесні боягузи,
Чужі ж за Бога в вас - п.пи.
До чого ж ст.до отуп.ло,
Коли здуріло ти… коли?
Бодай у пеклі ти згоріло,
До чого Вкрайну довели!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879999
дата надходження 17.06.2020
дата закладки 18.06.2020
Приспів:
Село ти… Дубівка село,
Дуби... де, рогачі - олені.
Десь там в Болітці джерело,
Чи ще живе воно в терені.
• *
Я в ньому виріс і прозрів.
Нас ковалі малих будили.
Від тих мелодій сад хмелів,
Схиляли хмарки небосхили.
Ловили в вербах карасів,
Джмелів у жменях колихали.
Гасали в лузі без трусів,
Малими сорому не знали.
Чи є рідніше щось іще,
Де бігав босим по стернині.
Мого серденька терпкий щем,
Моєї рідної Волині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880000
дата надходження 17.06.2020
дата закладки 18.06.2020
Життя єдиний раз дається,
Отож тримай його в узді.
Пустим не рви даремно серця,
Щоб не спіткнутися в путі.
Цінуй його за простотою,
За чистоту його шануй.
Щоб не вернулося ганьбою,
Своєю честю не торгуй.
Не все за гроші продається,
Будь ради гідності твердим.
Бо лише сумнів закрадеться,
Погубиш... в каїнах сліди.
Не пий омани сладкострастя,
В житті потрібен результат.
Як віддаси й тобі віддасться,
Назад, як правило, в стократ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879907
дата надходження 16.06.2020
дата закладки 16.06.2020
Життя єдиний раз дається,
Отож тримай його в узді.
Пустим не рви даремно серця,
Щоб не спіткнутися в путі.
Цінуй його за простотою,
За чистоту його шануй.
Щоб не вернулося ганьбою,
Своєю честю не торгуй.
Не все за гроші продається,
Будь ради гідності твердим.
Бо лише сумнів закрадеться,
Погубиш... в каїнах сліди.
Не пий омани сладкострастя,
В житті потрібен результат.
Як віддаси й тобі віддасться,
Назад, як правило, в стократ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879907
дата надходження 16.06.2020
дата закладки 16.06.2020
Тріпочуть листям явори,
Веселка впала з неба.
Весняний дощик на дворі,
Вмиває личко вербам.
Рочки – рочки, як ластівки,
Як діточки у мами.
Розквітли з Божої руки,
І сиплють пелюстками.
Нехай колосяться поки,
Хай живляться струмками.
Путь повноводої ріки,
Освітить Бож зірками.
Вродилась з веснами курча,
Яскраве і цікаве.
Не загубилось в споришах,
Внуча моє румяне.
Люблю тебе моє «мале»,
Курчатко до нестями.
Хай стежку доля простеле,
В дорозі споришами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878993
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 08.06.2020
Шлемо вам матусю подяку,
Подовжить Всевишній хай дні.
За доленьку лагідно м’яку,
Що нас колихала в терні.
Що ми є вам дякуєм мамо,
За радість, печаль і журбу.
Здаровані дні з небесами,
Й омріяну даль голубу.
За руки, що нас сповивали,
Проведені дні в молитві.
За те, що малих колихали,
Й ночами співали пісні.
За те, що зростили нам крила,
Що гірко страждали колись.
Трудились, як бджілка, творили,
Ген, правнучки вже піднялись.
Пробачте матусю за сльози,
За очі в тривогах сумні.
Здоров’я вам… сили небозі,
Ви в серденьку нашім й в душі.
Приспів:
Вишиванку мама вишивала,
Кольори веселки не земні.
В полотенці ниточками клала,
У любові долю в полотні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878991
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 08.06.2020
Приспів:
Село ти… Дубівка село,
Дуби... де, рогачі - олені.
Десь там в Болітці джерело,
Чи ще живе воно в терені.
• *
Я в ньому виріс і прозрів.
Нас ковалі малих будили.
Від тих мелодій сад хмелів,
Схиляли хмарки небосхили.
Ловили в вербах карасів,
Джмелів у жменях колихали.
Гасали в лузі без трусів,
Малими сорому не знали.
Чи є рідніше щось іще,
Де бігав босим по стернині.
Мого серденька терпкий щем,
Моєї рідної Волині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878911
дата надходження 07.06.2020
дата закладки 08.06.2020
Вдяг сорочку білую,
Рукави в льонах.
А веселка хвилею,
У її тонах.
Вишиванка милує.
Світиться здаля.
Мабуть я із крилами,
В небі журавля.
Ой, як серцю солодко,
У душі гаї.
Б’ється часто й коротко,
Наче я в раї.
Цю сорочку вишила,
Донечка мені.
Квіти Божі лишила,
З льону в полотні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878795
дата надходження 06.06.2020
дата закладки 07.06.2020
Вбивство, погрози, насильство,
Расизм, шовінізм і нацизм.
Спаковане все кровопивство,
У слові однім сіон.зм.
С.он ватажок, предводитель,
Що визрів в кубельці ж.дів
Д.явол його повелитель,
З темряви війни й грабежів.
У цім світі ги.ота керує,
Злодюги, ф.фло, фарисей.
Заможний Ізр.єль бикує,
і тішиться там… Мо.сей.
Сидять, як в ЦеКа у МАУПі,
У Раді свистять із Рожка.
См.трящі, як прищ на з.лупі,
На нашому тілі бл.ха.
Гноїла нас гів.нь, косила,
Живемо в смерд.тах сміття.
У планах єдине в них- Сила,
Відмова нам прав на життя.
Фанатики підлі і буйні,
Сліпий і глухий юдаїзм.
Буття їх цинічне й отруйне,
Зоветься і.до - нац.зм.
Велика страшна небезпека,
Загрозу несе с.мітизм.
Зупинимо австралопітека,
В погибель веде фанатизм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806706
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 16.09.2018
Не для мене чапіти в покорі гниття,
Маю гідність, є риса… високої честі,
Усе інше для мене то просто сміття,
На коліна не стану, не вмру у безчесті.
Як учора й сьогодні на крилах у мрій,
Ради Вкрайни, я житиму щоби літати.
Буду в камінь, вгризатися так, як пирій,
Україною буду до смерти страждати.
Дав Господь Україні зродитись Орлом,
Над Дніпром в височіні на кручах літати.
Не літатиме птаха з підбитим крилом,
Гордовита не може у ранах злітати.
Люблю серцем поранену птаху мою,
Відігрію в промінні з краплин водограю.
Дав Господь мені слово в Небеснім Раю,
Просинайтеся дітки прошу вас, волаю.
Я ні в кого не крав, я є сам, то моє,
В сьогоденні можливо, я лише єдиний.
Та за обріє Сонечко Світле встає,
І заповнює пам'яттю хто ми судини.
Не моїх дрібних мрій… - ради слави її,
Від Богів величавої Слави могуття.
Повноводдям весняним круті ручаї,
Оживляють замули Рікою в майбуття.
Кажуть злий, агресивний, корона в мені,
Не дозволю поранити вдачу козачу.
Звинувачення скраплі візьму у жмені,
Притулю до грудей, я і гірко заплачу.
Все, що маю то звідти… від Бога в мені,
Знову в бій, як в дорогу в тривозі рушаю.
З того світу вернувсь… не топлюся в вині,
Те, що дав мені Бог для людей залишаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806439
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 13.09.2018
Досить рабе тримати братів,
Гріх від себе пора відпускати.
На межі від приниження гнів,
Неможливо у грудях тримати.
Ми не скинемо доти цепів,
Й не розіб’ємо мурів Загати.
Доки терпим московських клопів,
Котрі вічно нам будуть «співати».
Повернемось до світлих Богів,
Відбудуєм свої зикурати.
Як до батька відправим ж.дів,
Зайде благость й до нашої хати.
Пр. Зикурати - наріжний камінь Неба на землі.(Храмова вежа).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806386
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 12.09.2018
В ТеВе і у пресі... приблуди,
Фейсбуки блокує чума,
Не можем уповні вдихнути,
Для чесного слова тюрма.
Повсюд висить око па.хате,
Оргаза створіння німа.
Хрестами стирчить біснувата,
За горло петля обніма.
Юд.а лицемірить під «дахом»,
Крізь сито в задусі слова.
Свободу поставили раком,
І б'ють їй по писку плашма.
Та вже, ген з під ковдри воняє,
З щілин просочилась глава.
В цензурі святва не встигає,
Дірки не затулять слова.
Це ж треба таки, дошкуляє,
Якщо так сц.кує ж.два.
То правда з небес промовляє,
Слова її... вічність жива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805031
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 12.09.2018
Уже збираємо плоди,
Приїхали з «Сараю».
Стріляють в Умані ж.ди,
Пустили вовчу зграю.
Мо’ знову витремо соплі,
Уже не раз ковтали.
Пригріли б.дло у теплі,
Щоби на нас нас.али.
Не буде діла без шабель,
Як розрубати Умань знає.
Хасида Нахмана в Сраєль,
Сінай хай пеленає.
Це ж пів - Ізраєля зове,
Його, як господа чекає.
Одноплемінничкам спливе,
Нехай не нарікає.
Отож ідіть, ідіть з добром,
Валіте пройд.світи.
Живете гарно за бугром,
І наших… заберіте.
Пр. Євреї Ізраєлю всіляко заперечують звязок з хасидами. Тоді скажіть мені, чому їхнє державне відомство робить безсоромно заяву, що Умань готове відвідати до пів - Ізраєля і вони готові перенести його могилу але.... на це мовляв не згодні українці. А ви нас запитували?( Зайдіть в інтернет).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805961
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 12.09.2018
Земля вбудована свічками,
Газони вкопані в асфальт.
Всі клапті дояться жи2ами,
Всьо хорошо гуде зі шпальт.
Не нам належить все… Єг.ві,
Трущоби нам, бо в нас війна.
Як джунглі Київ в забудові,
Та має з того… сата.а.
У статках дітки його, внуки,
Бикує ж в Києві Орда.
Немає місця без задухи,
Пливе столиця і вмира.
Де ліс озера, подніпров’я,
В крутих хоромах кабани.
Ми в резервації край поля,
Усе схопили… поц.ни.
Дістали… викурим сво.оту,
Бо нам не довго до труни.
Пора до пекла Сава.ту,
Взяли за горло гризуни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806103
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 12.09.2018
Де поділись психлікарні? Кажуть закривають,
Тю, наївні, чудні люди… Раду винаймають.
Парлупій там й Рлапіновіч, кожен перший, другий,
Як Гхаврило кізякує… наркоман За.упкін
Там їх кормлять, платять добре, дешево лікують,
Пишуть вдень вони Закони… по ночах бикують.
Там за гратами до речі… подвійним забором,
За кредити у земельку, голосують хором.
Злодіям мільони спишуть, виділяють гранти,
Не скучають «божі» діти в судах фігуранти.
Під.раси, голубії… все злодійське шобло,
Там немає українця… там ординське кодло.
Наркоман сидить на лаві, псих, авантюристи,
Не потрібна справка в Раду то ж не трактористи.
Що їм Вкрайна пар.зитам… у гроб заганяють,
Бюджет пишуть і пиляють, аж хвилі лягають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806340
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 12.09.2018
Будь БЕЗкорисним, будь БЕЗцінним,
Для рідних БЕЗподібним будь.
Щоб в БІС користі будь відмінним,
Щоби самим собою буть.
БІС страшний є, а ти БЕЗ страху,
Богів пітьми не прославляй.
Відкинь чужинське без остраху,
Щоби не звів тебе случай.
Лелій в думках свої вігвами,
Читай детально, практикуй.
Обходься рідним, що від мами,
Не молодий вже, метикуй.
Борись зі злом, відкинь жадобу,
Від серця заздрощі відкинь.
Пороки ці рождають злобу,
Липкий вантаж... прилипне, скинь.
Хай дасть Господь тобі прозріння,
Не мрій про щось не беручись.
Не спалахнеш у роках тління,
Гори яскраво в тім... борись.
Отож для міцності здоровля,
Щоб було в справності»кліше».
Тече привітною хай доля,
Й на віражах хай береже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806347
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 12.09.2018
Орійський тон жовтогарячий,
Від нього віяло теплом.
Тож відчував його й не зрячий,
Душею тілом… і чолом.
Як сніг розтане ефемерне,
За снігом все піде чуже.
До свого Бога час наверне,
Надію… віра береже.
Юдеїв стяг то є… руйнатор,
Висить над нами міражем.
То бич приниження, не прапор,
І ми… Свойого піднімем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804251
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 30.08.2018
Орійський тон жовтогарячий,
Від нього віяло теплом.
Тож відчував його й не зрячий,
Душею тілом… і чолом.
Як сніг розтане ефемерне,
За снігом все піде чуже.
До свого Бога час наверне,
Надію… віра береже.
Юдеїв стяг то є… руйнатор,
Висить над нами міражем.
То бич приниження, не прапор,
І ми… Свойого піднімем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804251
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 30.08.2018
Де ти нещастя в нас взялося,
Карант єврлей, прімєр чужий і мєр,
Це ж треба так усе гівно зійшлося,
Я просвітився… і завмер.
А спікьор ще, обранці… забулося,
Де ж українці трудівниці… комбайнер?
Про все, що мріяли єврлеї, все збулося,
І з булавою… люцифер.
Для «богхомданих» всьо вдалося,
Алмазні копанки для них Україна… карєр.
Брехня і підлість… все злилося,
І ми раби… для їх галер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804569
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 30.08.2018
Немає незалежності… кульбіти,
Щоденно нас викошують у крат.
Останні соки цідять пройдисвіти,
Зі сходу шле дарунки *** брат.
Над Україною повісили сокиру,
Знайомі… дзяблоносенькі морди.
Удома вже копають нам могилу,
Нащадки знавіснілої орди.
Сміється з нас гн.лятина болота,
Жирує у хоромах жадоби.
Упевнена в безкарності свол.та,
Рабам на шию вішає торби.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804758
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018
Об’їлось суче бидло блекоти,
Диявола у рясу одягало.
«Свята» чорноризь дикої Орди,
Під псалмоспіви нечисть засівало.
Кому ж ти служиш божа сатана?
Чужа ж у тебе місія убога.
Диявола ти с.ка потайна,
Во ім’я смерті служиш… не від Бога.
Усе життя ти ж.дові служив,
Для нього ти говієш і печешся.
Проскуру ти смертельну заслужив,
І скоро вже… собако не проснешся!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802874
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018
Зневажую продажних вас рабів,
Чужинську владу, випл.ддя єреїв.
Безмежний мій і виправданий гнів,
Пора під зад, чорноризі з ю.еєм.
Не поклоняюся чужинському Ісу,
Бо зневажаю ж тих рабів убогих.
Своєму Богу… відданість несу,
Надії бо не бачу від христових.
Зі мною Мій у кожнім колоску,
У світлій думці ясної свободи.
У кольорах її і кожному мазку,
У витворах… священноїприроди.
В піснях бо є, в блаженній тишині,
В найкращій світі українській мові.
У небі синім… в хмарках, вишині,
Від благодаті в задушевнім слові.
Він береже мене, втішає від тривог,
У світлу путь внучків благословляє.
Русинів стержень, звуть його Дажбог,
З віків до Вкрайни Дідо промовляє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802767
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018
Прийшли до нас не прошені у гості,
Смерд.ча неч.сть дикої орди.
У час коли глумились наші кості,
Й безсиле тіло рвали бікфути.
Пропиті ви й не вимиті… гопота,
Допоки жили рвали нам кати.
Як липка тля, як мухи із болота,
Вломилися у теплі ще хати.
Вселялися, як звірі ви… в отарі,
На світло боже вилізли з макви.
З голодомору визрілі в примарі,
Під оком красножопої Москви.
На прив’язі цапи у пройдисвітів,
Підніжний корм, собаки для хозар.
Ординський щур, вчорашні самоїди,
Зладнав кубло в Порусинні кагал.
Московська вош ви зрощена у злості,
З болота зайди… пришлий бабуїн.
Гримить уже в надії з Високості,
Чужі ви є… розтанете, як тлін.
Вселились в хату в час Голодомору,
І з низу й зверху маєте комфорт.
Ми вам спакуємо хазяїв… і м.нору,
Воно ж простіше разом і в аборт.
А годувала ж вас моя Вкраїна,
У стужу й холод гріла, як могла.
Дарма тепло розтратила Чаїна,
Та вовка приручити не змогла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802781
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018
НавсІбіч знов відкрилися ворота,
Музеєм вздовж світився дивограй.
Назустріч бігла в ноги прохолода,
У святості запрошувала в рай.
Чоломкалися друзі... й незнайомі,
Поети й барди... сиві й молоді.
Давно вагомі й ті, що не відомі,
Що лиш недавно визріли в гнізді.
Враз скрапнув дощик тихо, потаємно,
Присмачищем з бджолиної перги.
Довкруж постала... сонячно богемно,
Між хмарками порвались ланцюги.
«Відкриті небеса» зустріли в очі щиро,
В віршах озвався благодатний щем.
Пісеннощ щиру... хвилями котило,
Змастили солод Ангели дощем.
Лилась єлеєм музика... дзвеніла,
Птахи мостили пісню під крилом.
Нехай несуть щоби не скамяніла,
Щоби буяла Вкраїна... зелом.
Священне місце волю розбудило,
Благословляло братись за перо.
Поетів й бардів конкурс освятило,
Надію несло й волю... за Дніпро.
У два крила мелодія лилася,
Могуті з кручі сипались слова.
Щоби дідів Україна збулася,
Й в Дніпрових кручах вічною була!
Відкриті небеса
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802337
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 08.08.2018
Ірпінський Парнас.
Вже в зеніті голубіло,
Насищало простір.
І сердечко захмеліло,
Звав Ірпінь у гості.
Заглядали квіти в вічі,
Неописний... декор.
Гріли душу дивні свічі,
Сонячно... і легко.
Було любляче приємно,
Стрілись нові друзі.
Щирість сіялась взаємно,
В звичаєвім крузі,
Пісню нашу, дивні вірші,
Несло вдаль... у далеч.
Були ми найщасливіші,
Місто нас єднало.
Позитивом напувало,
Були любо раді.
Краса міста дивувала,
Господар в громаді.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802037
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 07.08.2018
Ви ворог головний для України,
Чужинські воші ви брудні.
Перетворили рай мій у руїни,
Опльований бо ж тоне у брехні,
Рознесли все у пух і розікрали,
Не спиться на Печерах і в Москві.
Та ще не все... в нас душу не забрали,
Й не заберете доки ми живі.
Замучена й знедолена країна,
Ледь — ледь хлюпочеться на дні.
Та не поставите «святі» нас на коліна,
Несе Господь нам Світло у вогні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801751
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018
Роки вдаль відійшли, як злетіли, круки,
Впали в скроні посивілі снігом.
Подалися у даль, розійшлися в шляхи,
Розчинилися смутком, десь сміхом.
Відспівали пісні… молоді когути,
Спозаранку з росою спішили.
Ой, ви роки мої, ріки в повні води,
На руках грубі шрами лишили.
Золоті мої роки, куди ж ви, куди,
Пелюстки мої в сонячній ружі.
Полетіли у даль ви на крилах хуги,
Залишайтесь зі мною на суші.
Запекло щемом в грудях, зболіла душа,
Юна молодість де ти... витаєш?
В моїх предків напевно, в сузір'ї Ковша,
Моїм віршам наснагу черпаєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801727
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018
Душа болить... і руки плачуть,
А ж серце рветься із грудей.
Нас убивають, нас не бачуть...
Бо не рахують за людей.
Лісник «пішов»,Сашко... Аміна,
Кузьма, їх сотні... і Сармат.
Ю2 зірвалася з трампліна,
З нас зроблять скоро експонат.
В могилах тисячі вбієнних,
В тюрмі давно нас у рази.
Немає спасу від гієни,
Бабло пакують із сльози.
Пора відстр.лювати неч.сть,
Як мухи гинемо в степах.
Пора паскуду... із картечі,
Р.зпять мерз.ту... на стовп.х.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801592
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 02.08.2018
В пекучих болях різало твердинь,
Плювалась вош свинцем... - амеба.
Гриміло небо... і зчорніла синь,
Горіло пекло вдалеч на пів — неба.
Тріщали кулі... падало з гори,
Осколки простір різали як бритви.
Ординські зайди вилізли з нори,
Під дикий гегіт чорної молитви.
Біжіте хлопці, я прикрию вас,
Напевне мушу, я сьогодні вмерти.
Свистить уже московії фугас,
За Україну... падаю з пожертви.
В тім розкажіть, як Неньку я любив,
Я з інтернацьких був в її за сина.
Я нею дихав, думав нею, жив,
Для мене ж матір, бо вона єдина.
Як промінь смуток впав... і захолов,
Біля героя опинився поряд.
Шуміла буря... рясно дощ пішов,
То Україна плакала від горя.
Памяті Віктора Єременка, котрому виповнилось лише 21рік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801412
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 31.07.2018
Орда нас ставить на коліна,
Ср.лі при владі, для керма.
Вмирає... гине нескорима,
Як трави косить нас чума.
До прірви котиться лавина,
Немов розчахнута труна.
В пітьмі розтане Батьківщина,
Якщо не вирветься з ярма.
Вбиває неч.сть од.ржима,
Ненависть світиться з більма.
За невидющими очима,
Зневага... злоба і пітьма.
Кому й для чого Україна?
Коли вкраїнців вже нема.
Все в хижих лапах жи2овина,
Скупили оптом й задарма.
Проснися Матінко... родино,
Гуде вже Янгола сурма.
Прошу дослухайся до сина,
Поки не знищив с.тана.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801413
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 31.07.2018
Щоб їх вивезло потягом,
Щоб забрало АТО.
Щоб їх витягло протягом,
Щоб жили у ОРДЛО.
Щоб там їли й спали,
Щоб жували й пили.
Щоб соломкою с.али,
Щоб під ноги лили.
Щоб їм г.дам зрослося,
Боже... серце потіш.
Про що мрієм збулося,
Вдовольни їм хутчіш.
Боже, як же дістали,
Онуччя сат.ни.
Щоб вони існували,
Так, як ми... ПОЦ.ни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799942
дата надходження 19.07.2018
дата закладки 20.07.2018
Над нами є ж бо щось таке високе,
Хвилює трепет серденько, як птах.
В тім понятті широке і глибоке,
Не в нашім певно в інших десь світах.
Не розкриває правди доля строга,
Не відпускають пута з темноти.
На схилі літ приходимо до Бога,
Та не дано нам відповідь знайти.
Хто є ми тут ніхто цього не скаже,
Прийшли із праху й підемо у прах.
Могутня є ж бо велич твоя Сварже,
Коли ти світиш вічністю в зірках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799565
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 17.07.2018
Приспів:
В полі сестри зажурені,
сестрички — тополі,
В гіркі думи занурені,
чом не маєм долі?
*
Там де Умань, де байраки,
червоніють маки.
То не квіти, то козаки,
хлопці — гайдамаки.
*
Світить іскра невгасима,
там де горизонти.
Сплять соколики Максима
та Івана Гонти.
*
Посивіло полинами,
впало пилом степом,
Відшуміло вдаль громами,
між землею й небом.
*
Голоси в яру чаїні,
чути схлипи кволі.
Не дав Бог їх Україні,
ні щастя, ні долі.
*
Де ти досі любий вітре,
де ти буйний блудиш.
Де літаєш Боривітре,
чого не розбудиш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799564
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018
Свароже літо відучора,
Русальський тиждень зелен-свят.
Вода Дніпрова світлозора,
Русалок тішить й потерчат.
В цю ніч русалки силу мають,
Забрати можуть вас на дно.
Жінки Ярила десь ховають,
Весело молоді й чудно.
Вінки плетуть старі,дівчата,
Збирали вчора до зорі.
Вдягли вінки-зелені шата,
Весніли хмарки угорі.
Пісень співали... хороводи,
Стрибали в дим через вогонь.
Долала молодь перешкоди,
Ярило силу дав либонь.
Вінки пускають за водою,
Горять в віночках свічечки.
Марену вбрали молодою,
Й у воду впали зірочки.
Було тут щось сакраментальне,
Я наче в Бога відчуття.
Горіло дерево купальне,
Ступало островом життя!
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796703
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 22.06.2018
Пробач мене, моя кохана,
Що змушував вставати зрана,
Коли пекло, коли кричав,
А інколи, як сич мовчав.
Що лишню пив із другом чарку,
Дивився ніжно на шинкарку.
Не все робив, що обіцяв
І без підстав, як пес гарчав,
Пробач за сльози, за розлуку,
За те, що ти терпіла муки.
За мою грубість без жалю,
Я все ж таки тебе люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796613
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 22.06.2018
Я кохаю тебе Україно,
Віддаю тобі щиру любов.
Для тебе стаю рідна в коліна.
Зацілую тебе знов і знов.
В твоїх хвилях відроги емоцій,
В моїк венах, як сурми ревуть.
Моя люба ти скалочко в оці,
Мого серденька щира могуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796469
дата надходження 20.06.2018
дата закладки 21.06.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2018
Пісня гаєм котилась,
Бігла стежка вужем.
В шлюб калина рядилась,
Милувалась лицем.
Хмарка даль ворожила,
Краплі впали дощем.
Синій кошик пошила,
В тінь лягла під кущем.
Наче щойно із снива,
Соловейко співав.
Промінь теплого дива,
Світлом в душу упав.
Заворожений дивом,
Я в діброві стою.
Заколиханий снивом,
П'ю чарівність в гаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794643
дата надходження 06.06.2018
дата закладки 07.06.2018
З щілини вилізли посланці,
Холодокровнички змії.
У кандідатах... сіроманці,
Бариги, с.ки й злодії.
Сру.лі мирш.ві в вишиванці,
З м.нори символ на груді.
Як павуків зар.зи в банці,
Всьо дзябл.носі і “святі”.
Палаців кованих мешканці,
Колишні “нові” й молоді.
У прєзідєнти йдуть мал.нці,
Земля бо лишилась в селі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794548
дата надходження 06.06.2018
дата закладки 06.06.2018
Роса блищить незаймана в листках,
Заледве долу скапує у ризку.
Бринить крильми метелик в пелюстках,
Копошиться у кошику любистку.
Співав співак... співав до забуття,
Все більше й глибше ранив серце.
Дістав з глибин юначі почуття,
І лив і лив струмочками у серце.
А у мене на серденьку журба,
Роки мої розтали, як веселка.
Чого зі мною так поводиться судьба,
Коли в гаю співає соловейко?
Приспів:
Відійшли роки, як злива,
Ген... у високості.
Моя доленько журлива,
Хай прийдуть хоч в гості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794539
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018
Підземелля загублені ангели,
Замасковане в щілинах зло.
Таргани в об’єктив повилазили,
Почорніло від ревності скло.
В Прєзідєнти біжать патрійоти,
На тєве галасують… вищать.
Як собаки … гієни й койоти,
До корита співочі спішать.
Мільонєри, артісти і коміки,
Розворушене шершнів кубло.
Наліпайкі, Хріценкі і Гоміки,
Хєнєрал йде і Псих… і Мурло.
Мають дзябли лукаві роботу,
З потойбіч їх навчає Волан.
Контролює диявол істоту,
В «богхоопраних» чіткий є план.
Вміють медом на кості мастити,
Ну для чого ж та влада рабам.
Що тих гоїв тупих одурити…
Влада має належать ж.дам.
Заколисують справи вальпурні,
В нас останню надію вкрадуть.
Як сміття розпорошать вас дурні,
Схаменітесь… до прірви ведуть.
Геть чужинців за бруствер женіте,
Пора дати чужинцю під дих.
Гідність предків в собі пробудіте,
Свят- вігвам не сприймає чужих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789716
дата надходження 30.04.2018
дата закладки 05.06.2018
Під покровою темноти,
Шакали виють з буди.
Єфір слюнявлять Беркути,
Й вдягають розум в пути.
Нам кажуть: - «Гої бидло ви…
Дурні ви і дебільні».
Відкрито квакають жаби:
-«Від нас ви невіддільні».
Ліміт означили ж.ди,
Всього нам… пять мілійонів.
Рабів хозарської Орди,
Сот вісім на Тритонів.
І ми… ковтаєм, мовчимо,
Все зносимо образу.
В г.вні по вуха сидимо,
- Пора під хвіст… заразу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794213
дата надходження 03.06.2018
дата закладки 05.06.2018
І що з того, що йде війна,
І що з того, що гинуть люди.
Ревуть петарди серед дня,
Плюють на право с.чі юди.
В ж.дів талмут, а нам Закон,
У «божих» рай, то нам гибіти.
По протоколиках… пардон,
Вмирають же не їхні діти.
Для них посади і звання,
У них палаци в гоїв буди.
Як більше вкрасти завдання,
Нічим не гребують приблуди.
Обсіли воші, як лупа,
Та скоро будем скавуліти.
В тилу тепер передова,
Напевне досі вже терпіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794170
дата надходження 02.06.2018
дата закладки 05.06.2018
Дали вказівку сАтані раб.ни,
До влади знову рине каламуть.
Гуртом, як вуж вилазять із щілини,
Як пЕред свИньми бісером метуть.
Із психлікарні блін... рецидивісти,
Фуфла співоча бестолоч тупа.
Дєбіли ср.ні, гоміки - артісти,
І Сєня виліз... з вушка верблюда.
Та ж обіцяв: Не житиме з ганьбою,
Якщо ганьба... негайно Куля в лоб!
І знову лізе скормлене ганьбою,
Ще не нажерся витріще утроб.
Згинь Сат.но. Візьми петлю, повішся,
Парх.те шобло смикають вітри.
У батька в пеклі виплодку утішся,
Всю с.ань "святу" з собою забери!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793525
дата надходження 28.05.2018
дата закладки 28.05.2018
Полечу як пташка... орликом високо,
Зачекалась мама, мамі одиноко.
Упаду до ніг їй хай мені пробачить,
Обійме за плечі бо уже не бачить.
Приспів:
Мамо моя люба, матінко матусю,
Як малим до тебе знову пригорнуся.
Матінка розрадить, мати приголубить,
Хіба хтось на світі, як матуся любить.
*
Налітався вдоволь... сиве ластів'ятко,
Притомилось в полі мамине хлоп'ятко.
Пішли в ирій роки, як гості чужії,
Потріпали крила в полі буревії.
Приспів:
*
Чом змарнілий синку... силу підкосило,
Сину мій синочку, де ж тебе носило.
Ой, не легко було, тяжко в долі бранцю,
За тобою скучив, мамцю ж мою мамцю.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793523
дата надходження 28.05.2018
дата закладки 28.05.2018
Було найперше в Бога слово,
Те слово звалося… Любов.
Фундамент гідності-основа,
Основа всіх першооснов.
Кохайте… тіштеся, любіте,
Ділітесь з ближніми добром.
Холуйське рабство в тілі вбийте,
Душа ж народжена орлом.
Повстане в Світлі Україна,
Розкажем світу хто ми є.
В серцях загоїться руїна,
Наш Святослав з одра встає.
Дажбоже Сонце в Високості,
На крилах рідного Дніпра.
Пора сказать: «об’їлись, гості»,
Манатки складати пора!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791469
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
Весна п’янка вернулася в село,
Пелюстки пломеніли в ружі.
Спивали тілом сонячне тепло,
Думки сумні навіяли матусі.
Гніздиться в серці маминім журба,
Заледве піднімає мама руки.
Не тішить синя далеч голуба,
Щемить у грудях з довгої розлуки.
Стоїть в воротах сива і худа,
Душа її до Господа волає.
Гризе її скорбота й гіркота,
Усе свого синочка виглядає.
Зажурена над призьбою верба,
Приїдь синочку: «матері молила».
Над ворітьми схилилася руда,
В стежину білі коси постелила.
Дитино люба, стань біля воріт,
Вже матері до осені… смеркає.
Поглянь синок схилився долу пліт,
А хто ж його крім тебе полатає.
Давно в онуків клопоти свої,
Розкидали по світу суховії.
Не втомлять тебе клопоти мої,
Єдиний мій синочку і надія.
Знов стріла клекіт бусячий весна,
А мати котрий рік все виглядає.
На серці ж у старенької зима,
Вже в очі її снігом заглядає.
Шкодуйте дітки ваших матерів,
Допоки ще живі не забувайте.
Частіш ступайте в мами на поріг,
Віддати дяку й шану поспішайте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791437
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018
На флейті грали промені в саду,
В куті алеї срібло спалахнуло.
Іскрились бджілки краплями в меду,
Бджолине братство в розкоші тонуло.
Рядком лягали строфи з під пера,
Снагою дивна сила прибувала.
Спірея... біло - біло розцвіла,
Терпким нектаром душу напувала.
Весна в гаю стояла у вінку,
І росяне вино пила з бокала.
У вись понесла музику п'янку,
Птахам співучим ноти шліфувала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791317
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 12.05.2018
Думи мої, думи мої,
жебраками в долі.
Мені б думи ваші крила,
гуляв би на волі.
Думи мої, думи мої,
щастя мені з вами.
Коли ви бальзам на душу,
для тіла вігвами.
Думи мої, думи мої,
провісники кволі.
Буйний вітер в полі чистім,
жар-птиця в неволі.
Думи мої, думи мої,
Горе мені з вами.
Коли раните у серце,
у чужих рабами.
Думи мої, думи мої,
розгнуздані коні.
Честь і славу воскресіте,
величної крові.
Приспів:
Станьте дзвоном... сповістіте,
іскру запаліте.
Серпи ржаві окропіте,
Думи мої – діти мої,
Горе мені з вами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790886
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 09.05.2018
Думи мої, думи мої,
жебраками в долі.
Мені б думи ваші крила,
гуляв би на волі.
Думи мої, думи мої,
щастя мені з вами.
Коли ви бальзам на душу,
для тіла вігвами.
Думи мої, думи мої,
провісники кволі.
Буйний вітер в полі чистім,
жар-птиця в неволі.
Думи мої, думи мої,
Горе мені з вами.
Коли раните у серце,
у чужих рабами.
Думи мої, думи мої,
розгнуздані коні.
Честь і славу воскресіте,
величної крові.
Приспів:
Станьте дзвоном... сповістіте,
іскру запаліте.
Серпи ржаві окропіте,
Думи мої – діти мої,
Горе мені з вами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790886
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 09.05.2018
Плаче душенька, душа,
Власть давно... уже чужа.
Собакян, Ахмєтка, Юля,
Та, що Путєна зозуля.
Прокурори, суд і трон,
Захопив усе Пітон.
Де баблом пахтить... уми,
Справедливість вся з пітьми.
Б.гообпраний народ,
Злодій, Хряк, Торгаш, Урод.
Там... обранці і міністри,
Що ж ми скоро будем їсти?
Що день більші апетити,
Сарану, як прокормити.
Мов гієни, як кліщі,
Кодло всілось, як прищі.
Ненаситнє, доїть... давить,
Українонька кровавить.
Соки тягнуть вже з душі,
П.ра братись за н.жі.
Розвелася сарана,
Нема спасу від лайна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790747
дата надходження 07.05.2018
дата закладки 08.05.2018
Кострички жовті сяють у долині,
Жене черемха в стежку заметіль.
Набрали меду бджілки у калинні,
Ген у суцвіттях водять водевіль.
Віта Настусю... Сонечко у лузі,
Діброва сипле любій буйноцвіт.
Весна вітає, дід, бабуся й друзі,
Тепло несе… назустріч часохід.
Весна чарівна кличе на гостини,
Дарує гай нам музику дзвінку.
Справляє внучка завтра іменини,
Дванадцять рочків буде на віку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790337
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 04.05.2018
Це ж треба так в діда бабуся Одарка,
Даринка теперішня - Господа хмарка.
Коли ти родилась вона там молилась,
Душа її певно в красуньку вселилась.
Ми любим тебе, нашу любу красуню,
На мамку подібна, та більше в татуню.
На нашу породу, - у брата синочка,
Русалка родилася… мавкою дочка.
Хай сни тобі сняться лише водограєм,
Цілуємо, любим… і з святом вітаєм.
Курчатко ти наше, що Даркою зветься,
Рідня вся вітає від щирого серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790204
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 03.05.2018
Не раб я Йсу.
Я внук Дажбожий!
Природи син... збудивсь від сну.
Єрейський бог мені ворожий,
Свого люблю, я Бога... й поверну.
Чужі церкви... опоєні настоєм,
Там кров блакитну чорноризі п'ють.
Й раби покірні, приспані спокоєм,
Ще й досі душу в пекло продають.
Мене ж діброви няньчили, ростили,
Поїли медом, соком і добром.
Під зорі Мавки ночами водили,
Вкривали в холод Янгола крилом.
Наш, світлий день, стоїть вже на порозі,
Відкрили ставні Божі небеса.
Спинити день ніхто уже не в змозі,
Пора в світ мли провідникам Христа.
Свої в душі відродимо ще Храми,
У Божих променях наповнимо теплом.
До матінки повернемося до Мами,
Щілини всі наповнимо добром.
Обласкані, щасливі і єдині в насолоді,
Новим буттям очистим грішну кров.
Знов заживемо, як колись в злагоді,
Зберіг скрижалі Дух Першооснов.
Над світом знов лунає мова солов'їна,
Імла пітьми ярами розтає.
Не вмерла і не вмре ніколи Україна,
Бо в неї стержень... і у діток є!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788872
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018
У століттях крівцю п'ють,
Чорноризь іуди.
Волі владу не дадуть,
Мусимо здобути.
Шоколядом аж смердять,
Впитані обжери.
Як Гориничі сичать,
Владні мародери.
У степах кровить війна,
Має Хройсм.н, Менд.ль.
Доїть з липки жид.ва,
У зміїний гендель.
Сидять свині для корит,
П'ють з корита солод.
В хаті нашій... паразит,
То, найбільший ворог!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787350
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 13.04.2018
Я світоглядом предків живу,
Їх частинка… в природі згораю.
Тож приймаю усе наяву,
Чужовіря рабів не сприймаю.
Чорноризу зітру кіптяву.
Квіти сію Дажбожого раю.
Словом кину в пітьму грозову,
І омию в лучах водограю.
До Всевишнього вуст припаду,
У Природі живу… оживаю.
Предковіччю в коліна впаду,
Негаразди лукаві здолаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787349
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 13.04.2018
Я світоглядом предків живу,
Їх частинка… в природі згораю.
Тож приймаю усе наяву,
Чужовіря рабів не сприймаю.
Чорноризу зітру кіптяву.
Квіти сію Дажбожого раю.
Словом кину в пітьму грозову,
І омию в лучах водограю.
До Всевишнього вуст припаду,
У Природі живу… оживаю.
Предковіччю в коліна впаду,
Негаразди лукаві здолаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787349
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 13.04.2018
Піду до гаю щоб Творця зустріти,
Несе у доли вітром аромат.
Душею хочу в Бога захмеліти,
Роси зіп'ю губами із левад.
Хай без мене... у церкві архиреї,
Я ж не ходжу туди, давно то не моє.
Вампірить звідти блудом орхідеї,
В природі ж скрізь Господь мій є.
Не потребую посередників тілесних,
Нехай мені зозулька закує.
Чужих не потребую... перехресних,
Від пращурів в серденьку стержень є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787055
дата надходження 11.04.2018
дата закладки 11.04.2018
Не зникне враз ніколи й не загине,
Для нас то хліб пахучий на столі.
В ній ген добра, кохання лебедине,
Лежить живильним соком у стеблі.
Чого жива ще й досі не збагнете?
ЇЇ приносять в веснах журавлі.
Не дочекаєтесь ніколи, не діждете,
Вмрете від зла в Печерах і Кремлі.
Чужі пророки строків нам не сійте,
Є сутність мова наша, скрижалі.
Прозріють внуки і полуда зійде,
Кували вічність предки… - Ковалі.
Звучати буде вічна моя мова,
Допоки вічне людство на землі.
В віках лежить її першооснова,
В ній мудрість наша й наші мозолі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783388
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018
Розплата люта йде уже згори,
Несе її для вас Небесна Сотня.
Воняє диким страхом із Нори,
Востаннє йде уже... невідворотня.
Ще відспіває Путіна Кобзон,
І духовий… для Йосіка зіграє.
Відійде в небуття ж.два, як сон,
На День Сварожий обрій повертає.
Він колісницю сонячну запряг,
Волхвами вже освячена водичка.
Засвітить промінь сонечко в гаях,
В незриму даль покотиться усмішка.
Заупокій заграли вже баси,
Прикриємо на гробі вашу кришку.
Сон формували ж з нашої сльози,
Тож віддамо заслужене без лишку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783355
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018
За все прийдеш відповідати,
Своїм бажанням всупереч.
Не ті поняття там й розклади,
З собою гроші не візьмеш.
Баблом не зможеш відкупитись,
Не обійдеш і не втечеш.
Тож бійся вкраденим вдавитись,
Розплату ж бо’ не проведеш.
Не можна долю задобрити,
Нема до підлих співчуття.
Не можна Бога одурити,
Коли твоє гниле буття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782902
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018
Козарлюги вже досить мовчати,
Вирвіть з серця свойого ману.
Із колін вам брати пора встати,
Несе жайвір крилатий весну.
Мої внуки не будуть рабами,
Поки я на цім світі живий.
Буду словом боротись з ж.дами,
Доки в венах запал вольовий.
Волю, мрію, мету свою й гідність,
Моїх прагнень душевну цноту.
Наполегливість... як необхідність,
На алтар, як пожертву кладу.
Моя Рідна Велична Вкраїно,
Просинайся Кохана від сну.
Моя Красна у лузі Калино,
Для тебе, як зоря спалахну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782421
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 16.03.2018
До чого ж ви дожилися?
Ви… раби сліпії.
На обмані повелися в злодіїв Гарпії.
Мало дурням було «меду», тож для слабострастя,
Взяли в «бджілки» шоколяду, буде… й на причастя.
У болоті, як в барлозі, сіро і буденно,
Тепер їй поклони бити, будете щоденно.
Ново-ж.до-Візантія… вилізла з латаття,
Тож цілуйте її в дупу, м’яке місце ср.ньтя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782426
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 16.03.2018
Для мене честь,то головне,
Її не вкрасти й не купити.
Вино характеру хмільне,
Без неї, я не зможу жити.
Душі характер… складова,
Моєї гідності зернина.
Живильна сила бойова,
Моєї мужності... судина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782069
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 14.03.2018
Нема вам прощень в молитвах,
В вас молитви прогнилі.
Шукайте прощення в волхвах,
Онуки… костокрилі.
Вас бог в підмостках Сат.ни,
Створив у мами Ц.лі.
Лукавий троль тримав шт.ни,
Тож вийшли ви і з гнилі.
Відтоді й з’ява на Землі,
Миршавих і нікчемних.
Отих… з Звізд.ю на чолі,
Сил потойбіччя темних.
Зійшла ранкова вже зоря,
Чекає КАРАвелла…
Суть Божа день благословля,
Пора ваша… поспєла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782005
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018
Затіпався нервово,
Гарантик із хліва.
Розплата йде Єгово,
Закінчились жнива.
Не справите обжинки,
Господь наблизив дні.
За гріх лихий і вчинки,
Воздастя в множині.
Той час вже недалеко,
За обрієм гуде.
Несе крилом лелека,
Наш Святослав іде.
Тремтіте сучі діти,
За гріх і за слова.
У пеклі вам горіти,
Нарубані дрова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780194
дата надходження 04.03.2018
дата закладки 11.03.2018
Заарканили злодії, бандота й злочинці,
Довбуть тіло біле в груди прокляті ординці.
Україна гола й боса… в лапищах кр.тина,
Засинає… потороча, наче та причинна.
І при грошах і при владі юні демократи,
Розтягли все й розікрали ви.одки п.рхаті.
Моя бідна Україна… в братви беруть займи,
Щоби землю в нас забрати і віддати в найми.
Прирівняють нас до бидла, чорними заселять,
Бо заср.ли вже Європу, там дешевша челядь.
Не бажаю, я в Гейропу… і не хочу в Рашу,
Без чужинців мрію бачить Україну нашу.
В кручі скинемо болвана, кагана плебея,
Загримить, як одоробло вип.одок Май.ея.
Душі мусим повернути Святослава днину,
У Даждьбогові відродим нашу пуповину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781484
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018
Зійди в серце моє Україно Свята,
Поселись в нім піснями із гаю.
Прохолоди хай вип’ють вуста,
Прилинь шумом вітрів і ручаю.
Нагрянь гуком і бурею в тіло моє,
Дзвоном чистим Дажбожої мрії.
Нехай святиться імя твоє,
Чорноризі хай згинуть в стихії.
Ти надія і щастя, життя моє все,
Як той попіл в тобі відроджуся.
Ти завзять моїх, дум озерце,
Я в тобі, як ручай розіллюся.
Загляни в мою душу відлунням кайдан,
Зойком болю загиблих в засланні.
Вітром з степу, що впав на курган,
Духом тих, що згубились в змаганні.
Я ж помститися хочу за честь і ганьбу,
За Степана й Тараса помщуся.
Час розплати не має страху,
Тобі Мамо моя поклонюся.
Скріпи волю мою і мій дух загартуй,
Не заростає хай туди стежка.
Збережи і для справи закуй,
В полумяному серці замешкай.
Я не здам тебе рідна Матусю в біду,
Береже твою вічність трисуття.
Може смерть свою в муках знайду,
Та ти... житимеш сильна й могутня!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781482
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018
Язык РАШейскых моцкалей
Какой язык… свинные визги,
Да лепет узкий: «Што… кахта»,
Маквы балота, слюней брызги.
Жеванье сопля верблюдей,
С огрызков собраный и бедный,
Как писк сибирских комарей,
Пропахший вонью серы, бледный.
Язык лапотных алкашей,
Друзей там нет их, ненавижу.
Язык злодеев и бомжей,
Надеюс скоро не увижу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781397
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018
Потоптали змії ніжність і славу козачу,
На Пурім… крові вточили… нашої у мацу.
Допекли собачі діти… вилилили ж у чашу,
З пекла виплодки екстазу довели, до сказу.
Ту..! Поставу на коліна не простим заразу,
Зайди ви в моїй Вкраїні, тож збиратись раджу.
Не спасуть птєнци маразму в предсмерті уразу,
З холуями вас відправим заодно… у Рашу.
Моїй славній Україні ганьбищ не пробачу,
Як приниження останнє, хрестом вас, позначу.
Доки цього, я не зроблю не вмру й не заплачу,
За Вкраїну свою любу життя своє страчу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781379
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018
Душа й досі у кайданах,
Бідна підневільна.
Та не станем вуркагани,
Всі ми на коліна.
Згорить в полум’ї кадило,
Докору мірило.
Не діждеться темна сила,
І не спалить крила.
Збереглося в наших генах,
На крилі соколи.
Кров нуртує наші вени,
Не зламать ніколи.
Не діждетесь враже сім’я,
Не вмремо й не згинем.
Славу нашу незбориму,
Ніхто не зупинить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781150
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 09.03.2018
Слова вони могутні і глибокі,
Коли вони у сильних на вустах.
Слова зерно поетів і пророків,
Несуть бо правду волі по світах.
Козак один був в стаді свинопасів,
Один єдиний серед тарганів.
Величний він у просторі і часі,
Пророк Вкраїни… перший із синів.
У вись підняв могутнє, сильне слово,
Як світла промінь з темряви підняв.
Й летіла світом мова світанкова,
Тарас до всього світу промовляв.
Полинув наш Кобзар на континенти,
На сотні мов народ перекладав.
Слова вони ж сильніші монументів,
Весь світ Вкраїну слухати бажав.
Великий наш… Поете і Пророче,
Тебе народ наш славить бунтаря.
В твої слова ми віримо пророчі,
В проміннях волі сходить вже зоря.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781086
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 09.03.2018
Пече в мені невигойна жарина,
Як чаєнятко душенька кричить.
Розхристана... і бідна Катерина,
Кому ж тебе сирітко боронить.
Рвуть звірі дико теплу “непокору,”
Як ті гієни упилися в плоть.
Столиця спить, не зупинить потвору,
Із підземелля вийшов Саваот.
Ті самі бють,що вчора нас вмивали,
У нашій непокореній крові.
І правлять ті, що в серце нам стріляли,
А вам здалося, що вони нові.
Злизали табір слуги каїнові,
Жінки побиті, дітки і вої.
У сніг упали сльози полинові,
На хрест московський капало з хвої.
Стоїть, як страх, як памятник Актору,
У простір кров'ю харкає земля.
Орди сматрящий, вибл.док Мордору,
Як всевидюще око від Кремля.
І там і тут єдину роблять справу,
Вкраїну нашу знищити хотять.
Та наше все, належить нам по праву,
Пора “святих” нагаєм розвінчать.
Не можна більше вірити жи2ові,
Нечистим їх вклонятись богам.
Вони ж пітьми, служителі, Єгові
Не личить нам згинатись козакам.
Перлину перетворено в руїну,
Пече, пече мені у грудях і жалить.
Вбивають тіло, ставлять на коліна,
О. Господи, як серденько болить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780137
дата надходження 04.03.2018
дата закладки 04.03.2018
Найбільша в Європі держава,
Божественні в Бога лани.
Тепер… для злодіЇв канава,
І раюють чужинці - пани..
НайдавнІша і найдревніша,
Колись перспективна була.
Угробили... вже найбідніша,
Власть «небесна»до раю вела.
Смаковитий Сі.ну придаток,
Ринок Кафи дешевих хлопів.
І жирує… Іуди нащадок,
Раб цінує єрейських б.гів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779240
дата надходження 27.02.2018
дата закладки 28.02.2018
При владі ті, що нас вбивали,
Нас судять ті ж самі суди.
За кого ж кров ми проливали,
Коли на троні знов ж.ди.
На волі Беркут і тітушки,
Десь там в скорботі Веремій.
В мєнтах поновлені ті ж Птушки,
І над птєнцами той же Змій.
Нє прокурор у нас, аматор,
Суди не йдуть, ідуть роки.
В Печерах змії й Алігатор,
Своїх судити ж не з руки.
А ще ж затіяли рехворми,
А там... заплутані... ходи.
По нормах нової платформи,
Й не правочні ці суди.
Один на нарах принагідно,
Чи без бабла чи то дурний.
Зникають докази безслідно,
Із пракурорської гарби.
Тримають досі нас за дурнів,
Під оком видящим ю2и.
У шори церквою закуті,
В пазурях дикої Орди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778184
дата надходження 20.02.2018
дата закладки 28.02.2018
Біжить воно… на камеру знімати,
Дивись бо… їй образа за ж.дів.
А вам знать можна гадити, плювати,
Ви ж нам… найперші серед ворогів.
Пора надійно причинить за вами,
Як ніч народ мій теміні темніш.
Втомились дома бути ми рабами,
З господи гнати будем вас скоріш.
Чекати досить Божого сигналу,
З могил… бандури будять Коліїв.
Змести пора «небесних» з п’ядесталу,
Щоби від них не лишилось й слідів.
«Святі» нам з вами йти не по дорозі,
Пора збиратись гусінь вам… амінь.
Вже день Сварога світлий на порозі,
Несе нам світло й спокій з широчінь.
Дозріла язва ненависть кровавить,
На сході обрій… вороном зчорнів.
Геть сат.ну з кров.вими ц.рквами,
Вже кров кипить, як факел буде гнів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778966
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 25.02.2018
Україно моя рідна,
ненько моя, мамо.
Пограбована ж.дами,
тому така бідна.
Впала язвою руїна
в тенета обману.
Ведуть халики у яму,
доленька чаїна.
І стежина безпросвітна,
лягла гноєм в рану.
В очі сипали оману,
тому й непривітна.
Плює в душу несвобідна
бо в пазурах зламу.
Груди коле, б’є словами
в рабстві, непомітна.
Та вже йде пора новітня,
у пологах драми.
І відчинять Боги храми,
від рідної мами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778905
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 25.02.2018
Безмертна, вічна мова соловїна,
Від дрежела... початок ручаїв.
У косах сивих доленька чаїна,
Єреями зневажених волхвів.
Їй намагались вирвати легеньки,
Украли віру в пращурів - дідів.
Та поламали зуби воріженьки,
Бо не знайшлось на неї ланцюгів.
В ній слово мати, пісня колискова,
В ній корінь древній русів, козаків.
В піснях вона, могутня наша мова,
Її прадавність в витоках віків.
Отож ж не знищить, а ні час ні ворог,
Хоча вбивали сотну вже разів.
Та залишають... за собою порох,
Бо в ній палюча ненависть і гнів.
Приспів:
В ній гідність наша скривджена, трагічна,
Народ говорить нею до богів.
Любов в ній, слава Святослава чиста,
Птахи співають нею із гаїв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778498
дата надходження 22.02.2018
дата закладки 25.02.2018
Де зуб за зуб, гей ви, беззубі,
Купили вас, то й мовчите?
Давно ви в халиків у д.пі…
Рабами дурні й умрете.
Нагнули вас пропащих р.ком,
Спите… у летаргічнім сні.
І чайки плачуть над байраком,
Так гірко й холодно мені.
За втрату нашу вам сплатити,
Позолотили вас баблом.
Прод.жні честь свою зганьбили,
У змові ви тепер зі злом.
Хтось «радник» є бо потерпілий,
Німий, без слова бо ж війна.
Харант пушистий в нас і білий,
Всьо дєньгу дєлаєт з лайна.
Згоріли докази безслідно,
В Прокуратуру по путі.
Працують якісно і плідно,
І власть і злодії… в Хр.сті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778793
дата надходження 24.02.2018
дата закладки 24.02.2018
День закоханих біжить,
На подвір'ячку сніжить
Для тебе моя Богине
Побажань в душі лавина.
А серденько клекотить,
Хай любов тебе п'нить.
Самій кращій на землі,
Несе Янгол на крилі.
Доки світить небозвід,
Береже нехай від бід.
Нехай сонечко сіяє,
І гарнюню звеселяє.
Я ж візьму тебе за плечі.
Й цілуватиму весь вечір.
Прилетіла від чудес,
Валентинка із небес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778739
дата надходження 24.02.2018
дата закладки 24.02.2018
Народжена в поезії співачка,
Де Стир тече і котиться Горинь.
Велика поетеса і землячка,
У вічності прославила Волинь.
Дівчата в нас красиві, як богині,
Лісовики ще бродять в дубині.
І хмари в небі... сині — сині,
А жайвори ж співають цілі дні.
Ночами досі мавки бродять,
Шукають на розпутті Лукаша.
В гаях русалки хороводи водять,
Живе там й досі.. Лесина душа.
Велика наша... Леся Українка,
Лісів Волині синє озерце.
В когорті найвеличніших перлинка,
Й словами цими сказане усе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778542
дата надходження 23.02.2018
дата закладки 24.02.2018
Ніхто не в змозі вбити в русичів свободу,
Не зміг цього… і ваш прихід.
Не пізно ще ідіть скоріш шукайте броду,
Вас зненавидів… цілий світ.
Не прижилися, скрізь не сприйняла Земля наброду,
Пусте насіння ваше пустоцвіт.
То ж не дало… ні зав’язі ні плоду,
На Марс пора… диявольський сморід.
Не закріпилися й у нас, ну не обманете ж природу,
Тут лише наш… від Бога родовід.
Майдан не вам належить, нам – Народу.
Мій вічний на просторах цих… нарід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777952
дата надходження 19.02.2018
дата закладки 19.02.2018
Зіп’ю п’янкий нектар губами,
Занурюся в тугу твою косу…
І попливем, як голуби до хмари,
Як вечорові промені в грозу.
Нас буде в зорях Місяць колихати,
Він теж, як ми закохані в красу.
Як в Бога будуть янголи співати,
І я любов… за обрій понесу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777782
дата надходження 18.02.2018
дата закладки 19.02.2018
Гірко – гірко … до болю,
Проклинаю недолю.
Юде пишуть концепти,
В усі церкви і секти.
Під зв.здою Дав.да,
«Благодаті» від ж.да.
Царство їхнього бога…
І… Содом і Гоморра.
В Альбіоні барлога,
В Ватикані залога.
У руках у Актора,
В Україні М.нора.
Головна син.гога,
Світить оком на лоха.
Прот.коли М.йсея,
Під контролем в єврлея.
То… є голка Кощея,
Там… ключі Мавзолея.
Тож проснітесь лакузи,
Холуї й боягузи.
Пора внучків шинкарки,
Брати… міцно… за барки.
Юде - зайди, чужинці по санскриту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772915
дата надходження 23.01.2018
дата закладки 18.02.2018
Яскрава, як зірка,
В темряві лампадка.
Як в вулику бджілка,
Моя ти загадка.
Смілива і кротка,
Сурйозна й лірична.
Гірка і солодка.
Як Всесвіт велична.
Ти сонячний промінь,
Вода живородна,
Душевний мій пломінь,
Роса прохолодна.
Волошка у житі,
Ти спів жайворонка.
Хмаринка в блакиті,
Моя амазонка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777058
дата надходження 14.02.2018
дата закладки 15.02.2018
Зумів ущент все обіср.ти,
Устиг під нуль усе звести.
Бабла заради… і пожади,
На сході Гради… і хрести.
Чужинець знищив Україну,
Зілляв по світу в саме дно.
Перетворив гаї в руїну,
Із ш.блом юде… заодно.
Зібралась мр.зь вся у одному,
Бар.га… злод.й… - крим.нал.
Вже зрозуміло і дурному,
Що стовп останній твій фінал!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776842
дата надходження 13.02.2018
дата закладки 14.02.2018
Ти подиви злодійська особ,
Кого ти вчителем назвав?
Не вчитель злодіям філософ,
Великий честь не продавав.
Ти хто такий барига драний,
Ти з ким зрівняв себе тупий.
Ти відірвався самозванний,
Народ наш зовсім не дурний.
Святої ж памяті… Попович,
Славетний наш тебе не вчив?.
Ти в очі плюнув нам ж.дович,
То твій… останній рецидив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776853
дата надходження 13.02.2018
дата закладки 14.02.2018
З коша Оратти я, пелазг я є, я орій,
Від степу я… - з високих полонин.
Я, з Оріяни… - пращур у дозорі,
Індантирс я… від предків слов'янин.
Дніпро я є… величний у порогах,
Савур - Могила давня у степах.
З віків моя… - прадавняя дорога,
Я вічний в світі цьому божий птах.
Нащадки тут і звуть мене Вкраїна,
В стеблині кожній, я… і в пелюстках.
Вже надцять тисяч… тут моє коріння,
Дощами я… в водоймах і річках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772998
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 11.02.2018
Заїли бідного баглаї,
Неначе Кондор в стерво - зграї…
Махнув… гульнути на Гаваї.
На сході вбиті ж не ціна,
Тоді… коли у нас війна...
Схотів гавайського вина.
Від болю плакала калина,
Нема Вкраїно в тебе сина…
Вмираєш в лапах ж.дов.на.
Не наші. Виплодки – плоди,
Онук хозарської Орди…
Дала чужинцю поводи.
Як предки їхні… безпричину,
Гв.лтує с.чий Катерину…
Кладе нещасну… в домовину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772828
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 11.02.2018
Муйсея Афрудіта… обласкана татком,
На Вєнскій бал Луліта поїхала з Хряк.м.
Бурштиновий ошийок, як лялька експонат,
У Вим’я … стільки ж дійок… житуха шоколад.
Не висохли Мальдіви, а вже новий бумонт,
В Жаннусі… наче Діви, державний нині хвонд.
Що значить для Корита, ну виділив рядком,
Ледь дише баба Рита… - не той в її диплом.
Плювать на онкохворих, нас чистить канібал,
Підсвічником мін.ри кладуть нас наповал.
Звільнити нас потрібно від задушевних мук,
Й викошує нас рівно… майс.євий правнук.
Коріннячко Варави… кайдани знов кує,
Генетику розбавив… й забули хто ми є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776075
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 11.02.2018
Що нам їсти, що нам пити,
Плакать чи співати.
Чим нам дихать, яко жити,
Не для нас вже знати.
Ж.д панує - гетьманує,
Ж.д всьо відіт, бачить.
Ж.д жирує, ж.д керує,
Ж.д життя тлумачить.
Вже опіка нам в печінці,
Як воші… кастрати.
Скоро браття українці,
Не буде чим с.ати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776255
дата надходження 10.02.2018
дата закладки 10.02.2018
Вже відчуваю… чую Качу,
Складаю з нею мирову.
Отож, я звідти вже побачу,
Мою Україну... - нову.
Озвуся звідти соловейком,
Як жайвір високо здіймусь.
І хоч я буду… там далеко,
Украйні любій поклонюсь.
Повернуть внуки гідну славу,
Боги окреслять нову путь.
Все, що належить їм по праву,
Чужинці більше не вкрадуть.
Розтане сніг й весна прибуде,
Лежить в мелодіях мотив.
Мене ж Украйна, не забуде,
Їй в віршах душу залишив.
Любов безмежну словом пишу,
Нехай зігріє вас в грозу.
Що не розтрачу... заколишу,
Й світами... вдалеч понесу.
Допоки ж зайди в Україні,
Допоки все лише ж.дам.
Сам не піду до далечіні,
Нехай не спиться ворогам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776203
дата надходження 10.02.2018
дата закладки 10.02.2018
Віднині на строфу ту не зважаю,
Не підніму… за неї картуза.
Графу вподобане, я зневажаю,
Лукава… для любителів юза.
Страху не можу більше вибачати,
Принизливо за вас в достать брати.
За страх мені ваш хочеться ридати,
Як для вужа ви жаби для Орди.
Попи вас зашугали й комісари,
Лукаві й в клубі нашім розвели.
Ховаються в вподобане під нари,
Щоб не попасти в список автори.
Простіть брати мені… пробачте,
Якщо достойний вірш то оберіть.
Соплями ж у сподобанім не плачте,
Не довго так, талантом заржавіть.
Щоб чесно це було і справедливо,
Яка б там не була ціна шануйте.
Щоб не було образливо, фальшиво,
Якщо зайшли брати... прокоментуйте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773712
дата надходження 28.01.2018
дата закладки 28.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.01.2018
Небезпека чатує в судах…
Не суди то Гоморра - Содома.
У страху ми давно - в пазурях,
Небезпека на вулиці, вдома.
Ні порядку ні влади нема,
У болоті ворюгам потреба.
Співчуття в них шукати дарма,
Гої ми для посл.нників неба.
Отож сниться нам спокій у снах,
Пастухи нас ведуть - яничари.
Живемо… у Раю… при ж.дах…
Чужих богів цілуєм лошари!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773573
дата надходження 27.01.2018
дата закладки 28.01.2018
В доли бігла стежка через яр додому,
Жайвір підіймався у ривку стрімкому.
Пташа любе, боже… як воно співало,
Мою черству душу в росах напувало.
Слухав довго пісню у зеніт вдивлявся,
А соліст все шпарив і не віддалявся.
Впаду в дикі трави, вмиюся сльозою,
Пригадав, як слухав кожною весною.
Жайвори чубаті… - янголи в хмарині,
Щиро так співають лише на Волині.
Стану на узвишшя, як жайвір здіймуся,
Здійму крила – руки, додому вернуся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773205
дата надходження 25.01.2018
дата закладки 26.01.2018
Кохають не за личко і браваду,
Кохають не за груди чи косу.
За мурами високого фасаду,
Шукають задушевну чистоту.
Боготворять людей не за посаду,
Не за подать… з немитої руки.
За дії люблять їх, а не за владу,
Добро ж воно пакується в роки.
Шанують благородну добру справу,
Насіння… що породжує плоди.
Цінують не положення і славу,
Людину... що залишила сліди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772363
дата надходження 20.01.2018
дата закладки 20.01.2018
Постився вже… водиці, я зіп’ю,
Освячена тож вип’ю натщесерце.
Традиції святі, я ревно стережу,
Велять мені і пращури і серце.
Черпну води святої для бджоли,
Від всіх хвороб також і для посіву.
Ще коні вип’ють, птаство і воли,
Нехай лікує й береже від гніву.
На Святвечерю предків запрошу,
У цей прадавній вечір Водохресний.
У святводиці ближніх окроплю,
Із колосків пучок - Дідух небесний.
Свяченим зіллям хату обкур’ю,
Сім’я зібралась в «Бабин вечір».
Узвар на стіл поставлю… і кутю,
І почастую… викоти овечі.
Горшки в дрібязок в клуні розіб’ю,
Кутю прогонять внуки макогоном.
Стрільну з рушниці предків проведу,
Вже з річки сміх озвався дзвоном.
Хоч вже старий та все ж піду,
Замерзне хай уся нечиста сила.
Хвороби всі залишу тут… й біду,
Воскресла Дана духом охрестила.
В своїх Богів прощення, я прошу,
Омию гріх з душі… благословенний.
Думки чужі, я тілом освіжу,
В водиці божій, купелі священній.
Богиня Дана - дружина Даждьбожа.
Мати наша - водиця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772100
дата надходження 19.01.2018
дата закладки 19.01.2018
Не вір Сірому… - не блідолиций,
Там людського подоба лише.
То хазарин… лише білобрисий,
Бог ск.тин.чих мітить уже.
Друга Міка… чесноту… спалили,
В інший світ уже друг відійшов.
На відміну від сірих з могили,
Мав найвищі поняття… любов!
Схаменітеся сили небесні,
Що ж це роблять із нами брати.
В підконтрольній М.норії Гернсі,
Ритуально… вбивають ж.ди.
Під покровами «б.гхоц.риці»,
Де Всеоко, як той журавель.
Всьо розписане в т.рі – «світлиці»,
Юде знову все спишуть на Кремль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771382
дата надходження 15.01.2018
дата закладки 16.01.2018
Я не збираюсь тішити в вас я,
Співати у в обслузі, не бажаю.
Я… не ворона в пір’ях солов’я,
Єством покору… духом зневажаю.
Ненавиджу засранців - холуїв,
Від них, як всі найбільше потерпаю.
Їх не сприймав ще змалку сц.кун.в,
Ще більше їх тепера не сприймаю.
Тож не заходьте, краще обійдіть,
Я не для вас вірші свої плекаю.
Засоплених не требую лахміть,
В своїй сторінці вас не виглядаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771007
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018
Один, я у полі… Даждьбожому воїн,
З Різдвом Вас вітаю Даждьбога, один.
Заради майбутнього й нашої волі,
З украдених зайдами… - Наших Родин.
Нас віра збагачує, в справах єднає,
Як цемент, гуртує… нам силу дає.
Здоровить вона нас дітей пеленає,
В скарбницю духовну життя подає.
Це вкладені мудрість, добро і щедроти,
В ній гідність моралі і рабства ганьба.
То святість безмежна, моральні чесноти,
В ній радість турботи, грааль для життя.
Свій маємо розум, свою маєм душу…
Само… збережемось інстинктом земним.
Десятки століть нас трусили, як грушу,
Мо’ досить, втомились, створінням чужим.
Свята наша віра Даждьбожої крови,
В ній розум й інстинкти від наших Богів.
Від Неньки в ній трепет людської любови,
В ній ненависть люта до злих ворогів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767959
дата надходження 25.12.2017
дата закладки 25.12.2017
Раби невольники недужі!
Заснули мов свиня в калюжі,
В святій неволі.
Т.Г.Шевченко
Віра предків звеличує нас,
В ній добро і любов до Ойчизни.
В ній суворая правда… - Тарас,
У ній сутність народження й тризни.
Предки світлим служили Богам,
А не тьмі потойбіччя Єгові.
Він належить чужим – ворогам,
Щоб привити покірність рабові.
Рідна віра єднає думки,
В ній інстинкт, що зволожує розум.
То єднання, що живить струмки,
То залога і бурям і грозам.
Десять довгих і сірих століть,
Нас єреї церковні гнобили.
Неможливо гріха утаїть…
Русь – Украйні копали могили.
З нір вилазять знов гади й щурі,
Що не мають святого ж нічого.
Та... вже… наші Боги там… вгорі,
Ми щасливі без щастя чужого!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767937
дата надходження 24.12.2017
дата закладки 25.12.2017
Десяток ядушливих душ,
Десяток проплачених дурнів.
Десяток обдурених клуш,
Й цукерки потоптані в урні.
Пів - сотні заледве нашкріб,
Продажні не всі й шоколадні.
Не всі здають душу в роздріб,
Зневагу явили підвладні.
Потонув в жадобі й брехні,
Реформи твої бутафорні.
Обмазав Вкраїну в лайні,
Пакуєш у статки офшорні.
Отож бо зневажив Майдан,
Сказав тобі геть він суворо.
Чужий ти для нас бус.урман,
З УкраЇни… гнатим.м скоро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767927
дата надходження 24.12.2017
дата закладки 24.12.2017
Вітаю всіх з Роком Новим,
Безмежного щастя бажаю.
Всім воям вернутись живим,
У Світлого Бога бажаю.
Теплом нехай світять вогні,
Під ноги хай падають зорі.
Хай буде в нас хліб на столі,
Відійдуть хай будні суворі.
Цвіте хай Вкраїна моя,
Хай крила хутчіш розправляє.
Під трелі в гаях солов’я,
Як рівна в світах розмовляє.
Хай люблять онуки її,
Сподвиги хай їхні вражають.
Хай живлять Ріку ручаї,
Нові рукави прокладають.
Знов прадідів Сонце зійде,
Міль темряви променем мітить.
Вже сходить зело молоде,
Знедолену Вкрайну освітить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767449
дата надходження 22.12.2017
дата закладки 22.12.2017
З хмарок білих до землі,
Роєм падають джмелі.
Наче в бризках водопад,
Горить в сріблі диво – сад.
Котиться метелиця,
Сніг під ноги стелиться.
Ой, стелися білий сніг,
Нам на радість для утіх.
Ген сороки білохвості,
Ведуть зимоньку у гості.
Біля ставоньку синиці,
Вже лаштують вечорниці.
Котиться метелиця,
Сніг під ноги стелиться.
Ой, стелися білий сніг,
Нам на радість для утіх.
Й жаро - груді снігурі,
Тут, як тут вже, дзигарі..
Веселяться для дзвінниці,
Руді білочки й і лисиці.
Котиться метелиця,
Сніг під ноги стелиться.
Ой, стелися білий сніг,
Нам на радість для утіх.
Вже ведмедик і зайчатка,
Повсідались на санчатка.
По стежках спішать з доріг,
Щоб зустріти Новий рік.
Котиться метелиця,
Сніг під ноги стелиться.
Ой, стелися білий сніг,
Нам на радість для утіх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767305
дата надходження 21.12.2017
дата закладки 22.12.2017
Зима прийшла, до гаю, завітала,
Принесла в гай убрання ошатні.
Ялинки білі в шуби одягала…
Свічками світять в срібнім убранні.
Замерехтіли в променях сніжинки,
Як світлячки летять липкі в поріг.
Яруги припорошені й стежинки,
Вже Рік Новий спішить до нас з доріг.
Як сон забудем війни і тривогу,
Розтане зло на крилах вітражу.
Чужинську власть відправимо в дорогу,
Підуть від нас відгомоном плачу.
Нова епоха тьмі ламає роги…
Тремтять щурі… по норах вже гуде.
Від сну розбудить, звільниться з облоги,
Нова Украйна… сонячна іде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767358
дата надходження 21.12.2017
дата закладки 22.12.2017
Не сотню, кров п’єте, а тисячу вже літ,
Відколи… чужинці ви нас охрестили.
Чекаєте в зРаді м.сії прихід…
Хан.ку… сьогодні «водили».
Іржавим залізом захлали Майдан,
Знехаяли душу козацькую… хали.
І сушите знову в куточку трута,
За що… на бруківці вмирали?
Зл.дії ординські, куди ж ви йдете?
Вкраїну нещасну до ручки добили.
Як воші в кожусі у нас живете,
Щоб вас у капл.ці... обмили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766440
дата надходження 17.12.2017
дата закладки 19.12.2017
Ви не Гетьмани нам репт.лії, вужі.
Ви... байстр.ки холодної сполуки.
Не діти Україні ви моїй - чужі,
Ви.. зради гріх.., м.тусиної злуки.
Ростали... вдаль... тумани і обман,
Розбуджені довкруж могили і кургани.
