Todo: Вибране

ImmortalPsycho

Пролог|demversion|

Власне,  пролог


 Клятий  сеанс  екзосенсорики.  

     Ця  чародійка  забирала  всі  сили,  висмоктуючи  своїми  циганськими  руками  все,  
що  так  старанно  приховувалось  протягом  років.  
Але  ж  він  власноруч(власноніг  бухаха)робив  часті  візити
до  цієї  жінки  чи  пак  з  хвилинним  інтервалом  у  часі  (  зрештою,  йому  так  здавалось),
намагаючись  змусити  себе  створити  за  допомогою  неї  більш  якісну  форму  життя
реалізуватися  і  припинити  задовольняти  повсякденну  механіку  рухів  своєю  нестерпністю
та    занедбаним  ставленням  до  власної  особистості.

     Так  і  цього  разу,  втомлений,  розбитий,  занепокоєний  власною  неспроможністю  вільно
блукати  у  трансконтинентальних  нетрях  “подорожі  Вічністю”  провалився  у  глибокий,  рухово-апаратний  сон  із  безрукою  мінливістю,  різноколірною  символікою  (аж  ніяк  не  німецькою),  сонячним  перламутровим  порно(цього  разу  німецьким),  а  також(Ганджубасом,  Равликом,  Гідропонікою  та  „їхнім”,  а  вартісно  і  „його”  богом.).
Даний  екзистенціальний  шлях  життям  доведеться  пройти  всім(  і  йому  теж).
     І  у  цьому  свинарнику  думок  йому  часто  доводилось  засинати,  як  і  цього  разу.

 По  секундно  я  забув  про  її  існування(немовбито  живої  дихаючої  істоти),  себе(як  вищої  молекулярної  субстанції  цієї  напівпрогнилої  засміченої  суб’єктами  „волі”  матерії  землі).  
         Забув  про  лімфу,  кров,  про  анемію  вестибулярного  апарату,  зламані  стегна  діафрагми  сусідського  собаки,  про  алкоголь(як  спосіб  вирішення  конфлікту  Відчуження    поміж  двома  живими  матеріями),  особистостей  Яка  –  І  –НеЯка  –  падольські  скоти(хлопці  ще  ті,
з  характером),  про  виделку(  як  засіб  вирішення  питань  нагальної(негайної)  допомоги  по  ампутації  нерозвіданих  пазлів  транскогерентної  дифузійної  дисфорсивної  зони,  яка  включається  у  всі  вище  сказані  слова  цілісністю  під  словом  „розум”.  Проте,  це,  власне,    задовгий  пролог(  всім  так  здається).  Скажем,  відверто,  він  заснув  вперше  за  цей  (життєдайний  місяць),  просто  ЗАСНУВ  і  ніщо  його  не  тривожило  абсолютно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271758
дата надходження 24.07.2011
дата закладки 22.11.2013


ImmortalPsycho

Кава

Я  вбиваю  зайчиків  на  твоїй  помаранчевій
стелі
Ти  п’єш  каву
Я  стріляю  котів  і  бігаю  за  місцевим  ембарго
Ти  п’єш  каву
Я  трахаюсь  у  закритому  приміщенні  із
сотнею  місцевих  повій
Ти  п’єш  каву
Я  дихаю  паперовими  екстазі
і  ходжу  навколо  Шевченківських  садів
Ти  п’єш  каву
Я  слухаю  дурні  мас-медіа
І  благаю  про  поміч  своїх  янголів
А  ти  п’єш  каву
Сука!  Ти  завжди  п’єш  свою  довбану
каву

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310653
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 15.11.2013


Віталій Назарук

ТАТО ЗАВЖДИ ОДИН

Поклоніться  татусеві  низько,
Щоб  відчув  він  синівську  любов,
Бо  без  тата  немає  колиски
І  життя,  без  його  настанов.

Подивіться  на  скроні,  що  сиві
І  на  зморшки,  що  вкрили  лице,
Їхні  очі  бувають  щасливі,
Як  зігрієте  їх  промінцем.

Поцілуйте  спрацьовані  руки,
Хоч  для  них  не  потрібно  жалю,
Подаруйте  дідусеві  внуків,
Хай  вони  скажуть  слово:  «Люблю!».

Придивіться  уважно  до  нього,
Як  ваш  тато  уже  постарів
І  звертайтесь  немов  до  святого,
Тато  завжди  один  у  синів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460029
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 15.11.2013


placebo

аберація почуттів* (графоманія)

У  рефлексіях  власного  болю,
Абераціях  почуттів,
Закарбовую  слово  "з  Тобою",
Вириваюсь  з-під  влади  страхів.


(Страх  зника,як  нема,що  втрачати,
Страх  за  руку  з  життям  іде,
Серце  треба  реанімувати,
Невідомо  від  чого  черстве)

Вдихи  на  повні  груди,
Без  кисню  -  вариво  з  слів,
Щоб  краще  Когось  відчути  -
Зникну  на  декілька  днів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389802
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013


Мирослав Гончарук_Хомин

…грошей на годину повії…

Залишилось  терпіння  на  дні,  
Бо  всю  уже  випив  надію,
Захмелілих  проблем  в  голові
І  грошей  на  годину  повії…

Залишилось  терпіння  і  смак
Терпкого  осіннього  чаю,
Проклеймований  долею  знак,
Що  в  житті  мене  не  відпускає…

Залишилось  терпіння  і  все,
Бо  в  собі  вже  не  маю  нічого,
Хронологію  болю  простеж,
Зрозумієш,  що  прошу  у  Бога…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385349
дата надходження 16.12.2012
дата закладки 16.12.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2012