Вкраїни йде... наш славний Отаман,
Ой, зачекалися ж, спокручені Майдани.
Веде його... хоробрий Св'ятослав,
Ідуть Сірко, Мазепа, Сагайдачний.
Небесних предків світиться Триглав,
Вкраїну будить... батько необачний.
Піднявся Сокіл в крилах над Дніпром,
Збудився степ ... видолинки і кручі.
Й пливе сміття у море... - у розлом,
В клубок сплелись рептилії гримучі.
Щурі... гладкі й перевертні Руси,
Що під хрест.м ходили б.снуваті.
Як стоки в грязь... любителі м.ци,
Померлі вже... і в темноті зачаті.
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766803
дата надходження 18.12.2017
дата закладки 19.12.2017
Сніг покривалом лягає,
Вечір зорі розсипає.
Вдіг Микола кожушок,
Склав даруночки в мішок.
Дмухнув вусами в долоні,
Запрягає білі коні.
Засвітив вогні в ялинці,
Щоб шукалися гостинці.
Під подушкою, столом,
Чи для киці під шатром.
Подаруночки виймай,
Привіз Дідо Миколай.
У пакунках, чималенькі,
Ой, які ж вони смачненькі.
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766797
дата надходження 18.12.2017
дата закладки 19.12.2017
Як з Пітьми, ненаситний індик…
Божі Ангели нас бороніте.
За смердючим фасадом інтриг,
Януковича нам поверніте.
Вітька був, проти Цього, святий…
Представляв пусту нав.лоч сіру.
Це ж страшне щось, це… яко Батий,
Апетит в крок.дила в безміру.
Путін цілі, напевне достиг…
Вприснув в тіло отруту зміїну.
Нав’язав «компетєнтних» бариг,
Добивають разом Україну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766253
дата надходження 15.12.2017
дата закладки 15.12.2017
Хіба не був пер.ворот…
Хіба Майдану не украли?
Його звели на ешафот,
Г.єнно - с.ки і шак.ли.
Знов поімєло нас… г.вно,
Нагнула туша товст.зада.
Мураєв… нав.лоч воно,
Але в словах присутня правда.
Талановитий, як Пєтро,
І віри тої ,з того ж ст.да.
Таке ж опріз.не нутро,
Така ж упевнена бравада.
Так само він нас нетерп.ть,
І ненав.дить нас так само.
Теж земн.водне… і шипить,
Йому за благо… Гаутамо.
Вони… зневажили Майдан,
Вкраїнців хитро обіграли.
Хр.ки й вгод.ваний кабан,
Хребет Україні зламали.
Пора їх знищ.ти кубло,
Бо не скінчиться ця балада.
Пора їх десь… кудись… давно,
Бо… не скінчиться клоунада.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765223
дата надходження 10.12.2017
дата закладки 12.12.2017
Не принижуйтеся - вої,
Не несіте сажу.
Чи пусті ваші набої...
Що губите вдачу.
Щирість правди мої друзі,
І ніщо крім правди.
Зможе хмари без ілюзій,
Темні розігнати.
Тож у мислях не лукавте,
Думки не ховайте.
Слово вічне і крилате,
Чесно промовляйте.
Зачекались правди люди,
Время наше люте...
Хай пече вогонь у груди,
Хай вода прибуде.
Дав таланту Бог і хисту,
Для людей... - дерзайте!
Іскру киньте в воду чисту,
І світла додайте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765588
дата надходження 12.12.2017
дата закладки 12.12.2017
Неньку рідну не дам в поталу,
Не дозволю її зруйнувати.
Розвінчую брехню... і хулу,
І не дам вам її лінчувати.
*
В Зиму люту посію квіток,
Хай голосять завії й гармати.
Дам водиці останній ковток,
Коли буде вона помирати.
*
Буду лиху співати пісні,
Словом горе її заливати.
Витру матері слізки рясні,
Неньку буду повік шанувати.
Приспів:
Уставай Україно вставай,
Гірко плаче зажурена мати.
Кипить в серці пекучий одчай...
Україно, Тебе не зламати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765406
дата надходження 11.12.2017
дата закладки 12.12.2017
Буде линуть солов’їна,
І в яри… і в доли.
Бо не вмерла Україна,
І не вмре, ніколи!
Ненько люба, сиротино,
Як билинка в полі.
Ти не впала на коліна,
Між тернами долі.
Суть твоя ж бо триєдина,
На просторах волі.
Будеш вічна, як калина,
Доки світять зорі.
Приспів:
Гей, ви думи, на роздоллі,
Досить спати в полі.
Просинайтесь сивочолі,
Застоялись коні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765439
дата надходження 11.12.2017
дата закладки 12.12.2017
Перетворили хали нас... в руїну,
Під себе підгорнули все Тузи.
Деруть із нас останню одежину,
Бабло своє помноживши в рази.
Невже не видно їхню суть зміїну,
Змінився напрям, хід і полюси.
Ж.ди… поработили Україну,
Всі гроші в них… і влада, і суди.
Грабують підло й нагло безупину,
Все тихше й тихше голоси.
Знов на коліна ставлять сиротину,
Йде планомірне знищення Руси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764388
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 07.12.2017
В брехні своїй купаєтесь... існуєте,
Стирчать щурячі вуха з - під мін.р.
Про голокост, як півні репетуєте,
Та мовчите... про наш... голодомор.
У крові нашій предки ваші вмиті,
Ви ж лиш змінили кожаний декор.
Й п'єте з нас досі вхожені і ситі,
Та вже чекають в пеклі вас потвор.
Вже гідність нашу променем розбуджено,
Боги вам Світлі склали Протокол.
За геноцид, що місце мав заслужено,
Припасли вам і вуглику і смол.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764552
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 07.12.2017
Усьо для нас...СІЗО і каземати,
Дають на свічку нам і на патрон.
ТеВе розваг... - вогні шехерізади,
Всі соплі вам на вуха в унісон.
Сприймаєте... зозулині підклади,
Годуєте ж і кормите масон.
Хіба до цього дурні вам звикати,
Коли чужинець знову сів на трон.
Вам мінімалку гої... і лопати,
Щоб їли мало... й мали сон...
Й щоби було вас чимось закопати,
Собі ж у маслі золотом батон.
На сході смерть під звуки канонади,
Зелену поросль знищує пітон.
Коли ж проснетесь люди...бога ради,
Плюють на вас і янки... й закордон.
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764389
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 07.12.2017
Бог різні квіточки створив,
З насіннячка... до плоду.
Окремо всіх причепурив,
Дав особливу вроду.
Краса у кленах, яворах,
І кожнім на догоду.
Як та веселка в кольорах,
Від заходу до сходу.
Хтось соловейко, хтось сова,
Все має знаки коду.
Не лізьте в Господа діла,
І не ганьбіть породу.
Плодити сім'я гріх в чужих:
“Що вподоблятись скоту”.
Щоб не було в вас генів злих,
Лиху обходьте квоту.
Господь леліє той народ,
Де перворід по коду.
Для нього жалує щедрот,
Йому не вдіє шкоду.
На ідентичність нас прирік,
Беріг, як чисту воду.
Словянський ген в віках беріг,
Як личить садоводу.
А ми взяли на душу гріх,
Утратили злагоду.
Юде пустили в свій поріг,
Втрачаємо свободу.
Свою дав землю і любов,
Дав пару... кожному народу.
Отож брати не псуйте кров,
Не переводьте роду.
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764627
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 07.12.2017
Біліє сніг,калина червоніє,
Заснув садок у вовнянім руні.
В горі, як свічка туя зеленіє,
Блистять ялинки кругом ошатні.
Сніг з парашута падає додолу,
І розтає, як солод на губах.
Неначе я... для Божого престолу,
Знов набираюсь сили в молитвах.
Кущі довкруж поснули і споруди,
Лежить в саду божественна краса.
Блаженний спокій падає у груди,
Послали нам... сьогодні, небеса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764205
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 05.12.2017
Палац відгрохав більше Межигірья,
Син депутатом.., кумом пракурол.
Рашен наскрізь... в Іспанії Тарквінья,
Розширив вглиб офшорний... ареол.
Набрав кредитів дурням на мільярди,
Віддав земельку сладкий... під залог.
Нещадно бореться,повторює, як мантри,
Усіх... попереду злодіїв, - демагог.
Під прєсом всі міністри... дєпутати,
На роки ще… розтягнуто АТО.
Те- Ве прирущені мичати... і мовчати,
Й Маринка, вкрала... в діточок БАБЛО.
ДеТЕК загріб... угробив... банки,
Зібрав у Зграю діток Упирів.
Курують всьо злодії й куртизанки,
На вас не хватить скоро... ліхтарів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764203
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 05.12.2017
[b] Tth[/b]
[youtube]https://youtu.be/8kQZHYbZkLs[/youtube]
[i][b][color="#0b9ed4"][color="#04435e"]Чому ламка так між роками грань?
Чому роки метуть – як той осінній вітер?
Прокинешся у безпросвітну рань,
А ранок -
наче півжиття твойого витер.
І котиться воно – немов ковил,
Немов летке у полі перекотиполе…
Й здається – вже не стане більше сил
Почати знов
життя, окреслюючи коло…
Та й там, бува, зустрінеться туман,
Й зітре усе старе, як олівцевий порох,
Й закрадеться в уяву, мов дурман,
Солодкий,
наче та цукрова пудра, морок…
Й захочеться всотати широчінь
І глибину утіхи для душі і тіла…
Нуртує серце і клекоче чин –
Й отримуєш
усе, що суть твоя хотіла.
Велике щастя – здужати себе
І вийти на свою пряму дорогу:
Нехай сумління й стид вас не шкребе:
Себе долання –
то веління Бога.[/color][/b]
05.12.2017.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764206
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 05.12.2017
Жорстокий, підлий… - ал.гатор,
Лукавий… ниций С.л.м.н.
Ще той… з Майдану, провокатор,
Торгаш офшорний… і піж.н.
Усіх нагнув… - усьо заграбав,
В судах рехворми… прлакурол.
Це ж треба… так розвів, чухаба,
Детальки… висотав… із тор.
Обвів круг пальця…ненаситний,
Чи дурні всі… чи може сон…
Пакує благость ненаситний,
Писання… в нього… за Закон.
Це ж треба так… такої ср.ні,
В омані… соплів… бутафор.
В Печери… виліз… із ковбані,
Актор… - зашт.паний го.дон!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763638
дата надходження 02.12.2017
дата закладки 03.12.2017
Ревниві, горді часто... і двуликі,
Комфорти люблять, розкоші життя.
Красиві унікальні, милі... сонцеликі,
Акумулюють пристрасть в почуття.
Вогонь невситний, жаром у вугіллі.
Ну що для них іще один роман.
Під шаром попелу , як жар у божевіллі,
Коханці перші з роду - Дон Жуан.
Відважні, незалежні і блискучі,
У суперечності лежить у них життя.
Надійні, розуму яскравого, рішучі,
Тому шукають в шлюбі опертя.
Високі духом, не терплять скандали,
Чутливі, ніжні... вичислять обман.
Похвалу люблять, люблять п'ядестали,
Із них виходить гарний отаман.
Обид, принижень, просто не прощають,
Хоча невірність й зрада в них в крові.
Та слід надійний, вічно полишають,
По сОбі завше... поки ще живі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762654
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 29.11.2017
В снігу модрини золотаві,
У перли вбрані... ошатні.
Стоять рядочком наче пави,
Красуні юні... - не земні.
Дуби червоні - жовточубі,
В плащі вдяглися з восени.
Ще довго будуть в сірій шубі,
Як оберіг їм до весни.
Як диво - камінь у оправі,
Сніжинки падають малі.
Синички грають у гущаві,
Чіпляють в туях ліхтарі.
Ялинки світяться убрані,
Гарцюють коні угорі.
Микола вже готує сані,
Зібрав дарунки дітворі.
Упали зорі при дорозі,
Як світлячки висять зі стріх.
То Новий Рік іде... - в порозі,
Несе надію нам з доріг.
*
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762840
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017
Вчергове рейтинги “втирають”,
В повітрі вибори витають.
І знову, ті ж самі – з лопати…
Ідуть...Украйну доконати.
Знов Поцьку, Жульку, Ярчука,
Веде “божественна” рука.
Під марш… і звуки серенад,
Своїх, до влади, байстрючат.
Як миші в осінь - вуркагани,
“Голодні”... лізуть пелікани.
Путана... Халка... Шокуляд,
Всьо відпрацьовують підряд.
Олійку, цюкор й ковбасу,
Заборчик бахнуть унизу.
Й на вуха звішають соплі,
Й коли ми виймемо граблі?
Воняє лоєм с.чий смрад.
І з шкури лізе кандидат.
...вовки матьорі… й молоде...
Хтось з “бохоопраних”… пройде.
Єдиний вибір... всьо жи2,
Лише вкраїнців там нема.
В раба роботи стільки... воєн,
Раб кандидатом... - недостоєн.
Попи кадильником махахають...
Нам інфо - лекції... читають.
Все рідше й рідше ку-ку з гаю,
Відправлять скоро нас... до “раю”.
То мо ' прервемо полосу...
Лукаву... видоїм козу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761964
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 23.11.2017
Невже не доходить, чи дурні?
Що нас… поімєлі… давно.
Обман… б.гообрані блудні…
Це все, від лукавих… - кіно!
Знов рай обіцяють… манірно,
Що пенсію… в єврах дадуть.
За рідних, як приймем покірно,
Посвятять совмєсний наш путь.
Обіцянки душу золотять…
Орать будем… сіяти й жать.
«Брати» ж заберуть і змолотять,
Ну, може дадуть… скуштувать.
Небесний же ж тра будувати,
Яке ж будівництво без мас.
Рабів треба теж… годувати,
Підкинуть у стійло… на раз.
Й до світлого разом підемо,
Солома ж… підкріпить нікчем.
Шо брат нам ж.док проковтнемо,
І те… що вже, в нього… Едем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761009
дата надходження 18.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Якби дав Бог людині крила,
Що розгубили… із віків.
Ще пригодилась би сокира,
Згадали б мо’ що з козаків.
Живемо в світі, як в неволі,
Печать раба в нас… на чолі.
Гієни рискають в дозорі,
Збирають подать Сатані.
Зникають дітки… патріоти,
Щодня все більше й більше вдів.
Кайфують злодії… сексоти,
Усе, що ціниться…в ж.дів.
Слаба людина і безсила,
Немов краплинка на стеблі.
Над нами та могутня сила…
Що править в небі й на Землі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761149
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Переступіте через страх…
Та схаменітеся… не бійтесь.
Допоки вас не з’їв хробак,
Його позбавитися зумійте.
«Вподобав», - хитрий реверанс,
Немов би гідність не страждає.
Лукавий… підлості… нюанс,
Який ще глибше страх ховає.
Не реєструйтесь «про запас»,
Тоді й злиняєте ж, не видко.
А то… так соромно за вас,
Що почуваюсь часом гидко.
Пробачте друзі за «нарив»,
Я ж не терпів і не збоявся.
Я чесно з вами говорив…
Мене й товкли вже, піднімався.
ВИ теж … сміливіше пишіть,
Неправду бийте гідним словом.
Не личить нам - поетам тліть,
Адже найбільша зброя… слово!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761074
дата надходження 18.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Хохлом назвись… Беззаперечно
Ти свій… в отарі там… бігме.
Назватися ж вкраїнцем небезпечно,
Юрба тебе козаче не сприйме.
Загадили мізки, запудрили сердечко,
Прищеплена ненависть до свого.
Потоплять в грязі, зрадять легко,
Чужого люблять, лише б не свого.
Нема Візантії… впокоїлася… мертва,
Здубарилась… на поприщах інтриг.
Та дика їхня, ненависна церква,
Тримає нас… - у обіймах вериг.
І шпарять нам, що власть уся від бога,
Шо Іуд.ї… - обраний народ….
Невже не бачите, що гідра це дворога,
Христа єрейського …і їхніх воєвод!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761196
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Язык Орды по мне немой,
Воспринимать, я не желаю.
Русы, как житель... коренной,
В своем гнезде... не принимаю.
Но так как ты, чувак тупой,
Тебе нещасный, я прощаю.
Мой не осилил ты... херой!
Твоим, поетому вещаю.
Вы к нам, как к дереву печать,
Орда... - моква вы, не славяне.
Вам, что полаять , что брехать,
У вас... спецыфика гортани.
Пош.ол бы ты моквин домой,
Там заждались тебя, умора.
Ты мне... украинцу чужой,
Моей Украине… - гоморра!
Зовет тебя домой Аврора.
Отстань... достал ты... до упора.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759753
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Язык Орды по мне немой,
Воспринимать, я не желаю.
Русы, как житель... коренной,
В своем гнезде... не принимаю.
Но так как ты, чувак тупой,
Тебе нещасный, я прощаю.
Мой не осилил ты... херой!
Твоим, поетому вещаю.
Вы к нам, как к дереву печать,
Орда... - моква вы, не славяне.
Вам, что полаять , что брехать,
У вас... спецыфика гортани.
Пош.ол бы ты моквин домой,
Там заждались тебя, умора.
Ты мне... украинцу чужой,
Моей Украине… - гоморра!
Зовет тебя домой Аврора.
Отстань... достал ты... до упора.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759753
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 19.11.2017
1
Осінь листя фарбувала,
Пензликом в садочку.
Вишиваночки вдягала,
Декому в куточку.
2 (двічі)
Сипле золотом, як фея,
Наче то завія.
Розговілись гай...алея,
Душу спокій гріє.
Приспів:
Грай музико, грай Орфею,
Зранку грай... у день...до ночі.
Стань оправою, свічею.
Грай душевний корифею...
Доки маєш мочі.
3
Барбарисики червлені,
Діточки яскраві.
Туї... збіглися зелені,
Як камінь в оправі.
4 (двічі)
Снить берізка гола-й-боса,
Аж сум огортає.
Липку ще русявокосу,
Вітер колихає.
Приспів:
Грай музико, грай Орфею,
Зранку грай... у день...до ночі.
Стань рправою, свічею.
Грай душевний корифею...
Доки маєш мочі.
5
А калинонька червона,
Ягідьми жаріє.
Розпустила пишні грона,
Клен в гаю хмеліє.
6(двічі)
Як вогонь багряночубий,
На виду... красує.
Стоїть парубком у шубі,
У гаю... царює.
Приспів:
Грай музико, грай Орфею,
Зранку грай... у день...до ночі.
Стань оправою, свічею.
Грай душевний корифею...
Доки маєш сили (двічі).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760742
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 16.11.2017
Задумали юде Єрусалим небесний збудувати,
І в нас Русі святій... пришлось їм “вознестись”.
Один народ ми з ними... як могли... не знати?
О, предку мій... устань скоріше... і проснись.
Душевні збоченці, бандити, вбивці і розпуста,
Каліки, що несуть усьому світу жах.
Зі всіх усюд молитва Тори їх... солодкоуста,
Вже не чутки ростуть, діяння... на дріжчах.
Зондують грунт довкруж упевнено “прораби”,
В Криму й на сході запалила, безтолоч трута.
В АПе, ВееР,в КабМіні... - с.чі штаби,
З ТеБе Червонці... пропагують й “Беркута”.
Ми купим вас, з гумном... відкрито заявляють,
У нас бабло - валюта... в неї ж стільки зваб.
А те, що ми продажні... вони досвід мають,
Адже за пачку гречки... продавався ж “баобаб”.
Що ви без нас, ніщо... в уздрі, як чулки в Мані,
Івриту вивчимо... та й й пенсію у євриках дамо.
Брати ж ви наші... - рідні, любі... і кохані,
Свої ж ми... дайте одягти вам, ще... ярмо.
Ви інтригани є ж бо... й генетичні паразити,
“Брати”, ви нерозчинні... у словянах вив.дки ж.да.
Позбавте нас опіки просим... дайте жити,
Коли ж“іти” будете... заберіте... і Христа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760435
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017
Мамо моя, весно,
Зіронька небесна,
Ненько моя мила,
Рано... посивіла...
Чого в тебе мамо у очах журба?
Бо на серці рана,
Й синява багряна.
Дощ холодний косить,
Просинь в далеч просить...
На постій зібралась осінь золота.
Роки синку в мами,
Збігли табунами.
Вже пора наспіла.
Листям облетіла...
Пасмами синочку в косах вже зима.
Не спішіть матусю,
Я ще вам всміхнуся.
Відійдуть тумани.
Лиш не йдіте ж мамо...
У любові ніжно забринить струна.
Обніму, зігрію,
Сум в душі розвію.
Наче теплі весни,
В памяті воскресли...
Хай впаде... додолу, слізонька скупа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760240
дата надходження 13.11.2017
дата закладки 14.11.2017
Настане час… і упаде,
З козла миршавого корона.
Черед для Раші вже гряде,
У прах розсиплеться Горгона.
І в нас пігмеї відійдуть,
Шалави, юде та повії.
У потойбіччя їх позвуть,
Сліди дощами їх розвіє.
Досягне Сонечко Землі,
Заграють промені вогнями.
Старі проснуться і малі,
Разом з Небесними богами.
Одягне брилика онук,
Покотить літо вітер степом.
Засаяє квітом виднокруг,
Й воздасть… мелодії сонетом.
Струмок до річечки біжить,
Травичку слідом напуває.
Боги зіткали срібну нить,
Вкраїна коні запрягає.
Настанет год. России черний год.
Пророчество великого поета Лермонтова
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754245
дата надходження 08.10.2017
дата закладки 08.11.2017
Не я від раю тут ключі шукаю,
Чужі й рідненькі... вибачте раба.
Не я у долі стежку обираю,
Мене обрала... доленька скупа.
Нема злагод між світлом і пітьмою,
Чесноти різні, погляди й маршрут.
Живе одна повагою... любов'ю,
А інша креше в потойбіччі трут.
Щоби вогонь не вкрали пройдисвіти,
Щоб не ставали в ряд нові хрести.
Слабим служу щоб словом обігріти,
Щоб свічку бідним в сутінках нести.
Чомусь у Бога та була потреба,
Коли була вторована тропа.
Подав на землю цяточкою з неба,
Із злом боротись, то моя судьба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759257
дата надходження 07.11.2017
дата закладки 08.11.2017
Чужинські шайки і ватаги,
Та все з діагнозом шизи.
Шматують тіло андрофаги,
Лунають тічки… Голоси.
Не Рада там ганебна псарня,
Офшорний злодій Суверен.
Нема Кабміну… Буцегарня,
Не Україна в нас… Рашен.
Куди не глянь парх.те рило,
Ледь-ледь прикритий маскарад.
В культурі гої і педрило,
Під церкву кілєр і … Хабад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758754
дата надходження 04.11.2017
дата закладки 04.11.2017
Щоб ти дзябле не виліз із ванни,
Шоб ти хало отримав там снід.
Щоби ночами снилися Канни,
Шоб вмивався, як я інвалід.
Щоб лічильник крутив тобі холод,
Щоб про воду гарячу ти снив.
Щоби нужник шукав доовкола,
Щоб ти з ЦУМа… в вокзальчик ходив.
Шоб ти грівся, як я… у панчохах,
Щоби ночами снилась страна.
Шоб ти к.рво пожив в мені троха,
Шоб ти ж.де дістав мого дна.
Шоби жив ти, як я людожере,
Шоби пенсію ти мою мав.
Щоб так снідав, обідав, вечеряв..
Щоби я тебе… так годував.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758635
дата надходження 04.11.2017
дата закладки 04.11.2017
Нєдзєльскій пане ви байстрюк,
Ви ж не полковник, нужник.
Такі ж, як Бєркут, Констанчук,
У в.льцм.нів… прислужник.
Агенти нечисті ви, зло,
Ви смрад із потойбіччя.
На тілі нашому тавро,
Ви цвіль середньовіччя.
Я не знайдуся, від ганьби…
Зірвало ж двері з петель.
Шо власть від бога…Голуби,
Шо ж.д в нас… благодєтєль.
На тілі нашому ви шрам,
Іуді служите… уроди.
Так, як положено рабам,
Пітьмі належите істоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757800
дата надходження 29.10.2017
дата закладки 03.11.2017
Нєдзєльскій пане ви байстрюк,
Ви ж не полковник, нужник.
Такі ж, як Бєркут, Констанчук,
У в.льцм.нів… прислужник.
Агенти нечисті ви, зло,
Ви смрад із потойбіччя.
На тілі нашому тавро,
Ви цвіль середньовіччя.
Я не знайдуся, від ганьби…
Зірвало ж двері з петель.
Шо власть від бога…Голуби,
Шо ж.д в нас… благодєтєль.
На тілі нашому ви шрам,
Іуді служите… уроди.
Так, як положено рабам,
Пітьмі належите істоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757800
дата надходження 29.10.2017
дата закладки 03.11.2017
Дістали сучі… «б.госпори»,
Спартцмєни в моді і юрист.
З картавих знов обрали... в хорі,
Слявка… що з халиків - Артіст!
Влівай….. в запасі і Хріцєнко,
В них за бульдозєра Міхо.
В віках було уже… на енко,
Як боже ж змучило воно!
Вовча прикинулось ягнятком,
Мо’ розійдеться шкури шов?
Та очі… світятться звірятком,
У сатані ординська кров!
Усьо в руках їх і коморах,
Керують зайди… Адвент.ст.
Юлко Дурко у пракур.рах,
В верху офшорний Ахф.ріст!
О, кров затравлена проснітесь,
Пошліте… рідному любов.
Своєму Богу помолітесь,
Допоки дух ваш не схолов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757757
дата надходження 29.10.2017
дата закладки 03.11.2017
Все частіше хата моя сниться,
Край долини дідова верба.
А за нею батькова криниця,
В моїм серці... птахою журба.
Книга плаче в полі сиротою,
Хилить в ноги шовком мурава.
Не надишусь рідного настою,
Моя юність в пам'яті сплива.
Ой, яка смачна ж її водиця,
Стука в грудях наче там пташа.
Поспішу водиченьки напиться.
Вже кудись спішить моя душа.
Там де свіжість віє теплотою,
По струмочку в'ється Борова.
Тут я душу й серденько загою,
Бо водиця батькова... жива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758302
дата надходження 01.11.2017
дата закладки 01.11.2017
Дістали ці обіцянки й брехня,
Тож слухати лукавство не бажаєм.
Воняє хитро… сплетена возня,
У ваших діях, ненависть черпаєм.
Ішли б ви геть… під три чорти,
У печінках реформи ваші ср.ні.
Загнали ви нас вкохані хорти,
Путани кращі вас.. бог.обрані.
Об’їлися… бадилля, як св.ня,
Обгадили під’їзди і могили.
Чужа нам хали ваша метушня,
Бо міру й межі ви переступили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756227
дата надходження 20.10.2017
дата закладки 20.10.2017
Не вышел диспут, как должно,
Прарвало в Юд.ка гузно.
С катушки сорваный Ван Дам…
-Сматри тебе сечас как дам».
-Ты кто такой, какой Мухарский,
Да ты никто… ты в Янки хаски.
-Ты пыянер сапляк, ты тать,
Как смеешь нацык размышлять.
Налил глаза, как бультэрьер,
Учился…ж в Раше он манер.
Да вам неззя доверить волю,
С евреев же содрете льолю.
Войушкой держим за узду,
Иначе нам наклеите… звезду.
В вас на уме… вы на ключе…
Набете желтым на плече.
Эврлеи ето… проходили,
Сказал Червонец - шарик Билли.
Он русский любит и шансон,
Он презирает нас пардон.
Кумир его… еэСеСеР.
Хам мильонер, саветский – инженер.
У раж вошел… уехал в стужу,
И правда Сучья вылезла наружу.
Не скрыть ее никак…ничем,
Ж.довский план, озвученый Срулем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755242
дата надходження 13.10.2017
дата закладки 18.10.2017
Стоять орли... заковані в броні,
Пташки поліції старенькі і новії.
Забрьохані, як льолі в багвині,
Ще більше, а ні ж ті були, чужії.
Відгородилися...Пацюк і Козопас,
Як за стіною цуцики й повії.
В Маріїнці в них пушки про запас...
І гайвороння... чорне в летаргії.
Лиха покрила сном Покров,
Заснув козак, чи то мо в амнезії.
Невже звелась козацька кров...
Під захистом бандити і злодії.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755828
дата надходження 17.10.2017
дата закладки 17.10.2017
Сидять злодії по маєтках,
Як грифи… кляті у кублі.
куди подітись... правда гірка,
Не знайдеш виродків в тюрмі.
Сидять, як черви… у печінці,
Дістались гади до кісток.
В підвалах влади українці,
Петля на Сході від АТО.
Відгородились… паразити,
Гарантом… вкрадене бабло.
За суддів все такі ж бандити,
Із шобла... дз’ябликів г.вно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755691
дата надходження 16.10.2017
дата закладки 16.10.2017
Ще інколи гукнеш здалеку віршем
Та у рядках дочитую лиш спомин.
В твоїх словах мене немає більше.
Ще раз гортаю наші дні без втоми.
Ось ми з тобою в потиску долоні,
Ось - поруч із обіймами берези.
Від щастя мої сльози не солоні,
Від щастя ми , неначе нетверезі…
А думка закрадалася, корила.
Тулилась до плеча й уся німіла.
Чекала слів, що піднімають крила...
Кришилася любов отак несміла.
Щоднини відцвітала у чеканні,
А ти казав: ”незграбна, неуспішна...”
Слова луною міряли прощання…
І нас не стало між собою більше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754550
дата надходження 09.10.2017
дата закладки 09.10.2017
Щонеділі, вже три роки,
як ви у нірвані.
Та не згасне вона, доки
ми тут... на Майдані.
В дощ і спеку, зимню стужу,
в будь-яку погоду.
Будим безтолоч байдужу,
бережем свободу.
Під покровом злої зради,
за ваші могили.
Бережемо іскру правди,
що ви запалили.
Хочуть вкрасти змії злії,
хочуть одурити.
Доки ж хлопці ми живії...
її не згасити.
Звіра з хати проженемо,
Підросли онуки...
Вже на сході чутно згуки,
Тож лад наведемо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754563
дата надходження 09.10.2017
дата закладки 09.10.2017
І ще одна душа з'явилась,
Яскравим променем у дім.
Як квітка божа засвітилась,
На білім килимі твоїм.
Синок у тебе народився,
Найбільша радість для батьків.
Можливо Ангел помолився?
Ні, сам ти певно, без гріхів.
Нехай жиє... Іван Піддубний,
Ще візьме батька за плече.
Зросте, як предки, волелюбний,
Хай славу нашу в світ несе.
Тож піднімемо чарку... щиро,
Потішим друзів і гостей.
Закусим шкваркою... і сиром,
За Україну... і дітей!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754561
дата надходження 09.10.2017
дата закладки 09.10.2017
Міцний, як дуб, як скеля богатир,
Славетний син величного народу.
Герой, Руси - України кумир,
Прославив дух козацький і породу.
Народу вічного фундаменту бетон,
Той, що бика убити був спроможний.
Ніс славу нашу світом, як мусон,
В слідах залишив згук непереможний.
Чесноти всі, порядність і мораль,
Черпав Іван із древньої основи.
Роса ранкова наша і грааль...
Батьків не зрадив жодні настанови.
Він нашу честь підняв на пантеон,
Лишив імя у пам’яті народній.
Всіх чемпіонів був він чемпіон,
Бо не програв у битві своїй жодній.
Козацький внук, спортсменів ідеал,
Котрий воли утримував мізинцем.
Борець величний той, що правив бал,
Лишивсь назавжди в світі українцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754417
дата надходження 08.10.2017
дата закладки 09.10.2017
Настане час… і упаде,
З козла миршавого корона.
Черед для Раші вже гряде,
У прах розсиплеться Горгона.
І в нас пігмеї відійдуть,
Шалави, юде та повії.
У потойбіччя їх позвуть,
Сліди дощами їх розвіє.
Досягне Сонечко Землі,
Заграють промені вогнями.
Старі проснуться і малі,
Разом з Небесними богами.
Одягне брилика онук,
Покотить літо вітер степом.
Засаяє квітом виднокруг,
Й воздасть… мелодії сонетом.
Струмок до річечки біжить,
Травичку слідом напуває.
Боги зіткали срібну нить,
Вкраїна коні запрягає.
Настанет год. России черний год.
Пророчество великого поета Лермонтова
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754245
дата надходження 08.10.2017
дата закладки 08.10.2017
Мовчать розгромлені кіоски,
По черзі зносять гаражі.
Із яру світять ребра й доски,
Вмивають слізьми їх дощі.
«Сільпо, Ашани і Квадрати»,
На тілі нашім, як прищі.
Під себе чистять все парх.ті,
Ми в хаті нашій, як чужі.
Все, що не вкрали замітають,
Об’їлись зайди… анаші.
Все тихо хали забирають,
Жирує… бидло й торгаші.
Шпана у владі і спартсмєни,
Горить у серденьку й душі.
У Раді юде конгресмени,
Ж.ди наверсі… й віражі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754097
дата надходження 07.10.2017
дата закладки 08.10.2017
Щодня… платимо… нову ціну,
Сплять у спокої Влада і зРада.
Жоден з них не пішов на війну,
Не побачите там супостата.
В пеклі тішиться звір Люцифер,
Його внук на Коні… заправляє.
Міль, що вилізла знову з шпалер,
Дух козацький в пітьмі оскверняє.
Там, на сході, нема їх синів,
І не видно в окопах мажора.
Не було їх, як Степ стугонів,
Розділяла портфелики свора.
Впав Майдан, триколори в Криму,
Спакували нас дзяблики… в схиму.
Вознесли… на Печери… чуму,
Україна на стрьомі інтиму.
Славу нашу в хрестах розп’яли,
На могилах церкви змурували.
Гідність самі… за пай продали,
В синаг.гах кайдани скували.
Нові й нові рехворми… з Папер,
Підняв Доляр ціну в п’ятикрати.
Хто ми… діти козацькі тепер,
Скільки ж можна їх перст цілувати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754197
дата надходження 07.10.2017
дата закладки 07.10.2017
Не забуваю ваші сині, сині очі,
Як небо, що закуталось в льону.
Як мама ви стояли на сторожі,
Нам здарувавши ласку неземну.
Навчили в мрію вірити й любити,
Незабувати батьківський поріг.
Зуміли на добро благословити,
В житті були ви нам, як оберіг.
Були ті очі в вчительки, як божі,
Проміннячко у сяйві образів.
Як дні щасливі в радості погожі,
Довкруги простір навіть голубів.
Приспів:
Ой, очі сині, вицвілі в засинні,
Неначе зорі світять нам донині.
Такі прекрасні сині і погожі,
Як дощ, як злива літом для озер,
Вони на інші зовсім непохожі.
З небес сприяють нам і дотепер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753103
дата надходження 30.09.2017
дата закладки 06.10.2017
Вірші твої глибокі і цілющі,
Як хмарки в небі сині... голубі.
Рядочки ті стривожено-значущі,
Терпкі такі, жагучі і скупі.
Тобі ще Таню посміхнеться доля,
Бо ж не зів'яла ще твоя краса.
А теплий вітер ще повіє з поля,
Насипле в поділ осінь золота.
Отож любові щирої бажаю,
Від всього серця щастя і добра,
Високої... без меж тобі і краю,
Не всохло щоб чорнило для пера.
Щоби рядочки повнились росою,
Любов хай гріє... милі, чарівні.
Насип нам перлів з осінню сестрою,
Хай зачіпають струни потайні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753996
дата надходження 06.10.2017
дата закладки 06.10.2017
В ефірах розводи… у душах зневіра,
В руїнах заводи… Вкраїна зчорніла.
Завишені ціни… реформи від Хама,
В законах підміни… трактати Аврама.
На мерсах катали… підручні жи.оти,
За мурами хали… жирують істоти.
При владі пар.аті… у хаті Трохима,
Скрізь хали лукаві де пахне грошима.
Хозари пейсаті… співають хореїв…
Лупаті й дзьобаті, нема в нас євреїв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752903
дата надходження 29.09.2017
дата закладки 29.09.2017
Допоки Київ шматували…
Собаки прийшлі з потойбіч.
Обранці плани смакували,
Й дегустували мед на ніч.
При зорях вчора в Межигор’ї,
В тісному проводі КАЛєг.
Як злодій, тишком у Оборі,
Кував стратегію Генсек.
Як павутина… загорожа,
Солдат таможні, як собак.
Серйозні морди, як у дожа,
Міхо по той бік вурдалак.
В кущах мєнти із петушками,
Гребєнь червоний вигляда…
Забита площа… холуями,
То ПЄЦька «друга» зустріча.
Без документів б.дло- хами,
Спарцмєни – ш.обло й ПТУ.
Юз Бе Пе Пє трясе х.ями,
Таможня в стрьомі й ГПУ.
Це ж треба вибрати цикл.па,
Брехун офшорний, пройд.світ.
Сміться США і вся Гейропа,
Зневажив нас на цілий світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749925
дата надходження 09.09.2017
дата закладки 09.09.2017
Як соловейко із Амвона шпарить,
І не плює ж дивись через плече.
О боже милий, як воно кумарить,
Як ця брехня… печінку не спече.
Тетеруки токують на узвищі,
Є розуміння в стані журналюг.
Одна ж бо зграя там на Токовищі,
У стані дзяблон.сих волоцюг.
Під дозою Шалави у Борделі,
Цинічність перетнула їх межу.
Зухвало і жорстоко чорнопері,
Бахваляться на хвилі куражу.
При вл.ді душогуби і кастрати,
І з Каг.натом злагода німа.
Немає в нас ні захисту ні вл.ди,
Бо нас там, земляки мої, нема.
Розперезалися, як дома бабуїни,
Розгулює, як в джунглях кримінал.
Вбивають прямо в центрі України,
Блаженствуть… Гієни… і Шакал.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749890
дата надходження 09.09.2017
дата закладки 09.09.2017
Приспів:
Україна рідненька,
Як маківки цвіт.
Моє ти серденько,
Одна на весь світ.
Ти печаль моя, радість,
Ти розрада моя.
Моя сила і слабкість,
Ти в піснях солов'я.
*
Непрочитана повість,
Моє літо, зима.
Та твоя загадковість,
Мене зводить з ума.
*
Я до тебе мій краю,
Повертаюсь з доріг .
За тобою страждаю,
Ти мій біль і мій гріх.
*
Боже дай тобі сили,
Усім серцем добра.
Щоби зорі світили,
На всі боки Дніпра.
*
Щоб калина родила,
Щоб діброва цвіла.
Щоби вільно, щасливо,
Україна жила.
Примітка: * - приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749822
дата надходження 08.09.2017
дата закладки 09.09.2017
Так рідко ми пє'мо тепер чарчину,
Війна на сході сковує... пітьма.
Та скоро, скоро видалим пухлину,
Лише в себе… позбудемось більма.
Творець приймає в осені пологи,
Плоди і фрукти споює дощем.
Приніс проскурку з дальньої дороги,
Щоб відійшли тривоги наші й щем.
Чарівний шал розкинувся ярами,
До лісу біг в долину манівцем.
Чаклун утикав річку вензелями,
Замалював озерця олівцем.
Яскрава осінь дивна, загадкова,
Несла дарунки в повні у меду.
Гаї цвітуть, калина по дібровах,
Вкраїну нашу щедрять молоду.
Хай родить ліс насіннячком, грибами,
Біль відлетить журавлика плачем.
І Ангел руки простягне над нами,
Нам вічно жити подано Творцем.
Робота ж наша важка і цікава,
Вона, як плуг залізний, привілей.
Від Бога, благородна то є справа,
Працюємо, як бджоли для людей.
Із святом вас колеги мої, друзі,
Вам від душі найкращих побажань.
Хай накує зозулька вам у лузі,
На терені надій... і сподівань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749359
дата надходження 05.09.2017
дата закладки 06.09.2017
О, як важко в цім світі прожити,
Щоб людиною слід залишити.
Пережити потрібно жорстокі жнива,
Щоби пам'ять лишилась жива.
Як водиці живої напитись..?
Коли треба під ноги дивитись.
Коли пашеш щоденно, як кінь,
Під копитом не видно камінь.
Споришами не сіють доріжку,
Де підставлять найближчі підніжку.
Коли рідко в нас штиль, а штормить,
Не розслабишся навіть на мить.
Щоби в мареві вік не тужити,
Варто все це майбуть пережити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748960
дата надходження 03.09.2017
дата закладки 03.09.2017
Плює на вашу думку Вальцман,
І в гідність нашу теж плює.
Поздовж у нахил й вертикально,
Всьо павутину... нам снує.
Верховна Рада в павутинні,
Суди, еС Бе У... пракурор.
Усе німе... у мертвотинні,
Тримає в лапах Матадор.
Професорами рекетьори,
Те Бе... жи.івське вар'єте.
Й лікарні в правнуків Аврори,
Один лиш дурень не краде.
“Родню” завішав ордєнами,
Де... хитрий писок і анфас.
Для нас могили під хрестами,
Тарифи й ціни...всьо для нас.
І плодить, плодить хрєнералів,
О, Боже скільки ж їх кобіт?
На всіх не вистачить вокзалів,
Палі стоять... біля воріт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748502
дата надходження 31.08.2017
дата закладки 31.08.2017
Тремтить рука моя й перо,
Без оголошення війни.
Три роки рівно в це число,
Лягли кістьми твої сини.
А обрій плакав і стогнав,
Ричав Диявол... Сатана,
Звіриний зговір місце мав.
На діток падала “стіна”.
Зі сходу лізли табуни,
Вмивали в крові Ілловайськ.
Добавив смуток сивини,
“Брат дарував нам аусвайс”.
За що Україно, за що...
З якої ж Матінко вини...
Моя ти свічечко - свічо,
Нема спокою з чужини.
Злилися змії і шайтан.
Іудін... Коган... для біди,
Щоб цвіт донищити... Майдан,
В пітьмі… домовились ж.ди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748464
дата надходження 30.08.2017
дата закладки 30.08.2017
В добру путь і в добрий час,
Онучок йде в перший клас.
Кришталевий передзвін,
Лине з церкви навздогін.
По гайку луна гуде,
Наш Захарко в школу йде.
У руках його ранець,
Гарний хлопчик, молодець.
В ньому зошити й книжки,
Від бабусі пиріжки.
Баба Галька із села,
Для Захарчика спекла.
Не хворів щоб й не томився,
Щоби в школі гарно вчився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748351
дата надходження 30.08.2017
дата закладки 30.08.2017
На осонні калина,
Зірка ясна зорить.
Як убрана дівчина,
Свічечками горить.
На коліна пристану,
У долоньки візьму.
Зіп'ю меду із дзбану,
В очка їй загляну.
Моя Квітко росяна,
Як прозора сльоза.
Ти ні з ким незрівнянна,
України краса.
Душі щем відкоркую,
Дощем щедро зіллю.
Тебе люба ціную,
Усім серцем люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748305
дата надходження 29.08.2017
дата закладки 30.08.2017
Матіоли найкращі посію,
Для тебе моя мила в саду.
Й королевою в ранню завію,
Я за руку туди приведу.
А в гаю срібні струни гобоя,
Вдаль розносять катрени палкі.
Зачаровують квіти левкоя,
Ароматом медові, п'янкі.
Твої руки візьму в свої руки,
Зацілую у губи терпкі.
Нехай згинуть печалі й розлуки,
О, які ж вони в долі тяжкі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747521
дата надходження 23.08.2017
дата закладки 30.08.2017
Споришем комусь падає стежечка в ноги,
Комусь брили пройти не дають.
Але точно таких поціновують Боги,
Які важко в житті самі долю кують.
Не тримається дар, що задарма приходить,
Лінь пуста... не карбує сліди.
Як туман у гаю розтає... і відходить,
Бо заржавіє плуг... як нема борозни.
Саме тим доля успіх і щастя дарує,
Хто підноситься до одчайдух.
Сам підкову приб'є... і як коник працює,
Не шкодуючи духу для цього ні рук.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748303
дата надходження 29.08.2017
дата закладки 30.08.2017
Як горобці у калюжах,
Сплелися в зграю, як вужі.
При владі скрізь на Етажах.
Немає наших… все чужі.
В фінансах… нафті… еМЗееС,
Карлтавий суд і… прокурор.
Все ті, що «прислані з небес»,
Для «богхоопраних» простор.
Як рецидиви… - прецендент,
Чужий Глава, чужий Прем’єр,
Не українець Президент,
І полісменом… - Бультер’єр.
А Україна вся в хрестах,
Із журнашлюх створили хор,
Лежить печаль в її очах.
З амвона "вішає…" Актор!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747886
дата надходження 26.08.2017
дата закладки 27.08.2017
Де, як тобі брате, земляче,
Живеться тепер в чужині?
Нехай Україна козаче,
До тебе приходить у сні.
Тривога заповнила груди,
В колонку не ставиш вірші.
Що трапилось друже, не чути?
Непевно чомусь на душі.
Прохаємо в Бога з’явися,
Летять у листочках роки.
До друзів поетів озвися,
Чекаємо твої дзвінки.
Плече у плече за столами,
Зберемось старі й молоді,
Неначе всі в рідної мами,
Й уп’ємось піснями хмільні.
Без тебе річки і озера,
Тополі в гаю… ясени.
Цілющі Волині джерела,
Стрічали торік восени.
Щедроту Волині в відерцях,
Вкушали настойку… чаї.
Пили за поетове серце,
Пили… за фінанси твої.
Тож д’якуєм спонсоре щиро,
За мед, за горілку… за щем.
Хай Бог береже тебе з миром,
Воздасть нехай щедро дощем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747001
дата надходження 20.08.2017
дата закладки 22.08.2017
Коли ви наїстеся підлі хали,
Яка ж потреба у свині?
Бодай вас трутні миші закопали,
Бодай ви погоріли у вогні.
Яка ж вас мати гади породила,
За тата в вас напевне біс?
Шала- путана сат.ну зманила,
Отож ви є диявольський заміс.
Де ж ви на нашу голову взялися,
Звалилися звідкіль на нас?
У логові болотнім вивела вовчиця,
Коли розвився в неї метастаз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746878
дата надходження 19.08.2017
дата закладки 22.08.2017
Як німфи нам співали серенади,
Вливали в душу встоєний дурман.
Не оглянулись, як вони для влади,
Коли там ще... розсіється туман.
Перевели нас хали в стан Соматі,
Самі ж звели в Печери Ігуан.
Отож придурків зрадили Примати,
Не вперше халам кидати краян.
Лукавії ж бо то рептилії і гади,
По с.нагогах вигріли Орган.
Отож бо міцні в крокодила хвати,
Учитель їх... диявол і шайтан.
Та все частіш, коли лягають спати,
Їм сниться знов, опльований Майдан.
Лякають звуки Сходу… - канонади,
Куди ж втікати думає Поц… ан?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747133
дата надходження 21.08.2017
дата закладки 22.08.2017
Перо моє у сутінках снує,
Не стане на путі його сторожа.
Як кінь баский на сонці виграє,
Йому в темряві падати негоже.
Бунтар з мене фонтаном б'є,
Нелегка то у долі ноша.
Та в тому й є призначення моє,
Що кінь, я... то бджола робоча.
Рубати правду... - то моє,
Хай не дрімає шушера ворожа.
Убивче слово, - швидше зогниє,
Бо сила слів моїх, пророча.
Талант мій, Ангел береже,
На іншу моя доленька не схожа,
Підкову мою істина кує,
Бо в ній присутня іскра Божа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746549
дата надходження 17.08.2017
дата закладки 17.08.2017
Гине мова солов'їна…
Де-не-де довкола.
Доборолась Україна,
Наче липка гола.
Мами сплакались матусі,
Виплакали очі.
Хали - воші, як в кожусі,
Вже немає мочі.
В Раді виплодки миршаві,
Вгодовані ситі.
Дзяблоносі і картаві,
Як свині в кориті.
Невсипущі, всюдисущі,
Як гієни вночі.
Розтягли все загребущі,
Сущі “дітки божі”.
Вже не чутно соловейка,
Крєпко спить співочий.
Змовкла в лузі зозуленька,
У покровах ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746220
дата надходження 15.08.2017
дата закладки 15.08.2017
Де мова тішить слух, де Борисфен ревучий,
Лежить в долонях милістю Богів.
Могутні води омивають кручі,
Поміж крутих, високих берегів.
Вже сила звідти струменіє, дужа таємнича,
Під Покровом Святої Булави.
Новий гряде, привабливіший звичай,
Творці почули наші молитви.
Несуть уже волхви, дарунки і порфиру,
Вкраїни — неньки виріс Отаман.
Над злим, старим занесено сокиру,
Зустріне скоро Гетьмана Майдан.
Свою возьме у руки, матір Україну,
Полине з нею в світ на кораблях.
Новий порядок сколихне рутину,
Без зайд й чужинців обираєм шлях.
Ми прокладем новим, початок здвигам,
Нас поведе Наш... обраний Ватаг.
Ярма неволі скинемо кормигу,
Заради честі, гідності і благ.
Нова Вкраїна, сонячна, в віках засяє,
Як Фенікс птиця... святиться зоря.
Стебло ростком могутнім забуяє,
І світ проснеться... в славі Кобзаря!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745686
дата надходження 11.08.2017
дата закладки 11.08.2017
В ноги падає гілочка,
Грає скрипка й сопілочка.
Щирій пісні співається,
Дві родини єднаються.
Приспів:
Ой, весілля, весіллячко,
Вино п'ють... розливається,
В квітах хата й подвір'ячко.
Щастя в долі купається.
Молода, як та квіточка,
В водах озера пліточка.
В насолоді вмивається.
Як в Раю почувається.
*
Ой, яка ж гарна дівочка,
Наречена... мов зірочка.
Молодому всміхається,
До грудей пригортається.
*
Ну, а сваха, як білочка,
Кріпка ж в свата горілочка.
Файно п'ється й гуляється,
Гармоніст спотикається.
*
Васильок і Яриночка,
Як із гаю росиночка.
Любо в парі кохаються,
Щастя в долі збувається.
*
Дай Біг дочок й синочків,
Як на гілці листочків.
Хай ростуть, нехай граються,
Тато й мама втішаються.
Приспів;
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745567
дата надходження 10.08.2017
дата закладки 11.08.2017
Азартний у справах, сміливий,
Упевнено йде до мети.
Образливий, тонкий, чуттєвий,
Без сумніву палить мости.
Не любить глибоку рутину,
Йому ж бо не личить... ватаг.
До скону цінує родину,
До розкошів схильний і благ.
Бува амбіційний і грубий,
Частенько буває різкий.
Людина з заліза шкарлупи,
В здоров'ї і силі кріпкий.
До себе цінує повагу,
Враховує в справах ходи.
Потребує завше увагу,
Не терпить в житті самоти.
Образливий, трішки ревнивий,
В відвазі рішучий до дій.
Талант йому, леву властивий,
Знак творення... сонмище мрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744762
дата надходження 04.08.2017
дата закладки 04.08.2017
Катам служили і царям,
Разом ви нас давили.
Служили владі тут і там,
Як ті раби служили.
Прийшли, як зайди ви колись,
Із пекла пришлі… хали.
Отож у нас й не прижились,
Жорстокі бо й нахали.
Ідіть… поскорше від біди,
Десь ви ж були віками?
Ми ж ваші витравим сліди,
Колючими тернами.
Ви рвали жили косакам,
Лилась кров ручаями..
Пора під дупу дати вам,
Разом… із холуями.
Й не буде юд.християн,
Відійдуть людолови.
В вітрах розчиниться туман,
Із попелом Єгови.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744540
дата надходження 02.08.2017
дата закладки 03.08.2017
Без лжі не можете ординці,
Брехня, як воші вас довкруг.
О, як дістали ж ви чужинці,
Як вас позбавитись хапуг.
Соццентер кажете відкрили?
Не тілько в пресі ходить слух.
Й вовки у лісі розтрубили,
Про благі дії волоцюг.
Вже днями місяць, як святили,
До... Конституції... потуг.
Міністрів й мерів запросили,
І різав лєнточку лабух.
Ключі вручили і катони,
Від пратеже, народних слуг.
Мовчать і досі тєлєхвони,
В дворі не скошений лопух.
Для кого ж брешете собаки?
Чалдон від локшини опух.
Були... і є ви... дикі злаки,
З нащадків Берії й злодюг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742856
дата надходження 20.07.2017
дата закладки 23.07.2017
Мені б хоч раз пройтися по траві,
Відчути дотик, ніжну прохолоду.
І щоб ступали ніженьки мої,
В блакитну і прозору річки воду.
Хоча би раз здійснились мрії ті,
З якими я так часто прокидалась.
Я сліз тоді не лила б в самоті,
З тобою любий назавжди осталась.
Безжальна доля вибрала мене,
На неї я повір не нарікаю.
І хоч буває серденько сумне,
В своїх віршах я душу зігріваю.
Я потрапляю в казку в дивнім сні,
Танцюю вальс... Кружляю в нім з тобою.
Мені б хоч раз пройтися по траві,
Щоби душа невідчувала болю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743168
дата надходження 23.07.2017
дата закладки 23.07.2017
Два напрямки в поезії присутні,
Два абсолютно різних полюси.
Одні попереду… трибуни,
А інші там, за бантика в кози.
Одні родились в мами сурмачами,
А другі для обслуги козачки.
Доносять перші істину словами,
Вшановують останні квіточки.
Співають озабочено… і щиро,
В політику не лізуть, ні телень.
Обласкані, освяченнії мирром,
Інтєлєгєнтні й віддані їй в пень.
«Нейтралітєт», як максим зберігають,
А во знайдеться… дурень меценат.
Зайдуть у гості й швидко утікають,
Аби не підхопити компромат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743113
дата надходження 22.07.2017
дата закладки 23.07.2017
Трясе рукою, сотрясає...
Здуває щоки, як миньок.
Ну й що, шо ізрєдка бухає,
Він в рєзідєнта... кумоньок.
Осонцесяйний, невгасимий,
Всенощно трудиться в поту.
При всіх вєтрах, незамінимий,
Як в мокрих джунглях какаду.
Тож не до Сотні істерику...
Не нам бо служить жертовник.
Тримає... дулю нам велику,
Богхоопраний жартівник.
Неадеквати в поліцаях,
В ВеРе збіговисько п.твор.
Система суддів у лишаях,
Горлобчик - чирлик прлакурор.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742711
дата надходження 19.07.2017
дата закладки 19.07.2017
Стареньку призьбу біля хати,
Слізьми вмиває сива мати.
Змарніла мати і садок,
З АТО не вернеться синок.
А за високими мурами,
Жирують в.плодки і хами.
На непрогляднім тлі полуди,
Лукаві тішаться пр.блуди.
Голосить пташка десь... банджо,
Скажи мій Господи за що?
Для когось розкіш і можливість,
Для когось вижити за милість.
Синочкам нашим смерті шрами,
Ж.дівські дітки за мурами.
Ім насолода... уповні,
А наші гинуть на війні.
Дістала н.волоч чужа,
Цинізм жадоби вже вража.
Мізерна пенсія й зарплата,
Тариф заоблачний в хизмата.
Немає їсти що і жати,
Та доки ж можна мордувати?
Все поділили, вкрали хали,
Мою Україну приспали.
Мєнтами урки й вуркагани,
Чужі отамани й гетьмани.
Та небагато вже... ю.ею...
Воняє лоєм з мавзолею.
Наш Бог відверне від біди,
Піском засипле їх сліди.
Нам ще розвидніє вночі,
Вони ж потонуть... у жовчі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742464
дата надходження 17.07.2017
дата закладки 17.07.2017
Гул барабанів над Майданом,
Стрептизу котять алкаші.
Беззубе бидло – наркомани,
Окурки смокче з анаші.
Зібрались виплодки у зграї,
Як у збіговиську для шиз.
Немає влади, - поліцаї…
Монтують с.кам парадиз.
Бабло служиві гн.ди мають,
Не чують Мам вбієнних сліз.
Шабаш дикунський покривають,
Плює нам в лич парх.тий біс.
На троні в нас засів миршавий,
Шо вів на трахторі ... вперед.
В міськраді брат його картавий,
Сховавсь під прізвищем Яфет.
Лежить у смуті Україна,
Зове нас гоями юд.й.
О, наша доленька чаїна,
Чому ще терпимо свиней.
Зажрались свині у Дивані,
Не видять жирні у багні.
Нам груди топчуть на Майдані,
Сектанти й вир.дки німі.
Ми не забули, як стрічали…
Вас люди «божі» й голубі.
В угарі разом ви співали,
Й трубив диявол на горбі.
Лунало бруком алелуя,
Раби кричали храмові.
Були ви обрані в холуя,
Прийшли до влади на крові.
Простіть брати мої полеглі,
Вам уклонюся, як поет.
За кров, що вицвіла на цеглі,
В бруківці змоченій на смерть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742325
дата надходження 17.07.2017
дата закладки 17.07.2017
Боже, треті роковини,
Ношу біль під серцем.
У Печерах жи2овини,
Кров на сході лл’ється.
Поневолили Вкраїну,
Халики - хапуги.
Добивають голубину,
Кляті хозарюги.
Ненажерливе, жаднюче,
День би й ніч ковтало.
Не наїсться вим’я с.че,
Усе звіру мало.
Плаче вітер за вербою,
Як мала дитина.
Доки ж буде нас з тобою,
Мучити тварина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739209
дата надходження 24.06.2017
дата закладки 16.07.2017
Дві тищі літ щасливлять хали русів,
Щоденно й нощно юде і попи.
Зтошнило вже від обраних ісусів,
Це ж скільки літ принижень і ганьби.
В Печерах свині вхожені на троні,
До Раю все, до світлого ідуть.
І нас ведуть з собою дзяблоносі,
Все коригують обраний маршрут.
Во ім’я Бога свого нас повчали,
Христа приблуду русам приплели.
Нещадно все в дорозі грабували,
Як відучора… знов нас розвели.
По всьому світі виплодки парх.ті,
Як би.дло доять, точать божу кров.
Люцифера онуки в нашій хаті,
Гієни злі нав’язують любов.
Себе народи можуть очорнити,
З добра і зла сплітається канва.
Та є один, … що коштує огиди,
Ім’я йому в цім світі… - жи2ова!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739615
дата надходження 27.06.2017
дата закладки 16.07.2017
Сказав нам ж.дяра сьогодні Гордон,
Що риба з хвоста загниває пардон,
Що він в дєпутати вже більш не йде,
Не визріло общество наше … тупе.
«Спасуть Україну із западних стран,
Головастікі вчені» - так рече цей пан.
А хто ж там учився, чи є там з словян?
Немає лукавий… то ваший буря’н.
Ну як тій нещасній Вкраїні збудитись,
Коли ви собаки не звикли трудитись.
Ви навчені красти , обманювать юде,
Міша хромосома, бо ви є нелюде.
Ішли би ви нах.й ворони Горгони,
Всі, Кучмани… Зюзі і прочі ганд.ни.
Далеко - далеко… паскудні хорти,
І шагом широким для всєй повноти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741055
дата надходження 07.07.2017
дата закладки 16.07.2017
Сказав нам ж.дяра сьогодні Гордон,
Що риба з хвоста загниває пардон,
Що він в дєпутати вже більш не йде,
Не визріло общество наше … тупе.
«Спасуть Україну із западних стран,
Головастікі вчені» - так рече цей пан.
А хто ж там учився, чи є там з словян?
Немає лукавий… то ваший буря’н.
Ну як тій нещасній Вкраїні збудитись,
Коли ви собаки не звикли трудитись.
Ви навчені красти , обманювать юде,
Міша хромосома, бо ви є нелюде.
Ішли би ви нах.й ворони Горгони,
Всі, Кучмани… Зюзі і прочі ганд.ни.
Далеко - далеко… паскудні хорти,
І шагом широким для всєй повноти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741055
дата надходження 07.07.2017
дата закладки 16.07.2017
[i]Свіжі думки з пожовклих світлин…[/i]
[i][b][color="#027547"]Мені 22… Я студент – першокурсник
Відомого вузу, що зветься НУБіП*…
Співець-соловей – смілих вчинків спокусник –
Кидає у серце пісень своїх сніп.
Й не йдуть до студента заумні науки,
Черемха духмянить , весною мани́ть -
Любов так настирливо в душу вже стука,
Запрошує в гості до себе на мить.
Та легко давались ази лженауки,
А ще докучав почуттям комсомол!
Не йшли й насолоди самі собі в руки –
Браталися молодість і валідол!
Шуміли гаї, звали в гості діброви,
А юний студент все науку ту гриз,
Хоч поряд дівчат чорні очі і брови,
Корились предмети, як шкіперу – бриз,
І хімія, й фізика, ще й діамат,
Життєва дорога іще не почата,
В душі не було ще омріяних свят…
Та вже докучали і штампи, й печаті.
Тоді ми були ще настільки наївні,
Що вірили свято в швидкий комунізм…
Лиш потім явилось тверезе прозріння,
З роками покинув той хибний реліз...
Мені вже за 30, і я – у Європі –
Дивуюсь, як «зборені» німці живуть,
А ми все крутились, як муха в окропі,
А нам невтямки, в чім життя того суть...
Прийшла "перестройка",
В нас гримнув Чорнобиль –
І протверезів український народ…
Тут облагодіяв Генсека і Нобель,
Та люд все ж отримав... гробки від "господ"…
Ще довга дорога лежала у дюнах…
Уперше її торувала Литва,
Серця спаленіли спочатку у юних:
Вони на граніті, а ми – в молитвах.
І випала нам ненароком свобода,
Та довго в пустелі належало йти,
Бо глибоко в памку засіли народу
Унади раба і неясність мети![/color][/b]
17.06.2017
_________
*Національний університет біоресурсів і
природокористування (в минулому - УСГА)
© Copyright: №117063000288 (2017)
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738666
дата надходження 21.06.2017
дата закладки 22.06.2017
З амвона штундики співають,
Тіітушки нові… нині на порі.
Свою погибель наближають,
Диявола печатка на чолі.
Потрощені машини у канаві,
Когось в реанімацію везуть.
Обкурені сектанти в балаклавах,
«Діялог» із населенням ведуть.
Кідерські новоявленні фашисти,
Хабіру новоспечений ОМОН.
Єгови «богхообрані» хористи,
На Заході відкрили *** фронт.
Не ступиш з резервації ні кроку,
Печінки мастодонти відіб»ють.
Зиск бурштиновий мають збоку,
Масони заробити їм дають.
На схід ідіть собаки воювати,
Адже берете зброю ви до рук.
За те, що ви своїх йдете стріляти.
Раби юдейські… прийде вам каюк.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738602
дата надходження 20.06.2017
дата закладки 20.06.2017
Не змінити вам халики долю…
Надто довго п’єте людську кров.
В свого Бога розплату вам молю,
Справедливий і мудрий Даждьбог.
Тож за мандри оплачені кров’ю,
По Мальдівах… в Європі безвіз.
В нього слова за вас не замовлю,
Ви ж самі й написали реліз.
Ваша сутність пришельці зміїна,
Усе бачить… до часу народ.
І за те, що чужа вам Вкраїна,
За гріхи вас п.вісять заброд.
Хіба зайди любили Вкраїну?
Ні, ніколи, себе лише в ній.
Заробили за вік… домовину,
Й воскресіння немає надій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737955
дата надходження 15.06.2017
дата закладки 15.06.2017
Гнуть нетесаних… нагинаємось.
Нас опльовують… витираємось.
Нас обманюють… ми не маємось,
Убивають нас… не пручаємось.
Обіцяють нам… вибачаємо,
Нас принижують … ми прощаємо.
Лапшу вішають… всю ковтаємо,
Хто є й звідки ж ми… забуваємо.
Свино-халики й не ховаються,
Як гієни вже, з нас знущаються.
П’яні владою… насміхаються,
На пітушничків покладаються.
Може досить вже побиватися,
Скільки можна з нас насміхатися.
Щоб русинами... знов назватися,
Пора хлопчики, просинатися!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736816
дата надходження 07.06.2017
дата закладки 07.06.2017
Усе тече... усе відходить,
Розтане сніг і зникне тінь.
За руку доля вже виводить,
Лишилось трішки потерпіть.
Розтане темрява довколо,
Розбудить Соколів геном.
І соловейко вшпарить соло,
Засіє пустище зерном.
Уже на сході промінь сходить,
Прозріння визріло в пітьмі.
Одвіт бандоті Світ лагодить,
Одвіт практичний і в письмі.
І підуть звірі стадом в невідь,
Вже ера Світла нова йде.
Їх не лишиться згадки навіть,
Бо підлість терном заросте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736797
дата надходження 06.06.2017
дата закладки 06.06.2017
Працюють виважено й зорко,
По етажах смотрящі орки.
І гне, і гне рудий Хаєм…
Раби. Не будьте ж холуєм.
Вони… уже заговорили…
Що і Україну створили.
Нема, немає в них межі…
Вже, як удома ці чужі.
Для них ми є раби… подоба,
Тому життя в нас, як в холопа.
Для них ми бидло бо німі,
За те і досі у ярмі.
І скільки ж можна ще мовчати,
Потрібно криком вже кричати.
Пл’юють в нас, нищать, убивають,
Нацистом хали обзивають.
Напишеш щось то цілим скопом,
Озвуть тебе ще й юдофобом.
Приліплять всю чужу вину…
Й закриють знов твою "Стіну".
Прокиньтеся прошу, я вас благаю,
Я в цьому світі знемагаю.
Для цього стану й на коліна…
Вмирає рідна Україна.
В підміні богом сат.на,
Космічна править сарана.
Та я не раб… їй не нагнусь,
Перед народом , я схилюсь.
Полуди зійде машкара,
Мій Бог від Світла і Добра!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717620
дата надходження 11.02.2017
дата закладки 04.06.2017
Сусіди впали на коліна.
Зустріли… друзі і рідня.
Абсурд забрав у мами сина,
Бо не АТО у нас - війна.
Пелюстки сипала калина,
Закапав дощ. Пішла гроза.
Зігнулась доленька полинно,
Тугою скрапнула сльоза.
Затихла мова солов'їна,
І Мати плаче, бо ж журба.
Жирує в Пагорбах скотина.
Ж.дота... гладить живота.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736271
дата надходження 03.06.2017
дата закладки 04.06.2017
На помойці найкращі поети,
Обісц.ла талант Порохня,
Що не вартує навіть монети
У почоті… - сц.ква й хол.йня.
Лише ті що співають во славу,
Соловейки… ромашки, весна.
Не дай бог бо ж «обідити» халу,
Уважай, що сторінки нема.
Сайт заср.ли реклами, сексоти,
Розвелися неначе чума.
Під контролем поети в жид.ти,
Бо при владі г.вно для керма.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734741
дата надходження 23.05.2017
дата закладки 04.06.2017
Крадете земельку стражденну, святу,
В мошну все парх.ту кладете.
Ви ж молитесь вихрести свому Христу
А денно і нощно крадете.
Потонути гади вам там, над Дніпром,
Не чуєте ж бо застороги.
Відправимо всіх вас, у пекло гуртом,
Пливтимуть палаци… в пороги.
Горітимуть «хатки» свічками в лісах,
Украдені в дні Каїнові.
Горітимуть славно… у наших вітрах,
Розпалимо кострик сосновий.
Відверто кажу вам юде… ж.дов’ю,
Земля українців розбуде.
То є наш останній редут у бою,
Збагніте.., - пощади не буде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735752
дата надходження 30.05.2017
дата закладки 04.06.2017
Крадете земельку стражденну, святу,
В мошну все парх.ту кладете.
Ви ж молитесь вихрести свому Христу
А денно і нощно крадете.
Потонути гади вам там, над Дніпром,
Не чуєте ж бо застороги.
Відправимо всіх вас, у пекло гуртом,
Пливтимуть палаци… в пороги.
Горітимуть «хатки» свічками в лісах,
Украдені в дні Каїнові.
Горітимуть славно… у наших вітрах,
Розпалимо кострик сосновий.
Відверто кажу вам юде… ж.дов’ю,
Земля українців розбуде.
То є наш останній редут у бою,
Збагніте.., - пощади не буде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735752
дата надходження 30.05.2017
дата закладки 04.06.2017
Я не баран тупий у стаді.
Не буду владі напохваті.
Не личить йти...у крок поету,
Коли , я йду - то попереду.
Я не нажив бабла, не маю,
Бо Пегас я – поет... літаю.
Це... народилося ягня,
У рік Крилатого Коня.
Коли цвіли весною вишні,
Талантом наділив Всевишній.
Щоб я співав тупій отарі,
Живив... веселкою у хмарі,
У клітці жайвір не співає...
В зеніті лише силу має.
Я знаю це життя псує.
Та Бог дав кожному своє.
У цьому світі дикім мінус…
Та де від цього я подінусь.
Мене любили й поважали…
Не заслужив щоб зневажали.
Старий я Овен… - усміхнусь,
Я... не зігнувся й не зігнусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734887
дата надходження 25.05.2017
дата закладки 04.06.2017
Ну чим ти дурнику ‘ ся бавиш,
Чужим болота ж не прославиш.
Не тішся краденим… юде,
Усе проходить й це пройде.
Які б ти символи не ставив,
Гнилий осадок тим не збавив.
Тож…не привласнюй, не кради,
Бо марні в злодія труди.
Чуже паскудо то ж, як сніг…
Все ‘ дно вонятиме барліг.
Коли клишавий лише встав,
Наш Сокіл… вже давно літав.
До нас гівно тобі куди…
Ти ж дике бидло із Орди.
Ти – Раша боса, ти – сльота.
Ми ж Русь.
Велична і свята!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736462
дата надходження 04.06.2017
дата закладки 04.06.2017
В річку падали втомлено зорі.
Місяць спати за хмари пішов.
Кажани поховались в узворі,
Ранок нишком до гаю зайшов.
Слимачок прокидався звірятко,
Цвіркуни погасили свічки.
Бігли сутінки вдаль без оглядки,
Одягали ромашки хустки.
Плюскотіла в ольшинні затока,
Малювала кружки від весла.
Барабанила в вербах сорока,
Пташва пісню до гаю несла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736061
дата надходження 01.06.2017
дата закладки 01.06.2017
Дурили нас колись словами,
Про Рай, до Світлого вели.
І привели дурних… до ями,
Із Т.ри прийшлі автори.
Хвостаті топчуть копитами,
Нагнули голови воли.
Самі зробились наймитами,
Недарма ж голову товкли.
Пустили по світу з торбами,
Не видно просвітку з Гори.
Прийшли… до світлого, рабами,
В Раю ж не ми лишень, ж.ди.
Як сирота по-під тинами,
Пішли від хати… у світи.
Пора проснутись… козаками,
Щоби цю нечисть замести!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736058
дата надходження 01.06.2017
дата закладки 01.06.2017
Чекаємо покращення щодня,
Наповнені зневірою й відчаєм.
Живемо у надії - йде ж війна,
У Бога досі долі виглядаєм.
Вже третя знову на дворі весна,
А й не розвиднілось… смеркає.
Розплатою могили, як ціна…
Оскоплені брехнею засинаєм.
Сліпих колише… - дурить Сат.на,
Коли подохнем вирод.к чекає.
Все нижче й нижче падаємо дна,
В дрімоті моя нація вмирає.
Вкраїну – Русь захоплює Орда,
За горло нас в ОРДЛО тримає.
Пора моч.ти… в.плодка ж.да.
Зайшов далеко, виходу немає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733138
дата надходження 12.05.2017
дата закладки 12.05.2017
Каштани знову розцвіли,
Як перкаль сніжно, сніжно - білі.
Вітри притихли і дощі,
Горять свічки в ванілі.
Як ті принцеси у парчі,
Неначе з казки... містерія.
В суцвіття капають вірші,
Довкруж округа мліє.
Із гаю чешуть солов’ї,
В піснях своїх колишуть віти.
Каштани Київські мої,
Моїх рядочків діти.
І я… весною зголоднів.
Течуть блаженства гір потоки.
Замилувався й оп’янів,
Понесли в юність роки.
Приспів:
У пелюстках весняних стуж,
Весна довкруж... ти не поруш.
Наснага сипле в ноги з круч,
І обрус струменіє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731360
дата надходження 01.05.2017
дата закладки 01.05.2017
Рядочки є такі в поета,
Одне із правил золоте.
Не йде гора до Магомеда,
А Магомед до неї йде.
Віднині маєш вік дорослий,
І самостійний вже мужик.
Отож скажу слова, я прості,
Ти ж Діда слухати привик.
Ламай бігом в собі гординю,
Не личить плакать солов’ю.
Не капай соплі попідтинню,
Не понижай своє Екю.
Згадай же роду ти чийого,
Мій Рід великий не сором.
В душі ми маєм свого Бога,
Не смій водитися з жид.м.
Нечисте сімя то… бандити,
Не виставляй мене на кпин.
Не рівня нам то паразити,
Зв'язок з ж.дівкою відкинь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730836
дата надходження 27.04.2017
дата закладки 28.04.2017
СЛОВА… СЛОВА…(Світлана Моренець)http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716204
Неначе вирвав хто слова
з душі моєї.
В рядочок ставлю букви я -
все не з тієї.
Нічне безсоння заверну,
розсиплю плаєм.
Краєчок долі відгорну
за небокраєм.
Там сонце потуги кладе,
щоб знову встати,
А серце спомином веде
мене до хати,
Де від дитинства в царині -
батькі่่вський подих.
Поріг, обійстя й уві сні
ріднить на подив…
З тих пір, здавалось, всі слова
несла для світу.
Сьогодні ж - “кру่гом голова”
комусь на втіху.
Мовчанням губляться в яру,
дощать сльозою.
Та я слова таки зберу
і “ вийду з бою”.
Загоять душу солов’ї -
озвусь рядками.
Й слова, відроджені мої,
зійдуть житами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728615
дата надходження 13.04.2017
дата закладки 17.04.2017
В безміру озлоблені свині,
Вирубують, нищать ліси.
Не лишать нам скоро і тіні,
Викошують вздовж-навскоси.
Горили - хабіру грабують,
Від злоби у вічі плюють.
Як звірі крові потребують,
Запряжених в стійло ведуть.
Гейропи служиві васали,
Ночлиці нічних сновидінь.
Ущент розтягли-розікрали,
Надбання стількох поколінь.
В покоях жирують магнати,
З кісток білих тешуть хрести.
Пора перестати стогнати…
В палацах мечем замести.
Давно рептилоїди-гади,
Як коні над нами іржуть.
Не маєм чим сіяти й жати,
Нас Божих зі світу зведуть.
Навколо грядуть переміни,
Проснітесь нарешті зі сну.
Бо знищать лихі бедуїни,
Збудімось бо зляжем в труну.
Пора відібрати корито,
По писку навішать свині.
Налляти окропу в копито,
І тим.., що за ними в броні.
Надерти їм дупи і зади,
Пора зупинити приблуд.
Самі ради пійла-пожади,
Хряки від корита не йдуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728803
дата надходження 14.04.2017
дата закладки 14.04.2017
Летіли буслоньки до хати,
Як дітки гелготіли.
На крилах несли серенади,
Додому прилетіли.
Вмивають верби водограєм,
Зростили зелом весну.
Довкруж розсипали розмаєм,
У рідний край принесли.
Летіли буслики галділи,
Так сонце гріло мило.
Берізки соком оп ‘яніли,
В гаю заструменіло.
В гніздечку вивела їх мати,
І з вітром гомоніли.
Щоденно міряли левади,
Вдягали в луг бахіли.
Летіли бусли понад гаєм,
Любов несли чудесну.
Зачарувався небокраєм,
Стою і не шелесну.
Приспів:
О, бусли - буслики , буслята,
Й мене візьміте на крилята.
В душі так тепло й мило.
Візьміте Божі пташенята,
Так в небо закортіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724199
дата надходження 18.03.2017
дата закладки 18.03.2017
Летіли буслоньки до хати,
Як дітки гелготіли.
На крилах несли серенади,
Додому прилетіли.
Вмивають верби водограєм,
Зростили зелом весну.
Довкруж розсипали розмаєм,
У рідний край принесли.
Летіли буслики галділи,
Так сонце гріло мило.
Берізки соком оп ‘яніли,
В гаю заструменіло.
В гніздечку вивела їх мати,
І з вітром гомоніли.
Щоденно міряли левади,
Вдягали в луг бахіли.
Летіли бусли понад гаєм,
Любов несли чудесну.
Зачарувався небокраєм,
Стою і не шелесну.
Приспів:
О, бусли - буслики , буслята,
Й мене візьміте на крилята.
В душі так тепло й мило.
Візьміте Божі пташенята,
Так в небо закортіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724199
дата надходження 18.03.2017
дата закладки 18.03.2017
[i] Латинь. Мова релігії і науки. Недарма ж Карл Ліней
запровадив цю мову в класифікацію всього живого на
Землі. Вчений найдосконаліше творіння природи і найвище
із примат ("сосунків") нарік як [b]Homo sapiens[/b], що означає –
Людина мудра. Гострі уми якось, жартома, радянських людей
називали [b]Homo soveticus[/b]. В розвиток традиції таких
"жартівників", європейців я іменую як Homo civilicus, північ-
но-східних сусідів – [b]Homo debilicus [/b](тут переклад зайвий),
а жіноцтво наше, вже цілком серйозно, – [b]Homo femins[/b],
як різновид [b]Хомо[/b], який, за Вайнінгером, має свої, прита-
манні лише жінці риси. На відміну від нас, хоч і мудрих, але... [/i]
[youtube]https://youtu.be/VbvvmkYAdvE [/youtube]
[i][b][color="#5e0470"]Ти – та,
яку нам дав Всевишній Бог,
хоч і створив, відомо, для Адама…
В тобі –
ключі від святості… від двох
чудес: Едема й золота Пріама.
Ти – та,
котрою усміхнеться день,
як "та" майне раз променем крізь ночі…
В тобі –
скрипковий ключ для од, пісень.
Твої слова –
бальзам душі – пророчі.
Ти – та,
в котрій є символи життя:
в твоєму лоні – цілі покоління…
В тобі
є необорна ярість та,
яка леліє лист, стебло й коріння.
Ти – та...
Як талісман для перемог,
де не буває відступів, поразок…
Устами жінки промовляє Бог.
В тобі –
і сон, і яв, узяті разом.
Та ти ще та:
не стерпить їй відмов!
Твоя жада́ – що Господу молитва!
В тобі
життя – основа всіх основ,
весна квітуча й життєдайне літо...
Ти – та,
в руках якої тане лід,
з тобою тепло і в заклання герці.
Бо в то́бі
є надійні ліки від
пе-рер-вно-сті –
несеш в собі безсмертя.
Ти – та,
з котрою не бува зими,
з тобою не страшні й вали льодові,
Тобі,
Любове, молимося ми –
ті, хто себе не мислить
без Любові.[/color][/b]
8.03.2017
Рекомендую cлухати Шопена - гармонує вкрай.[i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722309
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 09.03.2017
Моя ти роса ранкова,
Медовий душі цукат.
Свіжість трави світанкова,
Матіоли в саду аромат.
Моя гілочка ти тернова,
Скрипка в гаю сонат.
З хмари зірка моя й покрова,
У сердечку моїх рулад.
Моїх дум ти усіх основа,
Дощик з небес - свічад.
Загадкова моя ти й чудова,
Ти очей моїх любий сад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722383
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 09.03.2017
З’явилась дірочка в човні,
Зашпаклювати чим немає.
Скінчився спокій в Козині,
До дій баригу спонукає.
Краде офшорний паразит,
Й не пережовує, ковтає.
Лікує… Мамі простатит…
Під корінь с. чий син рубає.
Воно ж нас бачить у труні,
На думку нашу не зважає.
Лежить Україна в багні…
У хмарах небо неокрає.
Бач… нагуляло апетит,
Бідак наш липку обдирає.
Інтелігентний є ж бан.ит,
Та будка бачите мішає.
Плює собака і гарчить,
У небесах, як сич витає.
З моста зірвався вочевидь,
Нас дома жити поучає.
Блага закінчились земні,
Тече вода, уже смеркає.
Тремтіть хороми в Козині,
Блокада човника хитає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721585
дата надходження 04.03.2017
дата закладки 04.03.2017
Тінню в березі стою,
в роздумах відчаю.
Дві породи є хохлів,
нині розрізняю.
Одна моською скавчить
і нужду справляє,
друга теж на повідку,
але… рве й кусає.
З того й боляче мені,
однакове ж бидло.
Те з під ніг їсть шолуху,
холуйок повидло.
Перше мекає в хліві…
була би солома,
холуй має на столі…
доплата вагома.
Моя Вкраїна мовчить,
тихо засинає…
Розув хала і роздіг,
жили розпинає.
Ні ж бо, досить вже терпіть,
Наругу вкраїнці.
Розікрали й розтягли,
Все ущент чужинці.
Доки душу не забрали,
пора поспішати,
будем владу українці
в свої руки брати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719394
дата надходження 20.02.2017
дата закладки 20.02.2017
Немов Антей Маренин
над Случом,
Ріка півколом
огинає гору.
Вражає велич неприступна за ровом,
Нагадує скупу добу
сувору.
Лежить село в
обрамленні валів,
Камінний хрест аж
згорбився від моху.
Цілющу воду п’є із ручаїв,
В світ відкриває
таїну потроху.
А водоспад й
пороги ланцюгом,
Навкруг казкові
дивні краєвиди.
Яри і скелі
урвища кругом…
Прийшли до нас вони
із Атлантиди.
Князівський край
в легендах і піснях,
Волинь моя
оспівана поетом.
Як та перлина в
Господа в жменях,
Лежить в духовній
величі портретом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719038
дата надходження 19.02.2017
дата закладки 20.02.2017
Війна в потребі с.чих Вош,
Їм кров і смерті необхідні.
Війна єлеєй для свин.рож,
В них благодать, коли ми бідні.
Це шобло скунсів і медуз,
«Працює» вперто і завзято.
У тіні гаспидів лакуз,
Тримає нас… воно за стадо.
В фанфарі байок і промов,
Діяння сиплються пророчі.
І все… не далі від розмов,
Плюють нам дикі хали в очі.
Ні українці… Вже пора!
З колін вам браття уставати.
Зійде полуда і мара,
Коли візьмемо автомати.
Причина війн завжди одна,
Жадоба то є… й дикі гроші.
Не вірте гаслам то брехня,
Уникніть в суть, вони ворожі.
Примітка: Хали - на Волині жиди, які не мають в жадобі міри.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718938
дата надходження 18.02.2017
дата закладки 19.02.2017
Україна ледь –
ледь жива,
Зайди Всесвіту
цмулять соки.
Обезсиліла, як
вдова,
Ледве робить ще
кволі кроки.
В кріслі Гетьмана
ситий щур,
Булаву віддали
заброді.
Під протяжні
завиви фур,
Убивають діток на сході.
Вже три роки в
незвідь пішли,
Як печаток її
епохи.
П’ять мільонів,
як цвіт зійшли,
Які ж важкі у
вічність кроки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719040
дата надходження 19.02.2017
дата закладки 19.02.2017
Дупляри, Гхройсмани і сТуки,
Блятько, Корови, МатіОси.
Злодії й ситі мільонєри,
Зібрались нас послать к холєрі.
Ослови, Жаби і Путани,
Вдягають тихо нам кайдани.
Якщо підем ми проти Схеми,
То нам обіцяні проблєми.
Маслачуки, Хєровськії Ворони,
Ті шо ворочають мільони.
Грозять нам свині і коти,
Шо поженуть нас знов в суди.
Холуйкі, Борзі і до сРакі,
Ще й Козлонєнко, всі однакі.
Репечуть : Хто ви там унизу…
Вам не дамо здоїть козу.
І безсоромно благим матом,
КуРвєткі ставлять ультиматум.
Заворушились Шакал яди,
Та нас нічим вже не злякати.
Бо ми утримаєм блокаду,
Чужу усунем дику владу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718096
дата надходження 14.02.2017
дата закладки 15.02.2017
Весняним ранком,
я ступав до хати,
Виднілись верби
на краю села.
Втомився в чужині,
я ряст топтати,
«Зозулька» з заробітків привезла.
Йшов навпростець
до рідної господи,
В душі дитинства
спогад оживав.
З болота бусько
здійснював обходи,
Мене з доріг граційно
зустрічав.
Манить додому м’яти рідний запах,
Внизу в долині
став мене манить.
Гасав малим колись
тут на санчатах,
Той спогад кожну
кліточку п’янить.
Так хочу соку
знов з беріз напитись,
Так повалятись сильно
хочу у траві.
Я так спішу бо ж
хочу не спізнитись,
Моя Волинь в мені
присутня у крові.
Тут виріс я… тут
батькове коріння,
Матуся дяку Богу досі
ще жива.
Ми тут жили від
часу сотворіння,
Тут пращур мій в
могилі спочива.
І лише тут так шпарить
соловейко,
Бо Мавка ще… із спогадів жива.
Маленька птаха мій
чарівниченько,
В гаях Волині творить
ще дива.
Приспів:
Чарівні звуки ринули
з дрімоти,
Озвалось чудо з
гаю, красень соловей.
Такі скрипаль
узяти лише може ноти,
Щоби воздати пісню ніжно так з грудей.
Примітка: Зозулька - вузькоколійка Сарни - Зарічне
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717892
дата надходження 13.02.2017
дата закладки 14.02.2017
Як предки, я борюся з вами словом,
Боротися я буду доки маю вздох.
Призначили чужинця нашим богом,
Та нашим Богом Світло є - Даждьбог.
У ньому все Тепло, Любов земна і Віра,
Немає там покори, страху й палаша.
В тім благородстві святість і довіра,
І материнська, лагідна душа.
Відійте все… не можна навязати,
Що сам народ у серце не прийняв.
Відплата йде … чекай же супостате,
Повернем все, що ти у нас украв.
Народ мій є! Народ мій завше буде!
Руси не можна знищити народ!
Вам не під силу це також приблуди,
Бо в вічності закладений наш код.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717222
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 09.02.2017
[i]Герой цього твору був великим патріотом своє малої
батьківщини. Та понад усе, певно, любив риболовлю.
А риби у той час в Удаї було багато. Відтак він зі своїм
приятелем Фішером (Fischer - з німецької - рибалка),
німцем за національністю, пропадали на річці, коли
Віктор приїздив на відпочинок у рідне село. А ще був
закоханий він у... народну медицину. Про це та про
інше у третій, короткій частині твору...[/i]
[youtube]https://youtu.be/GGkkp5ewXCw[/youtube]
1.
[color="#0a84a3"][b][i]Все було… Та в нагороду
Чи то Господу в угоду
Віктор з рідними в столиці,*
В клініці – у «робітниці»**…
Він своїм робітникам
Та Гігеї*** вірно служить…
А не тим більшовикам –
З ними він давно не дружить…
Та недовго то було,
Лиш дрібок малий від миті –
Потягнуло у село,
Де пупи родин зариті…
Отаке-то… intermezzo
Сталося в житті Дроботька,
Бо для нього то – як Мекка:
Серцю мед – про всіх турбота.
Як додому повертався
В рідний край! Він ним хворів,
В ньому він, як син кохався,
Хлопець вірний… з Дігтярів. [/b]
[b]Не один вже переліг
З другом Фішером зорали…
(Він без Удаю не міг!)
Й пісню з ним таку співали:
«Я живу уже у сонячній столиці,
Квартиру маю, дачу і сім'ю.
Бракує лиш із Удаю водиці –
Терпку сльозу мого дитинства п'ю.
О Боже мій! Візьми усе до себе
Й мою гірку, немов полин, печаль!
Мені в житті нічого більш не треба –
Дай Удай мій, де тиха, рідна даль...»
І співали без заспіву –
Мали вже такі смаки,
Не любили лестить криво…
А заспів там був такий:
« Мій Удаю, твої густі заплави
І в солов'їнім щебеті гаї!
До вас я лину знов. Не для забави –
Синівська кров свіжить чуття мої.
2.
Пристрасть друзів – риболовля…
Бо таких ось (!) карасів
Ні Чортків, ні Теребовля,
Ні Красилів, ні Борщів
Не ловили і не їли –
Заявляю я це сміло –
Ну, хіба що ще Сула,
Що для Удаю була
Як для сина – мати рідна
Та йому – по рибі – гідна…
Ще була в Дроботька пристрасть –
Росянисті трави,
Що росли в полях імлистих,
В Удаю заплавах…
Лікарським недремним оком
Він корисні впізнавав
Та цілющим їхнім соком
Хворих вправно лікував.
Про найбільш цілюще зілля
Він робив нотатки,
Щоб прихильникам довкілля
Створювало… свято.
Бо немало у рослині
«Корисних копалин»,
Що потрібні для людини –
Фітонциди**** мали…
Та про це, читачу милий,
Далі в творі йдеться.
Вистачить здоров’я й сили –
Скінчим intermezzo…[/b]
______
*На той час столицею України був Харків.
**4-та робітнича поліклініка м.Харкова, в
якій В. Дроботько працював у 1925 році.
***Богиня медицини в грецькій міфології.
****Антибіотичні речовини вищих рослин.[/color]
Прмітки. *Початок поеми тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714672
На світлині: хата, в котрій пройшло дитинство
акад.В.Г.Дроботька, 2008 р., фото автора[/i].[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715214
дата надходження 29.01.2017
дата закладки 09.02.2017
Як предки, я борюся з вами словом,
Боротися я буду доки маю вздох.
Призначили чужинця нашим богом,
Та нашим Богом Світло є - Даждьбог.
У ньому все Тепло, Любов земна і Віра,
Немає там покори, страху й палаша.
В тім благородстві святість і довіра,
І материнська, лагідна душа.
Відійте все… не можна навязати,
Що сам народ у серце не прийняв.
Відплата йде … чекай же супостате,
Повернем все, що ти у нас украв.
Народ мій є! Народ мій завше буде!
Руси не можна знищити народ!
Вам не під силу це також приблуди,
Бо в вічності закладений наш код.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717222
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 09.02.2017
Для мене ти осінню злива,
Ти ночами зіронька, в небі ясна.
Буваєш, як річка, весною бурхлива,
Буваєш немов… немовля.
Ти довгими ночами сниво,
Потреба духовна, проскура моя.
Любове моя, припорошена дивом,
Ти пісня в душі… солов’я.
І кажуть нехай, нещасливий…
Хай кажуть мені, ти занадто чудна.
У зарослях диких, жалкої кропиви,
Для мене ти в світі… одна.
Не заздріте щастю людському,
Буває й зимою приходить весна.
ЇЇ не віддам, я ніколи й нікому,
Ромашка моя… чарівна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717144
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 09.02.2017
Картузька Береза,
Явожно, а Вісла,
Не ваші гріхи то
непотребе пришла?
Не можем забути ті
дії й донині,
Що ви витворяли у
нас на Волині.
Палили у хатах,
громили церкви…
Чим ви тоді кращі
для нас від Москви.
Коли ви прийшли
ми ділили й печалі,
І хлібом і сіллю
ми вас зустрічали.
Ми завше жили із
поляком у мирі,
Були в нас
відносини добрі і щирі.
Та швидко ми
стали чужі вам не милі,
Стравили нас хали
в пожежі горнилі.
Ці Дуди,
Пілсудські, такі, як Качинські,
І тріснули наші
зв’язки материнські.
Пся крев ваша
хочу аби ти засвоїв,
Не смій нас займати
тут… наші герої.
Це наша земля є,
висока й стражденна,
Ти, як би не
гавкав, вона незнищенна.
Лизати привик, як
ті мухи кобилі…
З темряви кричиш
наче сич на могилі,
Чого репетуєш
собі ти на згубу,
Іди, поцілуй…
Братка Путіна в дупу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716969
дата надходження 08.02.2017
дата закладки 09.02.2017
У Зраді ви усі однакі…
Кубла одного вовкулаки.
Ви внуки виплоддя пекелля…
Пришельці є ж бо з підземелля.
Ви є Люц.фера сини,
Чужинське племя Сат.ни.
Ви … планетарні пар.зити,
Я нен.виджу вас огиди.
Паскудні біскупи і змії,
Для України ви чужії.
Отож скажу… що ви ж є хлам,
Й собаки служать вам ж.дам.
Останнім часом просто жах,
За гроші скрізь на етажах.
Як москалям колись Маруся,
Ви с.чі діти продалися.
І плюєте паск.ди в Храми,
Тож є Украйні… байстрюками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716120
дата надходження 03.02.2017
дата закладки 09.02.2017
Промінчик Сонця на картині,
Снігур вмостився на калині.
У гронах ягідки червоні,
Немов смарагди у короні.
Прийшла у гості крадькома,
Жива красуня снігова.
Біліє луг і небеса…
В гаю божественна краса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716381
дата надходження 05.02.2017
дата закладки 05.02.2017
Йому сьогодні рівно рік,
Червоний Півничок прорік.
Родилось в нас чудесне диво,
Для Тата й Мами Боже сниво.
Удався в прадіда синок…
Малий наш…
Ярик Годунок.
Йому дідуля – світлячок…
Там запалив десь сірничок.
А я за брата щастя молю,
Дай Бог малечі добру долю.
Я ж з висоти свойого маю...
Чим можу тут допомагаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716172
дата надходження 04.02.2017
дата закладки 05.02.2017
Птахів небесних чую голоси…
На віддалі твій запах відчуваю.
Єлеєм в душу капає з роси,
Коли до тебе лину рідний краю.
У душу віють спогади теплом…
Думки мережать мрії кольорові.
Розхвилювалась річка за селом,
Пливе назустріч Місяць у діброві.
Кладуть у ноги спокій спориші,
Зіткали килим зорі від любові.
Як Боже легко пишуться вірші,
Волинь моя у кожнім твоїм слові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715616
дата надходження 01.02.2017
дата закладки 01.02.2017
Учора п’ять, сьогодні сім…
Для українців наче грім.
АТО розказує гебрей,
А ми хоронимо дітей.
Нема жалоби, де свічки?
Від сліз заповнені річки.
Дістала Боже, як бридота,
Брехнею сповнені болота.
Жирує суч.й син Луї…
А ще ж довкружньо холуї.
Паскудь фарбована стара,
Сичить… чіпать їх не пора.
Вдягла порепані ботинки,
Залізла нав.лоч в шпаринки.
Із середини гади ссуть…
Розвій перевертні несуть.
Балдіє Хала, тріумфує…
Могилки вкотре нам лаштує.
Та факта проситься стара…
По писку юде, дать пора!
Юде з санскриту - чужинець, ворог, зайда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715441
дата надходження 31.01.2017
дата закладки 31.01.2017
Весна наповнить ручаї…
Удягне все у шалі.
Розмай поверне у гаї,
А молодість... все далі.
І як у косах сивина...
Летять листки опалі.
В сувій старого полотна,
Складають всі печалі.
О, весно прошу почекай,
Збираю ще скрижалі.
Прошу хоч трішки поблукай…
На березі Спіралі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715425
дата надходження 30.01.2017
дата закладки 31.01.2017
О, скільки було каяття,
І знову в гріх пірнаєм.
Ба, не сховаєш почуття...
В лавині котять гаєм.
На перехресті Божих віх…
Кохання все шукаєм.
Простіть святі солодкий гріх,
Що спокою не маєм.
Навколо світить водограй,
Гірським пливе ручаєм.
Навкруг осі вишневий май,
Допоки ми кохаєм.
Нелегке маємо життя,
В дорозі все блукаєм.
І завше так… до забуття,
Зборонене нам раєм .
А серце рветься на шматки,
Пливе у терни плаєм.
Які ж блаженні ті ковтки...
В душі моїй розмаєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714664
дата надходження 26.01.2017
дата закладки 27.01.2017
О, скільки було каяття,
І знову в гріх пірнаєм.
Ба, не сховаєш почуття...
В лавині котять гаєм.
На перехресті Божих віх…
Кохання все шукаєм.
Простіть святі солодкий гріх,
Що спокою не маєм.
Навколо світить водограй,
Гірським пливе ручаєм.
Навкруг осі вишневий май,
Допоки ми кохаєм.
Нелегке маємо життя,
В дорозі все блукаєм.
І завше так… до забуття,
Зборонене нам раєм .
А серце рветься на шматки,
Пливе у терни плаєм.
Які ж блаженні ті ковтки...
В душі моїй розмаєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714664
дата надходження 26.01.2017
дата закладки 27.01.2017
Новый год наступил
окончательно.
С Раши снова усе
началось.
Обосралась она
основательно,
Не впервой
кацапне… повелось.
Янки выбрали
Трампа желанного,
И другого для них
не надо.
Ну и шо шо для
них окаянного,
Как родного глотнуло
стадо.
Для небес календарь
по руцски,
Написялы уже в Маскве.
В челавечества
выбор узкий,
Ведь сидят они
там в дерьме.
Вот теперь то усе
начнется…
Эра новая человечества.
Вся Планета теперь
качнется,
С колыбели всего отечества.
Мир вернулся к Маквы
истокам,
Событие
чрезвычайности.
Верить нада ее
прарокам,
Не бросатся тупым
у крайности.
Не уйти никому от
екзамена,
Будет спрос етот очень суровый.
У Расеи весло… у хозяина,
Не потерпит она
лишних словий.
Как водица воняет
в омуте,
В ее духе есть
божий промысел,
У нее «проходной»
крытерий.
П’яной дур’ю
забитый домысел,
Небеса над Мацквой
открываются,
Она стала святым
истоком.
Мечты Раши в пяни
сбываются,
Раша стала гнилым
патоком.
От ливанских
песков… Данбаса,
Возрождает любовь
мессия.
Как в века темноты
проказа,
Несет "свет" из болот
Рассия.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713689
дата надходження 22.01.2017
дата закладки 22.01.2017
Народ мій є, народ мій геній,
І скільки вас було
собачих бліх.
Та вічні наші паростки зелені,
Наш Бог у себе їх беріг.
Занадто довго ви нас шматували,
На згарищах лишались попели.
Ми ж, як трава весною оживали,
І знову й знов проростали з золи.
В жадобі злій нас звірі катували,
Кров убієнних капала зі стріх.
Слізьми матусі діток обмивали,
Це ж скільки ж боже випив сніг…
Тому ми вічні є і незнищенні,
Немає сили спроти в
ворогів.
Бо будуть ріки гореньком збурені,
Ба, навіть море вийде з берегів.
І вдавитесь собаки від користі,
Упала ваша локшина в ціні…
Потоплять наші сльози вас нечисті,
Знайшли щілини промені в тіні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713687
дата надходження 22.01.2017
дата закладки 22.01.2017
Як ангелята білокрилі…
При владі хали свинорилі.
Неначе в Бога херувими,
Сидять за мурами товстими.
Дві тищі років ми в неволі…
Пора проснутися вже долі.
Украйна плаче… бо небога,
Плює нам в вічі власть від бога.
Убивці, зайди… лиходії,
Як перед досвідком лютії.
Зірки, менори і сансари…
Всі наші символи збайдали.
Щоби ми писнути боялись,
Чужинцям низько поклонялись
Гієнно - змії й крокодили,
Своїх святих нам насадили.
Ладімер... Хельга, а Мотрони,
Подарували нам... масони.
Та наше… швидко ми повернем,
Місцями прапор перевернем.
Ой вас… чужинці ж полікуєм…
Лише себе індифікуєм.
Як та бомага, що з бігборда,
Відійде в безвість ваша морда.
Немов голубка молодая…
Розквітне Русь моя святая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713582
дата надходження 21.01.2017
дата закладки 22.01.2017
Замело стежки до хати,
Та прийшли ми засівати.
Біла-біла в нас земля,
На святого Василя.
Сію…Вію…
У Новому році, щоб добро родило,
Щоб наша країна стала знов єдина.
Сяяла в усмішці вся родина Ваша,
Залишив нас ворог, та триклята раша.
Щоб хліба вродили, відбірним зернятком,
Щоб росло на радість мамине дитятко.
Щоб велися гроші, в хаті був достаток
І було в родині радості багато.
Щоб зернина кожна Вам дала здоров’я,
Щоб здобули волю, але щоб не кров’ю.
Сіємо на щастя, на здоров’я,
На Новий рік, щоб він був кращий,
Як минулий рік!!!
Миру нам всім!!!
З Василем!!!
Сію…Вію…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711993
дата надходження 14.01.2017
дата закладки 14.01.2017
Як вмирає осінній листок, що укрив його сніг,
Так самотня душа помирає в схололому тілі.
Чи то присуд такий, чи обставин жахливих то збіг,
Що очі вологі із сумом і вуста занімілі?
Тільки серце так б’ється шалено від згадки, подій,
Де в щасті любові, години, мов хвилини збігали.
Де до кісточок пальців на тілі своїм був ти мій,
Коли ми розпашілі обоє утоми не знали.
Без жалю я би тисячі раз повторила той шлях,
Хай там що: і печаль, і розлука, і чекання, і лінч.
Стала тінь я твоя, по твоїх йду неспинно стопах
І тепло на плечах - я, як згасає моя в небі ніч.
13.01.16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711936
дата надходження 13.01.2017
дата закладки 14.01.2017
Прокляті хали дзяблоносі,
Де пахне вигода, кругом,
Як будяки засіли в просі.
Уже й не виореш ралом.
І знову травимось укосом…
В обранцях воші й таргани.
Косити мусим разом з просом,
Засіли крєпко ПОЦани.
Очнітесь браття українці,
Дрімати доки нам чумні.
Схопили хали вс е - чужинці,
Нас доять дома… й на війні.
Дістала наволоч вушата,
Усі ці дятли й суверен.
Тож маєм дулю від хорлата…
І роги чорта від Roshen.
Терпіти досить Свинорилу…
Пора піддати носаком.
У стійло ставити Кобилу,
Пора Нам їздити… верхом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712013
дата надходження 14.01.2017
дата закладки 14.01.2017
Подаруй, мені ранок, як панні,
Подаруй, мені юність живу.
Коли падають, зорі останні…
У весняну пору грозову.
Поведи, мене в гай там де роси,
Де Русалки, і Мавки в гаю.
Розчеши, як Лукаш мої коси…
Побуваєм з тобою в Раю.
Розбуди, мене досвідком раннім,
Коли зорі п’ють воду в ставу.
Й роси білі, блаженні в осанні…
Умивають траву - мураву.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711812
дата надходження 13.01.2017
дата закладки 13.01.2017
[youtube]https://youtu.be/KIVoS6tIzFg[/youtube]
[i][b][color="#066c73"][color="#055b78"]
[color="#530882"]Навкруги все завмерло і заціпеніло –
Стинь*…
А ще вчора було тут і світло, і мило –
Синь!
То природа із людством живе в унісон –
в такт…
І немов би і порско, та, врешті, – у сон,
всмак…
Та хурделиці, хляки негайно проходять –
враз…
Як надворі заграє привітно природа –
час…
І врятує від згину свята амплітуда –
ритм…
Перманенту не буде для страдного люду –
битв…
І зникне з ужитку зими холоднеча –
стинь…
Бо весна переможе… Людей колотнеча,
згинь!
Хай планетою оволодіє пора –
крах
подолає могутній бог Геліос**-Ра**!..
Рай…[/color]
[/color]![/color][/b]
31.12.2016
_________
*Словотвір від омоніму "стигнути" - холонути.
**Бог Сонця в римській та грецькій міфології.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709582
дата надходження 31.12.2016
дата закладки 05.01.2017
Дух наш у тілі вічний незнищенний,
Геном, в віках закалений, з горнил.
Його не знищать звірі навіжені…
Нема такої сили в темних сил.
Здавалось хали майже затоптали,
Та проросли ми в Бога під крилом.
Чужинці нас лишень загартували,
Зв’язалиcь ми міцніше ще вузлом.
Бо іскра ми від Нашого Світила,
Коли ж поблякли, то лише на мить.
Перемогти нас Сонячних несила,
Як неможливо зовсім погасить.
Ще розгориться полум’я з жарини,
Розправить Фенікс крила свої птах.
Теплом повіє з кожної хмарини,
Розквітне любо в долах і гаях.
Наш жар величний. В попіл не зотліє.
Нам світить промінь сонячно з - за хмар.
Вперед брати ! Хай ворог шаленіє.
Іскру в віках леліє нам… Кобзар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710270
дата надходження 04.01.2017
дата закладки 05.01.2017
Відходять знов у простори герої,
Понесли вдаль їх душі журавлі.
Хлоп'ята наші гинуть у двобої,
Іх кров лишила пам’ять на землі.
Й так гірко їх оплакує Вкраїна,
Війна прийшла не з нашої вини.
Її стражденна доленька чаїна,
В Донбасі мами згинули сини.
Слізьми щоденно зрошені могили,
Немає ліку в смерті череди.
Отих діток, що кулями сповили,
Скорбота болем падає в хрести.
Пора зібрати вбивці вас докупи,
Всіх до одної звести площини.
Чекає вас відплата душогуби…
Бо ваші там... не гинули сини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710269
дата надходження 04.01.2017
дата закладки 05.01.2017
Плює цукерками з отрут…
В печінках Хали грязь і бруд.
Дістала сцена і ТеВе…
Сценарій чорного яхве.
В жадобі дикій скаженіє…
Нема вже тормоза у змія.
З екранів, преси чи кіно…
За писком значиться воно.
«Святе дитятко» богходане…
Тебе принижує пагане.
Зєлєнскі сранські й проча чудь…
За бидлом русичів й не чуть.
Вкраїну нищить с.учий спрут…
Убив її… чужинець Брут.
Пр: Хорлати, хали - штучно виведене
звіро -бидло в людській подобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710092
дата надходження 03.01.2017
дата закладки 04.01.2017
Під мінний гул і тріскіт автомата,
Журбу матусь, що сохнуть у вікні.
Піднімем тост за воїна солдата,
Щоби живий лишився по війні.
Піднімем ще щоб згинули хорлати,
Щоб назавжди позбутися орди.
Щоб не втікли злодії від розплати,
Щоби прийшлося всім відповісти.
Розплата буде халики сувора,
Закон Оддачі вічний… у віках.
Не купиш, не відкупишся умора,
Не надає Всевишній переваг.
Тож з Новим роком любі українці,
Щоби без сліз, нагайки й палаша.
У кожну хату радості й червінці…
Наш всипле Бог з небесного ковша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709587
дата надходження 01.01.2017
дата закладки 01.01.2017
Скорбим… за Сирию, за Наших,
Згоревших… заживо в огне. .
Но нет сочуствия у нас для Раши,
Которая всегда
была в говне.
Орды кровавой вы
отбросы,
К беде чужой в
вас нет любви.
Как наркоманы вы уже
без дозы
Не можете вы суки
без крови.
Веками вы шакалы убивали
На троне в вас всегда
злодей.
Как предки ваши пращуры
хозары,
Не далеко ушли вы
от зверей.
Вы палачи Руси Моей
Великой,
Болото Моксель на
моей земле.
Вы кровососы
нежити двуликой,
Шо где то там и
доселе во мгле.
Скорбиш Расэя за своих бандитов,
Страна проклятых
каганов царей.
Страна убийц иуд
и паразитов…
В невинных слез не
видишь матерей.
Их сынов’я погибли
… у могилах,
Погибли пидер на твоей войне.
Пигмей запомни … память не забыла,
Лежит уже твоя
империя… на дне.
Р.S
За грех хозар… орды
великой…
Стрельцов…
чекистов… есєсєр.
Ответить нада… суке дикой…
Для Раши … кончился
удел.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708708
дата надходження 27.12.2016
дата закладки 28.12.2016
Всі собаки, всі гієни… бувшої системи…
Повертаються в конюшню наче у гареми.
Видно смаленим запахло… забоявся Пєця.
Не гаразди в їхній хаті, сиплеться фортеця.
Гади наче перед смертю… чи передчувають?
Ріжуть ліс, грабують клочч’я і сучки рубають.
Адже вчора ще сиділи на сучках тих наче,
Бо ж були вони при ділі цуцикам «версаче».
І баблом і провіантом запаслись в офшорах,
Ой чи встигнуть… чи повісять на стіні і хорах.
Самольотікі у Пеці …зачекались панство…
Нюхом чують, кров холоне, колотить підданство.
«Ваша честь» поважне свинство, ви свиня в кориті,
Утікайте «божі діти», доки ви ще ситі. Доки є ще миті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708890
дата надходження 28.12.2016
дата закладки 28.12.2016
Здається, все про зиму написали,
Моя ж душа в рядок несе слова...
Дивилась ж бо, як діти сніг топтали
І як сміялась Баба Снігова,
Як тихий усміх щастям материнства
Коректував цей білосніжний грим.
І радощі у галасі дитинства -
В нелічених роками диво зим...
Лапатіші все падають сніжинки,
Їх не злякає кригою мороз.
У пригорщах тепліють на краплинки...
Такий от є в зими “метаморфоз”.
Хурделиця загралася з вітрами,
Мете сніги в горби, ген на шляхи!
Із срібного засніжжя панорами,
Лиш в обрисах видніються дахи.
Я нашепчу у віхолу бажання,
Нехай летять у відстань зимову.
І в нашу ніч, що видалась остання,
Краєчком щастя спомин відгорну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706876
дата надходження 16.12.2016
дата закладки 28.12.2016
"Ніззя не дам, я блокувати",
Данбас заселений людьми.
Вони ж нас будуть годувати,
Коли закінчаться шторми.
А те що гинуть там солдати,
Йдуть з України сотні фур.
Щоб ворогів там, годувати
За десятину тобі - щур.
Мішають Савченко,блокада,
Ранковий протяг… лібідо.
Мішає навіть рідна влада,
Кидає камені… в Гніздо.
Дивися рифи і підніжки,
Бандьори вдвічі поготів…
Мішають викосить обніжки
А с.ка втричі… збагатів.
Отож зарплати піднебесні
В кабміні, Раді… холуям.
В охрані Беркути воскреслі,
Вернулись пільги мусорам.
Усьо ляга на хилі плечі…
Тягар… защитнічку АТО.
Все засмерділось від Предтечі,
Пора… «подать» йому пальто.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708889
дата надходження 28.12.2016
дата закладки 28.12.2016
Закрийте юде писок драний,
Так… вам світило… до пори.
Нарот особий, богхопраний
Вже Півень йде до вас згори...
За те що душу продавали,
Служили завше Сатані.
А нас постійно обкрадали…
Вам не хватало, як свині.
Червоний Півничок, багряний…
Сніг білий кров’ю обагрить.
Поверне вкрадене вогняний,
Для вас… зі сходу сокорить.
Бабла закінчилась епоха,
Крові ж багацько ви спили.
Чекає сповідь вас… в Сварога,
Занадто довго ви були.
Отож готуйтесь «любі друзі»,
Червонці… альцмани… сини,
Карлтаві спікєри… у «Лузі».
Збирайтесь... нафік, п.цани.
Пр. Юде -загарбник в переводі з санскриту
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708149
дата надходження 23.12.2016
дата закладки 24.12.2016
Безповоротно час вже близько,
Кровавить… небо голубе.
Упали ви занадто низько,
Розплата вже за вами йде.
Тож перестаньте скаженіти,
Чужинські виплодки імли.
Пора у пеклі вам згоріти,
Налл’ємо скоро вам смоли.
За підлість вашу, за насилля,
За війни горе… за біду.
Брехню терпіти вже несила,
Косити будем вас… Орду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707294
дата надходження 18.12.2016
дата закладки 19.12.2016
Іскриться ранок у ванілі,
Діброви в сріблі і луги.
Дерева вкриті снігом білим,
Вдягли на себе кожушки.
Горить тополя наче свічка,
На сонці іній виграє.
В ставочку лід діткам з потічка,
Зима узорами снує.
Усе заквітло в срібних шатах,
У зорях шапка і плече.
Вгорі стрічайте на санчатах,
Святий даруночки несе.
***
Коні білі наче сніг,
Миколай уже запріг.
Метушиться дітвора,
Зустрічатоньки пора.
Під зимові ритми рим,
Всім слухняним і малим,
У мішечку і у скриньці,
Везе діточкам гостинці.
Соні, Насті і Марійки,
І Захари і Андрійки…
Зустрічає бір і гай…
В гості їде Миколай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707391
дата надходження 19.12.2016
дата закладки 19.12.2016
Тобі здалося що ти Ісус?
Який насправді був Пророком.
Ти … сучий сину, боягуз,
Який себе представив Богом.
Моїй Украйні ти ніхто…
Не рівня Птаху земноводне.
Чужинець ти нам, "фєнь... мандо",
Расєї ти… - Офшорний злодій.
Довіру нашу ти украв..
Береш удома нас на вили.
Брехнею… ранок завоняв,
Чужоїго виплоддя кобила.
Іди собі відкіль прийшов,
Іди собі… іди скоріше.
Щоби ніхто вже не знайшов,
Тебе чуже ...бо ти тут лишнє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706969
дата надходження 16.12.2016
дата закладки 17.12.2016
Водив в діброві вітер хороводи
Під тихий шорох посеред галяв.
В осінній день у хвилях позолоти,
Нові в гаю, сюжети малював.
Зачаклував долини візерунком,
Узором схили вдаль замалював.
Покрив гаї багряним поцілунком,
Дарунком вкотре всіх подивував.
Стелив під ноги осені перлини…
В спориш бажання сипав із уяв.
Бурштин ладнав у доли і стежини,
Багряний день в гаю благословляв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706709
дата надходження 15.12.2016
дата закладки 15.12.2016
У власті в нас особий погляд,
Створити вміють Аналог.
Коли своїх злочинці ловлять,
І відпускають… під залог.
Пощо їм суд, вони ж в малині…
Під покровительством мінор.
Братки свої ж бо зозулині…
Завжди знайдеться коридор.
Сидять по тюрмах патріоти,
Де ж обездоленим узять..?
Давно всі грошики в мерзоти,
Надійно братики сидять.
Тим часом в Раді жирні свині,
Як те яєчко… - фаберже.
Закон і влада на чужині,
Їх писки жирні береже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705630
дата надходження 09.12.2016
дата закладки 11.12.2016
Признати факт голодомору геноцидом
На розгляд депутати із Свободи подали.
Який же сором, там не має стиду…
Прийнять заледве рішення змогли.
Там покруч вся наскрізь вкраїнофоби,
Все тимчасова і чужинська гнидь.
Що ненавидить Україну в злобі…
Не в нас неначе в Кнессеті сидить.
І будуть знов і знов голодомори,
Не йде сама розплата без причин.
Держави ж ми не матимем ніколи,
Коли не зміним в кожанках режим.
Онуки вже, потомки потойбіччя,
Орди пігмеї … викохані злом.
Звели державу нашу на узбіччя,
Звя’зали горло Мамине вузлом.
І гірко так, бо за державу сором,
Байдужість ваша залишила слід.
Коли імєют нас чужинці хором,
Чи ж не пора сказать їм… Від воріт!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705663
дата надходження 09.12.2016
дата закладки 11.12.2016
Відішлю слова твої в завію
І тумани загорну в сувій.
Понад світом вітер перевію
І забуду навіть голос твій...
Так себе вмовляла проти ночі,
Щоб у снах іти услід тобі.
І вела думки свої жіночі,
А вони губилися в юрбі.
А зима вже знову норовила…
Снігом засипала… А мороз
Витинав на шибці диво крила,
Сковуючи все у лід-гіпноз.
Віхола злітає понад хмари
Та кружляє у танку дарма.
У словах твоїх не стало пари,
Поміж нами відстань...і зима...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703877
дата надходження 30.11.2016
дата закладки 05.12.2016
До тематичного твору
поета - пісняра М. Шевченка.
Добра щирого бажаю
Всім старим і молодим.
Із святами вас вітаю,
Вже несе вам часоплин.
В хаті досить позіхати, їдуть гості привітати,
Коні в стайні розпрягайте і запрошуйте у дім.
В ноги стелються сніжинки,
Сріблом падають до ніг.
В мухах яр і видолинки,
Малим діткам для утіх.
Сипле білим волохатий пора рядна в домі слати,
Коні в стайні розпрягайте і запрошуйте у дім.
Йде Варвара ніч не спала,
Одірвала в ночі шмат.
Цілу нічку вишивала,
Вчила діток й потерчат.
Все узори малювала нам на радість здарувала,
Коні в стайні розпрягайте і запрошуйте у дім.
А за нею йде Микола,
Йде й борідкою трясе.
Сипле зіроньки з Посола,
Подаруночки несе.
Їдуть гості вже вітайте у порозі зустрічайте.
Коні в стайню розпрягайте і запрошуйте у дім.
Від колядки до щедрівки,
Щастя ллється в кожен дім.
Новоріччя із мандрівки…
Пливе в сяйві голубім.
Край господи Батько й Мати гості любі біля хати,
Коні в стайню розпрягайте, всіх запрошуйте у дім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704868
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 05.12.2016
Зима примчала на мітлі,
Діток у двір манила.
Прийшла у гості на порі,
У танці закружила.
Сніжинки падають до вух,
За комірцем сідають…
Їх сипле хмарка наче мух,
У в очки заглядають.
Як у Раю, на Новий Рік,
Сніжиноньки кружляють.
Зраділі дітки на дворі,
Як бджілоньки гасають.
Прийшла до Києва зима,
Принесла радість біла.
У даль на санках дітвора,
Летить згори схмеліла.
І там для краю озерця,
Спинившись галасує…
Дарують радість небеса,
Політ зима дарує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704506
дата надходження 03.12.2016
дата закладки 04.12.2016
На роман Ю. Мушкетика Яса.
Не Україну, ти себе в ній любиш,
А ти її… попробуй полюби.
За кров її, що випили приблуди,
За біль її, за горе возлюби.
За вдів заплаканих і сиріток голодних,
Стражденну і опльовану прийми.
Нема в яких і зараз шансів жодних,
Щоби живими випливти з пітьми.
А Кривоніс, Богун, утрати незліченні,
Вже їх могили встигли зарости.
За славу нашу згинули в гієнні,
Чи зміг би ти хреста їх понести?
А скільки ще по світу безіменних,
Могили їхні житом заросли.
Та вірю, я ці смерті не даремні,
Як птахи цвіт світами понесли.
Злюби за те, що кров не окупилась,
Хіба вона неправедна була?
В чужих народів мрія ця здійснилась,
А наша лише близенько була.
А вже тоді люби степи широкі,
Гай черешневий, посмішки жони.
Річки, озера і яри глибокі,
Спів соловейка вранці з дубини.
Чи мо, тобі й матуся не співала?
Пісень що славні… чуєш на весь світ.
За тебе ж мама українська дбала,
Якщо забув, тоді ти – пустоцвіт.
Невже за це убога не молилась,
Чи кров героїв наших не свята?
Коли Вкраїна знищена й безсила…
МИ мусим взяти їхнього хреста!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704568
дата надходження 04.12.2016
дата закладки 04.12.2016
В того нелегкий долі рок,
Кого нам Бог пришле з зірок.
Прийшов до світу, як Антей
Ти український соловей.
Ти України Фенікс птах…
Ніс пісню нашу по світах.
Господь тебе благословляв
Щоб ти Вкраїну прославляв.
Під щемний плач гірських трембіт
По світу ніс вкраїнський цвіт,
Згорів, як свічка, спалахнув
І знов на вік в землі заснув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703958
дата надходження 01.12.2016
дата закладки 01.12.2016
[i] Навіяне… співом Мірей Матьє і Шарля Азнавура...
І, звичайно ж, "Есмеральдою"...
[youtube]https://youtu.be/ut7oYX1hRSA[/youtube]
[i][b][color="#025a6b"]Нема в житті речей украй негарних,
Як коней без вуздечки й без сідла…
Та вершники є вмілі й незугарні –
Природа їм дарів тих не дала.
Відтак і скачуть кінники на охляп –
Присішк*,
черко́т*,
зубе́л*,
принуки
без…
Губів нема, то нічим вже і в’йокнуть.
Пройти б їздцю гармонії лікбез!
Не всім дається верхове барокко,
Буває недосяжним їм конку́р…
Та кожному впадає те у око,
Що відізветься в серці
як L’Amour.
* * *
...Бо серце не буває вкрай нештепним,
Воно «L’Amour» співає навіть в тих,
Хто з виду некрасивий, недотепний,
Чий мозок у самотині затих…
І враз встає в жокея та умілість,
Що подолає виїздку й конку́р,
Коли йому, на добру Божу милість,
На долю з неба спуститься
L’Amour!
* * *
…І в ніжності ураз потоне хтивість,
Впаде до ніг неждана висота,
Та воля у їздця навік остигне –
Раба з мужчини робить красота![/color][/b]
29.11.2016
_________
* Присішки – стремена, черко́ти – шпори на чоботях,
зубе́ли – узда («Скарбослов». К.: Бібл. Українця. 2000)
[/i][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703695
дата надходження 29.11.2016
дата закладки 30.11.2016
Для чого нам безвізовий режим…
На ньому ж ми до раю не поїдем.
Робота нам потрібна молодим…
Вам до наживи доступ цей потрібен.
Для чого нам ці позики взайми…
Ми не в отраві комплексом пожади.
Це ж ви ніяк не вдавитесь грішми…
Та скільки ж вам ще треба конокради?
Бариги с.чі, виплодки шпани…
Все продали за безвіз і за гранти.
Ідіте геть, ви слуги Сатани…
Для нас чужі ви зайди, імігранти.
Вам мало бідних… біженців сюди…
Нам на погибель хочете прислати?
Ідуть на землю Божі вже суди…
За гріх у муках… будете конати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703737
дата надходження 30.11.2016
дата закладки 30.11.2016
Вгодовані рила й копита…
Здракаті очиська совині.
У владі ненаситні свині…
Засіли довкружки корита.
Усе розтягли, розікрали…
За транш нас в раби продали.
Ліси у Карпатах зрубали…
За позики вщент роздягли.
Імігрантів мару насилають…
У душу плюгаві плюють.
Як ті солов’ї нам співають…
Плебеї… борги віддають.
Нема де поставити лапоть…
Чужинці й на смерть не дають.
Землі залишилося клапоть…
Схопили… і ту продають.
Ви мабуть забули поганці…
Що гості тут, наша земля.
Отямтеся пекла посланці…
Й на клаптику досить гілля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703528
дата надходження 28.11.2016
дата закладки 29.11.2016
Шануйте рідну днину гожу,
Живі батьки допоки.
В миру сповняйте волю Божу,
Адже втікають роки.
Приспів:
Хай їм всміхнеться довше доля,
Дім отчий не минайте.
Як прохолода ви їм з поля,
Що не дали воздайте.
Щоби устигнути й віддати,
Їм в ноги поклонитись.
Вони не вічні... Батько й Мати,
Не дай Бог запізнитись.
Приспів:
Тож їх провідуйте частіше,
Про них не забувайте.
Щоби сказати слово ніжне,
Додому стежку не минайте.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703531
дата надходження 28.11.2016
дата закладки 29.11.2016
Ти дивися поєт знаменитий…
В холуях ти чимало достиг.
Ти бездара тупий, хамовитий
У свинарнику ситих бариг.
Розірветься терпіння граната,
Бога Нашого досить гнівить.
Відійде, як листок чужа влада,
Як мара на зорі… відлетить.
Тож кому ти співатимеш Оди,
В позолоті здаруєш книжки?
Ти не матимеш служка роботи
У підвал запакують в мішки.
У словах моїх правда, як будень,
У рядках твоїх в коконі цвіль.
Мої вірші читатимуть люди,
Твої «твори» читатиме міль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703645
дата надходження 29.11.2016
дата закладки 29.11.2016
Вам тарифи, нам зарплати,
Човен нам , а вам весло.
Вам халупи, нам палати
Шоб нам тепло теж було.
У розстрочку вам оплату
Для нас яхти й кораблі.
Вам печалі в кожну хату,
І окопи на війні.
Нам у лісі й на узліссі,
Нам для Бога в бороді.
Вам Чорнобиль на Поліссі,
І кропиву в баланді.
А для чого вам багацько,
Ви ж наїлись, хватить з вас.
Влада ваша є хижацька,
Тож зніміть Опіку з нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701344
дата надходження 18.11.2016
дата закладки 19.11.2016
Часто хочу у юність вернутись,
Босоніж я побіг би туди.
Щоби вербам в долині всміхнутись
Знов лишити в долині сліди.
А як хочеться в даль заглянути,
Зазирнути за Божий фасад.
Якби ж міг поміняти маршрути
Невблаганний життя циферблат.
Та в реальності рамки суворі
Тож зашторене вічне вікно.
Не розписане Господом в долі
Нам відкрити його не дано.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701269
дата надходження 18.11.2016
дата закладки 18.11.2016
Я, Пітончик - Пєтушок
З чоколяду гребешок.
Маю вілли, маю статки
Не оплачую податки.
Рай в Іспанії, Канари
Як пісок в мене доляри.
Маю в засіках Рошен
Там, я всьому Суверен.
В мене влада, прокурори…
Заховав всьо у офшори.
Я не дихав і не спав,
Що не так лежало брав.
При любій і всякій владі
З усіма, я був у ладі.
Разом з ними керував
Так по трошки й назбирав.
Ношу шубу… орієнт
Бо тепер, я Прєзідєнт.
Маю акцю золоту
Тож мені всьо по болту.
Все життя я вам брехав
Вас лапшою годував.
Та вам скільки не чеши…
Ви ж привикли до лапши.
Їжте далі… просторіку,
Баю – баю… ку - ку - ріку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700915
дата надходження 16.11.2016
дата закладки 17.11.2016
Незабудка синьоока,
Літня хмарка дощова.
Як стеблинка, невисока…
Незабудка польова.
Приспів:
Зорі нас з небес вінчали,
Нам псалми свої співали.
Скалки сипали до ніг,
Поєднали нас на вік.
Тобі пташко легкокрила
З небес променем
впаду.
Все тобі дівчино мила…
В твої ноги покладу.
Приспів:
Ти, як яблучко румяне
У божественнім саду.
Моє сонечко весняне…
Напій спраглий на меду.
Приспів:
Чимось впала мені в душу,
Увійшла до мене в дім.
Я тобою квітко дишу...
Бо ти в серденьку моїм.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700664
дата надходження 15.11.2016
дата закладки 17.11.2016
Забрали душу, гроші й хату,
Сплели у стійлі постоли.
У час зневіри і розбрату,
Нас тихо в рабство завели.
Навже даремні Сандармохи,
І жертви тисяч таборів.
Зітхання досі… й епілоги,
Під дикий гогіт
лихварів.
Зотліли кості бандуристів,
Нема уже в бандури
крил.
Спалили кляті юто - христи,
Та ми повстанем… із
могил.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Не стих в порогах чайки крик.
Їх думи праведні й високі,
Вкраїну будять й Материк.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699305
дата надходження 08.11.2016
дата закладки 08.11.2016
[i]"Якби ви знали, паничі,
де люди плачуть живучи..."
Т. Шевченко[/i]
Вам чутно стогін, "паничі"? –
Старенькі плачуть живучи,
що їх ведете до кончини,
шукаючи нові причини,
щоб здерти ще, хоч копійчину,
на себе – вражую личину.
Десятки маючи палаців,
ви до чужої гривні ласі,
тож звикли, всівшись "на горі",
в три шкури дерти хабарі.
Ні, не зворушить цих "панів"
і біль солдатських матерів,
що день і ніч, і щохвилини
тривожаться за свого сина,
і на колінах молять Бога
вернуть до отчого порога,
хоч би й каліку, та живого
синочка милого свойого...
Та що вам, нелюди, до того...
Вам невідоме, "паничі",
вдовине горе. Плачучи́,
їй в безнадії виживати.
На мужа – ні́чого чекати,
вже не побачаться вони,
"панове", з вашої вини,
бо він уже давно зітлів
у Іловайському котлі,
який бездарні генерали
від ліні й тупості програли.
Чи за злочинне "незнання"
комусь понизили звання?!
Щоб захистити свій кагал,
ви не створили трибунал,
бо вже потрапили б, убогі,
у пекло, не́чисті на роги.
І ви не чули, "паничі",
як плачуть діточки вночі?
Вам навіть ліньки уявити,
як в бідності без батька жити.
До Бога моляться сирітки,
щоб чудо сталося, і зрідка,
якщо не явно, то у сні,
їх цілували татусі.
Та більше не пригорне тато,
не захистить від супостата,
зроще́нного в своїй землі.
(І як же їх нечиста сила
на цій святій землі зростила?!)
В біді свій край татусь не кинув,
в бою, в Дебальцевім, загинув
за дім, за неньку-Україну
й за тебе, вражий, підлий сину,
за вас, вгодованих і ситих,
бундючних і гоноровитих!
Він добровольцем був, за що
звання "учасника АТО", –
я не кажу вже про медалі –
ви й посвідку йому не дали,
щоб кровію политі гроші
забрати на свої розко́ші.
Сів за Дебальцевський кошмар
якийсь бездарний генерал?!
Невже не ясно вам, "пани",
що ви – в тенетах сатани?
... Проте, які із вас пани?..
Тож, казнокради і злодії,
хабарники і лиходії, –
всі знайте: люди проклинають
хапуг, що совісті не мають.
Порив ненависті знайде
й на ваші голови впаде.
В раю ви пекло розвели,
свій край до прірви довели,
награбувавши тут мільйони,
їх заховали за кордони...
В народу, хоч тривкий терпець,
та, як урветься, вам – кінець!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699158
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 07.11.2016
У душі буяє стужа,
А в грудях вогонь пече.
Личко гарне наче ружа,
Пригорнись в моє плече.
Приспів:
"Ой не край не край козаче,
серденько своє,
Не лежить бо небораче,
до твого моє".
Ой, чого зі мною граєш,
Для чого ця гра уся.
Чом мене так спокушаєш,
Чого мучиш Петруся.
Приспів:
"Ой не край не край козаче,
серденько своє,
Не лежить бо небораче,
до твого моє".
Осінь пізня листя косить,
Іней в гілочках снує.
Зупинись хіба не досить,
Серце краяти моє.
Приспів:
"Ой не край не край козаче,
серденько своє,
Не лежить бо небораче,
до твого моє".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699173
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 07.11.2016
Захворіла дружинонька,
В чоловіка горе:
Посилає свою милу
На Чорнеє море.
Море тихе, спокійнеє,
Водичка тепленька.
Купається дружинонька
Весела й раденька.
Отак вона, кожну днину
У морі купалась –
Та й лікарю молодому
На гачок попалась.
Приписує лікар хворій
Щодня загоряти:
«Як нічка настане,
Буду лікувати».
Кожну нічку лікар добрий
Масажі проводить.
А хвороба в молодички
Усе не проходить.
Скінчилась путівочка
Пора повертатись.
А жіночка плани має
Надовше зостатись.
Чоловік чекає. Радий
Не знає де стати:
«Скоро моя дружинонька
Приїде до хати» !
«Вибач милий не приїду,
Я зараз додому.
Треба масаж продовжити
До кінця сезону».
Посилайте свою милу
Частіше до моря.
Повернеться із курорту
Щаслива й здорова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696641
дата надходження 25.10.2016
дата закладки 25.10.2016
Я, Марічка невеличка,
Вмію вишивати.
А навчила цеї справи,
Мене моя мати.
Гарна вишивка у неї,
Як весна у лузі.
А талант цей передався
Від її бабусі.
А ще дуже, я люблю,
Квіти малювати.
Що ростуть у нас завжди
Під вікном для хати.
Я співати вмію ще,
Люблю танцювати.
А ще хочу я навчитися,
На баяні грати.
Тато в мене музикант,
Дідусь гарно грає.
Старший братичок Андрій,
Гарний голос має.
Таку маємо сім’ю,
Веселу й щасливу.
Тож бажаємо усій,
Україні миру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696437
дата надходження 24.10.2016
дата закладки 24.10.2016
Чого юд. ти кричиш,
Як той сич в осонні?
Наче ріжуть верещиш,
Мов свиня на бойні…
Перестань, доволі.
Мо’ не ж.д в нас Прєзідєнт,
Чи Премєр не Гройсман,
Палрубій не Дірігєнт?
Хозарія точно…
В руках остаточно.
Ти нас в спокої залиш,
Доки, ми на зоні.
Чого брешеш і не спиш,
Як Вальцман в Амвоні…
Злодіє в Законі.
Ви, миршаві для керма,
Нами там не пахне.
Українців там чортма,
Україна чахне…
Сім’я ваше затхле.
Кровопивці ви лихії,
Давно люде видять.
Мясодухі і глухії,
Тому й ненавидять…
Правий Суд учинять.
Тож покайтеся у Бога,
Хоча… у якого?
Адже була у вас змога…
Обрали чужого…
Шушваль козл.нога.
У цій темі слово слушне,
Возомнілі - срані.
Тож тепер ви ст.рво штучне
Тю, «богообрані»…
В вашому Смерканні.
Закінчилась ваша ера,
У яри скотилась.
Ваша доля - ненажера,
Не тому молилась…
Зайда, подавилась.
Водолій на горизонті,
Люд уже проснувся.,
Бог Даждьбог у сяйві -злоті
Нас перстом торкнувся…
Світ Новий вже збувся.
Не стерпів не дати відповіді жидовствующим облизаним сайтом Клубу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696482
дата надходження 24.10.2016
дата закладки 24.10.2016
[i]Хотілось щось миролюбиве, тихе,
Та знову – вітер, буря! Чи не тому,
що надворі – хуга? Та Бахові фуги,
певен, вгамують ті хуги...
[/i]
[youtube]https://youtu.be/DquxPwY91MI[/youtube]
[i][b][color="#b900d6"][color="#5702ab"]Збуди в мені вітер,
щоб лінощі витер,
щоб в степ вільним вихором я полетів,
щоб всі сухостої –
старезні устої –
ущент поламати… Й гілля – поготів.
Збуди в мені бурю –
прийдешнього гуру....
сміття щоб дощенту навіки змести –
в нерівнім двобої
з рутинним собою
стежки торувати мені до мети…
Збуди розум світлий –
нема того цвіту,
щоб глянуть на землю з величних висот,
не кожну смітину,
бодай хоч стеблину,
укмітить на мапі небесних щедрот…
Буди!.. Та не збурюй
у серці зажуру,
що ниці пороки не може простить...
Злостивців огріхи
віддам не для втіхи –
щоб не поверталась та пакісна мить.
Збуди в мені вітер!
Збуди в мені бурю!
Збуди в мені святість!
Збуди, та – не збурюй…
Збуди
добре в серці –
мене розбуди…[/color][/color][/b]
23.10.2016[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696309
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Пристрастився мій внучок
До бару ходити:
Кожен свій робочий день
Ввечері – «обмити».
В барі весело й затишно,
Є з ким посидіти,
З добрим другом
про що хочеш
Можна говорити.
Кожен вечір онучок
Пізніше проходить,
Із своєю дружиною
Розмову заводить.
«В барі жіночки веселі,
Сміються, жартують,
А ти завжди зажурена,
І очі сумують».
«Чого ж мені веселитись
І чого радіти?
Скоро ти уже й забудеш,
Що у тебе діти.
Чи проснувся онучок,
Чи то перейнявся?
Вже два роки, як Юрко
За розум узявся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696328
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Моє рідне село, тут моє джерело,
Життя мого живильна криниця.
Ця небесна блакить,
Кожну мить нас п’янить…
А чому й дотепер таємниця.
Стеле стежку як дим, осінь листям рудим,
Перли сипле в саду багряниця.
Як божественна мить,
У душі палахтить…
Обнімає мене чарівниця.
Бусьок ген угорі, молодий на порі,
У політ свій далекий моститься.
Вітер вдалеч манить,
У гаю гомонить…
Захотілося з буськом проститься.
І так легко мені, чи хмільний у вині,
Чи здається мені то чи сниться?
Десь струмочок дзюрчить,
Як сопілка звучить…
Комусь хоче буркун пожуриться.
Схаменуся утім, поспішу в рідний дім,
Щоб води із криниці напиться.
Щось у грудях щемить,
Так серденько болить…
Зустрічає з дороги світлиця.
Я у свій Оберіг, знов ступлю на поріг,
Поклонюсь, як колись для годиться.
Нерозірвана нить,
Поклонитись велить…
До криниці піду щоб умиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695086
дата надходження 17.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Спить Київ наш, як та колода,
В ремонтах вчах ж.д. вокзал.
В обіймах ящура з Комода,
Як в резервації загал.
Навсібіч ритвини і ями,
В ногах каміння, калюжі.
Як страшний суд перед очами,
Цинізм від влади на межі.
Дірками світять огорожі,
Стирчать по стежках шпичаки.
Як дикі коні перехожі,
Тріщать спіднички, личаки.
Щурі у парках, переходах,
Сміття на виходах з метро.
Столиця вся давно в болотах,
Вмирає сутожно Дніпро.
Облагородило Святошин…
Ю2опородисте фуфло.
Забрало в нас останні гроші,
СВОЇМ… зачистило Мурло.
Не люблять вас обранці божі…
Зневага визріла до вас.
Ви нас дістали вже, як воші,
Рехформи ваші… то є фарс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694547
дата надходження 15.10.2016
дата закладки 16.10.2016
Що в нас добавилось нового?
Служивих владі, байстрюків.
Не залишили нам святого,
Усе під проводом вовків.
Затихли площі і Майдани,
Під дикий стогін і плачі.
Бидлоті служать вуркагани,
Бабла заради і харчів.
Садисти з Беркута, Титана,
Теж саме паньство стережуть.
Під покровительством Салтана,
Вже поліцаї жили рвуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694613
дата надходження 15.10.2016
дата закладки 16.10.2016
Приспів:
Пейзаж осінніх позолот,
В моїй душі весна буяє.
З євшану - зілля приворот,
Весілля наше замовляє.
*
Пливеш у просторі , як хвиля,
Тебе тримають в небі крила.
Ти Ангел мій, лебідка біла,
Росою спрагу окропила.
Приспів:
*
Кохання зрошене дощем,
Душі моєї терпкий щем.
Ти доля вигріта вогнем,
Ти мого серденька Едем.
Приспів:
*
Промінчик мій і дивна сила,
Мене від сну ти розбудила.
Пропав я весь, дівчино мила,
Зі мною, щож ти наробила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694689
дата надходження 16.10.2016
дата закладки 16.10.2016
[i] Як довго ми йшли до того… 25 (тупих) років!
Нас , чоловіків, жінки вітали 23 лютого з днем
«захисника вітчизни» (чужої), а ми, чоловіки,
також тупо та учтиво вітали з днем 8 березня…
Нарешті – прозріли! Але масове прозріння – річ
небезпечна, бо отим скопом ще колись «сиганём»
в чужу нам [b]ІМПЕРІЮ ЗЛА![/b] Не станеться?...
Будьмо пильними, братове!
[youtube]https://youtu.be/rlhpi-WllkQ[/youtube]
[b][color="#1297c7"][color="#0e5c70"]Ой, як було!.. Коли в своїй державі
Не в честі ті, хто сам її боров –
Енкаведист, поганець той іржавий
Показував воякам свій норов…
В граніт прийшлося Сотню їх покласти,
Полки спалити в кресиві війни
І жертвами історію прикрасить,
Щоб мертвих і живих збулися сни!..
…Покрови день удвічі в нас святковий –
Пом’янемо і грішних, і святих…
Та не настав ще час, коли підкову
Приб’єм як символ на хатах нових…
Ще нечисть нам належить випхать з хати,
Та підмести підлогу від загроз…
Ще клопіт із «братами» будем мати,
Щоб не було удома «братських» гроз.
А виметемо – заживемо мирно
З тими, хто шанувати буде нас –
За нами правда, сила, мірт і миро:
Гряде час Водолія – злата час![/color][/color][/b]
© Олекса Удайко - 14.10.2016
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694320
дата надходження 14.10.2016
дата закладки 14.10.2016
Люблю вас всіх, як Назарук,
В моїй душі ви відучора.
Сердечок ваших перестук,
Шаную, як Сашко Печора.
В Столиці також в Ірпіні,
Від осені весняна повінь.
Залишила у пам’яті ці дні,
Лягла на кручі наче сповідь.
Ще не забулася Волинь,
Яку так встигли покохати.
Ще стільки матимем світлин…
Здолаєм Південь і Карпати.
По скринях стільки рушників…
Ще на Поліссі тчуть серпанок.
Від гір високих до степів,
Як зірок в небі вишиванок.
Вкраїно наша, чудна Русь,
Одвічний запах рути й м’яти.
Оздоба Всесвіту – обрус,
Усю так хочеться обняти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693639
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 11.10.2016
(Компіляція поеми)
[i] « Привиддя лихі мені душу гнітили,
Повстати ж не мала я сили.»[/i]
Леся Українка
Я уві сні літаю ще, буває,
а наяву ілюзією раю
являється поезія моя.
А іноді, вечірньою зорею,
не оминає келії моєї
пульсуюча поема житія.
І
Побачу небо, маяки у морі
і пристані, і гавані …на дні,
і неозорі про́стори ясні,
а де-не-де ледь жевріючі зорі
у сивій і глибокій далині.
А іноді привидиться мені,
що чую репетицію салюту,
якою не відлунює майбутнє…
Або узрію плями у вікні
і виповзає тугою забуте,
і …просинаюсь на своїй війні,
де войовниче, сите і безпутне
ще полірує зорі п'ятикутні...
І думи навіваються сумні,
що Україна знову у вогні,
а наші душі на біду і горе
ошпарює інформаційне море,
«Аврора» маячіє у бою,
агресія, анексія, блокада
і недолуга корупційна влада,
що зневажає націю свою.
З одного боку діє Божа сила,
а з іншого - парафія Кирила
собі шукає місце у раю.
То агітує, то іде ходою,
то апелює до Русі святої
іноязике юрмище «рідні»,
манкурти генерації нової,
злодії і нувориші хатні.
І наче люди, а немов отари
ідуть за баранами до кошари,
яку не допалив Наполеон.
А – жаль! Бо мали б іншого сусіду,
свої права і Орликів закон
або Мазепу, а не людоїда,
і Конотоп, а не Бородіно
дивилися б у іншому кіно…
………………………………
Історія! А як же правди мало!
Історію ми кров’ю написали
і не один долали рубікон…
І знову – та ж руїна і навала…
……………………………..
Іще[i] самі себе не звоювали[/i],
та знову, – [i]що? Готові у полон?[/i]
……………………………
І напухає онко-сіра зона,
а паразити п'ятої колони,
чекають інвазію кацапні.
І вчора ще вони голосували,
аби на сцені [i]карлики скакали[i][/i][/i]
або тузи «еліти» нев'їзні.
Московії усе іде до пари –
мерзотники, іуди, яничари,
любителі гучної маячні.
……………………………..
[i]Усе тече, але не все минає.[/i]
Рептилія щелепи роззявляє,
шматує і заковтує чуже...
Нема управи на діяння змія,
хоча нечиста сила розуміє,
що Україну небо береже
і анулює націю Батия,
яка уперто лізе на рожен.
А я усе дивуюся, – [i]невже
і їй не вистачає тої суші,
води у морі, випалених зон?[/i]
Ви чуєте? [i]Рятуйте ваші душі! –[/i]
лунає у сузір'ї Оріон.
ІІ
Та ми й самі дивуємо планету
і маємо уже [i]свої дуети[/i],
воюємо, аби на небо йти,
уміємо у світі суєти
писати і поеми, і сонети,
і досягати ...вищої мети.
Але нема путі із темноти.
А, може, не майори, а поети
у синьому сузір'ї Андромеди
освоюють сіяючі світи?
І може, як підемо за тумани
у чорну пломеніючу діру,
і нас конвоюватимуть слов'яни –
євреї, українці і цигани
не у раю, а в Бабинім яру?
І небеса, до болю незнайомі
у пам'яті ґенези ожили.
Яка краса у мареві імли!
І як ходити у ярмі земному,
і як не добиватися додому
з цієї каламуті й кабали?
...............................................
Пітьма і сяйво. Куля і свобода.
Релігія і опіум народу.
Душа і пекло. Рай і сатана.
Висока Ліра і її фанфари.
Імперія і неминуча кара,
«Today» Росії і її [i]весна[/i]...
Минуле ударяє у литаври,
і кожен відчуває ці удари,
де матюками гупає війна.
А там уже – руїни і окопи,
той самий осучаснений дует:
яса і воля, урки і укропи,
Росія і Америка-Європа,
орда і Україна – тет-а-тет.
........................................
І вояжує місія до [b]Крим[/b]у.
Очолює її авторитет
таємної імперії калиму.
Володарює мафія незрима,
гієна ночі – [b]крим[/b]іналітет.
І тут уже ніякої надії
на ум і совість партії злодіїв.
На караул! І, Боже, нас боронь
од місії скаженого месії.
Але не гасне сірка і вогонь.
І п'ятикутні пазурі Росії
диявол випускає із долонь.
ІІІ
Такі ось – когнітивні дисонанси.
У небі зорі, а на Раші – шанси
повірити у шоу й чудеса,
а в Україні пауза й …гроза.
Від мирної угоди по Донбасу
одному – сльози, іншому – роса.
Ви чуєте? Це плач Ієремії
до нашої заступниці Марії,
аби допомагали небеса.
А у людей на це немає часу.
І падає з очей самого Спаса
гаряча і гірка Його сльоза.
А у людей немає ще науки,
як ідолу укоротити руки.
А може мало муки на землі?
А, може, мало ще тієї кари,
якої заслуговує отара
парафії ізгоя у кремлі?
…………………………...
[i]Нема управи на діяння змія…[/i]
...........................................
Але триває ера Водолія.
Очима ночі сяючі зірки
на зміну бойової веремії
запалюють у небі маяки.
І жевріє надією майбутнє,
і падає уже Ієрихон,
і з віщою трубою в унісон
лунає заповітне і могутнє.
Розвіюється летаргійний сон.
І поки розвидняється над нами,
поїдемо чумацькими шляхами
вивозити огуду протиріч
малими і великими возами.
Віч-на-віч засіяє із облич
жива надія, поки Божа сила
запалює у небесах світила
і землю укриває мати-ніч.
Її вітрило напинає крила
і їй на зміну вранішня зоря
нагадує отаману Ярилу,
що настає його ясна пора.
[i]І блі́дий місяць[/i] падає за гаєм,
а ясночолий ранок починає.
Є маяки – минає маячня.
Ярило зорі поганяє плаєм
і напуває білого коня,
і розганяє чорне вороння...
І поки ера миру не настала,
єднає у досвітні ареали
сузір'я ночі – ореоли дня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693597
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 10.10.2016
Замріялося... що і я кохана...
Й зневірилася у чеканні слів.
І стала гладь без вітру океану,
І стало поле без семи вітрів…
Смуток уміло в жарти пересипав
Й мій тихий докір злинув в нікуди?!
Дощ кришталевий за віконням хлипав,
У темряву згортаючи сліди.
Міцніє вітер холодом з підніжжя,
Осіннім дивом множаться світи.
Себе ж питаю: чи таке заміжжя?
Чи щастя є, коли не любиш ти?
Чи я щаслива… чи така омана...
У шибку сипле місяць самоту.
Для тебе, милий, не була кохана.
Не ту любов зустріла, ох, не ту…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692389
дата надходження 04.10.2016
дата закладки 10.10.2016
Ридає осінь сивими дощами
і, тремтячи від холоду і вітру,
виспівуючи невеселі гами,
фарбує світ в безрадісну палітру.
Люблю плачі́в осінніх стоголосся.
Вмостившись в кріслі, загорнувшись пледом,
пишу. В задумі тереблю волосся
і гомоню тихцем з похмурим небом.
Віч-на-віч – осінь і осіння жінка,
що згадує колишній шарм і чари.
Нам личить смутку тихого гірчинка,
то ж і п'ємо його – по вінця чару.
Відкрию їй всі накипілі болі,
як і вона, я сірість змити мушу
та негаразди відпустить на волю.
І тиха сповідь ця очистить душу.
Полишить біль із тугою-журбою,
а серденько відчує доторк щастя,
коли настане злагода з собою
і мир в душі, мов опісля причастя.
А завтра... Та хто зна, що вчинять завтра
ці дві непередбачувані пані?
Візьме в полон краси осіння мантра
чи може заховаються в тумані?
Засяє осінь в барвах аплікацій,
а жінка – від заливчастого сміху?..
Спасибі, осене, за шквал емоцій,
дари природи, за душевну втіху.
10.10.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693604
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 10.10.2016
***
Хай світ померкне, хай упаде ніч
зловіща на сади, поля, дороги.
Уперто йтимеш істині навстріч,
за світелко тримаючись убоге.
Ітимеш повз колюжну чорноту,
котра ховає зранені глибини,
й кричатимеш у темну пустоту -
що ти - людина, все таки людина!
Хай каже хтось, що ти негречний дух,
мовляв, зірвавсь із тями спозаранку.
Хіба комусь відомо до ладу,
що ти - свободи подих, а не бранка?
І навіть ся окружна чорнота
не здатна присилити твій супротив,
жагу знайти негненого стовпа
і ще не згублені на опізнання квоти.
То ж ти дійдеш таки туди колись,
де можна глянуть істині ув очі,
не важачи на те, що навіть вись
сховалась нині за плечима ночі...
10.10.16 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693557
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 10.10.2016
До 50-річчя закінчення Бучацької школи…
Стрічає Бучач п’ятдесятиріччя,
Своїх достойних доньок і синів,
Де школа пам'ять кожного величить,
Жовтневим листям зірваних із снів.
Тут серед них вплелась моя дружина,
Вона вже полісянка у душі,
Давно бабуся і матуся сину,
І Муза для написаних віршів…
За вашу зустріч підніму бокала,
Я сам ще вип’ю трішечки вина,
У час такий, щоб солов’ї співали
І щоб вас гріла неба далина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693300
дата надходження 09.10.2016
дата закладки 09.10.2016
Любі мої, я дуже сумую за вами.
Ви моє життя і моя Муза.
Цілую вас, моя поетична родино.
Ваш «босяк» - Віталій.
ДЛЯ ВАС
Люблю я всіх, сумую і страждаю,
Через роки я пригадаю вас.
Живу я з вами, від межі до краю,
Мене у старість не загонить час.
Ірпінський крок в моєму серці ляже,
Я на Волині питиму вино.
Мені Печора все, про всіх розкаже,
Я перегляну київське кіно.
І обійме моя душа собратів,
На відстані багатої душі.
І будуть знову солов’ї співати,
Немов нові написані вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693141
дата надходження 08.10.2016
дата закладки 08.10.2016
Вже серед нас давно тебе нема,
Стоять в зажурі верби і тополі.
За вік вони побачили сповна…
Сини твої вже стали сивочолі.
У незворотті суть і плин життя,
Твої вже брате виросли онуки.
Роки пливуть у нове майбуття,
Їх віддали сини онукам в руки.
Горить калина в нашому саду,
Червоно брате, так червонно…
Знов зупинюсь… побачу і піду,
І на щоці сльоза моїй солона.
О доле, доле, серце не кинжаль,
З тобою брате разом ми садили.
Здушила груди й жме мою печаль,
Чого в житті моєму, наслідила?
Біжать роки… і котиться луна,
На плечах пам'ять доленька нестиме.
Відійде осінь… і прийде весна,
В дворі у нас черемуха цвістиме.
Та жаль мій брате…брате мій, як жаль,
Що онучків не можеш ти зустріти.
Старенькій нашій матері печаль,
Залишив ти в синах своїх, як квіти.
Журбу ж поклала доля, нам нести,
Ятрать за душу спомини далекі.
Та прийде час усіх нас провести…
Крильми махають з обрію лелеки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690752
дата надходження 25.09.2016
дата закладки 08.10.2016
Чи то євреї в Бабинім Яру
Лежать? - Фантазія… від фєні.
Вкраїнці там в проклятому гаю,
Лежать юдеями вбієнні?
Їх предками, дідами із ЧКа,
Ми звали їх завжди пархаті…
По правді суща істина така,
Що із 17 того сучите при владі.
Хабіро - банда , гнидо - злодії,
Були розстріляні у Громадянську.
Тепер же ви їх внуки крадії…
І що змінилось в вашому Поганську?
Стріляли нас в Яру ви двадцять літ,
Ніколи там там євреями й не пахло.
Пора тримати вам давно одвіт,
Гієнни… - брешете ви нагло.
Немов нема там жертв голодомору.
Нема циган убієнних у Яру..?
А полоненних теж згадати впору,
Оунівців за Русь мою святу.
Собі во славу пам’ятник воздвигли,
Хозарики прокляті, - лихварі.
Приниженням берете нас на вили,
Щоб показати хто ви… хазяї.
Нас німці клали тут тоді не счесть,
Героїв наших справно «поховали».
А в бєловєжжі сучих перехресть,
Жиди ж євреїв в Пущі «ратували».
Для вас бандери ми і ксенофоби,
Відстрілюєте цвіт наш у АТО.
Богообранні … -вибрані особи,
Ми вам рахунок виставим про то…
За те, що Ольга вас колись пригріла,
За те що гади нищите наш цвіт.
Щоби була вона Там почорніла,
Перед нащадками триматиме одвіт.
Смішні байки, у казочках легенди,
Міноркаві… поширюють брехню.
Вкраїнці тут не зміщуйте акценти,
Суворий час розвіє маячню.
Тут українці сплять,євреїв тут немає,
І кості лишні тут, з Орди … - жидва.
Хіба в ярмулці правдоньку сховаєш?
Не довго вам лишилось для керма.
Посієм правду, зерна бубнявіють…
Вже грім вдаряє… чуєш згук.
То правда є… - євреї ж розуміють,
Брехня не зійде вам злочинці з рук.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691399
дата надходження 29.09.2016
дата закладки 08.10.2016
Привели… до раю др.ні,
У чаду кадила.
Обібрали нас обр.ні,
Крилонька спалили.
Все встокруж защебетали,
Волю задушили.
Душі наші обікрали,
Що мали згубили.
Під мелодії кантати…
Жадоби потреби.
Скільки ж вам ще супостати,
В цьому світі треба?
Догосподарилися ср.ні,
Не було ж мірила…
Довели бого.брані,
Жадібність накрила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692986
дата надходження 07.10.2016
дата закладки 08.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JA1llIUkSqI[/youtube]
Я хочу пригадати твої очі.
Чому це мене пам"ять підвела?
Які вони були тоді, тієї ночі?
Та осінь у той час ще не цвіла.
Усміхнені, ласкаві, незабутні.
І ледь помітний сум в твоїх очах.
Ці згадки так далекі, дуже смутні,
І залишок мізерний в почуттях.
А небо синім кольором ясніло,
В очах твоїх відбивсь ультрамарин.
Чомусь надворі швидко сутеніло...
То вітер наганяв тоді хмарин.
Не вечір обіймав мене за плечі..
Це рук тепло, як током пройняло.
І зайвими зостались оті речі...
Це так було, але давним - давно.
Нудьга осіння ллється за дверима,
Хоч осінь у красі своїй цвіте...
Все пам"ять прихова, вона незрима..
А осінь листопадом замете.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691619
дата надходження 30.09.2016
дата закладки 01.10.2016
Стих составлен в соавторстве с Владимиром Люсиным (музыкальный сайт).
Музыка и исполнение его же - Владимира Люсина.
В череду непогоды,
когда сыплют дожди,
станут слякотью воды,
но грустить подожди.
Наши годы умчались,
все надежды круша,
только горечь печали
не приемлет душа.
Скоро небо завьюжит
и посыплется снег.
Кто из нас кому нужен
и в мечтах, и во сне?
Когда ранней весною
с крыш прольётся капель,
от сердечного зноя
рвётся нежность с петель.
Затуманится лето
белоснежной фатой,
вновь тебя без билета
я пущу на постой.
Нанесёт снова осень
бабье лето как грим.
Птицы годы уносят…
Что с тобой мы творим?..
Вновь придёт непогода
с моросящим дождём, -
что не ищем мы брода,
что в разлуке мы ждём?
Пусть не быть звездопаду
в ватной серости туч,
я поставлю лампаду –
маяка дальний луч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277645
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 01.10.2016
Любіть Україну і волю її,
Найбільше хай ворог це знає.
Любіть її завше, любіть в однині,
Бо кращої в світі немає.
Розваляться навпіл троси -ланцюги,
Які б не були в світі бурі, вщухають.
Загинуть від заздрощів ще вороги,
Що так її злі зневажають.
Любіть Україну, любіте свою,
Любіть так, як люблять поети.
Як часточку раю весною в гаю,
В краю голубої планети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691825
дата надходження 01.10.2016
дата закладки 01.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wzEpV2n6vCQ[/youtube]
У меня сегодня много дела:
Надо память до конца убить,
Надо, чтоб душа окаменела,
Надо снова научиться жить.
Анна Ахматова
-----------------------------------
Ти мене ніколи не забудеш.
Я живу постійно у думках.
Пам"ять свою спогадами будиш,
Хоч думки тримаєш на замках.
Та вони не терплять оці грати,
Вилітають птицями на світ,
Ти повір! Не хочуть умирати,
І тобі не втримать їх політ.
Чашка кави в дощову погоду,
І думки про те, що не зберіг,
Не покращать у душі негоду...
За вікном не дощ уже, а сніг.
Не старайся ти спокійно жити,
Бо думки обсядуть знов і знов...
І колись ти зможеш зрозуміти,
Не вмира у пам"яті Любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691797
дата надходження 01.10.2016
дата закладки 01.10.2016
Прошу, шанований не мною,
Мої вірші у спокої залиш.
В своїй поколупайся купі гною,
Бо бачу юдко ти уже й не спиш.
Ти що сучок редактор із Совдєпу?
Чи у Юхниці служиш в партбюро.
Без мене десь справляйте там потребу…
Щоб на сторінці більше й не було.
Моїх віршів не знищите хорлати,
Ви потойбіччя… сумрак, пустоцвіт.
Вам не згасити їхньої лампади,
Вода джерельна живить їхній цвіт.
У них свобода, духу мого сила,
В тисячоліттях честь її гойда.
В душі і тілі Русь її носила,
Отож не спинить ваша блєкота.
Бо в них лежить душа мого народу,
І ця потреба в правдоньці, свята.
Їх вільних дух не знищити уроду,
Тому моя Вкраїна й досі є жива…
Пр: Хорлат - шістка на привязі за харчі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691690
дата надходження 30.09.2016
дата закладки 01.10.2016
В своїй подобі Бог мене створив,
Мені дав право думати і жити.
Не вам бандито - виплодки гори,
Йому мене … , як Батькові судити.
Не вам падлюки рота затикать,
Не вам ординці в Хаті нас учити.
Вас навчимо, Вкраїну шанувать…
В прийдешній час заставимо любити.
Я знаю гаде, ви ж бо не привик,
Статті Закону нашого… читати.
Дивись паскудо лишився сірник,
Там де межа і вже на все начхати.
У нас Боги… й обичаї… - свої …!
Не смій паскудна Обрєзь зачіпати.
Не вмруть й не вмерли прадіди мої,
Надумав Юда… - ти, їх турбувати?
Бо…, як дістала вошо - супостать,
Із потойбіччя разом з Ютобогом.
Замри чужинцю... - бо дамо під зад,
Щоби назавше, вкрився некрологом.
Встає уже з ПОРОГІВ Святослав,
Ведуть його Боги до України.
Даждьбог в руці пірїноньку сховав,
Вже відростають крилонька з пір'їни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690739
дата надходження 25.09.2016
дата закладки 25.09.2016
О, чудо - осене пожди…
Печаль і смуток не буди.
Багрянолика почекай,
Втікати вдаль не поспішай.
О, диво - осене румяна,
Дістала струни окаянна.
Зі мною щось ти поробила,
Моє серденько розтопила.
О, диво Боже, ворожи…
Іще нам красно послужи.
Щоб почуватися в Раю,
Посип ще перлами в гаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690607
дата надходження 24.09.2016
дата закладки 24.09.2016
Мати за синочком тяжко сумувала...
Вже й коса русявая інеєм припала.
До могили мати стежку протоптала,
Щодня із синочком своїм розмовляла.
Чого ж ти не бачиш високого неба,
Вже твої синочки старшії за тебе.
А внучки, як зорі на небі сіяють,
Вони до прабабці в гості прибігають.
Мостяться до столу… сідають обідать,
Щось новеньке просять розказать про діда.
А як побіжать вже, сідаю в куточку…
Ой, як тяжко часом дорогий синочку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689340
дата надходження 17.09.2016
дата закладки 18.09.2016
1
Миле місто моє - зелен - гай
З перлів зіткане наче намисто.
Мого серця осінній розмай,
Диво квітом засіяне чисто.
Приспів:
Де б не був, в чужині, до тебе прилечу,
Знов додому з доріг повертаю.
В снах без тебе в пориві кричу,
Чаєнятком без тебе страждаю.
2
Тут у затишку, грієш теплом
Своїм спокоєм сповнюєш груди.
Пригорнеш наче мати крилом,
Мою втомлену душу розбудиш.
Приспів:
3
Мій Бориспіль-емоцій заряд
Ти натхнення любисток уяви
Зусиль творчих моїх водопад,
Місто-славень козацької слави!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689342
дата надходження 17.09.2016
дата закладки 18.09.2016
Батьків провідуйте частіше,
Де б не були не забувайте.
Щоб їм сказати слово ніжне,
Додому стежку не минайте.
В житті дай Боже не спізнитись,
Живі допоки батько й мати.
У ноги низько поклонитись,
Любов збережену віддати.
Бо дорога хвилина кожна…
Хай посміхнеться ще їм доля.
Отож любіть допоки можна…
Ще поживуть, коли ви поряд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688714
дата надходження 09.09.2016
дата закладки 15.09.2016
Шануйте рідну днину гожу,
Живі батьки допоки.
В миру сповняйте волю Божу,
Адже втікають роки.
Приспів:
Хай їм всміхнеться довше доля,
Любіть батьків кохайте.
Як прохолода ви їм з поля,
Що не дали, тепер воздайте.
Щоби устигнути віддати,
Їм в ноги поклонитись.
Вони не вічні: - Батько й Мати,
Не дай Бог запізнитись.
Приспів:
Тож їх провідуйте частіше,
Про них не забувайте.
Щоби сказати слово ніжне,
Додому стежку не минайте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688889
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 15.09.2016
Є в мене внуки і зяті,
Що в день один родились.
Дай Боже тверді їм в житті,
Щоб у путі не збились.
Хоча ви різні у літах,
Ціную однаково.
Червоні маки у житах,
Мої ви хлопчики чудові.
Вітаю з святом козаки,
Найкращих мрій бажаю.
За ваші рочки і роки,
Наллю за здравіє до краю.
Обоє різновікові,
Червоні грона калинові.
Жадаю будні вам нові,
Прожити в щасті і любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688349
дата надходження 13.09.2016
дата закладки 13.09.2016
Ответ на стих
"Прощавайте хохлі"
Мы не забыли вам кровь под Полтавой,
И вам не забудем… - холуй ты картавый.
И время покажет за кузю… - скотине,
За ненависть… - фобби к моей Украине.
Окрашенный болью в лучах изотопов,
Наш - желто – блакитный взойдет Конотопом.
Не будет перечить нам мир и Канада,
От Бога дано нам, - другого не надо.
Кого обвиняешь гей потный в измене?
Заткни себе в зад те все семечки в жмене.
Еще пригодятся тебе там… «в Рязани»,
Продажная с.ка - исчадие тлани.
Пошли бы вы н.хер - не надо вам хлеба…
Да нам вас видать вдоль и трижды не треба.
Днепр вспять не покотит ты выбрось надежду,
Да разве любов то… была когда между.
Ты св.нохабиру… - пройдоха… зар.за,
Ты, ногтя не вартый … Пророка Тараса.
Кацапская мразь ты… - обелся конопли…
К… кобыле красавец засунь свои вопли.
Ведь сук выбирали… - то вы… все почаще…
И курицу грызли… - самому ж … послаще.
Как жалкие строки твои с перепоя…
Не даст вам Земля… и по смерти покоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687411
дата надходження 03.09.2016
дата закладки 04.09.2016
Доби нової щипані марали,
Зміїне… ще не знищене гніздо.
Сьогодні знов, як вчора мордувало,
Героїв … - добровольців із АТО.
Орда собача – навол.ч третейська,
За гроші гнома, викормлені злом…
В погонах бидло суче із Донєцка,
Вояк найкращих кидають в Сізо.
В якій державі одоробло сранне,
Вошивий мент, що сєпаром воня.
Таке творити люди добрі стане,
Аргумен сучий … в нас бо не війна.
Під зоркім оком Тов... ЧП «Дракона»,
Війну наявну в нас не визнають…
Юнона Матіос, Аброскін… Покемона,
Кайдани знову й знову нам кують.
Шоб ви і.ди й прокляті собаки,
Подохли г.до - звірі від судом.
Щоб вашим діткам снилися ознаки…
Коли війна не признана судом.
Продажні зайди, б.дло в прокурорах
В ментовках… владі… в Зраді і судах.
Щоби за вами стежечка схолола…
Щоб ви згоріли… - нав.лоч чужа.
Хамлять нам тупо і плюють в Закони,
Крадуть… грабують… бють захисників.
Нігде не ділись «Беркути», Омони…
Знов… розпустили крила й плавники.
Звіріють вщент Авакова … п.длюки,
Ненависть їх безмежна і злоба.
На фронт шуруйте ви… - гієннос.ки,
Не нам ви звірі служите - жид.м.
У змові ницій Дяка й Фараона,
Пігмея… що з московського кубла.
Вся Україна буде скоро… - Зона,
Ми ж мовчимо, як висохла вобла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687449
дата надходження 03.09.2016
дата закладки 04.09.2016
Твої очі, як смарагд,
Губи – терпкі вишні.
Хто із чудом стане вряд?
Що створив Всевишній.
Приспів:
Твою стежку простелю,
Через… водопади.
І тебе не розлюблю
За твої… принади.
2
Ти струнка неначе лань...
Як пливеш над лугом.
Чоловічих мрій… зітхань,
Зіронька над пругом.
3
Твої плечі наче жар,
А ще… тугі коси.
Умокнусь й душі пожар,
Тушать, як ті роси.
4
В грудях лишенько моє,
Листячком тріпоче.
Притулюся й закує,
Серденько дівоче.
5
Білі груди - диво плід…
Ой, нап’юсь цикути.
Захмелію від ягід…
Щоби в рай пірнути.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687499
дата надходження 04.09.2016
дата закладки 04.09.2016
Завтра вересня перше число,
Мої внучки зібрались до школи.
Бушували весь день наче те джерело…
Нетерплячі, як в вулику бджоли.
Пакували книжки й олівці…
В ранець зошити зранку складали.
В моїм серці глибоко ясні промінці
Вже сьогодні на дзвоник чекали.
Потомилися й спатки пішли,
Я ряденцем укрию їм ніжки.
Снів чудових їм Боже прошу ти пошли,
Сплять щасливо нехай Білосніжки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686913
дата надходження 01.09.2016
дата закладки 02.09.2016
1
Ти любове моя, моє рідне село,
На Волині чудесна перлина.
З вишень стиглих в саду мами терпке вино,
Україна моя солов’їна.
Приспів:
Часто сняться мені спориші,
Тиха нічка духмяна, духмяна.
То потреба душі, то потреба душі,
Серця роси ранкові весняні.
2
Тут частинка моя, тут моє джерело,
Синь озер моїх даль голубина.
Тут колись, я малим піднімавсь на крило,
Проводжала в дорогу стежина.
Приспів:
3
Трави стелють м’ягко до ніг запашні,
Находився в світах… повертався.
Гай леліяв думки у зеленій замші,
Прохолодою їх умивався.
Приспів:
4
Із далеких доріг, ступлю тихо в миріг,
Терпкий запах від саду ковтаю.
Як кленовий листок упаду на поріг,
Сторінки свої знов прогортаю.
Приспів
5
Тут колиска моя, моє чудне село,
Яке рідне мені воно зблизька.
Терпких вишень вино, я не пив так давно,
Моя радосте ти невеличка.
Приспів:
6
Вже дозріли жита, перезрілі жита,
На столі в паляницях духмяні.
Повернути б літа, мої сиві літа,
Розвернути б ті коні булані.
Приспів:
Часто сняться мені спориші,
Тиха нічка духмяна, духмяна.
То потреба душі, то потреба душі,
Серця роси ранкові весняні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686880
дата надходження 31.08.2016
дата закладки 31.08.2016
На мелодію Віктора Оха №85
Розцвітають вишні в молодім саду,
Я до тебе, доле, ввечорі прийду…
В вельоні біліє наш вишневий сад,
А в нічному небі сипле зорепад.
Приспів:
Вишневий сад нам долі об’єднає,
Дві долі наші в доленьку одну.
Хрущі гудуть, а серденько співає
І обсіває цвітом долю молоду.
Загадаєм долю, як паде зоря,
Може приведе нас двох до вівтаря,
Вельон тобі буде, мила, до лиця,
Коли станем двоє, люба, до вінця.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684151
дата надходження 17.08.2016
дата закладки 29.08.2016
Ми не маємо права забути,
Ілловайський прокляті котел.
Ми не можем його проковтнути,
Біль той комом… росте і росте.
Воювати пішли за Вкраїну...
Ми не прагнули крові й війни.
Ви ж нам гади поклали на спину,
Свої… виродки ноші чуми.
В нетрях диких незгойної зради,
Як павук там тенета плели.
Своїх статків, багатства заради
На Голгофу нас юди вели.
Тепер судите нас ви за зраду?
Зрада ви… - й ваші сучі чини.
Чи ж не з вашого змії підкладу?
Полягли наші дітки й сини.
То ж не тіштеся виплодки кляті,
Не забудемо те, що було.
Парад буде… - на нашому святі,
З хати виметем ваше кубло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686353
дата надходження 29.08.2016
дата закладки 29.08.2016
Моя побілена, хатино,
Зовеш мене із далини,
Тернова мамина хустина,
Мені приходить часто в сни.
Біля межі стареча липа,
Тут… «мертві бджоли не гудуть…»,
Вона під осінь соком хлипа,
Тут ми в життя обрали путь…
Де нас завжди чекала мати,
Робило перший крок, дитя,
Садок вишневий біля хати,
Дороговказом був життя.
Була надія, була втома,
Та я зростав неначе дуб,
Стежина кликала додому,
Хоч з часом став рідіти чуб.
Моя побілена, хатино,
В тобі заховане тепло,
Ти знов зустрінь свою дитину,
Щоб він не раз згадав село.
Тобі вклоняюсь до порогу,
Поцілувати двері зміг…
Щоб помолився в хаті Богу,
Переступив через поріг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686220
дата надходження 28.08.2016
дата закладки 29.08.2016
О, Боже скільки нас в нірвані…
Вже не повернуться додому.
Орди онуки, - пси погані,
Нас убивають по одному.
Живцем здирають нашу шкіру,
На груди вилили свинець.
За мову, звичай наш і віру,
За те.., що русичі вкінець.
Втомились ми уже терпіти…
Та скільки ж ще, і ще смертей?
Кров п’єте нашу пройдисвіти…
Пошліть туди своїх дітей!
Тоді, я впевнений скінчиться
Те, що зоветься в вас АТО.
І мир в Украйні воцариться
І не вмиратиме ніхто.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686338
дата надходження 28.08.2016
дата закладки 28.08.2016
Зморшки вкрили матусі чоло,
Карі очі наповнились смутком.
І пригадує все, що було,
Від часів, як була ще дитятком.
Приспів:
В далину,
В далину,
В далину,
Пролітають роки за роками…
Сивину,
Сивину,
Сивину,
Як дарунок лишають для мами.
Рік за роком листає життя,
А окремі літа сняться й нині,
Що прискорюють серцебиття,
Наче цвіт на розкішній калині.
Приспів.
І вкриває усмішка лице,
Карі очі наповнені блиском
І повторює знову все це,
Їй здається, що так воно близько…
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684507
дата надходження 18.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Пісня на музику Віктора Охріменка №86
Повернувся додому знову,
Поклонився всьому святому.
І зове знов його криниця,
Щоб прийшов він води напиться…
Біля вишні стоїть в куточку,
Взяв відро, щоб води набрати,
Її питиме по ковточку…
Тут його проводжала мати.
Ой, криниченько, моя доле,
Як болить, що аж серце коле.
Дай водиці своїй дитині,
Що далеко на самотині.
Дай водиці своїй дитині,
Що далеко на самотині.
Крізь роки, крізь життєве поле,
Він вертає до тебе, доле.
До хатини і до криниці,
Щоб побачити і напитись.
Що ж бо далі ще невідомо,
Йому часто дорога сниться,
І зове його знов додому,
Біля вишні, свята криниця.
Ой, криниченько, моя доле,
Як болить, що аж серце коле.
Дай водиці своїй дитині,
Що далеко на самотині.
Дай водиці своїй дитині,
Що далеко на самотині.
Ти, криниченько люба,
Дай водиці йому….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685303
дата надходження 23.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Я піду… там де сині гори,
Полониною… в дикі звори.
Там де наші з тобою зорі,
Світять ночами у дозорі.
В розмаїття братків - віоли,
Таїною лежать узори.
Повернуся навкруг… - фіорі,
Жайвір грає на скрипці в хорі.
Приспів:
А роки мої вдаль вже з громами,
Піднялися увись з журавлями.
Ох та юність… так щедра думками,
Слідом ходить, як доля за нами.
Квіти ж дивні горять вогнями…
Не прийду ж я… ніяк до тями.
Ой ти доленько доле...
Моя память жива.
Понад краєм піду я плаєм,
Хай серденько моє співає.
Як ходили колись згадаю…
Знову радощі всі спиваю.
Котить сонечко світло раю,
Розливається круг розмаю.
Тут любов ми пили губами,
Тут кохалися до нестями.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685436
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Я піду… там де сині гори,
Полониною… в дикі звори.
Там де наші з тобою зорі,
Світять ночами у дозорі.
В розмаїття братків - віоли,
Таїною лежать узори.
Повернуся навкруг… - фіорі,
Жайвір грає на скрипці в хорі.
Приспів:
А роки мої вдаль вже з громами,
Піднялися увись з журавлями.
Ох та юність… так щедра думками,
Слідом ходить, як доля за нами.
Квіти ж дивні горять вогнями…
Не прийду ж я… ніяк до тями.
Ой ти доленько доле...
Моя память жива.
Понад краєм піду я плаєм,
Хай серденько моє співає.
Як ходили колись згадаю…
Знову радощі всі спиваю.
Котить сонечко світло раю,
Розливається круг розмаю.
Тут любов ми пили губами,
Тут кохалися до нестями.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685436
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Вранці церковнії дзвони,
Просять молитись у храм.
Щоб все своє до ікони,
Вилити зміг сам на сам.
Свято сьогодні в державі,
Хоч неспокійна душа.
Бо у нас дні всі кроваві,
Лиш спокій один втіша.
Станьмо разом на коліна,
Господи, дай нам Ти сил!
Нехай заживе руїна
І лету додай до крил.
Моляться, Боже до Тебе,
Доньки Твої і сини…
«Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685434
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 24.08.2016
За кого ти загинув солдате,
У бою за кого ти поліг?
Відійшла у світи твоя мати,
Її Бог для журби не зберіг.
Та за вами заплаче Вкраїна,
Ви ж за неї боротися йшли.
Щоб не стала вона на коліна,
Коли знов на розп’яття вели.
В Ілловайську вас кинули Гади,
Не було у бандитів жалю…
Убивали беззбройних вас гради,
Та ви й досі для неї в строю.
Скільки ж вас невідомих, забутих
Лягли вічністю в диких степах.
І за що, я не можу збагнути…
Вас на смерть кинув клятий Гулаг.
Розплодились паскудні Гапони,
Розповзлися неначе вужі.
Захопили хороми і трони,
Підняли нашу честь на ножі.
Та за вас ілловайські герої,
Ми постанемо… в чеснім бою.
Відсьогодні години лихої,
Наведемо порядок в раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685435
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Війна на сході… в нас парад,
Рєшил провести «Шоколад».
Нема межі цинізму влади…
І хтось дає ж їй ці поради?
Офшорні циніки Кормиги,
Із шайки сущого бариги.
Щоб Україну захищать…
Нам знов по вухах шелестять.
Вже від лапші відвисли вуха,
Як, остогидла ж показуха.
Машини ж наші бойові,
Потрібні там… передовій.
Там де герої повсякденно,
На фронті гинуть поіменно.
Це вам… потрібна ця війна,
Бо ваших діток там нема.
Ж.два… - устроїли відстріл…
І віддали нас під «Приціл».
Собачі слуги пірамід…
Ваш буде проклятий нарід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685251
дата надходження 23.08.2016
дата закладки 23.08.2016
За Ілловайськ ми не забули
Бо крові вдосталь там ковтнули.
Коли народ мій помирав,
Ти ж.д бабло в мошну ховав.
Під шум танкеток і овацій,
Займався сука маструбацєй .
Ю2 вовсю тріумфувала,
Медальки срані роздавала.
Під дикі геготи паскуд,
Звучав во славу словоблуд.
Коли без їжі і без зброї,
На сході гинули герої.
Вкраїни… гинули сини,
А ти… банкет під час війни.
Тепер худоба підлих зрад,
Ізнов прийматиме парад?
Пора стругать тобі осину…
Тож схаменися, суч.й сину.
Дивись взяло за забаганку
На лой вдягати вишиванку.
Ти не українець вишиватник,
Для неї ти чужий – стерв’ятник.
Допоки гинуть батальйони…
Знов в прірву кидаєш мільйони.
Отродьє с.че схаменись…
Не пізно доки йди втопись.
Іди скоріше Бога ради…
Без тебе будуть в нас паради.
І буде все, як у людей…
Ми ж переможем… без свиней.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685266
дата надходження 23.08.2016
дата закладки 23.08.2016
Ой чия ж то хата,
А в хаті дівчина.
Мого серця лада,
Там моя рибчина.
Як лебідка гарна,
У лузі калина.
Серед гаю сарна,
В намисті перлина.
Не спита криниця
В саду матіола.
Ввійшла, як зірниця
В моє серце доля.
Настоєм з душиці,
Мальви... чебрецями.
Щоки білолиці,
Люблю до нестями.
Мак червоний в полі,
Візьми та й напийся.
У сердешнім колі,
Дощиком пролийся.
Очі волошкові,
Наче синь красиві.
Вуста малинові,
Як вітер чутливі.
Гарна наче пава,
Пишна як веснянка,
З золота оправа,
Моя полонянка.
Зацілую коси,
Брови чорнобриві.
Вмили вроду роси,
У небеснім сниві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685167
дата надходження 22.08.2016
дата закладки 22.08.2016
Яка Незалежність ми гинем…
Й щоденно все більша ціна.
Допоки цей шал не зупиним,
Для мене ця дата сумна.
У тюрмах тортури… - на сході
Загиблі герої … в «котлі».
При владі чужі й хижороті,
В здобутках держави нулі.
З бандитом торгуються орки,
Не світить не видно свобод.
Скажіте: - « Терпіть будем доки»?
Чужинців, гієн і заброд.
Вставайте брати мої любі,
Допоки тужити в журбі.
Стриміти допоки у дупі...
ВІдлиті вже сукам кулі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684934
дата надходження 21.08.2016
дата закладки 21.08.2016
Забрався півень на горище,
Щоб видно було всіх курей.
І вшпарив ноту з гніздовища,
Йому здалося, що соловей.
Сердешні кури сокорили,
Співали півню в унісон.
Від кукуріку кайф ловили,
Як гуси в Африці мусон.
І що шо пісня та фальшива,
І що з того шо не звучить.
Для ю2оботиків пожива,
Народ уп’ється й закричить.
Гарнюній котик ДЄМон – Альянсу,
Із роду сюко – Бє Пє Пє.
Розкинув карти для пасьянсу,
Уздовж і попєрєк всіх бє.
Так так панове…журналюга,
Це той шо Лєшєнком речуть.
Давно за гроші служить шлюха,
Вони ж в карманах не печуть.
Бідак за правду кухкудаче,
Складає факти у хорей.
То засміється то заплаче…
Новоісспєчєнний Мойсєй.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684705
дата надходження 20.08.2016
дата закладки 20.08.2016
Нема війни в нас епізоди…
Плюють нам в вічі ю2оботи.
Народу слуги… у суді…
«Нема!»: - сказали їх вожді.
На сході ж плавиться й димить,
Нема кому вже захистить.
В броні гвардійці, поліцаї,
Охороняють статки Зграї.
Чужинці й бидло хижороті,
Тримають нас за ідіотів.
Що їм скороботи і печаль,
Не їхні дітки - той не жаль.
А наші діти в пів – голодні…
Сидять по тюрмах благородні.
Їх нищать с.ки там і б'ють…
І боронитись не дають.
Все нищать вир.дки пихаті,
Юд.йським доляром зачаті.
В душі і в серденьку руїна…
То плаче, стогне Україна.
Щодня загиблі… і хрести…
А хто ж Украйну захистить..?
Бо там.., команда... інтер'єр,
У ложі спікер і прем'єр.
Удаль поглянь… одні ж.ди,
Лупаті хвойди від біди.
В Печерах біситься Гора…
Вставайте браття вже пора,
Повіяв вітер з – за Дніпра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684628
дата надходження 19.08.2016
дата закладки 20.08.2016
Знеспошли Боже спокій моїй Україні,
Боже правий прошу, знеспошли…
Попередь посягання, поруши зміїні,
Злії наміри знищи в Орди.
Збав Мій Боже від влади сіоно -хабіру,
Юдо - банду прошу ниспошли…
В душах наших очисти глибоку зневіру,
Дай напитись іуд.м смоли.
Знищ з корінням юдейського бога,
Засвіти, як колись нам згори.
Потойбіччя хай згине худоба Дворога,
Сонця промені нам отвори.
Пр. Дворога - союз сіонохабіру і юд.християнської церкви
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684635
дата надходження 19.08.2016
дата закладки 20.08.2016
До мене теж прийшла у душу осінь…
Хитнула вітром в краплях дощових.
Схилившись сумом у захмарну просинь,
День і собі туманами притих.
Притихло зело подихом осіннім,
Неначе зупинилось на межі.
Насупилось осоння в позу тіні
І літо залишилось в міражі.
Такою осінь у природі бачу,
А смутком відчуваю у душі…
Хмурнію небом і дощами плачу
Й печально відцвітають спориші.
Осінні вітражі в розгін анфасу,
Душевні - зачепилися в думках.
Жіноча осінь... Спита кварта часу
І філіжанка кави у руках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680898
дата надходження 30.07.2016
дата закладки 08.08.2016
В центрі міста на місці святому,
Де бруківка просякла у кров.
Спляча гідність відгомоном грому,
Кричить знову проснітеся... знов!
Зачекалися вас вже Майдани,
Убієнні кричать нам згори.
Чужі символи й віра в пошані,
Не за те ми лягли тут брати.
Мурло владу украло обманом,
Зачищає Майдани… шкребе.
Ощетинилось бидло оскалом,
Вас прикаяних в пропасть веде.
Пробудімося ж, скиньмо окови,
Повиймаєм зі стріхи шаблі…
Щоб тремтіли в Печерах потвори,
Щоби плакали суки в Кремлі.
Третій рік будить слово Тараса,
Невмируще, як весь божий світ.
Спів русинської мови окраса,
Несе Світом святий Заповіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682347
дата надходження 07.08.2016
дата закладки 07.08.2016
Сто літ тобі бажаю я земляче,
І сил, як в племінного бугая.
Прожить достойно вартуєш козаче,
Тож доля хай всі брами відчиня.
Щоби нас довго балував віршами,
Щоб, як горіхи сипались в пісні.
В полях звучали, яром і гаями,
Щоб їх співали друзі і чужі.
Отож натхнень іще мій любий друже,
Наш соловейку ранній на зорі.
А ще тобі бажаю милий дуже…
Щоби було в кишені й на столі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682177
дата надходження 06.08.2016
дата закладки 07.08.2016
Іду додому, як на прощу,
Зове мене, моє село.
Люблю її, свою Мирогощу,
Тут все святе, що в ній було.
Тут перший плач і перші кроки,
Колиска плетена з лози.
Тут перші вивчені уроки
І закоптілі образи.
Мене так довго всі чекали,
Найбільш радів тоді татусь.
Тут молоком кормила мама,
Була в них думка – тут лишусь…
Проте життєві корективи
Змінили все, пройшли літа.
В кулак збираю власні сили,
Провідати село пора.
Іду додому, як на прощу,
Зове мене, моє село.
Люблю її, свою Мирогощу,
Тут все святе, що в ній було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681901
дата надходження 05.08.2016
дата закладки 05.08.2016
Музика Віктора Охріменка
Ця пісня - не нова, але досі не виконувалась.
Щойно помістив у "Пісні про рідне та близьке".
(Це співаник наших одноклубників).
Мабуть трішки тут приберемо умовну метушливість,
проробимо заключний куплет, додамо інструментів, барвів,
і - в люди! Даруємо аранжувальникам і виконавцям.
Бажаючим надішлемо ноти.
До себе нічка-чарівниця приманила.
У теплі луки срібну стрічку заплела.
На плесі зоряне намисто променилось.
Купальське вогнище у споминах пала.
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Над вогнем радісно стрибали.
Миті нам не забути ці.
Чи то соромлячись, ховавсь за хмари місяць.
Чи навмання їх табунцями підганяв.
Я говорив: «Пливи, русалочко, не бійся.
Адже сьогодні нас Перун охороня!»
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Ти моя зіронька кохана.
Чари нам не забути ці.
Ми не змогли усіх пісень переспівати.
Зате для нас чарівна квітка зацвіла.
Купальська ватра буде душі зігрівати.
Сварожич-вітер нашу пісню заспівав.
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Ти моя ладонька кохана.
Слізонька сяє на щоці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676400
дата надходження 06.07.2016
дата закладки 03.08.2016
Будила в школу діток своїх мати,
У полі вітер розганяв туман.
Цвіркун лягав в стодолі спочивати,
Вдягнувши з трав на себе сарафан.
Дядьки сільські корів на пашу гнали,
Порхали навстріч ластівки з дротів.
До річки босі буслики чвалали,
В яру на плоті котик муркотів.
А вдалині вже сонечко горіло,
В яру глибокім ніжилась верба.
Золотосяйво ген запаленіло.
Осінній ранок падав у жнива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681519
дата надходження 03.08.2016
дата закладки 03.08.2016
Біжать в вічність століття, епохи і дати…
Миж привикли приниження жати.
Знову топчуть , як бидло години лихої…
Дикі зайди крові голубої.
Холуї , як жаби запостили
в фейсбуках…
До роботи дорвалися суки.
Владне бидло, шакали,
гієни, сексоти…
В юдоботи пішли Скаріоти.
Українка сказала, що
йде у Гетьмани…
Гвалт зі страху вчинили погани.
За сміливість нечувану досі, в подяку…
Тони грязі в нас ллють з переляку.
Затулили нам рота нема чим сказати…
Мусим знову Майдани
збирати.
Бо вже досить нас мучити стільки ординці…
Заробили під зад ви чужинці.
За гріхи будем в пень
вас гидота карати…
Отаманом свого
обирати.
Честь і гідність слізьми у крові закипає…
Нас за Дії… - Наш Бог оправдає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681690
дата надходження 03.08.2016
дата закладки 03.08.2016
Покрився Київ
юдосмогом,
болото в душах,
під балконом.
Летять пляшки із вікон,
боти,
як в срач скидають
ідіоти.
Грязь в переходах,
під ногами,
в дорогах діри скрізь
і ями.
Неначе пошесть
по війні,
уся Україна
в багні.
Юд.йська влада
знахабніла,
як в пеклі наче…
очуміла.
Пощо їм гріх
лишеб бабло,
в мошну жидовину
текло.
Засрав округу всю
єврлей,
нема ж на віника
грошей.
Куди ж ми браття
ідемо,
чого їх досі
терпимо?
Дістали ж Боже
ці глисти,
пора їх люде
замести.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681242
дата надходження 01.08.2016
дата закладки 01.08.2016
Життя стомило пройдені роки.
Лише сліди лишило за собою.
Хоч ще кохана горне до щоки,
Та тихо суне та, що із косою.
Чомусь ще серце прагне у політ,
Хоч знає, що попасти може в штопор,
Та ще цвіте життєвий ніжний світ
І крутить по житті шалений вихор.
Ще кілька кроків у життєву даль,
Чуть спокою у далі неозорі.
Щоб ще дзвенів наповнений кришталь.
І посміхались в чистім небі зорі.
Та хай роки карбують новий крок,
А ясне сонце ще теплом погріє,
Життя людське, немов складний урок,
Часом горить, а часом лише тліє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680697
дата надходження 29.07.2016
дата закладки 29.07.2016
Возвращать нужно только тех людeй,
которые ушли по нашей винe.
Остальным нужно жeлать счастливого пути...
Мудрые советы.
Переклад:
Повертати треба тільки тих людей,
Які пішли по нашій вині.
Іншим треба побажати щасливої дороги..
****
Не обижайте, даже сгорячa, любимых.
Их есть кому oбидеть кроме Вас.
Не истязaйте их в молчаньях длинных,
прoстите всё им десять тысяч рaз.
Переклад:
Не ображайте, навіть зопалу коханих.
Їх є кому образити без вас.
І не мордуйте їх в мовчанках довгих.
Пробачте все їм десять тисяч раз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680567
дата надходження 28.07.2016
дата закладки 29.07.2016
Вода, у тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху...
Антуан де Сент-Екзюпері
--------------------------------------
Вода, не маєш запаху й смаку.
І ми тебе не можем описать.
Та ми тебе обожнюєм таку,
За тебе можемо життя віддать.
Ти - насолода нашого життя.
Хоч ми не знаєм, що ти є таке.
Ти - невимовне, дивне почуття.
Бо ти - саме життя людське.
Наповнюєш нас радістю своєю.
Здоров"я додаєш усим слабким.
Ми силою вражаємось твоєю,
Можливостям дивуємось таким.
Отак й в житті, ми тягнемось до тих,
Хто не красою, гаманцем поманить.
А до людей хороших і простих.
Але в житті не всім так поталанить.
Не всі вбачають у душі красу,
Красу в обличчі часто помічають.
Та небагато треба їм часу,
Щоб впевнетись: вони недобачають...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680715
дата надходження 29.07.2016
дата закладки 29.07.2016
В переходах в метро , біля кліті
На базарі в трамваї… - в вікні.
Всюди штунди розставили сіті,
Не побачите їх на війні…
Денно й нощно кроти на роботі,
Грязі стільки хоч греблю гати.
Розвелось їх, як жаб вже в болоті
Секта в секті… - гарем Сатани.
Проповідують владу чужинську
За «єдиного бога» - Христа.
Але видно там суть сатанинську,
І лукава ця суть не проста.
Підніміть… почитайте Писання,
Не впіймайтесь прошу вас живцем.
Щоб не була помилка остання
Де Диявол, над світом царем.
Тупе кодло загнали в кошару,
А господарем владний євнух.
Забрав розум і душу на шару,
Пасе й доїть лукавий пастух.
Боже скільки ж терпіти їх будеш
Нечисть сіру на грішній Землі?
І коли ж твоя влада прибуде…
Щоб згоріла ця шушваль в вогні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680096
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 25.07.2016
Поділась радість, знов панує смуток,
Розірвана на клаптики душа,
Замість чарівних квітів незабудок,
Мені у спину всунули ножа.
Своє я серце всім поклав на плаху,
Пив, як усі, по крапельці вино,
Та певно по житті таки невдаха,
В кінці усе неначе у кіно.
Я помилився, а не мав я права,
Та більш за все боявся я ножа,
Я все зробив, щоб відбулась забава,
Та із ножем болить моя душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680035
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 25.07.2016
Памяті Сонцеслава,
остання робота, якого: загибель двоглавого Орла від українського Сокола.
Професор НАУ. Митець. Науковий працівник.Український волхв.
Нема війни васал чужинський,
Гугнявить нехристь, як молитву знов.
Чергова жертва - Віктор Крижанівський.
Немає й дня… щоб хтось не відійшов.
Земляк , художник, знаменитість,
Який життя жертовно положив.
В краю повстанськім на Волині виріс,
Майбуття ради для Вкраїни жив.
Професор, доктор, волхв і академік,
Що ніс кресало світлу і вогню.
Від праху пращурів замріяний ендемік
Уже почив… у Божому саду.
Здається наші жертви ритуальні,
Вже Лимич, Штонда Павло Шеремет.
Нас зачищають виродки безжальні,
Глибинно бачу друзі, як поет.
Щоб не могли ми думати і жити,
Нитки сурові з нас паскуди в’ють.
Та неможливо нас усіх убити.
Бо всю Украйну гади не уб’ють.
І не помруть ідеї й поривання
Вони ж лишили… крапельки крові.
А ми подовжим їхні сподівання,
Зелом зростуть у вицвілій траві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679914
дата надходження 24.07.2016
дата закладки 24.07.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7NYdn8sZunM[/youtube]
Я не люблю тих слів, що притаїлись,
Як зрадники, сховались і мовчать.
І ніби в якійсь пастці опинились.
Мені про це так хочеться кричать...
Скупі слова, яка у них є цінність?
Не вірю, що глуха бува душа.
А слів хороших просто нескінченність.
Оті, що можуть в нас творить дива.
Ми мовчимо, бо любим лиш себе,
Запаси слів ховаєм у архів.
І павутиння з них мереживо плете.
Щоб не збіднів запас хороших слів.
Я не боюсь казати ніжних слів.
Нахалам відсіч дати не умію.
Та можу у душі приборкать гнів.
Душа моя ніколи не зчерствіє.
Не бійтесь людям дарувать тепло.
Воно серцям, можливо, необхідне.
Щоб врятувати в тяжкий час могло,
І щоб в душі у нас було погідно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679807
дата надходження 24.07.2016
дата закладки 24.07.2016
На смерть Павла Шеремета
[youtube]https://youtu.be/ssmyQKVjWk0[/youtube]
[i][b][color="#4aa3c9"][color="#201399"]Білі,
білі,
білі.
білі,
птахи
Високо у небо здійнялись,
Із собою правду, мов на плаху
Всю любов до скону – не до краху,
Піднесли в захмарно-білу вись…
А внизу зостались чорні круки –
Шкаріддю ж були бо зайняті:
Що їм біле?.. Їхні чорні руки
Рвали все – і терени, і бруки…
Словом, круки то були ще ті!
Ну а білим зверху було видно,
Й круків стали ті усовіщать…
Крукам же ні гич було не стидно –
Для них білі – то було лиш бидло.
В білих крукам краще б пострілять!
…Не стріляй у птаха, чорний круче,
Не ламай калину на зело…
В силі колективній і рішучій
Наша лють незламна і кипуча
Подолає й ваше, круки, зло![[/color][/b]
20.07.2016
______
*За фільм "Дике полювання" і серію репортажів, присвячених
білоруській опозиції та зниклим опонентам білоруської влади
знаний тележурналіст і ведучий Павло Шеремет був номінантом
премії "ТЕФІ" Академії російського телебачення як кращий репортер
(1998г.) і фіналістом "ТЕФІ-2001" у номінації "Журналістське розслідування"( 1999 р.),
а в 2002 р. – лауреатом премії ОБСЄ.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679120
дата надходження 20.07.2016
дата закладки 23.07.2016
Якщо у чомусь втратив ти всі шанси,
Надія вже не теплиться в душі,
Та доля подарує реверанси,
До нового отримаєш ключі.
Не завжди, що втрачаєш, дуже цінне.
Можливо, що чуже й не прижилось.
Як впало в неродючий грунт насіння,
Зрости там сходам так і не вдалось.
Рясні дощі, і навіть теплі зливи,
Нездатні були пустку оживить.
Чи, може, інші тут були мотиви.
Як не твоє, то треба відпустить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676888
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 23.07.2016
І пустота… Душа лишилась свята,
Роз’їхалися друзі, хто куди…
Їх було трішки, не було багато,
Та в пам’яті вкарбовані сліди.
Хвиля Дніпра пробігла через Київ,
Яремче стрілось і Кіровоград.
Івано-Франківськ перли свої сіяв,
Їх Луцьк стрічав і був їм дуже рад.
І пустота… Мовчить поета слово,
В ліси забрали пісню солов’ї,
Де лине Попелюшки колискова -
Найкраща колискова на землі.
Любарта замок їх стрічав піснями,
Старечі мури збережуть тепло,
Що їх лишили діточки для мами,
Було цікаво, та тепер – було…
Волинські мандри ще засяють словом,
Колодяжне згадається не раз.
Звучала мова, наша рідна мова,
Святилась дружба, як дороговказ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679240
дата надходження 21.07.2016
дата закладки 21.07.2016
Їх тепла ніч іскрилася багаттям,
Далеко десь співали солов’ї,
Вона іскринку скинула із плаття
І локони поправила свої.
Вогонь пихтів, немов старечий трактор,
Роса холодна бігла по траві.
А зорі, наче іскри із багаття,
Кудись летіли, мов були живі.
Вона упала милому на груди,
Шукали вуст палаючі вуста…
Летіли іскри-зорі звідусюди,
А поцілунок, як вулкан зростав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678863
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016
Приспів:
В повстанському краю, я вас привітаю
Із витоків честі постала Волинь.
ЇЇ сторінки, я для вас погортаю,
В них слава овіяна духом святинь.
1
Прошу приїзджайте до нашого краю,
Де ріки й озера, - цілюща вода.
В краплинках настою, як часточка раю,
Лежить у розлогах краса золота.
Приспів:
2
Де Стир, Берестечко, козацькі могили
У пам'ять лягали, як грона калин.
Де триста спартанців голів не схилили,
Заради майбуття нових поколінь.
Приспів:
3
Тут витоки древні з колиски Трипілля.
Виспівує вдень і вночі соловей.
Вас хлібом і сіллю зустріне застілля,
Вшануємо щиро всіх добрих людей.
Приспів:
4
Ще квіти й калина для кожної хати,
Льони та волошки в краю голубім,
А люди в нас добрі, душею багаті,
Добра та здоров’я бажаємо всім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678828
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 19.07.2016
Приспів:
Другий рік, як ступив ти синок за поріг,
Розпочав війну ворог проклятий.
Повертайся мій синку скоріше з доріг,
Юду люту ми мусим здолати.
1
Смерч війни у степах шаленів,
Був запалений миршавим катом.
Ненажерливий звір запалив,
Що колись називався нам братом.
Приспів:
2
Бережи себе синку… вернись,
Я так хочу тебе обійняти.
Пригорну я тебе, як колись…
Як втомилась тебе виглядати.
Приспів:
3
Правда буде за нами… - Вона
не потерпить чужинської зради.
Вип’є ворог свій келих до дна,
В прах розсиплється він від пожади.
Приспів:
4
Україна не згине в вогні,
Як не згинула пам'ять Аратти.
Заспівають в гаю солов'ї…
Віє затишком з рідної хати.
Приспів:
5
Завесніють волошки в літах,
Ратаї будуть ниву орати.
Слава буде гриміти в віках,
Будуть внуки любити й кохати.
Приспів:
6
Знаю лад наведеш ти синок,
Стихнуть Смерчі , Піони - гармати.
Як колись заглянеш до бджілок…
Нам не довго лишилось страждати.
Приспів:
7
Розговіє Вкраїна в медах…
Відійдуть криві числа і дати.
І хоча твоя мама в літах.
Вірить синку і буде чекати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677665
дата надходження 12.07.2016
дата закладки 18.07.2016
Допоки буде в душах страх...
Допоки будуть різать жили?
Та скільки ж мекати в корчах,
Щоб сіна положили.
Співати буде нам Кобзон... -
Відходи сивої кобили.
По вухах шпарити Гордон... -
Якого Ви… - обмили.
Обрали виродків самі,
Чи не пора їх брать на вили.
Тепер Ми вдома, як в тюрмі,
І від АТО... могили.
Кругом в Президії ж.ди.
Мушонки сірої Родзили.
Пігмеї юдо - Ягоди,
Украйну схоронили!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677237
дата надходження 10.07.2016
дата закладки 10.07.2016
Котичок сіренький
завітав до ганку.
Попросив в бабусі
смачного сніданку.
Молочком смачненьким
бабця пригостила.
У свою хатинку
гостя запросила.
Котичок тихенько
по хаті гуляв.
Мишку шкряботушку
в куточку сміймав.
Не будеш ти більше
по хаті ходити.
Кожну ніч не будеш
бабусю будити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676856
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 09.07.2016
Котичок сіренький
завітав до ганку.
Попросив в бабусі
смачного сніданку.
Молочком смачненьким
бабця пригостила.
У свою хатинку
гостя запросила.
Котичок тихенько
по хаті гуляв.
Мишку шкряботушку
в куточку сміймав.
Не будеш ти більше
по хаті ходити.
Кожну ніч не будеш
бабусю будити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676856
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 09.07.2016
На Івана на Купала квіточки я рвала,
Своїм серцем і душею у віночок склала.
В той віночок для Іванка, що люблю я дуже,
Віддай чари, віддай силу Іванку мій луже.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку йой нехоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
*
Мій віночок має силу, - цілющую силу,
Його брала я край лісу і в яру по схилу.
В ньому свічечка яскрава в папороть убрана,
Ой, я вірю свому Йванку - я його кохана.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку може схоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
*
Поможіть мені Русалки - поможіте Мавки,
У віночок для Іванка, я вплела фіалки.
В чужі руки мій віночок не впаде - не згине,
Упіймає мій коханий…
на човні зустріне.
Приспів:
Покладу туди барвінку
і рути і м’яти,
Як я можу моя долю його не кохати.
За невістку вірю
схоче мене його мати…
Тихо спущу на водицю, як будем гуляти,
Знаю вірю мій Іванко
зможе перейняти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676853
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 09.07.2016
Пощо Америкам злидота,
Що їм Україна кума?
Не ступлять… слуги Саваота,
Коли їм вигоди нема.
Що дикоср.ні із Гейропи
До нас, забитих і німих.
Немає виправдань худобі,
Ж.ди не жалують дурних.
Давно домовились з Ордою,
І за порогом , там і тут.
Знов користуючись бідою,
У кабалу сліпих ведуть.
І топлять нас вони в калюжі,
Земелька ж наша їм святе.
Одні і другі Юді служать,
Ми ж забуваємо про те.
Лихі провідники розбою,
Нас бідних топчуть і січуть.
Все прикриваючи нуждою,
Валютний зашморг нам несуть.
І граблять ззовні, зсередини,
Убивці… - Каїна сини,
Онуки виродка цапині…
Ні! Не покаяться вони.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673823
дата надходження 22.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Межа цинізму в нас контрасти…
І як прозріння гей – парад.
При владі жи2опідерасти,
Свиня в почоті… і - шабад!
Куди не глянь ординські слуги,
Мєнти при власті на грошах.
Мовчать продажні журналюги,
Коли нас мочать у судах.
П.здота Лєшенкі - Нахєми,
Чужинська нечисть Сатани.
Нам прибавляють знов праблєми,
Пархато - сучі ПОЦани.
В нас Прєзідєнтом ж.д - ворюга,
Шакалів круг його – брати.
Погляньте пристально на Умань,
Об’їлись юди блекоти..!
Чи може ми уже не вдома?
Прошу проснітеся брати!
Геть обнагліли богосранні,
Неначе в себе вже скоти.
Бодай ти гаде погорів десь,
Щоби був чорт тебе забрав.
На вуха нам повісив єресь,
Зарплати тишком наші вкрав.
ЇЇ вам, суд підняв по блату
Ваш суд, пенсійні поновив.
Невже не вірите в розплату?
Кубло пархате із вужів!
Немов вовки ті у загоні,
Як павуки все плетете…
Тарифні злодії в Законі,
Воюєм ми… - ви ж крадете.
Щодня хоронять мами сина,
У нас кругом іде війна,
Пощо вам гади Україна,
Ви ж багатієте щодня.
Бурштин сльозима із Волині…
А ліс карпатський, як ріка.
Пливе вам падли по краплині…
Коли ж в вас висохне рука?
Блондінки з ботексом із Куби,
Із всього світу жид.шваль.
Чужинець - швондер приголубив,
Коли нас в серце бив москаль.
Гієнно - виплоддя зі сходу,
Ординська навалоч лиха.
Остоїпли ви для народу...
Порода ж ваша не людська!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672012
дата надходження 13.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Від влади в виплодків бразди,
На співчуття Орді начхати.
Новонаявленні ж.ди…
Єпохи нової пірати.
Гебрею, хто ж з нас екстреміст?
Це ви з рептилії породи.
У крові г.ди… і наскрізь
Під корінь різали народи.
Єгипет, Перси, Вавілон…
Гебреї юрської навали.
Людино - згуби легіон,
Орди цинічної шакали.
Бардак у світі розвели…
П.скуди юдо – дємакрати.
Прокляте сімя омели,
Що вчилось красти і брехати.
Неантердальці ви - чуми…
Тьмяніє с.ча ваша ера.
Бо ваш фундамент від війни…
А Іср.єль – пуста химера.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673704
дата надходження 21.06.2016
дата закладки 23.06.2016
На волі злодії від влади,
Котам застава за хабар.
А нам українцям розплати…
Тюремні нари від хозар.
Забрали пенсії, доплати…
Немає ліків інвалід.
Не буде скоро де вже й спати,
Все забере й житло бандит.
Підняли вік і комунальні,
Загріб дитячі вурдалак.
Усе украли ідеальні,
Упився кровію хижак.
Під себе все молотять с.ки,
А в нас ні грошей, ні майна.
Забрали Мойшині онуки,
Поїла все бля.. сарана.
Ну як їм жити без комфорту,
Коли вужі ці без душі.
ЇЇ ж продали в пекло чорту…
Їм колють змалку анаші.
Жид.ми пишуться закони,
Жирують геї… - голубі.
Їх не виконують дракони,
Для нас писали не собі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673941
дата надходження 23.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Мучить юда довгопалий,
виплоддя цапині.
Захворобили зухвалі,
як грижа в пахвині.
Чи не надто терпеливі,
що пригріли звіра..?
Може досить спать в кропиві,
єж у всьому міра.
Грязь… - заср.ла все жид.та,
Запархатив сморід.
Держать нас за ідіота…
і в душі й надворі.
Згиньте нечисть дзяблоноса,
досить, - прощавайте.
Остогидли стоголосі…
є ще час, втікайте!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673677
дата надходження 21.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Висять об’яви тут і там…
Завод, діляночку продам…
Не нам належить все панам.
І все задаром… все гребуть…
Все замела собача юдь…
Украйну даром продають.
Переступили рубікон…
Не звіру писаний Закон…
Жере підряд усе дракон.
Лукава виплодь сатани…
Пори нічної кажани…
Вдягли нам знову кайдани.
По тюрмах воїн і злидар…
На волі злодій за хабар…
У суддях суки із хазар.
Для чого ж ті були Майдани…
Кровавлять в тілі досі рани…
Украли все у нас путани.
Знаглів ординець і лихвар…
Чужий нам пан і государ…
Пора закінчити базар!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673945
дата надходження 23.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Висять об’яви тут і там…
Завод, діляночку продам…
Не нам належить все панам.
І все задаром… все гребуть…
Все замела собача юдь…
Украйну даром продають.
Переступили рубікон…
Не звіру писаний Закон…
Жере підряд усе дракон.
Лукава виплодь сатани…
Пори нічної кажани…
Вдягли нам знову кайдани.
По тюрмах воїн і злидар…
На волі злодій за хабар…
У суддях суки із хазар.
Для чого ж ті були Майдани…
Кровавлять в тілі досі рани…
Украли все у нас путани.
Знаглів ординець і лихвар…
Чужий нам пан і государ…
Пора закінчити базар!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673945
дата надходження 23.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Тобі мій краю присягаю,
Лише тобі буду служить.
Для тебе все в житті здолаю,
Довіку буду боронить.
Моє життя - то неба повінь,
Небес святих живильний дощ.
У морі буйнім наче човен,
На перехрестях подорож.
Та я не падав, не скорюся...
І не продам величну Русь.
За неї Богу помолюся,
І з Сатаною поборюсь.
Характер мій твердий, як криця,
Доносив правду й не мовчав.
Щоби живила люд криниця,
Я їй… - фундамент змурував!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673851
дата надходження 22.06.2016
дата закладки 23.06.2016
Ви звірі ненаситні, ви гієни,
Ви виплодки лукавої пітьми.
Штовхаєте у прірву Україну,
Бо не були ніколи їй дітьми.
Чужинці ви для неї підер.сти,
Ви - зайди із собачої Орди.
Одним живете суки - вкрасти,
Як їй ще більшу шкоду принести.
У другім світі живете істоти,
Пощо вамі біди наші і шторми.
Загородили ліс кругом і воду,
Сховалися собаки від нужди.
Та вже прийшли провісники розплати,
Які готові сук вас замести...
За зябри вас юдеїв вовчих взяти
І лапті вам негідники сплести!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671291
дата надходження 09.06.2016
дата закладки 09.06.2016
Тобі пишу Надіє наша,
Моя Надіє й нас усіх.
Кипить у грудях повна чаша…
Не буду брать на душу гріх.
Коли ще тліло з кабінетів,
Бомонд у тряпочку зітхав.
З Майдану вперше із поетів,
За тебе Надю я писав.
Невже ти дочко засиділась…
Давно у нас вже все не так.
Чи може в гратах там змаліла…
Не Провідник Ярош – чужак.
Ще вип’ють виплодки із чаші,
Шакали з виводка кормиг.
Це їх печать… герої наші,
Карплюк, Музичко і Лісник.
Отож не зможу я змовчати,
Адже ніколи не мовчав.
Я правду змушений сказати,
Що ж.д… Україну продав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671101
дата надходження 08.06.2016
дата закладки 09.06.2016
Ворюга ти пардон офшорний,
Для українців ти чужий.
Ти шулєр карточний ігорний,
Ж.дяри виплодок гнилий.
Тебе народ мій зневажає,
Бо що візьмеш ти із свині.
Яка для себе лише дбає…
І тоне в грязі і брехні.
Для кого вороне співаєш,
У груди б’єш себе чого.
В Донбасі нас за, що вбиваєш?
Жируєш с.ка із Ато.
Щоби ти г.де десь в втопився,
Щоби напився ти смоли.
Щоб від жадоби удавився,
Щоб тебе черті замели.
Та скільки ж можна кров з нас пити,
Куди ведете нас, куди?
Бодай у пеклі вам згоріти,
Як ви ж дістали нас ж.ди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670360
дата надходження 05.06.2016
дата закладки 09.06.2016
Моє ти серденько – калино,
Вкраїно рибонько моя.
Моя прекрасна Батьківщино,
В дібровах співи солов’я
Допоки в тебе є поети,
Що віддадуть тобі життя.
Й згорять за тебе, як комети,
Заради твого майбуття
Не вмреш Украйно, не загинеш
І не одягнеш кайдани.
В безмежжя слава твоя злине,
В найдальші далі чужини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670708
дата надходження 06.06.2016
дата закладки 09.06.2016
[i]
Нині в моді української держави
пахолки з артикуяційними вадами…
Із преси
[b][color="#ba0d0d"]Чомусь дивна мені гаркавість…
Бо не ковтав чужі слова
і не ввібгав мізків плюгавість –
чужим не хвора голова…
Та маю слабкість – зло картати
отих «гаркавих», що чужі
слова норо́влять пропихати,
що крутяться, немов вужі,
поміж брехнею і законом
й неправедну дорогу в рай
вимощують собі до скону:
сиди… чи царствуй – вибирай!
Гаркавість скрізь – в Криму, на Сході –
торгує долями і тим,
що є святинями народу…
Слова – мов манна, діло – дим!
Гаркавість крячки… Бре́хні – в Раді:
обіцянок дев’ятий вал,
як до пуття – державна зрада…
Загибель віри – і обвал!
…Один лиш в домі не гаркавий:
карбує окриком слова…
Свої діла в сусіда править –
там буде «рубрика» нова.
І місце вже своє на Красній
Під пам’ятник зафрахтував –
У ряд із Мініним й Пожарським
Героєм Кам’яної став!
Гляди, й на місце в мавзолеї
«запретендує» містер N –
гаптує торт для «ювілею»
«народна фабрика» Рошен.
І там, немов «по воле рока»,
з «каҐтавим» здибається N!
...Така тепер у нас морока,
такий веселий феномен!
…Здається, що мені до того?
Живи й надійся – більш нічого:
воно наладиться якось!
Та все ж болить мені держава,
Зґвалтована,
немов
купава...
Де те "гаГкаве" завелось?[/color]
[/b]
15.05.2016
На світлині - КАРТаві (із інтернету, звісно).
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666253
дата надходження 16.05.2016
дата закладки 20.05.2016
Волошки вигулькнули з жита,
Червоний мак в траві цвіте.
Краса божественна не спита,
Узори навсібіч кладе.
Ще роси падали у ноги,
З «Зозульки» щойно, я зійшов.
Затишшям віяло з дороги,
У душу капала любов.
Біліє поле, наче вовна,
Павук мереживо послав.
Я почуваюсь наче в човні,
Як в морі білім пароплав.
Берізки ніжно щось шептали,
Схилилась в річці осока.
Волинь бурлаку зустрічала,
Ушпарив жайвір звисока.
Дзигар в безмар’ї заходився,
Махала ластівка крильми.
Невже я знову народився,
Незогледівсь… - під ворітьми!
Ворота ж ви мої кленові,
До ставу стежки – доріжки.
Гаї калино – малинові,
На хаті мамині бузьки.
Тобі вклонюсь моя світлице,
Дарма прожитих років жаль.
Село моє – моя столиця,
Тут серцю радість і печаль.
Прим. Зозулька - єдина вузькоколійка на Україні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665876
дата надходження 14.05.2016
дата закладки 14.05.2016
Рептилоиды… Сатаны ,
Испраженья хазар лукавых.
Ненавижу вас дрянь Орды,
Презираю язык корявый.
Руцкий выплодок - раб немой.
Ты отродье - дебила пянный.
За зеленой давно чертой…
Не герой, а херой ты сраный.
Сколько помнят каЦАП босой,
Как злодей нападал иззади.
Вы донелюди - рок ваш злой,
Всему свету хамил и гадил.
Вы отбросы, чужым больны…
Не имели своей вы славы.
Нельзя сукам вам без войны,
Шакалиные ваши нравы.
У вас нету своих Богов…
Вы питаетесь от отравы.
Зомби вы для чужых ж.дов…
Мразь Иудина вы - шакалы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665243
дата надходження 11.05.2016
дата закладки 11.05.2016
На параді сценаристи,
Празник зустрічали.
Все попи й семінаристи,
Хорали віщали.
Хаваріт Маква навкружки,
Хрюкало картаво.
По всім Києві довкружки,
Навсібіч лунало.
Лєвітан общепонятним,
Язиком ушкварив.
Гімн вєлікой необятной,
Кип’ятком ошпарив.
Ворогам нашим на втіху,
Аж стела прогнулась.
«Ще не вмерла» - наше лихо.
Чи й сама почула..!
Орли ряжені знялися,
Затряслись медальки.
Вовки й змії обнялися,
Знімали вуальки.
Боже, де ти Україно?
Хто тобою править.
Це ж так треба Солов’їно,
Так тебе знеславить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665255
дата надходження 11.05.2016
дата закладки 11.05.2016
В саду промені ранкові,
Кущики дражнили.
Соловейки світанкові,
Внучку розбудили.
Із ставка в жмені Настуся,
Води зачерпнула.
Вмила личко, кицю Дусю
І у двір порхнула.
Обняла свою бабулю,
Як білка крутнулась.
Покотилась наче куля,
Дідуся торкнулась.
Притулилася до діда,
Цьомнула у груди.
Фея… далі полетіла,
Устигає всюди.
Вже десятий їй минає,
Внученьці сьогодні.
Солов’їний спів злітає,
У дні великодні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664034
дата надходження 05.05.2016
дата закладки 05.05.2016
Розносив вітер пахощі духмяні,
Летів під ноги в стежку сніговій.
Пелюстки білі падали, як п’яні,
Черемхою запахнув весновій.
Терпкий дурман наповнював долину,
На крилах трунок в небо піднімав.
Немов у сні надихався цитрину,
Вже соловейко з лісу щебетав.
Дзвеніла вдалеч пісня солов’їна,
Рікою розлилася у гаю.
Діброва наче дівка захмеліла…
І я… неначе, почуваюся в Раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664065
дата надходження 05.05.2016
дата закладки 05.05.2016
Дикі звуки зі сходу гудуть,
Принесли нам розруху і муки.
З середини юдеї гризуть…
Не поділять Украйну мамлюки.
Вийшов Дніпр із своїх берегів,
Вже терпіти наругу несили.
Підняв вгору розбурханий гнів,
Чайки в хмарах сумні голосили.
Закінчилась вам віра чужі,
Уже вивелись дурні немає.
Заточили нащадки ножі,
Сиві хвилі Дніпро піднімає.
Розвінчаємо віру чужу,
Що нас гнула в віках до покори.
Я вас СЛОВОМ брати розбуджу,
Ми разом перевернемо й гори.
Україну збудуєм, яку так хотів,
ТИ ТАРАСЕ – ВЕЛИКИЙ ПРОРОЧЕ.
Без юдеїв і їхніх клопів…
ПЕРЕВЕРНУТИЙ СТЯГ ЗАТРІПОЧЕ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662671
дата надходження 28.04.2016
дата закладки 28.04.2016
Скажи для чого ти живеш…
Мовчати ти прийшов чи
жити?
Буття цінити до безмеж…
Чи Бога не гнівити?
Тож вибір в тебе завше є,
Мичати зможеш ти творити.
Бо кожен сам життя кує:
Згоріти… чи зітліти…
Для мене істина - мій
Бог,
Що дозволяє всіх любити.
Не потребує він вимог,
Бо всі для нього діти.
Нехай вогнем життя пашить,
Хай тріпотять бандити.
В Його подобі… буду жить,
Йому мене ж судити.
Якщо прожити... ясні
дні,
Як зірка пломеніти.
Колиж померти, то в борні,
Щоб не рабом почити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661216
дата надходження 22.04.2016
дата закладки 27.04.2016
Як сон пригадую ті дні,
Такі тягучі… в паволочі.
Ту біль пекучу, як вогні,
Й такі безжально - довгі ночі.
В очах туман неначе смог,
Повітрям здавлені легені.
Печать невидимих тривог,
Лягала в будні незбагненні.
Вкусив нас атом, зачепив…
Ще й досі дзвін його лунає.
Він нас й тепер не відпустив,
У вирій досі виряджає.
Життя з нас жодний не жалів -
Були готові ми віддати.
Так нам Всевишній повелів
Щоб Україні з чаду встати...
На жаль не тішиться душа,
На сході знов гримлять гармати.
Бо влада й досі в нас чужа,
І знову й знову плаче Мати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662263
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 27.04.2016
Весна ішла, цвіли каштани,
Додолу падав буйний цвіт.
Вже заживали в серці рани,
Як ти з’явився в білий світ.
Дідусь раділи і бабуся -
На небі сьомому батьки.
Синок до мене повернувся…
В гаю кували зозульки.
Уже шістнадцятий минає,
Ступив в доросле ти життя.
І що в путі воно чекає…
Господь лиш знає до пуття.
Отож нехай веде він долю -
Моя любов допоможе.
Якщо я зможу то прополю…
Тебе мій Ангел вбереже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662351
дата надходження 27.04.2016
дата закладки 27.04.2016
А за вікном періщить дощ,
Гілки бубняві напуває.
Із глибини весняних прощ,
У душу смутком заглядає.
Ще вчора, наче молоді,
Мої роки парубкували.
Сьогодні впали в бороді,
У Бога срібла нагуляли.
То я спіткнувся, підіймусь…
Здійму «чорняву» шевевелюру.
У юнь солодку повернусь…
Відкину геть муру похмуру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659861
дата надходження 15.04.2016
дата закладки 15.04.2016
Кожушину спалив свою Дідух…
Розігріта парує рілля.
Від зими не лишилося й сліду,
Напилася удосталь земля.
Розкривайте заставні і вікна,
Предків Душі в господу пустіть.
Повертається віра правічна…
Якнайшвидше серденьку верніть.
Байстрюки її сучі украли,
Захлинулась в крові сирота.
У століттях сліди замітала,
Та не вбила проклята Орда.
З Великоднем Дажбожим Вкраїно.
У цей день знов воскресло життя.
Вірю також воскреснеш Країно,
Гордих предків незламне дитя.
Віднесуть ручаї срам в долину…
К чорту лине нехай у моря.
Хай покине мою Батьківщину.
В світ проснулася Мати моя.
Вже одходить борня ця одвічна,
Коли світло ховала пітьма
Й була знищена віра Магічна…
Її нищила церква - тюрма.
Яка ж довга та нічка трипільська,
Скільки ж випив народе мій сліз.
О, яка ж в тебе доля трагічна…
Що в курганах розкидана скрізь.
Предко - памні стоять величаво,
Підпираючи плечі громам.
Як ті вої з відкритим забралом
Тихий докір усім ворогам.
Не зрівняли вітри їх в століттях,
Розпростерті стоять… і нагі.
Перейшли в майбуття з лихоліття,
Не збороли їх юди лихі.
Світом світло у вічність ступає,
Життєтворне проснулось від сну.
Божич – Сонце із тьми воскресає,
Засіває з віків ярину.
Життєтворне зерно хай зростає,
Засвітився наш зоряний шлях.
Духів Роду Дажбог вже скликає,
Зачекались в далеких зірках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653696
дата надходження 22.03.2016
дата закладки 22.03.2016
За людське горе і розбої,
Нема вам прощень шахраї.
Ночлиці матері чужої…
На людським тілі лишаї.
Не депутати , не міністри,
Чужинський мотлох, мудаки.
Маланська суть ваша двоїста…
В овечій шкурі ви, - вовки.
Це ж скільки ви «богоподобні»,
Принесли горя нам у світ.
Злодюги жадІбні й нахабні…
Прийдеться вам ще дать одвіт.
Жаби юдейо - земноводні,
П’явки сосучі у багні.
ПокрУчі ви зміє – подобні…
У світлім вулику трутні.
На цьому світі вже… ізгої.
Чекають в пеклі вас, в суді.
Ви нижче ями вигрібної…
Давно вам місце там… на дні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652327
дата надходження 17.03.2016
дата закладки 17.03.2016
Прости, коли тобі прощають,
Образу в серці не тримай.
Не боронись від зла злобою;
Глупої сварки уникай.
Нехай в душі проллється світло,
Наповнить ближніх через край.
Щоби усе навкруг розквітло,
Заграв в веселках водограй.
Тепло навколо випромінюй,
У світлі сонечка й краси.
Люби і друзів не розмінюй,
Добра промінчик не згаси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651351
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 13.03.2016
Біля ставу тебе зустріну
Де стрічалися ми колись.
І в шаленому сні порину...
Журавлиним польотом ввись.
Закружляєм разом над ставом,
Там де зорі з небес дощем.
Упадемо у ніч небавом...
Роси чисті в гаю зіп’єм.
Задивлюся в твої, я очі
Зацілую твої вуста.
В руки груди візьму дівочі...
І забудемось про літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643448
дата надходження 13.02.2016
дата закладки 09.03.2016
О, мово моя ти русинська,
Батьківський мій теплий поріг.
Гірчиста сльоза материнська,
Що в серці своєму зберіг.
Як сонечко гріла в негоду,
Поїла у спрагу дощем.
Святий оберіг для народу,
Лягаєш в душі споришем.
Тебе солов’їна не зраджу,
Ти квітка в едемськім саду.
Як треба зіп’ю повну чашу
За тебе життя покладу.
Сопілко моя калинова,
Лебідонько біла свята.
Роса ти моя світанкова,
Вкраїни дівочі вуста.
Мойого народу колиска,
Ти трелі в гаю солов’я.
Моя не прочитана книжка,
Вкраїни розрада моя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645864
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 09.03.2016
Рід древніх русів обновився...
То Велес вдарив по струні.
Ще Годунок один з’явився,
Як живчик променя в вікні.
Прийшло іще одне коліно...
До нас спустилося в цей світ.
Тож спи спокійно Україно,
Даждьбог приніс внуча з орбіт.
Дідусю дай внучатку долю...
Макоша люльку хай сплете.
В Сварога я йому вимолю,
Нехай недоля обійде.
Боги мої, хай ваша воля,
Очистить скверну і чуже.
Повіяв вільний вітер з поля,
У світ іде життя, нове!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641482
дата надходження 05.02.2016
дата закладки 05.02.2016
Для мене пахне у мужчинах,
Що на Майданах і війні.
Воняє ж потом у тваринах,
Буває брагою в вині...
Я не піжон, не слю духами,
Отож обласкана прости.
Гонив колись паскуд дворами,
Вмивався ж більше із роси.
Бо виріс я в сім’ї бідовій,
Не розминутися в дворі.
Тож випад був той нездоровий,
Отож, як виняток дулі.
Колись тупа радянська влада,
Рівняла всіх під робітклас.
Заледве зблимала лампада,
Та шляхти вогник не погас.
Крушевські, Стельмахи в родині,
Кровів моїх чудесний цвіт.
Пішли колись вони з Волині
І понесли Вкраїну в світ.
Тож пахнуть маю, як мужчина
В дезодорантах не говів.
Крові циганської краплина,
Мо’ трохи й вийшла з берегів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640275
дата надходження 01.02.2016
дата закладки 01.02.2016
Гіркочуть болем – сумом полини
і не один ще син не повернеться
із ж.до -сурогатної війни
кривавий ворон ще не раз нап’ється.
Відгородився військом із паскуд
немов павук розкинув свої сіті.
Що заручився… «грантами іуд»…
щоб нас тримать, як безтолоч у кліті?
Не улизнеш непрощений Удав
не проковтнеш Україну безсилу
тебе іще ніхто не запитав…
та вже чекають там за небосхилом.
За Ілловайськ, за все що ти продав,
тобі прийде… проклятий ж.де
Це ти Украйну юда розіп’яв…
та час прийшов єгипетський гібриде.
Прийдеш на сповідь дикий людолов
за всі гріхи що вдіяв в цьому світі
І недарма пролита наша кров
тож будеш в пеклі с.ка ти горіти.
Добавилось… Вкраїні сивини
та вже з'явились в Цедиків онуки
від убієнних виросли сини
чекайте… вже йдемо мамлюки!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640264
дата надходження 01.02.2016
дата закладки 01.02.2016
Моя Україно, Лебідко – Лелеко,
Чому ти Матусю, від горя темніш?
То коні понесли мій сину, далеко…
Згорьовану долю у зоряну ніч!
У Дикому полі сичі завивають…
То вийшли диявола слуги з пітьми.
Матусі діток своїх слізьми вмивають…
Чужинці «читають»… ординські псалми!
Тому я і досі там сину в «неволі»…
Заради онуків пішла я туди.
Десь там серед зорей в небесному колі...
ВІдшукую пращурів наших сліди!
Голодна і боса,немаючи долі...
У Нашого Бога розради прошу.
Вимолюю волю й звитяги схололі…
Роси для Донбасу й для Криму дощу!
Як птаха, я дітки злетіла на прощу…
Для вас мої рідні кровинки, для вас.
Щоб встали синочки на нашу Всенощну...
Щоби наших предків вогонь не погас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636000
дата надходження 15.01.2016
дата закладки 15.01.2016
І знову сніг запах гірким полином,
Оскаженілим вітром всіх вітрів,
І зову мати там, над своїм сином,
Зомліє в розпачі, в молитві до богів.
«Нема війни», смертельні лиш окопи
Забілять скроні снігом сивини,
Ідуть вони стежками до Голгофи-
До вічної господи йдуть сини.
Нема вже сліз- замерзли на морозі,
Де плачу я, там плаче вічний дощ,
Пекучий сніг наздожене в дорозі,
Уста зів'ялі смертю, наче плющ.
Той плющ, що між життям та смертю,
Сплете вітрами, листям онімілим,
Простелить пелюстки холодовертю,
Устами болю, спогадом зомлілим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634823
дата надходження 10.01.2016
дата закладки 10.01.2016
Не переймайсь "велика" пані,
Своїх, я маю - слухачів!
Це ті, що цвітом на Майдані...
До нас приходять із віків.
Тож з ким мені конкурувати?
Я маю честь Мадам. Бон - Жур!
А на "сторінку" Нам начхати,
Як в окіяні на Анжу.
Терпіть не можу жид.воні...
І їх закланних
хохлуїв.
Набої маю у
патроні...
З Вкраїни гідності
кроїв!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634808
дата надходження 10.01.2016
дата закладки 10.01.2016
Відправа йде вже випл.дки
лукаві…
Дніпро гримить з
обидвох берегів.
Відправим скоро вас в стічну
канаву,
Там ваше місце
обранці «богів».
І засмердить за вами -
ворогами!
Впаде на землю гнидо –
вороння…
Удобрим поле тварями –
жид.ми,
Не буде вам
вже більше вороття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634807
дата надходження 10.01.2016
дата закладки 10.01.2016
Де Гетьман наш, де українець?
Чому при владі вороги...
Клейноди вкрав у нас чужинець
Нас зневажають їх боги...
Та вже церкви волхви мурують,
Іде до нас уже Сварог...
Нові стежки нам вже торують,
Ведуть до нових перемог!
Просинись прошу, моя Вкраїно
З обидвох боків тут і там...
Моя ти Матінко Чаїна!
Віддай же здачу ворогам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634340
дата надходження 08.01.2016
дата закладки 09.01.2016
Білим пухом сховала сліди,
Замела хуртовина на свято.
Береже вояків від біди…
Дає жити ще довго й багато.
Боже стільки у них ще стежок,
Неперейдених , дай Бог здоровля.
Непрочитаних стільки книжок,
І далека, не пройдена доля.
Із Різдвом вас Онучки й Сини!
Дай тепла вам в окопах солдати.
Як втомили вже нас ПОЦ.ни,
Коли прийдете СрУл.в «вітати».?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634421
дата надходження 09.01.2016
дата закладки 09.01.2016
Моя Вкраїно, - ти чаїно бідна
На схилах древніх сивого Дніпра.
Чому так часто Мамо моя рідна,
Твоє безсмертя знов і знов вмира.
Знов чаєнят твоїх чужинці вкрали,
Іще маленьких в люльці "сповели".
В діток нещасних память одібрали
У свій чужинський одяг одягли.
Щоби забули честь вони і мову,
Щоби чужим вклонялися богам.
Щоби не чули мами колискову,
Щоби служили нашим ворогам.
Як чайка горем бита при дорозі...
Твій біль - печаль в мені лежить.
Як мор лихий стоїть вже на порозі,
О! Як його пташинонько спинить?
Отож нехай порогами клекоче...
Розбудить мо' знеславлених синів.
Погибель вже за юдами гуркоче,
Допоки зовсім рід не здитинів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634298
дата надходження 08.01.2016
дата закладки 08.01.2016
Де не кинь "уверх" ординці,
В Україні, як смог пітьма.
Правлять бал давно чужинці,
Розплодились, немов чума.
Куди глянеш суцільні взятки,
Нас грабують і скрізь крадуть.
В коридорах суціль "колядки",
Бідні юди... беруть, беруть.
В Раді знову одні повії,
У Кабміні сидить ж.два.
Розчинись в тумані мрії,
А в Донбасі щодня "жнива".
До героїв тупа зневага,
Перейшов їх межу цинізм.
Не в пошані для цих відвага,
Більш нас вбити, то їх девіз.
Ними править диявол, біси...
Президентом у них бандит.
Де совість одні дефіси,
За маму у них кредит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632587
дата надходження 30.12.2015
дата закладки 31.12.2015
Я бажаю всім добра...
хай закінчиться війна.
Щоб в Украйні при рулі...
тихо згинули Срулі.
Тож віконечко в клітинці...
побажаю й вам чужинці.
Щоб до віку нас минали...
і ми горенька не знали.
Щоб був спокій в нашій хаті...
і були ми всі багаті.
Щастя й радість надусім...
хай заходять в кожен дім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632538
дата надходження 30.12.2015
дата закладки 31.12.2015
За тебья мне ск.тина обидно,
Опустилася… гнидомаква.
И не видишь, что всем очевидно,
Тебя сьела «величья» злоба.
Льешь соплями направо й налево,
Шлешь к Донбасу «посылы» любви.
Ты дикарь. Упоил тебя демон…
И кремлевские ж.дотролли.
Эт одколе… вы суки малчите…
Это кто к вам придет на поклон?
Перед смертью своей вы харчите,
Скоро рухнет гнилой Вавилон!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632264
дата надходження 29.12.2015
дата закладки 29.12.2015
У чистому полі
Берізка стояла.
Рясними сльозами
Гілки обливала.
Зеленеє листя
На вітрі тріпоче.
А стовбур біленький
Як листя дівоче.
Красуня берізка
Давно сумувала
Тому що у полі
Самотня стояла.
Молилась берізка
До світлої хмари.
Подай ти їй Боже
Подружньої пари.
Щоби вона встигла
В гаю погуляти
Щоби не самотній
Цей вік скоротати.
Із циклу віршів прабабки Соні №6
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632273
дата надходження 29.12.2015
дата закладки 29.12.2015
Дикі зайди прокляті, не друзі.
В хаті нашій, - орди чума.
Ви шакали, - служителі "Суці",
Коли в хаті навкруг пітьма.
Розговілися, воші в кожусі,
Будівельнички бля.., жид.а.
Остой.бло нам жить в задусі,
Скоро прийдуть до вас жнива.
Не сини ви їй... - Ви єзуїти,
Ви на шиї для нас петля.
В пеклі будете звірі ви тліти,
Бо не прийме чужих земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630867
дата надходження 23.12.2015
дата закладки 29.12.2015
Лицедії, системи раби...
Вас затуркали "божі" посланці.
Та отямтеся ж ви від ганьби,
Щоб забрали вас виродки пранці.
Колупаєтесь черви в гної...
Потакаєте їх забаганці.
Вам здалося, що ви солов'ї?
Ні! - Ви миші пискляві у банці.
Ви не друзі мої -хохлуї,
Ж.долюби прокляті й поганці.
Підтираєте жопу змії...
Тож для мене ви вмерли засранці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630854
дата надходження 23.12.2015
дата закладки 28.12.2015
Захисти свою честь Батьківщино,
Підійми своїх мужніх синів.
Обєднай у кулак їх єдино…
Відроди рідна праведний гнів.
Підійми честь і славу з глибини,
Повитягуй за пархи катів.
Щоб не впали дітки на коліна…
Щоб не стали у них за рабів.
Скільки можна гидоту терпіти,
Цих бездушних і жирних котів.
Пора юдам у пеклі горіти…
Об’єднаймось з обох берегів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632119
дата надходження 28.12.2015
дата закладки 28.12.2015
Миколай прийшов до хати
Щоби діток привітати.
Тож виходьте на поріг
Дід приніс торта й пиріг.
Зібрав звірів і діток
Вийняв з торби коробок.
А в коробці олівці
Як ранкові промінці.
Всі взялися малювати
Миколая святкувати.
А сніжинки наче зорі
І у хаті і надворі.
Творять навкруж чудеса
Ти поглянь, яка краса.
Для Настусі і Захарка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630004
дата надходження 20.12.2015
дата закладки 28.12.2015
Україно моя згорьована,
Куди йдеш ти скажи, куди?
Ворогами була згвалтована...
Скрізь при владі дітва Орди.
Моє серце втомилось від болю,
В грудях стогне зболіла печаль.
Продали "козаки" свою волю...
На Донбасі проклятий москаль.
Щож ви робите діти погані
На моїй українській землі?
Віддали свою долю ви срані...
На Печерах гієно - кролі.
Сором душить за рідну державу,
Юдо - змії сплелись у кублі.
Потоптали і честь нашу, славу...
Пора вийняти з схову шаблі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628222
дата надходження 12.12.2015
дата закладки 13.12.2015
Україно ти знов німа...
На Олімпі... клопи і воші.
Українців там знов катма,
Засідають... одні "курносі".
У століттях лихих безчесть...
Розгубили... до предків почесть.
Продали свою славу й честь,
І обрали... чужинську пошесть.
Ятрить душу мою зима...
Залишилися... безголосі.
Засліпила знов світ пітьма,
Затулили... ж.дівські гроші.
Я ж так вірив що ти воскрес...
Мій народе...що зробиш вибір.
Бог свічу тобі дав з небес,
Та не встав ти...вчергове вимер.
Схаменися Вкраїно сліпа...
Ти протри... запорошені очі.
Розвидняє, ранкова доба,
Просинайся... з глибокої ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626492
дата надходження 06.12.2015
дата закладки 06.12.2015
[i]33-й… Багато хто в нас сприймає його через призму
власних втрат, жалів, спогадів, вражень. Але в усьому
тому є пам'ять… Що б там було, ми будемо пам’ятати
ті жахіття, які вселила в душу мого народу орда… Ось
і мені прийшло на ум те, що чув від своїх батьків, дідів,
і прадідів... Відтак заговорили в мені мої рідні, виливши
на папір живі слова гніву і ненависті. Хай Бог дарує нам![/i]
[youtube]https://youtu.be/3PNf4cUTsI0
[/youtube]
[i][b][color="#05497d"]“Ой, Морозе, Морозенку*, ти славний козаче” –
Так співав колись мій дядько, предок славний Яша…
Та загнав його той голод, голод України
У чужі степи далекі, бо була руїна…
І ніхто вже з рідних, друзів не взнав його долі –
Мо’, “брати” голодні вбили чи замерз у полі…
Та батьки назавше в церкві запалили свічку
О здравії… Й проплакали за ним не ‘дну нічку…
Інший же ще молоденький не витерпів лиха –
На бантині у коморі життя скінчив тихо…
Хоч в житті своєму хлопець ще й не цілувався,
А яким же козаком в війську бути мався!
Отакі то злодіяння в краї сотворились…
На те, “брат”, була твоя, а не Божа милість.
Та всьому наперекір знов народ підвівся.
А ти, кате-“брате” милий, ліпше б не родився!
У купелі чи в лaйni бодай утопився
Чи змолоду самогоном чи брагою впився…
Адже й так усім відомо – нам не по дорозі:
Нам у гості до Парнасу, вам – в “сортір”… і прозу.
Ой, Морозе, Морозенку, ти славний козаче!
За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче…[/color][/b]
28.11.2015
______
*Станіслав Морозенко (Морозинский) – козацький полковник,
що у добу Хмельниччини відзначався великою жорстокістю
щодо ворогів-поневолювачів України. Загинув у бою під час
Пілявецької битви (1648). Переказують, що над тілом одного
з найзвитяжніших своїх лицарів плакав сам гетьман.[/i]
відео: https://youtu.be/3PNf4cUTsI0
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624662
дата надходження 28.11.2015
дата закладки 28.11.2015
А час біжить, біжить, біжить,
Пливе так швидкоплинно.
Роки ідуть неначе мить,
Вже й на душі полинно.
Отож спішися, оглянись,
Зігрій його в долонях.
До Батька й Мами пригорнись,
Більш не гарцюй на конях.
Допоки ще вони живі,
Лети до них швиденько.
Ще не забрали журавлі,
Всміхнися їм серденько.
За те що буде і було,
Життя, як в полі сонях.
Дивись світилось й відцвіло,
Вже й сивина на скронях…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618868
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 06.11.2015
Із святом вас вітаємо в житті,
З щасливим днем, що рідко так буває.
Хай вам щастить лебедики святі,
Нехай цей день ніколи не минає.
Вам стелить стежку осінь золота,
Багряний килим кидає під ноги.
Щоб обійшли вас горе й гіркота,
Вам просить в долі гладкої дороги.
Бажають мами доньок і синів,
Бажає Батько хліба й скатертину.
Нехай обійде зрада вас і гнів,
Кохання вам і вірність лебедину.
Отож ідіте... разом по життю
Нехай в негоду сонечко вам сяє.
Завжди цвіте хай в вашому саду
У всьому хай Господь допомагає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618841
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 06.11.2015
Зустрічав нас в діброві став,
Верби радо нас теж вітали.
В очі глянула...я розтав,
Як колись...ми єдине стали.
Притулилася, як крильми,
Спраглі губи мої цілувала.
Груди в руки просились:
- "Візьми"!
В моє тіло дурман зливали.
Ми у простір летіли ввись!
Ми напевне у Рай злітали...
Хмелем юності ми впились...
І околицю, напували!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616702
дата надходження 28.10.2015
дата закладки 06.11.2015
Верба плакуча біля хати,
А там за нею став лежить.
Ми будем нічку колихати
І будем зорям ворожить.
Губів твоїх схотілось трунку,
Поцілувати, ой кортить…
Візьму за плечі свою юнку
І буду пити - пити й пить.
Алмази падають й корунди
З зірок вечірніх де не де.
Вливає Місяць щосекунди,
Наснагу в тіло молоде…
До скону хочеться любити,
Лукава ніченька, п’янить.
Дає нам ще поворожити,
Кохання наше сторожить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616458
дата надходження 27.10.2015
дата закладки 06.11.2015
Відлетіли роки, відшуміли,
Крутить вперто вперед циферблат.
Як громи вдалині відгриміли,
На порозі уже шістдесят.
Моя пташко зі снів яснозора,
Моїх болей і радостей всіх.
Моя рибонько наче ще вчора,
На вечірки до тебе, я біг.
Зацілую затруджені руки,
Не соромлюсь, вклонюся до ніг.
Вже сьогодні біжать наші внуки,
Зустрічати коханих своїх.
Як лелеки на крила злетіли,
У небесному колі свічад.
Як ті грона на сонці дозріли,
Принесуть скоро нам лелечат.
Тож забудьмо, що ми посивіли,
Рано ставити тапки в куток.
Наші роки не всі відгоріли…
В зорепадах ще досить зірок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612671
дата надходження 11.10.2015
дата закладки 12.10.2015
В зеленім лісочку,
Зозулька кувала.
Моєму синочку,
Літа рахувала.
Йому все здається,
Що він молоденький.
Вже внучки гукають,
Дідуню рідненький.
Ми виростем скоро,
Буде вам підмога.
Була б тільки наша,
Бабуля здорова.
Шануйте бабусю,
Бо вона вас любить.
І вас внученяток,
Як я приголубить.
Зичу тобі синку,
Завжди молодіти.
На кожному кроці,
За внучат радіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610798
дата надходження 02.10.2015
дата закладки 04.10.2015
Знову вибори надворі,
хороводи водить.
Юдо - жид.ки пархаті
нам по вухах ходять.
Богообрана сволота
в небесах й на дроті.
У срачі і на воротах,
віщає голоті.
Преса, тєлік і білборди
у руках миршавих.
Скрізь паскуда жид.морда
з виводка гкхаркавих.
Куди глянь Пігмей довкола
в Образах когути…
Ні Степана, ні Миколи
не видать й не чути.
Гроші - грошики повсюди,
від бабла, утома …
Лізе в владу знов паскуда,
наче в себе дома.
Чи вам мало українці...
напились по вінця.
Досить хлопці козаченьки,
кормити чужинця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611073
дата надходження 03.10.2015
дата закладки 04.10.2015
Внучка Настя і бабуся,
По садку ходили.
Вони вдвох усеньку днину,
Білочку ловили.
З дерева на дерево,
Білочка стрибала.
І Настуся до бабусі,
Радісно гукала.
Ось бабусю, ось вона,
Знову на ялині.
Ось погляньте вона ніжки,
Вимазала в глині.
Бабо Соню упіймайте,
Чобітки їй взуєм.
І у мене біля ліжка,
Хатку їй збудуєм.
Отак бабця і Настуся,
Цілий день гуляли…
Але білочку пустунку,
Так і не спіймали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610555
дата надходження 01.10.2015
дата закладки 02.10.2015
Може досить вже гуляти,
Синку схаменися.
Пора внуків колихати,
А ти й не женився.
Ледь не впала у розору,
Баба Катерина.
Розкудахкалась знадвору
Аж скипіла слина.
Скільки будеш ти ходити
До чужих бурлаче.
Та пора ж одну любити,
Виплодьє собаче.
Де ж ти гад у мене взявся,
Скільки випив крові.
В татуся свого удався,
Подавай, як псові.
Василина… і Маруся,
Пощитать несила.
Ось нехай гуртом зберуться,
Одірвуть ядрила.
Ні, матусю ви не лайте
Не велика втрата.
Собі клопіт не шукайте
Вже не ті дівчата...
Бо хіба вам мамо треба
Ще й кормить невістку?
Поки є в мене потреба
Ви… годуйте кізку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609517
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 27.09.2015
На болоті два бусли журавлину брали,
У дзьобах нам принесли, тай почастували.
Розплескалося вино, на столи упало,
Й чорногузи із селом гуляли.
Бусли, бусли – вирій на порі,
Бузьки, бузьки разом угорі.
Хай обійде горе вас й холоди,
Щоби ви вернулися, як завжди.
Дай вам Бог здружитися бусли із орлом,
Ми ж чекати будемо, будем всім селом.
І хай путь ваш стелеться, серед гір й долин,
Та не спинить часу плин.
*
Цілу зиму чорногузи в чужині літали,
Яка довга та зима, що й засумували.
Радо й любо угорі, крильми лопотіли,
Повернулись буськи клекотіли.
Їх зустріли липи під вікном,
Вітерець грів з пазухи теплом.
Медовуху брали ми у бджіл,
Садовили знову всіх за стіл.
Пісня наша котиться хай далеко в світ,
Гарно відгуляємо, милі ваш приліт.
Вже земля цілована, йде трава в стебло,
Бо на дворі вже тепло.
*
Ой, як легко з чужини розправляти крила,
Бо удома на вітру вони, як вітрила.
Піднімає їх у вись в стрілах дивограю,
Аж за хмари ген до небокраю.
Бусли бусли, братики мої,
У степах замовкли солов’ї.
Тож летіте бусли на Донбас,
Щоб Господь Вкраїну нашу спас.
Занесіте сонечка їм крильми на схід,
Хай розтане в душах їх, зачерствілий лід.
У степах козацьких вже, чахне вуркаган -
То розсіявся туман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609453
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015
Наче день відлетів
і пішов за поля.
Десь до других світів
під крилом журавля.
Хіба ти не любив,
своїх діток малих.
Коли їх залишив,
Одиноких таких.
Час пливе, як вода,
вже й тобі шістдесят.
Онучки для гнізда…
від твоїх чаєнят.
Виглядають з доріг,
вже вони дідуся.
Та не ступиш в поріг
де родина уся.
Притулився твій внук
до моєї душі.
Сльози впали, як згук
у курні спориші.
У зажурі німій
в моїх грудях сльота.
Любий братику мій,
як тебе не хвата.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609253
дата надходження 25.09.2015
дата закладки 25.09.2015
Убогі виплодки Росії,
Ординці дикі і тупі.
Ви мабуть в вічній летаргії,
Чи від народження дурні?
Це ж як так вірити іудам.
Так сліпо їх обожествлять.
Лизати жопу вірно юдам
І на колінах, прославлять.
Ідіте геть від нас приблуди,
Нехай стрічає вас улус.
Й не оглядайтеся паскуди,
Собачі виплодки медуз.
Ми вас до хати не просили,
Незвані ви до нас прийшли.
Це ваші кхмери нас зморили,
Й в труні озули в постоли.
Ізгиньте зайдики лукаві,
Геть жид.любики лихі.
Це через вас біда в державі,
Це через вас ми у багні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608821
дата надходження 23.09.2015
дата закладки 25.09.2015
Ішли до лісу разом двоє,
Під тихий супровід сонат.
Солодким встояний настоєм,
Манив осінній аромат.
Помили ноги у струмочку,
З криниць водиці напились.
Трішки постояли в куточку,
І вниз по річці подались.
Здавалось тут ніхто не знайде,
Навкружки божа благодать.
Хіба в такім раю не зайде,
Любить схотілось і кохать...
Вже вечір в хмарах пробудився,
Сідало сонце за село…
Аж гульк в гущаву мент прибився,
Із автоматом наголо.
А збоку другий теж у хвормі,
Через канаву лось проліз.
Як ті ікони чудотворні…
Прийшли на творческій реліз.
То може сон мені приснився,
Чи може хлопці з НЛО…
Чи крімінал тут загубився,
Чи мо заліг тут десь на дно?
Давай - ка дядя дакумєнти,
Бамагу тиче мені в лич.
Ізлішні тута мнє камєнти,
На мене глянув наче сич.
Распустой Батя занімался,
Сказала женщіна вот, там.
Сматри, шоб єтот нє сламався,
Перед ребьонком стид і срам...
Який ребьонок за кілометр,
І шо він бачить в темнотє.
Шось хлопці в вас нє то спідометр,
Нето занесло, в варєте?
З кармана витяг, я посвідку,
Тицьнув під писок документ.
Вкусили хлопці , з підобідку
Взяли, понюхали, презент...
До чого ж ти довів к.х.гаранте
Убогий, потрухів своїх.
Коли зарплатою засранте
Своє, вбезпечити не зміг.
Отож і йдуть "ведмеді" в хащу,
Людей лякають "НЛО".
Шукають в лісі кращу пашу,
Допоки в лісі ще тепло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608326
дата надходження 21.09.2015
дата закладки 24.09.2015
Закопаю, убю, посажу,
Звучить рик молодий на Трибуні.
Із глибоких кишень пассажу,
Прокурор вже витягує руни…
Ну і що, що регламент не той,
Сліпі доводи наче скавчання.
Ти дивися знайшовся Герой.
На кону пРєзідєнта бажання.
Одним махом підкинули ствол,
Змонтували касетки для ВІДО.
Пакував ще колишній арьол
В царстві мраку, куди там Аїду.
У Системи лишились сини…
Хіба щось у натурі змінилось?
Не сидітимуть в тюрмах вони,
Доки бидло з Олімпу не змило.
Щож самі підняли на біду,
Тепер вкупі нам мстять озвіріло.
Не лишають за нами й сліду,
Від ненависті геть почманіли...
Гинуть діти від рук Сатани,
Гниють гідні похвал в казематах.
Та кипить вже Вулкан з глибини,
Загорілась прозріння Лампада!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607637
дата надходження 18.09.2015
дата закладки 24.09.2015
Україно, печале моя,
Моя в лузі червона калина.
Ти, як ночами спів солов'я,
Як у полі чужому билина.
Україно, надіє моя,
Притулюсь до грудей, як дитина.
Не розвіється слава твоя,
Доки маєш ти рідного сина.
Ще не вбили усіх байстрюки,
І не вбють, не можливо убити.
Доки світять нам з неба зірки,
Доки можеш героїв родити.
І хоч серденько ниє моє,
Ой нелегка була ж в тебе доля.
Та Ти будеш Вітчизно… бо є
На це воля… у нашого Бога.
Не того, що привели ж.ди,
Аби нас, як бурян затоптати.
А того, що учив нас завжди,
Свою гідність і честь відстояти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608006
дата надходження 20.09.2015
дата закладки 24.09.2015
Від природи замало ума.
Тому іншої рими й нема…
Тож рядочки дарма не римуй,
А свиню ту в піхву поцілуй...
Ти дивися, тримає свій нюх…
Хіба є в холуїв він і слуг?
І послухай хохляко – мудрію,
Твою в тундрі відал я Расссію…
Не одЯгнеш їй лаври месії,
Коли пращури з роду повії…
А куди нам іти розберемось самі.
Ми ж не бидло, як ви у ярмі…
І поскорше іди не барись…
А з піхвою в Хуйла розберись.
Дивись «братік» не ровен той час,
Бо дивись.., підрихтуєм анфас.
Тож бери свої шмарклі і… йшов
У Орду звідки дідо прийшов.
Відповідь: "Крематорію ім. Ковпака"
від 02.02.15р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556990
дата надходження 03.02.2015
дата закладки 11.09.2015
Стоит Тернополь, вольний Ровно,
Я жизни радуюсь, пою.
И хоть в душе немножко больно,
Судьбе своей благодарю.
Скажу тебе на ридний мови,
Да, актуально «Банду геть».
Так ети суки вашей крови…
Не станет долго их терпеть.
А сколько вилито помоев,
На Украину и УПА.
А ми все чтим своих героев,
Не зарастает к ним тропа.
Что в нас вам, надо на чужбине,
Несете вон из хати сор.
Нас не возьмете на кручине,
Найдете смерть свою, позор.
Идите на.уй с Украини,
Не вам паск.ди, нам здесь жить.
И не дишите злобно в спину,
Вам нашу веру не убить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599977
дата надходження 16.08.2015
дата закладки 11.09.2015
Цілуй у зад сама гейропу,
І Каломойшу заодно.
Тобі це личить жидохлопу,
Бо честь злила ти, у г.вно.
Тож не тобі про нас судити,
Повіє сран.х москалів.
Твої дешеві аудити,
Парх.ті виперди козлів.
Які реформи від іуди,
Для жи.о - б.дла не з руки…
Украсти, вкрасти мають ю.и,
Від пекла... чорні павуки.
Тож йдіте нах.й, дайте жити,
Потомки дикої Орди.
Від вас заср.нці душу вмити,
Прийшли вже разом... в нікуди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603644
дата надходження 02.09.2015
дата закладки 11.09.2015
Ще відродишся ти Україно!
Твої слава і міць оживуть.
Твої внуки моя Батьківщино,
Ще помножать орлину могуть.
Зникнуть зайди і псевдогерої,
Їх сліди у віках заметуть.
Недобитки Орди Золотої,
Назавжди в небуття відійдуть.
Як ті роси розтануть приблуди,
З неба нові герої зійдуть.
Бо не ті вже епоха і люди,
Відродились незламні,як Стус.
Вже не довго ж.дам панувати,
Познімаєм з Олімпу медуз.
Скільки ж можна цих юд годувати,
Хай постануть іуди… на суд!
Памяті Василя Стуса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605217
дата надходження 08.09.2015
дата закладки 08.09.2015
[i][b]tth [/b]
На краєчку літа... примостилась осінь.
НАДЕЖДА М. [/i]
[youtube]https://youtu.be/r0-B-sJq6jc [/youtube]
[i][b][color="#f7310a"]– Спини, мене, літо! Не хочу у осінь…
– Мене ж гонить вітер… Й отаву вже косять.
– В душі моїй світло – вона не дощить …
– Кінчаються миті?.. Затримайся, мить!
І ось вже вогонь… шампури і димок…
Ідилія… Сон… і сонливість думок…
Та осінь вже о́н – лише длань простягни:
Відомий канон… із сивин давнини…
– Ми вдвох... і нам тепло!.. Для чого нам осінь!
Спини нас, літе́пло, – дуетом вже просим…
Дай впитись вертепом, снаги дай ковток!
…Жене вітер степом… поновний виток…
– Не встиг... докохати – іще повтори́…
– Змайструю будівлю для вашої гри,
Себе ж на зимівлю сховаю під спудом
Й назву те свавілля Осіріса* чудом…
...Та час невмолимий, жорстокі моралі…
Убралась калина в коштовні коралі…
Здавались малими ті дні, куці – ночі,
Та плинули ними години пророчі…
Той літа краєчок, – не край всій землі,
Де дихати є чим... й серця́ немалі, –
Не край мені вечір, що зве у ніку́ди
Жаль-квилем лелечим. Я тут ще побуду!..
*
Замри в мені, оcінь… Я верес збираю…
На кінчику літа,
На кінчику
Раю…[/color][/b]
5.09.2015
________
*Бог загробного царства (єгип.міфол.).
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604407
дата надходження 05.09.2015
дата закладки 06.09.2015
Як оправа з коштовного каменю,
Як у небі вечірня зоря.
Впала з неба частинкою пломеню,
Як Богиня... душею пера.
Опишу тебе вранішньо – сонячну,
Як жоржину в ранковій росі.
Підніму у руках своїх - променях,
Й понесу… як весну по землі.
Покладу візерунки рядочками,
У долинах дощем розіллю.
Нехай живлять долини струмочками,
Й свою душу туди заплету.
Хай краса твоя світить нам сонечком,
Хай усмішка для друзів горить.
На роботі нехай під віконечком,
Мирна липа для всіх... шелестить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604301
дата надходження 05.09.2015
дата закладки 06.09.2015
Навчився правду я казати,
А не задок чужий лизати.
Не дозволяв ганьбить нікому,
Ба, навіть Йосипу Святому.
І не проситиму пощади,
Його срібляників заради…
Не довіряю я чужому.
Дивись знайшлися «ерудити»,
Щоб всяким виродкам служити.
Заради істини й громади,
Я, йду у бій на барикади.
Отож не вам мене судити.
Я не збираюся годити…
Бо ненавиджу клоунади.
Ще, на відміну від миші,
Пишу достойніші вірші.
Це миші пишуть в закуткУ,
Бо їх тримають на шнурку.
А Овен інший по душі,
Не пише він за бариші…
І, не служитиме ж.дку.
Не галагонь ти їх вустами,
Ну не були, ви нам братами.
Каліки кволі ви й убогі.
Від влади св.ні клишоногі.
І не займайтеся понтами,
Ск.там ви служите хортами…
Ви просто дикі демагоги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604044
дата надходження 04.09.2015
дата закладки 04.09.2015
Вгорі гіркими полинами,
Горіла доленька зірками.
Журбою знищені, як квіти,
Додолу падали з орбіти.
А вітер злющий дме і дме …
Скажіте, хто ж їх підійме?
Невже лежатимуть впокорі,
І не світитимуть в дозорі.
Невже не змогуть відійти…
Щоб Україну вберегти.
Встилає димом вище й вище,
Горять Чорнобиль і торфища.
І Місяць зник кудись за смогом,
Не зміг прикрити Землю рогом.
Вчергове кров в нас пролилась...
І ти… з колін не піднялась.
Моя Украйно неозора,
Чому ти мамо, й досі хвора,
Чому ж ти матінко така?
Грудьми пригріла байстрюка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603892
дата надходження 03.09.2015
дата закладки 03.09.2015
Обманули ви знов, обманули,
На Майдані до влади прийшли.
В чайку нашу, злодії стрибнули,
І вчергове нас знов продали.
Ви давно вже смієтесь над нами,
В Україні посіяли фарс.
А гординю зрівняли з Богами,
Та не той в вас Іуди анфас.
Ваше місце у пеклі приблуди…
І не будете в нас царювать.
Не сховаєте писки паск.ди…
Бо гріхи не можливо сховать.
За Донбас, де ви нас погубили…
І за Крим, що Москві віддали.
Ви й під Раду ганьбу постелили…
Гідність й честь Сатані віддали.
Змогли г.ди коліном зламати…
Ви, убили вкраїнських синів.
Які рвали загиблих плакати…
Захищали не нас, вас ж.д.в.
Щоби зраду сховати примати,
Ви у крові обмили ганьбу.
Та за «ширку», прийде час розплати,
І за діток , що сплять у гробу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603817
дата надходження 03.09.2015
дата закладки 03.09.2015
Від сивих вус до самих п’ят,
Ваську сьогодні сімдесят.
О ювілей, як маків цвіт,
Старий барбосе ти, як світ…
В нас в колективі ти, як дяк,
Бо у пошані у друзяк,
Цінують, люблять пацани,
Тож Боже наш тебе храни.,
Тобі в друзяк нема ціни.
Це видно добре з сторони.
Тримаєш скрипку у руках.
Недарма ж ти у нас Деяк.
Й бабуля каже… ще герой,
Як у преторії Ковбой.
Та все ж, кобилу розпрягай
Брателло, хлопцям наливай.
Шоб удалася ся гостина,
Піднімем шкляночку братина.
Шоб не трусилися колінця,
Налий братам, по самі вінця.
Ой шось я браття, захмелів.
Про шо я п’яний вам наплів?
Язик, як в Теклі помело.
Тож вибачайте, повело.
Ай, не беріть мене на кпини.
Сьогодні в Васі іменини.
Отож, поки, я не схолов.,
Налий братуха, й без розмов.
Ну й шо, що вечір на поріг,
Шо вже припали на миріг.
Ше не пора іти до хати,
Кобилу будем частувати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603465
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015
Не наш ти с.ка Президент,
Кривавий Поц ти - Резидент.
Обрали виблядки ж.да
І в кожен двір прийшла Орда.
Гранату кинув сучий сину
На честь і совість, на Вкраїну.
Ви, підлі виплодки собачі,
Відволікали нас від здачі…
Юродо - зайдики плешиві
В Москві навчились щолудиві?
Бодай були ви погоріли…
Чужинські зайди, озвірілі.
Падл.ка, нелюд ти паск.да
Бо від народження Іуда .
Як на сосні стримить хвоя…
Теракт мелодія твоя!
Юла твоя від іудея…
Лежала ж мама в Мордихея.
За дві години у печаті,
Були вже, гої винуваті.
Твоя політика брудна,
Ну де була скажи швидка?
Бодай тебе лихий прокляв,
Усе ти юде спланував.
Паск.да ти і ж.дохр.к,
Бо ти диявола шуряк.
І як маланцю не крути,
В теракті винен б.дло ти!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603572
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015
Загинув Ангел твій Еней…
Російські вбили гади.
Підставив хитрий іуд.й,
Збагачення заради…
Умились спомини зі снів…
Які ж терпкі вони й солоні.
Аж день від болю почорнів,
В небеснім пантеоні…
Душа неслася в Іловайськ…
Утомлена в недолі.
Схилився в хмарах небокрай,
Ховали сум тополі…
То наших діток на убій…
Солдатів, без пощади.
Не їхніх матінко синів,
В росход пускали Гради…
Невже із них хтось відповів…
Хіба, із них хтось сяде?
Та Хряк ще дужче здичавів,
Ще більш, в азарті краде…
Стікали сльози по щоці…
В могилу падали журбою.
Тремтіла хустка у руці,
Немов була вона, живою…
Памяті Антона Цедика - героя Майдану, який загинув Під Іловайськом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602752
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 01.09.2015
Не плачте Мамо ви, Матусю,
Що я до вас не повернуся.
Із фронтових курних доріг,
Вже не ступлю на ваш поріг.
Немає вашої вини,
Що не вернусь живим з війни.
Мене Ваш хрестик не зберіг,
Бо вберегти його не зміг.
Під Ураганною сівбою,
Обоє ми не вийшли з бою.
Мене нема й його нема,
Майбуть не наша то війна…
Невже в нас віра похитнулась,
Чи може доля відвернулась?
Не плачте Матінко, - небого,
Тепер літаю, я у Бога.
У стайнях Раю й тишини,
Мені там видно з вишини.
І з ненависним Сатаною,
Сам Бог стає вже до двобою.
Тож над донецькими степами,
Він буде поряд Мамо з нами.
І зникне ж.д… і Пройдисвіт,
Пора будить, вчорашній світ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602643
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 01.09.2015
Бринить сльозою виднокілля ,
Духмяні трави запашні .
Солодким маревом весілля ,
Спяніли клопоти земні .
Надворі скрипка ледь - ледь грає ,
Кленовим листям шелестить .
Ранковий вітер завмирає ,
Листком осиковим тремтить .
Пробіг ручай до річки схилом ,
Забувши клопоти земні .
І усміхнувшись ніжно й мило
Розкинув руки весняні .
Зраділа річка щиро другу ,
Спянілим клопотам земним .
Таїнству скрипки , виднокругу ,
Духмяним травам запашним .
В грудях струною серце мліє ,
Десь завмирає в дурмані .
Кленова скрипка плаче й мріє
В весняній скупане красі .
Берізка біла коси миє ,
Стоїть , як дівка в убранні .
І ніжним станом душу крає ,
Тебе нагадує мені .
Мовчать замріяно багряні ,
Понад стежиною вгорі .
В вершинах щем , печаль гойдають ,
Озвавшись скрипкою в душі .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322382
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 01.09.2015
Схилюся від горя… в зажурі стою,
Вже юди зорали Вкраїну мою.
Невже ти Украйно проклята богами,
Що дикі кацапи зєднались з жид.ми.
Порвали рідненьку, умили сльозами.
Від крові червона.., тече ручаями.
Ох будете ж биті … ой, будете ж гнані
Скоти очманілі опиті в дурмані.
Як ви ж нас дістали, бодай ви горіли
У пеклі собаки.., зовсім знахабніли!
Дістане вас кара, помрете в судомі.
Не будете править, в чужому ви домі.
На білому тілі у язвах пухлини,
Шматуєте гади її на частини.
Ординськії коні прийшли на гостину,
І вщент потоптали, як в полі билину.
Зявилися гості... в лихую годину,
Щоб нас положити навік в домовину?
Та вам не ковтнути її молоду..!
За вами ж не лишеться, навіть сліду.
Ідіте ви на.уй… за ваші посили…
Прощаймося юди, ми вас не просили.
Покиньте чужинці Вкраїну мою…
Терпіж зупинився..., як дощик в маю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602119
дата надходження 25.08.2015
дата закладки 01.09.2015
Повіяв вітер з чужини,
Добавив мамі сивини.
Які ж ті довгі, довгі ночі,
Ночами виплакала очі.
Приспів:
Прости мене моя рідненька,
Єдиний в тебе я, одненький.
Матусю, мамо, ну не плач,
Чеканням змучена пробач.
Туга пройме і я прилину,
Більш не залишу, до загину.
З лиця, змарніле на вітру,
Солоні слізки обітру.
З чекання довгої розлуки,
Твої візьму в свої я руки.
До серця ніжно притулю,
Себе маленьким уявлю.
Голівку гладила рукою,
Такою ніжною й жаркою.
Журавлик вдоволь налітався...
Живим з Донбасу повертався.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602266
дата надходження 26.08.2015
дата закладки 01.09.2015
[i]До подій 31 серпня під ВР…
[youtube]https://youtu.be/GODlHKTItg0[/youtube]
[b][color="#f01111"]Ми судимо по результату
Той неочікуваний чин…
За чином тим не бачим татя,
Що є одною із причин!
Копнемо глибше – зрозумієм,
Що тать той злющий – в нас самих:
Ми благодушність всмак лелієм…
Ще й недолугість – як на сміх…
І посилаємось на Бога,
Щоб більш нічого не робить…
А треба б Князя Тьми земного
В його “сортірє” утопить!
Увірували – власть від Нього,
Бо Він, твердять нам, всемогуч!
Та краще б нам замісто того
Прогнать… і сеней, і петруш!
І всіх колишніх президентів,
Що обдурили нас – і край –
Й самі пішли у резиденти
Ворожих сил. Тепер карай…
Карай їх, Боже наш, за зраду,
За те, що баченому злу
Служили… Щоб найкращу раду
Віддати ПееНХа-козлу …
Й зробити цапом-відбувайлом –
Прокляття! – звісно ж, свій народ…
Від гір Карпат й до Криму яйли
Без векселів і нагород!..
…То станьмо ж,братці, пред люстерком
Та все, що слід йому сказать,
Скажімо – щиро і відверто –
Й поставим –
НАМ –
оцінку…
«п’ять»![/color][/b]
1.09.2015
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603525
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 01.09.2015
Проснися моя Україно!
Нарешті з колін піднімись.
До тебе, до рідного сина,
Благає Дніпро і кричить.
Війна то є похоть ж.дівська,
То жила для них золота.
Тож де ваша гідність синівська,
Де честь ваших предків свята.
Допоки плебеї російські,
Нести будуть вам повістки.
Допоки за статки жид.вські,
Вам ставити будуть свічки…
Чому віддаєм найдорожче,
За когось кладемо життя…
За те, що чуже нам й вороже,
Не нашої крові буття…
Ск.ти, що її плюндрували,
Планують в майбутнє нам путь.
Ну, як могли їх обрати
Бандитів, що й далі крадуть.
Не будуть братків ці судити,
Своїх не чіпає біда.
Їх братики вміють служити,
Росли ж із одного гнізда…
У владу не йшли щось змінити,
Лиш місцем мінялися в ній.
І несли, ну як не носити…
Хабар в їх натурі липкій.
І доять Ахметики й Мойши,
Лишають удома ні з чим.
Обсіли кожуха, як воші,
Сепариків кормить режим.
Формують бандитики списки,
Малюють іх пудрят до п’ят.
Знов в списках «курносєнькі» писки,
Круками над нами висять.
Проснітеся вої страмотні,
Невже вас іуди не злять..?
З АТО і Небесної Сотні,
Загиблі за те, не простять!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599893
дата надходження 15.08.2015
дата закладки 15.08.2015
Когось любимо ми,
Хтось кохає не нас ...
У житті чомусь так повелося!
Взаємно кохатись,
комусь довелось...
А може їм лише здалося?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356219
дата надходження 09.08.2012
дата закладки 15.08.2015
Засіли в Києві ж.ди,
І насміхаються ск.ти…
Яйцеголовий, Дяк, Послід,
Як гади вилізли на світ.
Орди дитятки, три Сруля,
Дістались нашого руля.
Десь поки там Майдан гудів,
Прийшов, ратунок… від жид.в.
Масковскій дяк з числа хорт.в.
Узяв Печери без трудів.
Навчився суч.й фарисей…
Недарма ж родич, Мордихей.
Я ж ваш брателли… бл.ха муха,
Я ж той, шо з трахтора, Пеструха.
Здались, повірили хохли…
Й Корону ж.ду одягли.
Котив вали «Народний фронт»,
Аж піднімався горизонт.
Все для народу для людей,
Божився й клявся іудей.
І знов п.длюка обмануло.
Вже нас до вечора й забуло.
Яйцеголове зап.дло,
Щоб ти було десь загуло…
А той маленький, шо Послід?
Солодких Вальцманів приплід.
Йому ж сам Янкель потурав,
Тож він тітушків поставляв...
Отож ординськії Марали,
Главою Гройсмана обрали.
В розривах гнидо – серенади,
Прийшли знов Під.Ри до зРади.
А ще ж є Коган, є Жид.ля,
І Садопомощі Зозуля.
Баксьоро – Етінзон (Клічко),
Укропа вилізло очко.
Берьозки зайди і сектанти,
Вчорашніх ідолів мутанти.
Куди не кинься чарівник,
Над нами їхній Провідник.
Ой, знов гряде новий Майдан,
Складати, буде… в чемайдан.
Наєми, Лєщєнки козли...
Вас взують, в нові постоли.
Таможня, банки, а суди...
Скрізь всюдисущі... від Орди.
Пече в грудях, душа кричить,
Скажіте: Хто із них сидить?
Роки ідуть...вони ж сидять
І знов на Пагорбах смердять.
Із Мордихеєм заодно…
Вже нас відстрілюють в АТО.
А ну скажи парх.те сімя:
Музичко де…Зеленопілля,
Савур - могила досі плаче,
За вами ж с.ки, ворон кряче.
Ти к.рва , більше не бреши,…
За Волноваху розкажи?
З Б 39…з Іловайська,
Тобі привіт ск.тва нанайська!
Черговий в Мінську маскарад…
Умора, ще тобі й парад?
Шеврони Шелли і китайці,
Скупили землю, як данайці.
Для чого бізнес? із гори
Несуть й несуть тобі дари.
Нема євреїв десь в Гейропі,
З Одеси наші теж у ж.пі…
А що казати про хохлів,
Коли хохол давно змалів.
Засіли в Києві ж.ди…
І насміхаються скоти.
Ой , схаменітесь богодані…
Бо будем, в.шать… на Майдані!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599438
дата надходження 13.08.2015
дата закладки 15.08.2015
Наперекір буттю природи,
Приймають в нас чергові роди.
Зібралась в Мінську шантр.па,
Цапюга , бик, стара шкапа...
Як завше борзо і галопом,
Хохлів спасають від потопу.
Дебелі в.плодки з борделі,
Віддать Широкіно велєлі...
Лукава тішиться гопота,
Така їх підлая робота,.
Вдягають знову постоли…
Це скільки раз нас вже здали?
Цілує матінка Європа,
Вчергове Путіна у ж.пу.
Непевні дні її й діла,
Коли під Путіна лягла…
Як воша сіла на зал.пу,
Й цілуєш Путіна у д.пу.
А дуп. там на пів стола,
У двоголового орла.
Яка ж ти бл.дь… стара Європа.
Невже не жалько тобі лоба?
Чекай ввіллють з Орди ск.ти,
Тобі у скляночку води…
Іще не пізно, схаменись,
До нас лукава повернись.
Повітря може… й не вдихнеш,
Допоки там, десь позіхнеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597547
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 03.08.2015
Там де річку Супій у блакиті,
Напувають з веселки хмарки.
Яготинщині сонячно – світлій,
Я віддав свої кращі роки…
Відгуляли роки мої зрілі,
Відшуміли на кручах літа.
Вже й її береги посивіли,
Лежить в пудрі парча золота…
Мої внучки збирають там квіти,
І самі вони наче квітки.
Як приємно тут друзів зустріти,
В верболозах трусити сітки…
Вмию ноги твоєю росою,
Наберу в оберемок трави.
Вниз спущуся тропою крутою,
І по що мені глоду шипи…
Там десь птахи співають із раю,
Стоголосо на всі голоси...
О, краси незрівнянної, краю,
Дай напитись твоєї краси!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597296
дата надходження 02.08.2015
дата закладки 02.08.2015
Це ти мені тайожне про тільняшку…
Про голубий… десантника берет?
Засунь у зад пусту свою балачку,
Сходи з віршем писако в туалет.
Вдягли її найперше Нідерланди,
Французи майже зразу одягли.
За чверть століття вділи расіянти…
Це правда цюцю ница, й не скигли.
Я мав за честь, колись її вдягати,
В моєму серці колір голубий.
Мене навчили синє шанувати,
Ви ж с.ки явно сині від злоби..
Диви, зявились знову чудотворці,
Несуть брехню із закутків Орди.
Берет зявився вперше в миротворців,
Аби у світі… спокій зберегти.
Ти ба дивись, поєти розвелися,
Із тундри вилізло й звидить…
Як вошогниди в сайтах завелися,
Аби гидоту... Путєна постить.
Не смій чіпати шобло десантуру,
Не смій кусати гн.да мій народ.
Зміни на сайті пад.о партитуру,
Закрий хлєбало юдо – патріот!
О. Сєркіной...Іудінє гнілой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597401
дата надходження 02.08.2015
дата закладки 02.08.2015
Вкраїнонько моя, співочий краю,
Де й тінь любові хмарками пливе.
Перлинка ти… золОченого раю,
Де вільний дух і в закутках живе.
Кати тебе душили й шматували,
Лилась рікою висотана кров.
Здавалось вже вони бенкетували…
Ти ж їм на зло, вставала знову й знов.
О, як люблю простори твої й доли:
Стрімкий, як хвиля ластівки політ…
Коли духмя’нить запах матіоли…
На груди в лузі падає зеніт…
Душа твоя жива і життєздатна,
Захищена від заздрощів, зловтіх.
Землі такій чудесній, благодатній,
Не дасть наш Бог загинути повік!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596956
дата надходження 31.07.2015
дата закладки 01.08.2015
Зачекались манни хлопи,
Принесуть вам, із гейропи...
А ні Меркель ні Олланд,
Не наллють й води в стакан.
Скільки ви вже виглядали,
Вони ж знов на вас наср.ли.
Хіба вперше дуракам…
Досі вірите казкам!
Боже, скільки ще лапші…
Ви й Америці чужі.
Лише трішечки злягли,
І вони вас продали...
Ради вигоди Катран,
Поміняв нас на Іран.
Їм потрібна Україна…
Коли стане на коліна.
Тоді прийде, спражній рай…
Вже не скажеш їм гут – бай.
Ви не бачите змію,
Що надіне вам шлею..!
А що мовити за «брата»,
Коли хати розіп’ята…
І горять в диму чертоги,
Брат, бандіт з большой дороги.
Пасматрика, ачумєл…
Отойти хохол, посмєл!
Розкладають знов яєчка,
В продпайках олійка, гречка…
Юди впевнені в огні,
Знову купляться дурні!
Все сказав, лише додам,
Ми, як кістка всім жид.м.
І не з нашої вини…
Нас ненавидять вони.
Ми не зміним дикуна…
Бо їх батько Сат.на!
Ой болить, болить мені,
Доки ж будемо дурні…
То в « Петрушки», то в «Укропу»,
Знов закохані у ж.пу.
Увірвався вже терпець…
Та проснітесь на кінець!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596307
дата надходження 28.07.2015
дата закладки 28.07.2015
Моя правдонько святая,
Де ти все літаєш?
В хаті нашій люта зграя,
А ти все минаєш....
Пришлі зайди капловухі,
Голубком воркують.
Не наїлись богодухі…
День і ніч грабують.
Мо’ дурні ми, терпеливі,
Чи сліпі… не зрячі?
Запопадливі, зрадливі,
Чи такі ледачі..?
Роботящі, справедливі,
Щирі і привітні.
Чесні, добрі, милостиві,
Як вогні досвітні.
Бо господарі по праву,
Досить нам чапіти...
Розбуди колишню славу,
Хай проснуться діти.
Оживи степи й озера,
Нехай дух повіє.
Хай від страху у Печерах,
Нечисть оніміє..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595959
дата надходження 26.07.2015
дата закладки 26.07.2015
Як тепло й сонячно на дворі,
Яскраве Сонечко світи…
В цей день прекрасний апріорі.
На Божий світ зявилась ти.
Промінчик родичам грайливий,
Приніс лелека у дзьобі.
Твій Батько був такий щасливий,
Себе продовжував в тобі…
Давно ти виросла з спіднички,
Ключі віднесли вже батьків.
Онучок просить полунички,
І кличе вже своїх батьків…
Луна мелодія із гаю…
В дротах по вулиці гуде.
В промінні сонячнім з розмаю,
Красуня впевнено іде.
Тож дай їй Боженьку здоровля,
Щасливих й довгих ще років.
Хай Матір Божа благословля,
Правнучків няньчить – козаків!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595618
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 25.07.2015
Місяць плив по небеснім каналу,
Заклопотано длупавсь в рогу...
Ми з лебідкою в небі літали,
Заціловані ніччю в стогу.
Тихо сива в зорі засинала,
Тінь в тумані пливла по ставу.
Павутину мереживом клала,
Чарівниця в траву – мураву.
Ранок зняв із небес запинало,
Тай повісив в яру на суку…
Ми ж з тобою кохана не спали,
Молодії, як повінь в соку.
Раптом з гаю заграли цимбали,
То проснулись птахи у гаю.
З неба впали на землю хорали,
Наче ми опинились в Раю.
Вже за річкою коні іржали…
Мудрий Місяць прищурив брову.
Засоромлено верби зітхали…
Потакаючи юнь молоду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595481
дата надходження 23.07.2015
дата закладки 23.07.2015
Хіба змінилося щось, нічого,
Одна і та ж.два довкола,
В Кабміні, Раді на місцях,
Лише міняють стіл і Стяг.
Парх.ті змії підколодні,
Сидять, як ворони голодні.
Клюють, кусають і гризуть…
Нові платіжки нам несуть,
Та що ж це коїться в цім світі,
А перед ким вони в одвіті..?
Ведуть нас хлопці не туди...
Пора позбутися Орди.
Вставайте браття доки вечір…
Не залишив нас в порожнечі!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595127
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 21.07.2015
Вже осінь листячко малює,
Змарнів на личку горицвіт.
Та літо ще в гаю гарцює,
Горить у кленах малахіт.
Зібрав гайок тобі пакунок,
Із царства запахів п’янких.
Несе з любов’ю у дарунок,
Букетик квітів лісових.
Назустріч промінь по стежині,
Біжить аж котиться до ніг.
Тепло несе в руках Богині,
Для тебе Хлопець приберіг.
Птахи зібрались на гостину,
Щож, тра артистів зустрічать.
Стели широку скатертину,
Пора й чарчину наливать.
Отож піднімем повну чарку,
Затягнем щиро, щоб гуло.
І що з того що буде жарко…
Щоб війн і горя не було!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594810
дата надходження 20.07.2015
дата закладки 21.07.2015
[i] Кохатися… в любові… Чи не найвище щастя?
Та не кожному вдається зберегти ланці кохання…
І рвуться в’язила… І скіпаються людські долі…[/i]
[youtube]https://youtu.be/4Gkk4NGCr-8[/youtube]
[b][color="#7700ff"][i]Як часто ми те не цінуєм,
що в нас приємне й любе є…
Любов взаємну не шануєм,
Та кров один з одного п’єм!
Як же приборкати, всмирити
Те, що́ любов не йме за суть –
Щоби буття циркадні ритми*
В родинне русло повернуть?
Напевно, є одна дорога,
Що знищить нелюбові тінь, –
Сліпим звернутися до Бога,
Втлумити оберти крутінь.
Єднання навколо ідеї,
Що нейминуй** очистить дух,
Спонуку дасть спитати: “Де я?”
Й отримати одвіт услух…
…О, темні сили відцентрові,
Що в смерть розшарпують любов!
Чом не кохаєтесь в любові
й ланці ви рвете знов і знов? [/color][/b]
17.07.2015
__________________
*Добові коливання біологічних процесів.
**Неодмінно, неминуче.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594370
дата надходження 18.07.2015
дата закладки 20.07.2015
Не говорил я плохо о євреях,
Немало их среди друзей.
Но редко видел, я протест в юдеях,
Они особый выводок людей.
Но коль стрельнет за окнами и грянет,
Вода проломит в нашу хату дверь.
Как плот належно к берегу пристанет,
И не ищите воина храбрей.
Но почему так много в иних мрази,
Ну неужели проклятый в них род?
Их поимели выплодки проказы…
Хозарський в вере выплеканый сброд.
Евреи вы, так мало вас, проснитесь…
Пора злодеев вишпурить огнем.
Идите рядом с нами, улыбнитесь.
Иначе скоро вымрете совсем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594744
дата надходження 20.07.2015
дата закладки 20.07.2015
У корзинках розкладені яйця,
Для підношення жертво – меси…
Знову дурять укотре «нанайця», ,
Іудеї за шмат ковбаси.
І ідуть…як солдати до бою,
Не у бій, а на вибори йдуть.
Перехрести від «вісті благої»,
Україну у найми ведуть.
А за ними і геї й чужії…
Як на Спління в болоті вужі.
В нашій хаті, неначе повії,
Воріженькам вже точать ножі.
Продалися душею і в тілі…
Ремигають, як в стійлі воли.
Не зважають на нас очманілі,
Вже давно під юдеїв лягли.
Що ж це твориться в нашій господі,
Скільки ж можна, нам Бога гнівить?
Холуям пора в писок…
й заброді,
Дать під ср.ку… бо в хаті смердить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594086
дата надходження 16.07.2015
дата закладки 17.07.2015
Холуї ви, не друзі мої,
Самовкохане чадо - поєти.
Із кліток еСеСеР солов'ї,
Ви сьогодні не варті й монети.
Все минеться й трава відшумить
І за вами пожухне й зів'яне,
Промайне ваша "слава",як мить,
І ніхто в ваше мило й не гляне.
Що ви в світі залишите цім?
Не на часі ромашки й берізки.
Ваш талант в "задзеркаллі кривім" -
Не вартує й трухлявої кістки.
То ж скажу напрямки вам,глухим,
Не для того його вам давали,
Щоб розвіявся він,наче дим,
Щоб аж коні від сміху іржали.
Свою гідність зберіте в кулак,
Серцем всім полюбіть Україну,
Покажіть, хто у хаті чужак,
Пробудіться в тривожну годину.
Не пора зараз нидіть,не спіть!
Соловейками годі співати.
Той поет, що за правду стоїть,
Й честь готовий за неї віддати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593323
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 13.07.2015
Лягушка с болота
заквакала,
Ни рымы ни смысла
в строке.
Пописала гнида,
покакала…
Как стерва сорвалась,
с пике.
Помыла бы жо.у хазяину…
Как пугач хрипишь
под окном.
Все хаешь скотина
Украину,
Подавишся к.рва гимном.
Да сколько ж ты будеш
уродино,
Зеленкою ее поливать.
Ты ебн.шся юдо - угодино,
Коль будешь так
долго орать.
Фу, л.рво – скот.на
больная,
Из семя ординських
б.ядей.
Ты «девочка»
просто чумная,
Коль так не ненавидишь
людей...
Н. Лучиной ( Прохоровой)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592952
дата надходження 10.07.2015
дата закладки 12.07.2015
Господь Україні простяг свою руку,
В ній віру батьківську свою відродив.
Не дасть їй упасти в зневіру й розпуку,
Бо він роботящу її полюбив.
Проснулася честь наша, віра і слава,
Вже міряться внуки тримать булаву.
Постане на кручах козацька держава,
Збудуєм Вкраїну щасливу й нову.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Спати досить видно!
І пісня криштальна в нас знов залунає,
Озветься бідова, невмерла з віків.
Старий і малий її знов заспіває,
Ще в кожній господі лунатиме спів.
Від сонячно-жовтих відтінків високих,
До вод її синіх велінням Богів.
Від Бугу до Дону на сяйвах широких,
Розллється веселка її кольорів.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Розвиднілось, видно!
Хода ж твоя буде зі сну семимильна,
Прискорить ходу твою гідність та гнів.
Живи Україно велична і сильна,
Неси нашу славу від гір до морів.
Ніхто не зупинить порив цей в дорозі,
Бо память героїв із нами в путі.
Тож впевнені будьмо в своїй перемозі,
Нам світ підставляє плече і святі.
Приспів:
Просинайтесь козаченьки,
Коник б'є копитом...
У Господі воріженьки,
Досить спати, стидно!!!
ID: 591709
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 04.07.2015 23:18:38
© дата внесення змiн: 07.07.2015 00:16:19
автор: Дід Миколай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592308
дата надходження 07.07.2015
дата закладки 08.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.07.2015
Вітаю з святом тебе сину,
Давай із чистого листа…
На щастя випємо чарчину,
Адже зустрілись неспроста.
Не загружай лиху провину,
Тебе прошу, не загружай…
Щоб не порвати пуповину,
В дворі калину не зрубай.
Батькам так мало залишилось,
Вже майже висох наш ручай.
В негоді зношене вітрило,
Щогли в поривах не зламай…
Не варто з батьком «воювати»,
На ближніх клопоти спихать…
На старість гірко біль сприймати,
Ще важче в грудях втамувать.
Тож не осудь в лиху годину,
Душа непрощена кричить…
Колись знайдеш, в собі причину…
А нас.., Господь буде судить.
Дай Бог тобі багато років,
Прожити в мирі й теплоті.
Хай війни й заздрість хижороті,
Тебе обходять у житті!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591271
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 03.07.2015
Чому, як виплачемо долю,
Собі шукаємо ярмо…
Лише проллємо кров за волю,
І як упоєні спимо.
Зовемо ворога враженьком,
М’о він загине, як роса…
Як плюне витремось хутенько,
Щоб не сміялись небеса.
Закоротило ум за кишку,
Немає зору, випав слух...
У прірву скочуємось тишком,
Як рецидив уже недуг.
В поту просолено пів – світу,
Ми ж хлібосольні стаємо…
В чужих могилах стільки цвіту,
Що вже його й не зберемо.
Та жити треба, заробляють!
Вже сліз і крові, як води…
То нашу хату визволяють,
Один від одного жиди!!!
По Є. Дудару
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589401
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 24.06.2015
Диво – ельдорадо вийняло весло,
Долами – свічадо весну принесло.
Кучеряві хмари в небі чепурні,
Як у сні корсари пропливли в горі.
Вишні гомоніли стаючи у ряд,
Бджілки лопотіли крильцями у лад.
Грона буйноцвіту одягли вуаль,
Ароматом квіту полонили даль.
Пелюстками з раю падав зорепад,
В крапельках розмаю розговівся сад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589624
дата надходження 24.06.2015
дата закладки 24.06.2015
Моя Вкраїна вас не обирала
Вас обирали лохи й шантрапа,
Що Аллілуя гучно вам співала,
Й кричала: «Слава!» пошесть голуба…
В церквах чужих обкурена істота,
Давно там мізків, продані, нема.
Забрали душу й мислю в ідіота,
Жидівським мирром мазана, німа...
Пора змінити правила системи,
І гнать цю сучу пошесть на війну.
Забрати право голосу в нікчеми,
А то положать всіх нас у труну…
Геть забирайтесь ссуки з України,
З собою разом хвойдів заберіть.
Бо не далеко знову до руїни,
Щоб вам у пеклі виродкам згоріть.
Ідіте зайди із землі чужої...
Орди онуки з роду злодіїв.
Бо не мого народу ви герої,
Не буде люд мій вам за холуїв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587584
дата надходження 15.06.2015
дата закладки 15.06.2015
Какой ты руский,ты коз.л,
Родившейся от злобы.
С утра и доночи похмел,
Что начался с утробы.
Гнилья болотная Моква,
Пропита и забыта.
Кобылы Муромца пи.да,
Худобаты немыта.
Таких как ты увечья сброд,
Не просят у Европу.
Кавказцев знают, как народ...
Что вас е.ут у ж.пу.
Пошто прописано бл.дям,
Так это рытся в ду.е.
Не любят вас ни здесь ни там,
Вы в негра на за.упе.
Свинья она везде свинья,
ЕбнУт.й Хряк копытом.
Избави Господи меня...
О «брате» сем забитом.
Рехнулись вы.бки совсем,
Ху.ло в цари собрался.
Еще не пи.дил дядя Сэм,
А он уже уср.лся...
Прокол из русскаю вясной...
В масштабе лужа в мели.
Какой педр.ла ты дурной,
Ж.ды вас поимели!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587015
дата надходження 12.06.2015
дата закладки 13.06.2015
Колись, багато мав я друзів,
Та оглянувся, тож хохли...
Лишилося кілька десь на Прузі,
Ширяють в небі, як Бусли..!
Вам не чета глухі засланці,
Бо ж ви худоба й верблюди.
Уваг не варті ви заср.нці,
Зас.али кров вашу ж.ди...
Німії виросли слугою,
Не голова в вас чавуни...
Дарма вас править й кочергою,
Бо ви й родились сцикуни.
Голоти тінь лиха й нещасна,
З болота плодитесь жаби.
Зїд’ять хазяїни вас власні,
Каліки нашої ганьби…
Нема зубів у роті, капи...
В мовчанці випали вони.
Імєют ПОЦи вас й Кацапи,
За холуїв ви в Сатани...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587072
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 13.06.2015
Вклонюсь тобі мій рідний краю,
Впаду листком тобі до ніг.
Несу на крилах водограю,
Любов, що в буднях приберіг.
В поля де барви веселкові,
І з неба падає блакить.
Цілують промені ранкові,
А вечір річеньку сріблить.
Ночами Місяць жовто – ясний,
Гуляє в зорянім вінку.
Бува до ранку не погасне,
Лягає спатки на даху..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586612
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 11.06.2015
Впаду в траву до долу притулитись,
Все нижче й нижче тягне до землі.
Усе частіше хочеться схилитись,
Вже на колінах сивому мені…
І хоч я тілом й духом ще нічого,
Буває ж гірше в декого колись.
Думки тривожні йдуть як від чужого,
Роки паскуди за мене взялись...
Парити досить в небі вже небоже,
Спустися грішний, досить вгомонись.
Літати в хмарах довго так негоже...
У грудях просить й давить схаменись.
Земля тебе… вродила і споїла,
Для неї ти завжди будеш малим.
Вона без тебе плакала й терпіла,
Не плаче сину мати без причин..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586698
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 11.06.2015
Впаде листок, додолу і зівяне,
Життя як цвіт, відійде в небуття.
Не гріє там вже сонечко весняне,
Не йдуть туди , тепло і співчуття…
Та сніг розтане, й в березі морена,
Зійде з долин, проціджена вода…
Верба для річки знов буде зелена,
Цвістиме буйно, липа молода…
І що з того, що нас уже не буде,
Закриють очі пасма сивини…
У світі цьому, ще не раз прибуде.
За нас в цім світі внуки і сини!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586192
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 08.06.2015
[i] 23 травня в переддень перепоховання праху Тараса
Григоровича Шевченка думалось про минуще і... вічне.
Бо вічна Йому пам'ять в українського народу, якому він
служив, будучи митцем, мислителем, пророком...
Вічне і пам'ять! Ми піщинки у сьому світі, елементарні
часточки цілого – Універсуму, космосу. Роздумам про
окреме і ціле присвячено цей вірш. Читання твору
супроводжується космічною музикою, виконуваною
на терменвоксі – оригінальному електроінструменті,
винайденому Львом Терменом у 1919 році. Читаючи,
слухайте... Враження неймовірне...[/i]
[youtube]https://youtu.be/1eaycUWoHzo[/youtube]
[i][color="#00bfff"][color="#6f00ff"]
Я смертю лиш живу… Та не таю –
Щасливий я в моїй нещасній долі;
А хто боїться смерті і неволі –
Ввійди в вогонь той, котрим я горю.
Микельанджело
[b]
Тече пісок, як вічність, поміж пальців –
пливуть хвилини нашого буття…
Ще на землі, а вже космічні п’яльці
волочать нас на край – до забуття.
Хоч нам принадно мить ту зупинити,
щоб побродити в звабах стромовин,
вбираючи красу… Та годі й снити –
безбожник ти чи вірний християнин!
Та все – так брижко, ламко… І відносить
життя по крихтах, мов драгва боліт,
безпечність днів. І знов приходить осінь
непогамовних й неповторних літ.
Мить осяйна... Ні з чим її не сплутать!
Чарівний світ – усе у ньому є…
Чи знайдемо відгадку його суті?..
Про все це тут колядництво моє.
Одно лиш знаєм: на землі ми – гости
вервечкою біжучих пражних днів…
Питання в тім, що впорав для погосту*,
яким вогнем…
для нього
ти згорів.
______
*Тут громада, спільнота.
[/color][/color][/b]
23.05. 2015[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583050
дата надходження 23.05.2015
дата закладки 24.05.2015
Моє життя суєт екстрим,
В диму, стражданних перелогах.
Так і живу, постійно з ним,
Як рідна жінка у пологах...
Пройшов, я босий Крим і Рим,
В стинанні, болях і тривогах.
Здається дивним і чужим,
Таке життя моє в залогах…
Хоч за плечима стільки зим,
Одні терни в моїх дорогах.
Та я змирився жити з цим,
Життя ж одне, воно у Бога...
Опам'ятався, вже старим,
Моя ти доленько убога...
Та діти, внуки, рідний дім,
Для мене сильна перемога !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583296
дата надходження 24.05.2015
дата закладки 24.05.2015
Как мне жаль вас пропитая твань,
Безнадежная сурожь тупая.
В нашу землю пришедшая ср.нь,
Из Масковско – Ординського рая.
На костях убиенных..., чужой,
Не построить ваш мир однобокий.
Не найдут мои предки покой,
Пока топчеш спорыш их высокий.
Пора прямо сказать вам слепым,
Вашей удали ушлой и подлой.
Нет в нас места уродам тупым,
На просторах земли моей гордой.
Вы ж не можете жыть без царей,
И нельзя воспитать вас уроды.
Вас создали в Орде без костей,
Вы ошибка для нашей природы.
Но коль дорог так край ваш родной,
Ненависна хэйропа.., - укропы.
То шуруйте у тундру домой,
Бо низзя без ху.ла вам холопы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581680
дата надходження 16.05.2015
дата закладки 17.05.2015
[b] [i]tth[/i][/b]
[i] Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її, -
Знов молодість не буде!
***
Солов'єва пісня ллється,
Розливається в низах,
Соловей лящить, сміється…
Наче… тоне у сльозах.
Олександр Олесь
[youtube]https://youtu.be/Q0Mgn1vgceo[/youtube]
[b][color="#5100ff"]Ось ліс… Галявина… Удвох…
Милуються довкіллям…
Ялина… Явір… Стовбур всох,
Як розум – на дозвіллі…
Плече-в-плече, рука-в-руці…
І вдих, і видих – разом…
Чому ж серця в мовчанні ці –
Не гомонять наразі?..
Про се, про те… Не про любов…
Так... Обмін відчуттями…
Бо від земних отих турбот,
Ще не прийшли до тями,
Що в світі тут вони одні,
Що вколо все буяє…
Що почуття оті на дні
Шамо́тять їм уяву…
…Та ось у вітах перший “тьох”,
Мов юності відлуння…
І тут серця збудились – “ох”…
І рухнула, мов клуня
Стара, гарба земних негод…
І радість “ох” сказала
І завела у них той код,
Де юність не зів’яла…
…Та так вторили солов’ю,
Що той уже й стомився…
…Кохані впали в дежавю,
А “тьох”… в сльозах втопився.[/color]
[/b]
07.05.15
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579602
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 07.05.2015
Є древня порада земна,
Життя ж наше штука складна.
Не заздри чужим і не злись,
На себе із боку дивись.
Як маєш борги віддавай,
І в горі людям співчувай.
Якщо є образа прощай,
Глибоко її закопай.
У вірі будь твердим, булат.
Глухим не бувай до порад.
Де грішна ще тліє межа,
Підскаже мій друже душа.
Тримай свою гордість «ковбой»,
Бо часто ти й сам не герой…
Щоб грівся у серденьку храм,
Прощай своїм близьким - братам.
Такі побажання - дари,
Хай Сонечко світить згори...
Й легкої стежини в путі,
Хай квітнуть роки золоті!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579589
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 07.05.2015
Якось бабця і Настуся
по гАю ходили.
Вони вдвох усеньку днину
білочку ловили...
Із дерева на дерево
білочка стрибала.
А Настуся до бабусі
голосно гукала:
- Білочку спіймайте
мені в руки дайте!
Віднесу додому
братику малому!
Отак бабця і Настуся
цілий день гуляли.
Але білочку - пустунку
так і не спіймали.
Із циклу Софії Миронівни Годунок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579400
дата надходження 06.05.2015
дата закладки 07.05.2015
Буяють квітом пахощі весняні,
Цвіте вогнем, як диво –первоцвіт.
Біжать в долину проліски, як п'яні
Несуть тендітні спалахи у світ...
Горить блакить в гармонії безмежжя,
Так тепло серцю, пишуться вірші.
Вишневий цвіт, як повені пожежа,
Солодким медом гріє на душі.
Пробився промінь в затишок безкраїй,
Пелюстки срібні сипле із небес.
В весняну душу падає розмаєм,
Купає розкіш в мареві чудес.
В цей день зявилась внученька - лілея,
Спустилась в світ з потаєних орбіт…
На радість всім родилась наче фея,
І розцвіла, як в горах горицвіт…
Краса яка, ні витоку ні краю...
Блакить із неба впала з височінь.
Пришла до нас гармонія із раю,
Встелила буйну розкіш в широчінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579109
дата надходження 05.05.2015
дата закладки 07.05.2015
Весна прийшла неначе казка,
В дворі тернами розцвіла…
Примчала радість чудо – пташка,
Пелюстки сипле із крила.
Дурманить запах черемховий,
Вишневий цвіт, як дим кружля.
Під ноги килим кольоровий,
На св'ято дивом застеля.
... нехай життя твоє осяє,
Зірками всипле із орбіт...
В житті щодень благословляє,
Як вітер, втримує політ.
Та все ж, добавлю трішки смутку,
Немає щастя без чудес...
То біль Чорнобилем в закутку…
І син..., що в внучкові Воскрес!
Оберігай його Всевишній,
Від підлих заздрощів, обмов.
Щоб квітували вічно ...Вишні,
Здаруй внучку мою Любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577179
дата надходження 26.04.2015
дата закладки 27.04.2015
[b][i]NNnn[/i][/b]
[b][i][color="#ff00e1"]Мила, не журися.. міцно поцілуй,
серце зашкарубле в себе зачаруй…
Жайвори у висі долі нам прядуть,
в щастя прокладають путь.
Приспів:
Хай жайвір співає,
клично так співає…
Ти – моя кохана…
Я до тебе йду.
Та пташина пісня
серце жаско крає.
Ти, моя кохана,
я тебе знайду.
Ми пройдем, кохана, стежечку одну
і зустрінем нашу чарівну весну.
Хай серця̀ радіють, від кохання мруть,
спільну долю нашу ждуть…
Мила, гарна лунко, мій безцінний скарб:
біле твоє личко – в моїм серці карб –
стан звабливий манить, мов пташа – верба.
Ти – моя лунка́ судьба.[/color][/i]
[/b]
22.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568499
дата надходження 22.03.2015
дата закладки 27.03.2015
[i] Собі... коханому[/i]
[youtube]https://youtu.be/Sww2O7mlcNA[/youtube]
[i][color="#19078f"][b]В моєму лані вже обжинок,
зоря вечірня зайнялась…
Чи довго ще топтать стежину,
де квітне тихо буйний ряст?..
Чи вдасться ще любить, творити?
Чи принесе творіння “сласть”?
Чи Музині дорослі діти
доглянуть сад, де квітне ряст?
Чи стане пороху і хисту
тих діток викупать в росі
та в небо – світле, не імлисте –
послать нащадкам на засів?..
Всі о́бзиви у Божій волі:
він знає все: що… де… коли…
Та так хотілось, щоб у долі
не сталось прикрої імли…
Нехай та істина життєва
ще довго осяває путь…
А як кончина, то – миттєва,
щоб без турбот для всіх заснуть.
І все ж, найперше… що б хотілось –
життям попасти в трібну масть,
щоб і душа, і грішне тіло
дарма не толочили ряст![/b]
[/color]
27.03.2015
________
На світлині: з братом Василем
(ліворуч) на могилах батьків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569673
дата надходження 27.03.2015
дата закладки 27.03.2015
Куди оком не кинь загороджено…
Заплювали вщент душу мою.
Все жидами загарбано, схоплено…
Розчарований в гніві стою.
Що ж це Господи в світі цім коється?
До кого вже звертатись й куди.
Загноїлася рана й не гоїться…
Коли ж вдавиться, стерво з Орди.
Будьте прокляті зайди похрещені,
Вовкулаки, перевертні злі.
Діти чорта лукаві й розбещені,
Мрію бачить сволоту в труні.
Щоби Доля всміхнулась в віконечко,
Адже можеш ти диво, створи…
Щоб зійшло над Вкраїною сонечко,
Пошли Ангелів Боже згори!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568615
дата надходження 22.03.2015
дата закладки 22.03.2015
Як пташка в груди крила притулила,
Як грім прийшла неначе з потойбіч.
Мою тугу в серденьку розчинила
В росі ранковій, виплакана ніч...
Любов моя, невимовлене щастя,
Це ж скільки років сохло ти опріч.
І дочекалось в Боженьки причастя,
Щоб спити воду вмолену з узбіч.
Тож пий її ненаситна уволю…
Туга біжить вже навстіж врізнобіч.
Твоя душа нам вимолила волю,
Туга кохання вибігла навстріч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564919
дата надходження 07.03.2015
дата закладки 15.03.2015
Ви Яхве воїни останні…
Паскудо - виплодки обранні.
Збирайте шмарклі бо пора.
Повіяв вітер із Дніпра…
Паскудо - виплодки лихі…
До горя нашого глухі.
Об’їлись ку.ви блекоти,
Сіоно – юдо - бля - жиди.
Іуди кормите гармати…
Несете нам війну до хати.
Падлюки ви дегенерати,
Та скільки ж можна вже брехати.
Паскуди доїте "корову",
Забрали віру нашу й мову...
Та Україну не ковтнути,
Не по зубах вам "алеути".
Стоїть в порозі час розплати.
Пора пархатих в шию гнати.
Там, зачекалися з Орди,
Ідіть подалі …від біди!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565918
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 15.03.2015
Біля Видубич ординці,
Край Дніпра Сварожич .
Зачекався вас чужинці,
Для розплати Божич.
Йде погибель бусурмани,
Скільки ж можна кпити...
Пломінь виринув з нірвани,
Бо ми, Божі діти!
Загірчила вже офіра,
Свіжий вітер віє.
Ваша церква й ваша й віра,
Від Масков’я тліє.
І розвіє тьму неволі,
Перун нам освітить.
І помолимось на волі,
Волі вольні діти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566621
дата надходження 14.03.2015
дата закладки 15.03.2015
І знову й знов коліньми, я схилюся,
Звертаючись, до вищих вже світил.
Не вірю в Бога, але все ж молюся…
До всіх земних і надприродних сил.
Надія тліє вже та все ж борюся,
Хоча спалив, немаю вже тих крил.
Вкраду в чужого, Бога і здіймуся…
Візьму вогню з божественних горнил.
Щоби жила Вкраїнонька – Матуся,
Гукну щоб встала, Воля із могил.
Лише тоді, на Землю повернуся…
Впаду їй в груди солодко, як пил.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564013
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 03.03.2015
Нема слов’ян, одні жиди
при владі вихідці з Орди…
Їх мабуть плодить інкубатор,
куди не глянеш махінатор.
Лиш варто баксом "завоняти "
і вже жида не відігнати
Рабе призначені курфюрсти
з улуса виповзуть манкурти.
Де пахне владою повсюди,
хазарський писок від Іуди.
Як цвіль із мокрої копиці,
вгризуться в тіло, як блощиці.
Куди не глянеш жидо – харі
вовки, як вівці у кошарі.
Нутро сховавши в тонку шкуру,
псалми читає юдо – гуру.
Забули мабуть сучі хами,
що теж були колись рабами.
Із рептилоїдної раси,
колишнє бидло, козопаси.
Тож не сховаєте що є,
вас писок й досі видає.
Від зла дияволом зачаті.
прийде вам відповідь пархаті.
Аїд не стане на заваді,
брати вам в пеклі будуть раді.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562884
дата надходження 27.02.2015
дата закладки 28.02.2015
[b][i][color="#f50c0c"]Велетам ефіру
Бог ладнає ліру,
А у небі сизий бистрокрилий птах –
принесе в офіру
він буденність сіру,
тугу розплескає на семи вітрах.
Злигодні й турботи,
мов старі чобóти,
скину і безжально відішлю в архів...
Мов тріолі долі,
всі гіркі юдолі
я вплету у пісню, в мій небесний спів.
Приспані бемолі –
мов душа в неволі,
Та у небі сизий бистрокрилий птах.
Всі земні юдолі,
мов тріолі долі,
піснею розвіє в неомірний прах…[/color][/i]
[/b]
18.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560542
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 24.02.2015
Вже рік пройшов і знов зима
На склі карбує чорні дати...
Все ті ж мордаті для керма,
Майбуть настав вже час розплати.
Надія підлість й зло німе,
Тугою болі в кожній хаті.
Ледь світить сонечко бліде...
І лізуть в хату біснуваті.
Орда прийшла із темних снів,
Сліпа й тупа із тундри стадо.
Вже скільки згинуло синів,
Злочинці палять поросль Градом.
Вкраїну «миром» здав слизняк,
Чужинцям оптом служить Каїн.
Та що ж ти робиш вурдулак?
Невже в тебе дітей немає...
Ні, цей не скінчиться бардак,
Війна скувала нас у лати.
Єдна нас горенько в кулак,
Отож пора іудів гнати..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561211
дата надходження 21.02.2015
дата закладки 24.02.2015
Назустріч стежка бігла від садка,
Струмочком в ноги ніжно дзюркотіла.
Дощами з стріхи плакала зима.
Немов прощатись з нами не хотіла.
Багряне диво блимнуло навстіж.
Снігур. Як м’ячик з вишеньки скотився.
Стряхнув крильми ото вже нетерпіж.
Напроти мене в блюдечці умився.
Живе давно у мами вже привик,
Не вперше гостя з двору зустрічає.
Крутнув хвостом й сховався чарівник.
Із – за оріха шмуйлик виглядає.
Зробилось тепло й радісно мені,
Ступив в затишок тихо до калини.
Стою удома наче, я у сні:
"Як мало треба, Боже для, людини".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560383
дата надходження 17.02.2015
дата закладки 17.02.2015
Привыкло быдло сопли Юды кушать…
Для вас как воздух подлость и обман.
Давно пропиты трижды ваши души,
Видать хотел пропащих вас Майдан...
В гробу, убитых души вам присняться.
Придут по вас герои наяву…
Пора вам гады - зайды отрезвляться
вас «братья» черти ждут уже в аду.
Припомнят вам в Донецке «развлечения»,
Долги паскудам выставят в упор.
И Беркутам припомнят преступления,
Обявят сукам смертный приговор.
Придет расплата племью самоедов,
Пропащий ты обманутый народ…
Но, как вам жить без крови - людоедам,
Когда царьком в вас виплодок - урод.
На вірш Солнцевой - Светиной
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560275
дата надходження 16.02.2015
дата закладки 17.02.2015
Розносив вітер запах черемховий,
Котивсь в долину яром наче дим.
Спинився з нами наніч у діброві,
Майбуть підглянуть здумав Херувим…
В човні нас двоє, Боже оп’яніли,
Ховав його край берега туман.
Лілеї нам лампадками світили,
Стелив рядно черемховий дурман…
Вже засвітився промінь у блакиті,
Роса неквапом падала, як сніг.
Там ми були удвох на цілім світі,
Нам зорі тихо падали до ніг…
Цвіркун зайшовся наче й не втомився,
Немов не він тут шпарив цілу ніч.
В росі цнотливій хлопець видно вмився,
Звучала пісня ранком врізнобіч…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559979
дата надходження 15.02.2015
дата закладки 15.02.2015
Несу в руках тобі світанок.
Намалював його у снах.
Скажу коханій: «Добрий ранок»
І вип’ю солод на вустах.
І що нам з того, що на дворі
Сліпа хурделиця мете.
Ми судді долі апріорі.
Для нас сьогодні вар’єте.
Так, як колись візьму за руки
І буду, буду, буду пить…
Які солодкі ції муки.
Хіба хтось може так любить?
Зима в обіймах снігопаду.
Їй не до нас..., не до тебе.
Співає в вікнах серенаду.
Нуртує серце молоде..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557759
дата надходження 06.02.2015
дата закладки 08.02.2015
На Астронавт .
Малиновоє…17.01.15 р.
Як в лузі калина,
як в полі льони.
Солодка ожина
ти,
подих весни...
Як вітер із гаю,
наливка з айви.
Як іскорка раю,
ти,
шепіт трави...
Моя ти діброва,
мій лагідний луг.
Солодка утома
ти,
сонячний пруг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556467
дата надходження 01.02.2015
дата закладки 01.02.2015
Біжать роки летять епохи,
А людство тоне у крові.
Не стало легше їм нітрохи,
Іуди визріли нові.
Хтось важко гнеться і працює
У поті лоба день при дні.
Воно ж накрало і раює,
Пощо їм ваші мозолі…
Насильство підлість і гармати,
Свіча жалоби у вікні.
Вкраїнці мусять помирати,
За їхні статки на війні.
З іуди роблять знов святого
І гірко стало від ганьби.
Життя не вартує нічого,
При владі вихідці з Орди.
А нам ще хочеться любити,
Але не має вороття.
Не можем далі ми так жити,
Згубила нечисть нам життя.
Хіба ми можемо скоритись?
Терпіти досить цих нікчем.
Пора вже браття їм помститись,
Хай захлинеться враг плачем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556175
дата надходження 31.01.2015
дата закладки 01.02.2015
На стежці розпачу й розради
Ти ні на крок не відступив.
Намарно сили не потратив,
МайбУття словом окропив.
І хоч сопілка в хаті плаче,
В плачі ми чуєм її спів.
Гяряча кров її козача,
Нам озивається з віків.
Майдани духом закалили,
Своєю кровю полили.
В темрЯві свічку запалили,
І понад світом понесли.
Твоя незламна сила духу
В твоїй поезії жива.
Орда коцюбиться вже шлюха,
Твоя ж Украйна ожива.
Свої зачистимо замети,
Роботи … й далі до Кремля.
Допоки в нас такі поети,
Не згине рідная Земля.
Й не стануть внуки на коліна,
Нагнуть не зможе сарана.
Не вмре ніколи Україна,
Бо є в ній сила потайна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554980
дата надходження 27.01.2015
дата закладки 28.01.2015
Скажу коротко тобі "синку".
Я бачу суть твою в віршах.
Не плюй іудо жидо - слинку,
Відал тєбя я в споришах...
За ті гріхи, які творили,
За те, що "праведно" жили.
За те, що рвали людям жили
І стільки горя принесли...
Тут я "шановний," в себе дома.
Мені чужий твій жидо - бог.
А вас "облиз" чека Содома,
Іде розплата із епох...
Ранковим. і прочим облизаним...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554116
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Розгорну гордо зігнуті плечі,
Зором болю свій край охоплю.
І могуттю святого Предтечі
У хуртечі свічу запалю.
Там високо в світах порожнечі,
Я до рани її притулю.
Щоб засяяла, жаром із печі,
Й розбудила Вкраїну мою.
Упаду зорепадом надвечір,
Без вагання зроблю і жалю.
Спалю душу і крила лелечі
За Вкраїну, яку так люблю.
На кривавому тлі колотнечі,
Де колись ми всміхались в Гаю.
Зупиню чужини ворожнечі,
Своїм світлом простори заллю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552435
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 17.01.2015
Хай обійдуть тебе тривоги,
Хай світить небо без війни,
На ниві гладкої дороги
В тилу надійної стіни.
Сімя хай буде тобі святом,
Радій життю і веселись.
Для щастя треба небагато
Та звісно гроші щоб велись.
Нехай обходять тебе зради,
Не загубися в метушні.
Цінує хай сімя й громада
Й стрічає вогник у вікні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552020
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 16.01.2015
Лежить, у сні згорьований Майдан...
І свічечкИ героям обіч нього.
Покриті снігом сховані в туман.
Горять в граніті, кволо і убого...
Де ви поділись дочки і сини?
Ще вчора тут шуміло і гриміло...
Удома в нас, не з нашої вини,
Козацьке тіло рвали озвіріло...
Одніх немає, знаю вже давно.
Можливо рани десь свої зігріли...
Жиди послали других у АТО
Щоби живі не лишились, згибіли…
***
Проснись згорьований Майдане...
Прошу звільнися знов від сну.
На СОТНЮ в небо подивися...
Не поклади Украйну у труну!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551017
дата надходження 12.01.2015
дата закладки 13.01.2015
Не обирав, обрали секто - штунди,
Вдягли тебе у Зоряний піджак.
Ордино - дикі вихідці із тундри,
Ті що будують, жидо - каганат.
Ви не молітесь, хижі на Вкраїну,
Немає віри плем’ю із Плеяд.
Давно в Кругу рептиліям не вірю,
Від вас зелених, горе і розбрат.
Мо за Вкраїну, брали автомата,
За неї мо вмирали в небесах?
Та не боронять зайди в горі хату,
І не стоять, за неї в молитвах?
Ти дяк собачий, виблядків масковскіх,
Як вош на тілі нашім вовкулак.
Совдєпо - юда, бидло угодовське,
Рідня іуді, в стійлі жидохряк.
Не брат мені ти, мразь слимача.
В моїй долині дикий самосів.
Вже в полі Ворон за тобою кряче,
Іде розплата, с.ки від богів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549639
дата надходження 07.01.2015
дата закладки 08.01.2015
Рік старий тікає
Кізонька ступає.
Із доріг у хату,
Прямо на поріг.
Згляньтесь мої дітки,
Прихистіть сирітку,
Втомлена з дороги,
Збилася із ніг.
Взуйте із полички
В білі черевички.
В білому халаті,
Світла наче сніг.
Кізочка - лебідка,
Вам віддячить влітку.
Влітку її личко,
Висохне від сліз.
Зимонька крупою
Всіялаcь густою.
Мяла з конопельок,
Сріблений кужіль.
Разом з Колядою,
Виткала сувою.
Он який розкішний,
Пледовий текстиль…
Забирайте кізку,
Нехай витре слізку.
Пора вже гулятки,
Висох в неї ніс.
Вділи рукавички?
Застебніть гудзИчки.
На дворі й синички,
Поховались в ліс.
В хижці годівнички,
Всипте їм пшенички.
Досить вже ховатись,
Кличте на узвіз.
З дому на левадки,
Йдіть колядуватки.
Тануть чоколядки,
Кізоньки сюрприз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549573
дата надходження 07.01.2015
дата закладки 08.01.2015
Ідіть сини мої ідіть,
Ідіть мої солдати.
Додому Волю принесіть,
Чекає Батько й Мати.
На нашій втомленій землі,
Гостинців дайте з Граду.
Щоби почули у Кремлі,
І спереду і ззаду.
Ідіть солдатики, ідіть.
Нехай не візьме втома.
Свою голівоньку верніть
Бо є робота дома.
Сидять, як когути жиди
В Донбасі й на Волині.
Зажрались зовсім вже с.оти,
Розпаслися, як свині.
Проснулись Умань і Лубни,
Запалено лампаду.
Тож хай подавляться вони,
Камінням із Арбату..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548865
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 05.01.2015
Тобі, я голову схилю
Коріння мого Роде.
Життя віддам, я без жалю
За тебе мій народе.
Коли ж його, я покладу
Десь у чужому полі.
До тебе зіркою впаду,
Кометою на дворі.
Тебе Душею осягну,
І знов проймуся болем.
Як Мати в ковдру загорну,
Туманом сизим Поле.
Яри долини і гаї…
Укрию тіло кволе,
Щоби співали солов"ї
Й нехай відійде горе…
Хоч знову боляче мені,
Терни відкриють рани.
Я бачу свічі у вогні,
Лишитись хочу з Вами!
Якщо ж не пустять з тих світів,
Можливе апріорі…
В Шляху Чумацькому з віків,
Світитиму в дозорі.
Щоб відвернуть від вас біду
Там у небеснім Колі,
Що у Божественнім Саду,
Світитиму з неволі,
Вкраїно моя, доле!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548752
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 04.01.2015
Щоби відчулось серденьку привітно,
Аби свобідно дихалось грудьми.
Тримай себе достойно і привільно,
Нехай розтануть залишки зими.
Сховай гординю й заздрощі в закуток.
Нехай назавжди спішаться вони.
Лелій в житті до гробу цей здобуток
Й в очах засвітить пролісок весни.
Люби Вкраїну віддано і щиро,
Всміхайся, крізь життя її твори.
Добро твори, направо і наліво.
Тобі колись повернуться дари.
Ще пам’ятай, що ми синок удома,
Коли плюють лице не підставляй.
Не та у наших генах хромосома,
Під зад паскуді синку надавай.
Щоб не забуть свою козачу вдачу...
Хай пам’ятають підлі вороги.
З піховОк виймем шаблю на роздачу
Щоб не лишить за ними й потрухи!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548299
дата надходження 02.01.2015
дата закладки 02.01.2015
Україно моя неповторна,
Неспалимий мій лагідний спів.
Твоя мова в віках непоборна,
Не знайду для любові їй слів.
З Новим роком моя Україно
В крилах віру несуть чаклуни.
Ще розквітнеш могутня й єдина,
Захистять тебе внуки й сини.
Не забули солдати в окопах,
Скоро прийдуть чекайте в Горбах.
Засиділася ваша вже жо.а,
Їздить досі на наших плечах.
Пора брати "правИло" у руки,
Поки в душах вогонь не потух.
Очі всохли уже від розпуки,
Пора браття позбутися мух.
Лише красти навчились примати,
Нас дістали вже ваші байки.
В нашій хаті пора вже забрати,
Те що наші надбали батьки.
Нехай згинуть іудо - ординці,
Хай повіситься жид і москаль.
З Новим роком мої українці,
Дома ми свого щастя коваль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547981
дата надходження 01.01.2015
дата закладки 01.01.2015
Доріжка в ноги стелеться,
Звивається в’юном.
Засніжила хурделиця,
Сріблястим полотном.
Чуби замерзлі явори,
Схилили угорі.
Дуби неначе банери,
Вдяглися в кептарі.
Повисли над ялинкою,
Сніжинки зірочки.
І білою перлинкою,
Покрили гілочки.
У гілОчках блискочуть,
Висять як ліхтарі.
І світять і лоскочуть,
Рік Новий надворі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547850
дата надходження 31.12.2014
дата закладки 31.12.2014
Там де річка велична й глибока,
Швидкоплинна тече по ярах.
Там в дібровах Волинь синьоока,
Як волошки в дівочих очах.
Не соромлюсь того чого маю,
Народився в корчах я і зріс.
Я люблю свою хату поліську,
Свій ласкавий, зажурений ліс.
На убогих уваг не звертаю,
Хіба чують глухі соловя?
Їм закриті віконечка Раю,
Не поїла криниця моя.
Не купали їх Мавки у росах,
Не любили, як нас чаклуни,
Не чесали їм коси в покосах,
Не співали для них цвіркуни.
А Горинь, як дівочая врода,
До теперу в душі струменить.
Мого краю стрімка прохолода,
В моїм серденьку млоєм лежить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545658
дата надходження 22.12.2014
дата закладки 22.12.2014
Проснулись в річці карасі,
Щебечуть в стрісі горобці.
Біжать зайчата, сіроманці
По подаруночки уранці.
За гаєм сонечко встає
В промінні соло виграє.
Дідусь щасливий Миколай
Для вас зробив сьогодні рай.
Поклав в подушку дітворі
І під ялиночку в дворі...
Чекає Тропік і Гольфстрім,
Дарунок дам, я вам усім!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545210
дата надходження 20.12.2014
дата закладки 21.12.2014
У старшого внука
Від діда наука:
Як на світі жити,
Як дівчат любити.
"Дякую, дідусю,
За вашу науку,
Я своїй коханій
Віддав серце й руку.
Приїзджайте, діду,
На моє весілля.
"Будемо гуляти,
Гостей звеселяти".
А дідусь промовив:
"Вже сил не маю ,
До себе у гості,
Я вас приглашаю".
Внучок обіцяє,
Діда потішає:
Весілля відбудем
І до вас прибудем".
Вже місяць проходить,
Другий наступає,
А дідусь онуків
Кожен день чекає.
Вже свято настало.
А в нього здоров'я
Вже зовсім не стало.
Серденько спинилось.
Закінчилась мука.
Дідусь не побачив
Невістку і внука.
З віршів мами Софії Миронівни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544965
дата надходження 19.12.2014
дата закладки 19.12.2014
Упіймаю на прузі хмаринку,
Синьоокій вітрилко напну.
Увіллю свого серця частинку
Й на небесному струзі помчу.
Де берізки втомились чекати,
По стежині назустріч біжать.
Задурманені в пахощах м’яти.
Сиві клени в дворі гомонять.
Кажуть досить по світу блукати
Йди до хати, ступай на поріг.
Глянь на лавці зажурена мати,
Виглядає тебе із доріг…
Прихилила голівку до тину
Посивіла голубка в літах.
Не одну прогляділа вже днину,
Біль розлуки в глибоких очах.
Як колись до її усміхнуся,
Обніму, до грудей притулю.
Лиш не плач моя рідна матусе,
Ради тебе, я крила спалю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544954
дата надходження 19.12.2014
дата закладки 19.12.2014
Від зграї скурв.ених макак
На троні Гетьманському Хряк.
Щож, видно мало Даунбаса
Раз маєм знову Пі де Р.са...
Це ж, як здурили їх пігмеї.
В Горбах ПарлаМєнт Іудеї.
О Боже, як мені болить,
Їх вже за триста там сидить…
Як ті ворони на білборді,
Кабмін зас.али козломорді.
Куди не глянь удаль навскид
Де грішми пахне, всюди жид...
Майбуть народе ти здурів,
Що доїть бидло, як корів.
Господь тебе за те скара,
Що Свого Гетьмана нема.
А через те, що ви раби,
АТО вготовано й гроби…
Печаль в душі на серці мряка,
Хохли обрали ж.доХряка.
Щоб ми копалися в г.мні
У руки дав бразди свині!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542570
дата надходження 09.12.2014
дата закладки 09.12.2014
В зеленім лісочку
Зозулька кувала.
Моєму синочку
Літа рахувала.
Йому все здається,
Що він молоденький.
Вже внучки гукають:
"Дідуню рідненький".
В прабабуні Соні
хорошії мрії:
Правнучків здружити
і ще довго жити.
Тож ростіте скоро,
буде вам підмога.
Була б тільки ваша
Бабуся здорова.
Шануйте бабусю,
Бо вона вас любить
І вас онучаток
завжди приголубить.
А тобі синочку
зичу молодіти
На кожному кроці
за внучат радіти.
З циклу віршів мами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541370
дата надходження 04.12.2014
дата закладки 04.12.2014
Не шкодуй за своїми літами,
Ну і що, що удаль подались.
Не повернеш вчорашніх думками
Не турбуйся за них зупинись.
Не ятри своє серце в опішні,
За помилку покайся в гріхах.
Лише Боги на небі безгрішні
В цьому світі, ми лише в гостях.
І нехай тебе Янгол боронить,
Неземних хай подасть тобі благ.
Коли треба хай хмари розгоне,
Витре сльози в журливих очах.
Коли раптом зустріне негода,
Коли гірко тобі на краю.
Хай зігріє тебе прохолода,
Як дитятко маленьке в Раю.
Хай твоя нерозтрачена врода
Нам в долоньки збирає росу.
Як криниця із гір повновода,
Напуває весняну красу..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541362
дата надходження 04.12.2014
дата закладки 04.12.2014
Іуда досить нам брехати.
Пора скінчити «соловю».
Ішов би геть відпочивати,
Брехнею викрешеш вогню.
Тож мабуть досить гостювати
У нас закінчились слова.
Й у вічі досить нам плювати,
Терпіння випито до дна.
Горить… Україна чужая,
Та вам плювати на даху.
Для вас війна, що мать родная
Там доляр, дєньга на слуху.
І що вам кров людська, водиця
Начхати, що там у гаю…
Для вас Престольний косовиця,
Бо там, в Печерах, як в Раю!
Та ні, збирайся вже зігрітий.
Чекає в зграї вороння.
Пора, додому хамовиті,
Козацька ж бо горить земля.
Дикунське вигубить насіння
Щоби ніколи не зійшло.
Ця кара з Божого веління,
Чекала вас уже давно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540797
дата надходження 01.12.2014
дата закладки 02.12.2014
Почуйте мене благаю.
Бодай ваш терпіж згорів!
Не йтимуть раби до раю -
Не прийме їх Божий гнів.
Прошу тебе, Матінко Божа.
Звернися до них з небес.
Можливо твій клич поможе,
Щоб в вірі їх дух воскрес.
Щоби вони знов згадали,
Чиїх вони є батьків -
Відкрили тугі портали
З прийдешніх колись віків...
І прийде майбУття світле
З моїх неосяжних мрій:
Вкраїна моя розквітне.
Та ще попереду бій!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539877
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 27.11.2014
Біль давить груди до незмоги
В серденьку тіпає пташа.
На волю проситься небога,
Зболіле тіло спустоша.
Злягла печаль осіннім смутком,
Холодним подихом в душі.
У злобі тішиться здобутком,
Лягла іржею на душі.
Звели, чужинці Україну,
Зцідили соки з поколінь.
В тернах розп’яли сиротину,
Лишили з Раю сіру тінь…
Щоб серце більше не боліло
З віків не ниділа душа,
Чужинцям вирию могилу
Й чохла одягнУ на ножа.
Я в тебе вір’ю Україно,
Мине пора лихих годин.
Бо ти не впала на коліна
Й сягнеш, незвіданих вершин!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539690
дата надходження 26.11.2014
дата закладки 27.11.2014
Добра тобі моя сестричко,
Любові й літ до забуття.
Нехай посмішка квітне з личка
Й не покидають почуття.
Сім’ї твоїй лише в прибуток
Хай ранок завтра принесе.
Нехай обійде душу смуток,
Тривоги вітер віднесе.
Хай Янгол божий ясночолий,
Боронить долю від біди.
Вчорашні болі і тривоги
Хай обминуть твої сліди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539452
дата надходження 25.11.2014
дата закладки 26.11.2014
Щоби в душі не
сутеніло,
Даремно серденько
не край.
Живи дитино
довгощиро,
Умій любити і
прощай.
Нехай здійсняться
твої мрії,
Думки щасливі й
чарівні.
Стражденно -
зболені надії
З весною
з’вляться в вікні.
Зворушать болі
занімілі,
Збуяють випитим
вином.
Й тепло дурманом
на застіллі,
Помножать пісню
за селом.
В здоровім тілі
дух здоровий
Хай здійме смуток
на крило.
В обіймах
сонячних, обнові
З душі засяють
джерелом.
І віднесе лихі
події,
Ласкавий промінь
в небокрай.
Щасливі збудуться
надії
І повернуть,
струмочком в Май!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539035
дата надходження 23.11.2014
дата закладки 23.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2014
Все в мене Шевченкове:
І вірші і хата й згорьовано доля…
Софія Миронівна Годунок.
Ой вийду, я на лужок,
Сяду на ставочку.
Опишу, я свою долю,
На білім листочку.
Доля моя нещаслива,
Доле моя, доле!
Ти ж такая широкая,
Як весняне поле.
Сини мої соколята,
Було ж бо вас троє.
Залишився однесенький;
У земельці двоє.
Зосталися сирітками
Внученятка милі.
А тепер вони дорослі,
Порядні, вродливі.
Є у них вже свої сімї,
Син і дочки.
А бабуся хустинкою,
Витирає очки…
Внучки подружились,
Дітки народились.
Бабуся радіє,
Душа молодіє!
А ще Бабця просить
У Господа Бога,
Щоб кожна дитинка
В них була здорова.
Щоб були здорові
І щоб були живі.
Внуки і правнучки
В світі цім щасливі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533098
дата надходження 28.10.2014
дата закладки 28.10.2014
Закоробило вам розум,
Затягло за кишку.
Проковтнули раю дозу
В єС Сє Сє Р з обніжку.
Занехаяли свободу,
Як вас лікувати?
І з якого плем’я роду,
Стали забувати.
Заревуть, як закалдурять,
Шось згадають трошки.
Може доленьку обдурять,
Як ідять із ложки…
Не з своєї, а з чужої,
Як свиня з корита.
Закріпачені херої,
Доленька пропита.
І не чують і не бачить,
Наче невагомість.
Свою гідність закріпачать,
Втратили свідомість.
Хлібосольні заробляють,
Годують півсвіту.
Вже від солі горба мають
Й доленьку не вмиту.
Заробили, всю Європу
Можна посолити.
Путь від Риму до Синопу,
Слізьми можем вмити.
Кістьми ляжемо за волю,
Кричимо гидоті.
Віддали свою ми долю
І спимо в дрімоті.
Може згинуть воріженьки,
Як роса на сонці.
Захиріли козаченьки
У своїй сторонці.
З роздумів Є. Дудара
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531607
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 22.10.2014
Вже 8 десятків
за плечима маю
Про своє дитинство,
я все пам’ятаю.
Не було в що взутись
не було, що вдіти,
А про смак цукерок
годі говорити.
За сім верств до школи
пішечки ходила,
Свою рідну мову
з охотою вчила.
Йшов сусід з синами
на фронт воювати
Щоб рідну Вкраїну
ворогу не дати.
Кожен день сусідка
для воріт стояла,
Синів й чоловіка
з фронту виглядала.
Виглядала рідних
з ранку і до ночі
Виплакала бідна
свої карі очі.
Серденько дитяче
все те розуміло
За сусідку тітку
кожен день боліло.
В сорок сьомім році
голод скуштували
Щоб такого лиха
ніколи не знали.
Лободу зелену,
їли жолудь з дуба.
Кропиву варили
бо не мали хліба.
Вже мій старший
внучок іде в депутати
Щоб нашу Вкраїну
кращу збудувати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531376
дата надходження 21.10.2014
дата закладки 22.10.2014
Із Святом Вас Бабулю мила,
Стрічайте ми біля воріт.
Щоб доля - доленька носила,
Принесли зорі із орбіт.
Сини вітають, доця щиро,
А також зять і невістки.
Нехай Вам правнучків сузір’я,
Несуть у крильцях ластівки.
Бабуль - дружино моя щира,
Мій від негоди живопліт.
Ти сорок років все терпіла
Це ж, як терпіти стільки літ…
Рідня велика і щаслива,
Дай Боже всім таку сім’ю.
Ти наша горличенька сива,
Ми за тобою, як в Раю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529311
дата надходження 12.10.2014
дата закладки 12.10.2014
[youtube]http://youtu.be/cxkK0BHl9Sc[/youtube]
[b][i]Осінній ліс. Велична тиша. Спокій.
Скидає шати ліс... і засина...
Хмаринки десь пливуть у даль, за обрій,
Повільно вечір землю обійма...
П'янке повітря подих переймає,
Напруга в нім тужавіє, бринить,
Самотнім людям віру повертає -
Багато втрат, але ще буде мить!
У спраглих двох якась шалена сила
В цей тихий вечір душу окриля.
Буває, серцю навіть спрага мила:
Вони не йдуть - летять до джерела.
І ось вони з цілющої криниці
Краплинами студену воду п'ють.
А їх серця, немов об крицю криця,
І крешуть, і співають, і гудуть...
Зустрілись погляди... в очах - сльозини.
Промовчав він, і не сказав їй "так".
Опале листя... сніг... мете стежину, -
Вона мовчить, а він чекає "так".
...Роки, як мрії, відлітають в осінь,
А двоє у ваганні: "так" чи "ні"...
О! Ця остання мить... осіння просинь,
Останній клич.... ключа в далечині![/i][/b]
25.12.2001
_________
Заувага: наша інтерпретація вірша В.Ісакіу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528978
дата надходження 10.10.2014
дата закладки 11.10.2014
Сонечко втомилось
Не таке привітне.
Дзвоник синьоокий,
Одиноко квітне.
Клени із діброви,
Одягли обнову.
У червоних барвах,
Вийшли на дорогу.
Журавлі курличуть
В вирій полетіли.
З нами зимувати,
Дома не схотіли.
Піднялися клином
В небеса стрілою.
Учорашнє літо,
Понесли з собою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529275
дата надходження 11.10.2014
дата закладки 11.10.2014
Замру в зажурі, стану на коліна,
Лише б моя Вкраїнонька збулась.
Щоби звучала мова солов’їна,
Господь її щоб милував і спас!
Молитись буду хоч не вірю в Бога,
Люблю тебе безмірно й до бестям.
Імя твоє, тілесна моя тога.
За тебе рідна й душу, я віддам!
Заради цього в небо, я полину,
Спалити крила там не побоюсь.
Прийми мої страждання, як провину
В тобі навіки Мамо розчинюсь!
Тебе ж моя прекрасна Україно,
Нехай обійде горе і напасть
Аби не впала більше на коліна,
Щоб мого серця пломінь, не погас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528844
дата надходження 09.10.2014
дата закладки 09.10.2014
Прийшов ти чужинець, як злодій до влади
У сутінках горя, біди і нужди.
І хочеш Вкраїну на відкуп віддати
Щоб шкуру свою зберегти..?
Коли ми в Великому Лузі вмирали
Під гул і розриви снарядів з Орди.
Тебе вороги на престол наш обрали,
Сектанти заморські… і ваші - жиди.
Немає в українців довіри до тебе
Не хочеш ти жопу для них запрягти.
Все тягнеш з нас жили коханий для себе,
Надворі вже вечір пора тобі йти…
Ну що в нас змінилось коли пошукати.
Груз 200… і здача… могили - хрести…
Ні, хватить з нас здачі і досить чекати
Бо з вами Вкраїну загубим кати.
Іди собі з Богом стурбована Вобло,
Допоки тебе не шукають Кранти.
Курат… в Блок зібралось все шобло і .обло.
Чи може СОЛОДКИЙ тобі помогти..?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527172
дата надходження 01.10.2014
дата закладки 01.10.2014
Горять з гаю чертоги огнисто,
Ще несуть бджоли в вулик пергу.
Соковите червоне намисто,
Ледь тримає дозрілу вагу.
Бурштиново-багряна майстриня,
Осінь пізня спустилася з гір.
Із діброви неначе богиня
В обладунках засліплює зір.
Вітер в лузі калину колише,
Дражнить лебеді білі в ставку.
Моє серденько в солоді дише,
Тріпотить наче рибка в садку.
Стеле Мавка в раю скатертину,
Сипле долами яшму й сапфір.
Їй з високих стежин серпантину
У долину приніс ювелір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527003
дата надходження 30.09.2014
дата закладки 30.09.2014
Донести бля.. сук., подати, схвалити
В три дні те, що зветься АТО закінчить…
Купились і вибрали гниду гаспиди,
Надіялись зможе воно щось звершить.
Чергова Мессія з коліна Іуди,
Прилипла до тіла, як в полі репях.
Допоки сліпії ви будете люди,
Гонити вам будуть лапшу по вушах.
Помажуть цукеркою висохлі губи
З Рошену що десь затерявся в Орді.
Кацапам же також щось треба, для згуби
Не їсти ж їм братнім обгортки пусті…
Домовились знову онуки гебрея,
Допоки живі ми мішає їм Русь.
Адже не забули онуки Мойсея,
Як звився за вітрем хозарський Улус…
Лукаві й жостокі вже тисячу років
З часів байстрюка нас, як липку деруть.
Хазарять Вкраїну жиди лупоокі,
Щоденно, щонощно й ніяк не зжеруть.
Прийшла вже година, пристали моменти.
Зібралася кучі вже зграя круків.
Закінчились мирні, сухі аргументи,
Пора з відгодівлі зачистить хряків!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526105
дата надходження 26.09.2014
дата закладки 27.09.2014
Захмарена просинь сховалась у літі,
Діброви багряні в зажурі стоять.
Дощами обмиті, вітрами побиті,
Роки наче хмарки за обрій біжать.
Та плюньмо на роки посивілий друже,
Гарячі і горді нехай собі мчать.
З них пам'ять частинку солодку зіструже
Щоб довго моглося любить і кохать.
Хоч хочеться часом лукавих спіймати
В осінніх деревах здається горять.
Та листя високо не може літати,
Зірками вчорашні над нами висять.
Гей роки, веселку ви нам нахиліте
У тихому сяйві осінніх принад.
Промінням яскравим її запаліте
Аби зупинився весни листопад.
Такі нерозтрачені ще залишились,
Заповнюють соти із зоряних краг.
Лише відучора у досвідку вмились
Їм так ще багацько потрібно віддать.
Збирають ще глеки росу світанкову,
Вони ще молоді, їм лише шістдесят.
Отож бо наллємо і випєм медову
Й забудем за роки.
Гулять так гулять!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525867
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 26.09.2014
Стоїть портретик вкутаний журбою,
Туга розп'яла, змучена в гіллі.
Стріляв нас «беркут» вранці під горою,
Залишив липкам пам'ять в стовбурІ.
Давай закурим братику з тобою,
Судомить так, судини на чолі…
Сльозу не зміг спинити, я рукою,
Скупа сама скотилася по склі…
Ну що ж браток, порадився з тобою,
Хай наші болі втішаться в імлі.
Взбуяла кров під жухлою травою
В промінні зблиснув меч наш угорі.
Щоб не була утрата ця сліпою,
Чекати досить й нидіти в ганьбі.
Війна завжди була для нас чужою
Та здачі мусим дати Сатані!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524266
дата надходження 18.09.2014
дата закладки 18.09.2014
Дідусю й бабусю погляньте в віконечко
Для вас засвітилось іще одне сонечко.
Промінчиком в шибоньку, як ластівятко
Від Бога даруночком вам онучатко.
Вже всі неприємності сходять, як крига
В хатинку приходять лиш радощі й втіха.
Нехай же у легеня красень зростає,
Про діда й бабусю на старість подбає.
Допоки ж хай радістю вас звеселяє
Ще доля щаслива на нього чекає.
Шкодуйте, лелійте своє немовлятко,
Росте хай здоровеньке вам Янголятко.
Хай ллється застілля у даль перегуком...
Він буде найкращим у світі онуком !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524218
дата надходження 18.09.2014
дата закладки 18.09.2014
Ну шо землячки напилися,
Солодкого меду в жидів?
По що ж ви кліщу продалися,
Шо й так в вас на шиї сидів.
Сліпії, накоїли дурні,
Вкраїну на сук розпяли,
Замало жидам винокурні?
В хоромах кубло їм звили.
Тож знову лихі «бедуїни»,
Шматочками плоть мою рвуть.
Домовились суки й «пінгвіни»
Під ноги ординцям кладуть.
Плювать на нас хтіла хЄвропа,
Гнила і зачухана мразь.
У Сема давно за холопа,
Іудам за пить продалась.
Там також цукерки мішали,
Система солодка в «братів».
Вони вже давно зрахували,
Вкраїну мою й поготів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523926
дата надходження 16.09.2014
дата закладки 17.09.2014
Невже лишусь і ще побачу,
Як на теренах «дележу».
Жидівська наволоч пархата,
Залишить нам одну межу.
…Одну полоску біля хати,
Якраз на яму на межі.
Отак заробим ми від «влади».
І будем дома, як чужі…
Дивись подбали про розсаду,
Масони сучі, - глитаї!
Штундярів плодять для громади,
Рабів безплатних для Змії.
Невже піду і не побачу,
Назавше в вирій відлечу.
Коли без мене Вош козячу
«Чесати», будете чужу.
Ні, я собі це не пробачу,
Пора вам витерти більмо.
Я вас прошу, допоки бачу,
Беріть за зябри, - це Г.вно!
Євреї також десь в задвірках,
Жують, як кози лободу.
Сидять, як миші ті по дірках,
У них також на поводу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523123
дата надходження 13.09.2014
дата закладки 13.09.2014
[i] Я до тебе, наче боягузка,
Притулюсь і вже не відпущу![/i]
[b] [i]Кульбабка
Нам побільше б милих боягузок!
Небо стало б менше грозовим...
Ми б негоду обернули в трусок
Й зажили б життям своїм... Земним!
А то, бачте, зайди-мухомори
Залили коралом поле й ліс.
Полонять і землю нашу й море…
В дýші грішні враз вселився біс.
Ще й ченці канони каламезять –
Чортове приймають за своє,
Алергічну провокують нежить…
Бог все ж антидоти подає!
Скоро вже на небо сонце звалить
І розіб'є хмари грозові!
Боягузки! Ми, мужчини, з вами –
Ви нас лиш настирно
по-
зо-
віть!
Ми розправим дані вами крила
Та й покажем шуї* нашу креп –
Від негод і громовиць прикриєм,
Бо ж змуруєм гаспидові склеп!
...нам побільше б милих боягузок!..[/i][/b]
11.09.2014
________
*Haвoлoч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522727
дата надходження 11.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Не зогледівся, скоро вже й зима,
Роки – журли із осені втікають.
Вже під крилом курлики журавля.
Все вище й вище вдалеч піднімають.
Так якось швидко, наче й не прожив,
Здається вчора бігав ще хлопчиськом.
Дівчат красивих «козами» дразнив,
Писав «науку» в зошиті огризком.
Гусей пас сірих зграю за селом,
Крутив хвости коровам круторогим.
В сусідський сад залазив вечірком,
Вів дружню мову з буслем одиноким.
І так любив заплави для ріки,
Ми там в’юни в болоті витягали.
А потім вечір... в білі рушники,
Коли відмиють, Мами одягали.
Світився Місяць ясний за вікном.
З братами ми у ліжку засинали
Під колискову пісню, за Стиром
До ранку, срібні зорі колихали...
Ой, як давно те вранішнє було,
Бувало всяк, затишно і журливо.
Та часом, так нам хочеться в тепло,
Хоча роки вернути не можливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522931
дата надходження 12.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Золотоцвітом піниться земля,
Загусла в п’яних гронах урожаю.
Аромохмелем світиться здаля,
Медовим спасом в душу заглядає.
Замовкла птаства арія в гаю,
Перед польотом крила розправляє.
В парчу холодну, в розсип з камею,
Первістка Осінь в тиші одягає.
В цю пору Бог святих благословляв,
Коли вчергове виглянув із Раю.
Хто народився дивом здарував,
Купав щасливців в струнах водограю.
Отож ділітесь чим вас наділив,
Щоби добро збуяло в вашім слові.
Щоб не селився в душу вашу гнів,
Щоби серденько прагнуло любові.
Холодним дивом зваблена краса
Хай, як в долині, в душах заіскриться.
Туман в долині чистий, як сльоза,
Нехай вам довго, й довго клубочиться.
Щиро Невісточці та Зятю. Батько.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522799
дата надходження 11.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Сіє клен листочки,
Своїм жовтим чубом.
Падають синочки.
В каруселі кругом.
Сипляться гостинці
В килим кольористий.
Нема вже в торбинці,
Стоїть весь безлистий.
Та не страшно клену.
Вийде знов в діброву.
І весна червлена,
Одягне в обнову.
Сонечко низенько,
Покотилось згірку.
Ніченька близенько
Уже світить зірку.
Іграшки збирайте,
Пора діткам спатки.
В ліжечко лягайте,
Буду колихатки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523046
дата надходження 12.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Спить засмучена Вкраїна,
Лише схлипи кволі.
Чи заснула в домовині,
Чи скорилась долі?
Вітри злії на билину,
Вз'їлися прокляті.
По частинках рвуть дитину,
Жидове пархаті.
Зовсім гади обнагліли,
Доки ми німії.
Вже від крові захмеліли,
Думають сліпії…
Володимира* паскуди.
Зайди з каганату.
Ще подавитесь приблуди.
Юди із хабату.
Дочекаєтесь собаки,
Не минете плахи.
Вже проснулись гайдамаки,
Зникнете , як ляхи...
Жириновські і Радзінскі,
Вальцмани** й Гордони.
Рабі*** й прочі Коломойські,
Згинете ..ндони.
*Байстрюк від хазарки ВОЛОДИМИР - "КРАСНЕ СОНЕЧКО", який угробив нас 9 . із 17 всього населення Київської Русі.**Вальцман,що ПАРаШЕНКО, або в переводі з сербського. *** РАБІНОВИЧ, який украв і вивіз 17 кг. золота на мінору в Ізраїль. Будують вже в нашій землі черговий Каганат і не ховаються від цього.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522591
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 10.09.2014
…З гаю диво – аромат.
Соковита, як гранат.
Неземна,богемний сад.
Їй лишенько пятьдесят.
А коли вона іде,
Поряд з нею все бліде.
І старе і молоде
Заздрять… кращої ніде.
Господь балував мене,
Клав в колиску "вогняне".
Видно знав, що це «п’яне»,
Всіх красуней не мине.
Дурні кажуть: - "Не твоє».
Для мене воно встає...
Ясне сонечко моє,
Дяку Богу, що ти є..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521922
дата надходження 07.09.2014
дата закладки 07.09.2014
[i]...тільки б не постраждав хто з вас
як убивця, чи злодій, чи злочинець,
або як той, хто зазіхає на чуже...
[/i]
(Біблія. Від Петра, 4,14-16)
[b][b][i]Яка Вкраїна дівка мила:
І личко біле, й гарний стан!..
І виростають раптом крила,
Стікають заздрістю вуста.
Яка Вкраїна дівка мила,
Ну, прямо ясочка якась!
І вже скипіла кров у жилах,
І вже на танках скаче... мразь*!
Яка Вкраїна дівка мила,
Та не дістанеться тобі!
Вона свою чималу силу
Кувала ревно в боротьбі…
Яка Вкраїна дівка мила!
Та вона заміжжю** уже...
... Вже люттю кров кипить у жилах.
Не зазіхай, кат, на чуже![/i][/b][/b]
31.08.014
________
*Свідомо російське…
**За ЄС (:D :D :D)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520747
дата надходження 31.08.2014
дата закладки 03.09.2014
Виніс відерце Багрянець,
Хлюпнув з порогу вогню.
Осінь запрошує в танець,
З гаю спізнілу рідню.
Всівшись в долині на коні
Вітер, колише бджолу.
Вже себе мріє на троні,
Здмухує листя в золу.
З ранку молочні тумани
У кришталі наче ртуть.
Вділи деревам жупани,
Квіти останні пасуть.
Білочка ген очманіло,
Трусить горішки в гаю.
Сіра блакить захмеліло,
Стукає в душу мою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521224
дата надходження 03.09.2014
дата закладки 03.09.2014
Я не ціню маніжних зай,
Закоханих в амбітності.
В словах холодний наче Кай,
Коли не бачу щирості.
Тож вибачай бо маю честь,
І не терплю амбітності.
З років взаємності увесь,
Не розгубив ще гідності.
Тобі вдалося на Парнас,
Зійти з «богоподібності».
Ох і брикнеться ще Пегас,
Не любить він амбітності.
Не поважає він лайно,
Що блудить у наївності.
Сухе не визріє вино,
Із зародків амбітності!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520414
дата надходження 30.08.2014
дата закладки 30.08.2014
Осінь золотиста,
Одягла намисто.
Розпустила косу.
Над селом і містом.
Сонечко втомилось,
Біля річки вмилось.
Вже лягає спатки
Для моєї хатки.
Багряніють доли
Ми йдемо до школи.
А назустріч трави,
Жовто величаві.
Небеса прозорі,
Як у казці зорі.
Як Матусі дочки,
Заглядають в очки.
В квіточках віоли
Не рояться бджоли.
Вже прийшла з діброви,
Осінь жовтоброва.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520392
дата надходження 29.08.2014
дата закладки 30.08.2014
В гаю ялинки пави - кралі,
Рум’янком пещені панни.
Навкруг розсипали коралі,
Принесли в осінь чаклуни.
До ставу збіглися лілеї,
Як німфи білі на воді.
Вмокають сутінки в камеї,
Як свічі світять золоті.
Усе для тебе Королево,
Нехай звучить чудесний джаз.
Здарує щиро і чуттєво,
Коханець осені Пегас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519577
дата надходження 26.08.2014
дата закладки 27.08.2014
В цей день вклоняюсь і молюсь,
Потрійна часу дата.
Родились внучка і татусь,
І свято і утрата.
Так якось склалося чомусь,
Майбуть це збіг на щастя.
Своєму тату поклонюсь,
Горить його багаття.
Марічко, дівчинко моя,
Внучатко моє миле.
Лише згадаю ластівя,
І в хаті проясніло!
День Незалежності тепер,
Майбутнє народилось.
В стражданні строчить режисер,
Аби нам всім світилось!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519333
дата надходження 24.08.2014
дата закладки 25.08.2014
Надворі в гаю тихо сутеніло...
Вже Місяць в хмарах свічку запалив.
По ставу легінь зважено і сміло,
До лілей білих човником поплив…
А ми у вербах вхмелені кохались.
Ой, як тебе ж я щиро цілував.
Аж хмарки в небі томлено зітхали,
Червлений Місяць в човні смакував…
Побігли зорі стрімко до кошари,
То промінь в доли досвідок розлив.
Украв ряденце в в томленої Мари,
Перину в хмарах зорям розстелив..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518757
дата надходження 21.08.2014
дата закладки 21.08.2014
Коли часом тривоги відгомін,
Впаде снігом у Душу твою.
У сердечку збережений промінь
Нехай викреше з болю вогню.
Коли трапиться часом нагода,
Пити воду з гори чи з калюж.
Не втопи свою честь і свободу
У безмежжі звабливих спокус.
Як відчуєш в дорозі ти втому,
Чи спіткнешся в біді, упадеш.
Не забудь тебе люблять удома,
Піднімися. І далі підеш…
Вперто йди в невідомість, свідомо.
Бо сміливого ноги несуть
Лише Богу одному відомо,
Коли й де ти закінчиш свій путь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517940
дата надходження 17.08.2014
дата закладки 18.08.2014
Сходив немало в долі по світах,
Тримав жар птицю часом у долонях.
Життя лишало шрами на руках,
І сивиною вишило на скронях.
Ой як ще хочу жити і любить,
Зібрати внукам зорі із орбіти.
Допоки можу ворога зустріть
Не будуя, ні тліти ні гибіти.
Й нехай мої згорьовані слова,
Зупинять зло опльованого літа.
Ще буде ранок, скінчаться «жнива»,
Бо ж мною, буде випита цикута!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517341
дата надходження 15.08.2014
дата закладки 15.08.2014
Застигла хмарка в благодаті,
Втулилась неба, як маля.
В долині соняхи цибаті,
Наділи звечора бриля.
Сьогодні Тані рівно тридцять,
Час рівнодення, як в Христа.
Чудово творить молодиця.
Дав Бог мелодію в вуста.
Як вітерець цілує гами,
В дібровах ноти вистеля.
Довкружжя дихає думками,
Віршами смуток розбавля.
Тривоги хай її минають,
Пливуть на крилах журавля.
Хай зорі музу прихиляють,
Смичком таланту скрипаля.
Тані кириленко
До дня народження.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516777
дата надходження 10.08.2014
дата закладки 14.08.2014
Ти був герой й залишишся в строю,
Вкраїна мужніх завжди шанувала,
Коли за неї гинули в бою
Й через віки століть, не забувала!
В сирітській хаті плаче дітвора,
Той плач дитячий серденько проймає.
Сліпая смерть, найкращих обира
Щоб нам жилось, найперших забирає.
Втікали орди, вечір догоряв.
Плювались кров’ю Путінські бандити.
Недарма синку голову поклав.
Не буде степ від сорому горіти.
І буде ранок знову у гаю.
І будем ми любити й сумувати.
І ти радіти будеш у Раю.
І соловейко буде нам співати.
Памяті чоловіка Тетяни Чорновіл
Миколи Березового
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516986
дата надходження 13.08.2014
дата закладки 14.08.2014
Щоб в дорозі не заздрить чужому,
зупини своє я на межі.
Не бажай зла ніколи й нікому,
остуди його в терпкій душі.
Ще спіткнешся бува, зупинися
не порань молодого стебла,
оглянися, назад повернися
щоб черпнути води з джерела.
Бо тоді коли трапиться жити
і так схочеться внуків любить.
Може доля прийти розчавити,
прямо дома в порозі зганьбить.
Де б не був ти, дістане розплата
в світі цьому, як вічність стара.
Вона завше приходить, до хати
в ясні дні, наче вночі Мара.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515061
дата надходження 02.08.2014
дата закладки 03.08.2014
Донбас шмагають блискавки війни,
Степи стражденні в полум’ї палають.
Гірчать від болю й крові полини,
Слізьми козацьку землю застилають.
І гинуть діти з вражої вини,
За що скажіть їм кровію стікають?
Поклали буйні голови сини,
І похоронки мамам присилають.
І раптом чудо дивне, цвіркуни
Фальцетом в хорі містом заспівали.
Й понесли смуток в хвилях таїни,
Пекучий біль в скрижалі спакували.
І спокій падав в душу з висоти
У світ широкий пісня мандрувала.
В аккордах правди честі й красоти,
Орда масковська з Путіним конала!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514743
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Вже досить споглядати,
сказать прийшла пора.
Кричать в огні солдати
і Думи Кобзаря.
Гараздове хлопятко
усе в тебе ладком.
Облизане звірятко,
родилося жидком!
То мамка постарались,
і татко щось "украв".
Як гицелі звивались
аби ти не пропав.
Хлопчина ти жвавенький
в рот пальця не клади.
На писку не дурненький
і знав "куди зайти"…
Потихому всосався,
дивися й прєзідєнт.
Та не туди "вкладався",
напевне в «орієнт».
Діла твої в гламурі
невинні, як ягня.
Бо служать власній шкурі
їх батько "чортівня".
Не рано "розговівся"?
Терпіння вже кипить.
Тож був би оглядівся,
Вкраїна вже не спить.
Димить Савур могила
І плаче Вересай.
Не ріж Вкраїні крила
й не плюй на вогнеграй!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514473
дата надходження 30.07.2014
дата закладки 30.07.2014
Гірко плакала бандура
з вітром говорила.
Над могилою Савура,
Орда шаленіла.
Кров козацька закипіла
У в очах тьмяніло.
Цвіт Вкраїни сатаніло,
Градами косила.
Що ж ти Мамо наробила
чом змію пригріла.
Пощо хлібом їх зустріла,
краще б подавила,
Юдоштунди екстременти,
Й хазарюги кляті.
Знов обрали резидента,
В нашій рідній хаті.
Мабуть досить «на фанері»
на Печерах грати.
Ви вже знаєте де двері
чи вам знов вказати.
Йдіте геть собача зграя,
як ви ж насололи…
Сурмлять думи Вересая
із Савур могили!
Досить хлопці їх терпіти,
в’їлись московити.
Розгулялись сучі діти,
Путінські бандити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514167
дата надходження 29.07.2014
дата закладки 29.07.2014
Гудуть вітри буревії,
Глитайня в фаворі.
Де ви воїни суворі,
СтрІльці січовії.
Жиди знову за мессію,
Вилізли, як змії.
Як собаки опостилі
У своєму стилі.
Лементують в ейфорії,
Верещать,як свині.
Повсідалися на спині,
Наче в домовині.
Пишуть рейтинги фурії,
Колупають в стрісі.
Виріс знову десь у лісі,
Наче ми дурнії.
Йдуть в Парламент лиходії,
Впевнені й щасливі.
Зупинітеся блудливі
Не кумарте злії.
Знову дзвонять у Софії,
Схаменіться миші.
Складіть речі свої в тиші
Й не будіть до дії…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513508
дата надходження 25.07.2014
дата закладки 26.07.2014
Для потічка калина червленна ,
напувала у жменьках джмеля.
Спаленіла неначе жарина,
обнімає гілками маля.
В росах ранніх умилась стежина,
як ошпарена бігла в поля.
Зустрічати єдиного сина,
виглядала з доріг чаєня.
У зажурі батьківська хатина
під осінні плачі журавля.
Головою схилилась до тина,
перед блудним здійнявши бриля.
Де поділася буйна чуприна
вже на скронях в обох сивина.
Вкрала вічність буденна рутина,
десь понесла в світи навмання.
Колись міцна єдина родина,
полетіла кудись в небуття.
Розкидала проклята чужина
не повернеться вже звідтіля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513583
дата надходження 26.07.2014
дата закладки 26.07.2014
Нуртує біль у стомленій душі
Аж кров густа у жилах закипає.
Терпіння вже завмерло на межі,
АТО чумне і досі ще триває…
І мруть герої далі на війні.
Майдан в пітьму по тихому зникає.
І гірко плаче «Сотня» у труні.
Просніться браття просить нас, благає!
Кого в Гетьмани вибрали дурні,
Хіба такий добра нам забажає?
Чому чужинець знову на коні,
Хіба в них спільне з гоями буває?
В криваві ночі сплакались дощі,
Бліда зневіра в муках догоряє.
Відходять в даль з Майданів міражі,
Лиха недоля луками втікає.
Озвались болем дзвони на Січі,
Дніпро пороги хвилями здіймає.
Гримлять на кручах душі - сурмачі,
Веселка гідність з пам’яті черпає!
АТО має тривати кілька днів.
П. ПОРОШЕНКО.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513167
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 24.07.2014
[b][i]NNnn
Я дивний світ пізнав з тобою – **
Дух вічності і ліпоти!
І стала мрія голубою,
Як тільки появилась ти.
І небосхил піднісся вище,
Пісні стинали з серця бруд...
Воркують голуби у висі:
Люби!
Твори!
Лелій!
І – будь!
Мені не хочеться в минуле –
Майбутнє бачу не в імлі:
Бездомним був... Та вже забулось.
Мій дім – і в небі, й на землі!
Ясу освяченого неба
У плесі висвітить ріка…
Та в небі раю вже не треба –
Була б в моїй... твоя рука.
21.07. 2014[/i][/b]
_______
*На замовлення:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508909
**Переклад власного вірша:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429088
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512573
дата надходження 20.07.2014
дата закладки 24.07.2014
[i]Что сладостней и горестней любви,
Cпокойней и мучительней разлуки?..
И радость и печаль благослови,
Все искусы таинственной науки!
[b]Ибн Кузман[/b]
Де ти зараз, що з тобою?
Заблукала, рідна, де?
Серце рветься вже до бою –
за величне… і святе![/i]
[b][i]Ол. Удайко
Я славлю ту благословенну мить,
Коли зустрів, відчув тебе я вперше:
Вогненними очима променить
Жага до дій, жертовності і звершень.
В моїх словах вбачала ти туман,
Коли я присягався на кохання…
Хто любить – не сповідує обман:
В любові сенс життя, а не в обмані.
Любов моя! Мені ти не клялась,
Не зарікалась, не давала слова.
Тобі прощати нічого… й не час,
Не варт й мені просить прощення знову.
Блюзнірствуй же, свавілля, лихослов,
І зводь з ума, і насилай нещастя!!!
Випробування витрима любов –
До болю! Від розлуки! До причастя!
Любов моя! Про гіркоту розлук
Не споминай! Будь ніжною зі мною!
Від уст твоїх, очей, ланіт і рук
Хай буде тепло й лютою зимою!..
Ти добра, чуйна і не терпиш зла,
Оазис мій, криниця невичерпна!
Тебе не тішить – плавать без весла,
Не прославляти – каятись до смерті.
Любов моя! На тебе без надій
Свої я покладаю сподівання…
Покличеш же – життя і спокій свій
Віддам тобі! До краю! Без вагання![/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512812
дата надходження 22.07.2014
дата закладки 24.07.2014
В чужинськім мареві полуди,
Гадюки й ворона гібрид.
Чужинське воїнство від юди
З печери вилізло на світ.
Балділи Гетьмани в дуеті.
Углиб Майдану спів несло.
Сьогодні їх на парапеті
В захмарья чуть не понесло.
Ще б пак. Їх виборці іуди,
Що «без політики» живуть.
Принесли «шапку» їм на блюді,
Тепер на нас вони плюють.
Зіграли в зло пітьми сполуки,
Коли над Площами гуло.
Тепер втирають тихо руки,
Укравши в заводі весло.
Нема вкраїнців в тому стаді.
Жидівське зомбі - помело.
В пітьмі зплодились біснуваті,
Тому зарази й прибуло.
Не можу більше я мовчати,
Давно печалі душу рвуть.
В нас, не збудуєте Пархати.
Ще є вкраїнці. Не дадуть!
Сором обливає серце, коли українські і Мер співають в унісон аллілуя разом із збіговиськом заблуд, які ніколи не брали і не візьмуть в руки зброю щоб захистити рідний край. Зате ця нечисть проголосувала саме так , як їм "аполітичним" була дана вказівка. Ось чиї в нас жидопрезиденти і юдомери. Гідність маю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512969
дата надходження 23.07.2014
дата закладки 23.07.2014
Вжахнулась Арктика й Бермуди,
Війнуло смородом з віків.
Великий Луг в крові по груди.
Терпіння вийшло з берегів.
Пігмеї, дауни й іуди,
Впились непрощені смоли.
По грішній милості паскуди,
Невинні душі розпяли...
Аж триста виродки забрали,
Пограли с.ки у лото…
Чи хочуть жити не питали.
Таке в бандитів ремесло.
Нехай поплаче гнида Мати.
Вам до «копили» прибуло.
На горизонті час відплати,
Готуйся Путінське х.йло.
Скінчились баєчки Езопа,
Прийшла повістка від Богів.
Проснулась грьобана Європа,
Під дикий регіт москалів.
То щож, догралися чужинці?
В могилу котишся Ордо.
Й ми, не забули українці,
Нас також триста полягло.
Запам’ятай піжон масковскій,
Ще не закінчилось АТО.
Не заховаєшся і в Юрський…
Спартанці близько, як ніхто!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512165
дата надходження 18.07.2014
дата закладки 18.07.2014
Матусенько їду до хати
в труні мене друзі везуть.
Щоб дома мене поховати,
провести в останнюю путь.
Приспів:
Як чайка поринула зойком у небо.
Злетіла у вись зледеніла душа.
Серденько стражденне забилося крепом
у грудях від болю, змаліле пташа.
До гробу схилилася мати,
тулилося горе до ніг.
Тугою взаємної втрати,
ридав під ногами миріг.
Приспів:
Просила ж синочку лишися
бо згинеш в чужому бою.
Проснися дитино, всміхнися,
потіш свою матір стару.
Приспів:
Рідненький я в небо здіймуся,
впіймаю там зло на льоту.
У кручі Дніпрові зірвуся.
лише б зупинити війну.
Приспів:
Де в Бога заквітчані врати
Де сходиться гідність з доріг,
країни моєї,
ПАРХАТИЙ з Дияволом клятий,
Війну серед Раю стеріг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511773
дата надходження 16.07.2014
дата закладки 16.07.2014
Звучала пісня тихо і журливо
в гаю зеленім вечір замовкав.
Чіплялись струни зрадливо й манливо,
діставши ноти ніжні із октав.
У дику пущу промінь полохливо,
у прохолоду втомлено втікав.
В красі горішній вітер соромливо,
в вечірній тиші верби колихав.
У стайні Місяць солодко й пестливо,
зірок сестричок в сяйво пеленав.
Скінчив роботу швидко і ревниво
у плавнях красень милу виглядав.
Драбину скинув впевнено й сміливо,
звабливі перли з припічка дістав.
Обняв лілею міцно і щемливо,
свою кохану в груди цілував.
Чаклун купався в спокої наживо,
розкинув чари - поли серед трав.
Як той юнак закоханий у диво
по дивохтиву стежкою ступав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511604
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 16.07.2014
[youtube]http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=UwBh0jsYXY0[/youtube]
Сьогодні впав останній форпост демократії в Росії.
Померла Валерія Новодворська - правозахисник,
дисидент, соратник академіка Сахарова та Олени
Бонер... Гарна людина, Велике Серце Росії...
Путлер не може здонбасити Донбас, зноворосіїти
Новоросію, з'окраїнити Україну. Відтак Великий
Кормчий повернув свою злобу проти власного народу;
першою жертвою пала Валерія Новодворська...
Існує версія про отруєння правозахисниці! Так ось:
НЕ ЧЕКАЙТЕ РОЗСЛІДУВАННЯ! Його не буде доти,
доки при владі останній вupoдок Росії Адольф Путлер!
З нею нам було в Україні краще. Переконаєтесь
у цьому, прослухавши наведену тут одну з останніх її
промов...
Вічна пам'ять Валерії...
[i][b]Війну в своїй Імперії...
Почав вести Адольф
І перший чіп* – Валерія...
Немов це гра у гольф!
Адольф ще любить грати,
Як кажуть, у футбол!
Противника за грати –
І забиває гол...
Ми гарно йому зичимо
Здолати океан...
В Донбасі "ГРАД" позичимо,
Заграти щоб пеан:
Повернення з Бразилії
Відзначимо як слід –
Хай буде "цар в екзилі"
Чи метеор-болід...
Давно вже плаче небо
По "праведній" душі –
Таких нам тут не треба:
Свободу не души!
Такі ось "ораторії",
Такі рулади доль.
Окіп** – та територія,
Яку ще осягне Адольф. [/b][/i]
13.07.14
_______
*чіп - точний удар на коротку відстань
та вибивання м’яча з піску у гольфі.
**Окіп - єврейське кладовище.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511031
дата надходження 13.07.2014
дата закладки 15.07.2014
Над церквою грішник лукавий,
на троні ординське щеня.
Орел двоголовий кривавий
нутро їхнє підла брехня.
Чого тобі племя цапине,
чого тобі , гнидо крива.
Не каєшся жидомордвине,
копаєш могилу в жнива.
Не знищиш козацькую славу
бо слава правдива жива.
Відслужить вам вічну відправу
не Русь ти паршивок, Моква.
Ми завше жили з вами різно
тож скінчиться «русска весна».
Розплата ж приходить залізно,
горбатого править труна.
Ніщо не зникає без сліду
не тіштесь примурки дарма.
Відправлять й без нас панахиду,
зустріне вас вічність німа.
Й не будемо плакати слізно,
не справити нам дикуна.
Майбуть вже вам каятись пізно
бо батьком у вас Сатана!
Чого тобі горенько пізнє,
з обори облізле теля.
Мо хватить хворіти рашизмом,
Допоки ще терпить земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511444
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 15.07.2014
Відійшов у вічність патріарх
Київський і всея України Володимир.
Земля йому пухом! Парафіяни ждуть
нового настоятеля УПЦ МП. І думають...
Є над чим... Щоб не схибити ще раз...
Що там зі сходу дебіліє
І... ароматом так несе?..
То меря прагнення леліє
З собою в пекло взяти все...
Щоб всім, мовляв, було – як треба,
Щоб всі мовчали: ні-ні-ні...
Щоб дуб морений – аж до неба,
Щоб Божий світ – лиш у вікні,
Що пастві прочинив "намісник"
Святого Бога на землі
Кирило – вupoдoк-зловмисник,
Що сіє зло в кадильній млі...
Це той, що зброю освящає,
Щоб йшов на брата з нею брат,
Що Бога в серці вже не має
Й свободу мріє відібрать.
Це той, що р'яно захищає
Гнилий і дикий панславізм...
Та кожен з жахом хай згадає
Той, що тортурив, комунізм!
І хай гадають християни,
У котру церкву їм іти.
О УПЦ-парафіяни,
Зніміть Кирилові хрести!
Свободу совісті недаром
Дає вам Основний Закон*:
Розстаньтесь з "братовим" базаром –
Нема сумлінню перепон!
09.07.2014
______
*Конституція України.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510244
дата надходження 09.07.2014
дата закладки 09.07.2014
На тридцять вісім сину повернуло,
Пора прекрасна зелензолота.
Лише роки нестримно і похмуро,
Біжать в свої нескошені літа.
Як би хотілось нам їх повернути,
Та розвертає й камені вода.
Тож не дано нам смертним зупинити,
Їх сила дика юномолода.
Отож дивись синок не заблудися,
Зерно твоє добром хай пророста.
У помилках своїх ти розберися,
Щоб ярина родилася густа.
Хай береже Господь тебе на світі,
Нехай в дорозі лихо не спітка.
Люби Вкраїну щиро і щомиті,
Вона прекрасна люба і свята.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508894
дата надходження 02.07.2014
дата закладки 02.07.2014
Терпіти більш приниження не гоже,
Озвалась память зболена з віків.
У грудях кров нуртує і клекоче,
То предків дух озвався в козаків.
Шматують землю орди знахабнілі,
В козацькій славі дикий самосів.
Великий Луг у кліщах на прицілі,
В нащадків угровиплодків - щурів.
Дістали геть ординці хуцопері,
Гірке терпіння вилилося в гнів.
Чи не пора вказати вам на двері,
Із глибини родинних почуттів?
Від вас приблуди втомлена святиня,
Терпіння лихом вийшло з берегів.
Отож давно із Божого веління,
Пора мочить вас жидомоскалів.
Беріть язик магучий свій на плечі,
Щоб голу .опу вкрити із боків.
І там у сірих буднях холоднечі,
Годуйте ним у тундрі комарів.
Ой, як же ви брати осточортіли,
Чортополох прибитий берегів.
Щоби за вами й згадка здичавіла,
А на Землі не лишилось слідів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508699
дата надходження 01.07.2014
дата закладки 01.07.2014
[youtube]http://youtu.be/OavjHdPPWdg[/youtube]
[i][b]
Скажи мені, мамо, чому
Так серденько ниє, щемить,
Коли приїжджаю на мить
На рідне подвір'я? Чому?
То, може, тому, що колись,
Щоб злидням і смутку зарадить,
Твоєї послухав поради? –
"Їдь, синку, до міста, учись!"
А, може, тому, що так рано
Зів'яла, померкла краса,
Давно посивіла коса,
Яку ти ховаєш старанно?
Чи, може, тому, що я бачу
Вже згорблену постать і руки,
Що винесли горе і муки?..
Чи може тому, що ти плачеш?
То, мабуть, тому, що зіниці
Твої уже, мамо, не сталь...
А... – дві... – глибоченні... – криниці,
В яких
потонула
печаль...
Ще й, мабуть, тому, що я знаю:
Не ти лиш в стражданнях живеш,
В нестатках і тузі помреш,
Земного чекаючи раю...
Та все ж... ти скажи, моя мамо,
Чия в цій печалі вина?..
...Я знаю: виною – війна,
Що точиться в вічнім тумані...
Війна – за життя! І – на смерть!
Війна – за жадану свободу!
Війна – за ідею і твердь!
Війна... поміж свóго народу...[/b]
15.07.1989[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507679
дата надходження 27.06.2014
дата закладки 01.07.2014
В радянські часи був такий напій – спотикач*,
А ще «солнцедар»… Неймовірне пійло… Годилось
Лише таким совкам як ми… А ще пиво – жигулівське!
З жахом згадую ті «солодкі» часи нашого політичного
дитинства … Слава Богу, подорослішали! Так ось…
Гарна штука – спотикач...
– Я хильну спотикачу́
(Пив – не пив, та все ж палач!)
Та й в Європу полечу…
Думав так Володя Путін,
До Парижа летючи,
В голові ж тримав він смуту:
Ще б напакостити чим…
Та не склалось в нього тама –
Був для Путлера сюрприз:
Не вітав його Обама,
Хоч старався путо-пліз**…
Ну а Петя Порошенко
Першим не подав руки́…
Хоч мостили хорошенько
Канцлер***, франкопарубки**
Й повертався в Рашу Путя
З рилом явно… втікача.
Бо ЄС – союз могутній
Дав йому спотикача́!
Та ще Путю на Донбасі
Жде такий – хоч стій, хоч плач,
Бо нема квитків у касі, –
Вже фінальний спотикач…
Червень 14-го
_______
*Спотикач – за Грінченком – 1) Родъ настойки.
А ще: 2) Толчекъ, подзатыльникъ.
**Франсуа Олланд, президент Франції та його
оточення.
***Ангела Меркель, канцлер ФРГ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508403
дата надходження 30.06.2014
дата закладки 01.07.2014
Над гаєм тихо звечоріло,
заблимав місяць, як ліхтар.
Над вечоровим небосхилом,
ріжком зявився із – за хмар.
Почав скидати в воду скалки,
як чари - перли з зірочок.
Де в вербах бавилися Мавки,
сорочки ткали з квіточок.
Зітчіть й мені прошу дівчата,
стидливо Місяць попросив.
Прийду до вас котрусь я сватать,
її давно вже полюбив.
З тих пір не маю вже спокою,
журба мене не полиша.
Так часом хочеться настою,
бо мо мене не поміча…
В собі не можу гріх тримати,
хай йде туга за небокрай.
Не можу більше я чекати,
серденько милому віддай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507081
дата надходження 24.06.2014
дата закладки 25.06.2014
[b][i]Я дякую, Ладо! Й тобі, мій Свароже...
Печалить серця нам, кохана, не гоже...
То ж нам веселитись від пізня до рання.
Ще світить і гріє щасливе кохання!
Моє ти життя так наповнила змістом,
Як куб кришталевий – напоєм іскристим,
Як плід зеленавий – опліддям рум'яним,
Як ніч сизокрилу – світанком багряним;
А серце зневірене – трунком любові,
Немов хлорофілом – листочки дубові,
Немов спраглу землю – вологою в зливу,
Мов рінь побережну – водою грайливо;
Блокноти і зошити – словом у віршах,
Піснями про усмішку долі не гіршу,
Мелодію пісні – шаленим акордом,
А річі привітні – одвітом негордим.
За це тобі, Ладо, велике спасибі!
Тобі ж обіцяю я більше не хибить:
Достойним я буду твоєї любові,
Як мрійним сопілкам – гілки калинові.
Я дякую, Ладо! Й тобі, мій Свароже...
Печалить серця нам, кохана, не гоже –
БудЕм веселитись від пізня до рання.
Хай світить надія услід... Й не остання![/i]
Оновлено 23.06.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506908
дата надходження 23.06.2014
дата закладки 24.06.2014
На землю сонну сутінки упали,
як змії дикі виринули з мли.
Мою Вкраїну знову змордували
і на хресті нещасну розпяли.
В чужинську віру розум закували,
в кайдани сплячу душу одягли.
Брехнею нас віками частували,
щоб не злітали крила підтяли.
Та наше сонце з - за руїни встало,
свої прийшли пророки й вчителі.
Так жити гордим Русам не пристало,
терпіти досить жида й москалів.
То вурдулаки віру зруйнували,
в Дніпрі хрестили підло й похапцем.
Ми ж як худоба мукали й мичали,
й жалілись Богу їхньому тихцем.
За те що мовчки писок підставляли,
що Богу їхнім душу віддали.
За те що мову нам забороняли,
за те нас мовчки в пута одягли.
Благаю вас проснітесь жидолюби,
вкінець згадайте, що ви за народ.
Пора істотам вцідити у зуби,
під зад коліном шваркнути гаспод.
Й свята ненависть виведе нас в люди,
чужих із серця викинем Богів.
Ви ж за гріхи поплачете іуди,
Розплата ваша прийде із віків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506863
дата надходження 23.06.2014
дата закладки 23.06.2014
[i]Прийду… Стрічай…
З’явлюсь на горизонті". [/i]
[b]Олекса Удайко*[/b]
[i][b][color="#000000"]“Прийду, стрічай” Яке магічне слово!...
Як стугонить від нього в жилах кров!
І все стає таким величним… Мово,
Даруй мені оту величність знов!
…Коли зустрілись двоє в чистім полі,
І в небі веселіє Сонця диск,
То певно: зустріч та – по Божій волі,
Бо в тому є таємний долі зиск!
Ту таїну сприйміть як одкровення,
Як неймовірно щедрий долі дар,
Як Божого перста помановення,
І не чекайте осуду й покар!
Нехай буяє ваша щасна доля!
Й радіє свято в небі Сонця диск…
На те ви заслужили… В чистім полі
Зустрів вас дзен - не ящір василіск! [/color][/b]
[/i]
19.06.2014
__________
*http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506378
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506219
дата надходження 20.06.2014
дата закладки 21.06.2014
[i][b]NNnn*[/b]
– [b]Прийду… Стрічай… З’явлюсь на горизонті,
коли мене ти навіть і не ждеш!
Проникну в морок… В таїну… Я – Сонце!
Я хочу знати, чим і як живеш.
– У мене дві сторінки… Різне містять…
Одну я покажу… А іншу – зась!
Така космічна суть моя… Я – Місяць:
ота фортуна зроду завелась…**
– А я в ту тайну, мій дволикий Янус,
свій всюдисущий промінь запущу…
Нехай читають ту сторінку… Каюсь,
та правду всю про тебе сповіщу!
– Не проти я, Святе́, служити людям:
нехай читають – вздовж і впопре́к:
знання нові любов в людей розбудять
і принесуть послід*** в дзьобах лелек!
... Отак і йдуть у парі – Сонце й Місяць,
між ними дім наш – рідна вкрай Земля,
скородять небо, пил космічний місять
й дивуються 'дин одному здаля.
[/i][/b]
21.06.14
_______
*Вдячний NNnn за лаштунок серця і підбір ілюстрації.
**Мова йде про зворотну сторону супутника Землі.
***Результат, підсумок, висдід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506378
дата надходження 21.06.2014
дата закладки 21.06.2014
Як змогла ти мене приручити,
До колін своїх дуба схилить.
Чим змогла ти мене охмурити,
Щоб свободу мою загубить.
До чого я на старість дожився,
Щоб ударив бодай мене грім.
З твоїх рук мабуть трунком упився,
Рабом ставши назавше твоїм.
Справа в тому, що я цього хочу.
К чорту гордість, - то юна мораль.
Нагулявсь на віку я досхочу.
Одягли роки вдачу в вуаль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506168
дата надходження 19.06.2014
дата закладки 21.06.2014
Бодай згоріло племя кацапине,
Коли прибилось наших берегів.
Лама чужинець крила Україні,
У нашій хаті зайда знахабнів.
Орда проклята вилізла з болота,
В господі нашій гадить язиком.
Неначе дома кичиться сволота,
Звихнулась в злобі наволоч умом.
Що вам потрібно сімя тут Ордине?
Ну не живеться вам без Пахана…
Пігмей масковскій пуцєнька вражина,
Давно чекає вас із будуна…
Майбуть забули в тундрі ваша хата.
В улус матайте разом з язиком.
Дістали вкрай маскалики прокляті,
Пора всобить Вам «браття» носаком.
Підняти в небо крила обгорілі,
Розцілувати стомлену блакить.
Позбутись болю в стерзаному тілі,
Й без вас Вкраїні долю намолить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505420
дата надходження 15.06.2014
дата закладки 15.06.2014
...з минулого, вже
опублікованого...
[youtube]http://youtu.be/xImd4ZKRuZU[/youtube]
[b][i]
[color="#7a0676"]За всі гріхи перед тобою каюсь,
у Бога відпустити їх молю,
бо я без тебе не живу, а маюсь,
бо я тебе до одуру люблю.
Прости мені за ті роки і версти,
що так бездарно мимо пропливли
й посіяли слова – сухі і черстві –
і вчинки: то незграбні, то малі.
Прости за те, що був я неуважний
й за бігом пражнім
не відчув версти,
де до мети
було не більше сажня –
«Прости, романтик мій, мене, прости!»*
...За всі гріхи перед тобою каюсь,
у Бога відпустити їх молю,
бо я без тебе не живу, а маюсь,
бо я тебе до одуру люблю.
В цей день святий я наряджусь в обнову
й прийду у світ спокутувати гріх,
щоб відродить твоє кохання знову,
щоб розстелить... моє круг ніг твоїх.
...Ти, мов ікона у святому храмі,
очистиш душу. А вона – нас двох...
Мої гріхи – що тіні поміж нами,
і хай простить їх милостивий Бог.
[/color]
13.06.14[/i][/b]
______________
*Див.:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410811
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505061
дата надходження 14.06.2014
дата закладки 15.06.2014
Віночок з маків на голівці
В очах бездоння синява.
З волошок небо по краплинці,
Волинь зібрала у жнива…
Струмить серпанок на стежині,
Розкинув лугом два крила.
Умивши ніженьки дівчині,
Шовкові трави вистила.
За гаєм далеч забриніла,
Здійняла струни потайні.
Сердечко в тілі оп’яніло,
Як тепло й сонячно мені.
Збудилась з Лесиної Пісні,
Як з кліті вирвалась душа.
Красі простори стали тісні,
Заграла скрипка Лукаша.
Красуня бігла по долині.
Мені назустріч беріжком.
Ох і дівчата на Волині,
Що мед горішній з молоком!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504250
дата надходження 09.06.2014
дата закладки 10.06.2014
Синьоока моя Україно,
Батьківщини моєї розмай.
Обніми свого рідного сина,
Що летить в твій затьохканий гай.
Не моя була в томУ причина,
Завела мене доленька в даль.
Тож без тебе зростав сиротина,
Пожалій сиротину, не жаль.
Ген для хати п’янка черемшина,
Простягає гілки з майбуття.
Обнімає крилятками сина,
Наче пташка в гніздечку дитя.
Голубінь волошкового клину,
Вишиванкою гріє жита.
Біля річки пахучу ожину,
Заціловано п’ють небеса.
Зупинюся і також нап’юся,
Омочу свої спраглі вуста.
Накінець я собі признаюся,
Чужиною втомились літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501048
дата надходження 24.05.2014
дата закладки 07.06.2014
...[i]А счастье только знающим дано.
Иван Бунин
[i][b]Не можу я гасить з тобою свічі
Й прощальне лити у бокал вино …
Щоб засвітити вечором вікно,
Для тебе сонцем стану я одвічним.
Усе святе, піднесене і вічне
В душі твоїй освітить хай воно!
Я знаю: ти прийдеш до мене ніччю...
А щастя лиш обізнаним дано!
Де б я не був, якій весні б не лестив,
Та не забуду той блаженний змиг,
Де щастю я навчався не із книг –
Любов свою разом з тобою пестив…
Без зайвих слів... Та разом з богом Ра...**
…Такий норов німого дзвонаря![/b][/i]
03.05.2013
___________
*Навіяне… смутком наших поеток через
дощову погоду в Україні останнім часом.
Серед них були навіть ультимативні вимоги:
«Зійди мені сонцем». Не можу не послатись:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502776
**За древнєєгипетською релігією - бог Сонця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503072
дата надходження 03.06.2014
дата закладки 07.06.2014
Гелгочуться онуки,
Як гусоньки малі.
Як мед ті дивні звуки,
Що визрів на порі.
Заповнює висоти,
Аж гріється душа.
Печатає, як соти,
У осінь вируша.
А серденьку байдуже,
У грудях стукотить.
Із рамочки зіструже,
Ще хочеться пожить.
Роки нехай кленові,
Біжать в осінній .
Зозуленька в діброві,
Зупинить листопад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499669
дата надходження 17.05.2014
дата закладки 18.05.2014
Лечу додому наче птаха,
До свого рідного гнізда.
Лелека Мамин нетіпаха,
З гніздечка з сумом вигляда.
Біжить стежинонька до хати,
До мого рідного села.
Прийшла бурлаку виглядати,
Бо ж рідна Матінка сліпа.
В скорботі виплакала очі,
В чеканні виїли жалі.
Які ж були ті довгі ночі,
Коли впряглись на чолі.
Один я в неї залишився,
Встрічай Матусю блукача.
В дорозі я не загубився,
Стрічай Матусенько курча.
Матусю Матінко рідненька,
Прошу голубонько не плач.
Моя ти горличко сивенька,
Своєму синові пробач.
Впаду в затруджені долоні,
Всім серцем ніжно притулю.
Їй витру слізоньки солоні,
І в Бога сили помолю.
Не плач Матусенько, всміхнися,
Нехай пригорнеться пташа.
В коліна синку притулися,
Нехай зігріється душа.
Я вже додому повернувся,
Несу розраду на крилі.
Щоб ти не плакала Матусю,
Печаль віднесли журавлі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498225
дата надходження 11.05.2014
дата закладки 11.05.2014
Я твій син моя люба ВКРАЇНО,
Не чужинець, твій СИН на яву.
Віддам душу за тебе єдину,
Бо для тебе лиш дишу й живу.
Досить зайдам у нас керувати,
Красти мрію у нас голубу.
Як ту липку в саду обдирати,
УКРАЇНУ мою дорогу.
Краще жити не дасть нам ординець,
Бачив він нас глибоко в гробу.
Не наїсться іуда - чужинець,
Йому добре і в нас на горбу.
УКРАЇНЕЦЬ Я йду в депутати,
Щоб розвіяти нашу нужду.
Щоби нечисть цю з дому погнати,
Щоб не лишилось навіть сліду.
Тож підтримайте БРАТТЯ ВКРАЇНЦЯ,
До Вас плачу, благаю, молю.
Без жида , москаля, вуркаїнця.
НАМ її збудувать по плечу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497845
дата надходження 09.05.2014
дата закладки 09.05.2014
Ветеранам усіх війн
п р и с в я ч у ю
[b][i]Такий погожий, світлий день
Дарує нам природа,
Та щось не чути ще пісень
Із уст мого народу!
Принишк, присів стражденний люд
В чеканні дій, сюрпризів:
Ще до яких дійде́ облуд
Той конопатий прищик?!
Мо’, «переможний» свій парад
Готує вже на Площі**?
Чи, мо’, шикує колорад,
І «бдит» Адольфа мощі ?..
Йому б піти у зоосклад:
Там є вакантні кліті!
То був би цінний експонат –
Один в усьому світі.
Так ні ж!.. Сидить собі в Кремлі
Та бредь свою віщає –
Усім політикам Землі
На ніс локшу чіпляє…
Та не мостись на п’єдистал,
Не чай на перемогу!!!
Своїм єством ти світ «дістав» –
В брехні короткі ноги![/i][/b]
[i]09.05.2014[/i]
___________
*За – значення прийменника, що раніше
чомусь підмінялось прийменником «по».
**Звичайно Красна, що перед гробницею
російського «тутанхамона».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497803
дата надходження 09.05.2014
дата закладки 09.05.2014
У садочку біля хати,
граються внучатка.
Білу кицю волохату,
ціляться впіймати.
Киця хитра волохата,
хвостиком махає.
Скочить трішки для звичаю
й знову повертає.
Верещать, як поросятка,
дідові внучатка.
Гука тато гука мамка,
пора дітки спатки.
Лягли спатки дві сестрички,
бабцині порічки.
Натомились витівнички,
наші невеличкі.
Володіння неокрає,
вечір оглядає.
Коромислом Місяць з гаю,
чічок колихає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497088
дата надходження 05.05.2014
дата закладки 09.05.2014
Затріщали ребра і суглоби,
Витрясали душу із грудей.
Стервяніли виродки від злоби,
Убивали нелюди людей.
Тих людей, що їх колись зустріли,
На порозі з хлібом прийняли.
А вони, як дяку скаженіло
Нас на глум удома підняли.
Під фанфари й дике голосіння
Із кубла невдатних недорік.
В тіні блуду, крові й мокротиння,
«Зазвучал вдруг ласковий язик».
Чи нас мало голодом морили
Ви прокляті, грішні дикуни.
Аж високі плакали могили
Й голосило поле від журби.
Йдіть в Расєю, ми вас не тримаєм
Із своїм триклятим язиком.
Поки ми шабельок не виймаєм,
Йдіть в улус свій - хату за бугром.
У Масков”ї Путєн вас зустріне,
Каган дикий, виплодок цапів.
Хіба наша є в тому провина,
Що лишились ви без хазяїв?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496208
дата надходження 01.05.2014
дата закладки 02.05.2014
Ну що таке четверть нічого.
Біжать ще роки не спіша.
Як птаха обласкана Богом
В дібровах співає душа.
Аби ти була молодою,
Хай доленька творить дива.
Бо ж ти народилась весною,
Як в лузі верба зацвіла.
Сережки червленого дуба,
Як свічі церковні вгорі.
В долоньки хай падають руба,
Як зіроньки з неба в горні.
Хай щастя біжить за тобою,
Подібне хай буде вину.
А проліски схилів Супою,
Здарують хай вічну весну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496018
дата надходження 30.04.2014
дата закладки 01.05.2014
Зозуля десь за річкою кувала,
У полі вже замовкли голоси.
Лиш ми удвох у заводі стояли,
В куточку тихім, Божої краси.
Пахуча нас черемуха сховала,
В гілках своїх, що падали згори.
Пянким дурманом - медом напувала,
Як в тім Едемі, прямо з піялИ.
Думки злетіли десь за небокраї,
Спинить пориви наші не змогли.
Ключі лишили, - часточку від Раю,
А гріх з собою, вдалеч понесли.
Тебе любив безмежно й ненаситно,
Червлені перли, - губи цілував.
Цвіт черемховий заздрісно і стидно,
Жагучим цвітом, тихо опадав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494859
дата надходження 25.04.2014
дата закладки 25.04.2014
Поет життя прожив у вирі,
Напившись променів з небес.
Слова як бджілки в соти вміло,
Ладнав у пісню із чудес.
З рядків мелодія лягала,
На ноти срібної струни.
Чарівним голосом звучала,
У дивних звуках таїни.
В гаю проснувся соловейко,
Дрімав на гілці наче гном.
Озвавсь до музики орфейко,
І вже десь чутно за селом.
Весна зраділо до нестями,
Несла дібровами квартет,
Що робить пісня із птахами,
Коли талантливий поет!
Анатолійовичу
присвячую до дня народження.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494527
дата надходження 24.04.2014
дата закладки 24.04.2014
Поспішайко встав голодний,
Проковтнув компот холодний.
Неборака так барився,
Що компотом застудився.
По дорозі так спішив,
Що гілляку зачепив.
Так за неї зачепився,
Що в канаву покотився.
Набив гулю на коліні,
Порвав курточку на спині.
Загубив і бутерброд,
Бо не може без пригод.
Бідолаха так квапився,
Що у школу запізнився.
Ось такий вам дітки виклад,
Не беріть із нього приклад.
Бо завжди так, хто спішить,
Той і курочок смішить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494281
дата надходження 22.04.2014
дата закладки 22.04.2014
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00479919.mp3
[youtube]http://youtu.be/FveVuOuogjM[/youtube]
[b][i]Проснулся… Утро… Солнечным лучом
В окне моем ты вдруг затрепетала…
И как мне не пустить такую в дом,
Оставив страсть и… совесть у портала?!
И вот – весна на жаждущих губах!
И птицею враспах раскрыты руки…
Не устоять мне на своих ногах,
Не вынести греховно-страстной муки!
…Мираж-туман окутал все кругом,
Стекая по груди лавиной капель…
И птица-феникс бьет своим крылом,
Срывая стыд, бросая робость на́ пол!..
Сползая вниз, уносится стремглав
Незыблемость табу, условий, правил…
Мираж… переписал уж много глав,
Все главное, что выше, обезглавив.
...Подумаешь: зачем нам миражи,
Зачем они играют с нами в прятки?
Поймал мираж – возьми и накажи,
И не давай... Эроту крупной взятки![/i]
[/b]
[i]19.04.2014
[/i]
_____________________
*Гарно в ансамблі з музикою (звуковий або відео)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493742
дата надходження 20.04.2014
дата закладки 20.04.2014
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Христосять люди з церкви по дорозі.
Благословіння спущене з небес,
Стрічає ранок щиро на порозі.
Дай Боже нам прожити без війни,
Тебе Всевишній дарма не гнівити.
Вкраїну нашу Боже сохрани
Не дай врагу нещасну розділити.
Щоби без горя, муки й перешкод
Від сплячки нам Вкраїну розбудити.
Скарай ординців звірів і заброд
Аби її нам приспану звільнити.
Щоб як колись в Гансиманськім саду,
Дзвінкі бджілки листочки цілували.
За це й за тебе голову складу,
Щоби онуки в хаті панували.
Христос прийшов! Воістину прийшов!
Приніс надію часточкою з неба.
В життя він вічне смертю перейшов
Тож розговіймось з вірою потреба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493714
дата надходження 20.04.2014
дата закладки 20.04.2014
Коли ти плачеш киця волохата
Хай витирає віченьки хвостом.
З віршів рядочок щирої присвяти
Нехай колише в люлі перед сном.
Щоби тобі барвіночок хрещатий
В стежину клала доля за селом.
І не томились ніженьки в дівчати
Й не засівалось поле буряном.
Щоби ніколи кулі і гармати
Не гомоніли гнівом за шляхом.
Ось проженемо ворога з під хати
Щоби веселка встала над Дніпром.
Щоб не прийшлось саменькій вікувати,
Спарує з гарним красенем вузлом.
Постеле м’яко з руженьки і м’яти
І защебечуть внучки за столом.
Звучить вже в вікнах солодко соната,
Загравсь надворі вітер наче гном.
Лягла Софійка спатоньки оката.
Вже укривають Янголи крилом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493703
дата надходження 20.04.2014
дата закладки 20.04.2014
Я стояв за рідну Україну,
Коли в груди дихали шторми.
Ви ж їй зараз ножичком у спину,
Коли ворог лютий під дверми.
Мене били беркути безкрилі,
З потойбіччя виплодки пітьми.
Ви ж сьогодні зайди здичавілі,
Стали поряд з дохлими курми.
Нє до Гєп вам давєча до Допи,
В вас праблєми снова с язиком.
Притулітє ви єво да жопи,
Мо дастанєт висахшім умом.
Что жє ви при бидловє малчалі,
Вибіралі тока ж «Мужіков».
Нєту іх давно на вас пасралі,
За бугром нє відна чуваков.
Чінгізіди писок свій закройтє,
Забирайтесь к чорту в свой улус.
Трикалором задніцу прікройтє,
Шоб в путі нє трапівся конфуз.
Коль тревожат далі нєобятной,
Так маніт вас Родіни прастор.
Уперьод й нє лізтє по попятной,
ДО. – РЕ. зайди, СІ бемоль!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493572
дата надходження 19.04.2014
дата закладки 20.04.2014
Вже шістдесят залишилось позаду:
Пішли роки спорошені, як дим.
Побігла стежка навстріч листопаду,
Не буду вже ніколи молодим.
Я для мети не сходив із дороги,
Давав свободу мислям – почуттям.
Ішов рішуче ради перемоги,
Тож не давав пощади ворогам.
Любив свою кохану Україну,
Волошки сині – сині серед нив.
Ішов на кулі з нею до загину,
Як рідну матір завжди боронив.
За те Господь побалував жінками:
Увагу їхню всюди відчував.
Любив їх завше просто й до нестями,
Для цього Бог вогонь мені давав.
Тож я йому ще дякую за вдачу,
Що не забрав його й на схилі літ.
Я днів своїх намарне ще не трачу,
Тому, що Овен перший у богів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490404
дата надходження 05.04.2014
дата закладки 05.04.2014
Розтала твердь, як магма під ногами,
Рука обвисла стріленим крилом.
Незріла юнь прощалася з літами,
Свинець залишив мітку над чолом.
Платочок витіг вишитий з кармана:
Боролось з смертю тіло молоде.
Та кров гаряча зпінилась багряна:
Вже забирало небо голубе.
Я, не хотів матусю помирати,
Прости рідненька синові прости.
Що вража куля встигла наздогнати,
Й не зміг у двір онучків привести.
Не плач Матусю вночі буду снитись,
При зорях тихих птахом прокричу.
Щоби обнять за плечі й притулитись,
Вишневим цвітом в хату прилечу.
В память юного
героя Небесної сотні Григорія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489735
дата надходження 02.04.2014
дата закладки 02.04.2014
Гірко дзвони задзвонили,
У лиху годину.
Хазарюги обступили,
Тулять ножик в спину.
Байстрюка нам підсобили,
Виплодки пагані.
Щоб вас гаспиди побили,
Звірі окаянні.
Ой, чого ж його не вбили,
Коли був маленький.
Трон паскуді підсобили,
У серденьці Неньки.
Щоб лиха його втопила,
Прямо в окіяні.
Щоби мати загубила,
Ще малим в буряні.
Славний князю Святославе,
Чи ти думав любий,
Що байстрюк тебе знеславить,
І синочків згубить.
На коліна нас поставить,
Тай біди наробить.
Нашу Русь хрестом зневажить,
У крові потопить.
Тобі прощення немає:
Не подав би руку.
Біль - тривога серце крає,
Бо пригрів гадюку.
Топчуть тіло тищу років,
Роздягли покритку.
Дика паросль здракоока,
Жили в’є у нитку.
Розплодилися заброди,
Як осот в городі.
Пора бестолоч «шкородить»,
Дома і на Сході.
За Сибіром сонце сходить,
Хлопці не зівайте.
Досить нам вкраїнцям шкодить,
Тож часу не гайте.
Душі згинулі в Вівані,
Ангели у тілі.
Дали знак нам в Ватикані,
Дві голубки білі.
Над Майданом позавчора,
Лебеді летіли.
Над Михайлівським Собором.
Доленьки просили.
Ще не вмерла Україна,
Пам'ять не украли.
Не впокориться руїна,
Не за те вмирали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484862
дата надходження 10.03.2014
дата закладки 11.03.2014
Майдани знов спалахкотіли,
В громах тремтіла далина.
Вставай Вкраїно прогриміло,
Й скотилась площею луна.
Вставай козаче ворог суне,
Масковські зуби вишкіря.
У Душу нашу скоро плюне,
Кайдани ржаві приміря.
Виводьмо коника з стодоли,
Москалик просить: - « хай гуля».
Пора коневі в чисте поле…
Погрози знов звучать з Кремля.
Та списа й шаблю не забудьте,
Й тугу попону для коня.
Швиденько часу не марнуйте,
Весела буде там гульня...
Нам українцям не звикати,
Ще не забула ковила.
Нам прищепили Батько й Мати,
Що в Україні два крила.
Не віддамо свого ні п’яді,
Крим наша є свята земля.
Тут Князь хрестився на укладі,
Тож дарма Ворон тут кружля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483029
дата надходження 02.03.2014
дата закладки 02.03.2014
Поздовж як кров червоні квіти,
Багряним пломенем лежать.
І мати плаче, де ви діти?
Ми ось, на брустверах лежать!
Не встигла бідна притулити,
Не встигла хлопчика обнять.
Лежать тюльпани горем вмиті,
Саменька буде вікувать.
Не встиг кубельце своє звити,
Щоби водиці їй подать.
Щоб сиву голову схилити,
Онуки вже не прибіжать.
Куди ту біль – тугу подіти,
З душі розхристаних розпять.
Терпкі весняні первоцвіти,
До Бога з Ангелом летять!
Не плач матусю, буду снитись,
Як зорі в небі мерехтіть.
Для тебе маком буду в житі,
Посеред поля пломеніть.
Памяті героя небесної сотні з Житомирщини,
який помер 22.02.14 р.від ран в одній з лікарень Києва. Написано після виступу його старшого брата, ветерана – інтернаціоналіста, капітана 1 рангу Левандовського на сцені Майдану.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481960
дата надходження 26.02.2014
дата закладки 26.02.2014
І хто сказав, політики не треба,
Це хто сказав, потрібно розійтись.
Ні нам говорить, Сотня з неба,
Щоби щурі, старі не завелись.
Бо до кінця, не виконані плани,
Там на Печерах, повна каламуть.
Отож не підем, доти ми з Майдану,
Допоки ці, підмурки не впадуть.
Аби онуки, ранок зустрічали,
Пора змію, зажучити в кулак.
Гнилі почистим, душі і завали,
Щоби скінчити, друзі кавардак.
Не буде там, облуди і дурману,
Не буде там, принижень і проклять.
Очистим хату, світлу від обману,
Й настане спокій, мир і благодать.
Тож хто сказав, політики не треба,
Нам хто сказав з Майдану розійтись.
Ми зробим все, бо виникла потреба,
Аби старі, щурі перевелись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481741
дата надходження 25.02.2014
дата закладки 25.02.2014
Небесні Душі над Майданом,
Як пташенятка у гаю.
Колишуть Ангели вігвамом,
Готують місце у Раю.
Зустріли груди їх жакани,
Застрялі кулі в голові.
Та не убили їх Таргани,
Хоч, як топили у крові.
Від крові пінились фонтани,
Упала сотня Вас в бою.
Завдав глибокі ворог рани,
Та ми із Вами, тут в строю.
В надіях світяться Екрани,
Гримить у Бога на горі.
То вже посипались боввани,
Й тікають виплодки – щурі.
Розтали вирієм тумани,
«Вам слава!» - тричі бунтарі.
Достойним лицарям пошани,
Складають Думи Кобзарі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481165
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 23.02.2014
Чого ядюкою плюєте,
Попи московські і жиди.
Знов паутиною снуєте,
Вчорашні вихідці з орди.
Євреї з нами на Майдані,
Приходять в гості москвичі.
Сябри, вкраїнці і армяни,
Зібрались з покликом душі.
Ще вчора поряд, тут стояли,
За нашу славу полягли.
Та ви їх вбили яничари,
Орлині крила відтяли.
Пішли до вічності герої,
Почили в хаті у журби.
Покрились славою живою,
Щоб ми позбулися ганьби.
І вас непрощені іуди,
Гієни зрощені в чаду.
Які прийшли до нас з нікуди,
Щоб ви згоріли у аду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477795
дата надходження 07.02.2014
дата закладки 11.02.2014
Нова Вкраїна з вічності постала,
Без жидо - урків, вихідців з орди.
Зозулька долю нову накувала,
Зі сліз, терпіння, слави і журби.
Як довго долю тую ти чекала,
І як тобі чекалось без вітрил?
Без крил, безкровна в обріях літала,
Коли ховався в смутках небосхил.
В дорогах дальніх тратила ти сили,
Зчорнілі в горі лишила сліди.
Й високі в полі сипані могили,
Та вперто йшла, незламна до мети.
В огнях уже заквітчані Майдани,
Як цвіт стоять онуки і сини.
Розтали хмари, - сіяні тумани,
Й над ними небо синє, як льони.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476357
дата надходження 01.02.2014
дата закладки 01.02.2014
Ще вчора чайки - довбанки козачі,
В Дніпрі здіймали хвилі на диби.
Сьогодні ж внуки, - євнухи собачі,
Бандитам зека, служать, як раби.
Червоні очі впоєні дурманом,
Горять у страсі дико від злоби.
Тітушки вночі бидла ятаганом,
Стругають нам у темряві гроби.
Як істукани «ряжені повстали»,
Проскуру брали з сучої руки.
У Дупи й Гепи соплі облизали,
Продали честь давно за копійки.
Штани із кухра вийняли в лампасах,
Побиті міллю тріснуті по швах.
Наголо шашки ножни в прибамбасах,
Упалі груди в ржавих медальках.
Чуби «зістригли» виродки безпері,
Їх закували в "Беркути" жиди.
Козачі внуки, виросли в волєрі,
У яничарах вихідців з орди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476236
дата надходження 31.01.2014
дата закладки 31.01.2014
Загулявсь в степу Махно,
Сплять десь гайдамаки.
Наше зброджене вино,
Дудлять вурдулаки.
Гей,тачаночку б мені :
Байраком промчати.
Щоб зміг вільно,як у сні,
Ранок зустрічати.
Сизим птахом полечу,
У безмежне поле.
Досить хлопці закричу,
Умиватись горем.
Вийміть списи і серпи,
В стрісі заржавіли.
Почорнілим від ганьби,
Пригодяться в ділі.
Їх освятять молитви,
Із могил " за справу"
Звільним хату від чуми,
Збережемо славу !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473572
дата надходження 19.01.2014
дата закладки 19.01.2014
І буде суд, і буде кара,
Затямте, нелюди про це.
І згине зло, як та примара,
В обнові, знищене творцем.
Розбудить Бог, німу кошару,
Осінять, ангели крилом.
Навернуть, втрачену отару,
Нещасних, витравлену злом.
Та не простить він яничару,
Й сліпим, безкрилим беркутам.
За дикі в сутінках кошмари,
Воздаться їм, по їх ділах.
"Попросять" хама, знов на нари,
Пора посидіть на пайках.
Із пєтухами там до пари,
Хай кормить, воші по ночах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472992
дата надходження 16.01.2014
дата закладки 16.01.2014
Не можу вільно дихати і жити,
Не можу в серці бога прогнівить.
Коли її опльовують бандити,
Коли вона, розтерзана лежить.
Їй не жалкую небо прихилити,
В часи сумні, коли їй так болить.
Не дам кохану, матір погубити,
Допоки простір язвою ятрить.
Моя Вкраїно люба незборенна,
Трипілля вічність в пісні соловїв.
Для ворогів ти досі не збагненна,
Хоч не була, пещенцем у богів.
Гієни дикі жили твої рвали,
Від крові плакав по заплавах брід.
Це ж, як хорти зацьковані кусали,
Коли на землю, падав й небовид.
Та не змогли, ні знищить ні убити,
Замало стріл та зброї у горил.
Отож живеш і далі будеш жити,
Благословили, предки із могил.
Зникали орди, гинули народи,
Пішли назавше в сутінки віків.
А ти, кипуча й досі повновода,
Як глиба в річці, серед ворогів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471792
дата надходження 11.01.2014
дата закладки 12.01.2014
Довкруж тріпочуть, стяги жовто – сині,
Знімілі руки, вирвались з вериг.
Козацьку славу кличуть з домовини,
Збуяли цвітом в душах молодих.
Моя повстала, ненька Україна.
Дійшли до бога, предків молитви.
В тілах восстала, ятренна руїна,
Скупа злетіла болем з тятиви.
То доля наша, гірка і полинна,
З небес упала, крильми навзнаки.
А Матір Божа, чиста і нетлінна,
До нас прийшла у вічність навпрошки.
Майдани сірі, скупані в любові,
В колишній славі, знову загули.
Їм в путь світили, зорі вечорові,
Частинку Раю з неба подали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471149
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 09.01.2014
Сичі в Діброві стомлені кричали,
В пітьмі рипіли клени й ясени.
Асфальти вмиті кровію харчали,
І духом предків плакали з труни.
На віче сиві кликали Майдани,
Побив кийками в темряві дикун.
Скував бандюга душу у кайдани,
Прогнав по честі й гідності табун.
У храмах божих сонячно світало,
День зарождався новий із пітьми.
Терпіти досить ворога престало,
Зметем ординців виплодків чуми.
В Дніпрові кручі сутінки втікають,
Стікають сльози хвилями в яри.
Та вже відкрили ангели портали.
Благословили крильмИ із гори.
Отож женімо прийшлих з каганату.
Щоб не знайшли дороги вже назад.
У пеклі місце жиду й супостату,
Хай там будують в батька паханат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470483
дата надходження 05.01.2014
дата закладки 07.01.2014
Розвій вітре сонні мари,
повій на Вкраїну.
деруть шкіру янучари,
мітять домовину.
Зїли серце в рідній хаті,
бісяться собаки.
озвіріли волохаті,
наче вурдулаки.
Доли й гори посіріли,
хмарами сповиті.
І Діброви почорніли
в гореньку умиті.
Хватить чуєш нести кару,
пити чужі кпини.
Порозгонь же вітре хмару,
у лиху годину.
Нагадай чийого роду,
козацькії діти.
Щоби гнали геть заброду,
досить вже терпіти.
Скільки можна в пеклі скніти,
від чужого бога.
Повернімось до родини,
Лади і Сварога.
Щоб в душі знайти злагоду,
діток колихати.
Щоб від заходу до сходу,
зникли супостати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469276
дата надходження 30.12.2013
дата закладки 30.12.2013
Дніпро ревучий річка повновода
Вже знову й знов виходить з берегів.
В віконце вузьке стукає нагода,
Прийшла в свитині сплакана з віків.
А дні такі знеможені і сірі,
Майдани з ночі вмиті у крові.
ДітОк побили люті дикі звірі
Нема сволоті в підлості межі.
Буремний час прокинулись герої,
Які згадали, що не холуї.
Тож дай їм Боже випити левкої
Щоб не розлити спокій в сулії.
Точити досить байки – баляндраси,
Балачки лишні зараз вже пусті.
Вилазять знову з льоха Піде Раси
Й плюють на наші заклики пусті.
І не можливо з бидлом говорити,
Глухі пани не чують в хаті грім.
Взяли за право вдома нас ганьбити,
Як хазяї заходять в хату - дім.
Це ж ми були, були колись народом
Куди поділась ваша честь і гнів.
Тож скільки можна "тішитись" уродом
Хіба не сором бавитись в рабів.
Щоби вони дорогою загнулись,
Щоб їх здійняло небо на палі.
В цім світі більш ніколи не проснулись,
Бо їм немає місця на землі.
Геть резидента, виплодка болота.
Нехай зіллє нечиста у відстій.
Щоб в потойбіччі виринув заброда
В кублі поганців виродків - повій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464142
дата надходження 04.12.2013
дата закладки 04.12.2013
Вставай Вкраїна вже гуде:
Дніпро великий.
Майдан заплакав - нас веде,
Твоєю кров"ю вмитий!
Молились душі до небес
У куполах сповиті.
Козацький дух з пітьми воскрес
В Михайлівському скиті.
З курганів виймемо мечі
Для нас зариті.
Візьмімо гідності ключі,
Цієї ж миті.
То Всевишній дав згори,
Як своїй дитині.
Вже підняті прапори,
Предків сонце – сині!
Ми їх закалимо вогнем
Наш оберіг в блакиті.
І у майбутнє понесем
Хай гріють внукам в світі.
Вставай Вкраїна вже гуде:
Дніпро великий.
Майдан заплакав - нас веде
Твоєю кров"ю вмитий!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463622
дата надходження 02.12.2013
дата закладки 02.12.2013
Печаль котилась сива над Дніпром
В хрестах церковних з дзвоном гомоніла.
То доля наша раненим крилом
В нащадках пам'ять приспану будила.
Спадала долу свічами сльоза,
Скупа й гірка дістала у глибини.
Як у пустелі спаленій роса,
Живила кров’ю вени України.
Майбуть з подачі Божої руки,
Висів над схилом Ангел рукокрилий.
Тут тисячами плакали свічки,
Єднання в душу з неба струменіло.
Розтав в порогах стомлений туман
В яру в скорботі з нами помолився.
Щоби проснувся в кожному Богдан
Щоби у кожнім серці оселився.
Щоб геть ішли хазарики люті
Не сміли нам розказувать, як жити.
В тайожний з ними нам не по путі
Там європейцям нічого робити.
Нехай збирає речі окупант,
Спакуймо бидлу яйця й апельсини.
Нема гаранта - просто квартирант
Для нього вже закічились гостини.
Уже проснувсь нескорений народ
Він був і є і буде незнищенний.
Бо на шляху страждання й перешкод
Він з пуповини Богом бережений.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462305
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 26.11.2013
Шумить на дворі дощ осінній
по гіллі котиться плачем.
Останні схлипи журавлині
в душі звиваються вужем.
Пливуть думки за горизонти
вже дні такі сумні й малі.
Схилили небо мастодонти
звисають клоччям до землі.
Поникли приспані тривоги
замовкла пісня у гаю.
Вже сниться літо у чертоги
і теплий дощик у маю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461464
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 20.11.2013
ТРІСКУН вгорі у дуду грає
В гаю парад розпочинає.
Крупою сніжною січе
Аж личко білеє пече.
Ой Леле – Тату не суди,
Дитятко - сина з череди.
Дванадцять їх в тебе синів
Для різних пір і почуттів.
А ось і КРУТЕНЬ виглядає,
Діброву в бурки озуває
Зявився білий у халаті,
Сніжинки сипле волохаті.
*
КАПІЖНИК з досвідку гуляє,
Дівчат за пальчики хапає.
З струмка вина майбуть напився
В гаю з дівчатками дражнився.
*
ПУСТУН струмочком вилітає
В крамниці бутлі замовляє.
З берізок краплі наливні,
Дарує діткам і мені.
*
Смакує вранішня роса,
Худібці краще від вівса.
Посіяв ПРОЛІТЕНЬ лукою,
Скропив водою дощовою.
*
З туману вистрибнув РУМЯНЕЦЬ,
Як циган кинувся у танець.
Навкруж буяє - зелениться,
Зерном у полі колоситься.
*
З косою вийшов в поле СТРАДНИК,
Найліпший в батечка доладник.
Щоби було в дворі не пусто,
Кладе покоси жирно й густо.
*
Вже й ПРИПАСАХА тут, як тут,
Вдягає конику хомут.
Якщо господар не лінився
На ниві щедро завруниться.
*
Прийшов у гості ВЕЧІР РОКУ
З – за спини вигулькнув нівроку.
Качає теплі стільники,
Зібрали бджілки з толоки.
*
Птахів зібрав ВЕСІЛЬНИК в зграю
На зиму вигнав їх із раю.
Знудився бідний під тернами
І плаче жовтими сльозами.
*
КОВАЛИК з клена на льоту,
Зірвав попону золоту.
Купив підкови для коня,
Й махнув по долах навмання.
*
СТУЖАЙЛО виринув з туману,
Скував у кайдани.
Зібрав у вирій чемодан
І зник за обрієм шайтан.
Ой Леле – Тату не суди
Дитятко - сина з череди.
Дванадцять їх в тебе синів
Для різних пір і почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460792
дата надходження 15.11.2013
дата закладки 16.11.2013
Нема тебе вже тілом відійшов.
Пішла душа до Бога небокраєм.
Звідтіль ніхто до нас ще не прийшов
бо звідтіля ніхто не повертає...
Прости мій друже, що не вберегли...
можливо слово гірке десь сказали.
Коли бувало в чімсь не помогли
і подзвонити часом забували...
Коли тобі не легко вже було,
а ти чекав і сердився, - бувало...
Бо вже тоді підрізане крило,
боліло мабуть, плакало й мовчало.
Гарячі сльози згорнуті клубком,
здавили груди, ниють без пощади.
Матуся сива плаче за столом:
Немає Мамі ліків від розради.
А надворі синичка за вікном
щілинку в хату знАдвору шукає.
Душа у шибку стукає крилом:
Не плач Матусю просить і благає.
Я тут іще, - іще не відійшов.
Душа моя у просторі блукає.
Хоча домівку Бог уже знайшов,
Та горе ваше в ирій не пускає.
У другім світі я без ваших крил.
Ой, як мені отут вас не хватає.
Та застилає очі дим і пил.
і на землі для мене вже смеркає...
Я бачу вас у плоскості земній,
Підняв мене мій Ангел яснокрилий.
Тож підніміте чарку за впокій,
для вас лишаю память у могилі.
Невільний я – тож мушу відійти.
Моєї долі випита цикута...
Хай бережуть вас спалені мости
Моєї долі згублена спокута!
13.11.2013.
Микола Годунок (Дід Миколай).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460151
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 12.11.2013
Ковалик двері відчиняє,
Змітає листячко в саду.
Довкруж діброву напуває,
Духмяним соком на меду.
Мудрагель вітер на осонні,
Майструє флейту з кураю.
Вмиває кетяги червоні,
Вином гранатовим в гаю.
Діброва вбралася у шати:
Убрали в церкву молоду.
Звучать у дощику сонати,
Втікають в осінь золоту.
Мені б їх впору перейняти:
Ступлю назустріч втікачу.
Щоби не скинули агати,
В багрянім лиску кумачу.
Пр: Льодовий ковалик - древня назва листопада.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459436
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 09.11.2013
Листки падають в долоні
теплі пурпурові.
Вітер в кленах, як на троні,
грає на гармоні.
Слід - доріженьку в діброві
пора замітати.
Грудкотрус напоготові
доню зустрічати.
Та десь коні ще в полоні:
Стоять на припоні.
Рвуть вудила, як з картоні,
застоялись в схроні.
Білі яблуньки в обнові,
що там тії шати.
Пора солоди медові
з осені черпати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458392
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 04.11.2013
Коли бикують злодії - бандити,
коли жирує в нас жидомоскаль.
Не можу я миритися терпіти.
Не дасть мені ні совість ні мораль.
Піду в пороги Богу помолюся,
впаду в Дніпро пощербленим мечем.
У хвилях синіх болем розіллюся,
дістану з дна намолений тотем.
Дадуть його наставники суворі,
щоби позбутись каїнів - щурів.
Почну карати суддів - прокурорів,
ментів собачих - "птичок" холуїв.
Хіба Вкраїні служите паскуди,
катам чужим одвічним ворогам.
Бо ж не її ви любите іуди,
продАли душу виплодки жидам.
Прим. птичка - Беркутом зоветься
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457759
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 31.10.2013
В яру зсубочена хатина,
повисла ганком на поріг.
Снопами стежку підмітає,
чекає блудника з доріг.
Іду назустріч у долину,
як та пір'їночка лечу.
Зіткала осінь скатертину,
вдяга Околишню в парчу.
В дорозі клену пожурився.
Нехай звучить в гілках струна.
Душею в молодість розлився
аж вдалеч котиться луна.
Солодким маревом у танці,
бурштином сіється жура.
У роки вмокнуті в багр"янці,
втікає з осені пора.
Дозрілі кетяги в калинні,
тривожать сум не обійти.
Сховатись хочеться в затинні
в затишок хати утікти.
...води джерельної напюся
і захмелію від вина.
З дитинства досвідку всміхнуся.
Й зорі ранковій із вікна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456942
дата надходження 27.10.2013
дата закладки 27.10.2013
Вовняні хмари вкрадені у Мари
Цитрину клали у небесну гладь.
В долину соком бризнули із чари,
Благословили Божу благодать.
Зійшли в Діброву вдягнуті у шати,
Злягли спокоєм в тиші почуттів.
На землю впали з дива аромати,
Повіяв спокій затишком ів.
Та сум чомусь тривогою кружляє.
Уже не гріє серденько теплом.
Опале листя в смуткові блукає
В душі лоскоче стомленим крилом.
На плечі клени голови поклали,
Вже не шумлять, не сила йти у бій.
Стрижалі з хмар в даруночок дістали,
Малюють настрій осені рудій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455595
дата надходження 20.10.2013
дата закладки 20.10.2013
Регенерати учорашні вилізли з баюри
Рвуть Вкраїну на частини ПідеРи і ТУРи.
Під ногами не ступити, змії – каракурти
Відгодовані із пекла Братчики й манкурти.
Повилазили з нікуди вОСики й іуди
Як собаки по команді гавкають із буди.
У нашийнику юдейськім «Харчеки - Циперди»
Ненаситні в своїй злобі ладні матір зжерти.
Схаменітеся: "фашисти – краснозаді урки"
Вам лишилося недовго заспівати Мурки.
Вже проснувся наш Славутич у своєму реві
Рве гадючу павутину - кайданИ сталеві.
Гнів наш в кару яничари, виросте паскуди
Не сховаєтесь продажні вас дістанем всюди.
Зникне наймит – пустоцвіти, зайди і заброди
Підем разом у майбутнє стежкою Свободи!
Вода змиє гріх і сором понесе у море
Вітер безтолоч розвіє степом неозорим.
Заспівають соловейки у саду вишневім
Будуть кручі усміхатись й дякувать співцеві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455027
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 17.10.2013
У дитинство знову повернуся
тут колись ходили ми дітьми.
Над полями пам’яттю здіймуся
хай лоскочуть ластівки крильми.
Гляну вниз навколо оглянуся
хай не тужать клени і льони.
Я для них в любові признаюся
йду до них, додому із зими.
Тут коріння наше і матуся,
звідси в світ виходили людьми.
Я вже тут, отож не заблуджуся
ой, як легко дишеться грудьми.
Упаду у трави – притулюся
їх впою солодкими слізьми.
І назавше дома залишуся.
Накінець. Я в Бога за дверми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452780
дата надходження 05.10.2013
дата закладки 08.10.2013
Колись усі підемо в небуття,
все тлінне тут, людина помирає.
Та ми не хочем мати забуття,
бо ж там похвал і памяті немає.
Вже в другий світ готується душа,
життя пройшло у роздумах і муках.
Але одне нас грішних утіша,
залишаться тут правнуки і внуки.
Тож покидаєм совість і любов,
думки свої оманливі, як діти.
Ой, скільки ж булО рубано тут дров
і скільки було яду нами спито.
Прости нам Отче вибач і прости,
за те, що ми ослухатися сміли.
Прости, як зможеш, гріх нам відпусти,
за все, що в цьому світі наробили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452458
дата надходження 03.10.2013
дата закладки 04.10.2013
Напій рубіну в скатерці розлито,
розлив у долині Грязник - чарівник.
Укрив гаї Весільник оксамитом
й поніс у доли вишитий рушник.
Малює осінь пензлем краєвиди,
вмокає грона й кетяги в бурштин.
Милують око чари миловиді,
Лежать сновиди розсипом перлин.
Застигла в сні наситилась Діброва,
летять в тумани знову журавлі.
Про щось в журавок точиться розмова,
кур...ли лунає й котиться в імлі.
Курінь холодна точиться і з гаю,
манить мене у вирій голубінь.
Як журавель, я спокою немаю,
несе мене думками в височінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452117
дата надходження 02.10.2013
дата закладки 02.10.2013
Полісся знову в запахах грибних,
В Карпатах гриб дурманить полонини,
Опеньки й маслючки і «білі», як один,
Лягають зібрані у плетені корзини.
Яка ж то радість «білого» знайти,
Душа співає «гімн грибний» природі,
Від втоми в лісі на мохи лягти
І дякувати лісу і погоді.
Корзини повні і душа цвіте,
А кількість «білих» – ордени на грудях,
Бо справжній гриб, лиш по ночах росте,
Щоб рано–вранці показатись людям.
Людині щастя, як ростуть гриби,
Коли тумани покривають гори,
Чи на Поліссі від грибів сліди,
Гриби ж бо в лісі диво-казки творять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451364
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 28.09.2013
В гаю розвіяв Багрянець,
листки у охрі сиплються з беріз.
Мідяно – жовті падають у танець,
в останній свій, із осені каприз…
Руєн захмарив небо, задощило,
сонатом вітер з гаю затужив.
Заскочив серце, наче заніміло,
осінню тугу долами розлив.
Холодний Хмурень диха йому в спину,
озвалась чайка з плачем.
А дощ надворі пряжить без зупину,
змива осіннє плачем.
…Не падай в душу Осене - завіє,
не залиши у річці без весла.
Не напувай на дворі ностальгію,
лиши для мене часточку тепла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450683
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 24.09.2013
Нехай віками святиться калина,
Не рвати цвіту клятим ворогам.
Єдиний Бог, для мене Україна,
Я їй одній завдячую життям!
Ні пам'ять нашу вам не погубити.
Хоч і важкий в Вкраїни жереб – шлях.
Ви не змогли в крові її втопити,
Тож українці вам не по зубах!
Заграви й війни з досвідком зникають,
І небо чисте зранку наче скло.
Та в душах чистих пам'ять полишають,
Та пам'ять живить наше джерело.
Те джерело, що зветься Україна,
З розчарування, сумнівів, падінь.
Те, що не стало звично на коліна,
Лежить в могилах цвітом поколінь.
Схилюсь в поклоні, тихо помолюся,
За пережиті бурі лихоліть.
Даю Вкраїні слово не зігнуся,
Якщо загину, в неї для воріт!
Бо докір наш в насипаних курганах,
В тисячолітнім вирі розмаїть.
Лежить в рубцях розорений у рани,
Як незнищенні докази століть.
Вам не сховати злочинів, не в змозі,
Закарбувались в памяті століть.
Не відбілити прощу в синагозі,
Бо й крокви в неї наскрізь у крові.
Отож проснітесь гідри і лахундри,
Збирайте речі й далі від воріт…
Вас виглядають олЕні із тундри,
На пару з ними бавтесь в гамбіт…
Ми поважаєм предків заповіти,
А вам здалося гідність наша спить?
… ну як же вам безрідним зрозуміти,
Що Батьківщину можна так любить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450413
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 23.09.2013
Пливе човник річкою,
В човні перепілки.
Розговілись чічкою,
Дідусеві бджілки.
В човні під вербою,
Наче три лілеї.
Дражняться зі мною,
Ой, красульки - феї.
Із води Дніпрової,
Вигулькнуло диво.
Виткалось за обрієм,
Як у ночі сниво.
Чудо тепле радісно,
З лісу виглядало.
Із лиману жадібну,
Хмарку напувало.
Усміхнулось Сонечко,
Блиснуло в обнові.
Вийняло з віконечка,
Промені казкові.
Стежечка веселкова,
Скупана в любові.
Розчинилась барвами.
Зникла у діброві.
Розгойдала човника,
Зачерпнув водиці.
Замочили ніженьки,
Мої білі птиці.
Та про що малечі ці,
Барви - хитавиці...
На колінах в Діда всі,
Внученьки - сестриці.
Пливе човник річкою,
В човні перепілки.
Розговілись чічкою,
Дідусеві бджілки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447737
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 08.09.2013
Не можу "ящика" включити:
Куди не глянь масони пруть...
Чергові паряться сновиди,
в жовтушнім мареві облудь.
З параши лізуть таракани,
нема просвітку просто жуть.
Знов мітять жида в Отамани,
спасіння вкотре нам несуть.
Та досить нам вас, - Робін-Гудів
із лицемірів і вовків.
Пророків ваших із Талмудів,
та моісейчиків - царів.
Ідіть, вас просимо ординці,
допоки просимо, ідіть!
Розперезалися чужинці.
І ваше шобло, заберіть.
Щоб не лишилося і сліду:
Розтав, як з глини Вавілон.
По вас відправим панахиду,
щоби забуть, як страшний сон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446601
дата надходження 01.09.2013
дата закладки 01.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2013
Вином по край наповнені стопари,
Жадані гості всілись за столом.
Знялася пісня сферами за хмари,
Торкнула душу сонячним крилом.
Раптово все в окрузі захмеліло,
Запахли диво - медом полини.
Проміння п"янно небо прихилило,
В лугах замовкли птахи й цвіркуни.
Душа сердешна вирвалась на волю,
Як те лоша із стайні молоде.
Луна удалеч, котиться по полю,
Гуля село... - Весілля золоте!
Лілеї зорі в заводі зібрали,
Вже ніс у гості Місяць миріжком.
Клени вхмелілі спати не лягали,
Лунало : - " Гір -рко" стомленим селом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445739
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 29.08.2013
За Дніпром у степах і лісах,
мій народ звоював свою долю.
Слава предків моїх у віках,
бо боролись Вкраїнці за волю.
У Вселенському морі Мудрець,
зберіг гідність в пекельному колі.
Не розтратив любові сердець,
у відведеній Господом ролі.
Бо відвагу цінили в житті,
в ній дорогу свою торували.
Не бажали чужого в бутті,
тож тріумфи в путі обминали.
Не вдягали ми лаврів чужих,
щоби лаври ті нас не кусали.
Але гнали паскудів лихих,
коли в нашу водицю плювали.
Знов скажені безпривязні пси,
шаленіють вкруг нашої хати.
За шматок, від жидви, ковбаси,
на Вкраїну цим діткам начхати.
Криком плачуть на схилах сурмИ,
ой, загралися ж ви, - демократи.
Щож не хтіли ви бути гістьми,
будем бидло за шиворот брати.
Були завше у мами сини,
не всі дітки Вкраїни поснули.
Тож міцніше тримайте штани
вурдулаки, ми честь не забули!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444642
дата надходження 21.08.2013
дата закладки 21.08.2013
Цвіркун на дворі шпарив безугав.
Розносив спів левадами, - сонати.
Жагучі ноти сипались з октав,
Дівчат жигун запрошував до хати!
Лягали спати стомлені бджілки.
Їм з квітів снилось у Нірвані.
Вхмелілим медом з пасік стільники,
навкруг стелили запахи духмяні.
А Вечір йшов намоленим шляхом
із літом в Липця скінчились дебати.
Збирав пожитки Страдник за ставком.
В покої йшов, - у Ніч відпочивати.
Як Равлик Місяць витягнув ріжки,
знайшов вчергове чим подивувати.
Будив у хмарах заспані зірки,
щоби у шати нічку наряджати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440764
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 31.07.2013
Ніч в гущавині вже задрімала,
Чорну ковдру сховала свою.
Паволока в долину тікала,
Змалювавши узори в гаю.
Впав у груди діброві серпанок,
Під ногами росу цілував.
Зустрічав у левадах світанок,
В дивовижжі пташиних октав.
В верболозах Зозулька кувала,
Обізвавсь в очеретах Бекас.
Крячка діток в ставочку купала,
Готувала малих в перший клас.
День на дворі новий розгорявся,
Грозівник по долині гуляв.
Я закохано в щасті купався,
Зачарований світ дивував.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439503
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 25.07.2013
Жаль мені вас хохломони,
Бідні ви поганці.
Гідність вкрали в вас масони,
бо спите засран.. .
Боже, як же залякали,
Як стравили душу.
Мужність чоботом стоптали,
Витрясли, як грушу.
Де ж це видно щоб господар,
ворога боявся.
Зайді - гаспиду свідомо,
Під ногами слався.
Схаменись прошу, незрячий,
В писок дай вражині.
Не принижуй честь козачу,
Предків в домовині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437802
дата надходження 17.07.2013
дата закладки 17.07.2013
Тулубгюген у Черкасах майстер – клас гонив у масах.
«Бий жидів» - кричало з майки око вилупня з лушпайки.
А на спині -"Чуш з города",і наляпано, - «Свабода».
Об’єктив наш поміча, хтось керує ним з корча.
Виглядає, тю маланець, а забрав би його пранець.
Вдів на плечі геям шлеї, що візьмеш ти з них, плебеї.
Дума стадо, що породні: Їм звання дають «народні».
Он візьміть Гаврилюка, слів нема без є.ука.
О, натура. – широта, як Мотрона, що свята.
Але, що вам тут казати, є ж у кого приклад брати.
На Вкраїні прєзідєнт, - міжнародний Резидєнт.
Тож співають під куранти й досі зайди – окупанти.
Бач засиділись мутанти, тому в нас аж два Гаранти.
Є гарантик – «захисник», той що в рамочці - «блудник».
Що не включиш Бузина, морда Вітьчина дурна.
Чи Муратова Марія, «Боротьбистка».., мама – мія.
З об’єктива, як звірюшка, виглядає Джан – Гірюшка.
Чеше й гонить по вушах, бє «Фашистів» в пух і прах.
Скрізь «курносенькі» гляди, пракурор, СБ, суди.
Обнагліли геть хорти, як об’їлись блекоти.
В них давно вже свій устав, хто їх кровник той і прав.
Галасують в Тель – Авіві, демократи, ЛіБрі, ліві.
Як безпривязнії коні, заіржали в Вашингтоні.
Краснозаді, Пі.. Ра.., теж одної з ними раси.
Як в пустині із сулії, на Вкраїну ллють помиї...
Що в Москов'ї, що в Польщі, загуділи, як хрущі.
Треба ж так поринуть в мрії, що - «фашисти чинять дії».
Кричить злодій. Стид і срам. Ба прикинулось ягням.
Куди дітися від згуби, схаменітесь, душогуби.
Наче ми у вашій хаті, ой дістали ж ви пархаті...
Та почуйте гуркіт грому: йшли б шановні ви додому.
В демократію не грайтесь, якнайскорше забирайтесь.
Остогидли нам розводи, подамо ми вам підводи.
В вас немає в серці Бога, отож, - скатертю дорога!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437701
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 16.07.2013
Розтали в ілюзіях мрії, як хмари,
Коли були рівні посли й кочегари.
Сліпих ще багато сказати Вам мушу,
Тож досі хозари плюють в нашу душу.
Не ми ті вали величезні поклали,
Дорогу у "світле" - кістьми вистилали.
І ті міліони , Вкраїни сини,
Лежать в Колимах не з моєї вини.
Тож поряд Русі не поставлю Орду,
Народ мій в "єдіной" пожив на біду.
Одна в мене Мати,- ні теща ні тесть.
Любити Вкраїну, я маю за честь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437053
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 13.07.2013
Смердить скрізь запахом козлячим.
Менти пропахли і суди.
При владі виплодки собачі:
Куди не глянь, - одні жиди!
Впилися владою шакали,
як сарана в землі чужій.
Мою Вкраїну розікрали,
потомки злодіїв, повій.
Пора по писку дать ординцям,
по шиї нечисті брудній.
За грати проситесь злочинці,
тож в злобі біситесь тупій.
Щоби не сумно "там" ночами,
разом «впакуємо» ментів…
Щоб турбувалися за вами.
Ну як без геїв - холуїв.
Щоб вірно вам і там служили,
грифони, беркути, козли…
За вами горщики носили
й смоли без черги подали.
Ми на Вкраїні Богом даній.
В своїй чужинці, стороні.
Терпіть не будем басурманів,
бож скільки жити у лайні!
Спітніли стомлені долоні,
у піхви сховані мечі.
Стоять осідланими коні,
лунають дзвони із Січі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436978
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 13.07.2013
Чумацький шлях світився у дозорі,
Щем розливався медом на вустах.
"Люблю" - шептали губи у покорі,
Купальська ніч кохалася в вогнях.
І з неба в річку падали етюди,
Сонети білі сипались з фати.
З зірок зривались трепетом у груди,
Молився Місяць з дива до води.
Гріхи русалки в чарах розчинили,
Пекучий сумнів в пута одягли.
В полон благенький спротив причинили,
Тверезий розум в трунку сповили.
…Скипіла кров застояна у венах,
Рвонула навстіж тілом навмання.
Жагуча пристрасть схована у генах,
Блаженну похіть гріла в почуттях.
Тепер не вміють щиро так любити,
Тепер так небо в зорях не горить.
Це ми могли колись його обняти
І пристрастю своєю розтопить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435907
дата надходження 07.07.2013
дата закладки 09.07.2013
Скажи, мій сину, чом покинув Україну,
своїх батьків, свою рідню?
Невже не чуєш, як мольба до тебе лине:
"Вернись! Зерном засій ріллю!"
Тебе чекає обездолена Вітчизна,
дивись - блищить сльоза в її очах!
То ж не очікуй її тризни,
будь сином їй не на словах -
в повітрі порох знов запах!
Прошу :"Вернися, сину рідний мій, додому,
душа моя горить вогнем!
Води напийся з мами рук, з її шолома,
вже досить бути холуєм!"
Калина в лузі знову виросте здорова,
в гірке минуле піде листопад...
Країна встане у обновах
і заквітує, ніби сад!
Як дивний заквітує сад!
Скажи, мій сину, чом покинув Україну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435190
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 04.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.07.2013
В полудреме в полутьме,
Жизнь свою я прожил.
Видно надобно судьбе,
Что ее я пропил.
Ни кола мне ни двора,
Бог с небес не сбросил.
В кабаках и бардаках,
Я их "проматросил".
Женский пол, я ублажал,
Не заметил осень.
Брал у жизни все подряд:
В шевелюре проседь.
Ой кручинушка судьба,
Что так развернулась.
Сниходительной была́,
Б́ы́ла, - отвернулась!
́
Приткий баловень судьби,
Вдоволь "вкарулесил".
По дороге "растрепался",
Потерялся весел.
Дико, пустошь на душе,
Серим волком воет.
Смерть тоскливо при Луне,
Мне могилу роет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434769
дата надходження 01.07.2013
дата закладки 02.07.2013
Я закохався в тебе місто,
В чудес - намисто твоїх хат.
Де з чудних вуличок, як з сита,
Скрізь віє спокій й благодать.
Всі барви сонячні із неба,
Зібрав в єдино чарівник.
Всі квіти Раю і дерева,
Розсипав в Бучі івник.
Садиби в мальвах і барвінку,
Проспект - суціль висячий сад.
Цілують шавлії стежинки,
Тече з балконів виноград.
Химерні клумби із петуній,
В подвірях айстри й нагідки.
Стрункі ялинки, - ой красуні,
Привітні діти і жінки.
Буркун і чаполоч вухасті,
В дворах чатують на межі.
Горять вогнем троянди навстіж,
Вселилися намертво в душі.
Відняти настрою несила,
Нуртує в грудях, не спинить.
Щось підняло мене на крила,
Струмочком в серденьку бринить.
Лунають звуки звідусюди,
Висить вчарована блакить.
Злетілись всі птахи з округи,
В дібровах листя їм вторить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434521
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 30.06.2013
Мальви білії зранку кохались в траві,
Пелюстки розпускали лапаті.
Цілували їх джмелики в губи й бджілки,
Гріли ніжки свої у пилку волохаті.
Під капличкою липа стара, в молоці,
Скільки років їй сивих, не знати.
Квітом сипляться світлії очі її,
Притулилась щокою до рідної хати.
На траву біля неї щасливий приліг,
Ой, як пахне ж цей цвіт медунковий.
Блимнув зайчиком промінь на мамин поріг,
Полетів у дитинство метелик ранковий.
Щем розлився солодкий в дитячій душі,
Я думками за ними полинув.
Тут колись цілували мене спориші,
Паничі колихали, як рідну дитину.
Соловейко затьохкав, струною збринів,
Спив з округи красу світанкову.
Здарував бурлакові, беріг він мені,
Заховав до пори у своєму смичкові.
Полетіла удалеч, як пісня душа,
Щойно випила зайвого рому.
Било серденько в грудях маленьке пташа,
Повернулось нарешті, до рідного дому!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433351
дата надходження 24.06.2013
дата закладки 24.06.2013
Жарить сонце як в печі
Ніде тінь сховати,
Заховався я в покліт
Віршика писати.
Квочка Дуся на зорі
Вивела курчата ,
До обіда надворі
Пасли онучата.
У сусіда, що навпроти
Тявкали сучата,
Три дні саме перед цим
Вивелись малята.
Закінчилось молоко
У сучки Федори,
Сусід п’яний як дручок
Вигнав її з двору.
Носаком їй під хвоста
Як зарвав , зацідив,
Полетіла як скажена
По дворах сусідів.
Чом ти сука не котяра,
Мишку йди впіймати.
Маю вдома своїх троє,
Нічим годувати.
Як собачки їсти хочуть
Не приходить спати.
Тож навіщо сучці миші
Коли є курчата….
Верещала квочка Дуся,
Здалася без бою.
За хвилину зозулястих
Лишилося двоє.
На колінах Сашка лазив,
Песики мурчали.
Зодоволені усі,
“ Федю” цілували.
Дядько ж Яша приловив
Біля будки Сашку.
Сучка зникла десь у мить
Жалько бідолашку……
Мабуть бідна утопилась.
Став кульгати Сашка
Квочка Дуся дяді Яши,
Знову кудкудаче……
Отака вона мораль
Хай господь пробаче.
Жаль Федору і діток,
- Бо життя собаче !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432731
дата надходження 20.06.2013
дата закладки 22.06.2013
Вже три десятки, як пішов з життя,
Це пів дороги пройдених по суті.
Немає звідти в світ наш вороття,
Тебе не можем звідти ми почути...
Стоїть в покутті рамочка твоя,
Усмішка щира світиться журбою.
Ти мабуть з неба дивишся здаля,
Махаєш діткам рідною рукою.
Якби ж ти міг обняти онучків,
Рідненьку кров свою поцілувати.
В пориві довго жданих почуттів,
Усю любов гарячу їм віддати.
На жаль без тебе виросли сини,
І Тато наш пішли вже за тобою.
Ростуть на Ваших стежках полини,
Лежать у нашім серденьку журбою.
Вас памятають клени і рідня,
І тужать в Бога Янголи крилаті.
Пішли у світ той криком журавля:
Так часто плаче наша мама в хаті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429456
дата надходження 05.06.2013
дата закладки 05.06.2013
Поглянь цвіте волошка в житі,
в тополі вивільга співа,
Та в душах коїться скорбота,
та їсть з середини журба.
Біблійні воші - козопаси,
істоти Щедрого Життя,
Зажрате кодло – Піде Раси,
вже нас вважають за сміття.
Ну схаменітеся небриті,
вже затремтіла булава.
Вам зад здійняти хватить миті,
тремтить в руці давно, жива.
Знамення світиться в блакиті,
і буйний вітер завива.
Недовго лишилОся гниді,
вже безволоса голова!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428805
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 02.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.05.2013
Вишиваночку краплю сонечка,
я на вулицю одягну.
Її вишила моя донечка.
Мліє серденько, як в раю.
Із Поліського сонця – каменю,
завиточками із вогню.
З країв Лесиних чисті спомини:
Душу виклала з бурштину.
В’ється ниточка тай до ниточки,
я красу твою понесу...
Двоє діточок, як ті квіточки.
Що ти є в мене, Слава Йсу.
Я любов твою в серці вигрію,
ласку виперу в спориші.
Ніжність вимрію в теплім вирії,
я в руках її сколишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427339
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 25.05.2013
У вербах білих заледве зоріло,
Курносий Місяць зорі цілувавав,
В обіймах вітру плесо захмеліло,
В небесні шати любий пеленав.
Затихла пісня раптом на півслові,
Як угорілий хтось зареготав.
Блакитне око блимнуло в діброві,
Мабуть Чугайстер Мавку проводжав.
Всю ніч хрущі над вишнями гуділи.
В гаю писали пісню соловї,
У небі зорі спати не хотіли.
Купала втому скрипка вдалині,
Надворі вечір вмився дивиною,
У вербах Місяць тихо задрімав.
Стояли двоє вражені красою,
В гаю Росяник трави пеленав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425697
дата надходження 18.05.2013
дата закладки 19.05.2013
Звичайно в світі найрідніша Мати,
у всіх народів і у всіх часів .
І незбагненно факт цей подолати,
бо заслужила більшість почуттів.
А я за Батька хочу теж сказати,
для мене завше, «висновки» - чужі.
Навчився в нього свою думку мати:
Лежить указом в зраненій душі.
Як в полотні пелюстками фіалки,
в моєму серці жилками на тлі.
Частинки сонця, - місячні агати,
у спраглім серці росами лягли.
А на дворі залишилися скалки,
як роси зранку стомлені у склі.
Я йшов за батьком, як ті йолки-палки.
Чуття з любові визріли в імлі.
На руки Батько брав мене до себе,
до Жайворонка в небо піднімав.
Ховав в долонях промені із неба.
мене й Матусю в пальцях зігрівав.
Уже років нам тих не наздогнати,
десь полетіли вдалеч в чужину.
А Мати й досі мусить ревнувати,
і часто ставить спогади в вину!
Роки у тім майбуть не винуваті,
зберіг скалки ці смуток почуттів.
В душевних ризах сховані цибаті.
Чи може вічні, в пірї журавлів..?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424414
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 12.05.2013
Пошану вкутано у грати,
скрізь беззаконня в куражі.
Давно ніхто ім Батько – Мати,
колишні дітки вже чужі.
Згубили совість за червінці,
живуть паскуди одним днем.
Отруту випили по вінця,
лежить в окрузі полинем.
Навчили їх іуди жити,
забрали душу міражі.
Тож розучилися любити:
В повазі гріються вужі.
Куди йдете ви вуркаїнці,
що навчитеся у гієн?
У котрих злодій, як Патрицій,
а сам Диявол, - Сюзерен.
У хаті плачуть Батько – Мати,
у полинах, пече нутро.
Ні, не таку Вкраїну кляті,
Душа чекала і Дніпро.
Щож гнів закушує вудила,
виводить коника з віків.
Здійняв Дніпро до неба хвилі,
карати будем ворогів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424351
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 12.05.2013
Схилим голови низько в журбі,
за діток твоїх мила Вкраїно.
Ні не тих що стріляли у спину тобі,
в тих , що вірили в тебе до згину.
Як буває завжди на війні,
кожен йшов за свої ідели,
Що брат брата зневинно вбивав у борні,
вороги винуваті, - шакали!
Згиньте ж гади, як роси в траві,
не зацьковуйте нас, не займайте.
Розберемось ми самі, не лізьте «святі»,
вічну пам'ять ви їх не чіпайте.
Встаньте юні герої з могил,
ви ж за Неньку померли згадайте.
Із холодних бетонних гранітних могил,
один одному руку подайте.
На Волині й де річка Дунай,
з смертю славу свою повінчали.
Кровю воїв горить при гаях Іван-чай.
Як героїв вас скрізь зустрічали.
Остогидли промови пусті,
щоби їм язики їх в огні повсихали.
На цім світі давно вже лишилися ті,
що за вами в «загрядах» стояли.
Тож не будемо: «В помпи гудіть»,
нам нема від чогО веселиться.
Помянімо ж брати і ми воїв своїх,
помянімо, як в світі годиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423768
дата надходження 09.05.2013
дата закладки 09.05.2013
Весняний вечір сповнений любові,
солодку память з шпарочки дістав.
Злітали в небо зорі вечорові:
Тебе кохану в човнику чекав.
В гаю Співака шпарив безугаву,
у плесо з Раю Ангел заглядав.
Злетіла боса лебедем до ставу:
Їй ненаситний груди цілував.
Застигли в чаті лілії в гаремі,
спадало ситцем марево з уяв.
Горіло страстю полум’я в Богемі,
ставочок в вербах сором свій ховав.
Розсипав зорі Місяць з діадеми:
Скалками з неба випали з оправ.
Неначе феї щойно у в Едемі,
світанком тихим визирнули з трав.
Зникали в небі сутінки червленні,
Росяник хмарки сині пеленав.
Своїй подружці - ніченьці коханій,
вгорі небесні шати лаштувавав.
Вже й Соловейко виринув з октави,
в діброві десь Пустунище розтав.
Блаженством білим сипало під ноги,
над нами кущ черемухи збуяв.
Коротка нічка прагнула в покої.
Ховав Пролітень люльку у рукав.
Твої ж вуста тремтіли у покорі,
Босяк з тобою нас не відпускав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423607
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 08.05.2013
Біля призьби де вітер приліг,
цілував пелюстки пурпурові.
Падав цвіт яблуневий до ніг,
миріжок хизувався в обнові.
Й я сьогодні напевно спірит,
геть загрався у маговій ролі.
Посадив свою внучку на пліт,
як у Бога в раю на престолі.
Звився вітер, ступив за поріг,
жайворонком озвався у полі.
Лунав долами радісний сміх,
моя внучка сміялась у хорі.
Спалахнув горицвітом квітник,
бджілки тепло гуділи на дворі.
Сипав перли з гори Росяник
пелюстками - небеснії зорі.
Застиг в квітах божественний лик,
дмухав бджілкам у крила – долоні.
Вишив Ангел з бурштину рушник,
приліг спатки в траві на осонні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423105
дата надходження 06.05.2013
дата закладки 06.05.2013
Алея дивом в свічечках горіла,
світилась в зорях піднебесна гладь.
У буйнім квіті, наче розімліло...
Лежала ніжним смутком благодать.
Молитва щиро з паперті лунала,
а на дворі співали солов'ї.
В озонні краплі до небес шептали,
єлеєм в серце падали в раю.
Христос воскрес, воістину зродився,
своєю смертю нашу подолав.
В спокусах тіла духом не зломився,
За віру в Бога - Батька постраждав.
А солов'ї у гАю не вгавали,
в вербових вітах Ангел колихав.
Пелюстки квіту білого кружляли,
їх вітер ніжно в губи цілував.
...На небесах неначе опинився.
Таке щось ніжне снило в торжестві.
Надворі час раптово зупинився.
Христосались, знайомі і чужі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422905
дата надходження 05.05.2013
дата закладки 05.05.2013
Весна на дворі з вітром шепотіла,
в росі ранковій начебто і з скла
комусь в майбУття долю ворожила,
а під вікном черемуха цвіла.
Весна буяла, жити так хотілось,
пливли приємні помисли з уяв.
Щось тепле й миле серденьку наснилось,
я під роддомом з квітами дрімав.
Та раптом хмари стали наді мною,
в черемхи цвіт неначе посивів…
Ваш син помер котилося луною.
Жаль, персонал зарадить не зумів.
Горів в вогні поранений Чорнобиль,
поніс отруту світом вдалину.
Розвіяв пекло з вовчої утроби,
то спалахнула квітка з Полину.
Пішли в безсмертя воїни - герої,
грудьми спинили кляту Сатану.
Щоб нам світило сонечко з тобою,
зозулька щоб кувала у бору.
А на дворі весною знов буяє…
Внучку нараз чотирнадцять рочків.
Знов, як колись на обрії світає,
летить удалеч гомін журавлів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421053
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 26.04.2013
Душили нас, як звірі шматували,
палили нас в пекельному вогні,
А ми , як Фенікс знову виживали,
хоч їм здавалось , знову у труні.
Скипіла кров у незнищенних генах,
рве душу й серце болем на шматки.
Вже відгунулись їм відкриті рани,
круки смакують їхні печінки.
Гризуться в плоті вихідці Аїди,
жадоба точить виплодків чуми.
Як ті щурі в предсмерті, - самоїди,
за падло бються виродки пітьми.
Давно людьми ви прокляті Гієни,
чирки на тілі, - кляті гендлярі.
Ідіть до батька в пекло шарлатани,
вам буть іуди в Бога на суді.
Це скільки нас в могилу положили,
на кручах сивих дома, в Колимі.
В віках залізом голодом морили,
ой, Боже щирий, - холодно мені.
Ні не дарма стояли на Майдані,
лиш закалили душу у в огні.
Тож не діждетесь гибелі погані,
бо не втопити віру у брехні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420865
дата надходження 25.04.2013
дата закладки 25.04.2013
Яка ж це розкіш натомитись,
махнути чарку на дворі.
Роси з берізоньки напитись,
розкинуть руки на траві.
Ген джмелик крильцями махає,
зелені чеше миріжки.
В траві солодощі шукає,
цілує в очки квіточки.
... - Зявилось диво синьооке,
таке малюсеньке стримить.
В серденьку тьохнуло глибоко,
нервовим дотиком бринить.
В саду метелики лапаті,
ганяють вітер в толоці.
Життя буяє в благодаті,
\"дуріють\" в вишнях горобці.
На крилах ластівки хмаринку,
кудись у синю даль несли.
Й мене підняли, як стеблинку:
\"Змалів\", я мабуть від весни.
З хмаринки сонечка торкнувся,
веселку з обрію обняв.
В промінні сонечка умився,
в краплинках росяних розтав.
Солодка розкіш , натомитись,
залишить втому на Землі.
З хмаринки небо прихилити,
й розтати з розкоші в імлі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420071
дата надходження 21.04.2013
дата закладки 21.04.2013
Застиг в пірїнці журавля,
до тебе мамо рідна лину.
Хтось в лузі скатерть застеля,
розсипав Пролітень перлини.
Буяють в зелені гаї,
на струнах арф веселка грає.
І живлять землю ручаї,
життя в красі відпочиває.
.
Душа додому поспіша,
лечу в хмаринках на світлину.
Волинь моя, моя душа,
люблю тебе я до загину.
Зачахне річка без джерел,
і сохнуть віти без коріння.
Коли я дома, - я орел,
бо я тут виріс із насіння!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419087
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 17.04.2013
На подвір’ячко до хати буслики летіли,
Біля ганочку під вечір крильми лопотіли.
Із кубелечка на землю впало перевесло,
Онучатко до господи в дзьобику принесли.
Діставайте вже скоріше з кухрика кожуха,
Буде Вам дідусю й бабо ще одна крикуха.
Наливайте горілочки по самії вушка,
Баранесса народилась, третя цокотушка,
Доля сіяла синочку стежечку з левкою,
Щоб і їй принесли бусли донечку весною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418635
дата надходження 15.04.2013
дата закладки 15.04.2013
Трамвайчик повз.., закапало мастило,
світились страхом латані боки.
Від щему й смутку наче звечоріло,
в строфу лягали зболені рядки.
Котився в далеч сумом здичавілим.
Трусився гірко в клаптях потрухи.
Відро на крюці тіпало кадилом,
туберкульозом чихало в дірки.
"Швидкий трамвай "пакращенє вродило.
Ну де ж воно, самому невтямки.
О, Боже милий, як осточортіло,
та це ж в ПідеРи, лише квіточки.
Щоб від жадоби вас було сказило,
щоб ви жували лише «квіточки».
Щоб ви пили з пакращеня мастило,
щоб вас сточили наші болячки.
Аби лиха за вами десь сходила,
як терикони , лишила кучки:
Крий Бог лихе насіннячко зродило,
щоб не "зригнули" ядом ягідки.
Щоб вас біда в трамвайчик посадила,
щоб вас в Дніпрі втопили балачки.
Щоб ваш трамвай у пеклі заклинило.
Летіли слідом лайка й матюки.
Пора виймать на збоченців зубило,
щоби себе очистить від «луски».
Щоб скорше взяти лома за правило,
щоб з них лишились клапті і друзки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415885
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Втомився я - їй бо втомився, даремні ревнощі терпіти.
Куди ж раніше я дивився, не вмієш мабуть ти цінити.
Я ж бо нікому не зміняв, окрім дружини добре знаєш.
Й тебе у мужа не відняв, хоч знав як сильно ти кохаєш.
У нас у кожного сімя, для них ми також мусим жити.
Любов до рідних так трима, що часом хочеться завити.
Не смій перечити зважай – я не поліно щоби тліти.
У почуттях як водограй, бо Овен я – мені горіти.
Кохання щире не займай, не смій в сміття його топити.
Моя любов як той ручай, не може в повені зміліти.
Отож іди я відпустив, не дістають до серця стріли.
В душі тебе мабуть звільнив, на згадку сумніви лишились.
Звела все в мінімум прощай, цю правду гірку ніде діти.
Хоч знаю буде ще не раз, у грудях серденько щеміти.
Ти ж ще знайдеш бо молода, іще весною будеш мліти.
Мене ж несе у даль вода , я буду пам’яттю зоріти.
За що ж ти доле така зла, чому зі мною таке чиниш.
По «бурчаках» у світ вела: в пітьмі ж щасливчикам відчиниш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417981
дата надходження 12.04.2013
дата закладки 13.04.2013
Прокинувсь легінь на світанку,
всміхнувся з променя весні.
Вдягнув Вередник вишиванку,
розкинув руки в далині.
Озвався пугач запізнілий,
неквапом крильми потрусив.
Тай полетів десь буркотливий,
мо був йому в тому мотив.
Серпанком далеч струменіла,
світився Досвідок з доріг.
Розправив міцні свої крила,
ступав в Господі на поріг.
До мене міцно притулилась..,
буяла в пролісках весна.
Нас розлучити не хотіла
з частинки променя струна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417551
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 12.04.2013
Співуча мово, гаю калиновий,
блаженний край, мальованих хатин.
Тепло і ласка, з’єднані у слові,
то край мій, зітканий з перлин.
Люблю тебе, я зараз як ніколи,
бо в підворітті, клятий вуркаган.
Впіймав дівчину, - Україну голу,
з мошни паскуда, витяг ятаган…
Я зготувався, ворога зустріти,
мене не трусить, з помаху яйцем..
Вогонь я - Овен, тож не можу тліти,
і не впаду , до ДауНів лицем…
Бо не хохол, - безформенна амеба.
Я українець, - коренем з століть…
Можливо завтра, виникне потреба.
Віддам життя, без сумніву, за мить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417060
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 12.04.2013
Весна до гаю завернула,
принесла ноти в рундуці.
Струмки піснями забриніли,
річки скупались в молоці.
Вільха сереженьки оділа,
прийшов у гості дивосвіт.
Позалицявсь до дівки мило,
посіяв в долах первоцвіт.
В хмаринок личко проясніло,
пробіг Вередник озерцем, -
Пустун підняв до неба крила,
синичку втішив промінцем.
Весна у пензлики вмокала,
із неба синього блакить.
В хмільній мелодії розтала,
солодким маревом лежить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414665
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
Хочу з внучком тебе привітати.
що журавлик приніс з майбуття.
Хай постеле барвінок хрещатий,
йому долю щасливу в життя.
Перше квітня, з весною родився,
тож нащадку твоєму всіх благ.
Хтось на небі мабуть помолився.
щоб малюк у житті, щось досяг.
Хай Олекса змайструє колиску,
теплі днини зіллє в почуття.
Покупає в чарівнім любистку,
щоб не збився в дорозі з пуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414696
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
В кабміні в розпалі дєбаті:
Откудаль можно ще ворваті.
Внучаті зайди від чуми
із відголосків Колими
сховались бидло "за дверми".
Злодва вирєшує дє взяті,
щоб не згубіть електораті.
Та палучілас, как всягда.
Давно вжє виряшів Раджа.
Хіба кабмін там шось ріша?
Даняцкім болше па нуждє,
трімаць іх вигадно в уздє.
Тож трєба ім на павадок,
отдать усьо, не будя впрок:
Там нарасуйтє между строк.
Їх так «Свабодай» залякалі
Шо, «як калісь галасували».
За дрянь, за виродків змії.
Сміялись доли і гаї,
ба ім сказалі, то сваї.
«Данєцкі» в члєнах шо там жаль.
Падбросів Ющ і проча шваль.
Хто проті був їм нє указ
Братки в дільницях на показ,
всєх клалі рилом в унятаз,
Упала дур у смертогріх,
«Обрали» знов Донецьких бліх.
Радная мама нє гаруй
бо всєядно палучіш .уй.
Папробуй шось патом зясуй.
Плювати хочуть «епатажні».
Суди і власть давно прадажні.
Наскрізь Садомма і Гоморра.
На піяніно апріорі,
ганяють «Мурку» пракурори.
Чужинець знов «Гаспідар» в хаті.
Ординців вибрали кастраті.
Ну скільки можна вже дрімати,
чи не пора з колін вам встати.
Вкраїнця дома обирати..!
Пора вже брать за петельки,
брехня втомила й матюки.
Шабельки з піховок виймати,
І вишиванки одягати.
Вкраїна просить Батько й Мати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414349
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 31.03.2013
Звабливим ніжним поцілунком,
прийшли у гості чудеса.
Зустріла вранці подарунком,
пелюсток кручених краса.
Через поріг ступив навшпиньки.
О Боже, що це вигляда?
У очі дивляться тичинки.
Мабуть мене хтось сповіда.
Злетіли з пензля пелюстинки,
з шпаринок промінь визирав.
Торкнувся ничком до стеблинки,
у в губенятка цілував.
В мені побачив конкурента,
знічев’я знітився притих.
Втомився трішки в компліментах,
з леліток вроджений жених.
Пробило струмом до судинки,
завороживши дрож пройняв.
Немає жодної клітинки,
яку б глибоку не дістав.
О диво, ніжносте кохана.
з росинки зрощена сльоза.
Умита в свіжості весняній,
благословенна в небесах.
Від чуда, квітонька манюня.
Горять пелюстоньки в огні.
В мою закоханий красуню,
хмеліє й полудень в вікні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412722
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 26.03.2013
В "Меморіал " аж кидало у жар,
бабулька стежку щиро прочищала.
Вовки – боввани блимали з кошар.
Із потойбіччя ворони кричали.
А у кущах червоний сербернар,
пурячив в ноги зайді збайдужіло..
Дивився з парку вдалеч пролетар,
із постаменту гордо й захмеліло!
Сміявсь в долині аж трусився яр,
це ж як сліпих ідеєю сказило?
Собачим пійлом згОнило в бульвар,
а щоб воно скоріш було сколіло.
Куди ж ти падло прямо на вівтар:
Бабулю милу змієм колотило.
То лаштувався в пекло перегар,
поставив крапку мертвому й кадило.
Із СТО курів свищем димар.
За три версти прокуреним воняло.
Гойдавсь на дроті зірваний ліхтар,
із парку Слави світлим ідеалом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412336
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 25.03.2013
Ганяю розпач, йди вже спати.
Хоча обом пора спочить.
Я теж не можу біль сховати,
жура розпеченим жалить.
В пітьмі на дворі Сич ридає.
А він чого в тузі кричить?
Мо то Душа твоя блукає,
з безодні зіркою горить.
Пішла нічого не сказала.
Відтоді серденько болить.
Не скаже нічка, повінчала,
твоїм спокоєм дорожить.
В куточку свічечка горіла.
Стьмяніло блимнула на мить.
Інтимом в серці промайнула,
І вже за обрієм зорить.
В безкрайній тьмі думки літали,
тож нам до ранку не спочить.
Немов приблуди ті блукали,
Ой, як хотілОсь зупинить.
Куди ж вас діти подівати.
Вже нічка в досвідок біжить.
Журбу не можу я сховати,
печаль тривогу сторожить.
прим.Інтим в українській мові сокровення.
Не путати с интимом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411441
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 24.03.2013
Я, єсмь потомок оріїв святих,
про це ви б мали воріженьки знати.
Та що візьмеш з вас олухів лихих:
Ціпи лишилось з схованки виймати.
Я ненавиджу підлість і сексот,
хай обминає всяка нечисть хату.
Моя ж Вкраїна прагне тих висот,
що вам руками з грязі не дістати.
Досіль співає жайвір з піднебес,
щоби здійснилось предками завітне.
Майбутнє наше визріло з чудес,
як Ружа в мами під віконцем квітне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411857
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 24.03.2013
Збудили в лісі проліски весну,
коли Вас мама рідна народила,
З руки поклала в люльку Талану,
майбуть рідненька Боженьку зустріла.
Приніс Янгелик сяйво на крилі:
Обіч Дніпра навкружки розвидніло.
Всміхнулась Доля в церкві на шпилі,
то безнадія в хмарках проясніла.
Молили ж в Бога плачем і мечем,
ой, де ж тебе Недоленько водило?
До нас вернулась знову Кобзарем,
душа свята в Шевченкові зродилась.
Велика, сильна духом з джерела,
дали Любов нам , Віру і Надію.
Як Прометей, заточеним пером,
З кусків гранітних вимостили мрію.
Реве ревучий, - котиться Дніпром,
від гніву бісить зголоднілу річку.
Та Вже змостили конику сідло,
і вклали в піхви шабельку сестричку.
Щоби печаль не падала жалем,
щоби скоріше тріснули окови.
Вогнем горіли синім над Дніпрем,
донецькі зайди з сходу – людолови.
Князівно Ліно зникнуть шахраї,
ті що знічев’я Душу осідлали.
Вже в злобі злій здихають хохлуї,
у потойбіччя разом вирушають.
Ще ж дяку Богу голос не погас:
Доки живі Вкраїнонька не згасне.
Завершим справу гідно в одночас.
Засвітить мило сонечко прекрасне!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410469
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Вже 37 в дверях стовбиче,
прийшло прокуреним шляхом.
Рідню і друзів в гості кличе,
махає здалеку крилом.
Щоб не тупилися чересла,
струмки живились в джерелі.
Здарують друзі човен – весла:
Було в Господі й на столі.
Надійних гальм на поворотах
щоб Капітанить на кормі.
Кар’єрних успіхів в роботі,
лише в валюті зарплатні.
Нехай Дружинонька кохає,
хай поціновують Жінки,
Хай Теща горенька не знає.
І не чіпляються плітки,
Ще хай здарує доля Казку,
в житті насиченім добром.
Здоровя зичу під зав’язку,
Якщо злетіти, - то Орлом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410169
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013
Роки мої, як дикі квіти,
у чистім полі серед трав.
Не встиг до себе притулити,
як їх у мене хтось украв.
Відцвів бутон, осіннім снігом,
у сивім мороці зівяв.
Пішов собі за Боривітрем,
мене ж у мандри не узяв.
Пішли роки, убрід за вітром,
журбу пекучу сум обняв.
Чи на поталу чи на втіху,
знічев’я душу осідлав.
І хто ж я є тепер, без цвіту?
Як сіромаху хтось підтяв.
Не зміг в долонях їх зігріти,
щоб зупинились, не вгойдав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410120
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013
Із потойбіччя сонні мари,
прийшли із схованок сновид.
Мурло згодоване на нарах
на троні всілось, як ведмідь.
Престол обсіли ідіоти,
куди не глянь сидить гібрид.
Із вурдалаків - кіпріотів,
хрестив для себе людоїд.
Халяви лижуть уркаїнці,
В подобі тілом та чужі.
Зїдять і матір за червінці
в гнилім болоті, як вужі.
Геть обнагліли шарлатани.
Гуляє в нетрях крокодил.
Обсіли душу вуркагани,
укрили хмари небосхил.
Собаки сучі, ПідеРили,
потвори пекла, хижаки.
Бодай скоріш ви десь почили
щоб вас сточили хробаки.
Щоб вас розвіявав в полі вітер.
Журба за вами не стоїть.
Господь за вами ноги витер
у сивім мороці століть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408947
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013
Летіли гуси, шумно гелготіли,
додому несли весну на крилі.
Присіли трішки щоби відпочити:
Зірвали кригу в річці на воді.
Зустріла річка дочок своїх мило.
З руки Матуся в дзьобик напува.
Ой, як за зиму скучила за ними,
не відпуска, за крилоньки трима.
Звільни матусю наші білі крила,
сховалась вже, за обрієм зима.
Струмочки – внучки звечора до діла,
прилаштували весла до човна.
Запріг Протальник у барвінок шило.
Украв у Сніжня брата застіжки.
Позичив теплі сани в Олексія,
цілує в груди доли й миріжки.
Ой , гуси - гуси дітоньки маленькі,
летіть уже удалеч понад гай.
Хай напувають коней козаченьки,
нехай малює провесінь розмай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407466
дата надходження 09.03.2013
дата закладки 10.03.2013
Як любо Боже провесінь на хорі,
вже весновію коси заплела.
Застигла просинь в до ре мі фа солі,
розмай - косою стежку вистеля.
Озвалась шалом вивільга з тополі,
лоскоче погляд марево здаля.
Струмок в гаю озвучила басоля,
на груди повні дихає весна.
В діброві вітер гілочку лоскоче,
з хмаринок казка в душу струменить.
Вгорі у кроні ку-у-рю сваркоче,
застиг в зеніті полудень на мить.
Агу-хи-тьо то самочка з ялини:
Свою струну в мелодію вплела.
Печаль зимова вирвалась з рутини,
із неба дивом в застіжку лягла.
Знов засвистіло тю у на узвишші,
Крутнувсь на землю соколом юнак.
Підняв пірїнку у свою опішню,
Там лашував колисочку босяк.
Їх пісня щира до незмог тривала,
вечірнім стомом падала у круг.
В Капіжник ноти просинь наливала,
вдягала Марцю з миріжка ланцюг.
В Криму співають птиці жовтокрилі,
в Карпатах шпарить синій шалапут.
Птахи в моїй Волині жовто, жовто - сині,
Вже в Березолі спати не дають!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406832
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 07.03.2013
Розтали зранку сутінки в вікні,
у скло влетіла захмеліла просинь.
Весна зі звонів в церкві на шпилі,
в зимову душу падала як роси.
Надворі щемом плакала весна,
у голих гІлках промені горіли.
З собою в гості трунок принесла,
що ми з тобою разом окропили.
Порвали клоччям сходжені вітри,
колись в горні закалене вудило.
Лишились в снах засмучені сліди:
Так рано в вирій птахом відлетіла.
Вже білий сніг туманами розтав,
думки лягали в скошені покоси.
Їх спокій жваво,тепло заплітав,
ще вчора в мертві льодяні тороси.
Летять,летять додому журавлі,
пірїнка впала,в стежечку присіла.
Ой не вертайте в зиму снігурі,
мої думки коханням здичавілим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405828
дата надходження 03.03.2013
дата закладки 03.03.2013
Якась пустка зависла навколо,
марять квіти у вазі бліді.
У думках - чорне,замкнуте коло...
Чом без тебе так сумно мені?
Де ти,зіронька мила, відрадо?
Серцем плачу, душею кричу...
З візерунків земного свічадо,
я у небо до тебе лечу.
Свою свічечку там прилаштую...
У холоднім промінні вогню,
тебе знов обніму, зацілую...
Лід безодні в душі розтоплю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402745
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 01.03.2013
Налийте в чарочки вино,
зніміте спогади з орбіти.
І як любилось, що було
на довгій ниві пережито.
Ой, грубе ткалось полотно
в Івана й Ніни з розмаїття.
Як те концтабірне тавро,
спливла полова в лихоліття.
Десь відшуміло відгуло,
роки по суліях розлиті.
Приємні поряд, як весло,
Гіркі у сутінках закриті.
Вже старість дивиться в вікно
й долоні зморшками укриті.
Та ще в очах горить добро,
любовю й ласкою зігріте.
Румянцем вкрилося чоло,
як шибки променями вмиті.
Гей, заспівайте щоб гуло,
хай Вас почують в цілім світі.
Відійде хай на вітер зло,
жалі давно дощами змиті.
На зиму вдягнуті в манто,
пливуть як послідок в транзиті.
Хай бє в криниці джерело,
співають птахи у зеніті.
Махають довго ще крилом,
з престолу Божої блакиті.
Півсотні в парі відцвіло.
Як ті волошки сині в житі.
Нуртує в душах ще тепло:
Дай Боже довго бути в літі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404944
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013
Сніги заплакали під стріхою,
доріжки вмилися слізьми.
Упав струмок в долині втіхою,
в дитячих пустощах весни.
У світлі сонця, переливами
порхають ноти у гаю.
Упали зранку в душу хтивії.
Знаходжусь досі я в Раю.
В калюжі промінь, пустотливими
гойдає трісочку крильми.
Дзвінкими світлими поривами,
торкає пальцями струни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404625
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013
Надворі сніг запрошує у вальс.
В віконце тепле туляться сніжинки.
Пухнасті гості просяться до вас,
в кущах мережать білу скатертинку.
Несуть у гості свічку й коровай,
чудесний день, від сонечка частинку.
Як повелось в Вкраїні зазвичай,
в куточку мостять з вовни кожушинку.
В теплі сповити душу хоч на мить,
аби у ній не змерзалася крижинка,
на нім потрібно трішки посидіть ,
покласти скраю вишиту торбинку.
…Гей наливайте повні бо вже час,
Лунає пісня з чаркою в обнімку:
Влетів в шпаринку чарівник Пегас,
привів з собою Музу із Олімпу.
Вкраїнська пісня щира, як життя,
прийшла до нас сьогодні на світлинку.
Нехай вона вас всюди захища,
від злих негод, як шапка невидимка.
Під ноги стелють вишитий рушник,
любов матусі, - струджену краплинку,
Хай вам Вкраїни - божий захисник,
щасливу й довгу вимостить стежинку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403558
дата надходження 23.02.2013
дата закладки 23.02.2013
Мені не сором, за своїх братів,
життям своїм вони ризикували.
Коли кипіло й виливався гнів,
вони завжди попереду стояли.
Пігмеї ниці, зайди, хохлуї,
як ті шакали з ями виглядали.
В Москві ідейні вишколи пройшли:
Вожді чужинські їх завербували.
Позаду вас, як тінь ішла Москва,
ви перед нею завше плазували,
бо за душею шабелька крива:
З мошни – талмуда, гроші визирали.
І поки ваші, кровники - брати,
Вкраїну нашу в рабство продавали,
Ви в підворіттях, клятих холуїв,
пропащі душі, у общак скупляли.
Когось тягають досі по судах,
когось ви вже давно купили.
Стоять в журбі могили у хрестах,
це ті кого ви, окаянні вбили…
Тремтить голосить, змучена журба,
о, сучі діти, щож ви наробили?
Від ваших «дій» посивіла вона,
у гнів Господній, самі породили.
Мо, вам поможуть, хрещені в жидах?
що у Печерських пагорбах засіли.
Як ті що ходять, взуті в «Беркутах»,
бодай нечисті, разом всі горіли.
Ми не забудем вам Гостинний двір,
коли ви Беркут клином шикували.
Нас як худобу, в відчаї товкли,
від українців, банду захищали.
Що інвалідів, хлопців, що дівчат,
усім наліво й справа «роздавали».
Закон і право в вас на носаках.
І депутатів в заки лаштували.
Тріщали руки, спини і носи,
як носороги навкруги топтали.
Летіли шапки слідом і куртки,
за нами труби, - докази влітали.
В «покоях» свідки, - «наші» поняті,
стомились видно, нас давно чекали:
Листки тремтіли й ручки в кулаці,
така їх доля, бали набирали.
Рипіла стула, рвались аркуші,
мордастий Беркут, - рапорти писали.
Як по команді, що там на душі,
як ми їх били, матом пригощали…
Стерпить бумага: слідчі тут як тут.
Давно ці хлопці, службу знають.
Їм не впєрвой, мо косточку дадуть,
злочинні дії у рядках шукають.
Царапина вот видиш на звєздє,
ти мог пагон, колєгі оторваті.
Вот здєсь приказ , сматри із МВД,
то мой Закон, нє смєю вибіраті.
Сматри в бамагу, граматниє всє,
замовкни сучка Беркута вгощали:
То за столом озвалося дівча, -
донецькі хлопці, протакол пісалі.
Майор зайшов: Знайоменькі тут всі,
Як вас приємно, тихих зустрічати.
Отож прийшлося, «другу» що в душі,
тут накипіло, трішки відірвати.
Ой, жаль мені, Батьків і Матерів,
що зустрічали, вас колись для хати.
Якби їм знати, в люльці упирі.
Вони б на завше вас заколихали.
Тож не достойні, ви моїх синів,
попи чужинські мабуть охрестили.
"Хай вам воно",- забризкало з - під брів..,
у злості скули, ходором ходили.
Ой, як хотілось зїздить по зубах.
Я бачив в нього, аж лице зчорніло,
та був із нами разом адвокат.
...Пішов. Без нього, наче посвітліло.
Ступив вечірній смуток за поріг.
Спартанців зеки й слуги відпускали.
Лунало: " Слава" - в відділок з доріг.
З Свободи хлопці, друзів зустрічали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402524
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 19.02.2013
Обізвалася бандура,
плаче гірко, тужить.
Край калиноньки зажура,
свого сина будить.
Проснись Гетьмане Богдане,
де Ти є, озвися.
Топчуть матір вуркагани,
встань же, подивися.
Куди глянь чортополохом,
поросли кургани.
Сум чатує за порогом,
а на серці рани.
Все поїли, наче мілі,
де беруться сили?
Із жадоби, як у хмілі,
виривають жили.
Навстіж тягнуть і грабують,
вже немає сили.
Москалі і хозарюги,
як воші обсіли.
Просинайся вже, сідлай,
свого вороного.
Нехай геть іде відчай,
до біса лихого.
Ні, не буде вам жалю,
підколодні змії.
Досить жиду й москалю,
висіти на шиї!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401364
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Баба Маня відсудить пенсію хотіла,
Бо в них зона від ЧАЕС: занесло вітрило...
Бабу Галю виглядає, вийшла щойно з двору.
Як та качечка повзе, ледь чалапа в гору.
Вбік поставила ціпка, сіла скраю лави,
Ну кажи що там було,бо не до забави.
Тільки грубку розтопила,борщику заправить,
тож давай скоріш кумо, щоби не прогавить.
…Оце ж, я була в суді, зайшла коридором.
А там людоньки мої, наче я в оборі,
всі сердиті якісь злі, наче звірі люті,
як у клітках бугаї, звечора припнуті.
Захотілося кумо у нужник сходити.
Тут я бачу що біда,щоб не наробити
то я скромно до вікна: дядько там сиділи.
Скажіть дядьку де воно :аби ви хотіли…
Хе, корова ти сильска, словна вишла с двору,
Подивився на мене, як на ту потвору.
Чухай га а, па єтажах, слиш спрасі в них чипу.
Ги и, а єслі нє датут, бєрі в руцькі дупу.
Яж у другий бік обори, жінка там сиділа.
Наче з виду так нічо, чи я прогляділа.
Ти чево снуешь везде, что тебе зараза.
Надоели как ви все, вжє от вас ураза.
Здеся чипа нє дают. Ходят пракурори.
Не хватала им ищо на очкє умори.
Беги в сторону метро там на пєреходє,
только под ноги сматри, лампачка в дійодє.
Ув акошко пастучі, всунь у дзюрку гривні.
Можат сразу отварят,Єсь мянути дивні…
…Не верталась я кумо,Сатана їх втопить.
Бачу в них не відсудить, скорш лихая вхопить.
Баба Маня із відром,стоїть для криниці.
Нахилила журавля, набрала водиці.
Ой кумонько що було,Вам не розказати.
Тільки після того всього, не хочеться й ср…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400449
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 14.02.2013
Почорніли сині хмари, люди наче тіні,
Збайдужілість і відлюддя, як у домовині.
Обідрали воріженьки, одягли в свитину.
За що маєм таку долю, за яку провину?
Защо ж довго так топтали нашу добру вдачу,
Душу їсти розпочали, гідність на додачу.
Та стривайте, зупинітесь, терплячка ввірвалась,
Бо вже в крові від наруги пам'ять обізвалась.
Обагрилось знемоглося, серденько терпляче,
В поковиллі в чистім полі сиротою плаче.
Знов настали гіркі днини, як в лиху годину,
Славу лицарів козацьких, кинуто на кпини,
Ой дай Боже хозарюгам це життя собаче,
Довело вже геть до ручки, плем’ячко щуряче.
Мало, мало предки били, гнали у три шиї,
Мо забулися іуди, - з Хозарату змії.
До страждання і до горя ви як пень глухії,
Вражі дітки Каганату, вороги лихії.
Йдіть по доброму вас просим, хату нам звільніте,
Щоб за вами навіть сліду не лишилось ніде.
Засвітило з горизонту, зове батько сина,
Кобзарі з могил повстали, проводжа дружина.
Стоїть коник вороненький, не встоїться грає,
Козаченько сокіл ясний, уже поспішає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399676
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Біля ставу під вербою, тебе кохану обнімав,
Місяць пас телятка в небі і в наші очі заглядав.
Із видолинка вранішок грайливий
У вербах білих з ночі визирав.
А в небі місяць повний злотоглавий,
Cвоїх дитяток в люлі колихав.
Сховались Мавки і сичі в діброві,
Хоробрість їхню тихо хтось украв.
Поблякли зорі - дітоньки бідові,
Лягали спатки, ранок їх ласкав.
Озвався з гаю вітер полохливий,
В ярузі щойно мирно ще дрімав.
Упав росою пяним в різнотрав’я,
Волошки сині в житі цілував.
Так захопився, що злетів з надриву,
В грайливі хмарки із небес упав.
Смарагди в нічку темінь чорногриву
В косу промінням любо заплітав.
На плесо ставу дивом кольоровим,
Коштовний камінь випав із оправ.
Розсипав перли з рукава – обнови,
Веселку зранку долучив до справ.
Виходив ранок зі свойого схову,
З - за горизонту мирно виглядав.
У день наступний вдів свитину нову,
До чергування знову заступав.
Сусідський півень, та холєра, вчергове ноту пробну брав,
Ти все просилася до хати, а я тебе не відпускав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398766
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Ой зупиніться хмари наді мною,
візьміть у жмені крапельки жури.
Із снів моїх закоханих казкових,
налийте в серце із Дніпра води.
Нехай Веселка прямо мені в душу,
опустить руку із небес крило.
Вона відчує там промінчик дужий,
Вкраїна в крові стала джерелом.
Я бачу вірю наша Берегиня
в єднанні разом із моїм Дніпром
в відтінках фарби, як свята - Богиня,
розчинить горе в сутінках добром.
Вкраїну вкриє ніжним покривалом,
відкриє в небі - просторі вікно.
Те що було для нас колись причалом,
та загубилось у путі весло.
Щоб здарувати для онуків спокій,
вчорашня радість вийде за село.
І вам прихилить небеса високі,
аби ви знали, як колись було.
Все буде добре, зникнуть воріженьки,
осядуть хвилі з піни миріжком.
І зникнуть юди - вороги маленькі,
як той міраж підуть курним шляхом.
Все ж вірю в долю втомлений двобоєм,
прийде до вас мій змучений фантом.
В саду розлється вранішнім левкоєм
й присяде з вами разом за столом.
Затягнем гучно Слава Україні!
Хай їй зозулька років накує.
Любіте неньку нашу Батьківщину,
в любові мати вічна не помре!
І ласка щира хай її голубить,
цілує ніжно сонечко згори.
Ніхто не зміг згубить її не згубить,
вже з горизонту дмуть її вітри!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397801
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 03.02.2013
Течуть роки, вже скоро тридцять.
Ти ж лише вчора бігав беріжком.
Чарчину випю я - налий по вінця:
Ой Боже мій, біжать роки, притьмом.
Біжать, біжать, біжать, не зупинити,
За нами вслід прокуреним шляхом
І не сховатися від них і ніде діти
За нами завше йдуть вони слідом.
У безтолоччі вже вчорашні хмари,
Укрили сум мій вранішнім рядном...
Та що той сум,- хоча він крутоярий,
Я бачу внуків. – Радість за столом!
В бокалі промінь, - мабуть Боже око.
Обняв серденько тихо за столом.
Спасибі синку, що так склалась доля,
Тобі й невістці, дякую обом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397312
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 02.02.2013
Біжать роки, як річка повновода,
і ні защо їх неможливо зупинить.
В дорозі в них немає перешкоди.
Не продаються, неможливо їх купить.
Буття лиш трішки в осені оділось.
В душі сміється промінь - оптиміст.
Ой ще багацько в долі залишилось,
а двері навстіж, лише оглянись.
Дівки - жінки кохають до упаду:
Хай повноводдям живиться ручай.
Та обережно в хвилях водопаду,
Щоб не втопитись якось не взначай.
У кулаці завжди тримай пружину
щоб часом десь кудись не занесло.
Щоб не пропасти десь в лиху годину,
Теж при собі, тримай завжди весло.
Лиш пятдесят на струнах віддзвеніло.
У відголосках стиглих серенад
блищить іще, не стерлося вудило.
Тож хай клекоче юнню листопад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395962
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 27.01.2013
Україно мати сива, тебе не впізнати,
Одягли тебе в свитину аби осміяти.
Працювали ми, як коні, та прийшли Ведмеді,
Вбили наших полководців, знищили поетів.
Боже, як нас опустила в кожанках зараза,
Оселилась в нашій крові ордИнська проказа.
Хохломони, як собаки завше на підхваті
Щоб хозарикам у церкві й на Горбах співати.
Світять, святять і почтують в пагорбах гібреїв,
Репетують, шкварку мають в московських пігмеїв.
.
Чужа мати гроші платить тож синів почтує
І співають знову й знову: Боже Алі – Луя.
Жуйте, жуйте хохломони дадуть в Вашингтоні:
Вже готують Катю нову в Лондонськім притоні.
І положать, як в Єгипті із лиця погожу,
Гейшу сину Фараона у батьківське ложе.
Де поділось Перське царство, нема Вавилону,
Де імперія Священна - була ж із бетону.
Ну а ти, як ґвалтував братику-москалю?
Апетити ж у тебе, мало було й Галі…
Зрозумійте українці звідки Ваші біди:
Їз отруєної крові, з заздрощів сусіди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392437
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Сорочечку білую вишивала.
Ниточку до ниточки близесенько клала.
Пам’ятаю добре я із юначих літ
Стелила стежиноньку в білий світ.
Приспів:
Узором на писанку, - квіти з поля.
У сорочці біленькій, лежить доля.
А дорога дальняя, курінь-втома,
Ой матусю рідная, як далеко дома.
Вже сама я писанку малювала.
В путь чужу незвідану із собою брала.
У сорочці й писанці рідний край,
Із річок та з озера водограй.
Приспів:
Чужина розпукою зустрічає.
Моє бідне серденько жалем крає.
Як хрести по світу скрізь серед поля,
В писанки і вишивки впала доля.
Приспів:
Коли гірко й сутужно у часи відчаю
Оберіг із кухрика тай виймаю.
Ой стежино стежечко дальняя дорога,
Чим же завинили ми у свойого Бога.
Приспів:
Узором на писанку. - квіти з поля,
У сорочці біленькій, лежить доля.
А дорога дальняя, курінь-втома,
Ой матусю рідная, як далеко дома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391604
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Візьму баян на лаві сяду,
Вже трохи вдарило вино.
Хай пісня котиться по саду,
Біжить луною за село.
Піднявсь в мелодії на крилах,
В чарівність звуків захмелів.
Тож відірватися не сила,
Лечу із клином журавлів.
В Душі приємне розлилося,
Думки роками попливли.
Воно ж за звичай повелося,
Як випєш в памяті спливли.
Так якось склалося донині,
Мене ще балують жінки.
Ох є ж красуні в Україні,
Щасливі ми чоловіки.
Готовий втріскатись щомиті,
Нуртує в серці джерело.
Гарячі файні працьовиті,
Як заглядівся й повело…
Червоні губи як черешні,
Ну як же з них води не пить.
Стан гордовитий, а чересла:
Та як таких їх не любить.
Ой не судіть бо трохи грішний,
Бодай лихе все замело.
Буває часом випю лишнє,
А ще язик як помело.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391316
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Піднімайтесь, каже Батько , Велія на дворі.
Пора хлопці лад навести в хліві та стодолі.
Потім Дідуха поставить в джерелі умиться,
Хай пшениця цілий рік в полі колоситься.
Святий Дідух то зв'язок і дарунок роду,
Тож в родині у затишку його ставлять зроду.
А дівчата у куточку його прикрашають,
Щоб раніше вийти заміж його умовляють.
Мати страви у печі з дочками готує,
Щоб дванадцять їх було на столі чаклує.
Адже місяць цілий рік буде годувати,
Треба кожному із них щедро здарувати.
Ще Апостолів дванадцять треба вісм подати,
Що вони нас не минали щоб зайшли до хати.
Щоб Господи не пройшли щоб зайшли до хати,
Аби жили всі щасливо й горенька не знали.
По куточках розкладають часнику головки,
Щоби внучки були крепкі і в роботі ловкі.
Столи сіном укривали вклонялись до лави,
Як сідали до трапези дозволу питали.
Бож худоба і звіринка бджілка і травинка,
За всіх в Боженьки болить то його кровинка.
Свят - вечірняя пора світиться на дворі,
Просять вибачення всі поки зійдуть зорі.
Ось і вечір на дворі, зійшла зоря ясна,
Всі запалюють свічки щоб життя не згасло.
Повечеряли в сімї разом помолились,
Із любові в благодаті Марії вклонились.
Щоб все мати все було щоби всі любились,
Щоби внучки й діточки у злагоді жили.
Встають разом з – за стола Боженьку вітають,
Похристосились у Трійці здоровля бажають.
Вранці Батько йдуть у хлів несуть хліб зі столу,
Із руки дають худобі щоб не впало долу.
По обіді як посплять йдуть колядувати,
Закінчився піст великий пора й погуляти.
Несуть дітки калачі рідним на Волині,
Бо вже святки Різдвяні почались віднині.
І старенькі і малеча в Вертепах ходили,
Возвістить що Мати Божа сина народили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390987
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 09.01.2013
Відкрив послушник вхід - церковну браму,
Війнуло в груди Царством таїни.
Ступив в покорі до притвору храму,
Назустріч виплив Ангел з глибини.
Лились єлеєм молитовні звуки,
На крилах Ангел на Амвон підняв.
Тремтячі пальці взяв у свої руки,
За плечі ніжно й тепло обийняв.
Печать покори впала із Розпяття,
В жмені скотилась прямо із колін.
Упала в серце частка благодаті,
Лунав навкруг ранковий передзвін.
Тут так тепло Душі моїй невтішній.
У лоні церкви з глибини уяв,
Блаженством вищим напоїв Всевишній.
Тут над Престолом дух його літав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391078
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 09.01.2013
Вставай Степане розвиднілось нині,
По Бессарабці лицарі ідуть.
Гудуть в столиці сурми із Волині,
В набати - дзвони вже поети бють.
Горять в темряві їхні смолоскипи:
Вогонь сердець в віках не затухав.
В ворожім стані вже лунають схлипи,
То їх за горло страх вчорашній взяв.
За ті містечка почорнілі села,
Голодомором знищених людей.
В Раю земнім полишену пустелю,
В вогні дикунськім проклятих ідей.
Радійте друзі, вороги тремтіте,
УПА в столиці то Степан веде.
Зросли із праху вже його онуки,
Свобода маршем по Вкраїні йде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389119
дата надходження 01.01.2013
дата закладки 03.01.2013
Опустив над ставочком гірлянду,
Місяць вербам з свого рукава.
Раптом ти, як іскра з водопаду:
Наче зірка із неба жива.
В бризках сяйва косУ розпустила.
Місяць дивно над ставом кружляв.
Зачароване плесо застигло,
Щеб, русалка із казки прийшла.
Я закоханий в тебе розрадо.
Вже напився давно, дурману.
Моя зіронько мила, – свічадо
В дивнім сяйві земного вогню!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389606
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 03.01.2013
Любові Вам і спокій в хату,
Нехай за діток доля дбає.
Живуть хай довго батько й мати,
Хай горе й смуток обминає.
Хай підлість, заздрощі пихаті,
Назустріч Вам не виглядають.
Добро багатство в благодаті.
В дорозі Вас оберігають.
У лузі хай цвіте калина,
Щоб за столом пісні співали.
Моя Вкраїнська мова лине.
Щоб за її не забували.
Нехай почують у могилах,
По обидвА боки Дніпра.
Що вже проснулась Україна,
Що рідна матінка жива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389064
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Засвітились вогнями ялинки,
Рік Новий вже прийшов на поріг.
У танку закружляли сніжинки,
Прилетіли з далеких доріг.
Аби рідних й чужих привітати,
І дорослих і зовсім малих.
Щастя радості Вам побажати,
Вберегти Вас Від заздрощів, лих.
Хай поселиться в домі й родині,
Від сьогодні довіра й любов.
Обминає хай смуток віднині,
Хай обходить Вас знову і знов.
Закортіло Вас Всіх обійняти,
Над землею полинуть добром.
З неба зорі для Вас здарувати:
З Новим Роком Вас любі,з Різдвом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389052
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Сніг сріблом сиплється з небес.
Заповнив щілИни елеєм.
Озвучив в долах полонез,
аби в гаю гуляли феї.
Ялинку в танці закружляв.
Одів калину у пастелі.
Червоні губи цілував,
звабливі пестощі веселі.
Враз зупинився, невпопад
застигла хуг в зеніті.
Краса в гаях небесна кладь
У відображеннях блакиті.
Співають янголи з небес.
Яке ж це свято без чудес.
Тож прошу друзі: вал дю п’єз.
З Різдвом вас любі, - До дієз!
( Вал дю п’єз ) – замок духовної краси
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387900
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Загляда промінчиком ніжним у віконечко.
На порозі хатоньки Новий Рік.
Дід Мороз в пакуночку вам маленьким сонечкам:
Готує даруночки Чарівник.
А щоб булО радісно він чудну цікавинку,
Для онучків Дідових з дивних див.
Все що є у лантусі, як найкращу казочку,
В білі ріжки Місяцю почепив.
Сплів драбинку діточкам як перинку з квіточок,
В сяйві зіроньки із мімоз.
Хай пливуть даруночки для маленьких діточок:
Опуска вже з Місяця Дід Мороз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388580
дата надходження 29.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Засіяла зірка ясна в святім Назареті,
Спалахнуло світло сяйвом по усій планеті.
Благодать нам здарували Ангели з Едему,
Божа мати розродилась в яслях Віфлеєму.
У куточку у хліві свічечки горіли,
Народився Божий син пастушки раділи.
Стало видно як у день у покрові ночі.
Бог прийшов у грішний світ нам розплющить очі.
Гляньте зіронька різдвяна загляда в віконце,
Щоби в кожного з душі в нас світило сонце.
Благословить кожен дім і луги й діброви,
Донесе у кожну хату часточку любови.
Закінчився старий світ, новий наступає,
Тож радійте і любіть Бог цього бажає.
Спалахнула над землею зірка в Назареті,
Щоби сяяло добро на усій планеті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387616
дата надходження 25.12.2012
дата закладки 26.12.2012
Знов трембіти і сурми заграли
в унісон із обох берегів.
Подає нам Всевишній сигнали.
З Соловецьких гуде островів.
Просинайтесь і часу не гайте
у степах розцвіла ковила.
Силу й дух свій до нас долучайте
по обидві сторонки Дніпра.
Чужинецькі вожді – Ліберали,
безпросвітнєє з тундри хамло,
Коні їхні з пітьми - буцефали,
як блощиці в нас звили кубло.
Ворогам приготуєм портали.
Піднімайтесь з могил ковалі.
Надто довго Забрало кували,
долинає плачем журавлів.
Повертайтесь брати, повертайте,
проти сутінок смути і зла.
Вороного на січу сідлайте
щоб Вкраїнонька вічна жила.
Тризуб з сутінків долі виймайте
замордований, з вічності код.
Прапори жовто – сині здіймайте,
Тут наш Бог, наша Віра, Народ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385554
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Сіє мати в грядку: перчик, горошинку,
Заміта на дворі, творить без спочинку.
Доки є ще сила, аж зняла хустинку,
Вигляда синочка із доріг, кровинку.
Посадила мати, квіти біля хати
Аби не одненькій, сина виглядати.
Дивиться на квіти, душа молодіє,
Мальвам та жоржинкам, старенька радіє.
Вийшла на лужочок, сіла на пеньочку,
Кладе у рядочок долю на листочку.
Понад лугом вітер, віє повіває
Незлим ніжним болем, серденько їй крає.
Біля мосту верби, листячком тріпочуть,
Журбу материнську, вітами лоскочуть.
Над широким полем, вивільги ширяють,
В синім небі плачуть, долі їй благають.
Жайвір в піднебессі, Боже як співає,
Материнський відчай у хмарках ховає.
У печаль сховалась, стара хата скраю,
До плоту схилилась, від журби відчаю.
Сіє мати в грядку, знову горошинку,
Присіла в розорі, спочити годинку.
А весна надворі знов мете стежинку,
Деж ти ходиш досі, мій єдиний синку...
З циклу віршів Софії Миронівни №10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386634
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Застиг в красі Маріїн сад
на ноті знятій з камертона.
Серця гарячі бються в лад,
То знак прийшов для нас з Амвона.
Плече в плече ставаймо в ряд,
Вже бють з могил в набати дзвони.
Ідуть планети на парад:
З горбів покотяться Гібони.
Зсіріло сонце від облуд,
Зажрались геть вовки-заброди.
Вірьовку виймем для приблуд,
Піднімем сховані клейноди.
Сприйміть, як заповідь наказ,
Ви меч тепер для ПідезРади.
Для влади ви – тепер спецназ,
Для холуїв – загрянотряди.
Вже розпочався снігопад,
З Амвона падає в долоні.
Чи з дива, - гляньте невпопад,
Стоять їх ідоли в поклоні.
Депутатам Свободи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384549
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 14.12.2012
1
Просинайтесь козаченьки ви від сну - дрімоти,
Геть зарвались воріженьки пора до роботи.
*
Залишила нас босота в порваній свитинці,
Хазяюють в нашій хаті зайди і чужинці,
2
Розчинилися у крові та не наші в плоті,
Бо ніяк не наїдяться мало все гидоті.
3
Розжирілася бидлота наче бегемоти,
Повилазили на світло, як кроти - істоти.
4
Не бояться крокодили жирують в болоті,
Наче море по коліна горе й гріх підлоті.
5
Тож вставаймо браття поряд вороги павпроти,
Доки будемо терпіти наче ідіоти.
6
Пора дати у три шиї зарваній мерзоті,
Досить в темряві ходити, як вдова в скорботі.
*
Залишила нас босота в порваній свитинці,
Хазяюють в нашій хаті зайди і чужинці,
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382676
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Запорошило снігом долини.
Наче в сні зачарований ліс,
заховався у ковдру з перинки,
як в колечку лежить аметист.
Студень щойно зійшов із картинки
в первоцвітах весняний нарцис.
В душу падають дивом сніжинки:
Зробив вечір вчорашній сюрприз.
Білі шати наділа ялинка:
Здарував і для неї відріз.
В кожушинку сховались ожинки,
У яру з кучугури валіз.
Одинокий снігур з горобини,
П’ять зерняток у дзьобі приніс.
Щоб синички веселі в шипшині,
Влаштували собі бенефіс.
На узвишші біжить в серпантині,
В піднебесся алея беріз.
Наче в горах чаклунки – майстрині,
На мольберті нанесли ескіз.
Грона ягід на грудях калини,
У змальований щойно сервіз.
Із коштовного сяйва перлини,
Дід Мороз із собою привіз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382887
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 08.12.2012
В велику річку – повінь , із ніжного потічка ,
Хай розіллються щиро , всі Ваші почуття .
Для Вас сьогодні дітки , розстелеться доріжка :
Хай вимостить Небесний , широку у життя .
Нехай він Вас надійно , підтримує в дорозі ,
Нехай в дорогу дальню , Він Вас благословля .
Коли-ж Ви десь спіткнетесь , чи будете не в змозі ,
Веде хай Віра щира , Вас далі в майбуття .
Нехай Надія також , за Вами поруч ходить ,
У горі та стражданнях , Любов не покида ,
А Щастя як дитину , нехай за руку водить ,
Душа від зради й муки , ніколи не стражда .
А ще бажаєм діток , в житті як повелося ,
Недоленька – нужденна нехай їх обмина .
Налиймо чарки повні , бо так завжди велося ,
Хай Доля їх щаслива , до себе прихиля .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354144
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 05.12.2012
В раю Вселенському у фратрій,
Боги зєднали в брадекадрі.
Тепло, добро, красу, розмай,
Щоби віднести в Лесин край.
Там дІвки в березі регочуть,
Коли русалки їх лоскочуть:
В покрові ночі - темноти,
Полощуть коси край води.
Відтоді Мавки і донині,
В Купальське свято на Волині,
В обіймах тиші - прохолоди,
На лузі водять хороводи.
На сопілках там хлопці грають,
Як в лісі папороть шукають.
А Лісовик її ховає ,
Коли ночами зацвітає.
Кругом в житах волошки сині,
Озера в сяйві - серпантині.
Нам здарували навкруги,
Цю квітку - папороть Боги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356047
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 05.12.2012
Сором’язливо очі підняла ,
І блиснув вогник щирий промовисто .
Солодким щемом груди пройняло ,
Десь в глибині на дні затисло .
Хай сипле дощик зорі чарівні ,
В твої жмені закоханим намистом .
Надінь їх зараз вже мені ,
Нехай іскриться вечір променисто .
Слів не потрібно помовчи ,
Промінням вечора проймися .
Поринь жадана в наші сни ,
Щоби вони в цю ніч збулися .
Й нехай співають цвіркуни ,
Лиш нам обом це так згодиться .
Аби спочить в обіймах провини :
Нехай нам гріх святий проститься .
То верби коси розплели :
Тому майбуть й зіркам не спиться .
Ми в РАю краплю побули ,
Опісля хай уже й не сниться !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354372
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 05.12.2012
Сьогодні все Вас помічає :
в віконці промінь зустрічає ,
веселка в небі велича ,
з Дніпра водою пригоща .
Поливши грицики , дзвіночки ,
сплела і з них для Вас віночка .
А з нього бджілонька зліта ,
Теж Вас з народженням віта .
Вгорі щебече ластівятко ,
дарує в доленьки горнятко
здоровя , щастя і добра
в куделі Вашого шатра .
Посеред гаю в купідоні ,
Вам явір грає на тромбоні .
Клени затишок в своїй кроні ,
скидають листям , у долоні,
Ген вітерець пустун літає ,
І з святом Вас також вітає .
Бажають хмароньки вгорі ,
прожити довго і в добрі ,
Гукають , після сорок пять ,
Жінки , як ягідки опять .
Вам ще , добавить Бог принад :
І з днем пародження ,
Віват !!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354660
дата надходження 02.08.2012
дата закладки 05.12.2012
О Боже милий ... - зашарілась:
І кров гаряча в плоті завелась .
Зацілувать до забуття схотілось,
Щоб ТИ в мені дурманом розлилась...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355848
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 05.12.2012
Для тебе лиш моя , для тебе,
Веселка рано так встає :
Це я прошу, бо не без мене,
І з неба зорі дістає.
Щоразу знов і знов потреба,
Для мене бачить, що ти є .
Ти для мене частинка неба,
Де в нім веселка виграє.
Я так люблю тебе (не гребуй),
Хоч ніч нам сутінки снує :
Для нас з тобою, коли треба,
Й вночі зозулька закує...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355862
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 05.12.2012
Походив, він по білому світу,
поблудив серед тіней, хуги.
Спив і меду в дорозі та більше отрути:
На лиці його шрами й вузли.
Як скарбИ прилягли на обличчі.
В очах стомлену долі печать,
полишають думки, як сміття на узбіччі,
журавлями додому летять.
Залишився як пагін одненький,
Милостивий для неї зберіг,
аби тішилось серце в старенької неньки.
Бо ті дітки не прийдуть з доріг.
Поспішає до рідної хати,
Стежка вкурена пилом тужить.
Біля сивого двору згорьована мати,
Виглядає назустріч , біжить.
Дочекалась, схилилась на груди.
Деж ти довго рідненький так був?
Немає вже Батька не ходять там люди:
Чи дорогу додому забув?
Похилив свою голову сиву
на коліна матусині впав.
Кленучи свою долю нещадно зрадливу,
Як в дитинстві колись заридав…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374516
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 04.12.2012
В твоїх очах потонуть хочу,
щоб заглянуть в озерну синь.
Яри і прірву перескочу,
щоби добратись, до глибин.
Ні не боюсь, я опинитись,
кохання ради серед зим.
В коханій лоєм розтопитись,
чи розчинитися, як дим.
Не хочу чуть, що кажуть люди,
З любовю поруч, я один.
Лихі розмови й пересуди,
далеко йдуть хай, на спочин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377914
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 02.12.2012
Пішла назавжди й слова не сказала.
Під ноги впали сумом спориші.
Протяжно птаха з гаю закричала,
лишила щем у зраненій душі.
О Боже щирий, як же ми любились.
Впивались щастям - росами на склі.
В зимові ночі ми снігами грілись.
Вночі літали в хмари голубі.
Зрадлива весно чом снігами вкрилась,
коли світило сонце нам в імлі.
Любове щира де ж ти загубилась,
куди сховалась вранці на зорі.
В погожий день надворі посіріло.
Застигли хмари мертві угорі.
То кляті люди бодай все згоріло,
Любов розп'яли в церкві на шпилі.
Печаль в колючках раптом опинилась,
Пожухло листя глоду на гіллі.
Не гріє тиша серце зупинилось,
Деж ви поділись Ангели святі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379559
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 02.12.2012
На узліссі де спалена хата,
Загубилась в бузковім краю.
Лежить пам’яттю вічність на чатах,
Наче досі повстанці в строю.
Відшуміли і грози й гармати,
сива пам'ять, могилки в гаю.
Тут вмирали Вкраїни солдати.
Полягли за свободу мою.
На узліссі згорьована мати,
На колінах в могилки скраю.
Мені з памяті хоче сказати,
Про нескінчену їхню борню.
Щож ви можете в спОкої спати,
З потойбіччя запевню рідню.
Для чужинців настане розплата,
Я Ваш меч підніму із вогню!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380936
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 02.12.2012